Як поєднати вивчення мікробіології з історією великих наукових відкриттів? Викладачі кафедри мікробіології Львівського національного медичного університету імені Короля Данила знайшли особливий формат практичного заняття для студентів медичного факультету — провели його в музеях Генріха Мосінга та «Вайгльовці», експозиції яких розташовані в НДІ епідеміології та гігієни.

Заняття було присвячене темі «Рикетсіози. Висипний епідемічний тиф». Студенти поглибили знання про біологічні властивості збудника епідемічного висипного тифу — Rickettsia prowazekii, особливості його внутрішньоклітинного паразитування, методи культивування, механізми розвитку інфекційного процесу, клінічні прояви захворювання та історію створення вакцини.

Особливу увагу приділили розвитку досліджень і технологій виготовлення вакцин у різні історичні періоди — міжвоєнній Польщі, під час Другої світової війни та в радянський час.

Про життя і діяльність видатних учених Рудольфа Вайгля та Генріха Мосінга, їхні дослідження, наукові відкриття та внесок у боротьбу з небезпечними інфекційними захворюваннями розповіла завідувачка наукової бібліотеки НДІ епідеміології та гігієни, керівниця музеїв Валентина Смольницька.

Далі був спільний перегляд документального фільму «Пам’яті видатного вченого д.м.н. Г. Мосінга — учня професора Р. Вайгля». Стрічку створено на основі унікальних оригінальних кіноматеріалів, відзнятих співробітниками, які працювали разом з ученими, та історичних кадрів того часу. Вона дала студентам можливість побачити, як безпосередньо відбувалися культивування рикетсій та виготовлення вакцин. Студенти побували в автентичних лабораторних приміщеннях (боксах) і робочому кабінеті, де Генріх Мосінг здійснював наукові дослідження та проживав.

Музейна колекція налічує понад 400 оригінальних експонатів. Серед них — лабораторне обладнання, тогочасний лабораторний посуд, медичний інструментарій, рукописи, дисертація Генріха Мосінга та наукові праці видатних дослідників. Кожен експонат є свідченням важливого етапу розвитку мікробіології та епідеміології.

Завідувачка кафедри мікробіології, доцентка Ірина Коваленко наголосила на особливій освітній цінності такого формату занять:

«Для майбутнього лікаря надзвичайно важливо розуміти не лише те, як виникає інфекційне захворювання, а й те, якою ціною людство навчилося йому протидіяти. Історія Рудольфа Вайгля та Генріха Мосінга — це приклад того, як фундаментальні мікробіологічні знання, наполегливість дослідників і відданість науці можуть рятувати тисячі людських життів. Побачити місця, де працювали видатні вчені, торкнутися історії їхніх відкриттів — це зовсім інший рівень сприйняття науки».

Такі освітні ініціативи допомагають студентам побачити мікробіологію не лише як навчальну дисципліну, що охоплює морфологію мікроорганізмів, механізми патогенності, методи діагностики та профілактики інфекцій, а й як історію наукового пошуку, відповідальності та самовідданої праці вчених.

Кафедра мікробіології й надалі розвиватиме освітні формати, які поєднують теоретичну підготовку, практичний досвід і знайомство студентів із визначними сторінками української медичної науки.

За інформацією кафедри мікробіології

Відділ комунікації і промоції