У 1905 році на медичному факультеті Львівського університету була утворена кафедра неврології і психіатрії. Першим її керівником став учень Крафта-Ебінга і Ваґнера-Яуреґа — проф. В.Гальбан.

Після організації в 1939 р. Львівського державного медичного інституту серед 19 утворених теоретичних і клінічних кафедр було виділено окрему кафедру психіатрії, яку до 1946 р. очолював  доц. О. Дем’яновський. Від 1946 року до 1970 р. кафедрою психіатрії керував заслужений діяч науки, проф. Ю.Маслов. Основним напрямком науково-дослідної роботи було вивчення порушень вегетативної нервової системи при шизофренії, токсикоманіях, іпохондричних розладах. На кафедрі працювали доценти Д.Афанасьев. О.Слободяник, Р.Николин, які зробили вагомий внесок у розвиток психіатричної науки, лікування та реабілітації психічно хворих.

Від 1970 р. кафедрою психіатрії Львівського медичного інституту керувала доктор медичних наук, професор О.Даниленко. Науковим напрямком кафедри в той час був клініко-психофармакологічний, який сприяв підготовці однієї докторської та 8 кандидатських дисертацій, публікації 4 збірників наукових праць.

У 1980 році на базі кафедри психіатрії було утворено 2 окремі, а саме: кафедру психіатрії факультету вдосконалення лікарів, якою керувала проф. О.Даниленко, і студентську кафедру психіатрії, якою керував доктор медичних наук, професор Б.Мар’єнко. Через рік студентську кафедру психіатрії очолив доц. В.Олейніков, який керував кафедрою, а потім курсом психіатрії до 1988 р.

У 1988 р. курс психіатрії було приєднано до кафедри неврології й утворено кафедру неврології та психіатрії, якою керував доктор медичних наук, проф. П.Скочій.

Наступного року наказом ректора при кафедрі неврології було утворено курс психіатрії, який у 1991 році реорганізували в окрему кафедру психіатрії та медичної психології під керівництвом доктора медичних наук, професора І. Влох, яка керувала кафедрою до 2011 року. Професор І.Влох була  засновником Західного регіонального медичного відділення Академії наук вищої школи, від 1992 р. — академіком АН вищої школи України, членом правління Українського товариства невропатологів і психіатрів, членом Державної проблемної комісії “Психіатрія”, членом Спеціалізованої ради з питань захисту кандидатських дисертацій.

У серпні 1993 року вперше у Львові кафедрою було організовано і проведено Міжнародну науково- практичну конференцію з сучасних методів терапії психічних захворювань. На той час основними напрямками наукових досліджень кафедри було обґрунтування та впровадження методів відновлювальної фізичної терапії патологічних процесів, що супроводжуються явищами іонної мембранопатії, вивчення діагностичного значення для психіатрії транспортних функцій Na/Li систем та інших систем котранспорту. Продовжують проводитись дослідження клінічної ефективності нових психотропних препаратів та розробка тренінгів суспільних навичок у реабілітації пацієнтів із психічними розладами.

З 2011 року кафедру очолює доктор медичних наук, професор Білобривка Ростислав Іванович.

Основними науковими напрямками кафедри є психосоціальні та фармакологічні основи реабілітації та дестигматизації  психічно хворих; проблеми психічного здоров’я і впровадження психотерапевтичної допомоги та психосоціальної реабілітації в Україні, вивчення етнічних та соціальних психотипів, вивчення впливу психоемоційних порушень на сексуальну функцію та функціонування сім’ї. Досліджується проблема терапевтичної резистентності при ендогенних психозах. Співробітники кафедри приймають участь у міжнародних клінічних дослідженнях психотропних препаратів.

З 1988 року на кафедрі підготовлено 3-х докторів медичних наук та 10 кандидатів медичних наук. Викладачі кафедри щороку беруть участь в міжнародних конференціях у Франції, Італії, Чехії, Німеччині, Польщі, США, Швейцарії, Швеції, Нідерландах .

Білобривка Ростислав Іванович

завідувач кафедри доктор медичних наук, професор

Рахман Людмила Володимирівна

доктор медичних наук, професор, відповідальна за лікувальну роботу

Плевачук Оксана Юріївна

кандидат медичних наук, доцент, завуч кафедри

Карпінська Роксолана Іванівна

кандидат медичних наук, доцент, відповідальна за наукову роботу

У 1996 році закінчила Львівський державний медичний інститут. У 2012 році отримала науковий ступінт кандидата психологічних наук. У 2014 отримала вчене звання доцента. Є співавтором та автором: 4-х посібників, 4-х монографій, більше 100 статей у наукових періодичних виданнях.

Шпильовий Ярослав Володимирович

кандидат медичних наук, доцент

Закінчив Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького у 2007 р. У 2009 році закінчив інтернатуру за спеціальністю «психіатрія» на базі Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні. З 2009 р. по 2011 р.  проходив клінічну ординатуру за спеціальністю «психіатрія». З 2011 працює на кафедрі психіатрії, психології та сексології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Член Міжнародного медичного товариства клінічної транскраніальної магнітної стимуляції.

Сфера наукових інтересів: лікування афективних розладів, лікування психічних розладів з допомогою методів неінвазивної стимуляції мозку, транскраніальна магнітна стимуляція

Цьона Андрій Романович

кандидат медичних наук, асистент

Беляк Валентин Олександрович

асистент

Дзісь Мирослава Олегівна

асистент

Закінчила медичний факультет ЛНМУ ім. Данила Галицького у 2008 році, у 2016-2018 рр. проходила клінічну ординатуру, а з 2020 року працює асистентом, з 2020 по 2024 р. навчалася в аспірантурі на кафедрі психіатрії, психології та сексології ЛНМУ ім. Данила Галицького.

Член Національної асоціації сексології та сексуальної медицини.

Сфера наукових зацікавлень: психологічна травма та її наслідки, сексологія та сексопатологія, психіатрія літнього віку та вплив супутніх патологій на ментальне здоровʼя, порушення нейророзвитку в дорослих.

Влох Софія Ростиславівна

аспірант

[]

Положення

[]

[]

Розклад

[]

[]

Верифікація результатів навчання

Поточний контроль

здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. На всіх практичних заняттях застосовуються види стандартизованого контролю теоретичної підготовки та контроль засвоєння практичних навичок. Кожне практичне заняття передбачає розбір теоретичного матеріалу, індивідуальне поточне опитування, виконання студентами практичної роботи та тестування. Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. За підсумком усіх видів діяльності виставляється підсумкова оцінка за тему за чотирибальною шкалою.

Зн-1 – Зн-2,

Ум-1 – Ум -3,

К-1 – К-2

АВ-1- АВ-3

Л 1-6,

П-1-9,

СРС-1-10

Тестовий контроль (студент в системі Mіsа отримує 10 тестів, відповідає та отримує результат у балах (від 0 до 10) та відсотках (від 0 до 100)).

Демонстрація практичної навички, звіт про виконану практичну роботу.

Відповідь на запитання викладача

Відмінно («5») -студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал теми заняття, демонструє глибокі і всебічні знання відповідної теми,. правильно, чітко, логічно і повно відповідає на всі стандартизовані питання поточної теми, включно з питаннями лекційного курсу і самостійної роботи. Тісно пов’язує теорію з практикою і правильно демонструє виконання (знання) практичних навичок. Вирішує задачі підвищеної складності, вміє узагальнювати матеріал. Правильно відповів на 9-10 тестових питань

Добре («4») – студент добре засвоїв теоретичний матеріал заняття, правильно, і по суті відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Демонструє виконання (знання) практичних навичок. Правильно використовує теоретичні знання при вирішенні практичних завдань. Вміє вирішувати легкі і середньої складності задачі. Володіє необхідними практичними навиками і прийомами їх виконання в обсязі, що перевищує необхідний мінімум. Правильно відповів щонайменше на 7-8 тестових питань.

Задовільно («3») – студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної теми, неповно, за допомогою додаткових питань, відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Не може самостійно побудувати чітку, логічну відповідь. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок студент робить помилки. Студент вирішує лише найлегші задачі, володіє лише обов’язковим мінімумом методів дослідження. Правильно відповів щонайменше на 5-6 тестових питань.

Незадовільно («2») – студент не опанував навчальний матеріал теми, не знає наукових фактів, визначень, не може дати логічну відповідь, не відповідає на додаткові запитання, не розуміє змісту матеріалу. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок робить значні, грубі помилки. Відповів на менше, ніж 5 тестових питань.

Підсумковий контроль

Загальна система оцінювання

Участь у роботі впродовж семестру – 100%

Шкали оцінювання

традиційна 4-бальна шкала, багатобальна (200-бальна) шкала, рейтингова шкала ECTS

Умови допуску до підсумкового контролю

Студент відвідав усі практичні (лабораторні, семінарські) заняття і отримав не менше, ніж 120 балів за поточну успішність

Вид підсумкового контролю

Методика проведення підсумкового контролю

Критерії зарахування

Залік

Мають бути зараховані усі теми, винесені на поточний контроль. Оцінки з 4-ри бальної шкали конвертуються у бали за багатобальною (200-бальною) шкалою відповідно до Положення «Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчальної діяльності студентів»

Максимальна кількість балів – 200.

Мінімальна кількість балів- 120

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 200 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 120 балів.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином

Оцінка з дисципліни базується на результатах поточної навчальної діяльності та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано». Для зарахування студент має отримати за поточну навчальну діяльність бал не менше 60% від максимальної суми балів з дисципліни (120 балів).

[]

Лікувально-консультативна робота

Клінічні базаи кафедри:

КНП ЛОР “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня”

ТзОВ “ЛЬВІВ МЕДІКАЛ ЦЕНТР ХІРУРГІЯ”

Наукова робота та видавнича діяльність

Тема науково- дослідної роботи кафедри психіатрії, психології та сексології
«Медико-соціальні аспекти психотичних та межових станів (типологія, нозологічна специфіка, терапевтичні інтервенції та превентивні стратегії)»
Етап 1. Огляд літератури та комплексних методів діагностики  (проміжний) (січень 2021 року – грудень  2021 року);
Етап 2. Типологія, нейрофізіологічні  та клінічні аспекти  психотичних та межових станів у пацієнтів (проміжний) (Січень 2022 року – грудень  2022 року );
Етап 3. Особливості  комплексних терапевтичних інтервенцій  при межових та психотичних станах у пацієнтів (фармакотерапія, психотерапія, застосування інструментальних методів у лікуванні) (проміжний)(січень 2023 року – грудень  2023 року );
Етап 4. Розробка та впровадження превентивних стратегій на основі грунтовного вивчення факторів ризику виникнення психотичних та межових станів з метою покращення ефективності  заходів психосоціальної реабілітації. (проміжний)(січень 2024 року – грудень  2024 року );
Етап 5. «Медико-соціальні аспекти психотичних та межових станів (типологія, нозологічна специфіка, терапевтичні інтервенції та превентивні стратегії)» (заключний)(січень 2025 року – грудень  2025 року ).

Студентський науковий гурток

Керівник наукового гуртка – асистент Цьона Андрій Романович

Мeта та завдання гуртка – залучення студентів до проведення науково-дослідної роботи, участі у науково-практичних конференціях, семінарах, проєктах, створення середовища для обміну ідеями, думками та знаннями, створення умов для творчого зростання, надання можливостей студентам розвивати аналітичні та критичні навички, необхідні для наукової та клінічної діяльності.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи.

Студенти, котрі відвідують засідання наукового гуртка мають можливість:

• ознайомитися з принципами та методами наукової та дослідницької роботи;
• приймати участь в науковому житті університету (написання статей, тез доповідей, наукових робіт), що публікуються в різних наукових виданнях;
• розвивати свої творчі здібності, виступаючи на наукових семінарах та конференціях;
• поглиблено опрацьовувати новітні дані стосовно розладів психіки та поведінки;
• приймати участь у клінічних розборах на засіданнях наукового гуртка

Заняття наукового гуртка проводять викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи.

Щорічно гуртківці успішно беруть участь у Загальноуніверситетській студентській науковій конференції / Lviv Young Scientist International  Conference (LYSICon)

Виступи учасників студентського наукового гуртка на 84-а Студентській науковій конференції для студентів-медиків та молодих вчених – LYSICon 82, 2023 р.:

1. Ніжніченко Тетяна – Тема наукової роботи “Сексуальні дисфункції у військових із ПТСР”.

Міжнародне співробітництво

Звіт про виконану роботу в рамках міжнародної діяльності 

Кафедри психіатрії, психології та сексології

за період 01.12.2023-01.12.2024

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі