4 липня на Вулецьких пагорбах традиційно відбулися заходи з вшанування пам’яті 36 львівських професорів і членів їхніх родин, яких у ніч з 3 на 4 липня 1941 року у Львові розстріляли німецькі нацисти.
Щороку в цей день представники освітнього середовища Львівщини згадують трагічні сторінки спільної для України й Польщі історії. Під покровом ночі нацисти, які окупували Львів, заарештували й розстріляли майже півсотні польських учених і викладачів, а також їх сім’ї.
Біля монументу, який постав у вигляді каменів, що символізують десять Божих заповідей, де порушена п’ята заповідь ― «Не вбий!», священнослужителі відправили поминальний молебень.
Участь у заході взяли Державний секретар Міністерства фінансів та регіональної політики Республіки Польща Малгожата Яросінська-Єдинак, керівництво обласних структур, зокрема заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко, директор департаменту міжнародно-технічної допомогти та співробітництва Львівської ОВА Роман Шепеляк, ректори львівських та польських вишів, дипломатичний корпус, духовенство, громадськість.
Учасники заходу поклали квіти до пам’ятника загиблим на місці розстрілу на Вулецьких пагорбах, а також поставили лампадки до пам’ятного хреста. Екуменічне богослужіння провели архієпископ-митрополит Львівської римо-католицької церкви Мечислав Мокшицький, студентські капелани о. Юрій Остапюк та о. Віталій Караман.
Від Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького кошик з квітами поклав проректор з науково-педагогічної роботи, професор Анатолій Магльований та голова профспілкового комітету Університету, професор Ігор Держко.
Довідка. 30 червня 1941 року, через тиждень після початку німецько-радянської війни, німецькі війська захопили Львів, відразу розпочалися масові арешти та розстріли. Безпосереднє знищення населення проводили спеціальні німецькі підрозділи – айнзац-групи С і Д, що прибули в місто вслід за військовими підрозділами. Групами керував начальник поліції генерал-майор СС і поліції Кацман.
Вночі 4 липня у Львові було арештовано кілька десятків осіб, переважно професорів та доцентів львівських вишів, священників та членів їхніх родин, а також присутніх у їхніх квартирах. Вранці 4 липня їх вивезли на місце страти на Вулецькі вали (сьогодні район вулиць Бой-Желенського та Сахарова). Там гестапівці розстріляли 36 осіб.
Серед розстріляних були науковці світового рівня: лікарі – професори Львівського державного медичного інституту: лікар-стоматолог світової слави, професор Антоній Цєшинський, лікар-хірург Тадеуш Островський, педіатр, піонер польської пластичної хірургії, професор Владислав Добжанецький, лікар-педіатр, педагог, професор кафедри педіатрії медичного факультету Львівського університету ім. Яна Казимира (1938-1939), Медичного інституту (1939–1941), Станіслав Прогульський, лікар-терапевт, спеціаліст у сфері внутрішніх захворювань, професор Університету ім. Яна Казимира, професор Ян Ґрек, керівник кафедри внутрішніх хвороб (1920-1939). професор Роман Ренцкий, акушер-гінеколог, професор університету імені Яна Казимира у Львові Адам Соловій, лікар, спеціаліст у галузі судової медицини, професор Львівського університету Влодзімеж Серадський, лікар-гінеколог, доцент кафедри акушерства та гінекології Львівського університету ім. Яна Казимира Станіслав Мончевський, лікар, педагог, професор, завідувач кафедри патологічної анатомії (1919-41), декан медичного факультету (1923-1924, 1939) Вітольд Новіцький, лікар-окуліст, доцент офтальмологічної клініки університету ім. Яна Казимира у Львові Єжи Гжендельський, хірург, піонер анестезіології, професор університету ім. Яна Казимира у Львові Генрик Гілярович, хірург Станіслав Руфф.
Жертвами нацистів тієї ночі стали також знаний письменник, перекладач та професор Львівського університету Тадеуш Бой-Желенський (у період 1939-1941 займав посаду завідувача кафедри французької літератури Львівського університету); професори Львівської політехніки Каспер Вайгель і його син Йозеф Вайгель, вчені Роман Віткевич, Володимир Круковський, Антоні Ломніцький, Станіслав Пілят, Володимир Стожек і його сини Євстахій і Емануель та інші.
У 2011 році зусиллями влади Львова та Вроцлава, а також завдяки пожертвам громадян на місці розстрілу 36 львівських професорів і членів їх родин було споруджено пам’ятник.
Відділ комунікації і промоції
press@meduniv.lviv.ua