[]Сьогодні, 4 липня 2022 р. на Вулецьких пагорбах відбулися заходи з вшанування пам’яті 36 львівських професорів і членів їхніх родин, яких у ніч з 3 на 4 липня 1941 року у Львові розстріляли німецькі нацисти.
В урочистостях взяли участь керівники та представники львівських і польських вишів, Львівської ОВА, Львівської міської та обласної рад, польських громадських організацій, представники адміністрацій міст Катовіце та Вроцлава, начальник Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного Павло Ткачук, Генеральна консулка Республіки Польща у Львові Еліза Дзвонкєвіч та начальник Львівської ОВА Максим Козицький, представники громадських, наукових та творчих спілок. Більш як 80 років тому нацисти намагалися знищити інтелектуальну еліту краю, найкращих і найталановитіших. Сьогодні рашистські окупанти на сході та півдні України також жорстоко і безжально знищують кращих синів та дочок нашого народу.
Учасники заходу поклали квіти до пам’ятника загиблим на місці розстрілу на Вулецьких пагорбах, а також поставили лампадки до пам’ятного хреста. Екуменічне богослужіння провели архієпископ-митрополит Львівської римо-католицької церкви Мечислав Мокшицький, архієпископ-помічник Львівської Архиєпархії УГКЦ Владика Володимир Груца, студентські капелани о. Юрій Остапюк та о. Ігор Хомічак. Від Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького кошик з квітами поклав проректор з науково-педагогічної роботи, професор Анатолій Магльований.
Довідка. 30 червня 1941 року, через тиждень після початку німецько-радянської війни, німецькі війська захопили Львів, відразу розпочалися масові арешти та розстріли. Безпосереднє знищення населення проводили спеціальні німецькі підрозділи – айнзац-групи С і Д, що прибули в місто вслід за військовими підрозділами. Групами керував начальник поліції генерал-майор СС і поліції Кацман.
Вночі 4 липня у Львові було арештовано кілька десятків осіб, переважно професорів та доцентів львівських вишів, священників та членів їхніх родин, а також присутніх у їхніх квартирах. Вранці 4 липня їх вивезли на місце страти на Вулецькі вали (сьогодні район вулиць Бой-Желенського та Сахарова). Там гестапівці розстріляли 36 осіб.
Серед розстріляних були науковці світового рівня лікарі – професори Львівського державного медичного інституту лікар-стоматолог світової слави, професор Антоній Цєшинський, лікар-хірург Тадеуш Островський, педіатр, піонер польської пластичної хірургії, професор Владислав Добжанецький, лікар-педіатр, педагог, професор кафедри педіатрії медичного факультету Львівського університету ім. Яна Казимира (1938-1939), Медичного інституту (1939–1941), Станіслав Прогульський, лікар-терапевт, спеціаліст у сфері внутрішніх захворювань, професор Університету ім. Яна Казимира, професор Ян Ґрек, керівник кафедри внутрішніх хвороб (1920-1939). професор Роман Ренцкий, акушер-гінеколог, професор університету імені Яна Казимира у Львові Адам Соловій, лікар, спеціаліст у галузі судової медицини, професор Львівського університету Влодзімеж Серадський, лікар-гінеколог, доцент кафедри акушерства та гінекології Львівського університету ім. Яна Казимира Станіслав Мончевський, лікар, педагог, професор, завідувач кафедри патологічної анатомії (1919-41), декан медичного факультету (1923-1924, 1939) Вітольд Новіцький, лікар-окуліст, доцент офтальмологічної клініки університету ім. Яна Казимира у Львові Єжи Гжендельський, хірург, піонер анестезіології, професор університету ім. Яна Казимира у Львові Генрик Гілярович, хірург Станіслав Руфф.
Жертвами нацистів тієї ночі стали також знаний письменник, перекладач та професор Львівського університету Тадеуш Бой-Желенський (у період 1939-1941 займав посаду завідувача кафедри французької літератури Львівського університету); професори Львівської політехніки Каспер Вайгель і його син Йозеф Вайгель, вчені Роман Віткевич, Володимир Круковський, Антоні Ломніцький, Станіслав Пілят, Володимир Стожек і його сини Євстахій і Емануель та інші.
Загалом, у липні 1941 року було страчено близько 50 членів львівської інтелігенції та членів їхніх родин.
У 2011 році зусиллями влади Львова та Вроцлава, а також завдяки пожертвам громадян на місці розстрілу 36 львівських професорів і членів їх родин було споруджено пам’ятник.
Відділ комунікації і промоції
press@medniv.lviv.
[]
