У минулі вихідні, 8 серпня викладачі ЛНМУ ім. Данила Галицького долучилися до духовної мандрівки «Черче-Рогатин-Галич-Крилос-Унів». Поїздку організували Фундація імені Юрія Липи та Лікарський клуб Івана та Юрія Лип Українського лікарського товариства у Львові.
Це була не просто подорож мальовничими куточками Галичини, а мандрівка крізь століття української історії, культури й духовності, яка подарувала учасникам багато світлих вражень і ще раз нагадала, наскільки глибоко вкорінена наша національна пам’ять. Духовником прощі став отець Севастьян (Степан Дмитрух) – відомий український релігійний діяч, ієромонах-студит УГКЦ, знавець сакрального мистецтва та багаторічний директор Музею Митрополита Андрея Шептицького у Львові. Він понад 40 років збирав і переховував особисті речі митрополита Андрея Шептицького та його брата Климентія, створив Музей Митрополита Андрея Шептицького у Львові (по вулиці Замкненій, 6), де зібрано сотні унікальних автентичних експонатів, є колишнім ігуменом студитського монастиря, ініціатором відновлення багатьох сакральних пам’яток. Маршрут пролягав крізь місця, де минуле промовляє до сучасності мовою храмів, пам’яток, легенд і національної пам’яті.
У Черчі відвідали церкву Святого Василія Великого XVI століття та побачили маєток, подарований митрополитом Андреєм Шептицьким спортивному товариству «Пласт» для організації дитячого відпочинку. Особливо зворушливо було усвідомлювати, що це не лише сторінки історії, а живі свідчення жертовної праці людей, які дбали про майбутнє української молоді.
Наступною зупинкою став Рогатин – місто з надзвичайно багатою історичною пам’яттю. Тут побували біля дерев’яної церкви Святого Духа 1598 року, пов’язаної з іменем священника отця Гаврила Лісовського, а також згадали Роксолану – Настю Лісовську, постать, яка давно вийшла за межі української історії та стала відомою далеко за межами України.
Особливе місце в цій мандрівці посіли Галич і Крилос – осердя давньої української державності. Тут особливо гостро відчуваєш велич нашої минувшини. Давній Галич нагадує, що українська державна традиція має глибоке історичне коріння, а наша земля зберігає пам’ять про часи, коли тут вирішувалася доля великої держави.
І, звичайно, Унів – духовна перлина мандрівки. Свято-Успенська Унівська лавра Студійського уставу зустріла учасників поїздки особливою тишею, величчю та внутрішнім спокоєм. Біля цілющого джерела кожен міг на мить зупинитися, відчути чистоту цього місця й подумати про те, що допомагає вистояти у непрості часи.
Такі подорожі особливо потрібні сьогодні. Бо Україна – це не лише сучасні міста й кордони на карті. Україна – це пам’ять поколінь, давні храми, княжі столиці, духовні святині, імена видатних людей і незнищенне відчуття належности до своєї землі. Мандрівка вкотре нагадала нам: пам’ять – це наша сила, історія – наша опора, а любов до України – те, що єднає покоління українців. Коли ми пізнаємо історію своєї землі, ми краще пізнаємо самих себе. Духовні поїздки допомагають лікарям і викладачам університету з новою силою повертатися до служіння людині.
Щира подяка Фундації імені Юрія Липи, Лікарському клубу Івана та Юрія Лип Українського лікарського товариства у Львові за організацію цієї змістовної та душевної мандрівки, а також о. Севастіяну Дмитруху за цікаву й проникливу екскурсію.
За інформацією професорки кафедри українознавства та філософії Тетяни Єщенко
Відділ комунікації і промоції
