Коротка історія кафедри офтальмології

Кафедра  очних хвороб заснована у вересні 1898 р. при медичному факультеті Львівського університету. Тоді її очолив випускник Віденського університету 1877 р., доктор медицини Еммануїл Махек. Під його керівництвом організовано самостійні кафедральні підрозділи: операційну, гістологічну, бактеріологічну та клінічну лабораторії, рентгенкабінет; опубліковано 42 наукові праці з питань старечої катаракти, аномалії рефракції та злоякісних пухлин ока.

В 1922 р. завідувачем став проф. Адам Беднарський, який в 1894 р. закінчив медичний факультет Ягелонського університету. Він приділяв особливу увагу проблемам глаукоми та офтальмоонкології, керував науково-дослідною роботою колективу.

Протягом 1945–1964 рр. кафедру очолювала д. мед. н., проф. А. М. Родигіна. Вона підготувала 12 науковців, шестеро з яких стали професорами — це Ю. Ф. Майчук, О. О. Каторгіна, А. І. Бикова, Г. С. Семенова, В. Парамей, Г. Чернявський. Вона опублікувала 63 наукові праці з судинної, рогівкової, професійної та інших патологій ока.

З 1964 до 1980 р. кафедрою завідувала д. мед. н., проф. О. О. Каторгіна — автор близько 70 наукових робіт із розділів: офтальмоонкологія, глаукома, запальні захворювання ока. Під її керівництвом працювали І. М. Логай, І. Боркунова, С. О. Жернакова, Т. М. Антонюк, Н. М. Абашина.

Протягом 1980–1997 рр. завідувачем кафедри очних хвороб ЛДМІ була д. мед. н., проф. Г. С. Семенова. Науково-дослідна робота того періоду була спрямована на клініко-морфологічне вивчення глаукоми, судинної патології зорового аналізатора, розробку техніки виконання органозберігаючих операцій при злоякісних внутрішньоочних пухлинах та склеропластичних операцій при дистрофіях сітківки, короткозорості. Г. С. Семенова підготувала 78 науковців для України й інших держав, серед яких 13 докторів та 65 кандидатів медичних наук. У співавторстві Г. С. Семенової налічується 403 наукові праці та 43 винаходи.

Упродовж 1997–2002 рр. кафедрою керувала доц. І. Г. Кордонець. Вона працювала над удосконаленням терапії інтраопераційних геморагій. Кандидатська дисертація присвячена питанням офтальмохламідіозу. Є автором понад 150 наукових і навчально-методичних праць.

Із 2003 р. кафедру офтальмології очолює д.мед.н., проф. А.С. Гудзь. Наукові дослідження керівника кафедри присвячені оптимізації візуальної реабілітації пацієнтів із патологією кришталика, глаукомою і патологією сітківки, проблемам рефракційної хірургії катаракти та її ускладнень, оптимізації лікувально-діагностичних алгоритмів в офтальмології з використанням комп’ютерних технологій.

Гудзь Андрій Степанович

д.мед.н., професор

завідувач кафедри офтальмології ФПДО

Новицький Ігор Ярославович

д.мед.н., професор

Міхель Вероніка Дмитрівна 

к.мед.н., доцент

Павловська Галина Ярославівна

к.мед.н., доцент, відповідальна за інтернатуру, за лікувальну роботу

Курильців Надія Багратіонівна

к.мед.н., доцент, відповідальна за науково-дослідну роботу

Блавацька Оксана Миколаївна

к.мед.н., доцент

відповідальна за студентський науковий гурток, за гуманітарну освіту і виховну роботу

Захаревич Галина Євгенівна

доктор філософії, доцент

Рафалюк Софія Ярославівна

к.мед.н., асистент, завуч. кафедри

Гореча Марта Юріївна

доктор філософії, асистент

Мартінек Ніна Абасівна 

асистент, матеріально відповідальна,

відповідальна за цивільну оборону, за пожежну безпеку, секретар кафедри

Ковальська Мар’яна Прокопівна

асистент

Кудриль Іван Володимирович

асистент

Юревич Всеволод Романович

к.мед.н., доцент, сумісник

Щур Марта Богданівна

к.мед.н., асистент, сумісник

Ганюк Вероніка Миколаївна

асистент, сумісник

Кадубець Соломія Віталіївна

асистент, сумісник

Нежинець Марія Василівна — старший лаборант, лікар

Лучків Ольга Миронівна — старший лаборант, к. біол. н.

Подгорна Наталія Іванівна — технічний працівник

Положення про кафедру

файл

Навчальні дисципліни:

Перелік дисциплін з післядипломної освіти:

Спеціалізація “Офтальмологія, “Дитяча офтальмологія”
Стажування “Офтальмологія”, “Дитяча офтальмологія”
Інтернатура “Офтальмологія”

АСПІРАНТУРА “Офтальмологія”

Курси за вибором:

Детальніше

Детальніше

Детальніше

Детальніше

Детальніше

Тематичні удосконалення:
“Захворювання переднього відтинку ока та його додатків”
“Захворювання заднього відтинку ока”
“Глаукома: сучасні аспекти діагностики та лікування”
“Поступова та раптова втрата зору”
“Травма органу зору”

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

Первинна спеціалізація (інтернатура)
Галузь знань 22 Охорона здоров’я
Спеціальність 222 Медицина

Спеціальність в інтернатурі ОФТАЛЬМОЛОГІЯ

Кваліфікація лікар-спеціаліст

Детальніше: 

Навчальний план та програма

Робоча навчальна програма

Щоденник інтерна

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

ОК 36 Офтальмологія

Галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 222 « Медицина»
освітньої програми магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни: 

1. Метою викладання навчальної дисципліни «Офтальмологія» є закладення основних знань про особливості органа зору, особливості клінічної картини, діагностики, диференційної діагностики, перебігу та лікування офтальмопатології з формуванням уміння застосовувати дані знання в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.

1.2.  Основні завдання вивчення дисципліни «Офтальмологія» вирізняють те, що студент повинен знати і вміти при вивченні дисципліни.

Кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП, підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового розділу і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. На підставі кінцевих цілей до кожного розділу сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь, цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

АНОТАЦІЯ
ДО ДИСЦИПЛІНИ “ОФТАЛЬМОЛОГІЯ”

Дисципліна “Офтальмологія” вивчає анатомію, фізіологію та патологію органа зору
та допоміжного апарату ока. Важливість та необхідність її викладання на завершальному
етапі підготовки лікаря обумовлена тим, що захворювання органа зору є на одному з
перших місць серед хвороб людини і становлять близько 20% усіх звертань до медичних
установ. Очні захворювання призводять до ранньої інвалідності або до обмеження у
виборі професії, тому можна з впевненістю сказати, що офтальмолог може бути серед
перших лікарів в охороні здоров’я.
Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:
– лекційний матеріали; практичні заняття; самостійна робота.
На практичних заняттях з дисципліни «Офтальмологія» студентам рекомендується:
– виконувати письмові завдання (тестовий контроль для визначення початкового рівня
знань, ситуаційні задачі для підсумкового контролю рівня знань студентів);
– перегляд навчальних тематичних відеофільмів (використання схем, таблиць, слайдів,
муляжів, комп’ютерні презентації);
– практичні навички (непрямий та прямий офтальмоскоп, скіаскопічні лінійки, тонометр
Маклакова, аномалоскоп, 4-х крапковий кольоротест, біомікроскоп, лінзи  тощо).

Програма побудована з урахуванням інтеграції навчального процесу у вищій школі
і передбачає знання студентами базових теоретичних і клінічних дисциплін. Програма
дисципліни складається з одного модуля, до складу якого входять блоки 3-х змістових
модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS –
залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними
відповідного модулю (залікового кредиту).

Предметом вивчення навчальної дисципліни є:
– клінічна анатомія, фізіологія, методи дослідження органа зору, етіологія, патогенез, діагностика та лікування найбільш поширених захворювань органа зору.
Міждисциплінарні зв’язки:
“Офтальмологія” як навчальна дисципліна:
а) ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, біологічної та біоорганічної хімії, гістології, фізіології та патологічної фізіології, анатомії людини та патологічної анатомії й інтегрується з цими дисциплінами;
б) ґрунтується на вивченні студентами пропедевтичних дисциплін терапевтичного профілю, фармакології, радіології і інтегрується з цими дисциплінами;
в) інтегрується з іншими клінічними дисциплінами (оториноларингологією, нейрохірургією, онкологією, психіатрією, медичною генетикою тощо);
г) проходить диференціацію – формування окремих напрямків офтальмології як науки, що
мають самостійні міжнародні організації: катарактологи, глаукоматологи, вітреоретинальні хірурги.

Детальніше:

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

ОК 36 Офтальмологія з особливостями дитячого віку

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузь знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія»

Мета та завдання навчальної дисципліни

1. Метою викладання навчальної дисципліни «Офтальмологія з особливостями дитячого віку» є закладення основних знань про особливості органа зору у дітей, особливості клінічної картини, діагностики, диференційної діагностики, перебігу та лікування офтальмопатології з формуванням уміння застосовувати дані знання в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.

1.2.  Основні завдання вивчення дисципліни «Офтальмологія з особливостями дитячого віку» вирізняють те, що студент повинен знати і вміти при вивченні дисципліни.

Кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП, підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового розділу і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. На підставі кінцевих цілей до кожного розділу сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь, цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

АНОТАЦІЯ ДО ДИСЦИПЛІНИ
«ОФТАЛЬМОЛОГІЯ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ДИТЯЧОГО ВІКУ»
Офтальмологія – клінічна дисципліна, яка вивчає анатомію, фізіологія та патологію органа
зору та допоміжного апарату ока. Важливість та необхідність її викладання на завершальному
етапі підготовки лікаря обумовлена тим, що захворювання органа зору стоять на одному з перших
місць серед хвороб людини і становлять близько 20% всіх звертань до медичних установ. Очні
захворювання призводять до ранньої інвалідності або до обмеження у виборі професії, тому можна з впевненістю сказати, що офтальмолог може бути серед перших лікарів в охороні здоров’я.
Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:
– лекційний матеріал; практичні заняття; самостійна робота студентів.
На практичних заняттях з дисципліни «Офтальмологія з особливостями дитячого віку»
студентам рекомендується:
– виконувати письмові завдання (тестовий контроль для визначення початкового рівня знань,
ситуаційні задачі для підсумкового контролю рівня знань студентів);
– перегляд навчальних тематичних відеофільмів (використання схем, таблиць, слайдів, муляжів,
комп’ютерні презентації);
– практичні навички (непрямий та прямий офтальмоскоп, скіаскопічні лінійки, тонометр
Маклакова, аномалоскоп, 4-х крапковий кольоротест, біомікроскоп, мультифокальна лінза).
Програма побудована з урахуванням інтеграції навчального процесу у вищій школі і
передбачає знання студентами базових теоретичних і клінічних дисциплін. Програма дисципліни
складається з одного модуля, до складу якого входять блоки 3-х змістових модулів. Обсяг
навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які
зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового
кредиту).

Предметом вивчення навчальної дисципліни є:
– клінічна анатомія, фізіологія, методи дослідження органа зору, етіологія, патогенез, діагностика
та лікування найбільш поширених захворювань органа зору.
Міждисциплінарні зв’язки:
а) ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, біологічної та біоорганічної хімії,
гістології, фізіології та патологічної фізіології, анатомії людини та патологічної анатомії й
інтегрується з цими дисциплінами;
б) ґрунтується на вивченні студентами пропедевтичних дисциплін терапевтичного профілю,
фармакології, радіології і інтегрується з цими дисциплінами;
в) інтегрується з іншими клінічними дисциплінами (оториноларингологією, нейрохірургією,
онкологією, психіатрією, медичною генетикою тощо);
г) проходить диференціацію – формування окремих напрямків офтальмології науки, що мають
самостійні міжнародні організації: катарактологи, глаукоматологи, вітреоретинальні хірурги.

Детальніше: 

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

ОК 23.6 Офтальмологія

підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 221 «Стоматологія»

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1 Метою викладання навчальної дисципліни ”Офтальмологія” є оволодіння основними методами діагностики, лікування та профілактики захворювань органа зору,  насамперед найбільш розповсюджених. Для досягнення цієї навчальної мети студент повинен знати: клінічну та патологічну анатомію, фізіологію та патофізіологію органа зору  й  допоміжних структур ока і сучасні методи їх діагностики; етіологію, патогенез, клініку, методи лікування та профілактики захворювань органа зору,  а також викликаних ними ускладнень.

АНОТАЦІЯ ДО ДИСЦИПЛІНИ
«ОФТАЛЬМОЛОГІЯ»
Програма вивчення навчальної дисципліни «Офтальмологія» відповідно до Стандарту
вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 221
«Стоматологія» освітньої програми магістра стоматології. Вивчення навчальної дисципліни
здійснюється на 4 році навчання.
«Офтальмологія» – клінічна дисципліна, яка вивчає анатомію, фізіологія та патологію
органа зору та допоміжного апарату ока. Важливість та необхідність її викладання на
завершальному етапі підготовки лікаря обумовлена тим, що захворювання органа зору стоять на
одному з перших місць серед хворіб людини і становлять близько 20% всіх звертань до медичних
установ. Очні захворювання призводять до ранньої інвалідності або до обмеження у виборі
професії, тому можна з впевненістю сказати, що офтальмолог може бути серед перших лікарів в
охороні здоров’я.
Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:
– лекційний матеріали; практичні заняття; самостійна робота студентів.
На практичних заняттях з дисципліни «Офтальмологія» студентам рекомендується:
– виконувати письмові завдання (тестовий контроль для визначення початкового рівня знань,
ситуаційні задачі для підсумкового контролю рівня знань студентів);
– перегляд навчальних тематичних відеофільмів (використання схем, таблиць, слайдів, муляжів,
комп’ютерні презентації);
– практичні навички (непрямий та прямий офтальмоскоп, скіаскопічні лінійки, тонометр
Маклакова, аномалоскоп, 4-х крапковий кольоротест, біомікроскоп, мультифокальна лінза).
Програма побудована з урахуванням інтеграції навчального процесу у вищій школі і
передбачає знання студентами базових теоретичних і клінічних дисциплін. Програма дисципліни
складається з одного модуля, до складу якого входять блоки 3-х змістових модулів. Обсяг
навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які
зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового
кредиту).

Предметом вивчення навчальної дисципліни є:
– клінічна анатомія, фізіологія, методи дослідження органа зору, етіологія, патогенез, діагностика
та лікування найбільш поширених захворювань органа зору.
Міждисциплінарні зв’язки:
1) ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, біологічної та біоорганічної хімії,
гістології, фізіології та патологічної фізіології, анатомії людини та патологічної анатомії й
інтегрується з цими дисциплінами;
2) ґрунтується на вивченні студентами пропедевтичних дисциплін терапевтичного профілю,
фармакології, радіології і інтегрується з цими дисциплінами;
3) ґрунтується з іншими клінічними дисциплінами (оториноларингологією, нейрохірургією,
онкологією, психіатрією, медичною генетикою тощо);
4) проходить диференціацію – формування окремих напрямків офтальмології науки, що мають
самостійні міжнародні організації: катарактологи, глаукоматологи, вітреоретинальні хірурги.

Детальніше:

Розклад

Розклад занять для студентів осінній семестр 2024-2025 н.р.:

Розклад занять студенти

Розклад відпрацювання практичних занять для студентів осінній семестр 2024-2025 н.р.:

Розклад відробок

Верифікація результатів навчання

Методи контролю

ОК 36 

Методи та форми контролю та система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та інструкцій щодо системи оцінювання навчальної діяльності студентів при Європейській кредитно-трансферній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (лист МОЗ України № 08.01-47/10395 від 15.04.2014).

При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (письмове), структуровані письмові роботи, робота із стандартною медичною документацією, стандартизований за методикою виконання контроль практичних навичок.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті. Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Основний етап практичного заняття передбачає роботу з пацієнтами, опанування практичних навичок. Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок, вміння інтерпретувати дані методів дослідження, вміння розв’язувати типові ситуаційні задачі. Розв’язування типових ситуаційних задач оцінюється враховуючи правильність поставленого діагнозу, визначення основних та додаткових методів діагностики, проведення дифдіагностики, призначення відповідного лікування та перечислення можливих ускладнень даної патології. Усне опитування оцінюється за 4-бальною шкалою.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу.

Форми проведення поточного контролю:

• • Тестові завдання
  • Усне опитування
  • Оцінка практичних навичок
  • Розв’язання типових ситуаційних задач

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-бальною (традиційною) шкалою, при цьому враховуються всі види робіт, передбачені силабусом. Студент отримує оцінку за кожне заняття. Всі виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються в бали.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 72 бали.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 120 балів.

1 Оцінювання поточної навчальної діяльності

Критерії оцінки поточної навчальної діяльності

Відмінно («5») – студент правильно відповів на 90-100% тестів.Правильно, чітко, логічно відповідає на всі стандартизовані питання по темі заняття.Тісно пов’язує теорію з практикою та демонструє правильне виконання практичних навичок. Вільно читає результати аналізів, володіє методами обстеження хворого. Проводить диференційну діагностику. Вирішує ситуаційні задачі підвищеної складності, вміє узагальнити матеріал.

Добре («4») – студент правильно відповів на 70-89% тестів. Правильно і по суті відповідає на всі стандартизовані питання по темі заняття. Демонструє виконання (знання) практичних навичок. Правильно використовує теоретичні знання для вирішення практичних завдань, диференційну діагностику. Вміє вирішувати легкі та середньої складності ситуаційні задачі. Володіє необхідними практичними навиками та прийомами їх виконання в обсязі, що перевищує необхідний мінімум.

Задовільно («3») – студент правильно відповів на 50-69% тестів. Неповно, за допомогою додаткових запитань, відповідає на всі стандартизовані питання по темі заняття. Не може самостійно побудувати чітку, логічну відповідь. Під час відповіді та демонстрації практичних навичок робить помилки. Вирішує лише найлегші ситуаційні задачі. Володіє лише обов’язковим мінімумом методів дослідження.

Незадовільно ( «2») – студент правильно відповів на 50% тестів. Не знає матеріалу поточної теми, не може побудувати логічну відповідь, не відповідає на додаткові запитання, не розуміє змісту матеріалу. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок робить значні, грубі помилки.

Оцінювання самостійної роботи студентів по підготовці до практичних занять здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Форми підсумкового контролю успішності навчання

Формою підсумкового контролю дисципліни «Офтальмологія» є диференційований залік.

До семестрового підсумкового контролю допускаються студенти: які виконали всі види робіт, завдань, передбачених навчальним планом на семестр відповідно до навчальної дисципліни, були присутні на всіх лекціях та практичних заняттях, передбачених навчальним планом. Студентам, які мають пропущені заняття, необхідно відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну в межах семестру (згідно графіку кафедри та згідно дозволу деканату, якщо такий потрібен).

Диференційований залік проводиться після закінчення вивчення дисципліни. Диференційнй залік оцінюють викладачі, які проводили практичні заняття. До диференційного заліку допускаються студенти, середній бал яких за поточну успішність впродовж семестру становить не менше «3» (72 бали за 200-бальною шкалою).

Диференційований залік проводиться у письмовій формі на останньому практичному занятті відповідно до розкладу.

Методи оцінювання диференційного заліку стандартизовані та включають контроль теоретичної та практичної підготовки, а саме: тестовий контроль (25 тестових завдань, які оцінюються кожне у 2 бали), розв’язання 2-ох ситуаційних задач (що включає відповіді на такі основні пунки: встановлення діагнозу, визначення об’єму діагностичних обстежень, проведення диференційної діагностики, призначення лікування та окреслення можливих ускладнень тої чи іншої патології. Кожна задача оцінюється у 10 балів) та виконання практичної навички (опис методики та тактика виконання. Оцінюється у 10 балів враховуючи правильність та об’єм виконання).

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за підсумковий контроль – 50 балів.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за підсумковий контроль – 80 балів.

 Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти:

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-бальною (традиційною) шкалою, при цьому враховуються всі види робіт, передбачені програмою. Студент отримує оцінку за кожне практичне заняття. Всі виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються в бали. Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за традиційною шкалою під час вивчення дисципліни впродовж семестру, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:

СА  х  120

                                                         Х =

5

Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисципліни «Офтальмологія»

 Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 72 бали.

 Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 120 балів

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент при складанні диференційованого заліку становить 50 балів.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні диференційованого заліку становить 80 балів.

Оцінка з дисципліни визначається, як сума балів за поточну навчальну діяльність (не менше 72) та балів за написання диференційного заліку (не менше 50).

Мінімальна кількість балів, яку може отримати студент з дисципліни (поточна навчальна діяльність та підсумковий контроль) становить  122 бали.

Максимальна кількість балів, яку може отримати студент з дисципліни (поточна навчальна діяльність та підсумковий контроль) становить 200 балів

Бали з дисципліни «Офтальмологія» для студентів, які успішно виконали програму конвертуються у традиційну 4-бальну шкалу та шкалу ECTS.

Бали студентів, які навчаються за однією спеціальністю, ранжуються за шкалою ECTS таким чином:

Ранжування з присвоєнням оцінок „А”, „В”, „С”, „D”, „Е” проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю і успішно завершили вивчення дисципліни. Студенти, які одержали оцінки FX, F («2») не вносяться до списку студентів, що ранжуються. Студенти з оцінкою FX після перескладання автоматично отримують бал „Е”.

Бали з дисципліни для студентів, конвертуються у традиційну 4-бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:

Оцінка ECTS у традиційну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів перевіряється статистичними методами (коефіцієнт кореляції між оцінкою ECTS та оцінкою за національною шкалою).

Методи контролю

ОК 23.6

Для реалізації вищезазначеної методики організації практичних занять на першому занятті кожному студенту надається докладний план роботи впродовж періоду вивчення дисципліни, а також забезпечуються умови для його виконання.

Цей план включає:

• перелік теоретичних знань з дисципліни, що має засвоїти студент;
• перелік практичних навичок, що повинен виконати кожен студент впродовж вивчення дисципліни;

Методи і форми контролю та оцінювання успішності студентів з дисципліни здійснюються відповідно до вимог програми та Інструкції щодо оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (лист МОЗ України № 08.01-47/10395 від 15.04.2014).

При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (письмове), структуровані письмові роботи, робота із стандартною медичною документацією, стандартизований за методикою виконання контроль практичних навичок.

Оцінювання знань студентів проводиться після виконання усіх видів робіт, що зобов’язаний виконати студент під час проведення поточного, підсумкового контролю, самостійної роботи, індивідуальних завдань та критерії їх оцінювання.

Види контролю: поточний і підсумковий.

Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – залік.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу.

Форми проведення поточного контролю:

1. Тестові завдання
2. Усне опитування
3. Оцінка практичних навичок
4. Розв’язання типових ситуаційних задач

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-бальною (традиційною) шкалою, при цьому враховуються всі види робіт, передбачені силабусом. Студент отримує оцінку за кожне заняття. Всі виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються в бали.

Оцінювання поточної навчальної діяльності

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальною програмою. Студент має отримати оцінку з кожної теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.

Методика проведення контрольних заходів. Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. Традиційні оцінки виставляються в журналі успішності студента під час практичних занять. Практичні заняття під час вивчення розділу “Офтальмологія” є структурованими і передбачають комплексне оцінювання усіх видів навчальної діяльності (навчальних завдань), які студенти виконують під час практичного заняття:

Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Основний етап практичного заняття передбачає роботу з пацієнтами, опанування практичних навичок. Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок, вміння інтерпретувати дані методів дослідження, вміння розв’язувати типові ситуаційні задачі. Розв’язування типових ситуаційних задач оцінюється враховуючи правильність поставленого діагнозу, визначення основних та додаткових методів діагностики, проведення дифдіагностики, призначення відповідного лікування та перечислення можливих ускладнень даної патології. Усне опитування оцінюється за 4-бальною шкалою.

Сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих здобувачем вищої освіти у процесі навчання з кожної теми навчальної дисципліни орієнтовно оцінюється за такими критеріями:

Критерії оцінки поточної навчальної діяльності

Відмінно («5») – студент правильно відповів на 90-100% тестів. Правильно, чітко, логічно відповідає на всі стандартизовані питання по темі заняття. Тісно пов’язує теорію з практикою та демонструє правильне виконання практичних навичок. Вільно читає результати аналізів, володіє методами обстеження хворого. Проводить диференційну діагностику. Вирішує ситуаційні задачі підвищеної складності, вміє узагальнити матеріал.

Добре («4») – студент правильно відповів на 70-89% тестів. Правильно і по суті відповідає на всі стандартизовані питання по темі заняття. Демонструє виконання (знання) практичних навичок. Правильно використовує теоретичні знання для вирішення практичних завдань, диференційну діагностику. Вміє вирішувати легкі та середньої складності ситуаційні задачі. Володіє необхідними практичними навиками та прийомами їх виконання в обсязі, що перевищує необхідний мінімум.

Задовільно («3») – студент правильно відповів на 50-69% тестів. Неповно, за допомогою додаткових запитань, відповідає на всі стандартизовані питання по темі заняття. Не може самостійно побудувати чітку, логічну відповідь. Під час відповіді та демонстрації практичних навичок робить помилки. Вирішує лише найлегші ситуаційні задачі. Володіє лише обов’язковим мінімумом методів дослідження.

Незадовільно ( «2») – студент правильно відповів на 50% тестів. Не знає матеріалу поточної теми, не може побудувати логічну відповідь, не відповідає на додаткові запитання, не розуміє змісту матеріалу. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок робить значні, грубі помилки.

Оцінювання самостійної роботи студентів по підготовці до практичних занять здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Форма підсумкового контролю успішності навчання

Форма підсумкового контролю – залік.

Підсумковий (семестровий) залік полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних заняттях. Семестровий залік з дисципліни «Офтальмологія» проводиться після закінчення її вивчення, до початку екзаменаційної сесії.

Методи контролю стандартизовані та включають контроль теоретичної та практичної підготовки.

До підсумкового контролю допускаються студенти:

• які виконали всі види робіт, завдань, передбачених навчальним планом за семестр відповідно до навчальної дисципліни;
• відвідали всі заняття, передбачені навчальним планом;
• відпрацювали пропущені заняття;
• набрали за поточну успішність кількість балів, не меншу за мінімальну.

Студентам, які мають пропущені заняття, необхідно відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну в межах семестру (згідно графіку кафедри та згідно дозволу деканату, якщо такий потрібен). Семестровий залік з дисципліни «Офтальмологія» проводиться після закінчення її вивчення (на останньому занятті), до початку екзаменаційної сесії.

Залік виставляють викладачі, які проводили практичні заняття в академічній групі. Залік отримують студенти, якщо середній бал за поточну успішність впродовж семестру становить не менше «3» (120 балів за 200-бальною шкалою).

Запис вноситься у залікову книжку студента та заліково-екзаменаційну відомість.

Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти:

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни «Офтальмологія» становить 200 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни «Офтальмологія» становить 120 балів.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:

Для зручності наведено таблицю перерахунку за 200-бальною шкалою:

 Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються заліком

             Оцінка з дисципліни, формою підсумкового контролю якої  є залік, базується на результатах оцінювання поточної навчальної діяльності та виражається за двобальною шкалою: “зараховано” або “не зараховано”.   

Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

            Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу контролюється при підсумковому контролі.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму, конвертуються у традиційну 4-бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:

Оцінка ECTS у традиційну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів перевіряється статистичними методами (коефіцієнт кореляції між оцінкою ECTS та оцінкою за національною шкалою).

Лікувально-консультативна робота

Лікувально-діагностичні бази кафедри:

Офтальмологічне відділення КНП ЛОР Львівська обласна клінічна лікарня,

вул. Юрія Руфа, 35, м. Львів

тел. (032) 236 84 59; (032) 236 82 55

ТОВ “Офтальмологічна клініка “Візекс”, вул. Наукова, 96 б, м. Львів,
тел. (032) 244 70 70;

ТОВ  “Лазер Плюс Львів”, вул. Миколайчука, 9, м. Львів,
тел. (032) 224 9 224;

Медичний центр “Окулюс”, вул. Б. Хмельницького, 144, м. Львів,
тел. (032) 232 22 27;

ТОВ “Львів Медікал Центр Хірургія”, вул. Довга, 56, м. Львів,
тел. (067) 011 90 00;

ФОП “Діагностика та відновлення зору “Світло”, вул. Костя Левицького, 19, м. Львів, тел. (032) 275 07 40;

ТОВ “Медичний центр Дмитра Горячева”, вул. Переяславська, 6А, м. Львів,
тел. (097) 958 76 77.

2. Кількість науково-педагогічних працівників кафедри, які виконують лікувальну роботу:

12 штатних працівників, з них: спеціалісти вищої категорії (75%), другої (8%) і сертифікат спеціаліста (17%)

3. Новітні методи лікування та діагностики, які впроваджені за останні 3 роки:

застосування малорозтинової хірургії ФЕК, імплантація мультифокальних, торичних ІОЛ та ІОЛ EDOF,  та вітреоретинальна хірургія, використання віскоеластиків при проникаючих операціях з приводу глаукоми, імплантація клапанів Ахмеда та Ex-press при рефрактерній глаукомі,   інтравітреальні введення анти-VEGF препаратів при ВМД та макулопатіях при цукровому діабеті, тромбозі ЦВС, інтравітреальне введення антибіотиків при ендофтальмітах, лазерна корекція зору, окулопластична хірургія, офтальмоонкологія.

Відповідальний співробітник – Курильців Надія Багратіонівна (к.мед.наук, доцент кафедри офтальмології ЛНМУ ім. Д.Галицького)

Контакти:
(032)236 84 59
Електронна скринька 

 Основні напрямки наукової роботи

Поточна ініціативна тема – «Дослідження клінічних, біофізичних, генетичних та біохімічних аспектів офтальмопатології і розробка методології прогнозування і лікування захворювань ока» 2023-2027 рр. Номер державної реєстрації
Фінансовані НДР немає

НДР за останні 5 років:

2019 р. – «Вивчення нових біохімічних, молекулярно-генетичних, біофізичних та клінічних механізмів захворювань ока і розробка нових методів профілактики, лікування і прогнозування очних хвороб»

2020р. –«Вивчення нових біохімічних та імунологічних маркерів ураження ока при діабетичній ретинопатії, нові підходи до хірургічного лікування відкритокутової та закрикокутової глаукоми»

2021 р. – «Вивчення імунологічних аспектів внутрішньоочного запалення, нових біохімічних та імунологічних маркерів проліферативної діабетичної ретинопатії»

2022 р. – «Вивчення нових біохімічних, молекулярно-генетичних, біофізичних та клінічних механізмів захворювань ока і розробка нових методів профілактики, лікування і прогнозування очних хвороб»

2023 р. – «Вивчення імунологічних аспектів внутрішньоочного запалення, біохімічних механізмів проліферативної діабетичної ретинопатії, нових підходів до хірургічного лікування глаукоми».

 Публікації співробітників кафедри за останні 5 років

1. Курильців Н.Б. Експериментальне вивчення морфологічних змін ока при бактерійному ендофтальміті з використанням різних методів лікування // Лікарська справа. 2018. № 5–6. С. 140–147.
2. Курильців Н.Б., Галей К.М. Експериментальна модель стафілококового екзогенного ендофтальміту // Вісник наукових досліджень. 2019. № 1. С. 112–115.
4. Щур М. Б., Струс Х. І., Ященко А. М. Модифікація глікому структурних компонентів рогівки при експериментальному гіпотирозі за даними лектинової гістохімії // Офтальмол. журн. 2019. № 4. С. 49–56.
5. Kuryilsiv N., Halei K. The role of Interleukins and their inhibitors in the development of autoimmune uveitis // Wiad. Lek. 2019. T. 72, № 4. P. 716–722.
6. Zborovska O.V., Pilkevich T.S., Kuryltsiv N.B., Samoluk N.A. Proliferative diabetic retinopathy in unsuspected diabetes mellitus: a case report // Офтальмологічнийжурнал. 2019. № 2. С. 67–69.
7. Курильців Н.Б. Експериментальне вивчення морфологічних змін ока при бактерійному ендофтальміті з використанням різних методів лікування // Лікарська справа. 2018. № 5–6. С. 140–147.
8. Курильців Н.Б., Галей К.М. Експериментальна модель стафілококового екзогенного ендофтальміту // Вісник наукових досліджень. 2019. № 1. С. 112–115. https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9990

9. Щур М.Б., Струс Х.І., Ященко А. М. Модифікація глікому структурних компонентів рогівки при експериментальному гіпотирозі за даними лектинової гістохімії // Офтальмол. журн. 2019. № 4. С. 49–56. http://www.ozhurnal.com/en/archive/2019/4/11-fulltext
10. Kuryltsiv N., Halei K. The role of Interleukins and their inhibitors in the development of autoimmune uveitis // Wiad. Lek. 2019. T. 72, № 4. P. 716–722. http://wl.medlist.org/2019_04_41/
11. Zborovska O.V., Pilkevich T.S., Kuryltsiv N.B., Samoluk N.A. Proliferative diabetic retinopathy in unsuspected diabetes mellitus: a case report // Офтальмологічний журнал. 2019. № 2. С. 67–69. http://www.ozhurnal.com/en/archive/2019/2/12-fulltext
12. Sirman YaV, Preys NI, Savitsky IV, Badiuk NS, Blavatska OM, Hrytsan II, Tsypoviaz SV. Dynamics of vasoconstructor-vasodilation potential on the background of the development of experimental diabetic retinopathy. PharmacologyOnLine. 2021. Vol. 1. P. 90-95.
13. Абашина Н. М., Тімко Н. О., Федоренко С. М., Вергун А. Р., Новосад А. Б., Щур М. Б., Чепіль Н. Є., Вергун О. М. Проблема офтальмопатології при цукровому діабеті в умовах пандемії COVID-19 у Львові та Львівській області. Актуальні проблеми профілактичної медицини. Збірник наукових праць. 2021. Вип. 21. С. 126–134.
14. Абашина Н. М., Закалюжний І. С., Цимар М. В., Турчин К. Ю., Ковальська М., Дунець Р. Б., Чаплига В. В. Деякі проблеми діагностики вродженої та набутої глаукоми (аналіз роботи Львівського обласного глаукомного кабінету). Актуальні проблеми профілактичної медицини. Збірник наукових праць. 2021. Вип. 21. С. 135–145.
15. Курильців Н. Б., Зборовська О. В. Неоптерин – перспективний біомаркер діагностики внутрішньоочного запалення. Офтальмол. журн. 2021. № 3. С. 55–60. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202135560
16. Курильців Н. Б., Зборовська О. В., Величко Л. М., Богданова О. В. Роль CD маркерів у розвитку запалення увеального тракту. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2021. № 2. С.96–101. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12209
17. Новицький І. Я., Смаль Т. М., Плевачук О. Ю., Андріюк Я. В. Результати ретинотомії у разі відшарування сітківки з вираженою проліферативною вітреоретинопатією. Офтальмол. журн. 2020. № 6. С. 3–7. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh2020637
18. Bomba А, Baranovsky S, Blavatska O, Bachyshyna L. Modification of infection disease model to take into account diffusion perturbation in the conditions of temperature reaction of the organism. The 4th International Conference of Informatics & Data-Driven Medicine, Valencia, Spain, November 19, 2021, Vol. 3038. P. 93-99. http://ceur-ws.org/Vol-3038/
19. Бондаренко Д. А., Васюк В. Л., Блавацька О. М., Бадюк Н. С. Вплив хімічних сполук на процеси мікробного самоочищення при промислово-побутовому забрудненні водойм. Експериментальні дослідження. Актуальні проблеми транспортної медицини. 2022. № 2 (68). С. 39-47.
20. Величко Л. Н., Зборовская А. В., Курыльцив Н. Б., Богданова А. В. Уровень экспрессии маркеров активации лимфоцитов СD 54 (ICAM-1), СD 5, СD 95 (FAS) и маркера активации нейтрофилов СD 15 в периферической крови пациентов со средним увеитом и у здоровых лиц. Офтальмол. журн. 2021. № 6. С. 16–20. http://www.ozhurnal.com/ru/archive/2021/6/3-abstract
21. Гореча М. Ю., Лаповець Л. Є., Ткачук С. О., Степась Ю. М. Зміни показників вуглеводного обміну та вмісту лептину у хворих на діабетичну ретинопатію. Медична та клінічна хімія. 2022. Т. 4. № 2. С. 39–42.

22. Гудзь А. С., Захаревич Г. Є., Панченко Ю. О., Могилевський С. Ю., Бушуєва О.В., Петренко О.В. Зв’язок поліморфізмів rs2010963 та rs699947 гена VEGFA з розвитком та прогресуванням діабетичної ретинопатії в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу: заключні результати. Архів офтальмології України. 2022. Т. 10, № 2. С. 11–16. DOI:https://doi.org/10.22141/2309-8147.10.2.2022.296
23. Могілевський С. Ю., Гудзь А. С., Панченко Ю.О., Бушуєва О. В., Захаревич Г.Е. Нові, генетично детерміновані, фактори ризику діабетичної ретинопатії при цукровому діабеті 2-го типу: заключне повідомлення. Архів офтальмології України. 2021. Т. 9, № 3. С. 28–33. DOI: https://doi.org/10.22141/2309-8147.9.3.2021.247906
24. Новицький І. Я., Левицька О.В. Порівняння ефективності непроникаючої глибокої склеректомії в комбінації з ендотрабекулоектомією  та трабекулоектомії. Офтальмол. журн. 2022. № 1. С. 27-31. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202222731
25. Риков С.О., Бездітко П.А., Веселовська З.Ф., Гайдамака Т.Б., Гудзь А.С. та ін. Синдром сухого ока. Монографія. Київ: ТОВ “Доктор-Медіа-Груп”, 2022. 80 с.
26. Медицина невідкладних станів. Екстрена (швидка) медична допомога: підручник за ред. Зозулі І.С., Волосовця А.О. Київ: ВСВ “Медицина”, 2023. 560 с.
27.Галинська І.В., Жмурик Д.В., Усенко К.О., Гудзь А.С. та ін. Діабетична ретинопатія. Терни та шляхи їх вирішення. Монографія. Київ: ТОВ “Доктор- Медіа-Груп”, 2023. 80 с.
28. Mytsyk Yu.O., Pasichnyk S.M., Kobilnyk Yu.S. and et. Significance of adc measurements as radiological mri marker in detection of metastatic lymph node involvement in patients with prostate cancer. Experimental Oncology.
2022;44:2:142-147. DOI: 10.32471/exp-oncology.2312-8852.vol-44-no-2.17810.

29. Bomba А., Baranovsky S., Blavatska O., Bachyshyna L. Infectious disease model generalization based on diffuse perturbations under conditions of body's temperature reaction. Computers in Biology and Medicine. 2022;146. DOI: 10.1016/j.compbiomed.2022.105561.
30. Гореча М.Ю., Лаповець Л.Є., Ткачук С.О., Степась Ю.М. Зміни показників вуглеводного обміну та вмісту лептину у хворих на діабетичну ретинопатію. Медична та клінічна хімія. 2022;24:2:39-42. https://doi.org/10.11603/mcch.2410- 681X.2022.i2.13204.
31. Гудзь А.С., Максимців М.Л., Могілевський С.Ю., Панченко Ю.О., Бушуєва О.В., Захаревич Г. Є. Роль порушень функціонального стану тромбоцитів у розвитку діабетичної ретинопатії при цукровому діабеті 2-го типу: заключне повідомлення. Архів офтальмології України. 2022;10:3:19–24. https://doi.org/10.22141/2309-8147.10.3.2022.302.
32. Могілевський С., Жовтоштан М., Бушуєва О. Персистуючий синдром сухого ока після ексимерлазерної корекції міопії та віддалені функціональні результати. Офтальмологічний журнал. 2023;1(510):3-8. https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202311926.
33. Сидорчук У. П., Новицький І. Я. Ефективність хірургічного лікування неоваскулярної глаукоми із застосуванням anti-VEGF препаратів. Офтальмологічний журнал. 2023;1(510):3-8. DOI: 10.31288/oftalmolzh2023138.
34. Скрипник Р.Л., Тихончук Н.А., Усенко К.О., Бушуєва О.В., Захаревич Г. Є. Підвищення ефективності лікування рецидивуючої ерозії рогівки. Архів офтальмології України. 2022;10:3:49–52. DOI:10.22141/2309-8147.10.3.2022.306.
35. Shchur M.B., Zhurakivska O.Ya. Morphological changes of retinal ganglion neurons in the long term of the course of experimental diabetes in case of comorbidities. International scientific conference "Medicine and health care in modern society: topical issues and current aspects": conference proceeding (November 3-4, 2022. Riga, the Republic of Latvia). Riga, Latvia:"Baltija Publishing". 2022:82-85. http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/book/275.
36. Курильців Н.Б., Зборовська О.В., Величко Л.М., Хирівський А.Л. Динаміка клінічних ознак і показників біомаркера запалення неоптерину в сироватці крови кроликів із експериментальним неінфекційним автоімунним увеїтом, з урахуванням різного ступеня тяжкости. Львівський клінічний вісник . 2022,3(39) – 4(40):33-39.
37. Курильців Н.Б. Модель експериментального неінфекційного автоімунного увеїту, яка виявляється ключовими клінічними ознаками залежно від ступеня тяжкости. Львівський клінічний вісник. 2023,2(42):25-30. DOI:10.25040/lkv2023.02.02.
38. Ганюк В.М. Вміст аргінази-1 у хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію з різною тривалістю цукрового діабету залежно від генотипу CYP2E1. Архів офтальмології України. 2023:11(1):6-11. DOI:https://doi.org/10.22141/2309-8147.11.1.2023.311.

39. Ганюк В.М., Петренко О.В., Натрус Л.В. Глюкозні транспортери сімейства GLUT у патогенезі проліферативної діабетичної ретинопатії пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу. Фізіол. журн. 2023;69 (3):31-38. [DOI: 10.15407/fz69.03.031]. Scopus.

40. Novytskyy I, Lopadchak R. Relevance of relationships between eye structure measurements for risk of anterior chamber angle closure. Klinika oczna. 2023:125. https://doi.org/10.5114/ko.2023.124703. Scopus.

41. Пальтов Є., Масна З., Челпанова І., Дудок О., Струс Х., Щур М. Ультраструктурні зміни сітківки ока щура на тлі тривалого експериментального опіоїдного впливу. Офтальмологічний журнал. 2023;6(515):41-48. [DOI:31288/oftalmolzh202364148]. Scopus.

42. Сидорчук У.П., Новицький І.Я. Ефективність комбінації консервативних та хірургічних методів лікування неоваскулярної глаукоми на тлі діабетичної ретинопатії та оклюзії центральної вени сітківки або її гілок. Офтальмологічний журнал. 2024;3:16–23. [DOI: 10.31288/oftalmolzh202364148]. Scopus.

43. Панченко Ю.О., Цибульський В.С., Натрус Л.В., Захаревич Г.Є. Рівень маркерів нейрозапалення в пацієнтів на діабетичну ретинопатію на фоні цукрового діабету 2-го типу та генетично детермінованої гіпергомоцистеїнемії. Офтальмологічний журнал. 2024;4:16–23. [DOI: 10.31288/oftalmolzh202442837]. Scopus.

Монографії:

1. Новицький І. Я, Лопадчак Р. М. Закритокутова глаукома : монографія. Львів : Літопис, 2023. – 92 ст.

Професор А.С. Гудзь входить до складу редколегії журналу  “Архів офтальмології України”.

Професор І.Я. Новицький входить до складу редколегії журналу “Офтальмологічний журнал України”.

Аспіранти кафедри офтальмології ФПДО:

Кудриль Іван Володимирович – «Патогенетична, діагностична та прогностична роль факторів росту в розвитку та прогресуванні діабетичної ретинопатії»

Кадубець Соломія Віталіївна – «Оптимізація діагностики та прогнозування бактеріальних кератитів та їх ускладнень»

Плевачук Ольга Юріївна – «Оптимізація лікування регматогенного відшарування сітківки ускладненого вітреоретинальною проліферацією»

Керівник наукового гуртка – доцент, кандидат медичних наук, Оксана Миколаївна Блавацька.

Староста наукового гуртка – Лях Анастасія Вікторівна

Мета та завдання гуртка –  залучення студентів до наукової діяльності, поглиблення знань з офтальмології, оволодіння науково- пізнавальною методологією, розвиток наукового мислення та навиків дослідницької роботи, створення середовища для обміну ідеями та знаннями, вміти застосовувати отримані знання в практичній діяльності, участь студентів у науково-практичних конференціях, круглих столах, майстер-класах, семінарах.

Основні тематики наукових досліджень.

На кафедрі офтальмології ФПДО активно працює студентський гурток, в якому приймають участь студенти 4-6 курсів медичного факультету  №1 та медичного факультету  № 2. Наукові роботи гуртківців присвячені діагностиці та лікуванню захворювань сітківки та зорового нерва, запальних захворювань ока, актуальним питанням глаукоми, травматичним пошкодженням органа зору та ін.

Засідання наукового гуртка відбуваються згідно затвердженого тематичного плану двічі на місяць. Студенти наукового гуртка щороку успішно приймають участь у кафедральних, загальноуніверситетських /Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon) та Всеукраїнських науково-практичних студентських конференціях та олімпіадах.

Засідання гуртка 2023-2024 н.р. 

Проект «Розвиток транскордонної телемедичної системи на прикладі офтальмологічних оглядів в умовах збройного конфлікту ‒ аналіз та рекомендації» реалізується Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького у співпраці з Медичним Університетом м. Люблін (Польща) (координатор з української сторони – проф. Зіменковський А.Б.); фінансується Національним агентством академічних обмінів (NAWA) за Програмою інтервенційних грантів (cума фінансування ‒ 281 400,00 злотих). Терміни реалізації проекту 2023-2024 рр.

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі