У Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького в межах 86-ї науково-практичної конференції 86th Lviv Young Scientist International Conference (86th LYSICon) відбулася панельна дискусія «Нові тютюнові та нікотинові вироби: загроза для громадського здоров’я та відновлення людського капіталу».
Дискусія стала окремим тематичним модулем конференції, присвяченим викликам, які несуть нові тютюнові та нікотинові вироби для здоров’я населення, особливо дітей та молоді, а також їхньому впливу на демографічну ситуацію в Україні. Мова йшла про електронні сигарети (вейпи), тютюнові вироби для нагрівання та нікотинові снюси (мішечки).
Під час обговорення експерти наголосили на тому, що не існує безпечних тютюнових та нікотинових виробів – будь-які тютюнові та нікотинові вироби становлять загрозу для здоровʼя людини. Водночас нові тютюнові та нікотинові вироби стають інструментом залучення дітей та молоді до нікотинової залежності – через агресивний маркетинг, привабливі смаки та оманливі повідомлення.
Діти та молодь є ключовою цільовою аудиторією маркетингових стратегій тютюнової індустрії. Результати опитувань Всесвітньої організації охорони здоровʼя демонструють, що рівень вживання нових тютюнових і нікотинових виробів серед підлітків та молоді до 29 років є в рази вищим, ніж у середньому серед дорослого населення. Електронні сигарети вживають 20% дітей віком 13-15 років, а також 20% молоді віком 18-29 років, тоді як серед усього населення – 5%. Тютюнові вироби для нагрівання – 7% серед дітей, 8% серед молоді та 3% серед усіх дорослих. Нікотинові снюси – 3% дітей, 1% молоді та всього 0,3% серед усього населення.
«Щороку тютюнова індустрія виснажує людський та медичний ресурс країни: лікарі змушені лікувати наслідки, тоді як значно ефективніше – запобігати хворобам. Сьогодні нові нікотинові вироби стають небезпечним каталізатором залежності, підриваючи успіхи у боротьбі з традиційним курінням. Своєчасні нормативні заходи, що відповідають РКБТ ВООЗ можуть вберегти здоровʼя та життя тисячам молодих українців», – наголосив Тарас Гутор, проректор з науково-педагогічної роботи ЛНМУ ім. Данила Галицького.
Окрему загрозу становить явище множинного споживання нікотину (коли користувачі поєднують різні тютюнові та нікотинові вироби): 36% молодих споживачів віком 18-29 років комбінують два, три або більше продуктів, що призводить до неконтрольованого та потенційно підвищеного надходження нікотину в організм.
Учасники дискусії звернули увагу на зростання нових клінічних викликів, зокрема випадків EVALI – ураження легень, пов’язаного з використанням електронних сигарет. Оксана Мацюра, професорка, завідувачка кафедри педіатрії та медичної генетики ЛНМУ відзначила, що вплив нікотину на розвиток нервової системи дітей і підлітків має довготривалі наслідки, включаючи ризики залежності та когнітивних порушень.
Дмитро Купира, програмний директор ГО «Центр громадянського представництва “Життя”» зауважив, що у 2026 році Україна відзначає 20-ту річницю ратифікації Рамкової конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну, яка є першим міжнародним зобовʼязуючим документом у сфері здоровʼя та ключовим дороговказом доказових заходів у захисті населення від шкоди для здоровʼя тютюну та нікотину.
У межах панелі були представлені доповіді учасників конференції від студентського представництва, що висвітлювали:
- зв’язок вживання тютюну з онкологічними захворюваннями;
- загрози вживання нікотину для розвитку нервової системи дітей;
- нейробіологічні та соціально-медичні наслідки вживання новітніх синтетичних речовин;
- використання нових тютюнових виробів як інструменту залучення молоді до залежності.
Учасники дискусії підкреслили, що поширення нових тютюнових і нікотинових виробів має не лише медичні, а й демографічні та економічні наслідки. Щороку в Україні від хвороб, спричинених вживанням тютюну, помирає близько 100 тисяч людей.
В умовах повномасштабної війни та демографічної кризи в Україні, зростання нікотинової залежності серед молоді становить пряму загрозу відновленню людського капіталу країни.
Підсумком дискусії стало ухвалення резолюції, в якій наголосили, що повна та послідовна імплементація положень РКБТ ВООЗ та їх поширення на нові тютюнові та нікотинові вироби, у синергії із впровадженням регуляторних та інформаційних інструментів, є визначальним чинником збереження людського капіталу. Реалізація зазначених заходів створить необхідні правові та соціальні умови для превенції нікотинової залежності серед дітей та молоді, забезпечить суттєве зниження показників захворюваності та передчасної смертності та сприятиме демографічному відновленню держави.
За інформацією кафедри громадського здоровʼя, економіки та організації охорони здоровʼя
Відділ комунікації і промоції
