Історія онкології як науки і практики у Львові розпочалася задовго до заснування кафедри. З утворенням у 1784р. медичного факультету Львівського університету і заснуванням першої кафедри хірургічного профілю проблеми онкології розглядались як інтегральна частина загальної хірургії. Так було тому, що хірургічний метод був єдиним у лікуванні пухлин.

Окремі хворі лікувались хірургічними методами в загальних медичних установах. У цей час уже проводилися такі операції, як резекція шлунка 1897р. (клініка проф. Л. Ридигера), видалення пухлин жіночих статевих органів 1921р. (клініка проф. К.Бохенського), резекція легень (клініка проф. Т.Островського) 1932р. Справа змінилася з відкриттям променів Рентгена та явища радіоактивності. У зв’язку з цим, не можна не згадати про діяльність філії Польського протиракового інституту у Львові, якому видатна вчена Марія Складовська-Кюрі подарувала 80 мг радію. Завдяки цьому Львів швидше від багатьох інших міст Європи отримав можливість проводити променеве лікування пухлин. Цей радій використовувався в онкологічному відділенні обласної клінічної лікарні до 1958р. Цим методом лікували рак шийки матки, злоякісні пухлини зовнішніх локалізацій.

Онкологічна служба Львівщини – на зразок тієї, що існувала в цілій Україні, – почала створюватися з 1944р. її організатором був професор Г.Ковтунович – учень засновника онкології в колишньому СРСР проф. М.М. Петрова.

Працюючи у Львові, Г.П. Ковтунович проявив себе як досвідчений та авторитетний онколог, а клініка і онкологічне відділення, якими він керував, стали центром практичної і наукової діяльності з питань онкології, вплив якого далеко виходив за межі Західної України. В цей час особливо проявилися притаманні Гаврилові Парфентієвичу риси — глибоке розуміння складного патологічного процесу і широке охоплення проблем, що виходять за межі хірургічної патології. Це дало йому можливість бути першокласним діагностом і прекрасним хірургом, що створив свою наукову школу. Під керівництвом Г.П. Ковтуновича виконано 3 докторські і 10 кандидатських дисертацій.

Проф. Г.П. Ковтунович залишив значний науковий доробок – (5 монографій і серію дуже цікавих наукових статей), а також ряд учнів-послідовників, які в тій чи іншій мірі продовжили основний напрямок вчителя онкологію (д.м.н. В.Келеман, проф. А. Середницький, проф. А. Гнатишак, проф. Б. Качоровський, проф. Г. Івашкевич, д.м.н. Р. Гуляєва та інші). Помер Г.П. Ковтунович 24 травня 1961 року у Львові.

Науково-педагогічна діяльність проф. Г.П. Ковтуновича: його школи створили об’єктивні умови для заснування саме у Львові кафедри онкології. Це вдалося зробити в 1966 році проф. А. Гнатишаку, найбільш зорієнтованому на онкологію з учнів Г. Ковтуновича. Тому не випадково, що подальша історія Львівської онкологічної школи тісно пов’язана з іменем професора Анатолія Гнатишака.

Анатолій Іванович належить до цього невеликого грона старої галицької інтелігенції, якому пощастило пережити усі лихоліття, що спіткали українську землю і стали тією зв’язуючою ланкою між нашою історією і майбутнім, щоб не допустити переривання тяглості поколінь і спадкоємності традицій.

Походить професор Гнатишак А.І. зі старовинного священичого роду: його прадід, дід і батько поєднували душепасторську і громадську діяльність на західних землях в Перемишльській єпархії. Анатолій Іванович Гнатишак народився в 1917 році в селі Бахів біля Перемишля (зараз Польща). Закінчив середню гімназіальну освіту в Перемишлі в 1935 році і розпочав студії на медичному факультеті Львівського університету.

Серед студентів вирізнявся своєю наполегливістю і цілеспрямованістю. Вже в студентські роки працював асистентом у інтерніста професора Р. Ренцького і хірурга В. Добжанецького.

В 1941 році закінчує Львівський медичний інститут, деякий час працює ординатором хірургічного відділу залізничної лікарні, а в 1944 році його підхоплює вир воєнних подій і молодий лікар опиняється у Саксонії, де попри загальну лікарську практику в умовах війни засвоює рентгенологічну діагностику.

По поверненні до Львова А. Гнатишак назавжди зв’язує своє життя з хірургією і онкологією. Цьому в значній мірі сприяла зустріч і багаторічна співпраця з видатним онкологом Г.П. Ковтуновичем. Так склалася доля, що саме А.І. Гнатишакові судилося передати естафету онкологічної школи М.М. Петрова від свого вчителя Г.П. Ковтуновича до

сучасного  покоління  онкологів своїх учнів.  Вся  наукова діяльність  А.І.  Гнатишака поступово переходить від питань хірургії (панкреатити, правець) саме до онкології.

В 1950 році Анатолій Іванович захищає кандидатську дисертацію “Рак і туберкульоз”, в 1958 році – докторську – “Рак щитоподібної залози”. Монографія про рак щитоподібної залози, написана на матеріалах докторської дисертації довгі роки була керівництвом для онкологів усього колишнього Радянського Союзу.

У 1957-1959 А. Гнатишак працює доцентом курсу радіології, а з 1960 року – керує кафедрою пропедевтичної хірургії. Під його керівництвом виконується ціла низка глибоких досліджень у галузі онкології та загальної хірургії. Опрацьовуються питання абластики й антибластики, досліджуються деякі закономірності метастазування пухлин, особливості білкового обміну в онкологічних хворих, удосконалюється техніка онкологічних операцій.

В 1966 році здійснилася його заповітна мрія – створено першу на теренах колишнього Радянського Союзу кафедру онкології, яку очолює Анатолій Іванович. Тут у повній мірі розкрився його науковий, організаційний і лікарський талант. Створюються перші програми, учбові плани, налагоджується педагогічний процес, видається підручник для студентів.

Протягом 20 років проф. А. Гнатишак вів на кафедрі активну наукову та педагогічну роботу. Про її обсяг свідчить декілька цифр, як-от понад 120 публікацій у провідних журналах країни, керівництво 8 докторськими, майже 40 кандидатськими дисертаціями. В 1975р. видано “Учебное пособие по общей й клинической онкологии”, яке стало першим в СРСР посібником для студентів із загальної та клінічної онкології. Про популярність цієї книги свідчить її перевидання в 1989р. Величезний методичний досвід викладання онкології, який набула кафедра під керівництвом проф. А. Гнатишака, відображено ще в одному посібнику для студентів “Клиническая онкология. Практикум” (Львів: Вища школа, 1980. Співав. Б.Білинський, В.Савран, Б.Стернюк, Д.Шиян). Крім цього, кафедра онкології стала базою післядипломного вдосконалення лікарів з онкохірургії, онкогінекології, хіміотерапії.

Кафедру створено на базі Львівського ООД, який в той час щойно (у 1965р.) перейшов у новозбудоване приміщення. Онкологічний диспансер складався з організаційно-методичного і поліклінічного відділень, а також стаціонару, який об’єднував променеве, хірургічне та гінекологічне відділення. Крім цього, був ще і пансіонат, де проводилося доклінічну діагностику і часом хіміотерапію. Така структура онкологічного диспансеру створила умови для принципово нового підходу до викладання онкології як окремого закінченого предмету. Це було здійсненням задумів і принципових поглядів проф. А. Гнатишака, який у цей час був уже відомим онкологом і очолював Львівське обласне онкологічне товариство. Перший колектив кафедри був малочисельний: крім завідуючого А. Гнатишака на посаду доцента перейшов з Інституту гематології і переливання крові Б. Білинський, а на посаду асистента — В. Савран. Крім них, на кафедрі за сумісництвом працювали зав. хірургічним відділом Ю. Гунька і зав. гінекологічним відділом О. Лисенко. Напружена праця невеликого колективу дозволила за декілька місяців створити програму курсу онкології, учбові плани і з вересня 1966р. прийняти першу групу субординаторів-онкологів, що навчалися на кафедрі протягом року. Більшість із них у майбутньому стала онкологами або організаторами медичної служби (В. Дукач – нині доцент кафедри, В. Ширій – згодом асистент кафедри, Ф. Твердохліб – головний лікар районної лікарні та ін.).

Уже в 1967 році А. Гнатишак міг поділитися в пресі першими результатами роботи -кафедру створено і науково-педагогічна робота почалася.

Із самого початку діяльності кафедри сформувались основні наукові напрямки. Вивчається амінокислотний і білковий склад сироватки крові при різних локалізаціях раку. У майбутньому ці дослідження стануть основою докторської дисертації Р. Гуляєвої (1973), кандидатських дисертацій В. Саврана (1966), Р. Сендецької (1972) М. Кордоби (1968). Рівночасно було започатковано ще один оригінальний напрям наукового пошуку індивідуалізація медикаментозного лікування онкологічних хворих. Основна ідея полягала у тому, що успішне лікування пацієнта хворого на рак можливе тільки зі застосуванням комплексної терапії – хірургічного втручання, променевого і цитостатичного лікування, яке проводиться часто на тлі різних гормональних втручань. Дуже важко вибрати оптимальний набір методів, який слід застосовувати у конкретного хворого – звідси пошук критеріїв для

індивідуального лікування. Перш за все, це стосувалося критеріїв гормоночутливості раку грудної залози, визначення чутливості пухлин до хіміопрепаратів на основі т. зв. онкобіограми та вивчення імунологічного статусу онкологічних хворих. Над цією проблемою колектив кафедри працював понад 20 років. Робота завершилася публікацією монографії “Индивидуализация медикаментозного лечения онкологических больньїх”, яку було видано у 1985р. у Києві.

Всі три напрямки досліджень, що наведено в книзі, в майбутньому дали початок низці оригінальних робіт, серед них і дисертаційних. Ідея визначення гормоночутливості раку на основі показника статевого хроматину втілилась у дисертаційних роботах 3. Служинської, Д. Кайструкової, в роботах Б. Стернюка, І. Семків та інших. Визначення індивідуальної чутливості пухлин до цитостатиків стало предметом докторських дисертацій В. Саврана (1991) і М. Шлемкевича (1984) і кандидатської Д. Шияна (1975). Особливо плідною була діяльність кафедри на ниві дослідження імунологічної реактивності організму хворих на рак. Б. Білинський, що прийшов на кафедру з інституту гематології і переливання крові, розпочав там роботу над біохімією та імунологією опікової хвороби, яку закінчив у вигляді докторської дисертації в 1972р. Опинившись на кафедрі онкології, він трансформував напрям пошуку, зберігши методи, якими оволодів, працюючи в комбустіології  таким чином був покладений початок напрямку, який зберігався понад ЗО років на кафедрі.

Етапи цього шляху знаменують дисертації, захищені з проблеми імунології раку: О. Лукавецьким (1978), О. Ширієм (1978), В. Дукачем (1980), М Гельфондом (1981), Т. Фецичем (1985), Н. Володько (1988), Я. Шпариком (1989), О. Кідар (1993), Бхакта Ман Шрестха (1993). Працюючи в ділянці імунології раку, кафедра налагодила тісні зв’язки із провідними онкологічними закладами колишнього СРСР і зарубіжних країн. У співпраці з вченими Москви, Києва і Сибіру опубліковано методичні рекомендації “ТестьІ иммунологического обследования онкологических больньїх” (Москва, 1979), які були у свій час обов’язковими для всіх клінічних онкоімунологів. У міжнародній монографії “Иммунология опухолей” (Рига, 1982) глава про імунологічний моніторинг написана Б. Білинським. Роботи кафедри з імунології раку представлялися на українських, всесоюзних з’їздах онкологів, на III – IV Конгресах болгарських онкологів, на чотирьох (13-16-му) Всесвітніх протиракових конгресах.

Усі ці дослідження дозволили нагромадити значний досвід, що вилився в монографію “Иммунологические механизмьі естественной противоопухолевой резистентносте” (Київ: Наукова думка, 1991), яку опубліковано від імені АН України Б. Білинським, Н. Володько та Я. Шпариком. Вивчення імунологічної відповіді на пухлину привело нас до практичного висновку про доцільність деблокуючої терапії. Так з’явилася робота Р. Цьолка “Використання неспецифічних ефектів гемосорбції для деблокуючої імуномодуляції в лікуванні хворих із поширеними формами пухлинного процесу”, захищеної як кандидатська дисертація в 1993 році. Вивчаючи позитивний вплив гемосорбції на перебіг пухлинного процесу, ми зустрілися з проблемою токсикозу, що зараз стала однією із провідних наукових тем кафедри. У цьому плані захищена робота Ю. Олійника “Вплив ентеросорбції аеросилом на токсичні ефекти поліхіміотерапії у хворих на рак грудної залози” (1994) і Т. Качмара (1997) на тему “Хіміотерапія пухлин ротової порожнини”. Експериментальне обґрунтування теорії ракового токсикозу приведено в кандидатській дисертації О. Іванків “Стан ендогенної інтоксикації і захисних систем при пухлинному рості” (2001). Проблема пухлинного токсикозу і детоксикуючої терапії була підсумована в докторській дисертації Т.Г. Фецича і його монографії на тему “Детоксикаційна терапія в комплексному лікуванні онкологічних хворих”, Львів 1998р. Новим етапом у вивчені закономірностей метастазування злоякісних пухлин стали роботи доц. Н.Володько, які завершені монографією “Метастазування злоякісних пухлин. Роль факторів пухлинного мікрооточення” (2002р.).

У питаннях імунології кафедра плідно співпрацювала з Інститутом гематології і переливання крові. Одним із результатів такої співпраці було вивчення і впровадження у практику автомієлотрансплантації у онкологічних хворих, що підлягають масивній цитостатичній чи променевій терапії. Це стало предметом кандидатської дисертації Л. Потульницької. Іншим висновком із тривалого дослідження імунної системи були роботи, скеровані на вивчення місцевих клітинних реакцій на пухлину, що розвивається. Дослідження Н. Володько відкинули спрощені звичні уявлення про захисну роль лімфоцитарно-моноцитарної інфільтрації і далі привели до серії цікавих робіт, що сприяли виясненню ролі клітинного довкілля у формуванні метастатичного потенціалу злоякісних клітин. Таким чином, кафедра знову повернулася до проблеми метастазування, яка вивчалась ще на кафедрі загальної хірургії під керівництвом проф. Г. Ковтуновича (Б. Білинський -проблема ракових клітин у рані та в крові). Цій темі у свій час (50-60 р.р.) було присвячено чимало робіт, що виходили з нашої кафедри, а також захищена кандидатська робота К. Витвицького про ракові клітини, які знаходяться у зоні операційного поля при раку прямої кишки (1973). Продовженням цього напрямку була дисертаційна робота М.І. Серветник (1996), “Карциноз лімфатичних судин легень: патологічна анатомія та морфогенез”.

Згадані роботи свідчать, що кафедра, будучи клінічною, значну увагу приділяла загальнобіологічним аспектам в онкології (біологія і біохімія пухлин, закономірності метастазування, імунологія пухлин, пухлинний токсикоз). Треба сказати, що поряд із цим на кафедрі проводилось чимало робіт суто практичного напрямку, які стосувались вдосконалення хірургічної техніки операцій (роботи В. Масляка з питань проктологічної онкології, удосконалення діагностики раку легенів (О. Стецьків, 1984), діагностична і лікувальна ендоскопія при патології шлунка (В. Кімакович, 1993).

Вивчалися актуальні проблеми клінічної онкології: ефективність хіміотерапії в комплексному лікуванні раку шлунка (Ю. Гунька); метод керованої гіпотензії при операціях на грудній залозі (Ю. Шнітцер); парентерального харчування шляхом катетеризації реканалізованої пупкової вени (М. Йолич); органозберігаючі оперативні втручання при доклінічних стадіях раку шийки матки (Д. Кайструкова); нові методи радіотерапії пухлин різних локалізацій (В. Крамчанінова, Н. Панова, О. Ширій, В. Дукач) і т.п. Лікарі диспансеру І. Вовк, О. Довганик, М. Йолич впроваджують метод ендоскопічної фіброскопії при патології органів травлення. До цієї групи робіт слід віднести і дисертаційну роботу О. Галая (1996) “Комплексне діагностичне ураження лімфатичних вузлів середостіння у хворих на рак грудної залози” і І. Гіппа “Феномен легеневої гіпертензії у хворих на рак шлунка” (2001). Кафедра онкології співпрацювала з хірургічними кафедрами, зокрема з питань ургентної онкологічної патології. В результаті цієї співпраці на кафедрі хірургії була захищена докторська дисертація Б. Матвійчука “Обструктивний рак ободової кишки як хірургічна .та онкологічна проблема” (2001).

В 1996 році кафедра онкології Львівського медичного університету відмітила своє 30-ліття. Цій події був присвячений окремий випуск Львівського медичного часопису “Асtа medіса Lеороlіеnsіа” №2 за 1996 р., в якому вміщені нариси історії кафедри, що відобразили найвагоміші досягнення колективу. В 1998 і 2004 роках видано бібліографію робіт співробітників кафедри, яка охоплює 858 назв, з них 112 – англійською мовою. Від 1986 р. до 2004 р. кафедру онкології очолював професор Борис Білинський. У 1963/році Б.Білинський захистив кандидатську дисертацію “Імплантаційні рецидиви раку молочної залози та їх зв’язок з раковими клітинами в рані при мастектомії”, в якій розглядались питання патогенезу рецидивів і метастазів злоякісних процесів. На кафедрі онкології Львівського медінституту він працює від часу її заснування. Проф. Б.Білинський стає одним з піонерів клінічної імунології в Україні та СРСР (Докторська дисертація (1972) його присвячена імунологічним і біохімічним аспектам опікової хвороби). З 1977 р. Б.Білинський – професор кафедри онкології, з 1986 р. — її завідуючий, від 1980 року проректор з лікувальної роботи медичного інституту і член колегії облздороввідділу і від 1991 р. проректор з наукової роботи Львівського медуніверситету.

Наукові зацікавлення проф. Б. Білинського – це питання гематології та імунології (монографія “Гемотрансфузионньїе реакции й осложнения”. 1983. Співавт. Р. Гланц, М. Верзиалієв, X. Синейчук), зокрема онкоімунології (монографії “Иммунология опухолей”, 1982; “Опьіт иммунологического мониторинга при лечении онкологических больньїх”, 1982 та “Иммунология й иммунотерапия опухолей молочной железьі”. 1990. Співат. Ю.Гриневич, Л. Каменець, В. Лобода), природної резистентності організму (“Иммунологические механизмьі естественной противо-опухолевой резистентносте “, 1991. Співавт. Н.Володько, Я.Шпарик).

Педагогічний досвід кафедри підсумовується у створеному під керівництвом проф. Б.Білинського першому онкологічному підручнику українською мовою “Онкологія” (1992), перевиданому в 1998 і 2004 роках.

В 1999 р. з ініціативи кафедри організовано особливий медичний заклад для надання паліативної допомоги інкурабельним хворим – “Хоспіс”.

Загалом проф. Б.Білинському належить понад 320 наукових праць. Під його керівництвом захищені 2 докторські й 18 кандидатських дисертацій, готуються ще 4 докторські та 7 кандидатських дисертацій. В 1992 р. проф. Білинський обраний академіком Академії Вищої школи України, заслуженим діячем науки і техніки України, Дійсним членом НТШ. Від 1992 року він дійсний член Європейського Товариства Дослідників Раку. Делегат ХІУ(1986 р., Будапешт) і XV (1990 р., Гамбург) Всесвітніх Протиракових Конгресів, а також численних онкологічних і імунологічних міжнародних конференцій і симпозіумів. Неодноразово запрошувався для читання лекцій за кордон як професор-гість (США, Австрія, Гана, Велика Британія). Проф. Б.Білинський є одним з ініціаторів розвитку наукових контактів України з Австрією, завдяки чому вже десятки молодих українських лікарів стажувалися у Відні, проведено декілька цікавих міжнародних наукових семінарів, зокрема “Рак молочної залози та колоректальна карцинома” у червні 1992 р. у Львові. Його матеріали опубліковано в журналі “Асtа Сhігuгgіса Аustгіaса”, членом редколегії якого є проф. Б. білинський.

Завдяки його зусиллям налагоджено тісні зв’язки охорони здоров’я та доброчинних організацій України з харитативними організаціями Заходу, зокрема з Мальтійським орденом (вантажі з ліками, медичною апаратурою й інструментарієм на сотні тисяч доларів надходять на адреси львівських клінік). Тисячі студентів і лікарів-курсантів, які навчалися на кафедрі онкології Львівського медінституту, пам’ятають, наприклад, що лекції тут завжди читались українською мовою.

В 2004 р. на посту завідувача кафедрою Б.Білинського замінив Фецич Тарас Григорович. Він закінчив лікувальний факультет Львівського медичного інституту в 1982 р. В 1985 році захистив кандидатську дисертацію “Циркулюючі імунні комплекси і імунологічна компетентність хворих раком молочної залози”. Від 1985 року працював на кафедрі онкології спочатку асистентом, а від 1996 року доцентом. Свою клінічну роботу зосередив на питаннях боротьби з раковим токсикозом. Завершенням цієї роботи стала докторська дисертація і монографія “Детоксикаційна терапія в комплексному лікуванні онкологічних хворих ” (1998р.). Підготував кандидата наук Михайловича Ю.М. тема дисертації “Антибактеріальна терапія у хворих раком стравоходу і кардії”. Зараз проф. Т. Фецич основні зусилля спрямовує на удосконалення викладання онкології студентам і курсантам. Кафедра онкології є опорною МОЗ України з викладання цього предмету. На 14 з’їзді онкологів України Фецич Т.Г. обраний членом Президії товариства.

 Основним напрямком роботи кафедри є лікування та вивчення прогностичних факторів у хворих на місцево-поширений та метастатичний рак: ШКТ, репродуктивної системи, молочної залози, щитоподібної залози, легень та нирки (розробка органозберігаючих операцій при раку грудної залози та післяопераційної реконструкції TRAM клаптем; проблема комбінованих розширених і суперрадикальних оперативних втручань при раку шлунка і стравоходу, легень, товстої та прямої кишки, печінки, яєчників; прогностичні критерії при кардіоезофагальному раку; розробка хірургічних та консервативних методів лікування метастатичного раку печінки; парааортальна лімфаденектомія при метастазах у заочеревинні лімфовузли при санованому раку шийки матки; циторедуктивна хірургія при колоректальному раку, раку яєчників, шлунка та нирки; хірургічне лікування метастазів у легені).

У 2010 року захищена докторська дисертація на тему: “Рак щитоподібної залози: особливості лімфогенного метастазування та оптимізація хірургічного лікування” – Стернюк Ю.М.; в 2011 році кандидатська дисертація на тему: “Прогностичні фактори в хірургії пухлин стравоходу і кардії шлунка”- Лукавецький Н.О.

Під керівництвом Фецича Т.Г. в 2011 році захищена кандидатська дисертаційна робота Зубарєва М.Г. на тему “Оптимізація лікування хворих на колоректальний рак з метастазами в печінку”, а також виконуються дисертаційні роботи на тему: “Внутрішньоочеревинна гіпертермічна хіміотерапія канцероматозу очеревини шлунково-кишкового раку та раку яєчників”.

Кожні 2 роки проводяться науково-практичні конференції з міжнародною участю пам’яті професора Гнатишака А.І., присвячені  актуальним проблемам теоретичної та клінічної онкології.

Об’єднуючим органом онкологічної служби області є онкологічне товариство, яке було створене в 1962 році. Першим головою товариства обрано проф. Г.Ковтуновича. Надалі головами онкологічного товариства обирали проф. А.Гнатишака, академіка Б.Білинського, головного лікаря ЛДОРЛДЦ І.Ковальчука. До складу онкологічного товариства нині входить понад 100 членів. Члени онкологічного товариства виступали з доповідями на численних міжнародних конференціях та конгресах (США, Австрія, Швейцарія, Франція, Іспанія, Швеція, Ізраїль, Німеччина, Польща, Угорщина, Болгарія і т.д.). Результати їх досліджень публікувалися у провідних онкологічних журналах світу: “Еurореаn Jоurnal оf Сапсег”,”Аnnа1s оf Оnсо1оgу”,”Еuгореаn Jоurnal оf  Surgical Oncology”, “ОncoІgіе”, “Ргосееdіngs оf Аmегісаn Sосіеtу оf Сlіnісаl Оnсо1оgу”, “Аntі-Саnсег Drugs”, “Вulletin Саnсег”, “Вгеаst Саnсег Rеsеагсh”, “Еurореаn Rеsрігаtогу Jоuгnal”, “Асtа Сhігuгgіса Аustrіаса”. Успішно продовжується співпраця з Інститутом патології Віденського університету і інститутом Людвіга в Лондоні і Швеції.

У 1985 р. Львівський обласний онкологічний диспансер отримав статус клінічного. На його базі проводять навчання студенти Львівського медичного інституту, підвищують свою кваліфікацію з питань онкології лікарі загальної лікувальної мережі області, студенти Львівського медичного колегіуму. Від 1984 по 1987 роки головний лікар – Г.Зубарєв. У цей період впроваджено в практику машинну обробку статистичних даних, розроблено проект будівництва нового корпусу обласного онкологічного диспансеру, встановлено апарат для проведення внутрішньопорожнинного опромінення, поновлено ендоскопічну апаратуру.

Від 1987 по 1993 р. головний лікар – Р.Іванців. Розпочинається будівництво нового корпусу онкологічного диспансеру.

В 1993р. головним лікарем Львівського обласного клінічного диспансеру стає І.В. Ковальчук. Це особливо сприятливий період в житті онкологічної служби. Інтенсивно ведеться будівництво нових корпусів, яке завершилося в 2006 році. Онкологічний диспансер трансформується у Львівський онкологічній регіональний лікувально-діагностичний центр. Появилися нові відділення – голови і шиї, три гінекологічні відділення, урологічне, діагностичне, проктологічне, реконструктивне. Онкоцентр оснащується новою діагностичною і лікувальною технікою.

В 2006-2007 роках онкологи Львівщини відзначили 90-ліття проф. А.І. Гнатишака, 60-ліття онкологічної служби і 40-ліття кафедри онкології.

Зараз кафедра і онкологічний диспансер складають єдиний колектив, що об’єднує понад 100 лікарів. Допомога населенню надається на 540 ліжках, серед яких 130 – радіологічні. Щорічно в обласному онкологічному диспансері проводиться біля 3000 операцій, серед яких пневмонектомії, операції на стравоході, гастректомії, субтотальні резекції шлунка, резекції прямої кишки, видалення заочеревинних пухлин, в т.ч. операції на нирках, наднирниках, підшлунковій залозі, операції при пухлинах м’яких тканин.

Серед працівників колективу 4 доктори, 15 кандидатів, наук, 1 заслужений діяч науки і техніки, 1 заслужений лікар України, 3 особи вибрані членами Нью-Иоркської Академії наук, у колективі є члени Європейської Асоціації Дослідників Раку (ЕАСR),Європейського Товариства Медичної Онкології (ЕSМО), Американського Товариства Клінічної Онкології (АSСО). Налагоджено тісні міжнародні зв’язки. Ряд співробітників проходили стажування за кордоном (Австрія, США, Німеччина, Франція, Польща. Швеція). Деякі дослідження (неоад’ювантна хіміотерапія з застосуванням препаратів платини) виконуються при сприянні закордонних фірм, налагоджено зв’язок з Інститутом ракових досліджень ім. Людвіга в Лондоні та ін. Співробітниками кафедри опубліковано і репрезентовано за кордоном понад 80 наукових праць.

Володько Наталя Антонівна

завідувач кафедри онкології і медичної радіології ФПДО

професор, доктор медичних наук

Президент ГО “Українська асоціація кольпоскопії та цервікальної патології”, віце-президент Всеукраїнської асоціації гінекологічних онкологів. Керівник робочої групи по створенню настанов лікування з раку яєчника, раку шийки матки, раку ендометрію, передпухлинної та доброякісної патології шийки матки. Головний дослідник у настуних клінічних дослідженнях:

• “Рандомізоване, подвійно сліпе дослідження III фази проведення хіміотерапії з або без пембролізумабу з подальшим підтримуючим лікуванням олапарибом або плацебо для терапії першої лінії пацієнтів з розповсюдженим епітеліальним раком яєчників без мутацій у гені BRCA” (МК-7339-001/ ENGOT-ov43);
• “Рандомізоване, подвійно сліпе дослідження фази 3 порівняння платиновмісної терапії із препаратом TSR-042 та нірапарібом зі стандартною платиновмісною терапією в якості 1-ї лінії лікування немуцинозного епітеліального раку яєчників III або IV стадії” (3000-03-005/ENGOT-ov44);
• “Рандомізоване, подвійно сліпе дослідження III фази оцінки пембролізумабу порівнянно з плацебо у комбінації з ад’ювантною хіміотерапією з або без променевої терапії для лікування пацієнток з недавно діагностованим раком ендометрія з високим ризиком після операції з лікувальною метою” (МК-3475-В21/ENGOT-en11/GOG-3053);
• “Рандомізоване, подвійно сліпе дослідження III фази хіміорадіотерапії у комбінації з пембролізумабом або без нього для лікування локального розповсюдженого раку шийки матки з високим ступенем ризику” (МК-3475-А18/ENGOT-cx11/GOG-3047)

Білинський Борис Тарасович

професор, доктор медичних наук

Галай Олег Орестович

професор, доктор медичних наук

завідувач відділення пухлин голови та шиї Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру

У 1984 році закінчив медичний факультет Львівського державного медичного інституту імені Данила Галицького. У 1997 році захистив дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук, а у 2012 році – на здобуття ступеня доктора медичних наук за спеціальністю “Онкологія”. У 2017 році присвоєно вчене звання доцента, а в 2018 – професора.

З 1997 року працював на посаді онкохірурга, а з 2003 року до тепер – завідувач відділення пухлин голови та шиї Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру.

Автор понад 150 друкованих праць, співавтор підручника з онкології, 4 навчально-методичних рекомендації, 2 довідників, 3 патентів України на корисну модель.

З ініціативи проф. Галая О.О. започатковано перші в Україні курси тематичного вдосконалення “Діагностика та лікування пухлин голови та шиї” для спеціалістів загально-лікарняної мережі: сімейних лікарів, ЛОР-спеціалістів, щелепно-лицевих хірургів, ендокринологів, дерматологів і т.п.

У 2024 році обраний головою ГО України «Асоціація онкологів – голова та шия», є членом багатьох асоціацій і товариств, в тому числі Європейської асоціації лікарів голови та шиї (EHNC) і Світової асоціації кріохірургів (ISC).

Приймав участь в розробці медичних стандартів (уніфікованих клінічних протоколів) за темою “Рак гортані” (2016, рецензент), «Злоякісна меланома», «Немеланомні злоякісні новоутворення шкіри» (2020, рецензент).

Наукові інтереси:

• Онкохірургія
• Хірургічне лікування пацієнтів з пухлинами голови та шиї
• УЗД органів голови та шиї
• Імунотерапія

Савран Володимир Романович

професор, доктор медичних наук

Гіпп Ігор Григорович

доцент, кандидат медичних наук

Лукавецький Назар Олексійович

доцент, кандидат медичних наук

Ярема Роман Романович

доцент, кандидат медичних наук

Дутчак Уляна Мирославівна

в.о. доцента, кандидат медичних наук

У 2007 році закінчила медичний факультет Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. У 2009 році присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю “Клінічна онкологія”. У 2013 році захистила дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю “Онкологія”. У 2013 році присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю “Променева терапія”.

Авторка 23 науково-методичних праць. Серед публікацій 3 статті у виданнях, які проіндексовані у наукометричних базах WoS та Scopus.

Наукові інтереси: актуальні питання променевої терапії онкологічних захворювань.

Ковальський Василь Володимирович

асистент, кандидат медичних наук

У 2003 році закінчив медичний факультет Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. У 2008 році присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю “Онкохірургія”. У 2018 році захистив дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю “Онкологія”.

Мазур Юлія Юріївна

асистент, кандидат медичних наук

У 2010 році закінчила медичний факультет Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. У 2013 році присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю “Акушерство та гінекологія”. У 2014 році присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю “Онкогінекологія”. У 2014 році закінчила Ужгородський національний університет за спеціальністю “Практична психологія” та здобула кваліфікацію спеціаліста з практичної психології. У 2019 році захистила дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю “Акушерство та гінекологія”.

З січня 2019 року є членом Української Асоціації кольпоскопії та цервікальної патології, з березня 2022 року – Європейського товариства гінекологічної онкології (ESGO).

З жовтня 2019 року є співдослідником та координатором дослідження “Рандомізоване, подвійно сліпе дослідження фази 3 порівняння платиновмісної терапії із препаратом TSR-042 та нірапарібом зі стандартною платиновмісною терапією в якості 1-ї лінії лікування немуцинозного епітеліального раку яєчників III або IV стадії” (3000-03-005/ENGOT-ov44), що проходить на базі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради “Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр”.

Авторка 18 науково-методичних праць. Серед публікацій 12 статті у виданнях, які проіндексовані у наукометричних базах WoS та Scopus.

Наукові інтереси: актуальні питання діагностики та лікування онкогінекологічних захворювань, клінічні дослідження в онкології, онкопсихологія, організація охорони здоров’я та реімбурсація медичних послуг у країнах Європи.

Мриглоцький Мар’ян Михайлович

асистент, кандидат медичних наук

Фецич Маркіян Тарасович

асистент, кандидат медичних наук (доктор філософії, PhD)

Якубець Ольга Ігорівна

асистент, кандидат медичних наук

Ізьо Тарас Андрійович

асистент

У 2016 році закінчив медичний факультет Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. У 2018 році присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю “Радіологія”. У 2019 році присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю “Променева терапія”.

Є членом Українського товариства радіаційних онкологів та Українського лікарського товариства.

Автор 6 науково-методичних праць. Серед публікацій 3 статті у виданнях, які проіндексовані у наукометричній базі Scopus.

Наукові інтереси: променева терапія, гіпофракціонування, онкопатологія грудної залози, передміхурової залози, легень та стравоходу.

Присташ Юрій Ярославович

асистент

Сліпецький Роман Ростиславович

асистент

У 2009 році закінчив медичний факультет Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. У 2012 році присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю “Хірургія”. У 2015 році присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю “Онкохірургія”.

Є членом Асоціації онкологів України (з 2018 року), Асоціації онкологів – голова та шия (з 2019 року) та European Head and Neck Society (з 2024 року).

Учасник мультидисциплінарної робочої групи з розробки медичних стандартів (уніфікованих клінічних протоколів) за темою “Рак гортані” (2016), “Злоякісні новоутворення голови та шиї” (2020-2021), “Злоякісна меланома”, “Немеланомні злоякісні новоутворення шкіри” (2020).

З 2021 року член Головної управи УЛТ у м. Львів.

Автор 72 наукових праць, 21 книг, посібників та методичних рекомендацій, 2 патентів, серед публікацій статті у виданнях, які проіндексовані у наукометричних базах WoS та Scopus. 

Наукові інтереси:

• Комбіноване лікування пухлин голови та шиї
• Реконструктивні операції на голові та шиї із поєднанням онкологічного, пластичного та косметологічного принципів оперативного втручання
• Прогностичні критерії при пухлинах голови та шиї
• Шляхи покращення післяопераційних та віддалених результатів лікування у пацієнтів із пухлинами слизової порожнини рота та гортані
• Впровадження сучасних принципів TNM-класифікації злоякісних пухлин
• Дослідження ракових стовбурових клітин при пухлинах голови та шиї
• Імунотерапія онкологічних захворювань (в т.ч. меланоми)

Ігуменцева Наталія Іванівна

Старший лаборант кафедри

Лопушанська Марія Юріївна

Лаборант кафедри

У 2016 році закінчила Ужгородський національний університет, магістр права.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КАФЕДРУ ОНКОЛОГІЇ І РАДІОЛОГІЇ

Післядипломна освіта

Робочі програми:

• Спеціалізація
  • Цикл спеціалізації з фаху “Онкогінекологія” (4 міс.)
  • Цикл спеціалізації з фаху “Онкохірургія” (4 міс.)
  • Спеціалізація (інтернатура) зі спеціальності “Радіологія”
• Тематичне удосконалення
  • Актуальні питання онкогінекології
  • Вибрані питання радіаційної медицини
  • Діагностика та лікування пухлин голови та шиї
  • Малоінвазивні методи діагностики та лікування в торакальній хірургії
  • Передпухлинні стани і доклінічні форми раку в загальній клінічній практиці
  • Сучасні методи комбінованого лікування карциноматозу очеревини
  • Сучасні підходи до діагностики та лікування пухлин грудної залози

Тематично-календарні плани:

• Спеціалізація
  • Цикл спеціалізації за фахом “Онкохірургія”
• Тематичне удосконалення
  • Цикл тематичного удосконалення зі спеціальності “Вибрані питання радіаційної медицини”

СИЛАБУСИ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

спеціальність 222 «Медицина»

• ОНКОЛОГІЯ (ОК31) V курс ОК31 МедицинаОК31 Медицина
• ВБ3.1.2.Хірургія, дитяча хірургія, онкологія. Модуль 3. Онкологія ВБ. 3.1.2.
• ВБ 3.3.1. Акушерство і гінекологія, онкологія, клінічна імунологія та алергологія, загальна практика (сімейна медицина). Модуль 3 Онкологія ВБ 3.3.1
• ВБ 3.2.1.Хірургія, дитяча хірургія, онкологія, клінічна імунологія та алергологія, загальна практика (сімейна медицина), паліативна та хоспісна медицина. Модуль 3 Онкологія ВБ 3.2.1. Медицина
• ВБ 3.4.3. Хірургія, дитяча хірургія, онкологія. Модуль 3. Онкологія. ВБ 3.4.3.

спеціальність 228 «Педіатрія»

• ОК31 ОНКОЛОГІЯ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ДИТЯЧОГО ВІКУ V курс ОК 31 Педіатрія

• ВБ 3.1.3. Хірургія, дитяча хірургія, онкологія. Модуль 3 Онкологія. ВБ 3.1.3. Педіатрія
• ВБ 3.2.1. Хірургія, дитяча хірургія, онкологія, паліативна і хоспісна медицина, загальна практика (сімейна медицина). Модуль 3 Онкологія ВБ 3.2.1. Педіатрія
• ВБ 3.3.4. Хірургія, дитяча хірургія, онкологія. Модуль 3 Онкологія ВБ 3.3.4. педіатрія

спеціальність 221 «Стоматологія» IV курс

• ОК 23.3. Онкологія ОК23.3. стоматологія

Післядипломна освіта

Розклад занять по ФПДО на ІІ семестр 2024 р.

Додипломне навчання студентів

• розклад занять осінній семестр 2024
• тематичні плани лекцій, практичних занять та самостійної роботи 2024 тематичні плани
• графік відробок осінній семестр 2024
• графік консультацій осінній семестр 2024

Верифікація результатів навчання

Поточний контроль

здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. На всіх практичних заняттях застосовуються види стандартизованого контролю теоретичної підготовки та контроль засвоєння практичних навичок. Кожне практичне заняття передбачає розбір теоретичного матеріалу, індивідуальне поточне опитування, виконання студентами практичної роботи та тестування. Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. За підсумком усіх видів діяльності виставляється підсумкова оцінка за тему за чотирибальною шкалою.

Зн-1 – Зн-2,

Ум-1 – Ум -3,

К-1 – К-2

АВ-1- АВ-3

Л 1-6,

П-1-9,

СРС-1-10

Тестовий контроль (студент в системі Mіsа отримує 10 тестів, відповідає та отримує результат у балах (від 0 до 10) та відсотках (від 0 до 100)).

Демонстрація практичної навички, звіт про виконану практичну роботу.

Відповідь на запитання викладача:

• Відмінно («5») -студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал теми заняття, демонструє глибокі і всебічні знання відповідної теми,. правильно, чітко, логічно і повно відповідає на всі стандартизовані питання поточної теми, включно з питаннями лекційного курсу і самостійної роботи. Тісно пов’язує теорію з практикою і правильно демонструє виконання (знання) практичних навичок. Вирішує задачі підвищеної складності, вміє узагальнювати матеріал. Правильно відповів на 9-10 тестових питань
• Добре («4») – студент добре засвоїв теоретичний матеріал заняття, правильно, і по суті відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Демонструє виконання (знання) практичних навичок. Правильно використовує теоретичні знання при вирішенні практичних завдань. Вміє вирішувати легкі і середньої складності задачі. Володіє необхідними практичними навиками і прийомами їх виконання в обсязі, що перевищує необхідний мінімум. Правильно відповів щонайменше на 7-8 тестових питань.
• Задовільно («3») – студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної теми, неповно, за допомогою додаткових питань, відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Не може самостійно побудувати чітку, логічну відповідь. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок студент робить помилки. Студент вирішує лише найлегші задачі, володіє лише обов’язковим мінімумом методів дослідження. Правильно відповів щонайменше на 5-6 тестових питань.
• Незадовільно («2») – студент не опанував навчальний матеріал теми, не знає наукових фактів, визначень, не може дати логічну відповідь, не відповідає на додаткові запитання, не розуміє змісту матеріалу. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок робить значні, грубі помилки. Відповів на менше, ніж 5 тестових питань.

Підсумковий контроль

Загальна система оцінювання

Участь у роботі впродовж семестру – 100%

Шкали оцінювання

традиційна 4-бальна шкала, багатобальна (200-бальна) шкала, рейтингова шкала ECTS

Умови допуску до підсумкового контролю

Студент відвідав усі практичні (лабораторні, семінарські) заняття і отримав не менше, ніж 120 балів за поточну успішність

Вид підсумкового контролю

Методика проведення підсумкового контролю

Критерії зарахування

Залік

Мають бути зараховані усі теми, винесені на поточний контроль. Оцінки з 4-ри бальної шкали конвертуються у бали за багатобальною (200-бальною) шкалою відповідно до Положення «Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчальної діяльності студентів»

Максимальна кількість балів – 200.

Мінімальна кількість балів- 120

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 200 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 120 балів.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином

Оцінка з дисципліни базується на результатах поточної навчальної діяльності та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано». Для зарахування студент має отримати за поточну навчальну діяльність бал не менше 60% від максимальної суми балів з дисципліни (120 балів).

Лікувально-консультативна робота

З часу заснування кафедри у 1966 р. наукові напрями її роботи поєднують теоретичні фундаментальні дослідження із клінічною практикою. Особливого розвитку отримали імунологія пухлин, дослідження пухлинного мікрооточення, профілактика, рання діагностика та індивідуалізація лікування онкологічних хворих. Як клінічна дисципліна онкологія об’єднує в собі ряд наукових напрямів роботи кафедри, що стосуються морфологічних, інструментальних методів діагностики раку, а також сучасних методів комбінованого лікування різних локалізацій злоякісних пухлин, що включають хірургічні методи, сучасну променеву терапію та медикаментозне лікування (хіміотерапію, гормонотерапію, таргетну та імунотерапію).

Працівниками кафедри сьогодні активно розробляються наступні наукові напрями:

• Організація скринінгових програм ранньої діагностики раку шийки матки та раку молочної залози;
• Дослідження методів зниження ризику рецидивування раку молочної залози;
• Впровадження методики біопсії сторожового лімфатичного вузла при пухлинах жіночих геніталій;
• Розробка методів розширених та комбінованих хірургічних втручань при раку шлунка, а також методик хірургічного лікування хворих з імплантаційними метастазами при раку шлунка, товстої кишки, яєчників, мезотеліомі, псевдоміксомі очеревини;
• Дослідження клінічної ефективності методу гіпертермічної внутрішньочеревної хіміотерапії;
• Дослідження малоінвазивних лапароскопічних хірургічних втручань при пухлинах органів грудної клітки, шлунково-кишкового тракту, чоловічих та жіночих геніталій;
• Сучасна променева терапія раку різних локалізацій; розробка методів комбінованого лікування пухлин голови та шиї;
• Фундаментальні дослідження пухлинного мікрооточення раку різних локалізацій, а також значна увага приділяється дослідженням персоніфікації методів комбінованого лікування різних пухлин на основі молекулярно-генетичного профілювання.

На кафедрі функціонує Центр клінічних досліджень, а також експериментальна лабораторія.

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі