Кафедра фармакогнозії і ботаніки заснована у 1929 році як курс при кафедрі фармакології проф. Вільчинським Т.Ф. і лише у 1940 році після надання медичному факультету статусу медичного інституту була створена самостійна кафедра фармакогнозії з курсом ботаніки, а її завідувачем став Т.Ф.Вільчинський. До складу кафедри входить ботанічний сад площею 1,5 га з колекцією тропічних і субтропічних рослин (більше 100 видів). Ботанічний сад є основною базою навчальних практик з ботаніки і фармакогнозії, а його колекційні ділянки є основним джерелом рослинних об’єктів для забезпечення навчального лабораторного практикуму і лекційних занять.

Кафедра розміщена у двох корпусах: основна база кафедри знаходиться на 4-му поверсі навчально – виробничої аптеки, викладання дисципліни ботаніки проводиться у старому корпусі, розміщеного на території Ботанічного саду. Загальна площа навчальних приміщень складає біля 400 кв.м.

Як самостійна дисципліна фармакогнозія у Львові викладається з 1855 року при медико-хірургічному відділенні Львівського університету, у 1897 році із створенням кафедри фармакології при ній читався окремий курс фармакогнозії на медичному факультеті цього ж університету. У 1920-23 р.р. для викладання курсу морфології і систематики рослин для фармацевтів був запрошений Т.Ф.Вільчинський, який з 1929 року виконує обов’язки викладача і керівника курсів фармакогнозії і ботаніки при кафедрі фармакології, що її очолював на той час професор В.Косковський. З цього часу Т.Ф.Вільчинський в повній мірі займається організацією навчальної бази фармакогнозії і ботаніки та навчального процесу, для чого придбав окремий будинок і ділянки землі для створення розсадника лікарських рослин.

Лише у 1940 році після організації на базі медичного факультету Львівського університету була створена самостійна кафедра фармакогнозії з курсом ботаніки, а її завідувачем став Т.Ф.Вільчинський. Невеликим викладацьким колективом з 5-ти осіб на чолі з професором Т.Ф.Вільчинським проводилась наукова робота з вивчення географії лікарських рослин та їх інтродукції, зокрема, ефірно-олійних видів.

В повоєнні роки кафедра, очолювана професором Т.Ф.Вільчинським, поряд з організацією навчального процесу і наукових досліджень, інтенсивно проводить підготовку науково-педагогічних кадрів. Основними напрямками наукової роботи стає дослідження морфолого-анатомічних особливостей лікарських рослин і сировини з метою визначення їх тотожності.  Зокрема, фармакогностичне дослідження термопсису ланцетного провів П.Д.Мельничук,  залізняка колючого – Т.Д.Беч, сокирок польових – І.П.Карпусь, щавлю альпійського – В.Д.Будзик. Отриманні результати були використані при складанні фармакопейних статей,  а за результатами проведених досліджень написані і захищені кандидатські дисертації.

За роки керівництва кафедрою /1929-1964 рр/ професор Т.Ф.Вільчинський створив унікальну колекцію лікарських рослин, яка на той час займала площу 5,5 га і нараховувала до 1500 видів.   Разом з тим було зібрано рідкісну колекцію взірців лікарської рослинної сировини тропічного  і субтропічного походження  і кліматичних зон по­мірного клімату. Лекційні матеріали доповнювала велика кількість кольорових таблиць лікарських рослин. Крім того,  3500 гербарних листів складала унікальна колекція флори Поділля і Карпатського регіону.  Як член Всесоюзного ботанічного товариства професор Т.Ф.Вільчинський надавав консультації  працівникам Ботанічного  інституту АН України  ім.академіка Холодного та ботанічних садів країни по вивченню багатьох виднів рослин Поділля,  Прикарпаття, Карпат, Закарпаття та їх  інтродукції в ботанічних садах.

Продовження наукових досліджень,  початих  Т.Ф.Вільчинським після  його виходу на пенсію з 1964 року проводив його учень доцент І.П.Карпусь, який у 1966 році після захисту кандидатської дисертації  був затверджений на посаді завідувача кафедрою,  якою керував до 1970 року. В цей період в навчальному процесі кафедри започатковано хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, удосконалюється навчально-методична робота і поповнюється колекція лікарських рослин в розсаднику, який стає однією з кращих баз навчальної  практики з фармакогнозії.  В результаті проведених фармакогностичних досліджень горобейника лікарського,  підсніжника звичаного,  окремих видів пасльону співробітники кафедри І.Л. Лукасевич, І.Д.Калашников, О.Т.Дячишин-Слука написали і успішно захистили кандидатські дисертації,  а Р.Й.Гайдук запланувала кандидатську дисертацію,  присвячену вивченню жовтозілля ератичного.  З 1965 року на кафедрі започатковано виконання дипломних
робіт,  присвячених фармакогностичному вивченню лікарських рослин західних областей України,  15 з яких протягом 5-ти років було захищено.

У 1970 році кафедру очолила проф. Л.Я.Ладна-Роговська.  З її приходом активізується робота в напрямку дослідження хімічного складу лікарсь­кої сировини як під час лабораторних занять,  так  і в навчально-дослідній роботі студентів,  а також при виконанні студентських наукових робіт,  планової наукової роботи та дисертаційних робіт аспірантів  і пошукувачів кафедри.

Колективом кафедри: доц. І.Д.Калашниковим,  О.Т.Дячишин-Слукою, І.М.Балущак,  В.Д.Будзиком,   І.Т.Лукасевич,   І.М.Борняком,  Р.Й.Гай­дук,  Г.В.Крамаренко в навчальний процес та в наукову роботу впро­ваджуються сучасні методи аналізу,  такі як хроматографія,  фотоколориметрія,  УФ та ІЧ-спектрофотометрія та інші.  Значно  інтенсифі­куються пошукові дослідження лікарських рослин,  особливо західних областей України,  в двох напрямках: ресурсознавчі – /з метою виявлення природних джерел  лікарської рослинної сировини та хіміч­ні – з метою виявлення груп біологічно активних речовин в росли­нах для їх подальшого дослідження як джерел одержання нових лікар­ських засобів/.  В числі досліджуваних такі види як перстач білий, білоцвіт весняний,  сідач коноплевидний,  гадючник в’язолистий та гадючник оголений  і  інші.  Проведені дослідження вилилися в підго­товлені   і захищені  кандидатські дисертації  аспірантами Л.З.Бензе­лем /хімічні дослідження глауцину жовтого/, А.Я.Янутш /фармакогнос­тичні   і фармакологічні дослідження гадючника в’язолистого/,  асис­тентами Р.Є.Дармограєм /дослідження сідача коноплевидного/, В.О.Антонюком /дослідження золотого дощу звичайного/,  пошукувачем Б.М.Зузуком /дослідження льону посівного/.

Одночасно на кафедрі проводиться підготовка наукових кадрів для  інших вузів,  зокрема, аспірантів Ю.А.Сухомлинова з Курського, А.А.Рахметової  з Алма-Атинського медінститутів, які провели фар­макогностичні  і фармакологічні дослідження лікарських рослин та   захистили кандидатські дисертації.

Планові наукові дослідження,  як  і дисертаційні роботи,  мали не тільки теоретичне значення,  але   і практичне застосування.  В ре­зультаті агротехнічних досліджень глауцину жовтого доцентом Бен­зелем Л.В.  запропонований спосіб передпосівної обробки насіння матеріалу    γ -опромінювання,  що підвищує нагромадження глауцину, в рослині,  а результати  інтродукційних досліджень білоцвіту вес­няного І.Д.Калашніковим дозволили запропонувати цю рослину як нове джерело одержання лікорину.  На основі одержаних результатів роз­роблено  і рекомендовано спосіб вирощування та періодичність збирання сировини.  Про високий рівень наукових робіт в цей час свідчить те,  що результати проведених досліджень захищені 15 авторськими свідоцтвами.

Одержані результати покладені в основу створення нових лікарсь­ких засобів, зокрема,  з сідача коноплевидного як гепатозахисного  і гіпоазотемічного засобів;  з жовтозілля ератичного і жовтозілля гайо­вого як жовчогінного засобу;  з підсніжника білосніжного як нового джерела галантаміну;  з гадючника шестипелюсткового як засобу з антиферментною  і протипухлинною дією.  Одночасно запропоновано фітопрепарати – “Фітореніл” як діуретичний і гіпоазотемічний засіб,  “Симфікален” як гепатопротектор.

За роки керівництва кафедрою професором Л.Я.Ладною-Роговською підготовлено 12 кандидатів наук і опубліковано більше 300 наукових статей  і тезів,  започатковано виконання докторської дисертації доцен­том Л. В. Бензелем та ще 9 кандидатських дисертацій з фармакогностичного дослідження рослин західних областей України.

Розпочаті дослідження співробітники кафедри продовжили під керівництвом  доцента І.М.Борняка, який у 1995 році затверджений на посаду завідувача кафедри.  Активно вдосконалюється навчальний процес і навчально-методична робота згідно з новими навчальними програмами, орієнтованими на підготовку фахівців нового покоління.  З цією метою на кафедрі розробляються нові методичні матеріали як для студентів, так  і для викладачів.  Вперше розпочато навчання  іноземних студентів англійською мовою, це викликало необхідність створення нової методич­ної літератури як видання методичних розробок і текстів лекцій англійською мовою. Вводиться в навчальний процес  ілюстративний англомовний матеріал, зокрема таблиці та гербарні взірці окремих видів рослин.  В числі перших в університеті створено комп’ютерний клас,  що дозволило залучити студентів до збору і обробки  інформації про лікарські рослини  і на цій основі створити бази даних про них.    Розроблена і впроваджується програма з комп’ютерного контролю знань студентів /доцент Гулько Р.М./.  В цей час на кафедрі розроблено навчальну програму з елективного курсу для студентів П курсу “Рослини медоноси і продукти життєдіяльності медо­носної бджоли”  і програму спеціалізації для студентів У курсу “Фітофармація з основами фітотерапії”.

З 1999 р. до 2019р. кафедру фармакогнозії і ботаніки очолював доц. Р.Є.Дармограй. У цей період вперше розпочинається навчання студентів за новою спеціальністю “Клінічна фармація” (з 2001 р.), відбувається перехід  на новий навчальний план за спеціальністю “Фармація”, введення нових навчальних дисциплін, зміна форми Державної атестації з “Фармакогнозії” (практично-орієнтований випускний іспит), впровадження ліцензійних іспитів “Крок 1” (ботаніка) і “Крок 2” (фармакогнозія), комплексна комп’ютеризація навчального процесу, удосконалюються форми і методи викладання для іноземних студентів (англомовне відділення), значно інтенсифікується наукова робота, видання навчально-методичної та наукової літератури, в тому числі з грифами МОН та МОЗ України, налагоджується міжнародна співпраця, кафедра стає опорною з дисципліни “Фармакогнозія” для спеціальностей “Фармація” та “Клінічна фармація” для медичних (фармацевтичних) вузів IIІ–IV рівнів акредитації МОЗ України.

З лютого 2020р. завідувачем кафедри призначено доц. Шаповалову Н.В. У 2020-2021 н.р. освітній процес на кафедрі здійснювався у дистанційному форматі. Запровадження системи дистанційного навчання “Misa” дозволила студентам фармацевтичного факультету проводити самоконтроль теоретичних знань і практичних умінь з фармакогнозії шляхом вирішення ситуаційних задач і тестових завдань із зазначених дисциплін, розміщених у відповідних розділах системи дистанційного навчання. Для самоконтролю знань та умінь студенти проходили тестування на платформі системи дистанційного навчання “Misa”, для чого викладачами опрацьована нова інформаційна база з фармацевтичної ботаніки і фармакогнозії із включенням тестових завдань буклетів “Крок 1 і Крок 2” 2020 року, а також тестових завдань підготовлених викладачами кафедри, які проходили рецензування у Центрі тестування МОЗ України (12-14.02.2020 року) і були включені у зазначені буклети.

З метою засвоєння практичних навиків щодо ідентифікації лікарських рослин і лікарської рослинної сировини на платформі системи дистанційного навчання “Misa” згідно тематичних планів з фармацевтичної ботаніки і фармакогнозії  у 2020-2021н.р. розміщені фотоматеріали гербарних зразків програмних видів ЛР, зразків ЛРС, об’єктів ситуаційних завдань тощо. Із зазначеними матеріалами студенти мають можливість ознайомитись заздалегідь до проведення заняття для навчання та самоконтролю. Важливим елементом навчання студентів є заповнення протоколів у вигляді робочих зошитів в електронному форматі, які розміщені на платформі “Misa”. У протоколах студенти виконують ситуаційні задачі, завдання самостійної роботи  з обгрунтуванням правильності відповідей і формування висновків. Ефективність такої форми методичного забезпечення підтверджена при проведенні навчальних занять в період карантину в системі Zoom, що дозволило проводити лекційні і практичні заняття із студентами заочної форми на достатньо високому рівні. У зв’язку з переходом на дистанційне навчання іспити з  фармацевтичної ботаніки і фармакогнозії проводилися в режимі on-line.У зв’язку з цим кафедрою значна увага приділена способам та формам оцінювання знань студентів із використанням технологій дистанційного навчання відповідно до наказів ректора № 1042-з від 12.03.2020 “Про дистанційне навчання”, № 1095-з від 26.03.2020 “Про підготовку до атестації та екзаменаційної сесії”, № 1124-з від 14.04.2020 “Про проведення екзаменаційної сесії в умовах карантину”.

Протягом 2021-2022р.р. викладання дисциплін проводилося згідно «Положення про використання технологій дистанційного навчання у ЛНМУ ім. Данила Галицького (наказ ректора № 2815 від 30.09.2020 р.) з використанням платформи Zoom. Необхідні навчально-методичні матеріали для україномовних студентів (денна та заочна форми навчання) та англомовних студентів розміщено на сайті університету та в системі MISA.

Від початку російської військової агресії у лютому 2022р. співробітники кафедри фармакогнозії і ботаніки беруть активну участь у волонтерських проектах із допомоги Збройним силам України, підрозділам територіальної самооборони. Співробітники кафедри фармакогнозії і ботаніки у стали ініціаторами виготовлення м’яких лікарських засобів для нашкірного застосування (мазей, лініментів, паст) для потреб воїнів ЗСУ та інших військових формувань. На даний час співробітниками кафедри на чолі з ас. Лисюком Р.М. в приміщеннях кафедри облаштовано вирощування, збір, обробку та переробку деяких видів лікарської рослинної сировини (листків алое, каланхое тощо) з метою отримання субстанцій, виготовлення на їх основі лікарських форм. Сировина надходить від населення (добровільна допомога), від волонтерських організацій та за сприяння небайдужих свідомих громадян. Шукаємо її як через знайомих, так і через соціальні мережі, вайбер-групи. Це посприяло формуванню своєрідного вазонкового «Саду перемоги» на кафедрі фармакогнозії і ботаніки, який вирощують та доглядають працівники кафедри фармакогнозії і ботаніки, поповнюють працівники факультету, університету та небайдужі громадяни.

Кафедра фармакогнозії   і ботаніки розташована у двох корпусах. Практичні заняття з фармацевтичної ботаніки проводяться у двох лабораторіях  і мето­дичному кабінеті /заг. площа 93 м²/,  що знаходяться в окремому корпу­сі,  розташованому на території ботанічного саду кафедри.  Навчально-допоміжні приміщення /лаборантська,  герботека,  комп’ютерна кімната/ у цьому корпусі складають 89 м² .  Заняття з фармакогнозії   і ресурсознавства лікарських рослин проводяться на 4-му поверсі корпусу навчально-виробничої аптеки у двох навчальних лабораторіях /2 х 50 м² /, метод.кабінеті /34 м² /, лекційному залі /150 м²  на 60 посадочних місць/.  Навчально-допоміжні приміщення складають 77 м²,  наукові лабораторії 100 м².

Навчальний процес повністю забезпечений мікроскопами та матеріалами для   індивідуальної роботи студентів при морфолого-анатомічному аналізі лікарської рослинної сировини.  При хімічному дослідженні рос­линних об”єктів на лабораторних заняттях використовуються сучасні фотоколориметри марки КФК-2, рефрактометри РПЛ-3.  Навчальний процес забезпечено наборами слайдів, прозірок, апаратурою для їх демонстрації,фільмами про лікарські рослини місцевої  і субтропічної флори. Колективом кафедри виготовлено комплекти таблиць з усіх тем лабораторних занять і лекційного курсу.

Лабораторії науково-дослідної роботи обладнані спектрофотомет­рами СФ-46, фотоелектроколориметрами КФК-2 МП,  апаратами для електро­форезу,  йономірами, термостатами для гемокоагуляції,  центрифугами, аналітичними вагами.

[]

Положення

[]

Навчальні програми:

Галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 222 « Медицина»
освітньої програми магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни:

1.1.Метою викладання навчальної дисципліни «Медична інформатика» є формування
теоретичних знань, практичних вмінь і навичок роботи з персональним комп’ютером і
різноманітними прикладними програмами, які необхідні для ефективного використання
сучасних програмно-технічних засобів комп’ютеризації в учбовому процесі, науковій і
професійній діяльності, ознайомлення з новітніми інформаційними технологіями та
можливостями їх застосування у професійній діяльності.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Медична інформатика» є оволодіння
основами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, тенденціями щодо їхнього
розвитку, ознайомленні з принципами побудови інформаційних моделей, методами
обробки медичних зображень, методами пошуку, збереження, опрацювання та передавання
медико-біологічних даних, освоєння основних принципів формалізації і алгоритмізації
медичних задач

Детальніше

[]

Розклад

[]

[]

Верифікація результатів навчання

Поточний контроль

здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. На всіх практичних заняттях застосовуються види стандартизованого контролю теоретичної підготовки та контроль засвоєння практичних навичок. Кожне практичне заняття передбачає розбір теоретичного матеріалу, індивідуальне поточне опитування, виконання студентами практичної роботи та тестування. Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. За підсумком усіх видів діяльності виставляється підсумкова оцінка за тему за чотирибальною шкалою.

Зн-1 – Зн-2,

Ум-1 – Ум -3,

К-1 – К-2

АВ-1- АВ-3

Л 1-6,

П-1-9,

СРС-1-10

Тестовий контроль (студент в системі Mіsа отримує 10 тестів, відповідає та отримує результат у балах (від 0 до 10) та відсотках (від 0 до 100)).

Демонстрація практичної навички, звіт про виконану практичну роботу.

Відповідь на запитання викладача

Відмінно («5») -студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал теми заняття, демонструє глибокі і всебічні знання відповідної теми,. правильно, чітко, логічно і повно відповідає на всі стандартизовані питання поточної теми, включно з питаннями лекційного курсу і самостійної роботи. Тісно пов’язує теорію з практикою і правильно демонструє виконання (знання) практичних навичок. Вирішує задачі підвищеної складності, вміє узагальнювати матеріал. Правильно відповів на 9-10 тестових питань

Добре («4») – студент добре засвоїв теоретичний матеріал заняття, правильно, і по суті відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Демонструє виконання (знання) практичних навичок. Правильно використовує теоретичні знання при вирішенні практичних завдань. Вміє вирішувати легкі і середньої складності задачі. Володіє необхідними практичними навиками і прийомами їх виконання в обсязі, що перевищує необхідний мінімум. Правильно відповів щонайменше на 7-8 тестових питань.

Задовільно («3») – студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної теми, неповно, за допомогою додаткових питань, відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Не може самостійно побудувати чітку, логічну відповідь. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок студент робить помилки. Студент вирішує лише найлегші задачі, володіє лише обов’язковим мінімумом методів дослідження. Правильно відповів щонайменше на 5-6 тестових питань.

Незадовільно («2») – студент не опанував навчальний матеріал теми, не знає наукових фактів, визначень, не може дати логічну відповідь, не відповідає на додаткові запитання, не розуміє змісту матеріалу. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок робить значні, грубі помилки. Відповів на менше, ніж 5 тестових питань.

Підсумковий контроль

Загальна система оцінювання

Участь у роботі впродовж семестру – 100%

Шкали оцінювання

традиційна 4-бальна шкала, багатобальна (200-бальна) шкала, рейтингова шкала ECTS

Умови допуску до підсумкового контролю

Студент відвідав усі практичні (лабораторні, семінарські) заняття і отримав не менше, ніж 120 балів за поточну успішність

Вид підсумкового контролю

Методика проведення підсумкового контролю

Критерії зарахування

Залік

Мають бути зараховані усі теми, винесені на поточний контроль. Оцінки з 4-ри бальної шкали конвертуються у бали за багатобальною (200-бальною) шкалою відповідно до Положення «Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчальної діяльності студентів»

Максимальна кількість балів – 200.

Мінімальна кількість балів- 120

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 200 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 120 балів.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином

Оцінка з дисципліни базується на результатах поточної навчальної діяльності та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано». Для зарахування студент має отримати за поточну навчальну діяльність бал не менше 60% від максимальної суми балів з дисципліни (120 балів).

[]

Лікувально-консультативна робота

Наукова робота та видавнича діяльність

Тема науково- дослідної роботи кафедри медичної інформатики
«Організація та управління інформаційними процесами моніторингу і контролю у
медицині»
Етап 1. Аналіз сучасного стану комп’ютерного моніторингу та контролю у системі охорони
здоров’я (2018-2019);
Етап 2. Методи організації та управління інформаційними процесами моніторингу та
контролю в медицині. Розроблення методів та засобів опрацювання безперервного потоку
медичної інформації, процедур забезпечення її якості і цілісності. (2019-2020н.р.)
Етап 3. Розробка концепції побудови системи багатофакторного аналізу для раннього
виявлення факторів ризику виникнення патологічних змін в організмі людини.
Етап 4. Розроблення методики та встановлення кореляційних залежностей між отриманими
медичними даними з метою прогнозування стану здоров’я населення, розробка та
формування бази даних для системи багатофакторного аналізу
Етап 5. Розробка алгоритмічно-програмного та аппаратного забезпечення систем
моніторінгу, контролю та прогнозування в медицині.
Аналіз сучасного стану розвитку та рівня застосування інформаційно-комп’ютерних
технологій для моніторингу та персоналізованого контролю стану здоров’я, розробка
концепції побудови системи багатофакторного аналізу для раннього виявлення факторів
ризику виникнення патологічних змін в організмі людини, розроблення методики та
встановлення кореляційних залежностей між отриманими медичними даними з метою
прогнозування стану здоров’я населення, розробка та формуваннябазиданих для системи
багатофакторного аналізу, розробка алгоритмічно-програмного та аппаратного забезпечення
систем моніторінгу, контролю та прогнозування в медицині.
Розроблення методів та засобів опрацювання безперервного потоку медичної
інформації, процедур забезпечення її якості і цілісності. Створення алгоритмічнопрограмного забезпечення багатофакторної системи моніторингу, контролю та
прогнозування в медицині.
Темою наукової роботи кафедри Медична інформатика, впродовж 2014-2018 років,
була “Створення моделей, елементної та алгоритмічної бази медичних інформаційних
систем”, № держреєстрації 0108U001138 Кафедра медичної інформатики активно співпрацює
з іншими науково-педагогічними установами . Укладено 2 угоди про співпрацю: 1. Угода про
співробітництво з Державною Вищою Професійною Школою ім. Едварда Шчепаніка в м.
Сувалки, Польща. 2. Договір про науково-технічну співпрацю з Міжнародним науковонавчальним центром інформаційних технологій та систем Національної Академії наук
України та Міністерства освіти та науки України, м. Київ. Кілька років поспіль кафедра
медичної інформатики, разом з кафедрою спортивної медицини Національного університету
ім. Янки Купали в м. Гродно, Білорусь, проводить сумісні наукові скринінгові дослідження з
розповсюдження захворювань астми серед молоді різних країн. Спільно з кафедрою
мережних технологій Національного університету «КиєвоМогилянська Академія», м. Київ,
науковці нашої кафедри працюють над розробкою програмного забезпечення медичних
інформаційно-аналітичних систем. НАПРЯМКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ • Програмне
забезпечення навчального процесу. • Проблеми дистанційного навчання. • Розроблення
елементів медичних інформаційних та телекомунікаційних систем. • Моделювання медикобіологічних процесів. • Розвиток методів та засобів обробки біомедичних даних, зокрема
моделювання алгоритмів аналізу та синтезу медико-біологічних сигналів. • Розроблення та
оновлення веб-ресурсу для медичного періодичного наукового видання Acta Medica
Leopoliensia

Студентський науковий гурток

Керівник наукового гуртка – доцент кафедри медичної інформатики, к.філ.н. Басалкевич Олена Євтіхіївна

Мeта та завдання гуртка – залучення студентів до проведення науково-дослідної роботи, участі у науково-практичних конференціях, семінарах, проєктах, створення середовища для обміну ідеями, думками та знаннями, створення умов для творчого зростання, надання можливостей студентам розвивати аналітичні та критичні навички, необхідні для наукової та клінічної діяльності. забезпечення можливості студентам поглибити свої знання та навички застосування інформаційних технологій в майбутній професійній діяльності.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи.

Студенти, котрі відвідують засідання наукового гуртка мають можливість:

• ознайомитися з принципами, методами, інструментарієм наукової та дослідницької роботи;
• приймати участь в науковому житті університету (написання статей, тез доповідей, наукових робіт), що публікуються в різних наукових виданнях;
• розвивати свої творчі здібності, виступаючи на наукових семінарах та конференціях;
• брати участь в проведенні «круглих столів», дебатів, з метою аналізу сучасних проблем використання інформаційних технологій в медицині та пошуку нових рішень та підходів;
• використовувати можливості інноваційних інформаційних технологій в галузі освіти для навчання та обміну досвідом в студентському середовищі

Основні тематики наукових досліджень

– Інтелектуальні інформаційні та інформаційно-аналітичні технології;

– Медичні інформаційні системи;

– Наукові засади побудови систем баз даних та знань;

– Персоналізований контроль стану здоров’я людини;

– Технології та засоби захисту інформації;

– Моделювання процесів прийняття рішень;

– Особливості використання штучного інтелекту в медицині;

– Використання інноваційних інформаційних технологій в навчанні;

– Перспективи застосування робототехніки в медицині.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи. Щорічно гуртківці успішно беруть участь у Загальноуніверситетській студентській науковій конференції / Lviv Young Scientist International  Conference (LYSICon)

Виступи учасників студентського наукового гуртка на 82-а Студентській науковій конференції для студентів-медиків та молодих вчених – LYSICon 82, 2023 р.:

• Слєпцова Софія, Щекотіхіна Вікторія Можливості використання штучного інтелекту в стоматології
• Гутник Вікторія, Степаненко Анастасія Аналіз та порівняння змін у міжнародних статистичних класифікаціях хвороб десятого та одинадцятого переглядів
• Мартинова Руслана Перспективи застосування штучного інтелекту в медицині
• Заплатинська Марта Актуальність захисту медичної інформації в медичних інформаційних системах
• Долатказіна Євдокія-Марія Олегівна Сьогодення та перспективи медичних інформаційних технологій

Міжнародне співробітництво

• Рада з питань нутріціології та медицини довкілля (Council for Nutritional and Environmental Medicine, CONEM), Норвегія
• Гданський медичний університет (аналіз вмісту макро- і мікроелементів, флавоноїдів у ЛРС)
• Гданський університет (аналіз вмісту радіонуклідів)
• Інститут Хімії Університету Сілезії, м.Катовіце, Польща (аналіз лікарських рослин за допомогою тонкошарової хроматографії (ТШХ) і газової хроматографії/мас-спектрометрії (ГХ/МС)
• Інститут хімії рослинних сполук імені акад. С.Ю. Юнусова АН Республіки Узбекистан (дослідження тритерпенових сапонінів у ЛРС)
• Ташкентський фармацевтичний інститут (дослідження ефірних олій та ефірно-олійної сировини)

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі