Кафедра нормальної фізіології – Львівський національний медичний університет

Адреса

79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69

Телефон: +38 (032) 2786445, +38(032)2603007

Email:

На карті:

Завідувач кафедри

САВИЦЬКА Мар’яна Ярославівна, кандидат медичних наук, доцент

Історія

Кафедра фізіології

ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ КАФЕДРИ
Викладання фізіології у Львівському університеті розпочалося з створення
медичного факультету у 1894 р. під керівництвом професора Г. Кадія.
У 1895 р. відкрито кафедру нормальної фізіології у новозбудованому
анатомічному корпусі архітектурного ансамблю по вул. Пекарська, 52

(архітектор Йозеф Браунзайс), яку очолив професор Адольф Бек, випускник
медичного факультету Ягеллонського університету (1890 р.) та учень
засновника польської експериментальної фізіології, видатного вченого із
світовим іменем − Наполеона Цибульського,
Під час роботи на кафедрі фізіології в Кракові Адольф Бек 1892 р.
захистив дисертацію на тему − “Про фізіологію рухів” під керівництвом
професора Н. Цибульського, також разом з ним написав ряд робіт. Його наукова
праця “Про подразнення різних місць того ж самого нерва” (1893р.), викликала
великий резонанс в наукових колах цього часу. В 1894 р. професор А. Бек
опублікував наукову роботу “Визначення функціональної локалізації в
головному і спинному мозку при допомозі електричних явищ”, яка принесла
чергове світове визнання фізіологів і дозволила вважати А. Бека одним із
основоположників сучасної електроенцефалографії.
У 1894 році Адольф Бек захистив свою «venia legend» («габілітацію») з
фізіології в Ягеллонському університеті з тезами під назвою «Зміни тиску у
кровоносних судинах». Такий вагомий внесок у науку послужив переконливою
підставою для професури в університеті Кракова
15 жовтня 1895 р. на кафедрі нормальної фізіології Львівського медичного
університету А. Беком була прочитана перша лекція з фізіології “Життєві явища
та способи їх дослідження”. На кафедрі створено фізіологічну, хімічну,
гістологічну лабораторії, бібліотеку обладнано 17 аудиторій, великий лекційний
зал, з умовами для лекційних демонстрацій. Проф. Бек заснував відому
львівську школу фізіології. Професора А. Бека призначили деканом лікарського
факультету, на цій посаді він працював 1904-1905 роках; пізніше у 1912-1913
став ректором університету.
Науковий інтерес професора А. Бека стосувався також секреції залоз,
вісцеральної чутливості, кровоносної систем та пошуку нових діагностичних
методів. Наступний період наукової діяльності професора А. Бека та його
Львівської школи пов’язаний з вивченням механізмів больових відчуттів у мавп

та собак, локалізації больової чутливості в структурах кори головного мозку та
вивченням феномену десинхронізації біологічної активності мозку.
Поле наукової діяльності професора А. Бека не обмежувалося тільки
проблемами фізіології нервової системи. В полі його наукової діяльності також
було вивчення вісцеральної фізіології. Його науковий доробок характеризує
близько 90 наукових праць, які були опубліковані в престижних наукових
виданнях, а також численні наукові доповідей, що були проголошені на
наукових форумах. Професор А. Бек приймав активну участь в підготовці і
роботі Міжнародного Конгресу фізіологів, який відбувся в 1910 р. у Відні.
У 1915 р. під редакцією професор А.Бека і Н. Цибульського вийшов у світ
двохтомний підручник фізіології людини (друге видання – 1924), який служив
добрим джерелом знань для багатьох поколінь студентів-медиків.
У 1932 році Бек вийшов на пенсію та передав керівництво кафедрою
своєму колишньому студенту Віктору Тиховському. У 1935 році він отримав
відзнаку за високі заслуги і 40-річну працю у Львівському університеті,
відзнаки і нагороди від інших товариств та установ.
У час Другої світової війни життя А. Бека стало важчим і небезпечнішим,
ніж під час Першої світової війни. Львів окупували нацисти і Бек, котрий мав
єврейське походження, страждав від принижень. Коли розпочалося винищення
євреїв і стало занадто небезпечно, колишній колега доктор Здіслав Бєлінський
подбав про свого колишнього вчителя і вирішив сховати його у безпечному
місці, в «арійській частині» міста. Проте, скоро А. Бек знову потрапив у
небезпеку, його схованку викрили. Сильний духом А. Бек вирішує покінчити з
життям, перш ніж нацисти відправили його до газової камери. У спогадах про
батька його доньки Ядвіги знаходимо такі слова: «Його смерть була болісною та
трагічною: у 1942 році, у Львові, коли цьому чудовому, сильному мужчині
виповнилося 80 років, після красивого та відданого життя, він випив отруту в
той час, коли німці прийшли за ним».

У 1932-1937 рр. кафедрою керував доцент Віктор Тиховський. як
різносторонній вчений, дослідник з широким світоглядом формувався під
впливом вчених зі світовим ім’ям – Г.Х. Дейла (Нобелівська премія в галузі
фізіології за встановлення хімічної структури медіаторів у нервовій системі),
Ч.С. Шерінгтона (Нобелівська премія в галузі фізіології та відкриття, що
стосуються функцій нейронів), Е. Старлінга (пріоритетні дослідження у
виясненні механізмів діяльності серцево-судинної системи).
Віктор Тиховський народився 1 вересня 1894 р. в містечку Борщів, що в
Галичині у родині лікаря-ветеринара. У 1912 р. В. Тиховський розпочинає
навчання на медичному факультеті Львівського університету. Тоді ж і
розпочинається його захоплення наукою, яке було перервано початком Першої
світової війни: спочатку – військова служба в австрійській армії, з 1919 р. – він
офіцер польського війська. Після демобілізації В. Тиховський відновлює
навчання на медичному факультеті Львівського університету. Становлення
Віктора як науковця відбувалося під керівництвом відомих вчених – А. Бека, Г.
Глобута, В. Морачевського.
З 1920 р. В. Тиховський працює демонстратором при інституті фізіології, а
з 1922 р. – старшим асистентом кафедри фізіології. Наукові інтереси
охоплювали фундаментальні проблеми нейрофізіології, нейропсихології,
біофізики. З’являються перші наукові праці, присвячені дослідженням функцій
ЦНС, що було продовженням традицій львівської школи фізіології.
З 1937 по 1941 рр. кафедрою фізіології Львівського університету керував
професор Мечислав Вежуховський. Вченому належить більше 60 наукових
робіт. Цікавими та новими були експериментальні дослідження в галузі
фізіології залоз внутрішньої секреції, моделювання на тваринах цукрового
діабету, гіперглікемічних станів, кетоацидозу, з виявленням біохімічних основ
глюконеогенезу, обміну фосфору в організмі. Публікації проф. М.
Вежуховського в “Acta Biological Experimentalis” результатів власних
експериментальних досліджень, присвячені визначенню глюкози, фруктози та

галактози в крові, мали на той час велике теоретичне і практичне значення для
медицини. Такі роботи як “Виділення моногексоз з сечею, обмін фосфору і
водні простори в організмі”, “Динамічні фізіологічні властивості і обмін
глюкози, галактози, фруктози в організмі” становлять пріоритетні фізіологічні
дослідження Львівської фізіологічної школи.
Після звільнення Львова від фашистської окупації і реорганізації роботи
медичного факультету у Львівський медичний інститут кафедру фізіології
очолювали учні академіка І.П. Павлова і академіка Ю.Ф. Фольборта –
послідовно: проф. А.М. Воробйов, доц. І.В. Скороход і проф. Я.П. Скляров.
З 1945 по 1951 рр. розвиток діяльності кафедри пов’язаний з іменем член-
кореспондента АН України, професора д.м.н. Анатолія Марковича
Воробйова. В 1925 році він закінчив Харківський медичний інститут. Наукову
роботу розпочав вже з другого курсу під керівництвом Василя Яковича
Данилевського. Перша друкована його наукова праця вийшла в світ в 1925 р.
Під керівництвом В. Я. Данилевського він досліджував вплив лецитину і деяких
гормональних препаратів та дію електричних потенціалів на функціонування
організму.
Після очолення кафедри фізіології Харківського медичного інституту
Георгієм Володимировичем Фольбортом, А.М. Воробйов досліджував процеси
травлення, розробляє ряд нових модифікацій Павловських операцій для травної
система. Ним вперше розроблена операція маленького ізольованого шлуночка
на собаках різного віку і проведено дослідження регуляції шлункової секреції у
віковому аспекті. В 1940 р. Анатолій Маркович захищає докторську дисертацію
“Роль симпатичної інервації нервової системи і пілоричної частини шлунка у
регулюванні секреторної діяльності шлункових залоз” (Харьків, 1940 р.).
Основним напрямком наукових досліджень кафедри у час керівництва
проф. А.М. Воробйова було вивчення нервової регуляції органів травної
системи. За цей час він підготував ряд кандидатів наук, які згодом очолили
кафедри в українських медичних інститутах – в Івано-Франківську (Райцес

В.С.) та Луганську (Думін Е.Я.), а також у Львівському національному
університеті ім.Івана Франка (Медяник І.А., Шостаківська І.В.).
У 1951 р. Анатолій Маркович був обраний членом-корреспондентом АН
УРСР. Професор Воробйов був також і першим деканом заново відкритого
лікувального факультету. За час роботи проф. А.М. Воробйова були відбудовані
учбові приміщення, наукові лабораторії кафедри, активно проводився учбовий
процес, успішно і плідно здійснювались наукові дослідження нейро-
гуморальної регуляції процесів травлення. У 1952 р. проф. А.М. Воробйов був
переведений на роботу в Київ.
Завідувачем кафедри з 1952 по 1974 рр. був професор Яків Павлович
Скляров, який до цього очолював кафедру фізіології і був деканом
лікувального факультету Чернівецького медичного інституту. У 1933 р. Я.
Скляров закінчив 1-й Харківський медични інститут. Під час навчання в
інституті здібний студент привернув увагу проф. Г.В. Фольборта, що був учнем
І.П. Павлова і йому була запропонована аспірантура при кафедрі фізіології. У
Харкові наукові дослідження Я.П. Склярова були присвячені вивченю умовних
рефлексів та секреторним процесам головних травних залоз. Вперше було
висунуто поняття про односторонні умовні рефлекси, яке пізніше отримало
загальне визнання. Крім наукової, Яків Павлович веде і активну педагогічну
роботу. Цьому свідченням є публікація навчальних посібників “Неорганічна
природа”, “Фізіологія людини”. Після аспірантури працював асистентом
кафедри нормальної фізіології Харківського медичного інституту, захист
кандидатської дисертації та успішна наукова і педагогічна робота сприяла тому,
що у 1938 р. отримав звання доцента. З 1946 р. по 1952 р. Я.П. Скляров
працював завідувачем кафедри нормальної фізіології та деканом лікувального
факультету Чернівецького медичного інституту. Після захисту докторської
дисертаціі у 1950 р. йому було присвоєно вчену ступінь доктора медичних наук,
а на наступний рік звання професора.

Основними напрямками наукової роботи у Львові проф. Я.П. Склярова
стало вивчення фізіології і процесів травлення, секреції травних залоз,
всмоктування, медіаторно-ферментних змін при різних функціональних станах
організму та за дії біологічно активних речовин, також досліджується вища
нервова діяльність. Разом з проф. Я.П. Скляровим над вивченням
закономірностей працездатності шлункових залоз працювали проф. д.м.н. Л.М.
Карпенко, підшлункової залози – проф. д.м.н. І.В. Шостаківська, печінки – О.Ф.
Назарчук, Е.Я. Думін. Узагальнення цих робіт знайшло відображення у
монографії “Секреторна працездатність головних травних залоз” (1958) та
збірниках “Фізіологія і патологія травлення” (1956), “Фізіологічні механізми
компенсаторних реакцій та відновлення процесів” (1958), а також у монографії
“Шлункова секреція”(1954, 1961), “Ультраструктурні та мікрохімічні процеси
шлункових залоз” (1979) в співавторстві з Л.М. Карпенко і Є.М. Панасюком.
Паралельно вивчалися питання всмоктування у тонкій (Є.О. Семен, Е.О.
Яремко, В.Т. Булатова, І.С. Богданович, М.В. Анастасьєва) та товстій кишці
(Б.В. Гаталяк). Результати цих досліджень відображені у монографії Я. П.
Склярова “Всмоктувальна працездатність тонкої кишки” (1966).
Одним з напрямків наукової діяльності проф. Я. П. Склярова було
вивчення медіаторно-ферментних процесів та розробка нових
експериментальних хірургічних методів на органах травної системи. Наукові
дослідження працівників кафедри було узагальнено в збірнику “Нові методи
експериментальних хірургічних досліджень” (1963) та “Методичні вказівки до
визначення деяких цитоплазматичних ферментів” (1965).
Під керівництвом професора Я. П. Склярова досліджено питання вищої
нервової діяльності у аспекті закономірностей яким підлягають односторонні
умовні рефлекси та парна діяльність кори великих півкуль (Я.П. Скляров, М.П.
Ярош, В.С Коненко), вивчено взаємовідношення між процесами збудження та
гальмування у корі великих півкуль, процесами медіації та активності
медіаторів і ферментів. Результати досліджень були викладені у монографії

“Фізіологія вищої, нервової діяльності” (1955), яка була перекладена на
японську мову та видана університетом м. Осака.
Проф. Я. П. Скляров автор понад 150 наукових праць, із них 5 монографій
з актуальних проблем фізіології: “Шлункова секреція” (1954), “Фізіологія вищої
нервової діяльності” (1955), “Курорти Прикарпаття” (1957), “Секреторна
працездатність головних травних залоз” (1958), “Всмоктувальна працездатність
тонкої кишки” (1959).
Професор Я. П. Скляров підготував 13 докторів наук, 32 кандидатів наук,
багато з яких стали професорами, доцентами, очолювали або очолюють
кафедри і наукові лабораторії (професори Є. М. Панасюк, Л.М. Карпенко, А.П.
Гречішкіна, Є.О. Яремко, Н.В Анастасєва, Я.В.Ганіткевич, доценти І.В.
Котульський, Г. А. Мазурок, О.Ф. Назарчук, Н.С. Семен).
Професор Я.П. Скляров був почесним членом Всесоюзного фізіологічного
товариства, а також на протязі багатьох років був головою Львівського філіалу
Українського фізіологічного товариства.
З 1974 р. кафедру очолив професор д.м.н., заслужений діяч науки України
Євген Миколайович Панасюк. Після закінчення у 1948 р. Камінець-
Подільського медичного технікуму працював фельдшером. З 1957 по 1963 рр.
Євген Миколайович Панасюк навчався у Львівському медичному інституті. Під
час навчання працював лаборантом, технічним секретарем в інституті. Потім
вступив до аспірантури на кафедру фізіології і 1967 р. отримав диплом
кандидата наук. У 1973 р. захистив докторську дисертацію. 1974 року Є.М.
Панасюк обраний за конкурсом на посаду завідувача кафедри фізіології, яку
обіймав до 1999 р. Упродовж 16 років (1976-1991 рр.) був проректором з
наукової роботи інституту.
Під керівництвом Є.М. Панасюка продовжувались дослідження
регуляторних механізмів медіаторно-ферментних і електролітних процесів в
експериментальній гастроентерології; вивчались механізми впливу магнітних
полів, лазерного випромінювання, курортних факторів та біологічно активних

речовин на організм і відновлення здоров'я людини; дія специфічних і
неспецифічних факторів на діяльність ЦНС і підвищення працездатності,
витривалості, а також відновлення функцій людського організму. Узагальненням
цих досліджень стала монографія “Ультраструктурні та мікрохімічні процеси
шлункових залоз” (Є. М. Панасюк, Я. П. Скляров, Л. М. Карпенко, 1979 р.).
Результати багаторічних досліджень професорів Є.М. Панасюка, Л.М.
Карпенко, В.С. Кононенко, доцентів Б.В. Гаталяк, Є.Р. Косого, А.І. Жукової,
М.Р.Гжегоцького, Л.Б. Куцик, О.Я. Склярова, канд. мед. наук М.П. Яроша, Ю.В.
Онищенко, В.Т. Слонської, О.М. Копитко, ас. Н.П. Корнілової дали підставу для
визначення як в нашій країні, так і за її межами запропонованої проф. Є.М.
Панасюком концепції авторегуляції медіаторно-ферментних і йонних процесів в
травній системі.
Працівники кафедри брали участь в роботі Міжнародних конгресів
фізіологів та гастроентерологів (1976, 1977, 1981) у Чехії, Угорщині, Бельгії,
Болгарії. Проф. Є. М. Панасюк – співавтор монографії “Лектини” (1981),
“Лектини в гістохімії”, в яких вперше в вітчизняній літературі систематизовані
знання про одержані чисті лектини, висвітлені методичні аспекти дослідження і
очистки лектинів, розглянуті аспекти практичного застосування цього класу
білків в молекулярній біології і медицині. На кафедрі проводили дослідження
щодо моделювання нейронних мереж (проф. Є. М. Панасюк, доц. В.Л.
Кузьменко), їх новизна підтверджена 36 авторськими свідоцтвами.
На кафедрі під керівництвом проф. Є.М. Панасюка підготовано 56
кандидатів і 13 докторів наук, серед яких співпрацівниками клінічних кафедр
університету і практичними лікарями. Так, на кафедрі виконували докторські
дисертації професори О. Я. Скляров, М.Р. Гжегоцький, І.І. Марков, Н.І. Смоляр,
Л.П. Баринова, М.Б. Крук, І.Й. Влох, Є.Я. Скляров, М.І. Кузьмак, О.Коваль,
П.Ф. Попелюк, П.Г. Подорожний, М.Й. Гжегоцький, В.І.Бабич.
Кафедра фізіології була організатором численних наукових форумів.
Професор Є.М. Панасюк ініціював створення лабораторій: магнітнобіологічної,

лазерної, психофізіологічної, субклітинних структур, які були обладнані
відповідною апаратурою. В лазерній лабораторії дослідження присвячувались
регуляторним механізмам фотобіологічних реакцій та дестабілізації клітинних
мембран за біологічної дії низькоінтенсивного лазерного випромінювання,
процесам активного транспорту калію і натрію в секреторних клітинах органів
травної системи. Визначено фізико-технічні умови при яких методи
лазеротерапії можуть володіти заданим профілем біологічної і лікувальної дії
(д.б.н. О.М. Мороз, проф. І.Й. Влох, З.В. Губар). Разом з науковою групою
проф. д.б.н. Мороз О. М. проф. Є.М. Панасюк встановив чутливість механізмів
оуабаїн-резистентного транспорту різновалентних іонів до випромінювання
гелій-неонового лазера. На основі одержаних даних запропоновано нову
концепцію механізму дії цього фізичного фактору, що враховує його здатність
моделювати йон-транспортні процеси в збудливих та незбудливих мембранах.
Встановлено властивість гіпогеомагнітного поля підвищувати чутливість
гладенької мускулатури до впливу біологічно активних речовин, знижувати
резистентність гістогематичних бар'єрів внутрішніх органів, змінювати
різноманітні ланки системи гістаміна і серотоніна в експерименті у тварин з
різною реактивністю, частково результати впроваджено в клінічну практику
(д.б.н. В. І. Бабич, к.б.н. О. Лич).
У лабораторії по вивченню нових перспективних хімічних сполук вперше
розроблено методичні підходи до вивчення шкірно-резорбтивної дії речовин
при їх надходженні в організм із об'єктів водного середовища. Проведено
прогнозування і експериментальний аналіз стабільності і трансформації
досліджуваних препаратів, призначених для широкого застосування в умовах
агропромислового комплексу (проф. д.м.н. Б.М. Штабський, проф. д.м.н. М.Р.
Гжегоцький). Результати досліджень знайшли відображення в монографії
“Хімічні забруднювачі повітряного середовища і працездатність людини” (Є.
Панасюк, І. Даценко, Б. Штабський та ін., 1985 р.). За досягнуті успіхи в 1981р.
проф. Є.М. Панасюка нагороджено 4 (золотою, срібною і бронзовими)

медалями ВДНГ. З метою удосконалення учбово-методичного процесу на
кафедрі було обладнано тематичні кімнати “Фізіологія дихання і кровообігігу”,
“Фізіологія травлення і обмін речовин” та інші, створено електронні навчальні
стенди – динамічні схеми перебігу фізіологічних процесів запроваджено ігри-
конференції “Знатоки фізіології – що?, де?, чому?”, щорічних олімпіадах,
практикування виконання комплексно-контрольних завдань, Опубліковано
навчальні посібники для студентів і лікарів, серед яких “Фізіологія і патологія
системи дихання” (Панасюк Є., Федорів Я., Онищенко Ю., 1993); “Фізіологія і
патологія крові” (Є. Панасюк, Л. Корзюк, М., 1994). Проф. Є.М. Панасюк автор
розділу 2-х томному підручнику "Основи фізіології людини" СпБ (за ред. Б.І.
Ткаченко, 1994). Проф. Є.М. Панасюк – співавтор “Адаптогени і радіація”. –
Київ (1996). У 1999 р. у співавторсті з О.С. Заячківською побачив світ остання
монографія проф. Є.М. Панасюка “Язик: клінічні та фізіологічні основи
лінгводіагностики” (посібник). Львів, 1999.
Проф. Є.М. Панасюк організатор і головний редактор журналу
“Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія” (1995-2001).
Проф. Є.М. Панасюк ініціював новітні методології викладання предмету з
урахуванням специфіки факультетів, а також заохочував студентів до науково-
практичних досліджень та участі
У 1999 – 2014 рр. кафедру очолював член-кореспондент НАМН України,
професор, д.м.н. Мечислав Романович Гжегоцький, який працює на кафедрі з
1975 року, а з 1998 р. на теперішній час – першим проректором / проректором з
навчально-педагогічної роботи університету. Його ґрунтовні наукові пошуки
увінчалися захистом кандидатської (1981), а згодом – докторської дисертацій
(1999). Основний напрямок наукових досліджень проф. М.Р. Гжегоцького
присвячений розробці методологічних медико-екологічних проблем, пов’язаних
з фізіологією, токсикологією та гігієнічним регламентування ксенобіотиків,
вивченням взаємодії організму із зовнішніми агентами у процесі адаптації до
хімічно зміненого середовища, що представлено у понад 500 наукових

публікаціях. Науковий інтерес проф.. М.Р. Бека пов'язаний з розвитком вчення
про біоетику. Під науковим керівництвом проф. М.Р. Гжегоцького підготовано
16 кандидатських дисертацій і здійснено наукове консультантування 1
докторської дисертації.
З 2001 р. проф. М. Гжегоцький головний редактор журналу
“Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія”, член редакційної ради
“Медицина транспорту” «Медичне право» та ін. У 2015 р. проф. М.Р.
Гжегоцький – голова організаційного комітету XIX з”їзду Українського
фізіологічного товариства, що був проведений у Львові.
З 2016 р. по 2022 р. кафедру очолювала професор, д.м.н. О.С.
Заячківська, яка працює на кафедрі з 1989 р. У 1995 р. вона стала кандидатом
медичних наук. Після дослідницької роботи в Ягеллонському університеті м.
Кракова (Польща) у лабораторії професора Станіслава Контурека, всесвітньо
відомого науковця в галузі гастроентерології, у 2007 році захистила докторську
дисертаційну роботу. З 2008 р. О.С. Заячківська – професор кафедри фізіології,
автор понад 300 публікацій, ініціатор та координатор міжнародних проектів, в
тому числі присвячнені перекладу всесвітньовідомих англомовних видань
“Фізіологія людини” В.Ф. Ґанонґа (2002), “Людина. Навчальний атлас з анатомії
та фізіології” (2002), Англо-Український ілюстрований медичний словник
Дорланда. У двох томах (2002), “Медична ембріологія за Лангманом” Садлерa
Т.В. (2001) та інші. Наукові дослідження проф. О. Заячківської присвячені
фізіології травлення та жирової тканини, пренатального програмування
здоров’я, проблемам стресу та розробці доклінічних моделей
гастроентерологічних захворювань, пошуку нових біомаркерів
виразкоутворення та виразкозагоєння. Науковий інтерес проф. Заячківської
також пов’язаний з історією медицини і медичних наук 20-го і 21-го століття.
Вона автор численних публікацій, серед яких монографія “Світ Адольфа Бека
очима Генрика Бека: цілком неофіційно (BaK, 2013)”, а також ініціатор проекту
“Світ Адольфа Бека очима Генрика Бека: відомі і невідомі факти”, що був

присвячений 150-річчю і науковим здобуткам та історії життя професора
Адольфа Бека, одного з фундаторів електроенцефалографії та виставці художніх
робіт Генрика Бека (вперше у Львові), дослідження життєвого та наукового
шляху проф. Л. Попєльскі. Під науковим керівництвом проф. О.С. Заячківської
підготовано 4 кандидатські дисертації.
Проф. О.С. Заячківська – голова Лікарської комісії і дійсний член
Наукового товариства ім. Шевченка (з 2014 р.), голова університетського
осередку The Physiological Society, UK (з 2016 р.), представник від України в
керіивництві Global GI Club/FEBS (з 2012 р.), IUPHAR–GI (з 2012 р.), член
редакційної ради “Праці Наукового Товариства імені Шевченка – Медичні
науки”, “The World Gastrointestinal Pathophysiology”, “Frontiers in Gastrointestinal
Pharmacology”, “Medical Health Sciences Review”.
На кафедрі існує кімната-музей “Історія кафедри нормальної фізіології”
(створено за ініціативи проф. Є.М. Панасюка у 1980 р.) та кімната-музей
“Наукова бібліотека проф. Адольфа Бека” (створено за ініціативи проф. Я. П.
Склярова у 1965 р.).
Під час святкування 150-літнього ювілею фундатора кафедри А. Бека у 2013 р.
було ініційовано публічний показ для львів’ян вистави акварелей «Світ
Адольфа Бека очима Генрика Бека: відомі та невідомі факти» з колекції
Варшавської Центральної медичної бібліотеки.
У співпраці з працівниками Наукової бібліотеки ЛНМУ підготовано віртуальні
книжкові виставки:
1. До 150-ти річчя від дня народження фундатора львівської наукової
школи фізіологів професора Адольфа Бека (каталог книжкової
виставки, 30.12.2012) (за ініціативи проф. О.С. Заячківської).
Переглянути http://medlib.lviv.pro/do-150-ty-richchya-vid-dnya-
narodzhennya-fundatora-lvivskoji-naukovoji-shkoly-fiziolohiv-profesora-
adolfa-beka

2. Значення наукової спадщини Леона Попєльскі для світової медицини:
між двома Нобелівськими лауреатами І. Павловим та Дж. Блеком (до
150-ліття з дня народження). Каталог книжкової виставки, 30.02.2016)
(за ініціативи проф. О.С. Заячківської).
Переглянути http://medlib.lviv.pro/do-150-yi-richnitsi-vid-dnya-
narodzhennya-zasnovnika-lvivskoyi-naukovoyi-shkoli-farmakologiv-
biohimikiv-i-tsitohimikiv-leona-popyelskogo-katalog-knizhkovoyi-vistavki
До 125-річчя з дня заснування кафедри видано монографію «Кафедра
нориальної фізіології крізь призму століть». Львів: Львівський національний
медичний університет імені Данила Галицького, 2020.
1. https://new.meduniv.lviv.ua/uploads/repository/kaf/kaf_normphysiology/07.%D0%
86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F/Zayachkivska_et_al
_2020_125_anniversary.pdf
2. https://www.calameo.com/read/00308572928d6e92dfd27
3. https://youtu.be/moyZNoELnVk
З 2022 року кафедру очолює кандидат медичних наук, доцент Мар“яна
Ярославівна Савицька. Савицька Мар´яна Ярославівна – к.м.н., доцент
кафедри нормальної фізіології Львівського національного медичного
університету імені Данила Галицького, проводить практичні заняття та лекції
для студентів вітчизняного та іноземного факультетів. Неодноразово
представляла результати наукових досліджень на вітчизняних та
міжнародних наукових конференціях, про що засвідчують публікації та
сертифікати участі. Є дійсним членом Українського Фізіологічного
товариства, Міжнародної асоціації RECCOP, асоціації лікарів-ендоскопістів
та Польського гастроентерологічного товариства. Вільно володіє англійською
мовою, що засвідчено сертифікатом мовного рівня відповідності В2. На
протязі 14 років викладає студентам англомовного відділення, в тому числі
читає лекції англійською мовою з усіх розділів дисципліни. Цікавиться

науковими досягненнями теоретичної та практичної медицини, відвідує
різноманітні вітчизняні та міжнародні конференції. За останніх 5 років було
відвідано 14 конференції: “Allergology” of the International Conference “Lviv
Christmas considerations in immunology and allergology: practical and scientific
trends” Lviv, 12-13 January 2017, 1st Symposium Medicine UpDate Lviv,
Ukraine, 5-7 October 2017, European Association for the Study of the Liver 2016,
EASL Monothematic Conferense: NASH: Beyond the acronym, certainties and
clinical dilemmas Riga, Latvia, 12-14 May 2016, Warszawskie Spotkania
Gastroenterologiczne Warszawa, 18-19 June 2016, I Lubenskie Dni
Gastroenterologii Lublin, 22-23 maja 2015, II Rzeszowskie Dni Hepato-
Gastroenterologiczne Rzeszowie , 16-17 wrzesnia 2016, Симпозіум з
міжнародними учасниками “Діагностична і лікувальна колоноскопія —
сучані тренди” Львів, 2 червня 2018, Всеукраїнська науково-практична
конференція Антропний принцип в контексті актуальних проблем філософії
науки Львів, 15-16 грудня 2016, ХІХ з’їзд Українського фізіологічного
товариства з міжнародною участю, присвяченому 90-річчю від дня
народження академіка П.Г.Костюка Львів, 24-26 травня 2015, Телесимпозіум
“Шлунково-кишкові кровотечі: шляхи вирішення проблеми” Львів, 27
листопада 2015. У 2016р. отримала міжнародну нагороду Європейської
Асоціації Гепатологів, що засвідчено відповідним сертифікатом. За осанні 2
роки приймала участь у конференції “Long Covid: mechanisms, risk factors,
amfrecovery. Online, The Physiology Society. 22-23 лютого 2022, участь у
конференції: Сучаснінаукові дослідження: досягнення, інновації та
перспективи розвитку внутрішньої медицини (Сертифікат №0051 ЛНМУ ім
Д Галицького10-11 лютого 2022). Участь у конференції: Новини
Європейської та світової панкреатології: по матеріалах зустрічі
Європейського клубу панкреатологів. Сертифікат № 1058 ОНМУ ГО ВУО
“Український клуб панкреатологів” 8 вересня 2022. Участь П’ятому
міжнародному симпозіумі Smart Lion. Covid-19 -Reality and prognosis. 2022-

2023. Автор понад 64 наукових публікацій у фахових виданнях, 2
монографій, 2 патентів на винахід, 1 патент на авторський твір, 15-навчально
методичних праць 10 з яких англійською мовою, 12 статей індексуються
науковометричною базою Scopus. Зареєстрована у Web of Science, Reserge
Gate interest 39;5. індекс Гірша — 3. Науковий рецензент статей у журналі що
входить до науковометричної бази Scopus – “Праці Наукового Товариства
імені Шевченка – Медичні науки” – розділ Медицина стресу, фізіологія.
Виступала у якості рецензента статтей журналу Acta Medica Leopolensia (
Львівський Медичний часопис).
У 2019 році отримала подяку Наукового товариства імені Шевченка за
вагомий особистий внесок у розвиток товариства. У 2021 р. за активну
громадську діяльність, високий професіоналізм, сумлінну працю з нагоди
Дня Медичного працівника нагороджена почесною грамотою Львівської
обласної профспілки працівників охорони здоров’я. У 2023 році отримала
подяку від Директора департаменту охорони здоров’я ЛОДА за багаторічну
сумлінну працю, високий професіоналізм, активну громадську позицію та з
нагоди Дня медичного працівника. Була ініціатором та спільно з колективом
кафедри організатором вебінару по тактичній медицині «Загальні правила та
принципи надання першої допомоги при невідкладних станах в умовах
військового часу». Також є членом Наукового товариства ім. Шевченка,
Українського лікарського товариства. Входить в склад організаційного
комітету Smart Lion з часів його заснування у 2017 р.
У 2022 році отримала сертифікат про міжнародне стажування у Литві за
темою «Теорія та практика наукових та педагогічних підходів в освіті».
У червні 2023 року отримала диплом про закінчення курсів «Основи
дієтології та нутриціології» та є чинним консультантом з питань
раціонального харчування та корекції ваги». Була ініціатором та спільно з
колективом кафедри організатором вебінару по тактичній медицині «Загальні

правила та принципи надання першої допомоги при невідкладних станах в
умовах військового часу».
У перспективі створення електронного ресурсу “Віртуальна бібліотека
професора А. Бека” /”A. Beck Vitrual Library”

СУЧАСНІСТЬ :
На сьогоднішній день у професорсько-викладацькому складі кафедри також
працюють:
Заячківська Оксана Станіславівна, професор, доктор медичних наук, яка на
даний момент проходить стажування у медичному університеті м. Каліфорнія,
США;
д.м.н., доц. Кондро М.М. ; к.б.н., доц. Ковальчук С.М. ; к.м.н., доц. Мельник О.І.;
к.м.н., доц. Паніна Л.В.; к.м.н., доц. Суходольська Н.В., к.м.н., доц. Піняжко
Р.О.; к.м.н., доц. Ковальчук І.М., к.м.н., доц. Федоренко Ю.В. ; к.м.н., доц.
Чупашко О.І., к.м.н., ас. Костишин Н.М., к.б.н., ас. Семочко О.М., ас.
Ванівський М.М.
Старші лаборанти: ст. лаб. Кобрій М. В.; ст. лаб. Котинська М.В.
Лаборанти: лаб. Дем'янів М. Я.; лаб. Сергеєва З. Р., лаб. Кононенко О.О.
Працівники кафедри беруть участь у виконанні наукових досліджень за
темою: “Вивчення механізмів регуляції інтегративних систем організму в
умовах норми, функціональних розладів та з’ясування шляхів їх корекції”
(Державний реєстраційний номер: 0121U100164), керівник науково-дослідної
роботи кафедри нормальної фізіології: д.мед.н., професор Заячківська О.С.,
к.м.н., доцент Савицька М.Я.
Напрями наукових досліджень кафедри
Комплексна оцінка стану функціональної активності регуляторних
систем і функціонально – метаболічних показників органів системи травлення,
жирової тканини, пошук і розробка нових засобів корекції, виразкозагоювальної

та антистресової дій, вивчення впливу різних параметрів вібрації на кісткову
тканину та встановлення безпечних (анаболічних) рівнів вібрації на організм
експериментальних тварин в цілому та кісткової тканини зокрема, підвищення
ефективності ранньої діагностики виникнення остеопенічного синдрому та
порушень ремоделювання кісткової тканини за умов експерименту.

ПЕРСПЕКТИВИ:
Отримані результати сприятимуть з'ясуванню регуляторних та
молекулярних механізмів функціонування органів травлення, розробці нових
фізіологічно обґрунтованих ефективних і безпечних засобів
виразкозагоювальної та антистресової дії, механізмів впливу вібраційних
коливань різної частоти та амплітуди на розвиток пристосувальних реакцій
ремоделювання кісткової тканини. На основі проведених досліджень
планується оптимізація розробленої моделі для з'ясування ефектів впливу
різних доз вібрації; обґрунтування критеріїв ранньої діагностики та розробка
ефективних засобів профілактики остеопенічного синдрому в осіб, що
контактують з вібрацією. Отримані результати досліджень сприятимуть
розширенню уявлення про функціонування органів шлунково-кишкового тракту
та механізми їх регуляції, дозволять з’ясувати ефективні шляхи терапевтичного
впливу на різні моделі функціональних відхилень.
ДОСЯГНЕННЯ:
Упродовж усієї історії кафедри співробітники кафедри є авторами понад
130 монографій, 15 підручників, 30 посібників, 20 методичних вказівок, 50
статей у наукометричній базі Scopus та численні публікації у вітчизняних та
іноземних виданнях.
У 2015-2016 рр. кафедра долучилась до проведення Всеукраїнського
проекту «Дні науки. Осінь», присвяченого Всесвітньому дню науки в ім’я миру
та розвитку, який відзначається щороку 10 листопада (ініціатор та організатор –
ас. Н.І. Купиняк).

З 2016 р. на кафедрі ініційовано та проводяться міждисциплінарні наукові
семінари: «Дослідження гістаміну: від Леона Попєльскі до сучасних здобутків
(до 150-річчя з для народження Л. Попєльскі (1866-1920)» (листопад 2016 р.),
«Глобалізація медичної освіти» (квітень 2017 р.), «Біосенсори в медицині»
(грудень 2017 р.)
У 2017 р. на кафедрі створено науковий англомовний літературний клуб,
метою якого є поширення знань світової медичної науки, практика та
заохочення до вивчення англійської майбутніх лікарів і викладачів.
Було перше було проведено англомовний семінар, присвячений 110-й річниці
від дня народження Ганса Сельє (1907 – 1982), на тему «Що таке стрес і що не є
стрес?» (What is stress, what is not stress: From Hans Selye’s original concept to
recent advances) (березень 2017 р.) та міжнародний симпозіум “Medicine UpDate
Samrt Lion 2017” (жовтень 2017 р.)
На кафедрі впроваджено цифровий ресурс для навчання студентів
“Академічна медіотека кафедри нормальної фізіології” (єдина
інформаційно-електронна платформа)
Мета: створення єдиного електронного ресурсу для кумулювання
інформаційних матеріалів кафедри українською та англійською мовами для он-
лайн навчання вітчизняних та чужеземних студентів, що створить умови не
лише для накопичення інформації, але й розвитку, поглиблення знань,
впровадження нових матеріалів та методик, а також заохочення вивчення
фізіології шляхом самомотивації та персональної продуктивності.
Опис та алгоритм:
Ресурс має український та англійський інтерфейс з визначеною структуру у
вигляді алгоритмічного розподілу інформаційних папок в залежності від
контенту їх наповнення з дотриманням законодавства про авторські права.
Користування згідно персоналізованого доступу для студентів ЛНМУ до
платформи сервісу Google disc у вільному просторі хмарного сервісу.

РОЗДІЛОВІ ПАПКИ відповідно до НАЗВИ КУРСУ НАВЧАЛЬНОЇ
ДИСЦИПЛІНИ чи КУРСУ ЗА ВИБОРОМ відповідно до факультетів із назвами:
– Матеріали та методичні розробки кафедри.
– Адміністрування (розпорядження кафедри, накази університету,
положення про академічну діяльність).
– Електронні посібники.
– Наукові роботи та статті (як працівників кафедри так і зовнішніх
ресурсів).
– Навчальні, наукові та експериментальні відео (як для викладачів так і для
студентів для показу на занятті – форма лінк на джерело або готового
відео для скачування).
– Навчальні матеріали професійних інституцій, вільний доступ до яких
забезпечується членством працівників кафедри в них (напр., The
Physiological Society, UK, Inflammation Research Network of Canada,
Global GI Club, ASPET/FASEB and APS тощо) або відподібно до Web
ресурсів кафедр інших провідних університетів світу (MIT, McGill тощо)
для аналізу та розуміння предмету з урахуванням критеріїв
компетентності, особливостей навчального процесу, вдосконалення та
впровадження нових знань та ідей.
Доступ до даного ресурсу мають виключно студенти Львівського національного
медичного університету імені Данила Галицького після проходження
ідентифікації відповідно списків деканатів.
У перспективі створення навчального ресурсу “Віртуальної лабораторії
фізіології / The LNMU Physiology Virtual laboratory” для допомоги у здобуванні
знань та кращої підготовки до практичних занять та розуміння, яке обладнання
/ програмне забезпечення використовується під час виконання дослідження.

Співробітники

Савицька Мар’яна Ярославівна,

завідувач кафедри нормальної фізіології, доцент, кандидат медичних наук

Кондро Мар’яна Миронівна

доцент кафедри нормальної фізіології, доктор медичних наук

Чупашко Олеся Іванівна