Антоній ГЛУЗИНСЬКИЙ (1856–1929)

1880 року закінчив медичний факультет Краківського університету, отримав ступінь доктора медицини. 1890 року призначений професором катедри патології і загальної терапії Ягеллонського університету. 1897 року проф. А. Глузинський очолив клініку внутрішніх хвороб на медичному факультеті Львівського університету. Першими асистентами катедри внутрішніх хвороб у період завідування проф. А. Глузинського були Р. Ренцький, Е. Родзіковський, Ю. Марішлер, М. Франке, В. Чернецький, З. Томашевський, В. Зембіцький, І. Грек та ін. 1920 року проф. А. Глузинського переведено на медичний факультет Варшавського університету, а завідувачем катедри внутрішніх хвороб медичного факультету у Львові став проф. Р. Ренцький. На катедрі за керівництва проф. А. Глузинського, а пізніше Р. Ренцького проводили науково-дослідну роботу. Основними проблемами були проблеми хвороб крови й органів кровообігу, лікування виразки шлунка й загального сепсису. 1936 року при клініці відкрито спеціяльні відділи для лікування онкологічних хворих радієм. У грудні 1939 року на базі терапевтичної клініки організовано три катедри: пропедевтичної терапії (50 ліжок), якою завідував проф. І. Грек (1875–1941), факультетської терапії з курсом туберкульозу (70 ліжок), якою керував проф. Р. Ренцький (1867–1941), шпитальної терапії (80 ліжок), яку організував і очолив один із подвижників міжвоєнної Галичини проф. М. Панчишин (6.09.1882–9.10.1943).

Роман РЕНЦЬКИЙ (1867–1941)

Медичний диплом здобув у Краківському університеті. З 1897 року – у Львові. Брав участь у організації клініки внутрішніх хвороб, доцент (1902) і надзвичайний професор (1908) клініки, власним коштом розбудував клініку. 1920 року після переведення проф. А. Глузинського на медичний факультет Варшавського університету, Р. Ренцький, доктор медицини, професор патології і спеціяльної терапії внутрішніх хвороб Львівського університету (1920–1941), очолив катедру внутрішніх хвороб. Ініціював розбудову курорту в Моршині. Автор численних наукових праць із проблем малярії, раку і виразки шлунка, злоякісної анемії, туберкульозу. Його обрано дійсним членом Польської академії наук. Зі збільшенням кількости студентів медичного факультету неодноразово поставало питання про розширення клініки. 1925 року надбудовано другий і третій поверхи, кількість ліжок у клініці зросла до 114, у тому числі 26 ліжок для хворих на туберкульоз. На катедрі під керівництвом проф. Р. Ренцького проводили науково-дослідну роботу. Основними проблемами були хвороби крови й органів кровообігу, лікування виразки шлунка й загального сепсису. Із організацією 1939 року Львівського державного медичного інституту на лікувальному факультеті створено три терапевтичні катедри, зокрема й катедру факультетської терапії з курсом туберкульозу на 70 ліжок під орудою проф. Р. Ренцького, який керував нею до 1941 року. Загинув трагічно: гітлерівці замордували його у складі групи польських учених 4 липня 1941 року.

Іван ГРЕК (1875–1941)

1900 року закінчив медичний факультет Львівського університету. Упродовж 20 років працював асистентом, пізніше ад’юнктом клініки внутрішніх хвороб у проф. А. Глузинського. Із 1923/1924 навчального року читав самостійний курс лекцій із пропедевтичної терапії, спочатку як доцент, а з 1928 року – професор терапевтичної клініки, якою на той час керував проф. Р. Ренцький. Наукові праці проф. І. Грека були присвячені проблемам хвороб крови, шлунково-кишкового каналу, інфекційних хвороб. Заслуговують на увагу його дослідження в галузі експериментальної медицини. Проф. І. Грек упродовж багатьох років був головою Львівського лікарського товариства, членом редакції журналу „Польський архів внутрішніх хвороб”, брав активну участь у роботі наукових з’їздів терапевтів. У грудні 1939 року проф. І. Грек очолив катедру пропедевтичної терапії Львівського державного медичного інституту, якою завідував до 1941 року. 3–4 липня 1941 року проф. І. Грека з дружиною і разом з іншими видатними вченими львівських вузів заарештували й розстріляли гестапівці.

Мар’ян ПАНЧИШИН (1882–1943)

У 1903–1909 роках здобув грунтовну медичну освіту у стінах медичного факультету Львівського університету. Жадоба до знань, непересічна працелюбність виокремлювали допитливого юнака серед студентів. Уже на третьому курсі працював демонстрантом, а пізніше – асистентом Інституту описової анатомії під керівництвом проф. Г. Кадія, де виконував перші свої роботи. 1909 року почав працювати в клініці внутрішніх хвороб. 1912 року став асистентом цієї ж клініки й завідувачем першого рентгенкабінету. 1919 року залишив клініку, резиґнуючи з наукової і професорської кар’єри, перейшов на приватну лікарську практику. Від осени 1920 року – перший професор таємних медичних курсів, що з 1921 року перетворилися на медичний факультет Українського таємного університету. У 1924–1925 роках – ректор Українського таємного університету. Мав велику мрію і мету в житті – виховувати молоді кадри української інтелігенції, зокрема лікарів. Педагогічна діяльність М. Панчишина розвивалася за вкрай несприятливих обставин. Він видавав і редагував «Лікарський вісник» – щомісячний фаховий український часопис, що друкувався у Львові. Проф. М. Панчишин розробляв тематику з проблем хвороб шлунково-кишкового каналу, туберкульозу легень. Його перу належать 24 наукові праці в галузі клінічної медицини. За свідченнями численних учнів і послідовників, проф. М. Панчишин дуже щедро ділився науковими ідеями, не турбуючись ні про пріоритет, ні про публікації. 1941 рік започаткував останній, особливо трагічний період життя М. Панчишина. Реакційна польська боївка винесла йому смертний вирок. Останні дні свого життя мав провести у «добровільному арешті» за мурами Собору св. Юра. Під час німецької окупації проф. М. Панчишин відійшов від активної політичної діяльности, вбачаючи основне своє завдання у збереженні української вищої медичної школи. В умовах німецької окупації навесні 1942 року вдалося відновити заняття в медичному інституті, щоправда, під вивіскою «фахкурсів», де він був професором і директором клініки медінституту. Курси існували не завдяки, а всупереч новій владі. Проф. М. Панчишину не судилося взяти участь у відродженні медичного інституту. Внаслідок гострого інфаркту міокарда 9 жовтня 1943 року трагічно обірвалося життя людини, яка віддала свій розум і серце народові.

Роман ОСІНЧУК (1902–1991)

1921 року закінчив з відзнакою Тернопільську гімназію. У ті часи польська влада зачинила перед українцями двері до навчання в університеті, особливо – на медичному факультеті. Тому Роман Осінчук записався на медичний факультет Українського таємного університету, де познайомився з професорами  Мар’яном Панчишином і Максимом Музикою. Склавши на п’ятому семестрі перший державний іспит – ригороз, він готувався до подальших студій у Празі, але через політичну неблагонадійність мав дві «відсидки» в польських в’язницях у 1919 і 1923 роках, а згодом й 1930 році. Навесні 1925 року непокірному студентові вдається перебороти горезвісний «нумерус кляузус» і вступити на медичний факультет Львівського університету, де й отримав 27 червня 1931 року диплом доктора медицини. У 1938–1939 роках Р. Осінчук безоплатно виконував обов’язки старшого асистента відділу внутрішніх хвороб Українського шпиталю народної лічниці ім. митрополита Андрея Шептицького, яким керував проф. М. Панчишин. Власне, завдяки Роману Осінчукові багато молодих людей у такі важкі часи змогли отримати медичну освіту. Перед від’їздом доктор М. Музика ще встиг видати наказ про призначення Романа Осінчука в.о. директора медичного інституту. Після окупації німцями Львова 30 червня 1941 року для діяльности 280 викладачів і лікарів, 600 медичних сестер і 400 санітарок, а також численного допоміжного персоналу медичного інституту настали вкрай складні умови. В стаціонарах залишилося понад 1000 хворих і поранених. Відступаючи, частини радянської армії вивезли зі Львова санітарний транспорт, медикаменти, продукти харчування, гроші. У цій екстремальній ситуації директор клініки та медичного інституту доктор Р. Осінчук після смерти проф. М. Панчишина (9.10.1943) підтримував діяльність медичних установ. 18 липня 1944 року Р. Осінчук залишив Львів місто своєї молодости. Упродовж усього життя Р. Осінчук активно займався громадською діяльністю. Він – автор 40 клінічних наукових праць та 68 праць із проблем медицини, історії охорони здоров’я в Україні, редактор низки збірників і альманахів. Катедру шпитальної терапії у повоєнні роки очолювали з 1945 по 1946 роки доц. В. Чернов (1905–1963), у 1946–1948 роках – проф. Н. Кевдін (1891–1954), відтак знову доц. В. Чернов (1948– 1950).

Тимофій ГЛУХЕНЬКИЙ (1902–1981)

1944 року після визволення м. Львова відновив діяльність Львівський медичний інститут. Цього ж року проф. Т. Глухенький очолив катедру пропедевтичної терапії, а 1952 року його обрано за конкурсом завідувачем катедри шпитальної терапії. Найпомітнішим був науковий ріст викладачів катедри за керівництва проф. Т. Глухеньким (1950–1957). Серед перших захистили кандидатські дисертації І. Марков (1949), С. Мартинів (1953), пізніше – С. Барвінський, Б. Галібей, П. Подорожний, В. Угрин, В. Виговський, М. Штельмах, П. Боряк, Н. Денчик, Є. Адрухів, М. Склярова, Ю. Попов, І. Фесенко, Г. Піралов, Л. Манчак, О. Чаплій, В. Осінський, І. Кравчук, А. Вербінець. Згодом вони стали завідувачами, доцентами та професорами катедр. До 1957 року за керівництва проф. Т. Глухенького захищено 20 кандидатських і підготовлено 2 докторські дисертації. Наукова праця катедри розвивалась у трьох напрямах: вивчення патогенезу, клінічних ознак і лікування ендемічного зоба на Прикарпатті; застосування пункційних методів діягностики та лікування гематологічних хвороб; патогенез, лікування і профілактика хронічних гастритів і виразкової хвороби. За період 1945–1958 рр. колектив катедри шпитальної терапії опублікував понад 60 наукових праць, серед них 4 монографії. Катедра шпитальної терапії надавала значну консультативну допомогу лікувальним установам Львова й области. Проф. Т. Глухенький і доц. І. Марков видали першу книгу про курорт Трускавець. 1957 року проф. Т. Глухенький переїхав до Києва.

Іван МАРКОВ (1911–2001)

1935 року закінчив 1-й Московський медичний інститут (Росія), там само з 1935 по 1938 рік навчався в аспірантурі. У 1938–1941 роках працював асистентом катедри пропедевтичної терапії Іжевського медичного інституту (Росія). У 1941–1945 роках учасник війни. У 1945–1985 роках працював у Львівському медичному інституті. 1945 року очолив катедру шпитальної терапії. У травні 1949 року захистив кандидатську дисертацію. Від 1950 року – доцент катедри. У 1954–1956 роках – працював у Кореї радником з організації викладання на теоретичних катедрах. 1957 року, після від’їзду проф. Т. Глухенького до Києва, І. Марков очолив катедру шпитальної терапії. 1963 року захистив докторську дисертацію. Під керівництвом проф. І. Маркова виконано 4 докторські та 21 кандидатську дисертацію. Він автор 3 монографій, 192 публікацій і понад 60 друкованих праць у співавторстві, редактор чотирьох збірників наукових праць. Проф. І. Марков був головою обласного наукового товариства терапевтів, членом правління наукового товариства терапевтів України, наукового товариства терапевтів СРСР. Катедрою шпитальної терапії завідував до 1985 року. Цього ж року відбулося об’єднання катедр шпитальної терапії № 1 і № 2.

Володимир ВИГОВСЬКИЙ (1920 – 2006)

Після закінчення Львівського державного медичного інституту 1946 року працював лікарем-терапевтом у м. Золочеві, пізніше – клінічним ординатором катедри шпитальної терапії. Захистив кандидатську та докторську дисертації. Працював асистентом, доцентом, а згодом професором катедри факультету вдосконалення лікарів. 1974 року очолив катедру субординатури, інтернатури, 1985 року – об’єднану катедру шпитальної терапії (№ 1 та № 2). Керував найчисельнішою катедрою в інституті, яка складалася з двох професорів – В. Виговського (зав. каф.), Б. Коваліва. Основний принцип, яким керувався у своїй роботі проф. В. Виговський, – підготовка висококваліфікованого, всебічно грамотного й інтелігентного спеціаліста. Був продовжувачем традицій таких відомих учених, як академік В. Василенко, Т. Глухенький, С. Мартинів і ін. Проф. В. Виговський – автор понад 350 наукових публікацій. За його редакцією видано 5 монографій, серед яких, зокрема, «Інтернатура з терапії». За його керівництва виконано 5 докторських і 12 кандидатських дисертацій. Він проводив велику науково-дослідну роботу на курортах Трускавець, Моршин, Любінь Великий, Немирів, Шкло, Новий Розділ. 1996 року Указом Президента України за вагомий внесок у розвиток охорони здоров’я, впровадження сучасних методів діагностики і лікування, високу професійну майстерність йому присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України. 1997 року проф. В. Виговському присвоєно звання дійсного члена Академії медичних та біологічних наук України.

Орест АБРАГАМОВИЧ

Після закінчення 1971 року Львівського державного медичного інституту працював у м. Моршині лікарем-гастроентерологом. 1982 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Клініко-функціональний та морфологічний стан слизової оболонки шлунка у хворих хронічним гастритом з секреторною недостатністю та їх зміни під впливом лікування Моршинськими мінеральними водами та озокеритом». Від 1982 року – асистент кафедри шпитальної терапії. 1989 року йому присвоєно вчене звання доцента. 1995 року захистив докторську дисертацію на тему: «Характеристика соматичних, нейрогуморальних та метаболічних порушень у віддалені терміни після резекції шлунка з приводу виразкової хвороби (терапевтичні аспекти)». 1995 року О. Абрагамович очолив катедру шпитальної терапії і невтомно продовжував удосконалювати навчально-педагогічну, наукову та лікувальну роботу. 2003 року йому присвоєно вчене звання професора, від 2007– академік НАНВОУ, від 2009 – дійсний член-академік Української міжнародної академії профілактичної медицини НТШ у ЛНМУ, від 2012 – заслужений професор ЛНМУ. Автор 4 інформаційних листків, 16 патентів і 9 раціоаналізаторських пропозицій на способи діягностики та лікування, 2 авторських свідоцтв на твір (запатентовано назви цирозної хвороби печінки та постгастрорезекційної хвороби). Від 1999 року проходив вишкіл у провідних клініках США, Канади, Західної Європи. 2017 року за вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм йому присвоєно почесне звання заслужений лікар України. Упродовж 47 років професійної діяльности проф. Орест АБРАГАМОВИЧ активно займається науковою роботою. Його творчий доробок налічує понад 700 наукових праць, опублікованих як у вітчизняних, так і в зарубіжних виданнях, зокрема 4 монографії, 8 посібників, 2 довідники для лікарів практичної охорони здоров’я. Його посібник «Внутрішні хвороби» нагороджено дипломом Президії НАНВОУ. За наукового керівництва проф. О. Абрагамовича захищено 38 магістерських робіт і 21 кандидатську дисертацію. Від 2012 року – головний редактор створеного ним фахового часопису «Львівський клінічний вісник». Є членом лікарської комісії Наукового товариства імені Шевченка, членом Всеукраїнського лікарського товариства. Від 2007 року – співголова Львівського обласного товариства терапевтів, віцепрезидент Львівської обласної асоціації гастроентерологів і гепатологів. Від 1995 року – президент створеного ним і членами його сім’ї Львівського обласного благодійного фонду «НАДІЇ НАЦІЇ», метою якого є підтримка всіх державотворчих процесів в Україні. Проф. Орест АБРАГАМОВИЧ є носієм національної ідеї, має активну українську державницьку позицію, користується заслуженим авторитетом і пошаною серед студентів, пацієнтів, колективу університету та медичної спільноти.

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Типове положення про кафедру внутрішньої медицини № 1 (далі – Положення) Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (далі – Університет) розроблене відповідно до чинного законодавства України і є документом, який регламентує діяльність кафедр Університету. Кафедра у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», Статутом Університету, Положенням «Про організацію освітнього процесу у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького», наказами ректора Університету, ухвалами Вченої ради Університету, рішеннями ректорату, вчених рад факультетів, розпорядженнями декана, даним Положенням та іншими нормативно-правовими актами. Положення, а також зміни і доповнення до нього, розглядаються і затверджуються Вченою радою Університету і вводяться у дію наказом ректора Університету.

1.2. Випускова кафедра внутрішньої медицини № 1 – це базовий структурний підрозділ Університету (його факультетів), який здійснює наукову, науково-дослідну діяльність за профільним напрямом, забезпечує виконання освітньої програми рівнів вищої освіти за спеціальностями «222 Медицина» та «228 Педіатрія» та відповідає за рівень підготовки фахівців, розробку навчальних планів, розробку та забезпечення магістерських програм, організацію і керівництво виробничою практикою, зв’язок з випускниками для вивчення досвіду їх практичної роботи, організацію заходів щодо поліпшення якості підготовки випускників, координацію роботи з професійної спрямованості викладання дисциплін за фахом, організацію роботи екзаменаційних комісій разом з відповідними структурними підрозділами Університету.

До складу кафедри входить не менше п’яти науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менш як три з них мають науковий ступінь або вчене (почесне) звання.

1.3. Кафедра створюється, реорганізується або ліквідується наказом ректора за рішенням Вченої ради Університету. У рішенні Вченої ради Університету та в наказі ректора про створення кафедри зазначається її повна назва, належність до певного факультету, якому вона підпорядковується, а також галузь знань, спеціальності (спеціалізації) та навчальні дисципліни, з яких кафедра буде здійснювати освітню і методичну діяльність, її структура та штатний розпис. Іншим наказом ректора формується персональний склад кафедри. Назва кафедри повинна відповідати назвам навчальних дисциплін відповідної спеціальності.

Припинення діяльності кафедри здійснюється шляхом її ліквідації або реорганізації. При реорганізації уся документація кафедри з основних видів діяльності має бути своєчасно передана на збереження правонаступнику, а під час ліквідації – до архіву Університету.

1.4. Кафедра у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, нормативними документами Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, що регламентують діяльність вищих медичних навчальних закладів, Статутом Університету, вимогами стандартів системи управління якістю, наказами ректора та розпорядженнями декана факультету, рішеннями Вченої ради Університету (факультету), Колективним договором, Правилами внутрішнього розпорядку, а також цим Положенням.

1.5. Робота кафедри спрямована на підготовку фахівців, які володіють глибокими теоретичними і практичними знаннями, уміннями і навичками, високою професійною кваліфікацією. Робота кафедри ґрунтується на принципах науковості, саморозвитку, гуманізму, демократизму, наступності, персональної і колективної відповідальності, колегіальності та гласності обговорення питань, що віднесені до її компетенції.

1.6. Діяльність кафедри здійснюється на підставі щорічного плану роботи кафедри. План роботи кафедри розробляється на основі Концепції діяльності університету, пріоритетних заходів розвитку університету, обговорюється і затверджується на засіданні кафедри.

1.7. При виконанні завдань, покладених на кафедру, її керівництво підпорядковується ректору, проректорам за напрямами роботи, декану факультету, у структурі якого вона перебуває.

1.8. До складу кафедри входять науково-педагогічні працівники (завідувач професор, доценти, асистенти), навчально-допоміжний персонал (старші лаборанти, лаборанти), інші працівники, які забезпечують її діяльність (прибиральниця, гардеробниця).

Штатний розпис кафедри формується на кожний навчальний рік і затверджується ректором до початку навчального року.

Склад асистентів кафедри включає осіб, що працюють на штатних засадах і на засадах сумісництва.

Усі співробітники кафедри користуються правами, передбаченими чинним законодавством України, Статутом Університету та колективним договором.

Обов’язки співробітників кафедри визначені посадовими інструкціями.

У разі потреби для забезпечення розвитку нового напряму навчальної, методичної, наукової, лікувально-консультативної діяльності при кафедрі може бути створена лабораторія.

Загальна чисельність науково-педагогічного складу кафедри затверджується ректором університету залежно від обсягу і форм виконуваної нею педагогічної та наукової роботи.

1.9. Керівництво кафедрою здійснює завідувач, який має вчене звання або науковий ступінь відповідно до профілю кафедри і стаж науково-педагогічної роботи не менше п’яти років. Завідувач кафедри не може одночасно займати дві або більше посад, що передбачають виконання адміністративно-управлінських функцій в Університеті.

Завідувач кафедри обирається на цю посаду за конкурсом таємним голосуванням Вченою радою університету строком на п’ять років з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету та кафедри і не може перебувати на посаді більше двох строків. Рішення кафедри щодо рекомендації на посаду завідувача вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини членів кафедри, за умови 2/3 присутніх. Ректор університету укладає із завідувачем кафедри контракт. Після закінчення терміну обрання завідувач кафедри звітує перед кафедрою про свою діяльність за виборний період.

Завідувач кафедри організовує роботу кафедри, забезпечує організацію освітнього процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною та науковою діяльністю викладачів, несе відповідальність за виконання покладених на неї завдань.

Завідувач кафедри підпорядковується ректору, декану факультету. Завідувач кафедри забезпечує належний рівень і орґанізацію навчальної, наукової, методичної і виховної роботи, підвищення кваліфікації науково- педагогічних працівників кафедри, дотримання правил внутрішнього розпорядку, створення безпечних та нешкідливих умов праці членів кафедри.

Розпорядженням завідувача кафедри відповідно до рішення засідання кафедри призначаються відповідальні:

• завуч кафедри (організація та контроль освітнього процесу);
• методист кафедри (організація та контроль методичної діяльності кафедри);
• відповідальний за наукову роботу кафедри;
• секретар кафедри;
• відповідальний за практику;
• відповідальний за інформаційну та профорієнтаційну діяльність кафедри;
• відповідальний за міжнародну роботу на кафедрі;
• відповідальний за студентський науковий гурток та за співпрацю з Радою молодих вчених;
• відповідальний за сайт кафедри;
• відповідальний за виховну роботу кафедри;
• відповідальний за охорону праці;
• відповідальний за ведення табелю;
• відповідальний за матеріальні цінності.

1.10. До складу кафедри можуть входити наукові та навчальні лабораторії, кабінети і класи, інші підрозділи, необхідні для виконання покладених завдань. Внутрішня організація кафедри і форми керівництва її підрозділами визначаються вченими радами університету, факультету.

1.11. Робота кафедри здійснюється відповідно до навчальних планів і планів наукової роботи, ухваленими кафедрою та вченими радами університету, факультету.

1.12. Основні види діяльності кафедри обговорюються на засіданнях кафедри, в яких бере участь увесь склад кафедри. Засідання кафедри проводяться відповідно до річного плану роботи, що включає всі види діяльності кафедри.

Протоколи засідань кафедри повинні відображати конструктивність обговорень, реальність і конкретність прийнятих рішень, їх реалізацію. Протоколи засідань кафедри підписують завідувач кафедри і секретар. Згідно з номенклатурою справ Університету, протоколи засідань кафедри зберігаються упродовж трьох років на кафедрі, потім передаються в архів Університету для зберігання.

1.13. Оцінка рівня навчальної та наукової роботи кафедри дається на основі експертного висновку комісії вчених рад факультету.

1.14. Рішення з основних питань навчально-наукової роботи кафедри приймаються на її засіданнях. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини працівників кафедри, крім зовнішніх сумісників, за умови 2/3 присутніх.

1.16. У голосуванні з питань рекомендації на посаду наукових працівників атестації наукових співробітників бере участь лише науково- педагогічний та науковий склад кафедри. У таємному голосуванні з питань рекомендації на посаду науково-педагогічних працівників бере участь весь колектив кафедри, крім зовнішніх сумісників.

1.17. На кафедрах, де кількість викладачів перевищує 15 осіб, штатним розписом може передбачатися посада заступника завідувача кафедри, який діє в межах посадових повноважень.

1.18. У разі необхідності об’єднання викладачів, що забезпечують навчально-методичну й виховну роботу з однієї або кількох споріднених дисциплін, або при роботі на загальноуніверситетській кафедрі здійснюють викладання дисциплін в одному навчально-науковому інституті (на одному факультеті) може створювати предметно-методичну секцію, за умови, що до її складу входить не менше трьох науково-педагогічних працівників.

Пропозиції щодо складу предметно-методичних секцій, а також її голови надаються до науково-методичної ради до початку нового навчального року й затверджуються єдиним наказом ректора.

1.20. Кафедра забезпечує ведення документації з орґанізації навчального процесу та науково-дослідної роботи (Додаток 1).

1.22. Кафедра реорґанізується і ліквідується наказом ректора на підставі рішення Вченої ради університету за поданням вченої ради факультету.

2. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ КАФЕДРИ

Основними завданнями кафедри є:

• організація та проведення навчального процесу за денною формою навчання, формами організації навчального процесу (навчальні заняття, самостійна робота здобувача вищої освіти, індивідуальні завдання, практична підготовка, контрольні заходи) і видами навчальних занять (лекції, практичні заняття, семінарські та індивідуальні заняття, консультації) з навчальних дисциплін кафедри відповідно до навчального плану певного напряму підготовки, спеціальності і програм навчальних дисциплін;
• забезпечення високої якості навчального процесу відповідно до стандартів вищої освіти та нормативних документів з організації навчального процесу;
• підготовка висококваліфікованих фахівців, які володіють глибокими теоретичними і прикладними знаннями та здатні використовувати їх у своїй подальшій професійній діяльності;
• реалізація освітньо-професійних програм, навчальних планів підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації фахівців;
• вироблення єдиної концепції втілення змісту освіти за дисциплінами, що викладаються кафедрою;
• організація та здійснення на належному науковому і методичному рівнях навчально-виховного процесу в групових та індивідуальних формах роботи;
• розробка та застосування активних і пасивних прогресивних методів, новітніх методик, інформаційних, інтерактивних та інноваційних технологій навчання;
• постійне підвищення рівня якості педагогічних технологій навчання;
• розробка й затвердження засобів діагностики рівня знань і якості навчання (тестові завдання, завдання для модульних контрольних робіт, екзаменаційні білети тощо) та систем оцінювання рівня знань згідно єдиних критеріїв оцінювання;
• здійснення поточного й підсумкового контролю якості знань через проведення екзаменів, магістерських робіт;
• підготовка й систематичне оновлення методичного забезпечення освітньої діяльності з навчальних дисциплін, що викладаються кафедрою;
• підготовка підручників, навчальних посібників, інших навчальних та навчально-методичних видань з дисциплін кафедри;
• виховання майбутнього фахівця, формування громадянської позиції щодо оцінки суспільних явищ, забезпечення прав і свобод людини та громадянина;
• організація виконання та здійснення контролю за прийнятими рішеннями з питань забезпечення навчально-виховного процесу;
• організація і створення умов для наукової роботи працівників кафедри, зокрема, розробки нових наукових напрямків та участь у державних та міждержавних наукових програмах, у комплексних міжкафедральних, міжфакультетських, міжуніверситетських наукових досліджень;
• керівництво науково-дослідною роботою аспірантів і студентів, організація роботи наукових гуртків, проведення олімпіад, конкурсів за профілем діяльності кафедри;
• організація педагогічного контролю науково-педагогічної діяльності шляхом проведення й подальшого обговорення на засіданнях кафедри відкритих занять, контрольних і взаємних відвідувань;
• збір та узагальнення передового досвіду, здобутого викладачами кафедри під час проведення занять і позанавчальної роботи;
• виконання планів щодо підвищення кваліфікації викладачів, їх стажування у практичних підрозділах, організація наставництва;
• участь у підготовці науково-педагогічних працівників до наукового рівня вищої освіти (доктор філософії, доктор наук);
• керівництво підготовкою кандидатських дисертацій, консультацій докторантів, рецензування, обговорення представлених досліджень на засіданнях кафедри та міжкафедральних семінарах;
• проведення наукових досліджень і розробка ефективних методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації хворих;
• впровадження результатів наукових досліджень в освітній процес;
• патентування (оформлення охоронних документів);
• організація, проведення й участь у наукових семінарах, конференціях, симпозіумах, круглих столах, форумах, тренінгах тощо;
• підготовка і публікування наукових статей, тез доповідей, науково-методичних рекомендацій, інформаційних листів, монографій;
• рецензування монографій, підручників, навчальних посібників, словників, довідників, дисертацій, авторефератів, наукових статей, наукових проектів та звітів тощо;
• організація НДР здобувачів вищої освіти, залучення їх до наукової та дослідницької роботи кафедри;
• участь у виконанні робіт в межах бюджетної та госпдоговірної тематик НДР;
• організація роботи студентського наукового товариства кафедри, участь в роботі ради молодих вчених;
• підготовка відгуків на дисертації та автореферати дисертацій за профілем кафедри;
• надання кваліфікованої медичної допомоги хворим;
• обстеження та лікування хворих, ушпиталених у клініку, консультації хворих в інших підрозділах клінічного закладу;
• участь в організації та проведенні семінарів, клінічних, патологоанатомічних, науково-практичних конференцій, експертних комісій, консиліумів, медичних рад тощо та заходів контролю за якістю лікувально- діагностичного процесу;
• організація взаємодії з іншими навчальними закладами, проведення спільних засідань кафедр, круглих столів, підготовка та видання наукової та навчально-методичної літератури;
• виконання планів міжнародного співробітництва університету або факультету із зарубіжними партнерами в галузі навчально-методичної та наукової роботи відповідно до угод, що укладаються університетом або за його дорученням факультетом;
• висунення пропозицій щодо присвоєння вчених звань професора і доцента працівникам кафедр;
• здійснення експертної діяльності щодо підготовки документів, за дорученням Міністерства освіти і науки України;
• внесення пропозицій щодо подання заявок на отримання авторських свідоцтв на винахід;
• рецензування наукових праць і навчальних видань, комп’ютерних і мультимедійних програм за профілем кафедри;
• внесення пропозицій щодо участі у виставках (міжнародних, загальнодержавних, регіональних, університетських);
• розробка відповідних документів щодо науково-методичного забезпечення освітньої та наукової діяльності вищих навчальних закладів освіти України;
• сприяння відродженню, збереженню та пропагуванню національних наукових надбань і традицій, здійснення історико-меморіальних досліджень, культурно-просвітницької діяльності;
• організація та проведення методичних, науково-методичних та наукових семінарів, конференцій тощо;
• організація співпраці з кафедрами, які викладають навчальні дисципліни, що забезпечують навчальний процес кафедри;
• організація висвітлення результатів діяльності кафедри на інформаційних стендах і в засобах інформації;
• організація, створення, наповнення і оновлення веб-сайту кафедри та інших інформаційних ресурсів, які створені для висвітлення та супроводження діяльності кафедри в мережі Інтернет;
• організація навчально-наукової роботи науково-педагогічних працівників зі студентами через веб-сайт кафедри;
• визначення рейтингу науково-педагогічних працівників кафедри;
• збереження і розвиток університетських наукових і науково- педагогічних шкіл, адекватне використання наукового та науково-методичного потенціалу професорів та провідних доцентів;
• створення належних умов праці, сприяння відпочинку і оздоровлення членів кафедри, аспірантів, докторантів;
• проведення спеціальних занять для учнів середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів з профорієнтаційною метою.
• координація діяльності всіх кафедр, що забезпечують спеціальну фахову підготовку аспірантів, студентів;
• розробка пропозицій щодо кваліфікаційних і освітньо-кваліфікаційних характеристик, комплексних кваліфікаційних завдань за спеціалізацією;
• підготовка ліцензійних та акредитаційних справ з напрямів підготовки, спеціальностей;
• розробка навчальних і робочих навчальних планів спільно з іншими кафедрами, які є випусковими по даному напряму підготовки, спеціальності;
• затвердження програм до державних екзаменів, тематики магістерських;
• участь у роботі відбіркових, предметних, атестаційних комісій з прийому вступників на відповідний напрям підготовки, спеціальність;
• підготовка обґрунтування щодо модернізації варіативної частини освітніх програм;
• організація практик і стажування, їх захист в установленому порядку;
• сприяння працевлаштуванню випускників через взаємодію з роботодавцями;
• організація систематичного вивчення роботи випускників, рівня їх теоретичної і практичної підготовки, кар’єрного росту;
• залучення провідних вчених до проведення занять, контролю знань студентів, участі у роботі державних екзаменаційних комісій;
• координація та забезпечення підготовки магістерських робіт;
• забезпечення підготовки та проведення державної кваліфікаційної атестації.

Завдання кафедри виконуються шляхом інтеграції навчання і практики, повного та ефективного застосування всіх елементів навчально-виховного процесу із врахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КАФЕДРИ

3.1. Діяльність кафедри організується та здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту» і «Про вищу освіту», Статуту, нормативних актів Міністерства освіти і науки України, а також цього Положення.

3.2. Діяльність кафедри здійснюється на підставі щорічного плану роботи кафедри, що охоплює напрямки й завдання, зазначені в п. 2 даного Положення. План роботи кафедри обговорюється та затверджується на її засіданні.

3.3. Основні питання діяльності кафедри обговорюються на засіданні кафедри, рішення якого є обов’язковим для виконання її співробітниками.

Засідання кафедри проводяться 1 раз на місяць.

У засіданні кафедри беруть участь науково-педагогічні та наукові працівники кафедри. Засідання кафедри оформлюється протоколом, який підписується завідувачем кафедри (за відсутності завідувача – його заступником) і секретарем кафедри.

На засідання кафедри можуть бути запрошені інші працівники кафедри, а також працівники інших кафедр і вищих навчальних закладів, підприємств, установ та організацій.

Засідання кафедри проводиться під головуванням завідувача кафедри, а в разі його відсутності – завуча кафедри.

На засіданнях кафедри обговорюються і вирішуються такі питання:

• затвердження індивідуальних планів роботи НПП із зазначенням завдань і заходів для викладацького складу з освітньої і методичної роботи;
• розподіл між викладачами навчального навантаження, навчальних тем курсу;
• розподіл обов’язків між співробітниками кафедри й оформлення їх у вигляді затверджених завідувачем кафедри посадових інструкцій співробітника кафедри, ґрунтуючись на загально університетських функціональних посадових обов’язках;
• звіти викладачів про хід підготовки і готовності тем дисциплін, про їх методичне та матеріальне забезпечення; обговорення відкритих, пробних занять;
• поточна успішність здобувачів вищої освіти, звіти про роботу зі здобувачами вищої освіти;
• впровадження підготовлених окремими співробітниками й авторським колективом кафедри підручників, методичних посібників чи іншої навчально-методичної літератури;
• обговорення нових навчальних програм, внесення до них змін та доповнень і формування пропозицій на засіданнях профільних методичних комісій з навчальних дисциплін;
• обговорення рівня якості проведених викладачами лекцій, семінарських, практичних і лабораторних занять;
• обговорення рівня якості контрольних завдань, які використовуються у навчальному процесі на кафедрі, результатів тестового контролю знань, контрольних робіт, модульних контролях. Обговорення з наступним затвердженням на засіданнях кафедри, підсумкових модульних контролів, інших форм контролю навчальної діяльності здобувачів вищої освіти (рейтинг);
• інформація про виконання рішень ректора, Вченої ради університету, Вченої ради факультету, профільних методичних комісій з дисциплін – не рідше 1 разу на семестр;
• звіт завідувача кафедри про підсумки роботи за семестр (півріччя), навчальний рік;
• звіти НПП про підвищення кваліфікації чи стажування;
• звіти працівників кафедри у зв’язку із завершенням терміну перебування на посаді. За результатами обговорення звітів, даються рекомендації щодо укладання трудових договорів на наступний строк;
• обговорення та затвердження робочої навчальної програми з кожної дисципліни, що викладається, з наступним затвердженням методичної профільної комісії з відповідних дисциплін;
• обговорення нових навчальних програм, внесення до них змін та доповнень і формування пропозицій на засіданнях профільних методичних комісій з навчальних дисциплін;

3.4. Методичне засідання кафедри (далі – методичне засідання) є основною

формою обговорення і вирішення питань, пов’язаних із навчально-методичною роботою кафедри.

У методичних засіданнях бере участь увесь науково-педагогічний склад кафедри, в тому числі й ті його представники, які працюють за сумісництвом. За необхідності, до участі в методичному засіданні можуть залучатись: аспіранти, докторанти, навчально-допоміжний персонал тощо.

Методичні засідання проводяться регулярно, не рідше одного разу на місяць.

На методичних засіданнях обговорюються і вирішуються такі питання:

• обговорення календарно-тематичних планів лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять на семестр (навчальний рік);
• викладання лекторами кафедри основних положень 2-3 лекцій з метою забезпечення єдності навчання;
• тиражування типографським способом з наступним впровадженням підготовлених окремими співробітниками й авторським колективом кафедри методичних посібників, підручників чи іншої навчально-методичної літератури;
• обговорення рівня якості проведених викладачами лекцій, семінарських і практичних занять.

У межах методичних засідань кафедри можуть проводитися науково-методичні семінари і конференції з актуальних питань навчально-методичної роботи.

Методичне засідання кафедри проводиться під головуванням завідувача кафедри, а в разі його відсутності – методиста кафедри.

Під час методичного засідання кафедри ведеться протокол секретарем методичного засідання. У протоколі коротко зазначаються усі обговорені на методичному засіданні питання й ухвалені за результатами обговорення рішення. Протокол підписується головуючим і секретарем засідання.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ СТРУКТУРНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ

Для реалізації своїх функцій і завдань кафедра в установленому порядку може отримувати або надавати інформацію, що стосується її компетенції, брати участь в ініціюванні та реалізації спільних наукових, науково-практичних та інших заходів, взаємодіяти в межах своєї компетенції з відділом кадрів, навчальною частиною, деканатами та іншими структурними підрозділами університету.

4. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ КАФЕДРИ

4.1. Кафедра має право у порядку, передбаченому законодавством, залучати до навчального процесу провідних учених, застосовувати нові форми орґанізації навчального процесу з дисциплін кафедри, формувати варіативний компонент навчальних планів напряму підготовки (спеціальності).

4.2. У сфері навчальної роботи кафедра:

• розробляє тематику і програми навчальних нормативних і вибіркових дисциплін;
• визначає тематику, організовує керівництво магістерськими випускними роботами студентів;
• подає на схвалення вченої ради факультету документи про необхідність внесення змін до проведення занять;
• здійснює контроль за навчанням студентів, аспірантів та докторантів;
• несе відповідальність за проведення навчально-виховної, методичної роботи, здійснення наукової, науково-дослідної, науково-технічної діяльності, соціальний захист трудового колективу та ветеранів праці, які працюють або працювали на кафедрі;

4.3. У сфері науково-дослідної роботи кафедра:

• надає пропозиції щодо планів наукових досліджень, визначення тематики, форм і методів їх проведення та впровадження результатів у навчальний процес;
• визначає обсяги і форми здійснення госпдоговірних робіт, виходячи з потреб замовників і можливостей кафедри;
• забезпечує складання, за погодженням із замовником, кошторису витрат, у тому числі частки фонду заробітної плати;
• залучає сумісників (науково-педагогічних працівників, наукових співробітників, аспірантів, студентів, допоміжний персонал) для виконання науково-дослідних робіт у межах встановленого фонду оплати праці.

4.4. Завідувач кафедри:

• організовує та координує діяльність кафедри;
• представляє інтереси кафедри на засіданні вченої ради Університету;
• визначає функціональні обов’язки і педагогічне навантаження членів кафедри;
• подає керівництву університету, факультету, інституту свої пропозиції щодо працевлаштування на роботу, звільнення й переміщення співробітників та залучення на умовах сумісництва інших працівників;
• здійснює контроль за веденням навчальної, виховної, науково-дослідної роботи членами кафедри;
• здійснює якісний аналіз успішності посеместрово, а також після здачі екзаменів на 5 курсі та ОСП(К)І;
• подає керівництву університету, факультету, інституту пропозиції щодо морального та матеріального заохочення співробітників кафедри, а також щодо застосування заходів дисциплінарного впливу;
• вирішує інші питання відповідно до завдань кафедри;
• несе відповідальність за результати діяльності кафедри.

4.5. Співробітники кафедри несуть відповідальність за виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, техніки безпеки в рамках законодавства України.

4.6. Питання соціального розвитку, в тому числі поліпшення умов праці, охорони здоров’я та життя, визначаються згідно з Колективним договором Університету.

СПЕЦИФІКА РОБОТИ КЛІНІЧНОЇ КАФЕДРИ

Клінічна кафедра функціонує на базах клінічних лікувально- профілактичних закладів охорони здоров’я, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, статус яких затверджується наказом Міністерства охорони здоров’я.

Клінічна кафедра, яка співпрацює з відділомм клінічного закладу на підставі угоди між останнім і Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького називається «Клінікою».

Науково-педагогічним складом клінічної кафедри здійснюються такі функції:

• участь у проведенні лікувально-діагностичного процесу, здійснення обходів, консультацій хворих, організація консиліумів, визначення і корекція планів і тактики подальшого обстеження та лікування хворих, разом з іншими співробітниками клінічного закладу відповідальність за якість лікувально- діагностичного процесу, організація клінічних, патолого-анатомічних та науково-практичних конференцій лікарів клінічного закладу;
• розробка науково обґрунтованих методів діагностики, лікування і реабілітації хворих, забезпечення контролю за впровадженням наукових розробок в практику роботи клінічного закладу;
• професорсько-викладацький склад кафедри виконує лікувально-діагностичну роботу в профільних відділах, на яких базується клініка, в обсязі, що визначається від розрахункової норми навантаження лікаря-ординатора відповідної спеціальності;
• асистенти – 50 %, що оплачується інститутом згідно з чинним законодавством щодо доплат до посадового окладу за лікувально-діагностичну роботу, що виконується в межах місячної норми робочого часу.

Асистенти (за їх згодою та відповідно до угоди між клінічним закладом та Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького) можуть залучатися до чергувань у вечірній та нічний час в приймальному відділенні чи стаціонарі клініки понад місячну норму їх робочого часу. Оплата за чергування здійснюється клінічним закладом згідно з чинним законодавством.

На досвідчених та висококваліфікованих асистентів за погодженням з головним лікарем, розпорядженням керівника клініки покладається систематична консультативна робота. У цих випадках зазначений обсяг лікувально-діагностичної роботи, що визначається від розрахункової норми навантаження лікаря-ординатора, може бути скорочений до 25 %.

Завідувач клінічною кафедрою, професор, доценти виконують в клініці консультативну роботу, що оплачується згідно з чинним законодавством щодо доплат до посадового окладу за лікувально-діагностичну роботу.

Науково-педагогічні працівники клінічних кафедр можуть проводити виїзди санавіацією для надання ургентної планово-консультативної медичної допомоги відповідно до угоди між Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького та закладом термінової медичної допомоги.

5. НОМЕНКЛАТУРА КАФЕДРИ 

 6. ПОРЯДОК ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТА ЗМІН ДО ЦЬОГО ПОЛОЖЕННЯ

6.1. Це Положення розглядається й ухвалюється Вченою радою університету та вводиться у дію наказом ректора.

6.2. Інститути, факультети можуть пропонувати зміни та доповнення до даного Положення.

6.3. Зміни та доповнення до цього Положення розглядаються й ухвалюються Вченою радою університету та вводяться у дію наказом ректора

[]

Розклад

[]

Лікувально-консультативна робота

Наукова робота та видавнича діяльність

Тема науково- дослідної роботи кафедри медичної інформатики
«Організація та управління інформаційними процесами моніторингу і контролю у
медицині»
Етап 1. Аналіз сучасного стану комп’ютерного моніторингу та контролю у системі охорони
здоров’я (2018-2019);
Етап 2. Методи організації та управління інформаційними процесами моніторингу та
контролю в медицині. Розроблення методів та засобів опрацювання безперервного потоку
медичної інформації, процедур забезпечення її якості і цілісності. (2019-2020н.р.)
Етап 3. Розробка концепції побудови системи багатофакторного аналізу для раннього
виявлення факторів ризику виникнення патологічних змін в організмі людини.
Етап 4. Розроблення методики та встановлення кореляційних залежностей між отриманими
медичними даними з метою прогнозування стану здоров’я населення, розробка та
формування бази даних для системи багатофакторного аналізу
Етап 5. Розробка алгоритмічно-програмного та аппаратного забезпечення систем
моніторінгу, контролю та прогнозування в медицині.
Аналіз сучасного стану розвитку та рівня застосування інформаційно-комп’ютерних
технологій для моніторингу та персоналізованого контролю стану здоров’я, розробка
концепції побудови системи багатофакторного аналізу для раннього виявлення факторів
ризику виникнення патологічних змін в організмі людини, розроблення методики та
встановлення кореляційних залежностей між отриманими медичними даними з метою
прогнозування стану здоров’я населення, розробка та формуваннябазиданих для системи
багатофакторного аналізу, розробка алгоритмічно-програмного та аппаратного забезпечення
систем моніторінгу, контролю та прогнозування в медицині.
Розроблення методів та засобів опрацювання безперервного потоку медичної
інформації, процедур забезпечення її якості і цілісності. Створення алгоритмічнопрограмного забезпечення багатофакторної системи моніторингу, контролю та
прогнозування в медицині.
Темою наукової роботи кафедри Медична інформатика, впродовж 2014-2018 років,
була “Створення моделей, елементної та алгоритмічної бази медичних інформаційних
систем”, № держреєстрації 0108U001138 Кафедра медичної інформатики активно співпрацює
з іншими науково-педагогічними установами . Укладено 2 угоди про співпрацю: 1. Угода про
співробітництво з Державною Вищою Професійною Школою ім. Едварда Шчепаніка в м.
Сувалки, Польща. 2. Договір про науково-технічну співпрацю з Міжнародним науковонавчальним центром інформаційних технологій та систем Національної Академії наук
України та Міністерства освіти та науки України, м. Київ. Кілька років поспіль кафедра
медичної інформатики, разом з кафедрою спортивної медицини Національного університету
ім. Янки Купали в м. Гродно, Білорусь, проводить сумісні наукові скринінгові дослідження з
розповсюдження захворювань астми серед молоді різних країн. Спільно з кафедрою
мережних технологій Національного університету «КиєвоМогилянська Академія», м. Київ,
науковці нашої кафедри працюють над розробкою програмного забезпечення медичних
інформаційно-аналітичних систем. НАПРЯМКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ • Програмне
забезпечення навчального процесу. • Проблеми дистанційного навчання. • Розроблення
елементів медичних інформаційних та телекомунікаційних систем. • Моделювання медикобіологічних процесів. • Розвиток методів та засобів обробки біомедичних даних, зокрема
моделювання алгоритмів аналізу та синтезу медико-біологічних сигналів. • Розроблення та
оновлення веб-ресурсу для медичного періодичного наукового видання Acta Medica
Leopoliensia

1. Назва: Студентський науковий гурток кафедри внутрішньої медицини № 1
2. Керівник гуртка: Марта ФАРМАГА, 098 806 79 58
3. Староста гуртка: Оксана ЛАЗОРОВИЧ, 097 94 99 143
4. Група cтудентського наукового гуртка: https://t.me/+L84MI73RHPxjMmZi
5. Мета гуртка – створити комфортне середовищу для наукового та професійного розвитку студентів, які цікавляться внутрішньою медициною. Ми прагнемо сприяти набуттю глибоких теоретичних знань та практичних навичок у галузі внутрішньої медицини, обміну знаннями й досвідом між викладачами та студентами, стимулювати дослідницьку діяльність.

Завдання студентського наукового гуртка:

1. Організація науково-дослідницької роботи:
   • Проведення наукових досліджень із актуальних проблем внутрішньої медицини.
   • Участь у наукових конференціях, симпозіумах і семінарах.
   • Публікація результатів досліджень у наукових журналах.
2. Розвиток професійних навичок:
   • Організація майстеркласів, тренінгів і лекцій з внутрішньої медицини.
   • Проведення практичних занять і клінічних розборів випадків.
3. Сприяння академічній співпраці:
   • Налагодження зв’язків з іншими студентськими науковими гуртками та медичними установами.
   • Організація спільних заходів і проєктів з іншими кафедрами та факультетами.
4. Підвищення освітнього рівня:
   • Проведення навчальних заходів, спрямованих на поглиблення знань у галузі внутрішньої медицини.
5. Залучення студентів до наукової діяльності:
   • Популяризація наукової діяльності серед студентів.
   • Надання консультацій та підтримки студентам, які хочуть займатися науковою роботою.

Студентський науковий гурток є платформою для обговорення нових ідей, обміну досвідом та розвитку наукового потенціалу.

6. Основні напрями наукової діяльності студентського наукового гуртка на кафедрі внутрішньої медицини (терапія):

• Дослідження хвороб печінки:
  • Вивчення етіології, патогенезу та лікування гепатитів, цирозу печінки, печінкової недостатності й інших недуг.
• Поняття болю:
  • Дослідження механізмів виникнення болю, оцінювання методів діагностики та лікування больових синдромів різної етіології.
• Ревматологія:
  • Вивчення патогенезу, діагностики та нових методів лікування ревматоїдного артриту й інших ревматичних недуг.
• Кардіологія:
  • Дослідження серцево-судинних хвороб, таких як артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, аритмії.
• Метаболічні порушення:
  • Вивчення ендокринних і метаболічних недуг, таких як цукровий діабет, ожиріння, дисліпідемія, метаболічний синдром.

Наш гурток створює умови для вивчення усіх нозологій, адже база кафедри – це Львівська обласна клінічна лікарня та низка інших великих клінік міста Львова.

Запрошуємо долучатися до нашої спільноти, вносити свої пропозиції щодо дослідницької роботи й брати активну участь у науковій діяльності. Ми завжди раді новим ідеям і готові підтримати кожного у його прагненні до знань і професійного зростання!

7. Запрошуємо вас приєднатися до студентського наукового гуртка кафедри внутрішньої медицини № 1!

Гурток створений для тих, хто прагне поглибити свої знання з медицини й отримати практичний досвід.

Ми пропонуємо:

• Дослідження актуальних медичних тем: Участь у наукових дослідженнях і проєктах уможливить дізнатися більше про сучасні підходи до діагностики та лікування хвороб.
• Практичні навички: На базі великих клінік Львова ви зможете побачити різноманітні клінічні випадки та взяти участь у реальній лікарській практиці.
• Наукова підтримка: Ми допоможемо вам у проведенні досліджень, написанні наукових статей, підготовці доповідей для конференцій.
• Спільнота однодумців: Спільна робота з викладачами й іншими студентами створює можливості для обміну ідеями та підтримки.

Ми відкриті для всіх ваших ідей і пропозицій. Приєднуйтесь до нас, разом   розвиватимемо науку та медицину!

Чекаємо на вас у нашому гуртку!

9. Засідання студентського наукового гуртка кафедри внутрішньої медицини № 1 відбуваються у перший вівторок кожного місяця.
10. Світлини з активних заходів, які проводив гурток: https://drive.google.com/drive/folders/1K2aBEPOotwEQpQZtfgCoeNXSQqR5JuUE?usp=sharing

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі