[]Роботи над створенням музею видатного вченого – епідеміолога, паразитолога, мікробіолога, інфекціоніста Генріха Мосінга тривали не один рік. Сьогодні в стінах науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького зібрана унікальна музейна колекція, яка має виняткове значення для науки і практично не підлягає відтворенню. Вона є важливим джерелом дослідження і передбачає пошукову роботу в бібліотеках та архівах, підготовку статей,  проведення екскурсій, створення віртуальної версії експозиції на сайті Університету.

Музей налічує понад 90 експонатів, серед яких оригінальні наукові статті та документи Генріха Мосінга, автореферат і дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук; праці, опубліковані до та після закінчення другої світової війни; роботи інших науковців про діяльність Генріха Мосінга.

Експозицію музею доповнюють фотоматеріали з приватних архівів та оригінали архівних документів, що документально підтверджують наукову діяльність вченого. 

На інформаційних стендах музею відображені різні періоди життя вченого. Розміщені на них фотографії ілюструють діяльність професора Рудольфа Вайгля і Генріха Мосінга; культивування збудника висипного тифу та застосування вакцини Вайгля; Генріх Мосінг у дослідницькій лабораторії; життя о. Генріха Мосінга; діяльність Генріха Мосінга як лікаря, клініциста, психолога. У музеї відтворено кабінет вченого, де зберігся його лабораторний стіл, крісло, шафа, а також прилади, медичний інструментарій та лабораторне обладнання. 

Створенню музею передувала велика пошукова та дослідницька робота, яка втілилася також і в книзі “Генріх Мосінг видатний епідеміолог ХХ століття” (Кузьмінов Б.П., Сагайдаковський М.М., Смольницька В.Л.), що була надрукована видавництвом “Коло” м. Дрогобич у січні 2020 року. Поштовхом до написання книги стало вивчення історичних документів різних періодів життя цього вченого та його наукової спадщини. Зараз колектив авторів працює над новою книгою. У цьому доробку дві глави присвячені професору Рудольфу Вайглю та співробітникам його лабораторії.

Вайгль  був творцем першої в світі ефективної вакцини проти висипного тифу і зібрав команду молодих талановитих дослідників (Збігнев Стухлі, Ян Старжик та Генрік Мосінг), які в пристосованих приміщеннях, з ризиком для свого життя працювали з такими непопулярними видами нелітаючих комах, як воші. Стрижнем, що сформував колектив лабораторії, яку в подальшому називали «Інститут Вайґля», була вакцина. Книга розвінчує міфи про роботу Рудольфа Вайгля в Інституті Адольфа Берінга. Так називалася установа, що була під час окупації  Львова у 1942-1944 роках по вулиці Зеленій 12.

Та ця споруда пов’язана не лише із іменами всесвітньо-відомих вчених – епідеміологів.  Майже сторічне приміщення НДІЕГ ЛНМУ імені Данила Галицького по вул. Зеленій, 12,  є пам’яткою архітектури та було споруджене у 1937- 1939 рр. за проектом Яна Багенського – архітектора, професора Львівської політехніки, одного з лідерів львівської архітектурної школи. Тут збереглися автентичні предмети якими користувався Мосінг, а також ліфт тогочасного періоду. 

Борис Кузьмінов – директор НДІЕГ ЛНМУ імені Данила Галицького

Валентина Смольницька  – провідний бібліограф бібліотеки НДІЕГ ЛНМУ імені Данила Галицького

Відділ комунікації і промоції

< href="miltopress@medniv.lviv.">press@medniv.lviv.

[]