Для ведення просвітницької роботи серед студентів кафедра українознавства та філософії  використовує пізнавальні екскурсії. Кілька з них відбулося наприкінці минулого тижня. 

25 квітня студенти 19 та 24 груп першого курсу медичного факультету ЛНМУ ім. Данила Галицького на чолі з доценткою кафедри українознавства та філософії Вірою Мельник відвідали Музей історії медицини Галичини імені Мар’яна Панчишина. Під час екскурсії студенти ознайомилися з історією розвитку медичної науки в Галичині, простежили етапи становлення медицини від традиційних народних практик до формування професійної системи охорони здоров’я. Дізналися більше про життєвий шлях професора Мар’яна Панчишина – одного із фундаторів української медицини, який поєднував клінічну практику, наукову діяльність і активну громадянську позицію. Побачили ретро-медичне обладнання, інструменти для хірургії, стоматології, акушерства, фармації та інші експонати, що допомогли краще уявити умови праці лікарів минулих століть. Студенти розширили свої знання про етичні засади медичної професії, роль лікаря у суспільстві та історичний контекст розвитку української медичної термінології й освіти. Усвідомили значення медичної спадщини як складника професійної ідентичності майбутнього лікаря. Екскурсія стала не лише цікавим історичним досвідом, а й джерелом надиху для глибшого розуміння своєї майбутньої професії.

Кафедра українознавства та філософії висловлює подяку за сприяння у проведенні екскурсії Голові Лікарського товариства у Львові, лікарю-хірургу КНП ЛОР ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ» Богданові Петровському.

                               *****

 Того ж дня студенти 31 і 32 груп першого курсу медичного факультету №2 разом із доценткою кафедри українознавства та філософії Наталією Гірною відвідали Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Це традиційний маршрут у межах вивчення історії України доби тоталітаризму. Студенти дізналися про історію цієї в’язниці для політв’язнів, оглянули тюремне подвір’я і камери, у яких свідомо не проводять ремонту, аби максимально відтворити нелюдські умови утримання тисяч заарештованих. Експозиція складається з кількох тематичних розділів – польської, першої радянської, нацистської та другої радянської окупації. 

Для майбутніх лікарів особливо корисною стала інформація про жахливі антисанітарні умови утримання часів радянської окупації: обмеження на використання води і неможливість дотримання особистої гігієни, переповнені камери, зіпсута їжа, відсутність ліків і медичної допомоги. Тому серед в’язнів спалахнула епідемія тифу. Червоні кати розстрілювали хворих і одразу ж, не проводячи дезінфекції, заповнювали камери іншими в’язнями. 

Відступаючи, у червні 1941 р. московські окупанти розстріляли у тюрмі на Лонцького понад 1800 людей, наймолодшому хлопчикові було лише 13 років. А загалом у Галичині у кінці червня – на початку липня 1941 р.у в’язницях НКВД було вбито близько 27 тисяч осіб – інтелігенції, селян, духівництва. 

Нині окупанти продовжують свою криваву справу, так само знищуючи українців. У багатьох місцевостях виявлені масові поховання невинних жертв російського геноциду. Наші студенти з різних областей України, на жаль, знають про ці злочини не зі слів. 

На завершення екскурсії, схиливши голову перед Стелою пам’яті, відзначили, що УКРАЇНСЬКИЙ ДУХ НЕЗЛАМНИЙ. Віримо у Перемогу, покарання Зла і справедливий мир.

 

За інформацією кафедри українознавства та філософії

Відділ комунікації і промоції

press@meduniv.lviv.ua