Нариси до історії кафедри хірургії, пластичної хірургії та ендоскопії

факультету післядипломної освіти

 Кафедру хірургії факультету удосконалення лікарів (таку вона мала початкову назву) було організовано у 1965 році на базі хірургічного відділення лікарні Львівської залізниці. Очолив кафедру професор Г.М. Мороз. Разом з ним працювали доценти В.Г. Муха, Ф.А. Спектор i асистент М.I. Лотоцький.

У 1966 році кафедру перенесено на базу хірургічного відділення 3-ї міської клінічної лікарні. Штат кафедри розширено двома доцентськими ставками, які обійняли І. Крук та М. Голомазов. Науковими напрямками кафедри були проблеми патології жовчних шляхів, шлунково-кишкового тракту. Першим клінічним ординатором кафедри був М.М. Лоба. У клініці підвищували свій фаховий рівень хірурги з міст та районів області.

У 1972 році організовано міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги на вул. Джамбула, 8 (нині – вул. Я. Рапапорта), 1-ше хірургічне відділення якої стало базою для кафедри хірургії. Керівником кафедри було обрано проф. М.П. Павловського. На кафедру прийшли досвідчені клініцисти: проф. Д.А. Макар, доц. Р.І. Орач, доц. Ф.А. Спектор i ас. М.І. Лотоцький, консультантом був проф. Г.Г. Караванов.

У 1975 році кафедру знову очолив проф. Г.М. Мороз. У штат були зараховані проф. В.М. Войленко та ас. Ю. Клецан. У 1979 році асистентом кафедри обрано к.мед.н. А.Є. Короля, а у 1980 році – к.мед.н. Й.Г. Голика. Кафедра продовжувала вивчати проблеми гострого холециститу, гострого панкреатиту, защемленої грижі. Із розширенням бази клініки збільшилася кількість хірургів на циклах удосконалення не тільки з Львівщини, а й інших областей України.

3 відкриттям у 1982 р. 1000-ліжкової лікарні швидкої медичної допомоги (вул. Миколайчука, 9) базою кафедри стали 1-ше та 3-тє хірургічні відділення, що значно покращило можливості навчальної, лікувальної та наукової роботи. Напрям досліджень був спрямований на поглиблене вивчення гострої біліарної патології, що знайшло своє відображення в дисертаційних роботах клінічних ординаторів та практичних лікарів. Під керівництвом проф. Г.М. Мороза було захищено 11 кандидатських дисертацій, опубліковано десятки наукових праць у фахових журналах та збірниках, видано методичні розробки семінарських i практичних занять, опрацьовано навчальні програми.

У 1986 році кафедру очолив д.мед.н., проф. О.В. Фільц. Наукова діяльність кафедри була спрямована на комплексне вивчення гострого холецисто-панкреатиту, гострого апендициту, шлунково-кишкових кровотеч, кишкової непрохідності, гнійного перитоніту. Переглянуто i вдосконалено лікувальну тактику гострого холециститу та патології позапечінкових жовчних шляхів, впроваджено програмовані релапаротомії. Виходячи з потреб часу i необхідності поглибленого вивчення та вдосконалення методів діагностики і тактики лікування хворих з шлунково-кишковими кровотечами i травматичними ураженнями, на базі кафедри організовано центр шлунково-кишкових кровотеч (1985 р.), що значно поліпшило діагностику i тактику лікування пацієнтів із названою патологією, а також розширило можливості для покращення навчального процесу. 3 розширенням навчальної бази кафедри змінилися тематичні та передатестаційні цикли. Клініка стала базою і методичним центром підготовки лікарів-інтернів з хірургії.

3 1986 p. на кафедру був зарахований асистентом, а згодом i доцентом Б. О. Матвійчук. У штат кафедри на посаду доцентів обрано А.Є. Короля, Й.Г. Голика, С.Л. Рачкевича, В.С. Зарембу, на посаду асистента І.М. Павловського. Кафедра розширила свою базу на хірургічне відділення 1-ої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева та відкрила свою філію у клінічній лікарні міста Луцька. Організовано виїзні передатестаційні цикли в Луцьку, Чернівцях, Івано-Франківську.

Науковий напрям кафедри був спрямований на подальше поглиблене вивчення гострого панкреатиту, шлунково-кишкових кровотеч, цирозу печінки, кишкової непрохідності, який знайшов своє втілення у кандидатських дисертаціях Д.М. Бідюка, А.Б. Зіменковського, В.В. Михайловича, Я.А. Короля, I.М. Тумака, В.В. Ващука, В.Ф. Інденка, Я.М. Книша та докторській – доцента Б.О. Матвійчука. Наукові доробки кафедрі були оприлюднені на з’їздах та симпозіумах хірургів України, Польщі, Австрії, конгресах СФУЛТу. Штат кафедри поповнився новими, молодими силами науковців. Асистентом, а згодом і доцентом стає А.Б. Зіменковський, асистентами – В.В. Михайлович, Я.А. Король, Я.3. Патер, А.Я. Коваль.

У 2000 р. кафедру хірургії факультету післядипломної освіти (таку назву вона мала  до 2013 р.) очолив професор Богдан Олегович Матвійчук. Науковий, практичний i навчальний напрямки скеровано на кращі європейські зразки. Розробляються i впроваджуються сучасні методи діагностики та операційних втручань при раку товстої кишки, лаваж при гострій непрохідності кишок, удосконалюються діагностика i лікувальна тактика при ізольованих i поєднаних травматичних ураженнях. Покращується i вдосконалюється навчальний процес, підготовлено і видано комплексну тестову програму разом з колективом кафедри хірургії Київської академії післядипломної освіти ім. П. Шупика, тестові програми для сімейних лікарів разом з кафедрою сімейної медицини ЛНМУ, видано методичні розробки для курсантів ПАЦ, інтернів-хірургів, лікарів-інтернів суміжних спеціальностей.

У зв’язку із збільшенням педагогічного навантаження на кафедрі, з 2002 року розширено її штат – асистентом, а згодом доцентом стає О.Б. Матвійчук, асистентами – Ю.Й. Голик, В.Т. Бочар, Н.Р. Федчишин, А.Р. Стасишин, А.Д. Квіт, О.І. Кушнірук, А.А. Гураєвський, Я.М.Книш. На посаду доцентів кафедри обрано Я.А. Короля, В.В. Похмурського, Я.З. Патера, І.М. Павловського.

На базі 1-го хірургічного відділення лікарні швидкої медичної допомоги організовано центр лікування пацієнтів з торако-абдомінальною травмою (2003 р.). За ініціативи кафедри хірургії ФПДО налагоджено цілодобову лапароскопічну діагностично-лікувальну службу, що значно покращило надання невідкладної допомоги пацієнтам із гострою абдомінальною патологію, в тому числі травматичного ґенезу.

3 2002 року в клініці виконуються малоінвазивні операційні втручання на жовчних шляхах, стрімко розширено спектр використання малоінвазивних методик: окрім хірургії гепатобіліарної системи, виконуються операції з приводу діафрагмальних гриж, перфорації виразки шлунка, раку товстої кишки, гострого апендициту. Також працівниками кафедри впроваджено та активно використовується склеротерапія та ендоскопічне лігування варикозно розширених вен у стравоході при кровотечах.

Усе це сприяло розширенню спектру наукових робіт, що вилилося  у цілу низку наукових публікацій. Під керівництвом проф. Б.О. Матвійчука на кафедрі виконано одну докторську та 12 кандидатських дисертацій та заплановано ще 2

Кафедра ендоскопії та малоінвазивної хірургії створена  у 1998 році на базі курсу ендоскопії, який функ­ціонував при кафедрі онкології та радіології з 1988 року. До 2013 р. була єдиною кафедрою ендоскопії на Україні (ендоскопія як спеціальність викладається ще на 11 кафедрах хірургії або гастроентерології на правах курсу).  З викладачів, які працювали на кафедрі в минулі роки, слід відзначити насамперед д.мед.н., професора, академіка УАН Віктора Йосиповича Кімаковича. Саме за його ініціативи було створено кафедру ендоскопії та малоінвазивної хірургії. Довший час він працював лікарем-ендоскопістом, пізніше був завідувачем відділу ендоскопії, а з 1995 по 2002 рр. – головним лікарем Львівського обласного клінічного діагностичного центру, двічі  був начальником ГУОЗ Львівської облдержадміністрації (2002-04, 2008-10), проректором з лікувальної роботи (2006-2008) Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Також слід згадати працівника кафедри ендоскопії та малоінвазивної хірургії к.мед.н. І.М. Михаськіва – довголітнього завідувача ендоскопічного кабінету онкодиспансеру (тепер – онкологічного центру), одного з піонерів ендоскопії не лише у Львівській області, а й в Україні. На кафедрі працювали також:  заслужений лікар України В.І. Прикупенко – завідувач відділення малоінвазивної хірургії ДКЛ Львівської залізниці, в минулому – головний хірург і начальник медичної служби ЛЗ, один з піонерів лапароскопічної хірургії в Україні, к.мед.н. І.Є. Стасюк – колишній завідувач ендоскопічного відділення фтизіопульмонологічного центру, тепер заступник начальника управління контролю, ліцензування, квот та дозволів Державної служби України з контролю за наркотиками – начальник відділу ліцензування діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних речовин.

У 2013 році у зв’язку із реорганізацією об’єднано кафедру ендоскопії та малоінвазивної хірургії ФПДО із кафедрою хірургії ФПДО та створено нову кафедру хірургії та ендоскопії ФПДО. У  колектив кафедри влилися такі відомі науковці та практичні спеціалісти ендоскопісти, як доценти І.М. Тумак,  Я.Б. Швидкий і Я.М. Савицький, І.Г. Гіпп, асистенти В.А. Іванців, П.О. Скляров. Розпочато проведення циклів спеціалізації, ПАЦ і тематичного удосконалення із практично усіх аспектів ендоскопії. Довший час кафедра була опорною із дисципліни «Ендоскопія», відповідно, у 2015 року працівниками кафедри сформовано і видано Типові навчальні плани та уніфіковані програми спеціалізації та передатестаційних циклів (згодом – циклу стажування) з фаху «Ендоскопії».

До основних хірургічних напрямків наукових досліджень кафедри долучено низку ендоскопічних. Новими працівниками кафедри продовжено вивчення проблем гелікобактер-асоційована патології, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, ендоскопічного лікування шлунково-кишкових кровотеч, поліпозу товстої кишки.

У 2022 році на кафедрі розпочато навчання на циклах вторинної спеціалізації «Пластична хірургія» та «Хірургічна дерматологія», тому кафру знову було перейменовано. Тому із грудня 2021 року  кафедра має назву «Кафедра хірургії, пластичної хірургії та ендоскопії ФПДО». До колективу долучилися відомі своїм практичних досвідом в Україні та за кордоном асистенти В.С. Савчин, А.Б. Різник та В.В. Олашин.

З викладачів, які працювали на кафедрі у минулі два десятиліття, слід відзначити професорів Р.І. Орача, О.Б. Матвійчука, А.Р. Стасишина,  доцентів А.Є. Короля, Й.Г. Голика, А.Б. Зіменковського, В.В. Михайловича, В.В. Похмурського, С.Л. Рачкевича, І.М. Павловського, І.М. Тумака, О.І. Кушнірука, І.Г. Гіппа,  асистентів І.О. Коляди, А.Я. Коваля, Т.М. Савку.

За останні 25 років на кафедрі виконано і захищено низку дисертацій.

Докторські дисертації:

• Матвійчук Б.О. «Обструктивний рак ободової кишки як хірургічна та онкологічна проблема», Львів, 2001 р.;
• Заремба В.С. «Діабетична стопа: патогенетичні механізми розвитку та нові підходи до лікування», Львів, 2009 р.
• Андрющенко В.П. «Мультидисциплінарний принцип діагностики та сучасної хірургічної тактики при гострому панкреатиті та його місцевих ускладненнях», Львів, 2017 р.
• Матвійчук О.Б. «Третинний перитоніт – клінічна діагностика, лікування, профілактика» Львів, 2019 р
• Стасишин А.Р. «Сучасна діагностика та клініко-патогенетичне обґрунтування малоінвазивних хірургічних методів в комплексному лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, поєднаної з грижею стравохідного отвору діафрагми»

Кандидатські дисертації (PhD):

• Тумак І.М. «Гострі гастродуоденальні кровотечі виразково-ерозивного ґенезу у хворих з хронічною серцевою недостатністю: особливості перебігу і лікувальної тактики» Львів, 1999 р.;
• Інденко В.Ф. «Товстокишкові кровотечі: особливості діагностики та лікування», Львів, 2000 р.
• Король Я.А. «Паліативні операції в лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки ускладненої кровотечею», Львів, 2000 р.;
• Бачун О.С. «Допплеросонографічні критерії вибору методу хірургічного лікування гастродуоденальних виразок», Тернопіль, 2000 р.;
• Гіпп І.Г. «Феномен легеневої гіпертензії у хворих на рак шлунка», Київ, 2001 р.;
• Савицький Я.М. «Вплив меланіну на секреторну функцію шлунка, процеси цитопротекції та моторику проксимального відділу травної системи», Львів, 2002 р.;
• Книш Я.М. «Гострий дивертикуліт товстої кишки: клініка, діагностика, лікування», Львів, 2004 р.;
• Стасюк І.Є. «Вплив малих доз іонізуючого випромінювання на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка у щурів», Львів, 2004 р.;
• Вервега Б.М. «Роль ендоскопічних методів у діагностиці та лікуванні гострого біліарного панкреатиту», Тернопіль, 2006 р.;
• Швидкий Я.Б. «Діагностичне і прогностичне значення та лікування запально-деструктивних змін слизової оболонки гастродуоденальної зони хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки після антигелікобактерної терапії», Івано-Франківськ, 2008 р.;
• Патер Я.З. «Інтраопераційний кишковий лаваж у невідкладній хірургії захворювань тонкої та товстої кишок», Львів, 2009 р.;
• Матвійчук О.Б. «Оцінка ризику гнійно-септичних ускладнень у невідкладній хірургії тонкої та товстої кишок із урахуванням параметрів гормонального гомеостазу», Львів, 2009 р.;
• Павловський І.М. «Післяопераційний рецидивний зоб: причини, шляхи попередження, лікування», Тернопіль, 2009 р.;
• Гавриш Я.І. «Ендоскопічна адреналектомія: показання й особливості перебігу післяопераційного періоду», Львів, 2009 р.
• Стасишин А.Р. «Прогнозування післяопераційних гнійно-септичних ускладнень за показниками функцій нирок у невідкладній абдомінальній хірургії», Львів, 2010 р.;
• Квіт А.Д. «Відеолапароскопія в діагностиці та лікуванні травм живота», Львів, 2010 р.;
• Голик Ю.Й. «Патогенетичне обґрунтування комплексного лікування хворих на синдром Мелорі-Вейса у хірургічній клініці», Львів, 2011 р.;
• Кушнірук О.І. «Вибір методу ендоскопічного дренування псевдокіст підшлункової залози», Львів, 2011 р.;
• Бочар В.Т. «Оцінка ризику і профілактика ускладнень ентеро- та колостомій у невідкладній хірургії тонкої і товстої кишок», Львів, 2012 р.;
• Федчишин Н.Р. «Оцінка ризику та профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень в невідкладній абдомінальній хірургії», Львів, 2012 р.
• Савка Т.М. «Роль оксиду азоту в регуляції всмоктування і секреції у товстій кишці за умов норми та при ульцерогенних ушкодженнях», Львів, 2012 р.
• Федоров В.Ю. «Комплексне хірургічне лікування абдомінального сепсису із урахуванням імунологічних показників», Львів, 2016 р.
• Бохонко Р.Л. «Профілактика та лікування тромбогеморагічних ускладнень в хірургії ізольованої та поєднаної травми живота», Львів, 2018 р.
• Бубняк М.Р. «Ендоваскулярна діагностика, лікування і профілактика гострих кровотеч в абдомінальній хірургії», Львів, 2019 р.
• Кавка М.Р. «Оцінка ризику та профілактика венозних тромбозів та емболій у хірургії гострого холециститу і його ускладнень»(PhD), 2023 р.

Клінічними базами кафедри є відділення хірургії та онкології №2 Центру хірургії та відділення ендоскопії КНП «Львівське ТМО «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» («Лікарня Святого Пантелеймона ВП 1 ТМО м. Львова»)  (https://emergency-hospital.lviv.ua/tsentry/tsentr-khirurhii), хірургічне відділення лікарні Князя Лева Другого медичного об’єднання  Львова (https://medlviv.com.ua/clinics/likarnya-knyazya-leva) та ендоскопічне відділення Львівського обласного клінічного діагностичного центру (http://www.lokdc.lviv.ua/).

У 2023 році кафедра була залучена до відкриття та роботи нового відділу «Термічної травми, пластирної та реконструктивної хірургії» на базі Львівського обласного госпіталю ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи (https://hospital-veterans.lviv.ua/viddilennya-termichnoyi-travmy-ta-rekonstruktyvnoyi-hirurgiyi/).  У цьому відділі проходять лікування та реабілітацію військові, які отримали поранення на війні із росією.

Із жовтня  2024 року базою кафедри стала Університетська лікарня – філія Львівського національного медичного університету імен Данила Галицького (https://new.meduniv.lviv.ua/pidrozdily/universytetska-likarnya/)

Кафедра має підрозділи на базі міської клінічної лікарні в м. Луцьку.

За сприяння зав. кафедри професора Б.О. Матвійчука кафедра бере активну участь у міжнародних проектах. У 2024 році запроваджено співпрацю у галузі хірургії із Регенсбурським університетом (University of Regensburg, Німеччина). На базі медичного факультету та університетської клініки цього вузу (University Hospital Regensburg) заплановано обмін досвідом у вигляді проведення науково-практичних конференцій, онлайн лекцій із трансляцією із операційних, у перспективі – міжнародне стажування та навчання працівників кафедри.

Нині в складі кафедрі працюють досвідчені клініцисти i молоді перспективні науковці: зав. каф., проф. Б.О. Матвійчук, професори В.С. Заремба, Д.В. Андрющенко, доценти Я.А. Король, Я.З. Патер, Я.Б. Швидкий, Я.М. Савицький, В.Т. Бочар, А.Д. Квіт, Ю.Й. Голик, Н.Р. Федчишин, Р.Л. Бохонко, асистенти П.О. Скляров, М.Р. Кавка, А.А. Гураєвський, М.Р. Бубняк, В.А. Іванців, В.С. Савчин, А.Б. Різник, В.В. Олашин.

Матвійчук Богдан Олегович – д.мед.н., професор, завідувач кафедри
Заремба Віталій Степанович – д.мед.н., професор
Андрющенко Дмитро Вікторович – д.мед.н., професор
Король Ярослав Аркадійович – к.мед.н., доцент, відповідальний за наукову роботу
Патер Ярослав Зіновійович – к.мед.н., доцент, відповідальний за лікувальну роботу
Бочар Володимир Тарасович – к.мед.н.,  доцент, завуч кафедри, відповідальний за навчальну роботу
Швидкий Ярослав Богданович – к.мед.н., доцент
Савицький Ярослав Михайлович – к.мед.н., доцент
Квіт Адріан Дмитрович – к.мед.н.,  доцент
Голик Юрій  Йосипович – к.мед.н., доцент
Федчишин Назар Романович – к.мед.н., доцент
Бохонко Роман Любомирович – к.мед.н, доцент
Скляров Павло Олександрович – к.мед.н., асистент
Іванців Віктор Анатолійович – к.мед.н., асистент
Гураєвський Артур Аполінарович  – асистент
Бубняк Мирослав Романович – к.мед.н., асистент 
Кавка Марія Романівна – к.мед.н.,асистент
Різник Андрій Богданович - асистент
Олашин Василь Васильович - асистент
Савчин Василь Степанович - к.мед.н., асистент
Цимбала Оксана Петрівна – к.мед.н., старший лаборант
Довганик Христина Володимирівна – прибиральниця

Волинська філія кафедри хірургії, пластичної хірургії та ендоскопії ФПДО: 
Лазько В’ячеслав Миколайович – к.мед.н., доцент
Пастрик Леонід Вікторович – к.мед.н., асистент 
Бабін Ігор Олександрович – асистент

Положення є нормативним документом для організаційного забезпечення навчального процесу на кафедрі хірургії, пластичної хірургії та ендоскопії ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Складається з розділів, що містять загальні положення про кафедру як основний навчально-науковий структурний підрозділ університету і висвітлюють основні завдання та обов’язки кафедри, специфіку роботи клінічної кафедри, про методичне засідання кафедри та посадові інструкції науково-педагогічного та навчально-допоміжного персоналу кафедри. Наведено перелік обов’язкових документів, які повинні бути на кафедрі.

Положення розроблене відповідно до нормативних документів: закону України «Про вищу освіту», «Положення про державний вищий заклад освіти», «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» та Статуту університету.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КАФЕДРУ ХІРУРГІЇ, ПЛАСТИЧНОЇ ХІРУРГІЇ ТА ЕНДОСКОПІЇ ФПДО

1.3агальні положення

1.1. Кафедра є основним навчально-науковим структурним підрозділом університету, що проводить навчальну, методичну, науково-дослідну, лікувальну, консультативну та виховну роботу з інтернами, слухачами курсів; підготовку науково­-педагогічних кадрів, перепідготовку та підвищення кваліфікації викладачів і спеціалістів охорони здоров’я.

1.2. Кафедра створюється, реорганізовується та ліквідовується наказом ректора за поданням декана факультету та за рішенням Вченої ради факультету за умови, що обсяги навчальної роботи дають змогу сформувати викладацький склад у кількості не менше 5 штатних одиниць; в своїй роботі безпосередньо підпорядковується деканові факультету.

1.2.1. Кафедра має підрозділ у м. Луцьку на базі Луцької міської клінічної лікарні

1.3. Безпосереднім керівником кафедри є завідувач кафедри, який організовує її роботу і повністю несе відповідальність за результати її діяльності.

1.4. До складу кафедри входять:

а) науково-педагогічний склад: завідувач кафедри, 3 професори, 10 доцентів та 10  асистентів.

б) навчально-допоміжний персонал: 2 старші лаборанти, прибиральниця.

У складі Волинського підрозділу кафедри хірургії, пластичної хірургії та ендоскопії ФПДО є 1 доцент – керівник підрозділу та 3 асистенти.

1.5. Всі посади науково-педагогічних працівників кафедри заміщуються за строковою трудовою угодою (контрактом). Вакантні посади науково-педагогічних працівників заміщуються за результатами конкурсу. При продовженні трудових відносин конкурс не проводиться.

1.6. У своїй діяльності кафедра керується діючим законодавством, Законом України «Про вищу освіту», Положенням про державний вищий заклад освіти, Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, наказами МОЗ та МОН України, Статутом університету, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Положенням про наймання та звільнення науково-педагогічних працівників закладів, що є у загальнодержавній власності, наказами ректора, рішеннями Вченої ради університету та Вченої ради факультету, планом організації навчального процесу на поточний навчальний рік, а також цим Положенням.

1.7. Кафедра має навчальні кабінети, що забезпечують виконання навчальної, методичної та наукової роботи.

2. Основні завдання кафедри

2.1. Створення необхідних умов для успішного засвоєння інтернами, слухачами професійних освітніх програм напрямів «Медицина» спеціальності «Хірургія», «Пластична хірургія», «Хірургічна дерматологія» та «Ендоскопія» шляхом цілеспрямованої організації навчального процесу, вибору оптимальних форм, прийомів, технологій та засобів навчання. Забороняється використання та проведення антигуманних, а також небезпечних для життя чи здоров’я людей методів і форм навчання.

2.2. Здійснення фундаментальних, пошукових, прикладних і методичних наукових досліджень, що є необхідною складовою частиною підготовки спеціалістів.

2.3. Реалізація у спільній навчальній, науковій, творчій, виробничій і громадській діяльності слухачів курсів, інтернів та викладачів виховних завдань, зумовлених гуманістичним загальнолюдських цінностей.

2.4. Безперервна перепідготовка й підвищення кваліфікації (з використанням різноманітних форм) викладачів і спеціалістів охорони здоров’я, встановлення творчих зв’язків з кафедрами інших вузів.

2.5. Комплексне методичне забезпечення навчальних дисциплін кафедри, яке включає підготовку навчальних посібників і підручників, розробку навчально-методичної літератури з використанням сучасних технологій навчання, сучасної техніки, лабораторного обладнання і комп’ютерних технологій.

2.6. Заслуховування, обговорення та висновки про наукову діяльність аспірантів, здобувачів, магістрантів, докторантів.

2.7. Планування обсягу педагогічного навантаження професорсько-викладацького складу на наступний навчальний рік.

2.8. Ведення документації, яка відображає зміст, організацію і методику проведення навчально-виховного процесу. Перелік документів визначається навчальним відділом університету.

Пропаганда досягнень медичної, фармацевтичної науки й практики, просвітницька діяльність серед населення, підвищення його загальноосвітнього та культурного рівня.

2.9. Основними завданнями клінічної кафедри є:

2.9.1. Проведення навчально-виробничого процесу з використанням нових форм та методів навчання, досягнень медичної науки і практики охорони здоров’я; навчання лікарів-інтернів, аспірантів, підготовка магістрів медицини, післядипломна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації медичних кадрів, у тому числі працівників клінічного закладу.

2.9.2. Проведення наукових досліджень і розробка ефективних методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації хворих.

2.9.3. Апробація і впровадження нових методів діагностики, медичних інструментів, апаратури, лікарських засобів, лікування та реабілітація хворих.

2.9.4. Надання кваліфікованої медичної допомоги хворим. Обстеження та лікування хворих, госпіталізованих у клініку, консультації хворих в інших підрозділах клінічного закладу.

2.9.5. Участь в організації та проведенні семінарів, клінічних, патолого-анатомічних, науково-практичних конференцій, експертних комісій, консиліумів, медичних рад тощо та заходів контролю за якістю лікувально-діагностичного процесу.

2.9.6. Підготовка лікарів-спеціалістів в інтернатурі шляхом очно-заочного навчання.

2.9.7 Підготовка та перепідготовка лікарів зі спеціальності «Хірургія», «Пластична хірургія», «Хірургічна дерматологія» та «Ендоскопія».

2.9.8. Організаційне забезпечення систематичного вдосконалення професійних знань і навичок керівниками та спеціалістами закладів охорони здоров’я з опорою на досягнення медичної науки і техніки, передовий досвід під час проведення циклів тематичного удосконалення.

2.9.9. Підготовка лікарів-спеціалістів другої, першої і вищої категорій за комплексними програмами удосконалення на передатестаційних циклах «Хірургія», «Пластична хірургія», «Хірургічна дерматологія» та  «Ендоскопія» та проведення атестаційних іспитів.

2.9.10. Розробка навчальних планів і програм, методичних матеріалів до них та навчальних посібників.

2.9.11. Надання консультативної допомоги органам охорони здоров’я з питань обліку, визначення потреби і організації післядипломного навчання керівних працівників та спеціалістів закладів охорони здоров’я.

2.9.12. Підготовка керівників, інтернів та спеціалістів, які залучаються до педагогічного процесу на місцевих базах, спрямування закладам охорони здоров’я методичних матеріалів, а також відрядження професорів та доцентів для читання лекцій на обрані теми і проведення консультацій.

3. Обов’язки кафедри

3.1. Виконання викладацьким складом навчально-виховної та навчально-методичної роботи за спеціальністю «Хірургія», «Пластична хірургія», «Хірургічна дерматологія» та  «Ендоскопія»; забезпечення високої якості проведення всіх основних видів навчальних занять: лекцій, консультацій, семінарів, практичних занять; контроль і управління різними видами самостійної роботи інтернів та курсантів і інших видів навчальних занять, передбачених навчальним планом.

3.2. Розробка, складання і затвердження у встановленому порядку навчальних робочих програм з хірургії, пластичної хірургії, хірургічної дерматології та ендоскопії, а також підготовка висновків і рецензій, анотацій до навчальних програм, складених іншими однопрофільними та суміжними кафедрами.

3.3. Підготовка до видання підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для викладачів, інтернів і курсантів, а також інших вказівок та наочних посібників у відповідності з планом.

3.4. Проведення науково-дослідної роботи у відповідності з затвердженим планом, керівництво науково-дослідною роботою інтернів: обговорення планованих, виконуваних і завершених науково-дослідних робіт та втілення їх результатів у практику (навчальний процес, охорону здоров’я тощо).

3.5. Підготовка науково-педагогічних кадрів, розгляд та обговорення тем дисертацій, пропонованих до затвердження й захисту членами кафедри, пошукачами відповідно до профілю роботи кафедри.

3.6. Проведення заходів щодо підвищення кваліфікації викладачів та спеціалістів. Кожен викладач повинен підвищувати свою педагогічну і професійну майстерність на факультетах підвищення кваліфікації або шляхом стажування не рідше одного разу на 5 років.

3.7.    Пропаганда наукових спеціальних і загальноосвітніх знань.

3.8. Проведення заходів з організації виховної роботи з інтернами; розвиток самостійності, ініціативи, творчих здібностей у інтернів.

3.9. Обов’язкове виконання кожним викладачем кафедри встановлених годин навчального навантаження (згідно з нормативами на навчальний рік), запланованих обсягів і форм навчальної, навчально-методичної, наукової та інших видів роботи викладацького складу, дотримання трудової дисципліни.

3.10.   Систематичний розгляд індивідуальних планів навчальної, навчально-методичної та інших видів роботи викладачів кафедри; вивчення, узагальнення, впровадження і поширення досвіду роботи кращих викладачів.

3.11.   Кафедра повинна вести номенклатуру справ відповідно до затвердженого переліку.

3.12. Кафедра повинна щорічно подавати навчально-методичну документацію, що відображає її роботу за навчальний рік, у навчальний відділ університету і в деканат у формі звіту, розробленого навчальним відділом.

4. Права кафедри

4.1. На засідання кафедри для розгляду питань навчальної, методичної, наукової та інших видів роботи можуть бути запрошені працівники інших вищих навчальних та наукових установ, організацій і підприємств.

4.2. Викладачам кафедри гарантовано в межах єдиного державного освітнього стандарту, право вибору навчальних курсів (елективних), методів і засобів навчання; проведення наукових досліджень, що найповніше відповідають їх індивідуальним особливостям; вільний доступ до інформації, необхідної. для забезпечення високої якості навчального процесу та проведення наукових досліджень.

4.3. Викладачі кафедри у встановленому законодавством та колективним договором порядку мають право на нормований шестигодинний робочий день, скорочений робочий тиждень (5-денка) і продовжену оплачувану відпустку.

4.4. Брати участь у громадському самоуправлінні у відповідності зі Статутом університету.

4.5. Для проведення навчально-виховного процесу і наукових досліджень клінічна кафедра має право госпіталізувати тематичних хворих в межах 15% від загальної кількості хворих у відділенні.

5. Специфіка роботи клінічної кафедри

5.1.  Клінічна кафедра функціонує на базі клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я, статус якого затверджується наказом Міністерства охорони здоров’я.

5.2.   Клінічна кафедра, яка співпрацює з відділенням клінічного закладу на підставі угоди між останнім і медичним університетом, називається клінікою.

5.3.     Науково-педагогічним складом клінічної кафедри здійснюються такі функції:

5.3.1.  Участь у проведенні лікувально-діагностичного процесу, здійснення обходів, консультацій хворих, участь у  консиліумах, визначення і корекція планів і тактики подальшого обстеження та лікування хворих, разом з іншими співробітниками клінічного закладу відповідальність за якість лікувально-діагностичного процесу, організація клінічних, патолого-анатомічних та науково-практичних конференцій лікарів клінічного закладу;

5.3.2.  Розробка науково обґрунтованих методів діагностики, лікування і реабілітації хворих, забезпечення контролю за впровадженням наукових розробок в практику роботи клінічного закладу.

5.4.  Асистенти, аспіранти, клінічні ординатори виконують лікувально-діагностичну роботу в профільних відділеннях, на яких базується клініка, в обсязі, що визначається від розрахункової норми

навантаження лікаря-ординатора відповідної спеціальності:

асистенти – 50 відсотків, що оплачується університетом згідно з чинним законодавством щодо доплат до посадового окладу за лікувально-діагностичну роботу, що виконується в межах місячної норми робочого часу;

аспіранти під керівництвом науково-педагогічних працівників клініки – 25 відсотків, що передбачається індивідуальними планами їх підготовки без доплат до стипендії.

5.5. Асистенти (за їх згодою та відповідно до угоди між клінічним закладом та медичним університетом) можуть залучатися до чергувань у вечірній та нічний час в приймальному відділенні чи стаціонарі клініки понад місячну норму їх робочого часу. Оплата за чергування здійснюється клінічним закладом згідно з чинним законодавством.

5.6. На досвідчених та висококваліфікованих асистентів за погодженням з головним лікарем, розпорядженням керівника клініки покладається систематична консультативна робота. У цих випадках зазначений обсяг лікувально-діагностичної роботи, що визначається від розрахункової норми навантаження лікаря-ординатора, може бути скорочений до 25 відсотків.

5.7. Завідувачі клінічними кафедрами, професори, доценти виконують в клініці консультативну роботу, що оплачується згідно з чинним законодавством щодо доплат до посадового окладу за лікувально-діагностичну роботу.

5.8. Науково-педагогічні працівники клінічних кафедр можуть проводити виїзди санавіацією для надання ургентної і планово-консультативної медичної допомоги відповідно до угоди між медичним університетом та закладом термінової медичної допомоги.

Завідувач кафедри                                                              проф. Матвійчук Б.О.

ПОЛОЖЕННЯ

про методичне засідання кафедри

1. Методичне засідання кафедри – основний орган, що спрямовує і формує всю навчально-методичну роботу кафедри.
2. На методичних засіданнях кафедри обов’язковою є присутність та участь всього науково-педагогічного складу, в тому числі й тих, хто працює за сумісництвом, за необхідності – наукові співробітники, аспіранти, стажисти, клінічні ординатори, магістранти, старші лаборанти.
3. Методичні засідання кафедри проводяться регулярно, не рідше одного разу на місяць у фіксований день тижня і час дня за планом, затвердженим завідувачем кафедри до початку навчального року.
4. На методичних засіданнях кафедри обговорюються та вирішуються такі робочі питання:

4.1. Затвердження календарно-тематичних планів лекцій, практичних занять і семінарів на семестр (навчальний рік) – за один місяць до початку навчального року (семестру).

4.2. Обговорення з наступним затвердженням в профільній методичній комісії робочої навчальної програми з кожної дисципліни, що викладається.

4.3.   Затвердження індивідуальних планів викладачів з конкретною реальною вказівкою завдань і заходів для викладацького складу з навчальної і навчально-методичної роботи; розподіл між викладачами навчального навантаження, навчальних тем курсу.

4.4. Розподіл обов’язків між співробітниками кафедри та оформлення їх у вигляді затверджених завідувачем кафедри посадових функціональних обов’язків співробітника по кафедрі, ґрунтуючись на загальноуніверситетських посадових інструкціях.

4.5. Звіти викладачів про хід підготовки і готовності тем курсу, про їх методичне та матеріальне забезпечення; обговорення відкритих, пробних занять.

4.6. Виклад лекторами кафедри основних положень наступних 2-3 лекцій з метою забезпечення єдності навчання.

4.7. Поточна успішність слухачів курсів та інтернів, звіти про роботу з інтернами, що навчаються на контрактній основі.

4.8. Обговорення і рекомендації до тиражування типографським способом з наступним впровадженням та реалізацією підготовлених окремими співробітниками і авторським колективом кафедри методичних посібників, вказівок, підручників чи інших видів навчально-методичної літератури.

4.9. Обговорення нових навчальних програм, внесення коректив до них і формулювання пропозицій на засідання профільних методичних комісій з навчальних дисциплін.

4.10. Обговорення якості проведених викладачами лекцій, семінарів, практичних занять.

4.11. Обговорення звітів відповідальних за заочні бази інтернатури.

4.12. Обговорення якості контрольних завдань, що використовуються в навчальному процесі на кафедрі, результатів тестового контролю знань, та екзаменів. Обговорення з наступним затвердженням на профільних методичних комісіях та ЦМК форм і технологій проведення екзаменів, тестів, інших форм контролю навчальної діяльності інтернів (рейтинг).

4.13. Інформація про виконання рішень ректора, Вченої ради університету, ЦМК, профільних методичних комісій за спеціальностями – не рідше 1 разу на семестр.

4.14. Обговорення підсумків екзаменів, результатів «Крок-3».

4.15. Звіт завідувача кафедри про підсумки роботи за семестр (півріччя), навчальний рік.

4.16. Звіти викладачів про підвищення кваліфікації на ФПК чи стажуванні.

4.17. Звіти співробітників кафедри у зв’язку із завершенням терміну перебування на посаді, даються рекомендації щодо укладання трудових договорів.

4.18. В рамках методичних засідань кафедри можуть проводитися науково-методичні семінари і конференції з актуальних питань навчально-методичної роботи.

4.19. Головуючим методичного засідання є завідувач кафедри, а за його відсутності – професор кафедри.

4.20. На всіх методичних засіданнях кафедри обов’язковим є ведення протоколу. Протокол веде в спеціальному журналі секретар методичного засідання, призначений завідувачем кафедри на навчальний рік з числа викладачів і наукових співробітників кафедри.

4.21. В протоколі коротко фіксуються всі обговорювані на методичному засіданні питання, відзначаються критичні й позитивні моменти. Протокол підписується головуючим і секретарем засідання.

4.22. Журнал протоколів методичних засідань зберігається у завуча кафедри.

[]

Розклад

[]

Лікувально-консультативна робота

1. Загальна характеристика лікувально-діагностичної бази кафедри

* Примітка: у час воєнних дій угода автоматично пролонгована на 1 рік

2.1. Приміщення закріплені за кафедрою (окремо по приміщеннях)*

2.2. Загальна площа кафедральних приміщень (по клінічних закладах охорони здоров’я)*

Всього:                     192,2                              6,2

*Примітки:

1. У випадку спільного використання лекційного залу з іншими кафедрами, площу лекційного залу в стовпчику “Загальна площа кафедральних приміщень” підсумовує тільки та кафедра, на площах якої знаходиться лекційний зал;

3. Штат науково-педагогічних працівників кафедри (без зовнішніх сумісників)

6. Матеріально-технічне забезпечення лікувально-профілактичної роботи працівників кафедри

7. Новітні методи лікування та діагностики, які впроваджені за звітний період (опис не більше 0,5 сторінки).

За останній рік працівниками кафедри продовжується активне використання склеротерапії, ендоскопічного лігування та кліпування варикознорозширених вен у стравоході при кровотечах, використання малоінвазійних методик під час проведення малих проктоогічних втручань.

Зусиллями працівників кафедри налагоджено інтраопераційний ультразвуковий моніторинг мезентерійного кровообігу у пацієнтів із гострою абдомінальною ішемією.

Також значно розширено спектр ендолюмінальних рентгенасоційованих маніпуляцій як при патологї екстракраніальних судин, так і при ураженні периферійних артерій кінцівок, артеріовенозних мальформаціях.

За ініціативи кафедри хірургії  та ендоскопії ФПДО у КНП КЛШМД налагоджено цілодобову лапароскопічну діагностично-лікувальну службу, що значно покращило надання невідкладної допомоги пацієнтам із гострою абдомінальною патологію, в тому числі травматичного ґенезу.

У другій половині 2020 року в умовах ВП «Лікарня Святого Пантелеймона», що входить у структуру 1 ТМО м. Львова,  при безпосередній участі працівників кафедри вперше виконано операційне втручання з приводу ГСОД, з використанням роботизованого комплексу DaVinci. За останній рік значно розширено нозологічний спектр застосовування зазначеного комплексу. Зокрема, вперше в Україні виконано операційе втручання з приводу ахалазії стравоходу. Станом на кінець 2023 року за участі працівників кафедри виконано 62 операції на зазначеній роботизованій системі.

Працівники кафедри постійно вдосконалюють свої практичні навички шляхом стажування у спеціалізованих клініках, в тому числі закордонних, для освоєння і впровадження у лікувальну практику новітніх методик. Зокрема, проф. Стасишин А.Р. проходив стажування по баріатричній хірургії в Oddzialu Chirurgii Ogólnej, Onkologicznej i Bariatrycznej SPSK im. prof. W. Orłowskiego CMKP (Варшава, Польща) у червні 2023 року.

З ініціативи проф.Стасишина А.Р. організовано і проведено на базі 1 ТМО м.Львова «Лікарня Святого Пантелеймона» роботичний тренінг з оволодіння практичними  навичками «Da Vinci Advance Course in Robotic Surgery» (9-10 червня 2023 р., м.Львів).

8. Аналіз лікувально-профілактичної роботи науково-педагогічних працівників кафедри у вигляді індивідуальних карт оцінювання (додаток 1)             та зведеної таблиці (додаток 2).

Відповідальний за лікувально-діагностичну роботу на кафедрі

Доц. Патер Я.З.,

0677775196,

patery@ukr.net

Завідувач кафедри

Проф. Матвійчук Б.О.,

0507307711,

bmatviychuk@yahoo.com

Наукова робота та видавнича діяльність

ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ КАФЕДРИ ХІРУРГІЇ, ПЛАСТИЧНОЇ ХІРУРГІЇ ТА ЕНДОСКОПІЇ ФПДО

ЗА 01.09.2022 р. по 29.09.2023 р.

1. Книжкові видання

  Монографії -_________;

  посібники _-_________;

  підручники  –  ___

  довідники_________

  словники ________

  науково-популярні видання         .

2. Інформаційні листи: всього – _________
3. Методичні рекомендації затверджені МОЗ України та рекомендовані Вченою Радою університету: всього – ______
4. Опубліковано наукових статей ( всього) __11________.

в тому числі:

в іноземних журналах, які включені до міжнародних наукометричних баз_1_______

1. Fedchyshyn N.R. Venous thromboembolism – peculiarities of course in emergency surgery during Covid-19 pandemic / N.R.Fedchyshyn, O.B.Matviychuk, N.V.Izhytska // Wiadomosci Lekarskie Medical Advances.- 2023.- Vol.LXXVI, issue 7

в інших іноземних журналах________

в українських журналах, які включені до міжнародних наукометричних баз 1

1. Дворакевич А.О., Гураєвський А.А., Стасишин А.Р., Гураєвський А-Д.А та ін.. Перший досвід застосування робот-асистованої хірургії в дитячому віці в Україні. Хірургія дитячого віку. 2022; 4(77): 79-84. [https://med-expert.ua]

в українських фахових журналах (перелік ДАК)__8_____

1. Матвійчук Б.О., Король Я.А., Патер Я.З., Андрющенко Д.В., Матвійчук О.Б. та ін.. Ускладнений рак шлунка як проблема ургентної хірургії. Шпитальна хірургія. 2023; 2:54-59. [https://doi.org/10.11603/2424-4533.2023.2.13993]
2. Стасишин А.Р., Гураєвський А.А., Дворакевич А.О., Шевчук Д.В. та ін.. Роботична хірургія в Україні: перший досвід та перспектива розвитку. Шпитальна хірургія. 2023; 1:5-10. [https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13794]
3. Матвійчук Б.О., Скляров П.О., Бохонко Р.Л., Матвійчук О.Б. та ін.. Приховані шлунково-кишкові кровотечі: особливості діагностики, лікування і профілактики. Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». 2023; 2(68): 68-72.
4. Матвійчук Б.О., Бохонко Р.Л., Лаврик А.С., Тріль О.В. та ін.. Сучасні тенденції лікування хворих на рак товстої кишки. Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». 2023; 2(68): 73-78.
5. Матвійчук Б.О., Федчишин Н.Р., Бохонко Р.Л., Федоришин Т.М. та ін.. Місце венозного тромбоемболізму в структурі госпітальної летальності у пацієнтів з гострою хірургічною абдомінальною патологією та COVID-19. Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». 2023; 2(68): 79-84.
6. Олашин В.В. Оцінка результатів та ускладнень первинної хірургічної корекції естетичних деформацій носа. Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». 2023; 2(68): 92-100.
7. Різник А.Б. Результати лікування естетичних недоліків вушних раковин в умовах спеціалізованого хірургічного стаціонару. Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». 2023; 2(68): 119-125.
8. Склярова О.Є., Денисенко Н.В., Скляров П.О., Козуб В.І. та ін.. Рівень L-аргініну та активність аргінази в пацієнтів з артеріальною гіпертензією і корона вірусною хворобою. Практикуючий лікар. 2023; 12;2-3(43): 64-68.
9. Андрющенко В.П. Особливості органічних порушень верхнього відділу травної системи у пацієнтів із гострим панкреатитом / В.П.Андрющенко, Д.В.Андрющенко, Л.М.Когут, Я.А.Король та ін.. // Клінічна хірургія.- 2023.- Т.90, №2.- С.3-6.
10. Кавка М.Р. Тромбоемболічні ускладнення у хворих з гострим калькульозним холециститом / М.Р.Кавка // Acta Medica Leopolinesia.- 2022.- T.28, №3-4.- С. 114-125.  DOI: https://doi.org/10.25040/aml3-4.114
11. Матвійчук Б.О. Стан зсідальної системи крові та ризик тромбозів та емболій при гострому калькульозному холециститі та його ускладненнях / Б.О.Матвійчук, М.Р.Кавка, О.Б.Матвійчук, О.О.Самчук // Медична наука України.- 2023.- №1.- С. 18-24. DOI: https://doi.org/10.32345/2664-4738.1.2023.03
12. Кавка М.Р. Фактори ризику виникнення венозної тромбоемболії у пацієнтів з гострим неускладненим  калькульозним холециститом / М.Р.Кавка // Acta Medica Leopoliensia.- 2023.- №1-2.- С.101-110. DOI: https://doi.org/10.25040/aml1-2.

в інших українських журналах___________

5. Опубліковано тез доповідей: (всього) –

в тому числі:

в українських виданнях_______

в іноземних виданнях_______

6. Об’єкти інтелектуальної власності.

– патентів на винахід_______

– патентів на корисну модель____

– свідоцтв на авторський твір_________

7. Впровадження наукових досягнень

– нововведень__________

– заявок на нововведення_______

–  актів впровадження на наукову продукцію (копії подати при здачі звітів)  –

8. Наукові форуми, (наук.-практ. конференції, з’їзди, симпозіуми та ін.),

Кількість:

– наукових форумів без міжнародної участі (де організатором є співробітники університету) -___

–  наукових форумів з міжнародною участю – _

– наукових форумів, що проводились за кордоном, у яких особисто взяли участь співробітники кафедри –

9. Виступи співробітників у наукових конференціях (з’їзди, симпозіуми та ін.),

кількість:4

– виступів, що підтверджені відповідними документами, які відбувались в Україні –      4

– виступів, що підтверджені відповідними документами, які відбувались за кордоном –

Участь у наукових конференціях співробітників:

–  що брали участь у вітчизняних конференціях  – 4

–  що брали участь у міжнародних конференціях  –

10. Захищені дисертації з датою захисту:

1. Проведення тематичних конференцій, патріотичних та просвітницьких заходів з нагоди Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України Куратор групи
2. Відвідання літературних заходів в рамках Львівського Форуму Видавців.
3. Відвідання оновленої філії Львівського обласного історико-краєзнавчого музею Музею Володимира Патика Куратор групи жовтень
4. Відвідання Музею народної архітектури і побуту у Львові ім. Климентія Шептицького
5. Відвідання прем’єрного показу художнього фільму «Буча».
6. Проведення патріотично-виховних, просвітницьких заходів з вшанування роковин Голодомору 1932-1933 рр. в Україні – геноциду Українського народу.
7. Проведення загальнонаціональної акції «Запали свічку пам’яті» у День пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучнихголодоморів1921-1923 і 1946-1947 років.
8. Відвідання показу відреставрованої кінострічки Сергія Параджанова «Колір Гранату» 1968 р.
9. Відвідання національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонського»
10. Проведення інформаційно-просвітницьких заходів серед слухачів циклів по вшануванню 90-тих роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні
11. Відвідання музею історії медицини Галичини ім. Мар’яна Панчишина
12. Відвідання прем’єрного кінопоказу «Фрагменти льоду»
13. Проведення патріотично- просвітницьких та тематичних заходів з нагоди Дня Соборності України
14. Проведення патріотично-виховних та просвітницьких заходів в день пам’яті Героїв Крут
15. Проведення патріотичних заходів в день вшанування пам’яті загиблих у боях за Дебальцеве у 2015 році.
16. Проведення патріотичних заходів в день Героїв Небесної Сотні
17. Проведення тематичних заходів з нагоди вшанування поета, мислителя, художника Т. Г. Шевченка.
18. Відвідання анатомічного музею ЛНМУ ім. Данила Галицького.
19. Відвідання екскурсії до Ботанічного саду
20. Відвідання музею хвороб людини ЛНМУ ім. Данила Галицького.
21. Проведення інформаційних та тематичних заходів з приводу Всесвітнього Дня Біженців та вимушено переміщених осіб.

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі