ІСТОРІЯ КАФЕДРИ

Кафедра клінічної лабораторної діагностики створена у вересні 1982 р. за підтримки МОЗ України та ректора ЛДМІ, акад. М.П. Павловського на факультеті вдосконалення лікарів і провізорів. Її базою стала лікарня швидкої медичної допомоги. У процесі підготовки були розроблені інструкції та методики визначення клініко-діагностичних показників, відкрито музей цитологiчних і гематологiчних препаратів. Першим керівником кафедри стала д.мед.н., проф. К.А. Захарія, яка зробила значний внесок у становлення та формування цього підрозділу інституту. У 1993 р. кафедру очолив д.б.н., проф. Я.М. Романишин. Протягом 2000-2007 рр. кафедру клінічної лабораторної діагностики ЛНМУ імені Данила Галицького очолював д.мед.н., проф. Б.Д. Луцик.

Сьогодні кафедрою керує д.мед.н., проф. Л.Є. Лаповець. Під керівництвом проф. Лаповець Л.Є. проводяться дослідження клітинних і гуморальних факторів імунітету при різних захворюваннях; системи гемостазу; біологічних властивостей неопластичних клітин у хворих на лімфоїдні пухлини з використанням морфологічних, імунологічних, молекулярно-генетичних методів; характеру змін клітинних систем під впливом лікування; особливості лабораторної діагностики при хронізації хвороб, які передаються статевим шляхом; лабораторну діагностику імунодефіцитних станів, захворювань тонкого та товстого кишківника. Випускниками кафедри є доценти О.О. Ястремська, Л.Є. Порохнавець, Н.Д. Бойків, А.С. Кость, О.І. Мартьянова, асистенти С.А. Ішмуратова, З.Я. Лавро, які успішно закінчили ординатуру або аспірантуру та продовжують працювати на кафедрі.

Максимюк Ганна Василівна

д.б.н., професор кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО

Дис. к.б.н. «Роль іонів кальцію, калію, натрію і транспортних АТФаз у збереженні біологічної повноцінності сперматозоїдів», 2004 р., спеціальність 03.00.04 – біохімія. Науковий керівник проф. Воробець З.Д.

Дис. д.б.н. «Біохімічні особливості впливу трансмембранних змін гомеостазу іонів на життєздатність сперматозоїдів за умов кріопротекції», 2016 р., спеціальність 03.00.04 – біохімія. Науковий консультант проф. Воробець З.Д.

Науковий керівник кандидатської (PhD) дисертації Козопас Н.М. (2022) «Маркери фертильного потенціалу чоловіків на тлі надмірної маси тіла та ожиріння».

Автор понад 170 наукових і науково-методичних праць, серед яких 2 монографії, 3 патенти на корисну модель, 15 посібників та підручників.

Сфера наукових інтересів: дослідження впливу екзо- та ендогенних чинників середовища на гомеостаз іонів та транспортних систем статевих клітин; маркери фертильного потенціалу за умови надмірної маси тіла й ожиріння.

Акімова Віоріка Миколаївна

д.б.н., професор кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО, академік НАН ВО України

У 1998 році закінчила Львівський державний університет ім. Івана Франка.

Дисертація к.б.н. “Адаптаційні зміни лейкоцитів крові за умов дії дозованого фізичного навантаження”, 2017 р., спеціальність 03.00.13 – фізіологія людини і тварин.

Дисертація д.б.н. “Імунні механізми в патогенезі запалення органів черевної порожнини”, 2019 р., спеціальність 14.03.04 – патологічна фізіологія.

У 2022 році присвоєне вчене звання професора кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО.

Науковий керівник дисертаційного дослідження аспіранта кафедри Валового О.В на здобуття вченого ступеню PhD (2023-2027) “Імунні предиктори патоенегзу дисфункції щитоподібної залози на тлі метаболічного синдрому”.

Автор понад 220 наукових і науково-методичних праць, серед яких 2 патенти на корисну модель, 12 навчальних посібників, підручників та практикумів, методичних рекомнедацій.

Сфера зацікавлень: дослідження показників функціонального стану імунної систем при гострих та хронічних захворюваннях людини; розробка та впровадження в навчальний процес кафедри напрямку мікробіологія, бактерологія, вірусологія.

Приймає участь у розробці тестових завдань для ліцензійного іспиту “Крок-3” за спеціальністю “Лабораторна діагностика, мікробіологія та вірусологія”.

Лебедь Галина Богданівна

к.б.н., доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО

У 1990 році закінчила Львівський державний університет ім. Івана Франка. У 2001 році захистила кандидатську дисертацію. У 2008 році отримала звання доцента кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО.

Опублікувала понад 170 наукових і науково-методичних  праць, серед яких 8 підручників і посібників.

Сфера наукових інтересів: вивчення біології лімфоїдних пухлин – морфологічних, фенотипових та функціональних особливостей злоякісних лімфоцитів та з’ясування значення цих особливостей у патогенезі, клініко-гематологічних проявах, перебігу, прогнозі та відповіді на терапію лімфоїдних пухлин.

Ястремська Оксана Остапівна

к.мед.н., доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО

У 1986 році закінчила Львівський ордена Дружби народів державний медичний інститут. У 1995 році захистила кандидатську дисертацію. У 2005 році отримала звання доцента кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО.

У 2017 році нагороджена Почесною грамотою Львівської обласної державної адміністрації.

Опублікувала близько 200 наукових та науково-методичних праць, серед них 3 навчальних посібники, 3 підручники, один патент на винахід та одне авторське свідоцтво на винахід.

Є членом Підкомітету 09 «Медицина» ТКА НААУ. Є Віце-президентом ГО «Всеукраїнська асоціація клінічної хімії та лабораторної медицини».

Була науковим керівником перекладу та науково-технічного редагування двох Національних стандартів, що стосуються галузі лабораторної медицини.

Сфера наукових інтересів охоплює проблеми диференційної діагностики порфірій, захворювань печінки та впровадження міжнародних стандартів у галузь лабораторної медицини для підвищення якості надання медичної допомоги.

Порохнавець Леся Євгенівна

к.мед.н, доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО

У 1988 році закінчила Львівський державний медичний інститут, педіатричний факультет (з відзнакою). У 1993 році захистила кандидатську дисертацію. У 2005 році отримала звання доцента кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО.

Опублікувала понад 100 наукових і науково-методичних праць, серед них підручники, навчальні посібники, практикуми.

Сфера діяльності – клінічна лабораторна діагностика, клінічна біохімія, лабораторна імунологія.

Бойків Наталія Дмитрівна

к.мед.н., доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО

У 2005 році закінчила Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького з відзнакою. У 2010 році захистила кандидатську дисертацію. У 2015 році отримала звання доцента кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО.

Опублікувала понад 60 наукових і науково-методичних праць, серед них три підручники, практикум та посібник.

Сфера наукових інтересів – дослідження розладів системи гемостазу при різноманітній патології.

Кость Андрій Степанович

к.мед.н., доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО

У 2004 році закінчив Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького з відзнакою. У 2011 році захистив кандидатську дисертацію. У 2019 році отримав звання доцента кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО.

У 2022 році закінчив Національний університет “Львівська політехніка” (магістр, спеціальність “Публічне управління та адміністрування”).

Опублікував понад 100 наукових і науково-методичних праць. Отримав 6 міжнародних грантів для участі та представлення результатів наукових робіт на різних світових та європейських конгресах, а також грант для стажування у США по програмі Sabit (управління медичними установами) та у Німеччині по менеджменту у сфері охорони здоров`я за програмою Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) “Fit for Partnership with Germany”.

Сфера наукових інтересів охоплює вивчення особливостей змін маркерів запальної відповіді при розвитку різних патологічних станів.

Мартьянова Ольга Ігорівна

к.мед.н., доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО

У 2003 році закінчила Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького. У 2015 році захистила кандидатську дисертацію. У 2019 році присвоєно вчене звання доцента кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО.

Є співавтором понад 60 наукових та науково-методичних праць, серед них 7 підручників, посібників та практикумів.

Сфера наукових інтересів охоплює клінічну лабораторну діагностику, цитологію, лабораторну імунологію.

Дем′янчук Наталія Романівна

к.б.н., доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО

У 1995 році закінчила Львівський державний університет ім. Івана Франка. У 2016 році захистила кандидатську дисертацію.

Опублікувала понад 70 наукових і науково-методичних праць, з яких – 2 патенти на корисну модель, три підручники, практикум та навчальний посібник.

Сфера наукових інтересів охоплює вивчення досягнень у галузях клінічної лабораторної діагностики, клінічної біохімії, лабораторної імунології з метою підготовки фахівців для практичної охорони здоров′я, зокрема лабораторної медицини.

Цимбала Оксана Петрівна

к.б.н., доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО

У 1998 році закінчила Львівський державний університет ім. Івана Франка. У 2017 році захистила кандидатську дисертацію. У 2022 році отримала звання доцента кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО.

Опублікувала понад 80 наукових і науково-методичних  праць, серед них два навчальних посібника.

Сфера наукових інтересів охоплює клінічну лабораторну діагностику та лабораторну імунологію.

Степась Юлія Михайлівна

к.б.н., доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО

У 2008 році закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка. У 2018 році захистила кандидатську дисертацію. У 2022 році отримала звання доцента кафедри клінічної лабораторної діагностики  ФПДО.

Опублікувала понад 50 наукових і науково-методичних праць, серед ниходин навчальний посібник, практикум, два підручники та патент на корисну модель.

Сфера наукових інтересів охоплює вивчення та аналіз особливостей проведення сучасних методів лабораторних досліджень в бактеріологічних та імунологічних лабораторіях, розроблення та впровадження професійних стандартів у сфері охорони здоров’я.

Ткачук Сергій Олександрович

 к.б.н., доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО

У 2008 році закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка. У 2019 році захистив кандидатську дисертацію. У 2024 році отримав звання доцента кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО.

Опублікував 30 наукових та науково-методичних праць.

Сфера наукових інтересів: клінічна біохімія та імунохімія.

Луців Наталія Збиславівна

к.б.н., доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО

У 2001 році закінчила Львівський національний університет ім. Івана Франка. У 2015 році захистила кандидатську дисертацію. З 2023 року на посаді доцента кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО.

Опублікувала 45 науково-методичних праць, серед них два підручники.

Сфера наукових інтересів охоплює клінічну лабораторну діагностику, вірусологію та бактеріологію.

Лавро Зоряна Ярославівна

к.мед.н., асистент кафедри клінічної лабораторної діагностики ФПДО

У 2003 році закінчила Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького з відзнакою. У 2010 році захистила кандидатську дисертацію.

Опублікувала понад 20 наукових і науково-методичних праць.

Сфера наукових інтересів – дослідження особливостей змін системи гемостазу при різних захворюваннях.

Положення

Навчальні програми:

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ

• Клінічна лабораторна діагностика
• Клінічна біохімія
• Лабораторна імунологія
• Мікробіологія і вірусологія
• Бактеріологія

СТАЖУВАННЯ

• Клінічна лабораторна діагностика
• Клінічна біохімія
• Лабораторна імунологія
• Бактеріологія

ТЕМАТИЧНЕ УДОСКОНАЛЕННЯ

• Лабораторна діагностика імунодефіцитів
• Лабораторна оцінка захворювань внутрішніх органів
• Засади діагностики гематологічних захворювань
• Контроль якості лабораторних досліджень
• Нові технології в лабораторній практиці
• Діагностика порушень в системі гемостазу
• Лабораторна діагностика невідкладних станів
• Лабораторна діагностика інфекцій сечової системи
• Стандартизація процесів у клініко-діагностичних лабораторіях
• Цитологічні дослідження
• Полімеразна ланцюгова реакція в лабораторній медицині
• Лабораторний супровід трансплантації органів
• Лабораторна діагностика інфекційних захворювань

ІНТЕРНАТУРА “ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА, ВІРУСОЛОГІЯ, МІКРОБІОЛОГІЯ”

• Журнал інтерна
• Робоча навчальна програма

СУМІЖНІ ДИСЦИПЛІНИ

• Робоча начальна програма суміжної дисципліни “Клінічна лабораторна діагностика” для слухачів циклу спеціалізації з фаху “Дитяча гематологія-онкологія”
• Робоча начальна програма суміжної дисципліни “Клінічна лабораторна діагностика” для слухачів циклу спеціалізації з фаху “Паразитологія”
• Робоча начальна програма суміжної дисципліни “Клінічна лабораторна діагностика” для слухачів циклу спеціалізації  “Судинна хірургія”
• Робоча начальна програма суміжної дисципліни “Лабораторна діагностика” для слухачів циклу спеціалізації з фаху “Урологія”

АСПІРАНТУРА (PhD)

Силабус обов`язкової дисципліни “БІОХІМІЧНІ МАРКЕРИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ОРГАНІЗМУ”

Освітня програма: 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 222 «Медицина», третього освітньо-наукового рівня з підготовки докторів філософії (PhD), очна денна/очна вечірня/заочна форма навчання.

Коротка анотація курсу:

Навчальна дисципліна «Біохімічні маркери функціонального стану організму» – це курс, який передбачає теоретичне вивчення матеріалу та практичне опанування різних методів та методик досліджень у галузі клінічної хімії.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є принципи постановки діагнозу та прийняття рішення на основі клініко-діагностичної інтерпретації змін вмісту біохімічних маркерів при захворюваннях серця, печінки, нирок, підшлункової залози та при онкологічній патології. Значну увагу слухачів курсу зосереджено на способах оцінки діагностичної точності лабораторних тестів, врахуванні факторів зовнішнього впливу на результати досліджень, розумінні особливостей вибору та критеріях інформативності лабораторного тесту. Під час занять аспіранти ознайомляться зі стандартами міжнародних організацій на яких базується робота клінічного біохіміка, а також розглянуть вимоги щодо підготовки пацієнта та проб біологічного матеріалу до досліджень, важливості врахування впливу ліків, які приймає пацієнт, на зміни лабораторних показників.

Опрацьований належним чином навчальний матеріал дасть змогу аспірантам розуміти біохімічні механізми, які лежать в основі функціонування здорового організму та за різних патологічних процесів; інтерпретувати результати біохімічних досліджень, а також, базуючись на принципах доказової медицини, вибирати той чи інший додатковий інформативний лабораторний тест, що сприятиме постановці діагнозу в пацієнта. Оволодівши теоретичними знаннями, слухачі будуть мати можливість здобути практичні навички з визначення біохімічних маркерів, що дозволить їм оцінити та спланувати власну експериментальну роботу та впровадити новітні технології та методи в сферу професійних інтересів. Набуті знання розвинуть навички самостійної роботи над поставленими науковими завданнями та здатність опанувати способи вирішення дослідницьких питань, аналізу та пошуку необхідної інформації.

Детальніше

Силабус вибіркової дисципліни “ПРИНЦИПИ ЛАБОРАТОРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА АНАЛІТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ”

Освітня програма: 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 222 «Медицина», третього освітньо-наукового рівня з підготовки докторів філософії (PhD), очна денна/очна вечірня форма навчання.

Коротка анотація курсу:

Навчальна дисципліна «Принципи лабораторної медицини та аналітичні технології» – це курс, який передбачає теоретичне вивчення матеріалу та практичне опанування різних методів досліджень у галузі клінічної хімії. Робоча програма навчальної дисципліни розроблена відповідно до Стандарту Вищої освіти третього освітньо-наукового рівня з підготовки докторів філософії (PhD) в галузі знань 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 222 «Медицина».

Вибіркова дисципліна “Принципи лабораторної медицини та аналітичні технології” ґрунтується на знаннях основ організації процесів у клінічній установі, патоморфології й патогенезу синдромів та захворювань і статистичної обробки даних. Слухачі опанують основи стандартизації досліджень, розумітимуть особливості вибору та критерії інформативності лабораторного тесту, зможуть практично використати у повсякденній діяльності основні принципи контролю якості лабораторних досліджень. Опрацьований належним чином навчальний матеріал дасть змогу слухачам, базуючись на принципах доказової медицини, давати обґрунтовані рекомендації клініцистам щодо вибору необхідних додаткових лабораторних тестів.

В результаті засвоєння теоретичного та практичного матеріалів курсу слухачі зможуть набути наступних навичок та умінь:

• опанувати основи системи управління якістю біохімічних досліджень;
• розуміти принципи роботи та правила експлуатації біохімічного обладнання;
• володіти методами оцінки та вибору тесту, відповідно до поставленої професійної задачі;
• здатності обробляти наявну діагностичну та медико-біологічної інформацію з застосуванням сучасних комп’ютерних технологій;
• розвинути клінічне мислення у галузі біохімічних досліджень з метою профілактики, діагностики та моніторингу захворювань.

Детальніше

Силабус вибіркової дисципліни “КЛІНІЧНА БІОХІМІЯ. АНАЛІТИ”

Освітня програма: 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 222 «Медицина», третього освітньо-наукового рівня з підготовки докторів філософії (PhD), очна денна/очна вечірня форма навчання.

Коротка анотація курсу:

Навчання на курсі «Клінічна біохімія. Аналіти» передбачає розгляд теоретичного матеріалу та практичне опанування різних методів та методик досліджень у галузі клінічної хімії. Робоча програма навчальної дисципліни розроблена відповідно до Стандарту Вищої освіти третього освітньо-наукового рівня з підготовки докторів філософії (PhD) в галузі знань 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 222 «Медицина».

Вибіркова дисципліна “Клінічна біохімія. Аналіти” ґрунтується на знаннях морфології, фізіології, біохімії органів та систем організму, а також основах патоморфології й патогенезу синдромів та захворювань. В результаті засвоєння теоретичного та практичного матеріалу курсу, слухачі зможуть набути наступних навичок та умінь:

• розумітимуть принципи роботи та правила експлуатації аналізаторів та обладнання у біохімічній лабораторії;
• статистичної обробки отриманих результатів лабораторних досліджень за допомогою програмного комп’ютерного забезпечення;
• володітимуть методами оцінки та вибору тесту, відповідно до поставленого діагностичного завдання;
• розвинуть клінічне мислення у галузі біохімічних досліджень з метою профілактики, діагностики та моніторингу захворювань.

Слухачі розумітимуть особливості вибору та критерії інформативності лабораторних тестів, зможуть практично виконувати базові методики досліджень білкового, ліпідного, вуглеводного обмінів, ензимодіагностики та обміну порфіринів; опанують основні питанням водно-електролітного обміну та кислотно-основного стану; окрім того, розглянуть базові аспекти визначення  вмісту вітамінів та цитокінів для діагностичного процесу.

Опрацьований належним чином навчальний матеріал дасть змогу аспірантам розуміти біохімічні механізми, які лежать в основі функціонування здорового організму та за різних патологічних процесів;  інтерпретувати результати біохімічних досліджень, а також, базуючись на принципах доказової медицини, давати обґрунтовані рекомендації клініцистам щодо вибору того чи іншого додаткового інформативного лабораторного тесту, що сприятиме постановці діагнозу у пацієнта.

Детальніше

Силабус вибіркової дисципліни “ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕМОСТАЗУ”

Освітня програма: 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 222 «Медицина», третього освітньо-наукового рівня з підготовки докторів філософії (PhD), очна денна/очна вечірня форма навчання.

Коротка анотація курсу:

Навчальна дисципліна «Дослідження гемостазу» – це курс, який передбачає теоретичне вивчення матеріалу та практичне опанування методами гемостазіологічних досліджень. Робоча програма навчальної дисципліни розроблена відповідно до Стандарту Вищої освіти третього освітньо – наукового рівня з підготовки докторів філософії (PhD) в галузі знань 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 222 «Медицина».

Оцінка стану системи зсідання крові – одна з чи не найскладніших діагностичних завдань. Вибіркова дисципліна “Дослідження гемостазу” ґрунтується на знаннях загально-біологічних закономірностей функціонування багатокомпонентних систем організму, патофізіологічних механізмів порушень системи зсідання крові, будови і функції окремих структур і компонентів гемостазу, методологічних підходів, стандартизації, контролю якості та інших аспектів. Слухачі опанують основи організації діагностичного процесу порушень зсідання крові, оптимального вибору чутливих  і специфічних методик, достатніх для обґрунтування діагнозу, що в кінцевому дозволить, базуючись на принципах доказової медицини, надати своєчасну адекватну допомогу пацієнту з патологією гемостазу.

В результаті засвоєння теоретичного та практичного матеріалів курсу слухачі зможуть:

• розуміти принципи роботи та правила експлуатації обладнання в коагулологічній лабораторії; опанувати основи системи управління якістю та стандартизації коагулологічних досліджень;
• володіти основними методами дослідження системи гемостазу;
• формувати алгоритми розширеного лабораторного обстеження пацієнта з метою діагностики різних форм гемостазіопатій;
• аналізувати результати, отриманих молекулярно-генетичних, імунологічних досліджень, виявляти лабораторні ознаки патології в системі гемостазу, визначати потреби у додаткових дослідженнях і оцінювати клінічну значущість результатів проведених досліджень;
• знати основні групи препаратів, що впливають на систему гемостазу та принципи і можливості лабораторного моніторингу терапії порушень зсідання.

Детальніше

Силабус вибіркової дисципліни “ГОРМОНИ. ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ЕНДОКРИННИХ ПОРУШЕНЬ”

Освітня програма: 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 222 «Медицина», третього освітньо-наукового рівня з підготовки докторів філософії (PhD), очна денна/очна вечірня форма навчання.

Коротка анотація курсу:

Навчальна дисципліна «Гормони. Лабораторна діагностика ендокринних порушень» – це курс, який передбачає теоретичне вивчення матеріалу та практичне опанування різних методів досліджень у галузі клінічної хімії. Робоча програма навчальної дисципліни розроблена відповідно до Стандарту Вищої освіти третього освітньо-наукового рівня з підготовки докторів філософії (PhD) в галузі знань 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 222 «Медицина».

Вибіркова дисципліна «Гормони. Лабораторна діагностика ендокринних порушень» ґрунтується на знаннях основ анатомії, фізіології та патофізіології ендокринної системи, патоморфології й патогенезу захворювань, пов`язаних з порушеннями гормональної регуляції.

Слухачі удосконалять теоретичні знання про значення гормонів та гормоноподібних речовин в життєдіяльності організму, дізнаються про лабораторні методи дослідження ендокринних захворювань. Довідаються  про особливості змін біохімічних показників у вагітних жінок, принципи моніторингу вагітності. Дізнаються про можливості пренатальної діагностики для виявлення генетичних захворювань та особливості порушень обміну речовин при окремих вроджених хворобах.

В результаті засвоєння теоретичного та практичного матеріалів курсу слухачі зможуть набути наступних навичок та умінь:

• розуміти принципи роботи біохімічного обладнання, що використовується для дослідження вмісту гормонів та інших біохімічних показників у біологічних рідинах;
• опанувати методи визначення вмісту гормонів в біологічних рідинах організму, методи лабораторної діагностики порушень обміну речовин при вроджених захворюваннях;
• оволодіти методами оцінки і вибору тесту відповідно до поставленої професійної задачі;
• навчитись інтерпретувати результати досліджень з метою діагностики змін гомеостазу;
• розвинути клінічне мислення у галузі біохімічних досліджень з метою профілактики, діагностики та моніторингу захворювань;
• давати обґрунтовані рекомендації лікарям щодо вибору необхідних додаткових лабораторних тестів.

 Детальніше

Силабус вибіркової дисципліни “БІОХІМІЧНІ МАРКЕРИ В ПАТОФІЗІОЛОГІЇ”

Освітня програма: 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 222 «Медицина», третього освітньо-наукового рівня з підготовки докторів філософії (PhD), очна денна/очна вечірня форма навчання.

Коротка анотація курсу:

Навчальна дисципліна «Біохімічні маркери в патофізіології» – це курс, який передбачає теоретичне вивчення матеріалу та практичне опанування різних методів досліджень у галузі клінічної хімії. Робоча програма навчальної дисципліни розроблена відповідно до Стандарту Вищої освіти третього освітньо-наукового рівня з підготовки докторів філософії (PhD) в галузі знань 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 222 «Медицина».

Вибіркова дисципліна “Біохімічні маркери в патофізіології” ґрунтується на знаннях основ патогенезу, клініко-діагностичних критеріїв синдромів та захворювань, змін біохімічних показників в різні періоди протікання патологічного процесу. Слухачі повинні розуміти особливості вибору та критерії інформативності лабораторного тесту при різних патологіях, зміни в процесі лікуванні, при виникненні ускладнень, хронічному перебігу і інтерпретувати отримані результати в поєднанні з іншими даними обстеження пацієнта. Опрацьований матеріал дасть змогу слухачам, базуючись на принципах доказової медицини, давати обґрунтовані рекомендації клініцистам щодо вибору необхідних додаткових лабораторних тестів.

В результаті засвоєння теоретичного та практичного матеріалів курсу слухачі зможуть набути наступних навичок та умінь:

• оволодіти методами вибору та оцінки діагностичних тестів, відповідно до поставленої професійної задачі;
• розуміти принципи роботи та правила експлуатації біохімічного обладнання;
• здатність опрацювати результати біохімічних досліджень та зміни показників, які застосовуються для діагностики найбільш розповсюджених захворювань людини;
• здатність аналізувати біохімічні процеси обміну речовин та його регуляції в забезпеченні функціонування органів та систем організму людини;
• інтерпретувати клініко-діагностичне значення отриманих результатів комплексу біохімічних тестів на фоні протікання захворювання;
• вміти оцінити побічну дію ліків на зміну лабораторних показників;
• розвинути клінічне мислення у галузі біохімічних досліджень з метою профілактики, діагностики та моніторингу захворювань.  

Детальніше

Силабус вибіркової дисципліни “ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА“

Освітня програма: 22 «Охорона здоров’я», спеціальність 222 «Медицина», третього освітньо-наукового рівня з підготовки докторів філософії (PhD), очна денна/очна вечірня форма навчання.

Коротка анотація курсу:

Силабус з дисципліни «Педагогічна практика» для здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю «Біохімія» на кафедрі клінічної лабораторної діагностики укладено у відповідності до Положення про організацію освітнього процесу у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького для здобувачів ступеня доктора філософії, «Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти», положення про педагогічну практику для здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Ознайомлення з вказаною дисципліною, яка є частиною освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії, що входить до блоку дисциплін «Глибинні знання зі спеціальності 222 Медицина галузі знань 22 Охорона здоров’я», яка передбачає підготовку фахівців до викладацької діяльності зі спеціальності «Біохімія», оволодіння ними основами педагогічної майстерності та методики викладання. Базою для проходження педагогічної практики здобувача вищої освіти ступня доктора філософії зі спеціальності «Біохімія» є кафедра клінічної лабораторної діагностики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, за якою за якою закріплений аспірант.

Детальніше

[]

Розклад

[]

Критерії оцінювання знань

Лікувально-консультативна робота

Звіт з лікувальної роботи за 2023 рік

Зведена таблиця за 2023 рік

Наукова робота та видавнича діяльність

З 2020 року кафедрою клінічної лабораторної діагностики виконується науково-дослідна робота на тему: «Клініко-лабораторні характеристики уражень нервової системи» (№ДР 0120U002136, шифр ІН.26.02.0001.20) спільно з кафедрою невропатології і нейрохірургії ФПДО та кафедрою реабілітації та нетрадиційної медицини ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

З 2020 року в межах науково-дослідної роботи кафедри проводиться визначення різних лабораторних показників у пацієнтів з черепно-мозковою травмою та вертеброгенними попереково-крижовими больовими синдромами.

До інших напрямків наукової роботи кафедри належать дослідження клітинних і гуморальних факторів імунітету, показників системи гемостазу, маркерів дисфункції нирок, серцево-судинної системи, печінки, ендокринних залоз, показників стану репродуктивної системи при різноманітних захворюваннях, зокрема і на тлі метаболічного синдрому.

Укладено угоди про наукову співпрацю з кафедрами: сімейної медицини ФПДО; ортодонтії; хірургії та ендоскопії ФПДО; педіатрії і неонатології ФПДО; ендокринології; медичної біології, генетики та паразитології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

Видавнича діяльність:

• 2019 рік
• 2020 рік
• 2021 рік
• 2022 рік
• 2023 рік

Участь співробітників кафедри клінічної лабораторної діагностики у міжнародних форумах, з’їздах, конференціях

Кафедра клінічної лабораторної діагностики була співорганізатором науково-практичних конференцій з міжнародною участю в рамках Львівського медичного форуму (медична виставка “ГалМЕД”): “Лабораторна медицина: сьогодення і перспективи” (23.05.2023 р.) та “Інноваційні технології лабораторної медицини в клінічній практиці” (21.05.2024 р.).

Участь у міжнародних конференціях:

1. Kozopas N., Boykiv N., Bozhko L., Lapovets N., Lebed H., Martianova O., Lapovets L. Neutrophil to lymphocyte ratio (NLR), platelet to lymphocyte ratio  (PLR) and systemic inflammarion response index (SIRI) as potential laboratory markers of the COVID-19 severity: IFCC Virtual Conference on Critical Role of Clinical Laboratories in the Covid-19 Pandemic (15-17 February,  2021). ePoster  T01-ID28498.
2. Kozopas N.M, Dorofeyeva U.S, Maksymyuk V. Is there a relationship between seminal zinc concentration and sperm quality in overweight men? 7th Lublin International Medical Congress (26-28 November, 2020).
3. Kozopas N.M., Manko B.O., Mazur H.M., Maksymyuk H.V. The effects of high-fat or high-fat / high-sugar diets on rat sperm parameters and mitochondrial respiration: EFLM European Congress of Clinical Chemistry and Laboratory Medicine (28.11-02.12 2021., Munich) J Clin Chim Acta (Scopus/Web of Science)
4. Moskva K., Kikhtyak O., Lapovets L. Combination of metformin and empagliflozin can changes gut microbiota of type 2 diabetic patients with hypothyroidism and coronary artery disease: Scientific practice: modern and classical research methods: Collection of scientific papers «ΛΌГOΣ» with Proceedings of the III International Scientific and Practical Conference (September 16, 2022: Primedia eLaunch & European Scientific Platform) Boston-Vinnytsia, 2022. Р. 145-146.
5. Kozopas N., Manko B., Kost A., Maksymyuk H. The effects of short-term high-fat and high-fat/high-sugar diets on metabolic and sperm parameters of sexually mature rats:  WorldLab EuroMedLab Roma (May 21-25, 2023 Rome) J Clin Chim Lab Med 2023:856 (Scopus/Web of Science)
6. Kost A. The association of plasma cytokine concentration with infarct volume in ischemic stroke: WorldLab EuroMedLab Roma (May 21-25, 2023 Rome) Clin Chem Lab Med 2023; 61, Special Suppl, p.S814. [DOI 10.1515/cclm-2023-7043] (Scopus/Web of Science)

Статті у міжнародних виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus/Web of Science (бібліографічний опис)

1. Yevheniia H. Zaremba, Olha V. Smaliukh, Olena V. Zaremba-Fedchyshyn, Olha V. Zaremba, Andriy S. Kost, Lyubov Ye. Lapovets, Zoriana V. Tomkiv, Oksana M. Holyk. Indicators of inflammation in the pathogenesis of unstable angina. Wiadomości Lekarskie. 2020; 73(3)6: 569-573.  (Scopus Q4 IF=0.14). DOI:10.36740/WLek202003132
2. Horecha M., Lapovets L., Lapovets N., et al. Levels of pro-inflammatory cytokines (IL1β, IL18) and C-reactive protein in patients with diabetic retinopathy. Romanian Journal of Diabetes, Nutrition and Metabolic Diseases. 2020; 27 (3): 251-256. (Scopus Q4 IF=0.18). https://www.rjdnmd.org/index.php/RJDNMD/article/view/787/549
3.  Shchurko M., Lapovets L., Bashta H., et al. Diagnostic significance of stimulating growth factor ST2 and N-terminal prohormone of brain natriuretic peptide NT-PROBNP in patients wit ischemic heart disease in the setting of metabolic syndrome. Polski Merkuriusz Lekarski. 2021; 292: 249-251. (Scopus Q4 IF=0.16). https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34464362/ 
4. Schurko M., Lapovets L., Lapovets N., et al. Cytokine profile and C-reactive protein lewel in patients with ischemic heart disease on the background of metabolic syndrome. Romanian Journal of Diabetes, Nutrition and Metabolic Diseases. 2021; 28: 121-125. (Scopus Q4 IF=0.18). https://www.rjdnmd.org/index.php/RJDNMD/article/view/891
5. Kozopas N.M., Boykiv N.D., Dorofeyeva U.S. et al. Seminal plasma proinflammatory cytokines and semen quality in overweight and obese men. Riv Ital Med Lab. 2021;17:24-30. (Scopus Q3 IF=0.15) https://www.minervamedica.it/en/journals/medicina-laboratorio/article.php?cod=R54Y2021N01A0024
6. Horecha M., Lapovets L., Akimova V., Lapovets  N., Martianova O. Serum profiles of proinflammatory cytokines in patients with diabetic retinopathy. Romanian Journal of Diabetes, Nutrition and Metabolic Diseases.  2021;  28 (3): 296-300. (Scopus Q4 IF=0.18). https://www.rjdnmd.org/index.php/RJDNMD/article/view/1063
7. Москва Х.А., Кіхтяк О.П., Урбанович А.М., Лаповець Л.Є. Зміни мікробіоти кишківника під впливом метформіну, піоглітазону та левотироксину у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу, надмірною вагою та гіпотиреозом. Проблеми ендокринної патології. 2022; 80(4): 45-51. (Scopus Q4 IF=0.12).  https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.4.06
8. Demianchuk N., Akimova V., Soyka L., Shchurko M., Lapovets L., Lutsiv N., et al. The content of lactoferrin and interleukin-8 in breast milk of patients with lactational mastitis. Eur J Clin Exp Med. 2024; 22(1): 117–120. (Scopus Q4 IF=0.12) doi: 10.15584/ejcem.2024.1.22.
9. Лаповець Н.Є.,  Акімова В.М.,  Лаповець Л.Є., Дем’янчук Н.Р., Мартьянова О.І.,  Щурко М.М. Динаміка змін імунного статусу хворих на туберкульоз органів черевної порожнини при проведенні імунопровокаційної проби Коха. Світ медицини та біології. 2024; 1 (87): 100-103. (Web of Science) https://womab.com.ua/en/smb-2024-01/10092
10. Marta Horecha , Nataliia Demianchuk, Lyubov Lapovets, Viorika Akimova, Nataliia Lutsiv, Olha Buchko, Yuliia Stepas, Maria Shchurko, Larusa Soyka, and Iryna Vizna. Immune Predictors of Diabetic Retinopathy Against the Background of Different Glucose Tolerance. Romanian Journal of Diabetes Nutrition and Metabolic Diseases. 2024; 31 (1): 1-4. (Scopus Q4 IF=0.15) https://www.rjdnmd.org/index.php/RJDNMD/article/view/1385. 

Міжнародне стажування

1. Дем`янчук Н.Р. пройшла стажування на педагогічному факультеті в Білостоцькому держаному університеті (Польща)  (“Tearching and reserch in a contemporary university: challenges, solutions, and perspectives” at Faculty of Education, University of Białystok, Poland: October 17th ‒ November 25th, 2022).
2. Луців Н.З. пройшла стажування на педагогічному факультеті в Білостоцькому держаному університеті (Польща)  (“Tearching and reserch in a contemporary university: challenges, solutions, and perspectives” at Faculty of Education, University of Białystok, Poland: October 17th ‒ November 25th, 2022).
3. Кость А.С. пройшов стажування за програмою BMWK “Fit for Partnership with Germany”, Німеччина: 25.06.2023 – 08.07.2023
4. Ткачук С.О. пройшов стажування в Collegium Civitas, Варшава (Польща) (“Internationalization of education. New and innovative teachings methods. Implementation of international educational projects in the EU financial perspective” at Collegium Civitas, Poland: 08.11.-20.12.2022).
5. Акімова В.М. пройшла стажування в Шльонському Центрі Хвороб Серця в Забже (Польща) (Transplantation immunology laboratory and the bacteriological laboratory of the Silesian Centre for Heart Diseases in Zabrze: 31.07.-10.08.2023).
6. Степась Ю.М. пройшла стажування в Шльонському Центрі Хвороб Серця в Забже (Польща) (Transplantation immunology laboratory and the bacteriological laboratory of the Silesian Centre for Heart Diseases in Zabrze: 31.07.-10.08.2023).

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі

Facebook