Історія львівської анатомічної школи сягає своїми витоками XVIII
століття, коли спеціальною постановою уряду Австро-Угорщини від 13
січня 1773 року до Галичини було скеровано групу з п’яти фахівців – двох
докторів медицини – Андреаса Крупіньскі і Яна Спавенті та трьох хірургів-
акушерів – Яна Вальца, Франца Огессера і Антона Кремлера з метою
створення Collegium medicum – Медичної Колегії, яка мала перевіряти
лікарні, аптеки, всіх, хто надавав медичну допомогу, а також організувати
навчання медицини в Галичині за австрійським зразком. Групу очолив
випускник медичного факультету Віденського університету (1772) Андреас
Крупіньскі (11.11.1744, м. Бєляни, Польща — 27.04.1783, Львів).
Цього ж 1773 року Андреас КРУПІНЬСКІ і розпочав викладання
анатомії у новоствореному Львівському медичному колегіумі “Collegium
medicum”. А вже в 1774-1775 роках професор Крупіньскі видає 5-томний
підручник з анатомії, який крім відомостей про будову людського тіла
містить описи різних хвороб, способи їх лікування, багато рецептів; трактатів
про гарячку, причини її виникнення і засоби лікування. Зокрема, у томі
«Остеологія», автор детально описує будову і хвороби зубо-щелепного
апарату.

Детальнішеhttps://nextcloud.meduniv.lviv.ua/s/QezSGFbLkNbXMaQ

Матешук-Вацеба Леся Ростиславівна
доктор медичних наук, професор, заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Автор понад 300 наукових та навчально-методичних праць, серед них монографія (3 видання), 10 навчальних посібників, 2 атласи, 2 підручники. Підготувала 2 докторів медичних наук та 18 кандидатів медичних наук (у т. ч. 5 докторів філософії).
Нагороджена Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (№ 703-К, 10 жовтня 2018 року), Подяками Наукового товариства ім. Шевченка та Західного наукового центру НАН України і МОН України, Дипломом Наукового товариства імені Шевченка, нагорода від департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України.
Член Наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів, European Federation for Experimental Morphology, International Federation of Associations of Anatomy, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, член експертної ради з теоретичної та профілактичної медицини та фармації МОН України, член Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України».

 Подолюк Марія Василівна
доктор філософії, доцент, завуч кафедри

Опублікувала 85 наукових та навчально-методичних праць, співавтор підручника «Анатомія людини».
Дослідження структурних змін органів жіночої репродуктивної системи за умов впливу опіоїду.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ), International Federation of Associations of Anatomy, European Federation for Experimental Morphology.

Фік Володимир Богуславович
доктор медичних наук, професор

Автор 345 наукових та навчально-методичних праць, у тому числі патенту на винахід, 12 патентів на корисну модель, 1 раціоналізаторська пропозиція і 1реєстр галузевих нововведень МОЗ України, 5 навчальних посібників з анатомії людини рекомендовані МОЗ України та співавтор підручника.
Дослідження структурних змін тканин пародонта та особливості мікробіоценозу ротової порожнини при дії опіоїда і їх корекція.
Член редакції журналу “Eniologie člověka”.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ), International Federation of Associations of Anatomy, European Federation for Experimental Morphology.

Підвальна Уляна Євгенівна
доктор медичних наук, доцент

Наукова сфера: радіологічна анатомія, комп’ютерна томографія, серцево-судинна система.
Член редакції Журналу European Radiology (Springer); Праці НТШ. Медичні науки. Рецензент журналів, індексованих в SCOPUS, Web of Science.
Асоціації: Асоціація анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України, European Society of Radiology, Radiological Society of North America, Наукове Товариство Шевченка.

Адамович Олена Олександрівна

 кандидат медичних наук, доцент

Керівник студентського наукового гуртка кафедри нормальної анатомії.
Автор 82 наукових та навчально-методичних праць та співавтор підручника з анатомії.
Член Лікарської комісії Наукового товариства Шевченка, Товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ), European Federation for Experimental Morphology, International Federation of Associations of Anatomy.

Бекесевич Анна Михайлівна
кандидат медичних наук, доцент

Опублікувала понад 50 наукових та навчально-методичних праць, співавтор навчального підручника та патенту на корисну модель.
Член редакційної колегії Праці НТШ. Медичні науки.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ),Лікарської комісії Наукового товариства Шевченка та двох міжнародних організації International Federation of Associations of Anatomy і European Federation for Experimental Morphology.

Беседіна Анна Сергіївна
 кандидат медичних наук, доцент

Автор понад 80 праць, співавтор підручника «Анатомія людини».
Член АГЕТ (Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України ), АПАМ (Асоціація превентивної та антиейджинг медицини) та асоціації аритмологів України.
Сфера клінічних інтересів: серцево-судинна система, ультразвукове дослідження серця.

Блищак Назарій Богданович
 кандидат медичних наук, доцент

Працює на кафедрі з 2006 року.
Сфера наукових зацікавлень: молекулярна біологія, функціональна анатомія.
Автор та співавтор 74 науково-методичних праць.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ), та двох міжнародних організації International Federation of Associations of Anatomy і European Federation for Experimental Morphology.

Борис Руслан Ярославович
кандидат медичних наук, доцент

Працює на кафедрі з 2004 року. Відповідальний за патріотично-виховну роботу зі студентами. Проходив стажування за кордоном (Карловий університет, Прага).
Опублікував понад 65 наукових статей, в тому числі в журналах, що індексуються Scholar, Web of science, Scopus, співавтор підручника та патенту на корисну модель.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ), International Federation of Associations of Anatomy, European Federation for Experimental Morphology.

Вільхова Ірина Володимирівна
кандидат медичних наук, доцент

Автор 75 друкованих праць, 8 патентів на винахід.
Дослідження структурних змін нирки при хронічній дії опіоїдів. Визначення біохімічних показників азотовидільної функції нирки при хронічній опіоїдів та їх відміні.
Член Асоціації анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів Укарїни, European Federation for Experimental Morphology, International Federation of Associations of Anatomy.

Галюк Уляна Михайлівна
кандидат медичних наук, доцент

Автор 155 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: “Людина” (Навчальний атлас з анатомії та фізіології), 7 навчальних посібників, підручник, 5 збірників з тестовими завданнями, 14 наукових статей у Web of Science, 2 статті у Scopus і патента на винахід.
Член Товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів, двох міжнародних організацій European Federation for Experimental Morphology, International Federation of Associations of Anatomy.
Наукові інтереси: патоморфологія клітин крові при Covid-19, ендокринної і серцево-судинної системи, променева анатомія, історія кафедри.

Гнідик Юлія Володимирівна
кандидат медичних наук, асистент

Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ), International Federation of Associations of Anatomy, European Federation for Experimental Morphology.

Гресько Наталія Ігорівна
 кандидат медичних наук, доцент

Автор понад 50 друкованих праць, серед них співавтор підручника з анатомії людини для студентів фармацевтичного факультету та патента на корисну модель.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ),Лікарської комісії Наукового товариства Шевченка, International Federation of Associations of Anatomy, European Federation for Experimental Morphology.
Наукові інтереси: патоморфологія органів при токсичному впливі опіатів, порівняльна анатомія, історія кафедри.

Джалілова Ельвіра Айдимівна
кандидат медичних наук, доцент

У 2014 році захистила кандидатську дисертацію.
Автор більше 50 публікацій, в тому числі в журналах, що індексуються Web of science, Scopus.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ), International Federation of Associations of Anatomy, European Federation for Experimental Morphology.

Кирик Христина Андріївна
кандидат медичних наук, доцент

У 2007 р. захистила кандидатську дисертацію.
Автор понад 80 науково-методичних праць, патенту на корисну модель та співавтор підручника з анатомії людини.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ)  та двох міжнародних організації International Federation of Associations of Anatomy і European Federation for Experimental Morphology.

Криницький Роман Павлович
кандидат медичних наук, асистент

Опублікув понад 50 наукових та науково-методичних праць. Є співавтором  навчального підручника.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ)  та двох міжнародних організації International Federation of Associations of Anatomy і European Federation for Experimental Morphology.

Логаш Максим Валентинович
кандидат медичних наук, асистент

Автор понад 70 науково-методичних праць та співавтор підручника з анатомії людини.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ) та двох міжнародних організацій International Federation of Associations of Anatomy і European Federation for Experimental Morphology.
Наукові інтереси: морфометричний аналіз, патоморфологія органів при токсичному впливі опіатів, порівняльна анатомія, історія кафедри.

Михалевич Марта Михайлівна
кандидат медичних наук, доцент

Опубліковано 81 наукова робота, 15 тез доповідей, 16 статтей, з них 2 у наукометричній базі Scopus.
У грудні 2021 р захистила дисертацію. Дослідження структурних особливостей піднижньощелепної залози щура в нормі та за впливу опіоїду.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ) та двох міжнародних організацій International Federation of Associations of Anatomy і European Federation for Experimental Morphology.

Мота Оксана Миколаївна
 кандидат медичних наук, доцент

Автор біля 145 наукових праць та методичних розробок, одного патенту на винахід, двох раціоналізаторських пропозицій, співавтором трьох навчально-методичних посібників та двох збірників тестових завдань. Науковий керівник студентського наукового гуртка впродовж 22 років (2000-2022рр.).
За активну підготовку студентів до участі у наукових конференціях отримала подяку із занесенням в особову справу.
Коло наукових інтересів: променева анатомія, анатомо-ультразвукові зіставлення органів, морфологія щитоподібної залози, антропометричні дослідження, порівняльна анатомія, патоморфологія крові при Covid-19 та інших патологіях, історія кафедри.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ), International Federation of Associations of Anatomy, European Federation for Experimental Morphology.

Нетлюх Аксінія Володимирівна
кандидат медичних наук, асистент

Опубліковано близько 40 наукових та науково-методичних праць, співавтор підручника.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ), International Federation of Associations of Anatomy, European Federation for Experimental Morphology.

Пальтов Євгеній Володимирович
кандидат медичних наук, доцент

Автор 225 публікацій, співавтор підручника з анатомії для студентів фармацевтичного факультету, 2 навчальних посібників на українській та англійській мові та 13 патентів на винахід.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ), International Federation of Associations of Anatomy, European Federation for Experimental Morphology.

Покотило Петро Богданович
кандидат медичних наук, доцент

Опублікував більше 80 наукових та науково-методичних праць. Є автором навчального підручника.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ), International Federation of Associations of Anatomy, European Federation for Experimental Morphology.

Савка Ірина Ігорівна
 кандидат медичних наук, доцент

У науковому доробку понад 55 публікації в наукових медичних виданнях, ліцензованих ДАК МОН України та у виданнях іноземних держав, які включені в міжнародну наукометричну базу, матеріалах з’їздів та Всеураїнських і міжнародних наукових конференцій.
Додаткова спеціалізація – організація і управління охороною здоров’я.
Членкиня Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України, International Federation of Associations of Anatomy, European Federation for Experimental Morphology.

Содомора Ольга Олексіївна
кандидат медичних наук, асистент

Захистила дисертацію в 2023 році, здобувши ступінь доктора філософії.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ).

Сушко Юрій Ігорович
кандидат медичних наук, доцент

Автор понад 60 наукових та навчально-методичних праць та співавтор  підручника.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ)  та двох міжнародних організацій International Federation of Associations of Anatomy і European Federation for Experimental Morphology.

Танчин Ігор Андрійович
кандидат медичних наук, доцент

Опублікував понад 100 наукових та науково-методичних праць. Є співавтором  навчального посібника і підручника.
Член Асоціації анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів Укарїни, а також 2 міжнародних асоціацій International Federation of Associations of Anatomy і European Federation for Experimental Morphology

Цитовський Максим Наумович
кандидат медичних наук, доцент

Заступник декана з виховної роботи медичного факультету №1.
Є автором 78 друкованих праць,  дві з яких Scopus та співавтором посібника та підручника з анатомії людини.
Член Асоціації Анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (АГЕТ), а також таких міжнародних організацій International Federation of Associations of Anatomy та European Federation for Experimental Morphology.

Посилання

Силабус дисципліни «Анатомія людини» ОК – 11
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 222 «Медицина»
освітньої програми  магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни.
1.1. Мета викладання навчальної дисципліни «Анатомія людини»   випливає із цілей освітньо-професійної програми підготовки випускників вищого медичного навчального закладу та визначаються змістом тих системних знань і умінь, котрими повинен оволодіти лікар-спеціаліст. Знання, які студенти отримують із навчальної дисципліни «Анатомія людини», є базовими для блоку дисциплін, що забезпечують природничо-наукову (блок ПН) і професійно-практичну (блок ПП) підготовку.
     1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Анатомія людини»  є:

•  Аналізувати інформацію  про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини.
• Демонструвати володіння морально-етичними  принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкту анатомічного та клінічного дослідження.
• Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку.
• Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини.
• Пояснювати закономірності розвитку та особливості будови органів та систем людини на макро- і мікроскопічному рівнях.
• Передбачити взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини їх мінливість під впливом екологічних факторів;  визначити топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини.
• Визначити вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини.

Детельніше

Силабус дисципліни «Анатомія людини з особливостями дитячого віку»
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 228 «Педіатрія»
освітньої програми  магістра педіатрії

Мета та завдання навчальної дисципліни.

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни «Анатомія людини з особливостями дитячого віку»   випливає із цілей освітньо-професійної програми підготовки випускників вищого медичного навчального закладу та визначаються змістом тих системних знань і умінь, котрими повинен оволодіти лікар-спеціаліст. Знання, які студенти отримують із навчальної дисципліни «Анатомія людини з особливостями дитячого віку», є базовими для блоку дисциплін, що забезпечують природничо-наукову (блок ПН) і професійно-практичну (блок ПП) підготовку.

     1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Анатомія людини з особливостями дитячого віку»  є:

•  Аналізувати інформацію  про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини.
• Демонструвати володіння морально-етичними  принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкту анатомічного та клінічного дослідження.
• Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку.
• Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини.
• Пояснювати закономірності розвитку та особливості будови органів та систем людини на макро- і мікроскопічному рівнях.
• Передбачити взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини їх мінливість під впливом екологічних факторів;  визначити топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини.
• Визначити вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини.

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни «Анатомія людини»
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 221 «Стоматологія»
освітньої програми  магістра стоматології

Мета та завдання навчальної дисципліни.

1.1.Мета викладання навчальної дисципліни «Анатомія людини»  випливає із цілей освітньої-професійної програми підготовки випускників вищого медичного навчального закладу та визначаються змістом тих системних знань і умінь, котрими повинен оволодіти лікар-спеціаліст. Знання, які студенти отримують із навчальної дисципліни «Анатомія людини», є базовими для блоку дисциплін, що забезпечують природничо-наукову (блок ПН) і професійно-практичну (блок ПП) підготовку.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Анатомія людини» є наступні:

• Аналізувати інформацію  про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини;
• Демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкту анатомічного та клінічного дослідження;
• Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку;
• Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини;
• Пояснювати закономірності розвитку та особливості будови органів та систем людини на макро- і мікроскопічному рівнях;
• Передбачити взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини їх мінливість під впливом екологічних факторів; визначити топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини;
• Визначити вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини.

Детальніше

Силабус вивчення навчальної дисципліни «Практична анатомія» ВБ 1.39
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 222 «Медицина»
освітньої програми  магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни:
Мета навчальної дисципліни за вибором “Практична анатомія” випливає із цілей освітньої-професійної програми підготовки випускників вищого медичного навчального закладу та визначається змістом тих системних знань і умінь, котрими повинен оволодіти лікар-спеціаліст. Знання, які студенти отримують із навчальної дисципліни за вибором ” Практична анатомія “, є базовими для блоку дисциплін, що забезпечують природничо-наукову (блок ПН) і професійно-практичну (блок ПП) підготовку.

Для успішного навчання та опанування компетентностями з дисципліни «Практична анатомія» студенту необхідні базові знання та результати навчання з дисциплін:

1. Медична біологія, базові знання якої дозволяють студентові опанувати основи порівняльної анатомії, розглядати розвиток органів не лише у їхньому онтогенезі, але і розуміти філогенез кожної системи організму.
2. Біофізика, базові знання якої необхідні студентові для розуміння основних принципів роботи складних сучасних приладів, без яких сьогодні не обходиться жодна клінічна практика і які допомагають вивчати анатомію людини прижиттєво (ЕКГ, КТ, МРТ, УЗД і т. п.).
3. Латинська мова, без основ якої неможливо студентам освоїти граматику лікаря – анатомічну номенклатуру, що є абсолютно необхідною умовою опанування компетентностями з дисципліни «Практична анатомія» та інтегрування у світову лікарську спільноту.
4. Анатомія людини, базові знання якої необхідні для діагностики та розуміння нозологічних форм.
5. Топографічна анатомія та оперативна хірургія, базові знання якої необхідні для розуміння топографічних співвідношень органів, інтерпретації клінічних симптомів та знання доступів і ходу оперативних втручань

1.2. Завдання навчальної дисципліни сформульовано відповідно до освітньо-професійної програми (ОПП) і освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ):

• Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини;
• Демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкту анатомічного та клінічного дослідження
• Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку
• Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини
• Пояснювати закономірності розвитку та особливості будови органів та систем людини на макро- і мікроскопічному рівнях.
• Передбачити взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини їх мінливість під впливом екологічних факторів; визначити топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини.
• Визначити вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини.

Детальніше

Силабус вивчення навчальної дисципліни «Практична анатомія» ВБ 1.39
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 228 «Педіатрія»
освітньої програми  магістра педіатрії

Мета та завдання навчальної дисципліни:

• Мета навчальної дисципліни за вибором “Практична анатомія ” випливає із цілей освітньої-професійної програми підготовки випускників вищого медичного навчального закладу та визначається змістом тих системних знань і умінь, котрими повинен оволодіти лікар-спеціаліст. Знання, які студенти отримують із навчальної дисципліни за вибором ” Практична анатомія “, є базовими для блоку дисциплін, що забезпечують природничо-наукову (блок ПН) і професійно-практичну (блок ПП) підготовку.

Для успішного навчання та опанування компетентностями з дисципліни «Практична анатомія» студенту необхідні базові знання та результати навчання з дисциплін:

1. Медична біологія, базові знання якої дозволяють студентові опанувати основи порівняльної анатомії, розглядати розвиток органів не лише у їхньому онтогенезі, але і розуміти філогенез кожної системи організму.
2. Біофізика, базові знання якої необхідні студентові для розуміння основних принципів роботи складних сучасних приладів, без яких сьогодні не обходиться жодна клінічна практика і які допомагають вивчати анатомію людини прижиттєво (ЕКГ, КТ, МРТ, УЗД і т. п.).
3. Латинська мова, без основ якої неможливо студентам освоїти граматику лікаря – анатомічну номенклатуру, що є абсолютно необхідною умовою опанування компетентностями з дисципліни «Практична анатомія» та інтегрування у світову лікарську спільноту.
4. Анатомія людини, базові знання якої необхідні для діагностики та розуміння нозологічних форм.
5. Топографічна анатомія та оперативна хірургія, базові знання якої необхідні для розуміння топографічних співвідношень органів, інтерпретації клінічних симптомів та знання доступів і ходу оперативних втручань

1.2. Завдання навчальної дисципліни сформульовано відповідно до освітньо-професійної програми (ОПП) і освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ):

• Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини;
• Демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкту анатомічного та клінічного дослідження
• Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку
• Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини
• Пояснювати закономірності розвитку та особливості будови органів та систем людини на макро- і мікроскопічному рівнях.
• Передбачити взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини їх мінливість під впливом екологічних факторів; визначити топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини.
• Визначити вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини.

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни «Анатомія людини» ОК 5
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація»
освітньої програми  магістра фармації

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1.Мета викладання навчальної дисципліни «Анатомія людини» випливає із цілей освітньої-професійної програми підготовки випускників вищого медичного навчального закладу та визначаються змістом тих системних знань і умінь, котрими повинен оволодіти лікар-спеціаліст. Знання, які студенти отримують із навчальної дисципліни «Анатомія людини», є базовими для блоку дисциплін, що забезпечують природничо-наукову (блок ПН) і професійно-практичну (блок ПП) підготовку.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Анатомія людини» є наступні:

• Аналізувати інформацію  про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини;
• Демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкту анатомічного та клінічного дослідження;
• Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку;
• Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини;
• Пояснювати закономірності розвитку та особливості будови органів та систем людини на макро- і мікроскопічному рівнях;
• Передбачити взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини їх мінливість під впливом екологічних факторів; визначити топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини;
• Визначити вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини.

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни «Анатомія людини» ОК 5
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» (заочна форма)
освітньої програми  магістра фармації

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1.Мета викладання навчальної дисципліни «Анатомія людини» випливає із цілей освітньої-професійної програми підготовки випускників вищого медичного навчального закладу та визначаються змістом тих системних знань і умінь, котрими повинен оволодіти лікар-спеціаліст. Знання, які студенти отримують із навчальної дисципліни «Анатомія людини», є базовими для блоку дисциплін, що забезпечують природничо-наукову (блок ПН) і професійно-практичну (блок ПП) підготовку.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Анатомія людини» є наступні:

• Аналізувати інформацію  про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини;
• Демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкта  анатомічного та клінічного дослідження;
• Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку;
• Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини;
• Пояснювати закономірності розвитку та особливості будови органів та систем людини на макро- і мікроскопічному рівнях;
• Передбачити взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини їх мінливість під впливом екологічних факторів; визначити топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини;
• Визначити вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини.

Детальніше

Силабус  навчальної дисципліни «Анатомія людини»
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 227 Терапія та реабілітація
спеціалізація 227.01 Фізична терапія

Кваліфікація освітня: Бакалавр терапії та реабілітації за спеціалізацією фізична терапія

Мета та завдання навчальної дисципліни.

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни «Анатомія людини (у т.ч. пальпаційна, функціональна, рентгенанатомія)»  випливає із цілей освітньо-професійної програми підготовки випускників вищого медичного навчального закладу та визначаються змістом тих системних знань і умінь, котрими повинен оволодіти бакалавр. Знання, які студенти отримують із навчальної дисципліни «Анатомія людини (у т.ч. пальпаційна, функціональна, рентгенанатомія)», є базовими для блоку дисциплін, що забезпечують природничо-наукову (блок ПН) і професійно-практичну (блок ПП) підготовку.

     1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Анатомія людини (у т.ч. пальпаційна, функціональна, рентгенанатомія)» є:

•  Аналізувати інформацію  про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини.
• Демонструвати володіння морально-етичними  принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкту анатомічного та клінічного дослідження.
• Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку.
• Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини.
• Пояснювати закономірності розвитку та особливості будови органів та систем людини на макро- і мікроскопічному рівнях.
• Передбачити взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини їх мінливість під впливом екологічних факторів;  визначити топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини.
• Вивчення участі різних ланок опорно-рухового апарату у виконанні рухів і в підтримці положень тіла людини.
• Вивчення розміщення внутрішніх органів при виконанні рухів та у різних положеннях тіла.
• Визначити вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини.

• Визначати тип пропорцій тіла, вид постави, конституцію тіла.
• Демонструвати усі види рухів тулуба, кінцівок, голови.
• Визначати проекції складових скелету на поверхню тіла.
• Визначати контури поверхневих м’язів тіла.
• Демонструвати різноманітні дії м’язів у суглобах.
• Визначати основні орієнтири для проекції органів грудної та черевної порожнин на поверхню тіла.
• Демонструвати місця притискання судин і визначення пульсу в різних ділянках тіла в разі кровотеч.
• Визначати проекцію поверхневих і глибоких лімфовузлів на поверхню тіла.

Детальніше

Syllabus discipline “Human Anatomy” EC 11
22 area of expertise “Healthcare”
222 specialty “Medicine”
Educational program Master of medicine

The Aims and Objectives of the subject

1.1. The overall aim of the teaching process of Human Anatomy is determined by the goals of the programme outlining educational-professional training of higher medical institutions, as well as by the content of systemic  competence and practical skills required for a doctor. The knowledge received during the study of Human Anatomy is basic for a range of subjects providing both natural-science (NS unit) and professional-practical (PP unit) preparation.

1.2. The ultimate goals of the course Human anatomy:

– Analyze information about the structure of human body, system it consists of, organs and tissues;

– Demonstrate the moral and ethical attitude a living person and his/her body as an object of anatomical and clinical study.

– Explain the patterns of prenatal and early postnatal development of the human organs, versions of organs variability, malformations;

– Interpret sex, age and individual features of the structure of the human body;

– To explain the patterns of development and peculiarities of the structure of human organs and systems at the macro- and microscopic levels.

– Provide unity and interdependence of structures and functions of human organs, their variability under the influence of environmental factors;

– Determine the impact of social conditions and work on the development and structure of the human body.

Link

Syllabus of study discipline “Human Anatomy” EC 11
22 area of expertise “Healthcare”
221 specialty “Dentistry”.
Educational program Master of medicine.

The Aims and Objectives of the subject

1.1. The overall aim of the teaching process of Human Anatomy is determined by the goals of the programme outlining educational-professional training of higher medical institutions, as well as by the content of systemic  competence and practical skills required for a doctor. The knowledge received during the study of Human Anatomy is basic for a range of subjects providing both natural-science (NS unit) and professional-practical (PP unit) preparation.

1.2. The ultimate goals of the course Human anatomy:

– Analyze information about the structure of human body, system it consists of, organs and tissues;

– Demonstrate the moral and ethical attitude a living person and his/her body as an object of anatomical and clinical study.

– Explain the patterns of prenatal and early postnatal development of the human organs, versions of organs variability, malformations;

– Interpret sex, age and individual features of the structure of the human body;

– To explain the patterns of development and peculiarities of the structure of human organs and systems at the macro- and microscopic levels.

– Provide unity and interdependence of structures and functions of human organs, their variability under the influence of environmental factors;

– Determine the impact of social conditions and work on the development and structure of the human body.

Link

[]

Розклад

Посилання

[]

Форма підсумкового контролю успішності навчання – екзамен.

Екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни.

Екзамен проводиться лише у письмовій формі і складається з двох частин:

1.Тестовий контроль знань. Студент отримує варіант тестового завдання, котрий включає 40 тестових завдань з бази Крок-1 2006-2024 років та містить тестові завдання з усіх вивчених розділів дисципліни. База тестів є відкритою впродовж усього навчання. Кожна правильна тестова відповідь зараховується, як 1 бал. Максимальна можлива кількість отриманих балів за тестовий контроль складає 40 балів.

2. Письмова робота. Студент отримує білет з 4 питаннями, на котрий дає письмову відповідь. Перелік екзаменаційних питань є відкритим впродовж усього навчання. Кожне письмове питання оцінюється від 0 до 10 балів. Максимальна можлива кількість отриманих балів за письмову роботу складає 40 балів. Мінімальна кількість балів за екзамен складає 50 балів.

(У разі дистанційного навчання  проведення екзамену буде відбуватися згідно наказу ректора).

Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти:

Для дисциплін формою підсумкового контролю яких є екзамен:

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність для допуску до екзамену становить 120 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для допуску до екзамену  становить 72 бали.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:

Для зручності наведено таблицю перерахунку за 120-бальною шкалою:

Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються екзаменом

Самостійна робота студентів  оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу контролюється при підсумковому контролі.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні екзамену становить 80.

Мінімальна кількість балів при складанні екзамену – не менше 50.

 Оцінка з дисципліни, яка завершується екзаменом визначається, як сума балів за поточну навчальну діяльність (не менше 72) та балів за екзамен (не менше 50).

Бали з дисципліни незалежно конвертуються як в шкалу ECTS, так і в 4-бальну (національну) шкалу. Бали шкали ECTS у 4-бальну шкалу не конвертуються і навпаки.

Бали студентів, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни ранжуються за шкалою ECTS таким чином:

Ранжування з присвоєнням оцінок „А”, „В”, „С”, „D”, „Е” проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю і успішно завершили вивчення дисципліни. Студенти, які одержали оцінки FX, F («2») не вносяться до списку студентів, що ранжуються. Студенти з оцінкою FX після перескладання автоматично отримують бал „Е”.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму, конвертуються у традиційну 4-ри бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:

Оцінка ECTS у традиційну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів перевіряється статистичними методами (коефіцієнт кореляції між оцінкою ECTS та оцінкою за національною шкалою).

Детальніше:

https://nextcloud.meduniv.lviv.ua/s/HWCsbj2b6rX7jJ4
https://nextcloud.meduniv.lviv.ua/s/4DMtgY7Q7g9k8Hq
https://nextcloud.meduniv.lviv.ua/s/o2Fn9sgyHqLeGWq

Методи контролю.

Поточний контроль здійснюється на основі контролю теоретичних знань, навичок і вмінь.

Форми поточного контролю:

1. Усне опитування (фронтальне, індивідуальне, комбіноване)
2. Практична перевірка сформованих професійних вмінь
3. Тестовий контроль (відкриті та закриті тестові завдання)

Самостійна робота студента оцінюється на практичних заняттях і є складовою підсумкової оцінки студента.

Підсумковий контроль проводиться на основі середнього балу за поточну успішність, конвертованого у 200-бальну шкалу.

      Поточний контроль Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті і включає перевірку знань лекційного матеріалу, самостійної роботи та матеріалу практичного заняття. Оцінювання здійснюється за 4-ри бальною (національною) шкалою.

     Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік.

Зарахованою вважається дисципліна при умові складання кожної теми практичного заняття на позитивну оцінку та виконання самостійної роботи. У такому випадку студент отримує залік (зараховано).  Всі оцінки за поточну успішність додаються та визначається середній бал, а потім  успішність конвертується багатобальну шкалу дисципліни, що завершується заліком.

      Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти:

Для дисциплін формою підсумкового контролю яких є залік:

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 200 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 120 балів.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:

Для зручності наведено таблицю перерахунку за 200-бальною шкалою:

Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються заліком

Детальніше:

https://nextcloud.meduniv.lviv.ua/s/LN6MZ3AHLKRS36F
https://nextcloud.meduniv.lviv.ua/s/PpR2LtknFckxPxM

    Методи контролю:

Поточний контроль здійснюється на основі контролю теоретичних знань, навичок і вмінь.

Форми поточного контролю:

1. Усне опитування (фронтальне, індивідуальне, комбіноване).
2. Практична перевірка сформованих професійних вмінь.
3. Тестовий контроль (відкриті та закриті тестові завдання).

Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання.

Відмінно (“5”) –  Студент правильно відповів на 90-100 % тестів формату А. Правильно, чітко і логічно і повно   відповідає на всі стандартизовані питання поточної теми, добре  знає матеріал попередніх тем (вихідний рівень знань), відповідає на питання лекційного курсу і питання  з самостійної роботи. Правильно  демонструє препарат (знання практичних навичок), правильно вживає латинські терміни. Робить узагальнення матеріалу, доповнює свою відповідь знанням додаткової літератури. Виписав в словник   усі латинські терміни і їх еквіваленти українською мовою за темою заняття. Виконав усі завдання, які передбачені методичними розробками  під час самостійної роботи студента.

Добре (“4”)  –  Студент правильно відповів на 70-90% тестів формату А. Правильно, інколи за допомогою пояснювальних питань, відповідає на стандартизовані питання поточної теми, знає матеріал попередніх тем

(вихідний рівень знань), відповідає на питання лекційного курсу і питання  з самостійної роботи. Правильно  демонструє препарат (знання практичних навичок). Студент правильно вживає латинські терміни. Виписав в словник   усі латинські терміни і їх еквіваленти українською мовою за темою заняття. Виконав усі завдання, які передбачені методичними розробками  під час самостійної роботи студента.

Задовільно (“3”) –  Студент правильно відповів на 50 -70% тестів формату А .  Неповно, за допомогою пояснювальних питань, відповідає на стандартизовані питання поточної теми, на питання з  матеріалу попередніх тем (вихідний рівень знань), неточно і неповно відповідає на питання лекційного курсу і питання  з самостійної роботи. Не може  самостійно побудувати чітку, логічну відповідь. Під час відповіді і демонстрації препарату (знання практичних навичок)  студент робить незначні помилки.  Студент  вживає латинські терміни з помилками, або неповністю знає латинські терміни з теми поточного заняття і попередніх занять. Виписав в словник   не повністю латинські терміни і їх еквіваленти українською мовою за темою заняття.

Виконав  не повністю завдання, які передбачені методичними розробками  під час самостійної роботи студента.

Незадовільно  (“2”) – Студент  відповів на   менше, ніж 50% тестів формату А. Не знає  матеріалу  поточної теми.  Або відповідає на поставлені питання поточної теми недостатньо, неповно, не може побудувати логічну відповідь, не відповідає на додаткові питання, не розуміє  змісту матеріалу , не знає питання з  матеріалу попередніх тем (вихідний рівень знань), не відповідає на питання лекційного курсу і питання  з самостійної роботи. Під час відповіді і демонстрації препарату (знання практичних навичок)  студент робить значні, грубі  помилки.  Студент   не знає латинських термінів з теми поточного заняття і попередніх занять,  або вживає латинські терміни з помилками. Не виписав в словник латинські терміни і їх еквіваленти українською мовою за темою заняття. Не виконав  завдання, які передбачені методичними розробками  під час самостійної роботи студента.

Оцінювання самостійної роботи студента. Матеріал для самостійної роботи студентів, який передбачений  в темі практичного заняття одночасно із аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю  теми  на відповідному аудиторному занятті.  Оцінювання тем, які  виносяться  на самостійне опрацювання і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюються під час підсумкового контролю.

Підсумковий контроль проводиться у вигляді проводиться у вигляді семестрового заліку, який включає результати поточного контролю.

     Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу (необхідно описати форми проведення поточного контролю під час навчальних занять за 4-ри бальною (національною) шкалою). Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.

     Оцінювання поточної навчальної діяльності. Під час оцінювання засвоєння кожної теми  за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (національною).  При цьому враховуються усі види робіт, передбачені програмою дисципліни. Студент має отримати оцінку з кожної теми для подальшої конвертації  оцінок у бали за багатобальною (200-бальною) шкалою.

   Форма підсумкового контролю успішності навчання (семестровий залік).

Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік з дисциплін проводиться після закінчення її вивчення, до початку екзаменаційної сесії.

      Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти:

Для дисциплін формою підсумкового контролю яких є залік:

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 200 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 120 балів.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:

Для зручності наведено таблицю перерахунку за 200-бальною шкалою:

Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються заліком

Детальніше:

https://nextcloud.meduniv.lviv.ua/s/jmCoAW2Sy7Dp3yD

Методи контролю.

Контрольні роботи, які студенти виконують індивідуально в міжсесійний період, рецензуються  на кафедрі до початку сесії. Роботу необхідно виконувати охайно, чітко, старанно, залишаючи місце для зауважень рецензента. Текст завдання описується повністю із збереженням нумерації завдання. У кінці роботи навести список використаної літератури, вказати дату і особистий підпис.     Контрольна робота рецензується на кафедрі анатомії людини, оцінюється в балах, що входять в оцінювання поточної навчальної діяльності: максимальна кількість–80 балів (70-80 б. – відмінно;  55-70 б. – добре; 40-55 б. – задовільно; 0-39 б. –  незадовільно).

Незарахована робота з рецензією повертається студенту, який повинен виконати всі завдання заново в новому зошиті і разом з попередньою роботою представити на повторне рецензування.

Контрольна робота не буде зарахована, якщо:

1. у контрольній роботі не висвітлені відповіді, або невірно подані відповіді – що складає менше 40 балів.
2. здана несвоєчасно
3. робота виконана неакуратно і написана нерозбірливо.

Студент може в письмовій або усній формі звертатися до рецензента.

До здачі заліку допускаються ті студенти, які прослухали повний курс лекцій, виконали план практичних занять і самостійних робіт і мають зараховану контрольну роботу.

Лекційний матеріал і самостійна робота студентів оцінюється в процесі поточного контролю на відповідних практичних заняттях і під час підсумкового тематичного контролю.

На кожному практичному занятті  навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою.

Студент допускається до підсумкового тематичного контролю при умові виконання вимог навчальної програми, зарахованої контрольної роботи, відпрацювання усіх навчальних занять (практичних занять). Підсумковий тематичний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів із 80.

Кількість балів, що присвоюється студентам при вивченні дисципліни,  вираховується як сума балів за  контрольну роботу, поточну навчальну діяльність і бали за підсумковий тематичний контроль.

10. Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу (необхідно описати форми проведення поточного контролю під час навчальних занять за 4-ри бальною (національною) шкалою. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності є стандартизованими і включають контроль теоретичної та практичної підготовки.

10.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності. Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (національною).  При цьому враховуються усі види робіт, передбачені програмою дисципліни. Студент має отримати оцінку з кожної теми для подальшої конвертації  оцінок у бали за багатобальною (200-бальною) шкалою.

Поточний контроль здійснюється на основі контролю теоретичних знань, навичок і вмінь.

Форми поточного контролю:

1. Усне опитування (фронтальне, індивідуальне, комбіноване)
2. Практична перевірка сформованих професійних вмінь
3. Тестовий контроль (відкриті та закриті тестові завдання)

Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання.

Відмінно (“5”) –  Студент правильно відповів на 90-100 % тестів формату А. Правильно, чітко і логічно і повно   відповідає на всі стандартизовані питання поточної теми, добре  знає матеріал попередніх тем (вихідний рівень знань), відповідає на питання лекційного курсу і питання  з самостійної роботи. Правильно  демонструє препарат (знання практичних навичок), правильно вживає латинські терміни. Робить узагальнення матеріалу, доповнює свою відповідь знанням додаткової літератури. Виконав усі завдання, які передбачені методичними розробками  під час самостійної роботи студента.

Добре (“4”)  –  Студент правильно відповів на 70-90% тестів формату А. Правильно, інколи за допомогою пояснювальних питань, відповідає на стандартизовані питання поточної теми, знає матеріал попередніх тем

(вихідний рівень знань), відповідає на питання лекційного курсу і питання  з самостійної роботи. Правильно  демонструє препарат (знання практичних навичок). Студент правильно вживає латинські терміни. Виконав усі завдання, які передбачені методичними розробками  під час самостійної роботи студента.

Задовільно (“3”) –  Студент правильно відповів на 50 -70% тестів формату А .  Неповно, за допомогою пояснювальних питань, відповідає на стандартизовані питання поточної теми, на питання з  матеріалу попередніх тем (вихідний рівень знань), неточно і неповно відповідає на питання лекційного курсу і питання  з самостійної роботи. Не може  самостійно побудувати чітку, логічну відповідь. Під час відповіді і демонстрації препарату (знання практичних навичок)  студент робить незначні помилки.  Виконав  не повністю завдання, які передбачені методичними розробками  під час самостійної роботи студента.

Незадовільно  (“2”) – Студент  відповів на   менше, ніж 50% тестів формату А. Не знає  матеріалу  поточної теми.  Або відповідає на поставлені питання поточної теми недостатньо, неповно, не може побудувати логічну відповідь, не відповідає на додаткові питання, не розуміє  змісту матеріалу , не знає питання з  матеріалу попередніх тем (вихідний рівень знань), не відповідає на питання лекційного курсу і питання  з самостійної роботи. Під час відповіді і демонстрації препарату (знання практичних навичок)  студент робить значні, грубі  помилки.  Студент   не знає латинських термінів з теми поточного заняття і попередніх занять,  або вживає латинські терміни з помилками. Не виписав в словник латинські терміни і їх еквіваленти українською мовою за темою заняття. Не виконав  завдання, які передбачені методичними розробками  під час самостійної роботи студента.

Оцінювання самостійної роботи студента. Матеріал для самостійної роботи студентів, який передбачений  в темі практичного заняття одночасно із аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю  теми  на відповідному аудиторному занятті.  Оцінювання тем, які  виносяться  на самостійне опрацювання і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюються під час підсумкового контролю.

11.Форма підсумкового контролю успішності навчання є семестровий залік.

Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік з дисциплін проводиться після закінчення її вивчення, до початку екзаменаційної сесії.

12.Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти:

Формою підсумкового контролю яких є залік:

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 200 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 120 балів.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:

Для зручності наведено таблицю перерахунку за 200-бальною шкалою:

Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються заліком

Самостійна робота студентів  оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу контролюється при підсумковому контролі.

Бали з дисципліни незалежно конвертуються як в шкалу ECTS, так і в 4-бальну (національну) шкалу. Бали шкали ECTS у 4-бальну шкалу не конвертуються і навпаки.

Бали студентів, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни ранжуються за шкалою ECTS таким чином:

Ранжування з присвоєнням оцінок „А”, „В”, „С”, „D”, „Е” проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю і успішно завершили вивчення дисципліни. Студенти, які одержали оцінки FX, F («2») не вносяться до списку студентів, що ранжуються. Студенти з оцінкою FX після перескладання автоматично отримують бал „Е”.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму, конвертуються у традиційну 4-ри бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:

Оцінка ECTS у традиційну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів перевіряється статистичними методами (коефіцієнт кореляції між оцінкою ECTS та оцінкою за національною шкалою).

Детальніше:

https://nextcloud.meduniv.lviv.ua/s/sy7scDjCGmmLkrP

Методи контролю

Поточний контроль здійснюється на основі контролю теоретичних знань, навичок і вмінь.

Форми поточного контролю:

1. Усне опитування (фронтальне, індивідуальне, комбіноване)
2. Практична перевірка сформованих професійних вмінь
3. Тестовий контроль (відкриті та закриті тестові завдання)

Самостійна робота студента оцінюється на практичних заняттях і є складовою підсумкової оцінки студента.

Підсумковий контроль (екзамен) проводиться лише у письмовій формі і складається з двох частин:

1.Тестовий контроль знань.

2. Письмова робота. Студент отримує білет з 4 питаннями, на котрий дає письмову відповідь. Перелік екзаменаційних питань є відкритим впродовж усього навчання.
3. Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу (необхідно описати форми проведення поточного контролю під час навчальних занять за 4-ри бальною (національною) шкалою). Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.

Тестовий контроль: студент в системі міса отримує 10 тестів, відповідає та отримує результат у балах (від 0 до 10) та відсотках (від 0 до 100).

Демонстрація практичної навички: студент повинен вміти продемонструвати кожну структуру, яка є в переліку практичних навичок.

Відповідь на запитання викладача: викладач опитує матеріал заняття.

10.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності. Під час оцінювання засвоєння кожної теми  за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (національною).  При цьому враховуються усі види робіт, передбачені програмою дисципліни. Студент має отримати оцінку з кожної теми для подальшої конвертації  оцінок у бали за багатобальною (200-бальною) шкалою.

Тестовий контроль:

від 5-6 (50-60%) – задовільно;

7-8 (70-80%) – добре;

9-10 (90-100%) – відмінно.

Відповідь на запитання викладача: студент відповів на усі питання викладача, продемонстрував вміння логічно мислити – відмінно,

студент відповів на усі питання викладача, продемонстрував вміння логічно мислити, зробив 1-2 помилки в латинських термінах – добре, студент відповів на усі питання викладача, продемонстрував вміння логічно мислити – плутається в латинських термінах – задовільно.

11. Форма підсумкового контролю успішності навчання – екзамен.

Екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни.

Екзамен проводиться лише у письмовій формі і складається з двох частин:

1.Тестовий контроль знань. Студент отримує варіант тестового завдання, котрий включає 40 тестових завдань та містить тестові завдання з усіх вивчених розділів дисципліни. База тестів є відкритою впродовж усього навчання. Кожна правильна тестова відповідь зараховується, як 1 бал. Максимальна можлива кількість отриманих балів за тестовий контроль складає 40 балів.

2. Письмова робота. Студент отримує білет з 4 питаннями, на котрий дає письмову відповідь. Перелік екзаменаційних питань є відкритим впродовж усього навчання. Кожне письмове питання оцінюється від 0 до 10 балів. Максимальна можлива кількість отриманих балів за письмову роботу складає 40 балів.

Мінімальна кількість балів за екзамен складає 50 балів.

12. Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти:

Для дисциплін формою підсумкового контролю яких є екзамен.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність для допуску до екзамену становить 120 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для допуску до екзамену становить 72 бали.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:

Для зручності наведено таблицю перерахунку за 200-бальною шкалою:

Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються екзаменом

Самостійна робота студентів  оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу контролюється при підсумковому контролі.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні екзамену становить 80.

Мінімальна кількість балів при складанні екзамену – не менше 50.

 Оцінка з дисципліни, яка завершується екзаменом визначається, як сума балів за поточну навчальну діяльність (не менше 72) та балів за екзамен (не менше 50).

Бали з дисципліни незалежно конвертуються як в шкалу ECTS, так і в 4-бальну (національну) шкалу. Бали шкали ECTS у 4-бальну шкалу не конвертуються і навпаки.

Бали студентів, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни ранжуються за шкалою ECTS таким чином:

Ранжування з присвоєнням оцінок „А”, „В”, „С”, „D”, „Е” проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю і успішно завершили вивчення дисципліни. Студенти, які одержали оцінки FX, F («2») не вносяться до списку студентів, що ранжуються. Студенти з оцінкою FX після перескладання автоматично отримують бал „Е”.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму, конвертуються у традиційну 4-ри бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:

Оцінка ECTS у традиційну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів перевіряється статистичними методами (коефіцієнт кореляції між оцінкою ECTS та оцінкою за національною шкалою).

Детальніше:

https://nextcloud.meduniv.lviv.ua/s/SAYPSLcKy385Axm

Control methods:

Current control is based on the control of theoretical knowledge, practical skills and abilities.

Types of control:

1. Oral survey (frontal, individual, combined)
2. Practical test existing professional skills
3. Test control (open and closed tests)

Self work of students is evaluated at workshops and is part of the final grade of the student.

Final control is carried out in the form of a written exam that includes:

1. Test control of knowledge. The student receives a version of the test task, which includes 40 test tasks from the Step-1 database from 2006-2022 and contains test tasks from all studied sections of the discipline. The database of tests is open throughout the entire course.
2. Written work. The student receives a ticket with 4 questions, to which he gives a written answer. The list of exam questions is open throughout the entire course.
3. Current control is carried out during training sessions and is aimed at checking the students’ assimilation of educational material (it is necessary to describe the forms of current control during training sessions on a 4-point (national) scale). Forms of assessment of current educational activities should be standardized and include control of theoretical and practical training.

Test control: a student in the MISA system receives 10 tests, answers and receives the result in points (from 0 to 10) and percentages (from 0 to 100).

Demonstration of a practical skill: the student must be able to demonstrate each structure that is listed in the practical skills.

Answer to the teacher’s question: the teacher examines the lesson material.

10.1 Assessment of current educational activities. During the evaluation of the mastery of each topic for the current educational activity, the student is assigned a 4-point (national) grade. At the same time, all types of work provided for by the discipline program are taken into account. The student must receive a grade on each topic for further conversion of grades into points on a multi-point (200-point) scale.

TTest control:

from 5-6 (50-60%) – satisfactory; 7-8 (70-80%) – good; 9-10 (90-100%) – excellent.

Demonstration of a practical skill: the student must be able to demonstrate all the structures that are listed in the practical skills.

Answering the teacher’s questions: the student answered all the teacher’s questions, demonstrated the ability to think logically – excellent, the student answered all the teacher’s questions, demonstrated the ability to think logically, made 1-2 mistakes in Latin terms – good, the student answered all the teacher’s questions, demonstrated the ability to think logically – confused in Latin terms – satisfactory.

11. Form of final control of study success (exam).

The semester exam is a form of final control of the student’s assimilation of theoretical and practical material from the academic discipline.

The exam is conducted only in written form and consists of two parts:

1. Test control of knowledge. The student receives a version of the test task, which includes 40 test tasks from the Step-1 database of 2006-2022 and contains test tasks from all studied sections of the discipline. The database of tests is open throughout the entire course. Each correct test answer is counted as 1 point. The maximum possible number of points obtained for the test control is 40 points.
2. Written work. The student receives a ticket with 4 questions, to which he gives a written answer. The list of exam questions is open throughout the entire course. Each written question is evaluated from 0 to 10 points. The maximum possible number of points received for written work is 40 points. The minimum number of points for the exam is 50 points.

In the case of distance learning, the exam will be carried out in accordance with the rector`s order.

12. The scheme of accrual and distribution of points received by students:

For courses which form the final control is exam:

The maximum number of points that a student can collect for current educational activity per semester for admission to exam is 120 points.

The minimum number of points that a student must collect for current educational activity per semester for admission to exam is 72 points.

Calculating the number of points is based on student evaluations received by traditional scale while learning subjects by calculating the arithmetic average (AA), rounded to two decimal places. The resulting value is converted into points by multi-scale as follows:

For convenience, a calculation table is provided on a 120-point scale:

Conversion of the average score for current activity in multi point scale for courses that are completed by exam

Self work of students is evaluated during the current control of theme on the appropriate lesson. Learning of themes which dart out only on self work are controlled at the final control.

The maximum number of points that a student can get in the passing the examination is 80. The minimum number of points in the passing the examination – at least 50.

Evaluation of the discipline, which culminating with exam is defined as the sum of points for current educational activity (at least 72) and points for the exam (at least 50).

Evaluation of the disciplines, the final form control of which  is a test (differentiated test) is based on the sum of points for current educational activity (at least 72) and points for the exam (at least 50).

Points of ECTS scale not converted in 4-point scale and vice versa because the ECTS scale and 4-point scale are independent.

Points of students who study in one specialty,considering the number of scored points, are ranked on a ECTS scale as follows:

Ranking with the assignment of grades “A”, “B”, “C”, “D”, “E” is carried out for students of this course who are studying in one specialty and have successfully completed the study of the discipline. Students who receive grades of FX, F (“2”) are not listed as ranked students. Students with an FX grade automatically receive an “E” grade after retaking.

Points of discipline for students who successfully completed the program are converted in traditional 4-point scale by absolute criteria, which are listed in the table below:

Table 4:

Points of ECTS scale not converted in 4-point scale and vice versa because the ECTS scale and 4-point scale are independent.

Objective evaluation of educational activities of students is tested by statistical methods (the correlation coefficient between ECTS score and score in a national scale).

Link:

https://nextcloud.meduniv.lviv.ua/s/H4j3a3xE8axqGxP

Form of final control of study success (exam).

The semester exam is a form of final control of the student’s assimilation of theoretical and practical material from the academic discipline.

The exam is conducted only in written form and consists of two parts:

1. Test control of knowledge. The student receives a version of the test task, which includes 40 test tasks from the Step-1 database of 2006-2023 and contains test tasks from all studied sections of the discipline. The database of tests is open throughout the entire course. Each correct test answer is counted as 1 point. The maximum possible number of points obtained for the test control is 40 points.
2. Written work. The student receives a ticket with 4 questions, to which he gives a written answer. The list of exam questions is open throughout the entire course. Each written question is evaluated from 0 to 10 points. The maximum possible number of points received for written work is 40 points. The minimum number of points for the exam is 50 points.

In the case of distance learning, the exam will be carried out in accordance with the rector`s order.

12. The scheme of accrual and distribution of points received by students:

For courses which form the final control is exam:

The maximum number of points that a student can collect for current educational activity per semester for admission to exam is 120 points.

The minimum number of points that a student must collect for current educational activity per semester for admission to exam is 72 points.

Calculating the number of points is based on student evaluations received by traditional scale while learning subjects by calculating the arithmetic average (AA), rounded to two decimal places. The resulting value is converted into points by multi-scale as follows:

For convenience, a calculation table is provided on a 120-point scale:

Conversion of the average score for current activity in multi point scale for courses that are completed by exam

Self work of students is evaluated during the current control of theme on the appropriate lesson. Learning of themes which dart out only on self work are controlled at the final control.

The maximum number of points that a student can get in the passing the examination is 80. The minimum number of points in the passing the examination – at least 50.

Evaluation of the discipline, which culminating with exam is defined as the sum of points for current educational activity (at least 72) and points for the exam (at least 50).

Evaluation of the disciplines, the final form control of which  is a test (differentiated test) is based on the sum of points for current educational activity (at least 72) and points for the exam (at least 50).

Points of ECTS scale not converted in 4-point scale and vice versa because the ECTS scale and 4-point scale are independent.

Points of students who study in one specialty,considering the number of scored points, are ranked on a ECTS scale as follows:

Ranking with the assignment of grades “A”, “B”, “C”, “D”, “E” is carried out for students of this course who are studying in one specialty and have successfully completed the study of the discipline. Students who receive grades of FX, F (“2”) are not listed as ranked students. Students with an FX grade automatically receive an “E” grade after retaking.

Points of discipline for students who successfully completed the program are converted in traditional 4-point scale by absolute criteria, which are listed in the table below:

Table 4:

Points of ECTS scale not converted in 4-point scale and vice versa because the ECTS scale and 4-point scale are independent.

Objective evaluation of educational activities of students is tested by statistical methods (the correlation coefficient between ECTS score and score in a national scale).

Link:

https://nextcloud.meduniv.lviv.ua/s/yTj8tWtASqkbScG

Лікувально-консультативна робота

Відповідальний  співробітник Кирик Христина Андріївна, к.м.н., доцент кафедри нормальної анатомії, +380676711710

ТЕМА НДР «Морфо-функціональні особливості органів у пре- та постнатальному періодах онтогенезу, при впливі опіоїдів, харчових добавок, реконструктивних операціях та ожирінні» 0120U002129, терміни виконання 2020-2024

метою дослідження є встановити особливості будови та кровопостачання органів під впливом опіоїду (налбуфін), а також можливості корекції структурних змін деяких органів, викликаних дією опіоїду. Такох встановлення морфо-функціональних особливостей ряду органів при дії харчових добавок, реконструктивних операціях та ожирінні.

Завдання:

1.Встановити морфологічні особливості ряду органів щура під впливом опіоїду та дії харчових добавок і ожирінні;

2.Вивчити ультраструктурні особливості ряду органів щура під впливом опіоїду та дії харчових добавок і ожирінні;

3.Визначити особливості структурної перебудови ряду органів щура під впливом опіоїду та дії харчових добавок і ожирінні;

4.Встановити можливості корекції макро-, мікро-, та ультраструктурних змін ряду органів щура під впливом опіоїду та дії харчових добавок і ожирінні;

5.Провести математичний аналіз ангіоархітектоніки ряду органів щура під впливом опіоїду та дії харчових добавок і ожирінні.

Фінансована грантова тема “Генрик Кадий та Анатомічні кафедри університетів Відня, Кракова, Праги та Львова — приклад у спільних європейських наукових мережах.” (Проект фінансується українсько-австрійським дослідницьким проєктом 2023-2024, МОН України та Австрійським агенством з питань освіти та інтернаціоналізації (Austrian Agency for Education and Internationalization),номер контракту М/68-2023

Видавнича діяльність кафедри 2020-2024рр. (статті у міжнародних фахових виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus/Web of Science; монографії, підручники та посібники; статті у фахових журналах,тези)

Монографії

1.Морфо-антропометричні особливості шийного відділу хребта в осіб юнацького віку Прикарпатського регіону. Адамович О.О., Кривко Ю.Я. Львів – 2021. С.86.

2.Використання сучасної інформаційної бази при прийнятті оптимальних рішень в закладах охорони здоров’я для удосконалення способів надання якісної медичної допомоги населенню. Адамович О.О. Львів. –2022. С.77.

Посібники

2. Зіменковський Б.С., Матешук-Вацеба Л.Р., Підвальна У. Є., Кордис Б. Д. Анатомічний музей Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Львів: Медицина світу. – 2020. – 136 с.
3. Матешук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія: навчально-методичний посібник. Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. 3-тє вид., стер. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка: Вінниця: Нова Книга. – 2020. – 432
4. Функціональна морфологія органів ротової порожнини. Зубощелепна система. Масна З.З., Челпанова І.В., Рудницька Х.І., Пальтов Є.В., Дудок О.В. Львів. Галицька Видавнича Спілка. — 2023. С.79.

Підручники

1. Cherkasov V.G., Kravchuk S.Yu., Mateshuk-Vatseba L.R. Human anatomy. Вінниця: Нова Книга. – 2020. – 604 с.
2. Матешук-Вацеба Л.Р., Герасимюк І.Є., Кривецький В.В., Попадинець О.Г. Неттер Френк Г. Atlas of Human Anatomy=Атлас анатомії людини.

Переклад 7-го англ. вид.: двомовне вид. К.: ВСВ «Медицина». –  2020. – 736 с

3. Анатомія людини: підручник для студ. фарм. ф-ту / за ред. Л. Р. Матешук-Вацеби. – Вінниця: Нова Книга, 2021. – 400 с.
4. Атлас анатомії людини з латинською термінологією: переклад 7-го англ.вид./ Френк Г. Неттер;наук. ред. укр.вид.: Л.Р. Матешук-Вацеба Л.Р., Смольська Л.Ю., Д.Ю. Коваль-Гнатів. — К.:ВСВ ”Медицина”2023. — 655с.
5. Netter Atlas of Human Anatomy: Classic Regional Approach = Атлас анатомії людини за Неттером: класичний ділянковий підхід: пер.8-го вид. : двомовне англо-укр. вид. / Френк Г.Неттер ; наук. ре. пер. : Оксана Жураківська, Уляна Підвальна, Василь Міськів. – К.: ВСВ «Медицина», 2024. – 719 с.

Детальніше …

Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Актуальні питання морфології», присвячена 100-річчю від дня народження професора Лева Михайловича Личковського

17 травня 2024 р. у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького відбулася Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Актуальні питання морфології», присвячена 100-річчю від дня народження відомого в світі, видатного вченого-морфолога доктора медичних наук, професора Лева Михайловича Личковського, з іменем якого назавжди пов’язана історія української морфології. Відкрив конференцію голова організаційного комітету конференції доктор медичних наук, професор Орест Мирославович Чемерис, з привітальним словом виступили: Олена Аппельханс – в.о. Президента Наукового Товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України, завідувач кафедри анатомії людини Одеського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор, Заслужений працівник освіти України; Валентина Чопяк – Голова Лікарської комісії Наукового Товариства ім. Шевченка, завідувач кафедри та центру клінічної імунології та алергології та заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, доктор медичних наук, професор, віце-президент Українського товариства імунології, алергології та імунореабілітації, Член-кореспондент НАМН України; Олександр Луцик – Голова Львівського осередку Наукового Товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України, доктор медичних наук, професор кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки; Володимир Півторак – віце-президент Наукового Товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної анатомії та оперативної хірургії Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова; Андрій Головацький – Голова Закарпатського осередку Наукового Товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України, доктор медичних наук, професор кафедри анатомії людини та гістології медичного факультету Ужгородського національного університету, заслужений працівник освіти України. Науковий форум об’єднав морфологів усієї України, Австрії, Польщі, а також клініцистів та практичних лікарів. Конференція внесена до Реєстру зїздів, конгресів та науково-практичних конференцій МОЗ України, які проводять в 2024 році № 3703957. Проведення конференції відбувалося онлайн в Zoom з трансляцією в Youtube (588 переглядів). Робочі мови конференції – українська та англійська. Тематика конференції охоплювала різні напрямки наукового дослідження – це і особистості в історії морфологічних шкіл україни та світу, вітчизняні та зарубіжні анатомічні музеї, питання навчальної діяльності кафедр морфологічного профілю, сучасні методи дослідження та наукові технології в морфології, морфо-функціональні особливості органів у пре- та постнатальному періодах онтогенезу, порівняльна анатомія органів людини та експериментальних тварин, структурна організація органів за умов впливу ендо- та екзопатогенних чинників. За матеріалами конференції опубліковано «Матеріали Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю «Актуальні питання морфології», присвяченої 100-річчю від дня народження професора Лева Михайловича Личковського».

Програма_Конференція_17.05.2024
Актуальні питання морфології_17 травня 2024_Львів_Збірник тез
Відео запис конференції https://youtu.be/3GIlz1q0lQo

Студентський науковий гурток

Керівник – доц. Адамович Олена Олександрівна (adamovych.o@gmail.com)

+380506365429

Староста гуртка – Кордіяка Анастасія (nnastia005@gmail.com)

Секретар гуртка – Лімай Елена (limajolena@gmail.com)

На даний час в гуртку активно працює 20 студентів, які готують наукові роботи під керівництвом викладачів кафедри. Дослідження, що проводяться, присвячені віковій інволюції органів імунної системи, порівняльній, описовій анатомії, варіантній анатомії судин та внутрішніх органів. Студенти гуртківці вчаться самостійно препарувати та виготовляти анатомічні препарати, проводити огляд літератури, а також освоюють статистичний, антропометричний, морфометричний, макро-,  мікроскопічний та променеві методи дослідження.

Впродовж 2023-2024 років регулярно проводились засідання студентського гуртка, було організовано круглий стіл на тему «Проблеми наркоманії».  Також студентами-гуртківцями Домшою Оленою та Андріяшиною Катериною було прочитано лекцію на дану тему для студентів Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Студенти учасники гуртка долучились до організації майстер-класу «Кишкові шви», спільно з гуртківцями кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.

У морфологічній секції 83-ї загальноуніверситетської наукової конференції  студентів та молодих вчених, яка відбулася у жовтні 2023 року в м. Львів, від кафедри було представлено 5 робіт:

1. Жила Володимир, Фалюш Дмитро, Приступа Назарій «Дослідження кровопостачання статевих органів самки білого щура» (науковий керівник ас.Подолюк М.В.).
2. Лімай Елена, Кордіяка Анастасія «Аналіз частоти виявлення варіантів патологічних змін у структурі молочної залози жінок різного віку за даними скринінгової мамографії» (науковий керівник доц. Адамович О.О.).
3. Дутко Н.І, Федчишин Д.Н. «Макроанатомічні відмінності магістральних вен великого кола кровообігу, їх притоків та коренів у білого щура та людини» (науковий керівник доц. Цитовський М.Н.).
4. Андрияшина Катерина, Домша Олена «Вікові зміни тимуса білого щура» (науковий керівник доц. Адамович О.О.).
5. Ковальова Дар’я, Деркач Олена «Виявлення частоти маніфестації різних патологій щитоподібної залози рандомізованої вибірки осіб за даними ультразвукового обстеження» (науковий керівник доц. Адамович О.О.).

У морфологічній секції 84-ї загальноуніверситетської наукової конференції  студентів та молодих вчених, що проводилась в травні 2023 року в м. Львів, студентами-гуртківцями було представлено 7 робіт:

1. Андрушкевич Мар’яна, Валявка Вікторія «Порівняльна анатомія серця» (науковий керівник доц. Адамович О.О.).
2. Партика Христина-Олеся, Дубинюк Христина «Аналіз варіантів форми і топографії шлунку за даними рентгенографії» (науковий керівник доц. Адамович О.О.).
3. Лукачко Галина, Радюк Остап «Морфофункціональні особливості бронхіального дерева щура в нормі» (науковий керівник доц. Михалевич М.М.).
4. Плитан Євгенія, Богдан Анастасія «Клінічний випадок білатерального ураження таламусів внаслідок тромбозу артерії Першерона» (науковий керівник доц. Сушко Ю.І.).
5. Ступінська Юлія «Анатомічні особливості нирки при пієлоектазії в осіб І та ІІ покоління» (науковий керівник проф. Матешук-Вацеба Л.Р.).
6. Гомоля Артем, Касян Олександра, Румега Марія «Розвиток кісток передпліччя і кисті в процесі онтогенезу» (науковий керівник доц. Адамович О.О.).
7. Завадовська Вероніка, Савка Богдан «Іноваційний підхід до фарбування хрящів гортані та під’язикової кістки у білого щура» (науковий керівник доц. Михалевич М.М.).

Всі роботи відзначено дипломами, за матеріалами усіх доповідей опубліковано тези.

Студенти-гуртківці Лімай Елена та Кордіяка Анастасія виступили з доповіддю  «Аналіз варіабельності кальцинатів та дослідження їх значення як променевих біомаркерів новоутворів молочної залози» на конференції «Досягнення та перспективи лектиноморфології» ЛНМУ-2024.

Засідання студентського наукового гуртка проводяться третього четверга  кожного місяця на кафедрі нормальної анатомії. Про дату, час і місце проведення активних заходів повідомляється додатково.

Міжнародне співробітництво

На кафедрі нормальної анатомії виконується грантова тема “Генрик Кадий та Анатомічні кафедри університетів Відня, Кракова, Праги та Львова – приклад у спільних європейських наукових мережах». Проєкт фінансується українсько-австрійським дослідницьким проєктом 2023-2024 , МОН України та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації (Austrian Agency for Education and Internationalization), номер контракту М/68-2023.

Працівники кафедри нормальної анатомії є:

• членами європейських, американських та світових організацій: International Federation of Associations of Anatomy; European Federation for Experimental Morphology;  European Society of Radiology (ESR); Radiological Society of North America (RSNA); European Society of Cardiovascular Radiology (ESCR).
• Лекторами, менторами, доповідачами, учасниками конференцій, майстер-класів, симпозіумів: International Research Interdisciplinary School (IRIS), European Congress of Radiology (ECR); Annual Meeting, Radiological Society of North America;
• Стажування та навчання: European School of Radiology, European Radiology Review Fellowship, Introduction to Research for International Young Academics.

Звіт про проведення виховної роботи
кафедрою нормальної анатомії
ЛНМУ ім. Данила Галицького зі студентами
медичного факультету
за весняний семестр 2023/2024 н.р.

1. На кафедрі проведено збір коштів для благодійних організацій на “День милосердя”, “День благодіяння”.
2. Проведено благодійні заходи з допомоги бійцям – учасникам бойових дій російсько-української війни, збір коштів на потреби ЗСУ. Організовано вшанування пам’яті полеглих Героїв у війні проти російських агресорів на Марсовому полі.
3. Проведено семінар зі студентським активом та кураторами груп “Про стан роботи щодо запобігання правопорушень, посадових зловживань, хабарництва в системі освіти”.
4. Організовано та проведено до Дня української писемності та мови лекції “Передаймо нашим нащадкам наш найдорожчий скарб — українську мову”.
5. Відбулись: лекція – бесіда на тему: “Грушевський – перший президент України”; бесіда зі студентами на тему: “Венеричні захворювання серед молоді та їх профілактика”; бесіда “Covid-19 – проблема 21-го сторіччя та шляхи запобігання поширеності захворювання”. Проведено засідання за “круглим столом”.
6. Прочитано лекції, присвячені історії національно-визвольного руху початку ХХ століття в Україні.
7. Проведено кураторами академічних груп серед студенської молоді культурно-масових міроприємств “День пам’яті жертв Голодоморів”,  “Забуттю не підлягає”, “Засвіти свічку”. Організовано перегляд виставкових архівних документів, фотоматеріалів, творів мистецтва, книжок, які висвітлюють події, пов’язані з геноцидом Українського народу.
8. “Данило Галицький – засновник м.Львова та Галицько-Волинського князівства” – бесіда-лекція.
9. Проведено круглого столу “Голодомор — геноцид Українського народу”, “Голодомор в Україні — злочин проти людства”.
10. Лекції на тему “Життя без куріння”, “Тверезий спосіб життя”.
11. Проведено бесіди з питань формування здорового способу життя, правової, духовної, художньо-естетичної, трудової і екологічної культури. Семінар на тему: “Про заходи щодо підвищення ефективності виховної роботи з профілактики наркоманії серед молоді”.
12. Проведено семінар, присвячений річниці від дня народження Степана Бандери.
13. Проведено заходи по залученню студентів до народних колективів «Горицвіт» та «Музи Гіппократа».
14. Прочитано лекції, присвячені історії національно-визвольного руху початку ХХ століття в Україні, річниці Злуки.
15. Організовано участь студентів у святкових заходах у зв’язку із Шевченківськими днями в Україні.

16. Проведено семінар з питань формування здорового способу життя, правової, духовної, художньо-естетичної, трудової і екологічної культури.
17. Організовано участь у заходах, присвячених «Дню медичного працівника».
18. Куратори груп провели тематичні бесіди зі студентами на теми: «Визначні постаті української культури і літератури: Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Володимир Сосюра, Максим Рильський, Олесь Гончар».
19. Влаштовані міроприємства з нагоди Дня Матері.
20. Проведено бесіди на кафедрі до річниці прийняття Конституції України та річниці Незалежності України.
21. Організовано відвідування студентами разом із кураторами музеїв Львова, Університету, театрів, пам’яток історичної спадщини України.
22. Проведено та організовано участь студентів у заходах з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій та репресій нацменшин.
23. Проведено дні довкілля з упорядкування територій університету, лісопарків, музею-заповідника «Личаківський цвинтар» та могил професорів університету.
24. Підсумки успішності, навчального процесу з дисципліни за 2023/2024 н.р. зі студентами першого курсу медичного факультету №1.

Зав. кафедри нормальної анатомії, проф.                                   Матешук-Вацеба Л.Р.

Відповідальний за виховну роботу на кафедрі, к.м.н., доц.                     Блищак Н.Б.

План проведення виховної роботи
кафедрою нормальної анатомії
ЛНМУ ім. Данила Галицького зі студентами
медичного факультету №1 на 2023/2024 н.р.
1. Закріплення студентських груп за викладачами кафедри: студенти першого та
другого курсу медичного факультету №1.
2. Проведення благодійних заходів з допомоги бійцям – учасникам бойових дій
російсько-української війни, збір коштів на потреби ЗСУ. Вшанування пам’яті
полеглих Героїв у війні проти російських агресорів.
3. Проведення семінару зі студентським активом та кураторами груп “Про стан
роботи щодо запобігання правопорушень, посадових зловживань, хабарництва
в системі освіти”.
4. Бесіда зі студентами на тему: “Венеричні захворювання серед молоді та їх
профілактика”.
5. Бесіда “Covid-19 – проблема 21-го сторіччя та шляхи запобігання поширеності
захворювання”. Проведення засідання за “круглим столом”.
6. Проведення лекцій, присвячених історії національно-визвольного руху
початку ХХ століття в Україні.
7. До річниці заснування Медичного Університету проведення лекції для
студентів на тему: “Історія Львівського медичного університету”.
8. Лекція “Видатні лікарі Галичини”.
9. Організація та проведення до Дня української писемності та мови лекції
“Передаймо нашим нащадкам наш найдорожчий скарб — українську мову”.
10.Проведення на кафедрі збору коштів для благодійних організацій на “День
милосердя”.
11.Вечір на честь річниці організації УПА та до річниці утворення ЗУНР.
12.Лекція – бесіда на тему: “Грушевський – перший президент України”.
13. “Чорнобиль – катастрофа 20-го сторіччя”. Проведення засідання за “круглим
столом”.
14.Проведення лекцій, семінарів і бесід, тематичних конференцій, «круглих
столів», виставок, присвячених історії національно-визвольного руху початку
ХХ століття в Україні.
15. Проведення кураторами академічних груп серед студентської молоді
культурно-масових міроприємств “День пам’яті жертв Голодоморів”,
“Забуттю не підлягає”, “Засвіти свічку”. Організація проведення перегляду
виставкових архівних документів, фотоматеріалів, творів мистецтва, книжок,
які висвітлюють події, пов’язані з геноцидом Українського народу.
16. “Данило Галицький – засновник м. Львова та Галицько-Волинського
князівства” – бесіда-лекція.
17.Проведення круглого столу “Голодомор — геноцид Українського народу” та
лекції “Голодомор в Україні — злочин проти людства”.
18.Лекції на тему “Життя без куріння”, “Тверезий спосіб життя”.
19. Організація участі студентів у святкових заходах до дня Святого Миколая в
Університеті та у студентському містечку.
20.Проведення бесіди з питань формування здорового способу життя, правової,
духовної, художньо-естетичної, трудової і екологічної культури. Семінар на
тему: “Про заходи щодо підвищення ефективності виховної роботи з
профілактики наркоманії серед молоді”.
21.Проведення благодійних заходів з допомоги бійцям – учасникам АТО.
Вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні та Героїв АТО.
22.Проведення агітаційних дистанційних заходів по залученню студентів до
народних колективів «Горицвіт» та «Музи Гіппократа».
23.Проведення лекцій, присвячених історії національно-визвольного руху
початку ХХ століття в Україні, річниці Злуки.
24.Проведення круглого столу з питань запобігання та виявлення корупції в
університеті.
25.Організація участі студентів у інтерактивному студентському фольклорному
фестивалі Львівського національного медичного університету імені Данила
Галицького “Весна-медика – 2024”.
26.Проведення благодійних заходів з допомоги бійцям – учасникам бойових дій
російсько-української війни, збір коштів на потреби ЗСУ. Вшанування пам’яті
полеглих Героїв у війні проти російських агресорів.
27.Проведення онлайн-семінару з питань формування здорового способу життя,
правової, духовної, художньо-естетичної, трудової і екологічної культури.
28.Участь у інтерактиних заходах, присвячених «Дню медичного працівника».
29.Відвідування студентами разом із кураторами музеїв Львова, Університету,
театрів, пам’яток історичної спадщини України.
30.Проведення та організація участі студентів у заходах з нагоди Дня пам’яті
жертв політичних репресій та репресій нацменшин.
31.Організація кураторами груп тематичних бесід «Визначні постаті української
культури і літератури: Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка,
Володимир Сосюра, Максим Рильський, Олесь Гончар».
32.Проведення бесіди на кафедрі до річниці прийняття Конституції України та
річниці Незалежності України.
33.Оганізація «Днів милосердя» у волонтерських групах Університету.
34.Обговорення підсумків успішності, навчального процесу з дисципліни за
2023/2024 н.р. студентами першого та другого курсу медичного факультету
№1.
Зав. кафедри нормальної анатомії, проф. Матешук-Вацеба Л.Р.
Відповідальний за виховну роботу на кафедрі, к.м.н., ас. Блищак Н.Б.

Розподіл груп серед викладачів-кураторів
студентів першого курсу медичного факультету №1
кафедрою нормальної анатомії
Львівського національного медичного університету
імені Данила Галицького на 2023-2024н.р.
Група № 1 — доц. Галюк У.М.
Група № 2 — доц. Бекесевич А.М.
Група № 3 — ас. Подолюк М.В.
Група № 4 — доц. Пальтов Є.В.
Група № 5 — доц. Вільхова І.В.
Група № 6 — ас. Гресько Н.І.
Група № 7 — ас. Блищак Н.Б.
Група № 8 — ас. Нетлюх А.В.
Група № 9 — ас. Адамович О.О.
Група № 10 — ас. Михалевич М.М.
Група № 11 — ас. Гресько Н.І.
Група № 12 — доц. Беседіна А.С.
Група № 13 — доц. Вільхова І.В.
Група № 14 — ас. Михалевич М.М.
Група № 15 — ас. Цитовський М.Н.
Група № 16 — ас. Блищак Н.Б.
Група № 17 — доц. Бекесевич А.М.
Група № 18 — доц. Галюк У.М.
Група № 19 — ас. Криницький Р.П.
Завідувач кафедри
нормальної анатомії проф. Леся МАТЕШУК-ВАЦЕБА

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі