ІСТОРІЯ КАФЕДРИ

Спеціалізована урологічна допомога населен­ню Львова та Львівської області почала розвивати­ся з 1928 p., коли була організована клініка уроло­гії на 15 ліжок. її очолив доктор медицини доцент Станіслав Лясковніцький.

У грудні 1939 року радянською владою цю лікарню перейменовано на 1-шу міську лікарню, а доктор Мехрер став завідувачем 35-ліжкового урологічного відділення, яке функціонувало до червня 1941 року.

10 листопада 1942 р. Львівську урологічну клініку очолив доктор медицини Тадеуш Лоренц, який став завідувачем урологічної клініки у Львові, якою керував до 20 липня 1944 року.

Від 31 червня 1944 по 30 вересня 1945 ро­ку функції керівника урологічної клініки Львівського медичного інституту виконував доктор медицини Владислав Флюнт.

Від жовтня 1945-1962 рр. урологічну клініку Львівсь­кого медичного інституту очолив М. Б. Пластунов. Який підготував 6 клінічних ординаторів і 28 лікарів-урологів для роботи у Львові й області. Опублікував 35 наукових праць.

З 1962 по 1973 рік Зенона Яківна Коренькова завідувала курсом урології і керувала урологічною клінікою, будучи одночасно головою Обласного товариства урологів та членом правління Українського товариства урологів. Автор 63-х наукових праць. Під її керівництвом клініка продовжувала працювати над питаннями хірургічного лі­кування аденоми простати, гідронефрозів. Вивчали питання функціонального стану наднирникових залоз у важких урологічних хворих, при гострих хірургічних захворю­ваннях, комплексного лікування онкологічних хворих, сечокам’яної хвороби, анома­лій розвитку тощо. Запроваджено у клініку такі нові методи дослідження, як лімфо-, ангіо-, везикулографія та інші. Під час її завідування двоє практичних лікарів захи­стили кандидатські дисертації Багато зробила для становлення до­центського курсу, а згодом — кафедри урології.

28 липня 1973 року на базі доцентського курсу організовано кафедру урології Львівського медін­ституту під керівництвом доктора медичних наук професора Боржієвського Ц. К.. У жовтні 2001 року професор Боржієвський Ц. К.  залишив завідування кафедрою, продовжуючи пра­цювати професором кафедри урології.

З 2001 року до 2019 року завідував кафедрою Борис Юрій Богданович.

На заві­дування кафедрою обрали д.м.н., професора Боржієвського Андрія Цезаровича.

Боржієвський Андрій Цезарович д.м.н., професор, завідувач кафедри,

Пасічник Сергій Миколайович д.м.н., професор, завуч кафедри,

Воробець Дмитро Зіновійович д.м.н., професор, відповідальний за наукову роботу,

Мицик Юліан Олегович д.м.н., професор,

Вітковський Володимир Франкович к.м.н., доцент,

Дмитрієнко Володимир Васильович к.м.н., доцент,  профорг,

Личковський Олександр Едуардович к.м.н., доцент, відповідальний за лікувальну роботу,

Наконечний Йосиф Андрійович д-р. філософ., доцент, секретар кафедри, матеріально відповідальний, відповідальний за англомовних студентів,

Чапля Микола Миколайович к.м.н., доцент, відповідальний за методичну роботу, відповідальний за україномовних студентів,

Шеремета Роман Зіновійович к.м.н., доцент,

Боржієвський Олександр Анатолійович к.м.н., асистент,

Воробець Микола Зіновійович д-р. філософ., асистент, відповідальний за заходи БПР, відповідальний за систему MISA, відповідальний за сайт кафедри, відповідальний за студентський гурток, відповідальний за пожежну безпеку та цивільний захист,

Загоруйко Роман Ростиславович к.м.н., асистент,

Кобільник Юрій Степанович асистент кафедри,

Антонюк Максим Анатолійович аспірант кафедри,

Копанько Тарас Андрійович аспірант кафедри,

Худиш Остап-Борис Олександрович аспірант кафедри,

Гайдук Катерина Миколаївна старший лаборант

Положення

Навчальна програма:

«Урологія»

Галузь знань 22 «Охорона здоров’я»

Спеціальність 222 «Медицина»

Кваліфікація освітня «Магістр

медицини», денна форма

«Урологія» – одна з дисциплін у системі вищої медичної освіти, знання якої необхідні для якісної підготовки фахівців у галузі охорони здоров’я. Вивчення дисципліни закладає масив знань студентів про особливість перебігу урологічних захворювань, алгоритми обстеження та лікування пацієнтів з урологічною патологією, методики проведення основних урологічних маніпуляцій та передбачає інтеграцію навчання з хірургією, гінекологією, онкологією, нефрологією, ендокринологією, неврологією, радіологією, фтизіатрією, функціональною діагностикою тощо, формує вміння застосовувати набуті знання у професійній діяльності на рівні лікаря загальної практики.

В останні десятиліття урологія доповнюється новими підходами в діагностиці та лікуванні різних патологій. У зв’язку з цим стандарти вищої медичної освіти вимагають від випускника вищого медичного навчального закладу вміння своєчасно та достатньо застосовувати інструментальні методи діагностики захворювань людини.

Знання з дисципліни «Урологія» дозволяють майбутньому спеціалісту розвивати навички та застосовувати набуті знання в процесі професійної діяльності.

• Метою викладання навчальної дисципліни «Урологія» є набуття студентами медичного факультету знань з анатомії та фізіології сечовидільної та чоловічої статевої системи, етіології та патогенезу основних урологічних захворювань, їх симптомів та діагностики, ознайомлення із сучасними методами лікування та профілактики в урології.
• Основними завданнями вивчення дисципліни «Урологія» є навчання прикладним знанням у контексті діагностики, аналізу та інтерпретації результатів досліджень, а також лікування пацієнтів з урологічними захворюваннями.

3. Тематичний план лекцій

4. Тематичний план практичних (семінарських) занять

5. Тематичний план самостійної роботи студентів

Детальніше

Навчальна програма:

«Урологія з особливостями дитячого віку»

Галузь знань 22 «Охорона здоров’я»

Спеціальність 228 «Педіатрія»

Кваліфікація освітня «Магістр

медицини», денна форма

«Урологія з особливостями дитячого віку» – одна з дисциплін у системі вищої медичної освіти, знання якої необхідні для якісної підготовки фахівців у галузі охорони здоров’я. Вивчення дисципліни закладає масив знань студентів про особливість перебігу урологічних захворювань, алгоритми обстеження та лікування пацієнтів з урологічною патологією, методики проведення основних урологічних маніпуляцій та передбачає інтеграцію навчання з педіатрією, хірургією, гінекологією, онкологією, нефрологією, ендокринологією, неврологією, радіологією, фтизіатрією, функціональною діагностикою тощо, формує вміння застосовувати набуті знання у професійній діяльності на рівні лікаря загальної практики.

В останні десятиліття урологія доповнюється новими підходами в діагностиці та лікуванні різних патологій. У зв’язку з цим стандарти вищої медичної освіти вимагають від випускника вищого медичного навчального закладу вміння своєчасно та достатньо застосовувати інструментальні методи діагностики захворювань людини.

Знання з дисципліни «Урологія з особливостями дитячого віку» дозволяють майбутньому спеціалісту розвивати навички та застосовувати набуті знання в процесі професійної діяльності.

• Метою викладання навчальної дисципліни «Урологія з особливостями дитячого віку» є набуття студентами медичного факультету знань з анатомії та фізіології сечовидільної та чоловічої статевої системи з особливостями дитячого віку, етіології та патогенезу основних урологічних захворювань, їх симптомів та діагностики, ознайомлення із сучасними методами лікування та профілактики в дитячій урології.
• Основними завданнями вивчення дисципліни «Урологія з особливостями дитячого віку» є навчання прикладним знанням у контексті діагностики, аналізу та інтерпретації результатів досліджень, а також лікування дітей з урологічними захворюваннями.
• Тематичний план лекцій
  

  № з.п.	ТЕМА	Кількість годин
  1.	Семіотика урологічних захворювань. Методи обстеження в урології	2
  2.	Неспецифічні і специфічні запальні захворювання органів сечової і чоловічої статевої системи. Сечокам’яна хвороба	2
  3.	Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої системи	2
  4.	Травматичні пошкодження органів сечової тачоловічої статевої системи.	2
  	Всього	8

   

   

  4. Тематичний план практичних (семінарських) занять

   

  № з.п.	ТЕМА	Кількість годин
  1.	Тема 1. Клінічна анатомія, фізіологія та вади розвитку органів сечової та чоловічої статевої системи з особливостями дитячого віку.	5
  2.	Тема 2. Семіотика, лабораторна діагностика урологічних захворювань та сучасні інструментальні методи дослідження в урологічній практиці з особливостями дитячого віку.	5
  3.	Тема 3. Специфічні та неспецифічні інфекційно-запальні захворювання органів сечової та чоловічої статевої системи системи та їх особливості у дитячому віці.	5
  4.	Тема 4. Сечокам’яна хвороба у дорослих та дітей.	5
  5.	Тема 5. Травматичні пошкодження органів сечової та чоловічої статевої системи у дорослих та дітей.	5
  6.	Тема 6. Пухлини органів сечової системи у дорослих та дітей.	5
  7.	Тема 7. Пухлини органів чоловічої статевої системи у дорослих та дітей.	5
  8.	Тема 8. Невідкладна допомога при ургентних станах в урології з особливостями дитячого віку.	2
  	Всього	37

   

  5. Тематичний план самостійної роботи студентів

   

  № п/п	Тема самостійної роботи	Кількість годин	Вид контролю
  1.	Підготовка до практичних занять.  Теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок.	14	Поточний контроль на практичних заняттях
  2.	Теми для самостійного опрацювання:		Презентації
  	1)        Класифікація, етіологія, клініка, діагностика та методи лікування нефроптозу.	2
  	2)        Паразитарні захворювання в урології.	2
  	3)        Розлади сечовипускання. Класифікація. Етіологія. Клініка. Діагностика. Лікування.	2
  	4)        Сечостатеві нориці у жінок.	2
  	5)        Нефрогенна артеріальна гіпертензія. Етіологія. Клініка. Діагностика. Лікування.	2
  	6)        Специфічні уретрити. Етіологія. Клініка. Сучасні методи обстеження та лікування.	2
  	7)        Класифікація, етіологія, діагностика та лікування чоловічого непліддя.	2
  	8)        Азооспермія у чоловіків. Класифікація, етіологія, діагностика, методи лікування. Оперативні втручання у пацієнтів з обтураційною формою азооспермії.	2
  	9)        Гостра та хронічна ниркова недостатність в урологічній практиці.	2
  	10)     Класифікація, етіологія, клініка, діагностика та сучасні методи лікування стриктур уретри.	2
  	11)     Деривація сечі у пацієнтів після радикальної цистектомії.	2
  3.	Курація пацієнтів та написання навчальної історії хвороби.	4	Історія хвороби
  4.	Підготовка до диф. заліку  «Урологія з особливостями дитячого віку»	5
  	Разом	45

Детальніше

Навчальна програма:

«Онкоурологія»

Галузь знань 22 «Охорона здоров’я»

Спеціальність 222 «Медицина»

Кваліфікація освітня «Магістр

медицини», денна форма

Коротка анотація до курсу:

«Онкоурологія» є вибірковою клінічною дисципліною, під час вивчення якої відбувається засвоєння студентами базових теоретичних знань з питань організації онкоурологічної допомоги в умовах стаціонару чи поліклініки, з питань діагностики та лікування онкологічних захворювань органів сечової та чоловічої статевої системи, невідкладної допомоги при гострих онкоурологічних станах, догляду за онкохворими з урологічною патологією, тощо. Засвоєння теоретичного матеріалу супроводжується набуттям відповідних інтегральних, загальних і фахових компетентностей. Предметом вивчення навчальної дисципліни «онкоурологія» є: ряд особливостей клінічного перебігу онкоурологічних захворювань; методологія обстеження хірургічного хворого; етіологія, клініка, діагностика, лікування, профілактика онкоурологічних захворювань; невідкладна медична допомога при ургентних урологічних станах онкохворих.

В останні десятиліття онкоурологія доповнюється новими підходами в діагностиці та лікуванні різних форм раку. У зв’язку з цим стандарти вищої медичної освіти вимагають від випускника вищого медичного навчального закладу вміння своєчасно та достатньо застосовувати інструментальні методи діагностики захворювань людини.

Знання з дисципліни «Онкоурологія» дозволяють майбутньому спеціалісту розвивати навички та застосовувати набуті знання в процесі професійної діяльності.

• Метою викладання навчальної дисципліни «Онкоурологія» є набуття студентами медичного факультету знань з анатомії та фізіології сечовидільної та чоловічої статевої системи, етіології та патогенезу основних онкоурологічних захворювань, їх симптомів та діагностики, ознайомлення із сучасними методами лікування та профілактики в урології.
• Основними завданнями вивчення дисципліни «Онкоурологія» є навчання прикладним знанням у контексті діагностики, аналізу та інтерпретації результатів досліджень, а також лікування пацієнтів з онкоурологічними захворюваннями.

3. Тематичний план практичних (семінарських) занять

4. Тематичний план самостійної роботи студентів

Детальніше

Навчальна програма:

«Андроурологія»

Галузь знань 22 «Охорона здоров’я»

Спеціальність 222 «Медицина»

Кваліфікація освітня «Магістр

медицини», денна форма

Коротка анотація до курсу:

«Андроурологія» є вибірковою клінічною дисципліною, під час вивчення якої відбувається засвоєння студентами базових теоретичних знань з питань організації андроурологічної допомоги в умовах стаціонару чи поліклініки, з питань діагностики та лікування андроурологічних захворювань, невідкладної допомоги при гострих андроурологічних станах, догляду за хворими з андроурологічною патологією, тощо. Засвоєння теоретичного матеріалу супроводжується набуттям відповідних інтегральних, загальних і фахових компетентностей. Предметом вивчення навчальної дисципліни «андроурологія» є: ряд особливостей клінічного перебігу андроурологічних захворювань; методологія обстеження хірургічного хворого; етіологія, клініка, діагностика, лікування, профілактика андроурологічних захворювань; невідкладна медична допомога при ургентних андроурологічних станах.

В останні десятиліття андроурологія доповнюється новими підходами в діагностиці та лікуванні різних форм раку. У зв’язку з цим стандарти вищої медичної освіти вимагають від випускника вищого медичного навчального закладу вміння своєчасно та достатньо застосовувати інструментальні методи діагностики захворювань людини.

Знання з дисципліни «Андроурологія» дозволяють майбутньому спеціалісту розвивати навички та застосовувати набуті знання в процесі професійної діяльності.

3. Тематичний план практичних (семінарських) занять

4. Тематичний план самостійної роботи студентів

Детальніше

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для практичних занять з слухачами циклу ТУ м. Хмельницький
«Ендоурологія. Сучасні методи лікування сечокам`яної хвороби»

лекції – 6 год.
семінарські заняття – 18 год.
практичні заняття – 20 год.
самостійна робота – 34 год.
додаткові програми – 8 год.
Всього – 90 год.
Кредити ECTS – 3,0

Мета і завдання циклу:

удосконалення знань лікарів-урологів з питань
сучасної діагностики та лікування сечокам’яної хвороби, методики її
діагностики, лікування, профілактики та метафілактики. Ознайомитися з
ендоскопічними методами лікування сечокам’яної хвороби.

Перелік питань, якими повинен володіти лікар-уролог по закінченні
циклу тематичного удосконалення з урології:
1) Причини виникнення та механізм розвитку сечокам’яної хвороби.
2) Клінічна симптоматика при каменях нирок, сечоводів, сечового міхура,
передміхурової залози, сечівника.
3) Сучасні методи діагностики сечокам’яної хвороби.
4) Диференційна діагностика та тактика лікування ниркової коліки.
5) Консервативні та хірургічні методи лікування сечокам’яної хвороби.
6) Лікування кораловидних каменів нирок.
7) Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби.
8) Етіологія, патогенез, діагностика, лікування і профілактика запальних
ускладнень сечокам’яної хвороби.
9) Санаторно-курортне лікування при сечокам’яній хворобі.
10) Профілактика та метафілактика сечокам’яної хвороби.

План лекційного курсу:
Лекція № 1 – Сечокам’яна хвороба – етіологія, патогенез, клініка, діагностика.
Лекція № 2 – Камені сечоводів, клінічні прояви. Діагностика і лікування.
Лекція № 3 – Камені сечового міхура. Етіопатогенез. Клінічні прояви. Діагностика
лікування.
Лекція № 4 – Камені передміхурової залози і сечівника. Етіопатогенез. Прояви.
Діагностика і лікування.
Лекція № 5 – Запальні ускладнення сечокам’яної хвороби. Патогенез, клініка,
лікування та профілактика.
Лекція № 6 – Кораловидні камені нирок. Виникнення, діагностика.
Лекція № 7 – Консервативні методи лікування сечокам’яної хвороби.
Лекція № 8 – Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби.

Додаткові програми:
1. Спеціальна військова підготовка 2 год.
2. Основи раціональної фармакотерапії 2 год.
3. Медичне і фармацевтичне право 2 год.
4. Новітні інформаційні технології в медицині та фармації 2 год.
Разом 8 год.

Детальніше

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
Тематичного удосконалення за темою
«Ендоурологія. Сучасні методи лікування сечокам`яної хвороби. Неспецифічні
запальні захворювання. Діагностика та лікування.»
лекції – 6 год.
семінарські заняття – 18 год.
практичні заняття – 20 год.
самостійна робота – 34 год.
додаткові програми – 8 год.
Всього – 90 год.
Кредити ECTS – 3,0

Мета і завдання циклу:

удосконалення знань лікарів-урологів з питань
сучасної діагностики та лікування сечокам’яної хвороби, методики її
діагностики, лікування, профілактики та метафілактики. Ознайомитися з
ендоскопічними методами лікування сечокам’яної хвороби.

Перелік питань, якими повинен володіти лікар-уролог по закінченні
циклу тематичного удосконалення з урології:
1) Причини виникнення та механізм розвитку сечокам’яної хвороби.
2) Клінічна симптоматика при каменях нирок, сечоводів, сечового міхура,
передміхурової залози, сечівника.
3) Сучасні методи діагностики сечокам’яної хвороби.
4) Диференційна діагностика та тактика лікування ниркової коліки.
5) Консервативні та хірургічні методи лікування сечокам’яної хвороби.
6) Лікування кораловидних каменів нирок.
7) Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби.
8) Етіологія, патогенез, діагностика, лікування і профілактика запальних
ускладнень сечокам’яної хвороби.
9) Санаторно-курортне лікування при сечокам’яній хворобі.
10) Профілактика та метафілактика сечокам’яної хвороби.

План лекційного курсу:
Лекція № 1 – Сечокам’яна хвороба – етіологія, патогенез, клініка, діагностика.
Лекція № 2 – Камені сечоводів, клінічні прояви. Діагностика і лікування.
Лекція № 3 – Камені сечового міхура. Етіопатогенез. Клінічні прояви. Діагностика
лікування.
Лекція № 4 – Камені передміхурової залози і сечівника. Етіопатогенез. Прояви.
Діагностика і лікування.
Лекція № 5 – Запальні ускладнення сечокам’яної хвороби. Патогенез, клініка,
лікування та профілактика.
Лекція № 6 – Кораловидні камені нирок. Виникнення, діагностика.
Лекція № 7 – Консервативні методи лікування сечокам’яної хвороби.
Лекція № 8 – Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби.

Додаткові програми:
1. Спеціальна військова підготовка 2 год.
2. Основи раціональної фармакотерапії 2 год.
3. Медичне і фармацевтичне право 2 год.
4. Новітні інформаційні технології в медицині та фармації 2 год.
Разом 8 год.

Детальніше

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
тематичного удосконалення за темою
«Урологія для хірургів»
Кількість навчальних годин: лекції – 6 год.
Практичні заняття – 20 год.
Семінарські заняття – 18 год.
Самостійна робота – 34 год.
Додаткові дисципліни – 8 год.
Залік – 4 год.
Всього – 90 год.
Кредити ECTS – 3

Детальніше

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
Циклу спеціалізації зі спеціальності «Урологія»
Термін навчання 4 місяці
( для лікарів, які не працювали за спеціальністю більше трьох років)
Кількість навчальних годин: лекції – 110год.
Практичні заняття – 320 год.
Семінарські заняття – 114 год.
Самостійна робота – 34 год.
Додаткові дисципліни – 80 год.
Залік – 6 год.
Всього – 630 год.
Кредити ECTS – 21.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА.
Навчальна прогама циклу спеціалізації за спеціальністю «Урологія»
призначена для підготовки лікарів-спеціалістів данного профілю і є
нормативним документом, в якому визначено зміст навчання на циклі та
встановлено вимоги щодо обсягу та рівня професійної підготовки фахівця.
Мета циклу спеціалізації – підготовка лікарів відповідно до вимог
освітньо-кваліфікаційної характеристики лікаря-спеціаліста за спеціальністю
«Урологія».
Термін навчання для лікарів-спеціалістів, які закінчили інтернатуру або
спеціалізацію за спеціальністю «Урологія» 4 місяці.
Зміст програми охоплює весь обсяг неохідних теоретичних знань, умінь і
практичних навичок, визначених для підготовки лікаря-спеціаліста з урології.
Програму побудовано за системо блоків. Основними блоками є 14 курсів
програми. Курс –самостійна частина програми, в якій подано значну за обсягом
інформацію з певної галузі урології або суміжних дисциплін. В процесі навчання
передбачено такі види занять: лекції, семінари та практичні заняття. Планується
поза аудиторна самостійна робота слухачів. При необхадності ця робота
проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує
можливість індивідуального доступу слухача до потрібних дидактичних засобів.
За додатковими програмами включено 8 курсів: з імунології та проблем
СНІДу, організації невідкладної медичної допомоги населенню при
надзвичайних ситуаціях, радіаційної медицини, особливо небезпечних інфекцій,
медичної інформатики, військової медицини, туберкульозу та гуманітарних
аспектів клінічного мислення лікарів.
Факультативно слухачі будуть ознайомлені з історією України, основами
конституційного права громадян України.
Для визначення рівня знань і навичок слухачів програмою передбачені такі
види контролю: після кожного розділу програми проводиться проміжний
контроль, для заключного іспиту використовують атестаційну комп`ютерну
тестову програму, затверджену Міністерством охорони здоров`я України.
Слухачам, які виконали навчальну програму, успішно пройшли атестацію на
визначення рівня знань та практичних навичок та склали комп’ютерний іспит, видається
сертифікат встановленого зразку про присвоєння звання «лікар-спеціаліст» за
спеціальністю «Урологія».

Детальніше

РОБОЧА ПРОГРАМА
Рання діагностика та основні аспекти лікування окоурологічної
патології. ( Для сімейних лікарів).

Кількість навчальних годин: лекції – 6 год
практичні заняття – 20 год
семінарські заняття – 18 год
самостійна робота – 34 год
залік – 4 год
додаткові дисципліни – 8 год
всього – 90 годин.
Кредити ECTS – 3.

Мета і завдання циклу:

удосконалення знань сімейних лікарів з питань сучасної
діагностики, клінічному перебігу, лікуванню хворих з онкоурологічною патологією,
Вивчити сучасний стан проблем, прогноз та працездатність.

Детальніше

РОБОЧА ПРОГРАМА
Тематичного удосконалення за темою «Лапароскопія в урології»

Кількість навчальних годин: лекції – 6 год.
Практичні заняття – 20 год.
Семінарські заняття – 18 год.
Самостійна робота – 34 год.
Додаткові дисципліни – 8 год.
Залік – 4 год.
Кредити ECTS – 3.

Мета і завдання курсу:

оволодіння лікарями-слухачами навиків застосування
сучасних лапароскопічних методик в урологічній практиці, знань особливостей
анатомії та фізіології сечовидільної та чоловічої статевої системи, етіології та
патогенезу основних урологічних захворювань, їх симптоматикою та діагностикою.
Ознайомлення з показами, протипоказами, можливими ускладненнями та їх
профілактикою в застосуванні лапароскопічних методик.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Історія розвитку лапароскопії.
• Основні принципи лапароскопічних технологій.
• Технічне забезпечення для виконання лапароскопії.
• Інсуфлятори для створення пневмоперитонеуму.
• Балонні дилятатори для ретроперитонеального та екстраперитонеального
доступу.
• Відеообладнання та джерела світла.
• Різновиди троакарів.
• Електрохірургічні інструменти. «Ligasure», «Harmonic».
• Лапароскопічні хірургічні інструменти.
• Основні принцими роботи з лапароскопічними інструментами.
• Різні техніки лапароскопічних швів.
• Робота на лапароскопічному тренажері.
• Принципи гемостазу при лапароскопічних операціях.
• Урологічні патології, що потребують хірургічного лікування (класифікація,
етіопатогенез, клініка, діагностика, лікування).
• Покази та протипокази до лапароскопічного методу хірургічного лікування
урологічних патологій.
• Підготовка хворого до лапароскопічної операції.
• Антибіотикопрофілактика при застосуванні лапароскопічних методів лікування.
• Організаційна структура операційної.
• Вкладання хворого на операційному столі при застосуванні лапароскопічних
методів.
• Методи встановлення першого троакара.
• Лапароскопічні методики лікування варикоцелє.
• Лапароскопічні методики лікування крипторхізму.
• Лапароскопічні методики доступу до нирки.
• Лапароскопічні методики пієлопластики при аномаліях розвитку.
• Лапароскопічні методики пієлолітотомії та уретеролітотомії.
• Лапароскопічні методики нефропексії.
• Лапароскопічні методики нефректомії.
• Лапароскопічні методики радикальної нефректомії.
• Лапароскопічні методики нефруретеректомії.
• Лапароскопічні методики резекції нирки.
• Лапароскопічні методики доступу до органів тазу.
• Лапароскопічні методики дивертикулектомії сечового міхура.
• Лапароскопічні методики лікування нориць сечовивідних органів.
• Лапароскопічні методики ретроперитонеальної та тазової лімфаденектомії.
• Лапароскопічні методики радикальної цистектомії.
• Лапароскопічні методики радикальної простатектомії.
• Профілактика ускладнень лапароскопічних операцій та їх усунення.

Детальніше

РОБОЧА ПРОГРАМА
Неспецифічні запальні захворювання органів сечостатевої системи.
Нетримання сечі. ( Для сімейних лікарів).

Кількість навчальних годин: лекції – 6 год
практичні заняття – 20 год
семінарські заняття – 18 год
самостійна робота – 34 год
іспит – 4 год
додаткові дисципліни – 8 год
всього – 90 годин.
Кредити ECTS – 3.

Мета і завдання циклу:

удосконалення знань лікарів-урологів з питань етіології, патогенезу
та сучасної діагностики і лікування неспецифічних запальних захворювань органів
сечостатевої системи та нетримання сечі.

Рекомендований план проведення практичних занять:

1Етіологія та патогенез неспецифічних запальних
захворювань органів сечостатевої системи.
2 Фізикальні, лабораторні та інструментальні методи
дослідження в урології неспецифічних запальних
захворювань органів сечостатевої системи.
3 Роль рентгенологічних методів діагностики та
УЗД для діагностики неспецифічних запальних
захворювань органів сечостатевої системи та
нетримання сечі.
4 Принципи антибактеріального лікування
неспецифічних запальних захворювань органів
сечостатевої системи.
5 Гострий пієлонефрит: клініка та лікування.
6 Хронічний пієлонефрит: клініка та лікування.
7 Цистит: клініка та лікування.
8 Клініка, діагностика та лікування уретритів.
Захворювання чоловічого статевого члена.
9 Орхоепідидиміт: клініка, діагностика та лікування.
10 Простатит.
11 Оперативне лікування запальних захворюваннях
органів сечостатевої системи: нефректомія,
декапсуляцїя нирки, нефростомія, та стентування
нирки. Оперативні доступи.
12 Віддалені наслідки перенесених неспецифічних
запальних захворювань органів сечостатевої
системи.
13 Етіологія та патогенез виникнення нетримання сечі.
14 Фізикальні, лабораторні та інструментальні методи
дослідження в урології при нетриманні сечі.
15 Принципи лікування нетримання сечі.

Детальніше

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для занять з слухачами циклу ТУ м. Луцьк
“Онкоурологія”

Кількість навчальних годин: лекції – 12, семінарські заняття – 20,
практичні заняття – 40, самостійна робота – 36,
додаткові програми – 12
Разом – 120
Кредити ECTS – 4,0

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
тематичного удосконалення
за темою «Онкоурологія для урологів»
Кількість навчальних годин: лекції – 12, семінарські заняття – 20,
практичні заняття – 40, самостійна робота – 36,
додаткові програми – 12
Разом – 120
Кредити ECTS – 4,0

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для занять з слухачами циклу ТУ м. Рівне
«Актуальні питання урології»
Кількість навчальних годин: лекції – 6 год.
Практичні заняття – 20 год.
Семінарські заняття – 18 год.
Самостійна робота – 34 год.
Додаткові дисципліни – 8 год.
Залік – 4 год.
Всього – 90 год.
Кредити ECTS – 3

Мета та завдання навчальної дисципліни:
Мета циклу: удосконалення теоретичних знань, набуття слухачем практичних навичок та вмінь з
сучасних аспектів діагностики та лікування урологічних захворювань.
Завдання: удосконалення теоретичних знань, практичних навичок та вмінь з питань діагностики та
лікування урологічних захворювань для сімейних лікарів, лікарів-хірургів та лікарів-урологів, що
працюють на дільницях чи у лікувально-профілактичних відділеннях багатопрофільних лікарень.

Тематичний план практичних занять
1.Аномалії сечостатевих органів. Аномалії нирок, верхніх та нижніх сечовивідних
шляхів, аномалії зовнішніх статевих органів. Класифікація, клінічні прояви,
діагностика, методи лікування.
2.Полікистоз, гідронефроз, нефроптоз, варикоцеле. Діагностика, методи лікування.
Аномалії розвитку чоловічих та жіночих статевих органів. Класифікація, клінічні
прояви, діагностика, методи лікування.
3. Камені передміхурової залози і сечівника. Етіопатогенез. Клінічні
прояви. Ниркова коліка. Діагностика, диференційна діагностика, лікування.
4. Консервативні методи лікування сечокам’яної хвороби. Фітотерапія у
в лікуванні сечокам’яної хвороби.
5.Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби. Сучасні методики
ендоскопічних операцій при каменях нирок, сечоводів, сечового міхура.
Екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія у лікуванні сечокам’яної хвороби.
6. Ушкодження нирок і сечоводів. Класифікація, клінічні прояви, діагностика та
лікування.
7. Ушкодження сечівника /уретри/ під час акушерсько-гінекологічних операцій.
Клінічні прояви. Діагностика і лікування.
8. Клінічна картина Діагностика туберкульозу сечостатевої системи.
9. Туберкульоз нирок, сечоводів, сечового міхура. Патогенез, патоморфологія,
клініка, діагностика, диференціальна діагностика
10.Злоякісні пухлини нирок, ниркових мисок, сечоводу, сечового міхура. Етіологія,
патогенез, діагностика, клініка. Скринінг та рання діагностика раку простати.
Простатспецифічний антиген роль в діагностиці раку простати.
11. Сучасні методи лікування пухлин нирок, ниркових мисок, сечоводу.
12. Сучасні методи лікування пухлин простати, сечового міхура. Сучасні методи
лікування пухлин яєчок та статевого члена.
13. Гострий та хронічний пієлонефрит. Етіопатогенез. Класифікація. Клінічні прояви
та діагностика. Лікування.
14. Цистит. Цисталгія. Уретрит. Етіопатогенез. Класифікація. Клінічні прояви та
діагностика. Лікування.
15. Гострий та хронічний простатит. Етіопатогенез, класифікація, клінічні прояви,
методи діагностики та лікування.
16. TORCH-інфекції в етіології запальних процесів чоловічої статевої сфери.
17. Нейрогенна, ендокринна імпотенція. Етіопатогенез, клінічні прояви та
діагностика. Лікування.
18. Чоловічий клімакс. Етіопатогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика та
лікування.

Детальніше

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для практичних занять з слухачами циклу ТУ
«Актуальні питання урології»
Кількість навчальних годин: лекції – 6 год.
Практичні заняття – 20 год.
Семінарські заняття – 18 год.
Самостійна робота – 34 год.
Додаткові дисципліни – 8 год.
Залік – 4 год.
Всього – 90 год.
Кредити ECTS – 3

Мета та завдання навчальної дисципліни:
Мета циклу: удосконалення теоретичних знань, набуття слухачем практичних навичок та вмінь з
сучасних аспектів діагностики та лікування урологічних захворювань.
Завдання: удосконалення теоретичних знань, практичних навичок та вмінь з питань діагностики та
лікування урологічних захворювань для сімейних лікарів, лікарів-хірургів та лікарів-урологів, що
працюють на дільницях чи у лікувально-профілактичних відділеннях багатопрофільних лікарень.

Тематичний план практичних занять
1.Аномалії сечостатевих органів. Аномалії нирок, верхніх та нижніх сечовивідних
шляхів, аномалії зовнішніх статевих органів. Класифікація, клінічні прояви,
діагностика, методи лікування.
2.Полікистоз, гідронефроз, нефроптоз, варикоцеле. Діагностика, методи лікування.
Аномалії розвитку чоловічих та жіночих статевих органів. Класифікація, клінічні
прояви, діагностика, методи лікування.
3. Камені передміхурової залози і сечівника. Етіопатогенез. Клінічні
прояви. Ниркова коліка. Діагностика, диференційна діагностика, лікування.
4. Консервативні методи лікування сечокам’яної хвороби. Фітотерапія у
в лікуванні сечокам’яної хвороби.
5.Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби. Сучасні методики
ендоскопічних операцій при каменях нирок, сечоводів, сечового міхура.
Екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія у лікуванні сечокам’яної хвороби.
6. Ушкодження нирок і сечоводів. Класифікація, клінічні прояви, діагностика та
лікування.
7. Ушкодження сечівника /уретри/ під час акушерсько-гінекологічних операцій.
Клінічні прояви. Діагностика і лікування.
8. Клінічна картина Діагностика туберкульозу сечостатевої системи.
9. Туберкульоз нирок, сечоводів, сечового міхура. Патогенез, патоморфологія,
клініка, діагностика, диференціальна діагностика
10.Злоякісні пухлини нирок, ниркових мисок, сечоводу, сечового міхура. Етіологія,
патогенез, діагностика, клініка. Скринінг та рання діагностика раку простати.
Простатспецифічний антиген роль в діагностиці раку простати.
11. Сучасні методи лікування пухлин нирок, ниркових мисок, сечоводу.
12. Сучасні методи лікування пухлин простати, сечового міхура. Сучасні методи
лікування пухлин яєчок та статевого члена.
13. Гострий та хронічний пієлонефрит. Етіопатогенез. Класифікація. Клінічні прояви
та діагностика. Лікування.
14. Цистит. Цисталгія. Уретрит. Етіопатогенез. Класифікація. Клінічні прояви та
діагностика. Лікування.
15. Гострий та хронічний простатит. Етіопатогенез, класифікація, клінічні прояви,
методи діагностики та лікування.
16. TORCH-інфекції в етіології запальних процесів чоловічої статевої сфери.
17. Нейрогенна, ендокринна імпотенція. Етіопатогенез, клінічні прояви та
діагностика. Лікування.
18. Чоловічий клімакс. Етіопатогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика та
лікування.

Детальніше

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для практичних занять з слухачами циклу ТУ
«Ультразвукова діагностика ургентної урологічної патології в практиці урологів, хірургів, сімейних лікарів»

Кількість навчальних годин: лекції – 6 год.

Практичні заняття – 20 год.

Семінарські заняття – 18 год.

Самостійна робота – 34 год.

Додаткові дисципліни – 8 год.

 Залік – 4 год.

Всього – 90 год.

Кредити ECTS – 3.

Докладніше

Робоча програма для аспірантів

“Онкоурологія”

Програма вивчення освітньої компоненти «Онкоурологія» складена відповідно до освітньо-наукової програми «Медицина»

третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти

галузі знань – І «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення»

спеціальності – І2 «Медицина»

Опис освітньої компоненти (анотація). Робоча навчальна програма освітньої компоненти «Онкоурологія» підготовки докторів філософії за спеціальністю І2 «Медицина», спеціалізацією «Урологія» спрямована на вдосконалення знань та вмінь щодо верифікації онкологічної патології сечовидільної та чоловічої статевої систем (рак передміхурової залози, нирки, сечового міхура, яєчок та ін.), сучасними методами їх діагностики, хірургічного, медикаментозного та комбінованого лікування. Особлива увага приділяється сучасним тенденціям у галузі таргетної терапії, імунотерапії, малоінвазивної хірургії, веденню хворих після лікування та питанням паліативної допомоги. Дана програма є частиною освітньої програми підготовки докторів філософії в рамках професійної спеціалізації та розрахована на 3 кредити ECTS.

Детальніше

Робоча програма для аспірантів

Робоча програма для аспірантів

Робоча програма для аспірантів

Робоча програма для аспірантів

Програма вивчення освітньої компоненти «Малоінвазивні методи лікування урологічних захворювань» складена відповідно до освітньо-наукової програми «Медицина»

третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти

галузі знань – І «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення»

спеціальності – І2 «Медицина»

Опис освітньої компоненти (анотація). Робоча навчальна програма освітньої компоненти «Малоінвазивні методи лікування урологічних захворювань» підготовки докторів філософії за спеціальністю І2 «Медицина», спеціалізацією «Урологія» спрямована на оволодіння здобувачами знаннями щодо сучасних малоінвазивних методів діагностики й лікування урологічних захворювань, включаючи ендоскопічні, лапароскопічні та роботизовані технології. Вона передбачає вивчення світових стандартів, національних протоколів та клінічних рекомендацій, а також їхнє застосування у практиці та наукових дослідженнях. Дана програма є частиною освітньої програми підготовки докторів філософії в рамках професійної спеціалізації та розрахована на 3 кредити ECTS.

Детальніше

ПРОГРАМА ОСВІТНЬОЇ КОМПОНЕНТИ

«Урологія з оцінкою результатів лабораторних досліджень »

ВБ 4.2

(курс за вибором)

підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти

галузі знань І Охорона здоров’я та соціальне забезпечення,

спеціальності І6 «Технології медичної діагностики та лікування»

спеціалізація «Лабораторна діагностика»

Опис освітньої компоненти (анотація). Робоча навчальна програма освітньої компоненти «Урологія з оцінкою результатів лабораторних досліджень» «Технології медичної діагностики та лікування» підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти

галузі знань І Охорона здоров’я та соціальне забезпечення, спеціальності І6 «Технології медичної діагностики та лікування» спеціалізація «Лабораторна діагностика» спрямована на вдосконалення знань та вмінь щодо лабораторної діагностики патології сечовидільної та чоловічої статевої систем (запальні захворювання сечовидільної та чоловічої статевої системи, туберкульоз,  травматичні пошкодження сечостатевої системи, онкологічні захворювання сечовидільної та чоловічої статевої системи, непліддя в чоловіків). Особлива увага приділяється сучасним тенденціям у галузі онкології – онкомаркери та генетичні пошкодження. Дана програма є частиною освітньої програми підготовки докторів філософії в рамках професійної спеціалізації та розрахована на 3 кредити ECTS.

Детальніше

РОЗКЛАД                

Урологія 4 курс

« Андроурологія» 5 курс                      

«Онкоурологія»  6 курс

Тематичний план та графік лекцій (весняний семестр 25-26)

Графік проведення консультацій та прийому відробок (весняний семестр 25-26)

[]

Верифікація результатів навчання

Поточний контроль

здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. На всіх практичних заняттях застосовуються види стандартизованого контролю теоретичної підготовки та контроль засвоєння практичних навичок. Кожне практичне заняття передбачає розбір теоретичного матеріалу, індивідуальне поточне опитування, виконання студентами практичної роботи та тестування. Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. За підсумком усіх видів діяльності виставляється підсумкова оцінка за тему за чотирибальною шкалою.

Зн-1 – Зн-2,

Ум-1 – Ум -3,

К-1 – К-2

АВ-1- АВ-3

Л 1-6,

П-1-9,

СРС-1-10

Тестовий контроль (студент в системі Mіsа отримує 10 тестів, відповідає та отримує результат у балах (від 0 до 10) та відсотках (від 0 до 100)).

Демонстрація практичної навички, звіт про виконану практичну роботу.

Відповідь на запитання викладача

Відмінно («5») -студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал теми заняття, демонструє глибокі і всебічні знання відповідної теми,. правильно, чітко, логічно і повно відповідає на всі стандартизовані питання поточної теми, включно з питаннями лекційного курсу і самостійної роботи. Тісно пов’язує теорію з практикою і правильно демонструє виконання (знання) практичних навичок. Вирішує задачі підвищеної складності, вміє узагальнювати матеріал. Правильно відповів на 9-10 тестових питань

Добре («4») – студент добре засвоїв теоретичний матеріал заняття, правильно, і по суті відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Демонструє виконання (знання) практичних навичок. Правильно використовує теоретичні знання при вирішенні практичних завдань. Вміє вирішувати легкі і середньої складності задачі. Володіє необхідними практичними навиками і прийомами їх виконання в обсязі, що перевищує необхідний мінімум. Правильно відповів щонайменше на 7-8 тестових питань.

Задовільно («3») – студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної теми, неповно, за допомогою додаткових питань, відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Не може самостійно побудувати чітку, логічну відповідь. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок студент робить помилки. Студент вирішує лише найлегші задачі, володіє лише обов’язковим мінімумом методів дослідження. Правильно відповів щонайменше на 5-6 тестових питань.

Незадовільно («2») – студент не опанував навчальний матеріал теми, не знає наукових фактів, визначень, не може дати логічну відповідь, не відповідає на додаткові запитання, не розуміє змісту матеріалу. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок робить значні, грубі помилки. Відповів на менше, ніж 5 тестових питань.

Підсумковий контроль

Загальна система оцінювання

Участь у роботі впродовж семестру – 100%

Шкали оцінювання

традиційна 4-бальна шкала, багатобальна (200-бальна) шкала, рейтингова шкала ECTS

Умови допуску до підсумкового контролю

Студент відвідав усі практичні (лабораторні, семінарські) заняття і отримав не менше, ніж 120 балів за поточну успішність

Вид підсумкового контролю

Методика проведення підсумкового контролю

Критерії зарахування

Залік

Мають бути зараховані усі теми, винесені на поточний контроль. Оцінки з 4-ри бальної шкали конвертуються у бали за багатобальною (200-бальною) шкалою відповідно до Положення «Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчальної діяльності студентів»

Максимальна кількість балів – 200.

Мінімальна кількість балів- 120

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 200 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 120 балів.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином

Оцінка з дисципліни базується на результатах поточної навчальної діяльності та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано». Для зарахування студент має отримати за поточну навчальну діяльність бал не менше 60% від максимальної суми балів з дисципліни (120 балів).

[]

Лікувально-консультативна робота

79010, м. Львів, вул. Юрія Руфа, 6.

79000, м. Львів, вул. Миколайчука, 9.

Наукова робота та видавнича діяльність

Відповідальний за наукову роботу – д.м.н., професор, Воробець Дмитро Зіновійович, +380974784740, dv@ukr.net

Інформація про найбільш вагомі наукові досягнення/результати НДР
– назва конкретного результату проведених досліджень та його форма (технологія,
метод, методика, спосіб тощо);
Основні досягнення
1. На основі результатів дисперсійного та класифікаційного аналізів доведено, що із
вивчених променевих біомаркерів на основі КТ (інтенсивність сигналу, відношення
променевої щільності сигналу пухлини до нормальної ниркової паренхіми) та МРТ
(інтенсивність сигналу дифузійно-зважених зображень, вимірюваний коефіцієнт
дифузії), при диференційній діагностиці солідного нирково-клітинного раку та
доброякісних пухлин нирок, найвищі показники чутливості та специфічності були
отримані при застосуванні вимірюваного коефіцієнта дифузії дифузійно-зважених
зображень МРТ із пороговим значенням 2,0×10-3 мм2/с і які становили відповідно 100%
та 81,8%, а площа під кривою – area under the curve (AUC) складала 0,993 (р<0,001), при
відсутності променевого навантаження на хворого. Використання вимірюваного
коефіцієнта дифузії дозволяло диференціювати гістологічні підтипи нирково-клітинного
раку: світлоклітинний від несвітлоклітинного із чутливістю та специфічністю відповідно
93,4% та 96,7% (AUC=0,981, р<0,001) та граничною величиною 1,66×10-3 мм2/с;
папілярний від хромофобного із чутливістю та специфічністю відповідно 93,4% та 86,7%
(AUC=0,956, р<0,001) при пороговому значенні 1,48×10-3 мм2/с. Диференціація
світлоклітинного нирково-клітинного раку низького від високого ступеня за Fuhrman на
основі вимірюваного коефіцієнта дифузії, була можливою з чутливістю та
специфічністю відповідно 93,3% та 85,2% (AUC=0,881, р<0,001) при пороговому
значенні 1,77×10-3 мм2/с. Чутливість та специфічність при диференціації кістозного
нирково-клітинного раку при кістах ІІF класу за Bosniak при застосуванні вимірюваного
коефіцієнта дифузії із граничним значенніям 3,03×10−3 мм2/с, становили відповідно
93,0% та 80,0% (AUC=0,867, р=0,002). Враховуючи отримані результати, вимірюваний
коефіцієнт дифузії дифузійно-зважених зображень МРТ може бути використаний у
якості променевого біомаркеру при диференціації солідного і кістозного нирково-
клітинного раку, відіграючи роль «променевої біопсії», і на відміну від КТ дозволяє
уникати значного променевого навантаження на хворого.
2. Було доведено, що застосування ВКД з пороговою величиною 1,28×10-3 мм2/с
дозволяло диференціювати локальний рецидив нирково-клітинного раку від
фібротичних післяопераційних змін паренхіми нирки із 100% чутливістю, 80%
специфічністю та високою точністю: AUC=0,980 (95% ДІ=0,945-0,998, р<0,001) та при
відсутності променевого навантаження на хворого.
3. Доведено існування достовірної різниці між середнім рівнем експресії мікроРНК-15а у
хворих з нирково-клітинним раком, пацієнтів із доброякісними пухлинами нирок та
здорових осіб (р<0,001). При диференційній діагностиці даної патології та доброякісних
пухлин нирки, чутливість та специфічність при пороговому значенні експресії 5,00E-06
УО становили відповідно 98,1% та 100% (AUC=0,955, р<0,001). На 8-й день після
оперативного втручання було отримано статистично достовірне (р<0,001) зниження
експресії міР-15а в середньому на 99,53% (з 2,50E-01±2,72E-01 УО до 1,18E-03±5,36E-
04 УО), що має потенціал використання для оцінки радикальності проведеного лікування
та моніторингу післяопераційного перебігу. При пороговому значенні вільної тотальної
РНК 1641,24 нг/мкл, спектроскопічно виміряної в сечі, диференціація наявності
мікроскопічної інвазії чашко-мискової системи від її відсутності, при нирково-
клітинному раку, були можливими із чутливістю та специфічністю 100%. Таким чином,
експресія міР-15а може застосовуватись як чутливий молекулярний біомаркер для
діагностики та скринінгу даної патології.
4. Було виявлено, що індекс резистентності допплер-УЗД достовірно відображує динаміку
реноваскулярної резистентності у хворих із нирково-клітинним раком до та після
селективної емболізації ниркових артерій. У хворих із підвищенням індексом
резистентності після емболізації у порівнянні із вихідним значенням >38,71%
прогнозований об’єм оціночної інтраопераційної крововтрати був <250 мл, при зростанні
на 20,98%-38,70% прогнозований об’єм крововтрати <500 мл, при підвищенні <20,97%
існує високий ризик значної інтраопераційної крововтрати (>500 мл). Підвищення
індексу резистентності після емболізації ≤4% у порівнянні з початковим значенням,
може розглядатись як її неефективність та показ до ре-емболізації ниркових артерій.
5. Застосування порогового значення вимірюваного коефіцієнта дифузії ↓1,73% (через 1
місяць після початку лікування пазопанібом у порівнянні із вихідною величиною), для
диференціації хворих із прогресом захворювання та без, дозволило отримати показники
чутливості та специфічності відповідно 100% та 81,8% (AUC=0,927, р<0,001).
6. Аналіз виживаності довів, що раково-специфічне виживання у хворих із нирково-
клітинним раком та рівнем тканинної експресії мікроРНК-15а (міР-15а) ≤0,10 УО, 5-
річне CSS становило 92,31% а середня тривалість виживання складала 59,88±0,12
місяців, в той час коли 5-річне раково-специфічне виживання у підгрупі пацієнтів із
експресією міР-15а>0,10 УО значно відрізнялось і становило всього 54,8%, а середня
тривалість виживання складала 49,74±2,16 місяців (р<0,001). Такі дані доводять
практичну цінність експресії міРНК-15а у якості прогностичного біомаркеру.
7. За допомогою радіогенетичного аналізу було доведено, що комбінація шести
променевих характеристик нирково-клітинного раку дозволяє достовірно передбачати
рівень тканинної експресії міРНК-15а (скорегований R2=0,8336, р<0,001), що може бути
використано у випадку недоступності методів дослідження для прогнозування перебігу
даного захворювання, а розроблена поліноміальна модель – як сурогат експресії міР-15а
у якості прогностичного біомаркеру.
8. На основі отриманих даних було розроблено алгоритм діагностики та лікування хворих
із нирково-клітинним раком із застосуванням новітніх променевих та молекулярних
біомаркерів, а також удосконалено інтегровану прогностичну систему UISS для
локалізованого захворювання.
9. При вивченні показників ФНП-β в сечі хворих на РСМ було виявлено, що у хворих
досліджуваних груп, до лікування вихідні середні значення даного молекулярного
маркеру суттєво між собою не відрізнялись і становили 36,23±5,63 pg/ml, 34,72±6,16
pg/ml та 33,82±4,62 pg/ml відповідно (р>0,05). Проте, ми виявили, що у хворих основної
групи на 2-й день після шостої інстиляції БЦЖ-вакцини, середній рівень ФНП-β
достовірно збільшувався з 36,23±5,63 pg/ml до 68,45±7,12 pg/ml, тобто в середньому
+88,9%, 95% ДІ=76,5-98,4 (р=0,02). Однак, у групі із рецидивуючим перебігом середній
рівень ФНП-β у сечі суттєво не змінювався порівняно з початковим значенням і складав
34,72±6,16 pg/ml та 38,35±6,89 pg/ml відповідно (р=0,36). В підсумку, серед вивчених
молекулярних маркерів, найбільшу інформативність у прогнозуванні ефективності
адювантної внутрішньоміхурової БЦЖ-терапії на її ранньому етапі, у хворих на РСМ
стадії T1N0M0, продемонстрували визначені в сечі ФНП-a та ФНП-β, що може бути
пов’язане із їхньою роллю у якості промоутерів запалення, що є важливою ланкою при
БЦЖ-терапії.
10. На основі отриманих даних був розроблений діагностично-лікувальний алгоритм для
хворих із раком сечового міхура із застосуванням молекулярних маркерів ФРЕС,
ФНП-a та ФНП-β.
11. Встановлено критичні пороги відсікання для імунологічних показників у чоловіків з
варикоцеле, які є ранніми діагностичними критеріями ураження яєчок та імовірного
розвитку непліддя.
12. Визначено, що множинні перехресні кореляційні взаємозв’язки між показниками
соноеластограми, спермограми, про-/антиоксидантної, L-аргінін/NO, іон-
транспортувальної та імунної систем свідчать про поліетіологічність порушень
фертильного потенціалу у хворих на варикоцеле.
13. Розпрацьовано діагностично-лікувальні алгоритми при варикоцеле з урахуванням
порогових значень прогностичних маркерів зниження репродуктивної здатності
чоловіків.
14. З метою встановлення провідних патогенетичних ланок порушень репродуктивної
здатності у хворих на лівобічне варикоцеле ІІ-ІІІ ст. необхідно поглиблювати знання
щодо кореляційних взаємозв’язків параметрів спермограми, гемодинаміки у судинах
сім’яного канатика і яєчка, а також, про-/антиоксидантної, L-аргінін/NO, іон-
транспортувальної та імунної систем на локальному і системному рівнях.
Медична ефективність: У роботі вдосконалено методи діагностики, передбачення
ефективності лікування та прогнозування віддалених результатів хворих із НКР, раком
сечового міхура та варикоцеле. Розроблено концептуальні підходи до практичного
використання променевих методик і молекулярних біомаркерів..
Соціальна ефективність: Запропонована поліноміальна модель регресії на основі
променевих характеристик пухлини дозволяє прогнозувати та покращити виживаність хворих
на НКР без застосування молекулярних методів діагностики, а удосконалення точності
діагностики та післяопераційного прогнозування на підставі застосування застосування
результатів дослідження молекулярних маркерів – факторів росту ендотелію судин та некрозу
пухлин дозволяє покращити виживаність хворих на рак сечового міхура.
Економічна ефективність: Завдяки впровадженню опрацьованих нових променевих та
молекулярних методик можливо зменшити фінансові витрати на дороговартісні та трудомісткі
методи діагностики.
– назва НДР: «Молекулярно-генетичні, імунологічні та біохімічні фактори
прогнозування урологічних захворювань»
– тип роботи – прикладна,
– керівник НДР : зав. кафедри урології проф. Боржієвський А.Ц.,
– роки виконання: 2018-2022 рр.
– перелік наукових публікацій з посиланнями – електронними лінками:
Монографії – 1
Пасічник С.М.,Стаховський Е.О.,Гоженко А.І.,Боржієвський А.Ц.,Мицик Ю.О. Пухлини
нирок. Діагностика та лікування хворих на хронічну хворобу нирок при нирково-клітинному
раку: монографія. Львів: ЛНМУ, 2022. – 226 с.

Навчальні посібники – 5
1. Невідкладна урологія в практиці лікарів хірургічного профілю: навчальний посібник /
Горовий В.І., Шапринський В.О., Чайка Г.В…., Воробець Д.З. – Вінниця : ТОВ
«ТВОРИ», 2019. – 824 с., іл.
2. Урологія: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / Пасєчніков С.П., Возіанов
С.О., Лісовий В.М…., Шеремета Р.З. : Нова книга, 2019. – 423 с., іл.
3. Нетримання сечі у жінок: навчальний посібник / За ред. В.І. Горового, О.І. Яцини. –
Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2020. – 472 с., іл.
4. Залобкова простатектомія в хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати:
навчальний посібник / За ред. В.І. Горового, В.О. Шапринського, І.В. Барало, О.М.
Капшука. – Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2021. – 336 с., іл.
5. Гіперактивний сечовий міхур у жінок : навчальний посібник / За ред. В.І. Горового, О.І.
Яцини, А.І. Мисака. Вінниця : ТОВ «Твори», 2022. – 368 с., іл.
Методичні рекомендації – 32
Опубліковано наукових статей – 91
− у Scopus, Web of science – 43
1. Mytsyk Y., Borzhiyevs’kyy A., Kobilnyk Y., Shulyak A., Dutka I., Borzhiyevs’kyy O.,
Górecki A. Personalized management of prostate cancer: from molecular and imaging
markers to radiogenomics. Polish Journal of Radiology. 2022;87[1]:58–62.
https://doi.org/10.5114/pjr.2022.113204 (Sopus, IF=1.02)
2. Yulian Mytsyk, Andriy Borzhiyevskyy, Ihor Dutka, Alexander Shulyak, Paweł Kowal,
Dmytro Vorobets, Michał Skrzypczyk, Oleksandr Borzhiyevs’kyy, Andrzej Górecki, Viktoria
Matskevych. Local recurrence of renal cell carcinoma after partial nephrectomy: applicability
of the apparent diffusion coefficient of MRI as an imaging marker – a multicentre study.
Polish Journal of Radiology. 2022;87(1):325–32. https://doi.org/10.5114/pjr.2022.117593
(Sopus, IF=1.02)
3. Gusakovsky, S. S. Goydyk, V. S. Grygorenko, V. N. Mytsik, Y. O. Shaderkin, I. A. Shulyak,
A. V. Badiuk, N. Adjuvant chemotherapy and recurrence factors non-invasive bladder cancer.
PharmacologyOnLine, Vol 3, 2021, p. 1363-1368.
https://pharmacologyonline.silae.it/files/archives/2021/vol3/PhOL_2021_3_A148_Gusakovs
ky.pdf (Sopus, IF=0.31)
4. The Role of Seminal Oxidative Stress Scavenging System in the Pathogenesis of Sperm DNA
Damage in Men Exposed and Not Exposed to Genital Heat Stress. Int J Environ Res Public
Health. 2022 Feb 25;19(5):2713. Fraczek M, Lewandowska A, Budzinska M, Kamieniczna
M, Wojnar L, Gill K, Piasecka M, Kups M, Havrylyuk A, Chopyak V, Nakonechnyy J,
Nakonechnyy A, Kurpisz M. DOI: 10.3390/ijerph19052713. PMID: 35270405; PMCID:
PMC8910598. (Sopus, IF= 4.614)
5. Pasichnyk M.S. Predicting changes in glomerular filtration rate in patients with kidney cancer
using mathematical model M.S. Pasichnyk, A.E. Lychkovky, E.O. Stakhovsky //
Experimental oncology, 2021 43, 2, 185-188. DOI: 10.32471/exp-oncology.2312-8852.vol-
43-no-2.16214. (Sopus, IF= 0.281)
6. Shulyak, A.V., Gusakovsky, S.S., Grygorenko, V.N., Kurilenko, V.N., Mytsyk Y.O.,
Goydyk, V.S., Badiuk, N.S. Comparative characteristics of adjuvant internal bladder
chemotherapy in patients with muscle-non-invasive bladder cancer. PharmacologyOnLine,
Vol 3, 2020, p.261-269
https://pharmacologyonline.silae.it/files/archives/2020/vol3/PhOL_2020_3_A027_Shulyak.
pdf IF=0.31
7. Shulyak, A. V., Goydyk, V. S., Gusakovsky, S. S., Grygorenko, V. N., Mytsik, Y. O., Badiuk,
N. S. Modern aspects of the use of dimethyl sulfoxide (DMSO). PharmacologyOnLine, Vol
1, 2021, p.82-89
https://pharmacologyonline.silae.it/files/archives/2021/vol1/PhOL_2021_1_A011_Shulyak.
pdf IF=0.31
8. Pietrus M, Czekaj A, Dziadkowiak D, Ratajczyk K, Trzciniecki M, Kowal P, Mytsyk Y.
Metastatic choriocarcinoma presenting as renal colic and skin lesion – case report. Wiad Lek.
2021;74(7):1763-1766 DOI: 10.36740/WLek202107135 IF=0.123
9. Kozopas N.M., Chornenka O.I., Vorobets M.Z., Lapovets L.Ye., Maksymyuk H.V. Body
mass index and sperm quality: is there a relationship? Journal of Human Reproductive
Sciences. 2020;13(2):109-113.
10. Melnyk O., Kovalenko I., Vorobets M., Onufrovych O. et al. Infectious factor detection in
azoospermia of infertile men. Deutsche Internationale Zeitschrift fur Zeitgenossische
Wissenschaft. 2021;14:29-31.
11. Mytsyk Y, Borys Y, Tumanovska L, Stroy D, Kucher A, Gazdikova K, et al. MicroRNA-15a
tissue expression is a prognostic marker for survival in patients with clear cell renal cell
carcinoma. Clin Exp Med. 2019 Nov;19(4):515–24. (IF 2.644)
12. Mytsyk Y, Pasichnyk S, Dutka I, Dats I, Vorobets D, Skrzypczyk M, et al. Systemic treatment
of the metastatic renal cell carcinoma: usefulness of the apparent diffusion coefficient of
diffusion-weighted MRI in prediction of early therapeutic response. Clin Exp Med. 2020
May;20(2):277–87. (IF 2.644)
13. Наконечный И.А. Иммунопатогенетические прогностические факторы фертильного
потенциала у мужчин с левосторонним варикоцеле / И. А. Наконечный, А. М.
Гаврилюк, А. И. Наконечный, В. В. Чопяк, М. М. Курпиш. Новости хирургии. 2019.
Т.27, № 6. С. 662-673. dоі: 10.18484/2305-0047.2019.6.662.
14. Федевич ВС. Связь степени неоплазии и молекулярных маркеров VEGF, TNF-α и TNF-
β у больных раком мочевого пузыря стадии Т3N0M0. East European Scientific Journal.
2019. 12(52/2):45-48.
15. Sergiy Gerasymov, Roman Kopets, Ivan Kuibida, Iryna Chernyavska, Vasyl Cherepanyn,
Roman Mazo, Vitaliy Fedevych. Dietary supplementation with anovel L-catnitine multi-
micronutrient in idiopathic male subfertility involving oligo-, astheno-, teratozoospermia: A
randomized clinical study. Andrology 25 January 2020: 2-10. DOI: 10.1111/andr.12805
16. Pasichnyk S, Voronina O, Mytsyk Y. The evaluation of pathomorphological changes of intact
by neoplastic process kidney parenchyma in patients with renal cell cancer. European Journal
of Medical Technologies. 2018, 4(21). P.40-44. http://www.medical-
technologies.eu/upload/the_evaluation_of_pathomorphological_changes_-_pasichnyk.pdf
17. Мицик Ю.О., Кобільник Ю.С., Борис Ю.Б., Дутка І.Ю., Комнацька І.М., Воробець Д.З.,
Дмитрів В.Я., Загоруйко Р.Р. Застосування мультипараметричної магнітно–
резонансної томографії в діагностиці клінічно значущого раку передміхурової залози.
Klinichna khirurhiia. 2019 March;86(3):41-45. DOI: 10.26779/2522-1396.2019.03.41
18. Mytsyk Y., Borys Y., Pasichnyk S., Vorobets D., Borys B., Dmytriv V., Zahorujko R., Mytsyk
O., Chernova N. Imaging biomarkers in prediction of the blood loss during nephrectomy due
to renal cell carcinoma after embolization of renal artery: application of the apparent diffusion
coefficient. European Journal of Medical Technologies. 2019, 2(23). P.24-29.
http://www.medical-
technologies.eu/upload/4_imaging_biomarkers_in_prediction_of_the_blood_loss[1].pdf
19. С. М. Пасічник, Е. О. Стаховський, Ю. Б. Борис, Ю. О. Мицик, І. Ю. Дутка, І. М.
Комнацька. Застосування дифузійно-зважених зображень МРТ для прогнозування
перебігу хронічної хвороби нирок у хворих з нирково – клітинним раком після резекції
нирки. Klinichna khirurhiia. 2019 April;86(4):38-40. DOI: 10.26779/2522-1396.2019.04.38
20. Mytsyk Y, Borys Y, Tumanovska L, Stroy D, Kucher A, Gazdikova K, Rodrigo L, Kruzliak
P, Prosecky R, Urdzik P, Dosenko V. MicroRNA-15a tissue expression is a prognostic marker
for survival in patients with clear cell renal cell carcinoma. Clinical and Experimental
Medicine. 2019 Aug 22. doi: 10.1007/s10238-019-00574-7. [Epub ahead of print], IF – 2,19
21. Fafula R.V., Meskalo O.I., Vorobets D.Z. et al. Kinetic properties of Na+,K+-АТРase of
spermatozoa from fertile and infertile men under effect of calix[4]arene C-107. Ukr.
Biochem. J. – 2019. – Vol. 91, N 3. – P. 56-64. doi: https://doi.org/10.15407/ubj91.03.056
IF – 0,47
22. Fafula R.V. Effect of hydrogen peroxide on Na+,K+-ATPase activity in spermatozoa of
infertile men / R.V. Fafula,O.I. Meskalo, E.I. Lychkovskyy, U.P. Iefremova, О.K.
Оnufrovych, H.V. Maksymyuk, O.V. Melnyk, I.A. Nakonechnyi, D.Z. Vorobets ,
Z.D.Vorobets // Regulatory Mechanisms in Biosystems. – 2017. – Vol. 8 (2). – P. 521–526.
doi: 10.15421/021780. IF – 0.888
23. Kamieniczna M. Antisperm antibodies are not frequently induced in semen of men with
testicular hyperthermia / Kamieniczna M., M. Fraczek, M. Budzinska, L. Wojnar, J.
Nakonechnyy, L. Grzeskowiak, K. Gill, A. Havrylyuk, K. Nowicka-Bauer, M. Piasecka, A.
Nakonechnyy, V. Chopyak, M. Kurpisz // Journal of Reproductive Immunology. – 2018. –
Vol. 128. – P. 64. IF – 2.916
24. Mytsyk Yu.O., Borys Yu.B., Dutka I.Yu.,Datz I.V., Motrynets N.P., Kucher A.R., Pasichnyk
S.M., Borys B.Yu., Mytsyk O.I., Matskevych V.M. Application of the diffusion-weighted
MRI for prediction of the intraoperative blood loss during the nephrectomy in patients with
renal cell carcinoma after embolization of renal artery. Inter Collegas. – 2017. – №4(4). –
С.158-163.
25. Mytsyk Y, Dosenko V, Borys Y, Kucher A, Gazdikova K, Busselberg D, Caprnda M,
Kruzliak P, Farooqi AA, Manyuk L. MicroRNA-15a expression measured in urine samples
as a potential biomarker of renal cell carcinoma. Int Urol Nephrol, – 2018 Mar 16;1–9. IF –
1.692
26. Kucher A., Filipsky A., Filipsky A., Mytsyk Yu. Possibilities of ultrasonography for the
establishing of the causes of inflammation of the parotid-masseteric area. European Journal
of Medical Technologies. 2018, 1(18). P.7-11.
27. Yulian Mytsyk, Victor Dosenko, Michał Andrzej Skrzypczyk, Yuriy Borys, Yuriy Diychuk,
Askold Kucher, Vasyl Kowalskyy, Serhyi Pasichnyk, Oleh Mytsyk, Lubov Manyu. Potential
clinical applications of micro-RNAs as biomarkers for renal cell carcinoma. Central European
Journal of Urology 2018 Vol. 71 1 №3 CiteScore 1. 12 (Scopus) Site Score rank in Urology:
51/97 ISSN 2080 – 4806 Quarterly p. 295 – 304. IF – 0.700
28. Pasichnyk S. M., Stakhovsky E. O., Pasichnyk M. S., Gozhenko A. I., Myrca O. Y. Effect of
therapeutic water of Skhidnitsa region on rehabilitation of patients after nephrectomy for
kidney cancer. Journal of Education, Health and Sport formely Journal of Health Sciences
Vol. 8 №1 2018 ISSN 23 – 8306 p. 246 – 253.IF – 2.591
29. Fafula R.V., Meskalo O.I., Vorobets D.Z., Lychkovskyy E.I. et al. Effect of hydrogen
peroxide on Na+,K+-ATPase activity in spermatozoa of infertile men. Regulatory
Mechanisms in Biosystems. – 2017. – V. 8 (4). – P. 521-526. IF – 0.888
30. Fafula R.V., Iefremova U.P, Onufrovych O.K., Vorobets D.Z. et al. Alterations in arginase-
NO-synthase system of spermatozoa in human subjects with different fertility potential. J.
Med. Biochem. – 2018. – V. 37. – P. 1-7. IF – 0.742
31. Fafula R.V., Iefremova U.P, Onufrovych O.K. Vorobets D.Z. et al. The kinetic properties of
arginase in sperm cells of infertile men. Regulatory Mechanisms in Biosystems. – 2018. – V.
9 (1). – P. 80-84. IF – 0.888
32. Barylyak R.V., Iefremova U.P, Onufrovych O.K., Vorobets D.Z. et al. Characterization of
Ca2+,Mg2+-ATPase of blood lymphocytes in women with ovarian cancer. Regulatory
Mechanisms in Biosystems. – 2018. – V. 9 (1). – P. 85-89. IF – 0.888
33. Fafula R.V., Onufrovych O.K., Iefremova U.P., Vorobets D.Z. et al. The peculiarities of
arginase pathway of L-arginine metabolism in spermatozoa of men with different forms
pathospermia. Intern. J. of Physiology and Pathophysiology. – 2017. – V. 8, # 4. – P. 309-
318. IF – 0.106
34. Vorobets M.Z., Fafula R.V., Besedina A.S., Onufrovych O.K., Vorobets D.Z. Glutathione S-
transferase as a markers of oxidative stress in human ejaculat-ed spermatozoa from patients
with pathospermia. Regulatory Mechanisms in Biosystems. – 2018. – V. 9 (2). – P. 287-292.
IF – 0.888
35. Mytsyk Y., Dosenko V., Skrzypczyk M., Borys Y., Kucher A., Pasichnyk S. et al. Potential
clinical applications of microRNAs as biomarkers for renal cell carcinoma. Central European
Journal of Urology. 2018; 71: 295-303. IF – 0.700
36. Yuriy Kobilnyk, Yulian Mytsyk, Andriy Borzhiyevs’kyy, Oleksander Stroy, Ihor Dutka,
Iryna Komnatska, Dmytro Vorobets, Askold Kucher, Volodymyr Dmytriv, Volodymyr
Dmytrienko, Mark Vikarchuk. Efficiency of the biparametric MRI in detection of prostate
cancer: preliminary experience. European Journal of Medical Technologies 1(26), 2020, p.
39-44.
37. Serhiy Pasichnyk, Yulian Mytsyk, Andriy Borzhiyevs’kyy, Ihor Dutka, Viktoria
Matskevych. The new approach to prognostication of development of the renal impairment in
patients with the renal-cell carcinoma of T1 stage: role of the MRI. European Journal of
Medical Technologies 1(26), 2020, p. 45-49.
38. Vasylyk V., Matskevych V., Mytsyk Y., Lenchuk T., Kindrativ E. Malignant pleural
mesothelioma with cardiac and renal metastases: a case report confirmed at autopsy. World
Journal of Medical Innovations, 2021; 1(1):1-5. https://doi.org/10.5281/zenodo.5759839
39. Pasichnyk S., Mytsyk Y., Hozhenko A., Myrka O. The mineral waters of Skhidnytsia spa
town and their therapeutic benefits in patients after renal surgical procedures for renal cell
cancer. World Journal of Medical Innovations, 2021; 1(1):11-16.
https://doi.org/10.5281/zenodo.5797891
40. Kindrativ E., Lenchuk T., Mytsyk Y., Matskevych V., Vasylyk V., Zoriana H. Diagnostics
of the severity of cervical intraepithelial neoplasia in women with infertility in the presence
of papillomavirus infection. World Journal of Medical Innovations, 2021; 1(1):17-22.
https://doi.org/10.5281/zenodo.5807917
41. Kobilnyk Y, Mytsyk Y, Dutka I, Pasichnyk S, Borzhyevskyy O, Dats I, Makagonov I,
Komnatska I, Matskevych V, Borzhyevskyy A. The effect of 5-a-reductase inhibitor on
apparent diffusion coefficient of MRI in the differential diagnosis of prostate cancer. World
Journal of Medical Innovations, 2021; 1(1):33-37. DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.5831468
42. Mytsyk Yulian, Pasichnyk Serhiy, Borzhyevskyy Oleksander, Makagonov Ihor, Kozlovska
Hrystyna, Matskevych Viktoriya, Kovalsky Vasyl, Borzhyevskyy Andriy. Efficiency of
febuxostat (Adenuric®) in preventing of further GFR decline in patients with hyperuricemia
with and without diabetic nephropathy associated and chronic kidney disease. World Journal
of Medical Innovations, 2021; 1(1):47-51. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.5834310
43. Serhiy Pasichnyk, Yulian Mytsyk, Lilia Hreschukh, P. Kowal, M. Pietrus, A. Ts.
Borzhiievskyi, Оlexander Lychkovsky. The use of Doppler vascular resistance in the early
diagnosis of chronic kidney disease progression in patients with renal cell carcinoma. Journal
of Education, Health and Sport. 2022;12(1):385-394. DOI
http://dx.doi.org/10.12775/JEHS.2022.12.01.033
в інших іноземних виданнях – 3
1. Пасечник С.Н., Мыцык Ю.О., Пасечник Н.С., Дутка И.Ю., Боржиевский А.Ц., Мацькевич
В.М. Применение диффузионно-взвешенных изображений МРТ у пациентов со II стадией
почечно-клеточного рака в прогнозировании развития хронической почечной
недостаточности. Евразийский онкологический журнал. №2, Т8, 2020, с.-125-132. DOI:
10.34883/PI.2020.8.2.016
2. Кобильнык Ю.С., Мицик Ю.О., А.Ц. Боржиевский, И.Ю. Дутка, О.О. Строй, И.В. Дац,
И.М. Комнацька, Д.З. Воробець, В.Я. Дмытрив, В.Н. Мацькевич. Применение
мультипараметрической МРТ в диагностике клинически значимого рака предстательной
железы. Евразийский онкологический журнал. №3, Т8, 2020, с.239-247. DOI:
10.34883/PI.2020.8.3.013
3. Пасечник С.Н., Мыцык Ю.О., Пасечник Н.С., Дутка И.Ю., Боржиевский А.Ц., Мацькевич
В.М. Применение диффузионно-взвешенных изображений МРТ у пациентов со II стадией
почечно-клеточного рака в прогнозировании развития хронической почечной
недостаточности. Евразийский онкологический журнал. №2, Т8, 2020, с.-125-132. DOI:
10.34883/PI.2020.8.2.016
у вітчизняних виданнях – 46
1. Наконечний Й. А. Сонографія яєчок у контексті лапароскопічного лікування
лівобічного варикоцеле. Наконечний Й. А., Наконечний Р. А. Paediatric Surgery
(Ukraine). 2022.1(74):79-86. DOI: 10.15574/PS.2022.74.79
2. Воробець М.З. Характеристика оксидативного стресу та неензиматичної ланки
системи глутатіону в сперматозоїдах і спермальній плазмі чоловіків із різним
фертилязиційним потенціалом М.З. Воробець, Р.В. Фафула, О.В. Мельник, І.В.
Коваленко, А.Ц. Боржієвський, З.Д. Воробець // Experimental and clinical physiology
and biochemistry, ECPB 2022, 1/2(94):5–12.
3. Шеремета Д.Р. Вплив мітоміцину С на про-/антиоксидантну систему лімфоцитів крові
// Experimental and clinical physiology and biochemistry, ECPB 2022, 1/2(94):53–60.
4. Sheremeta D.R. Mitomycin C In The Treatment Of Urethric Stricture And Its Effect On
Arginase/No-Synthase System // Sheremeta D.R., Sverdan O.P., Vorobets D.Z., Fafula R.V.,
Vorobets Z.D. Вісник проблем біології і медицини – 2022 – Вип. 2, том 1 (164). С. 276-
287. DOI 10.29254/2077–4214–2022–2–1–164-276-287
5. Yu.O. Mytsyk, S.M. Pasichnyk,Yu.S. Kobilnyk, O.A. Borzhiievskyi, O.E. Lychkovskyy, P.
Kowal, M. Pietrus, V.M. Matskevych, R.I. Dats, O.M. Blavatska, E.O. Stakhovsky, A.I.
Gozhenko, A.Ts. Borzhiievskyi. Significance of ADC measurements as radiological MRI
marker in detection of metastatic lymph node involvement in patients with prostate cancer.
Experimental Oncology. 2022 Aug;44(2):142–7. DOI: 10.32471/exp-oncology.2312-
8852.vol-44-no-2.17810 (Sopus, IF=1.6)
6. Мицик Ю. О., Боржієвський А. Ц., Кобільник Ю. С., Дутка І. Ю., Шуляк О. В.,
Воробець Д. З., Дац І. В., Боржієвський О. А., Козловська Х. Ю., Вітковський В. Ф.,
Іллюк П. О. Роль вимірюваного коефіцієнта дифузії біпараметричної МРТ як
променевого маркера раку передміхурової залози. Проблеми радіаційної медицини та
радіобіології. – 2021. – Випуск 26. – С. 541-553. doi: 10.33145/2304-8336-2021-26-541-
553 (Scopus IF=0.8)
7. О. Н. Надашкевич, І. О. Макагонов, Ю. О. Мицик, А. Р. Вергун,М. О. Заремба, О. М.
Вергун, О. О. Заремба, Ю. М. Мацях. Пухлиноподібні ураження яєчників у жінок
фертильного віку: комплексне ультразвукове обстеження та лікування. Актуальні
питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2021, № 2, с.86-93. DOI 10.11603/24116-
4944.2021.2.12738
8. Ю. С. Кобільник, Ю .О. Мицик. Гістологічні фактори асоційовані із низькою
виявлюваністю раку передміхурової залози за допомогою МРТ. Вісник морської
медицини, 2022, № 1 (94), с.92-101. DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.6414048
9. Ю. С. Кобільник, Ю .О. Мицик. Значення променевих маркерів МРТ у виявленні
метастатично уражених лімфовузлів у хворих на рак передміхурової залози.
Актуальні проблеми транспортної медицини. № 1 (67), 2022, с. 24-35. DOI
http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.6425864
10. Пасічник С.М. Аналіз корелятивних зв’язків між патоморфологічними змінами
інтактної частини паренхіми нирки та клініко-лабораторними даними у хворих на
нирково-клітинний рак, ускладнений хронічною хворобою нирок С.М.Пасічник //
Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище; професійне
здоров’я; патологія №4 (66), 2021 р. С. 73 – 79.
11. Стаховський Е.О. Новий підхід до лікування пацієнтів з метастатичним нирково-
клітинним раком Е.О. Стаховський, Ю.В. Вітрук, О.А. Войленко, О.Е. та інш. всього
16 осіб // Клінічна онкологія. 2022, Т. 12, №1-2 (45-46): 7-11. DOI:
10.32471/clinicaloncology.2663-466X.45-1.28874.
12. Кобільник Ю.С., Мицик Ю.О., Боржієвський А.Ц., Воробець Д.З., Мацькевич В.М.
Динаміка показників захворюваності та смертності на рак простати в Україні:
сучасний стан проблеми. Праці Наукового товариства імені Шевченка. Медичні
науки. Том 62 № 2, 2020, с. 80-86 DOI: https://doi.org/10.25040/ntsh2020.02.06
13. Бариляк Р.В., Воробець Д.З., Мельник О.В,, Фафула Р.В., Воробець З.Д. Власивості
Са2+-залежних і Са2+-незалежних ізоформ NO-синтази в лімфоцитах крові жінок
хворих на рак яєчників. Світ медицини та біології. 2021. №3 (77), с. 28-33. DOI
10.26724/2079-8334-2021-3-77-28-33
14. Пасічник С. М., Мицик Ю.О., М. С. Пасічник, О. Е. Личковський, А. Ц. Боржієвський,
А. І. Гоженко. Аналіз динаміки змін показників захворюваності та смертності на рак
нирки в Україні. Вісник морської медицини. 2020. №2 (87), с. 18-26. DOI
http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3976550
15. С. М. Пасічник, Е. О. Стаховський, Ю. Б. Борис, Ю. О. Мицик, І. Ю. Дутка, І. М.
Комнацька. Застосування дифузійно-зважених зображень МРТ для прогнозування
перебігу хронічної хвороби нирок у хворих з нирково – клітинним раком після
резекції нирки. Klinichna khirurhiia. 2019 April;86(4):38-40. DOI: 10.26779/2522-
1396.2019.04.38.
16. Федевич В.С., Мицик Ю.О., Борис Ю.Б. Молекулярні маркери VEGF, TNF-α та TNF-β
у хворих на рак сечового міхура стадії Т3N0M0. Український журнал медицини,
біології та спорту. 2019. Том 4, №5(21): 202-207. DOI: 10.26693/jmbs04.05.202.
17. В. М. Мацькевич, Т. Л. Ленчук, І. В. Жулкевич, Ю. О. Мицик. Випадок
унілатерального шилопід’язикового синдрому, поєднаного з гіпоплазією
вертебральної артерії. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2019, №4,
с74-78
18. Н. Л. Глушко, Т. Л. Ленчук, В. М. Мацькевич, Ю. О. Мицик. Можливості
педагогічного використання дистанційної системи навчання у позааудиторній
самостійній роботі. МЕДИЧНА ОСВІТА. 2019. No 4, С. 10-13 DOI 10.11603/me.2414-
5998.2019.4.10859
19. Пасічник С.М., Гречух Л.Ю., Мицик Ю.О., Пасічник М.С., Дмитрів В.Я., Гоженко А.І.
Корелятивні зв’язки між показниками індексу резистентності УЗД та швидкості
клубочкової фільтрації в прогнозуванні перебігу хронічної хвороби нирок у хворих з
нирково-клітинним раком після радикальної нефректомії. Актуальні проблеми
транспортної медицини. №1 (59), 2020 р., с.81-86. DOI:
http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3611199
20. Мицик Ю.О. Пандемія 2019-NCOV: вплив на репродуктивне здоров’я людини. Proc
Shevchenko Sci Soc Med Sci [інтернет]. 15, Квітень 2020 [цит. за 14, Травень
2020];59(1). DOI: https://doi.org/10.25040/ntsh2020.01.13
21. Н. Л. Глушко, Я. Я. Сікорин, В. М. Мацькевич, Т. Л. Ленчук, Ю. О. Мицик, В. М.
Рижик. Клінічний випадок саркоїдозу легень з комплексною міждисциплінарною
верифікацією діагнозу. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (2020),
c. 63-68. DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11070
22. Наконечний Й. А. Прогностичні фактори непліддя за показниками про-
/антиоксидантної системи у чоловіків з лівобічним варикоцеле. Acta Medica
Leopoliensia. 2019. Т. XXV, № 1. С. 39-48. doi: 10.25040/aml2019.01.039.
23. Воробець М. З., Фафула Р. В., Воробець Д. З. Сучасні погляди на патогенез і маркери
азооспермії у чоловіків. Вісник проблем біології і медицини – 2020 – Вип. 1 (155). С.
26-33. DOI 10.29254/2077-4214-2020-1-155-26-33.
24. Федевич ВС, Борис ЮБ, Мицик ЮО. Молекулярні маркери VEGF, TNF-α та TNF-β у
хворих на рак сечового міхура стадії Т3N0M0 та їх зв’язок зі ступенем неоплазії
пухлини. Український журнал медицини, біології та спорту. 2019; 4:5(21):202-207.
25. Федевич ВС, Борис ЮБ. Молекулярні маркери VEGF, TNF-a і TNF-b у хворих на рак
сечового міхура в стадії T1N0M0 та їх зв’язок зі ступенем неоплазії пухлини.
Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2019; 1(1):11-15. Федевич ВС.
Прогнозування ефективностi внутрiшньомiхурової БЦЖ-терапiї у хворих на рак
сечового мiхура на пiдставi рiвнiв фактора росту ендотелiю судин, факторiв некрозу
пухлини α та β. Урологія. 2019; 3(90):231-236.
26. Мицик Ю.О. Актуальність та напрямки безперервної медичної освіти у розрізі
реформи охорони здоров’я та світової практики. Народне Здоров’я. №4(362), 2019 р.,
С.3.
27. Мицик Ю.О., Борис Ю.Б.,Дутка І.Ю.,Дац І.В.,Пасічник С.М.,Воробець Д.З.,Кучер
А.Р.,Борис Б.Ю. Променевi бiомаркери на основi мультифазної КТ у диференцiацiї
нирково-клiтинного раку. Урологія. Том 22. № 3`2018 (86), С.31-38. 10.26641/2307-
5279.22.3.2018.143271
28. Лесняк М.О.,Мельников В.А.,Строй О.О.,Лесняк О.М.,Мицик Ю.О. Досвід лікування
гангрени Фурньє: ретроспективний та проспективний аналіз 21 випадку
захворювання. Здоровье Мужчины. – 2018. – №1 (64). – С. 48-54.
29. Строй О.О., Мицик Ю.О., Дмитрієнко В.В., Писко О.В., Оброцький А.С., Задорожний
В.С., Загоруйко Р.Р., Намазило С.В., Солдатенко О.Я., Макагонов І.О. Вивчення
корелятивних зв’язків між клінічними показниками та параметрами виживання
хворих із нирково-клітинним раком. Експериментальна та клінічна фізіологія і
біохімія. – 2019. – №1. – С. 78-81.
30. Кобільник Ю.С., Мицик Ю.О., Борис Ю.Б., Дутка І.Ю., Воробець Д.З., Личковський
О.Е., Дмитрієнко В.В., Вітковський В.Ф., Загоруйко Р.Р., Дмитрів В.Я. Оцінка
ефективності мультипараметричної МРТ у прогнозуванні ступеню диференціації раку
передміхурової залози згідно шкали Gleason. Експериментальна та клінічна фізіологія
і біохімія. – 2019. – №1/1. – С. 27-30.
31. Пасічник С. М., Борис. Ю. Б., Мицик Ю. О., Дутка І.Ю., Воробець Д.З., Загоруйко Р.Р.
Нові підходи у прогнозуванні розвитку хронічної ниркової недостатності із
застосуванням дифузійно-зважених зображень МРТ у хворих на ІІ стадії нирково-
клітинного раку. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2019. – №1/1. –
С. 5-10.
32. Мицик Ю.О., Строй О.О., Борис Ю.Б. Шеремета Р.З., Воробець Д.З., Борис Б.Ю.,
Загоруйко Р.Р., Марухняк Р.В., Бодлак С.І., Дронь Ю.І. Вивчення діагностичної
ефективності експресії мікроРНК-508-3p у крові та експресії мікроРНК-508-3p у сечі
у діагностиці нирково-клітинного раку. Експериментальна та клінічна фізіологія і
біохімія. – 2019. – №1/1. – С. 15-18
33. Артищук М.Ф., Артищук О.М., Артищук В.М., Кобільник Ю.С., Мицик Ю.О.
Ефективна пластика уретри при гіпоспадії: наш клінічний досвід уретропластики за
методом Marshall-Spellman (клінічний випадок). Експериментальна та клінічна
фізіологія і біохімія. – 2019. – №1/1. – С. 56-59.
34. Федевич В.С., Мицик Ю.О., Борис Ю.Б. Молекулярні маркери VEGF, TNF-α та TNF-β
у хворих на рак сечового міхура стадії Т3N0M0 та їх зв’язок зі ступенем неоплазії
пухлини. Український журнал медицини, біології та спорту. 2019. Том 4, №5(21): 202-
207.
35. Наконечний Й.А. Прогностичні фактори непліддя за показниками про-
/антиоксидантної системи у чоловіків з лівобічним варикоцеле. AML. 2019. XXV (1).
С. 39 – 48. DOI: https://doi.org/10.25040/aml2019.01.039.
36. Наконечний Й.А. Кореляційні зв’язки активності ензимів про-/антиоксидантної
системи сперматозоїдів щодо соноеластографічних параметрів у пацієнтів з клінічним
лівобічним варикоцеле. Експерементальна та клінічна фізіологія та біохімія. 2019. 1/1.
С. 60 – 64.
37. Федевич В.С., Борис Ю.Б. Молекулярні маркери VEGF, TNF-a і TNF-b у хворих на
рак сечового міхура в стадії T1N0M0 та їх звязок зі ступенем неоплазії пухлини //
Експерементальна та клінічна фізіологія та біохімія 2019 №1/1 ст. 11-15.
38. Боржієвський А.Ц., Гутор Т.Г., Паюк Р.І., Слабий О.І., Чапля М.М. Критерії відбору
пацієнтів на черезшкірну білатеральну нефролітотрипсію при двобічному
нефролітіазі. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2019. – №1. – С.
35-38.
39. Чапля М.М., Боржієвський А.Ц. Алгоритм лікування ниркових кровотеч після
виконання перкутанної нефролітотрипсії. Експериментальна та клінічна фізіологія і
біохімія. – 2019. – №1. – С. 38-42.
40. Я.А. Квасневский, О.П. Никитенко, С.Н. Пасечник, А.И. Гоженко Роль липокаинов в
диагностике острого повреждения почек у больных с опухолью почек и мочевого
пузыря. Вісник морської медицини. 2019 (квітень-червень) №2 (83): 70-76
41. Пасічник С.М., Гоженко А.І., Кобільник Ю.С. Аналіз змін функціонального
ниркового резерву у хворих раком нирки. Актуальні проблеми транспортної
медицини №2 (56), 2019: 73-78
42. Борис Ю.Б., Воробець М.З., Кобільник Ю.С. та ін. Рак передміхурової за-лози:
прогностичні фактори радикальної простатектомії. Експериментальна та клінічна
фізіологія і біохімія. – 2019. – №1/1. – С. 22-26.
43. Mytsyk Yu.O., Borys Yu.B., Dosenko V.,Datz I.V., Diychuk Y.,Kowalskyy V., Pasichnyk
S., Matskevych V. Radiogenomics of renal cell carcinoma: our clinical experience.
Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2017. – №4. – С. 50-53.
44. Наконечний Й.А. Соноеластографічні предиктори чоловічого непліддя при
первинному лівобічному варикоцеле / Наконечний Й.А., Д.З. Воробець // Здоров’я
мужчины. – №1 (64). – 2018. – С. 121-126.
45. Мицик Ю.О. Значення вимірюваного коефіцієнту дифузії МРТ у оцінці ранньої
терапевтичної відповіді при системній терапії нирково-клітинного раку.
Буковинський медичний вісник. – 2018. – 2(86). – С.55-59.
46. Бариляк Р.В., Воробець Д.З., Онуфрович О.К., Воробець З.Д. Особливості зміни ак-
тивності Са2+-активованої, Mg2+-залежної АТФ-гідролази ендоплазматичного
ретикулуму лімфоцитів крові при раку яєчника. Експериментальна та клінічна
фізіологія і біохімія. – 2018. – № 2. – С. 64-70.

Інформація про найбільш вагомі наукові досягнення кафедри урології

З В І Т ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ 2023

З В І Т ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ 2022

Видавнича діяльність кафедри урології – 2023р.

Видавнича діяльність кафедри урології – 2022р

Видавнича діяльність кафедри урології – 2021р.

Видавнича діяльність кафедри урології – 2020р.

Видавнича діяльність кафедри урології – 2019р.

Студентський науковий гурток кафедри урології

Керівник наукового гуртка – асистент кафедри урології ФПДО, д-р. філософ. Воробець Микола Зіновійович, +380679293581

Староста наукового гуртка – Квас Марія Василівна, +380971915615

Мeта та завдання гуртка – залучення студентів до проведення науково-дослідної роботи на кафедрі урології, участі у науково-практичних конференціях, семінарах, проєктах, створення середовища для обміну ідеями, думками та знаннями, створення умов для творчого зростання, надання можливостей студентам розвивати аналітичні та критичні навички, необхідні для наукової та клінічної діяльності. Забезпечення можливості студентам поглибити свої знання та навички урологічної патології в майбутній професійній діяльності.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи.

Студенти, котрі відвідують засідання наукового гуртка мають можливість:

• ознайомитися з принципами, методами, інструментарієм наукової та дослідницької роботи;
• приймати участь в науковому житті університету (написання статей, тез доповідей, наукових робіт), що публікуються в різних наукових виданнях;
• розвивати свої творчі здібності, виступаючи на наукових семінарах та конференціях;
• брати участь в проведенні «круглих столів», дебатів, з метою аналізу сучасних проблем в урології та пошуку нових рішень та підходів;

Основні тематики наукових досліджень

– Сучасні підходи до діагностики та лікування урологічних патологій;

– Інновації в ранній діагностиці онкоурологічної патології;

– Новітні ендоскопічні методики діагностики та лікування в урології;

– Лапароскопія в урології;

– Оцінка якості життя післяопераційних хворих;

– Реабілітація пацієнтів після радикальних оперативних втручань;

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи. Щорічно гуртківці успішно беруть участь у Загальноуніверситетській студентській науковій конференції / Lviv Young Scientist International  Conference (LYSICon)

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі