Історія кафедри загальної гігієни з екологією сягає в минуле вже більше століття. Після урочистого відкриття (відновлення) медичного факультету Львівського університету, яке відбулося 9 вересня 1894 р. у приміщенні анатомічного корпусу, розпочалося створення кафедр на факультеті. Упродовж 1894-1936 рр. були організовані 21 кафедра, зокрема у 1899 р. кафедра гігієни – перша гігієнічна кафедра на теренах Західної України. До 1936 р. на кафедрі викладався курс мікробіології (бактеріології). У 1939 р. медичний факультет було реорганізовано у Львівський державний медичний інститут (від 2005 р. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького). Кафедра розташовувалася по вул. Пекарській, 52 у приміщенні корпусу «HYGIENA», з 1974 р. – по вул. Зеленій, 12.
Першими керівниками кафедри гігієни були професор Станіслав Бонзинські (1862-1928), який очолював кафедру до 1906 р. (організатор і перший Президент Польської АМН); професор Павел Кучера (1862-1929) – очільник кафедри до 1919 р. (пізніше проректор, ректор університету м. Брно, Чехія, керівник державного інституту охорони здоров’я Чехії); професор Здзіслав Кароль Штойзінг (1883-1952) – був завідувачем кафедри до 1945 р. (надалі керівник кафедри гігієни Вроцлавської медичної академії).
Навчальна і наукова діяльність медінституту була перервана з 1941 до 1944 р. другою світовою війною. У повоєнні роки з відновленням діяльності медінституту кафедра розпочала свою відбудову й організацію навчального процесу. По від’їзді проф. З. Штойзінга 1945 р. до Польщі кафедру очолювала професор Ганна Іванівна Столмакова (1912-2002). Основні напрямки наукових досліджень проф. Г.І. Столмакової: опрацювання методів лабораторної діагностики та профілактики стафілококових харчових токсикозів, дослідження особливостей харчування населення і якості питної води у Львівській області, вивчення взаємозв’язку між вітамінним забезпеченням і функцією щитоподібної залози, фактичного харчування робітників низки підприємств Львівщини, дослідження філофори ребристої з метою її застосування для профілактики ендемічного зоба. Автор понад 300 наукових і навчально-методичних праць, у т.ч. 12 посібників і монографій, підготувала 20 кандидатів і 2 докторів медичних наук. З 1954 р. до 1963 р. – завідувач кафедри гігієни харчування та комунальної гігієни, з 1961 р. до 1971 р. – директор Львівського НДІ епідеміології та мікробіології.
З серпня 1946 р. кафедру загальної гігієни Львівського медінституту очолив професор Влас Захарович Мартинюк (1896-1980) – учень і послідовник академіка О.М. Марзєєва, засновник Львівської наукової гігієнічної школи. Автор близько 130 наукових праць, у т.ч. підручника, посібника для студентів, 4 монографій. Підготував 6 докторів, 30 кандидатів медичних наук. У той час наукова робота на кафедрі охоплювала практично усі розділи гігієни і стосувалася вивчення біологічної дії та гігієнічного значення факторів навколишнього середовища малої інтенсивності в умовах населених місць, гігієнічного обґрунтування деяких нормативів будівництва житлових будинків у Львівській, Тернопільській, Дрогобицькій, Станіславській (з 1962 р. Івано-Франківська) областях, котрі безпосередньо прилягають до Карпат і мають свої кліматичні особливості, а також санітарно-гігієнічної оцінки повітряного середовища житлових приміщень при відкритому спалюванні газу у побутових та виробничих цілях, вивчення хронічної оксид вуглецевої інтоксикації мешканців газифікованих квартир.