На медичному факультеті Львівського університету самостійної кафедри біофізики
не існувало. Викладання фізики здійснювалось на кафедрі фізики університету. Серед
обов’язкових дисциплін для першої групи студентів, які вивчали медицину (протягом
чотирьох семестрів), згідно рішення колегії професорів філософського і медичного
факультетів Львівського університету від 30 січня 1896 року, була введена дисципліна
“Експериментальна фізика”, яка читалась у другому семестрі, в кінці якого складався
іспит.
Із заснуванням у Львові при університеті медичного факультету підготовка
провізорів була виділена в самостійний курс «Studyum farmaceutyczne» і формально
здійснювалась при філософському факультеті університету. Згідно з програмою на
першому курсі 1869-1870 навчального року викладалась експериментальна фізика, яку
читав професор Гандал.
У 1939 році в зв’язку з організацією Львівського медичного інституту, серед 19
новостворених кафедр була заснована і кафедра фізики. Штат кафедри тоді складався з 9
працівників (завідувача кафедри, доцента, трьох асистентів, двох старших лаборантів і
двох лаборантів). У період 1939-1941 рр. кафедру фізики в інституті очолював професор
А.Ластовецький, який загинув у роки німецької окупації.
Після звільнення Львова від німецьких військ у період 1945-1947 рр. кафедру
очолював доц. Міліанчук В.С., з 1947-1967 завідував кафедрою доц. Журавльов В.О. У
післявоєнні роки кафедра значно розширилась і поповнилась необхідною навчальною і
науковою апаратурою. Обладнано лабораторії для проведення занять студентів, створено
лабораторії для проведення наукової роботи, які розміщувались в адміністративному
корпусі інституту по вул. Пекарській, 69.
Колективом кафедри вивчались різні властивості напівпровідників, зокрема,
фотопровідність, вплив ультразвуку на фотопровідність напівпровідників, каталіз у
напівпровідниках, вивчення якого було основним науковим напрямком кафедри.
Спільно з кафедрою гістології проводились дослідження із розробки методики
заморожування та висушування тканин при низькій температурі. Багато лабораторій
колишнього Радянського Союзу користувались цією методикою.
Важливі результати були одержані при дослідженні теплопровідності неметалічних
порошків при високих температурах (роботи доцента Козака М.І.), які ввійшли в
монографію з теплопровідності Чудновського Т.К. За період 1947-1967 рр. виконані та
успішно захищені кандидатські дисертації Журавльовим В.О., Козаком М.І., Кулицьким
В.М., Кужелюком А.О. Особливу увагу приділяв колектив кафедри вдосконаленню
організації навчального процесу і методиці проведення практичних занять. Виданий у
1959 році і перевиданий в 1966 році підручник з фізики для студентів медичних вузів доц.
Журавльова В.О.
У період 1967-1978 рр. кафедру фізики очолював доц. Кулицький В.М. Основним
науковим напрямком кафедри були спектрофотометричні дослідження новосинтезованих
сполук і речовин, які синтезувались на кафедрах фармацевтичної і органічної хімії. За
даний період виконані та успішно захищені кандидатські дисертації Колосовою Л.Г.,
Сверданом П.Л. У 1967-70 рр. до штату працівників кафедри влилась молода генерація
перспективних науково-педагогічних працівників – Дригант Г.І., Хома О.Й., Михайлишин
Я.І., Личковський Е.І., Свердан П.Л., Ємчик Л.Ф., Підзирайло Н.В., Матвійчук Л.І. На
даний період це була одна з молодих у віковому плані кафедр медичного інституту.
Великий досвід, педагогічна майстерність, з одного боку, і молодість, велике
бажання вчитись, працювати, набирати досвіду від старших колег, з другого боку,
створили прекрасний мікроклімат творчої співпраці в колективі кафедри.
Колектив кафедри, з властивим йому запалом, під керівництвом досвідчених
педагогів працював над удосконаленням і поповненням навчально-методичної літератури,
навчально-ілюстративного матеріалу (фільми, слайди, таблиці, макети тощо). У зв’язку із
змінами в навчальній програмі з дисципліни під керівництвом доц. Свердана П.Л. була
організована і створена навчальна лабораторія для студентів з медичної кібернетики та
електроніки.
З 1978-1986 р. кафедру очолював доц. Курт-Умеров В.О. Основним науковим
напрямком кафедри було прогнозування і діагностика технічних систем. Було заключено
ряд госпдоговірних тем з підприємствами Львова, в яких брала участь частина
працівників кафедри. А також велись спільні дослідження з фізико-механічним
інститутом ім. Г.Карпенка АН України в області розпізнавання та моделювання складних
образів в автоматизованих системах управління (Камінський Р.М., Хома О.Й.). Окремо
при кафедрі нормальної фізіології функціонував курс біофізики (завідувач – доцент
Кузьменко В.Л.), який був приєднаний до кафедри фізики.
З 1986 року і на даний час кафедру очолює доц. Личковський Е.І. У зв’язку із
змінами в програмах навчальних дисциплін штат кафедри змінювався. І на даний час
складає 17 працівників: 3 доценти, 2 старші викладачі, 9 викладачів, 2 старші лаборанти,
лаборант.
Зміст курсу фізики у медичних вузах зазнав значних змін, зумовлених зростанням
ролі сучасних кількісних методів діагностики та різноманіттям фізичної (електронної)
медичної апаратури. У процесі нагромадження досвіду викладання курсу створились
умови для нової навчальної дисципліни, яка розглядає прикладні медичні аспекти фізики,
біофізики, медичної апаратури і одержала назву “Медична та біологічна фізика”.
Згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України (1986 р.) кафедра є опорною
з біофізики і вищої математики серед споріднених кафедр вищих медичних і
фармацевтичних закладів освіти III – IV рівнів акредитації і згідно Положення про опорну
кафедру проводить відповідну роботу.
Створені на кафедрі сприятливі умови для науково-педагогічної діяльності,
цілеспрямованість і висока організованість колективу є запорукою того, що кафедра
виконає завдання, які поставлені у сучасних умовах перед професорсько-викладацьким
складом університету в галузі підготовки спеціалістів, наукових кадрів і розвитку науки.

Роман ФАФУЛА – біолог-біофізик, доктор біологічних наук (2019), професор (2021), завідувач кафедри біофізики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (з 2022 р.). Член Українського біофізичного товариства, автор понад 150 наукових праць, трьох навчальних посібників, монографії. У коло наукових інтересів входить дослідження йон-транспортувальних і вільнорадикальних процесів у сперматозоїдах інфертильних чоловіків.

Марія ВІСЬТАК – доктор технічних наук, професор.
Автор більше 300 наукових праць, зокрема 4 монографій та 3 навчальних посібників. h –індекс 11.
Область наукових інтересів: питання рідкокристалічного стану речовини та застосування рідких кристалів у пристроях відображення та обробки оптичної інформації, а також перспективи використання рідкокристалічних біосенсорів в медицині.

Маріанна Пайкуш
У Львівському державний університет імені Івана Франка здобула класичну фізичну освіту, маю 33 роки педагогічного стажу. Останні 20 років займаюся підготовкою майбутніх лікарів у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, де вже 12 років є доцентом кафедри біофізики, 10 з яких була завучем. Захистила дисертацію “Теоретичні та методичні засади інтеграції природничонаукової та професійно-практичної підготовки майбутніх лікарів”  і є доктором педагогічних наук, а також автором і співавтором монографій, понад 50 наукових праць у вітчизняних і міжнародних журналах, брала участь у створенні освітніх програм, написанні підручника та навчальних посібників і постійно працюю над створенням методичного забезпечення освітнього процесу.

Оксана МАЛАНЧУК – кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри біофізики, член Львівського математичного товариства.
Область наукових інтересів: моделювання процесів в технічних та біотехнічних системах задачами з диференціальними рівняннями, застосування диференціально-символьного методу до розв’язування  цих задач, оптимізація керування проєктами в медичних закладах.
Автор понад 100 наукових праць, з них 35 в виданнях, які індексуються в наукометричній базі Scopus,  2 посібників, співавтор 3 посібників.

Зоряна ФЕДОРОВИЧ –  кандидат біологічних наук,  доцент.
Наукові інтереси:  математичне моделювання біологічних процесів, вплив фізичних факторів на біологічні системи;
інноваційні освітні технології, інформаційні технології в освітньому процесі.
Дис… канд. біол. наук  “Перерозподіл потенціалгенеруючих іонів Na+, K+, Cl- та Ca2+ в ранньому ембріогенезі холоднокровних”, 2011р., Спеціальність 03.00.02 – біофізика.

Галина ГАЛИК – старший викладач кафедри біофізики.
Проводить лабораторно-практичні заняття з дисципліни «Медична та біологічна фізика» на медичному та стоматологічному факультетах, «Біологічна фізика з фізичними методами аналізу» на фармацевтичному факультеті, з курсу за вибором «Сучасні проблеми біофізики».

файл

Це Положення регламентує загальні правові та організаційні засади функціонування кафедри біофізики та її керівних органів. Положення розроблене відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII, нормативних документів Міністерства охорони здоров’я України, Статуту Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького на основі Типового положення про кафедру Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

1.  Загальні положення

• Кафедра біофізики є базовим структурним підрозділом Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (далі – Університет), є основним навчально- науковим структурним підрозділом Університету, що проводить навчальну, методичну, науково-дослідну, консультативну та виховну роботу зі студентами, підготовку науково- педагогічних кадрів, перепідготовку та підвищення кваліфікації викладачів і спеціалістів охорони здоров’я.
• Кафедра забезпечує виконання навчальних програм на відповідному рівні вищої освіти з дисциплін “Медична і біологічна фізика” (для студентів І курсу медичного факультету і стоматологічного факультету), “Біофізика, фізичні методи аналізу”, “Вища математика і статистика” (для студентів I курсу фармацевтичного факультету денної і заочної форми навчання), “Сучасні проблеми біофізики”, “Основи системного аналізу” і відповідає за якість викладання дисциплін та рівень підготовки фахівців.
• Керівництво Кафедрою здійснює завідувач кафедри, який обирається на конкурсній основі. На кафедрі працюють професори, доценти, старші викладачі, викладачі, та навчально- допоміжний персонал.
• Кількісний склад і розподіл штатних одиниць Кафедри завідувач кафедри визначає згідно з нормативами і погоджує з деканом факультету, керівниками з управління якості освіти та економічним відділом. Рішення щодо введення штатних одиниць приймає ректор Університету. Штатні одиниці Кафедри щорічно переглядаються та затверджуються в установленому порядку.
• Робота на кафедрі організовується і здійснюється відповідно до законів України

«Про освіту», «Про вищу освіту», «Про запобігання корупції», інших нормативно-правових актів України, зокрема, що визначають державну політику в галузі освіти та науки, правил та норм з охорони праці та протипожежного захисту, а також нормативно-правових актів університету: Статуту, Правил внутрішнього розпорядку, Положення про організацію освітнього процесу, Антикорупційної програми. При виконанні завдань, покладених на Кафедру, її керівництво і працівники підпорядковується ректорові, проректорам (помічникам

ректора) за напрямами роботи, деканові факультету, у структурі якого вона перебуває, а також керівникам загальноуніверситетських підрозділів у межах їх компетенції за напрямами роботи.

• Кафедра має право на прийняття самостійних рішень і висновків у межах своєї компетенції, якщо вони не суперечать чинному законодавству України, Статуту Університету, Положенню про організацію освітнього процесу в Університеті та цьому Положенню.
• Кафедра створюється, реорганізується або ліквідується наказом ректора за рішенням Вченої ради Університету. Кафедра користується нерухомим та рухомим майном, наданим Університетом для забезпечення діяльності Кафедри. Припинення діяльності Кафедри здійснюється шляхом її ліквідування або реорганізації. При реорганізації уся документація Кафедри з основних видів діяльності повинна бути своєчасно передана на збереження правонаступнику, а під час ліквідування – до архіву Університету.
• Нормативні документи, організаційно-розпорядчі акти керівництва Університету і факультету з організації освітнього процесу, науково-дослідної, міжнародної, виховної, інформаційної, профорієнтаційної діяльності є обов’язковими для виконання всіма працівниками Кафедри.
• Кафедра забезпечує ведення документації відповідно до діючих в Університеті номенклатури справ, інструкції з діловодства, прийнятих в установленому порядку рішень ректора, Вченої ради Університету, Вченої ради та декана факультету.
• Кафедра виконує вимоги нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки життєдіяльності, проводить інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності із здобувачем вищої освіти та працівниками кафедри.
• Кафедра керуються Антикорупційною програмою Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та зобов’язана вживати заходи, спрямовані на запобігання корупції.
• Кафедра створюється, реорганізується або ліквідується наказом ректора за рішенням Вченої ради Університету, яке ректор вводить в дію своїм наказом. Ліквідація та реорганізація Кафедри здійснюється згідно з законодавством України, Статутом Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. При реорганізації уся документація кафедри з основних видів діяльності має бути своєчасно передана на збереження правонаступнику, а під час ліквідації – до архіву університету. Під час ліквідації та реорганізації кафедри вивільнюваним працівникам гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно до законодавства України.

2.  Основні завдання кафедри

• Основними завданнями Кафедри є:

• реалізація освітньо-професійних та освітньо-наукових програм, навчальних планів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців;
• проведення наукових досліджень за профілем кафедри;
• вироблення єдиної концепції втілення змісту освіти за дисциплінами, що викладаються кафедрою;
• організація і здійснення на належному науковому і методичному рівнях освітнього процесу в групових та індивідуальних формах роботи;
• розроблення й затвердження навчальних програм, робочих програм, засобів діагностики якості вищої освіти, єдиних критеріїв оцінювання навчальних досягнень студентів;
• здійснення поточного й підсумкового контролю якості знань через проведення визначених робочою програмою форм контролю і заліково-екзаменаційних сесій;
• викладання дисциплін на високому рівні, проведення усіх видів занять, передбачених навчальним навантаженням;
• підготовка й систематичне оновлення методичного забезпечення освітньої діяльності з навчальних дисциплін, що викладаються науково-педагогічними працівниками кафедри;
• виховання майбутніх фахівців через формування активної громадянської позиції щодо оцінювання суспільних явищ, забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
• сприяння процесу морально-естетичного розвитку і формування особистості студента, формування головних культурних цінностей – гуманізму, індивідуальності, виховання високих етичних і естетичних потреб, патріотизму, міжнаціональної і релігійної толерантності;
• організація виконання і здійснення контролю за прийнятими рішеннями з питань забезпечення освітнього процесу;
• проведення роботи щодо висвітлення державотворчих процесів в Україні і формування позитивного іміджу української держави;
• керування науково-дослідною роботою студентів, організація роботи наукових гуртків, проведення олімпіад, конкурсів за профілем діяльності кафедри;
• організація педагогічного контролю науково-педагогічної діяльності шляхом проведення й подальшого обговорення на засіданнях кафедри відкритих занять, а також взаємних відвідувань;
• збір і узагальнення передового досвіду, здобутого викладачами кафедри під час проведення навчальних занять і позааудиторної роботи;

• виконання планів щодо підвищення кваліфікації викладачів, їх стажування;
• підготовка відгуків на дисертації й автореферати дисертацій за профілем кафедри, що надійшли до Університету;
• організація взаємодії з іншими навчальними закладами, проведення спільних засідань кафедр, круглих столів, підготовка і видання наукової та навчально-методичної літератури;
• здійснення експертної діяльності щодо підготовки документів, які надходять з Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України;
• підготовка і видання навчальної, наукової, методичної літератури;
• надання кваліфікованих консультацій і допомоги студентам через виконання функцій куратора.
  • Завдання кафедри виконуються шляхом повного і ефективного застосування всіх елементів освітнього процесу із широким застосуванням сучасних інформаційних технологій.
  • Основною формою колективного обговорення і розв’язання поточних і перспективних питань навчальної, методичної, наукової і організаційної роботи кафедри є її засідання. Засідання кафедри проводяться відповідно до затвердженого плану роботи, але не рідше одного разу на місяць.
  • До компетенції засідання кафедри у складі науково-педагогічних, наукових та педагогічних працівників належать:
• рекомендація кандидатур науково-педагогічних працівників у виборні органи університету;
• рекомендація кандидатур на посади науково-педагогічних працівників кафедри;
• заслуховування виконання індивідуальних планів та звітів працівників кафедри;
• розгляд проектів навчальних планів і затвердження робочих програм дисциплін;
• рішення про видання навчально-методичної літератури;
• рекомендації щодо публікації наукових праць;
• заслуховування і подання у спеціалізовану вчену раду висновків щодо наукових праць на здобуття вчених ступенів;
• рекомендації щодо присвоєння вчених звань;
• затвердження розподілу навчальної, наукової й інших видів робіт між працівниками кафедри;
• розгляд питань наукової і науково-дослідної роботи кафедри;
• розгляд питань підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
• розгляд річних і семестрових планів діяльності кафедри і подання до затвердження.

3.  Організація роботи кафедри

• Діяльність кафедри організовується та здійснюється відповідно до Законів України “Про освіту” і “Про вищу освіту”, Статусу, нормативних актів Міністерства освіти і науки України, а також цього Положення.
• Діяльність кафедри здійснюється на підставі щорічного плану роботи кафедри, що охоплює напрямки й завдання, зазначені в п. 2 даного Положення. План роботи кафедри обговорюється та затверджується на її засіданні.
• Основні питання діяльності кафедри обговорюються на засіданні кафедри, рішення якого є обов’язковим для виконання її співробітниками.
• Засідання кафедри проводиться не рідше ніж один раз на місяць.
• У засіданні кафедри беруть участь науково-педагогічні працівники кафедри. Засідання кафедри оформляється протоколом, який підписується завідувачем кафедри (за відсутності завідувача — його заступником) і секретарем кафедри.
• На засідання кафедри можуть бути запрошені інші працівники кафедри, а також працівники інших кафедр і закладів вищої освіти, підприємств, установ та організацій.
• До компетенції засідання кафедри у складі науково-педагогічних, наукових та педагогічних працівників належать:

• рекомендація кандидатур науково-педагогічних працівників у виборні органи університету;
• рекомендація кандидатур на посади науково-педагогічних працівників кафедри;
• заслуховування виконання індивідуальних планів та звітів працівників кафедри;
• розгляд проектів навчальних планів і затвердження робочих програм дисциплін;
• рішення про видання навчально-методичної літератури;
• рекомендації щодо публікації наукових праць;
• заслуховування і подання у спеціалізовану вчену раду висновків щодо наукових праць на здобуття вчених ступенів;
• рекомендації щодо присвоєння вчених звань;
• затвердження розподілу навчальної, наукової й інших видів робіт між працівниками кафедри;
• розгляд питань підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
• розгляд річних і семестрових планів діяльності кафедри і подання до затвердження.

4.  Права і обов’язки кафедри

• Кафедра має право у порядку, передбаченому законодавством, залучити до навчального процесу провідних учених.
• У сфері навчальної роботи кафедра:

• розробляє тематику і програми навчальних нормативних вибіркових дисциплін;
• подає на схвалення вченої ради факультету документи про необхідність внесення змін до проведення занять;
• здійснює контроль за навчанням студентів, аспірантів та докторантів;
• несе відповідальність за проведення навчально-виховної, методичної роботи, здійснення наукової, науково-дослідної, науково-технічної діяльності, соціальний захист трудового колективу та ветеранів праці, які працюють або працювали на кафедрі.
  • У сфері науково-дослідної роботи кафедра:
• надає пропозиції щодо планів наукових досліджень, визначення тематики, форм і методів їх проведення та впровадження результатів у навчальний процес;
• залучає сумісників (науково-педагогічних працівників, наукових співробітників, аспірантів, студентів, допоміжний персонал) для виконання науково-дослідних робіт у межах встановленого форду оплати праці.
  • Завідувач кафедри:
• організовує та координує діяльність кафедри;
• визначає функціональні обов’язки і педагогічне навантаження членів кафедри;
• подає керівництву університету, факультету свої пропозиції щодо прийому на роботу, звільнення й переміщення співробітників та залучення на умовах сумісництва інших працівників;
• здійснює контроль за веденням навчальної, виховної, науково-дослідної роботи членами кафедри;
• подає керівництву університету, факультету пропозиції щодо морального та матеріального заохочення співробітників кафедри, а також щодо застосування заходів дисциплінарного впливу;
• вирішує інші питання відповідно до завдань кафедри;
• несе відповідальність за результати діяльності кафедри.

5.  Органи управління і керівництво кафедрою

• Керівництво кафедрою здійснює завідувач кафедри, який повинен мати науковий ступінь та вчене звання відповідно до профілю кафедри. Завідувач кафедри обирається за конкурсом таємним голосуванням Вченою радою університету строком на п’ять років з

урахуванням пропозицій трудового колективу факультету та кафедри. Ректор університету укладає з завідувачем кафедри контракт. Завідувач кафедри може бути звільнений з посади з підстав, визначених трудовим законодавством.

На період відсутності завідувача кафедри (відпустка, хвороба, відрядження) його обов’язки виконує особа, яка призначена наказом ректора Університету.

Розпорядженням завідувача відповідно до рішення засідання Кафедри із числа співробітників Кафедри можуть призначатися відповідальні:

• за організацію та контроль освітнього процесу, за методичну діяльність Кафедри, за підтримку функціонування системи управління якістю;
• за наукову роботу Кафедри, за керівництво студентським науковим гуртком;
• за розвиток дистанційного навчання;
• за міжнародну роботу на Кафедрі;
• за інформаційну діяльність Кафедри, за веб-сторінку та інші інформаційні ресурси Кафедри;
• за виконання обов’язків секретаря засідань Кафедри;
• за виховну роботу на Кафедрі;
• за охорону праці;
• за ведення табеля;
• за матеріальні цінності;
• за інші напрямки діяльності Кафедри;
  • Завідувач кафедри видає розпорядження щодо діяльності Кафедри, які є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу кафедри і можуть бути скасовані ректором та/або деканом факультету, якщо вони суперечать законодавству, Статуту чи завдають шкоди інтересам Університету. Завідувач кафедри може бути звільнений з посади на підставах, визначених трудовим законодавством України. У своїй роботі завідувач кафедри керується положеннями, наведеними у відповідній посадовій інструкції.
  • Завідувач кафедри, як керівник структурного підрозділу Університету:
• здійснює загальне керівництво освітнім, науковим, виховним процесами, які реалізовуються на Кафедрі, а також координує інформаційне забезпечення, необхідне для ефективної реалізації цих процесів;
• організує підготовку до проходження ліцензування та акредитації освітніх програм;
• здійснює планування, організацію і контроль навчально-методичної, наукової та науково-дослідної роботи Кафедри за всіма формами здобуття вищої освіти;
• розглядає та затверджує на засіданнях Кафедри розподіл навантаження між викладачами, індивідуальні плани роботи викладачів, план роботи Кафедри;

• здійснює контроль якості проведення всіх видів навчальних занять викладачами Кафедри та усіх форм підсумкового контролю;
• затверджує графіки робіт викладачів Кафедри і навчально-допоміжного персоналу;
• контролює виконання індивідуальних планів викладачів, плану роботи Кафедри, плану і графіка роботи навчально-допоміжного персоналу;
• контролює розроблення робочих програм з дисциплін, закріплених за Кафедрою, і в установленому порядку – представництво їх до узгодження і затвердження;
• проводить контроль якості й кількості методичного забезпечення дисциплін, що викладаються на Кафедрі. Своєчасно організовує роботу з укомплектування закріплених за Кафедрою курсів необхідними і достатніми методичними матеріалами;
• здійснює керування підготовкою з видання підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій, методичних вказівок та іншого методичного матеріалу з дисциплін, закріплених за Кафедрою;
• бере особисту участь у науково-методичній роботі Кафедри у складі методичної комісії за спеціальністю, науково-методичної ради факультету, інституту, Університету;
• проводить аналізування й обговорення на засіданнях Кафедри підсумків поточного та підсумкового контролю, результатів захисту кваліфікаційних робіт і складання атестаційних іспитів. На основі результатів аналізу розробляє і втілює необхідні заходи, спрямовані на поліпшення організації навчального процесу і підвищення якості підготовки фахівця;
• здійснює підбір і комплектування штатів науково-педагогічного персоналу, науково- дослідного, навчально-виробничого і навчально-допоміжного персоналу Кафедри, забезпечує раціональний розподіл обов’язків між ними;
• планує, контролює і бере участь в підготовці і підвищенні кваліфікації науково- педагогічних працівників і навчально-допоміжного персоналу Кафедри, виконує вимоги з підвищення власної професійної кваліфікації;
• організує науково-дослідну роботу за профілем Кафедри, та керує нею, залучає до наукових досліджень студентів, організовує їхню участь у конференціях, виставках, конкурсах, олімпіадах, що проводяться Університетом або іншими установами.
• вживає необхідні заходи з координації робіт з іншими підрозділами Університету.
  • Основною формою колективного обговорення та розв’язання поточних і перспективних питань освітньої, методичної, наукової, виховної роботи Кафедри є її засідання. Засідання Кафедри проводяться відповідно до затвердженого плану роботи, але не рідше одного разу на місяць.

До компетенції засідання Кафедри належать:

• рекомендація кандидатури на посаду завідувача кафедри;

• рекомендація кандидатур науково-педагогічних працівників у виборні органи Університету;
• рекомендація кандидатур на посади науково-педагогічних працівників Кафедри;
• заслуховування виконання індивідуальних планів працівників Кафедри;
• розгляд проєктів навчальних планів і затвердження робочих програм дисциплін;
• рішення про видання навчально-методичної літератури;
• рекомендації щодо публікації наукових праць;
• рекомендації щодо присвоєння вченого звання;
• затвердження розподілу навчальної, наукової та інших видів робіт між працівниками Кафедри;
• розгляд питань наукової і науково-дослідної роботи Кафедри;
• розгляд питань підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
• розгляд річних і семестрових планів діяльності Кафедри і подання до затвердження
  • Засідання Кафедри повноважне ухвалювати рішення за умови присутності на ньому не менше 2/3 складу її науково-педагогічних працівників, що працюють на постійній основі. Рішення Кафедри вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало понад 50 % присутніх на засіданні науково- педагогічних працівників. Засідання Кафедри оформляється протоколом, який повинен відображати хід обговорень, конкретність прийнятих рішень і їх реалізацію. Протоколи засідань Кафедри підписують завідувач кафедри та секретар засідання Кафедри.
  • Під час засідання у голосуванні беруть участь науково-педагогічні працівники, для яких Кафедра є основним місцем роботи. Співробітники, які працюють за сумісництвом і на умовах погодинної оплати праці, мають право дорадчого голосу на засіданні.
  • Позачергове засідання Кафедри може бути скликане на вимогу ректора, декана, а також за ініціативою не менше 1/3 усіх працівників Кафедри або за рішенням завідувача кафедри.

На засідання Кафедри можуть бути запрошені працівники інших кафедр і структурних підрозділів Університету.

• Для обговорення і вирішення питань, пов’язаних із навчально-методичною роботою Кафедри, можуть проводитися методичне засідання (семінари). У методичних засіданнях бере участь увесь науково-педагогічний склад Кафедри, в тому числі й ті його представники, які працюють за сумісництвом. За необхідності, до участі в методичному засіданні можуть залучатись аспіранти, докторанти, навчально-допоміжний персонал тощо.

6.  Відповідальність

• Відповідальність Кафедри реалізується через відповідальність її працівників: завідувача кафедри та інших працівників Кафедри. При цьому відповідальність кожного працівника індивідуальна залежно від покладених на нього посадових обов’язків і визначена його посадовою інструкцією та Правилами внутрішнього розпорядку Університету.
• Завідувач кафедри несе персональну відповідальність за:

• роботу Кафедри в цілому;
• забезпечення підготовки фахівців відповідного освітньо- кваліфікаційного, освітньо- наукового, наукового рівня на рівні державних вимог;
• забезпечення виконання навчального плану;
• навчально-методичне забезпечення дисциплін Кафедри;
• виконання плану науково-дослідних робіт Кафедри;
• виховну роботу серед здобувачів вищої освіти;
• забезпечення зв’язку з підрозділами Університету та іншими організаціями через веб- сторінку Кафедри та інші інформаційні ресурси, які створені для висвітлення та супроводження діяльності Кафедри в мережі Інтернет;
• порядок на закріплених за Кафедрою територіях, навчальних лабораторіях, аудиторіях та навчальних кабінетах.
  • За Кафедрою з метою забезпечення діяльності, передбаченої цим Положенням, закріплюються обладнання й інше необхідне майно. Кафедра в межах її майнового комплексу відповідає за належний стан аудиторного фонду, а також за цільове використання приміщень.

7.  Взаємодія з іншими структурними підрозділами

• Для реалізації своїх функцій і завдань Кафедра в установленому порядку може отримувати або надавати інформацію, що стосується її компетенції, брати участь в ініціюванні та реалізації спільних наукових, науково-практичних і інших заходів, взаємодіяти в межах своєї компетенції з іншими структурними підрозділами Університету.
• Виконуючи свої функції, кафедра взаємодіє:

• з іншими кафедрами з метою виявлення і реалізації міждисциплінарних зв’язків, обміну досвідом організації освітнього процесу, використання навчально-наукової бази, проведення комплексних наукових досліджень;
• з управлінням якості освіти як із керівним органом у зв’язку з підзвітністю йому кафедри за напрямками діяльності;
• з факультетами з питань організації освітнього процесу за освітньо-професійними програмами і навчальними планами підготовки фахівців відповідних напрямів,

спеціальностей і спеціалізацій;

• науковою, адміністративно-господарською частинами й іншими підрозділами Університету у зв’язку з виконанням покладених на колектив кафедри відповідних функцій і необхідністю надання поточної інформації про стан і перспективи її діяльності відповідно до порядку, що діє в Університеті.

8.  Прикінцеві положення

• Ухвалене Положення про конкретну кафедру Університету затверджується і вводиться у дію наказом ректора Університету. Зміни та/або доповнення до цього Положення вносяться в порядку, встановленому для його прийняття.
• Положення про Кафедру не може суперечити Типовому положенню про кафедру, що прийнято Вченою радою Університету і є чинним. У разі виявлення розбіжностей між нормами Положення про Кафедру та нормами Типового положення про кафедру застосуванню підлягають норми Типового положення про кафедру.
• Положення про Кафедру приймається (оновлюється) не рідше ніж один раз на 5 років, крім того, у разі зміни найменування, підпорядкування, організаційної структури Кафедри, а також зміни функцій, напрямів діяльності Кафедри.

Завідувач кафедри

біофізики                                  

доц. Личковський Е.І.

Додаток А

Перелік документації

щодо організації та управління діяльністю кафедри

А1. Організаційна:

• Положення про кафедру, затверджене ректором Університету.
• Посадові інструкції (функціональні обов’язки) кожного працівника, розроблені завідувачем кафедри та затверджені в установленому порядку, з позначкою “Ознайомлений”, особистим підписом працівника і датою ознайомлення наприкінці документа.
• Вхідні документи (нормативні документи, рішення Вченої ради, ректорату, накази, розпорядження по Університету тощо, що стосуються діяльності кафедри).
• План роботи кафедри на навчальний рік.
• Протоколи засідань кафедри.
• Журнал взаємних відвідувань занять.
• Графік проведення науково-педагогічними працівниками кафедри консультацій.
• Штатний розпис кафедри.
• Графіки щорічних відпусток працівників кафедри.
• Графік підвищення кваліфікації викладачів.
• Розклад занять викладачів.
• Журнал обліку курсових та контрольних робіт.
• Вихідні документи (службові, доповідні записки, клопотання тощо).
• Графіки освітнього процесу для денної і заочної форм навчання. А2. Обліково-звітна:
• Розрахунок (обсяг) навчального навантаження кафедри на навчальний рік.
• Розподіл навчального навантаження між науково-педагогічними працівниками кафедри на навчальний рік.
• Індивідуальні плани роботи науково-педагогічних працівників на навчальний рік.
• Зведений звіт про виконання плану роботи кафедри за навчальний рік.
• Матеріали щодо перевірки кафедри і усунення виявлених недоліків.
• Звіт про науково-дослідну роботу кафедри за календарний рік. А3. Навчально-методична:
• Навчальні плани для денної, заочної форм навчання.
• Робочі програми навчальних дисциплін для денної, заочної форм навчання.
• Навчально-методичні комплекси дисциплін, закріплених за кафедрою (роздруковані копії та копії на електронному носії).

• План видання методичного забезпечення навчального процесу.
• Екзаменаційні білети та екзаменаційні (залікові) роботи студентів за минулий навчальний рік.

А4. Науково-дослідна:

1) Матеріали роботи наукових гуртків кафедри.

[]

Навчальні програми:

222 Медицина

Силабус вивчення навчальної дисципліни «Медична і біологічна фізика»

складено відповідно до

Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 222 «Медицина»

освітньої програми магістра медицини.

 Опис навчальної дисципліни (анотація).

Вивчення дисципліни «Медична та біологічна фізика» дає знання про фізичні процеси та фізико-хімічні явища в біологічних середовищах, вплив зовнішніх чинників на організм людини, фізичні основи діагностичних і фізіотерапевтичних методів, які застосовуються у медицині.

«Медична та біологічна фізика» є однією з фундаментальних загальноосвітніх дисциплін, що складають теоретичну основу підготовки фахівців вищої кваліфікації для медицини. Згідно навчального плану дисципліна “Медична та біологічна фізика” вивчається на першому році навчання і включає 2 розділи:

Розділ 1. Біофізика біологічних систем.

Розділ 2. Дія фізичних чинників на живий організм. Фізичні основи методів медичної візуалізації та терапії.

У розділі 1 вивчаються біотермодинаміка, елементи молекулярної біофізики, біофізика клітинних процесів і складних систем, зокрема біологічних мембран, генерації біопотенціалів, кровоносної і дихальної системи, сенсорних систем, молекулярні механізм клітинних процесів.

У розділі 2 розглядають механізми дії чинників зовнішнього середовища на організм людини: механічних хвиль, електромагнітних хвиль різних діапазонів та параметрів, нейонізуючого та йонізуючого випромінювання. Також вивчаються фізичні принципи методів діагностики та терапії, медичне електронне обладнання для медичної візуалізації, реєстрації та терапії.

детальніше

Програма вивчення навчальної дисципліни (дисципліни за вибором)
«Сучасні проблеми біофізики»
відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 222 «Медицина»
освітньої програми магістра медицини.

Опис навчальної дисципліни (анотація).

Вивчення дисципліни «Сучасні проблеми біофізики» дає знання про структуру та фізичні властивості живих систем на молекулярному рівні та методики використання сучасних методів дослідження в медичній науці та практиці. Таким чином основна увага фокусується на вивченні фізичних основ структурної організації та функціонуванні біомолекул, що обумовлює їхні біологічні функції, а також сучасних діагностичних методів, які застосовуються в медицині.

Згідно навчального плану дисципліна «Сучасні проблеми біофізики» вивчається на першому році навчання. Програму дисципліни поділено на 2 розділи:

Розділ 1. Основи молекулярної біофізики клітин і тканин.

Розділ 2. Використання біофізичних технологій у біомедичних дослідженнях.

У розділі 1 вивчається роль водного середовища, внутрішньомолекулярні взаємозв’язки, фізичні основи структурної організації та функціонування білків, нуклеїнових кислот, а також біофізичні методи дослідження біополімерів.

У розділі 2 розглядають біофізичні основи рентгенівської та магнітно-резонансної діагностики, а також застосування лазерних технологій у біомедичних дослідженнях.

детальніше

228 Педіатрія

Опис навчальної дисципліни (анотація).

Вивчення дисципліни «Медична та біологічна фізика» дає знання про фізичні процеси та фізико-хімічні явища в біологічних середовищах, вплив зовнішніх чинників на організм людини, фізичні основи діагностичних і фізіотерапевтичних методів, які застосовуються у медицині, зокрема у педіатрії.

«Медична та біологічна фізика» є однією з фундаментальних загальноосвітніх дисциплін, що складають теоретичну основу підготовки лікарів-педіатрів. Згідно навчального плану дисципліна “Медична та біологічна фізика” вивчається на першому році навчання. Програму дисципліни поділено на 2 розділи:

Розділ 1. Біофізика біологічних систем.

Розділ 2. Дія фізичних чинників на живий організм. Фізичні основи методів медичної візуалізації та терапії.

У розділі 1 вивчаються біотермодинаміка, елементи молекулярної біофізики, біофізика клітинних процесів і складних систем, зокрема біологічних мембран, генерації біопотенціалів, кровоносної і дихальної системи, сенсорних систем, молекулярні механізм клітинних процесів.

У розділі 2 розглядають механізми дії чинників зовнішнього середовища на організм людини: механічних хвиль, електромагнітних хвиль різних діапазонів та параметрів, нейонізуючого та йонізуючого випромінювання. Також вивчаються фізичні принципи методів діагностики та терапії, медичне електронне обладнання для медичної візуалізації, реєстрації та терапії.
детальніше

Опис навчальної дисципліни (анотація).

Вивчення дисципліни «Сучасні проблеми біофізики» дає знання про структуру та фізичні властивості живих систем на молекулярному рівні та методики використання сучасних методів дослідження в медичній науці та практиці. Таким чином основна увага фокусується на вивченні фізичних основ структурної організації та функціонуванні біомолекул, що обумовлює їхні біологічні функції, а також сучасних діагностичних методів, які застосовуються в медицині  та педіатрії.

Згідно навчального плану дисципліна «Сучасні проблеми біофізики» вивчається на першому році навчання. Програму дисципліни поділено на 2 розділи:

Розділ 1. Основи молекулярної біофізики клітин і тканин.

Розділ 2. Використання біофізичних технологій у біомедичних дослідженнях.

У розділі 1 вивчається роль водного середовища, внутрішньомолекулярні взаємозв’язки, фізичні основи структурної організації та функціонування білків, нуклеїнових кислот, а також біофізичні методи дослідження біополімерів.

У розділі 2 розглядають біофізичні основи рентгенівської та магнітно-резонансної діагностики, а також застосування лазерних технологій у біомедичних дослідженнях.

Предметом навчальної дисципліни «Сучасні проблеми біофізики» є вивчення фізичних властивостей макромолекул, біофізичних методів дослідження клітин, фізичних основ методів дослідження біомакромолекул та сучасних технологій та систем, у яких використовуються властивості рентгенівських променів, ядерний магнітний резонанс та індуковане випромінювання, на яких ґрунтується отримання зображення, які застосовують у біомедичній практиці.

детальніше

221 Стоматологія

Програма вивчення навчальної дисципліни

«Медична та біологічна фізика»

відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності  221 «Стоматологія»

освітньої програми магістра стоматології

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Вивчення дисципліни «Медична та біологічна фізика» дає знання про фізичні процеси та фізико-хімічні явища в біологічних середовищах, вплив зовнішніх чинників на організм людини, фізичні основи діагностичних і фізіотерапевтичних методів, які застосовуються у сучасній стоматології.

Згідно навчального плану дисципліна «Медична та біологічна фізика» вивчається на першому році навчання. Програму дисципліни поділено на 2 розділи:

Розділ 1. Біофізика біологічних систем.

Розділ 2. Дія фізичних чинників на живий організм. Фізичні основи методів медичної візуалізації та терапії.

У розділі 1 розглядають питання термодинаміки біологічних процесів, біофізики клітинних процесів і складних систем, зокрема біологічних мембран, кровоносної системи, сенсорні системи, молекулярні механізми клітинних процесів.

У розділі 2 розглядають питання дії чинників завнішнього середовища на людський організм: механічних хвиль, електромагнітних хвиль різних діапазонів та параметрів, нейонізуючого та йонізуючого випромінювання; методів діагностики та терапії, методів якісного та кількісного дослідження лікарських засобів; медичне електронне обладнання для медичної візуалізації, реєстрації та терапії.

 детальніше

Програма вивчення навчальної дисципліни (дисципліни за вибором)

«Сучасні проблеми біофізики»

відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 221 «Стоматологія»

освітньої програми магістра стоматології.

Опис навчальної дисципліни (анотація).

Вивчення дисципліни «Сучасні проблеми біофізики» дає знання про структуру та фізичні властивості живих систем на молекулярному рівні та методики використання сучасних методів дослідження в медичній науці та практиці. Таким чином основна увага фокусується на вивченні фізичних основ структурної організації та функціонуванні біомолекул, що обумовлює їхні біологічні функції, а також сучасних діагностичних методів, які застосовуються у стоматології.

Згідно навчального плану дисципліна «Сучасні проблеми біофізики» вивчається на першому році навчання. Програму дисципліни поділено на 2 розділи:

Розділ 1. Основи молекулярної біофізики клітин і тканин.

Розділ 2. Використання біофізичних технологій у стоматологічних дослідженнях.

У розділі 1 вивчається роль водного середовища, внутрішньомолекулярні взаємозв’язки, фізичні основи структурної організації та функціонування білків, нуклеїнових кислот, мембранних ліпідів, методи дослідження біополімерів.

У розділі 2 розглядають біофізичні основи рентгенівської та магнітно-резонансної діагностики, а також застосування лазерних технологій у стоматології.

 детальніше

226 Фармація, промислова фармація

Програма навчальної дисципліни «Біологічна фізика з фізичними методами аналізу» складена відповідно до Стандарту вищої освіти України (далі – Стандарт) підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 226 «Фармація. Промислова фармація»

освітньої програми «Магістр фармації».

Опис навчальної дисципліни
Вивчення студентами дисципліни «Біологічна фізика з фізичними методами аналізу» є результатом засвоєння спеціально відібраних знань, умінь, навичок та цінностей, необхідних для успішного здійснення професійної діяльності. Базові знання з даної дисципліни є основою для вивчення фармацевтичних наук та важливою складовою професійної підготовки майбутніх провізорів.
Зміст дисципліни «Біологічна фізика з фізичними методами аналізу» має дві основні особливості:
1) більш розвинутий математичний апарат відповідних теорій, а також методи і засоби експериментальних досліджень, основною метою яких є розроблення методів розв’язування завдань із безпосереднім виходом у практику;
2) специфічний світоглядний компонент, котрий базується на загальній і більш наглядній картині природи, що робить внесок у розуміння людиною сучасного світу і місця, яке вона в ньому займає.
Враховуючи те, що професійна діяльність провізора є інтегративною за своєю суттю, формування змісту дисципліни «Біологічна фізика з фізичними методами аналізу» реалізовувалося на кількох рівнях: відбір навчального матеріалу для виявлення можливостей інтеграції в природничонауковій підготовці майбутніх фармацевтів; структурування змісту на основі інтегративного підходу і професійне спрямування на фармацевтичні знання й уміння.

Згідно навчального плану дисципліна «Біологічна фізика з фізичними методами аналізу» вивчається на першому році навчання. Програма структурована на 3 розділи, які складаються з 12 тем відповідно.

До розділу 1 «Основи загальної біофізики» входить вивчення біомеханіки органів і тканин, термодинаміки відкритих біологічних систем, до яких належить організм людини, біофізики мембранних процесів, котрі відіграють ключову роль у механізмах засвоєння лікарських засобів. Важливими темами є також біофізика сенсорних систем та елементи квантової біофізики.

У розділі 2 «Основи прикладної біофізики» вивчаються гемореологія, електромагнетизм живого організму та вплив на нього різних фізичних чинників (механічних хвиль, електричного струму, електромагнітних полів, лазера та різних видів йонізуючого і нейонізуючого випромінювань).

Розділ 3 «Фізичні методи аналізу» розглядає теоретичні основи і практичне використання механічних, термоаналітичних, електричних, оптичних, рентгенівських та спектральних методів аналізу для аналізу лікарських речовин.

Структура навчальної дисципліни

Структура навчальної дисципліни (заочна форма навчання)

детальніше

Програма вивчення навчальної дисципліни «Вища математика і статистика»

відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності  226 «Фармація, промислова фармація»

освітньої програми магістра фармації

Опис навчальної дисципліни «Вища математика і статистика» (анотація)

«Вища математика і статистика» є однією з фундаментальних загальноосвітніх дисциплін, що складають теоретичну основу підготовки фахівців вищої кваліфікації для фармації.

Вивчення даної дисципліни формує у студентів основні уявлення про методи аналізу інформації на основі диференціального та інтегрального числення,  моделювання процесів диференціальними рівняннями,  загальні можливості збору і статистичної оцінки медико-фармацевтичної інформації, методи і способи їх аналізу, інтерпретацію одержаних результатів, можливість прогнозування на основі регресійного аналізу,  а також використання пакетів комп’ютерних програм для аналізу даних експерименту.

Згідно навчального плану дисципліна “Вища математика і статистика” вивчається на першому році навчання. Програму дисципліни поділено на два розділи:

Розділ 1. Основи математичного аналізу.

Розділ 2. Основи теорії ймовірності та статистичних досліджень у фармації та медицині.

У розділі 1 вивчаються основи диференціального та інтегрального числення, методи розв’язування диференціальних рівнянь та моделювання медико-біологічних та фармакокінетичних процесів диференціальними рівняннями.

У розділі 2 розглядаються основи теорії ймовірностей, методологія планування та виконання експерименту, а також аналіз даних та проведення перевірки гіпотез статистичними методами.

 Заочна форма навчання

детальніше

Програма вивчення навчальної дисципліни (дисципліни за вибором)

«Сучасні проблеми біофізики»

відповідно до проєкту Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація»

освітньої програми магістра фармації.

Опис навчальної дисципліни

Вивчення студентами дисципліни «Сучасні проблеми біофізики» є результатом засвоєння спеціально відібраних знань, умінь, навичок та цінностей, необхідних для успішного здійснення професійної діяльності. Базові знання з даної дисципліни доповнюють основну дисципліну «Біологічна фізика з фізичними методами аналізу» та є важливою складовою професійної підготовки майбутніх провізорів.

Фізичні методи дослідження, котрі розглядаються пропонованою дисципліною за вибором, базуються на фізичних законах, явищах та широко використовуються сучасними фармацевтичними науками: для встановлення оптимальних параметрів технологічних процесів; під час розробки нових технологій; для створення нових матеріалів та їх удосконалення у різних напрямках фармацевтичної галузі.

Сучасні проблеми біофізики охоплюють низку методів дослідження структури, складу та властивостей речовин, а також фізико-хімічних процесів, що в них відбуваються, з метою їх ідентифікації та створення нових речовин із заданими властивостями, дають можливість отримувати значення різноманітних характеристик властивостей речовин.

Зміст дисципліни «Сучасні проблеми біофізики» має дві основні особливості:

1) більш розвинутий науковий апарат відповідних теорій, а також методи і засоби експериментальних досліджень, основною метою яких є розроблення методів розв’язування завдань із безпосереднім виходом у практику;

2) специфічний світоглядний компонент, котрий базується на загальній і більш наглядній картині природи, що робить внесок у розуміння людиною сучасного світу і місця, яке вона в ньому займає.

Враховуючи те, що професійна діяльність провізора є інтегративною за своєю суттю, формування змісту даної дисципліни за вибором реалізовувалося на кількох рівнях: відбір навчального матеріалу для виявлення можливостей інтеграції в природничонауковій підготовці майбутніх фармацевтів; структурування змісту на основі інтегративного підходу і професійне спрямування на фармацевтичні знання й уміння.

Згідно навчального плану дисципліна за вибором «Сучасні проблеми біофізики» вивчається на першому році навчання. Програма структурована на 3 розділи, які складаються з 8 тем відповідно.

Структура навчальної дисципліни

Заочна форма навчання

 детальніше

Програма вивчення навчальної дисципліни (дисципліни за вибором) «Основи системного аналізу»

відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності  226 «Фармація, промислова фармація»

освітньої програми магістра фармації

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Навчальна дисципліна «Основи системного аналізу» належить до циклу елективних дисциплін професійно-орієнтованої підготовки фахівців спеціальності «Фармація, промислова фармація».

Вивчення дисципліни «Основи системного аналізу» формує у студентів здатність використовувати поглиблені теоретичні та фундаментальні знання для ефективного розв’язування складних спеціалізованих задач та практичних проблем під час професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів збору, обробки та передачі інформації; необхідні для професійної діяльності знання з нових підходів якісної теорії систем, що базуються на системному аналізі стану прикладних інформаційних технологій, закономірностей функціонування і розвитку систем, методів і моделей теорії систем і, як результат, виробляються навички системного мислення у студентів і їх здатність до вирішення практичних завдань аналізу і синтезу систем у фармацевтичної галузі.

Згідно навчального плану дисципліна вивчається на другому році навчання і розрахована на один семестр. Програму дисципліни поділено на два розділи.

Розділ 1. Описи, базові структури і етапи аналізу систем.

Розділ 2. Прийняття рішень і ситуаційне моделювання.

У розділі 1 розглядаються поняття система, системні ресурси, системні процедури і методи, системне мислення, основні типи і класи систем різної складності, типи і класи інформації, принципи створення та керування в інформаційних системах.

У розділі 2 вивчаються поняття прийняття рішень, життєвий цикл системи, середній час обслуговування системи, застосування моделювання для вирішення конкретних задач.

Заочна форма навчання

 детальніше

Розклад

Критерії оцінювання

поточної та підсумкової успішності студентів медичного факультету з дисципліни «Медична і біологічна фізика»

Види контролю:

• Поточний контроль здійснюється на основі контролю теоретичних знань, навичок і вмінь на практичних заняттях.
• Підсумковий контроль проводиться у формі іспиту.

Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (національною). При цьому враховуються усі види робіт, передбачені програмою дисципліни. Поточний контроль результатів виконання завдань самостійної роботи здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті.

Формами поточного контролю є:

• усне опитування (фронтальне, індивідуальне, комбіноване).
• практична перевірка сформованих професійних вмінь.
• тестовий контроль (відкриті та закриті тестові завдання).

Знання студентів оцінюються як з теоретичної, так і з практичної підготовки за такими

критеріями:

• 5/«відмінно» – студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал, демонструє глибокі і всебічні знання відповідної теми або навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;
• 4/«добре» – студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; володіє практичними навичками, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при виконанні практичних навичок;
• 3/«задовільно» – студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної теми або дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають у студента невпевненість або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю, припускається помилок при виконанні практичних навичок;
• 2/«незадовільно» – студент не опанував навчальний матеріал теми (дисципліни), не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані.

Форма підсумкового контролю успішності навчання відповідно до навчального плану – іспит.

Іспит – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни. Іспит проводиться у письмовій формі за екзаменаційними білетами, складеними відповідно до програми навчальної дисципліни.

Структура білета та критерії оцінювання кожного типу завдань іспиту:

• 40 стандартних тестових завдань, кожне з яких має одну правильну відповідь з п’яти запропонованих (формат А). На написання тестового контролю виділяється 40 хв. (40 балів – по 1 балу за кожне тестове завдання);
• п’ять відкритих описових питань (1 – 5 завдання, 30 балів – по 6 балів за кожне питання) та дві розрахункові задачі з фаховим (медико-біологічним) змістом (6 – 7 завдання, 10 балів – по 5 балів за кожну задачу). Тривалість – 95 хв.

Всього – 80 балів.

Оцінювання знань, навичок та вмінь студентів на підсумковому контролі (іспиті) здійснюється за такими критеріями:

Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти:

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність для допуску до екзамену становить 120 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для допуску до екзамену становить 72 бали.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінокза 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:

CA ´120

x =                .

5

Для зручності наведено таблицю перерахунку за 120-бальною шкалою:

Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються іспитом

Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу контролюється при підсумковому контролі.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні іспиту становить 80.

Мінімальна кількість балів при складанні іспиту – не менше 50.

Оцінка з дисципліни, яка завершується іспитом визначається, як сума балів за поточну навчальну діяльність (не менше 72) та балів за іспит (не менше 50).

Бали з дисципліни незалежно конвертуються як в шкалу ECTS, так і в 4-бальну (національну) шкалу. Бали шкали ECTS у 4-бальну шкалу не конвертуються і навпаки. Бали студентів, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни ранжуються за шкалою ECTS таким чином:

Ранжування з присвоєнням оцінок „А”, „В”, „С”, „D”, „Е” проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю і успішно завершили вивчення дисципліни. Студенти, які одержали оцінки FX, F («2») не вносяться до списку студентів, що ранжуються. Студенти з оцінкою FX після перескладання автоматично отримують бал

„Е”.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму, конвертуються у традиційну 4-ри бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:

Оцінка ECTS у традиційну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні. Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів перевіряється статистичними методами (коефіцієнт кореляції між оцінкою ECTS та оцінкою занаціональною шкалою).

Лікувально-консультативна робота

Наукова робота та видавнича діяльність

На кафедрі виконується наукова робота на тему: “Дослідження фізико-хімічних процесів в біотехнічних системах” (№ державної реєстрації 0122U000264).

Терміни виконання: 2022-2026 рр.

Головні напрямки наукових досліджень:

•  вивчення йон-транспортувальних систем та вільнорадикальних процесів у сперматозоїдах та лімфоцитах крові чоловіків з непліддям та іншимими захворюваннями (д.б.н., проф. Роман ФАФУЛА, к.б.н., доц. Зоряна ФЕДОРОВИЧ, доктор філософії Ольга МЕСКАЛО, ст. викл. Галина ГАЛИК);  дослідження рідкокристалічних середовищ для оптичних сенсорів з високою чутливістю до зовнішнього впливу (д.тех.н., проф. Марія ВІСЬТАК);  розробка моделей і алгоритмів адаптивно-ціннісного управління проєктами в медицині за мінливої конфігурації проєктного середовища для прогнозування мінливих характеристик (к.ф.-м.н., доц. Оксана МАЛАНЧУК).

На кафедрі виконується наукове дослідження за рахунок коштів державного бюджету на тему: “Йонні, молекулярні та мембранні механізми зниження фертилізаційного потенціалу сперматозоїдів чоловіків” (№ державної реєстрації 0123U101319). Дослідження виконується комплексно з кафедрами медичної біології, урології та мікробіології.

Керівник проєкту – Роман ФАФУЛА.

Наукова співпраця кафедри з іншими ЗВО та науковими установами:

• Кафедра біофізики та біоінформатики ЛНУ імені Івана Франка
• Відділ біохімії м’язів Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України

  Кафедра електронних приладів Національного університету «Львівська політехніка»

Студентський науковий гурток

Керівник наукового гуртка – доцент кафедри медичної інформатики, к.філ.н. Басалкевич Олена Євтіхіївна

Мeта та завдання гуртка – залучення студентів до проведення науково-дослідної роботи, участі у науково-практичних конференціях, семінарах, проєктах, створення середовища для обміну ідеями, думками та знаннями, створення умов для творчого зростання, надання можливостей студентам розвивати аналітичні та критичні навички, необхідні для наукової та клінічної діяльності. забезпечення можливості студентам поглибити свої знання та навички застосування інформаційних технологій в майбутній професійній діяльності.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи.

Студенти, котрі відвідують засідання наукового гуртка мають можливість:

• ознайомитися з принципами, методами, інструментарієм наукової та дослідницької роботи;
• приймати участь в науковому житті університету (написання статей, тез доповідей, наукових робіт), що публікуються в різних наукових виданнях;
• розвивати свої творчі здібності, виступаючи на наукових семінарах та конференціях;
• брати участь в проведенні «круглих столів», дебатів, з метою аналізу сучасних проблем використання інформаційних технологій в медицині та пошуку нових рішень та підходів;
• використовувати можливості інноваційних інформаційних технологій в галузі освіти для навчання та обміну досвідом в студентському середовищі

Основні тематики наукових досліджень

– Інтелектуальні інформаційні та інформаційно-аналітичні технології;

– Медичні інформаційні системи;

– Наукові засади побудови систем баз даних та знань;

– Персоналізований контроль стану здоров’я людини;

– Технології та засоби захисту інформації;

– Моделювання процесів прийняття рішень;

– Особливості використання штучного інтелекту в медицині;

– Використання інноваційних інформаційних технологій в навчанні;

– Перспективи застосування робототехніки в медицині.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи. Щорічно гуртківці успішно беруть участь у Загальноуніверситетській студентській науковій конференції / Lviv Young Scientist International  Conference (LYSICon)

Виступи учасників студентського наукового гуртка на 82-а Студентській науковій конференції для студентів-медиків та молодих вчених – LYSICon 82, 2023 р.:

• Слєпцова Софія, Щекотіхіна Вікторія Можливості використання штучного інтелекту в стоматології
• Гутник Вікторія, Степаненко Анастасія Аналіз та порівняння змін у міжнародних статистичних класифікаціях хвороб десятого та одинадцятого переглядів
• Мартинова Руслана Перспективи застосування штучного інтелекту в медицині
• Заплатинська Марта Актуальність захисту медичної інформації в медичних інформаційних системах
• Долатказіна Євдокія-Марія Олегівна Сьогодення та перспективи медичних інформаційних технологій

Міжнародне співробітництво

Кафедра медичної інформатики співпрацює з Державною вищою професійною школою ім. проф. Едварда Щепаніка (м. Сувалки, Польща), Вищою Медичною Школою у Білостоку (Польща), Люблінською політехнікою (Польща)

Спільно проведено комп’ютерні скринінгові дослідження стилю життя студентської молоді України та Польщі.

Проведено дослідження в рамках проекту «Інвалідність як відмінність – соціальне ставлення студентів з Польщі та України до людей в інвалідних візках.

Розроблено спільний проект для участі у партнерський програмі: Partnership for joint implementation of the Programme “Current medical-social, sanitary, technical and economic security challenges” under the International Academic Partnership Programme announced by the National Agency for Academic Exchange.

Участь співробітників кафедри медичної інформатики у міжнародних форумах, з’їздах, конференціях

1. Barylo N., Boyko O., Holyaka R., Stakhira P., Kutsiy S., Yaremchuk I. Structure and Mixed Signal Front-End of White Organic Light Source for MEMS Sensor. IEEE XVIIIth International Conference on the Perspective Technologies And Methods In Mems Design. 7-11 September 2022. Polyana. https://doi.org/10.1109/MEMSTECH55132.2022.10002912(Scopus)

2. Barylo H., Holyaka R., Kremer I., Marusenkova T., Kachurak Yu., Adamiak O. Models and Development of a Spectral Express Analyzer for MEMS Optical Systems // IEEE XVIIIth International Conference on the Perspective Technologies And Methods In Mems Design. 7-11 September 2022. Polyana. (Scopus)

Статті у міжнародних виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus/Web of Science (бібліографічний опис)

1. Yatsyshyn S., Hotra O., Skoropad P., Bubela T., Mykyichuk M., Kochan O., Boyko O. Investigating Thermoelectric Batteries Based on Nanostructured Materials. Energies. 2023; 16(9): 3940. (Scopus Q1, IF=3.25) https://econpapers.repec.org/article/gamjeners/v_3a16_3ay_ 3a2023_3ai_3a9_3ap_3a3940-_3ad_3a1141094.htm ]

2. Quercia A., Pironti A., Bolshakova I., Holyaka R., Duran I., Murari A. Long term operation of the radiation-hard Hall probes system and the path toward a high performance hybrid magnetic field sensor. Nuclear Fusion. 2022;62:106032. (Scopus Q1, IF=4.215). https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1741-4326/ac8aad

3. Chorna V., Lototska L., Karimulin R., Hubar A., Khliestova, I. Risk factors of in-hospital infections occurrence in healthcare institutions in ukraine and eu countries. Georgian Medical News. 2023;336:17-21. (Scopus Q4 IF=0.13).
4. Sokil B. I., Pukach P. Y., Senyk A. P., Sokil M. B., Andrukhiv A. I., Vovk M. I. Asymptotic method and wave theory of motion in studying the effect of periodic impulse forces on systems characterized by longitudinal motion velocity. Mathematical Modeling and Computing. 2022;9(4):909-920.  (Scopus Q4 IF=0.24) https://doi.org/10.23939/mmc2022.04.909 .
5. Dyhdalovych T., Fechan A., Kutsiy S., Melnykov S. Development of the automated system of analysis and quality assessment of visible light sources 2022 IEEE 16th International Conference on Advanced Trends in Radioelectronics, Telecommunications and Computer Engineering (TCSET). 2022:694-697 https://doi.org/10.1109/TCSET55632.2022.9767066 (Scopus)

Міжнародне стажування

Бойко О.В. пройшла стажування на кафедрі електроніки та інформаційних технологій Люблінського політехнічного університету (Department of Electronics and Information Technology, Faculty of Electrical Engineering and Computer Science at Lublin University of Technology. Poland), а також брала участь у міжнародній програмі підвищення кваліфікації «Together with Outstanding Leaders of Modernity: Values, Experience, Knowledge, Competences and Tehnologies for Formation of the Successful Personality and Transformation on the World» (International Historical Biographical Institute).

План виховної роботи кафедри біофізики на 2023/2024 н. р.

Відповідальна за виховну роботу кафедри                   Маріанна Пайкуш

Завідувач кафедри                                                           Роман Фафула

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі