[]Шановні колеги, друзі!

Радий привітати Вас із Днем фармацевтичного працівника. Маю сум, що доводиться вітати вас за обставин, про які не міг би раніше й подумати і яких найбільш остерігається серце людини. Але тим більш ціную нагоду сказати слова привітання, втіхи і підбадьорення у ці складні й темні часи. Адже чим важчі випробування ми зустрічаємо у житті, тим важливішими є тепло людського серця, увага і турбота один про одного.

Уже понад пів року наша фармацевтична спільнота разом з усім українським народом живе і працює в умовах війни. Вона зруйнувала звичний уклад життя, ставши для кожного з нас страшним викликом – багато наших колег були змушені залишити домівки і місце праці, війна розділила сім’ї,змусивши шукати притулок і безпеку за кордоном, принесла на наші обличчя смуток і сльози від втрати близьких. Усі ми перебуваємо, під страхітливим пресом загрози руйнування і смерті. Але, за влучним висловом класика англійської літератури Дж.Р.Толкіна, ми не можемо обирати час у якому живемо – ми лиш відповідальні за те, як розпорядитись часом. Попри усі жахіття, війна, наче велике дзеркало, дає побачити нам самих себе, переосмислити наш життєвий шлях, відрізнити другорядне від справді важливого, цінувати життя і любити один одного.

Хочу сказати одну річ для підбадьорення найтемніша ніч завжди перед світанком. Ми неодмінно переможемо, а труднощі і виклики відкривають перед нами нові можливості. Зокрема, війна прискорила євроінтеграційні процеси,які у перспективі дають нові можливості як у науковій та академічній сферах, так і у бізнесі. Ми стаємо частиною європейської сім’ї, і я щиро бажаю скористатися цими можливостями сповна.

Тож хочу побажати, дорогі колеги, перемоги, мирного неба, міцного здоров’я Вам і Вашим близьким, миру і злагоди у Ваших родинах, добробуту, а також радості у серці від сповнення свого високого професійного покликання – служити людям, рятуючи їх здоров’я і життя!

З повагою

Ректор ЛНМУ ім. Данила Галицького, академік НАМН України, професор

Борис Зіменковський[]