ІСТОРІЯ КАФЕДРИ

Військова медицина, або організація медичного забезпечення військ є невідۥємною складовою частиною системи підготовки лікарів і провізорів до роботи в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу. У Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького  підготовка військових лікарів і  провізорів, офіцерів медичної служби запасу здійснювалась  протягом 80 років на кафедрі військової підготовки, нинішній кафедрі медицини катастроф та військової медицини. Багато випускників кафедри стали кадровими офіцерами. Знання і практичні навики, отримані під час навчання, дозволяють їм успішно виконувати обов’язки організаторів медичного і фармацевтичного забезпечення військ і займати найвищі керівні посади в системі військово-медичної служби Збройних Сил України та інших держав.

Військова кафедра Львівського державного медичного інституту була організована в 1944 році, відразу після звільнення м.Львова від німецько–фашистських загарбників.

Очолив організацію кафедри і комплектування викладацького складу кандидат військових наук майор Кучерук А.Д., призначений начальником навчальної частини кафедри у вересні 1944 року. Майор Кучерук А.Д., досвідчений організатор з досвідом наукової роботи. Викладацький склад кафедри комплектувався досвідченими офіцерами, які пройшли фронти Другої світової війни і мали великий досвід організації медичного забезпечення військ.

У період окупації, фашисти зруйнували теоретичні і клінічні корпуси інституту, перетворивши їх на кам’яні коробки без вікон і дверей. Усе обладнання інституту було вивезене до Німеччини. У травні 1945 року, майор Кучерук А.Д. був відряджений до Німеччини у м. Ноймарк. Завдяки його наполегливості і організаторським здібностям, усе майно інституту було повернуте у Львів і розподілене між кафедрами.

Зусиллями невеликого колективу кафедри за короткий час був завершений організаційний період і розпочались планові заняття з підготовки майбутніх військових лікарів. Крім планових занять із студентами, кафедра проводила командирську військово–медичну підготовку з професорсько–викладацьким складом суміжних кафедр: гігієни, госпітальної хірургії, госпітальної терапії, організації охорони здоров’я, інфекційних хвороб.

З травня 1945 року обов’язки начальника військової кафедри виконував Начальник військово–санітарного відділу Львівського військового округу генерал–майор медичної служби Іцкін М.С. Курс організації і тактики медичної служби очолив підполковник медичної служби Чепелев А.Д., курс військової токсикології і медичного захисту — підполковник медслужби Алімов А.З., курс військово–медичного постачання — капітан медслужби Гуленко В.С., курс загальновійськової підготовки — капітан Мішин Я.Ф., курс фізичної підготовки, який входив до складу кафедри до 1948 року — лейтенант Галкін А.В.

З 1951 до 1953 року, кафедру очолював полковник м/с Груздєв А.І., а з 1953 до 1958 року на посаду начальника кафедри був призначений полковник м/с Чопоров П.А., який до цього займав посаду начальника медичної служби групи військ. Великий досвід організації медичного забезпечення військ як у воєнний так і в мирний час, педагогічні здібності дозволили полковнику Чопорову П.А. організувати роботу кафедри на високому методичному і педагогічному рівні. Після звільнення з лав Збройних Сил, він працював асистентом кафедри епідеміології, а пізніше до 1965 року заступником декана лікувального факультету Львівського медінституту.

З липня 1958 року начальником кафедри був призначений кандидат медичних наук, полковник м/с І.В.Телятьєв. Закінчивши в 1947 році І-й факультет ВМА ім.С.М.Кірова, Телятьєв І.В. залишається на викладацькій роботі в академії, захищає кандидатську дисертацію і з 1953 року працює на військово–медичному факультеті при Куйбишевському медінституті. Таким чином, на посаду начальника кафедри вперше був призначений офіцер, який мав достатній досвід викладацької та наукової роботи в авторитетних військово–медичних навчальних закладах.

З 1961 до 1972 року кафедру очолював полковник м/с Шкредов М.О., основні зусилля якого були направлені на неухильне виконання Статутів Збройних Сил, вимог Програми підготовки офіцерів медслужби запасу, високу методичну підготовку викладацького складу. Були різко підвищенні вимоги до рівня знань студентів і їх практичних навиків, особливо з загальновійськової підготовки і організації і тактики медичної служби. Це було пов’язано з тим, що значна кількість випускників відразу після закінчення інституту, призивались на дійсну військову служби в якості офіцерів медичної служби, так званих “двохрічників”. Грунтовна підготовка на військовій кафедрі дозволяла їм виконувати свої обов’язки на рівні випускників військово–медичних факультетів. Переважна більшість “двохрічників” залишились в лавах Збройних Сил і стали кадровими офіцерами медичної служби.

У 1972 році начальником кафедри був призначений полковник м/с В.М.Перепеліцин, який до цього займав посаду начальника 1120 окружного військового госпіталю. Продовжуючи  і розвиваючи традиції відносно вимогливості до рівня знань студентів, полковник м/с Перепеліцин В.М. звертав особливу увагу на методичну підготовку і педагогічну майстерність викладачів. З його ініціативи відкриті заняття, які проводив кожний викладач 2 рази на рік, стали не тільки одним із методів контролю їх підготовленості до занять, а перш за все, школою методичної і педагогічної майстерності для новопризначених викладачів. З ініціативи полковника м/с Перепеліцина В.М. в підвальному приміщенні теоретичного корпусу був розгорнутий навчальний медичний пункт полку для проведення практичних занять із студентами, були розроблені і виготовлені ряд електрифікованих макетів ОМедБ і МПП, що дозволило значно підвищити ефективність проведення практичних занять і грунтовність підготовки студентів.

У період з 1982 до 1987 року кафедру очолював доктор медичних наук, полковник м/с І.Т.Сущенко. Основними напрямками його діяльності було зміцнення і розширення матеріально–технічної бази кафедри, інтенсифікація навчального процесу і розширення наукової діяльності викладачів. З його ініціативи була побудована будівля арочного типу площею 450 м², для розгортання  медичного пункту полку в наметах і демонстрації медичної і санітарної техніки.

У 1987 році начальником кафедри військово–медичної підготовки був призначений полковник м/с В.Я.Байдін. Під його керівництвом на кафедрі були запроваджені тематичні класи з окремих військово-медичних дисциплін, оснащені сучасною, на той час, аудіо-, відео-, і кіноапаратурою.

З 2005 року кафедру очолює полковник медичної служби, кандидат медичних наук, доцент В.В.Чаплик.

У перший період, після організації кафедри, велике значення надавалось загальновійськовій підготовці студентів, які детально вивчали Статут гарнізонної і вартової служби та Статут внутрішньої служби, застосовуючи отриманні знання в процесі практичної діяльності. Це було пов’язано з тим, що наказом директора інституту, на кафедру були покладені обов’язки організації постійної варти для охорони території інституту. Крім того, студенти призивались на дійсну військову службу.

З метою методичного керівництва і допомоги суміжним кафедрам, наказом ректора інституту в 1948 році була створена спеціальна комісія і методичне бюро, керівником якого був призначений проректор з наукової роботи професор Любомудров А.П. Основними завданнями спеціальної комісії і методичного бюро був контроль за організацією викладання і неухильним дотриманням усіх вимог навчальної програми з військово–медичної підготовки на суміжних кафедрах, розробка заходів для кращого засвоєння студентами військово–медичних дисциплін, розробка заходів для впровадження військово–медичної тематики в науково–дослідну роботу суміжних та всіх інших кафедрах інституту.

У результаті ініціативи та пошуку нових шляхів підвищення ефективності навчання студентів викладачами кафедри і плодотворної діяльності спеціальної комісії і методичного бюро, значно покращилось викладання військово–медичних дисциплін на суміжних кафедрах. Це дозволило починаючи з 1948 року проводити комплексні заняття військової кафедри з курсом військово–польової хірургії з розгортання і організації роботи етапів медичної евакуації, батальйонного і полкового медичних пунктів. Пізніше до проведення таких комплексних занять залучались усі суміжні кафедри і курси.

Велике значення надавалось фізичній підготовці студентів. До 1948 року в інституті не було кафедри фізичної культури, її функції виконувала військова кафедра. У цей період медичний інститут відрізнявся високими спортивними результатами, особливо студентські команди із стрілкового спорту, якими керували офіцери кафедри. Вони постійно займали високі призові місця на обласних і республіканських змаганнях.

У 1951–1961 роках, у зв’язку з появою ядерної зброї, розробкою нових методів ведення бойових дій, на кафедрі приступили до вивчення фізичних основ ядерної зброї, уражаючих факторів ядерного вибуху, глибоко вивчались комбіновані радіаційні ураження і особливості надання медичної допомоги і етапного лікування поранених при їх масовому поступленні в результаті застосування ядерної зброї. Уже з 1953 року на кафедрі проводились заняття із студентами з організації медичного забезпечення військ в умовах застосування ядерної зброї. На курсі військової токсикології, яким послідовно керували підполковник м/с Кошелєв С.Г., підполковник м/с Бурда А.С. і підполковник м/с Оборін М.О. почалось вивчення нової дозиметричної апаратури і нових засобів протихімічного захисту.

З 1961 року на базі курсу медичної служби Місцевої протиповітряної оборони був організований цикл Цивільної Оборони. У цьому ж році начальником кафедри був призначений полковник м/с Шкредов М.Я., який керував кафедрою до 1972 року. У ці роки на кафедрі надавалась особлива увага підготовці кваліфікованих викладачів і вдосконалення якості навчання студентів. Періодично весь викладацький склад кафедри проходив вдосконалення із своїх навчальних дисциплін на військово–медичному факультеті інституту вдосконалення лікарів і на спеціальних курсах Військово–медичної академії.

Навчальні класи кафедри розміщувались в пристосованих приміщеннях головного корпусу інституту, які не в повній мірі дозволяли розмістити всю наявну матеріально–технічну базу. У 1971 році кафедра отримала нове приміщення в новозбудованому теоретичному корпусі. З цього  періоду головні зусилля особового складу кафедри були направлені на технічне переоснащення кафедри і створення необхідних навчальних посібників. Завдяки  ініціативі і творчій праці персоналу, кафедра займала передові позиції серед медичних ВНЗ СРСР по оснащенності технічними засобами і їх ефективному використанню в навчальному процесі. Були розроблені, виготовлені і впроваджені в навчальний процес ряд навчальних електрифікованих стендів, отримані нові навчальні комплекти медичного майна, оновлено оснащення навчального медичного пункту полку в підвальному приміщенні кафедри і розгорнутий навчальний МПП у наметах у спеціально збудованій арочній будівлі площею 450 м².

З метою отримання повноцінної військово-медичної і військово-фармацевтичної освіти майбутні офіцери медичної служби запасу – військові лікарі і провізори  вивчали навчальні дисципліни: медицину катастроф; загальновійськову підготовку; загальну тактику;  організацію медичного забезпечення в умовах надзвичайного стану; військову токсикологію, радіологію і медичний захист; військову хірургію; військову терапію; військову епідеміологію; військову гігієну; організацію забезпечення військ медичним майном в умовах надзвичайного стану.

У зв’язку з глобальними змінами клімату, погіршенням техногенно-екологічного стану природного середовища і різкого збільшення кількості надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження виникла необхідність ґрунтовної підготовки лікарів і провізорів до організації медичного забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій не тільки воєнного, а також і мирного часу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.95 р. № 819 «Про взаємодію медичних служб Збройних Сил та інших військових формувань із державною системою охорони здоров’я» з 18 липня 1996 року кафедру перейменовано на  кафедру екстремальної та військової медицини.  Після реорганізації ЗС України, Наказом Міністра оборони України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2003 р. № 31/68/53 кафедра перейменована на кафедру медицини катастроф та військової медицини. Наказом ректора Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького від 8 листопада 2010 року № 2945 кафедра перейменована на кафедру медицини надзвичайних ситуацій. У вересні 2012 року наказом ректора від 28 липня 2012 року кафедра перейменована на кафедру медицини невідкладних станів. У відповідності до вимог спільного наказу Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я  України № 514/633/989 від 29 вересня 2015 року, наказом ректора №1099-з від 7 квітня 2015 року кафедру перейменовано на  кафедру медицини катастроф та військової медицини.

У період становлення незалежності України, коли ряд кафедр військової підготовки медичних ВНЗ були розформовані, основні зусилля колективу були направлені на збереження і підтримання і належному стані навчально–матеріальної бази кафедри, розробку навчальних посібників і навчально–методичної літератури на українській мові.

На сьогоднішній день кафедра медицини катастроф та військової медицини продовжує і розвиває прi  оритетнi напрямки розвитку навчального та наукового процесiв в їх органiчному взаємозв’язку із невiдкладним завданням збереження здоров’я людей в надзвичайних  ситуаціях мирного і воєнного часу.

Викладачами кафедри спільно з Комітетом з наркотиків МОЗ України розроблена і впроваджена у практику охорони здоров’я інформаційно–пошукова система на базі ЕОМ “Наркотичні і психотропні засоби”, яка містить більше 3000 синонімів наркотичних анальгетиків і психотропних речовин.

Розроблена методика лікування гострої ниркової недостатності із застосуванням простагландину Е₂, яка дозволяє скоротити терміни лікування хворих із 32 до 23 діб і знизити летальність із 45% до 10,8%. Методика впроваджена у практику охорони здоров’я.

Кафедра співпрацювала з Львівським науково–дослідним інститутом автомобілебудування у напрямі використання автобусів ЛАЗ, як евакуаційних засобів в умовах надзвичайних станів. Викладачами кафедри було проведено експериментальне дослідження евакуаційних можливостей експериментального зразка автобуса ЛАЗ.

Починаючи з 1998 року викладачі кафедри взяли участь у написанні 7 підручників, 7 навчальних посібників, 1 монографії, 4 методичних рекомендацій МОЗ України. Основні з них:  «Екстремальна медицина: організація роботи аптек в умовах надзвичайних ситуацій». (Підручник для ВНЗ (гриф МОН України) К.:Медицина, 2010.- 447 с.); «Цивільний захист» (Підручник. Вінниця: Нова книга, 2013.-328 с.); «Medecine of emergency situations» (textbook for stud. Vinnytsia: Nova Knyha.2012.- 344 p); «Extreme medicine» (textbook for stud. Lviv, 2013.- 201 p); «Медицина надзвичайних ситуацій» (Підручник, Вінниця: Нова книга, 2012.- 352 с. 2-ге вид. допов. переробл.- Вінниця: Нова книга, 2021.- 352 с.); «Medecine of emergency situations» (textbook for stud.2nd. Vinnytsia: Nova Knyha.2020.- 376 p); «Перша медична допомога» (Навчальний посібник(Гриф МНС України) Львів: “Сполом”, 2004.-256 с.); «Комплектно-табельне оснащення військово-медичної служби» (Навчальний посібник. Вінниця:”Нова книга”,2005.-368 с.); «Медицина надзвичайних ситуацій. Збірник законодавчих і нормативних актів» (Навчальний посібник (Гриф МОЗ України).- К.:Медицина, 2010.- 374 с.); «Підготовка майбутніх магістрів медицини до педагогічної діяльності у закладах вищої медичної освіти: теорія і практика» (Монографія,  Хмельницький, Львів: Простір-М, 2022.- 383 с.); «Франко-український, українсько-французький хіміко-фармацевтичний словник» (Львів: Літопис,2005.- 300 с.); «Наркотичні і психотропні засоби та речовини» ( Довідник Львів: Наутілус, 2006.- 264 с.) Видано близько 200 статей у фахових виданнях, 10 патентів, 2 авторські свідоцтва.

[]

Положення

[]

Навчальні дисципліни кафедри:
1. Домедична допомога у екстремальних ситуаціях – для студентів 2 курсу медичного (силабус “Медицина“, “Педіатрія“), стоматологічного (силабус) та фармацевтичного (силабус) факультетів
2. Основи організації медичного забезпечення населення і військ – для студентів 2 курсу медичного (силабус “Медицина“, “Педіатрія“), стоматологічного (силабус) та 3 курсу фармацевтичного (силабус) факультетів
3. Безпека життєдіяльності – для студентів 2 курсу медичного (в тому числі для іноземних студентів) (силабус “Медицина“, “Педіатрія“), та 1 курсу стоматологічного (силабус) факультетів.
4. Охорона праці в галузі – для студентів 2 курсу медичного (в тому числі для іноземних студентів) (силабус “Медицина“, “Педіатрія“), та 1 курсу стоматологічного (силабус) факультетів.
5. Екстремальна медицина – для студентів 3 курсу фармацевтичного (силабус) факультету
6. Безпека життєдіяльності та біобезпека – для студентів 2 курсу фармацевтичного (силабус) факультету
7. Медицина катастроф – для слухачів факультету післядипломної освіти.
8. Тактична медицина – для студентів 3 курсу медичного (силабус “Медицина”, “Педіатрія“), стоматологічного (силабус) та фармацевтичного (силабус) факультетів.
9. Фармацевтичне забезпечення населення в умовах воєнного стану і надзвичайних ситуацій мирного часу – для студентів 4 курсу фармацевтичного (силабус) факультету
10. Основи загальної військової підготовки – для студентів 1-2 курсу медичного (силабус “Медицина“, “Педіатрія“), стоматологічного (силабус) та фармацевтичного (силабус) факультетів

11.  Медицина надзвичайних ситуацій – для іноземних студентів 4 курсу медичного факультету (силабус)

ОГОЛОШУЄМО НАБІР ГРОМАДЯН УКРАЇНИ НА ВІЙСЬКОВУ ПІДГОТОВКУ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ ЗА КОНТРАКТОМ. ПРИЙМАЮТЬСЯ КУРСАНТИ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ, ПОЧИНАЮЧИ З 4-ГО КУРСУ, ІНТЕРНИ ТА ЛІКАРІ.
ЗА ДОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ЗВЕРТАТИСЬ ЗА КОНТАКТАМИ КАФЕДРИ.
Навчальні дисципліни курсу:
1 рік навчання
– Загальна військова підготовка
– Загальна тактика
– Організація медичного постачання військ
– Комплексні практичні навчання на полігоні
2 рік навчання
– Медична допомога пораненим на догоспітальному етапі
– Військова токсикологія, радіологія та медичний захист
– Навчальний збір, екзамен, присяга, отримання військових квитків офіцерів запасу.

Розклад для студентів

Розклад для інтернів та курсантів ФПДО

На кафедрі застосовуються наступні критерії оцінювання згідно традиційної 4-бальної шкали:

«Відмінно»  5  За глибоке і повне опанування змісту навчального матеріалу, в якому студент  легко  орієнтується,  володіє понятійним апаратом, за уміння пов’язувати  теорію  з  практикою,  вирішувати  практичні  завдання, висловлювати  і  обґрунтовувати  свої  судження.  Відмінна  оцінка передбачає  грамотний,  логічний  виклад  відповіді  (як  в  усній,  так  і  в письмовій формі); кількість позитивних результатів письмового тестування не менше 90%.

«Добре»  4  За  повне  засвоєння  навчального  матеріалу,  володіння  понятійним апаратом,  орієнтування  у  вивченому  матеріалі,  свідоме  використання знань для вирішення практичних завдань, грамотний виклад відповіді, але у змісті і формі відповіді мали місце окремі неточності (похибки) – кількість позитивних результатів письмового тестування 70-89%.

«Задовільно»  3  За знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, при цьому  виклад  його  не  повний,  непослідовний.  Студент  допускає неточності  у  визначенні  понять  та  при  використанні  знань  для вирішення  практичних  завдань,  не  вміє  доказово  обґрунтовувати  свої судження; – кількість позитивних результатів письмового тестування 50-69%

 «Незадовільно»  2  Студент має розрізнені, безсистемні знання, не вміє виділяти головне і другорядне, допускається помилок у визначенні понять, перекручує їх зміст,  хаотично  і  невпевнено  викладає  матеріал,  не  може використовувати знання при вирішенні практичних завдань. За повне незнання і нерозуміння навчального матеріалу або відмову від відповіді. Кількість позитивних відповідей письмового тестування складає нижче 50%.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали.

Поточний контроль здійснюється у ході вивчення конкретної теми для визначення рівня сформованості окремої навички або вміння, якості засвоєння певної порції навчального матеріалу шляхом спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю студентів на заняттях, усного опитування, письмового контролю знань і умінь за допомогою тестування (усне, письмове, комп’ютерне); з використанням набору стандартизованих завдань для встановлення вхідного та вихідного рівня знань, структурований контроль практичних навичок; контроль виконання практичної роботи; усне опитування; усна співбесіда.

Оцінювання поточної навчальної діяльності. Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальною програмою. Студент має отримати оцінку з кожної теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності є стандартизованими і включають контроль теоретичної та практичної підготовки.

Студенти, які отримали оцінку «не зараховано», після відпрацювань пропущених занять в обов’язковому порядку складають основні (базові) питання (усно або письмово) з навчальної дисципліни під час індивідуально-консультативної роботи викладача відповідної академічної (семестрової) групи. Повторне складання заліку дозволяється не більше 2-х разів і здійснюється за направленням деканату.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 200.  Мінімальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Оцінка успішності студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням поточної успішності та самостійної роботи.

В бали перераховується середня оцінка за  поточну успішність. Середня оцінка виставляється до сотих.

Оцінка з дисципліни, формою підсумкового контролю якої є залік, базується на результатах оцінювання поточної навчальної діяльності та виражається за двобальною шкалою: «зараховано» та «незараховано».

Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах). Що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та прктичних навичок відповідно до переліків, визначених силабусом дисципліни.

Лікувально-консультативна робота

Наукова робота та видавнича діяльність

Тема науково-дослідної роботи кафедри медицини катастроф і військової медицини ЛНМУ імені Данила Галицького  «Шляхи і методи підготовки лікарів і провізорів до роботи в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу» розрахована на виконання у 2023 – 2027 рр.

Метою НДР є визначення чинників, які впливають на ефективність функціонування системи медичного і фармацевтичного забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу; аналіз змісту ООП і ОКХ вищої професійної освіти в Україні за напрямом «Фармація» і «Медицина» з питань професійних компетентностей щодо організації медичного і фармацевтичного забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу; обґрунтування основних шляхів і методів підготовки лікарів і провізорів до роботи в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу.

Річні етапи:

2023-2024 рр.      Провести огляд літератури з обраної тематики, визначити напрямки наукових досліджень за темою НДР.

2024 – 2025 рр.     Аналіз сучасного стану підготовки лікарів і провізорів до роботи в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу. Визначення чинників, які впливають на ефективність функціонування системи медичного і фармацевтичного забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу. Обгрунтування необхідності удосконалення підготовки лікарів і провізорів до роботи в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу.

2025 – 2026 рр.Обгрунтування необхідності удосконалення підготовки студентів медичних і фармацевтичних факультетів з питань організації медичного і фармацевтичного забезпечення в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу. Аналіз змісту ООП і ОКХ вищої професійної освіти в Україні за напрямом «Фармація» і «Медицина» з питань професійних компетентностей щодо організації медичного і фармацевтичного забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу.

2026 – 2027 рр. Аналіз зарубіжних освітніх стандартів підготовки лікарів і провізорів до роботи в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу. Визначити причини емоційного і професійного вигорання та виникнення неадаптивного і дезадаптивного станів у лікарів і провізорів в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу

 2026 – 2027 рр.    Обґрунтування основних шляхів і методів підготовки лікарів і провізорів до роботи в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу. Підготовка остаточного звіту

Протягом 2019 – 2023 р.р. кафедра медицини катастроф і військової медицини ЛНМУ імені Данила Галицького проводила науково-дослідну роботу за темою: «Оптимізація методів фармацевтичного забезпечення і  надання медичної допомоги постраждалим на догоспітальному і госпітальному етапах в умовах ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій». Метою роботи була розробка заходів щодо підвищення стійкості функціонування системи медичного і фармацевтичного забезпечення населення України в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу.

До основних завдань належали:

1. Визначити рівень загрози і ступінь ризику виникнення надзвичайних ситуацій природного, техногенного, соціально-політичного і медико-біологічного походження на території західного регіону України. Оцінити можливості системи охорони здоров’я з надання медичної і фармацевтичної допомоги постраждалому населенню в умовах ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
2. Вивчити структурну характеристику системи медичного і фармацевтичного забезпечення населення Західного регіону України в умовах надзвичайних ситуацій. Вивчити і провести аналіз чинників, які впливають на стійкість функціонування системи системи медичного і фармацевтичного забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій. Розробити критерії оцінки стійкості функціонування системи забезпечення населення лікарськими засобами в умовах надзвичайних ситуацій.
3. Розробити методику оцінки стійкості функціонування системи медичного і фармацевтичного забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій. Розробка комплексної програми , щодо підвищення стійкості функціонування системи забезпечення населення лікарськими засобами в умовах надзвичайних ситуацій.

У результаті проведених досліджень обґрунтовано організаційно – методичні рекомендації щодо підвищення стійкості функціонування системи  медичного і фармацевтичного забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу.

Зокрема:

– Проведений аналіз сучасного стану законодавчої і нормативно-правової бази медичного і фармацевтичного забезпечення населення України в умовах надзвичайних ситуацій мирного часу і воєнного стану.

– Визначений сучасний рівень забезпеченості населення лікарськими засобами для профілактики і лікування постраждалих у надзвичайних ситуаціях природного, техногенного і воєнного походження.

– Визначений сучасний стан протирадіаційного захисту населення на випадок радіаційної аварії та рівень забезпеченості населення лікарськими засобами для профілактики і лікування постраждалих у надзвичайних ситуаціях радіаційного походження на території Рівненської області.

– Розроблено концептуальну модель системи фармацевтичного забезпечення населення України до основних підсистем якої, належать: підсистема управління, підсистема накопичення і зберігання запасів ЛЗ, підсистема виробництва та реалізації ЛЗ.

– Опрацьована концептуальна модель системи фармацевтичного забезпечення населення зон спостереження атомних електричних станцій суть якої полягає у запровадженні державного управління організацією фармацевтичного забезпечення населення зон спостереження АЕС та запровадження шляхом нормативно-законодавчих рішень державного медичного страхування ризику ядерної шкоди здоров’ю населення за рахунок збору з АЕС на соціально-економічну компенсацію ризику проживання в зонах спостереження.

– Сформований оптимальний асортимент регіонального резерву лікарських засобів на випадок надзвичайних ситуацій радіаційного походження.

– Розроблено склад домашньої сімейної протирадіаційної аптечки, яка містить визначену кількість ЛЗ і предметів медичного призначення, розрахованих не менше ніж на 6 осіб протягом не менше 7 діб, що дозволяє забезпечити профілактику радіаційних уражень і  домедичну допомогу при радіоактивному опроміненні усім членам середньостатистичної сім’ї.

Форми впровадження:

1. Підручники – 2

• Чаплик В.В., Олійник П.В., Омельчук С.Т.Медицина надзвичайних ситуацій. Підручник, 2-ге вид. допов. переробл.- Вінниця: Нова книга, 2021.- 352 с.
• Chaplyk V.V., Oliinyk P.V.,Omelchuk S.T., Humenyuk V.V. Medecine of emergency situations: textbook for stud.2nd. Vinnytsia: Nova Knyha.2020.376 p

2. Навчальні посібники – 1

• Олійник П.В.,Вороненко Д.В. Чаплик В.В., Лисюк Р.М.Термінологія надзвичайних ситуацій радіаційного походження: словник-довідник. Львів. – 2020. – 160 с.

3. Методичні рекомендації – 1

• Застосування препаратів стабільного йоду для профілактики радіаційних уражень у дітей: методичні рекомендації / П.В. Олійник, С.Б. Білоус, Д.В. Вороненко, Т.А. Шостак. – Львів. – 2020. – 21 с.

За темою НДР опубліковано 25 статей у фахових журналах і збірниках наукових праць (з них 8 статей у зарубіжних журналах) і 12 тез доповідей на всеукраїнських і міжнародних конференціях.

Захищені дисертаційні роботи:

       Гуменюк В.В. «Теорія і практика підготовки майбутніх магістрів медицини до педагогічної діяльності у медичних закладах вищої освіти»  на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 011 – освітні, педагогічні науки.

Вороненко Д.В. «Оптимізація фармацевтичного забезпечення населення в умовах ліквідації наслідків радіаційних аварій» на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю15.00.01 – технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація, 22 – Охорона здоров’я.

На стадії планування:

        Дисертаційна робота асистента Тімченко Є.Є. «Медико-соціальне обґрунтування оптимізації відновлення психоемоційного статусу медичних працівників» на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина.

Студентський науковий гурток

Керівник наукового гуртка – доцент кафедри медичної інформатики, к.філ.н. Басалкевич Олена Євтіхіївна

Мeта та завдання гуртка – залучення студентів до проведення науково-дослідної роботи, участі у науково-практичних конференціях, семінарах, проєктах, створення середовища для обміну ідеями, думками та знаннями, створення умов для творчого зростання, надання можливостей студентам розвивати аналітичні та критичні навички, необхідні для наукової та клінічної діяльності. забезпечення можливості студентам поглибити свої знання та навички застосування інформаційних технологій в майбутній професійній діяльності.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи.

Студенти, котрі відвідують засідання наукового гуртка мають можливість:

• ознайомитися з принципами, методами, інструментарієм наукової та дослідницької роботи;
• приймати участь в науковому житті університету (написання статей, тез доповідей, наукових робіт), що публікуються в різних наукових виданнях;
• розвивати свої творчі здібності, виступаючи на наукових семінарах та конференціях;
• брати участь в проведенні «круглих столів», дебатів, з метою аналізу сучасних проблем використання інформаційних технологій в медицині та пошуку нових рішень та підходів;
• використовувати можливості інноваційних інформаційних технологій в галузі освіти для навчання та обміну досвідом в студентському середовищі

Основні тематики наукових досліджень

– Інтелектуальні інформаційні та інформаційно-аналітичні технології;

– Медичні інформаційні системи;

– Наукові засади побудови систем баз даних та знань;

– Персоналізований контроль стану здоров’я людини;

– Технології та засоби захисту інформації;

– Моделювання процесів прийняття рішень;

– Особливості використання штучного інтелекту в медицині;

– Використання інноваційних інформаційних технологій в навчанні;

– Перспективи застосування робототехніки в медицині.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи. Щорічно гуртківці успішно беруть участь у Загальноуніверситетській студентській науковій конференції / Lviv Young Scientist International  Conference (LYSICon)

Виступи учасників студентського наукового гуртка на 82-а Студентській науковій конференції для студентів-медиків та молодих вчених – LYSICon 82, 2023 р.:

• Слєпцова Софія, Щекотіхіна Вікторія Можливості використання штучного інтелекту в стоматології
• Гутник Вікторія, Степаненко Анастасія Аналіз та порівняння змін у міжнародних статистичних класифікаціях хвороб десятого та одинадцятого переглядів
• Мартинова Руслана Перспективи застосування штучного інтелекту в медицині
• Заплатинська Марта Актуальність захисту медичної інформації в медичних інформаційних системах
• Долатказіна Євдокія-Марія Олегівна Сьогодення та перспективи медичних інформаційних технологій

Міжнародне співробітництво

Участь співробітників кафедри медичної інформатики у міжнародних форумах, з’їздах, конференціях

1. Жуковський, В., Трутяк, І., Паньків, М., Гуменюк, В., & Козопас, В. (2024). Хвороба котячих подряпин: діагностика, лікування. Scientific Collection «InterConf+», (45(201), 397–407. https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.05.2024.039
2. Козопас В.С. Жуковський В.С., Литвинчук В.Г. (2020). Сучасні принципи діагностики, лікування та профілактики остеопорозу. ІХ Міжнародна наукова  конференція «Topical issues of the development of modern science» : 6-8 травня 2020. Збірник науков. праць.Софія, Болгарія. С.427-434.

Статті у міжнародних виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus/Web of Science (бібліографічний опис)

1. Baik, O. L., Kyyak, N. Y., Humeniuk, O. M., & Humeniuk, V. V. (2021). Oxidative stress in moss Bryum caespiticium (Bryaceae) under the influence of high temperature and light intensity in a technogenically transformed environment. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 12(4), 710–717. doi:10.15421/022198 (Web of Science).
2. Fik, Volodymyr B., Matkivska, Ruzhena M., Fedechko, Yosyp М., Humeniuk, Vasyl V., Yefremova, Oksana V., Fedoniuk, Larysa Ya. Interdependence of the microbiocenose composition of biopellicle and the severity degree of changes in the mucosa of the gums after ten weeks of experimental opioid exposure. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland : 1960), 2022, Volume 75, Issue 5, Pages 1248–1253. (Scopus)
3. Humeniuk, O., Humeniuk, V., Yefremova, O., Vasyuk, O., Yashchuk, S., & Nahorna, N. (2021). Formation of Professional Readyness of the Future Healthcare Specialist. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala, 13(1Sup1), 416-438. https://doi.org/10.18662/rrem/13.1Sup1/404 (Web of Science).
4. Korniichuk, O. ., Humeniuk, V. ., Isakova, O. ., Shchepanskyi, B. ., & Antoniv, V. (2023). Analysis of the Effectiveness of Periodontitis Treatment Using Antimicrobial Agents. International Journal of Statistics in Medical Research, 12, 257–265. https://doi.org/10.6000/1929-6029.2023.12.30 (Scopus)
5. Kozopas V.S. Treatment of multi-fragment diaphyseal bone fractures by blocking intramedullary osteosynthesis technique (analysis of errors and complications). Novosti Khirurgii. 2019. Issue 2, Vol. 27, 204 – 211. DOI: https://dx.doi.org/10.18484/2305-0047.2019.2.204.
6. Melnychuk Iryna M., Yastremska Svitlana O., Popovych Dariya V., Humeniuk Vasyl V., Yefremova Oksana V., Novakova Liubov V., Shukatka Oksana V.. Health dynamics of the medical university students during sports activities. Wiadomości Lekarskie, VOLUME LXXIV, ISSUE 2. 2021. С. 295–302. (SCOPUS).
7. Oliinyk et al Anticancer activity of broccoli, its organosulfur and polyphenolic compounds. Critical Reviews in Food Science and Nutrition. 2023. doi: https://doi.org/10.1080/10408398.2023.2195493
8. Oliinyk et al Arsenic intoxication: general aspects and chelating agents. Archives of Toxicology. 2020. Vol. 94, Issue 6. P. 1879–18971.
9. Oliinyk et al Berberine: Pharmacological features in health, disease and aging. Curr Med Chem. 2023 Feb 7. doi: 10.2174/0929867330666230207112539.
10. Oliinyk et al Flavonoids and stilbenoids as a promising arsenal for the management of chronic arsenic toxicity. Environmental Toxicology and Pharmacology. 2022, 103970, https://doi.org/10.1016/j.etap.2022.103970.
11. Oliinyk et al Natural Dietary Compounds in the Treatment of Arsenic Toxicity. Molecules 2022, 27, 4871. https://doi.org/10.3390/molecules27154871
12. Oliinyk et al. Ellagic Acid: A Review on Its Natural Sources, Chemical Stability, and Therapeutic Potential. Oxidative Medicine and Cellular Longevity 2022(4):24. DOI: 10.1155/2022/3848084
13. Oliinyk P, Chaplyk V, Timchenko Y. PROFESSIONAL BURNOUT IN HEALTHCARE WORKERS: SIGNS, CAUSES, PREVENTION AND TREATMENT. Proc Shevchenko Sci Soc Med Sci [Internet]. 2022Jun.27 [cited 2024Jun.25];66(1). Available from: https://mspsss.org.ua/index.php/journal/article/view/650. DOI: https://doi.org/10.25040/ntsh2022.01.08.
14. Oliinyk, P. ., Hromovyk, B. ., Humeniuk, V. ., Oliinyk, S. ., & Rybachuk, A. . (2024). Creation of a unified global system of medicines names: an evidence analysis. Annals of Mechnikov’s Institute, (2), 7–12. https://doi.org/10.5281/zenodo.11635653 (фаховий)
15. Schnaider S.A., Humeniuk V.V., Horokhivskyi V.N., Yefremova O.V., Khristova M.T., Tkachenko Ye.K. Effect of hormone-active metabolites of cholecalciferol on the state of the oral cavity tissues in rats under the conditions of estrogen deficiency and traumatic stress. «World of Medicine and Biology». 2020, №3 (73), 247-252. http://dx.doi.org/10.26724/2079-8334-2020-3-73-247-252. (WoS)
16. Tsekhmister , Y. ., Viznіuk I. ., Humeniuk, V. ., Dolynnyi, S. ., & Polishchuk, A. . (2022). Formation of professional skills of future physicians in the process of professional training. Revista Eduweb, 16(2), 180–193. https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2022.16.02.13 (Web of Science)
17. Tsekhmister Ya., Viznіuk I., Humeniuk V., Yefremova O., Dolynnyi S. Modern changes in the model of professional and pedagogical training of medicines in the context of European integration processes. International Journal of Health Sciences. 2022. № 6 (2). P. 972–986. (Web of Science)
18. Vykhrushch A., Humeniuk V., Tarasiuk Yu., Khvalyboha T., Fedchyshyn N., Fedoniuk L., Rudenko M. (2022). Managerial competence development in the context of philosophy of education. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 75(5), 1376–1383. https://wiadlek.pl/wp-content/uploads/archive/2022/05/WLek2022052.pdf. (Scopus)
19. Yefremova Oksana;  Humeniuk Mariia;  Salyzhyn Tetiana;  Humeniuk Vasyl;  Korniichuk Oleksandr. The Use of Cloud Technologies in the Professional Training of Future Doctors. Revista de la Universidad del Zulia, 2024, 3ªépoca. Año15, N°43, 278-295. DOI:https://doi.org/10.46925//rdluz.43.17.
20. Yefremova, O., Humeniuk, V., Kalinichenko, O., Fomina, L., & Kokhan, D. (2024). The significance of digital technologies in fostering the development of communicative competence among the prospective doctors. Revista Eduweb, 18(1), 124-138. https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2024.18.01.9 (WoS)
21. Жуковский В.С., Панькив М.В., Чаплык В.В., Козопас В.С., Гуменюк В.В.. Инфицированная киста урахуса у взрослого. Новости хирургии. Том 29. № 4. 2021. С. 504–509. (SCOPUS).
22. КОЗОПАС В.С. Современные способы и методы лечения переломов костей таза. Новости хирургии. 2016. Том 24. № 6. С. 601–609. DOI: https://dx.doi.org/10.18484/2305-0047.2016.6.601.

Міжнародне стажування

Гуменюк В.В. Вища школа агробізнесу в Ломжі. Сертифікат Humeniuk Vasyl No WSA 24/04/22 про проходження Міжнародного стажування “Формування компетентності та розвиток професійно-педагогічної майстерності викладача закладу фахової передвищої та вищої освіти”. 14.02-25.03.2022. 180 годин.

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі