ІСТОРИЧНИЙ НАРИС

О.М. Зінчук, І.Г. Яворський

Історія кафедри і клініки інфекційних хвороб у Львові на вулиці Пекарській сягає в минуле на ціле сторіччя. Початки її нерозривно пов’язані з комплексом будівель на пагорбі обабіч вулиці Пекарської. Зараз це будинки Львівської обласної клінічної лікарні. Один із них, найдавніший, вражає своїми вишуканими архітектурними формами. Його побудовано в стилі бароко в 1748–1754 рр на кошти львівського римо-католицького єпископа Самуїла Гловінського. Це знаменитий “Колегіум піарів”, де спочатку було засновано привілейований навчальний заклад для дітей шляхти під опікою монахів з ордену піарів, а з 1783 р. декретом цісаря Йосиф ІІ організовано Загальний крайовий шпиталь (польськ. “szpital powszechny”) і передано під опіку монахів ордену боніфатів. Саме тут надавалася кваліфікована на ті часи медична допомога інфекційним хворим. Проте, окремого інфекційного відділення при шпиталі на початках ще не було організовано. Поступово виросли й інші будинки шпиталю – з часом ціле медичне містечко. Із відновленням 1894 року медичного факультету при Львівському університеті Загальний крайовий шпиталь став його клінічною базою. На кафедрі внутрішніх хвороб студентам викладався курс інфекційних хвороб.

Загальний крайовий шпиталь (“Колегіум піарів”), заснований 1783 року (сучасний вигляд)

1880 року княгиня Ядвіга Сапєга заснувала на засоби Товариства св. Софії шпиталь для дітей, який існував, в основному, на добровільні пожертви і при якому 1884 року побудоване перше у місті Львові інфекційне відділення на 20 ліжок. Знаходиться цей будинок за теперішньою клінікою отоларингології. Мав два ізолятори. Першим директором шпиталю і завідувачем інфекційного відділення був доктор Еміль Мерчинський, а з 1904 р. на цьому посту його замінив професор Ян Рачинський.

1891 року був побудований окремий павільйон на 60 ліжок для інфекційних хворих при гарнізонному шпиталі. На цій території і тепер знаходиться окружний військовий шпиталь, до складу якого входить й інфекційний відділ.

Поряд з Янівським цвинтарем 1892 року були побудовані так звані “епідемічні бараки”. Один з них на 28 ліжок, другий для хворих на холеру – на 80 ліжок. Крім цього, був будинок адміністрації, морг і дезінфекційне приміщення.

1894 року придбана земельна ділянка на вул. Пекарській площею 0,65 га у власниці Леопольди Шімзер за 50 тис. крон, що було на той час значною сумою. Спочатку тут був сад із городом, а в глибині його – новий недобудований двоповерховий цегляний будинок. У цьому ж році його добудували і влаштували інфекційне відділення на 40 ліжок для дорослих. Відділення стало клінічною базою медичного факультету. Педагогічний процес із викладання інфекційних хвороб очолював доктор Вінцентій Арнольд (роки життя 1864–1942). 1897 року В. Арнольд стає головним лікарем клініки. У штаті відділення числився один лікар і п’ять наглядачів. Відділення не відповідало ні за архітектурою, ні за плануванням протиепідемічним вимогам. До нього входило 13 палат, які були розміщені по обидві сторони коридору. Умов для належної ізоляції хворих не було. Одночасно у відділенні знаходилися пацієнти на інфекційні хвороби з різними шляхами і механізмами передачі.

Інфекційне відділення на 40 ліжок, збудоване 1894 року (сучасний вигляд)

16 листопада 1910 р. на засіданні Галицького сейму була винесена постанова про будівництво в м. Львові на вулиці Пекарській Крайової інфекційної лікарні на 120 ліжок на ділянці, де на початку 1910 року уже було збудовано двоповерховий корпус першої на сході Австро-Угорської імперії пастерівської станції. Тут робили щеплення проти сказу, натуральної віспи, дифтерії.

Пастерівська станція, збудована 1910 року

Будівництво нового інфекційної лікарні 12 липня 1911 р. було санкціоноване імператором Францом Йосифом І. Після узгодження з Крайовим сеймом було виділено кредит у комунальному банку на суму 1,2 млн. крон, із розрахунку 4,5% річних і виплатою боргу протягом 51 року. Сейм поданий проект та кошторис затвердив. Дуже швидко – вже через 1,5 роки 29 грудня 1912 року на вул. Пекарській, 54 відбулося відкриття нової лікарні.

У запрошенні на посвячення і відкриття говорилося:

“Крайовий відділ Королівства Галичини і Льодомерії разом із Великим Князівством Краківським запрошує Вас на урочисте посвячення і відкриття крайового закладу для заразних хворих при Загальному крайовому шпиталі у Львові (вул. Пекарська), яке відбудеться в неділю, дня 29 грудня 1912 року, о 11 годині ранку”.

Запрошення на посвячення і відкриття інфекційної лікарні при Загальному крайовому шпиталі 29 грудня 1912 року

Комплекс будівель зводили митці і будівельники школи видатного українського архітектора, професора Львівської політехніки Івана Левинського (1851–1919). Архітектурне обличчя всього комплексу, відповідно до тогочасних художніх смаків, має чітке еклектичне окреслення стилю модерн (галицька сецесія) з виразними впливами української архітектурної традиції.

III корпус інфекційної лікарні, який найкраще зберігся в первісному вигляді

1913 року вже працювали чотири корпуси інфекційної лікарні, яка стала новою клінічною базою медичного факультету Львівського університету. Лікарня відповідала високим протиепідемічним і санітарно-гігієнічним вимогам тогочасних світових стандартів. Основне питання яке вирішувалося – це питання ізоляції інфекційних хворих і попередження внутрішньолікарняних заражень. Корпуси побудовані за індивідуальним проектом, у якому все ретельно продумано і до деталей передбачено, зокрема ціла система санітарно-технічних пристроїв, резервна система водопостачання, тощо. Цікавою була система калориферного опалення – підігріте повітря від котлів по спеціальних каналах подавалося прямо в палати.

Оригінально і дуже вдало було вирішено проект споруди для знезараження каналізаційних вод, так званого “Хлоратора”, який на той час він був одним із найкращих в Європі. На європейському конкурсі 1913 року на краще вирішення питання знезараження стічних вод, де брали участь найкращі інфекційні клініки з Парижу, Кракова, Відня та інших міст Європи, львівський хлоратор зайняв перше місце.

Хлоратор

Очолив новозбудовану клініку Вінцентій Арнольд. З документів і спогадів сучасників знаємо, що В. Арнольд був видатним клініцистом та педагогом, талановитим вченим. Закінчив медичний факультет Краківського університету 1890 року. Працював асистентом клініки внутрішніх хвороб і Львівського Загального крайового шпиталю (1892–1894), заступником головного лікаря інфекційного відділення (1894–1897), головним лікарем інфекційної клініки Львівського університету і Львівського Загального крайового шпиталю (1897–1926). Автор близько 30 наукових праць. У наукових працях В. Арнольда особливо помітні дослідження, присвячені вивченню біохімічних змін при різноманітних інфекційних хворобах. Так, він запропонував методи кількісного визначення білірубіну та ацетилоцтової кислоти в сечі, розробив спосіб виявлення білка в біологічних субстратах, описав гемопорфіринурію у хворих на черевний тиф. Ним описана клінічна симптоматика уражень зорового нерва при менінгоенцефалітах, зокрема при висипному тифі. За вагомі наукові досягнення був обраний членом-кореспондентом Польської АМН (1922), членом-кореспондентом Краківської АН (1930). Не збереглося фото цієї видатної людини. Знаємо тільки, що він помер 1942 року у віці 80 років і похований на Личаківському цвинтарі.

Родинний склеп на Личаківському цвинтарі, де похований Вінцентій Арнольд

Хворими опікувались монахині з ордену Найсвятішого Серця Ісусового, виконуючи обов’язки медсестер та санітарок. Жили тут же, в лікарні – у корпусі поряд із в’їздною брамою, на третьому поверсі, де була обладнана невелика капличка. Вони самовіддано трудилися, доглядаючи хворих. У різні часи їх було від 4-х до 8-ми чоловік. Відомо, що декілька монахинь померли, заразившись хто дифтерією, а хто черевним тифом. 1920 року за їхньою ініціативою поряд з корпусом була споруджена фігура Матері Божої, яка за комуністичного режиму була ліквідована і відновлена за часів незалежної України на честь 80-річчя лікарні 1992 року.

Скульптура Матері Божої, відновлена 1992 року

1925 року провідним спеціалістом інфекційної клініки Львівського університету став доктор Вітольд Ліпінський (роки життя 1886–1955), який був прийнятий на цю посаду за конкурсом. Мав дві вищі освіти: у 1909 році закінчив політехнічний інститут у Берліні, а в 1914 році – медичний факультет у Відні. У час першої світової війни працював лікарем-епідеміологом шпиталів австрійської і польської армій (1914–1921). Керівник відділу Державного закладу гігієни в Кракові (1921–1925) і за сумісництвом асистент кафедри експериментальної медицини Краківського університету. Завідувач відділу інфекційних хвороб Львівського Загального крайового шпиталю (1925–1940) і за сумісництвом завідувач курсу інфекційних хвороб Львівського університету (1927–1940).

Вітольд Анджей Ліпінський завідувач кафедри інфекційних хвороб і директор клініки (1940–1941, 1944–1946)

Вітольд Ліпінський вдало поєднував педагогічну роботу з науковими дослідженнями і лікуванням хворих. Він був автором 50 наукових праць. Досліджував питання діагностики м’якого шанкра, працював над стандартизацією дизентерійного токсину і антитоксину, питаннями серологічної діагностики, профілактики скарлатини, електрокардіографії при інфекційних хворобах тощо. Під керівництвом В. Ліпінського в клініці було впроваджено ряд новітніх на той час лікувально-діагностичних методик, зокрема перший в Східній Галичині апарат (“залізні легені”), який забезпечував вентиляцію легенів у випадку нейропаралітичних розладів дихання, що дозволило знизити летальність серед хворих із паралітичними формами поліомієліту.

Апарат “залізні легені”

Вітольд Ліпінський спільно з проф. Мар’яном Франком були одними з основоположників телемедицини в Європі. У 1935–1937 роках вони зуміли за допомогою лампового електрокардіографа передавати по електричних провідниках дані ЕКГ від заразних хворих (переважно хворих на дифтерію і скарлатину) на відстань 500 метрів у діагностичний блок, де ЕКГ аналізувалася запрошеними спеціалістами, яким був закритий доступ безпосередньо до контагіозного хворого. Теле-ЕКГ дала можливість описати різні електрокардіографічні зміни (порушення провідності і ритму, зміни електричної осі серця, міокардити та ін.), характерних при інфекційних захворюваннях.

Ламповий електрокардіограф, який використовував проф. В. Ліпінський

1939 року, після входження Західної України в склад УРСР, на базі медичного факультету Львівського університету було організовано Львівський державний медичний інститут і інфекційна клініка по вул. Пекарській, 54 стала його клінічною базою. Вітольд Ліпінський 1939 року обраний на посаду доцента. Протягом 1940–41 навчального року в інституті засновано десять нових кафедр, у тому числі кафедру інфекційних хвороб у січні 1940 року. Доцент. В. Ліпінський призначений завідувачем кафедри. 1940 року Радою професорів Львівського медінституту йому присвоєно науковий ступінь доктора медичних наук і вчене звання професора.

Під час німецької окупації професор Ліпінський працював у Львові, проте в серпні 1941 року німецькою адміністрацією був звільнений із посади керівника клініки і завідувача кафедри інфекційних хвороб і переведений на посаду епідеміолога у м. Львові (1942–1944). На час окупації актуальним було гасло генерального губернатора Ганса Франка – «жоден поляк не повинен отримати вищу посаду ніж посада майстра; жоден поляк не може отримати вищої освіти у загальних державних закладах».

Комплекс будівель клініки інфекційних хвороб у Львові. 1942 рік

У 1944 році, після утвердження радянської влади у Львові, професор Ліпінський відновлений на посаді завідувача кафедри інфекційних хвороб і директора клініки. У цей час ним і колективом лікарні проведена велика робота з відновлення системи навчання студентів-медиків і удосконалення діагностики та лікування інфекційних хворих.

У червні 1946 року професор Ліпінський репатріював у Польщу, де продовжував свою науково-педагогічну та лікувальну роботу на посаді завідувача кафедри і клініки інфекційних хвороб медичної академії в Лодзі (1947–1950). До війни у Польщі не було кафедр інфекційних хвороб, а тому набутий професором Ліпінським у Львові досвід завідувача кафедри ліг в основу фундаментальної праці у двох томах – «Опису клінічного перебігу інфекційних хвороб», яка була видана у Лодзі 1948 року. Беручи до уваги тогочасний брак літератури для вивчення інфекційних хвороб, книга містила програму обов’язкових лекцій, присвячених актуальним інфекційним хворобам, що стало в пригоді студентам-медикам і лікарям.

Вітольд Ліпінський, «Опис клінічного перебігу інфекційних хвороб». Лодзь, 1948

У повоєнні роки клініка інфекційних хвороб під керівництвом досвідчених спеціалістів продовжувала розвиватися, проте внесок професора Ліпінського в становлення кафедри інфекційних хвороб і лікарні є неоціненним.

У часи німецької окупації (1941–1944 рр) керівником інфекційної клініки призначено Степана Степановича Кметика – одного з найдавніших працівників клініки. З 1930 року він працював лікарем-інфекціоністом Львівського Загального крайового шпиталю, та одночасно викладачем на медичному факультеті. У 1940 році Степана Кметика зараховано на посаду асистента кафедри інфекційних хвороб.

Степан Степанович Кметик керівник клініки інфекційних хвороб під час німецької окупації (1941–1944). Фото 1946 року

1940 року С.С Кметика обрано доцентом кафедри інфекційних хвороб. Предметом наукових досліджень доцента Кметика було лікування пневмоній сульфаніламідами в інфекційних хворих, питання етіотропного лікування бешихи, септичних станів та ін.

Час німецької окупації був нелегким для клініки інфекційних хвороб. Статус медичного інституту було понижено до, так званих, фахових природничо-медичних курсів і тільки старанням професора Мар’яна Панчишина, який під час війни був призначений директором клінік колишнього медичного інституту, а також інших кваліфікованих викладачів і лікарів, серед яких був і С.С. Кметик, вдавалося підтримувати на достатньому рівні викладання медичних дисциплін.

Після війни доцент С.С. Кметик рекомендований на присвоєння звання заслуженого лікаря УРСР. Проте, його арештовано органами держбезпеки в 1950 році. Випускники Львівського медичного інституту 1951 року згадують, що доцент Кметик провів з ними лише одне вступне практичне заняття, а пізніше на кафедрі його вже не бачили. Як свідчать розсекречені архіви спецслужб, він був звинувачений у тому, що його квартира, яка була розташована в адміністративному корпусі інфекційної лікарні, служила місцем таємної зустрічі зв’язкових головнокомандувача УПА генерала Романа Шухевича.

Витяг з таємного звіту заступника начальника Управління 2-Н МГБ УРСР від 14 жовтня 1952 року (“За вільну Україну”, № 41 від 6–7 квітня 2001 року. У перекладі з російської мови):

“На допиті Гусяк і Лопатинська Лідія засвідчили, що зв’язкова Шухевича “Дарка” організаційно пов’язана з реєстратором однієї з поліклінік на ім’я Оля, яка утримує основну конспіративну квартиру Центрального проводу ОУН, і що “Дарка” повинна з’явитися у м. Львові в другій половині лютого 1950 року й відвідати квартиру доцента медичного інституту Кметика…”.

“…було встановлено, що Шухевич і його зв’язкові переховуються або в м. Львові, або ж в одному з прилеглих пунктів, і тому необхідно було всю увагу зосередити на їх розшуку і захопленні саме в цих місцях. У цьому зв’язку поряд із повсякденною роботою з агентом “Павличка” були встановлені доцент медичного інституту Кметик і утриманка основної конспіративної квартири Центрального проводу ОУН на ім’я Оля. Вона виявилася Навроцькою Ольгою, яка працювала реєстратором у 4-й поліклініці. Було організовано агентурний нагляд за ними й оперативне стеження за їхніми квартирами”.

Про подальшу долю Степана Степановича Кметика після арешту відомостей немає. Місце, обставини і час смерті залишаються нез’ясованими.

Колектив клініки інфекційних хвороб, 1946 р

У архіві ЛНМУ ім. Данила Галицького зберігся список професорсько-викладацького складу 1946 року:

Ліпінський Вітольд Владиславович, професор, завідувач кафедри (на фото в першому ряду третій); Кметик Степан Степанович, доцент (у першому ряду перший); Андрец Микола Феліксович, асистент (у другому ряду третій); Брайніна Євгенія Семенівна, асистент (у другому ряду друга); Супранович Марія Семенівна, асистент (у першому ряду четверта); Терпиловська Ніна Костянтинівна, асистент (у першому ряду друга). У другому ряду перший – лікар Шостак Степан Меркурійович.

У вересні 1946 року завідувачем кафедри і директором клініки інфекційних хвороб став доктор медичних наук Григорій Гнатович Хоменко, який до цього працював у Києві. Г.Г. Хоменко закінчив Київський медичний інститут 1923 року, працював ординатором, асистентом та доцентом кафедри інфекційних хвороб. 1938 року захистив докторську дисертацію. Під час війни займав керівні посади як головний епідеміолог та інфекціоніст Військово-санітарного управління фронту. До кола його наукових зацікавлень входили висипний та черевний тифи, дифтерія, жовтяниці тощо. Широко користувався біохімічними методами. 1947 року Г. Хоменку присвоєно звання професора.

Григорій Гнатович Хоменко завідувач кафедри інфекційних хвороб і директор клініки (1946–1951 рр)

На кафедрі вдосконалюється навчальний процес, велика увага надається методичній роботі, зокрема уніфікації викладання предмету студентам. Одними з перших викладачів предмету в повоєнні роки були доцент С.М. Заячківський, асистенти К.Л. Потєхіна, І.С. Чертоганова, О.Д. Толочко. У цей час працівники кафедри інфекційних хвороб проводять цілий ряд досліджень з патогенезу, клініки та лікування ряду актуальних бактеріальних та вірусних інфекцій – менінгококової хвороби, поліомієліту, кору, кашлюку, дизентерії, правцю.

У вересні 1951 року директором клініки інфекційних хвороб і завідувачем кафедри призначено доцента Бориса Миколайовича Котляренка (роки життя 1900–1969), учня видатного інфекціоніста петербурзької школи Г.А. Івашенцова та акад. А.Д. Сперанського. Доц. Б.М. Котляренко володів великим практичним досвідом інфекціоніста-клініциста і організатора охорони здоров’я: працював ординатором інфекційної лікарні у м. Ленінграді (1925–1931), головним лікарем китобійної флотилії “Слава” (1932–1933), асистентом кафедри інфекційних хвороб Ленінградського інституту удосконалення лікарів (1938–1941), епідеміологом діючої армії (1941–1946), головним інфекціоністом Ленінградського облздороввідділу (1946–1947), головним лікарем протитуляремійної станції Ленінградської області (1947–1950).

На кафедрі інфекційних хвороб Б.М. Котляренком опрацьовано і впроваджено в практику низку діагностичних та лікувальних методик, зокрема при дизентерії, дифтерії, кашлюку, ящурі, правці, туляремії, гнійних менінгітах, енцефалітах, бешисі, черевному та висипному тифах. Ним вперше у Львові було діагностовано інфекційний мононуклеоз, феліноз.

Борис Миколайович Котляренко завідувач кафедри інфекційних хвороб

1951-1969 рр, директор клініки 1951–1960 рр 

З ініціативи доц. Б.М. Котляренка завершене будівництво третього поверху четвертого корпусу, що дозволило довести кількість стаціонарних ліжок до 315. Усі великі палати розділено на окремі бокси, створено біохімічну лабораторію, рентгенологічний, фізіотерапевтичний, електрокардіографічний кабінети, патологоанатомічне відділення. Організовано лекційну аудиторію, навчальні кімнати для студентів, наукові лабораторії.

1960 року рішенням Ради міністрів СРСР відбулася реорганізація закладів охорони здоров’я з виокремленням клінічних баз медичних інститутів у окремі інфекційні лікарні. У цей час головним лікарем Львівської інфекційної клінічної лікарні призначено Шостака Степана Меркурійовича, який працював на цій посаді до 1968 року.

З грудня 1969 року до жовтня 1997 року кафедру інфекційних хвороб очолював видатний інфекціоніст, академік АНТК України, заслужений діяч науки і техніки України, д.мед.н, професор Михайло Борисович Тітов, який прийшов на кафедру в клінічну ординатуру 1951 року після закінчення Львівського медичного інституту.

Михайло Борисович Тітов, завідувач кафедри інфекційних хвороб (1969–1997)

Професор М.Б. Тітов багато уваги приділяв вивченню особливостей клінічного перебігу актуальних інфекційних хвороб, систематизації окремих синдромів і симптомів, що можуть виникати в інфекційних хворих. Ним проведене фундаментальне дослідження особливостей перебігу вірусних гепатитів у поєднанні з іншими хворобами і патологічними станами (докторська дисертація, 1969 р). У цей час предметом наукових зацікавлень викладачів кафедри були питання діагностики і лікування черевного тифу, нейроінфекцій, хвороб дитячого віку, у тому числі дифтерії, кору, скарлатини тощо. На кафедрі організовано кабінет тропічної медицини (1970), наукову бібліотеку.

Завідувач кафедри інфекційних хвороб професор М.Б. Тітов та доц. Заячківський С.М. обговорюють діагноз складного хворого

Основним науковим напрямком кафедри від 60-х років стала проблема вірусних гепатитів, особливості клінічного перебігу та патогенезу, пошуку діагностичних та терапевтичних прийомів при цій актуальній інфекції. У радянські часи інфекційна клініка була опорною базою Національного центру СРСР із проблеми вірусних гепатитів (керівник проф. Є.С. Кетіладзе). 1972 року у Львові відбулася перша в Радянському Союзі конференція “Сироватковий гепатит”, у якій взяли участь провідні гепатологи із всієї країни. Ще одна масштабна всесоюзна конференція, присвячена вірусним гепатитам, відбулася у Львові у 1978 році.

Проф. М.Б. Тітов та доц. А.П. Гураєвський під час конференції з проблеми вірусних гепатитів (Львів, 1978 р)

Значним внеском у вітчизняну гепатологію стали роботи д.мед.н, професора Б.А. Герасуна, присвяченої вивченню природних шляхів передачі вірусних гепатитів. Уперше в країні було доведено, що, крім артифіціальної передачі віруса, є й природний – статевий механізм передачі гепатиту В (1969). Ці широкомасштабні клініко-епідеміологічні дослідження лягли в основу докторської дисертації (1985).

Обхід проводить професор М.Б. Тітов (1976 рік)

У 90-х роках на кафедрі проведені систематизовані наукові дослідження, присвячені удосконаленню імунологічного моніторингу клінічного перебігу гепатиту В (кандидатська дисертація І.В. Данилейченко, 1990), клінічній імунодіагностиці, прогнозуванню і корекції лікування бактеріальних менінгітів (докторська дисертація Б.Д. Луцика, 1991), сезонним особливостям перебігу вірусних гепатитів (кандидатська дисертація О.М. Зінчука, 1994). Видано декілька монографій, десятки збірників і методичних рекомендацій. Колективом кафедри за редакцією проф. М.Б. Тітова видано підручник “Інфекційні хвороби” для студентів медичних вузів. Отримано свідоцтва на 38 раціоналізаторських пропозицій, захищено 9 авторських свідоцтв.

З 1968 по 1992 рік на посаді головного лікаря працював доцент Аполлінарій Петрович Гураєвський. При його сприянні і безпосередній участі впроваджені нові методи діагностики та лікування інфекційних хвороб, зміцнена матеріальна база клініки. Навколо корпусів клініки вирощено чудовий дендропарк. Завдяки зусиллям доц. А.П. Гураєвського у 80-90-х роках дендропарк збагатився новими рідкісними видами дерев і кущів. Зараз їх близько 150 видів. Ростуть тут секвої і метасеквої, а також драконове, коркове, оцтове, тюльпанове дерева.

Аполлінарій Петрович Гураєвський, головний лікар інфекційної клінічної лікарні (1968–1992 рр)

З 1992 року по 2008 рік Львівську міську інфекційну лікарню очолював головний лікар Юрій Андрійович Дашо який поєднував обов’язки керівника інфекційної лікарні з плідною роботою в Асоціації інфекціоністів України на посаді замісника голови правління. У 1984 році стараннями Ю.А. Дашо був відкритий реанімаційний відділ. Це було перше відділення такого профілю при інфекційних лікарнях країни. Очолив відділ інтенсивної терапії Юрій Собко. Реанімація була обладнана барокамерою, наркозними апаратами, впроваджувались такі передові технології, як гемодіаліз, перфузія крові через ксеноселезінку, ультрафіолетове опромінення крові, озонотерапія, гемосорбція, плазмаферез.

Юрій Андрійович Дашо, головний лікар інфекційної клінічної лікарні (1992–2008 рр.)

З жовтня 2008 року лікарня отримала статус обласної інфекційної клінічної лікарні. Очолив її заслужений лікар України Сергій Федоренко. Сьогодні у лікарні – 410 ліжок, з яких 140 – дитячих. Вона є центром з надання спеціалізованої медичної допомоги інфекційним хворим міста Львова та області. До складу інфекційного шпиталю входить три територіально-розділені стаціонари: базовий стаціонар на вулиці Пекарській, 54, 3-є відділення на вулиці Кирила і Мефодія, і 7-ме відділення по вулиці Лисенка, 45. Сьогодні у лікарні працює майже шістсот кваліфікованих медичних працівників.

До осені 1986 року викладання дитячих інфекційних хвороб традиційно проводилося на кафедрі інфекційних хвороб. Унаслідок реорганізації кафедри викладання дитячих інфекційних хвороб із 1 вересня 1986 року розпочато на створеному при кафедрі факультетської і шпитальної педіатрії курсі дитячих інфекційних хвороб. Очолила курс, а з 1989 року і новостворену кафедру дитячих інфекційних хвороб відомий вчений, досвідчений педагог д.мед.н., академік АНВО України, професор Агнета Іванівна Мостюк. З 2006 року кафедру очолює д.мед.н., професор Олександр Богданович Надрага, який перед обранням на посаду завідувача кафедри обіймав посади асистента, доцента, професора кафедри факультетської та шпитальної педіатрії.

З жовтня 1997 року до листопада 2005 року кафедру інфекційних хвороб очолював д.мед.н., професор Леонід Юрійович Шевченко (роки життя 1945–2009). Вперше проведено поглиблене комплексне дослідження позапечінкових форм HBV-інфекції (докторська дисертація Л.Ю. Шевченка, 1995 р).

Леонід Юрійович Шевченко, завідувач кафедри інфекційних хвороб (1997–2005)

Приоритетним напрямком наукових пошуків у цей період було продовження клініко-імунологічних досліджень вірусних гепатитів із парентеральним шляхом передачі, у тому числі гепатитів В, С, Д. Розроблено цілий ряд оригінальних лабораторних тестів, вивчено важливі аспекти клітинного та гуморального імунітету при мікст-гепатитах. У клініці інфекційних хвороб під керівництвом професора кафедри Б.А. Герасуна впроваджено цілий ряд оригінальних методик дослідження клітинного та гуморального імунітету, зокрема визначення специфічної реактивності до окремих антигенів HBV та HCV. Розроблена нова теорія антенатальної передачі вірусу гепатиту В, суттю якої є порушення плодо-материнської толерантності, що призводить до імунної атаки трофобласту, плоду. Для діагностики вірусних гепатитів впроваджена полімеразна ланцюгова реакція.

Кафедра інфекційних хвороб, 1997 рік

В центрі зліва – завідувач кафедри професор Л.Ю. Шевченко, у центрі справа – професор кафедри Б.А. Герасун

У цей період на кафедрі вивчалися можливості імунокорекції та впливу на колективний імунітет при вторинних імунодефіцитних станах (кандидатська дисертація Р.Ю. Грицка, 1997), епідеміологічні та клініко-імунологічні особливості гепатиту Дельта в західному регіоні України (кандидатська дисертація Д.Є. Телегіна, 1999), особливості перебігу вагітності та стану плода в жінок із НВ-вірусною інфекцією (кандидатська дисертація І.М. Анісімової, 2001), застосування антиоксидантів у комплексному лікуванні дифтерії (кандидатська дисертація А.В. Чорновола, 2002), обмін азотистих сполук при вірусних гепатитах (кандидатська дисертація І.О. Кіселика, 2003).

З листопада 2005 року кафедру очолює д.мед.н, професор Олександр Миколайович Зінчук. У 2003 році започатковане широкомасштабне комплексне дослідження клініко-епідеміологічних особливостей Лайм-бореліозу в західному регіоні України, зокрема виявлення предикторів прогредієнтного перебігу хвороби, значення недіагностованих безеритемних форм хвороби у виникненні та формуванні ряду неврологічних та кардіологічних синдромів, розробка ефективних методів профілактики (докторська дисертація О.М. Зінчука, 2010 р). До кола наукових зацікавлень колективу кафедри також входять клініко-патогенетичні особливості багатьох актуальних вірусних та бактеріальних хвороб. Працівники кафедри беруть участь у міжнародних багатоцентрових рандомінізованих дослідженнях із проблеми хронічного гепатиту С, вивчаються закономірності імунопатогенезу і клінічна картина у хворих на HCV-інфекцію з позапечінковими проявами (кандидатська дисертація О.Б. Ворожбит, 2006), клініко-епідеміологічні та імунопатогенетичні особливості HBe-негативного HBV-DNA-позитивного хронічного гепатиту В (кандидатська дисертація О.Б. Герасуна, 2007), клініко-патогенетичні особливості та прогнозування перебігу жовтяничних форм лептоспірозу (кандидатська дисертація О.О. Зубач, 2009), хронічний набутий токсоплазмоз із переважанням проявів дієнцефального синдрому (кандидатська дисертація А.М. Задорожного, 2011), клініко-імунологічні особливості EBV-інфекції в підлітків та дорослих (кандидатська дисертація Т.В. Покровської, 2012 р).

Кафедра інфекційних хвороб, 2012 р

Починаючи з 1990 року викладачі кафедри інфекційних хвороб взяли участь у написанні 7 підручників, 16 навчальних посібників, 5 монографій, 12 методичних рекомендацій. Видано близько 240 статей у фахових виданнях, 10 патентів, 4 авторські свідоцтва.

На кафедрі захищено 30 кандидатських і 6 докторських дисертацій. Докторські дисертації захистили:

• М.Б. Тітов — академік АН технологічної кібернетики України, заслужений діяч науки й техніки України, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб (1969–1997);
• Б.А. Герасун — професор кафедри інфекційних хвороб;
• А.І. Мостюк — академік АН ВО України, професор кафедри дитячих інфекційних хвороб;
• Б.Д. Луцик — професор кафедри клінічної лабораторної діагностики;
• Л.Ю. Шевченко — завідувач кафедри інфекційних хвороб (1997–2005), професор кафедри інфекційних хвороб (2005–2009);
• О.М. Зінчук — професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб (з 2005 р).

Великий внесок у розвиток кафедри інфекційних хвороб зробили чуйні педагоги й досвідчені лікарі, які вже не працюють на кафедрі, проте їх ставлення до науково-педагогічної роботи є взірцем для молодих поколінь викладачів. Це доценти І.Л. Германюк, Й.П. Ковальський, І.Г. Яворський, Б.С. Ворожбит, О.М. Копитко, Д.Є. Телегін, асистенти Б.І. Малиновський, І.В. Севастьянов.

Література

Матеріали з архіву Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького.

З архіву спецслужб (14 жовтня 1952р. Реєстр №191130 від 28 жовтня 1952 р.); з газети “За вільну Україну” ч.41 за 6-7 квітня і ч.42 за 10 квітня 2001р. “Як загинув Головнокомандувач УПА”.

Матеріали з Центрального Державного Історичного архіву у Львові.

Гураєвський А.П. Рукописні матеріали з історії Інфекційної клінічної лікарні м. Львова , 1996 р.

Данилишин Н.І. Кафедра дитячих інфекційних хвороб львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького // Нариси з історії клінічної інфектології України / За ред. проф. М.А. Андрейчина. Тернопіль, 2002.

Котляренко Б.М. «З історії кафедри інфекційних хвороб». В книзі «Основні напрями в розвитку діяльності кафедр Львівського медичного інституту. Матеріали наукової конференції 3-4 лютого 1966р». Львів 1966, с.117-120.

Тітов М. “З історії кафедри інфекційних хвороб”. В книзі “Львівський державний медичний інститут”. Видавнича Спілка “Словник” Львівського державного медичного інституту, 1994, с.211-214.

Тітов М.Б., Германюк І.Л., Яворський І.Г. “Пам’яті видатного інфекціоніста Б.М. Котляренка (1900-1969р.р.)”. Інфекційні хвороби. Науково-практичний журнал, 2000, №3, с.81.

ЗІНЧУК Олександр Миколайович, д.мед.н., професор, завідувач кафедри

АДАМОВИЧ Олександр Петрович, к.мед.н., доцент

відповідальний за гуманітарну освіту та виховання

БЕНЬ Ірина Ігорівна, к.мед.н., асистент

відповідальна за навчально-методичну роботу з слухачами ФПДО

ВОВЧИК Ольга Ігорівна, асистент

ГЕРАСУН Олександр Борисович, к.мед.н., доцент

відповідальний за наукову роботу, студентський науковий гурток

ГРИЦКО Роман Юліанович, к.мед.н., доцент

ЗАДОРОЖНИЙ Андрій Михайлович, к.мед.н., доцент

ЗУБАЧ Олена Олександрівна, к.мед.н., доцент

відповідальна за лікувальну роботу

КІСЕЛИК Ігор Олексійович, к.мед.н., доцент

ПРИКУДА Надія Михайлівна, к.мед.н., доцент

відповідальна за навчально-методичну роботу з інтернами

ТЄЛЄГІНА Тетяна Вікторівна, асистент

ТУРЧИН Ольга Богданівна, к.мед.н., доцент

ХОМИН Олена Ярославівна, к.мед.н., доцент

Завантажити

СИЛАБУС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ОК 21.1 «ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ»

4-й курс

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 221 «Стоматологія»

Детальніше

СИЛАБУС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВБ 1.60. «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ»

4-й курс

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 221 «Стоматологія»

Детальніше

СИЛАБУС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

(ОК 27.1.)

5-й курс

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 222 «Медицина»

Детальніше

СИЛАБУС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Клінічна паразитологія та тропічна медицина

(ВБ 1.76.)

6-курс

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 222 «Медицина»

Детальніше

СИЛАБУС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Актуальні проблеми ВІЛ-інфекції

(ВБ 1.77.)

6-й курс

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 222 «Медицина»

Детальніше

СИЛАБУС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВБ 3.1. Індивідуальний профільний курс

«Внутрішня медицина»

ВБ 3.1.1. Внутрішня медицина, ендокринологія, інфекційні хвороби, фтизіатрія, клінічна імунологія та алергологія,

загальна практика (сімейна медицина), паліативна та хоспісна медицина

Модуль 3 – Інфекційні хвороби

6-й курс

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 222 «Медицина»

Детальніше

СИЛАБУС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВБ 3.2. Індивідуальний профільний курс

«Хірургія»

ВБ 3.2.2. Внутрішня медицина, ендокринологія, інфекційні хвороби, фтизіатрія

Модуль 3 – Інфекційні хвороби

6-й курс

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 222 «Медицина»

Детальніше

СИЛАБУС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВБ 3.3. Індивідуальний профільний курс

«Акушерство і гінекологія»

ВБ 3.3.2. Внутрішня медицина, ендокринологія, інфекційні хвороби, фтизіатрія

Модуль 3 – Інфекційні хвороби

6-й курс

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 222 «Медицина»

Детальніше

СИЛАБУС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВБ 3.4. Індивідуальний профільний курс

«Профілактична медицина»

ВБ 3.4.1. Гігієна, соціальна медицина, громадське здоров’я, пульмонологія та фтизіатрія, профілактична медицина

у загальній практиці (сімейній медицині), інфекційні хвороби

Модуль 5 – Інфекційні хвороби

6- курс

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 222 «Медицина»

Детальніше

СИЛАБУС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

(ОК 27.)

5-й курс

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 228 «Педіатрія»

Детальніше

СИЛАБУС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Клінічна паразитологія

(ВБ 1.76.)

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 228 «Педіатрія»

Детальніше

СИЛАБУС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВБ 3.1. Індивідуальний профільний курс

«Дитячі хвороби з дитячими інфекційними хворобами»

ВБ 3.1.2. Внутрішня медицина, ендокринологія, інфекційні хвороби, загальна практика (сімейна медицина)

Модуль 3 – Інфекційні хвороби

6-й курс

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 228 «Педіатрія»

Детальніше

СИЛАБУС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВБ 3.2. Індивідуальний профільний курс

«Хірургія з дитячою хірургією»

ВБ 3.2.3. Внутрішня медицина, ендокринологія, інфекційні хвороби

Модуль 3 – Інфекційні хвороби

6-й курс

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 228 «Педіатрія»

Детальніше

СИЛАБУС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВБ 3.3. Індивідуальний профільний курс

«Профілактична педіатрія»

ВБ 3.3.1. Гігієна з гігієною дитячого і підліткового віку, соціальна медицина, громадське здоров’я,

інфекційні хвороби, фтизіатрія, клінічна імунологія, паліативна і хоспісна медицина

Модуль 3 – Інфекційні хвороби

6-й курс

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 228 «Педіатрія»

Детальніше

[]

Розклад на весняний семестр 2023-2024 н.р.

[]

Критерії оцінювання (завантажити)

Лікувально-консультативна робота

1.Перелік клінічних баз кафедри :КНП ЛОР “Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня”: 4,5 відділення, приймально-діагностичне відділення (вул. Пекарська, 54), 7 відділення (вул. Лисенка, 45), медичний центр “Твоя клініка” (вул. Головацького, 23Г).

2.Кількість науково-педагогічних працівників кафедри, які виконують лікувальну роботу – 12, з них спеціалісти вищої категорії – 10 (83,3%), сертифікат – 2 (16,7%).

3.Прізвища і посади науково-педагогічні працівники кафедри, які є головними спеціалістами МОЗ України, ДОЗ області та УОЗ міста, або є керівниками фахових асоціацій, товариств України, області, зарубіжних країн:

проф. Зінчук О.М. – голова Львівського науково-практичного товариства лікарів-інфекціоністів.

4 Викладачі кафедри інфекційних хвороб чергують по лікарні та консультують хворих у всіх відділах. У діагностично важких випадках консультації здійснюються в приймальному відділенні лікарні.

З метою підвищення відповідальності за якість консультативної, систематичної діагностичної та протиепідемічної роботи в стаціонарі:

• за кожним доцентом закріплено відділ лікарні, де він очолює лікувально-діагностичну роботу, проводить первинний огляд хворих, які поступили, в подальшому повторно оглядає важких хворих, тоді ж проводиться корекція діагностичних заходів та лікування.
• при потребі, під час перебування хворого в стаціонарі діагностичні проблеми вирішують шляхом скликання внутрішніх та міжкафедральних консиліумів. Складні діагностичні і терапевтичні питання виносяться на колективне обговорення на загальнолікарських обходах, клінічних розборах, клінічних конференціях, засіданнях товариства інфекціоністів тощо. При потребі використовуються можливості допоміжних методів діагностики (УЗД, КТ, МРТ, біохімічні, імунологічні обстеження у профільних лабораторіях).
• професор кафедри у базовій лікарні і філіях систематично проводить загальнолікарняні обходи з обговоренням і вирішенням конкретних особливо складних для діагностики випадків, необхідних змін терапевтичної тактики щодо важких хворих.
• систематично згідно плану-графіку проводяться клінічні розбори хворих, аналіз причин летальності на патанатомічних конференціях (проводить зав. кафедрою проф. О.М. Зінчук) та засідання обласного науково-практичного товариства лікарів-інфекціоністів.
• асистенти кафедри працюють в різних відділах лікарні і ведуть по 4-5 хворих, чергують по лікарні 24 години в місяць.
• кафедрою забезпечується консультативне обслуговування хворих у всіх відділах обласної клінічної лікарні та у всіх клінічних базах університету м. Львова.

5. Проведені лікувально-профілактичні та просвітницькі заходи (круглі столи, тренінги, майстер-класи, школи, акції, лекції, клінічні конференції, семінари, демонстраційні кабінети та ін.) за останні 3 роки:

• 17–28 січня 2022 року завідувач кафедри інфекційних хвороб проф. Зінчук О.М. спільно з завідувачкою кафедри дитячих інфекційних хвороб доц. Литвин Г.О. провели online-тренінг для лікарів-спеціалістів Львівської, Волинської та Рівненської областей на тему “Стандарти медичної допомоги “Коронавірусна хвороба (COVID-19)” та протокол “Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)”.
• 28 жовтня 2022 асистент кафедри інфекційних хвороб Наталія Іванченко взяла участь у проекті «Почуй лікаря» як координатор з теми Вакцинація. Після проведеної серії навчань студенти-волонтери будуть працювати з учнями шкіл щодо переваг вакцинації;
• 29 жовтня 2022 року асистент кафедри інфекційних хвороб Наталія Іванченко взяла участь у онлайн-конференції ВООЗ на тему «Дифтерія» з доповіддю «Дифтерія на Львівщині».
• 30 жовтня 2022 року асистент кафедри інфекційних хвороб Наталія Іванченко взяла участь у робочій нараді-конференції заступників головних лікарів з медсестринства ЗОЗ Львівщини з виступом на тему: Мавпяча віспа. Що відомо.
• 30 жовтня 2022 року асистент кафедри інфекційних хвороб Наталія Іванченко взяла участь у онлайн-конференції для лікарів загальної практики сімейної медицини Стратегії щодо вакцинації Нові підходи та перевірені схеми з доповіддю на тему: «Дифтерія та правець. Симптоми і профілактика»
• 30-31 серпня та 6-7 вересня 2022 року доцент кафедри інфекційних хвороб Ольга Турчин та  асистент кафедри інфекційних хвороб Наталія Іванченко взяли участь у  Тренінгу ВООЗ з підвищення кваліфікації з ініціативи викорінення поліомієліту та підвищення епіднагляду за гострими в’ялими паралічами для сімейних лікарів  з доповідями «Поліомієліт у дорослих» та «Профілактика поліомієліту»
• 4 вересня 2022 року доцент кафедри інфекційних хвороб Ольга Турчин та асистент кафедри інфекційних хвороб Наталія Іванченко взяли участь у благодійному ярмарку в комплексі «Таор» організувавши майстер клас для відвідувачів – «Профілактика кишкових інфекцій» та «Профілактика шляхом вакцинації»
• 18 серпня 2022 року доцент кафедри інфекційних хвороб Ольга Турчин та  асистент кафедри інфекційних хвороб Наталія Іванченко організували та провели у м. Трускавець захід на тему «Зупинемо гепатит разом». Під час заходу надавалась інформація для населення щодо клініки, діагностики та лікування гепатитів, надавались консультації населенню та вакцинальна бригада провакцинувала 35 охочих від гепатиту, дифтерії та правця. Було обстежено 97 людей на вірусні гепатити В і С швидкими тестами. 2 виявились позитивні.
• Впродож 2022 року (з березня) працівники кафедри інфекційних хвороб  Задорожний А.М., Зубач О.О., Турчин О.Б., Іванченко Н.О., Прикуда Н.М., Тєлєгіна Т.В. безкоштовно проводили консультації внутрішньопереміщеним особам.
• 11 квітня 2023 року доцент кафедри інфекційних хвороб Герасун О.Б. в рамках “Національної стратегії тестування на ВІЛ в Україні: 2019-2030 роки, провів майстер-клас “Методи тестування на ВІЛ/СНІД, дотестове та післятестове консультування” зі студентами 34 групи 6 курсу медичного факультету.
• 27 травня 2023 року доцент кафедри інфекційних хвороб Кіселик І.О. провів круглий стіл на тему “Проблеми діагностики та лікування вірусних гепатитів” для сімейних лікарів та гастроентерологів.
• 19-21 червня 2023 року доцент кафедри інфекційних хвороб Задорожний А.М. в рамках “Національної стратегії тестування на ВІЛ в Україні: 2019-2030 роки”, провів майстер-клас “Методи тестування на ВІЛ/СНІД, дотестове та післятестове консультування” зі студентами медичного факультету №1.
• 4 вересня, 18 вересня та 6 жовтня 2023 року асистент кафедри інфекційних хвороб Прикуда Н.М. в рамках “Національної стратегії тестування на ВІЛ в Україні: 2019-2030 роки”, провела майстер-клас “Методи тестування на ВІЛ/СНІД, дотестове та післятестове консультування” зі студентами 6 курсу медичного факультету.
• 5-7 вересня, а також 12, 13, 26 вересня 2023 року асистент кафедри інфекційних хвороб Бень І.І. в рамках “Національної стратегії тестування на ВІЛ в Україні: 2019-2030 роки”, провела майстер-клас “Методи тестування на ВІЛ/СНІД, дотестове та післятестове консультування” зі студентами 4 курсу стоматологічного факультету.
• 14 вересня 2023 року асистент кафедри інфекційних хвороб Тєлєгіна Т.В. в рамках “Національної стратегії тестування на ВІЛ в Україні: 2019-2030 роки”, провела майстер-клас “Методи тестування на ВІЛ/СНІД, дотестове та післятестове консультування” зі студентами 4 курсу стоматологічного факультету.
• 4 вересня, 18 вересня та 6 жовтня 2023 року асистент кафедри інфекційних хвороб Прикуда Н.М. в рамках Національної стратегії тестування на ВІЛ в Україні: 2019-2030 роки, провів майстер-клас “Методи тестування на ВІЛ/СНІД, дотестове та післятестове консультування” зі студентами 4 курсу стоматологічного факультету.
• 5-7 вересня, а також 12,13,26 вересня 2023 року асистент кафедри інфекційних хвороб Бень І.І. в рамках Національної стратегії тестування на ВІЛ в Україні: 2019-2030 роки, провів майстер-клас “Методи тестування на ВІЛ/СНІД, дотестове та післятестове консультування” зі студентами 4 курсу стоматологічного факультету.
• 5-7 вересня, а також 12,13,26 вересня 2023 року асистент кафедри інфекційних хвороб Тєлєгіна Т.В. в рамках Національної стратегії тестування на ВІЛ в Україні: 2019-2030 роки, провів майстер-клас “Методи тестування на ВІЛ/СНІД, дотестове та післятестове консультування” зі студентами 4 курсу стоматологічного факультету.
• 20 березня 2024 року доцент кафедри інфекційних хвороб Зубач О.О. в рамках тижня професійної орієнтації старшокласників, провела освітницький захід на тему “Медичні професії” у ЗСШ “Лідер” з різними формами навчання для учнів 9-11 класів
• 2 квітня 2024 року доцентом кафедри Герасуном Олександром сумісно з Християнською медичною асоціацією для студентів ЛНМУ ім. Данила Галицького проведено лекцію на тему “Що таке сепсис?”, лектор – Lars Ljungström, лікар-інфекціоніст із клініки Skaraborg Hospital Skövdе, Швеція

Відповідальний співробітник:

Герасун Олександр Борисович, к.мед.н., доцент кафедри інфекційних хвороб

Контакти: 0 (66) 735 17 06

Номер телефону: (робочий) +38 (032) 2755406

Електронна пошта: (робоча)

Основні напрямки наукової роботи:

• клініко-епідеміологічні особливості Лайм-бореліозу в західному регіоні України;
• етіологія, імунопатогенез, клініка та лікування вірусних гепатитів;
• гострий та хронічний токсоплазмоз: клініка та діагностика; хронічний токсоплазмоз з ураженням ЦНС;
• епідеміологічні закономірності, патогенез, клініка та діагностика лептоспірозу;
• імунопатогенез, клініка та діагностика Cl. difficile-інфекції;
• перебіг кашлюку у дорослих;
• проблема перинатальної передачі інфекційних хвороб;
• корекція імунодефіцитних станів при інфекційних хворобах.

Поточна ініціативна тема науково-дослідної роботи (НДР) – “Епідеміологічні та клініко-патогенетичні аспекти актуальних бактеріальних і вірусних інфекційних хвороб та оптимізація лікування”, час виконання 2023-2027 роки, номер держреєстрації 0122U201991

 Видавнича діяльність:

Монографії, посібники, підручники

1. Тітов М.Б., Луцик Б.Д. Гнійні менінгіти. – Київ, Здоров’я, 1990. – 159 с.
2. Герасун Б.А. Вірусний гепатит В. – Львів, 1993. – 177 с.
3. Тітов М.Б., Герасун Б.А., Ворожбит Б.С. та інш. Невідкладна допомога в клініці інфекційних хвороб. Посібник для медвузів – Львів, 1993. – 38 с
4. Інфекційні хвороби. Підручник для студентів мед. вузів / За ред. Тітова М.Б. – К.: Вища школа. – 1995. – 567 с.
5. Тітов М.Б., Яворський І.Г. Семіотика інфекційних хвороб. – Львів, “Ескулап”, 1996. – 164 с.
6. Тітов М.Б., Гуль І.Р., Тітов В.М. Симптоми і синдроми при інфекційних хворобах. – Київ, “Ескулап”, 1998. – 172 с.
7. Клінічна біохімія / За ред. Л.Ю. Шевченка (розділи 10, 11). – Сопот, 1998. – 448 с.
8. Беседін В.М., Герасун Б.А., Шевченко Л.Ю. Жовтяниці у вагітних. – Львів, 1999. – 240 с.
9. Балаян М.С., Міхайлов М.І. Вірусні гепатити. Енциклопедичний словник. Російсько-українське видання / За ред. Б.А.Герасуна. – Львів, 2000. – 572 с.
10. Чорновіл А.В., Грицко Р.Ю. Клінічне медсестринство в інфектології з основами епідеміології. Підручник для студентів факультетів ВМСО. – К.: Здоров’я, 2002. – 576 с.
11. Телегін Д.Є., Грицко Р.Ю. Керівництво з антибіотикотерапії. – Львів, “Камула”, 2004. – 70 с.
12. Невідкладні стани / М.С. Регеда, В.Й. Кресюн, Р.Ю. Грицко та ін. За редакцією М.С. Регеди, В.Й. Кресюна. – Львів: БаК, 2004. – 832 с.
13. Виноград Н.О., Грицко Р.Ю. Паразитарні хвороби людини. Гельмінтози. – Львів, 2005. – 192 с.
14. Kryzhanska M. Intensive care in infectious diseases. Pocket Handbook for Final Year Students and Physicians. – L`viv, 2005.
15. Івахів О.Л., Грицко Р.Ю., Кіселик І.О. Кабінет інфекційних захворювань: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2006. – 233 с.
16. Громадське здоров`я і громадське медсестринство: підручник / Є.Я. Скляров, М.Б. Шегедин, Б.Б. Лемішко, О.Б. Ворожбит та ін.; За редакцією професора Є.Я. Склярова, М.Б. Шегедин, Б.Б. Лемішка. – 2-е перероб. та доп. видання. – К.: Медицина, 2008. –224 с.
17. Герасун Б.А., Грицко Р.Ю., Ворожбит О.Б., Герасун О.Б. Вірусні гепатити у схемах, таблицях та малюнках. Посібник з проблеми вірусних гепатитів для лікарів-інтернів та слухачів ФПДО. – Львів.: Ліга-Прес, 2008. – 102 с., ілюст.
18. Герасун Б.А. Вірусний гепатит В. НВ-вірусна інфекція / ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2009. – 260 с.
19. Інфекційні хвороби з основами фтизіопульмонології (навчальний посібник) / Ільницький І.Г., Чорновіл А.В, Грицко Р.Ю. та інш. – Львів, 2009. – 404 с.
20. Інфекційні хвороби. Підручник для студентів стоматологічних факультетів / Чорновіл А.В., Грицко Р.Ю. – К.: Медицина, 2010. – 432 с.
21. Клінічне медсестринство в інфектології. Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів I–IV рівня акредитації / Чорновіл А.В., Грицко Р.Ю., Лишенюк С.А. – К.: Медицина, 2010. – 408 с.
22. Вірусні гепатити в схемах, таблицях і рисунках. Посібник з проблеми вірусних гепатитів для лікарів-інтернів і слухачів ФПДО / Б.А. Герасун, Р.Ю. Грицко, О.Б. Ворожбит, О.Б. Герасун. – Львів.: Кварт, 2012. – 122 с.
23. Інфекційні хвороби. Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації / Голубовська О.А, Герасун Б.А., Зінчук О.М. та інші / За ред. О.А. Голубовської. – К.: ВСВ “Медицина”, 2012. – 728 с. + 12 с. кольор. вкл.
24. Гарячка невідомого походження / М.О.Крижанська, О.М.Зінчук, Р.Ю. Грицко – Львів, 2012. – 39 с.
25. Специфічна діагностика інфекційних хвороб: забір матеріалу. Мультимедійний посібник для студентів./О.П.Адамович, Р.Ю.Грицко, А.М.Задорожний та інші // – Львів: ЛНМУ, 2013. – 33 с.
26. Інтенсивна терапія в клініці інфекційних хвороб / О.М. Зінчук, М.Б.Тітов, В.І. Бельдій та інші. – Львів, 2014. – 46 с.
27. Основи лікування інфекційних хвороб/О.П.Адамович, О.Б.Ворожбит, О.Б.Герасун та інші // – Львів: ЛНМУ, 2015. – 124 с.
28. Recognition and diagnosis of infectious diseases/Посібник для англомовних студентів медичних вузів. M. Kryzhanska, O. Zubach, O.Vorozhbyt // – Львів: ЛНМУ, 2018. – 95 с.
29. Інфекційні та паразитарні хвороби у вагітних та породіль. В трьох томах. Том 1: підручник /О.М. Зінчук, О.О. Зубач та ін. ‒ Київ: Магнолія, 2022 /т. 1. 336 с., т. 2. 332 с., т. 3. 284 с.
30. Інфекційні хвороби: підручник / О.А. Голубовська, Б.А. Герасун, О.М. Зінчук та ін. ‒ 4-е перероблене і доповнене видання – Київ: ВСВ «Медицина», 2022. – 464 с.
31. Малий В.П. [та ін.] Інфекційні та паразитарні хвороби у вагітних та породіль: підручник в 3 т. / І.М. Асоян, О.М. Зінчук, О.О. Зубач та ін / Львів, Видавець Марченко Т.В, 2021–2022. т. 1. 336 с., т. 2. 332 с., т. 3. 284 с

Дисертаційні роботи

1. ДАНИЛЕЙЧЕНКО Інна Валеріївна. Імунологічний моніторинг клінічного перебігу вірусного гепатиту В. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Львів – 1990.
2. ЛУЦИК Богдан Дмитрович. Клінічна імунодіагностика, прогнозування і корекція лікування бактеріальних менінгітів (менінгоенцефалітів). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук. Львів – 1991.
3. ЗІНЧУК Олександр Миколайович. Сезонні особливості перебігу вірусних гепатитів. Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Львів – 1994.
4. ШЕВЧЕНКО Леонід Юрійович. Клінічні форми НВ-вірусної інфекції. Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук. Львів – 1995.
5. АДАМОВИЧ Олександр Петрович. Удосконалення методів лікування хворих на шигельози і сальмонельози. Київ – 1996.
6. ГРИЦКО Роман Юліанович. Фізіологічне обґрунтування впливу харчового біостимулятора при вторинних імунодефіцитах (можливості імунокорекції та впливу на колективний імунітет). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Львів – 1997.
7. ТЕЛЕГІН Дмитро Євгенович. Епідеміологічні та клініко-імунологічні особливості гепатиту Дельта в західному регіоні України. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Львів – 1999.
8. АНІСІМОВА Ірина Михайлівна. Особливості перебігу вагітності та стан плода у жінок з НВ-вірусною інфекцією залежно від типу репродукції вірусу гепатиту В. Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Львів – 2001.
9. ЧОРНОВІЛ Андрій В’ячеславович. Застосування антиоксидантів у комплексному лікуванні хворих на дифтерію. Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Львів – 2002.
10. КІСЕЛИК Ігор Олексійович. L-аргінін та сполуки оксиду азоту у хворих на вірусні гепатити. Теоретичні та практичні аспекти їх дослідження. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Львів – 2003.
11. ВОРОЖБИТ Ольга Богданівна. Особливості діагностики та перебігу хронічного гепатиту С з позапечінковими проявами. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Львів – 2006.
12. ГЕРАСУН Олександр Борисович. Клініко-епідеміологічні та імунопатогенетичні особливості HBe-негативного HBV-DNA-позитивного хронічного гепатиту В. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Львів – 2007.
13. ЗУБАЧ Олена Олександрівна. Клініко-патогенетичні особливості жовтяничних форм лептоспірозу. Прогноз на основі багатофакторного аналізу. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Львів – 2009.
14. ЗІНЧУК Олександр Миколайович. Лайм-бореліоз: клініко- імунопатогенетичні особливості та екстрене превентивне лікування. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук. Львів – 2010.
15. ЗАДОРОЖНИЙ Андрій Михайлович. Хронічний набутий токсоплазмоз з проявами ураження гіпоталамічної ділянки (клініка, діагностика, лікування). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Львів – 2011.
16. ПОКРОВСЬКА Тетяна Валеріївна. Клінічні особливості та цитокінова регуляція у перебігу та наслідках Епштейна-Барр вірусної інфекції у підлітків та дорослих. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Львів – 2011.

Патенти та авторські свідоцтва

• Герасун Б.А. та інші. Спосіб профілактики шлунково-кишкових хвороб свиноматок і поросят. – Патент України № 16777, 29.08.97. [Анотація]
• Зінчук О.М, Шевченко Л.Ю. Електронний архів “HEPATITIS” – Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір – ВП № 559, 05.07.2000. [Анотація]
• Телегін Д.Є., Антоненко С.В., Люльчук М.Г. та інш. Спосіб виявлення контамінації медичного обладнання та інструментарію патогенними вірусами з парентеральним шляхом передачі. – Деклараційний патент на винахід № 67620, 15.06.04. [Анотація]
• Герасун Б.А. Чопяк В.В., Ворожбит О.Б. Спосіб терапії хворих на хронічні вірусні гепатити В і С з проявами системних васкулітів – Деклараційний патент на винахід № 13766, 17.04.06. [Анотація]
• Герасун О.Б., Задорожний А.М., Зінчук О.М. Спосіб визначення сенсибілізації організму при інфекційних хворобах – Патент на корисну модель № 26600, 25.09.07. [Анотація]
• Зінчук О.М. Електронний архів BORRELIOSIS – Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 27008, 23.12.08. [Анотація]
• Зінчук О.М., Чоп’як В.В.,Вальчук І.В Спосіб виявлення прогредієнтного перебігу Лайм-бореліозу – Патент на корисну модель № 41893, 10.06.09. [Анотація]
• Покровська Т.В., Зінчук О.М., Чоп‘як В.В. Спосіб прогнозування несприятливого перебігу Епштейна-Барр вірусної інфекції – Патент на корисну модель № 43211, 10.08.09. [Анотація]
• Зубач О.О., Зінчук О.М., Шевченко Л.Ю. Діагностична таблиця для прогнозування тяжкості перебігу лептоспірозу – Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 29695. [Анотація]
• Зубач О.О. Спосіб прогнозування тяжкості перебігу лептоспірозу – Патент на корисну модель № 45411, 10.11.2009. [Анотація]
• Зубач О.О., Зінчук О.М. Електронний архів LEPTOSPIROSIS – Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 31563, 25.12.09. [Анотація]
• Зінчук О.М. Спосіб визначення показань для екстреної профілактики (превентивного лікування) Лайм-бореліозу у осіб, які постраждали від присмоктування кліщів – Патент на корисну модель № 46216, 10.12.2009. [Анотація]
• Герасун Б.А., Грицко Р.Ю. Спосіб лікування часто рецидивуючої хронічної герпетичної інфекції, викликаної вірусом герпесу простого I та II типів – Патент України № 9064, 11.05.10. [Анотація]
• Герасун Б.А., Грицко Р.Ю., Голубовська О.А., Зінчук О.М., Шкурба А.В. Застосування способу вакцинації автолейкоцитами, як способу зменшення активності автоімунного процесу відносно антигенів щитовидної залози – Патент України № 103742,  11.11.2013 [Анотація]
• Герасун О.Б. Застосування способу вакцинації автолейкоцитами як способу посилення ефективності противірусної терапії хронічного гепатиту В. Патент на корисну модель №113873. Україна, Опубл. 12.02.2017, Бюл. №3.[Анотація]
• Прокопів О.В., Прикуда Н.М. Спосіб прогнозування розвитку флегмонозних уражень шкіри та підлеглих м’яких тканин при вітряній віспі у дітей. Патент на корисну модель №117579. Україна, Опубл. 26.06.17, Бюл. №12.[Анотація]
• Зубач О.О., Тєлєгіна Т.В., Зінчук О.М., Семенишин О.Б. Спосіб специфічної лабораторної діагностики лептоспірозу на ранній стадії хвороби. Патент на корисну модель №132735. Україна, Опубл. 11.03.2019, Бюл. №5.[Анотація]

Участь співробітників кафедри у виданні фахових журналів:

професор Зінчук О.М. є членом редколегій журналів: Інфекційні хвороби, Актуальна інфектологія, Львівський клінічний вісник.

Міжнародні стажування працівників кафедри, участь у міжнародних конференціях:

доцент Зубач О.О. стажування у Collegium Civitas (Республіка Польща), сертифікат №5/2021, «Інтернаціоналізація вищої освіти. Організація навчально-виховного та інноваційного методу навчання у вищих навчальних закладах Польщі», сертифікат від 24.12.2021 в обсязі 6 кредитів (180 годин)

Підготовка аспірантів та докторантів:

• Іванченко Н.О. «Клініко-епідеміологічні та імунологічні особливості кашлюку у дорослих» дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук.
• Тєлєгіна Т.В. «Ендотеліальна дисфункція при лептоспірозі, її прогностичне значення, корекція лікування» дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук.
• Вовчик О.І. «Клініко-імунологічні особливості Сlostridium-difficile-інфекції, оптимізація діагностики та прогнозування несприятливого перебігу» дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук.
• Зубач О.О. «Клініко-епідеміологічні, імунопатогенетичні особливості лептоспірозу та оптимізація лікування» дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук.
• Турчин О.Б. «Якість життя та ефективність лікування хворих на ХГС: вплив психосоматичних та соціальних факторів» дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук.

Студентський науковий гурток з інфекційних хвороб ЛНМУ імені Данила Галицького

Керівник наукового гуртка:

Герасун Олександр Борисович, 0(66) 735 17 06

Староста наукового гуртка:

Бабій Катерина, 0(96) 162 15 40

Група СНГ (telegram, facebook, instagram тощо):

https://www.facebook.com/groups/531964690472090

Мета та завдання гуртка:

Студентський науковий гурток при кафедрі має за мету стимулювати активну творчу роботу студентів у процесі навчання, виявляти серед них найбільш обдарованих, створювати умови для їхнього творчого зростання.

Основні тематики наукових досліджень:

Доповіді присвячені актуальним питанням інфекційних хвороб, готуються зокрема шляхом аналізу вітчизняних та іноземних літературних джерел, і висвітлюють такі проблеми, як правець, сказ, хвороба Лайма, диференційна діагностика колітів, аналіз лабораторних показників при вірусних гепатитах, інструментальна діагностика уражень ЦНС, доцільність застосування пробіотиків, проблема антибіотикорезистентності, оновлені підходи до лікування та профілактики ВІЛ-інфекції та багато інших. Окрім доповідей за даними літерних джерел, на базі кафедри та Львівської обласної інфекційної лікарні виконуються власні дослідження. Зокрема, вивчається структура менінгітів, поширеність Clostridium-Difficile-інфекції, розбіжність між клінічним та патанатомічними діагнозами при ВІЛ-інфекції, особливості дитячих інфекційних хвороб у дорослих, перебіг опортуністичних інфекцій на Львівщині тощо, проводяться демонстрації цікавих клінічних випадків. Найкращі доповіді автори презентують на щорічній студентській науковій конференції українською та англійською мовами.

Інформація щодо діяльності гуртка:

Студентський науковий гурток при кафедрі інфекційних хвороб – це творчий колектив студентів, метою якого є отримання поглиблених знань з предмету, формування початкових навичок науково-дослідної роботи та умінь застосовувати їх у подальшій практичній та науковій діяльності.

Графік засідань студентського наукового гуртка та тематичний план:

Зазвичай засідання СНГ відбувається кожної третьої середи місяця у лекційній аудиторії кафедри інфекційних хвороб о 16 годині. Тематика обирається з урахуванням зацікавлень студентів в процесі спільного обговорення, найчастіше на поточному засіданні обирається тема на наступне. Інформація оголошується у групі гуртка у фейсбуці, на засіданні кафедри та вивішується на стенді.

Міжнародне співробітництво

Участь співробітників кафедри  у міжнародних форумах, з’їздах, конференціях

Статті у міжнародних виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus/Web of Science (бібліографічний опис)

1. Gerasun B, Kopets R, Hrytsko R, Gerasun O. Correction of fertility disorders in patients with cryoglobulinemia. Cent European J Urol. 2013;66(3):316-9. doi: 10.5173/ceju.2013.03.art16. Epub 2013 Nov 18. PMID: 24707372; PMCID: PMC3974477.
2. Gerasun BA, Holubovska OA, Hrytsko RY, Zinchuk ON, Shkurba AV. Reduction of hyperproduction of thyroid autoantibodies in patients without disturbance of the thyroid function: new patents. Recent Pat Endocr Metab Immune Drug Discov. 2014;8(2):140-5. doi: 10.2174/1872214808666140604144552. PMID: 24935056.
3. Hrytsko RIu, Furtak II, Parobets’ka IM. [Experience and problems of the primary health care centers’ specialists in the implementation of the integrated health system based on family medicine in Ukraine]. Wiad Lek. 2014;67(2 Pt 2):298-301. Ukrainian. PMID: 25796853.
4. Zinchuk A, Zubach O, Zadorozhnyj A, Chudina Y, Bilavka V. Characteristics of Meningitis Due to Methylobacterium mesophilicum: A Rare Case. Jpn J Infect Dis. 2015;68(4):343-6. doi: 10.7883/yoken.JJID.2014.262. Epub 2015 Feb 13. PMID: 25720643.
5. Zinchuk A, Holubovska O, Shkurba A, Hrytsko R, Vorozhbyt O, Richniak M, Herasun B. Original inhibition method of excessive synthesis of pro-inflammatory cytokine of tumour necrosis factor α. Cent Eur J Immunol. 2015;40(3):345-8. doi: 10.5114/ceji.2015.54597. Epub 2015 Oct 15. PMID: 26648779; PMCID: PMC4655385.
6. Gerasun B, Kopets R, Hrytsko R, Herasun O. Inhibition of cryoglobulin synthesis as a method of positive influence on spermogram indices (clinical observations). Cent European J Urol. 2017;70(4):424-428. doi: 10.5173/ceju.2017.903. Epub 2017 Aug 28. PMID: 29410897; PMCID: PMC5791391.
7. Kopets R, Herasun O, Hrytsko R, Herasun B. Inhibition of cryoglobulin synthesis as an effective method of positive influence on spermogram indices. AMJ 2017;10(7):607–609. https://doi.org/10.21767/AMJ.2017.3039
8. Prykuda N, Zadorożnyi A. The case of septical form of listeriosis with numerous abscesses of liver. Przegl Epidemiol. 2018;72(1):53-57. PMID: 29667380.
9. Zinchuk A, Prykuda N: A case of lyme borreliosis complicated by the development of sensorineural hearing loss. Pol Otorhino Rev 2019; 8(1): 40-43. https://doi.org/10.5604/01.3001.0013.0899.
10. Herasun OB. Intensification of antiviral therapy for chronic hepatitis B with autoleukocyte immunization. Recent Pat Endocr Metab Immune Drug Discov. 2018 May 6. doi: 10.2174/1872214812666180507095457. Epub ahead of print. PMID: 29732986.
11. Zinchuk A, Herasun O, Zadorozhnyi A, Vorozhbyt O, Gerasun B. Influence of autoleukocyte vaccination on activity level of tumor necrosis factor alpha in patients with chronic hepatitis B. Wiad Lek. 2019;72(1):31-34. PMID: 30796858.
12. Zubach O, Telegina T, Semenyshyn O, Vasiunets L, Zinchuk A. Leptospirosis in Ukraine (Lviv Oblast): Clinical and Epidemiological Features. Vector Borne Zoonotic Dis. 2019 May;19(5):341-346. doi: 10.1089/vbz.2018.2375. Epub 2018 Oct 18. PMID: 30335592; PMCID: PMC6486673.
13. Zinchuk, O.M., Zubach, O.O., Orfin, A.Ya., and Plevachuk, O.Yu. 2019. Asthenic Syndrome and Its Correction in Patients with Infectious Diseases. Family Medicine. 4 (Oct. 2019), 41–46. DOI: https://doi.org/10.30841/2307-5112.4.2019.184576.
14. Zubach O, Semenyshyn O, Hatsji L, Demchyshyn M, Zinchuk A. Leptospira interrogans in mammals in Lviv Oblast, Ukraine, 2001-2015. PLoS Negl Trop Dis. 2019 Dec 2;13(12):e0007793. doi: 10.1371/journal.pntd.0007793. PMID: 31790399; PMCID: PMC6922445.
15. Zubach O, Semenyshyn O, Vasiuynets L, Velychko O, Zinchuk A. Application of PCR for Specific Diagnosis of Leptospirosis in Humans in Ukraine. Pol J Microbiol. 2020 Dec;69(4):421-426. doi: 10.33073/pjm-2020-045. Epub 2020 Dec 27. PMID: 33574870; PMCID: PMC7812358.
16. Zinchuk AN, Golubovska OA, Herasun BA, Zadorozhnyi AM, Herasun OB. Intensification of antiviral therapy of chronic hepatitis b by means of intradermal immunization with autoleukocytes. Wiad Lek. 2020;73(10):2156-2159. PMID: 33310939.
17. Datsomor EA, Zubach O, Prykuda N, Zinchuk A. A case report of septic gardnerellosis. IDCases. 2021 Mar 10;24:e01069. doi: 10.1016/j.idcr.2021.e01069. PMID: 33786322; PMCID: PMC7988314.
18. Bilyy R, Pagneux Q, François N, Bila G, Grytsko R, Lebedin Y, Barras A, Dubuisson J, Belouzard S, Séron K, Boukherroub R, Szunerits S. Rapid Generation of Coronaviral Immunity Using Recombinant Peptide Modified Nanodiamonds. Pathogens. 2021 Jul 8;10(7):861. doi: 10.3390/pathogens10070861. Erratum in: Pathogens. 2023 Nov 30;12(12): PMID: 34358011; PMCID: PMC8308543.
19. Rabets A, Bila G, Grytsko R, Samborskyy M, Rebets Y, Vari SG, Pagneux Q, Barras A, Boukherroub R, Szunerits S, Bilyy R. The Potential of Developing Pan-Coronaviral Antibodies to Spike Peptides in Convalescent COVID-19 Patients. Arch Immunol Ther Exp (Warsz). 2021 Mar 6;69(1):5. doi: 10.1007/s00005-021-00607-8. PMID: 33677719; PMCID: PMC7936871.
20. Zubach O, Pestushko I, Dliaboha Y, Semenyshyn O, Zinchuk A. A Single Clinical Case of Leptospirosis in a 70-Year-Old Man During the Military Conflict in Ukraine. Vector Borne Zoonotic Dis. 2023 Jul;23(7):384-389. doi: 10.1089/vbz.2023.0007. Epub 2023 May 25. PMID: 37252788; PMCID: PMC10354309.
21. Zinchuk OM, Herasun OB, Zadorozhnyi AM, Herasun BA. Сonsiderations for intradermal application of immunization with native autoleukocytes in medicine. Wiad Lek. 2023;76(9):2076-2081. doi: 10.36740/WLek202309125. PMID: 37898947.
22. Ben I, Zubach O, Zinchuk A. Development of a Model for Preliminary Diagnosis of Human Granulocytic Anaplasmosis. Vector Borne Zoonotic Dis. 2023 Oct;23(10):507-513. doi: 10.1089/vbz.2023.0032. Epub 2023 Aug 21. PMID: 37603305; PMCID: PMC10561743.

Міжнародне стажування

Посилання на файли кафедри

Львівське обласне науково-практичне товариство лікарів-інфекціоністів

Студентський науковий гурток з інфекційних хвороб ЛНМУ імені Данила Галицького

Telegram chat

Telegram news