КАФЕДРА БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ

ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

16 листопада 1784 р. – у Львові відкрито медичний факультет у складі Львівського університету.

1894 р. у складі Львівського університету відкрито кафедру біохімії (завідувач – Владислав Нємілович Niemiłowicz Władysław 1863 – 1904). Напрями наукових досліджень: удосконалення методів дослідження сечі та використання отриманих результатів у клінічній діагностиці, зокрема опрацювання методики визначення та з’ясування фізіологічної ролі ксантинових тіл; синтез нової сполуки з курареподібною активністю – коприн; мікроскопічні та хімічні дослідження лікарських засобів, продуктів харчування.

1904 р. – кафедрою біохімії завідує професор Станіслав Бондзінський Bondzynski Stanislaw (1862 – 1929). Напрями наукових досліджень: біохімія білків і ліпідів, синтез лікарських препаратів; вивчали процеси лактації та хімічний склад молока; метаболізм оксипротеїнових кислот, продукти білкового обміну, які в невеликій кількості виділяються з сечею; жовчних барвників, обмін кофеїну і теоброміну; способи виділення холестерину в організмі людини; вплив алкоголю на метаболічні процеси; вміст фосфору в кістках і зубах; синтезував лікарський препарат Танальбін.

1919 р. – кафедру біохімії очолив проф. Вацлав Морачевський Moraczewski Wасlаw Dаmіаn (1867 – 1950). Напрями наукових досліджень: клінічна біохімія і фізіологія, нутриціологія, загальна патологія, патофізіологія сечової системи; досліджував метаболізм при лейкемії і псевдолейкемії; описано феномен затримання води в організмі після споживання їжі, збагаченої жирами, діуретичну дію білкової дієти.

1922 р. – завідувачем кафедри біохімії став всесвітньо відомий вчений, академік АН СРСР професор Якуб Оскарович Парнас (16.01.1884 – 29.01.1949), який створив відому наукову школу в галузі обміну вуглеводів в організмі. Найважливіші роботи Я. Парнаса і його львівської школи були присвячені дослідженню ферментативних перетворень, пов’язаних з м’язовою діяльністю і спиртовим бродінням. Основою цих досліджень стали класичні роботи Я. Парнаса про швидке аутолітичне зростання кількості аміаку в екстравазованій крові і травматичному амоніогенезі у м’язовій тканині. Надзвичайне значення мало встановлення Я .Парнасом того факту, що більш високофосфорильовані похідні аденілової кислоти, у вигляді яких вона знаходиться у м’язових волокнах (і еритроцитах), а саме АТФ і АДФ, на відміну від самої аденілової кислоти не підлягають у клітинах ферментативному дезамінуванню. Спостереження за процесом амоніогенезу в м’язовій тканині при різних її станах і кількісне визначення взаємоперетворень аденілової кислоти та її похідних в м’язовій тканині в фізіологічних умовах і при різних експериментальних впливах, зв’язку цих перетворень з актом м’язового скорочення, спряження їх з проміжними реакціями глікогенолізу і перетвореннями фосфокреатину в м’язах. Я. О. Парнасом і його учнями були вивчені біологічні і хімічні властивості м’язової аденілової кислоти та її похідних, був запропонований біологічний метод їх кількісного визначення. Заслуги Я. О. Парнаса в розробці проблеми анаеробного розпаду вуглеводів загальновизнані та позначені в біохімічній літературі як теорія Ембдена-Мейергофа-Парнаса або “схема гліколізу ЕМП”. Якуб Парнас одним з перших у світі використав ізотопний метод в біохімічних дослідженнях.

1931 р. – проф. Парнаса Я. обрали членом-кореспондентом Польської Академії наук і деканом медичного факультету Львівського університету.

1939 – 1940 р.р. – після встановлення у Галичині радянської влади фармацевтичний відділ Львівського університету реорганізовано у самостійний фармацевтичний факультет у складі Львівського державного медичного інституту.

1942 р. – кафедру очолив професор Тадеуш Барановский (1910 – 1993). Основні наукові работи присвячені біохімії ферментів і гормонів, біохімії м’язів та імунохімії.

1944 р. – завідувачем кафедри став професор Собчук Богдан Антонович (15.03.1909 – 09.04.1974). Основні напрямки наукової роботи стосувалися вивчення процесів обміну вуглеводів у злоякісних пухлинах, біохімічних процесів при інших патологіях у людини, а також токсичної дії оксиду вуглецю (чадного газу) на гемоглобін і міоглобін. Колективом кафедри під його керівництвом проводились дослідження особливостей обміну вуглеводів у раковій клітині (ефект Кребтрі), а також синтез та вивчення специфічної дії на пухлини ксантоптерину і побічних продуктів цього синтезу – йодоптерину і порфіроптерину. Іншим важливим напрямком діяльності кафедри було дослідження обміну йоду та функції щитовидної кислоти. Було розроблено та впроваджено в клініку новий метод визначення йоду.

1974 р. – кафедрою почав завідувати проф. Шлемкевич Михайло Петрович (1928 – 1998). Під його керівництвом на кафедрі біохімії вивчали проблеми ендемічної зобної хвороби Прикарпатського регіону. У співпраці з кафедрою онкології вивчали механізм та індивідуальну чутливість резистентних ракових пухлин шлунка людини при застосуванні хіміотерапії, зокрема 5-фторурацилу. Показано, що включення 5-фторурацилу в РНК пухлинних клітин посилювалось приблизно на 65 % введенням аскорбінової кислоти. Вітамін С посилював нагромадження 5- фторурацилу в кислоторозчинній фракції слизової шлунку і тонкого кишківника. У цей час на кафедрі були запроваджені нові спектрофотометричні та газохроматографічні методики визначення чадного газу в повітрі та карбоксигемоглобіну в крові.

1995 р. – кафедру очолює проф. Тимочко Михайло Федорович (1935 – 1998). Основним напрямком досліджень проф. М. Ф. Тимочка було вивчення фундаментальних основ формування адаптаційно-компенсаторних процесів в умовах різних експериментальних впливів із акцентом на характер змін кисневозалежних реакцій, вивчення метаболічних основ підтримання кисневого гомеостазу при різних функціональних станах, вивчення впливу шкідливих екологічних факторів на функції органів травної системи, дослідження ролі енергетичного обміну в патогенезі хронічних захворювань печінки, серцево-судинної системи, визначення ступеня ризику в абдомінальній та ендокринній хірургії, визначення рівня інтоксикації у онкологічних хворих. Проблеми, що ставились професором М.Ф. Тимочком, важливі для кардіохірургії та реанімації, актуальні при опікових токсикозах, токсикозах вагітних, онкологічних захворюваннях, при реабілітації дітей груп ризику, стоматологічних патологіях. Налагоджена тісна співпраця із суміжними кафедрами відповідного профілю. Здійснювалась співпраця з фармацевтичними кафедрами щодо випробовування біологічно-активних сполук і розробки рекомендацій до застосування їх у медичній практиці.

1996 р. – вперше було проведено Парнасівську конференцію з проблем біохімії присвячену пам’яті проф. Якуба Парнаса. Біохіміки Львова і польські науковці ініціювали систематичні конференції, присвячені академіку Парнасу Я. О. Відкрита меморіальна дошка, присвячена професору Парнасу Я. у хімічному корпусі ЛДМУ імені Данила Галицького.

1998 р. – кафедрою завідує д. мед. н., заслужений професор ЛНМУ імені Данила Галицького, заслужений працівник освіти України Скляров Олександр Якович (1956 – 2021). Наукові напрямки досліджень стосуються процесів цитопротекції слизових оболонок шлунка та кишки за умов виразкоутворення, вдосконалення експериментальних моделей ульцерогенезу органів травлення, з’ясування ролі системи нітроген оксиду, прозапальних ферментів (циклооксигеназа-2, ліпооксигеназа-5, мієлопероксидаза), процесів пероксидного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту в патогенезі захворювань травного тракту. Вивчали цитопротекторну дію окремих амінокислот і коротколанцюгових пептидів (L-аргініну, даларгіну, тимогексину), а також таких лікарських засобів як метоклопрамід, гастроцепін за умов активації чи блокування NO-синтазної системи у взаємозв’язку з рівнем кровоплину і станом ензимів антиоксидантної системи; механізми впливу біологічно-активних речовин (медіаторів, гормонів), деяких вітамінів (Е, С, К) і лікарських засобів (Н₂-блокаторів, прокінетиків, блокаторів Са-каналів) на секреторну функцію шлункових залоз у щурів зі структурно-геморагічними пошкодженнями слизової оболонки у взаємозв’язку з патобіохімічними змінами у тканинах органів травної системи.

1999 р. – започаткована співпраця між кафедрою клінічної аналітики Люблінської медичної академії (тепер Люблінський медичний університет) імені Фелікса Скубічевського (Польща). У рамках цієї угоди проведено 8 Львівсько – Люблінських наукових конференцій з питань експериментальної та клінічної біохімії.

2021 р. – кафедру біохімії очолює к. мед .н., д. б. н., професор Леся Іванівна Кобилінська. Предметом її досліджень є доставка протипухлинних ліків до клітин-мішеней за допомогою наночастинок і полімерних нанорозмірних носіїв, їхня токсичність і метаболічний вплив. Кафедра біохімії проводить дослідження системних біохімічних змін викликаних впливом Covid 19 на організм людини у пацієнтів групи високого ризику, які мають найпоширеніші метаболічні порушення (цукровий діабет ІІ типу), серцево-судинні захворювання, ожиріння тощо, при інфікуванні SARS-CoV-2. Останні дослідження пов’язані з пошуком ефективних біохімічних гліканових маркерів при посттравматичному стрес синдромі, спричиненому впливом військових дії на території України.

У навчальному процесі кафедра зосереджується на медичній біохімії, ролі біохімічних процесів при різних метаболічних станах людини для пояснення складних порушень метаболізму при серцево-судинних і нейродегенеративних захворюваннях, які на сьогодні є глобальними проблемами громадського здоров’я.

2022 р. – отримано грант МОЗ України на проведення наукових досліджень «Роль COVID-19 у прогресуванні ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця і цукровим діабетом» 2023 – 2025 р.р.

2023 р. – у рамках співпраці Асоціації RECOOP, медичного факультету J. Strossmayer University of Osijek (Осієк, Хорватія) і компанії Glycanage (Загреб, Хорватія) отримано міжнародний грант на проведення наукових досліджень «Гліканові біомаркери при посттравматичному стрес синдромі Glycan biomarkers for posttraumatic stress disorder».

 

Викладачі кафедри біологічної хімії

Нємілович Владислав – професор, завідувач кафедри у 1891 – 1904 р.р.

Морачевський Вацлав – професор, завідувач кафедри (1899 – 1918, завідувач у 1918 р.)

Бондзинський Станіслав Людвіг Філіп – професор, завідувач кафедри (1904 – 1917, 1919)

Парнас Якуб Оскарович – професор, завідувач кафедри (1920 – 1941)

Геллєр Ю., Клісецкі А., Климек Р., Литвак-Манн Ц., Манн Т., Мейбаум В., Остерн П., Рейсс Ю., Модзоловскі В., Сенявскі І., Скаржиньскі Б., Гусяков В., Козленко Ф., Коржибскі Т., Мельничук О.

Собчук Богдан Антонович – професор, завідувач кафедри (1933 – 1973, зав. 1944 – 1973)

Барановський Тадеуш – професор, завідувач кафедри (1942 – 1944)

Литвин Іван Іванович – доцент (1946 – 1981,

Шиба Галина Василівна – асистент (1946 – 1957)

Гладишевська Тетяна Миколаївна – доцент (1952 – 1996)

Квятковська-Корчак Яніна Станіславівна – асистент (1953 – 1959)

Саричева Ніна Василівна – асистент (1956 – 1995)

Сухомлінов Борис Павлович – доцент

Піняжко Роман Михайлович – асистент (1958 – 1960)

Іллініч Марія Гнатівна (1960 – 1992)

Геник-Березовський Олександр Васильович – асистент (1963 – 1999)

Бабак Марія Антонівна – асистент (19.. – 1969)

Шлемкевич Михайло Петрович – професор, завідувач (1964 – 1995, завідувач 1973 – 1995)

Захваткін Святослав Вікторович – доцент (1964 – 1987)

Луцик Максим Дмитрович – професор кафедри (1965 – 1972, 2000 – 2012)

Вдовиченко Валерій Іванович – доцент (1966 – 1970)

Дубовий Михайло Іванович – доцент (1968 – 19..)

Ле Тхі Тхоа – асистент (1972 – 19..)

Бойків Дмитро Павлович – доцент (1973 – 2008)

Свистун Юрій Діонізович – доцент (1973 – 2003)

Федорович Іван Павлович – доцент (1974 – 2006)

Фартушок Надія Володимирівна – доцент (1975 – 2010)

Романишин Ярослав Миколайович – доцент (1975 – 1982)

Концевич Лідія Степанівна – асистент (1980 – 1992)

Петрух Андрій Васильович – асистент (1982 – 1986)

Тимочко Михайло Федорович – професор, завідувач (1986 – 1998, завідувач 1995 – 1998)

Кирилюк Сергій Степанович – асистент (19.. – 1996)

Білецька Лілія Петрівна – старший викладач (1987 – теп. час)

Носенко Ірина Анатоліївна – асистент (1989 – 1998)

Ясниський Роман Святославович – асистент (1989 – 2000)

Коник Уляна Василівна – асистент (1989 – 2006)

Федевич Юрій Миронович – доцент (1990 – теп.час)

Іванків Оксана Львівна – доцент (1993 – 2006)

Макаренко Тетяна Миколаївна – доцент (1994 – теп. час)

Терлецька Оксана Іванівна – доцент (1995 – 2003)

Томашевська Марія Федорівна – асистент (1996 – 2006)

Скляров Олександр Якович – професор, завідувач кафедри (1998 – 2021)

Бабич Наталія Олегівна – аспірант (1998 – 2001)

Стойка Ростислав Степанович – професор кафедри (1999 – 2000)

Кобилінська Леся Іванівна – професор, завідувач кафедри (2000 – теп. час, завідувач з 2021)

Фоменко Ірина Степанівна – професор кафедри (2001 – теп. час)

Бондарчук Тетяна Ігорівна – доцент (2001 – теп. час)

Хаврона Оксана Павлівна – доцент (2003 – теп. час)

Панасюк Наталія Богданівна – асистент (2004 – 2015)

Мазур Оксана Євгенівна – асистент (2006 – теп. час)

Гринчишин Надія Михайлівна – асистент (2008 – 2021)

Стадник Віталій В. – асистент (2009 – 2010)

Климишин Дмитро Олександрович – асистент (2009 – 2018)

Насадюк Христина Мирославівна – доцент (2011 – 2022)

Денисенко Наталія Валеріївна – асистент (2015 – 2023)

Лозинська Ірина Ігорівна – асистент (2015 – теп. час)

Альохіна Тетяна Анатоліївна – асистент (2022 – теп. час)

Туркіна Віра Артурівна – доцент (2023 – теп.час.)