Кафедра фармакогнозії і ботаніки заснована у 1929 році як курс при кафедрі фармакології проф. Вільчинським Т.Ф. і лише у 1940 році після надання медичному факультету статусу медичного інституту була створена самостійна кафедра фармакогнозії з курсом ботаніки, а її завідувачем став Т.Ф.Вільчинський. До складу кафедри входить ботанічний сад площею 1,5 га з колекцією тропічних і субтропічних рослин (більше 100 видів). Ботанічний сад є основною базою навчальних практик з ботаніки і фармакогнозії, а його колекційні ділянки є основним джерелом рослинних об’єктів для забезпечення навчального лабораторного практикуму і лекційних занять.

Кафедра розміщена у двох корпусах: основна база кафедри знаходиться на 4-му поверсі навчально – виробничої аптеки, викладання дисципліни ботаніки проводиться у старому корпусі, розміщеного на території Ботанічного саду. Загальна площа навчальних приміщень складає біля 400 кв.м.

Як самостійна дисципліна фармакогнозія у Львові викладається з 1855 року при медико-хірургічному відділенні Львівського університету, у 1897 році із створенням кафедри фармакології при ній читався окремий курс фармакогнозії на медичному факультеті цього ж університету. У 1920-23 р.р. для викладання курсу морфології і систематики рослин для фармацевтів був запрошений Т.Ф.Вільчинський, який з 1929 року виконує обов’язки викладача і керівника курсів фармакогнозії і ботаніки при кафедрі фармакології, що її очолював на той час професор В.Косковський. З цього часу Т.Ф.Вільчинський в повній мірі займається організацією навчальної бази фармакогнозії і ботаніки та навчального процесу, для чого придбав окремий будинок і ділянки землі для створення розсадника лікарських рослин.

Лише у 1940 році після організації на базі медичного факультету Львівського університету була створена самостійна кафедра фармакогнозії з курсом ботаніки, а її завідувачем став Т.Ф.Вільчинський. Невеликим викладацьким колективом з 5-ти осіб на чолі з професором Т.Ф.Вільчинським проводилась наукова робота з вивчення географії лікарських рослин та їх інтродукції, зокрема, ефірно-олійних видів.

В повоєнні роки кафедра, очолювана професором Т.Ф.Вільчинським, поряд з організацією навчального процесу і наукових досліджень, інтенсивно проводить підготовку науково-педагогічних кадрів. Основними напрямками наукової роботи стає дослідження морфолого-анатомічних особливостей лікарських рослин і сировини з метою визначення їх тотожності.  Зокрема, фармакогностичне дослідження термопсису ланцетного провів П.Д.Мельничук,  залізняка колючого – Т.Д.Беч, сокирок польових – І.П.Карпусь, щавлю альпійського – В.Д.Будзик. Отриманні результати були використані при складанні фармакопейних статей,  а за результатами проведених досліджень написані і захищені кандидатські дисертації.

За роки керівництва кафедрою /1929-1964 рр/ професор Т.Ф.Вільчинський створив унікальну колекцію лікарських рослин, яка на той час займала площу 5,5 га і нараховувала до 1500 видів.   Разом з тим було зібрано рідкісну колекцію взірців лікарської рослинної сировини тропічного  і субтропічного походження  і кліматичних зон по­мірного клімату. Лекційні матеріали доповнювала велика кількість кольорових таблиць лікарських рослин. Крім того,  3500 гербарних листів складала унікальна колекція флори Поділля і Карпатського регіону.  Як член Всесоюзного ботанічного товариства професор Т.Ф.Вільчинський надавав консультації  працівникам Ботанічного  інституту АН України  ім.академіка Холодного та ботанічних садів країни по вивченню багатьох виднів рослин Поділля,  Прикарпаття, Карпат, Закарпаття та їх  інтродукції в ботанічних садах.

Продовження наукових досліджень,  початих  Т.Ф.Вільчинським після  його виходу на пенсію з 1964 року проводив його учень доцент І.П.Карпусь, який у 1966 році після захисту кандидатської дисертації  був затверджений на посаді завідувача кафедрою,  якою керував до 1970 року. В цей період в навчальному процесі кафедри започатковано хімічний аналіз лікарської рослинної сировини, удосконалюється навчально-методична робота і поповнюється колекція лікарських рослин в розсаднику, який стає однією з кращих баз навчальної  практики з фармакогнозії.  В результаті проведених фармакогностичних досліджень горобейника лікарського,  підсніжника звичаного,  окремих видів пасльону співробітники кафедри І.Л. Лукасевич, І.Д.Калашников, О.Т.Дячишин-Слука написали і успішно захистили кандидатські дисертації,  а Р.Й.Гайдук запланувала кандидатську дисертацію,  присвячену вивченню жовтозілля ератичного.  З 1965 року на кафедрі започатковано виконання дипломних
робіт,  присвячених фармакогностичному вивченню лікарських рослин західних областей України,  15 з яких протягом 5-ти років було захищено.

У 1970 році кафедру очолила проф. Л.Я.Ладна-Роговська.  З її приходом активізується робота в напрямку дослідження хімічного складу лікарсь­кої сировини як під час лабораторних занять,  так  і в навчально-дослідній роботі студентів,  а також при виконанні студентських наукових робіт,  планової наукової роботи та дисертаційних робіт аспірантів  і пошукувачів кафедри.

Колективом кафедри: доц. І.Д.Калашниковим,  О.Т.Дячишин-Слукою, І.М.Балущак,  В.Д.Будзиком,   І.Т.Лукасевич,   І.М.Борняком,  Р.Й.Гай­дук,  Г.В.Крамаренко в навчальний процес та в наукову роботу впро­ваджуються сучасні методи аналізу,  такі як хроматографія,  фотоколориметрія,  УФ та ІЧ-спектрофотометрія та інші.  Значно  інтенсифі­куються пошукові дослідження лікарських рослин,  особливо західних областей України,  в двох напрямках: ресурсознавчі – /з метою виявлення природних джерел  лікарської рослинної сировини та хіміч­ні – з метою виявлення груп біологічно активних речовин в росли­нах для їх подальшого дослідження як джерел одержання нових лікар­ських засобів/.  В числі досліджуваних такі види як перстач білий, білоцвіт весняний,  сідач коноплевидний,  гадючник в’язолистий та гадючник оголений  і  інші.  Проведені дослідження вилилися в підго­товлені   і захищені  кандидатські дисертації  аспірантами Л.З.Бензе­лем /хімічні дослідження глауцину жовтого/, А.Я.Янутш /фармакогнос­тичні   і фармакологічні дослідження гадючника в’язолистого/,  асис­тентами Р.Є.Дармограєм /дослідження сідача коноплевидного/, В.О.Антонюком /дослідження золотого дощу звичайного/,  пошукувачем Б.М.Зузуком /дослідження льону посівного/.

Одночасно на кафедрі проводиться підготовка наукових кадрів для  інших вузів,  зокрема, аспірантів Ю.А.Сухомлинова з Курського, А.А.Рахметової  з Алма-Атинського медінститутів, які провели фар­макогностичні  і фармакологічні дослідження лікарських рослин та   захистили кандидатські дисертації.

Планові наукові дослідження,  як  і дисертаційні роботи,  мали не тільки теоретичне значення,  але   і практичне застосування.  В ре­зультаті агротехнічних досліджень глауцину жовтого доцентом Бен­зелем Л.В.  запропонований спосіб передпосівної обробки насіння матеріалу    γ -опромінювання,  що підвищує нагромадження глауцину, в рослині,  а результати  інтродукційних досліджень білоцвіту вес­няного І.Д.Калашніковим дозволили запропонувати цю рослину як нове джерело одержання лікорину.  На основі одержаних результатів роз­роблено  і рекомендовано спосіб вирощування та періодичність збирання сировини.  Про високий рівень наукових робіт в цей час свідчить те,  що результати проведених досліджень захищені 15 авторськими свідоцтвами.

Одержані результати покладені в основу створення нових лікарсь­ких засобів, зокрема,  з сідача коноплевидного як гепатозахисного  і гіпоазотемічного засобів;  з жовтозілля ератичного і жовтозілля гайо­вого як жовчогінного засобу;  з підсніжника білосніжного як нового джерела галантаміну;  з гадючника шестипелюсткового як засобу з антиферментною  і протипухлинною дією.  Одночасно запропоновано фітопрепарати – “Фітореніл” як діуретичний і гіпоазотемічний засіб,  “Симфікален” як гепатопротектор.

За роки керівництва кафедрою професором Л.Я.Ладною-Роговською підготовлено 12 кандидатів наук і опубліковано більше 300 наукових статей  і тезів,  започатковано виконання докторської дисертації доцен­том Л. В. Бензелем та ще 9 кандидатських дисертацій з фармакогностичного дослідження рослин західних областей України.

Розпочаті дослідження співробітники кафедри продовжили під керівництвом  доцента І.М.Борняка, який у 1995 році затверджений на посаду завідувача кафедри.  Активно вдосконалюється навчальний процес і навчально-методична робота згідно з новими навчальними програмами, орієнтованими на підготовку фахівців нового покоління.  З цією метою на кафедрі розробляються нові методичні матеріали як для студентів, так  і для викладачів.  Вперше розпочато навчання  іноземних студентів англійською мовою, це викликало необхідність створення нової методич­ної літератури як видання методичних розробок і текстів лекцій англійською мовою. Вводиться в навчальний процес  ілюстративний англомовний матеріал, зокрема таблиці та гербарні взірці окремих видів рослин.  В числі перших в університеті створено комп’ютерний клас,  що дозволило залучити студентів до збору і обробки  інформації про лікарські рослини  і на цій основі створити бази даних про них.    Розроблена і впроваджується програма з комп’ютерного контролю знань студентів /доцент Гулько Р.М./.  В цей час на кафедрі розроблено навчальну програму з елективного курсу для студентів П курсу “Рослини медоноси і продукти життєдіяльності медо­носної бджоли”  і програму спеціалізації для студентів У курсу “Фітофармація з основами фітотерапії”.

З 1999 р. до 2019р. кафедру фармакогнозії і ботаніки очолював доц. Р.Є.Дармограй. У цей період вперше розпочинається навчання студентів за новою спеціальністю “Клінічна фармація” (з 2001 р.), відбувається перехід  на новий навчальний план за спеціальністю “Фармація”, введення нових навчальних дисциплін, зміна форми Державної атестації з “Фармакогнозії” (практично-орієнтований випускний іспит), впровадження ліцензійних іспитів “Крок 1” (ботаніка) і “Крок 2” (фармакогнозія), комплексна комп’ютеризація навчального процесу, удосконалюються форми і методи викладання для іноземних студентів (англомовне відділення), значно інтенсифікується наукова робота, видання навчально-методичної та наукової літератури, в тому числі з грифами МОН та МОЗ України, налагоджується міжнародна співпраця, кафедра стає опорною з дисципліни “Фармакогнозія” для спеціальностей “Фармація” та “Клінічна фармація” для медичних (фармацевтичних) вузів IIІ–IV рівнів акредитації МОЗ України.

З лютого 2020р. завідувачем кафедри призначено доц. Шаповалову Н.В. У 2020-2021 н.р. освітній процес на кафедрі здійснювався у дистанційному форматі. Запровадження системи дистанційного навчання “Misa” дозволила студентам фармацевтичного факультету проводити самоконтроль теоретичних знань і практичних умінь з фармакогнозії шляхом вирішення ситуаційних задач і тестових завдань із зазначених дисциплін, розміщених у відповідних розділах системи дистанційного навчання. Для самоконтролю знань та умінь студенти проходили тестування на платформі системи дистанційного навчання “Misa”, для чого викладачами опрацьована нова інформаційна база з фармацевтичної ботаніки і фармакогнозії із включенням тестових завдань буклетів “Крок 1 і Крок 2” 2020 року, а також тестових завдань підготовлених викладачами кафедри, які проходили рецензування у Центрі тестування МОЗ України (12-14.02.2020 року) і були включені у зазначені буклети.

З метою засвоєння практичних навиків щодо ідентифікації лікарських рослин і лікарської рослинної сировини на платформі системи дистанційного навчання “Misa” згідно тематичних планів з фармацевтичної ботаніки і фармакогнозії  у 2020-2021н.р. розміщені фотоматеріали гербарних зразків програмних видів ЛР, зразків ЛРС, об’єктів ситуаційних завдань тощо. Із зазначеними матеріалами студенти мають можливість ознайомитись заздалегідь до проведення заняття для навчання та самоконтролю. Важливим елементом навчання студентів є заповнення протоколів у вигляді робочих зошитів в електронному форматі, які розміщені на платформі “Misa”. У протоколах студенти виконують ситуаційні задачі, завдання самостійної роботи  з обгрунтуванням правильності відповідей і формування висновків. Ефективність такої форми методичного забезпечення підтверджена при проведенні навчальних занять в період карантину в системі Zoom, що дозволило проводити лекційні і практичні заняття із студентами заочної форми на достатньо високому рівні. У зв’язку з переходом на дистанційне навчання іспити з  фармацевтичної ботаніки і фармакогнозії проводилися в режимі on-line.У зв’язку з цим кафедрою значна увага приділена способам та формам оцінювання знань студентів із використанням технологій дистанційного навчання відповідно до наказів ректора № 1042-з від 12.03.2020 “Про дистанційне навчання”, № 1095-з від 26.03.2020 “Про підготовку до атестації та екзаменаційної сесії”, № 1124-з від 14.04.2020 “Про проведення екзаменаційної сесії в умовах карантину”.

Протягом 2021-2022р.р. викладання дисциплін проводилося згідно «Положення про використання технологій дистанційного навчання у ЛНМУ ім. Данила Галицького (наказ ректора № 2815 від 30.09.2020 р.) з використанням платформи Zoom. Необхідні навчально-методичні матеріали для україномовних студентів (денна та заочна форми навчання) та англомовних студентів розміщено на сайті університету та в системі MISA.

Від початку російської військової агресії у лютому 2022р. співробітники кафедри фармакогнозії і ботаніки беруть активну участь у волонтерських проектах із допомоги Збройним силам України, підрозділам територіальної самооборони. Співробітники кафедри фармакогнозії і ботаніки у стали ініціаторами виготовлення м’яких лікарських засобів для нашкірного застосування (мазей, лініментів, паст) для потреб воїнів ЗСУ та інших військових формувань. На даний час співробітниками кафедри на чолі з ас. Лисюком Р.М. в приміщеннях кафедри облаштовано вирощування, збір, обробку та переробку деяких видів лікарської рослинної сировини (листків алое, каланхое тощо) з метою отримання субстанцій, виготовлення на їх основі лікарських форм. Сировина надходить від населення (добровільна допомога), від волонтерських організацій та за сприяння небайдужих свідомих громадян. Шукаємо її як через знайомих, так і через соціальні мережі, вайбер-групи. Це посприяло формуванню своєрідного вазонкового «Саду перемоги» на кафедрі фармакогнозії і ботаніки, який вирощують та доглядають працівники кафедри фармакогнозії і ботаніки, поповнюють працівники факультету, університету та небайдужі громадяни.

Кафедра фармакогнозії   і ботаніки розташована у двох корпусах. Практичні заняття з фармацевтичної ботаніки проводяться у двох лабораторіях  і мето­дичному кабінеті /заг. площа 93 м²/,  що знаходяться в окремому корпу­сі,  розташованому на території ботанічного саду кафедри.  Навчально-допоміжні приміщення /лаборантська,  герботека,  комп’ютерна кімната/ у цьому корпусі складають 89 м² .  Заняття з фармакогнозії   і ресурсознавства лікарських рослин проводяться на 4-му поверсі корпусу навчально-виробничої аптеки у двох навчальних лабораторіях /2 х 50 м² /, метод.кабінеті /34 м² /, лекційному залі /150 м²  на 60 посадочних місць/.  Навчально-допоміжні приміщення складають 77 м²,  наукові лабораторії 100 м².

Навчальний процес повністю забезпечений мікроскопами та матеріалами для   індивідуальної роботи студентів при морфолого-анатомічному аналізі лікарської рослинної сировини.  При хімічному дослідженні рос­линних об”єктів на лабораторних заняттях використовуються сучасні фотоколориметри марки КФК-2, рефрактометри РПЛ-3.  Навчальний процес забезпечено наборами слайдів, прозірок, апаратурою для їх демонстрації,фільмами про лікарські рослини місцевої  і субтропічної флори. Колективом кафедри виготовлено комплекти таблиць з усіх тем лабораторних занять і лекційного курсу.

Лабораторії науково-дослідної роботи обладнані спектрофотомет­рами СФ-46, фотоелектроколориметрами КФК-2 МП,  апаратами для електро­форезу,  йономірами, термостатами для гемокоагуляції,  центрифугами, аналітичними вагами.

Шаповалова Наталія Валентинівна – доцент, кандидат фармацевтичних наук, завідувач кафедри фармакогнозії і ботаніки

Наукові інтереси охоплюють фармакогностичне дослідження рослин, що вміщують фенольні сполуки та ефірні олії, розробку і створення на їх основі нових фіто- та аромазасобів, дидактичні засади викладання фармакогнозії, ресурсознавства лікарських рослин, лікарських рослин і фітотерапії.

Дармограй Роман Євдокимович — кандидат фармацевтичних наук, доцент, завуч кафедри фармакогнозії і ботаніки

Наукові інтереси охоплюють фармакогностичне дослідження рослин родин Asteraceae, Fabaceae, Apiaceae, Polуgonaceae як перспективних джерел біологічно активних речовин, дидактичні засади викладання фармакогнозії, ресурсознавства лікарських рослин

Воробець Наталія Миколаївна – доктор біологічних наук, професор кафедри фармакогнозії і ботаніки

Наукові інтереси стосуються фармакогностичного вивчення рослин західного регіону, дослідження стійкості лікарських рослин до важких металів, можливості використання з метою фіторемедіації; дослідження динаміки пилкування алергогенних рослин Львівщини.

Бензель Ігор Леонідович – кандидат фармацевтичних наук, старший викладач фармакогнозії і ботаніки

Наукові інтереси охоплюють фармакогностичне дослідження рослинних джерел біологічно активних речовин фенольної природи, які проявляють інтерфероніндукуючі, противірусні, протимікробні та імуномодулюючі властивості.

Лисюк Роман Миколайович – кандидат фармацевтичних наук, асистент кафедри фармакогнозії і ботаніки

Наукові інтереси стосуються пошуку перспективних рослин вітчизняної флори з гіпоазотемічною дією, природних джерел флавоноїдів, розробки і створення на їх основі нових фітозасобів, дидактичні засади викладання студентам англомовного відділення

Врубель Ольга Романівна – кандидат фармацевтичних наук, асистент кафедри фармакогнозії і ботаніки

Наукові інтереси стосуються пошуку перспективних рослин вітчизняної флори як природних джерел жирної олії, лектинів,  охоплюють дидактичні засади викладання фармацевтичного ботаніки

Рибак Оксана Володимирівна – асистент кафедри фармакогнозії і ботаніки

[]

Файл “Положення про кафедру фармакогнозії і ботаніки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького”

[]

Навчальні програми:

Силабуси вивчення навчальних дисциплін складено відповідно до:
Освітньо-професійної програми “Фармація”
Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація»

ок 22.1 ФАРМАКОГНОЗІЯ

Метою викладання навчальної дисципліни«Фармакогнозія» є навчити студентів за морфологічними ознаками знаходити і визначати лікарські рослини в природі, знати періоди і раціональні прийоми збору, первинної обробки, умови сушіння, пакування, правила зберігання ЛРС; виконувати товарознавчий, макроскопічний, мікроскопічний, фітохімічний, люмінесцентний і хроматографічний аналіз ЛРС, продуктів її переробки та сировини тваринного походження, що необхідно в практичній діяльності магістра фармації.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Фармакогнозія» є: вивчення хімічного складу лікарських рослин, шляхів біосинтезу та динаміки утворення біологічно активних речовин, нагромадження їх в органах і тканинах у процесі онтогенезу рослин і під впливом екологічних факторів; пошук оптимальних умов збирання, сушіння і зберігання лікарської рослинної сировини; стандартизація лікарської рослинної сировини; розробка проектів методів контролю якості (МКЯ) та переробка чинної аналітичної нормативної документації (АНД); удосконалення методів визначення тотожності рослини, чистоти і доброякісності сировини; лікарське ресурсознавство, а саме: вивчення географічного поширення лікарських рослин, виявлення заростей, облік запасів, картування їх і визначення можливих обсягів заготівлі, розробка та здійснення заходів щодо відновлення природних ресурсів найцінніших видів, лікарське рослинництво, а саме виявлення, інтродукція та акліматизація лікарських рослин, їх культивування, селекція високопродуктивних сортів; біотехнологія рослин – вирощування ізольованих рослинних клітин і тканин для виділення біологічно активних речовин.

http://СИЛАБУС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ОК 22.1 ФАРМАКОГНОЗІЯ

ок 14 ФАРМАЦЕВТИЧНА БОТАНІКА

Метою викладання навчальної дисципліни «Фармацевтична ботаніка» є досягнення розуміння будови, хімічного складу та функцій рослинних клітин, тканин, органів і організмів в цілому.

Засвоїти теоретичні основи щодо будови, класифікації, таксономії, екології та географії лікарських рослин і грибів, їх значення та можливості використання в медицині, фармації тощо.

Опанувати методи та процедури макро- і мікроскопічного та гістохімічного аналізу рослинних тканин і органів.

Використовувати знання морфології, анатомії, екології лікарських рослин у конкретних ситуаціях.

Продемонструвати вміння робити висновки щодо життєвої форми, віку рослини, особливостей екологічних умов існування; визначати діагностичні ознаки органів і частин рослин, які використовуються у якості лікарської рослинної сировини на основі макро- та мікроскопічного аналізу рослинних об’єктів.

Закласти вміння щодо визначення та опису морфолого-анатомічних ознак окремих органів лікарських рослин, як лікарської рослинної сировини.

Набути вміння складати цілісне уявлення про рослину та її екологію на основі сукупності окремих морфолого-анатомічних і еколого-географічних ознак.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Фармацевтична ботаніка» є вивчення лікарських рослин, їх анатомічної і морфологічної будови, основ життєдіяльності, розмноження, географічного поширення, класифікації та систематики, використання, основ екології, структури, розвитку та розповсюдження Земній кулі рослинних угруповань.

http://СИЛАБУС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ОК 14 ФАРМАЦЕВТИЧНА БОТАНІКА

ОК 22.2 Ресурсознавство лікарських рослин

Метою вивчення дисципліни є формування у студентів цілісного уявлення про сучасний стан рослинних ресурсів в окремих регіонах і в державі в цілому, перспективних видів лікарських рослин, надати майбутньому спеціалісту всебічні знання про лікарські рослини, раціональне використання і охорону їх ресурсів.

Основними завданнями дисципліни є: вивчення географічного поширення лікарських рослин, виявлення заростей, облік запасів, картування їх і визначення можливих обсягів заготівлі, розробка та здійснення заходів щодо відновлення природних ресурсів найцінніших видів, лікарське рослинництво, а саме виявлення, інтродукція та акліматизація лікарських рослин, їх культивування, селекція високопродуктивних сортів; біотехнологія рослин – вирощування ізольованих рослинних клітин і тканин для виділення біологічно активних речовин.

http://СИЛАБУС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ОК 22.2 РЕСУРСОЗНАВСТВО ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН

ВБ 3.3 Методологія наукових досліджень за темою магістерської роботи (фармакогнозія)

Метою  дисципліни “Методологія наукових досліджень за темою магістерської роботи (фармакогнозія)” є формування у здобувачів вищої освіти базових знань і вмінь з організації наукової діяльності, методології та методів наукових досліджень  для забезпечення їхньої професійної діяльності як дослідників та написання випускної кваліфікаційної (магістерської) праці.

Основними завданнями вивчення дисципліни  “Методологія наукових досліджень за темою магістерської роботи (фармакогнозія)” є оволодіння здобувачами вищої освіти спеціальними знаннями та методичними навичками самостійної, творчої роботи з організації і проведення науково-дослідницької праці, а саме вмінню формувати тему наукового дослідження, проведенню інформаційного пошуку з обраної теми, здійсненню теоретичних та експериментальних досліджень, аналізу, оформленню, впровадженню та публікації їх результатів, а також написання випускної кваліфікаційної (магістерської) роботи.

http://СИЛАБУС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ВБ 3.3 Методологія наукових досліджень за темою магістерської роботи (фармакогнозія)

ВБ 1.51 Лікарські рослини і фітотерапія

Метою  викладання вибіркової дисципліни “Лікарські рослини і фітотерапія” є формування цілісного уявлення про можливості і принципи наукової фітотерапії, форми і методи народної медицини, розуміння місця і ролі лікарських рослин в науковій, народній медицині, косметології, ароматерапії, а також можливості інтеграції траволікування з сучасними традиційними методами лікування.

Основними завданнями вивчення вибіркової дисципліни “Лікарські рослини і фітотерапія” є визначати ключові поняття навчальної дисципліни; трактувати взаємозв’язок між вмістом біологічно активних речовин лікарських рослин і їх фармакологічною дією; оволодіти методикою виготовлення основних лікарських форм з рос­линної сировини і використання фітозасобів; вибирати фітозасоби загальної та специфічної дії залежно від наявних функціональних розладів у хворих різного профілю.

http://СИЛАБУС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ВБ 1.51 Лікарські рослини і фітотерапія

ВБ 1.22 Лікарські рослини у фармації

Метою викладання вибіркової дисципліни «Лікарські рослини у фармації»  є закласти базові знання, навички та вміння щодо основних історичних етапів використання ЛР у фармації, важливості їх подальшого вивчення і використання для лікування найбільш розповсюджених хвороб людини.

Основними завданнями  вивчення вибіркової дисципліни «Лікарські рослини у фармації»  є закласти базові знання, вміння та навички необхідності вивчення та використання рослин для лікування хвороб людини; необхідність використання ЛРС згідно Настанови ВООЗ з належної практики вирощування та збору для лікарських рослин.

http://СИЛАБУС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ВБ 1.22 Лікарські рослини у фармації

ВБ 1.31 Фармацевтичні аспекти фітотерапії

Метою викладання вибіркової дисципліни “Фармацевтичні аспекти фітотерапії” є формування у студентів цілісного уявлення про можливості, форми і методи фітотерапії, розуміння її місця і ролі у фармації та комплексному лікуванні і профілактиці різних захворювань.

Основними завданнями вивчення вибіркової дисципліни “Фармацевтичні аспекти фітотерапії” є визначати ключові поняття фітотерапії як навчальної дисципліни; трактувати взаємозв’язок між вмістом біологічно активних речовин лікарських рослин і їх фармакологічною дією; оволодіти методикою виготовлення основних лікарських форм з рослинної сировини і використання фітозасобів; вибирати фітозасоби загальної та специфічної дії залежно від наявних функціональних розладів у хворих різного профілю.

http://СИЛАБУС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ВБ 1.31 Фармацевтичні аспекти фітотерапії

ВБ 2.1 Виробнича практика з фармакогнозії

Метою викладання дисципліни «Виробнича практика з фармакогнозії» є закріплення, розширення та вдосконалення теоретичних знань, одержаних студентами при вивченні курсу фармакогнозії, а також придбання, засвоєння та вдосконалення практичних навичок і умінь з ідентифікації ЛР та морфологічно близьких видів; заготівлі, сушіння та зберігання ЛРС; основ культивування ЛР та правил екологічно чистого виробництва ЛРС; виявлення заростей дикорослих ЛР та надання рекомендацій щодо раціонального природокористування.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Виробнича практика з фармакогнозії» є:

• ідентифікувати лікарські рослини та морфологічно близькі види в природі;
• засвоїти принципи культивування ЛР на основі належної практики GACP при догляді за посівами ЛР;
• організовувати заготівлю ЛРС з використанням знань про терміни заготівлі з урахуванням фази вегетації ЛР;
• проводити первинну обробку, сушіння ЛРС відповідно до фізико-хімічних властивостей її біологічно активних речовин;
• засвоїти методи стандартизації та зберігання ЛРС згідно нормативної документації;
• складати рекомендації щодо раціонального використання заростей ЛР.

http://СИЛАБУС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ВБ 2.1 Виробнича практика з фармакогнозії

ОК 38 Польова практика з фармацевтичної ботаніки

Метою викладання дисципліни «Польова практика з фармацевтичної ботаніки»  є закріплення, розширення та поглиблення теоретичних знань з морфології, систематики, екології, ценології і географії рослин.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Польова практика з фармацевтичної ботаніки»  є:

• ознайомлення з рослинними угрупованнями, складом лікарських видів, екологічними пристосуваннями рослин;
• оволодіння методикою і технікою гербаризації рослин, правилами оформлення гербарію, збирання, обробки та збереження рослинного матеріалу;
• формування дбайливого ставлення до навколишнього середовища;
• придбання навичок з охорони, раціонального використання та поновлення ресурсів лікарських рослин http://СИЛАБУС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ОК 38 Польова практика з фармацевтичної ботаніки

[]

Розклади занять, календарно-тематичні плани та графіки відробіток

[]

[]

КРИТЕРІЇ

оцінювання лабораторних занять з фармакогнозії  з теми

«Макро- і мікроскопічний аналіз ЛРС, що вміщує ………..(відповідна група БАР згідно тематичного плану)»

До кількості балів, отриманих за написання тестових завдань (15 завдань з однією правильною відповіддю) – вхідний контроль рівня знань, додаються бали на підставі перевірки якості і правильності виконання завдань, рівня набутих студентом практичних навичок з макро- і мікроскопічного аналізу цілої і подрібненої ЛРС, наявності оформленого протоколу та результатів усного опитування за взірцями гербарію ЛР, зразками ЛРС, мнемокартами анатомічної будови ЛРС (кінцевий контроль рівня знань і набутих студентом практичних навичок). На підставі проведеного контролю знань, враховуючи результати попереднього тестування, виставляється оцінка за 4 чотирибальною системою

При оцінюванні враховується якість і правильність виконання практичних завдань  лабораторного заняття та результати усного опитування:

1. Опис макро- і мікроскопічних ознак ЛРС, зарисування фрагментів анатомічної будови ЛРС – 4 бали
2. Виготовлення мікропрепарату – 3 бали
3. Оформлення протоколу заняття – 3 бали
4. Усне опитування за взірцями гербарію ЛР, зразками ЛРС, мнемокартами анатомічної будови ЛРС – 5 балів

Таким чином, максимальна кількість становить  15 балів.

Усне опитування за взірцями гербарію ЛР, зразками ЛРС, мнемокартами анатомічної будови ЛРС проводиться у наступному обсязі:

1. За гербарним зразком ЛР: визначити вид лікарської рослини, вказати назви рослини, родини і сировини латинською мовою, місце зростання рослини, дати характеристику сировинної бази (дикоросла, культивована тощо), вказати хімічний склад, фармакологічну активність, лікарські засоби та їх застосування.
2. За зразком ЛРС: визначити тотожність і вказати назви ЛРС, ЛР і родини латинською мовою, фенофазу заготівлі, спосіб збирання, первинної обробки, сушіння та зберігання, вказати хімічний склад, фармакологічну активність, лікарські засоби та їх застосування.
3. За мнемо картою анатомічної будови ЛРС: назвати мікроскопічні ознаки, встановити тотожність ЛРС за наведеними фото (малюнком), вказати назви рослини, сировини і родини латинською мовою, хімічний склад, фармакологічну активність, лікарські засоби та їх застосування.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент на лабораторному занятті «Макро- і мікроскопічний аналіз ЛРС, що вміщує ……(група БАР)» визначається як сума балів, отриманих за написання тестових завдань (15 завдань з однією правильною відповіддю),  і балів за виконання практичної частини заняття, оформлення протоколу та усної відповіді (15 балів), і становить 30 балів.

Критерії оцінювання заняття:

КРИТЕРІЇ

оцінювання лабораторних занять з фармакогнозії з теми

«Виявлення та кількісне визначення ……… (відповідна група БАР згідно тематичного плану) у ЛРС»

До кількості балів, отриманих за написання тестових завдань (15 завдань з однією правильною відповіддю) – вхідний контроль рівня знань, додаються бали на підставі перевірки якості і правильності виконання завдань, рівня набутих студентом практичних навичок з  фітохімічного аналізу ЛРС, наявності оформленого протоколу та результатів усного опитування методик виділення з ЛРС, якісного та кількісного  визначення БАР у ЛРС,  результатів проведених досліджень, мнемокарт хімічних структур (кінцевий контроль рівня знань і набутих студентом практичних навичок). На підставі проведеного контролю знань, враховуючи результати попереднього тестування, виставляється оцінка за 4 чотирибальною системою

При оцінюванні враховується якість і правильність виконання практичних завдань  лабораторного заняття та результати усного опитування:

1. Опис методик виділення БАР з ЛРС, виявлення за допомогою реакцій ідентифікації та ТШХ, їх виконання, оформлення результатів досліджень та їх інтерпретація – 4 бали
2. Опис методик та виконання кількісного визначення вмісту БАР у ЛРС, складання схеми та її обґрунтування – 3 бали
3. Оформлення протоколу заняття – 3 бали
4. Усне опитування методик виділення з ЛРС, якісного та кількісного визначення БАР у ЛРС,  результатів проведених досліджень, мнемокарт хімічних структур БАР  – 5 балів

Таким чином, максимальна кількість становить  15 балів.

Усне опитування методик виділення з ЛРС, якісного та кількісного  визначення БАР у ЛРС,  результатів проведених досліджень, мнемокарт хімічних структур БАР проводиться у наступному обсязі:

1. Враховуючи фізико-хімічні властивості досліджуваної групи БАР
2. За мнемокартою хімічної структури: вказати назву сполуки, структурна формула якої представлена, до якої класифікаційної групи вона відноситься, вказати основні похідні цієї сполуки та сировинні джерела (назвати ЛРС, рослину, від якої походить сировина та родину латинською мовою); лікарські засоби, що одержують з ЛРС, яка вміщує похідні цієї сполуки та їх застосування; фізико-хімічні властивості даної групи БАР, до якої відноситься зазначена сполука; методи виявлення та кількісного визначення цих БАР в ЛРС.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент на лабораторному занятті «Виявлення та кількісне визначення ……… (група БАР) у ЛРС» визначається як сума балів, отриманих за написання тестових завдань (15 завдань з однією правильною відповіддю),  і балів за виконання практичної частини заняття, оформлення протоколу та усної відповіді (15 балів), і становить 30 балів.

Критерії оцінювання заняття:

Критерії оцінювання екзамену з фармацевтичної ботаніки

для студентів ІІ курсу фармацевтичного факультету

спеціальності 226  «Фармація, промислова фармація»

Форма проведення екзамену з фармацевтичної ботаніки є стандартизованою, включає контроль теоретичної та практичної підготовки. Для проведення екзамену розроблені екзаменаційні білети, які включають

• тестові завдання (додаток 1)
• практичні навички:
• завдання 1 (додаток 2)
• завдання 2 (додаток 3)

Екзамен з фармацевтичної ботаніки складається із таких етапів:

І етап (контроль теоретичної підготовки) – письмова  відповідь  на  тестові  завдання  формату А  (тестовий контроль).  Кожен студент  відповідає  на  пакет  тестів укладений виключно з тестових завдань актуальних баз даних, доступних на сайті Центру тестування  при МОЗ України www.testcentr.org.ua.

Кожний  пакет  містить 50 тестів  формату  А. Правильна відповідь  оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при проведенні контролю його теоретичної підготовки, становить 50 балів.

ІІ етап (контроль практичної підготовки) – включає перевірку практичних навичок, які набули студенти під час вивчення дисципліни. Студент отримує блок з двох завдань, на які повинен відповісти письмово. При цьому встановлюються бали за кожне завдання, оцінюється якість і повнота їх виконання.

Критерії оцінювання практичних навичок є наступними:

–           завдання 1: за наведеними двома гербарними взірцями проведення опису характерних морфологічних діагностичних ознак вегетативних і генеративних органів лікарських рослин (життєва форма, тип кореневої системи, стебла, листка, суцвіття, квітки, плоду,) на їх основі визначення таксономічних категорій (родина, рід, вид) з вказанням їх назв українською і латинською мовами. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал:

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за виконання завдання 1  – 20 балів (по 10 балів за кожний гербарний взірець);

–           завдання 2: проведення опису анатомічної будови вегетативного органу рослини, визначення його типу будови за фотографією або схематичним зображенням поперечного чи поздовжнього його розрізу.  Повний  гістологічний опис органу оцінюється у 8 балів, визначення типу будови органу – 2 бали.  Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за виконання завдання 2  – 10 балів.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при проведенні контролю його практичної підготовки, становить 30 балів (20+10 балів).

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні екзамену, становить 80 балів (тестові завдання – 50 балів, практичні навички – 30 балів).

Мінімальна кількість балів при складанні екзамену – не менше 50.

Критерії оцінювання екзамену з фармакогнозії

для студентів фармацевтичного факультету

спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація»

Форма проведення екзамену з фармакогнозії є стандартизованою, включає контроль теоретичної та практичної підготовки. Для проведення екзамену розроблені екзаменаційні білети, які включають

• тестові завдання (додаток 1)
• ситуаційні завдання (додаток 2)
• теоретичні запитання і практичні навички (додаток 3)

Екзамен з фармакогнозії складається із таких етапів:.

І етап (контроль теоретичної підготовки) – письмова  відповідь  на  тестові  завдання  формату А  (тестовий контроль).  Кожен студент  відповідає  на  пакет  тестів укладений виключно з тестових завдань актуальних баз даних, доступних на сайті Центру тестування  при МОЗ України www.testcentr.org.ua. Кожний  пакет  містить 40 тестів  формату  А  з тем кожного семестру. Правильна відповідь  оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при проведенні контролю його теоретичної підготовки, становить 40 балів.

ІІ етап (контроль практичної підготовки) – включає письмові відповіді на  ситуаційні завдання. Студент отримує 4 ситуаційних завдання, на які повинен відповісти письмово. При цьому встановлюються бали за кожне з чотирьох завдань, оцінюється якість і повнота виконання завдань.

При відповіді на перших 2 ситуаційних завдання студенту необхідно надати інформацію про лікарські засоби рослинного походження за наведеним алгоритмом. Критерії оцінювання кожного з цих  ситуаційних завдань є наступними:

При відповіді на 2 інших ситуаційних завдання студенту необхідно обрати правильну відповідь серед наведених. Правильна відповідь  оцінюється в 1 бал.

Ці завдання стосуються  аналізу лікарських зборів і лікарських рослинних чаїв та є наступного змісту:

1. Вкажіть правильний склад збору протигемороїдального:

А –  трава полину гіркого  80,0, трава (квіти) деревію  20,0;

Б – листки м’яти перцевої  33,3, листки бобівника трилистого  33,3, кореневища з коренями валеріани  16,7, шишки хмелю  16,7;

В – листки касії (сени)  20,0, трава деревію 20,0, кора крушини  20,0, плоди коріандру  20,0, корені солодки  20,0;

Г – плоди малини  40,0, листки підбілу  40,0, трава материнки  20,0;

Д – листки мучниці  40,0, корені солодки  20,0, плоди ялівцю  40,0.

2. Вкажіть використання збору Арфазетин у медичній практиці:

А – геморой та хронічні закрепи;

Б – цукровий діабет II типу легкої і середньої тяжкості (у складі комплексної терапії);

В – функціональна диспепсія, метеоризм; у складікомплексного лікуваннявиразки шлунка ідванадцятипалої кишки;

Г – хронічні холецистити, холангіти, ангіохоліти з гіпомоторною дискінезією жовчного міхура (у складі комплексної терапії)

Д – у комплексній терапії гострих і хронічних захворювань вуха, горла та    носа, запальних захворювань ротової порожнини та травного тракту

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вирішенні ситуаційних завдань становить 10 балів.

ІІІ етап (контроль практичної підготовки) – включає письмові відповіді на теоретичні запитання, а також перевірку практичних навичок, які набули студенти під час вивчення дисципліни.Студент отримує блок завдань, на які повинен відповісти письмово. При цьому встановлюються бали за кожне з чотирьох завдань, оцінюється якість і повнота виконання завдань.

Критерії оцінювання теоретичних запитань і практичних навичок при є наступними:

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при відповіді на теоретичні запитання і практичні навички становить 30 балів (3+3+7+7+5+5 балів).

Максимальна сума балів, яку може набрати студент при складанні екзамену становить 80 балів (тестові завдання – 40 балів, ситуаційні завдання – 10 балів, теоретичні запитання і практичні навички – 30 балів).

Мінімальна кількість балів при складанні екзамену – не менше 50.

[]

Лікувально-консультативна робота

Комплексна наукова тема:
Терміни виконання: 2021-2025 р.р.

Синтез та перетворення нових фізіологічно-активних речовин – похідних неконденсованих, конденсованих і макрогетероциклічних азолідонів і споріднених гетероциклічних систем, з використанням методів віртуального синтезу, вивчення фізико-хімічних властивостей та проведення фармакологічного скринінгу одержаних сполук, дослідження різних видів рослин прикарпатської флори з метою одержання нових лікарських засобів, розробка технології лікарських форм нових складів та опрацювання сучасних методик фармацевтичного та токсикологічного аналізу

Основні  напрямки досліджень:

• встановлення ареалу, основних ресурсних характеристик видів гінкгових, клузієвих, айстрових, розових, гречкових, бобових, геранієвих, вересових та інших флори західного регіону України;
• встановлення характерних діагностичних морфолого-анатомічних ознак надземних і підземних органів досліджуваних видів рослин;
• дослідження хімічного складу сировини та фракцій БАР;
• розробка раціональних способів одержання БАР з рослинної сировини та вивчення їх фармакологічної дії;
• розробка методик кількісного визначення діючих речовин в ЛРС та фітозасобах;
• розробка АНД на лікарську рослинну сировину та запропоновані фітозасоби.
• удосконалення методів стандартизації фармакопейних видів ЛРС ДФУ 2.0 (2014 р.), а також Доповнень ( ДФУ 2.1 – 2.6, 2016 – 2022 р.р.).

Перелік і стан виконання дисертаційних робіт співробітниками і аспірантами кафедри.

У 2021р.  виконані і захищені 2 дисертаційні роботи на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук: аспірант очного навчання Врубель О.Р. та тему: “Фармакогностичне вивчення бруслини європейської (Euonymus europaea  L.”)  та здобувач, асистент кафедри Лисюк Р.М. та тему: “Фармакогностичне дослідження видів лікарських рослин з нефропротекторною (гіпоазотемічною) активністю”, захист яких відбувся 12.05.2021р.

Напрямки міжнародної наукової співпраці

• Рада з питань нутріціології та медицини довкілля (Council for Nutritional and Environmental Medicine, CONEM), Норвегія
• Гданський медичний університет (аналіз вмісту макро- і мікроелементів, флавоноїдів у ЛРС)
• Гданський університет (аналіз вмісту радіонуклідів)
• Інститут Хімії Університету Сілезії, м.Катовіце, Польща (аналіз лікарських рослин за допомогою тонкошарової хроматографії (ТШХ) і газової хроматографії/мас-спектрометрії (ГХ/МС)
• Інститут хімії рослинних сполук імені акад. С.Ю. Юнусова АН Республіки Узбекистан (дослідження тритерпенових сапонінів у ЛРС)
• Ташкентський фармацевтичний інститут (дослідження ефірних олій та ефірно-олійної сировини)

Напрямки наукової співпраці

1. Розробка методів раціонального використання, охорони і відтворення лікарських рослин, вивчення стану лікарських рослин об’єктів природньо-заповідного фонду західного регіону ( Інститут екології Карпат, Шацький НПП, НПП “Синевир”, заповідник “Розточчя” )
2. Дослідження хімічного складу, фармакологічних властивостей та перспектив використання деревних та декоративних культур (Національний лісотехнічний університет України, м. Львів)
3. Розробка та удосконалення фармакопейних методів аналізу лікарської рослинної сировини та лікарських засобів рослинного походження (АТ “Галичфарм”,  ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок)
4. Розробка сучасних методів культивування перспективних видів лікарських рослин за вимогами належних практик (Інститут лікарських рослин, с. Березоточа, Полтавська обл.)
5. Обґрунтування і розробка складу нових функціональних харчових продуктів (апіфітокомпозицій) спрямованої терапевтичної активності на основі продуктів бджільництва і лікарської рослинної сировини (СОК “Карпатський мед”, с. Повітно, Львівська обл.)
6. Обґрунтування складу і застосування комплексних рослинних засобів і дієтичних добавок (ПП “Рослина Карпат”, м. Стрий)
7. Розробка концепції і плану створення розсадника лікарських рослин регіонального рекреаційного парку «Воля Якубова» (ТзОВ “ГКК “Карпати” м. Трускавець)
8. Вивчення хімічного складу, фармакологічних властивостей та застосування трава щучки дернистої (Herba Deschampsia caespitosa) та трава війника наземного (Herba Calamagrostis epigeios) (Товариство з обмеженою відповідальністю “Біхелс” (м. Київ)

ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ КАФЕДРИ ФАРМАКОГНОЗІЇ  І БОТАНІКИ

ЗА 01.10.2023 р. по 30.09.2024 р.

1. Книжкові видання

  Монографії -_____1

  посібники _-_________;

  підручники  –  ___

  довідники_________

  словники ________

  науково-популярні видання         .

2. Інформаційні листи: всього – _________
3. Методичні рекомендації затверджені МОЗ України та рекомендовані Вченою Радою університету: всього – ______
4. Опубліковано наукових статей ( всього) ___17_______.

в тому числі:

в іноземних журналах, які включені до міжнародних наукометричних баз___12_____

в інших іноземних журналах___2_____

в українських журналах, які включені до міжнародних наукометричних баз__________

в українських фахових журналах (перелік ДАК)__1___

в інших українських журналах____2_______

5. Опубліковано тез доповідей: (всього) – 27

в тому числі:

в українських виданнях__23_____

в іноземних виданнях____4___

6. Об’єкти інтелектуальної власності.

– патентів на винахід_______

– патентів на корисну модель____

– свідоцтв на авторський твір_________

7. Впровадження наукових досягнень

– нововведень__________

– заявок на нововведення_______

–  актів впровадження на наукову продукцію (копії подати при здачі звітів)  –

8. Наукові форуми, (наук.-практ. конференції, з’їзди, симпозіуми та ін.),

Кількість:

– наукових форумів без міжнародної участі (де організатором є співробітники університету) -___

–  наукових форумів з міжнародною участю – _

– наукових форумів, що проводились за кордоном, у яких особисто взяли участь співробітники кафедри –

9. Виступи співробітників у наукових конференціях (з’їзди, симпозіуми та ін.),

кількість:

– виступів, що підтверджені відповідними документами, які відбувались в Україні –

– виступів, що підтверджені відповідними документами, які відбувались за кордоном –

Участь у наукових конференціях співробітників:

–  що брали участь у вітчизняних конференціях  – 2

–  що брали участь у міжнародних конференціях  –

10. Захищені дисертації з датою захисту:

 Монографії, підручник, посібник, стаття в монографії тощо 

1. Minarchenko, V., Lysiuk, R. (2024). Ethnobotany of Eastern Europe: The Carpathian Region. In: Bussmann, R.W., Paniagua-Zambrana, N.Y., Kikvidze, Z. (eds) Ethnobotany of the Mountain Regions of Eastern Europe. Ethnobotany of Mountain Regions. Springer, Cham. Published 25 August 2024. pp. 1-22. https://doi.org/10.1007/978-3-030-98744-2_1-1

Статті у міжнародних фахових виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus/Web of Science  (бібліографічний опис)

1. Gutor T., Kovalska O., Zaremba N., Herasymovych I., Diachyschyn V., Mysak Z., Timchenko N., Negrych N., Kovalska I., Lysiuk R. The influence of military actions on the Ukrainian territory on the work of the healthсare system. Current Issues in Pharmacy and Medical Sciences. 2024;37(3): 143 – 147. https://doi.org/10.2478/cipms-2024-0023 (Q4, CiteScore (Scopus) 0.8 (2023))

1. Oliinyk P, Hromovyk B, Gutor T, Lysiuk R, Oliinyk S, Rybachuk A, Pankevych O, Zaremba N. Possible solution for the global problem of the high cost of medicines. Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences. 2024Jun.19;73(1). https://mspsss.org.ua/index.php/journal/article/view/971 (Q3, CiteScore (Scopus) 1.1 (2023))
2. Bjorklund G, Oliinyk P, Khavrona O, Lozynska I, Lysiuk R, Darmohray R, Antonyak H, Dub N, Zayachuk V, Antoniv O, Rybak O, Peana M. The Effects of Fisetin and Curcumin on Oxidative Damage Caused by Transition Metals in Neurodegenerative Diseases. Mol Neurobiol. 2024 Jul 6. doi: 10.1007/s12035-024-04321-2 (Q1, CiteScore (Scopus) 9.0 (2023))
3. Bjorklund G, Drapak I, Zimenkovsky B, Shanaida M, Kobylinska L, Denefil O, Lysiuk R, Pokryshko O, Logoyda L, Oliinyk P, Shanaida V, Semenova Y. The Role of Vitamins, Magnesium, and Trace Elements in COVID-19 Treatment and Post-COVID-19 Rehabilitation: An Updated Overview. Curr Med Chem. 2024 May 20. doi: 10.2174/0109298673301578240515095227 (Q1, CiteScore (Scopus) 8.6 (2023))
4. Gasmi A, Kanwal S, Oliinyk P, Lysiuk R, Shanaida M, Gasmi Benahmed A, Dushmantha WKT, Arshad M, Kernychna I, Lenchyk L, Upyr T, Shanaida V, Bjorklund G. Ayurvedic and Chinese Herbs against Coronaviruses. Curr Pharm Des. 2024;30(21):1681-1698. doi: 10.2174/0113816128269864231112094917 (Q2, CiteScore (Scopus) 6.3 (2023))
5. Shanaida M, Lysiuk R, Mykhailenko O, Hudz N, Abdulsalam A, Gontova T, Oleshchuk O, Ivankiv Y, Shanaida V, Lytkin D, Bjorklund G. Alpha-lipoic Acid: An Antioxidant with Anti-Aging Properties for Disease Therapy. Curr Med Chem. 2024 Apr 19. doi: 10.2174/0109298673300496240416114827 (Q1, CiteScore (Scopus) 8.6 (2023))
6. Moniakowska A, Konieczynski P, Block K, Lysiuk R, Shapovalova N, Struminska-Parulska D. The presence of radiotoxic 210Po and 210Pb in Ukrainian wild medicinal plants and the assessment of related dose and cancer risk. J Environ Qual. 2024 May-Jun;53(3):378-389. doi: 10.1002/jeq2.20555 (Q2, CiteScore (Scopus) 4.9 (2023))
7. Gasmi A, Mujawdiya PK, Lysiuk R, Shanaida M, Peana M, Piscopo S, Beley N, Dzyha S, Smetanina K, Shanaida V, Resimont S, Bjorklund G. The Possible Roles of α-alanine and L-carnosine in Anti-aging. Curr Med Chem. 2024 Jan 12. doi: 10.2174/0109298673263561231117054447 (Q1, CiteScore (Scopus) 8.6 (2023))
8. Ivaniuk A., Kharachko T., Lysiuk R., Danchuk O., Cheban O. Paulownia tomentosa (Thunb.) Steud. seed quality from different geographical locations in Ukraine. Forestry ideas, 2023, vol. 29, No 2 (66): 314–326.    (Q4, CiteScore (Scopus) 0.9 (2023))
9. Bjorklund G, Storchylo O, Peana M, Hangan T, Lysiuk R, Lenchyk L, Koshovyi O, Antonyak H, Hudz N, Chirumbolo S. Caffeic Acid Phenethyl Ester: A Potential Therapeutic Cancer Agent? Curr Med Chem. 2023 Nov 6. doi: 10.2174/0109298673252993230921073502 (Q1, CiteScore (Scopus) 8.6 (2023))
10. Gasmi A, Nasreen A, Lenchyk L, Lysiuk R, Peana M, Shapovalova N, Piscopo S, Komisarenko M, Shanaida M, Smetanina K, Antonyak H, Fira L, Lykhatskyi P, Fira D, Bjorklund G. An Update on Glutathione’s Biosynthesis, Metabolism, Functions, and Medicinal Purposes. Curr Med Chem. 2024;31(29):4579-4601. doi: 10.2174/0109298673251025230919105818 (Q1, CiteScore (Scopus) 8.6 (2023))
11. Zub V., Semenova Y., Tolstanov O., Kotuza A., Gutor T., Matsyura O., Lysiuk R., Bjørklund G. Provision of medical care to cancer patients in Ukraine during Russo-Ukrainian war: A survey of oncologists’ perceptions. International Journal of Healthcare Management, (2023). 12 Oct, 1–9. https://doi.org/10.1080/20479700.2023.2261697 (Q1, CiteScore (Scopus) 5.4 (2023))

Статті в інших іноземних журналах

1. Ghaznavi A, Lysiuk R. Anti-Toothache Medicinal Plants Used in Ethnobotanical Knowledge. Plant Biotechnology Persa 2024; 6 (2) :103-107 http://pbp.medilam.ac.ir/article-1-234-en.html
2. Razmjoue D, Pirhadi M, Soltanbeigi A, Lysiuk R, Asadzadeh R. Investigating the effect of total antioxidant capacity of medicinal plants Salsola rigida and Triticum aestivum. Plant Biotechnology Persa 2023; 5(2): 1-6. DOI: 10.61186/pbp.5.2.1 URL: http://pbp.medilam.ac.ir/article-1-204-en.html

в українських фахових журналах (перелік ДАК)

1. H. V. Yavorska, N. M. Vorobets. Assessment of Glechoma hederacea L. extracts influence on Escherichia coli, Bacillus subtilis and Candida parapsilosis.  Pharmaceutical review. 2024, No 2. – P.78-83. DOI: https://doi.org/10.11603/2312-0967.2024.2.14759   ISSN 2312-0967

в інших українських журналах

1. Воробець Н.М., Яворська Г.В., Кузеляк Х.В., Воронюк О.М. Вплив екстрактів Hemerocallis fulva L. на деякі штами мікроорганізмів. Укр. Журн. Лаб. Медицини. 2023 Т.1, № 2. – С. 4-14.
2. Yavorska, H. V., & Vorobets, N. M. (2024). Screening of the ability of microorganisms to biofilm formation. Ukrainian Journal of Laboratory Medicine, 2(1), 9-16. https://doi.org/10.62151/2786-9288.2.1.2024.02

Тези:

Опубліковано тез доповідей_ в іноземних виданнях 4

1. Darmohray R.Y., Shapovalova N.V., Lysiuk R.M. Species of the genus Pelargonium as promising sources of new herbal drugs. Materials of the international scientific and practical conference dedicated to the 85th anniversary of the founding of the Department of Pharmacognosy of the Tashkent Pharmaceutical Institute on the topic: “Topical Issues of Pharmacognosy and Botany” April 12, 2024.  Farmatsiya, Toshkent 2024;3:108.
2. Lysiuk Roman, Mohamad Mhanna. Current state of application of herbal substances for prevention and treatment of thyroid disorders. Materials of the international scientific and practical conference dedicated to the 85th anniversary of the founding of the Department of Pharmacognosy of the Tashkent Pharmaceutical Institute on the topic: “Topical Issues of Pharmacognosy and Botany” April 12, 2024.  Farmatsiya, Toshkent 2024;2:141.
3. Lysiuk R.M., Shapovalova N.V., Myhlovets D.M. Development of criteria for standartization of hypoglycemic herbal formulation. “Modern approaches to standardization of medicinal plant raw materials”, Scientific conference with international participation dedicated to the 100th anniversary of the birth of the Honored Scientist of Uzbekistan, Professor Hamid Kholmatovitch Kholmatov. October 19-20, 2023; TOSHKЕNT, 2023:5.

4. Halyna Yavorska, Nataliya Vorobets. Total polyphenolics and anticandidal activity of invasive Solidago canadensis L. in Ukraine. Book of Abstracts of the 6 th International Scientific Conference Agrobiodiversity for Improving the Nutrition, Health, Quality of People Life and Nature. Nitra. 2024. Р.153.

Опубліковано тез доповідей_ в українських виданнях

1. Лисюк Р.М., Жидовська У.Ю., Сліпецька І.С. Здатність рослинних субстанцій інгібувати збудників інфекцій, поширених при бойових пораненнях. Сучасні досягнення фармацевтичної науки в створенні та стандартизації лікарських засобів і дієтичних добавок, що містять компоненти природного походження: матеріали VІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Харків, 12 квітня 2024 р.). – X.: НФаУ, 2024:118-119
2. Гілюк В.В., Приведенець А.В., Кожан М.Б., Лисюк Р.М. Aктуальний стан застосування рослинних соків та субстанцій на їх основі як лікарських засобів. Фармацевтична освіта, наука та практика: стан, проблеми, перспективи розвитку : матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присвяченої 25-річчю фармацевт. ф-ту Нац. мед. ун-ту імені О. О. Богомольця, 19-20 груд. 2023 р. м. Київ / Нац. мед. ун-т імені О. О. Богомольця, Фармацевт. ф-т; уклад. та відп. за вип.: Т. Д. Рева, І. А. Костюк. – Київ, 2023:154- 157.
3. Раух А.С., Лисюк Р.М. Oбґрунтування вибору рослинних субстанцій, які містять вітаміни, для розробки продуктів функціонального призначення. Фармацевтична освіта, наука та практика: стан, проблеми, перспективи розвитку : матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присвяченої 25-річчю фармацевт. ф-ту Нац. мед. ун-ту імені О. О. Богомольця, 19-20 груд. 2023 р. м. Київ / Нац. мед. ун-т імені О. О. Богомольця, Фармацевт. ф-т; уклад. та відп. за вип.: Т. Д. Рева, І. А. Костюк. – Київ, 2023: 173-175.
4. Лисюк Р.М., Приведенець А.В. Алое (Aloe L.): актуальні аспекти та перспективи розширення медичного використання видів роду. Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій: ма-теріали ХІ Міжнародної науково–практичної конференції (29–30 листопада 2023 р., м. Полтава). Полтава : Видавництво ПП “Астрая”. https://zenodo.org/doi/10.5281/zenodo.10433578 2023:79-82.

5. Бензель І.Л. Бензель Л.В. Рослини роду Полин західного регіону України –перспективне джерело біологічно активних речовин. Безперервний професійний розвиток фармацевтичних працівників: сучасний стан, проблеми та перспективи: матер. наук.-практ. конференції з міжнар. участю, присвяченої 30-річчю заснування Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету (1-2 листопада 2023 р., м. Харків). 2023: 339-341.
6. Бензель І.Л., Бензель Л.В. Вивчення оптимальних умов одержання біологічно активних речовин із кореневищ герані темної. Фундаментальні та прикладні дослідження у галузі фармацевтичної технології: Збірник наукових матеріалів ІІI Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю з Дня народження Д. П. Сала (м. Харків, 24 листопада 2023 р.). 2023: 232-233.
7. Рибак О.В. Розробка складу і параметрів стандартизації лікарського збору з вітамінною дією. Актуальні проблеми якості, менеджменту і економіки у фармації і охороні здоров’я: Матер. ІІ міжнарод. наук.-практ. internet-конференції з міжнар. участю (м.Харків, 19 січня 2024р.). 2024: 200-202.
8. Дармограй Р.Є., Баланюк Л.М., Левкович Х.А. Брусниця звичайна як лікарська рослина: сучасні аспекти використання. Матеріали IV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції “Сучасні досягнення фармацевтичної науки в створенні та стандартизації лікарських засобів і дієтичних добавок, що містять компоненти природного походження” Харків, 12.04.2024). – Харків: НфаУ, 2024.С.104.
9. Воробець Н.М., Яворська Г.В. Шляхи вирішення біологічних інвазій. Матеріали п’ятої Всеукраїнської науково-практичної конференції «Євроінтеграція екологічної політики України». Одеса: Одеський державний екологічний університет. 2023. 552 с. С.523-525.
10. Воробець Н.М. Проблеми забруднення ґрунтів під час воєнних дій і лікарські рослини. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Бабенківські читання» присвяченої пам’яті академіка Г.О. Бабенка. 26-27 жовтня 2023 р. Івано-Франківськ. С.22.
11. Воробець Н.М. Вплив екстрактів квіток Hemerocallis fulva на бактерії Escherichia coli. Мікробіологія в сучасному сільськогосподарському виробництві: матеріали наукової конференції молодих учених (м. Чернігів, 25 жовтня 2023 р.) / Національна академія аграрних наук України, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва. Чернігів: видавець Брагинець О.В., 2023. 162 с. С. 16-17.
12. Воробець Н.М., Гущін А.Ю. Органічні кислоти – важливий компонент функціональних продуктів харчування. Сучасні аспекти збереження здоров’я людини: збірник праць ХVІІ Міжнародної міждисциплінарної наук.-практ. конф. (м.Ужгород, 12-13 квітня 2024 року) / За ред. проф. Т.М. Ганича. – Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», 2024. – 261 с. (С.53-57).
13. Воробець Н.М., Яворська Г.В. Фітохімічний скринінг та антимікробна активність Galinsoga parviflora Cav. Сучасні аспекти збереження здоров’я людини: збірник праць ХVІІ Міжнародної міждисциплінарної наук.-практ. конф. (м.Ужгород, 12-13 квітня 2024 року) / За ред. проф. Т.М. Ганича. – Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», 2024. – 261 с. (С.114-116).
14. Вилюс В., Яворська Г., Воробець Н. Антимікробна дія екстрактів листя Ampelopsis brevipedunculata на Escherichia coli. С.240-242. Молодь і поступ в біології: збірник тез доповідей XX Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів (м.Львів, 18-20 квітня 2024 р.) – Львів, Сполом, 2024. – 358 с.
15. Грачова Д., Яворська Г., Воробець Н., Задерей Д. Антимікробна дія екстрактів листків Galinsoga parviflora на Bacillus brevis. С. 246-248. Молодь і поступ в біології: збірник тез доповідей XX Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів (м.Львів, 18-20 квітня 2024 р.) – Львів, Сполом, 2024. – 358 с.
16. Кістриця Ю., Яворська Г., Воробець Н. Антимікробна дія екстрактів квіток Solidaga virgaurea L. на Micrococcus luteus. С. 252-253. Молодь і поступ в біології: збірник тез доповідей XX Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів (м.Львів, 18-20 квітня 2024 р.) – Львів, Сполом, 2024. – 358 с.
17. Кістриця Ю., Яворська Г., Воробець Н., Мартинів Ю. Екстракти надземних пагонів Glechoma hederacea L. проти Bacillus. С.254-255. Молодь і поступ в біології: збірник тез доповідей XX Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів (м.Львів, 18-20 квітня 2024 р.) – Львів, Сполом, 2024. – 358 с.
18. Кузеляк Х., Яворська Г., Воробець Н. Вплив екстрактів листя Hemerocallis citrinа baroni на бактерії Pseudomonas. С.258-259. Молодь і поступ в біології: збірник тез доповідей XX Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів (м.Львів, 18-20 квітня 2024 р.) – Львів, Сполом, 2024. – 358 с.
19. Кобилінська Р.В., Воробець Н.М. Аналіз токсичних речовин у лікарських рослинах в умовах бойових дій. С.143-144. Сучасні проблеми в біології, екології та хімії: збірник матеріалів VII Міжнародної науково-практичної конференції (м.Запоріжжя, 25-27 квітня 2024 р.) – Запоріжжя, CopyArt, 2024.–318 c.
20. Москалевська Л., Врубель О. Комплексне використання насіння Trigonella foenum-graecum L.. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасна фармація: реалії сьогодення та перспективи розвитку», ( м. Одеса, 9-12.04. 2024 р.), 2024: с.125
21. Крайник А., Врубель О., Дослідження основних біологічно активних речовин портулаку городнього (Portulaca oleracea). Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасна фармація: реалії сьогодення та перспективи розвитку»,  ( м. Одеса, 9-12.04. 2024 р.),  2024: с.13
22. Телепчук У., Врубель О. Підбір та дослідження олій для лікування себорейного дерматиту. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасна фармація: реалії сьогодення та перспективи розвитку», ( м. Одеса, 9-12.04. 2024 р.),2024: с. 12
23. Пец Д., Врубель О. Часткова очистка лектину кореневища яглиці звичайної (Aegоpodium podagraria L.). Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасна фармація: реалії сьогодення та перспективи розвитку», ( м. Одеса, 9-12.04. 2024 р.), 2024: с. 115

Участь у наукових конференціях співробітників:

–  що брали участь у вітчизняних конференціях

1. Дармограй Р.Є. – IV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція “Сучасні досягнення  фармацевтичної науки в створенні та стандартизації лікарських засобів і дієтичних добавок, що містять компоненти природного походження”, м.Харків, 12 квітня 2024 р.
2. Бензель І.Л. – ІІI Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 100-річчю з Дня народження Д. П. Сала “Фундаментальні та прикладні дослідження у галузі фармацевтичної технології”, м. Харків, 24 листопада 2023 р.

ТЕМАТИКА ВИПУСКНИХ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ (МАГІСТЕРСЬКИХ  РОБІТ), ЯКІ РЕКОМЕНДУЮТЬСЯ ДО ВИКОНАННЯ

НА КАФЕДРІ ФАРМАКОГНОЗІЇ І БОТАНІКИ

НА 2024 – 2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Випускні  кваліфікаційні  роботи  (ВКР)  на  кафедрі  фармакогнозії  і ботаніки виконуються згідно “Положення про підготовку та захист випускної кваліфікаційної роботи за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького” (Львів, 2022) і оформляються у формі магістерської роботи. Планування ВКР проводиться на 4 році навчання, а їх  виконання  і  захист  є   складовою атестації здобувачів вищої освіти за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація». Орієнтовна  тематика  випускних  кваліфікаційних  робіт  на  кафедрі фармакогнозії і ботаніки узгоджена із темою загальнокафедральної наукової роботи на  2021-2025  р.р.:  “Дослідження різних  видів дикорослих  та культивованих рослин західного регіону України з метою одержання нових лікарських засобів”.

Вибір  конкретної  теми,  рослинних  об’єктів  і  формування  завдань  ВКР  проводиться  студентом разом  з майбутнім науковим керівником, враховуючи особисті попередні напрацювання, зацікавленість певною проблемою та можливістю підбору необхідного матеріалу. Студент має право запропонувати власну тему ВКР з обґрунтуванням її актуальності, доцільності та перспектив впровадження отриманих результатів.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМАТИК ВКР ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ КЕРІВНИКІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ЗА ДАНИМ НАПРЯМКОМ:

проф. Воробець Н.М.

1. Підбір рослин для лікування ревматоїдного артриту та вивчення їх фармакогностичних властивостей.
2. Підбір рослин для лікування періодонтиту та вивчення їх фармакогностичних властивостей.
3. Підбір рослин для лікування гінгівіту та вивчення їх фармакогностичних властивостей.
4. Вивчення фармакогностичних властивостей інтродукованих рослин.
5. Вивчення фармакогностичних властивостей інвазивних рослин.
6. Підбір та фармакогностичне вивчення рослин, які мають властивості знижувати масу тіла людини. Перспективи їх використання для лікування ожиріння.
7. Підбір видів рослин та аналіз їх екстрактів з метою застосування для покращення стану волосся.
8. Підбір та фармакогностичне дослідження рослин з протифунгальними властивостями.
9. Підбір та фармакогностичне дослідження рослин з протимікробними властивостями для лікування захворювань ротової порожнини.
10. Підбір та фармакогностичне інтродукованих рослин з протимікробними властивостями для лікування захворювань ротової порожнини Середземноморської флори.
11. Підбір та фармакогностичне інтродукованих рослин з протимікробними властивостями для лікування захворювань ротової порожнини Карпатської флори.

доц. Шаповалова Н.В.

12. Опрацювання складу, розробка та обґрунтування критеріїв стандартизації та фармакотерапевтичного використання лікарських рослинних зборів, лікувально-профілактичних фіточаїв, дієтичних добавок, фітозасобів.
13. Фармакогностичне дослідження лікарських рослин України, що вміщують різні класи біологічно активних речовин.
14. Фармакогностичне дослідження лікарських рослин з різним спектром фармакологічної дії (протизапальної, противірусної, відхаркульної, протиалергійної тощо)
15. Сучасний стан і перспективи використання лікарських рослин, фітозасобів, дієтичних добавок на їх основі в оторинолангології, офтальмології, педіатрії, гінекології, косметології, стоматології, дерматології тощо.

доц. Дармограй Р.Є.

16. ЛР і ЛРС як джерело макро- та мікроелементів.
17. Фармакогностичне дослідження арбутинвмісних видів ЛР.
18. Фармакогностичне вивчення рослинних обʼєктів природно-заповідного фонду західного регіону.
19. Актуальні аспекти класифікації лікарських рослин та лікарської рослинної сировини.
20. Вивчення БАР ЛРС, отриманних методами культури тканин лікарських рослин.
21. БАР вищих грибів як потенційне джерело нових ЛЗ.
22. Історичні аспекти розвитку вітчизняної фармакогнозії як науки і навчальної дисципліни.
23. Фармакогностичне дослідження декоративних видів як джерела БАР.
24. Фармацевтична розробка лікарських засобів рослинного походження: прикладні аспекти та перспективи.
25. Лікарські засоби на основі лікарської рослинної сировини (номенклатура, склад, перспективи розробки і впровадження).
26. Лікарські рослини ботанічного саду ЛНМУ імені Данила Галицького як джерело нових біологічно активних субстанцій і лікарських засобів.

ст. викл. Бензель І.Л.

27. Фармакогностичне вивчення лікарських рослин, що вміщують групи БАР, а саме: флавоноїди, дубильні речовини, антраценпохідні, фенологлікозиди, кумарини, хромони, гідроксикоричні кислоти, фенолкарбонові кислоти, полісахариди, вітаміни, алкалоїди.
28. Перспективні рослинні джерела з імуномодулюючими, протипухлинними, гепатопротекторними властивостями.
29. Рослинні джерела індукторів інтерферону.
30. Сучасний стан і перспективи використання фітозасобів у дерматології, офтальмології, стоматології, педіатрії та інших сферах медицини.
31. Рослинні джерела танідів, флавоноїдів, полісахаридів, вітамінів, кардіостероїдів, алкалоїдів та інших БАР та їх використання в медицині.

асист. Лисюк Р.М.

32.         Фармакогностичне дослідження рослин родів Алое, Каланхое та ін., перспективних для розробки комбінованих рослинних засобів ранозагоювальної дії.

33.     Порівняльний аналіз функціональних можливостей комп’ютерних додатків для ідентифікації лікарських рослин за морфологічними ознаками.

34.     Актуальний стан досліджень у галузі доказової медицини щодо ефективності, безпечності та раціонального застосування офіцинальних рослинних субстанцій.

35.     Пошук перспективних джерел мікроелементів йод і селен у флорі України.

36.     Розробка складу та аналіз рослинних засобів для корекції метаболічних і ендокринних порушень (цукрового діабету, гіпертиреозу, гіпотиреозу й ін.).

37.     Рослинні соки: пошук та дослідження перспективних субстанцій.

38.     Продукти функціонального призначення, які містять рослинні компоненти: обґрунтування складу, розробка та аналіз.

39.     Фармакогностичне дослідження видів роду Астрагал.

40.     Фармакогностичне вивчення робінінвмісних лікарських рослин.

41.     Аналіз перспективних видів лікарської рослинної сировини нефропротекторної дії та розробка комплексних рослинних засобів на їх основі.

асист. Рибак О.В.

42. Фармакогностичне дослідження майорців струнких (або будь-якого іншого виду рослини за бажанням студента).
43. Пошук і дослідження рослинних джерел біологічно активних речовин для лікування гепатиту (або будь-якого іншого захворювання за бажанням студента).
44. Сучасний стан використання та перспективи дослідження рослинних джерел полісахаридів (або будь-якої групи біологічно активних речовин за бажанням студента) та їх використання в медицині.
45. Сучасний стан і перспективи використання лікарських рослин, лікарської рослинної сировини, лікарських засобів і дієтичних добавок на їх основі, що вміщують камеді.
46. Сучасний стан і перспективи використання лікарських рослин, лікарської рослинної сировини, лікарських засобів і дієтичних добавок на їх основі, що вміщують амінокислоти.

асист. Врубель О.Р.

47. Дослідження рослин, як джерел лектинів, пептидів та ферментів
48. Дослідження перспективних видів рослин для лікування дерматологічних захворювань
49. Фармакогностичне дослідження рослин, що вміщують жирні олії
50. Пошук та вивчення рослин, що мають перспективу застосування у якості лікарських засобів при лікуванні метаболічних захворювань

ІНФОРМАЦІЯ

ПРО СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК

КАФЕДРИ ФАРМАКОГНОЗІЇ І БОТАНІКИ

У студентському науковому гуртку при кафедрі фармакогнозії і ботаніки можуть займатися студенти всіх курсів спеціальності «Фармація. Промислова фармація» під керівництвом викладачів кафедри.

Тематика кафедральної науково – дослідної роботи є: «Дослідження різних видів дикорослих та культивованих рослин західного регіону України з метою одержання нових лікарських засобів».

Мета і завдання студентського наукового гуртка. Метою роботи студентського наукового гуртка є: виявлення найбільш здібних і талановитих, схильних до науково-дослідної роботи студентів; поглиблення дослідження за проблематикою наукової діяльності кафедри за участю студентів; оволодівання студентами навичок наукової роботи; залучення обдарованих студентів до науково-дослідної діяльності кафедри.

Основними завданнями студентського наукового гуртка є:

• залучення до роботи студентів, які виявляють інтерес до науково – дослідної роботи;
• організація науково-дослідної роботи студентів;
• поглиблене вивчення студентами дисципліни «Фармакогнозія»;
• опанування студентами сучасних методів фармакогностичного аналізу;
• розвиток творчого мислення, самостійності та ініціативності у науковому пошуку;
• підготовка студентів до участі у студентських наукових заходах вітчизняного та міжнародного рівня;
• формування у студентів вміння представити результати досліджень у формі доповіді та друкованих праць на сучасному науковому рівні;
• впровадження у навчальний процес кафедри результатів науково – дослідної роботи студентів.

Керівництво студентським науковим гуртком.

• Загальне керівництво роботою студентського наукового гуртка здійснює завідувач кафедри.
• Поточну роботу студентського наукового гуртка організовує і контролює науковий керівник, що призначається завідувачем кафедри з числа науково-педагогічних співробітників кафедри.
• Засідання студентського наукового гуртка проводяться не рідше одного разу на місяць з обговоренням підсумків наукових робіт, реферативних повідомлень та ін.
• Членом студентського наукового гуртка може бути будь-який студент, який хоче поглибити свої знання з предмету і набути навичок дослідницької роботи.
• Організаційна робота студентського наукового гуртка здійснюється старостою, який обирається відкритим голосуванням на засіданні і затверджується науковим керівником гуртка.
• На початку навчального року складається розгорнутий річний план роботи студентського наукового гуртка, який розробляється відповідно до науково-дослідної тематики кафедри.

Обов’язки старости студентського наукового гуртка:

• Складання спільно з науковим керівником планів і звітів про роботу студентського наукового гуртка і своєчасне представлення їх до Ради студентського наукового товариства університету.
• Систематичне проведення організаційної роботи.
• Сприяння своєчасному виконанню плану наукових робіт членами студентського наукового гуртка.
• Систематичне інформування Ради студентського наукового товариства університету про роботу студентського наукового гуртка.
• Періодичний звіт про роботу на засіданнях студентського наукового гуртка і Ради студентського наукового товариства університету.
• Забезпечення зв’язку студентського наукового гуртка з Радою студентського наукового товариства університету.
• Представлення інтересів студентського наукового гуртка в Раді студентського наукового товариства університету.

Члени студентського наукового товариства кафедри фармакогнозії і ботаніки можуть за консультативною допомогою наукового керівника самостійно обирати тему своєї наукової роботи та напрямок досліджень, а саме:

• Вивчення анатомічної будови лікарських рослин та встановлення макро- і мікроскопічних ознак лікарської рослинної сировини;
• Вивчення методів вирощування лікарських рослин при інтродукції в областях західного регіону України;
• Вивчення ресурсів лікарських рослин Львівської області і західного регіону України;
• Вивчення хімічного складу окремих видів лікарської рослинної сировини;
• Вивчення фармакологічної активності фітосубстанцій;
• Розробка критеріїв стандартизації нових видів лікарської рослинної сировини, фітосубстанцій та їх удосконалення та ін.

Результати власних наукових досліджень студенти мають можливість опублікувати у періодичних фахових виданнях, а також доповідати щорічно на кафедральній та загальноуніверситетській студентських наукових конференціях нашого університету та інших науково – практичних конференціях та з’їздах студентів і молодих вчених, як в Україні, так і за кордоном, брати участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт, також у міжнародних конкурсах, можуть проходити стажування в інших науково – дослідних закладах, в тому числі і за кордоном.

У студентському науковому товаристві кафедри фармакогнозії і ботаніки кожного року налічується більше 30 студентів з різних курсів. Студенти – гуртківці кафедри беруть активну участь науковій студентській конференції нашого університету, де займають призові місця і нагороджуються дипломами 1-3 ступеня, а також беруть участь у роботі позауніверситетських конференцій та щороку в on-line режимі беруть активну участь у наукових конференціях студентів та молодих вчених, результати власних досліджень оприлюднюють у вигляді статей та тез доповідей.

Крім цього, результати наукових досліджень студенти – гуртківці представляють та успішно захищають у вигляді магістерських робіт. Так, у 2021 році як етап атестації випускників фармацевтичного факультету на кафедрі студентами – гуртківцями виконано та успішно захищено 7  магістерських робіт, у 2022 році – 15 магістерських робіт, а у 2023 році – 23 магістерських робіт.

Відповідальна за роботу студентського наукового гуртка – ас. Рибак О.В.

Староста студентського наукового гуртка при кафедрі фармакогнозії і ботаніки – студ. 5 курсу Приведенець Анастасія.

ПЛАН

РОБОТИ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ГУРТКА

КАФЕДРИ ФАРМАКОГНОЗІЇ І БОТАНІКИ НА 2023 – 2024 НАВЧ. РІК

ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

КАФЕДРИ ФАРМАКОГНОЗІЇ І БОТАНІКИ

ДЛЯ ВИБОРУ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТЕМИ СТУДЕНТА(ТКИ)

Вибір конкретної теми, рослинних об’єктів, формування мети і завдань науково – дослідної роботи здобувача(чки) вищої освіти проводиться разом з обраним науковим керівником, враховуючи особисті попередні знання, напрацювання, зацікавлення певною проблемою та можливістю підбору необхідного матеріалу.

Студент(тка) має право запропонувати власну тему з обґрунтуванням її актуальності, доцільності та перспектив впровадження отриманих результатів.

Орієнтовний перелік тематик досліджень наведено із зазначенням керівників, які працюють за даним напрямком:

проф. Воробець Н.М.:

1. Підбір рослин для лікування ревматоїдного артриту та вивчення їх фармакогностичних властивостей.
2. Підбір рослин для лікування періодонтиту та вивчення їх фармакогностичних властивостей.
3. Підбір рослин для лікування гінгівіту та вивчення їх фармакогностичних властивостей.
4. Вивчення фармакогностичних властивостей інтродукованих рослин.
5. Вивчення фармакогностичних властивостей інвазивних рослин.
6. Підбір та фармакогностичне вивчення рослин, які мають властивості знижувати масу тіла людини. Перспективи їх використання для лікування ожиріння.
7. Підбір видів рослин та аналіз їх екстрактів з метою застосування для покращення стану волосся.
8. Підбір та фармакогностичне дослідження рослин з протифунгальними властивостями.
9. Підбір та фармакогностичне дослідження рослин з протимікробними властивостями для лікування захворювань ротової порожнини.
10. Підбір та фармакогностичне інтродукованих рослин з протимікробними властивостями для лікування захворювань ротової порожнини Середземноморської флори.
11. Підбір та фармакогностичне інтродукованих рослин з протимікробними властивостями для лікування захворювань ротової порожнини Карпатської флори.

доц. Шаповалова Н.В.:

12. Опрацювання складу, розробка та обґрунтування критеріїв стандартизації та фармакотерапевтичного використання лікарських рослинних зборів, лікувально-профілактичних фіточаїв, дієтичних добавок, фітозасобів.
13. Фармакогностичне дослідження лікарських рослин України, що вміщують різні класи біологічно активних речовин.
14. Фармакогностичне дослідження лікарських рослин з різним спектром фармакологічної дії (протизапальної, противірусної, відхаркульної, протиалергійної тощо).
15. Сучасний стан і перспективи використання лікарських рослин, фітозасобів, дієтичних добавок на їх основі в оторинолангології, офтальмології, педіатрії, гінекології, косметології, стоматології, дерматології тощо.

доц. Дармограй Р.Є.:

16. ЛР і ЛРС як джерело макро- та мікроелементів.
17. Фармакогностичне дослідження арбутинвмісних видів ЛР.
18. Фармакогностичне вивчення рослинних обʼєктів природно-заповідного фонду західного регіону.
19. Актуальні аспекти класифікації лікарських рослин та лікарської рослинної сировини.
20. Вивчення БАР ЛРС, отриманних методами культури тканин лікарських рослин.
21. БАР вищих грибів як потенційне джерело нових ЛЗ.
22. Історичні аспекти розвитку вітчизняної фармакогнозії як науки і навчальної дисципліни.
23. Фармакогностичне дослідження декоративних видів як джерела БАР.
24. Фармацевтична розробка лікарських засобів рослинного походження: прикладні аспекти та перспективи.
25. Лікарські засоби на основі лікарської рослинної сировини (номенклатура, склад, перспективи розробки і впровадження).
26. Лікарські рослини ботанічного саду ЛНМУ імені Данила Галицького як джерело нових біологічно активних субстанцій і лікарських засобів.

ст. викл. Бензель І.Л.:

27. Фармакогностичне вивчення лікарських рослин, що вміщують групи БАР, а саме: флавоноїди, дубильні речовини, антраценпохідні, фенологлікозиди, кумарини, хромони, гідроксикоричні кислоти, фенолкарбонові кислоти, полісахариди, вітаміни, алкалоїди.
28. Перспективні рослинні джерела з імуномодулюючими, протипухлинними, гепатопротекторними властивостями.
29. Рослинні джерела індукторів інтерферону.
30. Сучасний стан і перспективи використання фітозасобів у дерматології, офтальмології, стоматології, педіатрії та інших сферах медицини.
31. Рослинні джерела танідів, флавоноїдів, полісахаридів, вітамінів, кардіостероїдів, алкалоїдів та інших БАР та їх використання в медицині.

асист. Лисюк Р.М.:

32.         Фармакогностичне дослідження рослин родів Алое, Каланхое та ін., перспективних для розробки комбінованих рослинних засобів ранозагоювальної дії.

33.     Порівняльний аналіз функціональних можливостей комп’ютерних додатків для ідентифікації лікарських рослин за морфологічними ознаками.

34.     Актуальний стан досліджень у галузі доказової медицини щодо ефективності, безпечності та раціонального застосування офіцинальних рослинних субстанцій.

35.     Пошук перспективних джерел мікроелементів йод і селен у флорі України.

36.     Розробка складу та аналіз рослинних засобів для корекції метаболічних і ендокринних порушень (цукрового діабету, гіпертиреозу, гіпотиреозу й ін.).

37.     Рослинні соки: пошук та дослідження перспективних субстанцій.

38.     Продукти функціонального призначення, які містять рослинні компоненти: обґрунтування складу, розробка та аналіз.

39.     Фармакогностичне дослідження видів роду Астрагал.

40.     Фармакогностичне вивчення робінінвмісних лікарських рослин.

41.     Аналіз перспективних видів лікарської рослинної сировини нефропротекторної дії та розробка комплексних рослинних засобів на їх основі.

асист. Рибак О.В.:

42. Фармакогностичне дослідження рослин родини айстрових (деякі види рослин).
43. Фармакогностичне дослідження рослин родини розових (деякі види рослин).
44. Фармакогностичне дослідження рослин родини мальвових.
45. Фармакогностичне дослідження майорців струнких (або будь-якого іншого виду рослини за бажанням студента).
46. Пошук і дослідження рослинних джерел біологічно активних речовин для лікування гепатиту (або будь-якого іншого захворювання за бажанням студента).
47. Сучасний стан використання та перспективи дослідження рослинних джерел полісахаридів (або будь-якої групи біологічно активних речовин за бажанням студента) та їх використання в медицині.
48. Сучасний стан і перспективи використання лікарських рослин, лікарської рослинної сировини, лікарських засобів і дієтичних добавок на їх основі, що вміщують камеді (або будь-якої групи біологічно активних речовин за бажанням студента).
49. Сучасний стан і перспективи використання лікарських рослин, лікарської рослинної сировини, лікарських засобів і дієтичних добавок на їх основі, що вміщують амінокислоти (або будь-якої групи біологічно активних речовин за бажанням студента).
50. Сучасний стан і перспективи використання продуктів бджільництва.

асист. Врубель О.Р.:

51. Дослідження рослин, як джерел лектинів, пептидів та ферментів.
52. Дослідження перспективних видів рослин для лікування дерматологічних захворювань.
53. Фармакогностичне дослідження рослин, що вміщують жирні олії.
54. Пошук та вивчення рослин, що мають перспективу застосування у якості лікарських засобів при лікуванні метаболічних захворювань.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ТА УЧАСТЬ У НАУКОВИХ ЗАХОДАХ

СТУДЕНТІВ-ГУРТКІВЦІВ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА

КАФЕДРИ ФАРМАКОГНОЗІЇ І БОТАНІКИ ЗА 2019 – 2023 р.р.

1. Кожан Марія – усна доповідь на 83 загальноуніверситетській студентській науковій конференції 83LYSICon 14-15.11.23р. – диплом І ступеня, (Кожан Марія Перспективи медичного застосування видів роду Каланхое // LYSICon: матеріали 83-ї Загальноуніверситетської наукової конференції студентів та молодих вчених (м. Львів, 14-15 листопада 2023р.). – Львів: ЛНМУ ім.Данила Галицького, 2023. – С.89-90) – керівник ас.Лисюк Р.М.
2. Приведенець Анастасія – усна доповідь на 83 загальноуніверситетській студентській науковій конференції 83LYSICon 14-15.11.23р. – диплом І ступеня, (Приведенець Анастасія Сучасний стан вивчення видів роду Алое, які застосовуються у медичній практиці // LYSICon: матеріали 83-ї Загальноуніверситетської наукової конференції студентів та молодих вчених (м. Львів, 14-15 листопада 2023р.) . – Львів: ЛНМУ ім.Данила Галицького, 2023. – С.91-92),  керівник ас.Лисюк Р.М.
3. Телепчук Уляна, Крайник Андріана – 2 стендових доповіді на 83 загальноуніверситетській студентській науковій конференції 83LYSICon 14-15.11.23р. – диплом І ступеня (Телепчук Уляна, Крайник Андріана Дослідження перспективних видів рослин для застосування в дерматології // LYSICon: матеріали 83-ї Загальноуніверситетської наукової конференції  студентів та молодих вчених (м. Львів, 14-15 листопада 2023р.). – Львів: ЛНМУ ім.Данила Галицького, 2023. – С.94-95),   керівник ас.Врубель О.Р.
4. Пец Діана, Москалевська Лілія – 2 стендових доповіді на 83 загальноуніверситетській студентській науковій конференції 83LYSICon 14-15.11.23р.- диплом ІІ ступеня (Пец Діана, Москалевська Лілія Дослідження перспективних лікарських рослин для лікування пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та резистентністю до інсуліну// LYSICon: матеріали 83-ї Загальноуніверситетської наукової конференції студентів та молодих вчених (м. Львів, 14-15 листопада 2023р.). – Львів: ЛНМУ ім.Данила Галицького, 2023. – С.95-96),  керівник ас.Врубель О.Р.
5. Давидюк Марія – усна доповідь на 83 загальноуніверситетській студентській науковій конференції 83LYSICon 14-15.11.23р. – диплом ІІ ступеня (Давидюк Марія Фітохімічний скринінг листків та суцвіть Buddleja officinalis Maxim.// LYSICon: матеріали 83-ї Загальноуніверситетської наукової конференції студентів та молодих вчених (м. Львів, 14-15 листопада 2023р.). – Львів: ЛНМУ ім.Данила Галицького, 2023. – С.100), керівник проф.Воробець Н.М.
6. Задерей Дана – стендова доповідь на 83 загальноуніверситетській студентській науковій конференції 83LYSICon 14-15.11.23р. – диплом ІІІ ступеня, (Задерей Дана Морфолого-анатомічна характеристика Galinsoga parviflora Cav. з околиць Львова / LYSICon: матеріали 83-ї Загальноуніверситетської наукової конференції студентів та молодих вчених (м. Львів, 14-15 листопада 2023р.). – Львів: ЛНМУ ім.Данила Галицького, 2023. – С.100-101), керівник проф.Воробець Н.М.
7. Баланюк Ліна Види роду Пеларгонія як перспективні джерела нових лікарських засобів — стендова доповідь на 83 загальноуніверситетській студентській науковій конференції 83LYSICon 14-15.11.23р., керівник доц.Дармограй Р.Є.
8. Кобілінська Марʼяна Potential contamination of medical plants as a result of environmental pollution during the war – усна доповідь на 83 загальноуніверситетській студентській науковій конференції 83LYSICon 14-15.11.23р., керівник проф.Воробець Н.М.
9. Носуліч В.А. (Лисюк Р.М., Носуліч В.А. Розробка складу збору тромболітичної дії // Сучасні досягнення фармацевтичної науки в створенні та стандартизації лікарських засобів і дієтичних добавок, що містять компоненти природного походження: матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Харків, 14 квітня 2023 р.). X. : НФаУ, 2023.- С. 126-127), керівник ас.Лисюк Р.М.
10. Чухонкіна А.С. (Чухонкіна А.С., Дармограй Р.Є. Хроматографічні методи аналізу ЛРС в ДФУ // Сучасні досягнення фармацевтичної науки в створенні та стандартизації лікарських засобів і дієтичних добавок, що містять компоненти природного походження : матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Харків, 14 квітня 2023 р.). X.: НФаУ, 2023.- С.173), керівник доц.Дармограй Р.Є.
11. Грисюк М.С. (Грисюк М.С., Лисюк Р.М. Розробка складу збору з антигельмінтною активністю // Planta+. Наука, практика та освіта: матеріали ІV Науково- практичної конференції з міжнародною участю, до 20-річчя кафедри фармакогнозії та ботаніки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (Київ, 20 лютого 2023 р.). Київ, 2023. – С. 216-219), керівник ас.Лисюк Р.М.
12. Мигловець Д.М. – онлайн-доповідь на VІ Всеукраїнської науково- практичної конференції з міжнародною участю “Хімія природних сполук” (Мигловець Д.М.,Лисюк Р.М., Дармограй Р.Є., Бойко А.І., Цаль О.Я. Розробка складу збору гіпоглікемічної дії // Хімія природних сполук: матеріали VІ Всеукраїнської науково- практичної конференції з міжнародною участю (м. Тернопіль, 27-28 жовтня 2022 р.). – Тернопіль: ТНМУ, 2022. – С.123-125), керівник ас.Лисюк Р.М.
13. Кравчук К.В. – онлайн-доповідь на VІ Всеукраїнської науково- практичної конференції з міжнародною участю “Хімія природних сполук” (Кравчук К.В., Шаповалова Н.В., Лисюк Р.М. Обґрунтування вибору рослинних компонентів збору для усунення симптомів подагри // Хімія природних сполук: матеріали VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (м. Тернопіль, 27-28 жовтня 2022 р.). – Тернопіль: ТНМУ, 2022. – С. 117-118) — керівник доц.Шаповалова Н.В.
14. Воронюк О.М. (Яворська Г.В., Воробець Н.М., Кузеляк Х.B., Воронюк О.М. Антикандідозні властивості Hemerocallis fulva L. i Hemerocallis citrina // Хімія природних сполук: матеріали VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (м. Тернопіль, 27-28 жовтня 2022 р.). – Тернопіль: ТНМУ, 2022. – С. 146-147), керівник проф.Воробець Н,М.
15. Тимчук В.П. (Рибак О.В., Шаповалова Н.В., Лисюк Р.М., Тимчук В.П. Гібіскус їстівний (Аbelmoshus eseulenbus (L) Moench.) – перспективна лікарська рослина для розробки фітопрепаратів. // Хімія природних сполук: матеріали VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (м. Тернопіль, 27-28 жовтня 2022 р.). – Тернопіль: ТНМУ, 2022. – С. 67), керівник ас.Рибак О.В., доц.Шаповалова Н.В.
16. Назарук А.В. (Дармограй Р.Є, Назарук А.В. Вітчизняні види роду Рододендрон як перспективні джерела важливих БАР. // Хімія природних сполук: матеріали VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (м. Тернопіль, 27-28 жовтня 2022 р.). – Тернопіль: ТНМУ, 2022. – С. 28-29), керівник доц.Дармограй Р.Є.
17. Лавра Х. І (Лавра Х. І., Шаповалова Н. В., Лисюк Р. М. Опрацювання складу фітокомпозиції для лікування пролежнів та інших ран // Теоретичні та практичні аспекти дослідження лікарських рослин: матеріали V Міжнародної науково-практичної internet-конференції (м. Харків, 23-25 листопада 2022 р.). Харків: НФаУ, 2022. – С.77-79), керівник ас.Лисюк Р.М., доц.Шаповалова Н.В.
18. Ленчко Я.І. (Шаповалова Н.В., Ленчко Я.І. Сучасний стан і перспективи застосування еруки посівної в медицині // Матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Сучасні досягнення фармацевтичної науки в створенні та стандартизації лікарських засобів і дієтичних добавок, що містять компоненти природного походження» (Харків, 14.04.2023). – С.174-175), керівник доц.Шаповалова Н.В.
19. Заблоцька Т.О. (Воробець Н.М., Заблоцька Т.О. Проантоціанідини пагонів лохини високорослої // Planta+. Наука, практика та освіта: матеріали IV Науково-практичної конференції з міжнаручастю, до 20-річчя кафедри фармакогнозії та ботаніки Нац. мед. унів. Імені О.О. Богомольця: Київ, 2023 р. – Т.1. – С.191-193), керівник проф.Воробець Н,М.
20. Божок А.В. (Яворська Г.В., Воробець Н.М., Свиденко Л.В., Топільницька А.В., Божок А.В. Антибактерійна активність та вміст хлорофілів у Calamintha menthifolia Host. // Planta+. Наука, практика та освіта: матеріали IV Науково-практичної конференції з міжнар участю, до 20-річчя кафедри фармакогнозії та ботаніки Нац мед унів. Імені О.О. Богомольця: Київ,  2023 р. – Т.2. – С.270-271), керівник проф.Воробець Н,М..
21. Паску А.А. (Яворська Г.В., Воробець Н.М., Паску А.А., Пазур В.М. Антибактерійна активність та гідроксикоричні кислоти пухироплідника калинолистого // Planta+. Наука, практика та освіта: матеріали IV Науково-практичної конференції з міжнар участю, до 20-річчя кафедри фармакогнозії та ботаніки Нац мед унів. Імені О.О. Богомольця: Київ, 2023 р. – Т.1. –  С.268-269), керівник проф.Воробець Н,М.
22. Стрельченко І.С. (Стрельченко І.С., Лисюк Р.М., Рибак О.В. Обгрунтування вибору компонентів лікарського збору імуномодулюючої дії // PLANTA+. НАУКА, ПРАКТИКА ТА ОСВІТА: матеріали ІІІ Науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 180-річчю Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (Київ, 18 лютого 2022 р.).– Київ, 2022. Т. 2. – С. 220 – 222), керівник ас.Лисюк Р.М.
23. Abanoub Eshak Elkomos Shenouda Eshak (Lysiuk Roman, Abanoub Eshak Elkomos Shenouda Eshak. Detoxifying herbal formulation: justification of ingredients and development of the composition // «Фітофармакологія нирок, печінки та обміну речовин »: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (19-20 травня 2022 року) – Х.: НФаУ, 2022. – С.52-58), керівник ас.Лисюк Р.М.
24. Мусій Т. М., Лисюк О. М. (Лисюк Р. М., Мусій Т. М., Антонів О. І., Гойсак Н. Р., Лисюк О. М. Вивчення взаємозв’язку між хімічною структурою і фармакологічною дією флавоноїдів як критерію для розробки лікарських засобів // Від експериментальної та клінічної патофізіології до досягнень сучасної медицини і фармації : тези доповідей ІV науково-практичної конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю (19 травня 2022 р.). – Х. : Вид-во НФаУ, 2022. – С. 213-217), керівник ас.Лисюк Р.М.
25. Гриценюк К.М. (Гриценюк К.М., Лисюк Р.М. Розробка, обгрунтування складу та аналіз лікарського збору для зміцнення волосся // Від експериментальної та клінічної патофізіології до досягнень сучасної медицини і фармації: тези доповідей ІV науково-практичної конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю (19 травня 2022 р.). – Х.: Вид-во НФаУ, 2022. – С. 129-132), керівник ас.Лисюк Р.М.
26. Лисюк О.М. (Горбенко Н.Є., Лисюк Р.М., Заячук В.Я., Геник Я.В., Лисюк О.М. Види роду Ліквідамбар (Liquidambar L.) флори України як цінні інтродуценти – актуальний стан та перспективи використання // Основні, малопоширені і нетрадиційні види рослин – від вивчення до освоєння (сільськогосподарські і біологічні науки): Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (у рамках VII наукового форуму «Науковий тиждень у Крутах – 2022», 3 березня 2022 р., с. Крути, Чернігівська обл.) / ДС «Маяк» ІОБ НААН: у 2 т. Обухів: Друкарня ФОП Гуляєва В.М., 2022. -Т. 2. -С.122-127), керівник ас.Лисюк Р.М.
27. Давидюк М., Баран О. (Давидюк М., Баран О. Анатомічна будова вегетативних органів Hemerocallis fulva L. // LYSICon 82 – 82nd Lviv Young Scientists International Conference. – Львів 2021. – C. 26-27) – дві доповіді – 3тє місце за доповідь, керівник проф.Воробець Н,М.

28. Пастух Я., Морозюк К. (Пастух Я., Морозюк К. Макро- і мікроскопічне дослідження листків Buddleja officinalis (Scrophulariaceae) // LYSICon 82 – 82nd Lviv Young Scientists International Conference. – Львів 2021. – C. 34-35) – дві доповіді, керівник проф.Воробець Н,М.
29. Nouasse Amina, Lysiuk O. (Lysiuk R., Nouasse Amina, Lysiuk O., Tsal O., Antoniv O., Hoisak N. Corroboration on ingredients of herbal composition for amelioration of menopausal complications // «Ліки – людині. Сучасні проблеми фармакотерапії та призначення лікарських засобів»: матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. (11-12 березня 2021 року). Х. : НФаУ, 2021. С. 85-86), керівник ас.Лисюк Р.М.
30. Nouasse A., Lysiuk O. (Lysiuk R., Nouasse A., Tsal O., Antoniv O., Hoisak N., Lysiuk O. The search by PASS analysis of active plant principles for menopause symptom relief // PLANTA+. Наука, практика та освіта: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 19 лютого 2021 р.). Київ, Паливода А. В., 2021. – C. 266-269), керівник ас.Лисюк Р.М.
31. Лисюк О. М. (Лисюк О. М., Заячук В. Я., Погрібний О. О, Лисюк Р. М. Таксономічна, еколого-біологічна і хоролого-ресурсна характеристика видів роду Форзиція (Forsythia Vahl) // Збірник матеріалів науково-практичної конференції з міжнародною участю «YOUNG SCIENCE0» (м. Київ, 20 листопада 2020 року). – C. 71 – 73), керівник ас.Лисюк Р.М.
32. Sabet Mohamed Ashraf. (Lysiuk Roman M., Sabet Mohamed Ashraf. Substantiation on choice of ingredients for herbal collection of radioprotective action // Від експериментальної та клінічної патофізіології до досягнень сучасної медицини і фармації : тези доповідей ІІ Науково-практичної конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю (15 травня 2020 р.). – Х. : Вид-во НФаУ, 2020. – С.17), керівник ас.Лисюк Р.М.
33. Malak Arbid (Lysiuk R.M., Malak Arbid. Comparative analysis of Amaranthus species grown in Lebanon and Ukraine // Сучасні напрямки удосконалення фармацевтичного забезпечення населення: від розробки до використання лікарських засобів природного і синтетичного походження: матеріали науково-практичної дистанційної міжнародної конференції, м. Івано-Франківськ, 19-20 травня 2020 р. / редкол.: М. М. Рожко, І. О Федяк, Л. М. Гаврищук та ін. – Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2020. – С. 186), керівник ас.Лисюк Р.М.
34. Лещишин М.M. (Лисюк Р.М., Дармограй Р.Є., Лещишин М.M. Інтродукційне та фітохімічне вивчення астрагалу козлятникоподібного // Сучасні досягнення фармацевтичної науки в створенні та стандартизації лікарських засобів і дієтичних добавок, що містять компоненти природного походження: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (11 березня 2020 р., м. Харків). – X.: НФаУ, 2020. – С. 88-89), керівник ас.Лисюк Р.М.
35. Кужель І.В. (Лисюк Р.М., Заячук В.Я., Сопушинський І.М., Мандзюк Р.І, Кужель І.В. Евкомія в’язолиста (Eucommia ulmoides Oliv.) як перспективне джерело рослинних субстанцій // Сучасні досягнення фармацевтичної науки в створенні та стандартизації лікарських засобів і дієтичних добавок, що містять компоненти природного походження: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (11 березня 2020 р., м. Харків). – X.: НФаУ, 2020. – С. 90-91), керівник ас.Лисюк Р.М.
36. Sabet Mohamed Ashraf Kamal (Sabet Mohamed Ashraf Kamal, Lysiuk R. Prediction of radioprotective potential of natural polyphenols as an important tool for development of phytopharmaceuticals. // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «YOUNG SCIENCE 2.0» (м. Київ, 19 лютого 2020 року). – K., 2020. – С. 94-95), керівник ас.Лисюк Р.М.
37. Arbid Malak (Arbid Malak, Lysiuk R. Amaranthaceae species as promising sources of herbal drugs. //Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «YOUNG SCIENCE 2.0» (м. Київ, 19 лютого 2020 року). – K., 2020. –С.89-90), керівник ас.Лисюк Р.М.
38. Штойко В.І. (Лисюк Р.М., Антахович І.П., Штойко В.І. Терапевтичний потенціал та перспективи розширення застосування трави іван-чаю. // PLANTA+. Досягнення та перспективи: матеріали Міжнародної науково – практичної конференції, присвяченої пам’яті доктора хімічних наук, професора Ніни Павлівни Максютіної (до 95-річчя від дня народження) (Київ, 20–21 лютого К. : ПАЛИВОДА А. В., 2020. – С. 110-112), керівник ас.Лисюк Р.М.
39. Савінова Л.І. Вивчення морфолого-анатомічної будови листка оману верболистого / Л.І. Савінова, О.В. Рибак // Інновації в медицині та фармації: тези доповідей 89-ї науково-практичної конференції студентів та молодих вчених із міжнародною участю (Україна, Івано-Франківськ, 2020 р.). – Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2020. – С. 199-200. –  керівник ас. Рибак О.В.
40. Біксей М.Е. Вивчення можливостей вирощування розмарину лікарського в умовах західного регіону України / М.Е. Біксей, О.В. Рибак // Інновації в медицині та фармації: тези доповідей 89-ї науково-практичної конференції студентів та молодих вчених із міжнародною участю (Україна, Івано-Франківськ, 2020 р.). – Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2020. – С. 234. – керівник ас. Рибак О.В.
41. Домальчук Ю. Охорона рідкісних лікарських рослин на території національного природного парку «Прип’ять-Стохід» / Ю. Домальчук, О. Рибак // Інновації в медицині та фармації: тези доповідей 89-ї науково-практичної конференції студентів та молодих вчених із міжнародною участю (Україна, Івано-Франківськ, 2020 р.). – Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2020. – С. 234. – керівник ас. Рибак О.В.
42. Галюк А. Сучасний стан та перспективи збереження лікарських рослин Подільских Товтр / А. Галюк, О. Рибак // Інновації в медицині та фармації: тези доповідей 89-ї науково-практичної конференції студентів та молодих вчених із міжнародною участю (Україна, Івано-Франківськ, 2020 р.). – Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2020. – С. 235. – керівник ас. Рибак О.В.
43. Сенюк Ю.В. Вивчення морфолого-анатомічної будови плодів бузини / Ю.В. Сенюк, О.В. Рибак // Перспективні напрямки наукових досліджень лікарських та ефіроолійних культур: матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених (Березоточа, 25 березня 2020 року) / ДСЛР ІАП НААН – Лубни: Комунальне видавництво «Лубни», 2020 – C. 254-255. – керівник ас. Рибак О.В.
44. Ципук У.О. Вивчення морфолого-анатомічної будови листка анемони дібровної / У.О. Ципук, О.В. Рибак // Перспективні напрямки наукових досліджень лікарських та ефіроолійних культур: матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених (Березоточа, 25 березня 2020 року) / ДСЛР ІАП НААН – Лубни: Комунальне видавництво «Лубни», 2020 – C. 266-268. – керівник ас. Рибак О.В.
45. Ткач У.-М. Р. Вивчення перспективи вирощування видів роду Лаванда в Україні / У.-М. Р. Ткач, О.В. Рибак // Перспективні напрямки наукових досліджень лікарських та ефіроолійних культур: матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених (Березоточа, 25 березня 2020 року) / ДСЛР ІАП НААН – Лубни: Комунальне видавництво «Лубни», 2020 – C. 76-78. – керівник ас. Рибак О.В.
46. Квачан А.В. (Лисюк Р.М., Антонів О.І., Квачан А.В. Пошук перспективних рослинних джерел антигіпоксантної дії // Тези доповідей 88-ї науково-практичної конференції студентів та молодих вчених із міжнародною участю «Інновації в медицині», 28-30 березня 2019 р., м. Івано-Франківськ. – С.97), керівник ас.Лисюк Р.М.
47. Долик Н. М. (Лисюк Р. М., Сметаніна К. І., Долик Н. М. Перспективи використання насіння кропиви дводомної як нового виду ЛРС // Хімія природних сполук: матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (м. Тернопіль, 30-31 травня 2019 р.). – Тернопіль: ТДМУ, 2019. – С. 43-44), керівник ас.Лисюк Р.М.
48. Коваль Ірина (Коваль Ірина Листя ліщини звичайної як перспективна рослинна субстанція // Матеріали 80-ї загальноуніверситетської наукової конференції студентів та молодих вчених – Львів 2019. – C. 286-287) – усна доповідь, керівник ас.Лисюк Р.М.
49. Маслій Наталія (Маслій Наталія Гібриди лаванди – фармакогностичне дослідження, перспективи застосування // Матеріали 80-ї загальноуніверситетської наукової конференції студентів та молодих вчених – Львів 2019. – C. 288-289) – усна доповідь, керівник проф.Воробець Н,М.
50. Попович Вікторія (Попович Вікторія Кількісне визначення мікроелементів у листі гінкго білоба та ресурсний потенціал в Україні // Матеріали 80-ї загальноуніверситетської наукової конференції студентів та молодих вчених – Львів 2019. – C. 290-291) – усна доповідь, керівник  ас.Лисюк Р.М.
51. Роман Василь (Роман Василь Лохина болотна як лікарська рослина: хімічний склад, сировинні ресурси, перспективи використання // Матеріали 80-ї загальноуніверситетської наукової конференції студентів та молодих вчених – Львів 2019. – C. 291-292) – усна доповідь, керівник доц.Дармограй Р.Є.
52. Сьома Юрій (Сьома Юрій Визначення вмісту водорозчинних біологічно активних речовин у сировині деяких видів рослин роду Sedum L. // Матеріали 80-ї загальноуніверситетської наукової конференції студентів та молодих вчених – Львів 2019. – C. 294-295) – усна доповідь, керівник проф.Воробець Н,М.
53. Трощенко Ольга (Трощенко Ольга Маклея серцевидна як перспективне джерело антимікробних лікарських засобів // Матеріали 80-ї загальноуніверситетської наукової конференції студентів та молодих вчених – Львів 2019. – C. 295-296) – усна доповідь, керівник доц.Дармограй Р.Є.

СПИСОК ЧЛЕНІВ

СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ГУРТКА

КАФЕДРИ ФАРМАКОГНОЗІЇ І БОТАНІКИ

Міжнародне співробітництво

• Рада з питань нутріціології та медицини довкілля (Council for Nutritional and Environmental Medicine, CONEM), Норвегія
• Гданський медичний університет (аналіз вмісту макро- і мікроелементів, флавоноїдів у ЛРС)
• Гданський університет (аналіз вмісту радіонуклідів)
• Інститут Хімії Університету Сілезії, м.Катовіце, Польща (аналіз лікарських рослин за допомогою тонкошарової хроматографії (ТШХ) і газової хроматографії/мас-спектрометрії (ГХ/МС)
• Інститут хімії рослинних сполук імені акад. С.Ю. Юнусова АН Республіки Узбекистан (дослідження тритерпенових сапонінів у ЛРС)
• Ташкентський фармацевтичний інститут (дослідження ефірних олій та ефірно-олійної сировини)

                                                                                                 РОЗПОРЯДЖЕННЯ

1. Призначити відповідальною за виховну роботу на кафедрі у 2024-2025 н.р. канд.фарм.наук, асистента Врубель О.Р.
2. Призначити кураторами з виховної роботи академічних груп 1-го курсу фармацевтичного факультету у 2024-2025 н.р.:
5 гр. – доц.Дармограй Р.Є.
6 гр. – ас.Рибак О.В.
7 гр. – ас. Врубель О.Р.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИХОВНОЇ РОБОТИ

кафедри фармакогнозії і ботаніки

зі студентами  5-7 груп ІІ курсу фармацевтичного факультету

на 2024-2025 н.р.

Завідувач кафедри

фармакогнозії і ботаніки                                                                              доц. Шаповалова Н.В.

З В І Т

з виховної роботи кафедри фармакогнозії і ботаніки

Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького

за 2023-2024 н.р.

За звітний період виховна робота  проводилась  викладачами кафедри  зі студентами 5-7 академічних груп протягом їх навчання на 1 курсі фармацевтичного факультету.

Наставники груп:    доц. Р.Є. Дармограй, ас. О.В. Рибак та ас. О.Р. Врубель  проводили зустрічі зі студентами згідно календарно-тематичного плану з виховної роботи. Тематика зустрічей була присвячена визначним подіям  в житті України, професії фармацевта у сфері охорони здоров’я.  Обговорювались актуальні проблеми сьогодення молоді, можливостей культурного розвитку та дозвілля.

Протягом навчального року куратори груп працювали над національно-патріотичним вихованням молоді, дотримання ними традицій, уміння пам’ятати та аналізувати видатні історичні події та постаті.

За звітний період  в плані виховної роботи студентів були проведені наступні заходи, зокрема:

– провели зустріч з нагоди дня фармацевта, де наставники ознайомилися із очікуваннями та баченням студентами перспектив обраної ними професії;

– жовтень 2023 р. до Дня  захисника та захисниці України  і річниці створення УПА, провели тематичну зустріч, де обговорювали героїв України, їх внесок у нашу незалежність;

– вшановували пам’ять жертв  голодомору та політичних репресій в Україні. Підтримали  Всеукраїнську акцію «Засвіти свічку»;

– проводили тематичну зустріч присвячену пам’яті героїв битви під Крутами, де розвінчували відомі міфи та обговорювали факти та їх вплив на історію;

– провели обговорення актуальних проблем студентів, дозвілля, запланували відвідування театру та парків Львова;

– до дня вишиванки відвідували парк культури та побуту, де розглядали представлені там зразки вишивки.

Відповідальна за виховну

роботу кафедри, асистент                                            Ольга ВРУБЕЛЬ

Завідувач кафедри

фармакогнозії

і ботаніки, доцент                                                        Наталія ШАПОВАЛОВА

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі