Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік
Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має наметі перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу.
Форми проведення поточного контролю:
– Тестові завдання
– Оцінка практичних вмінь та навичок
– Складні ситуаційні задачі
– Усна відповідь
Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповідей на 20 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 20-18 тестів студент отримує 5 балів, на 17-14тестів – 4 бали, на 13-10тестів – 3 бали, 9 і менше – 0 балів.
Основний етап практичного заняття передбачає роботу у клініці, опанування практичними навичками. Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок, аналізу його участі у діяльності клінічного відділення, вміння розв’язувати типові ситуаційні задачі. Опитування оцінюється 12, 8, 4, 0 балів.
На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на час виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали складаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за опитування + бали, отримані за задачі.
Перерахунокоцінокзбагатобальноїшкали здійснюється наступним чином:
18 – 22 бали – оцінка «відмінно»
14 – 17 балів – оцінка «добре»
10 – 13 балів — оцінка “задовільно”
0 – 9 балів – оцінка “незадовільно”
Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни є залік, який виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано».
Самостійна робота студента – одна з організаційних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Видами самостійної роботи студентів є: підготовка до практичних занять, опанування практичними навичками обстеження дитини, пошук та вивчення додаткової літератури і написання доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях
Самостійна робота студентів (СРС) передбачає:
підготовку до практичних занять;
самостійне опрацювання тем, що не входять до плану аудиторних занять, але контролюються та оцінюються викладачем під час проведення підсумкового заняття;
підготовку до заліку.
Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.
Методи контролю стандартизовані та включають контроль теоретичної та практичної підготовки.
До підсумкового контролю допускаються студенти:
які виконали всі види робіт, завдань, передбачених навчальним планом за семестр відповідно до навчальної дисципліни;
відвідали всі заняття, передбачені навчальним планом;
відпрацювали пропущені заняття;
набрали за поточну успішність кількість балів, не меншу за мінімальну.
Для студентів, яку пропустили навчальні заняття заняття дозволяється із дозволу деканату відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну в межах семестру. Залік проводиться після закінчення вивчення дисципліни (на останньому занятті).
Залік виставляють викладачі, які проводили практичні та інші заняття в академічній групі. Залік отримують студенти, якщо середній бал з оцінок за поточну успішність впродовж семестру становить не менше «3» (120 балів за 200-бальною шкалою).
Запис вноситься у залікову книжку студента та заліково-екзаменаційну відомість.
Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти
Для дисципліни формою підсумкового контролю є залік:
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні дисципліни, дорівнює 200 балів.
Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність для зарахування дисципліни, становить 120 балів.
Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за традиційною шкалою під час вивчення дисципліни впродовж семестру шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:
СА×200
Z= —————
5
Для зручності наведено таблицю перерахунку за 200-бальною шкалою:
Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються заліком
|
4- |
200- |
4- |
200- |
4- |
200- |
4-бальна |
200-бальна |
|
5 |
200 |
4.45 |
178 |
3.92 |
157 |
3.37 |
135 |
|
4.97 |
199 |
4.42 |
177 |
3.89 |
156 |
3.35 |
134 |
|
4.95 |
198 |
4.4 |
176 |
3.87 |
155 |
3.32 |
133 |
|
4.92 |
197 |
4.37 |
175 |
3.84 |
154 |
3.3 |
132 |
|
4.9 |
196 |
4.35 |
174 |
3.82 |
153 |
3.27 |
131 |
|
4.87 |
195 |
4.32 |
173 |
3.79 |
152 |
3.25 |
130 |
|
4.85 |
194 |
4.3 |
172 |
3.77 |
151 |
3.22 |
129 |
|
4.82 |
193 |
4.27 |
171 |
3.74 |
150 |
3.2 |
128 |
|
4.8 |
192 |
4.24 |
170 |
3.72 |
149 |
3.17 |
127 |
|
4.77 |
191 |
4.22 |
169 |
3.7 |
148 |
3.15 |
126 |
|
4.75 |
190 |
4.19 |
168 |
3.67 |
147 |
3.12 |
125 |
|
4.72 |
189 |
4.17 |
167 |
3.65 |
146 |
3.1 |
124 |
|
4.7 |
188 |
4.14 |
166 |
3.62 |
145 |
3.07 |
123 |
|
4.67 |
187 |
4.12 |
165 |
3.57 |
143 |
3.02 |
121 |
|
4.65 |
186 |
4.09 |
164 |
3.55 |
142 |
3 |
120 |
|
4.62 |
185 |
4.07 |
163 |
3.52 |
141 |
<3 |
недостат-ньо |
|
4.6 |
184 |
4.04 |
162 |
3.5 |
140 |
||
|
4.57 |
183 |
4.02 |
161 |
3.47 |
139 |
||
|
4.52 |
181 |
3.99 |
160 |
3.45 |
138 |
||
|
4.5 |
180 |
3.97 |
159 |
3.42 |
137 |
||
|
4.47 |
179 |
3.94 |
158 |
3.4 |
136 |
Оцінка з дисципліни, формою підсумкового контролю якої є залік, базується на результатах оцінювання поточної навчальної діяльності та виражається за двобальною шкалою: “зараховано” або “не зараховано”.
Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.
Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу контролюється при підсумковому контролі.
Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму, конвертуються у традиційну 4-ри бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:
|
Бали з дисципліни |
Оцінка за 4-ри бальною шкалою |
|
Від 170 до 200 балів |
5 |
|
Від 140 до 169 балів |
4 |
|
Від 139 балів до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент |
3 |
|
Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент |
2 |
Бали студентів, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисциплінранжуються за шкалою ECTS таким чином:
-
Оцінка ECTS
Статистичний показник
А
Найкращі 10% студентів
В
Наступні 25% студентів
С
Наступні 30% студентів
D
Наступні 25% студентів
Е
Останні 10% студентів
Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності здобувачів освіти перевіряється статистичним методом (коефіцієнт кореляції між оцінкою ECTS та оцінкою за національною шкалою).
Форма підсумкового контролю успішності навчання – диференційний залік
Для реалізації вищезазначеної методики організації практичних занять на першому занятті кожному студенту надається докладний план роботи впродовж періоду вивчення дисципліни, а також забезпечуються умови для його виконання.
Цей план включає:
перелік теоретичних знань з дисципліни, що має засвоїти студент;
перелік практичних навичок, що повинен виконати кожен студент впродовж вивчення дисципліни;
алгоритми виконання основних стоматологічних маніпуляцій на фантомах, моделях або видалених тимчасових і постійних зубах, що знаходяться на різних етапах формування коренів;
робочий зошит для самостійної роботи студента (СРС) при підготовці до практичних занять, у якому слід письмово виконати всі завдання.
Методи і форми контролю та оцінювання успішності студентів з дисципліни здійснюються відповідно до вимог програми та Інструкції щодо оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (лист МОЗ України № 08.01-47/10395 від 15.04.2014).
При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (письмове), структуровані письмові роботи, робота із стандартною медичною документацією, стандартизований за методикою виконання контроль практичних навичок.
Самостійна робота студентів (СРС) передбачає:
– підготовку до практичних занять;
– самостійне опрацювання тем, що не входять до плану аудиторних занять, але контролюються та оцінюються викладачем під час проведення практичних занять.
Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу.
Форми проведення поточного контролю:
– Тестові завдання
– Оцінка практичних вмінь та навичок
– Усна відповідь
Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.
Основний етап практичного заняття передбачає роботу на фантомах, опанування практичними навичками. Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок. Практична робота оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.
На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на час виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми проводиться усне опитування. Якщо відповідь об’ємна, розгорнута і повна , студент отримує 5 балів, якщо відповідь правильна, але коротка і без пояснення – 4 бали, якщо частково правильна, допускаються помилки – 3 бали. Отримані протягом заняття бали складаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за усну відповідь + бали, отримані за практичну навичку.
Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином:
18 – 22 бали – оцінка «відмінно»
14 – 17 балів – оцінка «добре»
10 – 13 балів – оцінка «задовільно»
0 – 9 балів – оцінка “незадовільно»
Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальною програмою. Студент має отримати оцінку з кожної теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності стандартизовані і включають контроль теоретичної та практичної підготовки.
Виставлені за традиційною шкалою оцінки в кінці семестру конвертуються у бали.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 122 балів.
Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 72 бали.
Поточне оцінювання навчальної діяльності студента на кожному практичному занятті здійснюється відповідно до конкретних цілей кожної теми. Оцінка поточної навчальної діяльності на практичному занятті складається з:
1) Оцінки самостійної роботи студента (СРС) при підготовці до практичного заняття. Вона здійснюється шляхом перевірки письмового виконання завдань, викладених у Робочому зошиті, для підготовки до кожної теми. Питома вага оцінки за конспект з домашнім завданням становить 25% від загальної оцінки за заняття в балах. Якщо студент не виконав завдання для СРС і не надав конспект на перевірку викладачеві, то традиційна оцінка за заняття буде нижчою на 1 бал.
2) Оцінки рівня знань студентів , який здійснюється шляхом вирішення 10 тестових завдань формату А (рівень – 2) або оцінки відповідей на контрольні теоретичні запитання.
Оцінка “5” виставляється за цей етап заняття у разі, коли студент правильно відповів на 81-100 % тестових завдань або дав правильні, повні відповіді на 3 контрольних запитання викладача.
Оцінка “4” виставляється, коли студент правильно відповів на 71-80% тестових завдань або дав правильні, повні відповіді на 2 контрольних запитання викладача і одну неповну або неточну відповідь – на третє.
Оцінка “3” виставляється, коли студент правильно відповів на 61-70% тестових завдань або дав правильну відповідь на одне контрольне запитання викладача і дві неповні або неточні відповіді – на два запитання.
Оцінка “2” виставляється, коли студент правильно відповів менше, ніж на 60% тестових завдань, дав правильну відповідь тільки на одне або не відповів на жодне контрольне запитання викладача
3) Оцінки оволодіння практичними навичками відповідно до професійних алгоритмів під час основного етапу практичного заняття. Проводиться під час опрацювання студентом практичної навички на фантомі або при письмовому викладенні алгоритму її виконання.
Оцінка “5” виставляється за цей етап заняття у разі, коли студент правильно, у відповідності до професійного алгоритму, виконав на фантомі стоматологічну маніпуляцію, передбачену метою практичного заняття.
Оцінка “4” виставляється, коли студент знає послідовність дій відповідно до професійного алгоритму, з незначними помилками виконав на фантомі стоматологічну маніпуляцію, передбачену метою практичного заняття.
Оцінка “3” виставляється, коли студент не в повному обсязі знає професійний алгоритм виконання тієї або іншої маніпуляції, Припускається помилок при виконані на фантомі стоматологічної маніпуляції, передбаченої метою практичного заняття.
Оцінка “2” виставляється, коли студент не знає професійного алгоритму виконання стоматологічної маніпуляції, не може виконати на фантомі стоматологічну маніпуляцію, передбачену метою практичного заняття.
Методи контролю стандартизовані та включають контроль теоретичної та практичної підготовки.
До підсумкового контролю допускаються студенти:
які виконали всі види робіт, завдань, передбачених навчальним планом за семестр
відповідно до навчальної дисципліни;
відвідали всі заняття, передбачені навчальним планом;
відпрацювали пропущені заняття;
набрали за поточну успішність кількість балів, не меншу за мінімальну.
Для студентів, яку пропустили навчальні заняття дозволяється із дозволу
деканату відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну в межах семестру. Залік проводиться після закінчення вивчення дисципліни (на останньому занятті).
Залік отримують студенти, якщо середній бал з оцінок за поточну успішність впродовж семестру становить не менше «3» (72 балів).
Запис вноситься у залікову книжку студента та заліково-екзаменаційну відомість.
Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти:
Для дисциплін формою підсумкового контролю яких є диференційний залік:
Оцінка з дисципліни, яка завершується диференційованим заліком визначається, як сума балів за поточну навчальну діяльність (не менше 72) та балів за виконання індивідуальних тестових завдань на останньому занятті (не менше 50).
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 200 балів (120 балів за поточну діяльність + 80 балів за диференційний залік)
Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 122 балів( 72 балів за поточну діяльність + 50 балів за диференційний залік).
Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:
Х = СА × 120/5
Для зручності наведено таблицю перерахунку за 200-бальною шкалою:
Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються диференційним заліком
|
4-бальна шкала |
200-бальна шкала |
4-бальна шкала |
200-бальна шкала |
4-бальна шкала |
200-бальна шкала |
4-бальна шкала |
200-бальна шкала |
|||
|
5 |
120 |
4.45 |
107 |
3.91 |
94 |
3.37 |
81 |
|||
|
4.95 |
119 |
4.41 |
106 |
3.87 |
93 |
3.33 |
80 |
|||
|
4.91 |
118 |
4.37 |
105 |
3.83 |
92 |
3.29 |
79 |
|||
|
4.87 |
117 |
4.33 |
104 |
3.79 |
91 |
3.25 |
78 |
|||
|
4.83 |
116 |
4.29 |
103 |
3.74 |
90 |
3.2 |
77 |
|||
|
4.79 |
115 |
4.25 |
102 |
3.7 |
89 |
3.16 |
76 |
|||
|
4.75 |
114 |
4.2 |
101 |
3.66 |
88 |
3.12 |
75 |
|||
|
4.7 |
113 |
4.16 |
100 |
3.62 |
87 |
3.08 |
74 |
|||
|
4.66 |
112 |
4.12 |
99 |
3.58 |
86 |
3.04 |
73 |
|||
|
4.62 |
111 |
4.08 |
98 |
3.54 |
85 |
3 |
72 |
|||
|
4.58 |
110 |
4.04 |
97 |
3.49 |
84 |
Менше 3 |
Недостатньо |
|||
|
4.54 |
109 |
3.99 |
96 |
3.45 |
83 |
|||||
|
4.5 |
108 |
3.95 |
95 |
3.41 |
82 |
Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу контролюється при підсумковому контролі.
Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму, конвертуються у традиційну 4-ри бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:
|
Бали з дисципліни |
Оцінка за 4-ри бальною шкалою |
|
Від 170 до 200 балів |
5 |
|
Від 140 до 169 балів |
4 |
|
Від 139 балів до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент |
3 |
|
Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент |
2 |
Бали студентів, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисциплін ранжуються за шкалою ECTS таким чином:
-
Оцінка ECTS
Статистичний показник
А
Найкращі 10% студентів
В
Наступні 25% студентів
С
Наступні 30% студентів
D
Наступні 25% студентів
Е
Останні 10% студентів
Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності здобувачів освіти перевіряється статистичним методом (коєфіцієнт кореляції між оцінкою ECTS та оцінкою за національною шкалою).
Форма підсумкового контролю успішності навчання – іспит
Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу.
Форми проведення поточного контролю:
Тестові завдання
Оцінка практичних вмінь і навичок
Складні ситуаційні задачі
Усна відповідь
Письмова відповідь
Оцінювання поточної навчальної діяльності
Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.
Основний етап практичного заняття передбачає опанування практичними навичками. Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок, вміння розв’язувати ситуаційні задачі.
На заключному етапі проведення заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на час виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані впродовж заняття бали складаються : бали отримані за тести + бали, отримані за опитування + бали, отримані за задачі.
Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином:
18 -20 баліав – оцінка “відмінно”
15 -17 балів – оцінка “добре”
12 – 14 балів – оцінка “задовільно”
0 -11 балів – оцінка ” незадовільно”
Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни є іспит, який виставляється за результатом поточного контролю та результатів іспиту.
Самостійна робота студента – одна з організаційних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Видами самостійної роботи студентів є: підготовка до практичних занять, опанування практичними навичками обстеження пацієнта, пошук та вивчення додаткової літератури і написання доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях.
Самостійна робота студентів (СРС) передбачає:
підготовку до практичних занять;
самостійне опрацювання тем, що не входять до плану аудиторних занять, але контролюються та оцінюються викладачем під час проведення підсумкового заняття;
підготовка до іспиту.
Оцінка за іспит визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності ( у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначеною програмою дисципліни та результатами іспиту.
Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти
Для дисципліни Профілактика стоматологічних захворювань формою підсумкового контролю є іспит.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність за семестр для допуску до екзамену становить 120 балів.
Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність за семестр для допуску до екзамену становить 72 бали.
Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за традиційною шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана
величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:
Х= СА×120 / 5
Для зручності наведено таблицю перерахунку за 200-бальною шкалою:
Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються іспитом
|
4- |
200- |
4- |
200- |
4- |
200- |
4-бальна |
200-бальна |
|
5 |
120 |
4.45 |
107 |
3.91 |
94 |
3.37 |
81 |
|
4.95 |
119 |
4.41 |
106 |
3.87 |
93 |
3.33 |
80 |
|
4.91 |
118 |
4.37 |
105 |
3.83 |
92 |
3.29 |
79 |
|
4.87 |
117 |
4.33 |
104 |
3.79 |
91 |
3.25 |
78 |
|
4.83 |
116 |
4.29 |
103 |
3.74 |
90 |
3.20 |
77 |
|
4.79 |
115 |
4.25 |
102 |
3.70 |
89 |
3.16 |
76 |
|
4.75 |
114 |
4.20 |
101 |
3.66 |
88 |
3.12 |
75 |
|
4.70 |
113 |
4.16 |
100 |
3.62 |
87 |
3.08 |
74 |
|
4.66 |
112 |
4.12 |
99 |
3.58 |
86 |
3.04 |
73 |
|
4.62 |
111 |
4.08 |
98 |
3.54 |
85 |
3.00 |
72 |
|
4.58 |
110 |
4.04 |
97 |
3.49 |
84 |
Менше 3 |
Недостат-ньо |
|
4.54 |
109 |
3.99 |
96 |
3.45 |
8 |
||
|
4.5 |
108 |
3.95 |
95 |
3.41 |
82 |
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні та на окремих його завершених етапах за національною шкалою та шкалою ECTS. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та атестацію студента. Семестровий контроль проводиться у формі семестрового екзамену з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою навчальної дисципліни і в терміни, встановлені робочим навчальним планом, індивідуальним навчальним планом студента.
Іспит – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за навчальний рік, що проводиться як контрольний захід. Студент вважається допущеним до екзамену з навчальної дисципліни, якщо він відвідав усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, виконав усі види робіт, передбачені робочою програмою цієї навчальної дисципліни та при її вивченні впродовж навчального року набрав кількість балів, не меншу за мінімальну (72 бали).
Екзамен проводиться у письмовій формі у період екзаменаційної сесії, відповідно до розкладу. Форма проведення екзамену має бути стандартизованою і включає контроль теоретичної та практичної підготовки. Екзамен з профілактики стоматологічних захворювань включає 80 тестових завдань.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні екзамену становить 80.
Мінімальна кількість балів при складанні екзамену-50. Кількість балів з поточного контролю та іспиту, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:
-
Бали з дисципліни
Оцінка за 4-ри бальною шкалою
Від 170 до 200 балів
«5»
Від 140 до 169 балів
«4»
Від 139 балів до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент
«3»
Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент
«2»
Бали студентів, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисциплін ранжуються за шкалою ECTS таким чином:
-
оцінка ECTS
статистичний показник
A
найкращі 10% студентів
D
наступні 25% студентів
C
наступні 30% студентів
D
наступні 25% студентів
E
останні 10% студентів
Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності здобувачів освіти перевіряється статистичним методом (коефіцієнт кореляції між оцінкою ECTS та оцінкою за національною шкалою).