8–9 жовтня у Варшаві в межах ювілейних X Азовських днів польської науки відбулася Міждисциплінарна польсько-українська наукова сесія, присвячена актуальним питанням ідентичності, деколонізації та переосмислення тоталітарного досвіду.

 У заході взяла участь доцентка кафедри українознавства та філософії Львівського національного медичного університету імені Короля Данила Наталія Гірна.

В перший день роботи наукового форуму під час пленарного засідання у Домі Полонії (Dom Polonii w Warszawie) Наталія Гірна представила доповідь «Криза складності: сучасні спрощення понять постмодернізму та постколоніалізму в міждисциплінарних студіях ідентичності». У своєму дослідженні вона акцентувала на важливості глибокого й критичного осмислення гуманітарних контекстів та небезпеці поверхових трактувань складних суспільних і культурних явищ.

Наступного дня дискусії продовжилися в Українському домі у Варшаві (Ukraiński Dom w Warszawie). Темою панелі стала «Між імперією та суб’єктністю: український деколонізаційний досвід у текстах Оксани Забужко» в контексті європейської спадщини Чеслава Мілоша.

Учасниками дискусії були науковці польських університетів, консул України у Любліні та представники української громади Варшави. Наталія Гірна разом із колегами з Києва та Варшави долучилася до обговорення ключових питань: як література стає інструментом деколонізації та як Україна виборює й утверджує власну суб’єктність в умовах сучасної війни.

У центрі уваги учасників опинилися український досвід імперського насильства, роль історичної пам’яті й літератури у деколонізації свідомості та культури, а також необхідність критичного переосмислення усталених культурних ієрархій і стереотипів щодо Східної Європи.

Деколонізація — це не лише звільнення від політичної залежності, а й повернення власної мови та пам’яті, утвердження права самостійно визначати свою ідентичність і формувати власні смисли. У цьому контексті особливого значення набуває право України самостійно розповідати свою історію, зберігати власний голос і визначати своє майбутнє.

Участь представниці ЛНМУ в міжнародних наукових дискусіях стала нагодою долучитися до фахового осмислення актуальних гуманітарних проблем, пов’язаних із національною ідентичністю, культурною пам’яттю та утвердженням української суб’єктності. 

За інформацією кафедри українознавства і філософії

Відділ комунікації і промоції