Кафедра хірургії №1 Львівського Національного Медичного Університету імені Данила Галицького є однією з провідних хірургічних кафедр України. У складі медичного факультету Львівського університету кафедра відкрита 25 травня 1897 року. Першим її керівником став Людвік Ридигер (1850-1920), ім’я якого добре відоме хірургам: вперше у світі виконав резекцію шлунка при виразці дванадцятипалої кишки, був визнаним авторитетом у невідкладній хірургії, урології, ортопедії, онкології, проктології та пластичній хірургії.
Від 1920 до 1932 р. керівником клініки був Гіляри Шрамм (1857-1940) – засновник дитячої хірургії у Львові. При ньому клініка успішно розвивалася.
Тадеуш Островський (1881-1941) працював асистентом у проф. Л. Ридигера від 1909 р., а очолював клініку від 1932 до 1941 р. Т.Островський започаткував у Львові заготівлю та консервування крові. У 1935 р. вперше виконав лобектомію легені, а в 1936 р. – пульмонектомію з приводу раку. Під керівництвом проф. Т. Островського у клініці розвивалася хірургія шлунка, абдомінальна хірургія, опубліковано понад 500 наукових робіт, він самостійно написав понад 60 клінічно-навчальних праць. У ніч з 3 на 4 липня 1941 р., в числі 25 львівських вчених, Т. Островський розстріляний гестапівцями. Клініка стала закритим шпиталем для офіцерів вермахту.
Від 1944 р. протягом 29 років кафедру очолював проф. Георгій Григорович Караванов (1899-1982 р.). Під його керівництвом виконано перші на західноукраїнських землях операції на серці, опрацьовано та удосконалено хірургічне лікування зоба, започаткована хірургія надниркових залоз, запропоновано нові методи езофагопластики та резекції шлунка, хірургія слоновості, цирозу печінки та його ускладнень. Г. Караванову присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки України. Його науковий спадок понад 400 друкованих праць, серед них 12 монографій. Професор Г. Караванов виховав 12 докторів та 52 кандидати медичних наук.
Гнат Мороз керував кафедрою від 1973 до 1976 р. Він – учень проф. Г. Караванова та проф. М. Даниленка. Докторська дисертація – “Хірургічне лікування туберкульозного перикардиту” (1964 р.). Г. Мороз є автором 97 друкованих праць.
У 1971 році на кафедрі факультетської хірургії Львівського медичного інституту на базі проктологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні створено курс проктології ФПДО. Керував курсом професор В.М. Масляк. Основними напрямками науково-практичної роботи було лікування запальних захворювань товстої кишки, проблеми онкопроктології, загальної проктології. У 1996р. курс очолив доцент Ю.С. Лозинський. Додатковими напрямками роботи стали реабілітація стомованих хворих та медико-генетичні аспекти перебігу спадкових захворювань товстої кишки. Видано 2 підручники, захищено 4 кандидатські дисертації, отримано 7 патентів на винаходи. У 2006 році у Львові, проведено ІІ з’їзд проктологів України з міжнародною участю, організатором якого був Ю.С.Лозинський.
Від 1976 р. до 2013 р. кафедру факультетської хірургії (хірургії № 1) очолював Михайло Петрович Павловський – учень професора Г. Караванова. Кандидатська дисертація – “Портокавальні органоанастомози в хірургії цирозів печінки” (1959 р.), докторська дисертація – “Матеріали до хірургії надниркових залоз” (1970 р.). Очолюючи кафедру, проф. М. Павловський від лютого 1981 р. до березня 1998 р. – ректор Львівського медичного інституту (університету). У 1997 р. М. Павловський обраний дійсним членом Академії медичних наук України. Автор більше 1000 наукових праць, в т.ч. 16 монографій, чотирьох підручників, 21 авторського свідоцтва на винаходи. Учні академіка М. Павловського захистили 15 докторських та більше 40 кандидатських дисертацій.
Від 2013 р. до 2014 р. кафедру хірургії №1 очолював професор Ігор Дионізійович Герич. В 1998 році захистив докторську дисертацію «Гнійна хірургічна інфекція, зумовлена парентеральним вживанням наркотиків: клініка, діагностика та лікування» . З 2005 р. до 2008 р. — начальник Головного управління охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації, голова Українського лікарського товариства у Львові. З 2005 р. по 2010 р. — член Національної ради з питань охорони здоров’я населення при Президентові України, член Вищої вченої ради Міністерства охорони здоров’я України, член дорадчої ради при Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров`я. Основними науковими напрямками є розпрацювання питань невідкладної хірургії гострих захворювань органів черевної порожнини, гнійної хірургії, хірургічної гепатології, герніології, грижі Ґілмора, сепсису, ран, опіків, хірургічних проблем СНІДу, профілактики гнійно-септичних ускладнень у хірургії, лікарської етики. Автор понад 400 наукових і навчально-методичних праць, серед них 20 авторських свідоцтв і патентів на винаходи, 6 підручників, 6 монографій. Підготував 6 кандидатів наук.
У 2014 р. кафедру очолив доктор медичних наук, професор Олексій Васильович Лукавецький. У 1972 р. закінчив Львівський державний медичний інститут. У 1974 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Зміни деяких показників імунологічної реактивності у хворих на рак шлунка”. У 2001 р. захистив докторську дисертацію “Автоімунний тироїдит. Питання патогенезу, патоморфозу, діагностики, консервативного та хірургічного лікування”. Нагороджений Почесною грамотою МОЗ України у 2010 році. Автор понад 160 наукових праць, серед них авторські свідоцтва на винаходи.

[]

Положення

[]

На кафедрі хірургії № 1 навчаються студенти:

• IV курсу медичного факультету № 1;
• іноземні студенти IV курсу медичного факультету (англомовні);
• IV курсу стоматологічного факультету;
• іноземні студенти IV курсу стоматологічного факультету (англомовні);
• V курсу медичного факультету № 1;
• іноземні студенти V курсу медичного факультету (англомовні);
• VI курсу медичного факультету № 1;
• іноземні студенти VI курсу медичного факультету (англомовні).

Підготовка фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

Галузь знань 22 “Охорона здоров’я”

Спеціальності 222 “Медицина” та 221 “Стоматологія“

Розклад

Розклад занять 2024 осінь 4 курс медичний

Розклад занять 2024 осінь 4 курс стомат

Розклад занять 2024 осінь 5 курс медичний

Розклад занять 2024 осінь 6 курс медичний

Розклад занять НІЦ 2024 осінь 6 курс

Графік відпрацювань

Графік консультацій

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів планується застосування стандартизованих методів контролю: тестування, структурованих письмових робіт, структурованого за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Визначення рівня підготовки студентів оцінюється із застосуванням наступних методів:

• відповіді на контрольні запитання;
• результати тестового контролю знань;
• розв’язування клінічних ситуаційних задач;
• оцінка та трактування результатів клініко-лабораторних та інструментальних обстежень;
• контроль оволодіння практичними навичками та курація хворого.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Вага кожної теми в межах одного розділу є однаковою. Система оцінки поточної навчальної діяльності студентів викладена у робочій навчальній програмі з дисципліни. При засвоєнні кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за чотирибальною традиційною шкалою: “5” (відмінно), “4” (добре), “3” (задовільно), “2” (незадовільно).

Оцінку “5” (відмінно) – виставляють студенту, який глибоко і надійно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно та методично його викладає, у відповіді якого тісно пов’язані теорія з практикою. При цьому студент не вагається з відповіддю при видозміні завдання, вільно справляється з задачами та питаннями другого та третього рівня оцінки знань, виявляє ознайомлення з монографічною літературою, правильно обґрунтовує прийняте рішення, володіє елементами лікарської техніки, різносторонніми навиками та прийомами виконання практичних робіт. Практичні навички виконує без помилок, вміє в професійній діяльності ефективно використовувати набуті знання.

Оцінку “4” (добре) – виставляють студенту, який твердо знає програмний матеріал, грамотно та за суттю викладає його, який не допускає істотних похибок у відповідях на запитання та при виконанні необхідних практичних навичок.

Оцінку “3” (задовільно) – виставляють студенту, який має знання лише основного матеріалу, але не засвоїв його деталей, допускає істотні похибки, недостатньо правильні формулювання, порушення послідовності викладення матеріалу, зазнає труднощів у виконанні практичних робіт або виконує їх з істотними помилками, з помилками вирішує ситуаційні задачі третього рівня контролю знань.

Оцінку “2” (незадовільно) – виставляють студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, невпевнено виконує практичні роботи, не вирішує завдання ІІ-ІІІ рівня контролю знань.

Контроль виконання самостійної роботи здійснюється на практичних заняттях у вигляді дискусії на основі приготованих студентами презентацій на відповідну тему.

Обов’язковою умовою виконання програми є написання історії хвороби, яку студент оформлює протягом циклу навчання за заздалегідь визначеним викладачем пацієнтом (нозологією)  та здає викладачу до останнього заняття.

Для дисципліни “Хірургія” формою підсумкового контролю є виконання студентом в повному обсязі роботи на практичних заняттях, самостійної роботи та оформленні історії хвороби.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 200 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 120 балів.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни впродовж семестру, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою.

Таблиця 1. Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що не завершуються екзаменом

Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу контролюється при підсумковому контролі.

Оцінка з дисципліни “Хірургія”, розділів “Абдомінальна хірургія” та “Торакальна, серцево-судинна, ендокринна хірургія” базується на результатах поточної навчальної діяльності та підсумкового екзамену.

Екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу за 4 і 5 курс, що проводиться як контрольний захід. Студент вважається допущеним до екзамену, якщо він відвідав усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, виконав усі види робіт, передбачені робочою програмою цієї навчальної дисципліни. Підсумковий екзамен проводиться у письмовій формі у період екзаменаційної сесії, відповідно до розкладу. Форма проведення екзамену стандартизована і включає контроль теоретичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні екзамену становить 80.

Мінімальна кількість балів при складанні екзамену – не менше 50.

Орієнтовна структура іспиту

для студентів 5 курсу медичного факультету № 1

Примітка: правильна відповідь на 1 тест – 1 бал,

1 ситуаційна задача – 0-1-2-3 балів.

Бали студентів, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни ранжуються за шкалою ECTS таким чином:

Таблиця 2.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму конвертуються у традиційну 4-ри бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:

Таблиця 3.

Оцінка ECTS у традиційну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні.

Лікувально-діагностичні бази кафедри:

– КНП ЛОР “Львівська обласна клінічна лікарня”, хірургічні відділення №2 та №3, проктологічне відділення, м. Львів, вул. Чернігівська 7
– Лікарня святого Луки Першого територіального медоб’єднання Львова, хірургічне відділення, м. Львів, вул. Навроцького, 23
– Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи, медичний центр Superhumans, м. Винники, вул. Івасюка, 31

Головні напрямки наукових досліджень:

Тема наукової роботи кафедри: “Дослідити ефективність застосування сучасних технологій в лікуванні пацієнтів із хірургічною патологією органів черевної порожнини, ендокринної системи та гнійно-септичними захворюваннями м’яких тканин та визначити критерії прогнозування ускладнень”, УДК 617.55+616.4)-018-002.3-022-06]-08-37, державний реєстраційний номер: 0110U002148, шифр: ІН.21.00.0004.20 (термін виконання 2020-2024 рр.).

Діапазон наукової діяльності кафедри надзвичайно широкий:

• хірургія стравоходу;
• захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки: виразкова хвороба, доброякісні та злоякісні пухлини шлунка;
• хірургія печінки: первинний та метастатичний рак, доброякісні пухлини, абсцеси, паразитарні та непаразитарні кісти;
• хвороби позапечінкових жовчних проток: жовчнокам’яна хвороба, механічна жовтяниця, пухлини жовчних проток;
• захворювання підшлункової залози: гострий та хронічний панкреатит, злоякісні пухлини підшлункової залози;
• хірургія товстої кишки: запальні захворювання, доброякісні та злоякісні пухлини;
• ендокринна хірургія: захворювання щитоподібної, прищитоподібних, надниркових залоз, нейроендокринні пухлини підшлункової залози та травного тракту (інсуліноми, гастриноми, соматостатиноми, карциноїди);
• баріатрична хірургія;
• хірургія кисті;
• опіки та відмороження;
• cепсис, гнійно-септична хірургія;
• хірургічні ускладнення цукрового діабету.

Видавнича діяльність кафедри хірургії №1 2020

Видавнича діяльність кафедри хірургії №1 2021

Видавнича діяльність кафедри хірургії №1 2022

Видавнича діяльність кафедри хірургії №1 2023

Видавнича діяльність кафедри хірургії №1 2024

Основні наукові здобутки кафедри.

Міжнародне визнання отримали праці присвячені проблемам сучасного лікування хворих на цукровий діабет методом трансплантації культур острівцевих клітин підшлункової залози, вогнищевих уражень печінки, вивченню патогенетичних механізмів гострого панкреатиту, транслокації мікробів, перитоніту.

Академік М.П. Павловський з групою авторів двічі удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл наукових праць „Розробка, теоретичне обгрунтування та клінічне впровадження нових методів оперативного лікування, детоксикації і реабілітації хворих із захворюваннями печінки та жовчовивідних протоків” (1986 р.) та „Тромбоемболія гілок легеневих артерій та посттромбоемболічна леченева гіпертензія: діагностика, лікування та профілактика” (2000 р.). Академік М.П. Павловський підготував 15 докторів (5 із них є співробітниками кафедри) і більше 40 кандидатів медичних наук, створив наукову школу хірургів.

У 2008 році професору С.М. Чукліну присуджено Державну премію України в галузі науки та техніки “За розробку та впровадження сучасних методів хірургічного лікування та профілактики ускладнень цирозу печінки та захворювань ворітної вени”.

Колективом кафедри за останні 10 років опубліковано понад 400 наукових робіт, 10 монографій, підручників і посібників, отримано більше 20 патентів України на винаходи.

Колектив кафедри організував наступні конференції:

• Конференція і майстер-клас „Лапароскопічні технології в сучасній хірургії” 13-15 квітня 2007 року, м.Львів.
• Науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 50-річчю утворення центру ендокринної хірургії у Львові „ Актуальні питання ендокринної хірургії” 22-24 жовтня 2008 року, м. Львів.
• 6-а Науково-практична конференція з міжнародною участю „Сучасні технології в герніології”, присвячена 110-річчю від дня народження професора Г.Г. Караванова, 1-3 жовтня 2009 року, м.Львів.
• Науково-практична конференція “Актуальні питання клінічної хірургії”, присвячена 80-річчю від дня народження академіка АМН України М.П. Павловського, 19-20 листопада 2010р., Львів.
• Майстер-клас “Сучасні технології в герніології”, 10 червня 2011р., Львів.
• ХІ Українська школа-семінар “Мініінвазійні технології в сучасній хірургії”, присвячена пам’яті академіка М.П. Павловського, 21–23 лютого 2013, Славсько.
• “Українсько-Європейська зустріч хірургів-герніологів-2013”, 22-23 березня 2013р., м. Львів.
• XIII Українська школа-семінар “Мініінвазійні технології в сучасній хірургії”, 26-28 лютого 2015 р., Славсько.
• XIV Українська школа–семінар “Мініінвазійні технології в сучасній хірургії”, 18-20 лютого 2016р., Славсько.
• 10а Європейська герніологічна школа (майстер-клас) “Сучасні технології у хірургічному лікуванні великих та гігантських післяопераційних гриж”, 5 травня 2016 року, м. Львів.
• Міжнародна науково-практична конференція “Українсько-Польські хірургічні дні”, 5-7 травня 2016 р., Львів.
• Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю “Мініінвазивні методи лікуванні метаболічного синдрому і цукрового діабету: мультидисциплінарний підхід”, 11-12 травня 2018 р., м. Львів.
• XVII Українська школа-семінар “Мініінвазивні технології в сучасній хірургії”, 14-15 лютого 2019 р., м. Славсько.
• Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю “Актуальні питання ендокринної хірургії. Практичні та проблемні питання хірургічного лікування пацієнтів із патологією щитоподібної та прищитоподібних залоз”, 10-11 травня 2019 р., м. Львів.
• XVIІI Українська школа-семінар “Мініінвазивні технології в сучасній хірургії” присвячена до 120-річчя від дня народження професора Георгія Григоровича Караванова, 13-14 лютого 2020 р., м. Славсько.
• XIX Українська школа-семінар “Мініінвазивні технології в сучасній хірургії”, 11-12 лютого 2021 р., м. Славсько.
• XX Українська школа-семінар “Мініінвазивні технології в сучасній хірургії”, 17-19 лютого 2022 р., м. Славсько.
• XXІ Українська школа-семінар “Мініінвазивні технології в сучасній хірургії”, 8-10 лютого 2024 р., м. Славсько.
• Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю “Актуальні питання хірургії в умовах військового стану”, 10-11 травня 2024 р., м. Львів.

Наукова міжнародна співпраця.

Міжнародні рандомізовані клінічні дослідження:

• “Відкрите, багатоцентрове дослідження, що визначає ефективність та безпеку, для порівняння двох алгоритмів лікування у пацієнтів з хворобою Крона середнього та важкого ступеня” (М11-271).
• “Багатоцентрове, рандомізоване, плацебо-контрольоване, подвійне сліпе дослідження у двох частинах препарату TRK-170 для лікування хвороби Крона”, (TRK-170).
• Світове багатоцентрове обсерваційно-проспективне дослідження ускладнених інтраабдомінальних інфекцій (CIAOW Study) під егідою Світового Товариства Невідкладної Хірургії (World Society of Emergency Surgery -WSES).
• Eвропейське багатоцентрове обсерваційно-проспективне дослідження ускладнених інтраабдомінальних інфекцій (CIAO Study) під егідою WSES.
• Розпрацювання рекомендацій WSES з лікування ускладнених гриж передньої черевної стінки – «WSES guidelines for emergency repair of complicated abdominal wall hernias» (2013).
• Розпрацювання рекомендацій WSES з лікування інтраабдомінальних інфекцій – «2013 WSES guidelines for management of intra-abdominal infections».

Співпраця з кафедрою та клінікою загальної хірургії, барітричної хірургії та медицини порятунку Шльонського медичного університету м. Забже.

Співпраця з Інститутом метаболічної хірургії, Клівлед, США.

Керівник наукового гуртка – доцент кафедри хірургії №1, к.мед.н. Стояновський Ігор Володимирович

Мeта та завдання гуртка.

Залучення студентів до проведення науково-дослідної роботи, участі у науково-практичних конференціях, семінарах, проєктах, створення середовища для обміну ідеями, думками та знаннями, створення умов для творчого зростання, надання можливостей студентам розвивати аналітичні та критичні навички, які необхідні для наукової та клінічної діяльності. Забезпечення можливості студентам поглибити свої знання з хірургічних хвороб, що дозволить їх застосовувати у майбутній професійній діяльності.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, які мають досвід викладацької та наукової роботи.

Студенти, які відвідують засідання наукового гуртка мають можливість:

• познайомитися з принципами, методами та інструментарієм наукової та дослідницької роботи;
• приймати участь у науковому житті університету (написання статей, тез доповідей, наукових робіт), що публікуються в різних наукових виданнях;
• розвивати свої творчі здібності, виступаючи на наукових семінарах та конференціях;
• брати участь в проведенні «круглих столів», дебатів, з метою аналізу сучасних проблем у хірургії та пошуку нових рішень та підходів;
• використовувати можливості інноваційних технологій у вивченні хірургії для навчання та обміну досвідом в студентському середовищі.

Кафедра хірургії № 1 співпрацює з кафедрою та клінікою загальної та баріатричної хірургії та медицини порятунку Шльонського медичного університету м. Забже (Польща), з Інститутом метаболічної хірургії, м. Клівлед (США).

Статті у міжнародних виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus/Web of Science (бібліографічний опис).

1. Bekesevych A., Pavlovskyi Y., Hresko N. 6ᵗʰ International Symposium “SMART LION”. Medicine and War, October 14, 2022. Proceeding of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences. 2022; 69(2). https://doi.org/10.25040/ntsh (Scopus, Q4, IF=0.13) https://mspsss.org.ua/index.php/journal/article/view/732/495
2. Chooklin S., Chuklin S., Chukla R., Posivnych M. Post-Splenectomy Complications And Their Prevention. Surg Chron. 2022; 27(3): 276-282. (Scopus, Q4, IF=0,1) https://www.surgchronicles.gr/components/com_journals/journals//2022/3/01.pdf
3. Chooklin S., Chuklin S., Posivnych M., Krystopchuk S. Endoscopic ultrasound-guided endovascular treatment of gastric varices. Emergency Medicine. 2022; 18(6): 39–47. (Scopus, Q4) https://doi.org/10.22141/2224-0586.18.6.2022.1519
4. Chooklin S., Chuklin S., Posivnych M., Krystopchuk S. Hemosuccus pancreaticus as a rare cause of gastrointestinal bleeding. Emergency Medicine. 2023; 19(2): 58–69. (Scopus, Q4) https://doi.org/10.22141/2224-0586.19.2.2023.1559
5. Shchur O., Melnykov V., Marina V., Yaremkevych R., Zhuk R., Bochar V., Petrov V., Samchuk O., Romanchak D. Kidney transplantation in an aged patient with multiple comorbidities: a review based on unusual clinical case. Proceeding of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences. 2023; 71(1). (Scopus, Q4, IF=0.13) https://doi.org/10.25040/ntsh2023.01.06
6. Stoianovskyi I.V., Khimich S.D., Chemerys O.M. Point-of-care ultrasound in the early diagnosis of necrotizing fasciitis. Wiadomosci Lekarskie. 2022; Vol. LXXV(10): 2471-2476. (Scopus, Q4, IF=0.12). https://wiadlek.pl/wp-content/uploads/archive/2022/10/WLek2022101.pdf
7. Ushnevych Z., Matolinets N., Khomyak V. Current approaches to perioperative management of patients with inguinal hernias (literature review). Emergency Medicine. 2022; 18(3): 22–27. (Scopus, Q4) https://doi.org/10.22141/2224-0586.18.3.2022.1485

Міжнародне стажування.

• Святоцька Лілія Олегівна, відділення Загальної, Судинної хірургії та Трансплантації, Центральний клінічний шпиталь Варшавського Медичного Університету, м. Варшава, Польша,03.24 р. – 01.05.24 р.;
• Фармага Тарас Ігорович, Регіональний опіковий центр Університету Вашингтон у м. Сіетл, Штат Вашингтон, США, 24.05.24 р. – 09.06.24 р.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН З ВИХОВНОЇ РОБОТИ КАФЕДРИ ХІРУРГІЇ №1

на 2024-2025 н.р.

Відповідальний з виховної роботи – доцент І.В. Стояновський

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі