Адреса

79010, м. Львів, вул. Пекарська, 52 (1 поверх, ліве крило)

Телефон: +38 (032) 2368421

Email:

На карті:

Завідувач кафедри

Кобилінська Леся Іванівна

 професор, кандидат медичних наук, доктор біологічних наук

 

КАФЕДРА БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ

ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

16 листопада 1784 р. – у Львові відкрито медичний факультет у складі Львівського університету.

1894 р. у складі Львівського університету відкрито кафедру біохімії (завідувач – Владислав Нємілович Niemiłowicz Władysław 1863 – 1904). Напрями наукових досліджень: удосконалення методів дослідження сечі та використання отриманих результатів у клінічній діагностиці, зокрема опрацювання методики визначення та з’ясування фізіологічної ролі ксантинових тіл; синтез нової сполуки з курареподібною активністю – коприн; мікроскопічні та хімічні дослідження лікарських засобів, продуктів харчування.

1904 р. – кафедрою біохімії завідує професор Станіслав Бондзінський Bondzynski Stanislaw (1862 – 1929). Напрями наукових досліджень: біохімія білків і ліпідів, синтез лікарських препаратів; вивчали процеси лактації та хімічний склад молока; метаболізм оксипротеїнових кислот, продукти білкового обміну, які в невеликій кількості виділяються з сечею; жовчних барвників, обмін кофеїну і теоброміну; способи виділення холестерину в організмі людини; вплив алкоголю на метаболічні процеси; вміст фосфору в кістках і зубах; синтезував лікарський препарат Танальбін.

1919 р. – кафедру біохімії очолив проф. Вацлав Морачевський Moraczewski Wасlаw Dаmіаn (1867 – 1950). Напрями наукових досліджень: клінічна біохімія і фізіологія, нутриціологія, загальна патологія, патофізіологія сечової системи; досліджував метаболізм при лейкемії і псевдолейкемії; описано феномен затримання води в організмі після споживання їжі, збагаченої жирами, діуретичну дію білкової дієти.

1922 р. – завідувачем кафедри біохімії став всесвітньо відомий вчений, академік АН СРСР професор Якуб Оскарович Парнас (16.01.1884 – 29.01.1949), який створив відому наукову школу в галузі обміну вуглеводів в організмі. Найважливіші роботи Я. Парнаса і його львівської школи були присвячені дослідженню ферментативних перетворень, пов’язаних з м’язовою діяльністю і спиртовим бродінням. Основою цих досліджень стали класичні роботи Я. Парнаса про швидке аутолітичне зростання кількості аміаку в екстравазованій крові і травматичному амоніогенезі у м’язовій тканині. Надзвичайне значення мало встановлення Я .Парнасом того факту, що більш високофосфорильовані похідні аденілової кислоти, у вигляді яких вона знаходиться у м’язових волокнах (і еритроцитах), а саме АТФ і АДФ, на відміну від самої аденілової кислоти не підлягають у клітинах ферментативному дезамінуванню. Спостереження за процесом амоніогенезу в м’язовій тканині при різних її станах і кількісне визначення взаємоперетворень аденілової кислоти та її похідних в м’язовій тканині в фізіологічних умовах і при різних експериментальних впливах, зв’язку цих перетворень з актом м’язового скорочення, спряження їх з проміжними реакціями глікогенолізу і перетвореннями фосфокреатину в м’язах. Я. О. Парнасом і його учнями були вивчені біологічні і хімічні властивості м’язової аденілової кислоти та її похідних, був запропонований біологічний метод їх кількісного визначення. Заслуги Я. О. Парнаса в розробці проблеми анаеробного розпаду вуглеводів загальновизнані та позначені в біохімічній літературі як теорія Ембдена-Мейергофа-Парнаса або “схема гліколізу ЕМП”. Якуб Парнас одним з перших у світі використав ізотопний метод в біохімічних дослідженнях.

1931 р. – проф. Парнаса Я. обрали членом-кореспондентом Польської Академії наук і деканом медичного факультету Львівського університету.

1939 – 1940 р.р. – після встановлення у Галичині радянської влади фармацевтичний відділ Львівського університету реорганізовано у самостійний фармацевтичний факультет у складі Львівського державного медичного інституту.

1942 р. – кафедру очолив професор Тадеуш Барановский (1910 – 1993). Основні наукові работи присвячені біохімії ферментів і гормонів, біохімії м’язів та імунохімії.

1944 р. – завідувачем кафедри став професор Собчук Богдан Антонович (15.03.1909 – 09.04.1974). Основні напрямки наукової роботи стосувалися вивчення процесів обміну вуглеводів у злоякісних пухлинах, біохімічних процесів при інших патологіях у людини, а також токсичної дії оксиду вуглецю (чадного газу) на гемоглобін і міоглобін. Колективом кафедри під його керівництвом проводились дослідження особливостей обміну вуглеводів у раковій клітині (ефект Кребтрі), а також синтез та вивчення специфічної дії на пухлини ксантоптерину і побічних продуктів цього синтезу – йодоптерину і порфіроптерину. Іншим важливим напрямком діяльності кафедри було дослідження обміну йоду та функції щитовидної кислоти. Було розроблено та впроваджено в клініку новий метод визначення йоду.

1974 р. – кафедрою почав завідувати проф. Шлемкевич Михайло Петрович (1928 – 1998). Під його керівництвом на кафедрі біохімії вивчали проблеми ендемічної зобної хвороби Прикарпатського регіону. У співпраці з кафедрою онкології вивчали механізм та індивідуальну чутливість резистентних ракових пухлин шлунка людини при застосуванні хіміотерапії, зокрема 5-фторурацилу. Показано, що включення 5-фторурацилу в РНК пухлинних клітин посилювалось приблизно на 65 % введенням аскорбінової кислоти. Вітамін С посилював нагромадження 5- фторурацилу в кислоторозчинній фракції слизової шлунку і тонкого кишківника. У цей час на кафедрі були запроваджені нові спектрофотометричні та газохроматографічні методики визначення чадного газу в повітрі та карбоксигемоглобіну в крові.

1995 р. – кафедру очолює проф. Тимочко Михайло Федорович (1935 – 1998). Основним напрямком досліджень проф. М. Ф. Тимочка було вивчення фундаментальних основ формування адаптаційно-компенсаторних процесів в умовах різних експериментальних впливів із акцентом на характер змін кисневозалежних реакцій, вивчення метаболічних основ підтримання кисневого гомеостазу при різних функціональних станах, вивчення впливу шкідливих екологічних факторів на функції органів травної системи, дослідження ролі енергетичного обміну в патогенезі хронічних захворювань печінки, серцево-судинної системи, визначення ступеня ризику в абдомінальній та ендокринній хірургії, визначення рівня інтоксикації у онкологічних хворих. Проблеми, що ставились професором М.Ф. Тимочком, важливі для кардіохірургії та реанімації, актуальні при опікових токсикозах, токсикозах вагітних, онкологічних захворюваннях, при реабілітації дітей груп ризику, стоматологічних патологіях. Налагоджена тісна співпраця із суміжними кафедрами відповідного профілю. Здійснювалась співпраця з фармацевтичними кафедрами щодо випробовування біологічно-активних сполук і розробки рекомендацій до застосування їх у медичній практиці.

1996 р. – вперше було проведено Парнасівську конференцію з проблем біохімії присвячену пам’яті проф. Якуба Парнаса. Біохіміки Львова і польські науковці ініціювали систематичні конференції, присвячені академіку Парнасу Я. О. Відкрита меморіальна дошка, присвячена професору Парнасу Я. у хімічному корпусі ЛДМУ імені Данила Галицького.

1998 р. – кафедрою завідує д. мед. н., заслужений професор ЛНМУ імені Данила Галицького, заслужений працівник освіти України Скляров Олександр Якович (1956 – 2021). Наукові напрямки досліджень стосуються процесів цитопротекції слизових оболонок шлунка та кишки за умов виразкоутворення, вдосконалення експериментальних моделей ульцерогенезу органів травлення, з’ясування ролі системи нітроген оксиду, прозапальних ферментів (циклооксигеназа-2, ліпооксигеназа-5, мієлопероксидаза), процесів пероксидного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту в патогенезі захворювань травного тракту. Вивчали цитопротекторну дію окремих амінокислот і коротколанцюгових пептидів (L-аргініну, даларгіну, тимогексину), а також таких лікарських засобів як метоклопрамід, гастроцепін за умов активації чи блокування NO-синтазної системи у взаємозв’язку з рівнем кровоплину і станом ензимів антиоксидантної системи; механізми впливу біологічно-активних речовин (медіаторів, гормонів), деяких вітамінів (Е, С, К) і лікарських засобів (Н2-блокаторів, прокінетиків, блокаторів Са-каналів) на секреторну функцію шлункових залоз у щурів зі структурно-геморагічними пошкодженнями слизової оболонки у взаємозв’язку з патобіохімічними змінами у тканинах органів травної системи.

1999 р. – започаткована співпраця між кафедрою клінічної аналітики Люблінської медичної академії (тепер Люблінський медичний університет) імені Фелікса Скубічевського (Польща). У рамках цієї угоди проведено 8 Львівсько – Люблінських наукових конференцій з питань експериментальної та клінічної біохімії.

2021 р. – кафедру біохімії очолює к. мед .н., д. б. н., професор Леся Іванівна Кобилінська. Предметом її досліджень є доставка протипухлинних ліків до клітин-мішеней за допомогою наночастинок і полімерних нанорозмірних носіїв, їхня токсичність і метаболічний вплив. Кафедра біохімії проводить дослідження системних біохімічних змін викликаних впливом Covid 19 на організм людини у пацієнтів групи високого ризику, які мають найпоширеніші метаболічні порушення (цукровий діабет ІІ типу), серцево-судинні захворювання, ожиріння тощо, при інфікуванні SARS-CoV-2. Останні дослідження пов’язані з пошуком ефективних біохімічних гліканових маркерів при посттравматичному стрес синдромі, спричиненому впливом військових дії на території України.

У навчальному процесі кафедра зосереджується на медичній біохімії, ролі біохімічних процесів при різних метаболічних станах людини для пояснення складних порушень метаболізму при серцево-судинних і нейродегенеративних захворюваннях, які на сьогодні є глобальними проблемами громадського здоров’я.

2022 р. – отримано грант МОЗ України на проведення наукових досліджень «Роль COVID-19 у прогресуванні ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця і цукровим діабетом» 2023 – 2025 р.р.

2023 р. – у рамках співпраці Асоціації RECOOP, медичного факультету J. Strossmayer University of Osijek (Осієк, Хорватія) і компанії Glycanage (Загреб, Хорватія) отримано міжнародний грант на проведення наукових досліджень «Гліканові біомаркери при посттравматичному стрес синдромі Glycan biomarkers for posttraumatic stress disorder».

 

Викладачі кафедри біологічної хімії

Нємілович Владислав – професор, завідувач кафедри у 1891 – 1904 р.р.

Морачевський Вацлав – професор, завідувач кафедри (1899 – 1918, завідувач у 1918 р.)

Бондзинський Станіслав Людвіг Філіп – професор, завідувач кафедри (1904 – 1917, 1919)

Парнас Якуб Оскарович – професор, завідувач кафедри (1920 – 1941)

Геллєр Ю., Клісецкі А., Климек Р., Литвак-Манн Ц., Манн Т., Мейбаум В., Остерн П., Рейсс Ю., Модзоловскі В., Сенявскі І., Скаржиньскі Б., Гусяков В., Козленко Ф., Коржибскі Т., Мельничук О.

Собчук Богдан Антонович – професор, завідувач кафедри (1933 – 1973, зав. 1944 – 1973)

Барановський Тадеуш – професор, завідувач кафедри (1942 – 1944)

Литвин Іван Іванович – доцент (1946 – 1981,

Шиба Галина Василівна – асистент (1946 – 1957)

Гладишевська Тетяна Миколаївна – доцент (1952 – 1996)

Квятковська-Корчак Яніна Станіславівна – асистент (1953 – 1959)

Саричева Ніна Василівна – асистент (1956 – 1995)

Сухомлінов Борис Павлович – доцент

Піняжко Роман Михайлович – асистент (1958 – 1960)

Іллініч Марія Гнатівна (1960 – 1992)

Геник-Березовський Олександр Васильович – асистент (1963 – 1999)

Бабак Марія Антонівна – асистент (19.. – 1969)

Шлемкевич Михайло Петрович – професор, завідувач (1964 – 1995, завідувач 1973 – 1995)

Захваткін Святослав Вікторович – доцент (1964 – 1987)

Луцик Максим Дмитрович – професор кафедри (1965 – 1972, 2000 – 2012)

Вдовиченко Валерій Іванович – доцент (1966 – 1970)

Дубовий Михайло Іванович – доцент (1968 – 19..)

Ле Тхі Тхоа – асистент (1972 – 19..)

Бойків Дмитро Павлович – доцент (1973 – 2008)

Свистун Юрій Діонізович – доцент (1973 – 2003)

Федорович Іван Павлович – доцент (1974 – 2006)

Фартушок Надія Володимирівна – доцент (1975 – 2010)

Романишин Ярослав Миколайович – доцент (1975 – 1982)

Концевич Лідія Степанівна – асистент (1980 – 1992)

Петрух Андрій Васильович – асистент (1982 – 1986)

Тимочко Михайло Федорович – професор, завідувач (1986 – 1998, завідувач 1995 – 1998)

Кирилюк Сергій Степанович – асистент (19.. – 1996)

Білецька Лілія Петрівна – старший викладач (1987 – теп. час)

Носенко Ірина Анатоліївна – асистент (1989 – 1998)

Ясниський Роман Святославович – асистент (1989 – 2000)

Коник Уляна Василівна – асистент (1989 – 2006)

Федевич Юрій Миронович – доцент (1990 – теп.час)

Іванків Оксана Львівна – доцент (1993 – 2006)

Макаренко Тетяна Миколаївна – доцент (1994 – теп. час)

Терлецька Оксана Іванівна – доцент (1995 – 2003)

Томашевська Марія Федорівна – асистент (1996 – 2006)

Скляров Олександр Якович – професор, завідувач кафедри (1998 – 2021)

Бабич Наталія Олегівна – аспірант (1998 – 2001)

Стойка Ростислав Степанович – професор кафедри (1999 – 2000)

Кобилінська Леся Іванівна – професор, завідувач кафедри (2000 – теп. час, завідувач з 2021)

Фоменко Ірина Степанівна – професор кафедри (2001 – теп. час)

Бондарчук Тетяна Ігорівна – доцент (2001 – теп. час)

Хаврона Оксана Павлівна – доцент (2003 – теп. час)

Панасюк Наталія Богданівна – асистент (2004 – 2015)

Мазур Оксана Євгенівна – асистент (2006 – теп. час)

Гринчишин Надія Михайлівна – асистент (2008 – 2021)

Стадник Віталій В. – асистент (2009 – 2010)

Климишин Дмитро Олександрович – асистент (2009 – 2018)

Насадюк Христина Мирославівна – доцент (2011 – 2022)

Денисенко Наталія Валеріївна – асистент (2015 – 2023)

Лозинська Ірина Ігорівна – асистент (2015 – теп. час)

Альохіна Тетяна Анатоліївна – асистент (2022 – теп. час)

Туркіна Віра Артурівна – доцент (2023 – теп.час.)

Кобилінська Леся Іванівна

завідувач кафедри біологічної хімії

професор, доктор біологічних наук, кандидат медичних наук

Закінчила біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. З 1994 року працює у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. У 2002 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук “Функціональні та метаболічні зміни кисневого гомеостазу організму в умовах адаптації до гіпоксії”, у 2007 р. здобула вчене звання доцента кафедри біологічної хімії. У 2021 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук “Біохімічні механізми протипухлинної дії похідних 4-тіазолідинону за їхньої доставки у клітини нанорозмірним полімерним носієм”. У 2022 р. здобула вчене звання професора. Завідувач кафедри біологічної хімії з 2021 року.

Напрямки наукових досліджень:

  • застосування наноматеріалів у медицині; доставка протипухлинних ліків за допомогою нанорозмірних носіїв; нанотоксикологія.
  • біохімія вільнорадикального ушкодження клітин, вплив оксидативного та нітративного стресу на біохімічні процеси; вивчення ролі нітрогену оксиду, гідрогену сульфіду, пероксинітриту та активних форм кисню в організмі в нормі і при патології;
  • мультисистемний запальний синдром при COVID-19 у дорослих;
  • гліканові біомаркери при психічних і неврологічних порушеннях;

Автор 202 науково-методичних праць. Серед публікацій 24 статті у журналах, які проіндексовані у наукометричних базах WoS та Scopus, 14 підручників і посібників, 4 монографії, 2 патенти.

Google Scholar ORCID WoS Scopus

 

Фоменко Ірина Степанівна

професорка кафедри біологічної хімії

У 1997 р. закінчила біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «біохімія». З 2001 р. працює у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук захистила у 2001 р.;  докторську дисертацію на тему «Системи нітрогену оксиду та гідрогену сульфіду у механізмах ушкодження слизової оболонки шлунка та товстої кишки» захистила у 2016 р.

Відповідальна за наукову роботу кафедри та за роботу з іноземними студентами.

Наукові інтереси: дослідження ролі газових медіаторів у розвитку запальних захворювань травного тракту. Експериментальне моделювання колоректального раку, гострого панкреатиту, діабету, ожиріння, виразки шлунка, ентеропатій. Імуноферментний аналіз профілю цитокінів, хемокінів, адипокінів у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, цукровим діабетом, коронавірусною хворобою.

Автор 180 науково-методичних праць. Серед публікацій 17 статей у журналах, які проіндексовані у наукометричній базі Scopus та 8 статей у WoS.

Бере активну участь у виконанні науково-дослідних робіт, зокрема у грантовому проєкті Асоціації регіональної співпраці в галузі здоров’я, науки і технологій RECOOP-HST та наукових дослідженнях, які фінансуються МОЗ України.

Google Scholar ORCID WoS Scopus

 

Хаврона Оксана Павлівна

доцент кафедри біологічної хімії, кандидат біологічних наук

Завуч кафедри

Закінчила біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка у 1989 році за спеціальністю «Біохімія».

Захистила кандидатську дисертацію «Енергетичний обмін в еритроцитах при цукровому діабеті» за спеціальністю «Біохімія» у 1993 році.

Асистент кафедри з 2003 року

Старший викладач кафедри з 2012 року

Доцент кафедри з 2015 року.

Напрямок наукових досліджень: вплив лікарських засобів та рослинних препаратів на метаболічні процеси в організмі.

Автор 95 друкованих праць, серед яких 3 статті у журналах, які проіндексовані у Scopus, а також підручник «Клінічна біохімія», навчальні і навчально-методичні посібники.

Google Scholar ORCID WoS Scopus

 

 Бондарчук Тетяна Ігорівна

доцент кафедри біологічної хімії, к. мед. наук

Закінчила Львівський державний медичний інститут за спеціальністю “педіатрія” у 1991 році. Захистила кандидатську дисертацію «Морфо-функціональні, метаболічні процеси та кровоплин у СОШ при різних його функціональних станах» за спеціальністю «Нормальна фізіологія» у 2002 р.

Відповідальна за виховну роботу кафедри.

Наукові інтереси: вплив нестероїдних протизапальних засобів на морфо-функціональний стан підшлункової залози. Панкреатит.

Автор 128 науково-методичних праць, у тому числі методичних рекомендацій, навчально-методичних посібників, підручників, патенту.

Google Scholar ORCID WoS Scopus

 

 Макаренко Тетяна Миколаївна

доцент кафедри біологічної хімії

У 1983 році закінчила біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка.

Працювала старшим лаборантом, молодшим науковим співробітником кафедри хірургічних хворіб №1 ЛНМУ імені Данила Галицького до 1990 р.

З 1990 по 1994 р навчалась в аспірантурі НДІ фармакології РАМН (м. Москва).

У 1994 році захистила, а у 2001 році нострифікувала 2001 дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук на тему «Роль мікросомального і мітохондріального окиснення у механизмі стеатогеної дії тетрациклину» (14.00.25 – фармакология, 03.00.04 – биохимия), 03.00.04 – біохімія. На кафедрі біохімії працюю з 1994 р. асистентом, з 2000 р – доцентом. З 2006-2016 рр завуч кафедри.

Автор більше 130 друк.праць.

Наукові інтереси – мікросомальне, мітохондріальне, пероксидне окиснення в нормі та при патології, біохімія гепатоцитів.

Google Scholar ORCID WoS Scopus

 

Федевич Юрій Миронович

доцент кафедри біологічної хімії, кандидат біологічних наук

Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка у 1990 р.

Захистив дисертацію на тему “Роль гаптоглобіну та гаптоглобін – гемоглобінового комплексу у системі антиоксидантного захисту при оксидативному стресі в експерименті та у хворих на рак легень” на здобуття ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю “Біохімія” у 2009 р. Асистент кафедри з 2000 р., доцент кафедри з 2011р.

Напрямок наукових досліджень: вивчення процесів пероксидного окиснення, стану антиоксидантної системи, стану системи L – аргінін – NO, особливостей функціонування стану кисеньтранспортної системи крові за умов експерименту, норми та патологічних станів, а також вплив металів на окисно-відновні процеси.

Опублікував 150 науково-методичних друкованих робіт. Серед публікацій 12 статей у журналах, які проіндексовані у наукометричних базах WoS та Scopus.

Google Scholar ORCID WoS Scopus

 

Туркіна Віра Артурівна

доцент кафедри біологічної хімії

У 1991 році закінчила біологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. З 1996 р. працює у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, з вересня 2023 року – в штаті кафедри біологічної хімії. Дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук захистила у 2003 році, у 2020 р. рішенням Вченої ради ЛНМУ імені Данила Галицького присвоєно наукове звання старший дослідник за спеціальністю 091 Біологія.

Наукові інтереси – вивчення біологічних закономірностей впливу шкідливих хімічних чинників на організм людини, встановлення маркерних показників їх небезпеки. Бере активну участь у виконанні науково-дослідних робіт, зокрема у грантовому проекті Міжнародної європейської інноваційної науково-технічної програми «EUREKA» та наукових дослідженнях, які фінансуються МОЗ України.

Опублікувала 175 друкованих праць. Серед публікацій 8 статей у журналах, які проіндексовані у наукометричній базі WoS та 11 – у Scopus.

Google Scholar ORCID WoS Scopus

 

 Білецька Лілія Петрівна

старший викладач кафедри біологічної хімії

У 1994 році закінчила біологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. З 1992 року працювала на посаді лаборанта у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького на кафедрі біохімії. У 2010 році захистила дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук на тему «Біохімічні механізми впливу Кадмію та Плюмбуму на лейкопоез та імунну активність лейкоцитів білих щурів». З 2010 року на посаді асистента кафедри біологічної хімії, в 2024 році переведена на посаду старшого викладача кафедри біологічної хімії ЛНМУ імені Данила Галицького.

Автор більше 47 друкованої роботи як у вітчизняних, так і в зарубіжних наукових виданнях.

Наукові інтереси – участь в дослідженнях по науковій темі кафедри “Особливості патогенезу, діагностики та лікування захворювань серцево-судинної, травної, ендокринної та дихальної систем в клініці та експерименті”, науково-дослідницька робота в грантовому проекті Асоціації регіональної співпраці в галузі здоров’я, науки і технологій RECOOP-HST (Будапешт, Угорщина) “COVID Disease Multisystem Inflammatory Syndrome in adults”.

Опублікувала 47 друкованих праць. Серед публікацій 3 статті у журналах, які проіндексовані у наукометричній базі Scopus.

Google Scholar ORCID WoS Scopus

 

Лозинська Ірина Ігорівна

асистент кафедри, кандидат біологічних наук

Закінчила фармацевтичний факультет Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у 2013 р. Захистила кандидатську дисертацію «Роль системи NO-синтаза/аргіназа та моделювання синтезу гідрогену сульфіду за умов стресу та блокування циклооксигенази у слизовій оболонці тонкої кишки» за спеціальністю «Біохімія» у 2018 р.

Напрямок наукових досліджень: вивчення ролі газових медіаторів у розвитку запальних захворювань травного тракту. Експериментальне моделювання ентеропатій, колоректального раку.

Автор 37 науково-педагогічних праць.

 

 Альохіна Тетяна Анатоліївна

асистент кафедри біологічної хімії

У 2002 р. закінчила з відзнакою хімічний факультет Донецького національного університету за спеціальністю «Біохімія», здобула кваліфікацію магістра біохімії, викладача. З 2023 року працює на посаді асистента у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького на кафедрі біохімії. У 2018 році захистила дисертацію на здобуття звання кандидата біологічних наук за спеціальністю «Гігієна та професійна патологія».

Автор 46 друкованих робіт, як у вітчизняних, так і в зарубіжних наукових виданнях (2 статті індексовані у наукометричній базі Scopus).

Наукові інтереси – дослідження впливу ксенобіотиків на навколишнє середовище та організм людини.

Google Scholar ORCID WoS Scopus

 

Мазур Оксана Євгенівна

асистент кафедри біологічної хімії

У 1983 р. закінчила біологічний факультет Національного університету ім. Івана Франка за спеціальністю «Біохімія», здобула кваліфікацію «Біохімік. Викладач». З 2006 року працюю на посаді асистента у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького на кафедрі біохімії. У 2008 році захистила кандидатську десертацфю на тему «Активність ферментів енергетичного обміну ембріональних трансплантатів за спеціальністю «Біохімія».

Автор 67 науково методичних праць.

 

 Батюк Галина Зеновіївна

старший лаборант кафедри

У 1989 році закінчила Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «Прикладна геодезія»

Працює на кафедрі з 2002 р.

 

 Горловецька Тетяна Анатоліївна

старший лаборант кафедри

У 1996 році Закінчила Львівський державний університет «Львівська політехніка» за спеціальністю «Радіотехніка»

Працює на кафедрі з 2024 р.

 

 Бардиц Марія Василівна

старший лаборант кафедри

У 2006 році закінчила Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Іана Франка за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти»

Працює на кафедрі з 2024 р.

Положення про кафедру Біологічної хімії

Тематичні плани осінній семестр 2024-2025 н.р.

 

Силабуси навчальних дисциплін
222 «Медицина»

Біологічна хімія ОК10

Клінічна біохімія ВБ1.45

Biological chemistry ОК 10

“Медико-біологічний контроль у сучасній фізичній терапії” ВБ4.1_227.01

“Медико-біологічний контроль у сучасній фізичній терапії” ВБ4.1_227.02

 

Силабуси навчальних дисциплін
228 «Педіатрія»

Біологічна хімія ОК10

Клінічна біохімія ВБ1.45

 

Силабуси навчальних дисциплін
221 «Стоматологія»

Біологічна хімія ОК10

Вiological chemistry ОК 10

 

Силабуси навчальних дисциплін
226 «Фармація, промислова фармація»

Біологічна хімія ОК17

Метаболізм ліків ВБ 1.27.

 

227 «Терапія і реабілітація»

Медична та біологічна хімія рухової активності ВБ 2.7. 01

Медична та біологічна хімія рухової активності ВБ 2.7. 02

 

Розклад 1 семестр 2024-2025

 

Графік відробіток 1 семестр 2024-2025

 

Графік консультацій 1 семестр 2024-2025

 

Графік взаємовідвідувань 1 семестр 2024-2025

 

 

Оцінювання поточної навчальної діяльності

     Протягом вивчення дисципліни «Біологічна хімія» всі види діяльності студента підлягають контролю, як поточному (на кожному занятті), так і підсумковому (іспит).

Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначається  навчальною програмою дисципліни.

Оцінювання поточної навчальної діяльності. Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-х бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальною програмою. Студент має отримати оцінку з кожної теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки. Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали.

Критерії оцінювання поточної успішності на практичних заняттях студентів

Письмова відповідь

(оцінка)

 Ситуаційна задача

(оцінка)

 Тести

% відповідей

 Тести

(оцінка)
5 5 95-100 Зарах
4 4 85-94 Зарах
3 3 70-84 Зарах
2 2 Менше 70 (14 тестів) Незарах

 

Оцінювання письмової відповіді

«5» – 7 балів – відповідь правильна, розгорнута

«4» – 6 балів – відповідь правильна, неповна

«3» – 4 бали – відповідь неповна з деякими помилками

«2» – менше 4 балів – відповідь відсутня або неправильна

 

Оцінювання ситуаційної задачі

«5» –  6 балів – правильні, повні відповіді на всі питання ситуаційної задачі

«4» – 4 балів – правильні повні відповіді на 2 питання ситуаційної задачі

«3» – 3 бали – правильна відповідь на 1 питання ситуаційної задачі

«2» – менше 3 балів – відповідь відсутня або неправильна

 

Критерії оцінювання поточної успішності студентів.

Оцінка «5» (19-20 балів) ставиться, якщо студент здатен до самостійного вивчення матеріалу; встановлює і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; вміє застосовувати вивчений матеріал для винесення власних аргументованих суджень у практичній діяльності; самостійно знаходить інформацію (в науковій літературі, мас-медіа, Інтернеті, використовує комп’ютерні програми тощо); самостійно вирішує професійно-орієнтовні завдання, вільно оперує термінологією; самостійно розв’язує та виконує 95-100 % від загальної кількості тестів.

Оцінка «4» (16-18 балів) ставиться, якщо студент опанував більшу частину навчального матеріалу, здатен відтворити його з деякими невідповідностями, має стійкі навички роботи з текстом підручника, може самостійно оволодіти більшою частиною заданого матеріалу, формулює основні поняття, наводить приклади, знає основні терміни; підтверджує висловлене судження одним-двома аргументами; самостійно виконує практичні завдання, оформлює їх, не роблячи повних висновків; відповідям бракує логічності; виконує 85-94 % від загальної кількості тестів.

Оцінку «3» (11-15 балів) студент одержує, якщо він знає більше половини навчального матеріалу, здатен відтворити його за допомогою викладача, може виділити й запам’ятати основні положення навчального матеріалу, може підтвердити частину відповідей прикладами; виконує практичні завдання, оформлює їх та формулює висновки відповідно до мети дослідження; виконує 70-84% тестів.

Оцінка «2» (менше 11 балів) ставиться, якщо студент присутній на заняттях, відтворює його тему та деякі поняття, нездатний виконати практичну роботу та оформити її, виконує менш 70% тестів.

 

Теоретичний компонент передбачає тестування чи опитування студентів з теми заняття, перевірку та оцінювання позаудиторної (самостійної) роботи.         Контроль практичної підготовки – це проведення досліду, написання протоколу та оформлення відповідних висновків.

 

Для медичного факультету

Критерії оцінювання підсумкового контролю (іспиту).

Підсумковий контроль здійснюється у формі письмового іспиту по завершенню вивчення дисципліни.

До іспиту допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні дисципліни набрали кількість балів не меншу за мінімальну, а також не мають невідпрацьованих лекцій та практичних занять. Форма проведення іспиту є стандартизованою і включає контроль теоретичної і практичної підготовки:

  • письмові відповіді на 40 стандартних тестових завдань, кожне з яких має одну правильну відповідь з п’яти запропонованих (формат А). На написання тестового контролю виділяється 40 хв (з розрахунку 1 тест за 1 хв);
  • письмові стандартизовані відповіді на 7 завдань (1 –е у вигляді теоретичного питання з метаболічними перетвореннями; 5 завдань (2-6) у вигляді ситуаційних задач і сьоме питання з практичних навичок).

 

Оцінка за іспит складається з оцінки тестових завдань та оцінки теоретичних завдань (включаючи практичні навички).

 

Критерії оцінки тестових завдань:

Менше 25 тестів – «незадовільно»;

25 – 30 тестів – «задовільно»;

31 – 36 тестів – «добре»;

37 – 40 тестів – «відмінно».

Правильна відповідь на 1 тест – 1 бал.

Мінімальна кількість балів за 40 тестів – 25 балів.

Максимальна кількість балів за 40 тестів – 40 балів.

 

Критерії оцінки теоретичних завдань:

  • Розписове теоретичне питання з метаболічними перетвореннями – оцінюється:

Відмінно – 10

Добре – 9

Задовільно – 7

Незадовільно – менше 7 балів

  • 5 ситуаційних задач:

Відмінно – 5

Добре – 4

Задовільно -3

Незадовільно – менше 3 балів

  • Контроль засвоєння практичних навичок:

Відмінно -5

Добре – 4

Задовільно -3

Незадовільно – менше 3 балів

Мінімальна кількість балів за 7 теоретичних завдань – 25 балів.

Максимальна кількість балів за 7 теоретичних завдань – 40 балів.

 

За теоретичні питання студент отримує:

Оцінку «відмінно», якщо без помилок відповів на письмові теоретичні завдання (включаючи практичні навички), обґрунтував одержані результати, тобто: всебічно і глибоко засвоїв навчально-програмний матеріал; в повному об’ємі володіє теоретичними знаннями та практичними навичками

Оцінку «добре», якщо припустився окремих незначних помилок у відповідях на письмові теоретичні завдання (включаючи практичні навички), але не повно обґрунтував одержані дані

Оцінку «задовільно», якщо припустився значних помилок у відповідях на письмові теоретичні завдання (включаючи практичні навички)

Оцінку «незадовільно», якщо припустився грубих помилок у відповідях на письмові завдання або взагалі не дав відповідей на них.

 

За іспит студент отримує:

Оцінку «відмінно» (75 – 80 балів) одержує студент, який дав правильні відповіді на 37 – 40 стандартизованих тести, без помилок відповів на письмові теоретичні завдання (включаючи ситуаційні задачі і практичні навички), обґрунтував одержані результати (38 – 40 балів), тобто: всебічно і глибоко засвоїв навчально-програмний матеріал; в повному об’ємі володіє теоретичними знаннями та практичними навичками

Оцінку «добре» (62 – 74 бали) одержує студент, який дав правильні відповіді на 31 – 36 стандартизованих тести, припустився окремих незначних помилок у відповідях на письмові теоретичні завдання (включаючи ситуаційні задачі і практичні навички), але не повно обґрунтував одержані дані (31 – 37 балів).

Оцінку «задовільно» (50 – 61 бал) одержує студент, який дав правильні відповіді на 25 – 31 стандартизованих тести, припустився значних помилок у відповідях на письмові теоретичні завдання (включаючи ситуаційні задачі і практичні навички) (25 – 30 балів).

Оцінку «незадовільно» одержує студент, який дав правильні відповіді на менше ніж 25 стандартизованих тести, припустився грубих помилок у відповідях на письмові завдання або взагалі не дав відповідей на них.

 

Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності.

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність виставляються оцінки за 4-х бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальною програмою. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки. Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали.

Оцінка «5» ставиться, якщо студент здатен до самостійного вивчення матеріалу; встановлює і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; вміє застосовувати вивчений матеріал для винесення власних аргументованих суджень у практичній діяльності; самостійно знаходить інформацію (в науковій літературі, мас-медіа, Інтернеті, використовує комп’ютерні програми тощо); самостійно вирішує професійно-орієнтовні завдання, вільно оперує термінологією; самостійно розв’язує та виконує 91-100 % від загальної кількості тестів.

Оцінка «4» ставиться, якщо студент опанував більшу частину навчального матеріалу, здатен відтворити його з деякими невідповідностями, має стійкі навички роботи з текстом підручника, може самостійно оволодіти більшою частиною заданого матеріалу, формулює основні поняття, наводить приклади, знає основні терміни; підтверджує висловлене судження одним-двома аргументами; самостійно виконує практичні завдання, оформлює їх, не роблячи повних висновків; відповідям бракує логічності; виконує 75-90 % від загальної кількості тестів.

Оцінку «3» студент одержує, якщо він знає більше половини навчального матеріалу, здатен відтворити його за допомогою викладача, може виділити й запам’ятати основні положення навчального матеріалу, може підтвердити частину відповідей прикладами; виконує практичні завдання, оформлює їх та формулює висновки відповідно до мети дослідження; виконує 50-74% тестів.

Оцінка «2» ставиться, якщо студент присутній на заняттях, відтворює його тему та деякі поняття, нездатний виконати практичну роботу та оформити її, виконує менш 50% тестів.

 

Теоретичний компонент передбачає тестування чи опитування студентів з теми заняття, перевірку та оцінювання позаудиторної (самостійної) роботи. Контроль практичної підготовки – це проведення досліду, написання протоколу та оформлення відповідних висновків. Самостійна робота студента (опрацювання тем, які не увійшли до аудиторної роботи), передбачена робочим навчальним планом, оцінюється наприкінці вивчення розділу, входить до рейтингу розділу.

 

Для стоматологічного факультету

Критерії оцінювання підсумкового контролю (іспиту)

Підсумковий контроль здійснюється у формі письмового іспиту по завершенню вивчення дисципліни.

До іспиту допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні дисципліни набрали кількість балів не меншу за мінімальну, а також не мають невідпрацьованих лекцій та практичних занять. Форма проведення іспиту є стандартизованою і включає контроль теоретичної і практичної підготовки:

  • письмові відповіді на 40 стандартних тестових завдань, кожне з яких має одну правильну відповідь з п’яти запропонованих (формат А);
  • письмові стандартизовані відповіді на 5 завдань (4–и теоретичні питання і 5-е питання контроль засвоєння практичних навичок).

 

Оцінка за іспит складається з оцінки тестових завдань та оцінки теоретичних завдань (включаючи практичні навички).

 

Критерії оцінки тестових завдань:

Менше 25 тестів – «незадовільно»;

25 – 30 тестів – «задовільно»;

31 – 36 тестів – «добре»;

37 – 40 тестів – «відмінно».

Правильна відповідь на 1 тест – 1 бал.

Мінімальна кількість балів за 40 тестів – 25 балів.

Максимальна кількість балів за 40 тестів – 40 балів.

 

Критерії оцінки теоретичних завдань:

Кожне з п’яти теоретичних завдань оцінюється від 5 до 8 балів:

Менше 5 балів – «незадовільно»;

5 балів – «задовільно»;

7 балів – «добре»;

8 балів – «відмінно».

Мінімальна кількість балів за 5 теоретичних завдань – 25 балів.

Максимальна кількість балів за 5 теоретичних завдань – 40 балів.

 

За теоретичні питання студент отримує:

Оцінку «відмінно», якщо без помилок відповів на письмові теоретичні завдання (включаючи практичні навички), обґрунтував одержані результати, тобто: всебічно і глибоко засвоїв навчально-програмний матеріал; в повному об’ємі володіє теоретичними знаннями та практичними навичками

Оцінку «добре», якщо припустився окремих незначних помилок у відповідях на письмові теоретичні завдання (включаючи практичні навички), але не повно обґрунтував одержані дані

Оцінку «задовільно», якщо припустився значних помилок у відповідях на письмові теоретичні завдання (включаючи практичні навички)

Оцінку «незадовільно», якщо припустився грубих помилок у відповідях на письмові завдання або взагалі не дав відповідей на них.

 

За іспит студент отримує:

Оцінку «відмінно» (75 – 80 балів) одержує студент, який дав правильні відповіді на 37 – 40 стандартизованих тести, без помилок відповів на письмові теоретичні завдання (включаючи практичні навички), обґрунтував одержані результати (38 – 40 балів), тобто: всебічно і глибоко засвоїв навчально-програмний матеріал; в повному об’ємі володіє теоретичними знаннями та практичними навичками

Оцінку «добре» (62 – 74 бали) одержує студент, який дав правильні відповіді на 31 – 36 стандартизованих тести, припустився окремих незначних помилок у відповідях на письмові теоретичні завдання (включаючи практичні навички), але не повно обґрунтував одержані дані (31 – 37 балів).

Оцінку «задовільно» (50 – 61 бал) одержує студент, який дав правильні відповіді на 25 – 31 стандартизованих тести, припустився значних помилок у відповідях на письмові теоретичні завдання (включаючи практичні навички) (25 – 30 балів).

Оцінку «незадовільно» одержує студент, який дав правильні відповіді на менше ніж 25 стандартизованих тести,  припустився грубих помилок у відповідях на письмові завдання або взагалі не дав відповідей на них.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні екзамену становить 80.

Мінімальна кількість балів при складанні екзамену – не менше 50.

 

Визначення кількості балів, яку студент набрав з дисципліни:

Оцінка з дисципліни, яка завершується екзаменом визначається, як сума балів за поточну навчальну діяльність (не менше 72) та балів за екзамен (не менше 50).

 

Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності.

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність виставляються оцінки за 4-х бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальною програмою. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки. Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали.

Оцінка «5» ставиться, якщо студент здатен до самостійного вивчення матеріалу; встановлює і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; вміє застосовувати вивчений матеріал для винесення власних аргументованих суджень у практичній діяльності; самостійно знаходить інформацію (в науковій літературі, мас-медіа, Інтернеті, використовує комп’ютерні програми тощо); самостійно вирішує професійно-орієнтовні завдання, вільно оперує термінологією; самостійно розв’язує та виконує 91-100 % від загальної кількості тестів.

Оцінка «4» ставиться, якщо студент опанував більшу частину навчального матеріалу, здатен відтворити його з деякими невідповідностями, має стійкі навички роботи з текстом підручника, може самостійно оволодіти більшою частиною заданого матеріалу, формулює основні поняття, наводить приклади, знає основні терміни; підтверджує висловлене судження одним-двома аргументами; самостійно виконує практичні завдання, оформлює їх, не роблячи повних висновків; відповідям бракує логічності; виконує 75-90 % від загальної кількості тестів.

Оцінку «3» студент одержує, якщо він знає більше половини навчального матеріалу, здатен відтворити його за допомогою викладача, може виділити й запам’ятати основні положення навчального матеріалу, може підтвердити частину відповідей прикладами; виконує практичні завдання, оформлює їх та формулює висновки відповідно до мети дослідження; виконує 50-74% тестів.

Оцінка «2» ставиться, якщо студент присутній на заняттях, відтворює його тему та деякі поняття, нездатний виконати практичну роботу та оформити її, виконує менш 50% тестів.

Теоретичний компонент передбачає тестування чи опитування студентів з теми заняття, перевірку та оцінювання позаудиторної (самостійної) роботи. Контроль практичної підготовки – це проведення досліду, написання протоколу та оформлення відповідних висновків. Самостійна робота студента (опрацювання тем, які не увійшли до аудиторної роботи), передбачена робочим навчальним планом, оцінюється наприкінці вивчення розділу, входить до рейтингу розділу.

 

Для фармацевтичного факультету

Критерії оцінювання підсумкового контролю (іспиту)

Підсумковий контроль здійснюється у формі письмового іспиту по завершенню вивчення дисципліни.

До іспиту допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні дисципліни набрали кількість балів не меншу за мінімальну, а також не мають невідпрацьованих лекцій та практичних занять. Форма проведення іспиту є стандартизованою і включає контроль теоретичної і практичної підготовки:

  • письмові відповіді на 40 стандартних тестових завдань, кожне з яких має одну правильну відповідь з п’яти запропонованих (формат А);
  • письмові стандартизовані відповіді на 5 завдань (4–и теоретичні питання і 5-е питання контроль засвоєння практичних навичок).

 

Оцінка за іспит складається з оцінки тестових завдань та оцінки теоретичних завдань (включаючи практичні навички).

 

Критерії оцінки тестових завдань:

Менше 25 тестів – «незадовільно»;

25 – 30 тестів – «задовільно»;

31 – 36 тестів – «добре»;

37 – 40 тестів – «відмінно».

Правильна відповідь на 1 тест – 1 бал.

Мінімальна кількість балів за 40 тестів – 25 балів.

Максимальна кількість балів за 40 тестів – 40 балів.

 

Критерії оцінки теоретичних завдань:

Кожне з п’яти теоретичних завдань оцінюється від 5 до 8 балів:

Менше 5 балів – «незадовільно»;

5 балів – «задовільно»;

7 балів – «добре»;

8 балів – «відмінно».

Мінімальна кількість балів за 5 теоретичних завдань – 25 балів.

Максимальна кількість балів за 5 теоретичних завдань – 40 балів.

 

За теоретичні питання студент отримує:

Оцінку «відмінно», якщо без помилок відповів на письмові теоретичні завдання (включаючи практичні навички), обґрунтував одержані результати, тобто: всебічно і глибоко засвоїв навчально-програмний матеріал; в повному об’ємі володіє теоретичними знаннями та практичними навичками

Оцінку «добре», якщо припустився окремих незначних помилок у відповідях на письмові теоретичні завдання (включаючи практичні навички), але не повно обґрунтував одержані дані

Оцінку «задовільно», якщо припустився значних помилок у відповідях на письмові теоретичні завдання (включаючи практичні навички)

Оцінку «незадовільно», якщо припустився грубих помилок у відповідях на письмові завдання або взагалі не дав відповідей на них.

 

За іспит студент отримує:

Оцінку «відмінно» (75 – 80 балів) одержує студент, який дав правильні відповіді на 37 – 40 стандартизованих тести, без помилок відповів на письмові теоретичні завдання (включаючи практичні навички), обґрунтував одержані результати (38 – 40 балів), тобто: всебічно і глибоко засвоїв навчально-програмний матеріал; в повному об’ємі володіє теоретичними знаннями та практичними навичками

Оцінку «добре» (62 – 74 бали) одержує студент, який дав правильні відповіді на 31 – 36 стандартизованих тести, припустився окремих незначних помилок у відповідях на письмові теоретичні завдання (включаючи практичні навички), але не повно обґрунтував одержані дані (31 – 37 балів).

Оцінку «задовільно» (50 – 61 бал) одержує студент, який дав правильні відповіді на 25 – 31 стандартизованих тести, припустився значних помилок у відповідях на письмові теоретичні завдання (включаючи практичні навички) (25 – 30 балів).

Оцінку «незадовільно» одержує студент, який дав правильні відповіді на менше ніж 25 стандартизованих тести,  припустився грубих помилок у відповідях на письмові завдання або взагалі не дав відповідей на них.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні екзамену становить 80.

Мінімальна кількість балів при складанні екзамену – не менше 50.

 

Визначення кількості балів, яку студент набрав з дисципліни:

Оцінка з дисципліни, яка завершується екзаменом визначається, як сума балів за поточну навчальну діяльність (не менше 72) та балів за екзамен (не менше 50).

 

Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності.

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність виставляються оцінки за 4-х бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальною програмою. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки. Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали.

Оцінка «5» ставиться, якщо студент здатен до самостійного вивчення матеріалу; встановлює і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; вміє застосовувати вивчений матеріал для винесення власних аргументованих суджень у практичній діяльності; самостійно знаходить інформацію (в науковій літературі, мас-медіа, Інтернеті, використовує комп’ютерні програми тощо); самостійно вирішує професійно-орієнтовні завдання, вільно оперує термінологією; самостійно розв’язує та виконує 91-100 % від загальної кількості тестів.

Оцінка «4» ставиться, якщо студент опанував більшу частину навчального матеріалу, здатен відтворити його з деякими невідповідностями, має стійкі навички роботи з текстом підручника, може самостійно оволодіти більшою частиною заданого матеріалу, формулює основні поняття, наводить приклади, знає основні терміни; підтверджує висловлене судження одним-двома аргументами; самостійно виконує практичні завдання, оформлює їх, не роблячи повних висновків; відповідям бракує логічності; виконує 75-90 % від загальної кількості тестів.

Оцінку «3» студент одержує, якщо він знає більше половини навчального матеріалу, здатен відтворити його за допомогою викладача, може виділити й запам’ятати основні положення навчального матеріалу, може підтвердити частину відповідей прикладами; виконує практичні завдання, оформлює їх та формулює висновки відповідно до мети дослідження; виконує 50-74% тестів.

Оцінка «2» ставиться, якщо студент присутній на заняттях, відтворює його тему та деякі поняття, нездатний виконати практичну роботу та оформити її, виконує менш 50% тестів.

Теоретичний компонент передбачає тестування чи опитування студентів з теми заняття, перевірку та оцінювання позаудиторної (самостійної) роботи. Контроль практичної підготовки – це проведення досліду, написання протоколу та оформлення відповідних висновків. Самостійна робота студента (опрацювання тем, які не увійшли до аудиторної роботи), передбачена робочим навчальним планом, оцінюється наприкінці вивчення розділу, входить до рейтингу розділу.

Лікувально-консультативна робота

Наукова робота та видавнича діяльність

ОСНОВНІ НАУКОВІ ДОСЯГНЕННЯ

кафедри біологічної хімії (2021-2024 рр):

  1. Монографії:

 

  1. Найважливіші статті у міжнародних фахових виданнях:

 

  1. Одержані міжнарожні гранти:
  • Грант «Analysis of the vascular endothelial function influencing factors in the blood of high-risk patients with COVID-19-induced metabolic and cardiovascular diseases» RECOOP – CSMC Fusion Research Grant 2022 #31 в рамках співпраці RECOOP та ЛНМУ імені Данила Галицького.
  • Грант «Glycan biomarkers for posttraumatic stress disorder» RECOOP – CSMC Fusion Research Grant 2023 #34 в рамках співпраці RECOOP, Faculty of Medicine J. Strossmayer University of Osijek, (Croatia), компанія Glycanage (Хорватія) та кафедра біологічної хімії ЛНМУ імені Данила Галицького.
  • Грант «Immune response for complexes of 4-thiazolidinone-based chemotherapeutics with a PEG-containing polymeric nanocarrier» RECOOP Grant #017 (2019 – 2022 р.р.) Спільний грант асоціації RECOOP-HST (Будапешт, Угорщина), кафедра біологічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Department of Toxicology, Faculty of Public Health / Department of Immunology and Immunotoxicology, Faculty of Medicine, Slovak Medical University in Bratislava, Slovakia.
  • Грант “EAGER IMPRESS-U” RECOOP Ukrainian Wounded Soldiers» RECOOP – CSMC Fusion Research Grant 2024 #38 and NSF в рамках співпраці RECOOP HST Assosiation, Faculty of Medicine J. Strossmayer University of Osijek (Croatia), Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, ТНМУ імені І. Я. Горбачевського та кафедра біологічної хімії ЛНМУ імені Данила Галицького.
  1. Захист докторських дисертацій:
  • Кобилінська Л. І. Біохімічні механізми протипухлинної дії похідних 4-тіазолідинону за їхньої доставки у клітини нанорозмірним полімерним носієм. Інститут біохімії імені О.В. Палладіна НАН України, Київ, 2021.

 

Завідувач кафедри                                                              проф. Леся КОБИЛІНСЬКА

 

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

науковців кафедри біологічної хімії

проф. Леся КОБИЛІНСЬКА Таргетна доставка ліків до клітин-мішеней в організмі за допомогою нанорозмірних полімерних носіїв
Біохімічні маркери крові при коронавірусній хворобі на фоні коморбідних патологій (артеріальна гіпертензія, хронічна серцева недостатність, цукровий діабет 2 типу, хронічна хвороба нирок, тощо)
Гліканові біомаркери крові при посттравматичних стресових розладах
Токсикологічні дослідження нових наноматеріалів для гемостатичних, антиопікових і антибактеріальних пов’язок
проф. Ірина ФОМЕНКО Дослідженння ролі газових медіаторів за умов норми та при патології
Дослідження змін рівня цитокінів та адипоцитокінів при COVID-19, артеріальній гіпертензії, цукровому діабеті 2-го типу,  ожирінні
доц. Оксана ХАВРОНА Корекція лікарськими засобами негативного впливу стресу на організм
доц. Тетяна БОНДАРЧУК Дослідження показників нітрозо-оксидативного стресу при експериментальному гострому панкреатиті в щурів
доц. Тетяна МАКАРЕНКО Експериментальна тетрациклінова модель гепатозу в оцінці гепатопротекторних препаратів
доц. Віра ТУРКІНА Біохімічні маркери репаративних процесів при загоєнні опікових ран
доц. Юрій ФЕДЕВИЧ Процеси пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантний захист за умов норми і патологічних станів
ст.викл. Лілія БІЛЕЦЬКА Дослідження впливу різних доз диклофенаку натрію на стан антиоксидантної системи у печінці, легенях та селезінці щурів за умов одноразового введення
ас. Тетяна АЛЬОХІНА Біохімічні маркери при визначенні порогу гострої дії фармпрепаратів
ас. Оксана МАЗУР Дослідження енергетичного обміну та процесів пероксидного окиснення ліпідів при захворюваннях органів ШКТ

 

СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК

Керівник наукового гуртка – ст.викладач кафедри біологічної хімії, к.б.н. Білецька Лілія Петрівна

Мeта та завдання гуртка –залучення студентів – гуртківців до участі в науковій діяльності за проблематикою кафедри; виховання у його членів академізму в навичках наукової роботи та застосування їх у самостійній науково-дослідній діяльності; забезпечення участі студентів у проведенні наукових конференцій, конкурсів на кращий грантовий проект (кращу наукову роботу), наукових семінарів кафедри та університету.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи.

Студенти, котрі відвідують засідання наукового гуртка мають можливість:

  • Опрацювати методологічні основи наукових досліджень та способи одержання наукової та професійної інформації;
  • Планувати та організовувати науково-дослідну роботу;
  • Здійснювати експериментальні дослідження;
  • Оформляти наукову роботу у вигляді доповідей, тез, статей;

Основні тематики наукових досліджень

– Особливості патогенезу, діагностики та лікування захворювань серцево-судинної, травної, ендокринної та дихальної систем в клініці та експерименті;

– Вивчення молекулярних механізмів розвитку метаболічних змін за умов експериментального діабету, метаболічного синдрому, ожиріння, інфікування Сovid-19 та пошук шляхів їх корекції.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи. Щорічно гуртківці успішно беруть участь у студентських наукових конференціях.

 

Виступи учасників студентського наукового гуртка кафедри Біологічна хімія на конференціях в період 2023–2024 року:

  1. Мигаль Лілія. Характеристика про- та антиоксидантних процесів у різних органах щурів за умов введення диклофенаку натрію при водно-іммобілізаційному стресі. Загальноуніверситетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 83), жовтень 2023. Львів, Україна.
  2. Фоменко Уляна. Активність NO-синтази і аргінази та вміст l-аргініну в лімфоцитах периферичної крові пацієнтів з артеріальною гіпертензією у поєднанні із Covid-19 пневмонією. Загальноуніверситетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 83), жовтень 2023. Львів, Україна.
  3. Курик Маряна. Ефективність похідних тіазолідинону на моделі диметилгідразин-індукованого колоректального раку. 83 Загальноуніверситетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 83), жовтень. 2023, Львів, Україна.
  4. Пелех Андрій. Патохімічні аспекти розвитку ДВЗ синдрому, 83 Загальноуніверситетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 83), жовтень 2023. Львів, Україна.
  5. Іваникович Тарас. Толл-подібний рецептор 4 (TLR4) та його роль в реалізації прозапальних процесів при інфаркті міокарда. 83 Загальноуніверситетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 83), жовтень 2023. Львів, Україна.
  6. Миколаєнко Єгор. Дослідження стану антиоксидантної системи та прооксидантних показників у хворих на цукровий діабет 2 типу й при поєднанні його з COVID-19. AYMS CONF 23-24 листопада 2023. Київ, Україна.
  7. Цюрюпа Олег. Дослідження порушень метаболізму у хворих на COVID-19 ускладненому метаболічним синдромом. AYMS CONF 23-24 листопада 2023. Київ, Україна.
  8. Гайдук Софія. 93 науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Інновації в медицині та фармації» 28–30 березня 2024, Івано-Франківськ, Україна.
  9. Мигаль Лілія, Миколаєнко Єгор. Характеристика метаболічних порушень у хворих на первинну артеріальну гіпертензію, ускладнену COVID-1993. Науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Інновації в медицині та фармації» 28–30 березня 2024. Івано-Франківськ, Україна.
  1. Čurila, V., Šušnjara, P., Kobylinska L., Hanić M., Ivanyk V., Fomenko U., Mahiiovych S., Labak, I., Blažetić S., Heffer, M., Vari Sandor G. Glycan Biomarkers of Biological Age in Post-Traumatic Stress Disorder. 19th RECOOP Bridges in Life Sciences Conference April 11 – 12, 2024. Bratislava, Slovakia.
  2. Ivanyk Victoria, Fomenko Uliana, Mahiiovych Solomiia, Heffer Marija, Kobylinska Lesya, Vari Sandor G. War-related post-traumatic stress disorder among Ukrainian Veterans. 19th RECOOP Bridges in Life Sciences Conference April 11 – 12, 2024. Bratislava, Slovakia.
  3. Fedevych Y.I., Denysenko N.V., Fomenko U.O., Sklyarova H.E., Sklyarov E.Y., Kobylinska L.I. sST2, myeloperoxidase and iNOS as a marker of myocardial damage and inflammation in patients with arterial hypertension and COVID-19. // 19th RECOOP Bridges in Life Sciences Conference April 11 – 12, 2024. Bratislava, Slovakia.
  4. Пелех А. Дослідження змін у системі NO-аргінін-аргіназа за умов COVID-19 із супутньою артеріальною гіпертензією.  XXI Студентська наукова конференція» Перший крок у науку – 2024, 18-19 квітня 2024. Вінниця, Україна.
  5. Явна О. Рівень інтерлейкінів 1В, 6, 25 у сироватці крові пацієнтів з артеріальною гіпертензією і COVID-19.  XXI міжнародна науково-практична конференція “Uzhhorod Medical Students’ Conference”. 17-19 квітня 2024.  Ужгород, Україна.
  6. Драгун А. Використання слини для діагностики захворювань. XXI міжнародна науково-практична конференція “Uzhhorod Medical Students’ Conference” 17-19 квітня 2024. Ужгород, Україна.
  7. Леньо О. Цинк як додатковий механізм противірусного захисту. Міжнародна Медична Конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «BIOMEDICAL PERSPECTIVES IV». 24-25 квітня 2024. Суми, Україна.
  8. Репета К.  Селен як додатковий механізм противірусного захисту. Міжнародна Медична Конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «BIOMEDICAL PERSPECTIVES IV». 24-25 квітня 2024. Суми, Україна.
  9. Курик Мар’яна. Аналіз можливостей фібринової капсули в гальмуванні процесів клітинного росту та метастазування злоякісних новоутворень 84 Загальноуніверситетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 84), 7 травня 2024. Львів, Україна.
  10. Миколаєнко Єгор. Дослідження процесів ендогенної інтоксикації у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця та дилатаційною міокардіопатією. 84 Загальноуніверситетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 84), 7 травня 2024. Львів, Україна.
  11. Явна Олеся. Дослідження інтерлейкінів il-1β, il-6 та il-25 у хворих на covid-19 і артеріальну гіпертензію. 84 Загальноуніверситетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 84), 7 травня 2024. Львів, Україна.
  12. Dragun Anastasiia. Diagnostic markers of human saliva. 84 Загальноуніверситетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 84), 7 травня 2024. Львів, Україна.
  13. Yavna Olesya, Drahun Anastasiia. Study of interleukins IL-1β, IL-6 and IL-25 in patients with COVID-19 and arterial hypertension. 84 Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів з міжнародною участю «Актуальні питання сучасної медицини і фармації – 2024», 23 – 24 травня 2024. Запоріжжя, Україна.

Статті за участю студентів  СНГ кафедри Біологічна хімія за період 2023–2024 року:

  1.  Федевич Ю. І.,  ДенисенкоН. В., Фоменко У. О.,  Склярова О. Є.,  Скляров Є. Я.,  Кобилінська  Л.І.Зміни концентрації sST2, активності мієлопероксидази та iндуцибельної NO-синтази в сироватці крові та лімфоцитах як показник важкості перебігу захворювання у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та на тлі коронавірусної хвороби. // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2024. – т. 100, вип. 2. – С. 20-29.
  2. Білецька Л., Хаврона О., Мигаль Л. Дослідження метаболічних порушень у різних органах щурів за умов водно-іммобілізаційного стресу та їх корекція фармпрепаратами. Буковинський мeдичний вісник. 2024. т.28. №2 (110):63-69.

ПЛАН  РОБОТИ ГУРТКА

кафедри біологічної хімії на 2024 – 2025 рр.

Дата Тема Викладач Кількість присутніх
26.09. 24 Засідання гуртка. Виступи студентів: 1. Анна Васерук. Гліканові біомаркери для діагностики постравматичних стресових розладів. 2. Пашков Олександр. Роль адипонектинів (адипонектину, вісфатину) за умов нормита при патології. 1. Науковий керівник проф. Кобилінська Леся Іванівна

2. Науковий керівник проф. Фоменко Ірина Степанівна

 20
Жовтень,

2024

  Організаційне засідання. Знайомство з кафедральною науковою тематикою. Обговорення методик досліджень.

 

 Ст. викл. Білецька Л.П.

Староста гуртка студент 4 курсу мед.ф. Цюрюпа О.

  
Листопад,2024

 

 Патентно-літературний пошук, як складова наукової роботи Доц. Туркіна В. А.  
Грудень,

2024

 

 Як представити наукову роботу на конференціях за межами України. Доц.Хаврона О.П.  
15-22.01. 2025 Про підготовку до 85-ї Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених м. Львів Викладачі кафедри  
Березень, 2025 Аналіз результатів дослідної роботи. Науковий керівник СНГ ст. викл. Білецька Л.П. Викладачі кафедри  

 
04. 2025 Участь у RECOOP конференції, Прага, Чехія. Студенти гуртківці,

Наукові керівники

  
Квітень, 2025 Підготовка до участі у наукових конференціях (тези, презентації). Студенти гуртка

Наукові керівники

  
Травень, 2025 Підсумки результатів наукових конференцій. Планування роботи на 2025-2026 рр. Керівники наукових робіт  

Презентація гуртка

Кафедра біологічної хімії в межах грантових програм співпрацює з:

  • Медичним центром міжнародних досліджень та інновацій в медицині Cedars-Sinai та асоціацією з регіональної співпраці в галузі здоров’я, науки та технологій RECOOP HST Association (Лос-Анжелес, США).
  • Кафедрою токсикології, факультету громадського здоров’я та кафедрою імунотоксикології факультету медицини Словацького медичного університету м. Братислава (Словаччина).
  • Факультетом медицини університету Дж. Стросмаєра м. Осієк (Хорватія) та компанією Glycanage м. Загреб (Хорватія)

 

Одержано міжнародні гранти:

  • Грант «Analysis of the vascular endothelial function influencing factors in the blood of high-risk patients with COVID-19-induced metabolic and cardiovascular diseases» RECOOP – CSMC Fusion Research Grant 2022 #31 в рамках співпраці RECOOP та ЛНМУ імені Данила Галицького.
  • Грант «Glycan biomarkers for posttraumatic stress disorder» RECOOP – CSMC Fusion Research Grant 2023 #34 в рамках співпраці RECOOP, Faculty of Medicine J. Strossmayer University of Osijek, (Croatia), компанія Glycanage (Хорватія) та кафедра біологічної хімії ЛНМУ імені Данила Галицького.
  • Грант «Immune response for complexes of 4-thiazolidinone-based chemotherapeutics with a PEG-containing polymeric nanocarrier» RECOOP Grant #017 (2019 – 2022 р.р.) Спільний грант асоціації RECOOP-HST (Будапешт, Угорщина), кафедра біологічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Department of Toxicology, Faculty of Public Health / Department of Immunology and Immunotoxicology, Faculty of Medicine, Slovak Medical University in Bratislava, Slovakia.

Грант “EAGER IMPRESS-U” RECOOP Ukrainian Wounded Soldiers» RECOOP – CSMC Fusion Research Grant 2024 #38 and NSF в рамках співпраці RECOOP HST Assosiation, Faculty of Medicine J. Strossmayer University of Osijek (Croatia), Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, ТНМУ імені І. Я. Горбачевського та кафедра біологічної хімії ЛНМУ імені Данила Галицького.

 

План виховної роботи на 2024–2025 рік

 

Виховна робота кафедри

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі