Навчальна дисципліна «Пропедевтика внутрішньої медицини» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина»
Види контролю (поточний і підсумковий).
Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану диференційований залік (VI семестр).
- Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни.
Оцінювання поточної навчальної діяльності. Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальною програмою. Студент отримує оцінку з кожної теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності є стандартизованими і включають контроль теоретичної та практичної підготовки.
Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на кожному практичному занятті. Для контролю застосовуються наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, контроль виконання практичних навичок з методів обстеження хворого з подальшою інтерпретацією отриманих даних, аналіз результатів лабораторних та інструментальних досліджень.
Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Поточне оцінювання студентів з відповідних тем проводиться за 4-бальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) з подальшим перерахунком у багатобальну шкалу.
Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття та лекційний матеріал у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.
Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.
Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.
Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.
- Форма підсумкового контролю успішності навчання – диференційований залік.
- Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти:Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність за семестр для допуску до диференційованого заліку становить 120 балів.Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність за семестр для допуску до диференційованого заліку становить 72 бали.Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за традиційною шкалою під час вивчення дисципліни впродовж семестру, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:
Х = (СА × 120)/ 5
Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються диференційованим заліком
Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, оцінюється при підсумковому контролі.
Диференційований залік з пропедевтики внутрішньої медицини – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з даної навчальної дисципліни за 5 і 6 семестри, що проводиться як контрольний захід. Студент вважається допущеним до диференційованого заліку, якщо він відвідав усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, виконав усі види робіт, передбачені силабусом з даної навчальної дисципліни та при її вивченні набрав кількість балів, не меншу за мінімальну (72 бали).
Диференційований залік проводиться на останніх двох заняттях (19 і 20) у весняному (6) семестрі відповідно до розкладу. Форма проведення диференційованого заліку є стандартизованою і включає контроль теоретичної та практичної підготовки.
Зміст і структура екзаменаційного білету.
В екзаменаційному білеті передбачена тематика дисципліни за осінній (5) та весняний (6) семестри (семіотика і синдромологія).
Форма екзаменаційної роботи – письмова.
Контроль теоретичної і практичної підготовки полягає у відповіді на 50 питань тестового контролю елементарного рівня, кожне питання якого оцінюється в 1 бал, та усної відповіді на 3 питання екзаменаційного білету. 1 питання білету включає демонстрацію виконання практичної навички (огляд, пальпація, перкусія, аускультація систем органів). 1 питання – інтерпретація лабораторного аналізу або даних інструментального обстеження (ЕКГ, інтрагастральна рН-метрія тощо). 1 питання – опис одного з синдромів.
Оцінювання кожного питання білету:
10 балів – відповідь без помилок
5 балів – відповідь з несуттєвими помилками
0 балів – відповідь неправильна і не зараховується.
Таким чином, максимальна кількість балів, яку студент може отримати за диференційований залік, складає:
(1 х 50) + (3 х 10) = 50 + 30 = 80
Мінімальна кількість балів при складанні диференційованого заліку – 50.
Бали з дисципліни незалежно конвертуються як в шкалу ECTS, так і в 4-бальну шкалу. Бали шкали ECTS у 4-бальну шкалу не конвертуються і навпаки.
Бали студентів, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни ранжуються за шкалою ECTS таким чином:
Таблиця 3
Оцінка ECTS Статистичний показник А Найкращі 10 % студентів В Наступні 25 % студентів С Наступні 30 % студентів D Наступні 25 % студентів E Останні 10 % студентів Бали з дисципліни для студентів, які виконали всі види завдань, передбачених навчальним планом відповідно до навчальної дисципліни, конвертуються у традиційну 4-бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:
Таблиця 4
Бали з дисципліни Оцінка за 4-ри бальною шкалою Від 170 до 200 балів 5 Від 140 до 169 балів 4 Від 139 балів до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент
3 Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент
2 Оцінка ECTS у традиційну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні. Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів перевіряється статистичними методами (коефіцієнт кореляції між оцінкою ECTS та оцінкою за національною шкалою).
Навчальна дисципліна за вибором «Раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина»
Критерії оцінювання:
- Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни.
10.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.
Контроль основного етапу заняття оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів за результатами роботи студентів з пацієнтами по розробці структурованих письмових раціональних харчових інтервенцій при різних захворюваннях внутрішніх органів (відповідно до теми заняття).
На заключному етапі заняття проводиться підсумок роботи студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються. Перерахунок оцінок з багатобальної шкали у 4-бальну здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».
Студент отримує оцінку з кожної теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності є стандартизованими і включають контроль теоретичної та практичної підготовки (робота студентів у терапевтичних відділеннях стаціонару з метою відпрацювання практичних навичок з призначення лікувального харчування).
Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на кожному практичному занятті. Застосовуються наступні засоби оцінки рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести для контролю початкового та кінцевого рівнів знань, структуроване письмове складання студентами дієтичних рекомендацій при захворюваннях органів кровообігу, травної, сечовидільної, ендокринної, кістково-суглобової , кровотворної систем та практичних рекомендацій щодо організації раціонального харчування різних груп населення, правил ведення щоденника харчування.
Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття та лекційний матеріал у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.
Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.
Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.
Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.
- Форма підсумкового контролю успішності навчання (залік)
Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного матеріалу з дисципліни є залік, який виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою: «зараховано» або «незараховано».
Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється при підсумковому контролі.
Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених силабусом дисципліни.
До підсумкового контролю допускаються студенти:
- які виконали всі види робіт, завдань, передбачених навчальним планом за семестр
відповідно до навчальної дисципліни;
- відвідали всі заняття, передбачені навчальним планом;
- відпрацювали пропущені заняття;
- набрали за поточну успішність кількість балів, не меншу за мінімальну.
Для студентів, яку пропустили навчальні заняття дозволяється із дозволу деканату відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну в межах семестру. Залік проводиться після закінчення вивчення дисципліни (на останньому занятті).
Залік виставляють викладачі, які проводили практичні та інші заняття в академічній групі. Залік отримують студенти, якщо середній бал з оцінок за поточну успішність впродовж семестру становить не менше «3» (120 балів за 200-бальною шкалою).
Навчальна дисципліна за вибором «Виробнича сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина»
Поточний контроль та оцінювання поточної навчальної діяльності
(верифікація результатів роботи студента на практиці)
Поточний контроль проводить безпосередній керівник практики від бази практики (медична сестра)
| №
з/п |
Спосіб верифікації результатів навчання
(демонстрація практичної навички)
|
Критерії зарахування
|
|
| 1. | Вміти заповнити медичну документацію, ведення якої належить до обов’язків медичної сестри терапевтичного відділення | Критерії оцінювання виконання практичних навичок:
· виконання практичної навички без помилок – 5 балiв,
|
|
| 2. | Вміти забезпечувати пацієнтів лікарськими засобами згідно листка призначень | ||
| 3. | Вміти облікувати сильнодіючі та наркотичні речовини | ||
| 4. | Вміти підготувати маніпуляційний стіл до роботи, набирати ліки з ампул та флаконів | ||
| 5. | Вміти виконати внутрішньошкірну та підшкірну ін’єкцію | ||
| 6. | Вміти користуватися інсуліновим шприцом. Вміти проводити розрахунок дози та вводити інсулін | ||
| 7. | Вміти проводити внутрішньом’язеві ін’єкції | ||
| 8. | Вміти накласти джгут та виконати венепункцію, кровопускання, ввести лікарські засоби внутрішньовенно струминно. Вміти провести забір крові з вени для лабораторного дослідження (біохімічного, бактеріологічного) | ||
| 9. | Вміти скласти та заповнити систему для внутрішньовенних вливань. Провести внутрішньовенне краплинне введення лікарських засобів | ||
| 10. | Вміти підготувати пацієнта до проведення дуоденального зондування. Продемонструвати навички з техніки його виконання | ||
| 11. | Вміти підготувати пацієнта та взяти участь у Х-променевому дослідженні шлунка, кишок, жовчного міхура та жовчних шляхів, сечовидільної системи | ||
| 12. | Вміти підготувати пацієнта і взяти участь у бронхоскопії, цистоскопії, езофагогастродуоденоскопії, колоноскопії та ректороманоскопії | ||
| 13. | Провести дезінфекцію, передстерилізаційне очищення інструментарію з контролем якості передстерилізаційної обробки | ||
| 14. | Провести стерилізацію медичного інструментарію та предметів догляду з контролем якості стерилізації | ||
| 15. | Провести забір мазків із зіву та носа, збір харкотиння на дослідження, забір калу та сечі на різні види досліджень | ||
| 16. | Вміти надати невідкладну допомогу пацієнтам при болях у серці, зомлінні, нападі серцевої та бронхіальної астми, під час кашлю, легеневої та шлункової кровотечі, блюванні, аспірації блювотними масами | ||
| 17. | Вміти поставити очисну та сифонну клізми, газовідвідну трубку | ||
| 18. | Ввести ліки у вуха, ніс, очі | ||
| 19. | Вміти записати електрокардіограму та інтерпретувати її основні показники | ||
| 20. | Вміти продемонструвати техніку застосування зігрівального компресу, міхура з льодом, гірчичників | ||
| 21. | Вміти проводити оксигенотерапію з використанням кисневого концентратора та кисневої подушки | ||
| 22. | Вміти користуватися різними типами інгаляторів, в тому числі небулайзерами | ||
| 23. | Провести годування тяжкохворих | ||
| 24. | Вміти провести непрямий масаж серця та штучну вентиляцію легень | ||
| Сума балів за виконання практичних навичок | Максимальна кількість балів – 120 (24 х 5).
Мінімальна кількість балів – 72 (24 х3) |
||
- Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – диференційований залік
До підсумкового контролю (диференційного заліку) допускаються студенти, які виконали всі види завдань, передбачених навчальним планом відповідно до навчальної дисципліни за вибором «Виробнича сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару», мають належно оформлені звітні документи – щоденник з практики (додаток 1), позитивну характеристику загального керівника від бази практики (додаток 2) та отримали за виконання практичних навичок не менше, ніж 72 бали.
Підсумковий контроль, відповідно до вимог силабуса практики, студенти складають в останній день практики комісії, до складу якої входять керівники практики від Університету і, за можливості, від баз практики.
Навчальна дисципліна за вибором «Виробнича практика: Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина»
- Поточний контроль та оцінювання поточної навчальної діяльності
(верифікація результатів роботи студента на практиці)
Поточний контроль проводить безпосередній керівник практики від бази практики (медична сестра)
| №
з/п |
Спосіб верифікації результатів навчання
(демонстрація практичної навички) |
Критерії зарахування
|
| 1. | Вміти проводити первинний огляд та санітарну обробку хворого у приймальному відділенні | Критерії оцінювання виконання практичних навичок:
· виконання практичної навички без помилок – 5 балiв, · виконання практичної навички з окремими недолiками, виправленими самим студентом – 4 бали, · виконання практичної навички з недолiками, скоригованими керівником – 3 бали, · не виконано практичну навичку – 0 балiв
|
| 2. | Транспортувати хворих на кріслі-каталці, ношах, перекладати тяжкохворих на ліжко, користуватися функціональним ліжком та надавати зручного положення хворому | |
| 3. | Вміти приготувати відповідний дезінфікуючий розчин та проводити санітарну обробку приліжкових тумбочок та підвіконь у палаті, проводити вологе прибирання маніпуляційної | |
| 4. | Підготувати посуд для збирання харкотиння,сечі, калу, блювотних мас і промивних вод шлунка для лабораторного дослідження, знати спосіб їхнього доправлення до лабораторії та дезінфекції посуду | |
| 5. | Вміти проводити антропометричні дослідження: визначення зросту стоячи та сидячи, маси тіла, розрахунок індексу маси тіла | |
| 6. | Вимірювати температуру тіла та проводити оцінку її результатів,заповнювати температурний листок | |
| 7. | Проводити догляд за пацієнтами з гарячкою та під час критичного зниження температури | |
| 8. | Проводити підрахунок частоти дихання, досліджувати пульс та вимірювати артеріальний тиск на плечовій та стегновій артеріях | |
| 9. | Складати дієти при різних захворюваннях | |
| 10. | Вводити краплі в ніс, вуха, очі. Закладати мазі за повіки | |
| 11. | Накладати гірчичники, зігрівальні та охолоджувальні компреси, застосовувати грілку та міхур з льодом | |
| 12. | Вводити ректальні та вагінальні свічки, втирати мазі, накладати пластирі, застосовувати присипки | |
| 13. | Проводити перед стерилізаційну обробку інструментарію багаторазового використання з контролем якості її виконання | |
| 14. | Проводити стерилізацію медичного інструментарію та контролювати якість її виконання | |
| 15. | Проводити обробку ванн та інструментарію для проведення фізіотерапевтичних процедур | |
| 16. | Надавати першу медичну допомогу пацієнтам при болях у серці, зомлінні, під час кашлю, нападі серцевої та бронхіальної астми, кровохарканні, легеневій та шлунковій кровотечі, блюванні, аспірації блювотними масами | |
| 17. | Проводити зміну натільної та постільної білизни тяжкохворому | |
| 18. | Вміти продемонструвати на муляжі техніку постановки очисної, сифонної, лікувальної та гіпертонічної клізм | |
| 19. | Вміти користуватися підкладним судном та сечоприймачем, газовивідною трубкою | |
| 20. | Проводити дезінфекцію і зберігання обладнання для клізм, газовивідної трубки | |
| 21. | Проводити гігієнічні процедури з догляду за шкірою та слизовими оболонками (догляд за порожниною рота: зрошення, полоскання, чищення зубів; туалет очей: промивання, очні ванночки; очищення зовнішнього слухового проходу; туалет носа, очищення носових ходів) | |
| 22. | Вміти годувати хворого, що знаходиться на ліжковому режимі, з ложки, напувальника | |
| 23. | Проводити догляд за шкірою в разі наявності пролежнів | |
| 24. | Продемонструвати на фантомі методику проведення реанімаційних заходів (штучна вентиляція легень, непрямий масаж серця) | |
| Сума балів за виконання практичних навичок | Максимальна кількість балів – 120 (24 х 5).
Мінімальна кількість балів – 72 (24 х3) |
|
- Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – диференційований залік
До підсумкового контролю (диференційного заліку) допускаються студенти, які виконали всі види завдань, передбачених навчальним планом відповідно до навчальної дисципліни за вибором ««Виробнича практика: Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару», мають належно оформлені звітні документи – щоденник з практики (додаток 1), позитивну характеристику загального керівника від бази практики (додаток 2) та отримали за виконання практичних навичок не менше, ніж 72 бали.
Підсумковий контроль, відповідно до вимог силабуса практики, студенти складають в останній день практики комісії, до складу якої входять керівники практики від Університету і, за можливості, від баз практики.
Навчальна дисципліна «Перша медична допомога» (дисципліна за вибором) другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина»
Види контролю (поточний і підсумковий).
Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – залік.
Критерії оцінювання: контрольні заходи включають поточний і підсумковий семестровий контроль у вигляді заліку.
Самостійна робота студентів, окрім традиційної передаудиторної підготовки з теоретичних питань, включає роботу над тематикою, яка не охоплена практичними заняттями.
- Поточний контроль
здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни. Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті. При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.
- Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.
Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок та оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.
На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за виконання практичного завдання + бали, отримані за задачі.
Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною шкалою. Перерахунок оцінок з багатобальної шкали у 4-ри бальну здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».
Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.
Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.
Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.
Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.
- Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – залік
- Детальніше
Навчальна дисципліна (дисципліна за вибором) «Основи надання допомоги при невідкладних станах» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина»
- Поточний контроль
Здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни. Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті. При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.
- Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.
Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок та оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.
На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за виконання практичного завдання + бали, отримані за задачі.
Перерахунок оцінок з багатобальної шкали у 4-ри бальну здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».
Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені силабусом.
Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.
Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.
Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.
Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.
- Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – залік
Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни є залік, який полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним навчального плану з дисципліни, виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано».
Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених силабусом дисципліни.
До підсумкового контролю допускаються студенти:
- які виконали всі види робіт, завдань, передбачених навчальним планом
відповідно до навчальної дисципліни;
- відвідали всі заняття, передбачені навчальним планом;
- відпрацювали пропущені заняття;
- набрали за поточну успішність кількість балів, не меншу за мінімальну.
Для студентів, які пропустили навчальні заняття, допускаються з дозволу деканату відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну в межах семестру. Залік проводиться після закінчення вивчення дисципліни (на останньому занятті).
Залік виставляють викладачі, які проводили практичні та інші заняття в академічній групі. Залік отримують студенти, якщо середній бал з оцінок за поточну успішність впродовж семестру становить не менше «3» (120 балів за 200-бальною шкалою).
Запис вноситься у залікову книжку студента та заліково-екзаменаційну відомість.
Навчальна дисципліна за вибором «Деонтологія в медицині» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина»
Критерії оцінювання: контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль у вигляді заліку.
Види контролю (поточний контроль практичних занять).
- ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни.
10.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.
Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки вміння студента розв’язувати типові ситуаційні задачі. Опитування оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.
На заключному етапі заняття проводиться підсумок роботи студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються.
Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені силабусом. Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка незадовільно».
Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.
Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.
Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.
Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.
- Форма підсумкового контролю успішності навчання (залік)
Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного матеріалу з дисципліни є залік, який виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою: «зараховано» або «незараховано».
Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань відповідно до переліків, визначених силабусом дисципліни.
Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, оцінюється при підсумковому контролі.
До підсумкового контролю допускаються студенти:
- які виконали всі види робіт, завдань, передбачених навчальним планом за семестр відповідно до навчальної дисципліни;
- відвідали всі заняття, передбачені навчальним планом;
- відпрацювали пропущені заняття;
- набрали за поточну успішність кількість балів, не меншу за мінімальну.
Для студентів, які пропустили навчальні заняття, надається можливість за дозволом деканату відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну в межах семестру. Залік проводиться після закінчення вивчення дисципліни (на останньому занятті).
Залік виставляють викладачі, які проводили практичні та інші заняття в академічній групі. Залік отримують студенти, якщо середній бал з оцінок за поточну успішність впродовж семестру становить не менше «3» (120 балів за 200-бальною шкалою).
Запис вноситься у залікову книжку студента та заліково-екзаменаційну відомість.
Навчальна дисципліна «Пропедевтика внутрішньої медицини» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія»
Види контролю (поточний і підсумковий).
Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану диференційований залік (VI семестр).
- Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни.
Оцінювання поточної навчальної діяльності. Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальною програмою. Студент отримує оцінку з кожної теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності є стандартизованими і включають контроль теоретичної та практичної підготовки.
Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на кожному практичному занятті. Для контролю застосовуються наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, контроль виконання практичних навичок з методів обстеження хворого з подальшою інтерпретацією отриманих даних, аналіз результатів лабораторних та інструментальних досліджень.
Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Поточне оцінювання студентів з відповідних тем проводиться за 4-бальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) з подальшим перерахунком у багатобальну шкалу.
Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття та лекційний матеріал у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.
Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.
Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.
Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.
- Форма підсумкового контролю успішності навчання – диференційований залік.
- Детальніше
Навчальна дисципліна за вибором «Раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія»
Види контролю (поточний контроль практичних занять).
Критерії оцінювання:
- Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни.
10.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.
Контроль основного етапу заняття оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів за результатами роботи студентів з пацієнтами по розробці структурованих письмових раціональних харчових інтервенцій при різних захворюваннях внутрішніх органів (відповідно до теми заняття).
На заключному етапі заняття проводиться підсумок роботи студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються. Перерахунок оцінок з багатобальної шкали у 4-бальну здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».
Студент отримує оцінку з кожної теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності є стандартизованими і включають контроль теоретичної та практичної підготовки (робота студентів у терапевтичних відділеннях стаціонару з метою відпрацювання практичних навичок з призначення лікувального харчування).
Навчальна дисципліна за вибором «Виробнича сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару» другого (магістерського) рівня галузі знань 22«Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія»
- Поточний контроль та оцінювання поточної навчальної діяльності
(верифікація результатів роботи студента на практиці)
Поточний контроль проводить безпосередній керівник практики від бази практики (медична сестра)
| №
з/п |
Спосіб верифікації результатів навчання
(демонстрація практичної навички)
|
Критерії зарахування
|
|
| 1. | Вміти заповнити медичну документацію, ведення якої належить до обов’язків медичної сестри терапевтичного відділення | Критерії оцінювання виконання практичних навичок:
· виконання практичної навички без помилок – 5 балiв,
4 бали,
0 балiв
|
|
| 2. | Вміти забезпечувати пацієнтів лікарськими засобами згідно листка призначень | ||
| 3. | Вміти облікувати сильнодіючі та наркотичні речовини | ||
| 4. | Вміти підготувати маніпуляційний стіл до роботи, набирати ліки з ампул та флаконів | ||
| 5. | Вміти виконати внутрішньошкірну та підшкірну ін’єкцію | ||
| 6. | Вміти користуватися інсуліновим шприцом. Вміти проводити розрахунок дози та вводити інсулін | ||
| 7. | Вміти проводити внутрішньом’язеві ін’єкції | ||
| 8. | Вміти накласти джгут та виконати венепункцію, кровопускання, ввести лікарські засоби внутрішньовенно струминно. Вміти провести забір крові з вени для лабораторного дослідження (біохімічного, бактеріологічного) | ||
| 9. | Вміти скласти та заповнити систему для внутрішньовенних вливань. Провести внутрішньовенне краплинне введення лікарських засобів | ||
| 10. | Вміти підготувати пацієнта до проведення дуоденального зондування. Продемонструвати навички з техніки його виконання | ||
| 11. | Вміти підготувати пацієнта та взяти участь у Х-променевому дослідженні шлунка, кишок, жовчного міхура та жовчних шляхів, сечовидільної системи
|
||
| 12. | Вміти підготувати пацієнта і взяти участь у бронхоскопії, цистоскопії, езофагогастродуоденоскопії, колоноскопії та ректороманоскопії | ||
| 13. | Провести дезінфекцію, передстерилізаційне очищення інструментарію з контролем якості передстерилізаційної обробки | ||
| 14. | Провести стерилізацію медичного інструментарію та предметів догляду з контролем якості стерилізації | ||
| 15. | Провести забір мазків із зіву та носа, збір харкотиння на дослідження, забір калу та сечі на різні види досліджень | ||
| 16. | Вміти надати невідкладну допомогу пацієнтам при болях у серці, зомлінні, нападі серцевої та бронхіальної астми, під час кашлю, легеневої та шлункової кровотечі, блюванні, аспірації блювотними масами | ||
| 17. | Вміти поставити очисну та сифонну клізми, газовідвідну трубку | ||
| 18. | Ввести ліки у вуха, ніс, очі | ||
| 19. | Вміти записати електрокардіограму та інтерпретувати її основні показники | ||
| 20. | Вміти продемонструвати техніку застосування зігрівального компресу, міхура з льодом, гірчичників | ||
| 21. | Вміти проводити оксигенотерапію з використанням кисневого концентратора та кисневої подушки | ||
| 22. | Вміти користуватися різними типами інгаляторів, в тому числі небулайзерами | ||
| 23. | Провести годування тяжкохворих | ||
| 24. | Вміти провести непрямий масаж серця та штучну вентиляцію легень | ||
| Сума балів за виконання практичних навичок | Максимальна кількість балів – 120 (24 х 5).
Мінімальна кількість балів – 72 (24 х3) |
||
- Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – диференційований залік
До підсумкового контролю (диференційного заліку) допускаються студенти, які виконали всі види завдань, передбачених навчальним планом відповідно до навчальної дисципліни за вибором «Виробнича сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару», мають належно оформлені звітні документи – щоденник з практики (додаток 1), позитивну характеристику загального керівника від бази практики (додаток 2) та отримали за виконання практичних навичок не менше, ніж 72 бали.
Підсумковий контроль, відповідно до вимог силабуса практики, студенти складають в останній день практики комісії, до складу якої входять керівники практики від Університету і, за можливості, від баз практики.
Навчальна дисципліна за вибором «Виробнича практика: Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару» другого (магістерського) рівня галузі знань 22«Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія»
- Поточний контроль та оцінювання поточної навчальної діяльності (верифікація результатів роботи студента на практиці)
Поточний контроль проводить безпосередній керівник практики від бази практики (медична сестра)
| №
з/п |
Спосіб верифікації результатів навчання
(демонстрація практичної навички) |
Критерії зарахування
|
||
| 1. | Вміти проводити первинний огляд та санітарну обробку хворого у приймальному відділенні | Критерії оцінювання виконання практичних навичок:
· виконання практичної навички без помилок – 5 балiв, · виконання практичної навички з окремими недолiками, виправленими самим студентом – 4 бали, · виконання практичної навички з недолiками, скоригованими керівником – 3 бали, · не виконано практичну навичку – 0 балiв
|
||
| 2. | Транспортувати хворих на кріслі-каталці, ношах, перекладати тяжкохворих на ліжко, користуватися функціональним ліжком та надавати зручного положення хворому | |||
| 3. | Вміти приготувати відповідний дезінфікуючий розчин та проводити санітарну обробку приліжкових тумбочок та підвіконь у палаті, проводити вологе прибирання маніпуляційної | |||
| 4. | Підготувати посуд для збирання харкотиння,сечі, калу, блювотних мас і промивних вод шлунка для лабораторного дослідження, знати спосіб їхнього доправлення до лабораторії та дезінфекції посуду | |||
| 5. | Вміти проводити антропометричні дослідження: визначення зросту стоячи та сидячи, маси тіла, розрахунок індексу маси тіла | |||
| 6. | Вимірювати температуру тіла та проводити оцінку її результатів,заповнювати температурний листок | |||
| 7. | Проводити догляд за пацієнтами з гарячкою та під час критичного зниження температури | |||
| 8. | Проводити підрахунок частоти дихання, досліджувати пульс та вимірювати артеріальний тиск на плечовій та стегновій артеріях | |||
| 9. | Складати дієти при різних захворюваннях | |||
| 10. | Вводити краплі в ніс, вуха, очі. Закладати мазі за повіки | |||
| 11. | Накладати гірчичники, зігрівальні та охолоджувальні компреси, застосовувати грілку та міхур з льодом | |||
| 12. | Вводити ректальні та вагінальні свічки, втирати мазі, накладати пластирі, застосовувати присипки | |||
| 13. | Проводити перед стерилізаційну обробку інструментарію багаторазового використання з контролем якості її виконання | |||
| 14. | Проводити стерилізацію медичного інструментарію та контролювати якість її виконання | |||
| 15. | Проводити обробку ванн та інструментарію для проведення фізіотерапевтичних процедур | |||
| 16. | Надавати першу медичну допомогу пацієнтам при болях у серці, зомлінні, під час кашлю,нападі серцевої та бронхіальної астми, кровохарканні, легеневій та шлунковій кровотечі, блюванні, аспірації блювотними масами | |||
| 17. | Проводити зміну натільної та постільної білизни тяжкохворому | |||
| 18. | Вміти продемонструвати на муляжі техніку постановки очисної, сифонної, лікувальної та гіпертонічної клізм | |||
| 19. | Вміти користуватися підкладним судном та сечоприймачем, газовивідною трубкою | |||
| 20. | Проводити дезінфекцію і зберігання обладнання для клізм, газовивідної трубки | |||
| 21. | Проводити гігієнічні процедури з догляду за шкірою та слизовими оболонками (догляд за порожниною рота: зрошення, полоскання, чищення зубів; туалет очей: промивання, очні ванночки; очищення зовнішнього слухового проходу; туалет носа, очищення носових ходів) | |||
| 22. | Вміти годувати хворого, що знаходиться на ліжковому режимі, з ложки, напувальника | |||
| 23. | Проводити догляд за шкірою в разі наявності пролежнів | |||
| 24. | Продемонструвати на фантомі методику проведення реанімаційних заходів (штучна вентиляція легень, непрямий масаж серця) | |||
| Сума балів за виконання практичних навичок | Максимальна кількість балів – 120 (24 х 5).
Мінімальна кількість балів – 72 (24 х3) |
|||
- Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – диференційований залік
До підсумкового контролю (диференційного заліку) допускаються студенти, які виконали всі види завдань, передбачених навчальним планом відповідно до навчальної дисципліни за вибором ««Виробнича практика: Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару», мають належно оформлені звітні документи – щоденник з практики (додаток 1), позитивну характеристику загального керівника від бази практики (додаток 2) та отримали за виконання практичних навичок не менше, ніж 72 бали.
Підсумковий контроль, відповідно до вимог силабуса практики, студенти складають в останній день практики комісії, до складу якої входять керівники практики від Університету і, за можливості, від баз практики.
Навчальна дисципліна за вибором «Перша медична допомога» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія»
Критерії оцінювання:
контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль у вигляді заліку.
- Поточний контроль
Здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни. Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті. При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.
- Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.
Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок та оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.
На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за виконання практичного завдання + бали, отримані за задачі.
Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною шкалою. Перерахунок оцінок з багатобальної шкали у 4-ри бальну здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».
Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.
Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.
Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.
Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.
- Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – залік
Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни є залік, який полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів виконання ним навчального плану з дисципліни, виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано».
Навчальна дисципліна «Основи надання допомоги при невідкладних станах» (дисципліна за вибором) другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія
Критерії оцінювання:
контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль у вигляді заліку.
- Поточний контроль
Здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни. Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті. При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.
- Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.
Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок та оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.
На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за виконання практичного завдання + бали, отримані за задачі.
Перерахунок оцінок з багатобальної шкали у 4-ри бальну здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».
Навчальна дисципліна за вибором «Деонтологія в медицині» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія»
Критерії оцінювання: контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль у вигляді заліку.
Види контролю (поточний контроль практичних занять).
- Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни.
10.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.
Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки вміння студента розв’язувати типові ситуаційні задачі. Опитування оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.
На заключному етапі заняття проводиться підсумок роботи студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються.
Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені силабусом. Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка незадовільно».
Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.
Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.
Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.
Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.
- Форма підсумкового контролю успішності навчання (залік)
Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного матеріалу з дисципліни є залік, який виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою: «зараховано» або «незараховано».
Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань відповідно до переліків, визначених силабусом дисципліни.
Навчальна дисципліна «Пропедевтика внутрішньої медицини» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 221 «Стоматологія»
- Критерії оцінювання:
- контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль у вигляді заліку.
- Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни.
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті. При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.
- Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.
Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок та оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.
На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за виконання практичного завдання (навички)+ бали, отримані за задачі.
Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка незадовільно».
Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені силабусом. Студент отримує оцінку з кожної теми.
Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.
Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.
Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.
Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.
- Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни є залік, який виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано».
Самостійна робота студента – одна з організаційних форм навчання, що регламентується навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Видами самостійної роботи студентів є: підготовка до практичних занять, пошук та вивчення додаткової літератури і написання доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях.
Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.
Навчальна дисципліна за вибором «Основи надання допомоги при невідкладних станах» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 221 «Стоматологія»
Критерії оцінювання:
контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль у вигляді заліку.
- Поточний контроль
Здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни. Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті. При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.
- Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.
Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок та оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.
На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за виконання практичного завдання + бали, отримані за задачі.
Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка незадовільно».
Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальним планом відповідно до навчальної дисципліни. Студент отримує оцінку з кожної теми.
Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.
Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.
Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.
Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.
- Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни є залік, який виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано».
Самостійна робота студента – одна з організаційних форм навчання, що регламентується навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Видами самостійної роботи студентів є: підготовка до практичних занять, пошук та вивчення додаткової літератури і написання доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях.
Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених силабусом дисципліни.
Навчальна дисципліна за вибором «Медична етика і деонтологія» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 221 «Стоматологія»
Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу.
Форми проведення поточного контролю:
– Тестові завдання
– Ситуаційні задачі
– Усна відповідь
– Письмова відповідь
10.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.
Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки вміння студента розв’язувати типові ситуаційні задачі. Опитування оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.
На заключному етапі заняття проводиться підсумок роботи студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за опитування + бали, отримані за задачі.
Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».
Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальним планом відповідно до навчальної дисципліни. Студент отримує оцінку з кожної теми.
Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.
Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.
Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.
Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.
Підсумковим контролем засвоєння студентом матеріалу з дисципліни є залік, який виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано».
Самостійна робота студента – одна з організаційних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Видами самостійної роботи студентів є: підготовка до практичних занять, пошук та вивчення додаткової літератури і написання доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях.
Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених силабусом дисципліни.
Навчальна дисципліна за вибором «Лікарська етика» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 221 «Стоматологія»
Методи контролю
Для реалізації вищезазначеної методики організації практичних занять на першому занятті кожному студенту надається докладний план роботи впродовж періоду вивчення дисципліни, а також забезпечуються умови для його виконання.
Цей план включає:
- перелік теоретичних знань з дисципліни, що має засвоїти студент;
- робочий зошит для самостійної роботи студента (СРС) при підготовці до практичних занять.
Методи і форми контролю та оцінювання успішності студентів з дисципліни здійснюються відповідно до вимог силабуса та Інструкції щодо оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (лист МОЗ України №08.01-47/10395 від15.04.2014).
При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (письмове), структуровані письмові роботи.
- Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу.
Форми проведення поточного контролю:
– Тестові завдання
– Ситуаційні задачі
– Усна відповідь
– Письмова відповідь
10.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.
Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки вміння студента розв’язувати типові ситуаційні задачі. Опитування оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.
На заключному етапі заняття проводиться підсумок роботи студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за опитування + бали, отримані за задачі. Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».
Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальним планом відповідно до навчальної дисципліни. Студент отримує оцінку з кожної теми.
Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.
Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.
Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.
Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.
Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни є залік, який виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано».
Самостійна робота студента – одна з організаційних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Видами самостійної роботи студентів є: підготовка до практичних занять, пошук та вивчення додаткової літератури і написання доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях.
Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених силабусом дисципліни.