Інститут засновано у 1939 році, на базі лабораторії висипного тифу, якою керував професор Р. Вайґль (всесвітньо відомий вчений-біолог, паразитолог, мікробіолог, імунолог). Офіційним документом про створення інституту  є Постанова Раднаркому УРСР № 677 від 21 травня 1940 року. У цьому році і розпочав роботу Львівський санітарно бактеріологічний інститут, який за роки своєї діяльності змінював назву декілька разів.

Проте передумови створення лабораторії беруть початок від 1921 року, де розпочалася робота Р. Вайґля на кафедрі загальної біології медичного факультету університету Яна Казимира у Львові.

Лабораторію у подальшому називали «Інститут Вайґля». У  1928 році у команду лабораторії приєднався студент медичного факультету Генріх Мосінґ.

У 1937 році Генріх Мосінг захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук (доктора філософії).

У роки другої світової війни Г. Мосінг з небезпекою для життя, зберіг унікальне лабораторне обладнання та біологічний матеріал. Завдяки Г. Мосінгу, добре адаптована до утримання в лабораторних умовах популяція вошей Pediculus humanus і штами рикетсій, які необхідні для виробництва вакцини у промисловому масштабі, не були втрачені. У після воєнні роки його діяльність була повʼязана з виробництвом вакцини і рикетсійних діагностикумів.

Генріх Мосінг пройшовши усіма щаблями від волонтера лабораторії Вайґля до виконувача обов’язків директора Львівського санітарно-бактеріологічного інституту (1944).

У 1956 році Г. Мосінг захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук. Наукові дослідження Г. Мосінга присвячені проблемам висипного тифу, траншейної (волинської) гарячки. Він обґрунтував концепцію остаточної ліквідації висипного тифу і запропонував метод серологічної діагностики (реакція макроаглютинації).

За перший десяток повоєнних  років роботи інституту було налагоджено випуск цілої низки вакцин, сироваток, діагностичних препаратів, удосконалювалась техніка та якість бактерійних препаратів. Впродовж багатьох років виготовлялася висипнотифозна, антирабічна, БЦЖ, пента – вакцини, дизентерійний бактеріофаг, черевнотифозний фаг, сироватка проти кору, віспенний детрит, дифтерійний анатоксин, гамаглобулін з плацентарної крові та ін.

Над науковим дослідженнями і розробками, які проводились в інституті з часу його заснування, працювали видатні вчені – доктор мед. наук Г.С. Мосінг, доктор медичних наук, професор Л.О. Чорна, доктор медичних наук, професор М.М. Покровський,  доктор медичних наук, професор Г.І. Столмакова, доктор медичних наук, професор Є.О. Шабловська, доктор медичних наук, професор Е.С. Турецька, доктор медичних наук, професор Л. В. Колотілова, доктор медичних наук, професор І. А. Виноград, доктор медичних наук, професор М. Б. Максимович, доктор медичних наук, професор М. Д. Климчук, доктор медичних наук, професор О.М. Костюковська, доктор медичних наук, професор В. М. Борис, кандидат медичних наук І.С. Давидова, кандидат медичних наук К.М. Синяк, кандидат медичних наук Ю.В. Мартинюк та інші.

Доктор медичних наук Г.С. Мосінґ, створив вітчизняну школу рикетсіологів. Лабораторія від 1956 року була методичним центром з висипного тифу та філіалом Всесоюзного центру з рикетсіозів, а у подальшому на її базі створено Український науково-методичний центр з рикетсіозів.

Під керівництвом професора Л.О. Чорної в інституті було створено Республіканський центр по боротьбі з правцем, створена наукова школа анаеробних інфекцій.

Професор І. А. Виноград створив наукову школу арбовірусологів при Інституті.

Упродовж 83 років, науково-практична діяльність інституту була спрямованою на запобігання поширенню особливо небезпечних та керованих засобами масової імунопрофілактики інфекційних захворювань, на встановлення ролі етіологічних чинників у розвитку екозалежних хвороб, на пошук альтернативних моделей для токсикологічних досліджень, що є невід’ємною частиною історії охорони здоров’я та наукового забезпечення епідеміологічного нагляду.

У 1988 році до інституту було приєднано «Львівський НДІ туберкульозу МОЗ України».

З 2018 року розпочалася нова сторінка в історії наукової діяльності та розвитку Інституту.

Відповідно до наказу МОЗ України № 776 від 10.07.2017 «Про реорганізацію Державної установи «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ України» інститут реорганізовано шляхом приєднання до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Вчена рада ЛНМУ імені Данила Галицького 26 грудня 2018 року з даного питання прийняла ухвалу щодо приєднання Науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни, як структурного підрозділу – університету (на підставі п.13 Статуту ЛНМУ).

Інститут очолив доктор медичних наук, професор Борис Павлович Кузьмінов.

Перспективними, базовими принципами розвитку діяльності інституту є постійне зростання якості результатів науково-дослідних робіт, модернізація наукової інформаційної бази, розвиток інноваційної діяльності, популяризація та маркетинг власних наукових досягнень і результатів.

Основні напрямки наукових досліджень

• оцінка антимікробної, віруліцидної, педікульозної активності дезінфекційних препаратів;
• вивчення особливостей формування мікробіому організму людини під впливом нутрицевтиків та медикаментозних чинників;
• дослідження токсикологічних властивостей лікарських субстанцій, косметичних засобів, шкідливих хімічних речовин та пестицидів;
• розробка альтернативних методів оцінки токсичності;
• наукове обґрунтування гігієнічних регламентів шкідливих хімічних речовин в об’єктах навколишнього середовища.

Файл

В штаті НДІ епідеміології та гігієни 36 співробітників з них 16 наукових:
• 1 доктор медичних наук
• 4 кандидати медичних наук
• 2 кандидати біологічних наук.

СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ ІНСТИТУТУ

АДМІНІСТРАТИВНО-ГОСПОДАРСЬКА ЧАСТИНА

КУЗЬМІНОВ Борис Павлович

Директор інституту, доктор медичних наук, професор

Голова Експертної комісії з проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи в особливо складних випадках ЛНМУ імені Данила Галицького.

Член комісії з гігієнічного нормування хімічних речовин у повітрі робочої зони Комітету з питань гігієнічної регламентації МОЗ України.

Член профільних комісій МОЗ України з питань розробки нормативних документів з гігієни праці, гігієни і токсикології пестицидів та полімерних матеріалів.

Головний редактор збірника наукових праць «Актуальні проблеми профілактичної медицини та медичної екології».

• Медаль «За заслуги» ЛНМУ ім. Данила Галицького та відзнака «Заслужений для Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького» (16 листопада 2020 рік)
• Подяка та Ювілейна відзнака «100 Lat Służb Sanitarnych w Polsce» з нагоди 100-річчя діяльності санітарних служб Підкарпаття (1919–2019) та 65 років існування «Państwowey Inspekcji Sanitarnej» за розвиток гігієнічної науки та співпрацю (2019 рік)
• Медаль імені Едмунда Войтили за внесок у розвиток науки та боротьби з інфекційними захворюваннями (2023 рік)

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

ЛАБОРАТОРІЯ ПРИРОДНО-ВОГНИЩЕВИХ ТРАНСМІСИВНИХ ІНФЕКЦІЙ

ЛАБОРАТОРІЯ МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЛАБОРАТОРІЯ ВАКЦИНОКЕРОВАНИХ ТА ІНШИХ БАКТЕРІЙНИХ ІНФЕКЦІЙ

ЛАБОРАТОРІЯ САНІТАРНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ

ЛАБОРАТОРІЯ ІМУНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТУБЕРКУЛЬОЗУ, ІНФЕКЦІЙНИХ ТА ПАРАЗИТАРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

ЛІКУВАЛЬНО – ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР

Лабораторії

Лікувально-діагностичний центр НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького здійснює господарську діяльність  у відповідності до ліцензії на медичну практику серія АГ №597679 від 01.03.2012 р. зі зміною від 05.08.2021 р. за адресом м. Львів, вул. Зелена 12, зареєстрований у Національній службі здоров’я України, акредитований у відповідності з вимогами ДСТУ ISO 10012:2005 на право проведення лабораторно-діагностичних, бактеріологічних, імунологічних, молекулярно-генетичних, вірусологічних  досліджень (Свідоцтво № РА 056/21 від 16.08.2021 р.) та верифікований Центром громадського здоров’я МОЗ України для тестування СOVID-19. Співробітники лабораторій НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького, які задіяні для діагностичної роботи, зареєстровані в електронній системі охорони здоров’я.

Положення про ЛДЦ

Свідоцтво

Вартість послуг

Міжнародне співробітництво

Музей доктора медичних наук Генріха Мосінга створено Наказом ректора ЛНМУ імені Данила Галицького від 10.03.2020 р. № 989-з, як складовий елемент системи науково-освітньої діяльності з метою формування і збереження Музейного фонду, для забезпечення навчального і наукового процесів в Університеті, для проведення наукових досліджень у галузі історії Університету.

На базі Музею проходять лекційні заняття  спрямовані на популяризацію наукової спадщини вченого та вивчення історії етіології, патогенезу, клінічних ознак висипного тифу та принципів і методів лікування.

Музей розташований у лабораторному приміщенні Інституту, в якому працював доктор медичних наук Генріх Мосінг у 1939 — 1973 рр. та займався вивченням біології збудника епідемічного висипного тифу, розробляв методи лабораторної діагностики цього захворювання та його подолання у ХХ ст..

Музейні предмети мають наукову цінність та представлені автентичними експонатами: лабораторним обладнанням, медичним інструментарієм, меблями, лабораторним посудом. Серед експонатів є оригінальні наукові статті та документи Генріха Мосінга, а саме: автореферат і дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук, роботи опубліковані до та після закінчення другої світової війни, роботи інших науковців про діяльність Генріха Мосінга.

У музеї проводять екскурсії для викладачів, студентів вищих навчальних закладів і учнів старших класів Львова, області та усієї України. Двері Музею відкриті для відвідувачів з інших держав.