Кафедра медичної біології Львівського національного університету ім. Данила Галицького була заснована у 1920 році. Її організатором і першим завідувачем був відомий учений-паразитолог, мікробіолог професор Рудольф Вайґль (1883-1957). Р. Вайґль очолював кафедру до 1944 р. За цей період завідування кафедрою вчений зробив найбільший у світі внесок у вирішення проблеми профілактики та лікування висипного тифу. Створив першу у світі ефективну вакцину проти висипного тифу.

У 1920-1930 роках кафедра медичної біології Львівського університету стала всесвітньо відомою. При кафедрі був створений науково-дослідний інститут, який називали «Інститут Вайґеля». Кафедру часто відвідували представники Міжнародного товариства рикетсіологів, включаючи лауреата Нобелівської премії Чарльза Ніколя, його співробітників і багатьох інших відомих вчених. Створену Р. Вайґелем вакцину ефективно використовували в Китаї, Ефіопії та інших країнах. За час Другої cвітової війни вакциною Вейґеля було про вакциновано понад 6 млн. осіб.

У період 1946-1948 років кафедрою медичної біології завідував професор Єфімов Михайло Іванович. У той час колектив кафедри налічував 7 осіб. За період завідування М. Єфімова кафедрою біології в Львівському медінституті співробітники кафедри відійшли від проблеми висипного тифу і зайнялись проблемою регенерації органів і тканин.

У кінці 1948 р. на посаду завідувача кафедри біології був призначений Журбін Олексій Іванович, який на той час був вже досвідченим науковцем, працював в кількох наукових і навчальних закладах, зокрема в лабораторії І.В. Мічуріна. За час завідування О.І. Журбіна (до 1970 р.) кафедра значно розширилась. До неї приєдналась кафедра ботаніки фармацевтичного факультету. Зросла кількість напрямків наукових досліджень. У 1970-1972 р. р. О. Журбін – професор-консультант кафедри, після чого за станом здоров’я звільнився з роботи. Серед тогочасних публікацій кафедри можна відзначити підручник «Ботаніка» (1964) для студентів фармацевтичних факультетів, підручник «Ботаніка з основами загальної біології» (1968). У цей період (1970-1972) обов’язки завідувача кафедри виконував доц. Н.Н. Коптєв.

З 1972 до 1986 р. кафедру очолював Татаринов Кость Адріанович. У 1972 р. йому присвоєно звання професора. К.А. Татаринов був автором понад 200 наукових, навчально-методичних та науково-популярних праць, зокрема підручника «Біологія» (1983) для студентів-медиків.

У період 1986-1988 рр. обов’язки завідувача кафедри виконувала доц. І.В. Ковтун.

З 1988 р. до 2023 р. кафедрою медичної біології завідував академік Української академії наук, доктор біологічних наук, заслужений працівник освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, професор Воробець Зіновій Дмитрович. З.Д. Воробець започаткував новий напрямок наукової роботи, який стосується біологічної ролі іонів кальцію та оксиду азоту в клітинах. Вона ведеться в кількох взаємопов’язаних напрямках:

• Вивчення молекулярних механізмів регуляції проліферації нормальних і пухлинних клітин поліпептидними факторами росту та ролі йонів кальцію у цьому процесі;
• Вивчення М-холінергічної рецепторної регуляції скоротливості серця та ролі в цьому процесі GТР-зв’язувальних білків, фосфатидилінозитидної та кальцій-транспортувальних систем;
• Регуляторна роль йонів кальцію у функціонуванні глутатіонової антиоксидантної системи клітин;
• Дослідження функціонально-метаболічних резервів стрес-лімітуючих систем організму за екстремальних умов з метою виявлення ефективних способів їх корекції (кінетичні особливості ензиматичної активності аргінази, NO-синтази та АТФ-аз лімфоцитів периферичної крові у хворих на ревматичні захворювання та рак яєчника).

За цими напрямками дослідження проводяться на лімфоцитах периферичної крові та сперматозоїдах людини. За останні 20 років на кафедрі захищено 19 кандидатських і 2 докторські дисертації.

Кафедра медичної біології, паразитології та генетики у вирішенні наукових та навчально-методичних проблем тісно співпрацює з Інститутом біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Інститутом біології клітини НАН України, Кентським університетом (США), кафедрами медичної біології медичних університетів України.

Протягом усього періоду існування кафедри медичної біології, окрім педагогічної роботи, на кафедрі активно проводились наукові дослідження з актуальних напрямків розвитку медицини та біології. Поєднання навчання та інтенсивної наукової роботи давало змогу навчати та виховувати висококваліфікованих фахівців. Наукові дослідження були та залишаються тим вагомим чинником, що відрізняє університетський рівень освіти від усіх інших форм і видів освітньої діяльності.

Кушинська Марія Євгенівна
доцент, к. біол. наук, завідувач кафедри медичної біології, паразитології та генетики

У 2005 році з відзнакою закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка здобула кваліфікацію біолог. Зоолог. Викладач біології і хімії

У 2013 р. захистила дисертацію на тему «Комахи-запилювачі в консортивній структурі рослин роду Gentiana l. у високогір’ї Карпат» диплом кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія

У 2020 р. отримала диплом доцента кафедри медичної біології, паразитології та генетики

член Українського біохімічного товариства

Співавтор 2 підручників «Біологія» (2016) та «Основи біології» (2021). Автор та співавтор 24 наукових публікацій (з них 10 у фахових виданнях України, затверджених МОН України та періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus) та 40 навчально-методичних праць

Воробець Зіновій Дмитрович
професор, доктор біологічних наук

У 1975 р. закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, диплом спеціаліста, кваліфікація – біолог, викладач біології і хімії.
У 1980 р. захистив кандидатську дисертацію за темою «Характеристика трьох форм 3’:5’-АМР-залежної протеїнкінази міокарда», диплом кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія.
У 1988 р. захистив докторську дисертацію за темою «Біохімічні аспекти регуляції пасивного транспорту кальцію в сарколемі міокарда», диплом доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія у 1990 р. присвоєно вчене звання «Старший науковий співробітник» за спеціальністю «Біохімія».
У 1991 р. присвоєно вчене звання «Професор» по кафедрі медичної біології та генетики, член Українського біохімічного товариства, член (академік) Української академії наук, Заслужений працівник освіти України (2004), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007). З 1988 р. до  2023 р. – завідувач кафедри медичної біології, паразитології та генетики.
Автор і співавтор 5 підручників: 5 монографій і понад 530 інших наукових і навчально-методичних праць (із них 68 наукових статей у періодичних виданнях, що включені до наукометричних баз Scopus і Web of Science)

Першин Оксана Іванівна
доцент, к. біол. наук, відповідальна за навчально-методичну роботу кафедри
та за роботу зі студентами заочної форми навчання фармацевтичного факультету

У 1993 р закінчила Львівський державний університет імені Івана Франка, диплом спеціаліста з відзнакою, кваліфікація − біолог, викладач біології і хімії

У 2008 р. захистила дисертацію з теми «Біохімічні механізми впливу свинцю на клітини крові щурів», диплом кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04-біохімія

У 2015 р. отримала диплом доцента кафедри медичної біології, паразитології та генетики

Член Українського біохімічного товариства

Співавтор 2 підручників «Біологія» (2016) та «Основи біології» (2021). Автор та співавтор 34 наукових (з них 16 наукових публікацій у фахових виданнях України, затверджених МОН України) та 40 навчально-методичних праць

Корчинська Олена Степанівна
доцент, к. біол. наук, виконує обов’язки відповідальної за студентський науковий гурток та профгрупорг кафедри

У 1990 р. закінчила Львівський державний університет імені Івана Франка, диплом спеціаліста з відзнакою, кваліфікація − біолог, викладач біології і хімії

У 1996 р. захистила дисертацію за темою «Транспорт кальцію в опосередкуванні дії поліпептидних факторів росту на нормальні та пухлинні клітини», диплом кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04-біохімія

У 2006 р. отримала диплом доцента кафедри медичної біології, паразитології та генетики

Член Українського біохімічного товариства

Співавтор підручника «Біологія» (2016). Автор та співавтор 36 наукових (з них 22 наукові публікації у фахових виданнях України, затверджених МОН України) та  30 навчально-методичних праць

Парижак Соломія Ярославівна
доцент, к. біол. наук, виконує обов’язки відповідальної за роботу з іноземними студентами,
розміщення матеріалів на платформі дистанційного навчання Misa для англомовних студентів

У 2005 році з відзнакою закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю «Генетика» та здобула кваліфікацію магістр біології. Генетик. Викладач біології і хімії.
У 2010 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Клонування генів формальдегіддегідрогенази FLD1 і формальдегідредуктази ADH1 дріжджів Hansenula polymorpha та генно-інженерне конструювання продуцентів дегідрогенази та редуктази формальдегіду», диплом кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15 «генетика».
У 2017 році отримала диплом доцента кафедри медичної біології, паразитології та генетики.
Членкиня українського біохімічного товариства та Наукового товариства ім. Шевченка.
Склала міжнародні іспити Cambridge English: First (FCE) та Duolingo на володіння англійською мовою на рівні В2.
Автор та співавтор 80 наукових праць, зокрема 37 статей (у тому числі 25 у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus / Web of Science) та 20 навчально-методичних праць (з них 13 англійською мовою). Автор підручника англійською мовою «Medical Biology. Parasitology. Genetics» (432 р.) 2023 р., співавтор ще двох підручників (англійською «Medical Biology» (436 p.) 2020 р. та українською «Біологія» (357 с.) 2016 р. мовами) та трьох посібників.

Онуфрович Олена Костянтинівна
доцент, к.мед.н., виконує обов’язки відповідальної за наукову роботу кафедри та секретаря кафедри

У 2009 р. закінчила Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, спеціальність «Медико-профілактична справа», кваліфікація – лікар

У 2017 р. захистила дисертацію з теми: «Вільнорадикальні процеси та функціонування аргіназа/NO-синтазної системи сперматозоїдів при різних формах неплідності чоловіків», диплом кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.04-біохімія

Міжнародний сертифікат з англійської мови, рівень В2 (PIRSON)

У 2020 р. отримала диплом доцента кафедри медичної біології, паразитології та генетики

Член Українського біохімічного товариства

Співавтор посібника «Mедична генетика (курс за вибором)» (2023). Автор та співавтор 53 наукових (з них 33 наукових публікацій у фахових виданнях України, затверджених МОН України та 12 публікацій у Scopus та Web of Science) та 4 навчально-методичних праць.

Одноріг Лілія Олександрівна
доцент, к.біол.н.

У 1992 році закінчила Львівський державний університет ім. Івана Франка. Здобула кваліфікацію біолог. Біофізик. Викладач біології і хімії.

У 2017 р. захистила дисертацію на тему: «Вікові особливості змін ліпідного обміну та цитокінового статусу при атеросклеротичному ураженні серця», диплом кандидата біологічних наук 03.00.04 – Біохімія.

Кваліфікаційний рівень англійської мови відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти відповідає С1 (University of Cambridge ESOL Examinations).

У 2018 закінчила спеціалізовані курси від Кембриджського університету, що дозволило оволодіти новими педагогічними методиками та отримати професійний сертифікат  CELTA – Certificate in Teaching English to Speakers of Other Languages (Cambridge Assessment English).

У 2019 отримала диплом доцента кафедри медичної біології, паразитології та генетики.

Співавтор 3-х підручників: Medical and Biological Physics (2014),  Біологія (2016),  Medical biology and parasitology.

Членкиня “Biochemical Society” UK

Автор та співавтор 16  наукових публікацій (з них 13 у фахових виданнях, затверджених МОН України та періодичних виданнях, які включені до науковометричних баз Scopus) та 7 навчально-методичних праць.

Комбарова Лариса Людвіківна
старший лаборант кафедри, асистента кафедри за внутрішнім сумісництвом

У 1990 р. закінчила Львівський університет ім. Івана Франка, біолог, викладач біології і хімії.

Член Українського біохімічного товариства.

Співавтор підручника (Біологія 2016 р. 358 с.)

Виконує обов’язки матеріально-відповідальної особи кафедри

Татаренко Зоряна Романівна
лаборант кафедри

Положення про кафедру

Навчальні програми:

Галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 222 «Медицина»
освітньої програми ОК 5 «Медична біологія, паразитологія та генетика» магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни:

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни «Медична біологія, паразитологія та генетика»
випливає із цілей освітньої-професійної програми підготовки випускників вищого медичного
навчального закладу та визначаються змістом тих системних знань і умінь, котрими повинен
оволодіти лікар. Знання, які студенти отримують із навчальної дисципліни «Медична біологія,
паразитологія та генетика», є базовими для блоку дисциплін, що забезпечують природничо-наукову і професійно-практичну підготовку.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Медична біологія, паразитологія та
генетика» є:
1. Визначати біологічну сутність і механізми розвитку хвороб, які виникають внаслідок
антропогенних змін у навколишньому середовищі.
2. Визначати прояви дії загально-біологічних законів у ході онтогенезу людини.
3. Пояснювати закономірності проявів життєдіяльності людського організму на
молекулярно-біологічному та клітинному рівнях.
4. Пояснювати суть та механізми прояву у фенотипі спадкових хвороб людини.
5. Робити попередній висновок щодо наявності паразитарних інвазій людини та визначати
заходи профілактики захворювань.

Детальніше

Галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 228 «Педіатрія»
освітньої програми ОК 5 «Медична біологія, паразитологія та генетика» магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни:

1.1 Мета викладання навчальної дисципліни «Медична біологія, паразитологія та генетика»
випливає із цілей освітньої-професійної програми підготовки випускників вищого медичного
навчального закладу та визначаються змістом тих системних знань і умінь, котрими повинен
оволодіти лікар. Знання, які студенти отримують із навчальної дисципліни «Медична біологія,
паразитологія та генетика», є базовими для блоку дисциплін, що забезпечують природничонаукову і професійно-практичну підготовку.
1.2 Основними завданнями вивчення дисципліни «Медична біологія, паразитологія та
генетика» є:
1. Визначати біологічну сутність і механізми розвитку хвороб, які виникають внаслідок
антропогенних змін у навколишньому середовищі.
2. Визначати прояви дії загально-біологічних законів у ході онтогенезу людини.
3. Пояснювати закономірності проявів життєдіяльності людського організму на
молекулярно-біологічному та клітинному рівнях.
4. Пояснювати суть та механізми прояву у фенотипі спадкових хвороб людини.
5. Робити попередній висновок щодо наявності паразитарних інвазій людини та визначати
заходи профілактики захворювань.

Детальніше

Галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 221 «Стоматологія»
освітньої програми ОК 5 «Медична біологія, паразитологія та генетика» магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни:

1.1 Мета викладання навчальної дисципліни «Медична біологія, паразитологія та генетика»
випливає із цілей освітньої-професійної програми підготовки випускників вищого
медичного навчального закладу та визначаються змістом тих системних знань і умінь,
котрими повинен оволодіти лікар. Знання, які студенти отримують із навчальної
дисципліни «Медична біологія, паразитологія та генетика», є базовими для блоку
дисциплін, що забезпечують природничо-наукову і професійно-практичну підготовку.
1.2 Основними завданнями вивчення дисципліни «Медична біологія, паразитологія та
генетика» є:
1. Визначати біологічну сутність і механізми розвитку хвороб, які виникають внаслідок
антропогенних змін у навколишньому середовищі.
2. Визначати прояви дії загально-біологічних законів у ході онтогенезу людини.
3. Пояснювати закономірності проявів життєдіяльності людського організму на
молекулярно-біологічному та клітинному рівнях.
4. Пояснювати суть та механізми прояву у фенотипі спадкових хвороб людини.
5. Робити попередній висновок щодо наявності паразитарних інвазій людини та
визначати заходи профілактики захворювань.

Детальніше

Галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація»

освітньої програми ОК 8 «Медична біологія, паразитологія та генетика» магістра медицини
Мета та завдання навчальної дисципліни:

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни «Біологія з основами генетики» випливає із цілей
освітньої-професійної програми підготовки випускників вищого медичного навчального
закладу та визначаються змістом тих системних знань і умінь, котрими повинен оволодіти
провізор. Вивчення біології з основами генетики формує у студентів-провізорів цілісну уяву
про загальні закономірності розвитку живої природи; про сутність життя, його форми,
індивідуальний та історичний розвиток органічного світу та місце людини в ньому; про форми
біотичних зв’язків у природі, життєві цикли паразитів та паразитарні хвороби людини; про
місце людини в біосфері; забезпечує фундаментальну біологічну підготовку та набуття
практичних навичок для наступної професійної діяльності провізора.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Біологія з основами генетики» є:
1. Визначати біологічну сутність і механізми розвитку хвороб, які виникають внаслідок
антропогенних змін у навколишньому середовищі.
2. Визначати прояви дії загальнобіологічних законів у ході онтогенезу людини.
3. Пояснювати закономірності проявів життєдіяльності людського організму на
молекулярнобіологічному та клітинному рівнях.
4. Пояснювати сутність та механізми прояву у фенотипі спадкових хвороб людини.
5. Робити попередній висновок щодо наявності паразитарних інвазій людини та визначати
заходи профілактики захворювань.

Детальніше

Силабус ОК 5 «MEDICAL BIOLOGY, PARASITOLOGY AND GENETICS» 222 Medicine

Силабус ОК 5 «MEDICAL BIOLOGY, PARASITOLOGY AND GENETICS» 221 Dentistry

Силабус ОК 8 «BIOLOGY WITH BASIS OF GENETICS» 226 Pharmacy, Industrial Pharmacy

Силабус ВБ 1.28 «СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ» 222 Медицина 

Силабус ВБ 1.28 «СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ» 228 Педіатрія

Силабус ВБ 1.25 «СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ» 221 Стоматологія

Силабус ВБ 1.3 «СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ» 226 Фармація, промислова фармація

Силабус ВБ 1.29 «Генетика» 222 Медицина 

Силабус ВБ 1.29 «Генетика» 228 Педіатрія

Силабус ВБ 1.26 «Медична генетика» 221 Стоматологія 

Силабус ВБ 1.28 «MODERN PROBLEMS OF MOLECULAR BIOLOGY» 222 Medicine

Силабус ВБ 1.25 «MODERN PROBLEMS OF MOLECULAR BIOLOGY» 221 Dentistry

Силабус ВБ 1.3 «MODERN PROBLEMS OF MOLECULAR BIOLOGY» 226 Pharmacy, Industrial Pharmacy

Силабус ВБ 1.29 «GENETICS» 222 Medicine

Силабус ВБ 1.26 «MEDICAL GENETICS» 221 Dentistry

[]

Розклад

[]

Критерії оцінювання

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання:

• оцінка “відмінно” (5) − студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал теми заняття, демонструє глибокі і всебічні знання відповідної теми, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;
• оцінка “добре” (4) − студент добре засвоїв теоретичний матеріал заняття, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; володіє практичними навичками, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при виконанні практичних навичок;
• оцінка “задовільно” (3) − студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної теми, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають у студента невпевненість або відсутність стабільних знань; відповідаючи на питання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю, припускається помилок при виконанні практичних навичок;
• оцінка “незадовільно” (2) − студент не опанував навчальний матеріал теми, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутнє наукове мислення, практичні навички не сформовані.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали.

Поточний контроль здійснюється на основі комплексного оцінювання діяльності студента та набутих ним компетентностей (знання, уміння, навички тощо), що включає контроль вхідного рівня знань, якість виконання практичної роботи, рівень теоретичної підготовки та результати вихідного контролю рівня знань.

Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Формами поточного контролю є:

а) тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді, з визначенням правильної послідовності дій, з визначенням відповідності, з визначенням певної ділянки на фотографії чи схемі («розпізнавання»);

б) індивідуальне усне опитування, співбесіда;

в) розв’язання типових ситуаційних задач;

г) ідентифікація збудників і переносників збудників паразитарних хвороб на фотографіях, макро- і мікропрепаратах;

д) контроль практичних навичок.

Оцінювання поточної навчальної діяльності студентів здійснюється на кожному практичному (лабораторному чи семінарському) занятті за 4-бальною шкалою з використанням затверджених критеріїв оцінювання для дисципліни і заноситься в журнал обліку академічної успішності. При цьому враховуються усі види робіт і перелік компетентностей, передбачених силабусом навчальної дисципліни та методичною розробкою для вивчення теми. Студент має отримати оцінку з кожної теми.

Контроль результатів виконання завдань самостійної роботи здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті.

Форма підсумкового контролю успішності навчання

Іспит – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни.

Іспит проводиться у письмовій формі за екзаменаційними білетами, складеними відповідно до силабуса навчальної дисципліни.

Структура білета та критерії оцінювання кожного типу завдань іспиту:

а) тестові завдання (50), складені у відповідності з темами (50 балів – по 1 балу за кожне тестове завдання);

б) чотири теоретичні питання (20 балів – по 5 балів за кожне питання);

в) дві ситуаційні задачі (з молекулярної біології, медичної генетики) (10 балів – по 5 балів за одну задачу).

Всього 80 балів.

Оцінка з дисципліни, яка завершується іспитом визначається, як сума балів за поточну навчальну діяльність (не менше 72) та балів за іспит (не менше 50).

Бали з дисципліни незалежно конвертуються як в шкалу ECTS, так і в 4-бальну (національну) шкалу.

Кафедра медичної біології, паразитології та генетики не здійснює лікувальної роботи

            ТЕМА НАУКОВОЇ РОБОТИ КАФЕДРИ

 Розробка прогностичних і діагностичних біохімічних та імунологічних критеріїв за дії на організм екстремальних чинників різної природи

УДК: 612.014.484:012.015.1]-078.73-037-092.9

№ держреєстрації 0121U100163

Шифр роботи: 34.43.15

                                   Календарний план виконання роботи

 Тема роботи кафедри також є частиою НДР «Йонні, молекулярні та мембранні механізми зниження фертилізаційного потенціалу сперматозоїдів чоловіків та його корекція», що фінансується МОЗ України.

Також спільно з кафедрами Урології, Біофізики та Військової медицини НДР кафедри є тема  «Вдосконалення діагностики та лікування порушень (розладів) статевої та репродуктивної функцій чоловіків постраждалих внаслідок бойових дій», що фінансується Національним фондом досліджень України.

     На кафедрі медичної біології, паразитології та генетики на постійній основі функціонує студентський  науковий  гурток. Учасниками гуртка є студенти першого та другого курсів медичного,  фармацевтичного та стоматологічного факультетів, що виявили інтерес до наукової роботи з актуальних напрямків біології та медицини. Кожен, хто бажає прийняти участь з доповіддю, повинен обрати тему у свого викладача та підготувати її протягом 3-6 тижнів.

Упродовж навчального року один раз на місяць проводяться регулярні засідання студентського наукового гуртка, які проходять, як круглі столи, диспути, семінари та тренінги.

У цьому навчальному році студентська конференція проводилася двічі у листопаді 2023 р. та травні 2024 р.

На 83-тій загальноуніверситетській науковій конференції 14-15 листопада 2023 р виступили: Козак Діана 22 мед., Суслик Марта 16 мед., Сторощук Марія 6 мед. 2 курс.

Сторощук Марія 2 курс 6 група медичного факультету мала доповідь на міжнародному форумі «Медицина України та світу: основи, реалії та стратегічні перспективи» 13-15.12 2023 р.

84-а Наукова конференція для студентів-медиків і молодих вчених/Lviv Young Scientist International Conference (84LYSICon) працювала із 7 по 9 травня 2024 р. Виступили наступні студенти:

• Баценко Анастасія (1 курс, 10 група, медичний факультет) з доповіддю «Етіологічні чинники розвитку ревматоїдного артриту та анкілозивного    спондилоартриту» керівник Олена Онуфрович
• Хренов Михайло та Заставський Ярослав (1 курс, 10 група, медичний факультет) з доповіддю «Якість життя чоловіків постраждалих внаслідок бойових дій» керівник Олена Онуфрович
• Сторощук Марія «Генна терапія, як новітній метод лікування тяжких комбінованих імунодефіцитів» керівник Марія Кушинська
• Вердієв Равіль (1 курс, 22 група, медичний факультет) з доповіддю «Можливості використання теломер у лікуванні окремих захворювань людини» керівник Оксана Першин
• Козак Діана (1 курс, 22 група, медичний факультет) з доповіддю «Вірусні та невірусні вектори як інструменти генної терапії» керівник Оксана Першин
• Максименко Оксана (1 курс, 30 група, медичний факультет) «Дирофіляріоз – зоонозний гельмінтоз людини» керівник Олена Корчинська
• Гижа Софія (1 курс, 18 група, медичний факультет) «Синдром русалки, огляд літератур та клінічний випадок» керівник Олена Корчинська

   Студенти отримали дипломи 1-го ступеня та сертифікати учасників конференції.

ВИХОВНА РОБОТА КАФЕДРИ МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ,

ПАРАЗИТОЛОГІЇ ТА ГЕНЕТИКИ

На кафедрі медичної біології, паразитології та генетики проводиться виховна робота із студентами. Куратори  працюють під керівництвом завідувача або заступника завідувача кафедри з виховної роботи у тісному контакті зі студентським самоврядування та заступником декана по виховній роботі. Виконуються плани університету з питань виховної роботи з студентською молоддю. Наставники академічних груп провадять бесіди та вебінари з студентами. Викладачі кафедри сприяють студентам у формуванні національно свідомої, фізично здорової особистості з притаманними їй цінностями сучасного українського виховання.

Важливою в цьому процесi є особистiсть викладача, передусім дисциплiн фахового спрямування. Одним із складників професiйного становлення є оволодiння знаннями та навичками співпраці з людьми, психологiчна готовнiсть працювати в ринкових умовах та вiдповiдати за результати своєї роботи. Результатом професiйного виховання є любов i повага до вибраної професiї лікаря, глибокi та рiзнобiчнi фаховi знання та вмiння, творчий пiдхiд студента до вирішення наявних проблем, готовнiсть приймати нестандартнi рiшення, особиста вiдповiдальнiсть за справу, вiдкритiсть для нових досягнень науки, технiки та практики. Формами професійного виховання є проведення бесід, круглих столів, конференцій, конкурсів, диспутів.

Особлива увага приділяється підготовці студентів до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України, та набуття ними необхідних компетенцій із початкової військової підготовки. Зустрічі та бесіди із захисниками України, особлива увага приділяється лікарям, які беруть участь у бойових діях, а також лікарями-реабілітологами.

Поряд з тим ведуться диспути  та круглі столи про державну політику України у сфері євроатлантичної інтеграції та практичних кроків щодо зближення з НАТО, зберігаючи в основі українські національні цінності.

Студенти взяли участь у відзначені пам’ятних дат:  26 лютого з нагоди 10- річниці  спротиву російській окупації в Криму; 4 березня відбулися заходи із вшанування 75–ліття  від Дня народження Володимира Івасюка; 8 – 9 березня заходи із вшанування 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка; 27 березня вшанували 85 річницю від часу проголошення незалежності Карпатської України та 150 років від дня народження її Президента і міністра здоров’я і соціальної опіки Августина Волошина; 26 квітня  відзначили роковини Чорнобильської катастрофи; 29 квітня зустріч із представники Третьої окремої штурмової бригади та молодіжної організації «Центурія»; 7-9 травня у  роботі 84-а Наукової конференції для студентів-медиків і молодих вчених/Lviv Young Scientist International Conference (84LYSICon).

Силабуси

Навчальні плани

Критерії оцінювання

Положення

Соціальні мережі