У 1905 році на медичному факультеті Львівського університету була утворена кафедра неврології і психіатрії. Першим її керівником став учень Крафта-Ебінга і Ваґнера-Яуреґа — проф. В.Гальбан.

Після організації в 1939 р. Львівського державного медичного інституту серед 19 утворених теоретичних і клінічних кафедр було виділено окрему кафедру психіатрії, яку до 1946 р. очолював  доц. О. Дем’яновський. Від 1946 року до 1970 р. кафедрою психіатрії керував заслужений діяч науки, проф. Ю.Маслов. Основним напрямком науково-дослідної роботи було вивчення порушень вегетативної нервової системи при шизофренії, токсикоманіях, іпохондричних розладах. На кафедрі працювали доценти Д.Афанасьев. О.Слободяник, Р.Николин, які зробили вагомий внесок у розвиток психіатричної науки, лікування та реабілітації психічно хворих.

Від 1970 р. кафедрою психіатрії Львівського медичного інституту керувала доктор медичних наук, професор О.Даниленко. Науковим напрямком кафедри в той час був клініко-психофармакологічний, який сприяв підготовці однієї докторської та 8 кандидатських дисертацій, публікації 4 збірників наукових праць.

У 1980 році на базі кафедри психіатрії було утворено 2 окремі, а саме: кафедру психіатрії факультету вдосконалення лікарів, якою керувала проф. О.Даниленко, і студентську кафедру психіатрії, якою керував доктор медичних наук, професор Б.Мар’єнко. Через рік студентську кафедру психіатрії очолив доц. В.Олейніков, який керував кафедрою, а потім курсом психіатрії до 1988 р.

У 1988 р. курс психіатрії було приєднано до кафедри неврології й утворено кафедру неврології та психіатрії, якою керував доктор медичних наук, проф. П.Скочій.

Наступного року наказом ректора при кафедрі неврології було утворено курс психіатрії, який у 1991 році реорганізували в окрему кафедру психіатрії та медичної психології під керівництвом доктора медичних наук, професора І. Влох, яка керувала кафедрою до 2011 року. Професор І.Влох була  засновником Західного регіонального медичного відділення Академії наук вищої школи, від 1992 р. — академіком АН вищої школи України, членом правління Українського товариства невропатологів і психіатрів, членом Державної проблемної комісії “Психіатрія”, членом Спеціалізованої ради з питань захисту кандидатських дисертацій.

У серпні 1993 року вперше у Львові кафедрою було організовано і проведено Міжнародну науково- практичну конференцію з сучасних методів терапії психічних захворювань. На той час основними напрямками наукових досліджень кафедри було обґрунтування та впровадження методів відновлювальної фізичної терапії патологічних процесів, що супроводжуються явищами іонної мембранопатії, вивчення діагностичного значення для психіатрії транспортних функцій Na/Li систем та інших систем котранспорту. Продовжують проводитись дослідження клінічної ефективності нових психотропних препаратів та розробка тренінгів суспільних навичок у реабілітації пацієнтів із психічними розладами.

З 2011 року кафедру очолює доктор медичних наук, професор Білобривка Ростислав Іванович.

Основними науковими напрямками кафедри є психосоціальні та фармакологічні основи реабілітації та дестигматизації  психічно хворих; проблеми психічного здоров’я і впровадження психотерапевтичної допомоги та психосоціальної реабілітації в Україні, вивчення етнічних та соціальних психотипів, вивчення впливу психоемоційних порушень на сексуальну функцію та функціонування сім’ї. Досліджується проблема терапевтичної резистентності при ендогенних психозах. Співробітники кафедри приймають участь у міжнародних клінічних дослідженнях психотропних препаратів.

З 1988 року на кафедрі підготовлено 3-х докторів медичних наук та 10 кандидатів медичних наук. Викладачі кафедри щороку беруть участь в міжнародних конференціях у Франції, Італії, Чехії, Німеччині, Польщі, США, Швейцарії, Швеції, Нідерландах .

Білобривка Ростислав Іванович

завідувач кафедри доктор медичних наук, професор

Рахман Людмила Володимирівна

доктор медичних наук, професор, відповідальна за лікувальну роботу

Плевачук Оксана Юріївна

кандидат медичних наук, доцент, завуч кафедри

Карпінська Роксолана Іванівна

кандидат медичних наук, доцент, відповідальна за наукову роботу

У 1996 році закінчила Львівський державний медичний інститут. У 2012 році отримала науковий ступінт кандидата психологічних наук. У 2014 отримала вчене звання доцента. Є співавтором та автором: 4-х посібників, 4-х монографій, більше 100 статей у наукових періодичних виданнях.

Шпильовий Ярослав Володимирович

кандидат медичних наук, доцент

Закінчив Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького у 2007 р. У 2009 році закінчив інтернатуру за спеціальністю «психіатрія» на базі Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні. З 2009 р. по 2011 р.  проходив клінічну ординатуру за спеціальністю «психіатрія». З 2011 працює на кафедрі психіатрії, психології та сексології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Член Міжнародного медичного товариства клінічної транскраніальної магнітної стимуляції.

Сфера наукових інтересів: лікування афективних розладів, лікування психічних розладів з допомогою методів неінвазивної стимуляції мозку, транскраніальна магнітна стимуляція

Цьона Андрій Романович

кандидат медичних наук, асистент

Беляк Валентин Олександрович

асистент

Дзісь Мирослава Олегівна

асистент

Закінчила медичний факультет ЛНМУ ім. Данила Галицького у 2008 році, у 2016-2018 рр. проходила клінічну ординатуру, а з 2020 року працює асистентом, з 2020 по 2024 р. навчалася в аспірантурі на кафедрі психіатрії, психології та сексології ЛНМУ ім. Данила Галицького.

Член Національної асоціації сексології та сексуальної медицини.

Сфера наукових зацікавлень: психологічна травма та її наслідки, сексологія та сексопатологія, психіатрія літнього віку та вплив супутніх патологій на ментальне здоровʼя, порушення нейророзвитку в дорослих.

Влох Софія Ростиславівна

аспірант

[]

Положення

[]

Навчальні програми:

Галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 222 « Медицина»
освітньої програми магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни:

1.1.Метою викладання навчальної дисципліни «Медична інформатика» є формування
теоретичних знань, практичних вмінь і навичок роботи з персональним комп’ютером і
різноманітними прикладними програмами, які необхідні для ефективного використання
сучасних програмно-технічних засобів комп’ютеризації в учбовому процесі, науковій і
професійній діяльності, ознайомлення з новітніми інформаційними технологіями та
можливостями їх застосування у професійній діяльності.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Медична інформатика» є оволодіння
основами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, тенденціями щодо їхнього
розвитку, ознайомленні з принципами побудови інформаційних моделей, методами
обробки медичних зображень, методами пошуку, збереження, опрацювання та передавання
медико-біологічних даних, освоєння основних принципів формалізації і алгоритмізації
медичних задач

Детальніше

[]

Розклад

[]

[]

Верифікація результатів навчання

Поточний контроль

здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. На всіх практичних заняттях застосовуються види стандартизованого контролю теоретичної підготовки та контроль засвоєння практичних навичок. Кожне практичне заняття передбачає розбір теоретичного матеріалу, індивідуальне поточне опитування, виконання студентами практичної роботи та тестування. Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. За підсумком усіх видів діяльності виставляється підсумкова оцінка за тему за чотирибальною шкалою.

Зн-1 – Зн-2,

Ум-1 – Ум -3,

К-1 – К-2

АВ-1- АВ-3

Л 1-6,

П-1-9,

СРС-1-10

Тестовий контроль (студент в системі Mіsа отримує 10 тестів, відповідає та отримує результат у балах (від 0 до 10) та відсотках (від 0 до 100)).

Демонстрація практичної навички, звіт про виконану практичну роботу.

Відповідь на запитання викладача

Відмінно («5») -студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал теми заняття, демонструє глибокі і всебічні знання відповідної теми,. правильно, чітко, логічно і повно відповідає на всі стандартизовані питання поточної теми, включно з питаннями лекційного курсу і самостійної роботи. Тісно пов’язує теорію з практикою і правильно демонструє виконання (знання) практичних навичок. Вирішує задачі підвищеної складності, вміє узагальнювати матеріал. Правильно відповів на 9-10 тестових питань

Добре («4») – студент добре засвоїв теоретичний матеріал заняття, правильно, і по суті відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Демонструє виконання (знання) практичних навичок. Правильно використовує теоретичні знання при вирішенні практичних завдань. Вміє вирішувати легкі і середньої складності задачі. Володіє необхідними практичними навиками і прийомами їх виконання в обсязі, що перевищує необхідний мінімум. Правильно відповів щонайменше на 7-8 тестових питань.

Задовільно («3») – студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної теми, неповно, за допомогою додаткових питань, відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Не може самостійно побудувати чітку, логічну відповідь. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок студент робить помилки. Студент вирішує лише найлегші задачі, володіє лише обов’язковим мінімумом методів дослідження. Правильно відповів щонайменше на 5-6 тестових питань.

Незадовільно («2») – студент не опанував навчальний матеріал теми, не знає наукових фактів, визначень, не може дати логічну відповідь, не відповідає на додаткові запитання, не розуміє змісту матеріалу. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок робить значні, грубі помилки. Відповів на менше, ніж 5 тестових питань.

Підсумковий контроль

Загальна система оцінювання

Участь у роботі впродовж семестру – 100%

Шкали оцінювання

традиційна 4-бальна шкала, багатобальна (200-бальна) шкала, рейтингова шкала ECTS

Умови допуску до підсумкового контролю

Студент відвідав усі практичні (лабораторні, семінарські) заняття і отримав не менше, ніж 120 балів за поточну успішність

Вид підсумкового контролю

Методика проведення підсумкового контролю

Критерії зарахування

Залік

Мають бути зараховані усі теми, винесені на поточний контроль. Оцінки з 4-ри бальної шкали конвертуються у бали за багатобальною (200-бальною) шкалою відповідно до Положення «Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчальної діяльності студентів»

Максимальна кількість балів – 200.

Мінімальна кількість балів- 120

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 200 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 120 балів.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином

Оцінка з дисципліни базується на результатах поточної навчальної діяльності та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано». Для зарахування студент має отримати за поточну навчальну діяльність бал не менше 60% від максимальної суми балів з дисципліни (120 балів).

[]

Лікувально-консультативна робота

Клінічні базаи кафедри:

КНП ЛОР “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня”

ТзОВ “ЛЬВІВ МЕДІКАЛ ЦЕНТР ХІРУРГІЯ”

Наукова робота та видавнича діяльність

Тема науково- дослідної роботи кафедри психіатрії, психології та сексології
«Медико-соціальні аспекти психотичних та межових станів (типологія, нозологічна специфіка, терапевтичні інтервенції та превентивні стратегії)»
Етап 1. Огляд літератури та комплексних методів діагностики  (проміжний) (січень 2021 року – грудень  2021 року);
Етап 2. Типологія, нейрофізіологічні  та клінічні аспекти  психотичних та межових станів у пацієнтів (проміжний) (Січень 2022 року – грудень  2022 року );
Етап 3. Особливості  комплексних терапевтичних інтервенцій  при межових та психотичних станах у пацієнтів (фармакотерапія, психотерапія, застосування інструментальних методів у лікуванні) (проміжний)(січень 2023 року – грудень  2023 року );
Етап 4. Розробка та впровадження превентивних стратегій на основі грунтовного вивчення факторів ризику виникнення психотичних та межових станів з метою покращення ефективності  заходів психосоціальної реабілітації. (проміжний)(січень 2024 року – грудень  2024 року );
Етап 5. «Медико-соціальні аспекти психотичних та межових станів (типологія, нозологічна специфіка, терапевтичні інтервенції та превентивні стратегії)» (заключний)(січень 2025 року – грудень  2025 року ).

Студентський науковий гурток

Керівник наукового гуртка – доцент кафедри медичної інформатики, к.філ.н. Басалкевич Олена Євтіхіївна

Мeта та завдання гуртка – залучення студентів до проведення науково-дослідної роботи, участі у науково-практичних конференціях, семінарах, проєктах, створення середовища для обміну ідеями, думками та знаннями, створення умов для творчого зростання, надання можливостей студентам розвивати аналітичні та критичні навички, необхідні для наукової та клінічної діяльності. забезпечення можливості студентам поглибити свої знання та навички застосування інформаційних технологій в майбутній професійній діяльності.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи.

Студенти, котрі відвідують засідання наукового гуртка мають можливість:

• ознайомитися з принципами, методами, інструментарієм наукової та дослідницької роботи;
• приймати участь в науковому житті університету (написання статей, тез доповідей, наукових робіт), що публікуються в різних наукових виданнях;
• розвивати свої творчі здібності, виступаючи на наукових семінарах та конференціях;
• брати участь в проведенні «круглих столів», дебатів, з метою аналізу сучасних проблем використання інформаційних технологій в медицині та пошуку нових рішень та підходів;
• використовувати можливості інноваційних інформаційних технологій в галузі освіти для навчання та обміну досвідом в студентському середовищі

Основні тематики наукових досліджень

– Інтелектуальні інформаційні та інформаційно-аналітичні технології;

– Медичні інформаційні системи;

– Наукові засади побудови систем баз даних та знань;

– Персоналізований контроль стану здоров’я людини;

– Технології та засоби захисту інформації;

– Моделювання процесів прийняття рішень;

– Особливості використання штучного інтелекту в медицині;

– Використання інноваційних інформаційних технологій в навчанні;

– Перспективи застосування робототехніки в медицині.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи. Щорічно гуртківці успішно беруть участь у Загальноуніверситетській студентській науковій конференції / Lviv Young Scientist International  Conference (LYSICon)

Виступи учасників студентського наукового гуртка на 82-а Студентській науковій конференції для студентів-медиків та молодих вчених – LYSICon 82, 2023 р.:

• Слєпцова Софія, Щекотіхіна Вікторія Можливості використання штучного інтелекту в стоматології
• Гутник Вікторія, Степаненко Анастасія Аналіз та порівняння змін у міжнародних статистичних класифікаціях хвороб десятого та одинадцятого переглядів
• Мартинова Руслана Перспективи застосування штучного інтелекту в медицині
• Заплатинська Марта Актуальність захисту медичної інформації в медичних інформаційних системах
• Долатказіна Євдокія-Марія Олегівна Сьогодення та перспективи медичних інформаційних технологій

Міжнародне співробітництво

Кафедра медичної інформатики співпрацює з Державною вищою професійною школою ім. проф. Едварда Щепаніка (м. Сувалки, Польща), Вищою Медичною Школою у Білостоку (Польща), Люблінською політехнікою (Польща)

Спільно проведено комп’ютерні скринінгові дослідження стилю життя студентської молоді України та Польщі.

Проведено дослідження в рамках проекту «Інвалідність як відмінність – соціальне ставлення студентів з Польщі та України до людей в інвалідних візках.

Розроблено спільний проект для участі у партнерський програмі: Partnership for joint implementation of the Programme “Current medical-social, sanitary, technical and economic security challenges” under the International Academic Partnership Programme announced by the National Agency for Academic Exchange.

Участь співробітників кафедри медичної інформатики у міжнародних форумах, з’їздах, конференціях

1. Barylo N., Boyko O., Holyaka R., Stakhira P., Kutsiy S., Yaremchuk I. Structure and Mixed Signal Front-End of White Organic Light Source for MEMS Sensor. IEEE XVIIIth International Conference on the Perspective Technologies And Methods In Mems Design. 7-11 September 2022. Polyana. https://doi.org/10.1109/MEMSTECH55132.2022.10002912(Scopus)

2. Barylo H., Holyaka R., Kremer I., Marusenkova T., Kachurak Yu., Adamiak O. Models and Development of a Spectral Express Analyzer for MEMS Optical Systems // IEEE XVIIIth International Conference on the Perspective Technologies And Methods In Mems Design. 7-11 September 2022. Polyana. (Scopus)

Статті у міжнародних виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus/Web of Science (бібліографічний опис)

1. Yatsyshyn S., Hotra O., Skoropad P., Bubela T., Mykyichuk M., Kochan O., Boyko O. Investigating Thermoelectric Batteries Based on Nanostructured Materials. Energies. 2023; 16(9): 3940. (Scopus Q1, IF=3.25) https://econpapers.repec.org/article/gamjeners/v_3a16_3ay_ 3a2023_3ai_3a9_3ap_3a3940-_3ad_3a1141094.htm ]

2. Quercia A., Pironti A., Bolshakova I., Holyaka R., Duran I., Murari A. Long term operation of the radiation-hard Hall probes system and the path toward a high performance hybrid magnetic field sensor. Nuclear Fusion. 2022;62:106032. (Scopus Q1, IF=4.215). https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1741-4326/ac8aad

3. Chorna V., Lototska L., Karimulin R., Hubar A., Khliestova, I. Risk factors of in-hospital infections occurrence in healthcare institutions in ukraine and eu countries. Georgian Medical News. 2023;336:17-21. (Scopus Q4 IF=0.13).
4. Sokil B. I., Pukach P. Y., Senyk A. P., Sokil M. B., Andrukhiv A. I., Vovk M. I. Asymptotic method and wave theory of motion in studying the effect of periodic impulse forces on systems characterized by longitudinal motion velocity. Mathematical Modeling and Computing. 2022;9(4):909-920.  (Scopus Q4 IF=0.24) https://doi.org/10.23939/mmc2022.04.909 .
5. Dyhdalovych T., Fechan A., Kutsiy S., Melnykov S. Development of the automated system of analysis and quality assessment of visible light sources 2022 IEEE 16th International Conference on Advanced Trends in Radioelectronics, Telecommunications and Computer Engineering (TCSET). 2022:694-697 https://doi.org/10.1109/TCSET55632.2022.9767066 (Scopus)

Міжнародне стажування

Бойко О.В. пройшла стажування на кафедрі електроніки та інформаційних технологій Люблінського політехнічного університету (Department of Electronics and Information Technology, Faculty of Electrical Engineering and Computer Science at Lublin University of Technology. Poland), а також брала участь у міжнародній програмі підвищення кваліфікації «Together with Outstanding Leaders of Modernity: Values, Experience, Knowledge, Competences and Tehnologies for Formation of the Successful Personality and Transformation on the World» (International Historical Biographical Institute).

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі