Кафедра урології ФПДО
Адреси
79010, м. Львів, вул. Юрія Руфа, 6. Телефон: +38 (032) 275-77-74
79000, м. Львів, вул. Миколайчука, 9. Телефон: +38 (032) 258-72-52
E-mail:
На карті:
Завідувач кафедри
Боржієвський Андрій Цезарович, доктор медичних наук, професор
ІСТОРІЯ КАФЕДРИ
Спеціалізована урологічна допомога населенню Львова та Львівської області почала розвиватися з 1928 p., коли була організована клініка урології на 15 ліжок. її очолив доктор медицини доцент Станіслав Лясковніцький.
У грудні 1939 року радянською владою цю лікарню перейменовано на 1-шу міську лікарню, а доктор Мехрер став завідувачем 35-ліжкового урологічного відділення, яке функціонувало до червня 1941 року.
10 листопада 1942 р. Львівську урологічну клініку очолив доктор медицини Тадеуш Лоренц, який став завідувачем урологічної клініки у Львові, якою керував до 20 липня 1944 року.
Від 31 червня 1944 по 30 вересня 1945 року функції керівника урологічної клініки Львівського медичного інституту виконував доктор медицини Владислав Флюнт.
Від жовтня 1945-1962 рр. урологічну клініку Львівського медичного інституту очолив М. Б. Пластунов. Який підготував 6 клінічних ординаторів і 28 лікарів-урологів для роботи у Львові й області. Опублікував 35 наукових праць.
З 1962 по 1973 рік Зенона Яківна Коренькова завідувала курсом урології і керувала урологічною клінікою, будучи одночасно головою Обласного товариства урологів та членом правління Українського товариства урологів. Автор 63-х наукових праць. Під її керівництвом клініка продовжувала працювати над питаннями хірургічного лікування аденоми простати, гідронефрозів. Вивчали питання функціонального стану наднирникових залоз у важких урологічних хворих, при гострих хірургічних захворюваннях, комплексного лікування онкологічних хворих, сечокам’яної хвороби, аномалій розвитку тощо. Запроваджено у клініку такі нові методи дослідження, як лімфо-, ангіо-, везикулографія та інші. Під час її завідування двоє практичних лікарів захистили кандидатські дисертації Багато зробила для становлення доцентського курсу, а згодом — кафедри урології.
28 липня 1973 року на базі доцентського курсу організовано кафедру урології Львівського медінституту під керівництвом доктора медичних наук професора Боржієвського Ц. К.. У жовтні 2001 року професор Боржієвський Ц. К. залишив завідування кафедрою, продовжуючи працювати професором кафедри урології.
З 2001 року до 2019 року завідував кафедрою Борис Юрій Богданович.
На завідування кафедрою обрали д.м.н., професора Боржієвського Андрія Цезаровича.
Боржієвський Андрій Цезарович д.м.н., професор, завідувач кафедри,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Воробець Дмитро Зіновійович д.м.н., професор, відповідальний за наукову роботу,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Мицик Юліан Олегович д.м.н., професор,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Пасічник Сергій Миколайович д.м.н., професор, завуч кафедри,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Вітковський Володимир Франкович к.м.н., доцент,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Дмитрієнко Володимир Васильович к.м.н., доцент, профорг,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Личковський Олександр Едуардович к.м.н., доцент, відповідальний за лікувальну роботу,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Шеремета Роман Зіновійович к.м.н., доцент,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Боржієвський Олександр Анатолійович к.м.н., асистент, відповідальний за англомовних студентів,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Воробець Микола Зіновійович д-р. філософ., асистент, відповідальний за студентський гурток, відповідальний за систему MISA,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Загоруйко Роман Ростиславович к.м.н., асистент, відповідальний за пожежну безпеку,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Наконечний Йосиф Андрійович д-р. філософ., асистент, секретар кафедри, матеріально відповідальний,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Чапля Микола Миколайович к.м.н., асистент, відповідальний за методичну роботу, відповідальний за україномовних студентів,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Кобільник Юрій Степанович асистент кафедри,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Антонюк Максим Анатолійович аспірант кафедри,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Копанько Тарас Андрійович аспірант кафедри,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Федевич Олег Степанович аспірант кафедри,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Худиш Остап-Борис Олександрович аспірант кафедри,
Google Scholar | ORCID | WoS | Scopus |
Бодлак Святослав Ігорович старший лаборант
Гайдук Катерина Миколаївна старший лаборант
Федевич Віталій Степанович к.м.н., старший лаборант
Навчальна програма:
«Урологія»
Галузь знань 22 «Охорона здоров’я»
Спеціальність 222 «Медицина»
Кваліфікація освітня «Магістр
медицини», денна форма
Коротка анотація до курсу:
«Урологія» є клінічною дисципліною, під час вивчення якої відбувається засвоєння
студентами базових теоретичних знань з питань організації урологічної допомоги в
умовах стаціонару чи поліклініки, з питань діагностики та лікування інфекційно-запальних
захворювань, онкологічних захворювань, травм органів сечової та чоловічої статевої
системи, невідкладної допомоги при гострих урологічних станах, догляду за хворими з
урологічною патологією, тощо. Засвоєння теоретичного матеріалу супроводжується
набуттям відповідних інтегральних, загальних і фахових компетентностей. Предметом
вивчення навчальної дисципліни «урологія» є: анатомічні та фізіологічні особливостей
органів сечової та чоловічої статевої системи; методологія обстеження хірургічного
хворого; етіологія, клініка, діагностика, лікування, профілактика та метафілактика
урологічних захворювань; невідкладна медична допомога при ургентних урологічних
станах; клініка, діагностика, лікування травматичних пошкоджень органів сечової та
чоловічої статевої системи;
Мета і цілі курсу:
1. Мета курсу.
Метою викладання навчальної дисципліни «Урологія» є оволодіння методами
діагностики, лікування та профілактики хвороб органів сечової і чоловічої статевої
системи і насамперед тих , які мають найбільш широке розповсюдження.
У результаті вивчення навчальної дисципліни «урологія» студент повинен
Знати:
– клінічну анатомію, фізіологію та методи дослідження органів сечової та чоловічої
статевої системи;
– етіологічні та патогенетичні фактори захворювань органів сечової і чоловічої
статевої системи;
Вміти:
– ставити попередній діагноз найбільш розповсюджених урологічних захворювань;
– визначати тактику лікування хворого при найбільш розповсюджених хворобах
органів сечової і чоловічої статевої системи;
– діагностувати та надавати невідкладну медичну допомогу хворим з урологічною
патологією;
– використовувати основні принципи профілактики урологічних захворювань.
2. Цілі навчання.
Засвоєння основних заходів, необхідних для надання медичної допомоги пацієнтам з урологічною патологією, а саме – пояснювати анатомічні особливості будови органів сечової і чоловічої статевої системи; аналізувати особливості клінічного перебігу аномалій розвитку органів сечової і чоловічої статевої системи; аналізувати та інтерпретувати результати клінічних та лабораторних методів дослідження нирок, сечоводів, сечового міхура, сечівника та чоловічих статевих органів; оцінювати результати рентгенологічних, радіонуклідних, томографічних і ультрахвукових досліджень; створювати диференційно-діагностичні критерії основних клінічних проявів захворювань органів сечової і чоловічої статевої системи; оволодіти методикою цистоскопіі, уретроскопії, уретероскопії, пієлоскопії, катетеризації сечоводів, постановки сечовідного стента; створювати диференційно-діагностичні критерії основних клінічних проявів захворювань органів сечової і чоловічої статевої системи; оцінювати прогноз щодо одужання та відновлення функцій у хворих з урологічною патолгією; вміти надавати невідкладу допомогу при гострих урологічних станах.
Тематика та зміст курсу | ||||
Код виду занять | Тема | Зміст навчання | Код
результату навчання |
Викладач |
Л-1 | Семіотика урологічних захворювань. Методи обстеження в урології | Інформаційна лекція, візуалізація
– таблиці, малюнки, відеофільми |
проф. Пасічник С.М. | |
Л-2 | Неспецифічні і специфічні запальні захворювання органів сечової і чоловічої статевої системи. Сечокам’яна хвороба | Інформаційна лекція, візуалізація
– таблиці, малюнки, відеофільми |
проф. Боржієвський А.Ц | |
Л-3 | Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої системи | Інформаційна лекція, візуалізація
– таблиці, малюнки, відеофільми |
проф. Воробець Д.З. | |
Л-4 | Травматичні пошкодження органів
сечової та чоловічої статевої системи. |
Інформаційна лекція, візуалізація
– таблиці, малюнки, відеофільми |
проф. Боржієвський А.Ц | |
П–1
|
Клінічна анатомія, фізіологія та вади розвитку органів сечової системи | Анатомічна будова і фізіологія нирки, сечоводу, сечового міхура, сечівника.
Частота аномалій розвитку органів сечової. Сучасна класифікація аномалій розвитку. Аномалії ниркових судин, нирок, сечоводів, урахуса, сечового міхура, сечівника. Клінічне значення аномалій розвитку, методи їх діагностики. Порушення уро- і гемодинаміки при аномаліях нирок. Можливі діагностичні і тактичні помилки при аномаліях нирок. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-2 | Клінічна анатомія, фізіологія та вади розвитку органів чоловічої статевої системи | Анатомічна будова і фізіологія передміхурової залози, яєчок, придатка яєчка, сім’яних міхурців, статевого члена.
Частота аномалій розвитку чоловічої статевої системи. Сучасна класифікація аномалій розвитку. Клінічне значення аномалій розвитку органів чоловічої статевої системи, методи їх діагностики. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-3 | Семіотика та лабораторна діагностика урологічних захворювань | Нирки. Огляд ділянки нирок. Пальпація нирок. Диференціально-діагностичне значення змін контурів поперекової ділянки. Діагностичне значення симптому “постукування” по поперековій ділянці.
Сечовий міхур. Основні патологічні процеси, які призводять до збільшення сечового міхура. Діагностичне значення огляду, пальпації і перкусії сечового міхура. Передміхурова залоза, сім’яні міхурці. Методика ректального пальцьового обстеження. ДГПЗ і рак передміхурової залози. Зміни в передміхуровій залозі при її запаленні. Діагностичне значення аналізу секрету передміхурової залози. Сечівник. Методика огляду і пальпації та їх діагностична цінність. Статевий член. Діагностичне значення даних пальпації. Яєчко. Методика огляду і пальпації та їх діагностичне значення. Диференціально-діагностичне значення діафаноскопії. Біль в попереку. Його загальна характеристика, етіологія, локалізація. Ниркова коліка. Етіологія та патогенез болю при захворюваннях сечового міхура, простати та зовнішніх статевих органів. Порушення сечовипускання. Визначення, етіологія, патогенез. Поліурія, полакіурія, ніктурія. Нетримання сечі, його види. Неутримання сечі. Гостра і хронічна затримка сечі. Залишок сечі та методи її визначення. Парадоксальна ішурія. Кількісні зміни в сечі: фізіологічна та патологічна поліурія. Олігурія. Анурія. Види анурії: преренальна, ренальна, постренальна, їх причини. Якісні зміни в сечі: гематурія, її види, причини. Піурія. бактеріурія, її види. Пневматурія. Гілурія, її види. Уретроррагія, її причини. Реакція сечі в нормі і в патології. Методи кількісної оцінки лейкоцитурії за Аддісом-Каковським, Нечипоренко. Виявлення атипових клітин в сечі та її діагностичне значення. Оцінка функції нирок. Тест Зимницького. Визначення вмісту азотистих сполук в крові. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-4 | Сучасні інструментальні методи дослідження в урологічній практиці | Інтерпретація зображення оглядової урографії.
Екскреторна урографія, її види. Види контрастних речовин. Спосіб виконання. Інтерпретація екскреторних урограм. Протипоказання до екскреторної урографії. Можливі ускладнення та їх профілактика. Ретроградна уретеропієлографія. Види контрастних речовин для ретроградної уретеропієлографії та їх дозування. Інтерпретація уретеропієлограм. Переваги та недоліки ретроградної уретеропієлографії. Комп’ютерна томографія та ядерно-магнітна візуалізація, показання до застосування, діагностичні можливості. Позитронна-емісійна комп’ютерна томографія (ПЕТ-КТ). Методика виконання, переваги і недоліки її застосування. Покази до застосування. Ангіографія нирок, її види. Фази ангіограми. Значення ниркової ангіографії як функціонально-морфологічного методу. Показання та протипоказання до ангіографії нирок. Ускладнення та їх профілактика. Ангіографічні ознаки різних патологічних процесів у нирках. Поєднання діагностичних судинних методів з медичними маніпуляціями при урологічних захворюваннях: балонна дилатація стенозів ниркових артерій, емболізаційна терапія. Показання до них і способи виконання. Уретрографія. Цистографія. Сутність методів, їх види, методика виконання. Ізотопна ренографія, нефросцинтіографія, методика виконання. Діагностичне значення. Методи вивчення уродинаміки: рентгенівська пієлоуретероскопія, урофлоуметрія, цистоманометрія. Ультразвукове дослідження: визначення, види: черезшкірне ендовезикальне, трансректальне дослідження, покази до їх застосування. Пункційне дослідження нирок, ниркової миски та простати під контролем УЗД. Електрофізіологічні методи дослідження: реоренографія, електроміографія сечового міхура та сечоводу. Визначення, показання до застосування, діагностичне значення. Види катетерів. Гнучкі катетери Нелатона, Тімана, Фолея, Пеццера, показання до їх застосування. Катетеризація сечового міхура у чоловіків і жінок. Можливі ускладнення катетеризації сечового міхура, їх профілактика та лікування. Спосіб проведення металевого катетера у чоловіків. Уретроскопія. Цисто- та хромоцистоскопія. Інструменти для ендоскопічного дослідження. Техніка уретроскопії, цистоскопії, хромоцистоскопії. Ускладнення цистоскопії, їх профілактика та лікування. Техніка катетеризації сечоводу. Уретероскопія, пієлоскопія. Методика проведення. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-5 | Інфекційні запальні захворювання органів сечової системи | Гострий та хронічний цистит. Класифікація. Етіологія, патогенез, шляхи поширення інфекції. Діагностика, лікування. Гострий пієлонефрит. Класифікація. Етіологія, патогенез, шляхи поширення інфекції. Значення міхурово-ниркових рефлюксів у виникненні пієлонефриту. Місцеві фактори, що сприяють розвитку пієлонефриту. Патоморфологічні форми гострого пієлонефриту: серозний, апостематозний, нирковий карбункул, нирковий абсцес, некротичний папіліт. Клініка, діагностика. Лікування: консервативне та оперативне. Невідкладні методи відновлення пасажу сечі з нирки: катетеризація сечоводів, встановлення сечовідного стенту, пункційна черезшкірна нефростомія.
Хронічний пієлонефрит. Етіологія. Етапи клінічного перебігу. Клініка. Діагностика. Лікування. Піонефроз: клініка, діагностика, лікування. Найпоширеніші антибактеріальні препарати. Значення визначення чутливості мікрофлори сечі. Гострий та хронічний паранефрит. Паранефрит: визначення, шляхи проникнення інфекції. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-6 | Інфекційні запальні захворювання органів чоловічої статевої системи | Простатит, уретрит, епідидиміт, каверніт. Етіологія. Клініка. Діагностика. Лікування.
Простатит: визначення, класифікація, етіологія, клініка. Діагностика. Шляхи прориву абсцесу простати. Лікування простатиту. Уретрит: етіологія та патогенез, класифікація. Види збудників. Клінічний перебіг, діагностика. Лікування уретриту та його ускладнень. Епідидиміт: визначення, етіологія, патогенез. Клінічний перебіг, діагностика та лікування. Каверніт: визначення, етіологія, клінічний перебіг, діагностика, лікування. Інфекції що передаються статевим шляхом та їх роль у розвитку запальних захворювань чоловічої статевої системи. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-7 | Туберкульоз сечової системи та чоловічих статевих органів | Туберкульоз нирок: етіологія, патогенез. Шляхи проникнення збудника. Стадії розвитку захворювання. Патологічна картина. Діагностичні методи. Провокаційні тести з туберкуліном. Сучасні методи лікування. Диспансерний нагляд. Показання до термінового хірургічного лікування.
Туберкульоз статевих органів чоловіків: етіологія, патогенез, клінічний перебіг. Діагностика та методи лікування. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-8 | Сечокам’яна хвороба. | Етіологія та патогенез. Характеристика каменів за формою, розташуванням та хімічним складом. Рентгенівські оптичні властивості каменів.
Камені в нирках: клінічна картина, діагностика, лікування. Коралоподібний нефролітіаз, класифікація, клініка, діагностика, лікування. Ускладнення нефролітіазу. Сучасні методи лікування сечокам’яної хвороби. Показання до хірургічного лікування. Камені в сечовому міхурі: етіологія, клінічна картина, діагностика, лікування. Камені простати: клініка, діагностика, лікування. Гідронефроз, уретерогідронефроз: етіологія та патогенез захворювання. Стадії гідронефрозу. Діагностика. Методи лікування. Принципи та види пластичної хірургії при гідронефрозі. Хірургічна корекція уретерогідронефрозу, техніка уретеронеоцистоанастомозу, антирефлюксні операції. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-9 | Травматичні пошкодження органів сечової системи | Пошкодження нирок: відкриті і закриті. Пошкодження нирок в поєднанні з травмою інших органів. Класифікація. Клініка. Діагностика. Консервативне і оперативне лікування.
Ятрогенні пошкодження нирок і сечоводів: клініка, діагностика, лікування. Пошкодження сечового міхура: відкриті і закриті, внутрішньо- і позаочеревинні. Сечові затікання як характерний наслідок пошкодження сечового міхура. Відрив шийки сечового міхура. Симптоматика, діагностика. Проба Зельдовича з наповненням сечового міхура. Цистографія – основний метод діагностики пошкодження сечового міхура. Техніка виконання. Пошкодження сечового міхура під час оперативних втручань на органах черевної порожнини, малого тазу, гінекологічних оперативних втручаннях, пологах, під час ендоскопічних маніпуляцій і операцій. Діагностика. Лікування. Пошкодження сечівника. Причини пошкодження і механізм травми. Клініка, діагностика, лікування. Висхідна уретроцистографія та її діагностична цінність. Епіцистостомія і дренування урогематоми. Можливість первинної пластики сечівника. Пластичні оперативні втручання на сечівнику, їх види, особливості та віддалені результати. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-10 | Травматичні пошкодження органів чоловічої статевої системи | Пошкодження органів калитки: види пошкоджень, симптоматика, діагностика, лікування. Особливості лікування пошкоджень органів калитки в поєднанні з політравмою. Реконструктивні операції на калитці. Хірургічні операції по вшиванню імплантів яєчка. Перекрут яєчка: етіологія, симптоматика, діагностика, лікування. Травми передміхурової залози. Особливості діагностики та тактика лікування. Перелом статевого члена: етіологія, симптоматика, діагностика, лікування. Ятрогенні ушкодження органів чоловічої статевої системи.
Перекрут яєчка: етіологія, симптоматика, діагностика, лікування. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-11 | Пухлини органів сечової системи | Доброякісні пухлини нирки. Види. Діагностика. Лікування.
Рак паренхіми нирки: етіологія, патологічна анатомія, симптоматика, діагностика, шляхи метастазування, лікування. Пухлина Вільмса – аденоміосаркома: симптоматика, діагностика, лікування. Рак ниркової миски: симптоматика, діагностика, лікування. Пухлини сечоводів: симптоматика, діагностика, лікування. Пухлини сечового міхура: етіологія і патогенез. Класифікація. Симптоматика, діагностика. Методи лікування: оперативне, хіміотерапія, променева терапія. Місце ендоскопічної хірургії в лікуванні раку нирки та сечового міхура. Реконструктивні операції та методи дериації сечі у пацієнтів при радикальній цистектомії. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-12 | Пухлини органів чоловічої статевої системи | Доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Етіологія і патогенез. Класифікація. Клінічні прояви. Діагностика. Лікування: консервативне і оперативне. Сучасні малоінвазивні методи лікування гіперплазії, показання до їх виконання.
Рак передміхурової залози (РПЗ). Етіологія. Стадії захворювання. Клінічна картина, діагностика, сучасні методи лікування. Значення PSA в діагностиці раку передміхурової залози. Особливості обстеження пацієнтів із РПЗ. Естрогенотерапія раку передміхурової залози. Радикальні та паліативні методи лікування РПЗ. Роль променевого лікування РПЗ. Пухлини яєчка. Патогенетичне значення травми яєчка і крипторхізму в розвитку пухлин яєчка. Шляхи метастазування. Клінічна картина. Діагностика, лікування. Рак статевого члена. Етіологія. Роль фімозу і баланопоститу в розвитку раку статевого члена. Клініка, діагностика, принципи лікування. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-13 | Невідкладна допомога при ургентних станах в урології. | Ниркова коліка. Механізм виникнення ниркової коліки. Основні ознаки ниркової коліки. Диференціальний діагноз з іншими захворюваннями. Методи купування ниркової коліки. Гостра затримка сечі: етіологія, діагностика. невідкладна допомога. Методика катетеризації сечового міхура, встановлення троакарної епіцистостоми.
Анурія. Види анурії. Причини виникнення анурії. Симптоматика. Діагностика. Лікування. Методика стентування сечоводу. Покази до черезшкірної нефростомії. Гостра ниркова недостатність: етіологія, патогенез, стадії захворювання. Симптоматика, діагностика. Принципи консервативної терапії. Кишковий діаліз, перитонеальний діаліз і гемодіаліз в лікуванні гострої ниркової недостатності. Етіологія і патогенез хронічної ниркової недостатності. Стадії і форми клінічного перебігу. Клініка, діагностика, лікування. Показання до проведення перитонеального діалізу і гемодіалізу. Невідкладна допомога при травмах органів сечової та чоловічої статевої системи. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-1
|
Класифікація, етіологія, клініка, діагностика та методи лікування нефроптозу. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-2
|
Паразитарні захворювання в урології. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-3
|
Розлади сечовипускання. Класифікація. Етіологія. Клініка. Діагностика. Лікування. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-4
|
Сечостатеві нориці у жінок. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-5
|
Нефрогенна артеріальна гіпертензія. Етіологія. Клініка. Діагностика. Лікування. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-6
|
Специфічні уретрити. Етіологія. Клініка. Сучасні методи обстеження та лікування. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-7
|
Класифікація, етіологія, діагностика та лікування чоловічого непліддя. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-8
|
Азооспермія у чоловіків. Класифікація, етіологія, діагностика, методи лікування. Оперативні втручання у пацієнтів з обтураційною формою азооспермії. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-9 | Гостра та хронічна ниркова недостатність в урологічній практиці. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-10
|
Класифікація, етіологія, клініка, діагностика та сучасні методи лікування стриктур уретри. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-11
|
Деривація сечі у пацієнтів після радикальної цистектомії. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
Навчальна програма:
«Урологія з особливостями дитячого віку»
Галузь знань 22 «Охорона здоров’я»
Спеціальність 228 «Педіатрія»
Кваліфікація освітня «Магістр
медицини», денна форма
Коротка анотація до курсу:
«Урологія з особливостями дитячого віку» є клінічною дисципліною, під час вивчення якої відбувається засвоєння
студентами базових теоретичних знань з питань організації урологічної допомоги в
умовах стаціонару чи поліклініки, з питань діагностики та лікування інфекційно-запальних
захворювань, онкологічних захворювань, травм органів сечової та чоловічої статевої
системи, невідкладної допомоги при гострих урологічних станах, догляду за хворими з
урологічною патологією, тощо. Засвоєння теоретичного матеріалу супроводжується
набуттям відповідних інтегральних, загальних і фахових компетентностей. Предметом
вивчення навчальної дисципліни «урологія» є: анатомічні та фізіологічні особливостей
органів сечової та чоловічої статевої системи; методологія обстеження хірургічного
хворого; етіологія, клініка, діагностика, лікування, профілактика та метафілактика
урологічних захворювань; невідкладна медична допомога при ургентних урологічних
станах; клініка, діагностика, лікування травматичних пошкоджень органів сечової та
чоловічої статевої системи;
Мета і цілі курсу
- Мета курсу.
Метою викладання навчальної дисципліни «Урологія з особливостями дитячого віку» є оволодіння методами
діагностики, лікування та профілактики хвороб органів сечової і чоловічої статевої
системи і насамперед тих , які мають найбільш широке розповсюдження.
У результаті вивчення навчальної дисципліни «урологія з особливостями дитячого віку» студент повинен
Знати:
– клінічну анатомію, фізіологію та методи дослідження органів сечової та чоловічої
статевої системи;
– етіологічні та патогенетичні фактори захворювань органів сечової і чоловічої
статевої системи;
Вміти:
– ставити попередній діагноз найбільш розповсюджених урологічних захворювань;
– визначати тактику лікування хворого при найбільш розповсюджених хворобах
органів сечової і чоловічої статевої системи;
– діагностувати та надавати невідкладну медичну допомогу хворим з урологічною
патологією;
– використовувати основні принципи профілактики урологічних захворювань.
- Цілі навчання.
Засвоєння основних заходів, необхідних для надання медичної допомоги пацієнтам з урологічною патологією, а саме – пояснювати анатомічні особливості будови органів сечової і чоловічої статевої системи; аналізувати особливості клінічного перебігу аномалій розвитку органів сечової і чоловічої статевої системи; аналізувати та інтерпретувати результати клінічних та лабораторних методів дослідження нирок, сечоводів, сечового міхура, сечівника та чоловічих статевих органів; оцінювати результати рентгенологічних, радіонуклідних, томографічних і ультразвукових досліджень; створювати диференційно-діагностичні критерії основних клінічних проявів захворювань органів сечової і чоловічої статевої системи; оволодіти методикою цистоскопії, уретроскопії, уретероскопії, пієлоскопії, катетеризації сечоводів, постановки сечовідного стента; створювати диференційно-діагностичні критерії основних клінічних проявів захворювань органів сечової і чоловічої статевої системи; оцінювати прогноз щодо одужання та відновлення функцій у хворих з урологічною патолгією; вміти надавати невідкладу допомогу при гострих урологічних станах.
Тематика та зміст курсу | ||||
Код виду занять | Тема | Зміст навчання | Код
результату навчання |
Викладач |
Л-1 | Семіотика урологічних захворювань. Методи обстеження в урології | Інформаційна лекція, візуалізація
– таблиці, малюнки, відеофільми |
проф. Пасічник С.М. | |
Л-2 | Неспецифічні і специфічні запальні захворювання органів сечової і чоловічої статевої системи. Сечокам’яна хвороба | Інформаційна лекція, візуалізація
– таблиці, малюнки, відеофільми |
проф. Боржієвський А.Ц | |
Л-3 | Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої системи | Інформаційна лекція, візуалізація
– таблиці, малюнки, відеофільми |
проф. Воробець Д.З. | |
Л-4 | Травматичні пошкодження органів
сечової та чоловічої статевої системи. |
Інформаційна лекція, візуалізація
– таблиці, малюнки, відеофільми |
проф. Боржієвський А.Ц | |
П–1
|
Клінічна анатомія, фізіологія та вади розвитку органів сечової системи з особливостями дитячого віку. | Анатомічна будова і фізіологія нирки, сечоводу, сечового міхура, сечівника.
Частота аномалій розвитку органів сечової. Сучасна класифікація аномалій розвитку. Аномалії ниркових судин, нирок, сечоводів, урахуса, сечового міхура, сечівника. Клінічне значення аномалій розвитку, методи їх діагностики. Порушення уро- і гемодинаміки при аномаліях нирок. Можливі діагностичні і тактичні помилки при аномаліях нирок. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-2 | Клінічна анатомія, фізіологія та вади розвитку органів чоловічої статевої системи з особливостями дитячого віку. | Анатомічна будова і фізіологія передміхурової залози, яєчок, придатка яєчка, сім’яних міхурців, статевого члена.
Частота аномалій розвитку чоловічої статевої системи. Сучасна класифікація аномалій розвитку. Клінічне значення аномалій розвитку органів чоловічої статевої системи, методи їх діагностики. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-3 | Семіотика та лабораторна діагностика урологічних захворювань з особливостями дитячого віку. | Нирки. Огляд ділянки нирок. Пальпація нирок. Диференціально-діагностичне значення змін контурів поперекової ділянки. Діагностичне значення симптому “постукування” по поперековій ділянці.
Сечовий міхур. Основні патологічні процеси, які призводять до збільшення сечового міхура. Діагностичне значення огляду, пальпації і перкусії сечового міхура. Передміхурова залоза, сім’яні міхурці. Методика ректального пальцьового обстеження. ДГПЗ і рак передміхурової залози. Зміни в передміхуровій залозі при її запаленні. Діагностичне значення аналізу секрету передміхурової залози. Сечівник. Методика огляду і пальпації та їх діагностична цінність. Статевий член. Діагностичне значення даних пальпації. Яєчко. Методика огляду і пальпації та їх діагностичне значення. Диференціально-діагностичне значення діафаноскопії. Біль в попереку. Його загальна характеристика, етіологія, локалізація. Ниркова коліка. Етіологія та патогенез болю при захворюваннях сечового міхура, простати та зовнішніх статевих органів. Порушення сечовипускання. Визначення, етіологія, патогенез. Поліурія, полакіурія, ніктурія. Нетримання сечі, його види. Неутримання сечі. Гостра і хронічна затримка сечі. Залишок сечі та методи її визначення. Парадоксальна ішурія. Кількісні зміни в сечі: фізіологічна та патологічна поліурія. Олігурія. Анурія. Види анурії: преренальна, ренальна, постренальна, їх причини. Якісні зміни в сечі: гематурія, її види, причини. Піурія. бактеріурія, її види. Пневматурія. Гілурія, її види. Уретроррагія, її причини. Реакція сечі в нормі і в патології. Методи кількісної оцінки лейкоцитурії за Аддісом-Каковським, Нечипоренко. Виявлення атипових клітин в сечі та її діагностичне значення. Оцінка функції нирок. Тест Зимницького. Визначення вмісту азотистих сполук в крові. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-4 | Сучасні інструментальні методи дослідження в урологічній практиці з особливостями дитячого віку. | Інтерпретація зображення оглядової урографії.
Екскреторна урографія, її види. Види контрастних речовин. Спосіб виконання. Інтерпретація екскреторних урограм. Протипоказання до екскреторної урографії. Можливі ускладнення та їх профілактика. Ретроградна уретеропієлографія. Види контрастних речовин для ретроградної уретеропієлографії та їх дозування. Інтерпретація уретеропієлограм. Переваги та недоліки ретроградної уретеропієлографії. Комп’ютерна томографія та ядерно-магнітна візуалізація, показання до застосування, діагностичні можливості. Позитронна-емісійна комп’ютерна томографія (ПЕТ-КТ). Методика виконання, переваги і недоліки її застосування. Покази до застосування. Ангіографія нирок, її види. Фази ангіограми. Значення ниркової ангіографії як функціонально-морфологічного методу. Показання та протипоказання до ангіографії нирок. Ускладнення та їх профілактика. Ангіографічні ознаки різних патологічних процесів у нирках. Поєднання діагностичних судинних методів з медичними маніпуляціями при урологічних захворюваннях: балонна дилатація стенозів ниркових артерій, емболізаційна терапія. Показання до них і способи виконання. Уретрографія. Цистографія. Сутність методів, їх види, методика виконання. Ізотопна ренографія, нефросцинтіографія, методика виконання. Діагностичне значення. Методи вивчення уродинаміки: рентгенівська пієлоуретероскопія, урофлоуметрія, цистоманометрія. Ультразвукове дослідження: визначення, види: черезшкірне ендовезикальне, трансректальне дослідження, покази до їх застосування. Пункційне дослідження нирок, ниркової миски та простати під контролем УЗД. Електрофізіологічні методи дослідження: реоренографія, електроміографія сечового міхура та сечоводу. Визначення, показання до застосування, діагностичне значення. Види катетерів. Гнучкі катетери Нелатона, Тімана, Фолея, Пеццера, показання до їх застосування. Катетеризація сечового міхура у чоловіків і жінок. Можливі ускладнення катетеризації сечового міхура, їх профілактика та лікування. Спосіб проведення металевого катетера у чоловіків. Уретроскопія. Цисто- та хромоцистоскопія. Інструменти для ендоскопічного дослідження. Техніка уретроскопії, цистоскопії, хромоцистоскопії. Ускладнення цистоскопії, їх профілактика та лікування. Техніка катетеризації сечоводу. Уретероскопія, пієлоскопія. Методика проведення. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-5 | Інфекційні запальні захворювання органів сечової системи та їх особливості у дитячому віці. | Гострий та хронічний цистит. Класифікація. Етіологія, патогенез, шляхи поширення інфекції. Діагностика, лікування. Гострий пієлонефрит. Класифікація. Етіологія, патогенез, шляхи поширення інфекції. Значення міхурово-ниркових рефлюксів у виникненні пієлонефриту. Місцеві фактори, що сприяють розвитку пієлонефриту. Патоморфологічні форми гострого пієлонефриту: серозний, апостематозний, нирковий карбункул, нирковий абсцес, некротичний папіліт. Клініка, діагностика. Лікування: консервативне та оперативне. Невідкладні методи відновлення пасажу сечі з нирки: катетеризація сечоводів, встановлення сечовідного стенту, пункційна черезшкірна нефростомія.
Хронічний пієлонефрит. Етіологія. Етапи клінічного перебігу. Клініка. Діагностика. Лікування. Піонефроз: клініка, діагностика, лікування. Найпоширеніші антибактеріальні препарати. Значення визначення чутливості мікрофлори сечі. Гострий та хронічний паранефрит. Паранефрит: визначення, шляхи проникнення інфекції. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-6 | Інфекційні запальні захворювання органів чоловічої статевої системи та їх особливості у дитячому віці. | Простатит, уретрит, епідидиміт, каверніт. Етіологія. Клініка. Діагностика. Лікування.
Простатит: визначення, класифікація, етіологія, клініка. Діагностика. Шляхи прориву абсцесу простати. Лікування простатиту. Уретрит: етіологія та патогенез, класифікація. Види збудників. Клінічний перебіг, діагностика. Лікування уретриту та його ускладнень. Епідидиміт: визначення, етіологія, патогенез. Клінічний перебіг, діагностика та лікування. Каверніт: визначення, етіологія, клінічний перебіг, діагностика, лікування. Інфекції що передаються статевим шляхом та їх роль у розвитку запальних захворювань чоловічої статевої системи. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-7 | Туберкульоз сечової системи та чоловічих статевих органів та його особливості у дитячому віці. | Туберкульоз нирок: етіологія, патогенез. Шляхи проникнення збудника. Стадії розвитку захворювання. Патологічна картина. Діагностичні методи. Провокаційні тести з туберкуліном. Сучасні методи лікування. Диспансерний нагляд. Показання до термінового хірургічного лікування.
Туберкульоз статевих органів чоловіків: етіологія, патогенез, клінічний перебіг. Діагностика та методи лікування. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-8 | Сечокам’яна хвороба у дорослих та дітей. | Етіологія та патогенез. Характеристика каменів за формою, розташуванням та хімічним складом. Рентгенівські оптичні властивості каменів.
Камені в нирках: клінічна картина, діагностика, лікування. Коралоподібний нефролітіаз, класифікація, клініка, діагностика, лікування. Ускладнення нефролітіазу. Сучасні методи лікування сечокам’яної хвороби. Показання до хірургічного лікування. Камені в сечовому міхурі: етіологія, клінічна картина, діагностика, лікування. Камені простати: клініка, діагностика, лікування. Гідронефроз, уретерогідронефроз: етіологія та патогенез захворювання. Стадії гідронефрозу. Діагностика. Методи лікування. Принципи та види пластичної хірургії при гідронефрозі. Хірургічна корекція уретерогідронефрозу, техніка уретеронеоцистоанастомозу, антирефлюксні операції. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-9 | Травматичні пошкодження органів сечової системи та їх особливості у дитячому віці. | Пошкодження нирок: відкриті і закриті. Пошкодження нирок в поєднанні з травмою інших органів. Класифікація. Клініка. Діагностика. Консервативне і оперативне лікування.
Ятрогенні пошкодження нирок і сечоводів: клініка, діагностика, лікування. Пошкодження сечового міхура: відкриті і закриті, внутрішньо- і позаочеревинні. Сечові затікання як характерний наслідок пошкодження сечового міхура. Відрив шийки сечового міхура. Симптоматика, діагностика. Проба Зельдовича з наповненням сечового міхура. Цистографія – основний метод діагностики пошкодження сечового міхура. Техніка виконання. Пошкодження сечового міхура під час оперативних втручань на органах черевної порожнини, малого тазу, гінекологічних оперативних втручаннях, пологах, під час ендоскопічних маніпуляцій і операцій. Діагностика. Лікування. Пошкодження сечівника. Причини пошкодження і механізм травми. Клініка, діагностика, лікування. Висхідна уретроцистографія та її діагностична цінність. Епіцистостомія і дренування урогематоми. Можливість первинної пластики сечівника. Пластичні оперативні втручання на сечівнику, їх види, особливості та віддалені результати. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-10 | Травматичні пошкодження органів чоловічої статевої системи та їх особливості у дитячому віці. | Пошкодження органів калитки: види пошкоджень, симптоматика, діагностика, лікування. Особливості лікування пошкоджень органів калитки в поєднанні з політравмою. Реконструктивні операції на калитці. Хірургічні операції по вшиванню імплантів яєчка. Перекрут яєчка: етіологія, симптоматика, діагностика, лікування. Травми передміхурової залози. Особливості діагностики та тактика лікування. Перелом статевого члена: етіологія, симптоматика, діагностика, лікування. Ятрогенні ушкодження органів чоловічої статевої системи.
Перекрут яєчка: етіологія, симптоматика, діагностика, лікування. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-11 | Пухлини органів сечової системи у дорослих та дітей. | Доброякісні пухлини нирки. Види. Діагностика. Лікування.
Рак паренхіми нирки: етіологія, патологічна анатомія, симптоматика, діагностика, шляхи метастазування, лікування. Пухлина Вільмса – аденоміосаркома: симптоматика, діагностика, лікування. Рак ниркової миски: симптоматика, діагностика, лікування. Пухлини сечоводів: симптоматика, діагностика, лікування. Пухлини сечового міхура: етіологія і патогенез. Класифікація. Симптоматика, діагностика. Методи лікування: оперативне, хіміотерапія, променева терапія. Місце ендоскопічної хірургії в лікуванні раку нирки та сечового міхура. Реконструктивні операції та методи дериації сечі у пацієнтів при радикальній цистектомії. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-12 | Пухлини органів чоловічої статевої системи у дорослих та дітей. | Доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Етіологія і патогенез. Класифікація. Клінічні прояви. Діагностика. Лікування: консервативне і оперативне. Сучасні малоінвазивні методи лікування гіперплазії, показання до їх виконання.
Рак передміхурової залози (РПЗ). Етіологія. Стадії захворювання. Клінічна картина, діагностика, сучасні методи лікування. Значення PSA в діагностиці раку передміхурової залози. Особливості обстеження пацієнтів із РПЗ. Естрогенотерапія раку передміхурової залози. Радикальні та паліативні методи лікування РПЗ. Роль променевого лікування РПЗ. Пухлини яєчка. Патогенетичне значення травми яєчка і крипторхізму в розвитку пухлин яєчка. Шляхи метастазування. Клінічна картина. Діагностика, лікування. Рак статевого члена. Етіологія. Роль фімозу і баланопоститу в розвитку раку статевого члена. Клініка, діагностика, принципи лікування. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
П-13 | Невідкладна допомога при ургентних станах в урології з особливостями дитячого віку. | Ниркова коліка. Механізм виникнення ниркової коліки. Основні ознаки ниркової коліки. Диференціальний діагноз з іншими захворюваннями. Методи купування ниркової коліки. Гостра затримка сечі: етіологія, діагностика. невідкладна допомога. Методика катетеризації сечового міхура, встановлення троакарної епіцистостоми.
Анурія. Види анурії. Причини виникнення анурії. Симптоматика. Діагностика. Лікування. Методика стентування сечоводу. Покази до черезшкірної нефростомії. Гостра ниркова недостатність: етіологія, патогенез, стадії захворювання. Симптоматика, діагностика. Принципи консервативної терапії. Кишковий діаліз, перитонеальний діаліз і гемодіаліз в лікуванні гострої ниркової недостатності. Етіологія і патогенез хронічної ниркової недостатності. Стадії і форми клінічного перебігу. Клініка, діагностика, лікування. Показання до проведення перитонеального діалізу і гемодіалізу. Невідкладна допомога при травмах органів сечової та чоловічої статевої системи. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-1
|
Класифікація, етіологія, клініка, діагностика та методи лікування нефроптозу. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-2
|
Паразитарні захворювання в урології. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-3
|
Розлади сечовипускання. Класифікація. Етіологія. Клініка. Діагностика. Лікування. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-4
|
Сечостатеві нориці у жінок. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-5
|
Нефрогенна артеріальна гіпертензія. Етіологія. Клініка. Діагностика. Лікування. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-6
|
Специфічні уретрити. Етіологія. Клініка. Сучасні методи обстеження та лікування. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-7
|
Класифікація, етіологія, діагностика та лікування чоловічого непліддя. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-8
|
Азооспермія у чоловіків. Класифікація, етіологія, діагностика, методи лікування. Оперативні втручання у пацієнтів з обтураційною формою азооспермії. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-9 | Гостра та хронічна ниркова недостатність в урологічній практиці. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-10
|
Класифікація, етіологія, клініка, діагностика та сучасні методи лікування стриктур уретри. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
СРС-11
|
Деривація сечі у пацієнтів після радикальної цистектомії. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
Доц. Дмитрієнко В.В.
Доц. Личковський О.Е. Ас. Чапля М.М. Ас. Боржієвський О.А. Ас. Наконечний Й.А. Ас. Ворбець М.З. |
Навчальна програма:
«Онкоурологія»
Галузь знань 22 «Охорона здоров’я»
Спеціальність 222 «Медицина»
Кваліфікація освітня «Магістр
медицини», денна форма
Коротка анотація до курсу:
«Онкоурологія» є вибірковою клінічною дисципліною, під час вивчення якої відбувається засвоєння студентами базових теоретичних знань з питань організації онкоурологічної допомоги в умовах стаціонару чи поліклініки, з питань діагностики та лікування онкологічних захворювань органів сечової та чоловічої статевої системи, невідкладної допомоги при гострих онкоурологічних станах, догляду за онкохворими з урологічною патологією, тощо. Засвоєння теоретичного матеріалу супроводжується набуттям відповідних інтегральних, загальних і фахових компетентностей. Предметом вивчення навчальної дисципліни «онкоурологія» є: ряд особливостей клінічного перебігу онкоурологічних захворювань; методологія обстеження хірургічного хворого; етіологія, клініка, діагностика, лікування, профілактика онкоурологічних захворювань; невідкладна медична допомога при ургентних урологічних станах онкохворих
Мета і цілі курсу
- Мета курсу.
Метою викладання навчальної дисципліни курс за вибором «Онкоурологія» є оволодіння методами діагностики, лікування та профілактики онкологічних захворювань органів сечової і чоловічої статевої системи і насамперед тих , які мають найбільш широке розповсюдження. У результаті вивчення навчальної дисципліни «онкоурологія» студент повинен
Знати:
– клінічну анатомію, фізіологію та методи дослідження органів сечової та чоловічої
статевої системи;
– етіологічні та патогенетичні фактори онкологічних захворювань органів сечової і чоловічої статевої системи;
Вміти:
– ставити попередній діагноз онкоурологічних захворювань;
– визначати тактику лікування хворого при найбільш розповсюджених онкологічних хворобах органів сечової і чоловічої статевої системи;
– діагностувати та надавати невідкладну медичну допомогу хворим з онкоурологічною
патологією;
– використовувати основні принципи профілактики онкоурологічних захворювань.
- Цілі навчання.
Засвоєння основних заходів, необхідних для надання медичної допомоги пацієнтам з онкоурологічною патологією, а саме – володіти методами скринінгу онкопатологій органів сечової і чоловічої статевої системи; аналізувати особливості клінічного перебігу онкопатологій органів сечової і чоловічої статевої системи; аналізувати та інтерпретувати результати клінічних та лабораторних методів дослідження нирок, сечоводів, сечового міхура, сечівника та чоловічих статевих органів; оцінювати результати рентгенологічних, радіонуклідних, томографічних і ультразвукових досліджень; створювати диференційно-діагностичні критерії основних клінічних проявів онкологічних захворювань органів сечової і чоловічої статевої системи; оцінювати прогноз щодо одужання/виживаності та відновлення функцій у хворих з онкоурологічною патологією; вміти надавати невідкладну допомогу пацієнтам з онкоурологічною патологією.
7. Тематика та зміст курсу | ||||
Код виду занять | Тема | Зміст навчання | Код
результату навчання |
Викладач |
П–1 | Скринінг та рання діагностика онкоурологічних хворих | Ранні прояви онкоурологічних патологій. Етіопатогенетичні фактори розвитку онкологічних захворювань органів сечової і чоловічої статевої системи. Онкомаркери при онкологічних патологіях органів сечової і чоловічої статевої системи та їх застосування для скринінгу та раннього виявлення.
|
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П–2
|
Доброякісні та злоякісні пухлини нирок. Етіологія, патогенез, діагностика та лікування. | Доброякісні пухлини нирки. Види. Діагностика. Лікування.
Рак паренхіми нирки: етіологія, патологічна анатомія, симптоматика, діагностика, шляхи метастазування, лікування. Пухлина Вільмса – аденоміосаркома: симптоматика, діагностика, лікування. Місце ендоскопічної хірургії в лікуванні раку нирки. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-3 | Доброякісні та злоякісні захворювання порожнистої системи нирок. Етіологія, патогенез, діагностика , клініка та лікування. | Доброякісні та злоякісні пухлини порожнистої системи нирок: етіологія, основи патогенезу, молекулярна біологія, патофізіологія та гістопатологія. Основні клінічні прояви, принципи лабораторної, інструментальної та променевої діагностики, визначення стадії за системою TNM. Профілактика виникнення та фактори ризику. Основні принципи хірургічного лікування. Малоінвазивні, лапароскопічні, роботичні методи оперативного лікування. Профілактика та лікування післяопераційних ускладнень. Підвалини хіміотерапевтичного, променевого, комбінованого та комплексного та лікування. Спостереження в післяопераційному періоді. Прогнозування виживання та рецидивування. Лікування рецидивуючих та метастатичних форм. | ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-4 | Доброякісні та злоякісні пухлини сечоводу. Етіологія, патогенез, діагностика та лікування. | Пухлини сечоводів: симптоматика, діагностика, лікування.
Місце ендоскопічної хірургії в лікуванні раку ниркової миски та сечоводу. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-5 | Доброякісні та злоякісні пухлини сечового міхура. Етіологія, патогенез, діагностика та лікування. | Пухлини сечового міхура: етіологія і патогенез. Класифікація. Симптоматика, діагностика. Методи лікування: оперативне, хіміотерапія, променева терапія. Місце ендоскопічної хірургії в лікуванні раку сечового міхура.
Реконструктивні операції та методи дериації сечі у пацієнтів при радикальній цистектомії.
|
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-6 | Сучасні методи лікування неінвазивних пухлин сечового міхура. | Неінвазивні форми раку сечового міхура: основні клінічні прояви, принципи лабораторної та інструментальної діагностики.
Основні принципи УроБЦЖ та хіміотерапії при неінвазивних формах раку сечового міхура. Основні принципи хірургічного лікування. ТУР сечового міхура. Профілактика та лікування післяопераційних ускладнень. Спостереження в післяопераційному періоді. Прогнозування виживання та рецидивування. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-7 | Сучасні методи лікування інвазивних пухлин сечового міхура. | Інвазивні форми раку сечового міхура: основні клінічні прояви, принципи лабораторної, інструментальної та променевої діагностики, визначення стадії за системою TNM.
Основні принципи хірургічного лікування. Методики відведення сечі після цистектомії. Малоінвазивні, лапароскопічні, роботичні методи оперативного лікування. Профілактика та лікування післяопераційних ускладнень. Підвалини хіміотерапевтичного, променевого, комбінованого та комплексного та лікування. Спостереження в післяопераційному періоді. Прогнозування виживання та рецидивування. Лікування рецидивуючих та метастатичних форм. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-8 | Доброякісні та злоякісні захворювання простати. Етіологія, патогенез, діагностика, клінічний перебіг | Доброякісні та злоякісні пухлини простати: етіологія, основи патогенезу, молекулярна біологія, патофізіологія та гістопатологія. Основні клінічні прояви, принципи лабораторної, інструментальної та променевої діагностики, визначення стадії за системою TNM. Онкомаркери та їх застосування для скринінгу та раннього виявлення. Профілактика виникнення та фактори ризику. | ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-9 | Сучасні методи лікування доброякісних пухлин простати. | Основи консервативної терапії. Особливості застосування альфа блокаторів та інгібіторів 5-альфа-редуктази. Основні принципи хірургічного лікування. Монополярна та біполярна технологія при ТУР простати. Вапоризаційна та лазерна технологія при лікування ДГПЗ. Профілактика та лікування післяопераційних ускладнень. Спостереження в післяопераційному періоді. | ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-10 | Злоякісні захворювання простати. Етіологія, патогенез, діагностика , клініка та лікування. Сучасні методи лікування злоякісних пухлин простати. | Основні принципи хірургічного лікування. Малоінвазивні, лапароскопічні, роботичні методи оперативного лікування. Профілактика та лікування післяопераційних ускладнень. Підвалини хіміотерапевтичного, променевого, комбінованого та комплексного та лікування. Спостереження в післяопераційному періоді. Прогнозування виживання та рецидивування. Лікування рецидивуючих та метастатичних форм. | ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-11 | Доброякісні та злоякісні пухлини яєчок. Етіологія, патогенез, діагностика та лікування. | Пухлини яєчка. Патогенетичне значення травми яєчка і крипторхізму в розвитку пухлин яєчка. Шляхи метастазування. Клінічна картина. Діагностика. Методи лікування: оперативне, хіміотерапія.
|
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-12 | Доброякісні та злоякісні пухлини статевого члену. Етіологія, патогенез, діагностика та лікування. | Рак статевого члена. Етіологія. Роль фімозу і баланопоститу в розвитку раку статевого члена. Клініка, діагностика, принципи лікування.
|
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-1
|
Доброякісні та злоякісні пухлини нирок: етіологія, основи патогенезу, молекулярна біологія, патофізіологія та гістопатологія. Основні клінічні прояви, принципи лабораторної, інструментальної та променевої діагностики, визначення стадії за системою TNM. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-2
|
Основні принципи хірургічного лікування раку нирки. Малоінвазивні, лапароскопічні, роботичні методи оперативного лікування. Профілактика та лікування післяопераційних ускладнень. Підвалини хіміотерапевтичного, променевого, комбінованого та комплексного та лікування. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-3
|
Рак нирки: спостереження в післяопераційному періоді. Прогнозування виживання та рецидивування. Лікування рецидивуючих та метастатичних форм. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-4
|
Доброякісні та злоякісні пухлини сечоводу: етіологія, основи патогенезу, молекулярна біологія, патофізіологія та гістопатологія. Основні клінічні прояви, принципи лабораторної, інструментальної та променевої діагностики, визначення стадії за системою TNM. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-5
|
Основні принципи хірургічного лікування раку сечоводу. Малоінвазивні, лапароскопічні, роботичні методи оперативного лікування. Профілактика та лікування післяопераційних ускладнень. Підвалини хіміотерапевтичного, променевого, комбінованого та комплексного та лікування. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-6
|
Рак сечоводу: спостереження в післяопераційному періоді. Прогнозування виживання та рецидивування. Лікування рецидивуючих та метастатичних форм. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-7
|
Доброякісні та злоякісні пухлини сечового міхура: етіологія, основи патогенезу, молекулярна біологія, патофізіологія та гістопатологія. Основні клінічні прояви, принципи лабораторної, інструментальної та променевої діагностики, визначення стадії за системою TNM. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-8
|
Основні принципи хірургічного лікування раку сечового міхура. Малоінвазивні, лапароскопічні, роботичні методи оперативного лікування. Профілактика та лікування післяопераційних ускладнень. Підвалини хіміотерапевтичного, променевого, комбінованого та комплексного та лікування. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-9 | Рак сечового міхура: спостереження в післяопераційному періоді. Прогнозування виживання та рецидивування. Лікування рецидивуючих та метастатичних форм. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-10
|
Доброякісні та злоякісні пухлини простати: етіологія, основи патогенезу, молекулярна біологія, патофізіологія та гістопатологія. Основні клінічні прояви, принципи лабораторної, інструментальної та променевої діагностики, визначення стадії за системою TNM. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-11
|
Основні принципи хірургічного лікування раку простати. Малоінвазивні, лапароскопічні, роботичні методи оперативного лікування. Профілактика та лікування післяопераційних ускладнень. Підвалини хіміотерапевтичного, променевого, комбінованого та комплексного та лікування. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-12 | Рак простати: спостереження в післяопераційному періоді. Прогнозування виживання та рецидивування. Лікування рецидивуючих та метастатичних форм. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-13 | Доброякісні та злоякісні пухлини яєчок: етіологія, основи патогенезу, молекулярна біологія, патофізіологія та гістопатологія. Основні клінічні прояви, принципи лабораторної, інструментальної та променевої діагностики, визначення стадії за системою TNM. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-14 | Основні принципи хірургічного лікування раку яєчок. Малоінвазивні, лапароскопічні, роботичні методи оперативного лікування. Профілактика та лікування післяопераційних ускладнень. Підвалини хіміотерапевтичного, променевого, комбінованого та комплексного та лікування. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-15 | Рак яєчок: спостереження в післяопераційному періоді. Прогнозування виживання та рецидивування. Лікування рецидивуючих та метастатичних форм. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-16 | Доброякісні та злоякісні пухлини статевого члену: етіологія, основи патогенезу, молекулярна біологія, патофізіологія та гістопатологія. Основні клінічні прояви, принципи лабораторної, інструментальної та променевої діагностики, визначення стадії за системою TNM. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-17 | Основні принципи хірургічного лікування раку статевого члену. Малоінвазивні, лапароскопічні, роботичні методи оперативного лікування. Профілактика та лікування післяопераційних ускладнень. Підвалини хіміотерапевтичного, променевого, комбінованого та комплексного та лікування. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-18 | Рак статевого члену: спостереження в післяопераційному періоді. Прогнозування виживання та рецидивування. Лікування рецидивуючих та метастатичних форм. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
Навчальна програма:
«Андроурологія»
Галузь знань 22 «Охорона здоров’я»
Спеціальність 222 «Медицина»
Кваліфікація освітня «Магістр
медицини», денна форма
Коротка анотація до курсу:
«Андроурологія» є вибірковою клінічною дисципліною, під час вивчення якої відбувається засвоєння студентами базових теоретичних знань з питань організації андроурологічної допомоги в умовах стаціонару чи поліклініки, з питань діагностики та лікування андроурологічних захворювань, невідкладної допомоги при гострих андроурологічних станах, догляду за хворими з андроурологічною патологією, тощо. Засвоєння теоретичного матеріалу супроводжується набуттям відповідних інтегральних, загальних і фахових компетентностей. Предметом вивчення навчальної дисципліни «андроурологія» є: ряд особливостей клінічного перебігу андроурологічних захворювань; методологія обстеження хірургічного хворого; етіологія, клініка, діагностика, лікування, профілактика андроурологічних захворювань; невідкладна медична допомога при ургентних андроурологічних станах.
Мета і цілі курсу
- Мета курсу.
Метою викладання навчальної дисципліни «Андроурологія» є оволодіння методами
діагностики, лікування та профілактики хвороб чоловічої статевої
системи і насамперед тих , які мають найбільш широке розповсюдження.
У результаті вивчення навчальної дисципліни «андроурологія» студент повинен
Знати:
– клінічну анатомію, фізіологію та методи дослідження органів чоловічої
статевої системи;
– етіологічні та патогенетичні фактори захворювань органів чоловічої
статевої системи;
Вміти:
– ставити попередній діагноз найбільш розповсюджених андроурологічних захворювань;
– визначати тактику лікування хворого при найбільш розповсюджених хворобах
органів чоловічої статевої системи;
– діагностувати та надавати невідкладну медичну допомогу хворим з андроурологічною патологією;
– використовувати основні принципи профілактики андроурологічних захворювань.
- Цілі навчання.
Засвоєння основних заходів, необхідних для надання медичної допомоги пацієнтам з андроурологічною патологією, а саме – пояснювати анатомічні особливості будови органів чоловічої статевої системи; аналізувати особливості клінічного перебігу аномалій розвитку органів чоловічої статевої системи; аналізувати та інтерпретувати результати клінічних та лабораторних методів дослідження чоловічих статевих органів; оцінювати результати генетичних, рентгенологічних, радіонуклідних, томографічних і ультразвукових досліджень; створювати диференційно-діагностичні критерії основних клінічних проявів захворювань органів чоловічої статевої системи; створювати диференційно-діагностичні критерії основних клінічних проявів захворювань органів чоловічої статевої системи; оцінювати прогноз щодо одужання та відновлення функцій у хворих з андроурологічною патолгією; вміти надавати невідкладу допомогу при гострих андроурологічних станах.
Тематика та зміст курсу
Код виду занять | Тема | Зміст навчання | Код
результату навчання |
Викладач |
П–1
|
Андрологія як галузь медицини. Предмет і задачі. | Історія андрології. Андрологія як окрема галузь медицини. Міждисциплінарні зв’язки. Організаційна структура і завдання андрологічних прийомів. Поширеність та сучасний стан проблем: еректильної дисфункції, чоловічого безпліддя, гіпогонадизму. Питання чоловічої контрацепції, ожиріння в чоловіків. Проблеми старіння в чоловіків. | ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-2 | Анатомо-фізіологічні особливості чоловічого організму. | Анатомічна будова і фізіологія сечівника, передміхурової залози, яєчок, придатка яєчка, сім’яних міхурців, статевого члена. Формування і диференціювання соматичної статі. Формування психічної статі. Фізіологія ерекції та еякуляції. Процеси вазодилятації і вазоконстрикції на біохімічному рівні.
|
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-3 | Вроджені аномалії чоловічої статевої системи | Частота аномалій розвитку органів чоловічої статевої системи. Сучасна класифікація аномалій розвитку. Клінічне значення аномалій розвитку, методи їх діагностики. Відсутність статевого члена. Відсутність головки статевого члена. Ектопія статевого члена. Прихований статевий член. Подвоєння статевого члена. Вроджений фімоз. Анорхізм. Монорхізм. Поліорхізм. Синорхізм. Крипторхізм. Аномалії передміхурової залози. Сучасні погляди на корекцію гіпоспадії та епіспадії.
|
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-4 | Обʼєктивний огляд. Трактування результатів лабораторних та інструментальних методів обстежень. Принципи антибіотикотерапії, антибіотикопрофілактики та профілактики антибіотикорезистентності. Особливості консультування чоловіків з питань сексуального та репродуктивного здоровʼя. | Особливості обʼєктивного огляду зовнішніх статевих органів чоловіків. Методика ректального пальцьового обстеження. Правила забору матеріалу для лабораторних досліджень (мазок з уретри, секрет простати). Діагностичний масаж простати. Роль методів мікроскопічного дослідження та ПЛР в діагностиці інфекцій, що передаються статевим шляхом. Значення PSA в діагностиці раку передміхурової залози. Особливості обстеження пацієнтів із раком простати. Антибіотикотерапія при захворюваннях чоловічих статевих органів. Сучасний стан феномену антибіотикорезистентності. Ультразвукове дослідження та методи доплерографії в андроурології. Артеріографія та кавернозометрія/кавернозографія. Підготовка до здачі спермограми. Розшифровка спермограми. Питання деонтології в андроурології.
|
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-5 | Неплідність подружньої пари. | Клініко-лабораторна діагностика неплідності у чоловіків: анамнез, огляд, дослідження еякуляту, визначення феномену кристалізації секрету простати, дослідження гормонального дзеркала, біохімічна оцінка функціонального стану додаткових статевих залоз у чоловіків, MAR-тест, дослідження основного обміну, генітографія, біопсія яєчка, дослідження статевого хроматину, визначення каріотипу, мікроделецій Y-хромосоми.
Патогенез неплідності в чоловіків: неплідність при варикоцеле, неплідність при крипторхізмі, неплідність при епідидиміті, неплідність при простатиті, неплідність при впливі опромінення. Вплив іонізуючої радіації на генеративну функцію. Загальні закономірності патогенезу неплідності в чоловіків. Фактори незплідності (гормональні, імуннологічні, біохімічні). Первинний гіпогонадизм. Вторинний гіпогонадизм. Пізній гіпогонадизм. Секреторно-ендокринна форма неплідності. Екскреторно-обтураційна форма неплідності. Імунологічна неплідність. Ідіопатична та відносна неплідність. Консервативне лікування чоловічої неплідності. Лікування чоловічої неплідності (консервативне, хірургічне). Реконструктивна хірургія при чоловічій неплідності. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-6 | Допоміжні репродуктивні біотехнологічні методи в лікуванні безплідного шлюбу. | Лікування безплідної подружньої пари. Штучна інсемінація (показання, техніка проведення); запліднення in vitro і ембріотрансфер (етапи проведення); транспорт гамет (зигот) у маткові труби (показання, умови проведення, техніка проведення). Планування сім’ї і контрацепція: жіноча контрацепція,
чоловіча контрацепція. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-7 | Діагностика, класифікація та лікування сексуальних розладів. | Епідеміологія та фактори ризику. Діагностика еректильної дисфункції. Діагностичні критерії передчасної еякуляції. Лікування передчасної еякуляції. Сексуальні проблеми партнерки та ЕД. Механізми розвитку еректильної дисфункції при цукровому діабеті. Еректильна дисфункція після радикальної простатектомії. Дуплексна ультрасонографія. Артеріографія та кавернозометрія/кавернозографія. Форми еректильної дисфункції. Відкриття і терапевтичний потенціал NO-незалежних стимуляторів та активаторів гуанілатциклази. Фармакологічне лікування еректильної дисфункції. Препарати для лікування ЕД. Їх класифікація. Інтракавернозні/топічні/інтрауретральні препарати. | ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-8 | Неспецифічні запальні захворювання органів статевої системи чоловіка. | Простатит: визначення, класифікація, етіологія, клініка. Діагностика. Шляхи прориву абсцесу простати. Лікування простатиту.
Уретрит: етіологія та патогенез, класифікація. Види збудників. Клінічний перебіг, діагностика. Лікування уретриту та його ускладнень. Епідидиміт: визначення, етіологія, патогенез. Клінічний перебіг, діагностика та лікування. Каверніт: визначення, етіологія, клінічний перебіг, діагностика, лікування. Везикуліт: визначення, етіологія, клінічний перебіг, діагностика, лікування. Диферентит: визначення, етіологія, клінічний перебіг, діагностика, лікування. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-9 | Травматичні ушкодження статевої системи чоловіка. | Пошкодження органів калитки: види пошкоджень, симптоматика, діагностика, лікування. Особливості лікування пошкоджень органів калитки в поєднанні з політравмою. Реконструктивні операції на калитці. Хірургічні операції по вшиванню імплантів яєчка.
Травми передміхурової залози. Особливості діагностики та тактика лікування. Ятрогенні ушкодження органів чоловічої статевої системи.
|
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
П-10 | Невідкладна допомога при гострих урологічних станах і травматичних ушкодженнях статевих органів у чоловіків. | Пошкодження сечівника. Причини пошкодження і механізм травми. Клініка, діагностика, лікування. Висхідна уретроцистографія та її діагностична цінність. Епіцистостомія і дренування урогематоми. Можливість первинної пластики сечівника. Пластичні оперативні втручання на сечівнику, їх види, особливості та віддалені результати. Перекрут яєчка: етіологія, симптоматика, діагностика, лікування. Перелом статевого члена: етіологія, симптоматика, діагностика, лікування. Парафімоз: методи вправлення та ургентної допомоги. Пріапізм: етіопатогенез, класифікація, диференційна діагностика, лікування. | ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-1
|
Синдром Клайнфелтера (етіопатогенез, клінічні ознаки, лікування); синдром Шерешевского-Тернера; синдром неповної маскулінизації; синдром Дель Кастильо. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-2
|
Вроджені аномалії статі з жіночою будовою зовнішніх геніталій: Агенезія гонад. Змішана агенезія гонад. Синдром дисгенезії яйників. Синдром Рокитанського-Кюстнера. Повна форма синдрому тестикулярної фемінізації. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-3 | Вроджені аномалії статі з бісексуальною будовою зовнішніх геніталій (гермафродитизм): Істинний гермафродитизм (діагностика, лікування). Синдром дисгенезії тестикул. Синдром неповної маскулінізації. Синдром тестикулярної фемінізації. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-4 | Порушення темпів статевого розвитку в чоловіків: Періоди і становлення статевої функції. Затримка статевого розвитку (ЗСР). Конституційна ЗСР (етіологія, патогенез, клінічні варіанти, діагностика, лікування). | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-5 | Передчасний статевий розвиток (ПСР): Істинний передчасний статевий розвиток (патогенез, клінічні прояви, діагностика, лікування). Помилковий передчасний статевий розвиток: При гормонопродукційній пухлині яєчка. При вродженому андреногенітальному синдромі. При андростеромі (диференційна діагностика). | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-6 | Чоловічий гіпогонадизм: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, методи лікування. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-7 | Віковий (пізній) гіпогонадизм та частковий андрогенодефіцит (патогенез, діагностика, лікування). | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-8 | Вплив іонізуючої радіації на генеративну функцію. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-9 | Фактори незплідності (гормональні, імуннологічні, біохімічні). | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-10 | Планування сім’ї і контрацепція: жіноча контрацепція, чоловіча контрацепція. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
СРС-11 | Хвороба Пейроні. Пріапізм. Варикоцелє. | Підготовка до практичного
заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента. Створення доповідей та презентацій для виступу на практичних заняттях. |
ЗН- 1-13
УМ-1-15 К-1-14 АВ-1-16 |
проф. Боржієвський А.Ц.
проф. Воробець Д.З. проф. Пасічник С.М.
|
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для практичних занять з слухачами циклу ТУ м. Хмельницький
«Ендоурологія. Сучасні методи лікування сечокам`яної хвороби»
лекції – 6 год.
семінарські заняття – 18 год.
практичні заняття – 20 год.
самостійна робота – 34 год.
додаткові програми – 8 год.
Всього – 90 год.
Кредити ECTS – 3,0
Мета і завдання циклу:
удосконалення знань лікарів-урологів з питань
сучасної діагностики та лікування сечокам’яної хвороби, методики її
діагностики, лікування, профілактики та метафілактики. Ознайомитися з
ендоскопічними методами лікування сечокам’яної хвороби.
Перелік питань, якими повинен володіти лікар-уролог по закінченні
циклу тематичного удосконалення з урології:
1) Причини виникнення та механізм розвитку сечокам’яної хвороби.
2) Клінічна симптоматика при каменях нирок, сечоводів, сечового міхура,
передміхурової залози, сечівника.
3) Сучасні методи діагностики сечокам’яної хвороби.
4) Диференційна діагностика та тактика лікування ниркової коліки.
5) Консервативні та хірургічні методи лікування сечокам’яної хвороби.
6) Лікування кораловидних каменів нирок.
7) Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби.
8) Етіологія, патогенез, діагностика, лікування і профілактика запальних
ускладнень сечокам’яної хвороби.
9) Санаторно-курортне лікування при сечокам’яній хворобі.
10) Профілактика та метафілактика сечокам’яної хвороби.
План лекційного курсу:
Лекція № 1 – Сечокам’яна хвороба – етіологія, патогенез, клініка, діагностика.
Лекція № 2 – Камені сечоводів, клінічні прояви. Діагностика і лікування.
Лекція № 3 – Камені сечового міхура. Етіопатогенез. Клінічні прояви. Діагностика
лікування.
Лекція № 4 – Камені передміхурової залози і сечівника. Етіопатогенез. Прояви.
Діагностика і лікування.
Лекція № 5 – Запальні ускладнення сечокам’яної хвороби. Патогенез, клініка,
лікування та профілактика.
Лекція № 6 – Кораловидні камені нирок. Виникнення, діагностика.
Лекція № 7 – Консервативні методи лікування сечокам’яної хвороби.
Лекція № 8 – Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби.
Додаткові програми:
1. Спеціальна військова підготовка 2 год.
2. Основи раціональної фармакотерапії 2 год.
3. Медичне і фармацевтичне право 2 год.
4. Новітні інформаційні технології в медицині та фармації 2 год.
Разом 8 год.
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Тема: Етіологія, клініка, діагностика сечокам’яної хвороби.
Сечокам’яна хвороба – етіологічні чинники розвитку. Значення змін у pH сечі
у розвитку сечокам’яної хвороби. Етіологія, клініка, діагностика сечокам’яної
хвороби. Поняття та причини цистинурії, гліцинурії, ксантинурії, оксалурії, уратурії
генералізованої аміноацидурії, галактоземії, фруктоземії. Нирковий тубулярний
ацидоз, як причина розвитку сечокам’яної хвороби. Аномалії сечовивідних шляхів у
розвитку сечокам’яної хвороби. Інші причини сечокам’яної хвороби – процеси, що
зумовлюють обтурацію сечових шляхів, нейрогенні захворювання (дискінезії)
сечових шляхів, запальні й паразитарні ураження сечових шляхів, сторонні тіла в
сечових шляхах, травми, кліматичні й географічні чинники, порушення харчування,
вітамінного балансу.
Хімічний склад каменів – камені з оксалатів кальцію, фосфатні камені
(фосфати), фосфатно-магнієві та карбонатні (карбонати) камені, урати, цистинові,
холестеринові камені, білкові камені. Значення величини, форми та локалізації
каменя. Патоморфологія. Зміни в нирках при сечокам’яній хворобі. Розширення
чашечково-мискової системи, запальні зміни.
Клінічна картина. Основні симптоми сечокам’яної хвороби. Біль, анурія,
гематурія. Клінічний перебіг захворювання. Гостра недостатність нирок при
сечокам’яниій хворобі. Діагностичні методи при сечокам’яниій хворобі.
Загальноклінічні дослідження. Ультразвукові, рентгенологічні та радіонуклідні
методи дослідження. Диференціальна діагностика.
Тема: Сучасні методи діагностики сечокам’яної хвороби.
Сучасні діагностичні методи при сечокам’яниій хворобі. Загально клінічні
методи дослідження. Ультразвукові, рентгенологічні та радіонуклідні методи
дослідження. Оглядова, екскреторна урографії, ретроградна уретеропієлографія.
Ретроградна пневмо- і пієлографія. Методика введення рентген контрастної
речовини. Основи дешифровки рентгенологічного знімку при діагностиці
сечокам’яної хвороби. Ультразвукове сканування нирок та сечового міхура.
Сканографія і сцинтиграфія. Комп’ютерна томографія – покази до застосування.
Хромоцистоскопія. Ниркова ангіографія.
Тема: Ниркова коліка. Діагностика, диференційна діагностика, тактика
лікування.
Етіологія і патогенез ниркової коліки. Клінічні прояви ниркової коліки. Точки
іррадіації болю. Основні діагностичні методи. Зміни в загальному аналізі сечі та
крові. Ультразвукова та рентгенологічна картина при нирковій коліці. Диференційна
діагностика ниркової коліці із: гострим апендицитом, гострим процесом у черевній
порожнині, гострою непрохідністю кишок, гострим холециститом, гострим
панкреатитом, проривом виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, туберкульозом
нирки і сечовода, тазовим флеболітом.
Тактика лікування при нирковій коліці. Методи знеболення. Покази до
катетеризації сечоводу. Методика новокаїнової блокади сім’яного канатика у
чоловіків. Покази до оперативного втручання. Профілактика рецидивів ниркової
коліки.
Тема: Камені нирок, сучасні методи лікування.
Сучасні методи лікування каменів нирок. Вибір тактики лікування каменів
нирок враховуючи їхній хімічний склад, розмір і локалізацію. Методи знеболення
при больовому синдромі. Стимуляція діурезу. Літолітична терапія при лікування
каменів нирок. Основні групи препаратів. Методи подрібнення каменів.
Екстракорпоральна шокохвильова літотрипсія – покази та методика виконання.
Перкутанна ультразвукова літотрипсія. Оперативне лікування при каменях нирок.
Показання до відкритої операції. Органозберігаючі операції – видалення каменя,
резекція нирки. Доступи до нирки: Федоровим, Бергманом-Ізраелем,
задньолатеральний, задньомедіальний, міжм’язовий, задній косопоперечний з
пересіканням широкого м’яза спини, передній міжм’язовий за Погорєлком. Методи
профілактики і метафілактики каменів нирок.
Тема: Камені сечоводів, клінічні прояви. Діагностика і лікування.
Основні клінічні прояви каменів сечоводів. Клінічний перебіг захворювання.
Точки іррадіації болю. Методи знеболення при больовому синдромі. Диференційна
діагностика каменів сечоводів. Сучасні діагностичні методи. Зміни в загальному
аналізі сечі та крові. Ультразвукова та рентгенологічна картина при каменях
сечоводів. Комп’ютерна томографія – покази до виконання. Тактика лікування.
Медикаментозна терапія – стимуляція діурезу, протибольова, спазмолітична,
протизапальна, літолітична. Методи видалення та подрібнення каменів. Покази до
хірургічного лікування. Методика уретеролітотомії, можливі ускладнення.
Застосування екстракорпоральної шокохвильової та перкутанної ультразвукової
літотрипсії. Профілактика виникнення каменів сечоводів.
Тема: Камені сечового міхура. Етіопатогенез. Клінічні прояви. Діагностика
лікування.
Етіологія та патогенез камені сечового міхура. Сучасна класифікація. Клінічна
картина та перебіг захворювання. Методи діагностики каменів сечового міхура –
цистоскопія, ультрасонографія, рентгенографія, цистографія, пневмо-цистографія.
Диференційна діагностика із цистиом, доброякісною гіперплазією простати,
звуженням сечівника. Методи лікування. Оперативні методи видалення конкременту
– літотрипсія, покази, хід операції. Ведення хворого у післяопераційному періоді.
Лікування гострого запального процесу спричиненого каменем сечового міхура.
Методи ліквідації каменів дивертикула сечового міхура. Профілактика виникнення
каменів сечового міхура.
Тема: Камені передміхурової залози і сечівника. Етіопатогенез. Прояви.
Діагностика і лікування.
Етіологія та патогенез каменів передміхурової залози та сечівника. Переважна
локалізація каменів. Клінічні прояви захворювання. Вплив каменів передміхурової
залози на статеву функцію чоловіків. Сучасні методи діагностики каменів
передміхурової залози та сечівника. Загально клінічні методи обстеження. Пальцеве
ректальне дослідження. Ультрасонографічна та рентгенографічна картина.
Консервативні і оперативні методи лікування. Лікування гострих запальних процесів
викликаних каменем – простатиту та уретриту. Профілактика виникнення каменів
сечового міхура.
Тема: Запальні ускладнення сечокам’яної хвороби. Патогенез, клініка,
лікування та профілактика.
Причини та механізм розвитку запальних ускладнень сечокам’яної хвороби.
Класифікація. Основні клінічні прояви та перебіг. Залежність розвитку запального
ускладнення від локалізації каменю. Основні діагностичні методи. Зміни в
загальному аналізі сечі та крові. Бактеріологічне дослідження сечі та
антибіотикограма. Ультразвуковий, рентгенологічний, радіонуклідні методи
дослідження. Покази до виконання комп’ютерної томографії. Тактика лікування,
основні групи препаратів. Сучасні схеми протизапальної терапії. Оперативне
лікування гострих запальних процесів – паранефрит, піонефроз, абсцес, карбункул
нирки. Профілактика запальних ускладнень сечокам’яної хвороби.
Тема: Калькульозний пієлонефрит як ускладнення сечокам’яної хвороби.
Принципи діагностики і лікування.
Етіопатогенез калькульозного пієлонефриту. Кореляція розмірів конкременту
та часу його перебування в нирковій мисці із розвитком калькульозного
пієлонефриту. Клінічна картина та перебіг захворювання. Діагностика. Патологічні
зміни в загальному аналізі сечі та крові. Застосування ультразвукового,
рентгенологічного, радіонуклідного методів дослідження. Комп’ютерна томографія.
Тактика лікування, основні групи препаратів. Поетапні схеми терапії. Оперативне
лікування гострих калькульозного пієлонефриту. Профілактика калькульозного
пієлонефриту.
Тема: Кораловидні камені нирок. Виникнення, діагностика.
Механізм та причини виникнення кораловидних каменів нирок. Класифікація
кораловидних каменів. Клінічні прояви. Сучасні діагностичні методи. Зміни в
загальному аналізі сечі та крові. Ультразвукова та рентгенологічна картина при
кораловидних каменях нирок. Оглядова, екскреторна урографії, ретроградна
уретеропієлографія. Диференційна діагностика. Тактика лікування при
кораловидних каменях нирок. Покази до оперативного лікування. Доступи до нирки.
Пієлолітотомія – хід оперативного втручання. Види нефротомій. Ліквідація
запального процесу в післяопераційному періоді. Профілактика виникнення
кораловидних каменів нирок.
Тема: Консервативні методи лікування сечокам’яної хвороби.
Сучасні консервативні методи лікування сечокам’яної хвороби. Лікування
больового синдрому. Спазмолітична терапія. Методика новокаїнової блокади
сім’яного канатика у чоловіків. Принципи підвищення діурезу. Фітопрепарати та
настої сечогінних засобів. Літолітична терапія. Основні групи препаратів. Покази та
методи підлужнення сечі. Протизапальна терапія при розвитку запальних
ускладнень. Значення дієтотерапії у лікуванні сечокам’яної хвороби. Дієта у
залежності від хімічного складу каменю. Слабомінералізовані води. Покази до
оперативного втручання при неефективності консервативної терапії.
Тема: Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби.
Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби у сучасному лікуванні
сечокам’яної хвороби. Покази до застосування ендоскопічного оперативного
втручання. Види ендоскопічних операцій. Необхідне технічне забезпечення для
виконання ендоскопічного втручання. Види доступів до нирки та сечоводу. Хід
операції при видаленні каменю нирки. Можливі труднощі та ускладнення операції.
Метод ендоскопічного видалення каменів сечоводу – хід операції, ускладнення.
Технічні особливості, труднощі та переваги ендоскопічних оперативних втручань
при сечокам’яній хворобі. Профілактика та лікування ускладнень.
Тема: Операції на нирках і сечоводах у лікуванні сечокам’яної хвороби.
Оперативні доступи.
Операції на нирках і сечоводах у лікуванні сечокам’яної хвороби. Покази до
оперативного втручання на нирці з приводу сечокам’яної хвороби. Доступи до нирки:
Федоровим, Бергманом-Ізраелем, задньолатеральний, задньомедіальний,
міжм’язовий, задній косопоперечний з пересіканням широкого м’яза спини, передній
міжм’язовий за Погорєлком. Методика та хід виконання операції. Можливі
ускладнення та їх профілактика і лікування. Покази до оперативного втручання на
сечоводах при лікуванні сечокам’яної хвороби. Доступи до сечоводів:
позаочеревинні, черезочеревинні та комбіновані. Доступи за Федоровим, Цулукідзе,
Дерев’янко, Пироговим. Хід оперативного втручання. Лікування післяопераційних
ускладнень. Ведення хворих в післяопераційному періоді.
Тема: Санаторно-курортне лікування при сечокам’яній хворобі.
Принципи санаторно-курортного лікування при сечокам’яній хворобі. Методи
підвищення діурезу та виведення солей з організму. Режим перебування хворих на
санаторно-курортному лікуванні сечокам’яної хвороби. Значення дієти у лікуванні
сечокам’яної хвороби. Слабомінералізовані води: Єсентуки, Нафтуся, Саїрме,
Смирновська, Слав’яновська, Боржомі, Доломітний нарзан, Арзні. Фізіопроцедури
при лікуванні сечокам’яної хвороби. Принципи профілактики рецидиву сечокам’яної
хвороби, а також больового синдрому. Терапевтичний ефект перебування хворих з
сечокам’яною хворобою на санаторно-курортному лікуванні.
Тема: Профілактика і метафілактика сечокам’яної хвороби.
Комплекс реабілітаційних заходів щодо запобігання розвитку сечокам’яної
хвороби: лікування порушень обміну, які зумовлюють утворення каменів; боротьба
з інфекцією сечових шляхів (призначення тривалої цілеспрямованої
антибактеріальної терапії з урахуванням чутливості мікрофлори сечі); ліквідація
порушень систем зсідання і протизсідання крові, ліпідного, білкового та
вуглеводного обмінів тощо; підтримування відносної густини сечі на необхідному
рівні; зменшення концентрації солей у сечі, підвищення їх розчинності і посилення
виведення з організму (з урахуванням функції нирок, рН сечі, хімічного складу
каменя, віку хворого, стану інших органів і систем тощо); санаторно-курортне
лікування; працевлаштування хворих на хронічну недостатність нирок. Важливість
диспансерного нагляду хворих на сечокам’яну хворобу.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
Тематичного удосконалення за темою
«Ендоурологія. Сучасні методи лікування сечокам`яної хвороби. Неспецифічні
запальні захворювання. Діагностика та лікування.»
лекції – 6 год.
семінарські заняття – 18 год.
практичні заняття – 20 год.
самостійна робота – 34 год.
додаткові програми – 8 год.
Всього – 90 год.
Кредити ECTS – 3,0
Мета і завдання циклу:
удосконалення знань лікарів-урологів з питань
сучасної діагностики та лікування сечокам’яної хвороби, методики її
діагностики, лікування, профілактики та метафілактики. Ознайомитися з
ендоскопічними методами лікування сечокам’яної хвороби.
Перелік питань, якими повинен володіти лікар-уролог по закінченні
циклу тематичного удосконалення з урології:
1) Причини виникнення та механізм розвитку сечокам’яної хвороби.
2) Клінічна симптоматика при каменях нирок, сечоводів, сечового міхура,
передміхурової залози, сечівника.
3) Сучасні методи діагностики сечокам’яної хвороби.
4) Диференційна діагностика та тактика лікування ниркової коліки.
5) Консервативні та хірургічні методи лікування сечокам’яної хвороби.
6) Лікування кораловидних каменів нирок.
7) Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби.
8) Етіологія, патогенез, діагностика, лікування і профілактика запальних
ускладнень сечокам’яної хвороби.
9) Санаторно-курортне лікування при сечокам’яній хворобі.
10) Профілактика та метафілактика сечокам’яної хвороби.
План лекційного курсу:
Лекція № 1 – Сечокам’яна хвороба – етіологія, патогенез, клініка, діагностика.
Лекція № 2 – Камені сечоводів, клінічні прояви. Діагностика і лікування.
Лекція № 3 – Камені сечового міхура. Етіопатогенез. Клінічні прояви. Діагностика
лікування.
Лекція № 4 – Камені передміхурової залози і сечівника. Етіопатогенез. Прояви.
Діагностика і лікування.
Лекція № 5 – Запальні ускладнення сечокам’яної хвороби. Патогенез, клініка,
лікування та профілактика.
Лекція № 6 – Кораловидні камені нирок. Виникнення, діагностика.
Лекція № 7 – Консервативні методи лікування сечокам’яної хвороби.
Лекція № 8 – Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби.
Додаткові програми:
1. Спеціальна військова підготовка 2 год.
2. Основи раціональної фармакотерапії 2 год.
3. Медичне і фармацевтичне право 2 год.
4. Новітні інформаційні технології в медицині та фармації 2 год.
Разом 8 год.
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Тема: Етіологія, клініка, діагностика сечокам’яної хвороби.
Сечокам’яна хвороба – етіологічні чинники розвитку. Значення змін у pH сечі
у розвитку сечокам’яної хвороби. Етіологія, клініка, діагностика сечокам’яної
хвороби. Поняття та причини цистинурії, гліцинурії, ксантинурії, оксалурії, уратурії
генералізованої аміноацидурії, галактоземії, фруктоземії. Нирковий тубулярний
ацидоз, як причина розвитку сечокам’яної хвороби. Аномалії сечовивідних шляхів у
розвитку сечокам’яної хвороби. Інші причини сечокам’яної хвороби – процеси, що
зумовлюють обтурацію сечових шляхів, нейрогенні захворювання (дискінезії)
сечових шляхів, запальні й паразитарні ураження сечових шляхів, сторонні тіла в
сечових шляхах, травми, кліматичні й географічні чинники, порушення харчування,
вітамінного балансу.
Хімічний склад каменів – камені з оксалатів кальцію, фосфатні камені
(фосфати), фосфатно-магнієві та карбонатні (карбонати) камені, урати, цистинові,
холестеринові камені, білкові камені. Значення величини, форми та локалізації
каменя. Патоморфологія. Зміни в нирках при сечокам’яній хворобі. Розширення
чашечково-мискової системи, запальні зміни.
Клінічна картина. Основні симптоми сечокам’яної хвороби. Біль, анурія,
гематурія. Клінічний перебіг захворювання. Гостра недостатність нирок при
сечокам’яниій хворобі. Діагностичні методи при сечокам’яниій хворобі.
Загальноклінічні дослідження. Ультразвукові, рентгенологічні та радіонуклідні
методи дослідження. Диференціальна діагностика.
Тема: Сучасні методи діагностики сечокам’яної хвороби.
Сучасні діагностичні методи при сечокам’яниій хворобі. Загально клінічні
методи дослідження. Ультразвукові, рентгенологічні та радіонуклідні методи
дослідження. Оглядова, екскреторна урографії, ретроградна уретеропієлографія.
Ретроградна пневмо- і пієлографія. Методика введення рентген контрастної
речовини. Основи дешифровки рентгенологічного знімку при діагностиці
сечокам’яної хвороби. Ультразвукове сканування нирок та сечового міхура.
Сканографія і сцинтиграфія. Комп’ютерна томографія – покази до застосування.
Хромоцистоскопія. Ниркова ангіографія.
Тема: Ниркова коліка. Діагностика, диференційна діагностика, тактика
лікування.
Етіологія і патогенез ниркової коліки. Клінічні прояви ниркової коліки. Точки
іррадіації болю. Основні діагностичні методи. Зміни в загальному аналізі сечі та
крові. Ультразвукова та рентгенологічна картина при нирковій коліці. Диференційна
діагностика ниркової коліці із: гострим апендицитом, гострим процесом у черевній
порожнині, гострою непрохідністю кишок, гострим холециститом, гострим
панкреатитом, проривом виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, туберкульозом
нирки і сечовода, тазовим флеболітом.
Тактика лікування при нирковій коліці. Методи знеболення. Покази до
катетеризації сечоводу. Методика новокаїнової блокади сім’яного канатика у
чоловіків. Покази до оперативного втручання. Профілактика рецидивів ниркової
коліки.
Тема: Камені нирок, сучасні методи лікування.
Сучасні методи лікування каменів нирок. Вибір тактики лікування каменів
нирок враховуючи їхній хімічний склад, розмір і локалізацію. Методи знеболення
при больовому синдромі. Стимуляція діурезу. Літолітична терапія при лікування
каменів нирок. Основні групи препаратів. Методи подрібнення каменів.
Екстракорпоральна шокохвильова літотрипсія – покази та методика виконання.
Перкутанна ультразвукова літотрипсія. Оперативне лікування при каменях нирок.
Показання до відкритої операції. Органозберігаючі операції – видалення каменя,
резекція нирки. Доступи до нирки: Федоровим, Бергманом-Ізраелем,
задньолатеральний, задньомедіальний, міжм’язовий, задній косопоперечний з
пересіканням широкого м’яза спини, передній міжм’язовий за Погорєлком. Методи
профілактики і метафілактики каменів нирок.
Тема: Камені сечоводів, клінічні прояви. Діагностика і лікування.
Основні клінічні прояви каменів сечоводів. Клінічний перебіг захворювання.
Точки іррадіації болю. Методи знеболення при больовому синдромі. Диференційна
діагностика каменів сечоводів. Сучасні діагностичні методи. Зміни в загальному
аналізі сечі та крові. Ультразвукова та рентгенологічна картина при каменях
сечоводів. Комп’ютерна томографія – покази до виконання. Тактика лікування.
Медикаментозна терапія – стимуляція діурезу, протибольова, спазмолітична,
протизапальна, літолітична. Методи видалення та подрібнення каменів. Покази до
хірургічного лікування. Методика уретеролітотомії, можливі ускладнення.
Застосування екстракорпоральної шокохвильової та перкутанної ультразвукової
літотрипсії. Профілактика виникнення каменів сечоводів.
Тема: Камені сечового міхура. Етіопатогенез. Клінічні прояви. Діагностика
лікування.
Етіологія та патогенез камені сечового міхура. Сучасна класифікація. Клінічна
картина та перебіг захворювання. Методи діагностики каменів сечового міхура –
цистоскопія, ультрасонографія, рентгенографія, цистографія, пневмо-цистографія.
Диференційна діагностика із цистиом, доброякісною гіперплазією простати,
звуженням сечівника. Методи лікування. Оперативні методи видалення конкременту
– літотрипсія, покази, хід операції. Ведення хворого у післяопераційному періоді.
Лікування гострого запального процесу спричиненого каменем сечового міхура.
Методи ліквідації каменів дивертикула сечового міхура. Профілактика виникнення
каменів сечового міхура.
Тема: Камені передміхурової залози і сечівника. Етіопатогенез. Прояви.
Діагностика і лікування.
Етіологія та патогенез каменів передміхурової залози та сечівника. Переважна
локалізація каменів. Клінічні прояви захворювання. Вплив каменів передміхурової
залози на статеву функцію чоловіків. Сучасні методи діагностики каменів
передміхурової залози та сечівника. Загально клінічні методи обстеження. Пальцеве
ректальне дослідження. Ультрасонографічна та рентгенографічна картина.
Консервативні і оперативні методи лікування. Лікування гострих запальних процесів
викликаних каменем – простатиту та уретриту. Профілактика виникнення каменів
сечового міхура.
Тема: Запальні ускладнення сечокам’яної хвороби. Патогенез, клініка,
лікування та профілактика.
Причини та механізм розвитку запальних ускладнень сечокам’яної хвороби.
Класифікація. Основні клінічні прояви та перебіг. Залежність розвитку запального
ускладнення від локалізації каменю. Основні діагностичні методи. Зміни в
загальному аналізі сечі та крові. Бактеріологічне дослідження сечі та
антибіотикограма. Ультразвуковий, рентгенологічний, радіонуклідні методи
дослідження. Покази до виконання комп’ютерної томографії. Тактика лікування,
основні групи препаратів. Сучасні схеми протизапальної терапії. Оперативне
лікування гострих запальних процесів – паранефрит, піонефроз, абсцес, карбункул
нирки. Профілактика запальних ускладнень сечокам’яної хвороби.
Тема: Калькульозний пієлонефрит як ускладнення сечокам’яної хвороби.
Принципи діагностики і лікування.
Етіопатогенез калькульозного пієлонефриту. Кореляція розмірів конкременту
та часу його перебування в нирковій мисці із розвитком калькульозного
пієлонефриту. Клінічна картина та перебіг захворювання. Діагностика. Патологічні
зміни в загальному аналізі сечі та крові. Застосування ультразвукового,
рентгенологічного, радіонуклідного методів дослідження. Комп’ютерна томографія.
Тактика лікування, основні групи препаратів. Поетапні схеми терапії. Оперативне
лікування гострих калькульозного пієлонефриту. Профілактика калькульозного
пієлонефриту.
Тема: Кораловидні камені нирок. Виникнення, діагностика.
Механізм та причини виникнення кораловидних каменів нирок. Класифікація
кораловидних каменів. Клінічні прояви. Сучасні діагностичні методи. Зміни в
загальному аналізі сечі та крові. Ультразвукова та рентгенологічна картина при
кораловидних каменях нирок. Оглядова, екскреторна урографії, ретроградна
уретеропієлографія. Диференційна діагностика. Тактика лікування при
кораловидних каменях нирок. Покази до оперативного лікування. Доступи до нирки.
Пієлолітотомія – хід оперативного втручання. Види нефротомій. Ліквідація
запального процесу в післяопераційному періоді. Профілактика виникнення
кораловидних каменів нирок.
Тема: Консервативні методи лікування сечокам’яної хвороби.
Сучасні консервативні методи лікування сечокам’яної хвороби. Лікування
больового синдрому. Спазмолітична терапія. Методика новокаїнової блокади
сім’яного канатика у чоловіків. Принципи підвищення діурезу. Фітопрепарати та
настої сечогінних засобів. Літолітична терапія. Основні групи препаратів. Покази та
методи підлужнення сечі. Протизапальна терапія при розвитку запальних
ускладнень. Значення дієтотерапії у лікуванні сечокам’яної хвороби. Дієта у
залежності від хімічного складу каменю. Слабомінералізовані води. Покази до
оперативного втручання при неефективності консервативної терапії.
Тема: Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби.
Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби у сучасному лікуванні
сечокам’яної хвороби. Покази до застосування ендоскопічного оперативного
втручання. Види ендоскопічних операцій. Необхідне технічне забезпечення для
виконання ендоскопічного втручання. Види доступів до нирки та сечоводу. Хід
операції при видаленні каменю нирки. Можливі труднощі та ускладнення операції.
Метод ендоскопічного видалення каменів сечоводу – хід операції, ускладнення.
Технічні особливості, труднощі та переваги ендоскопічних оперативних втручань
при сечокам’яній хворобі. Профілактика та лікування ускладнень.
Тема: Операції на нирках і сечоводах у лікуванні сечокам’яної хвороби.
Оперативні доступи.
Операції на нирках і сечоводах у лікуванні сечокам’яної хвороби. Покази до
оперативного втручання на нирці з приводу сечокам’яної хвороби. Доступи до нирки:
Федоровим, Бергманом-Ізраелем, задньолатеральний, задньомедіальний,
міжм’язовий, задній косопоперечний з пересіканням широкого м’яза спини, передній
міжм’язовий за Погорєлком. Методика та хід виконання операції. Можливі
ускладнення та їх профілактика і лікування. Покази до оперативного втручання на
сечоводах при лікуванні сечокам’яної хвороби. Доступи до сечоводів:
позаочеревинні, черезочеревинні та комбіновані. Доступи за Федоровим, Цулукідзе,
Дерев’янко, Пироговим. Хід оперативного втручання. Лікування післяопераційних
ускладнень. Ведення хворих в післяопераційному періоді.
Тема: Санаторно-курортне лікування при сечокам’яній хворобі.
Принципи санаторно-курортного лікування при сечокам’яній хворобі. Методи
підвищення діурезу та виведення солей з організму. Режим перебування хворих на
санаторно-курортному лікуванні сечокам’яної хвороби. Значення дієти у лікуванні
сечокам’яної хвороби. Слабомінералізовані води: Єсентуки, Нафтуся, Саїрме,
Смирновська, Слав’яновська, Боржомі, Доломітний нарзан, Арзні. Фізіопроцедури
при лікуванні сечокам’яної хвороби. Принципи профілактики рецидиву сечокам’яної
хвороби, а також больового синдрому. Терапевтичний ефект перебування хворих з
сечокам’яною хворобою на санаторно-курортному лікуванні.
Тема: Профілактика і метафілактика сечокам’яної хвороби.
Комплекс реабілітаційних заходів щодо запобігання розвитку сечокам’яної
хвороби: лікування порушень обміну, які зумовлюють утворення каменів; боротьба
з інфекцією сечових шляхів (призначення тривалої цілеспрямованої
антибактеріальної терапії з урахуванням чутливості мікрофлори сечі); ліквідація
порушень систем зсідання і протизсідання крові, ліпідного, білкового та
вуглеводного обмінів тощо; підтримування відносної густини сечі на необхідному
рівні; зменшення концентрації солей у сечі, підвищення їх розчинності і посилення
виведення з організму (з урахуванням функції нирок, рН сечі, хімічного складу
каменя, віку хворого, стану інших органів і систем тощо); санаторно-курортне
лікування; працевлаштування хворих на хронічну недостатність нирок. Важливість
диспансерного нагляду хворих на сечокам’яну хворобу.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
тематичного удосконалення за темою
«Урологія для хірургів»
Кількість навчальних годин: лекції – 6 год.
Практичні заняття – 20 год.
Семінарські заняття – 18 год.
Самостійна робота – 34 год.
Додаткові дисципліни – 8 год.
Залік – 4 год.
Всього – 90 год.
Кредити ECTS – 3
Тема 1. СЕМІОТИКА УРОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ. ЛАБОРАТОРНА,
ІНСТРУМЕНТАЛЬНА, УЗД, РЕНТГЕНОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА.
2. Актуальність теми: За останні роки діагностика урологічних захворювань вдосконалилась не
лише в цілому світі, а й в Україні, тому від лікарів вимагається доскональне знання новітніх методів
діагностики.
3. Мета заняття: Вивчити та вміти інтерпретувати симптоми та основні методи діагностики
урологічних захворювань.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці, прозірки.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 210 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, домашнє завдання) – 20 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить курсантів з темою заняття, на якому розглядаються
питання симптоматики та семіотики урологічних захворювань.
2. Викладач знайомить курсантів з основними методами діагностики урологічних
захворювань.
3. У заключній частині заняття викладач підводить підсумок.
7. Контрольні питання:
1. Перелічіть причини і найбільш характерні симптоми ниркової коліки.
2. Для яких захворювань характерна поллакіурія : а) денна, б)нічна, в) постійна ?
3. Дайте визначення симптому “гостра затримка сечі”. Які найчастіші її причини ? В чому
принципова відмінність її від анурії ?
4. В чому відмінність хронічної затримки сечі від гострої ?
5. Перелічіть причини поліурії, в чому її відмінності від поллакіурії ?
6. Які три види анурії належить розрізняти ? Перелічіть причини кожної з них.
7. Вкажіть причини зміни густини сечі (гіпер-, гіпо-, гіпоізостенурії) і клінічне значення цих
ознак.
8. Назвіть причини помутніння свіже випущеної сечі?
9. Значення трьохсклянкової проби для встановлення локалізації патологічного процесу
сечових шляхів?
10. Гематурія, її види, клінічне значення. Відмінність?
11. Методи дослідження функції нирок?
12. Ендоскопічні методи дослідження?
13. Рентгенологічні методи дослідження?
14. Ультразвукові методи дослідження ?
15. Радіоізотопні методи дослідження?
16. Методи дослідження уродинаміки?
8. Практичні навики:
1. Вірно і цілеспрямовано збирати анамнез у урологічних хворих.
2. Пальпувати нирки в різних положеннях хворого.
3. Пальпувати і перкутувати сечовий міхур.
4. Пальпувати яєчка, придатки, сім’яний канатик (оволодіння пальпацією передміхурової
залози передбачено в занятті “Пухлини передміхурової залози”).
5. Інтерпретувати результати загального аналізу сечі та трьохсклянкової проби.
6. Навчитися правильно призначати дослідження урологічним хворим та їх інтерпретувати.
4
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка практичних
навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних повідомлень, аналітична
дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – АТЛАС ПО МІКРО- І МАКРОУРОЛОГІЇ.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – УРОЛОГІЯ, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – НИРКИ – лабораторні методи обстеження.
додаткова:
1. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993.
2. Жукова М.Н. із спів. Хірургічні захворювання нирок і сечоводів. М., 1965. – С. 54-99.
3. Каган С.А. Патологія сперматогенезу. Медицина. 1989.
7. Лопаткін М.0. Урологія. М., 1978. – С. 121-129.
9. Епштейн Г.М. Урологія. М., 1966. – С. 86-99.
10. Лопаткін М.0., Люлько О.В. Аномалії сечостатевої системи. К., 1987. -С. 5-217.
11. Дерев’янко І.М., Дерев’янко Т.І. Ектопія вічок сечоводів. – С., 1988. – 206с.
12. Матеріали II Всесоюзн. з’їзду урологів. К., 1978. – С. 3-188.
13. Аномалії нирок і сечоводів у дітей, під. ред. Мурванідзе Д.Д. – Тбілісі, 1978. – 194с.
14. Голоігорський С.Д. Очерки урологической симптоматики и диагностики. Кишенів. 1971р.
1. Тема 2. АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ
2. Актуальність теми: Тактика лікування залежить від своєчасної та правильної діагностики
аномалі органів сечовивідної системи, тому від лікарів вимагається доскональне знання клініки,
методів діагностики та лікування їх.
3. Мета заняття: навчитися класифікації, діагностиці, клінічному перебігу, лікуванню хворих з
аномаліями органів сечостатевої системи.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці, прозірки.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 210 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття, домашнє
завдання) – 20 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить курсантів з темою заняття, на якому розглядаються
питання аномалій органів сечостатевої системи, обґрунтовується значимість знання аномалії
вказаних органів.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається класифікація
аномалій органів сечостатевої системи.
3. Викладач інформує курсантів про клінічний перебіг урологічних захворювань, пов’язаних
з аномаліями органів сечостатевої системи. Розглядається питання діагностики окремих
аномалій на підставі клініко-рентгенологічного обстеження хворого.
4. Викладач знайомить курсантів з методами лікування аномалій органів сечостатевої
системи.
5. Заслуховуються реферати, підготовані курсантами по темі заняття.
6. Викладач оцінює підготовку курсантами рефератів, їх виступи, активність у дискусії,
уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
7. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез аномалій органів сечостатевої системи
2. Класифікація аномалій органів сечостатевої системи:
а) аномалії кількості нирок;
– аплазія,
– гіпоплазія,
– третя, додаткова нирка,
– подвоєна нирка з повним подвоєнням сечоводу, з розщепленням сечоводу
б) аномалії положення нирок:
– дистопія гомолатеральна (тазова, здухвинна, поперекова, грудна),
– дистопія гетеролатеральна (перехресна зі зрощенням, без зрощення)
в) аномалії взаємовідношення двох нирок:
– симетрична (підковоподібна, галетоподібна),
– асиметрична (L-подібна, S-подібна)
г) аномалії структури:
– полікістозні нирки,
– солітарні кисти (серозні, кров’яні, дермоїдні)
д) аномалії ниркових судин:
– аномалії артерій( кількості, положення, форми та структури)
– вроджені артеріо-венозні фістули
– вроджені зміни ниркових вен
д) аномалії сечоводів:
– подвоєні, множинні сечоводи,
– розщеплений сечовід,
– ретрокавальний сечовід,
– аномалії сечовідних вічок,
– дивертикули сечоводів
е) аномалії сечового міхура:
– агенезія сечового міхура
– подвоєння сечового міхура
– дивертикул сечового міхура
– екстрофія сечового міхура
є) аномалії статевого члена:
– вроджена відсутність статевого члена
– гіпоспадія
– епіспадія
– вроджений фімоз
– коротка вуздечка статевого члена
ж) аномалії яєчок:
– анохізм
– монорхізм
– гіпоплазія яєчка
– крипторхізм
– ектопія яєчка
3. Діагностика аномалій органів сечостатевої системи.
4. Лікування аномалій органів сечостатевої системи.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко-лабораторного, рентгенологічного обстежень,
правильно визначити ту чи іншу аномалію органів сечостатевої системи, сформулювати правильний
діагноз і визначити адекватне лікування тієї чи іншої аномалії.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка практичних
навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних повідомлень, аналітична
дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – АТЛАС ПО МІКРО- І МАКРОУРОЛОГІЇ.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – УРОЛОГІЯ, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – НИРКИ – лабораторні методи обстеження.
додаткова:
1. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993.
2. Жукова М.Н. зі співавт. Хірургічні захворювання нирок і сечоводів. М., 1965. – С. 54-99.
3. Каган С.А. Патологія сперматогенезу. Медицина. 1989.
7. Лопаткін М.0. Урологія. М., 1978. – С. 121-129.
9. Епштейн Г.М. Урологія. М., 1966. – С. 86-99.
10. Лопаткін М.0., Люлько О.В. Аномалії сечостатевої системи. К., 1987. -С. 5-217.
11. Дерев’янко І.М., Дерев’янко Т.І. Ектопія вічок сечоводів. – С., 1988. – 206с.
12. Матеріали II Всесоюзн. з’їзду урологів. К., 1978. – С. 3-188.
13. Аномалії нирок і сечоводів у дітей, під. ред. Мурванідзе Д.Д. – Тбілісі, 1978. – 194с.
1. Тема 3. СЕЧОКАМ’ЯНА ХВОРОБА.
2. Актуальність теми: Сечокам’яна хвороба набула за останні роки значного поширення, тому від
лікарів вимагається доскональне знання клініки, методів діагностики та лікування її, а також знання
попередження її.
3. Мета заняття:
1. Вдосконалити знання етіології, патогенезу, клінічного перебігу, діагностики та різних
методів лікування хворих з каменями нирок і сечоводів.
2. Вивчити сучасний стан проблеми лікування уролітіазу.
4. Матеріальне забезпечення: навчальні таблиці, рентгенограми, слайди, історії хвороб.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання, визначення вихідного рівня знань)
– 30 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 170 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, вмінь та навичок, проведення підсумкового
заняття, домашнє завдання) – 40 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить курсантів з темою заняття, на якому розглядаються
питання такої проблеми, як уролітіаз, акцентується увага на його етіології та патогенезі.
2. Далі викладач інформує про різні види уролітіазу, подає його класифікацію.
3. У наступному питанні викладачем розглядається симптоматика, клінічний перебіг
уролітіазу в залежності від розмірів та локалізації конкрементів, його ускладнення.
4. Далі викладач обґрунтовує методи диференційної діагностики сечокам’яної хвороби на
підставі клініко-лабораторного, ультразвукового та рентгенологічного обстежень хворого.
5. У наступному питанні викладач обґрунтовує доцільність консервативного лікування
уролітіазу.
6. Викладач інформує курсантів про різні методи лікування сечокам’яної хвороби:
екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія (ЕУХЛ), ендоскопічні та відкриті
оперативні методи лікування, акцентуючи увагу на ЕУХЛ та ендоскопічних способах
лікування каменів нирок та сечоводів.
7. У заключному питанні заняття викладач знайомить курсантів з прогнозом після
оперативного лікування та показами для скерування хворих сечокам’яною хворобою на
санаторно-курортне лікування.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез сечокам’яної хвороби.
2. Хімічний склад каменів.
3. Симптоматика, клінічний перебіг сечокам’яної хвороби.
4. Діагностика каменів нирок і сечоводів;
а) анамнез, об’єктивні дані,
б) рентгенологічні методи дослідження,
в) інструментальні методи дослідження,
г) УЗД,
5. Уретерогідронефроз, гідронефротична трансформація нирки:
а) анамнез, об’єктивні дані,
б) рентгенологічні методи дослідження,
в) інструментальні методи дослідження,
г) УЗД,
6 Диференційна діагностика.
7 Лікування сечокам’яної хвороби:
а) консервативне,
б) санаторно-курортне,
в) медикаментозне,
г) ендовезикальні, інструментальні методи,
д) екстракорпоральна літотрипсія,
е) ендоскопічна літотрипсія.
8 Камені сечового міхура
а) етіологія і патогенез.
б) клінічний перебіг та симптоматика.
в) діагностика.
г) методи лікування.
9 Камені передміхурової залози.
а) етіологія і патогенез
б) клінічний перебіг та симптоматика.
в) діагностика.
г) методи лікування.
10 Камені уретри:
а) етіологія і патогенез
б)клінічний перебіг та симптоматика.
в) діагностика;
г) методи лікування.
8. Практичні навики:
1. Вміти на підставі самостійно проведеного клініко-рентгенологічного обстеження
сформулювати правильний діагноз хворим уролітіазом.
2. Вміти визначити, в залежності від форми, локалізації каменів нирок і сечоводів, адекватне
лікування.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка практичних
навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних повідомлень, аналітична
дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О., Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. підручник УРОЛОГІЯ.
“Світ”., Львів, 2003.
2. Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. НИРКИ – лабораторні методи обстеження.
“Світ”., Львів 2002.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. підручник УРОЛОГІЯ, 2002.
додаткова:
1. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
4. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.0. – М., 1987.
6. Тіктинський О.Л. Уролітіаз.- М., 1980.- 192 с.
7. Возіанов О.Ф. зі співавт. Хірургічне лікування рецидивного нефролітіазу. – К., 1984.- 152с.
1. Тема 4. НЕСПЕЦИФІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ПРОЦЕСИ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ.
2. Актуальність теми: неспецифічні запальні процеси набули за останні роки значного поширення,
тому від лікарів вимагається доскональне знання клініки, методів діагностики та лікування їх.
3. Мета заняття:
1. Вивчити етіологію, патогенез, класифікацію, клінічний перебіг, діагностику різних форм
гострого та хронічного пієлонефриту.
2. Освоїти методи лікування гострого та хронічного пієлонефриту.
3. Вивчити принципи профілактики, питання реабілітації і трудової експертизи хворих на
пієлонефрит.
4. Вивчити етіологію, патогенез, клінічний перебіг, діагностику циститу, паранефриту,
простатиту, уретриту, орхіту та епідидиміту, методи лікування їх.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці, прозірки.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування професійних знань, вмінь, навичок) – 210 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція професійних знань, домашнє завдання) – 20хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить курсантів з темою заняття, на якому розглядається
питання гострого та хронічного пієлонефриту, обґрунтовується важливість знання цієї
проблеми для студентів.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається класифікація
гострого та хронічного пієлонефриту.
3. Викладач інформує курсантів про клінічний перебіг гострого та хронічного пієлонефриту.
Розглядається питання діагностики окремих форм гострого пієлонефриту на підставі клініко-
рентгенологічного обстеження хворих.
4. У наступному питанні заняття викладач знайомить курсантів з методами лікування
хронічного пієлонефриту, акцентуючи увагу на лікуванні пієлонефриту у поліклінічних
умовах та пієлонефриту у вагітних.
5. Викладач інформує про клінічний перебіг, паранефриту, гострого та хронічного
простатиту, уретриту, циститу, орхіту, епідидиміту.
6. Викладач знайомить з методами лікування паранефриту, заочеревинного фіброзу,
простатиту, уретриту, циститу, акцентуючи увагу на оперативних методах їх лікування.
7. Заслуховуються реферати, підготовані по темі заняття.
8. Викладач оцінює підготовку курсантами рефератів, їх виступи, активність у дискусії,
уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
9. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Гострий пієлонефрит:
а) Етіологія, патогенез
б) Шляхи інфікування
в) Класифікація
г) Місцеві та загальні симптоми
д) Лабораторна діагностика
е) Особливості перебігу у вагітних, чоловіків похилого віку.
є) Диференційна діагностика.
ж) Ускладнення .
з) Принципи лікування.
і) Профілактика
2. Хронічний пієлонефрит:
а) Етіопатогенез,
б) класифікація.
в) Клінічний перебіг.
г) Клініко-лабораторно-рентгенологічна діагностика.
д) Диференційна діагностика.
е) Ускладнення .
є) Принципи лікування.
3. Цистит, простатит, уретрит, орхіт, епідидиміт.
а) Етіологія і патогенез
б) Класифікація
в) Симптоматика, клінічний перебіг, діагностика різних форм
г) Принципи лікування.
д) Ускладнення.
е) Диференційна діагностика.
8. Практичні навики: Вміти на підставі проведеного обстеження встановити діагноз і призначити
адекватне лікування.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка практичних
навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних повідомлень, аналітична
дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О., Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. підручник УРОЛОГІЯ.
“Світ”., Львів, 2003.
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – АТЛАС ПО МІКРО- І МАКРОУРОЛОГІЇ.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. підручник УРОЛОГІЯ, 2002.
4. Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. НИРКИ – лабораторні методи обстеження.
“Світ”., Львів 2002.
додаткова:
1. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
8. Основи нефрології, т. І. під ред. Тареєва Е,М. – М., 1972. –
9. Пієлонефрит під ред. Люлько О.В. – К., 1989. – 257с.
Тема: 5. ПУХЛИНИ ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ
2. Актуальність теми: пухлини органів сечостатевої системи набули за останні роки значного
поширення не лише в Україні, а й в цілому світі, тому від лікарів вимагається доскональне знання
клініки, методів діагностики та лікування їх.
11
3. Мета заняття: Вивчити етіологію, патогенез, класифікацію,методи діагностики та лікування
злоякісних пухлин органів сечостатевої системи
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці, прозірки,
історії хвороб.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 210 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, домашнє завдання) – 20 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить курсантів з темою заняття, на якому розглядаються
питання такої патології, як пухлини сечостатевої системи.
2. Далі викладач інформує про етіологію та патогенез пухлин сечостатевої системи, подає їх
класифікацію, акцентуючи увагу на класифікації пухлин за системою ТNM.
3. В наступному питанні викладачем розглядається симптоматика, місцеві та загальні прояви
пухлин сечостатевої системи, їх клінічний перебіг.
4. Далі викладач обґрунтовує методи діагностики пухлин сечостатевої системи, зокрема
диференційної діагностики на підставі клініко-рентгенологічного, УЗД обстежень хворого,
онкомаркерів.
5. Викладач інформує курсантів про різні методи оперативного лікування злоякісних пухлин
сечостатевої системи, розглядаючи загальні принципи лікування цієї патології, а саме:
хірургічне лікування, променеву терапію, хіміотерапію, гормональну терапію.
6. Викладач знайомить з прогнозом після оперативного лікування.
7. Заслуховуються реферати, які підготовані курсантами по темі заняття.
8. Викладач оцінює підготовку курсантами рефератів, їх виступи, активність у дискусії,
уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
9. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
.
7. Контрольні питання:
1. Класифікація пухлин нирок та верхніх сечових шляхів, в тому числі за системою TNМ.
– Етіологія.
– Патологічна анатомія.
– Метастазування пухлин нирок та верхніх сечових шляхів.
– Клінічна картина:
а/ загальні прояви,
б/ місцеві симптоми,
в/ класична тріада симптомів,
г/ прояви метастазів пухлини нирки,
д/ поєднання пухлин нирки з іншими захворюваннями та вагітністю.
– Діагностика пухлин нирок та верхніх сечових шляхів.
а/ огляд, пальпація,
б/ лабораторні дані,
в/ рентгенодіагностика, УЗД, радіоізотопні методи дослідження,
г/ диференційна діагностика.
– Оперативне лікування:
а/ оцінка функціонального стану протилежної нирки,
б/ вибір оперативного доступу,
12
в/ резекція нирки, нефректомія,
г/ операції з причини заочеревинних та віддалених метастазів,
д/ видалення пухлинних тромбів,
е/ ускладнення оперативних втручань, їх профілактика та лікування.
– Променева терапія.
– Медикаментозне лікування:
а/ хіміотерапія,
б/ імунотерапія.
– Результати лікування:
а/ безпосередні,
б/ віддалені результати.
– Прогноз.
2. Пухлини сечового міхура епітеліальної і неепітеліальної будови.
– Доброякісні епітеліальні пухлини:
а/ типові фіброепітеліоми.
– Злоякісні епітеліальні пухлини:
а/ атипова папілярна фіброепітеліома,
б/ папілярний рак,
в/ солідний рак
г/ залозистий рак
д/ аденокарцинома.
– Проростання і метастази.
– Етіологія і патогенез.
– Класифікація по системі ТNМ.
– Симптоматика, клінічний перебіг.
– Діагностика:
а/ цистоскопія,
б/ пальпація,
в/ цистологічне дослідження осаду сечі,
г/ біопсія,
д/ рентгенодіагностика.
– Лікування пухлин сечового міхура:
а/ оперативні методи:
– ендовезикальна електрокоагуляція,
– трансуретральна резекція,
– сегментарна резекція сечового міхура,
– цистектомія.
б/ променева терапія,
в/ хіміотерапія:
– регіонарна внутрішньоартеріальна хіміотерапія
– локальна внутрішньоміхурова
– системна
г/ симптоматичне лікування.
3. ДГПЗ:
– Етіопатогенез
– Патологічна анатомія.
– Клінічна симптоматика.
– Класифікації ДГПЗ.
– Ускладнення ДГПЗ.
– Діагностика, диференційна діагностика.
– Лікування:
а/ консервативне лікування:
13
– катетеризація,
– медикаментозна терапія.
б/ оперативне лікування:
– цистостомія
– вазорезекція
– малоінвазивні методи
– одномоментна аденомектомія.
– Покази до одно- та двохмоментної аденомектомії.
– Протипокази до аденомектомії.
– Методи аденомектомії.
– ТУР передміхурової залози.
– Методи гемостазу при аденомектомії.
– Післяопераційний догляд за хворими.
– Післяопераційні ускладнення.
– Результати лікування.
4. Рак простати:
– Класифікація раку передміхурової залози за системою ТNM.
– Клінічний перебіг.
– Діагностика раку передміхурової залози:
а/ пальпація,
б/ лабораторні дані, визначення простатоспецифічного антигену
в/ рентгенодіагностика (цистопростатографія, екскреторна урографія,
генітографія, рентгенографія кісткової системи і легенів),
г/ УЗД,
д/ цитологічне дослідження, біопсія.
– Диференційна діагностика:
а/ хронічний простатит
б/ аденома передміхурової залози
в/ камені простати.
– Профілактичні огляди чоловіків як спосіб ранньої діагностики пухлин
передміхурової залози.
– Принципи лікування раку передміхурової залози:
а/ радикальні методи хірургічного лікування – простатектомія,
б/ покази до радикальних методів лікування,
в/ протипокази до радикальної простатектомії,
г/ гормональна терапія,
д/ енуклеація паренхіми яєчок,
е/ променева терапія
є/ хіміотерапія.
– Покази до різних методів лікування раку простати, в залежності від його стадії.
– Ускладнення різних методів лікування раку передміхурової залози.
– Прогноз.
5. Пухлини яєчка:
– Сучасні погляди на етіологію і патогенез пухлин яєчка.
– Передракові захворювання пухлин яєчка.
– Патанатомія пухлин яєчка / семінома; тератобластома /.
– Клініка пухлин яєчка, онкомаркери.
– Стадії процесу пухлин яєчка.
– Принципи сучасних методів лікування пухлин яєчок.
– Профілактика і прогноз.
8. Вміння і практичні навики:
14
1. Вміти, на підставі всебічно проведеного клінічного обстеження, розпізнати пухлини
органів сечостатевої системи
2. Вміти сформулювати діагноз та визначити адекватне лікування в залежності від стадії
пухлинного процесу.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка практичних
навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних повідомлень, аналітична
дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О., Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. підручник УРОЛОГІЯ.
“Світ”., Львів, 2003.
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – АТЛАС ПО МІКРО- І МАКРОУРОЛОГІЇ.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. підручник УРОЛОГІЯ, 2002.
4. Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. НИРКИ – лабораторні методи обстеження.
“Світ”., Львів 2002.
додаткова:
1. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред. Жукової
М.Н. • М., 1969. – С. 151-171.
6. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.- М., 1975.- 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.- М., 1983.- 192 с.
1. Тема 6. УШКОДЖЕННЯ ОГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ.
2. Актуальність теми: На сьогоднішній день є відомо, що за останні роки ушкодження органів
сечовивідної системи збільшилися, тому від лікарів вимагається доскональне знання клініки,
методів діагностики та лікування цих ушкоджень.
3. Мета заняття:
1. Навчитися принципам діагностики та лікування хворих з ушкодженнями органів
сечостатевої системи:
– нирок та сечоводів
– сечового міхура
– чоловічих статевих органів
4. Матеріальне забезпечення: таблиці, рентгенограми, слайди, історії хвороб, прозірки.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання, визначення вихідного рівня знань)
– 30 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 170 хв.
15
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, вмінь та навичок, домашнє завдання) – 40хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить з темою заняття, на якому розглядаються питання
такої проблеми, як травми органів сечостатевої системи, акцентується увага на їх етіології та
патогенезі.
2. Далі викладач інформує про різні види травм, подає їх класифікацію.
3. В наступному питанні викладачем розглядається симптоматика травм, їх ускладнення.
4. Далі викладач обґрунтовує методи диференційної діагностики травм на підставі клініко-
рентгенологічного, УЗД, інструментального обстеження хворого.
5. Викладач інформує про різні методи оперативного лікування травм, акцентуючи увагу на
оперативних способах лікування травм.
6. У заключному питанні заняття викладач знайомить курсантів з прогнозом після
оперативного лікування.
7. Контрольні питання:
І. Ушкодження нирок та сечоводів:
1. Закриті ушкодження: механізм ушкодження, патологічна анатомія.
2. Наслідки ушкоджень нирок.
3. Посттравматичні захворювання:
а/ травматичний гідронефроз;
б/ нефролітіаз;
в/ травматичний нефрит, пієлонефрит;
г/ аневризми ниркових судин.
4. Симптоматологія і клінічний перебіг ушкоджень нирок.
5. Діагностика ушкоджень нирок.
6. Принципи лікування ушкоджень нирок.
7. Клініка, діагностика, лікування ушкоджень сечоводів.
ІІ. Ушкодження сечового міхура:
1. Закриті ушкодження сечового міхура.
2. Симптоматика і клінічний перебіг.
3. Діагностика.
4. Лікування закритих ушкоджень сечового міхура.
5. Відкриті (вогнепальні) поранення сечового міхура.
6. Симптоматика і клінічний перебіг.
7. Діагностика, ускладнення.
8. Лікування відкритих поранень сечового міхура.
ІІІ. Ушкодження чоловічих статевих органів:
1. Ушкодження сечівника (уретри).
– класифікація ушкоджень сечівника (уретри).
– закриті ушкодження сечівника (уретри):
а) симптоматика, клінічний перебіг, методи лікування,
б) методи лікування.
– відкриті ушкодження сечівника (уретри):
а) симптоматологія, клінічний перебіг, діагностика,
б) методи лікування.
– ускладнення при ушкодженнях сечівника (уретри)
2. Ушкодження статевого члена:
– класифікація,
– діагностика, клінічний перебіг,
– методи лікування.
3. Ушкодження калитки:
16
– класифікація,
– діагностика,
– лікування.
4. Ушкодження яєчка та придатка:
– класифікація,
– діагностика,
– методи лікування.
8. Практичні навички:
1. Вміти, на підставі відповідного клініко-рентгенологічного обстеження, визначити той чи
інший ступінь ушкодження нирок.
2. Вміти сформулювати правильний діагноз і визначити адекватне лікування в залежності від
ступеня ушкодження нирки.
3. Вміти діагностувати ушкодження сечоводу і призначити адекватне лікування.
4. Вміти, на підставі клініко-рентгенологічного обстеження, визначити внутрішньо-
очеревинний чи позаочеревинний розрив сечового міхура.
5. Вміти сформулювати правильний діагноз і визначити відповідний об’єм оперативного
лікування в залежності від форми ушкодження сечового міхура.
6. Вміти, на підставі клінічного обстеження, визначити той чи інший ступінь ушкодження
статевого члена.
7. Вміти сформулювати діагноз і визначити адекватне лікування ушкодження статевого
члена.
8. Вміти діагностувати той чи інший ступінь ушкодження яєчка та його придатка та
визначити адекватне лікування.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка практичних
навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних повідомлень, аналітична
дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О., Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. підручник УРОЛОГІЯ.
“Світ”., Львів, 2003.
2. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. підручник УРОЛОГІЯ, 2002.
3. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – АТЛАС ПО МІКРО- І МАКРОУРОЛОГІЇ.
Львів, 2004.
додаткова:
1. Люлько О.В. зі співавт. Пошкодження органів сечостатевої системи. -К., 1981.- С. 3-30.
2. Устименко Е.М. Травма нирок. – М., 1981. – 224с.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
5. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
7. Клепіков Ф.А. Невідкладна допомога в урології. – К., 1988.
Тема 7. СТАТЕВІ РОЗЛАДИ У ЧОЛОВІКІВ.
2. Актуальність теми: сучасний рівень знань дозволяє значно краще діагностувати та лікувати
статеві розлади у чоловіків, тому кожен лікар повинен володіти ними.
3. Мета і завдання: вдосконалити знання діагностики та лікування статевих розладів у чоловіків і
види статевої дисфункції.
4. Матеріальне забезпечення: навчальні таблиці, історії хвороби.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
5.1. підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання, визначення вихідного рівня
знань) – 30 хв.
5.2. основний етап (формування професійних знань, вмінь, навичок) – 170 хв.
5.3. заключний етап (контроль і корекція професійних знань, вмінь та навичок, проведення
підсумкового заняття, домашнє завдання) – 40 хв.
6. Зміст заняття:
6.1. Навчальні питання:
1. Класифікація статевих розладів у чоловіків.
2. Симптоми статевих розладів у чоловіків.
3. Лікування статевої дисфункції.
1. У вступній частині викладач знайомить лікарів з темою заняття, на якому розглядаються питання
такої проблеми, як статеві розлади у чоловіків, акцентується увага на причинах виникнення
статевих розладів у чоловіків.
2. В наступному питанні викладачем розглядається симптоматика статевих розладів у чоловіків,
звертається увага на зміни фізіологічних процесів у статевих органах у чоловіків при статевих
розладах.
3. Викладач інформує лікарів про різні методи лікування статевих розладів у чоловіків,
пояснюються методи надання допомоги таким хворим, пояснюється прогноз після проведеного
лікування статевих розладів у чоловіків.
6.2. Контрольні питання:
1. Основні причини, що викликають статеві розлади у чоловіків.
2. Симптоматика і діагностика статевих розладів.
3. Класифікація статевих розладів.
4. Діагностика статевих розладів.
5. Причини порушення еякуляції.
6. Причини порушення ерекції.
7. Лікування різних видів статевої дисфункції.
8. Прогноз.
6.3. Вміння і практичні навики:
1. Вміти визначити форму статевої дисфункції.
2. Вміти зібрати анамнез і обстежити хворого.
3. Призначити лікування і прогнозування наслідків.
6.4. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу:
Усне опитування, перевірка практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення
реферативних повідомлень, аналітична дискусія.
7. Література:
1. Васильченко Г.С. Загальна сексопатологія. – М., 1988.
2. Порудомінський И.М. Статеві розлади у чоловіків. – М., 1968. – С. 8-33.
3. Юнда І.Ф. Хвороби чоловічих статевих органів. – К., 1990.
4. Сексология и андрология под ред. А.Ф. Возианова, И.И. Горпинченка. – К.: Абрис., 1997.
1. Тема 8. ТУБЕРКУЛЬОЗ ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ (НИРКИ, СЕЧОВОДІВ,
СЕЧОВОГО МІХУРА, ОРГАНІВ КАЛИТКИ).
2. Актуальність теми: сучасний рівень знань дозволяє значно краще діагностувати та лікувати
туберкульоз органів сечостатевої системи, тому кожен лікар повинен володіти ними.
3. Мета заняття: вивчити етіологію, патогенез, класифікацію, клінічний перебіг, діагностику,
методи лікування, принципи профілактики, питання реабілітації хворих на туберкульоз органів
сечостатевої системи.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці, прозірки.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 210 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, вмінь постановки наукових завдань та їх
вирішення, домашнє завдання) – 20 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить курсантів з темою заняття, на якому розглядаються
питання туберкульозу органів сечостатевої системи, обґрунтовується значимість знання
даної теми.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез туберкульозу органів
сечостатевої системи.
3. Викладач інформує курсантів про клінічний перебіг туберкульозу органів сечостатевої
системи. Розглядається питання діагностики туберкульозу окремих органів сечостатевої
системи на підставі клініко-рентгенологічного обстеження хворого.
4. Заслуховуються реферати, підготовані курсантами по темі заняття.
5. Викладач оцінює підготовку курсантами рефератів, їх виступи, активність у дискусії,
уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
6. У заключному питанні заняття викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Класифікація туберкульозу органів сечостатевої системи.
2 Етіологія, патогенез туберкульозу органів сечостатевої системи.
3. Клініко-рентгенологічні стадії туберкульозу нирки.
4. Симптоматика та діагностика туберкульозу органів сечостатевої системи.
5. Ускладнення під час перебігу туберкульозу органів сечостатевої системи.
6. Лікування туберкульозу органів сечостатевої системи.
7. Принципи специфічної хіміотерапії туберкульозу органів сечостатевої системи.
8. Практичні навики:
1. Навчитися на основі клінічних даних, лабораторних та інструментальних методів
дослідження діагностувати туберкульоз органів сечостатевої системи.
2. Навчитися принципам лікування туберкульозу органів сечостатевої системи.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка практичних
навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних повідомлень, аналітична
дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – АТЛАС ПО МІКРО- І МАКРОУРОЛОГІЇ.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – УРОЛОГІЯ, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – НИРКИ – лабораторні методи обстеження.
додаткова:
1. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993.
2. Жукова М.Н. зі співавт. Хірургічні захворювання нирок і сечоводів. М., 1965. – С. 54-99.
3. Каган С.А. Патологія сперматогенезу. Медицина. 1989.
7. Лопаткін М.0. Урологія. М., 1978. – С. 121-129.
9. Епштейн Г.М. Урологія. М., 1966. – С. 86-99.
10. Лопаткін М.0., Люлько О.В. Аномалії сечостатевої системи. К., 1987. -С. 5-217.
11. Дерев’янко І.М., Дерев’янко Т.І. Ектопія вічок сечоводів. – С., 1988. – 206с.
12. Матеріали II Всесоюзн. з’їзду урологів. К., 1978. – С. 3-188.
13. Аномалії нирок і сечоводів у дітей, під. ред. Мурванідзе Д.Д. – Тбілісі, 1978. – 194с.
1. Тема: 9. РАК ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ. КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ.
2. Актуальність теми: рак передміхурової залози набув в останні роки значного поширення не
лише в Україні, а й в цілому світі, тому від лікарів вимагається доскональне знання клініки, методів
діагностики та лікування його, а також поняття про “скринінг населення”.
3. Мета і завдання заняття:
3.1. Вдосконалити знання класифікації, діагностики, клінічного перебігу, методів лікування
раку передміхурової залози в залежності від стадії пухлинного процесу
3.2. Вивчити сучасний стан проблеми.
4. Матеріальне забезпечення: таблиці, слайди, рентгенограми, історії хвороби.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
5.1. підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання, визначення вихідного рівня
знань) – 30 хв.
5.2. основний етап (формування професійних знань, вмінь, навичок) – 170 хв.
5.3. заключний етап (контроль і корекція професійних знань, вмінь та навичок, проведення
підсумкового заняття, домашнє завдання) – 40 хв.
6. Зміст заняття:
6.1. Навчальні питання:
1. Етіопатогенез.
2. Патологічна анатомія.
3. Клініка і класифікація.
4. Діагностика:
а/ рентгенодіагностика /екскреторна урографія, генітографія,
рентгенографія кісткової системи і легенів/, б/ радіоізотопна діагностика, в/ УЗД.
г/ цитологічна діагностика, д/ біопсія.
5. Диференційна діагностика:
а/ хронічний простатит”
б/ аденома передміхурові залози,
в/ саркома,
г/ камені простати,
д/ пухлини шийки сечового міхура.
6. Лікування:
а/ радикальне хірургічне втручання /простатектомія/,
б/ паліативні операції,
в/ гормональне лікування,
г/ променева терапія.
7. Прогноз, результати лікування, працездатність.
1. У вступній частині викладач знайомить лікарів з темою заняття, на якому розглядаються питання
такої патології, як рак передміхурової залози, акцентується увага на розповсюдженості раку
передміхурової залози.
2. Далі викладач інформує лікарів про етіологію та патогенез раку передміхурової залози, подає
його класифікацію.
3. В наступному питанні викладачем розглядається симптоматика, місцеві та загальні прояви раку
передміхурової залози, розглядається його клінічний перебіг.
4. Далі викладач обґрунтовує методи діагностики раку передміхурової залози, зокрема
диференційної діагностики на підставі клініко-рентгенологічного, УЗД, радіоізотопного,
інструментального, уродинамічного обстеження хворого акцентується увага на вагомості
простатоспецифічного антигену в діагностиці раку передміхурової залози.
5. Викладач інформує лікарів про різні методи оперативного лікування раку передміхурової залози,
розглядаючи загальні принципи лікування цієї патології.
6. У заключенні викладач знайомить лікарів з прогнозом після оперативного лікування та
підводить підсумок заняття.
6.2. Контрольні питання:
1. Класифікація раку передміхурової залози за системою ТNМ.
2. Клінічний перебіг
3. Діагностика:
– пальпація,
– лабораторні дані,
– рентгенодіагностика (цистопростатографія, екскреторна урографія, генітографія,
рентгенографія кісткової системи і легенів),
– УЗД,
– цитологічне дослідження, біопсія.
4. Диференційна діагностика:
а/ хронічний простатит,
б/ аденома передміхурової залози, саркома,
21
в/ камені простати.
5. Профілактичні огляди чоловіків як спосіб ранньої діагностики пухлин передміхурової
залози.
6. Принципи лікування раку передміхурової залози:
а/ радикальні методи хірургічного лікування – простатектомія,
б/ покази до радикальних методів лікування,
в/ протипокази до радикальної простатектомії,
г/ гормональна терапія,
д/ енуклеація паренхіми яєчок,
е/ променева терапія.
7. Покази до різних методів лікування раку простати, в залежності від його стадії.
8. Ускладнення різних методів лікування раку передміхурової залози.
9 Прогноз.
10. Працездатність.
6.3. Вміння і практичні навики:
1. Вміти, на підставі всебічно проведеного клінічного обстеження, розпізнати рак
передміхурової залози.
2. Вміти сформулювати діагноз та визначити адекватне лікування в залежності від стадії
пухлинного процесу.
6.4. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу:
Усне опитування, перевірка практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення
реферативних повідомлень, аналітична дискусія.
7. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов О.Ф. Урологія. Київ, 1993
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.0. – М., 1987.
5. Возіанов С.О., Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. підручник УРОЛОГІЯ.
“Світ”., Львів, 2003.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. підручник УРОЛОГІЯ, 2002.
додаткова:
1. Марінбах Е. В. Рак передміхурової залози. – М., 1980. – 160с.
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – АТЛАС ПО МІКРО- І МАКРОУРОЛОГІЇ.
Львів, 2004.
1. Тема 10. ДОБРОЯКІСНА ГІПЕРПЛАЗІЯ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ (ДГПЗ).
(ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ).
2. Актуальність теми: сучасний рівень розвитку медичної техніки вимагає в лікарів-курсантів
знання новітніх методів оперативного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози та
їх різних варіантів.
3. Мета і завдання заняття:
3.1. Вдосконалити знання класифікації, діагностики, клінічного перебігу, методів лікування
ДГПЗ в залежності від стадії захворювання.
3.2. Вивчити сучасний стан проблеми.
4. Матеріальне забезпечення: таблиці, слайди, рентгенограми, історії хвороби.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
5.1. підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання, визначення вихідного рівня
знань) – 30 хв.
5.2. основний етап (формування професійних знань, вмінь, навичок) – 170 хв.
5.3. заключний етап (контроль і корекція професійних знань, вмінь та навичок, проведення
підсумкового заняття, домашнє завдання) – 40 хв.
6. Зміст заняття:
6.1. Навчальні питання:
1. Етіопатогенез доброякісної гіперплазії передміхурової залози.
2. Патологічна анатомія.
3. Клінічний перебіг, симптоматика:
а/ стадії,
б/ ускладнення
– гостра затримка сечі
– хронічна затримка сечі
– інфекція сечової системи /уретрит, аденоміт. простатит, орхоепідидиміт, пієлонефрит,
уросепсис/
– камені сечового міхура.
4. Діагностика:
– пальпація простати,
– огляд надлобкової ділянки в горизонтальному положенні хворого,
– дослідження уретри,
– цистоскопія,
– рентгенологічні методи дослідження / оглядова, екскреторна, урографія/,
– УЗД,
– лабораторні методи дослідження.
5. Диференційна діагностика:
– структура уретри,
– рак простати,
– гострий, хронічний простатит,
– атонія сечового міхура,
– склероз шийки сечового міхура.
6. Принципи лікування ДГПЗ:
а/ консервативне лікування,
б/ оперативне лікування,
в/ результати лікування.
7. Прогноз, працездатність.
1. У вступній частині викладач знайомить лікарів з темою заняття, на якому розглядаються питання
такої патології, як ДГПЗ, акцентується увага на розповсюдженості ДГПЗ.
2. Далі викладач інформує лікарів про етіологію та патогенез ДГПЗ, подає їх класифікацію.
3. В наступному питанні викладачем розглядається симптоматика, місцеві та загальні прояви ДГПЗ,
розглядається її клінічний перебіг.
4. Далі викладач обґрунтовує методи діагностики ДГПЗ, зокрема диференційної діагностики на
підставі клініко-рентгенологічного, УЗД, радіоізотопного, інструментального, уродинамічного
обстеження хворого акцентується увага на вагомості простатоспецифічного антигену в діагностиці
ДГПЗ.
5. Викладач інформує лікарів про різні методи оперативного лікування ДГПЗ, розглядаючи загальні
принципи лікування цієї патології.
6. У заключенні викладач знайомить лікарів з прогнозом після оперативного лікування та підводить
підсумок заняття.
6.2. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез ДГПЗ,
2. Патологічна анатомія.
3. Клінічна симптоматика.
4. Класифікації ДГПЗ.
5. Ускладнення ДГПЗ.
6. Діагностика, диференційна діагностика.
7. Лікування:
а/ консервативне лікування:
– катетеризація,
– гормональна терапія.
б/ оперативне лікування:
– цистостомія”
– вазорезекція,
– одномоментна аденомектомія.
8. Покази до одно- та двохмоментної аденомектомії.
9. Протипокази до аденомектомії.
10. Методи аденомектомії.
11. ТУР передміхурової залози.
12. Методи гемостазу при аденомектомії.
13. Післяопераційний догляд за хворими.
14. Післяопераційні ускладнення.
15. Результати лікування.
16. Прогноз.
6.3. Вміння і практичні навики:
1. Вміти, на підставі всебічно проведеного клінічного обстеження, розпізнати ДГПЗ.
2. Вміти сформулювати діагноз та визначити адекватне лікування в залежності від стадії
захворювання.
6.4. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу:
Усне опитування, перевірка практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення
реферативних повідомлень, аналітична дискусія.
7. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов О.Ф. Урологія. Київ, 1993
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Возіанов С.О., Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. підручник УРОЛОГІЯ.
“Світ”., Львів, 2003.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. підручник УРОЛОГІЯ, 2002.
додаткова:
1. Карпенко В.С., Богатов О. ЇЇ. Хірургія аденоми передміхурової залози.- К., 1981.- 168 с.
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – АТЛАС ПО МІКРО- І МАКРОУРОЛОГІЇ.
Львів, 2004.
1. Тема 11. КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПРОСТАТИТУ.
2. Актуальність теми: простатит є дуже поширеним на даний час захворюванням, тому сучасні
погляди на лікування його є необхідними для лікарів-курсантів.
3. Мета і завдання: Вдосконалити знання по діагностиці та лікуванню простатиту у чоловіків
4. Матеріальне забезпечення: навчальні таблиці, історії хвороби, таблиці програмованого
контролю знань курсантів.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
5.1. підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання, визначення вихідного рівня
знань) – 30 хв.
5.2. основний етап (формування професійних знань, вмінь, навичок) – 170 хв.
5.3. заключний етап (контроль і корекція професійних знань, вмінь та навичок, проведення
підсумкового заняття, домашнє завдання) – 40 хв.
6. Зміст заняття:
6.1. Навчальні питання:
1. Причини виникнення простатиту у чоловіків.
2. Класифікація простатиту.
3. Лікування хронічного та гострого простатиту.
1. У вступній частині викладач знайомить лікарів з темою заняття, на якому розглядається питання
простатиту, обґрунтовується значимість знання цієї проблеми для лікарів-урологів.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається класифікація
простатиту.
3. Викладач інформує лікарів про клінічний перебіг простатиту. Розглядається питання діагностики
окремих форм простатиту.
4. У заключному питанні заняття викладач знайомить лікарів з методами лікування простатиту,
акцентуючи увагу на лікуванні статевої дисфункції викликаної запальними процесами простати.
6.2. Контрольні питання:
1. Симптоматика, діагностика та лікування хронічного простатиту.
2. Симптоматика, діагностика та лікування гострого простатиту.
3. Симптоматика, діагностика та лікування абсцесу простати.
4. Ускладнення простатиту.
5. Вплив хронічного простатиту на статеву функцію чоловіків.
6. Лікування статевої дисфункції викликаної запальними процесами простати.
7. Диференційна діагностика.
6.3. Вміння та практичні навики:
1. Вміти обстежити хворого на простатит.
2. Установити діагноз.
3. Призначити комплексне лікування.
6.4. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу:
Усне опитування, перевірка практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення
реферативних повідомлень, аналітична дискусія.
7. Література:
1. Возіанов О.Ф. Урологія. Київ, 1993
3. Возіанов С.О., Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. підручник УРОЛОГІЯ.
“Світ”., Львів, 2003.
5. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. підручник УРОЛОГІЯ, 2002.
6. Кочарян Г. С. Синдром тривожного очікування сексуальної невдачі у чоловіків та його лікування
/ Г.С. Кочарян. – Х. : Основа, 1995. – 279 с.
7. Критерії діагностики та лікування психічних розладів та розладів поведінки у дорослих:
Клінічний посібник. – Х. , 2000. – 256 с.
8. Кришталь В. В. Сексологія: навчальний посібник: в 4-х ч. / В. В. Кришталь, Є.В. Кришталь, Т.В.
Кришталь. – Х. : Фоліо, 2008. – 990 с.
9. Чоловічі статеві розлади : посібник / І.І. Горпинченко, Ю.М. Гурженко, С.В.Возіанова, Д.З.
Воробець, О.В. Шуляк – Львів : Кварт, 2011. – 221 с.
Додаткова література:
Alan W. Partin, Alan J. Wein, et. аll – Campbell Walsh Wein Urology, E-Book (12th ed.) – 2020.
Omar M. Aboumarzouk – Blandy’s Urology, 3rd Edition – 2019.
Philipp Dahm, Roger Dmochowski – Evidence-based Urology, 2nd Edition – 2018
Сексопатологія (сексологія): підручник (ВНЗ IV р. а.) / Є.В. Кришталь, Б.М. Ворнік 2014.
Andrology: Male Reproductive Health and Dysfunction Eberhard Nieschlag, Hermann M. Behre, Susan
Nieschlа Springer Science & Business Media, 2010.
Basics of Human Andrology : A Textbook Anand Kumar & Mona Sharma 2017
Editors: Marco G. Alves, Pedro Fontes Oliveira Series Title: Andrology: Current and Future
Developments 2017.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
Циклу спеціалізації зі спеціальності «Урологія»
Термін навчання 4 місяці
( для лікарів, які не працювали за спеціальністю більше трьох років)
Кількість навчальних годин: лекції – 110год.
Практичні заняття – 320 год.
Семінарські заняття – 114 год.
Самостійна робота – 34 год.
Додаткові дисципліни – 80 год.
Залік – 6 год.
Всього – 630 год.
Кредити ECTS – 21.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА.
Навчальна прогама циклу спеціалізації за спеціальністю «Урологія»
призначена для підготовки лікарів-спеціалістів данного профілю і є
нормативним документом, в якому визначено зміст навчання на циклі та
встановлено вимоги щодо обсягу та рівня професійної підготовки фахівця.
Мета циклу спеціалізації – підготовка лікарів відповідно до вимог
освітньо-кваліфікаційної характеристики лікаря-спеціаліста за спеціальністю
«Урологія».
Термін навчання для лікарів-спеціалістів, які закінчили інтернатуру або
спеціалізацію за спеціальністю «Урологія» 4 місяці.
Зміст програми охоплює весь обсяг неохідних теоретичних знань, умінь і
практичних навичок, визначених для підготовки лікаря-спеціаліста з урології.
Програму побудовано за системо блоків. Основними блоками є 14 курсів
програми. Курс –самостійна частина програми, в якій подано значну за обсягом
інформацію з певної галузі урології або суміжних дисциплін. В процесі навчання
передбачено такі види занять: лекції, семінари та практичні заняття. Планується
поза аудиторна самостійна робота слухачів. При необхадності ця робота
проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує
можливість індивідуального доступу слухача до потрібних дидактичних засобів.
За додатковими програмами включено 8 курсів: з імунології та проблем
СНІДу, організації невідкладної медичної допомоги населенню при
надзвичайних ситуаціях, радіаційної медицини, особливо небезпечних інфекцій,
медичної інформатики, військової медицини, туберкульозу та гуманітарних
аспектів клінічного мислення лікарів.
Факультативно слухачі будуть ознайомлені з історією України, основами
конституційного права громадян України.
Для визначення рівня знань і навичок слухачів програмою передбачені такі
види контролю: після кожного розділу програми проводиться проміжний
контроль, для заключного іспиту використовують атестаційну комп`ютерну
тестову програму, затверджену Міністерством охорони здоров`я України.
Слухачам, які виконали навчальну програму, успішно пройшли атестацію на
визначення рівня знань та практичних навичок та склали комп’ютерний іспит, видається
сертифікат встановленого зразку про присвоєння звання «лікар-спеціаліст» за
спеціальністю «Урологія».
Навчальна програма
циклу спеціалізації за спеціальністю «Урологія»
1. Медико-соціальні та епідеміологічні питання
в урології
1.1. Історія розвитку урології на Україні
1.2. Планування, статистика, організація урологічної
допомоги на Україні.
1.3. Послідовність в роботі поліклінікі та стаціонара.
1.4. Диспансерізація.
1.5. Спеціалізована допомога населенню з фтизіоурології,
уроонкології, урогінекології та сексопатології.
1.6. Тимчасова та тривала непрацездатність.
1.6.1. Експертиза непрацездатності.
1.7. Лікарська етика, деонтологія, законодавчі документи.
1.8. Юридична відповідальність.
1.9. Правові норми.
1.10. Відповідальність медичних працівників за порушення
законодавства.
2. Клінічна анатомія і фізіологія сечостатевих органів.
2.1. Анатомія передньої черевної стінки, поперекової
ділянки та позаочеревинного простору.
2.1.2. Анатомія нирок і сечоводів.
2.1.3. Анатомія надниркової залози.
2.1.4. Анатомія передміхурової залози.
2.1.5. Фасціальні покрови та клітковинні простори органів таза.
2.1.6 Кровопостачання, інервація, лімфатична система.
2.1.7. Анатомія сечового міхура.
2.1.8. Сім`яні пухірці.
2.1.9. Анатомія зовнішніх чоловічих статевих органів та
промежини.
2.2. Фізіологія сечостатевих органів.
2.2.1. Морфологія нирки.
2.2.2. Фізіологія нирки.
2.2.3. Механзм концентрації та розведення сечі.
2.2.4. Клінічна фізіологія сечових шляхів.
2.2.5. Фізіологія сечового міхура.
2.2.6. Клінічна фізіологія чоловічих статевих органів.
1 2
3. Семіотика та методи діагностики в урології.
3.1. Семіотика урологічних захворювань.
3.1.1. Больові відчуття.
3.1.2. Розладнання сечовипускання.
3.1.3. Уросеміотика.
3.2. Діагностика урологічних захворювань.
3.2.1. Фізікальні методи дослідження.
3.2.2. Інструментальні методи дослідження.
3.2.3. Апаратура та інструменти, які застосовуються в сучасній урологічній практиці.
3.2.4. Лабораторні дослідження.
3.2.5. Ультразвукові дослідження.
3.2.6. Рентгенологічні дослідження.
3.2.7. Судинні рентгендослідження.
3.2.8. Комп`ютерна томографія.
3.2.9. Рентгенвізуальні дослідження.
3.2.10. Профілактика та лікування ускладнень.
3.2.11. Радіологічні дослідження.
3.2.12. Реографія.
3.2.13. Електроміографія.
3.2.14. Тепловізійна діагностика.
3.2.15. Магнітно-резонансна томографія.
3.2.16. Ультрахвильова діагностика.
4 Загальні методи консервативного лікування в урології.
4.1. Лікувальне харчування урологічних хворих.
4.2. Протибактеріальне лікування в урології.
4.3. Лікувальна фізкультура.
4.4. Фізіотерапевтичне лікування урологічних хворих.
4.5. Санаторно-курортне лікування.
4.6. Трансфузіологія.
5 Аномалії сечостатевих органів.
5.1. Ембріогенез сечостатевих органів.
5.2. Аномалії нирок та верхніх сечових шляхів.
5.2.3. Аномалії положення.
5.2.4. Аномалії взаємовідношення.
5.2.5. Аномалії структури.
5.3. Аномалії судин.
5.4. Гідронефроз, гідроуретеронефроз.
5.5. Нефроптоз.
5.6. Аномалії сечового міхура та сечівника.
1 2
5.6.1. Аномалії сечового міхура.
5.6.2. Гіпоспадія.
5.6.3. Епіспадія.
5.7 Аномалії статевих органів.
5.7.1. Аномалії статевого члена.
5.7.2. Аномалії яєчка.
5.7.3. Варикоцеле.
6 Неспецифічні запальні захворювання, сечокам`яна хвороба.
6.1. Неспецифічні запальні захворювання нирок та позаочеревинної клітковини.
6.1.1. Гострий пієлонефрит.
6.1.2. Хронічний пієлонефрит.
6.1.3. Паранефрит.
6.1.4. Позаочеревинний фіброз.
6.2. Неспецифічні запальні захворювання сечового міхура та сечівника.
6.2.1. Цистит.
6.2.2. Цисталгія.
6.2.3. Уретрит.
6.3. Неспецифічні запальні захворювання чоловічих статевих органів.
6.3.1. Захворювання статевого члена.
6.3.2. Баланопостит.
6.3.3. Каверніт.
6.3.4. Фімоз, парафімоз.
6.3.5. Фібропластична індурація.
6.3.6. Приапізм.
6.4. Запальні захворювання органів калитки.
6.4.1. Епідидиміт.
6.4.2. Орхіт.
6.4.3. Простатит, везікуліт.
6.4.4. Абсцес передміхурової залози. Перипростатична флегмона.
6.5. Сечокам`яна хвороба.
6.5.1. Каміння нирок та сечоводів.
6.5.2. Консервативні методи лікування сечокам`яної хвороби.
6.5.3. Профілактика та метафілактика сечокам`яної хвороби.
6.5.4. Санаторно-курортне лікування.
6.5.5. Каміння сечового міхура, передміхурової залози,
сечівника.
6.5.6 Ускладнення сечокам`яної вороби.
6.5.7. Експертиза непрацездатності при неспецифічних
запальних прцесах та сечокам`яної хворобі.
7. Фтизіоурологія.
7.1. Туберкульоз нирок та сечових шляхів.
7.1.1. Частота.
7.1.2. Етіологія.
7.1.3. Патогенез.
7.1.4. Патологічна анатомія.
7.1.5. Класифікація.
7.1.6. Клінічні прояви, атипові форми.
7.1.7. Особливості перебігу туберкульозу нирок та сечових шляхів у дітей.
7.2. Сполучні форми хвороби.
7.2.1. Діагностика.
7.2.2. Наслідки та ускладнення захворювання.
7.2.3. Консервативне лікування.
7.2.4. Хірургічне лікування.
7.3. Туберкульоз чоловічих статевих органів.
7.3.1. Клінічни прояви.
7.3.2. Діагностика.
7.3.3. Консервативне лікування.
7.3.4. Хірургічні методи лікування.
8 Ушкодження органів сечостатевої системи.
8.1. Ушкодження нирок та сечоводів.
8.1.1. Ушкождення нирок.
8.1.2. Ушкождення сечоводів.
8.2. Ушкодження сечового міхура.
8.2.1. Причини та механізм ушкоджень.
8.2.2. Класифікація.
8.2.3. Сочетані ушкодження.
8.2.4. Клінічні появи.
8.2.5. Діагностика.
8.2.6. Лікування.
8.2.7. Дренування сечового міхура та позаочеревинного простору.
8.2.8. Ускладнення та їх лікування.
8.2.9. Сторонні тіла сечового міхура.
8.2.10. Хімічні опіки сечового міхура.
8.3. Ушкодження сечівника.
8.3.1. Механізм ушкоджень.
8.3.2. Класифікація.
8.3.3. Патологічна анатомія.
8.3.4. Клінічні прояви.
8.3.5. Діагностика.
8.3.6. Методи лікування.
8.3.7. Ускладнення.
8.3.8. Стриктура сечівника.
1 2
8.3.9. Лікування ускладнень.
8.3.10. Сторонні тіла сечівника.
8.4. Ушкодження чоловічих статевих органів.
8.4.1. Ушкодження статевого члена.
8.4.2. Класифікація.
8.4.3. Невідкладна допомога. Хірургічне лікування.
8.5. Ушкодження органів калитки.
8.5.1. Відкриті та закриті.
8.5.2. Вивих яєчка, перекрут сім`яного канатика.
9 Уроонкологія.
9.1. Пухлини нирок, надниркової залози, сечоводів.
9.1.1. Пухлини паренхіми нирок.
9.1.2. Пухлини верхнів сечових шляхів.
9.1.3. Пухлини надниркової залози та позаочеревинного простору.
9.2. Пухлини сечового міхура та сечівника.
9.2.1. Пухлини сечового міхура.
9.2.2. Пухлини сечівника.
9.3. Пухлини передміхурової залози.
9.3.1. Аденома передміхурової залози.
9.3.2. Рак передміхурової залози.
9.4. Пухлини зовнішніх статевих органів.
9.4.1. Пухлини яєчка та його придатка.
9.4.2. Пухлини статевого члена.
10 Урогінекологія.
10.1. Вагітгість і урологічні захворювання.
10.1.1. Вагітність при аномаліях сечових органів.
10.1.2. Гострий пієлонефрит вагітних.
10.1.3. Вагітність при сечокам`яній хворобі.
10.1.4. Вагітність і туберкульоз сечових органів.
10.2. Ушкодження сечових органів під час гінекологічних та
акушерських операціях.
10.2.1. Ушкодження сечоводів.
10.2.2. Ушкодження сечового міхура.
10.3. Сечостатеві нориці та нетримання сечі.
10.3.1. Міхурово-піхв`яні нориці.
10.3.2. Сечоводо-піхв`яні нориці.
10.3.3. Нетримання сечі.
11. Андрологія та сексопатологія.
11.1. Бесплідність у чоловіків.
11.1.1. Етіологія.
11.1.2. Патогенез.
11.1.3. Класифікація.
11.1.4. Діагностика.
11.1.5. Методи лікування.
11.1.6. Профілактика.
11.2. Сексопатологія.
11.2.1. Етіологія.
11.2.2. Патогенез.
11.2.3. Класифікація.
11.2.4. Діагностика.
11.2.5. Клінічні прояви.
11.2.6. Методи лікування.
12. Оперативна урологія.
12.1. Знечулення, інтенсивна терапія та реанімація в урології.
12.1.1. Знечулення в урології.
12.1.2. Передопераційна підготовка хворих.
12.1.3. Післяопераційне лікування хворих.
12.1.4. Інтенсивна терапія та реанімація в урології.
12.2. Хірургія сечостатевих органів.
12.2.1. Операції на нирках та сечоводах.
12.2.2. Операції на сечовому міхурі.
12.2.3. Операції на сечоводі.
12.2.4.. Уретротомія.
12.2.5. Операції на зовнішних статевих органах.
12.2.6. Операції на передміхуровій залозі.
12.3. Малоінвазивні методики оперативних втручань в урології
12.3.1. Ендоскопічні методики оперативних втручань на сечовидільних шляхах.
12.3.2. Ендоскопічні методики оперативних втручань на передміхуровій залозі.
12.3.3 Лапароскопічні оперативні втручання в урології
13. Нефрологія.
13.1. Гостра ниркова недостатність (ГНН).
13.1.1. Етіологія.
13.1.2. Патогенез.
13.1.3. Класифікація.
13.1.4. Клінічні прояви.
13.1.5. Діагностика.
13.1.6. Лікування.
13.1.7. Показання до лікування гемодіалізом.
13.1.8. Профілактика гострої ниркової недостатності.
13.2. Хронічна ниркова недостатність (ХНН).
13.2.1. Етіологія.
13.2.2. Патогенез.
13.2.3. Класифікація.
13.2.4. Клінічні прояви.
13.2.5. Діагностика.
13.2.6. Консервативне лікування.
13.2.7. Показання до методів позаниркового очишення крові.
13.2.8. Показання до пересадки нирки.
13.3. Нефрогенна гіпертонія.
13.3.1. Етіологія.
13.3.2. Патогенез.
13.3.3. Класифікація.
13.3.4. Клінічні прояви.
13.3.5. Діагностика.
13.3.6. Методи лікування.
14 Невідкладні стани
14.1 Гостра крововтрата в урологічних хворих.
14.1.1. Діагностика, механізми виникнення.
14.1.2. Допомога на різних етапах.
14.2. Септичний стан в урологіних хворих
14.2.1. Діагностика, механізми виникнення.
14.2.2. Допомога на різних етапах.
14.3. Бактеріємічний шок.
14.3.1. Діагностика, механізми виникнення
14.3.2. Допомога на різних етапах.
14.4. Уросепсіс
14.4.1. Діагностика, механізми виникнення
14.4.2. Допомога на різних етапах.
14.5. Догоспітальна допомога при гіпертермічних, гіпотермічних пошкодженнях
урологічних хворих.
14.6. Догоспітальна допомога при гострих отруєннях, харчових токсікоінфекціях,
інфекційно-токсичному шоці у урологічних хворих.
14.7. Краш-синдром
14.7.1. Діагностика, механізми виникнення
4.7.2. Допомога на різних етапах.
Додаткові програми.
15.1 Організація екстреної медичної допомоги населенню при надзвичайних
ситуаціях.
15.2. Медико-тактична характеристика катастроф мирного часу та стихійних лих.
15.3. Основні принципи організації медичної допомоги
уражених хірургічного профілю в надзвичайних ситуаціях.
15.4. Основи організації служби екстреної медичної допомоги та лікувально-
евакуаційного забеспечення ураженного населення у надзвичайних ситуаціях.
16.1. Логічні основи клінічного мислення.
16.2. Шляхи та напрями гуманізації медицини в Україні.
Особливості сучасного етапу розвитку України.
16.3. Людина і медицина. Людина як психосоматична єдність.
16.4. Здоров`я як соціально-культурна і загальномедична проблема.
16.5. Трансформація типу патології в сучасних умовах.
17.1. Проблеми СНІДу та вірусних гепатитів
17.1.1. Роль ретровірусів у патології людини.
17.1.2. Етіологія, патогенез,епідеміологія, профілактика та принципи лабораторної
діагностики СНІДу.
17.1.3 Питання імунопрофілактики
17.1.4 Протидія насильства в сім`ї
РОБОЧА ПРОГРАМА
Рання діагностика та основні аспекти лікування окоурологічної
патології. ( Для сімейних лікарів).
Кількість навчальних годин: лекції – 6 год
практичні заняття – 20 год
семінарські заняття – 18 год
самостійна робота – 34 год
залік – 4 год
додаткові дисципліни – 8 год
всього – 90 годин.
Кредити ECTS – 3.
Мета і завдання циклу:
удосконалення знань сімейних лікарів з питань сучасної
діагностики, клінічному перебігу, лікуванню хворих з онкоурологічною патологією,
Вивчити сучасний стан проблем, прогноз та працездатність.
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Тема: Етіологія, клініка, діагностика сечокам’яної хвороби.
Сечокам’яна хвороба – етіологічні чинники розвитку. Значення змін у pH сечі
у розвитку сечокам’яної хвороби. Етіологія, клініка, діагностика сечокам’яної
хвороби. Поняття та причини цистинурії, гліцинурії, ксантинурії, оксалурії, уратурії
генералізованої аміноацидурії, галактоземії, фруктоземії. Нирковий тубулярний
ацидоз, як причина розвитку сечокам’яної хвороби. Аномалії сечовивідних шляхів у
розвитку сечокам’яної хвороби. Інші причини сечокам’яної хвороби – процеси, що
зумовлюють обтурацію сечових шляхів, нейрогенні захворювання (дискінезії)
сечових шляхів, запальні й паразитарні ураження сечових шляхів, сторонні тіла в
сечових шляхах, травми, кліматичні й географічні чинники, порушення харчування,
вітамінного балансу.
Хімічний склад каменів – камені з оксалатів кальцію, фосфатні камені
(фосфати), фосфатно-магнієві та карбонатні (карбонати) камені, урати, цистинові,
холестеринові камені, білкові камені. Значення величини, форми та локалізації
каменя. Патоморфологія. Зміни в нирках при сечокам’яній хворобі. Розширення
чашечково-мискової системи, запальні зміни.
Клінічна картина. Основні симптоми сечокам’яної хвороби. Біль, анурія,
гематурія. Клінічний перебіг захворювання. Гостра недостатність нирок при
сечокам’яниій хворобі. Діагностичні методи при сечокам’яниій хворобі.
Загальноклінічні дослідження. Ультразвукові, рентгенологічні та радіонуклідні
методи дослідження. Диференціальна діагностика.
Тема: Сучасні методи діагностики сечокам’яної хвороби.
Сучасні діагностичні методи при сечокам’яниій хворобі. Загально клінічні
методи дослідження. Ультразвукові, рентгенологічні та радіонуклідні методи
дослідження. Оглядова, екскреторна урографії, ретроградна уретеропієлографія.
Ретроградна пневмо- і пієлографія. Методика введення рентген контрастної
речовини. Основи дешифровки рентгенологічного знімку при діагностиці
сечокам’яної хвороби. Ультразвукове сканування нирок та сечового міхура.
Сканографія і сцинтиграфія. Комп’ютерна томографія – покази до застосування.
Хромоцистоскопія. Ниркова ангіографія.
Тема: Ниркова коліка. Діагностика, диференційна діагностика, тактика
лікування.
Етіологія і патогенез ниркової коліки. Клінічні прояви ниркової коліки. Точки
іррадіації болю. Основні діагностичні методи. Зміни в загальному аналізі сечі та
крові. Ультразвукова та рентгенологічна картина при нирковій коліці. Диференційна
діагностика ниркової коліці із: гострим апендицитом, гострим процесом у черевній
порожнині, гострою непрохідністю кишок, гострим холециститом, гострим
панкреатитом, проривом виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, туберкульозом
нирки і сечовода, тазовим флеболітом.
Тактика лікування при нирковій коліці. Методи знеболення. Покази до
катетеризації сечоводу. Методика новокаїнової блокади сім’яного канатика у
чоловіків. Покази до оперативного втручання. Профілактика рецидивів ниркової
коліки.
Тема: Камені нирок, сучасні методи лікування.
Сучасні методи лікування каменів нирок. Вибір тактики лікування каменів
нирок враховуючи їхній хімічний склад, розмір і локалізацію. Методи знеболення
при больовому синдромі. Стимуляція діурезу. Літолітична терапія при лікування
каменів нирок. Основні групи препаратів. Методи подрібнення каменів.
Екстракорпоральна шокохвильова літотрипсія – покази та методика виконання.
Перкутанна ультразвукова літотрипсія. Оперативне лікування при каменях нирок.
Показання до відкритої операції. Органозберігаючі операції – видалення каменя,
резекція нирки. Доступи до нирки: Федоровим, Бергманом-Ізраелем,
задньолатеральний, задньомедіальний, міжм’язовий, задній косопоперечний з
пересіканням широкого м’яза спини, передній міжм’язовий за Погорєлком. Методи
профілактики і метафілактики каменів нирок.
Тема: Камені сечоводів, клінічні прояви. Діагностика і лікування.
Основні клінічні прояви каменів сечоводів. Клінічний перебіг захворювання.
Точки іррадіації болю. Методи знеболення при больовому синдромі. Диференційна
діагностика каменів сечоводів. Сучасні діагностичні методи. Зміни в загальному
аналізі сечі та крові. Ультразвукова та рентгенологічна картина при каменях
сечоводів. Комп’ютерна томографія – покази до виконання. Тактика лікування.
Медикаментозна терапія – стимуляція діурезу, протибольова, спазмолітична,
протизапальна, літолітична. Методи видалення та подрібнення каменів. Покази до
хірургічного лікування. Методика уретеролітотомії, можливі ускладнення.
Застосування екстракорпоральної шокохвильової та перкутанної ультразвукової
літотрипсії. Профілактика виникнення каменів сечоводів.
Тема: Камені сечового міхура. Етіопатогенез. Клінічні прояви. Діагностика
лікування.
Етіологія та патогенез камені сечового міхура. Сучасна класифікація. Клінічна
картина та перебіг захворювання. Методи діагностики каменів сечового міхура –
цистоскопія, ультрасонографія, рентгенографія, цистографія, пневмо-цистографія.
Диференційна діагностика із цистиом, доброякісною гіперплазією простати,
звуженням сечівника. Методи лікування. Оперативні методи видалення конкременту
– літотрипсія, покази, хід операції. Ведення хворого у післяопераційному періоді.
Лікування гострого запального процесу спричиненого каменем сечового міхура.
Методи ліквідації каменів дивертикула сечового міхура. Профілактика виникнення
каменів сечового міхура.
Тема: Камені передміхурової залози і сечівника. Етіопатогенез. Прояви.
Діагностика і лікування.
Етіологія та патогенез каменів передміхурової залози та сечівника. Переважна
локалізація каменів. Клінічні прояви захворювання. Вплив каменів передміхурової
залози на статеву функцію чоловіків. Сучасні методи діагностики каменів
передміхурової залози та сечівника. Загально клінічні методи обстеження. Пальцеве
ректальне дослідження. Ультрасонографічна та рентгенографічна картина.
Консервативні і оперативні методи лікування. Лікування гострих запальних процесів
викликаних каменем – простатиту та уретриту. Профілактика виникнення каменів
сечового міхура.
Тема: Запальні ускладнення сечокам’яної хвороби. Патогенез, клініка,
лікування та профілактика.
Причини та механізм розвитку запальних ускладнень сечокам’яної хвороби.
Класифікація. Основні клінічні прояви та перебіг. Залежність розвитку запального
ускладнення від локалізації каменю. Основні діагностичні методи. Зміни в
загальному аналізі сечі та крові. Бактеріологічне дослідження сечі та
антибіотикограма. Ультразвуковий, рентгенологічний, радіонуклідні методи
дослідження. Покази до виконання комп’ютерної томографії. Тактика лікування,
основні групи препаратів. Сучасні схеми протизапальної терапії. Оперативне
лікування гострих запальних процесів – паранефрит, піонефроз, абсцес, карбункул
нирки. Профілактика запальних ускладнень сечокам’яної хвороби.
Тема: Калькульозний пієлонефрит як ускладнення сечокам’яної хвороби.
Принципи діагностики і лікування.
Етіопатогенез калькульозного пієлонефриту. Кореляція розмірів конкременту
та часу його перебування в нирковій мисці із розвитком калькульозного
пієлонефриту. Клінічна картина та перебіг захворювання. Діагностика. Патологічні
зміни в загальному аналізі сечі та крові. Застосування ультразвукового,
рентгенологічного, радіонуклідного методів дослідження. Комп’ютерна томографія.
Тактика лікування, основні групи препаратів. Поетапні схеми терапії. Оперативне
лікування гострих калькульозного пієлонефриту. Профілактика калькульозного
пієлонефриту.
Тема: Кораловидні камені нирок. Виникнення, діагностика.
Механізм та причини виникнення кораловидних каменів нирок. Класифікація
кораловидних каменів. Клінічні прояви. Сучасні діагностичні методи. Зміни в
загальному аналізі сечі та крові. Ультразвукова та рентгенологічна картина при
кораловидних каменях нирок. Оглядова, екскреторна урографії, ретроградна
уретеропієлографія. Диференційна діагностика. Тактика лікування при
кораловидних каменях нирок. Покази до оперативного лікування. Доступи до нирки.
Пієлолітотомія – хід оперативного втручання. Види нефротомій. Ліквідація
запального процесу в післяопераційному періоді. Профілактика виникнення
кораловидних каменів нирок.
Тема: Консервативні методи лікування сечокам’яної хвороби.
Сучасні консервативні методи лікування сечокам’яної хвороби. Лікування
больового синдрому. Спазмолітична терапія. Методика новокаїнової блокади
сім’яного канатика у чоловіків. Принципи підвищення діурезу. Фітопрепарати та
настої сечогінних засобів. Літолітична терапія. Основні групи препаратів. Покази та
методи підлужнення сечі. Протизапальна терапія при розвитку запальних
ускладнень. Значення дієтотерапії у лікуванні сечокам’яної хвороби. Дієта у
залежності від хімічного складу каменю. Слабомінералізовані води. Покази до
оперативного втручання при неефективності консервативної терапії.
Тема: Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби.
Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби у сучасному лікуванні
сечокам’яної хвороби. Покази до застосування ендоскопічного оперативного
втручання. Види ендоскопічних операцій. Необхідне технічне забезпечення для
виконання ендоскопічного втручання. Види доступів до нирки та сечоводу. Хід
операції при видаленні каменю нирки. Можливі труднощі та ускладнення операції.
Метод ендоскопічного видалення каменів сечоводу – хід операції, ускладнення.
Технічні особливості, труднощі та переваги ендоскопічних оперативних втручань
при сечокам’яній хворобі. Профілактика та лікування ускладнень.
Тема: Операції на нирках і сечоводах у лікуванні сечокам’яної хвороби.
Оперативні доступи.
Операції на нирках і сечоводах у лікуванні сечокам’яної хвороби. Покази до
оперативного втручання на нирці з приводу сечокам’яної хвороби. Доступи до нирки:
Федоровим, Бергманом-Ізраелем, задньолатеральний, задньомедіальний,
міжм’язовий, задній косопоперечний з пересіканням широкого м’яза спини, передній
міжм’язовий за Погорєлком. Методика та хід виконання операції. Можливі
ускладнення та їх профілактика і лікування. Покази до оперативного втручання на
сечоводах при лікуванні сечокам’яної хвороби. Доступи до сечоводів:
позаочеревинні, черезочеревинні та комбіновані. Доступи за Федоровим, Цулукідзе,
Дерев’янко, Пироговим. Хід оперативного втручання. Лікування післяопераційних
ускладнень. Ведення хворих в післяопераційному періоді.
Тема: Санаторно-курортне лікування при сечокам’яній хворобі.
Принципи санаторно-курортного лікування при сечокам’яній хворобі. Методи
підвищення діурезу та виведення солей з організму. Режим перебування хворих на
санаторно-курортному лікуванні сечокам’яної хвороби. Значення дієти у лікуванні
сечокам’яної хвороби. Слабомінералізовані води: Єсентуки, Нафтуся, Саїрме,
Смирновська, Слав’яновська, Боржомі, Доломітний нарзан, Арзні. Фізіопроцедури
при лікуванні сечокам’яної хвороби. Принципи профілактики рецидиву сечокам’яної
хвороби, а також больового синдрому. Терапевтичний ефект перебування хворих з
сечокам’яною хворобою на санаторно-курортному лікуванні.
Тема: Профілактика і метафілактика сечокам’яної хвороби.
Комплекс реабілітаційних заходів щодо запобігання розвитку сечокам’яної
хвороби: лікування порушень обміну, які зумовлюють утворення каменів; боротьба
з інфекцією сечових шляхів (призначення тривалої цілеспрямованої
антибактеріальної терапії з урахуванням чутливості мікрофлори сечі); ліквідація
порушень систем зсідання і протизсідання крові, ліпідного, білкового та
вуглеводного обмінів тощо; підтримування відносної густини сечі на необхідному
рівні; зменшення концентрації солей у сечі, підвищення їх розчинності і посилення
виведення з організму (з урахуванням функції нирок, рН сечі, хімічного складу
каменя, віку хворого, стану інших органів і систем тощо); санаторно-курортне
лікування; працевлаштування хворих на хронічну недостатність нирок. Важливість
диспансерного нагляду хворих на сечокам’яну хворобу.
РОБОЧА ПРОГРАМА
Тематичного удосконалення за темою «Лапароскопія в урології»
Кількість навчальних годин: лекції – 6 год.
Практичні заняття – 20 год.
Семінарські заняття – 18 год.
Самостійна робота – 34 год.
Додаткові дисципліни – 8 год.
Залік – 4 год.
Кредити ECTS – 3.
Мета і завдання курсу:
оволодіння лікарями-слухачами навиків застосування
сучасних лапароскопічних методик в урологічній практиці, знань особливостей
анатомії та фізіології сечовидільної та чоловічої статевої системи, етіології та
патогенезу основних урологічних захворювань, їх симптоматикою та діагностикою.
Ознайомлення з показами, протипоказами, можливими ускладненнями та їх
профілактикою в застосуванні лапароскопічних методик.
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Історія розвитку лапароскопії.
• Основні принципи лапароскопічних технологій.
• Технічне забезпечення для виконання лапароскопії.
• Інсуфлятори для створення пневмоперитонеуму.
• Балонні дилятатори для ретроперитонеального та екстраперитонеального
доступу.
• Відеообладнання та джерела світла.
• Різновиди троакарів.
• Електрохірургічні інструменти. «Ligasure», «Harmonic».
• Лапароскопічні хірургічні інструменти.
• Основні принцими роботи з лапароскопічними інструментами.
• Різні техніки лапароскопічних швів.
• Робота на лапароскопічному тренажері.
• Принципи гемостазу при лапароскопічних операціях.
• Урологічні патології, що потребують хірургічного лікування (класифікація,
етіопатогенез, клініка, діагностика, лікування).
• Покази та протипокази до лапароскопічного методу хірургічного лікування
урологічних патологій.
• Підготовка хворого до лапароскопічної операції.
• Антибіотикопрофілактика при застосуванні лапароскопічних методів лікування.
• Організаційна структура операційної.
• Вкладання хворого на операційному столі при застосуванні лапароскопічних
методів.
• Методи встановлення першого троакара.
• Лапароскопічні методики лікування варикоцелє.
• Лапароскопічні методики лікування крипторхізму.
• Лапароскопічні методики доступу до нирки.
• Лапароскопічні методики пієлопластики при аномаліях розвитку.
• Лапароскопічні методики пієлолітотомії та уретеролітотомії.
• Лапароскопічні методики нефропексії.
• Лапароскопічні методики нефректомії.
• Лапароскопічні методики радикальної нефректомії.
• Лапароскопічні методики нефруретеректомії.
• Лапароскопічні методики резекції нирки.
• Лапароскопічні методики доступу до органів тазу.
• Лапароскопічні методики дивертикулектомії сечового міхура.
• Лапароскопічні методики лікування нориць сечовивідних органів.
• Лапароскопічні методики ретроперитонеальної та тазової лімфаденектомії.
• Лапароскопічні методики радикальної цистектомії.
• Лапароскопічні методики радикальної простатектомії.
• Профілактика ускладнень лапароскопічних операцій та їх усунення.
РОБОЧА ПРОГРАМА
Неспецифічні запальні захворювання органів сечостатевої системи.
Нетримання сечі. ( Для сімейних лікарів).
Кількість навчальних годин: лекції – 6 год
практичні заняття – 20 год
семінарські заняття – 18 год
самостійна робота – 34 год
іспит – 4 год
додаткові дисципліни – 8 год
всього – 90 годин.
Кредити ECTS – 3.
Мета і завдання циклу:
удосконалення знань лікарів-урологів з питань етіології, патогенезу
та сучасної діагностики і лікування неспецифічних запальних захворювань органів
сечостатевої системи та нетримання сечі.
Рекомендований план проведення практичних занять:
1Етіологія та патогенез неспецифічних запальних
захворювань органів сечостатевої системи.
2 Фізикальні, лабораторні та інструментальні методи
дослідження в урології неспецифічних запальних
захворювань органів сечостатевої системи.
3 Роль рентгенологічних методів діагностики та
УЗД для діагностики неспецифічних запальних
захворювань органів сечостатевої системи та
нетримання сечі.
4 Принципи антибактеріального лікування
неспецифічних запальних захворювань органів
сечостатевої системи.
5 Гострий пієлонефрит: клініка та лікування.
6 Хронічний пієлонефрит: клініка та лікування.
7 Цистит: клініка та лікування.
8 Клініка, діагностика та лікування уретритів.
Захворювання чоловічого статевого члена.
9 Орхоепідидиміт: клініка, діагностика та лікування.
10 Простатит.
11 Оперативне лікування запальних захворюваннях
органів сечостатевої системи: нефректомія,
декапсуляцїя нирки, нефростомія, та стентування
нирки. Оперативні доступи.
12 Віддалені наслідки перенесених неспецифічних
запальних захворювань органів сечостатевої
системи.
13 Етіологія та патогенез виникнення нетримання сечі.
14 Фізикальні, лабораторні та інструментальні методи
дослідження в урології при нетриманні сечі.
15 Принципи лікування нетримання сечі.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для занять з слухачами циклу ТУ м. Луцьк
“Онкоурологія”
Кількість навчальних годин: лекції – 12, семінарські заняття – 20,
практичні заняття – 40, самостійна робота – 36,
додаткові програми – 12
Разом – 120
Кредити ECTS – 4,0
ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА , КЛІНІКА ТА ЛІКУВАННЯ.
2. Актуальність теми: Доброякісні та злоякісні захворювання нирок набули за останні
роки значного поширення, тому від лікарів вимагається доскональне знання клініки,
методів діагностики та лікування їх, а також знання попередження таких захворювань.
Пухлини нирки в дорослих складають 2-3% всіх новоутворень. Переважний вік хворих 55-
60 років. Чоловіки хворіють на рак нирки в 2 рази частіше.
3. Мета заняття: Навчитися класифікації, діагностиці, клінічному перебігу, лікуванню
хворих із доброякісними та злоякісними захворюваннями нирок.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 210 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 20 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання доброякісних та злоякісних захворювань нирок,
обґрунтовується значимість знання пухлин вказаних органів.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається
класифікація доброякісних та злоякісних захворювань нирок. Подається
класифікація злоякісних пухлин згідно системи TNM.
3. Розглядається класифікація згідно гістологічної будови та ступеню диференціації
доброякісних та злоякісних захворювань нирок.
4. Викладач інформує студентів про клінічний перебіг доброякісних та злоякісних
захворювань нирок. Розглядається питання діагностики окремих доброякісних та
злоякісних пухлин нирок на підставі клініко-рентгенологічного обстеження хворого.
5. Викладач знайомить студентів з методами консервативного та оперативного
лікування доброякісних та злоякісних захворювань нирок.
6. Вивчається питання метастазування злоякісних захворювань нирок.
7. Розглядається прогноз при різних типах доброякісних та злоякісних захворювань
нирок.
8. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
9. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
10. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез доброякісних і злоякісних захворювань нирок.
2. Класифікація аденоми нирки:
а) за цитологічними особливостями:
– світлоклітинна,
– базофільна,
– еозинофільна,
– зернистоклітинна,
– змішана
б) за будовою пухлини:
– солідна,
– тубулярна,
– папілярна,
– кістозна,
– змішана
в) за кількістю:
– солітарна,
– множинна з однобічним ураженням,
– множинна з двобічним ураженням
3. Класифікація пухлинних захворювань нирок згідно системи TNM.
4. Симптоматика доброякісних і злоякісних захворювань нирок.
5. Сучасна діагностика пухлин нирок:
а) лабораторна діагностика
б) ультразвуковий метод
в) рентгенологічні методи
г) магнітно-резонансна томографія
д) комп’ютерна томографія
ж) радіоізотопні методи
з) КТ і МРТ
е) пункційна біопсія
6. Консервативне лікування доброякісних і злоякісних захворювань нирок.
7. Оперативне лікування пухлин нирок.
8. Прогноз та виживання при пухлинних захворюваннях нирок.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко-лабораторного, рентгенологічного,
ультразвукового, гістологічного обстежень, правильно визначити ту чи іншу пухлину
нирки, сформулювати правильний діагноз і визначити адекватне лікування тієї чи іншої
пухлини.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро- і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151-171.
6. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.- М., 1975.- 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.- М., 1983.- 192 с.
1.Тема 2. ДОБРОЯКІСНІ ТА ЗЛОЯКІСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПОРОЖНИСТОЇ СИСТЕМИ
НИРОК. ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА , КЛІНІКА ТА ЛІКУВАННЯ.
2. Актуальність теми: Доброякісні та злоякісні захворювання порожнистої системи нирок
за останні роки нирок набули значного поширення, тому від лікарів вимагається
доскональне знання клініки, методів діагностики та лікування їх, а також знання
попередження таких захворювань.
3. Мета заняття: Навчитися класифікації, діагностиці, клінічному перебігу, лікуванню
хворих із доброякісними та злоякісними захворюваннями порожнистої системи нирок.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 190 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 40 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання доброякісних та злоякісних захворювань порожнистої
системи нирок, обґрунтовується значимість знання пухлин вказаних органів.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається
класифікація доброякісних та злоякісних захворювань порожнистої системи нирок.
Подається класифікація злоякісних пухлин порожнистої системи нирок згідно
системи TNM.
3. Викладач інформує студентів про клінічний перебіг доброякісних та злоякісних
захворювань порожнистої системи нирок. Розглядається питання діагностики
окремих доброякісних та злоякісних пухлин порожнистої системи нирок на підставі
клініко-рентгенологічного обстеження хворого.
4. Викладач знайомить студентів з методами консервативного та оперативного
лікування доброякісних та злоякісних захворювань порожнистої системи нирок.
5. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
6. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
7. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез доброякісних і злоякісних захворювань порожнистої системи нирок.
2. Класифікація пухлин ниркової миски:
а) епітеліальні
– перехідно-клітинна папілома
– перехідно-клітинний рак
– плоско клітинний рак
– аденокарцинома
– недиференційований рак
б) неепітеліальні
– доброякісні (фіброма, нейрофіброма, ангіома, ліпома)
– злоякісні (саркоми)
в) вторинні пухлини
3. Класифікація пухлинних захворювань порожнистої системи нирок згідно системи
TNM.
4. Симптоматика доброякісних і злоякісних захворювань порожнистої системи
нирок.
5. Сучасна діагностика пухлин порожнистої системи нирок:
а) лабораторна діагностика
б) ультразвуковий метод
в) рентгенологічні методи
г) магнітно-резонансна томографія
д) комп’ютерна томографія
ж) радіоізотопні методи
з) КТ і МРТ
е) пункційна біопсія
6. Консервативне лікування доброякісних і злоякісних захворювань порожнистої
системи нирок.
7. Оперативне лікування пухлин порожнистої системи нирок.
8. Прогноз при пухлинних захворюваннях порожнистої системи нирок.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко-лабораторного, рентгенологічного,
ультразвукового, гістологічного обстежень, правильно визначити ту чи іншу пухлину
порожнистої системи нирки, сформулювати правильний діагноз і визначити адекватне
лікування тієї чи іншої пухлини.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро- і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151-171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.- М., 1975.- 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.- М., 1983.- 192 с.
ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА , КЛІНІКА ТА ЛІКУВАННЯ.
2. Актуальність теми: Доброякісні та злоякісні захворювання сечоводів за останні роки
нирок набули значного поширення, тому від лікарів вимагається доскональне знання
клініки, методів діагностики та лікування їх, а також знання попередження таких
захворювань.
3. Мета заняття: Навчитися класифікації, діагностиці, клінічному перебігу, лікуванню
хворих із доброякісними та злоякісними захворюваннями сечоводів.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 210 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 20 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання доброякісних та злоякісних захворювань сечоводів,
обґрунтовується значимість знання цих пухлин.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається
класифікація доброякісних та злоякісних захворювань сечоводів. Подається
класифікація злоякісних пухлин згідно системи TNM.
3. Розглядається класифікація згідно гістологічної будови та ступеню диференціації
доброякісних та злоякісних захворювань сечоводів.
4. Викладач інформує студентів про клінічний перебіг доброякісних та злоякісних
захворювань сечоводів. Розглядається питання діагностики окремих доброякісних та
злоякісних пухлин сечоводів на підставі клініко-рентгенологічного обстеження
хворого.
5. Викладач знайомить студентів з методами консервативного та оперативного
лікування доброякісних та злоякісних захворювань сечоводів.
6. Розглядається прогноз при різних типах доброякісних та злоякісних захворювань
сечоводів.
7. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
8. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
9. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез доброякісних і злоякісних захворювань сечоводів.
2. Класифікація пухлин сечоводів.
3. Класифікація пухлинних сечоводів згідно системи TNM.
4. Симптоматика доброякісних і злоякісних захворювань сечоводів.
5. Сучасна діагностика пухлин сечоводів:
а) лабораторна діагностика
б) ультразвуковий метод
в) рентгенологічні методи
г) магнітно-резонансна томографія
д) комп’ютерна томографія
ж) радіоізотопні методи
з) КТ і МРТ
6. Консервативне лікування доброякісних і злоякісних захворювань сечоводів.
7. Оперативне лікування пухлин сечоводів.
8. Прогноз при пухлинних захворюваннях сечоводів.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко-лабораторного, рентгенологічного,
ультразвукового, гістологічного обстежень, правильно визначити ту чи іншу пухлину
сечоводів, сформулювати правильний діагноз і визначити адекватне лікування тієї чи іншої
пухлини.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро- і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151-171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.- М., 1975.- 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.- М., 1983.- 192 с.
Тема 4. ДОБРОЯКІСНІ ТА ЗЛОЯКІСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СЕЧОВОГО МІХУРА.
ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА , КЛІНІКА ТА ЛІКУВАННЯ.
2. Актуальність теми: На фоні значного загального збільшення онкозахворюваності
відзначається приріст захворюваності на рак сечового міхура (РСМ). В Україні в 2000 році
РСМ склав 9,6 на 100 000 населення. Летальність до 1 року – 33,6%, 5 річне виживання –
38%. Спеціальним методом лікування охоплено тільки 61,6%. В Донецькій області
показники гірші, ніж в середньому по Україні. Захворюваність 10,6 на 100 000, смертність
до року – 37,3%, спеціальним лікуванням охоплено 58,5%. Важливою стороною проблеми є
низька ефективність лікування хворих із-за пізнього і несвоєчасного звертання і виявлення.
Однією з причин даної ситуації можуть бути недостатні знання питання лікарями різних
спеціальностей. Знання патології і раціональне використання лікувально-діагностичного
обладнання дозволяє суттєво покращити ситуацію.
3. Мета заняття: Навчитися класифікації, діагностиці, клінічному перебігу, лікуванню
хворих із доброякісними та злоякісними захворюваннями сечового міхура.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 200 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 30 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура,
обґрунтовується значимість знання пухлин цього органу.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається
класифікація доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура. Подається
класифікація злоякісних пухлин згідно системи TNM.
3. Розглядається класифікація згідно гістологічної будови та ступеню диференціації
доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура.
4. Викладач інформує студентів про клінічний перебіг доброякісних та злоякісних
захворювань сечового міхура. Розглядається питання діагностики окремих
доброякісних та злоякісних пухлин нирок на підставі клініко-рентгенологічного
обстеження хворого.
5. Викладач знайомить студентів з методами консервативного та оперативного
лікування доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура.
6. Вивчається питання метастазування злоякісних захворювань сечового міхура та
віддалені результати лікування.
7. Розглядається прогноз та канцероспецифічне виживання при різних типах
доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура.
8. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
9. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
10. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез доброякісних і злоякісних захворювань сечового міхура.
2. Класифікація доброякісних і злоякісних захворювань сечового міхура:
а) епітеліальні
– перехідно-клітинна папілома
– перехідно-клітинна папілома, інвертований тип
– плоско клітинна папілома
– перехідно-клітинний рак
– вид перехідно-клітинного раку:
• з плоскоклітинною метаплазією
• з залозистою метаплазією
• з плоскоклітинною і залозистою метаплазією
– плоскоклітинний рак
– аденокарцинома
– недиференційований рак
б) неепітеліальні
– доброякісні (фіброма, нейрофіброма, ангіома, ліпома)
– злоякісні (саркоми)
• рабдоміосаркома
• інші новоутвори
в) змішані пухлини
– феохромоцитома
– лімфома
– злоякісна меланома
– інші новоутвори
г) метастатичні та вторинні пухлини
д) некласифіковані пухлини
ж) не пухлинні зміни епітелію
з) пухлино подібні ураження
3. Класифікація пухлинних захворювань нирок згідно системи TNM.
4. Симптоматика доброякісних і злоякісних захворювань сечового міхура.
5. Сучасна діагностика пухлин сечового міхура:
а) лабораторна діагностика
б) ультразвуковий метод
в) рентгенологічні методи
г) магнітно-резонансна томографія
д) комп’ютерна томографія
ж) КТ і МРТ
з) цистоскопія
е) пункційна біопсія
6. Консервативне лікування доброякісних і злоякісних захворювань сечового міхура.
7. Оперативне лікування пухлин сечового міхура.
8. Прогноз та виживання при пухлинних захворюваннях сечового міхура.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко-лабораторного, рентгенологічного,
ультразвукового, гістологічного обстежень, правильно визначити ту чи іншу пухлину
сечового міхура, сформулювати правильний діагноз і визначити адекватне лікування тієї чи
іншої пухлини.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро- і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151-171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.- М., 1975.- 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.- М., 1983.- 192 с.
1.Тема 5. СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПУХЛИН СЕЧОВОГО МІХУРА.
2. Актуальність теми: Сучасне лікування доброякісних та злоякісних захворювань
сечового міхура є актуальної темою, оскільки дана патологія набуває значного поширення,
тому від лікарів вимагається доскональне знання сучасних методів лікування пухлин
сечового міхура.
3. Мета заняття: Навчитися сучасним методам лікування хворих із доброякісними та
злоякісними захворюваннями сечового міхура.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 190 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 40 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання сучасного лікування доброякісних та злоякісних
захворювань сечового міхура, обґрунтовується значимість знання цього питання.
2. Розглядається питання консервативних методів лікування пухлин сечового міхура.
Покази до такого лікування.
3. Вивчаються схеми хіміотерапії. Обговорюється ефективність БЦЖ-терапії при
пухлинах сечового міхура.
4. Обговорюються покази до хірургічного лікування доброякісних та злоякісних
захворювань сечового міхура.
5. Розглядається методика трансуретральної резекції пухлин сечового міхура.
6.Вивчаються лазерні методики видалення доброякісних та злоякісних захворювань
сечового міхура.
7. Розглядаються варіанти відкритих оперативних втручань та покази до радикальної
цистектомії.
8. Обговорюються близькі і віддалені результати консервативного і оперативного
лікування доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура.
9. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
10. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
11. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Консервативні методи лікування доброякісних та злоякісних захворювань
сечового міхура. Покази до консервативної терапії.
2. Схеми хіміотерапії злоякісних захворювань сечового міхура.
3. Застосування БЦЖ-терапії у лікуванні пухлин сечового міхура.
4. Покази до оперативного лікування доброякісних та злоякісних захворювань
сечового міхура.
5. Трансуретральна резекція доброякісних та злоякісних захворювань сечового
міхура.
6. Лазерні методики видалення доброякісних та злоякісних захворювань сечового
міхура.
7. Варіанти відкритих оперативних втручань та проведення радикальної цистектомії.
8. Близькі і віддалені результати консервативного і оперативного лікування
доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура. Канцероспецифічне
виживання.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко-лабораторного, рентгенологічного,
ультразвукового, гістологічного обстежень, гістологічної класифікації та TNM правильно
обрати оптимальний вид лікування пухлини сечового міхура. Знати і володіти сучасними
методами лікування доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро- і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151-171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.- М., 1975.- 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.- М., 1983.- 192 с.
1.Тема 6. ДОБРОЯКІСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРОСТАТИ. ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ,
ДІАГНОСТИКА , КЛІНІКА ТА ЛІКУВАННЯ.
2. Актуальність теми: Доброякісні захворювання простати набули за останні роки
значного поширення, тому від лікарів вимагається доскональне знання клініки, методів
діагностики та лікування їх, а також знання попередження таких захворювань. Однією з
найросповсюдженіших доброякісних пухли простати є її аденома (доброякісна гіперплазія).
Це захворювання діагностується більш, ніж у половини чоловіків старше 50 років, 75% у
віці 60–80 років і в 90% – старше 90 років.
3. Мета заняття: Навчитися класифікації, діагностиці, клінічному перебігу, лікуванню
хворих із доброякісними захворюваннями простати.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 210 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 20 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання доброякісних захворювань простати, обґрунтовується
значимість знання пухлин цього органу.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається
класифікація доброякісних захворювань простати.
3. Розглядається класифікація згідно гістологічної будови доброякісних захворювань
простати.
4. Викладач інформує студентів про клінічний перебіг доброякісних захворювань
простати. Розглядається питання діагностики окремих доброякісних пухлин
простати на підставі ультразвукового, урофлоуметричного, уродинамічного, клініко–
рентгенологічного обстеження хворого.
5. Викладач знайомить студентів з методами консервативного та оперативного
лікування доброякісних захворювань простати.
6. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
7. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
8. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез доброякісних захворювань простати.
2. Класифікація доброякісних захворювань простати:
а) вузлувата гіперплазія
б) інші форми гіперплазії
– гіперплазія, яка пов’язана з атрофією
– вогнищева внутрішньоацинарна гіперплазія
– гіперплазія базальних клітин
3. Симптоматика доброякісних захворювань простати. Клінічні стадії аденоми
простати.
5. Сучасна діагностика доброякісних захворювань простати:
а) лабораторна діагностика
б) ультразвуковий метод
в) урофлоуметрія
г) уродинамічний метод
д) цистоскопія
ж) методи анкетування (I–PSS, QoL)
з) радіоізотопні методи
е) пункційна біопсія
6. Консервативне лікування доброякісних захворювань простати.
7. Оперативне лікування доброякісних пухлин простати.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко–лабораторного, рентгенологічного,
ультразвукового, гістологічного обстежень, правильно визначити ту чи іншу пухлину
простати, сформулювати правильний діагноз і визначити адекватне лікування тієї чи іншої
пухлини.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро– і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151–171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.– М., 1975.– 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.– М., 1983.– 192 с.
1.Тема 7. СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ДОБРОЯКІСНИХ ПУХЛИН ПРОСТАТИ.
2. Актуальність теми: Сучасне лікування доброякісних захворювань простати є
актуальною темою, оскільки дана патологія набуває значного поширення, тому від лікарів
вимагається доскональне знання сучасних методів лікування даної патології.
3. Мета заняття: Навчитися сучасним методам лікування хворих із доброякісними
захворюваннями простати.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: урофлоурограми та урограми, рентген
плівки, слайди, аналізи, таблиці, прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 190 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 40 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання сучасного лікування доброякісних захворювань простати,
обґрунтовується значимість знання цього питання.
2. Розглядається питання консервативних методів лікування доброякісних пухлин
простати. Покази до такого лікування.
3. Вивчаються схеми консервативного лікування. Обговорюється ефективність
консервативної терапії у порівняння із оперативним лікуванням
4. Обговорюються покази до хірургічного лікування доброякісних захворювань
простати.
5. Розглядається методика трансуретральної резекції доброякісних пухлин простати.
Розглядається метод інцизії простати.
6. Обговорюється трансуретральна радіочастотна термодеструкція та транс
ректальна фокусована ультразвукова термоабляція доброякісних пухлин простати.
7.Вивчаються лазерні методики видалення доброякісних захворювань простати.
Гольмієвий та зелений лазер.
8. Розглядаються варіанти відкритих оперативних втручань та покази до відкритої
аденомектомії.
9. Обговорюються близькі і віддалені результати консервативного і оперативного
лікування доброякісних захворювань простати.
10. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
10. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
11. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Консервативні методи лікування доброякісних захворювань простати. Покази до
консервативної терапії.
2. Схеми консервативної терапії доброякісних захворювань простати.
3. Покази до оперативного лікування доброякісних захворювань простати.
4. Малоінвазивні методи лікування доброякісних захворювань простати.
5. Трансуретральні методи хірургічного лікування доброякісних захворювань
простати.
6. Лазерні методики видалення доброякісних захворювань простати.
7. Покази та метод проведення відкритого оперативного втручання – аденомектомії
при лікуванні доброякісних захворювань простати.
8. Близькі і віддалені результати консервативного і оперативного лікування
доброякісних захворювань простати. Порівняння ефективності різних методів
лікування.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко–лабораторного, урофлоуметричного,
уродинамічного, ультразвукового, рентгенологічного, гістологічного обстежень правильно
обрати оптимальний вид лікування доброякісної пухлини простати. Знати і володіти
сучасними методами лікування доброякісних захворювань передміхурової залози.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро– і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151–171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.– М., 1975.– 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.– М., 1983.– 192 с.
Тема 8. ЗЛОЯКІСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРОСТАТИ. ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ,
ДІАГНОСТИКА , КЛІНІКА ТА ЛІКУВАННЯ.
2. Актуальність теми: Злоякісні захворювання простати набули за останні роки значного
поширення, тому від лікарів вимагається доскональне знання клініки, методів діагностики
та лікування їх, а також знання попередження таких захворювань. Ці новоутворення по
частоті виникнення стоять на одному з перших місць у чоловіків, складаючи в них по
різних джерелах від 5 до 18 відсотків випадків рака. Найчастіше вік тих, хто захворів
старше 60–70 років.
3. Мета заняття: Навчитися класифікації, діагностиці, клінічному перебігу, лікуванню
хворих із злоякісними захворюваннями простати.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 200 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 30 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання злоякісних захворювань простати, обґрунтовується
значимість знання пухлин цього органу.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається
класифікація злоякісних захворювань простати. Класифікація згідно TNM.
3. Розглядається класифікація згідно гістологічної будови злоякісних захворювань
простати.
4. Викладач інформує студентів про клінічний перебіг злоякісних захворювань
простати. Розглядається питання діагностики окремих злоякісних пухлин простати
на підставі рівня ПСА, ультразвукового, урофлоуметричного, клініко–
рентгенологічного обстеження хворого.
5. Викладач знайомить студентів з методами консервативного та оперативного
лікування злоякісних захворювань простати.
6. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
7. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
8. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез злоякісних захворювань простати.
2. Класифікація згідно TNM. Гістологічна класифікація злоякісних захворювань
простати:
– аденокарцинома
– плоско клітинний рак
– скірозний рак
– солідна пухлина
3. Симптоматика злоякісних захворювань простати.
5. Сучасна діагностика злоякісних захворювань простати:
а) лабораторна діагностика
б) визначення ПСА в крові
в) ультразвуковий метод
г) пункційна біопсія
д) цистоскопія
ж) радіоізотопні методи
з) урофлоуметрія
е) КТ і МРТ
6. Консервативне лікування злоякісних захворювань простати.
7. Оперативне лікування злоякісних пухлин простати.
8. Близькі і віддалені результати лікування злоякісних пухлин простати.
9. Прогноз і виживання при злоякісних захворювань простати
8. Практичні навики: Вміти, на підставі даних рівню ПСА в крові, клініко–лабораторного,
рентгенологічного, ультразвукового, гістологічного обстежень, правильно визначити ту чи
іншу пухлину простати, сформулювати правильний діагноз і визначити адекватне
лікування тієї чи іншої пухлини.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро– і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151–171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.– М., 1975.– 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.– М., 1983.– 192 с.
1.Тема 9. СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН ПРОСТАТИ.
2. Актуальність теми: Сучасне лікування злоякісних захворювань простати є актуальною
темою, оскільки дана патологія набуває значного поширення, тому від лікарів вимагається
доскональне знання сучасних методів лікування даної патології.
3. Мета заняття: Навчитися сучасним методам лікування хворих із злоякісними
захворюваннями простати.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: дані УЗД, КТ, МРТ і рентген плівки, слайди,
аналізи, таблиці, прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 190 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 40 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання сучасного лікування злоякісних захворювань простати,
обґрунтовується значимість знання цього питання.
2. Розглядається питання консервативних методів лікування злоякісних пухлин
простати. Покази до такого лікування.
3. Вивчаються схеми хіміотерапевтичного лікування. Обговорюється ефективність
хіміотерапії у порівняння із оперативним лікуванням.
4. Розглядається антиандрогенна терапія при лікуванні злоякісних захворювань
простати.
4. Обговорюються покази до хірургічного лікування злоякісних захворювань
простати.
5. Розглядається методика трансуретральної резекції злоякісних пухлин простати.
6. Вивчаються лазерні методики видалення злоякісних захворювань простати.
8. Розглядаються варіанти відкритих оперативних втручань та покази до радикальної
простатектомії.
9. Обговорюються близькі і віддалені результати консервативного і оперативного
лікування злоякісних захворювань простати.
10. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
10. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
11. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Консервативні методи лікування злоякісних захворювань простати. Покази до
хіміотерапії.
2. Схеми хіміотерапії злоякісних захворювань простати.
3. Покази до оперативного лікування злоякісних захворювань простати.
4. Трансуретральні методи хірургічного лікування злоякісних захворювань простати.
5. Лазерні методики видалення злоякісних захворювань простати.
6. Покази та метод проведення відкритого оперативного втручання – радикальної
простатектомії при лікуванні злоякісних захворювань простати.
7. Близькі і віддалені результати консервативного і оперативного лікування
злоякісних захворювань простати. Канцероспецифічне виживання.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко–лабораторного, ультразвукового, даних
КТ і МРТ, рентгенологічного, гістологічного обстежень, класифікації TMN правильно
обрати оптимальний вид лікування злоякісної пухлини простати. Знати і володіти
сучасними методами лікування злоякісних захворювань передміхурової залози.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро– і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151–171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.– М., 1975.– 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.– М., 1983.– 192 с.
1.Тема 10. ДОБРОЯКІСНІ ТА ЗЛОЯКІСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЯЄЧОК ТА СТАТЕВОГО
ЧЛЕНУ. ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА , КЛІНІКА ТА ЛІКУВАННЯ.
2. Актуальність теми: Доброякісні та злоякісні захворювання яєчок і статевого члену
набули за останні роки значного поширення, тому від лікарів вимагається доскональне
знання клініки, методів діагностики та лікування їх, а також знання попередження таких
захворювань.
3. Мета заняття: Навчитися класифікації, діагностиці, клінічному перебігу, лікуванню
хворих із доброякісними та злоякісними захворюваннями яєчок і статевого члену.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 210 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 20 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання доброякісних та злоякісних захворювань яєчок і статевого
члену, обґрунтовується значимість знання пухлин вказаних органів.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається
класифікація доброякісних та злоякісних захворювань яєчок і статевого члену.
Подається класифікація злоякісних пухлин згідно системи TNM.
3. Розглядається класифікація згідно гістологічної будови та ступеню диференціації
доброякісних та злоякісних захворювань яєчок і статевого члену.
4. Викладач інформує студентів про клінічний перебіг доброякісних та злоякісних
захворювань яєчок і статевого члену. Розглядається питання діагностики окремих
доброякісних та злоякісних пухлин яєчок і статевого члену на підставі клініко–
рентгенологічного обстеження хворого.
5. Викладач знайомить студентів з методами консервативного та оперативного
лікування доброякісних та злоякісних захворювань яєчок і статевого члену.
6. Вивчається питання метастазування злоякісних захворювань яєчок і статевого
члену.
7. Розглядається прогноз при різних типах доброякісних та злоякісних захворювань
яєчок і статевого члену.
8. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
9. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
10. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез доброякісних і злоякісних захворювань яєчок і статевого члену.
2. Класифікація доброякісних і злоякісних захворювань яєчок і статевого члену
нирки.
3. Класифікація пухлинних захворювань яєчок і статевого члену згідно системи
TNM.
4. Симптоматика доброякісних і злоякісних захворювань яєчок і статевого члену.
5. Сучасна діагностика пухлин яєчок і статевого члену:
а) лабораторна діагностика
б) ультразвуковий метод
в) рентгенологічні методи
г) магнітно–резонансна томографія
д) комп’ютерна томографія
ж) радіоізотопні методи
з) КТ і МРТ
е) пункційна біопсія
6. Консервативне лікування доброякісних і злоякісних захворювань яєчок і статевого
члену.
7. Оперативне лікування пухлин яєчок і статевого члену.
8. Прогноз та виживання при пухлинних захворюваннях яєчок і статевого члену.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко–лабораторного, рентгенологічного,
ультразвукового, гістологічного обстежень, правильно визначити ту чи іншу пухлину яєчок
і статевого члену, сформулювати правильний діагноз і визначити адекватне лікування тієї
чи іншої пухлини.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро– і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151–171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.– М., 1975.– 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.– М., 1983.– 192 с.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
тематичного удосконалення
за темою «Онкоурологія для урологів»
Кількість навчальних годин: лекції – 12, семінарські заняття – 20,
практичні заняття – 40, самостійна робота – 36,
додаткові програми – 12
Разом – 120
Кредити ECTS – 4,0
ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА , КЛІНІКА ТА ЛІКУВАННЯ.
2. Актуальність теми: Доброякісні та злоякісні захворювання нирок набули за останні
роки значного поширення, тому від лікарів вимагається доскональне знання клініки,
методів діагностики та лікування їх, а також знання попередження таких захворювань.
Пухлини нирки в дорослих складають 2-3% всіх новоутворень. Переважний вік хворих 55-
60 років. Чоловіки хворіють на рак нирки в 2 рази частіше.
3. Мета заняття: Навчитися класифікації, діагностиці, клінічному перебігу, лікуванню
хворих із доброякісними та злоякісними захворюваннями нирок.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 210 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 20 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання доброякісних та злоякісних захворювань нирок,
обґрунтовується значимість знання пухлин вказаних органів.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається
класифікація доброякісних та злоякісних захворювань нирок. Подається
класифікація злоякісних пухлин згідно системи TNM.
3. Розглядається класифікація згідно гістологічної будови та ступеню диференціації
доброякісних та злоякісних захворювань нирок.
4. Викладач інформує студентів про клінічний перебіг доброякісних та злоякісних
захворювань нирок. Розглядається питання діагностики окремих доброякісних та
злоякісних пухлин нирок на підставі клініко-рентгенологічного обстеження хворого.
5. Викладач знайомить студентів з методами консервативного та оперативного
лікування доброякісних та злоякісних захворювань нирок.
6. Вивчається питання метастазування злоякісних захворювань нирок.
7. Розглядається прогноз при різних типах доброякісних та злоякісних захворювань
нирок.
8. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
9. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
10. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез доброякісних і злоякісних захворювань нирок.
2. Класифікація аденоми нирки:
а) за цитологічними особливостями:
– світлоклітинна,
– базофільна,
– еозинофільна,
– зернистоклітинна,
– змішана
б) за будовою пухлини:
– солідна,
– тубулярна,
– папілярна,
– кістозна,
– змішана
в) за кількістю:
– солітарна,
– множинна з однобічним ураженням,
– множинна з двобічним ураженням
3. Класифікація пухлинних захворювань нирок згідно системи TNM.
4. Симптоматика доброякісних і злоякісних захворювань нирок.
5. Сучасна діагностика пухлин нирок:
а) лабораторна діагностика
б) ультразвуковий метод
в) рентгенологічні методи
г) магнітно-резонансна томографія
д) комп’ютерна томографія
ж) радіоізотопні методи
з) КТ і МРТ
е) пункційна біопсія
6. Консервативне лікування доброякісних і злоякісних захворювань нирок.
7. Оперативне лікування пухлин нирок.
8. Прогноз та виживання при пухлинних захворюваннях нирок.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко-лабораторного, рентгенологічного,
ультразвукового, гістологічного обстежень, правильно визначити ту чи іншу пухлину
нирки, сформулювати правильний діагноз і визначити адекватне лікування тієї чи іншої
пухлини.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро- і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151-171.
6. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.- М., 1975.- 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.- М., 1983.- 192 с.
1.Тема 2. ДОБРОЯКІСНІ ТА ЗЛОЯКІСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПОРОЖНИСТОЇ СИСТЕМИ
НИРОК. ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА , КЛІНІКА ТА ЛІКУВАННЯ.
2. Актуальність теми: Доброякісні та злоякісні захворювання порожнистої системи нирок
за останні роки нирок набули значного поширення, тому від лікарів вимагається
доскональне знання клініки, методів діагностики та лікування їх, а також знання
попередження таких захворювань.
3. Мета заняття: Навчитися класифікації, діагностиці, клінічному перебігу, лікуванню
хворих із доброякісними та злоякісними захворюваннями порожнистої системи нирок.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 190 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 40 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання доброякісних та злоякісних захворювань порожнистої
системи нирок, обґрунтовується значимість знання пухлин вказаних органів.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається
класифікація доброякісних та злоякісних захворювань порожнистої системи нирок.
Подається класифікація злоякісних пухлин порожнистої системи нирок згідно
системи TNM.
3. Викладач інформує студентів про клінічний перебіг доброякісних та злоякісних
захворювань порожнистої системи нирок. Розглядається питання діагностики
окремих доброякісних та злоякісних пухлин порожнистої системи нирок на підставі
клініко-рентгенологічного обстеження хворого.
4. Викладач знайомить студентів з методами консервативного та оперативного
лікування доброякісних та злоякісних захворювань порожнистої системи нирок.
5. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
6. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
7. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез доброякісних і злоякісних захворювань порожнистої системи нирок.
2. Класифікація пухлин ниркової миски:
а) епітеліальні
– перехідно-клітинна папілома
– перехідно-клітинний рак
– плоско клітинний рак
– аденокарцинома
– недиференційований рак
б) неепітеліальні
– доброякісні (фіброма, нейрофіброма, ангіома, ліпома)
– злоякісні (саркоми)
в) вторинні пухлини
3. Класифікація пухлинних захворювань порожнистої системи нирок згідно системи
TNM.
4. Симптоматика доброякісних і злоякісних захворювань порожнистої системи
нирок.
5. Сучасна діагностика пухлин порожнистої системи нирок:
а) лабораторна діагностика
б) ультразвуковий метод
в) рентгенологічні методи
г) магнітно-резонансна томографія
д) комп’ютерна томографія
ж) радіоізотопні методи
з) КТ і МРТ
е) пункційна біопсія
6. Консервативне лікування доброякісних і злоякісних захворювань порожнистої
системи нирок.
7. Оперативне лікування пухлин порожнистої системи нирок.
8. Прогноз при пухлинних захворюваннях порожнистої системи нирок.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко-лабораторного, рентгенологічного,
ультразвукового, гістологічного обстежень, правильно визначити ту чи іншу пухлину
порожнистої системи нирки, сформулювати правильний діагноз і визначити адекватне
лікування тієї чи іншої пухлини.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро- і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151-171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.- М., 1975.- 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.- М., 1983.- 192 с.
ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА , КЛІНІКА ТА ЛІКУВАННЯ.
2. Актуальність теми: Доброякісні та злоякісні захворювання сечоводів за останні роки
нирок набули значного поширення, тому від лікарів вимагається доскональне знання
клініки, методів діагностики та лікування їх, а також знання попередження таких
захворювань.
3. Мета заняття: Навчитися класифікації, діагностиці, клінічному перебігу, лікуванню
хворих із доброякісними та злоякісними захворюваннями сечоводів.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 210 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 20 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання доброякісних та злоякісних захворювань сечоводів,
обґрунтовується значимість знання цих пухлин.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається
класифікація доброякісних та злоякісних захворювань сечоводів. Подається
класифікація злоякісних пухлин згідно системи TNM.
3. Розглядається класифікація згідно гістологічної будови та ступеню диференціації
доброякісних та злоякісних захворювань сечоводів.
4. Викладач інформує студентів про клінічний перебіг доброякісних та злоякісних
захворювань сечоводів. Розглядається питання діагностики окремих доброякісних та
злоякісних пухлин сечоводів на підставі клініко-рентгенологічного обстеження
хворого.
5. Викладач знайомить студентів з методами консервативного та оперативного
лікування доброякісних та злоякісних захворювань сечоводів.
6. Розглядається прогноз при різних типах доброякісних та злоякісних захворювань
сечоводів.
7. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
8. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
9. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез доброякісних і злоякісних захворювань сечоводів.
2. Класифікація пухлин сечоводів.
3. Класифікація пухлинних сечоводів згідно системи TNM.
4. Симптоматика доброякісних і злоякісних захворювань сечоводів.
5. Сучасна діагностика пухлин сечоводів:
а) лабораторна діагностика
б) ультразвуковий метод
в) рентгенологічні методи
г) магнітно-резонансна томографія
д) комп’ютерна томографія
ж) радіоізотопні методи
з) КТ і МРТ
6. Консервативне лікування доброякісних і злоякісних захворювань сечоводів.
7. Оперативне лікування пухлин сечоводів.
8. Прогноз при пухлинних захворюваннях сечоводів.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко-лабораторного, рентгенологічного,
ультразвукового, гістологічного обстежень, правильно визначити ту чи іншу пухлину
сечоводів, сформулювати правильний діагноз і визначити адекватне лікування тієї чи іншої
пухлини.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро- і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151-171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.- М., 1975.- 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.- М., 1983.- 192 с.
Тема 4. ДОБРОЯКІСНІ ТА ЗЛОЯКІСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СЕЧОВОГО МІХУРА.
ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА , КЛІНІКА ТА ЛІКУВАННЯ.
2. Актуальність теми: На фоні значного загального збільшення онкозахворюваності
відзначається приріст захворюваності на рак сечового міхура (РСМ). В Україні в 2000 році
РСМ склав 9,6 на 100 000 населення. Летальність до 1 року – 33,6%, 5 річне виживання –
38%. Спеціальним методом лікування охоплено тільки 61,6%. В Донецькій області
показники гірші, ніж в середньому по Україні. Захворюваність 10,6 на 100 000, смертність
до року – 37,3%, спеціальним лікуванням охоплено 58,5%. Важливою стороною проблеми є
низька ефективність лікування хворих із-за пізнього і несвоєчасного звертання і виявлення.
Однією з причин даної ситуації можуть бути недостатні знання питання лікарями різних
спеціальностей. Знання патології і раціональне використання лікувально-діагностичного
обладнання дозволяє суттєво покращити ситуацію.
3. Мета заняття: Навчитися класифікації, діагностиці, клінічному перебігу, лікуванню
хворих із доброякісними та злоякісними захворюваннями сечового міхура.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 200 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 30 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура,
обґрунтовується значимість знання пухлин цього органу.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається
класифікація доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура. Подається
класифікація злоякісних пухлин згідно системи TNM.
3. Розглядається класифікація згідно гістологічної будови та ступеню диференціації
доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура.
4. Викладач інформує студентів про клінічний перебіг доброякісних та злоякісних
захворювань сечового міхура. Розглядається питання діагностики окремих
доброякісних та злоякісних пухлин нирок на підставі клініко-рентгенологічного
обстеження хворого.
5. Викладач знайомить студентів з методами консервативного та оперативного
лікування доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура.
6. Вивчається питання метастазування злоякісних захворювань сечового міхура та
віддалені результати лікування.
7. Розглядається прогноз та канцероспецифічне виживання при різних типах
доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура.
8. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
9. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
10. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез доброякісних і злоякісних захворювань сечового міхура.
2. Класифікація доброякісних і злоякісних захворювань сечового міхура:
а) епітеліальні
– перехідно-клітинна папілома
– перехідно-клітинна папілома, інвертований тип
– плоско клітинна папілома
– перехідно-клітинний рак
– вид перехідно-клітинного раку:
• з плоскоклітинною метаплазією
• з залозистою метаплазією
• з плоскоклітинною і залозистою метаплазією
– плоскоклітинний рак
– аденокарцинома
– недиференційований рак
б) неепітеліальні
– доброякісні (фіброма, нейрофіброма, ангіома, ліпома)
– злоякісні (саркоми)
• рабдоміосаркома
• інші новоутвори
в) змішані пухлини
– феохромоцитома
– лімфома
– злоякісна меланома
– інші новоутвори
г) метастатичні та вторинні пухлини
д) некласифіковані пухлини
ж) не пухлинні зміни епітелію
з) пухлино подібні ураження
3. Класифікація пухлинних захворювань нирок згідно системи TNM.
4. Симптоматика доброякісних і злоякісних захворювань сечового міхура.
5. Сучасна діагностика пухлин сечового міхура:
а) лабораторна діагностика
б) ультразвуковий метод
в) рентгенологічні методи
г) магнітно-резонансна томографія
д) комп’ютерна томографія
ж) КТ і МРТ
з) цистоскопія
е) пункційна біопсія
6. Консервативне лікування доброякісних і злоякісних захворювань сечового міхура.
7. Оперативне лікування пухлин сечового міхура.
8. Прогноз та виживання при пухлинних захворюваннях сечового міхура.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко-лабораторного, рентгенологічного,
ультразвукового, гістологічного обстежень, правильно визначити ту чи іншу пухлину
сечового міхура, сформулювати правильний діагноз і визначити адекватне лікування тієї чи
іншої пухлини.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро- і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151-171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.- М., 1975.- 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.- М., 1983.- 192 с.
1.Тема 5. СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПУХЛИН СЕЧОВОГО МІХУРА.
2. Актуальність теми: Сучасне лікування доброякісних та злоякісних захворювань
сечового міхура є актуальної темою, оскільки дана патологія набуває значного поширення,
тому від лікарів вимагається доскональне знання сучасних методів лікування пухлин
сечового міхура.
3. Мета заняття: Навчитися сучасним методам лікування хворих із доброякісними та
злоякісними захворюваннями сечового міхура.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 190 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 40 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання сучасного лікування доброякісних та злоякісних
захворювань сечового міхура, обґрунтовується значимість знання цього питання.
2. Розглядається питання консервативних методів лікування пухлин сечового міхура.
Покази до такого лікування.
3. Вивчаються схеми хіміотерапії. Обговорюється ефективність БЦЖ-терапії при
пухлинах сечового міхура.
4. Обговорюються покази до хірургічного лікування доброякісних та злоякісних
захворювань сечового міхура.
5. Розглядається методика трансуретральної резекції пухлин сечового міхура.
6.Вивчаються лазерні методики видалення доброякісних та злоякісних захворювань
сечового міхура.
7. Розглядаються варіанти відкритих оперативних втручань та покази до радикальної
цистектомії.
8. Обговорюються близькі і віддалені результати консервативного і оперативного
лікування доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура.
9. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
10. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
11. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Консервативні методи лікування доброякісних та злоякісних захворювань
сечового міхура. Покази до консервативної терапії.
2. Схеми хіміотерапії злоякісних захворювань сечового міхура.
3. Застосування БЦЖ-терапії у лікуванні пухлин сечового міхура.
4. Покази до оперативного лікування доброякісних та злоякісних захворювань
сечового міхура.
5. Трансуретральна резекція доброякісних та злоякісних захворювань сечового
міхура.
6. Лазерні методики видалення доброякісних та злоякісних захворювань сечового
міхура.
7. Варіанти відкритих оперативних втручань та проведення радикальної цистектомії.
8. Близькі і віддалені результати консервативного і оперативного лікування
доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура. Канцероспецифічне
виживання.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко-лабораторного, рентгенологічного,
ультразвукового, гістологічного обстежень, гістологічної класифікації та TNM правильно
обрати оптимальний вид лікування пухлини сечового міхура. Знати і володіти сучасними
методами лікування доброякісних та злоякісних захворювань сечового міхура.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро- і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151-171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.- М., 1975.- 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.- М., 1983.- 192 с.
1.Тема 6. ДОБРОЯКІСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРОСТАТИ. ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ,
ДІАГНОСТИКА , КЛІНІКА ТА ЛІКУВАННЯ.
2. Актуальність теми: Доброякісні захворювання простати набули за останні роки
значного поширення, тому від лікарів вимагається доскональне знання клініки, методів
діагностики та лікування їх, а також знання попередження таких захворювань. Однією з
найросповсюдженіших доброякісних пухли простати є її аденома (доброякісна гіперплазія).
Це захворювання діагностується більш, ніж у половини чоловіків старше 50 років, 75% у
віці 60–80 років і в 90% – старше 90 років.
3. Мета заняття: Навчитися класифікації, діагностиці, клінічному перебігу, лікуванню
хворих із доброякісними захворюваннями простати.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 210 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 20 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання доброякісних захворювань простати, обґрунтовується
значимість знання пухлин цього органу.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається
класифікація доброякісних захворювань простати.
3. Розглядається класифікація згідно гістологічної будови доброякісних захворювань
простати.
4. Викладач інформує студентів про клінічний перебіг доброякісних захворювань
простати. Розглядається питання діагностики окремих доброякісних пухлин
простати на підставі ультразвукового, урофлоуметричного, уродинамічного, клініко–
рентгенологічного обстеження хворого.
5. Викладач знайомить студентів з методами консервативного та оперативного
лікування доброякісних захворювань простати.
6. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
7. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
8. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез доброякісних захворювань простати.
2. Класифікація доброякісних захворювань простати:
а) вузлувата гіперплазія
б) інші форми гіперплазії
– гіперплазія, яка пов’язана з атрофією
– вогнищева внутрішньоацинарна гіперплазія
– гіперплазія базальних клітин
3. Симптоматика доброякісних захворювань простати. Клінічні стадії аденоми
простати.
5. Сучасна діагностика доброякісних захворювань простати:
а) лабораторна діагностика
б) ультразвуковий метод
в) урофлоуметрія
г) уродинамічний метод
д) цистоскопія
ж) методи анкетування (I–PSS, QoL)
з) радіоізотопні методи
е) пункційна біопсія
6. Консервативне лікування доброякісних захворювань простати.
7. Оперативне лікування доброякісних пухлин простати.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко–лабораторного, рентгенологічного,
ультразвукового, гістологічного обстежень, правильно визначити ту чи іншу пухлину
простати, сформулювати правильний діагноз і визначити адекватне лікування тієї чи іншої
пухлини.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро– і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151–171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.– М., 1975.– 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.– М., 1983.– 192 с.
1.Тема 7. СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ДОБРОЯКІСНИХ ПУХЛИН ПРОСТАТИ.
2. Актуальність теми: Сучасне лікування доброякісних захворювань простати є
актуальною темою, оскільки дана патологія набуває значного поширення, тому від лікарів
вимагається доскональне знання сучасних методів лікування даної патології.
3. Мета заняття: Навчитися сучасним методам лікування хворих із доброякісними
захворюваннями простати.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: урофлоурограми та урограми, рентген
плівки, слайди, аналізи, таблиці, прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 190 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 40 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання сучасного лікування доброякісних захворювань простати,
обґрунтовується значимість знання цього питання.
2. Розглядається питання консервативних методів лікування доброякісних пухлин
простати. Покази до такого лікування.
3. Вивчаються схеми консервативного лікування. Обговорюється ефективність
консервативної терапії у порівняння із оперативним лікуванням
4. Обговорюються покази до хірургічного лікування доброякісних захворювань
простати.
5. Розглядається методика трансуретральної резекції доброякісних пухлин простати.
Розглядається метод інцизії простати.
6. Обговорюється трансуретральна радіочастотна термодеструкція та транс
ректальна фокусована ультразвукова термоабляція доброякісних пухлин простати.
7.Вивчаються лазерні методики видалення доброякісних захворювань простати.
Гольмієвий та зелений лазер.
8. Розглядаються варіанти відкритих оперативних втручань та покази до відкритої
аденомектомії.
9. Обговорюються близькі і віддалені результати консервативного і оперативного
лікування доброякісних захворювань простати.
10. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
10. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
11. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Консервативні методи лікування доброякісних захворювань простати. Покази до
консервативної терапії.
2. Схеми консервативної терапії доброякісних захворювань простати.
3. Покази до оперативного лікування доброякісних захворювань простати.
4. Малоінвазивні методи лікування доброякісних захворювань простати.
5. Трансуретральні методи хірургічного лікування доброякісних захворювань
простати.
6. Лазерні методики видалення доброякісних захворювань простати.
7. Покази та метод проведення відкритого оперативного втручання – аденомектомії
при лікуванні доброякісних захворювань простати.
8. Близькі і віддалені результати консервативного і оперативного лікування
доброякісних захворювань простати. Порівняння ефективності різних методів
лікування.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко–лабораторного, урофлоуметричного,
уродинамічного, ультразвукового, рентгенологічного, гістологічного обстежень правильно
обрати оптимальний вид лікування доброякісної пухлини простати. Знати і володіти
сучасними методами лікування доброякісних захворювань передміхурової залози.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро– і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151–171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.– М., 1975.– 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.– М., 1983.– 192 с.
Тема 8. ЗЛОЯКІСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРОСТАТИ. ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ,
ДІАГНОСТИКА , КЛІНІКА ТА ЛІКУВАННЯ.
2. Актуальність теми: Злоякісні захворювання простати набули за останні роки значного
поширення, тому від лікарів вимагається доскональне знання клініки, методів діагностики
та лікування їх, а також знання попередження таких захворювань. Ці новоутворення по
частоті виникнення стоять на одному з перших місць у чоловіків, складаючи в них по
різних джерелах від 5 до 18 відсотків випадків рака. Найчастіше вік тих, хто захворів
старше 60–70 років.
3. Мета заняття: Навчитися класифікації, діагностиці, клінічному перебігу, лікуванню
хворих із злоякісними захворюваннями простати.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 200 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 30 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання злоякісних захворювань простати, обґрунтовується
значимість знання пухлин цього органу.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається
класифікація злоякісних захворювань простати. Класифікація згідно TNM.
3. Розглядається класифікація згідно гістологічної будови злоякісних захворювань
простати.
4. Викладач інформує студентів про клінічний перебіг злоякісних захворювань
простати. Розглядається питання діагностики окремих злоякісних пухлин простати
на підставі рівня ПСА, ультразвукового, урофлоуметричного, клініко–
рентгенологічного обстеження хворого.
5. Викладач знайомить студентів з методами консервативного та оперативного
лікування злоякісних захворювань простати.
6. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
7. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
8. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез злоякісних захворювань простати.
2. Класифікація згідно TNM. Гістологічна класифікація злоякісних захворювань
простати:
– аденокарцинома
– плоско клітинний рак
– скірозний рак
– солідна пухлина
3. Симптоматика злоякісних захворювань простати.
5. Сучасна діагностика злоякісних захворювань простати:
а) лабораторна діагностика
б) визначення ПСА в крові
в) ультразвуковий метод
г) пункційна біопсія
д) цистоскопія
ж) радіоізотопні методи
з) урофлоуметрія
е) КТ і МРТ
6. Консервативне лікування злоякісних захворювань простати.
7. Оперативне лікування злоякісних пухлин простати.
8. Близькі і віддалені результати лікування злоякісних пухлин простати.
9. Прогноз і виживання при злоякісних захворювань простати
8. Практичні навики: Вміти, на підставі даних рівню ПСА в крові, клініко–лабораторного,
рентгенологічного, ультразвукового, гістологічного обстежень, правильно визначити ту чи
іншу пухлину простати, сформулювати правильний діагноз і визначити адекватне
лікування тієї чи іншої пухлини.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро– і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151–171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.– М., 1975.– 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.– М., 1983.– 192 с.
1.Тема 9. СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН ПРОСТАТИ.
2. Актуальність теми: Сучасне лікування злоякісних захворювань простати є актуальною
темою, оскільки дана патологія набуває значного поширення, тому від лікарів вимагається
доскональне знання сучасних методів лікування даної патології.
3. Мета заняття: Навчитися сучасним методам лікування хворих із злоякісними
захворюваннями простати.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: дані УЗД, КТ, МРТ і рентген плівки, слайди,
аналізи, таблиці, прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 190 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 40 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання сучасного лікування злоякісних захворювань простати,
обґрунтовується значимість знання цього питання.
2. Розглядається питання консервативних методів лікування злоякісних пухлин
простати. Покази до такого лікування.
3. Вивчаються схеми хіміотерапевтичного лікування. Обговорюється ефективність
хіміотерапії у порівняння із оперативним лікуванням.
4. Розглядається антиандрогенна терапія при лікуванні злоякісних захворювань
простати.
4. Обговорюються покази до хірургічного лікування злоякісних захворювань
простати.
5. Розглядається методика трансуретральної резекції злоякісних пухлин простати.
6. Вивчаються лазерні методики видалення злоякісних захворювань простати.
8. Розглядаються варіанти відкритих оперативних втручань та покази до радикальної
простатектомії.
9. Обговорюються близькі і віддалені результати консервативного і оперативного
лікування злоякісних захворювань простати.
10. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
10. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
11. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Консервативні методи лікування злоякісних захворювань простати. Покази до
хіміотерапії.
2. Схеми хіміотерапії злоякісних захворювань простати.
3. Покази до оперативного лікування злоякісних захворювань простати.
4. Трансуретральні методи хірургічного лікування злоякісних захворювань простати.
5. Лазерні методики видалення злоякісних захворювань простати.
6. Покази та метод проведення відкритого оперативного втручання – радикальної
простатектомії при лікуванні злоякісних захворювань простати.
7. Близькі і віддалені результати консервативного і оперативного лікування
злоякісних захворювань простати. Канцероспецифічне виживання.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко–лабораторного, ультразвукового, даних
КТ і МРТ, рентгенологічного, гістологічного обстежень, класифікації TMN правильно
обрати оптимальний вид лікування злоякісної пухлини простати. Знати і володіти
сучасними методами лікування злоякісних захворювань передміхурової залози.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро– і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151–171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.– М., 1975.– 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.– М., 1983.– 192 с.
1.Тема 10. ДОБРОЯКІСНІ ТА ЗЛОЯКІСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЯЄЧОК ТА СТАТЕВОГО
ЧЛЕНУ. ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА , КЛІНІКА ТА ЛІКУВАННЯ.
2. Актуальність теми: Доброякісні та злоякісні захворювання яєчок і статевого члену
набули за останні роки значного поширення, тому від лікарів вимагається доскональне
знання клініки, методів діагностики та лікування їх, а також знання попередження таких
захворювань.
3. Мета заняття: Навчитися класифікації, діагностиці, клінічному перебігу, лікуванню
хворих із доброякісними та злоякісними захворюваннями яєчок і статевого члену.
4. Матеріальне оснащення і технічні засоби: рентген плівки, слайди, аналізи, таблиці,
прозірки, комп’ютерна презентація.
5. План і організаційна структура заняття: тривалість заняття – 4 год., з них:
1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання) – 10 хв.
2. Основний етап (формування знань, вмінь, навичок) – 210 хв.
3. Заключний етап (контроль і корекція знань, проведення підсумкового заняття,
домашнє завдання) – 20 хв.
6. Зміст заняття:
1. У вступній частині викладач знайомить студентів з темою заняття, на якому
розглядаються питання доброякісних та злоякісних захворювань яєчок і статевого
члену, обґрунтовується значимість знання пухлин вказаних органів.
2. В наступному питанні викладачем розглядається етіопатогенез та подається
класифікація доброякісних та злоякісних захворювань яєчок і статевого члену.
Подається класифікація злоякісних пухлин згідно системи TNM.
3. Розглядається класифікація згідно гістологічної будови та ступеню диференціації
доброякісних та злоякісних захворювань яєчок і статевого члену.
4. Викладач інформує студентів про клінічний перебіг доброякісних та злоякісних
захворювань яєчок і статевого члену. Розглядається питання діагностики окремих
доброякісних та злоякісних пухлин яєчок і статевого члену на підставі клініко–
рентгенологічного обстеження хворого.
5. Викладач знайомить студентів з методами консервативного та оперативного
лікування доброякісних та злоякісних захворювань яєчок і статевого члену.
6. Вивчається питання метастазування злоякісних захворювань яєчок і статевого
члену.
7. Розглядається прогноз при різних типах доброякісних та злоякісних захворювань
яєчок і статевого члену.
8. Заслуховуються реферати, які підготовлені студентів по темі заняття.
9. Викладач оцінює підготовку студентами рефератів, їх виступи, активність у
дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.
10. У заключному питанні викладач підводить підсумок заняття.
7. Контрольні питання:
1. Етіопатогенез доброякісних і злоякісних захворювань яєчок і статевого члену.
2. Класифікація доброякісних і злоякісних захворювань яєчок і статевого члену
нирки.
3. Класифікація пухлинних захворювань яєчок і статевого члену згідно системи
TNM.
4. Симптоматика доброякісних і злоякісних захворювань яєчок і статевого члену.
5. Сучасна діагностика пухлин яєчок і статевого члену:
а) лабораторна діагностика
б) ультразвуковий метод
в) рентгенологічні методи
г) магнітно–резонансна томографія
д) комп’ютерна томографія
ж) радіоізотопні методи
з) КТ і МРТ
е) пункційна біопсія
6. Консервативне лікування доброякісних і злоякісних захворювань яєчок і статевого
члену.
7. Оперативне лікування пухлин яєчок і статевого члену.
8. Прогноз та виживання при пухлинних захворюваннях яєчок і статевого члену.
8. Практичні навики: Вміти, на підставі клініко–лабораторного, рентгенологічного,
ультразвукового, гістологічного обстежень, правильно визначити ту чи іншу пухлину яєчок
і статевого члену, сформулювати правильний діагноз і визначити адекватне лікування тієї
чи іншої пухлини.
9. Форми і методи контролю засвоєння матеріалу: Усне опитування, перевірка
практичних навичок та розв’язування ситуаційних задач, обговорення рефератних
повідомлень, аналітична дискусія.
10. Рекомендована література:
обов’язкова:
1. Возіанов С.О.,Гжегоцький М.Р.,Шуляк О.В. і співавт. – Урологія, “Світ”,Львів 2002
2. Возіанов С.О., Зербіно Д.Д., Шуляк О.В. і співавт. – Атлас по мікро– і макроурології.
Львів, 2004.
3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. – Урологія, Дніпропетровськ, 2002
4.Гжегоцький М.Р., Шуляк О.В. і співавт. – Нирки – лабораторні методи обстеження.
5. Возіанов С.О., Шуляк О.В. і співавт. –УРОЛОГІЯ, “Кварт”, Львів 2009 (електронний
варіант)
додаткова:
1. Трапезникова М.Ф. Пухлини нирок. – М., 1978. – С. 184.
3. Оперативна урологія під ред. Лопаткіна М.О. – М., 1987.
5. Травми і хірургічні захворювання органів таза і зовнішніх статевих органів під. ред.
Жукової М.Н. – М., 1969. – С. 151–171.
6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. Київ, 1993
7. Єрухімов Л.С. Рак сечового міхура.– М., 1975.– 163 с.
8. Шипілов В.І. Рак сечового міхура.– М., 1983.– 192 с.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для занять з слухачами циклу ТУ м. Рівне
«Актуальні питання урології»
Кількість навчальних годин: лекції – 6 год.
Практичні заняття – 20 год.
Семінарські заняття – 18 год.
Самостійна робота – 34 год.
Додаткові дисципліни – 8 год.
Залік – 4 год.
Всього – 90 год.
Кредити ECTS – 3
Мета та завдання навчальної дисципліни:
Мета циклу: удосконалення теоретичних знань, набуття слухачем практичних навичок та вмінь з
сучасних аспектів діагностики та лікування урологічних захворювань.
Завдання: удосконалення теоретичних знань, практичних навичок та вмінь з питань діагностики та
лікування урологічних захворювань для сімейних лікарів, лікарів-хірургів та лікарів-урологів, що
працюють на дільницях чи у лікувально-профілактичних відділеннях багатопрофільних лікарень.
Тематичний план практичних занять
1.Аномалії сечостатевих органів. Аномалії нирок, верхніх та нижніх сечовивідних
шляхів, аномалії зовнішніх статевих органів. Класифікація, клінічні прояви,
діагностика, методи лікування.
2.Полікистоз, гідронефроз, нефроптоз, варикоцеле. Діагностика, методи лікування.
Аномалії розвитку чоловічих та жіночих статевих органів. Класифікація, клінічні
прояви, діагностика, методи лікування.
3. Камені передміхурової залози і сечівника. Етіопатогенез. Клінічні
прояви. Ниркова коліка. Діагностика, диференційна діагностика, лікування.
4. Консервативні методи лікування сечокам’яної хвороби. Фітотерапія у
в лікуванні сечокам’яної хвороби.
5.Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби. Сучасні методики
ендоскопічних операцій при каменях нирок, сечоводів, сечового міхура.
Екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія у лікуванні сечокам’яної хвороби.
6. Ушкодження нирок і сечоводів. Класифікація, клінічні прояви, діагностика та
лікування.
7. Ушкодження сечівника /уретри/ під час акушерсько-гінекологічних операцій.
Клінічні прояви. Діагностика і лікування.
8. Клінічна картина Діагностика туберкульозу сечостатевої системи.
9. Туберкульоз нирок, сечоводів, сечового міхура. Патогенез, патоморфологія,
клініка, діагностика, диференціальна діагностика
10.Злоякісні пухлини нирок, ниркових мисок, сечоводу, сечового міхура. Етіологія,
патогенез, діагностика, клініка. Скринінг та рання діагностика раку простати.
Простатспецифічний антиген роль в діагностиці раку простати.
11. Сучасні методи лікування пухлин нирок, ниркових мисок, сечоводу.
12. Сучасні методи лікування пухлин простати, сечового міхура. Сучасні методи
лікування пухлин яєчок та статевого члена.
13. Гострий та хронічний пієлонефрит. Етіопатогенез. Класифікація. Клінічні прояви
та діагностика. Лікування.
14. Цистит. Цисталгія. Уретрит. Етіопатогенез. Класифікація. Клінічні прояви та
діагностика. Лікування.
15. Гострий та хронічний простатит. Етіопатогенез, класифікація, клінічні прояви,
методи діагностики та лікування.
16. TORCH-інфекції в етіології запальних процесів чоловічої статевої сфери.
17. Нейрогенна, ендокринна імпотенція. Етіопатогенез, клінічні прояви та
діагностика. Лікування.
18. Чоловічий клімакс. Етіопатогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика та
лікування.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для практичних занять з слухачами циклу ТУ
«Актуальні питання урології»
Кількість навчальних годин: лекції – 6 год.
Практичні заняття – 20 год.
Семінарські заняття – 18 год.
Самостійна робота – 34 год.
Додаткові дисципліни – 8 год.
Залік – 4 год.
Всього – 90 год.
Кредити ECTS – 3
Мета та завдання навчальної дисципліни:
Мета циклу: удосконалення теоретичних знань, набуття слухачем практичних навичок та вмінь з
сучасних аспектів діагностики та лікування урологічних захворювань.
Завдання: удосконалення теоретичних знань, практичних навичок та вмінь з питань діагностики та
лікування урологічних захворювань для сімейних лікарів, лікарів-хірургів та лікарів-урологів, що
працюють на дільницях чи у лікувально-профілактичних відділеннях багатопрофільних лікарень.
Тематичний план практичних занять
1.Аномалії сечостатевих органів. Аномалії нирок, верхніх та нижніх сечовивідних
шляхів, аномалії зовнішніх статевих органів. Класифікація, клінічні прояви,
діагностика, методи лікування.
2.Полікистоз, гідронефроз, нефроптоз, варикоцеле. Діагностика, методи лікування.
Аномалії розвитку чоловічих та жіночих статевих органів. Класифікація, клінічні
прояви, діагностика, методи лікування.
3. Камені передміхурової залози і сечівника. Етіопатогенез. Клінічні
прояви. Ниркова коліка. Діагностика, диференційна діагностика, лікування.
4. Консервативні методи лікування сечокам’яної хвороби. Фітотерапія у
в лікуванні сечокам’яної хвороби.
5.Ендоскопічні методи лікування сечокам’яної хвороби. Сучасні методики
ендоскопічних операцій при каменях нирок, сечоводів, сечового міхура.
Екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія у лікуванні сечокам’яної хвороби.
6. Ушкодження нирок і сечоводів. Класифікація, клінічні прояви, діагностика та
лікування.
7. Ушкодження сечівника /уретри/ під час акушерсько-гінекологічних операцій.
Клінічні прояви. Діагностика і лікування.
8. Клінічна картина Діагностика туберкульозу сечостатевої системи.
9. Туберкульоз нирок, сечоводів, сечового міхура. Патогенез, патоморфологія,
клініка, діагностика, диференціальна діагностика
10.Злоякісні пухлини нирок, ниркових мисок, сечоводу, сечового міхура. Етіологія,
патогенез, діагностика, клініка. Скринінг та рання діагностика раку простати.
Простатспецифічний антиген роль в діагностиці раку простати.
11. Сучасні методи лікування пухлин нирок, ниркових мисок, сечоводу.
12. Сучасні методи лікування пухлин простати, сечового міхура. Сучасні методи
лікування пухлин яєчок та статевого члена.
13. Гострий та хронічний пієлонефрит. Етіопатогенез. Класифікація. Клінічні прояви
та діагностика. Лікування.
14. Цистит. Цисталгія. Уретрит. Етіопатогенез. Класифікація. Клінічні прояви та
діагностика. Лікування.
15. Гострий та хронічний простатит. Етіопатогенез, класифікація, клінічні прояви,
методи діагностики та лікування.
16. TORCH-інфекції в етіології запальних процесів чоловічої статевої сфери.
17. Нейрогенна, ендокринна імпотенція. Етіопатогенез, клінічні прояви та
діагностика. Лікування.
18. Чоловічий клімакс. Етіопатогенез, класифікація, клінічні прояви, діагностика та
лікування.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для практичних занять з слухачами циклу ТУ
«Ультразвукова діагностика ургентної урологічної патології в практиці урологів, хірургів, сімейних лікарів»
Кількість навчальних годин: лекції – 6 год.
Практичні заняття – 20 год.
Семінарські заняття – 18 год.
Самостійна робота – 34 год.
Додаткові дисципліни – 8 год.
Залік – 4 год.
Всього – 90 год.
Кредити ECTS – 3.
КОДИ | Назва курсу, розділу, теми | |
курсу,
розділу, теми |
год |
|
1 | 2 | 3 |
лекція | 1 | Фізичні і технічні основи ультразвукової діагностики. УЗД нирок та сечоводів при сечокам”яній хворобі, ознаки порушенн відтоку сечі та запальних процесів нирок |
семінар | 1 | Фізичні та технічні основи ультразвуку |
практичне | 2 | Фізичні та технічні основи ультразвукової діагностики |
самост. роб | 2 | Фізичні та технічні основи ультразвукової діагностики |
лекція | 1 | Ультразвукові ознаки та диференціална діагностика об”ємних процесів нирок. |
семінар | 1 | УЗД при обємних утвореннях нирок |
практичне | 1 | УЗД при обємних утвореннях нирок . |
самост. роб | 3 | УЗД при об’ємних утвореннях нирок . |
лекція | 1 | УЗД при дифузних враженнях паренхіми нирок, диференціальна діагностика з гострим пієлонефритом та гнійними новоутворами |
семінар | 2 | УЗД при гострих та хронічних враженнях паренхіми нирок |
самост. роб | 2 | Диференціальна УЗД при гострих, хронічних запальних та дифузних враженнях паренхіми нирок |
практичне | 1 | Диференціальна УЗД при гострих, хронічних запальних та дифузних враженнях паренхіми нирок |
лекція | 1 | УЗД при патології сечового міхура, простати, яєчок. УЗД ознаки при травмах ОССС. |
семінар | 1 | УЗД сечоводів, сечового міхура |
самост. роб | 3 | УЗД сечоводів, сечового міхура.
|
практичне | 2 | Камені передміхурової залози і сечівника. Етіопатогенез. Прояви. Діагностика і лікування. |
лекція | 1 | Малоінвазивні втручання під контролем УЗД в урології та нефрології. Методика дренування нирок, сечового міхура, та інших обємних рідинних новоутворів та біопсії під контролем УЗД при урологічній патології |
практичне | 2 | Втручання під УЗ контролем |
семінар | 1 | Втручання під УЗ контролем |
самост. роб | 3 | Втручання під УЗ контролем |
Розклад занять з УРОЛОГІЇ студентів IV курсу медичного факультету на 8 семестр 2023/24н.р.
ПОНЕДІЛОК | ВІВТОРОК | СЕРЕДА | ||||
І ПАРА
0915 – 1050 |
8 група о 8.30– асист. Боржієвський О.А. (ЛОКЛ)
9 група о 8.30– асист. Воробець М.З. (ЛОКЛ)
|
2 група(анг.м)о 8.30 – асист. Боржієвський О.А. (ЛОКЛ)
18 група о 8.30 – асистент Чапля М.М.(ЛШМД)
19 група о 8.30 – асист. Наконечний Й.А. (ЛОКЛ)
|
|
|||
ІІ ПАРА
1130 – 1305 |
20 група– доцент, Дмитрієнко В.В. (ЛШМД)
7 група – асист. Боржієвський О.А. (ЛОКЛ)
|
1 група(анг.м)о 11.15 – асист. Боржієвський О.А. (ЛОКЛ)
5 група– асист. Наконечний Й.А. (ЛОКЛ 6 група– доцент, Дмитрієнко В.В. (ЛШМД)
|
4 група– доцент, Дмитрієнко В.В. (ЛШМД)
3 група– асист. Воробець М.З. (ЛОКЛ)
|
|||
ІІІ ПАРА
1345– 1520
|
Лекція 1-2 групи о 14.00 (анг.м) /
|
21 група– асист. Наконечний Й.А. (ЛОКЛ)
22 група– асистент Чапля М.М.(ЛШМД)
|
||||
ЧЕТВЕР | П’ЯТНИЦЯ | |||||
1 група о 8.30 асистент
Чапля М.М.(ЛШМД)
2 група о 8.30– асист. Наконечний Й.А. (ЛОКЛ)
|
25 група о 8.30 – асист. Воробець М.З. (ЛОКЛ)
|
|||||
|
23 група– асист. Воробець М.З. (ЛОКЛ)
24 група– асистент Чапля М.М.(ЛШМД)
|
|||||
Лекція
/1-9 групи о 14.00 19-26/ групи о 14.15
|
||||||
ЛОКЛ- Львівська обласна клінічна лікарня ЛШМД- Лікарня швидкої медичної допомоги
Schedule of urology classes for students of the IV year of the Faculty of Medicine for the 8 semester of 2023/24.
MONDAY | TUESDAY | WEDNESDAY | ||||
І class
0915 – 1050 |
8 group 8.30 – assistant Borzhiievskyi O.A. (LOCL)
9 group 8.30 – assistant Vorobets M.Z. (LOCL)
|
2 group (English) at 8.30 – assistant Borzhiievskyi O.A. (LOCL)
18 group at 8.30 – assistant Chaplya M.M. (LSHMD)
19 group at 8.30 – assistant. Nakonechnyi Y.A. (LOCL) |
|
|||
ІІ class
1130 – 1305 |
20 group – associate professor, Dmytrienko V.V. (LSHMD)
7 group – assistant. Borzhiievskyi O.A. (LOCL)
|
1 group (English) at 11.15 – assistant Borzhiievskyi O.A. (LOCL)
5 group – assistant. Nakonechnyi Y.A. (LOCL)
6 group – associate professor, Dmytrienko V.V. (LSHMD)
|
4 group – associate professor, Dmytrienko V.V. (LSHMD)
3 group – assistant. Vorobets M.Z. (LOCL)
|
|||
ІІІ class
1345– 1520
|
Lecture 1-2 groups at 14.00 (English)
|
21 group – assistant Nakonechnyi Y.A. (LOCL)
22 group – assistant Chaplya M.M. (LSHMD) |
||||
THURSDAY | FRIDAY | |||||
1 group at 8.30 assistant
Chaplya M.M. (LSHMD)
2 group at 8.30 – assistant. Nakonechnyi Y.A. (LOCL)
|
25 group 8.30 – assistant. Vorobets M.Z. (LOCL)
|
|||||
|
23 group – assistant. Vorobets M.Z. (LOCL)
24 group – assistant Chaplya M.M. (LSHMD) |
|||||
Lecture
/1-9 groups at 2 p.m /19-26 groups at 2.15 p.m
|
||||||
LOKL – Lviv Regional Clinical Hospital
LSHMD – Emergency Medical Aid Hospital
[]
Верифікація результатів навчання
Поточний контроль
здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. На всіх практичних заняттях застосовуються види стандартизованого контролю теоретичної підготовки та контроль засвоєння практичних навичок. Кожне практичне заняття передбачає розбір теоретичного матеріалу, індивідуальне поточне опитування, виконання студентами практичної роботи та тестування. Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. За підсумком усіх видів діяльності виставляється підсумкова оцінка за тему за чотирибальною шкалою.
Зн-1 – Зн-2,
Ум-1 – Ум -3,
К-1 – К-2
АВ-1- АВ-3
Л 1-6,
П-1-9,
СРС-1-10
Тестовий контроль (студент в системі Mіsа отримує 10 тестів, відповідає та отримує результат у балах (від 0 до 10) та відсотках (від 0 до 100)).
Демонстрація практичної навички, звіт про виконану практичну роботу.
Відповідь на запитання викладача
Відмінно («5») -студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал теми заняття, демонструє глибокі і всебічні знання відповідної теми,. правильно, чітко, логічно і повно відповідає на всі стандартизовані питання поточної теми, включно з питаннями лекційного курсу і самостійної роботи. Тісно пов’язує теорію з практикою і правильно демонструє виконання (знання) практичних навичок. Вирішує задачі підвищеної складності, вміє узагальнювати матеріал. Правильно відповів на 9-10 тестових питань
Добре («4») – студент добре засвоїв теоретичний матеріал заняття, правильно, і по суті відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Демонструє виконання (знання) практичних навичок. Правильно використовує теоретичні знання при вирішенні практичних завдань. Вміє вирішувати легкі і середньої складності задачі. Володіє необхідними практичними навиками і прийомами їх виконання в обсязі, що перевищує необхідний мінімум. Правильно відповів щонайменше на 7-8 тестових питань.
Задовільно («3») – студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної теми, неповно, за допомогою додаткових питань, відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Не може самостійно побудувати чітку, логічну відповідь. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок студент робить помилки. Студент вирішує лише найлегші задачі, володіє лише обов’язковим мінімумом методів дослідження. Правильно відповів щонайменше на 5-6 тестових питань.
Незадовільно («2») – студент не опанував навчальний матеріал теми, не знає наукових фактів, визначень, не може дати логічну відповідь, не відповідає на додаткові запитання, не розуміє змісту матеріалу. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок робить значні, грубі помилки. Відповів на менше, ніж 5 тестових питань.
Підсумковий контроль
Загальна система оцінювання
Участь у роботі впродовж семестру – 100%
Шкали оцінювання
традиційна 4-бальна шкала, багатобальна (200-бальна) шкала, рейтингова шкала ECTS
Умови допуску до підсумкового контролю
Студент відвідав усі практичні (лабораторні, семінарські) заняття і отримав не менше, ніж 120 балів за поточну успішність
Вид підсумкового контролю
Методика проведення підсумкового контролю
Критерії зарахування
Залік
Мають бути зараховані усі теми, винесені на поточний контроль. Оцінки з 4-ри бальної шкали конвертуються у бали за багатобальною (200-бальною) шкалою відповідно до Положення «Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчальної діяльності студентів»
Максимальна кількість балів – 200.
Мінімальна кількість балів- 120
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 200 балів.
Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 120 балів.
Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином
Оцінка з дисципліни базується на результатах поточної навчальної діяльності та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано». Для зарахування студент має отримати за поточну навчальну діяльність бал не менше 60% від максимальної суми балів з дисципліни (120 балів).
[]
Лікувально-консультативна робота
79010, м. Львів, вул. Юрія Руфа, 6.
79000, м. Львів, вул. Миколайчука, 9.
Впровадження в практичну роботу наукових досягнень працівників кафедри, або включених у Галузевий Реєстр нововведень МОЗ України за останні 3 роки за схемою:
Перелік методичних рекомендацій
№ п/п | Назва | П.І.Б. авторів | Дата затвердження Вченою радою університету |
1. | Методичні вказівки для практичних занять з слухачами циклу тематичного удосконалення «Рання діагностика та основні аспекти лікування онкоурологічної патології» (для сімейних лікарів). | Боржієвський А.Ц., Воробець Д.З., Мицик Ю.О. та ін. всього 15 осіб | Львів, 2021. 29 с. |
2. | Методичні вказівки для практичних занять з слухачами циклу тема-тичного удосконалення «Неспецифічні запальні захворювання органів сечостатевої системи. Нетримання сечі» (для сімейних лікарів). | Боржієвський А.Ц., Воробець Д.З., Мицик Ю.О. та ін. всього 14 осіб. | Львів, 2021. 50 с. |
3. | Методичні вказівки для практичних занять з слухачами циклу тематичного удосконалення «Сучасні методи лікування СКХ. Ендоурологія. Неспецифічні запальні захворювання. Діагностика та лікування» (для сімейних лікарів). | Боржієвський А.Ц., Воробець Д.З., Мицик Ю.О. та ін. всього 14 осіб. | Львів, 2021. 52 с. |
4 | Методичні вказівки для практичних занять з слухачами циклу тематичного удосконалення «Лапароскопія в урології». | Боржієвський А.Ц., Воробець Д.З., Пасічник С.М. та ін. всього 15 осіб. |
Львів, 2023. 29 с. |
5 | Методичні вказівки для практичних занять зі слухачами циклу тематичного удосконалення «Андрологія». | Боржієвський А.Ц., Воробець Д.З., Пасічник С.М. та ін. всього 14 осіб. | Львів, 2023. 50 с. |
6 | Методичні вказівки для практичних занять зі слухачами циклу тематичного удосконалення «Неспецифічні запальні захворювання органів сечостатевої системи. Нетримання сечі» (для сімейних лікарів). | Боржієвський А.Ц., Воробець Д.З., Пасічник С.М. та ін. всього 14 осіб. | Львів, 2023. 52 с. |
7 | Методичні вказівки для занять зі слухачами циклу тематичного удосконалення «Сучасні методи лікування сечокам’яної хвороби. Ендоурологія для урологів». | Боржієвський А.Ц., Воробець Д.З., Пасічник С.М. та ін. всього 14 осіб. | Львів, 2023. 27 с. |
8 | Методичні вказівки для занять зі слухачами циклу тематичного удосконалення «Ультразвукова діагностика ургентної урологічної патології в практиці урологів, хірургів та сімейних лікарів». | Боржієвський А.Ц., Воробець Д.З., Пасічник С.М. та ін. всього 14 осіб. | Львів, 2023. 28 с. |
9 | Методичні вказівки для занять зі слухачами циклу тематичного удосконалення «Урологія для хірургів». | Боржієвський А.Ц., Воробець Д.З., Пасічник С.М. та ін. всього 14 осіб. | Львів, 2023. 19 с. |
10 | Методичні вказівки для занять зі слухачами циклу тематичного удосконалення «Актуальні питання урології». | Боржієвський А.Ц., Воробець Д.З., Пасічник С.М. та ін. всього 14 осіб. | Львів, 2023. 28 с. |
11 | Методичні вказівки для занять зі слухачами циклу тематичного удосконалення «Урологія». | Боржієвський А.Ц., Воробець Д.З., Пасічник С.М. та ін. всього 14 осіб. | Львів, 2023. 52 с. |
12 | Методичні вказівки для занять зі слухачами циклу тематичного удосконалення «Ендоурологія. Сучасні методи лікування сечокам‘яної хвороби. Неспецифічні запальні захворювання. Діагностика та лікування». | Боржієвський А.Ц., Воробець Д.З., Пасічник С.М. та ін. всього 14 осіб. | Львів, 2023. 27 с. |
13 | Методичні вказівки для занять зі слухачами циклу тематичного удосконалення «Онкоурологія». | Боржієвський А.Ц., Воробець Д.З., Пасічник С.М. та ін. всього 14 осіб. | Львів, 2023. 19 с. |
Перелік інформаційних листів
№ п/п | Назва | П.І.Б. авторів | Дата затвердження Вченою радою університету |
1. | Діагностика раку простати та визначення ступеню його диференціації за допомогою мультипараметричної магніто-резонансної томографії. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я. | Кобільник Ю.С., Мицик Ю.О., Боржієвський А.Ц., Дутка І.Ю., Наконечний Й.А., Комнацька І.М. | Львів-2021 р., 5 с. «Урологія та нефрологія». |
2 | Вивчення активності глутатіонпероксидази сперматозоїдів як неспецифічного маркера діагностики фертильності у чоловіків. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоро’я | Воробець М.З., Мельник О.В., Фафула Р.В., Онуфрович О.К., Воробець Д.З. | рішення Вченої ради ЛНМУ ім. Данила Галицького № 2-ВР від 22.03.2023; напрям впровадження: «Біохімія», «Урологія», «Патфізіологія» 2023. – С. 1-4. |
3 | Діагностика ревматоїдного артриту як супутньої патології неплідності чоловіків шляхом тестування активності NO-синтази та аргінази лімфоцитів периферичної крові. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я | Воробець М.З., Мельник О.В., Фафула Р.В., Онуфрович О.К., Воробець Д.З. | рішення Вченої ради ЛНМУ ім. Данила Галицького № 2-ВР від 22.03.2023; напрям впровадження: «Біохімія», «Урологія», «Патфізіологія». 2023. – С. 1-4. |
Перелік патентів
№ п/п | Назва | П.І.Б. авторів | Пат № , Заявл. (дата),
Опубл. (дата), Бюл. № |
1. | Спосіб забору аутопсійного матеріалу серцево-судинної системи при проведенні розтину померлого від карантинної інфекції. Патент на корисну модель, | Мацькевич Вікторія Миколаївна, Василик Володимир Миколайович, Ленчук Тетяна Любомирівна, Рижик Валер’ян Миколайович, Грищук Марія Іванівна, Камишний Олександр Михайлович, Мицик Юліан Олегович. | № 150494, 23.02.2022 р. |
2 |
Перелік нововведень з лікувально-профілактичної роботи
№ п/п | Назва | П.І.Б. авторів | № в Реєстрі нововведень МОЗ України |
1. | Діагностика раку простати та визначення ступеня його диференціації за допомогою мультипараметричної магнітно-резонансної томографії. Перелік наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я, випуск 8, Київ-2022 р., с. 190, | Мицик Ю.О., Кобільник Ю.С., Наконечний Й.А., Боржієвський А.Ц., Дутка І.Ю., Комнацька І.М. | реєстр. № 160/8/22 |
Інформація щодо проведених лікувально-профілактичних та просвітницьких заходів кафедрою (круглі столи, тренінги, майстер-класи, школи, акції, лекції, клінічні конференції, семінари, демонстраційні кабінети та ін.) за останні 3 роки у хронологічному порядку у такому форматі:
- 4-5 червня 2024 року професор та доцент кафедри урології провели майстер-клас на тему ” Корекція ректо-уретральних нориць після радикальних простатектомій”
- 6-7 червня 2024 року професор та доцент кафедри урології провели майстер-клас на тему “Реконструктивна хірургія чоловічої уретри”
- 8 червня 2024 року професор кафедри урології провів майстер-клас на тему “Актуальні підходи до резекції пухлин нирок “
Наукова робота та видавнича діяльність
Відповідальний за наукову роботу – д.м.н., професор, Воробець Дмитро Зіновійович, +380974784740, dv@ukr.net
Інформація про найбільш вагомі наукові досягнення/результати НДР
– назва конкретного результату проведених досліджень та його форма (технологія,
метод, методика, спосіб тощо);
Основні досягнення
1. На основі результатів дисперсійного та класифікаційного аналізів доведено, що із
вивчених променевих біомаркерів на основі КТ (інтенсивність сигналу, відношення
променевої щільності сигналу пухлини до нормальної ниркової паренхіми) та МРТ
(інтенсивність сигналу дифузійно-зважених зображень, вимірюваний коефіцієнт
дифузії), при диференційній діагностиці солідного нирково-клітинного раку та
доброякісних пухлин нирок, найвищі показники чутливості та специфічності були
отримані при застосуванні вимірюваного коефіцієнта дифузії дифузійно-зважених
зображень МРТ із пороговим значенням 2,0×10-3 мм2/с і які становили відповідно 100%
та 81,8%, а площа під кривою – area under the curve (AUC) складала 0,993 (р<0,001), при
відсутності променевого навантаження на хворого. Використання вимірюваного
коефіцієнта дифузії дозволяло диференціювати гістологічні підтипи нирково-клітинного
раку: світлоклітинний від несвітлоклітинного із чутливістю та специфічністю відповідно
93,4% та 96,7% (AUC=0,981, р<0,001) та граничною величиною 1,66×10-3 мм2/с;
папілярний від хромофобного із чутливістю та специфічністю відповідно 93,4% та 86,7%
(AUC=0,956, р<0,001) при пороговому значенні 1,48×10-3 мм2/с. Диференціація
світлоклітинного нирково-клітинного раку низького від високого ступеня за Fuhrman на
основі вимірюваного коефіцієнта дифузії, була можливою з чутливістю та
специфічністю відповідно 93,3% та 85,2% (AUC=0,881, р<0,001) при пороговому
значенні 1,77×10-3 мм2/с. Чутливість та специфічність при диференціації кістозного
нирково-клітинного раку при кістах ІІF класу за Bosniak при застосуванні вимірюваного
коефіцієнта дифузії із граничним значенніям 3,03×10−3 мм2/с, становили відповідно
93,0% та 80,0% (AUC=0,867, р=0,002). Враховуючи отримані результати, вимірюваний
коефіцієнт дифузії дифузійно-зважених зображень МРТ може бути використаний у
якості променевого біомаркеру при диференціації солідного і кістозного нирково-
клітинного раку, відіграючи роль «променевої біопсії», і на відміну від КТ дозволяє
уникати значного променевого навантаження на хворого.
2. Було доведено, що застосування ВКД з пороговою величиною 1,28×10-3 мм2/с
дозволяло диференціювати локальний рецидив нирково-клітинного раку від
фібротичних післяопераційних змін паренхіми нирки із 100% чутливістю, 80%
специфічністю та високою точністю: AUC=0,980 (95% ДІ=0,945-0,998, р<0,001) та при
відсутності променевого навантаження на хворого.
3. Доведено існування достовірної різниці між середнім рівнем експресії мікроРНК-15а у
хворих з нирково-клітинним раком, пацієнтів із доброякісними пухлинами нирок та
здорових осіб (р<0,001). При диференційній діагностиці даної патології та доброякісних
пухлин нирки, чутливість та специфічність при пороговому значенні експресії 5,00E-06
УО становили відповідно 98,1% та 100% (AUC=0,955, р<0,001). На 8-й день після
оперативного втручання було отримано статистично достовірне (р<0,001) зниження
експресії міР-15а в середньому на 99,53% (з 2,50E-01±2,72E-01 УО до 1,18E-03±5,36E-
04 УО), що має потенціал використання для оцінки радикальності проведеного лікування
та моніторингу післяопераційного перебігу. При пороговому значенні вільної тотальної
РНК 1641,24 нг/мкл, спектроскопічно виміряної в сечі, диференціація наявності
мікроскопічної інвазії чашко-мискової системи від її відсутності, при нирково-
клітинному раку, були можливими із чутливістю та специфічністю 100%. Таким чином,
експресія міР-15а може застосовуватись як чутливий молекулярний біомаркер для
діагностики та скринінгу даної патології.
4. Було виявлено, що індекс резистентності допплер-УЗД достовірно відображує динаміку
реноваскулярної резистентності у хворих із нирково-клітинним раком до та після
селективної емболізації ниркових артерій. У хворих із підвищенням індексом
резистентності після емболізації у порівнянні із вихідним значенням >38,71%
прогнозований об’єм оціночної інтраопераційної крововтрати був <250 мл, при зростанні
на 20,98%-38,70% прогнозований об’єм крововтрати <500 мл, при підвищенні <20,97%
існує високий ризик значної інтраопераційної крововтрати (>500 мл). Підвищення
індексу резистентності після емболізації ≤4% у порівнянні з початковим значенням,
може розглядатись як її неефективність та показ до ре-емболізації ниркових артерій.
5. Застосування порогового значення вимірюваного коефіцієнта дифузії ↓1,73% (через 1
місяць після початку лікування пазопанібом у порівнянні із вихідною величиною), для
диференціації хворих із прогресом захворювання та без, дозволило отримати показники
чутливості та специфічності відповідно 100% та 81,8% (AUC=0,927, р<0,001).
6. Аналіз виживаності довів, що раково-специфічне виживання у хворих із нирково-
клітинним раком та рівнем тканинної експресії мікроРНК-15а (міР-15а) ≤0,10 УО, 5-
річне CSS становило 92,31% а середня тривалість виживання складала 59,88±0,12
місяців, в той час коли 5-річне раково-специфічне виживання у підгрупі пацієнтів із
експресією міР-15а>0,10 УО значно відрізнялось і становило всього 54,8%, а середня
тривалість виживання складала 49,74±2,16 місяців (р<0,001). Такі дані доводять
практичну цінність експресії міРНК-15а у якості прогностичного біомаркеру.
7. За допомогою радіогенетичного аналізу було доведено, що комбінація шести
променевих характеристик нирково-клітинного раку дозволяє достовірно передбачати
рівень тканинної експресії міРНК-15а (скорегований R2=0,8336, р<0,001), що може бути
використано у випадку недоступності методів дослідження для прогнозування перебігу
даного захворювання, а розроблена поліноміальна модель – як сурогат експресії міР-15а
у якості прогностичного біомаркеру.
8. На основі отриманих даних було розроблено алгоритм діагностики та лікування хворих
із нирково-клітинним раком із застосуванням новітніх променевих та молекулярних
біомаркерів, а також удосконалено інтегровану прогностичну систему UISS для
локалізованого захворювання.
9. При вивченні показників ФНП-β в сечі хворих на РСМ було виявлено, що у хворих
досліджуваних груп, до лікування вихідні середні значення даного молекулярного
маркеру суттєво між собою не відрізнялись і становили 36,23±5,63 pg/ml, 34,72±6,16
pg/ml та 33,82±4,62 pg/ml відповідно (р>0,05). Проте, ми виявили, що у хворих основної
групи на 2-й день після шостої інстиляції БЦЖ-вакцини, середній рівень ФНП-β
достовірно збільшувався з 36,23±5,63 pg/ml до 68,45±7,12 pg/ml, тобто в середньому
+88,9%, 95% ДІ=76,5-98,4 (р=0,02). Однак, у групі із рецидивуючим перебігом середній
рівень ФНП-β у сечі суттєво не змінювався порівняно з початковим значенням і складав
34,72±6,16 pg/ml та 38,35±6,89 pg/ml відповідно (р=0,36). В підсумку, серед вивчених
молекулярних маркерів, найбільшу інформативність у прогнозуванні ефективності
адювантної внутрішньоміхурової БЦЖ-терапії на її ранньому етапі, у хворих на РСМ
стадії T1N0M0, продемонстрували визначені в сечі ФНП-a та ФНП-β, що може бути
пов’язане із їхньою роллю у якості промоутерів запалення, що є важливою ланкою при
БЦЖ-терапії.
10. На основі отриманих даних був розроблений діагностично-лікувальний алгоритм для
хворих із раком сечового міхура із застосуванням молекулярних маркерів ФРЕС,
ФНП-a та ФНП-β.
11. Встановлено критичні пороги відсікання для імунологічних показників у чоловіків з
варикоцеле, які є ранніми діагностичними критеріями ураження яєчок та імовірного
розвитку непліддя.
12. Визначено, що множинні перехресні кореляційні взаємозв’язки між показниками
соноеластограми, спермограми, про-/антиоксидантної, L-аргінін/NO, іон-
транспортувальної та імунної систем свідчать про поліетіологічність порушень
фертильного потенціалу у хворих на варикоцеле.
13. Розпрацьовано діагностично-лікувальні алгоритми при варикоцеле з урахуванням
порогових значень прогностичних маркерів зниження репродуктивної здатності
чоловіків.
14. З метою встановлення провідних патогенетичних ланок порушень репродуктивної
здатності у хворих на лівобічне варикоцеле ІІ-ІІІ ст. необхідно поглиблювати знання
щодо кореляційних взаємозв’язків параметрів спермограми, гемодинаміки у судинах
сім’яного канатика і яєчка, а також, про-/антиоксидантної, L-аргінін/NO, іон-
транспортувальної та імунної систем на локальному і системному рівнях.
Медична ефективність: У роботі вдосконалено методи діагностики, передбачення
ефективності лікування та прогнозування віддалених результатів хворих із НКР, раком
сечового міхура та варикоцеле. Розроблено концептуальні підходи до практичного
використання променевих методик і молекулярних біомаркерів..
Соціальна ефективність: Запропонована поліноміальна модель регресії на основі
променевих характеристик пухлини дозволяє прогнозувати та покращити виживаність хворих
на НКР без застосування молекулярних методів діагностики, а удосконалення точності
діагностики та післяопераційного прогнозування на підставі застосування застосування
результатів дослідження молекулярних маркерів – факторів росту ендотелію судин та некрозу
пухлин дозволяє покращити виживаність хворих на рак сечового міхура.
Економічна ефективність: Завдяки впровадженню опрацьованих нових променевих та
молекулярних методик можливо зменшити фінансові витрати на дороговартісні та трудомісткі
методи діагностики.
– назва НДР: «Молекулярно-генетичні, імунологічні та біохімічні фактори
прогнозування урологічних захворювань»
– тип роботи – прикладна,
– керівник НДР : зав. кафедри урології проф. Боржієвський А.Ц.,
– роки виконання: 2018-2022 рр.
– перелік наукових публікацій з посиланнями – електронними лінками:
Монографії – 1
Пасічник С.М.,Стаховський Е.О.,Гоженко А.І.,Боржієвський А.Ц.,Мицик Ю.О. Пухлини
нирок. Діагностика та лікування хворих на хронічну хворобу нирок при нирково-клітинному
раку: монографія. Львів: ЛНМУ, 2022. – 226 с.
Навчальні посібники – 5
1. Невідкладна урологія в практиці лікарів хірургічного профілю: навчальний посібник /
Горовий В.І., Шапринський В.О., Чайка Г.В…., Воробець Д.З. – Вінниця : ТОВ
«ТВОРИ», 2019. – 824 с., іл.
2. Урологія: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / Пасєчніков С.П., Возіанов
С.О., Лісовий В.М…., Шеремета Р.З. : Нова книга, 2019. – 423 с., іл.
3. Нетримання сечі у жінок: навчальний посібник / За ред. В.І. Горового, О.І. Яцини. –
Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2020. – 472 с., іл.
4. Залобкова простатектомія в хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати:
навчальний посібник / За ред. В.І. Горового, В.О. Шапринського, І.В. Барало, О.М.
Капшука. – Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2021. – 336 с., іл.
5. Гіперактивний сечовий міхур у жінок : навчальний посібник / За ред. В.І. Горового, О.І.
Яцини, А.І. Мисака. Вінниця : ТОВ «Твори», 2022. – 368 с., іл.
Методичні рекомендації – 32
Опубліковано наукових статей – 91
− у Scopus, Web of science – 43
1. Mytsyk Y., Borzhiyevs’kyy A., Kobilnyk Y., Shulyak A., Dutka I., Borzhiyevs’kyy O.,
Górecki A. Personalized management of prostate cancer: from molecular and imaging
markers to radiogenomics. Polish Journal of Radiology. 2022;87[1]:58–62.
https://doi.org/10.5114/pjr.2022.113204 (Sopus, IF=1.02)
2. Yulian Mytsyk, Andriy Borzhiyevskyy, Ihor Dutka, Alexander Shulyak, Paweł Kowal,
Dmytro Vorobets, Michał Skrzypczyk, Oleksandr Borzhiyevs’kyy, Andrzej Górecki, Viktoria
Matskevych. Local recurrence of renal cell carcinoma after partial nephrectomy: applicability
of the apparent diffusion coefficient of MRI as an imaging marker – a multicentre study.
Polish Journal of Radiology. 2022;87(1):325–32. https://doi.org/10.5114/pjr.2022.117593
(Sopus, IF=1.02)
3. Gusakovsky, S. S. Goydyk, V. S. Grygorenko, V. N. Mytsik, Y. O. Shaderkin, I. A. Shulyak,
A. V. Badiuk, N. Adjuvant chemotherapy and recurrence factors non-invasive bladder cancer.
PharmacologyOnLine, Vol 3, 2021, p. 1363-1368.
https://pharmacologyonline.silae.it/files/archives/2021/vol3/PhOL_2021_3_A148_Gusakovs
ky.pdf (Sopus, IF=0.31)
4. The Role of Seminal Oxidative Stress Scavenging System in the Pathogenesis of Sperm DNA
Damage in Men Exposed and Not Exposed to Genital Heat Stress. Int J Environ Res Public
Health. 2022 Feb 25;19(5):2713. Fraczek M, Lewandowska A, Budzinska M, Kamieniczna
M, Wojnar L, Gill K, Piasecka M, Kups M, Havrylyuk A, Chopyak V, Nakonechnyy J,
Nakonechnyy A, Kurpisz M. DOI: 10.3390/ijerph19052713. PMID: 35270405; PMCID:
PMC8910598. (Sopus, IF= 4.614)
5. Pasichnyk M.S. Predicting changes in glomerular filtration rate in patients with kidney cancer
using mathematical model M.S. Pasichnyk, A.E. Lychkovky, E.O. Stakhovsky //
Experimental oncology, 2021 43, 2, 185-188. DOI: 10.32471/exp-oncology.2312-8852.vol-
43-no-2.16214. (Sopus, IF= 0.281)
6. Shulyak, A.V., Gusakovsky, S.S., Grygorenko, V.N., Kurilenko, V.N., Mytsyk Y.O.,
Goydyk, V.S., Badiuk, N.S. Comparative characteristics of adjuvant internal bladder
chemotherapy in patients with muscle-non-invasive bladder cancer. PharmacologyOnLine,
Vol 3, 2020, p.261-269
https://pharmacologyonline.silae.it/files/archives/2020/vol3/PhOL_2020_3_A027_Shulyak.
pdf IF=0.31
7. Shulyak, A. V., Goydyk, V. S., Gusakovsky, S. S., Grygorenko, V. N., Mytsik, Y. O., Badiuk,
N. S. Modern aspects of the use of dimethyl sulfoxide (DMSO). PharmacologyOnLine, Vol
1, 2021, p.82-89
https://pharmacologyonline.silae.it/files/archives/2021/vol1/PhOL_2021_1_A011_Shulyak.
pdf IF=0.31
8. Pietrus M, Czekaj A, Dziadkowiak D, Ratajczyk K, Trzciniecki M, Kowal P, Mytsyk Y.
Metastatic choriocarcinoma presenting as renal colic and skin lesion – case report. Wiad Lek.
2021;74(7):1763-1766 DOI: 10.36740/WLek202107135 IF=0.123
9. Kozopas N.M., Chornenka O.I., Vorobets M.Z., Lapovets L.Ye., Maksymyuk H.V. Body
mass index and sperm quality: is there a relationship? Journal of Human Reproductive
Sciences. 2020;13(2):109-113.
10. Melnyk O., Kovalenko I., Vorobets M., Onufrovych O. et al. Infectious factor detection in
azoospermia of infertile men. Deutsche Internationale Zeitschrift fur Zeitgenossische
Wissenschaft. 2021;14:29-31.
11. Mytsyk Y, Borys Y, Tumanovska L, Stroy D, Kucher A, Gazdikova K, et al. MicroRNA-15a
tissue expression is a prognostic marker for survival in patients with clear cell renal cell
carcinoma. Clin Exp Med. 2019 Nov;19(4):515–24. (IF 2.644)
12. Mytsyk Y, Pasichnyk S, Dutka I, Dats I, Vorobets D, Skrzypczyk M, et al. Systemic treatment
of the metastatic renal cell carcinoma: usefulness of the apparent diffusion coefficient of
diffusion-weighted MRI in prediction of early therapeutic response. Clin Exp Med. 2020
May;20(2):277–87. (IF 2.644)
13. Наконечный И.А. Иммунопатогенетические прогностические факторы фертильного
потенциала у мужчин с левосторонним варикоцеле / И. А. Наконечный, А. М.
Гаврилюк, А. И. Наконечный, В. В. Чопяк, М. М. Курпиш. Новости хирургии. 2019.
Т.27, № 6. С. 662-673. dоі: 10.18484/2305-0047.2019.6.662.
14. Федевич ВС. Связь степени неоплазии и молекулярных маркеров VEGF, TNF-α и TNF-
β у больных раком мочевого пузыря стадии Т3N0M0. East European Scientific Journal.
2019. 12(52/2):45-48.
15. Sergiy Gerasymov, Roman Kopets, Ivan Kuibida, Iryna Chernyavska, Vasyl Cherepanyn,
Roman Mazo, Vitaliy Fedevych. Dietary supplementation with anovel L-catnitine multi-
micronutrient in idiopathic male subfertility involving oligo-, astheno-, teratozoospermia: A
randomized clinical study. Andrology 25 January 2020: 2-10. DOI: 10.1111/andr.12805
16. Pasichnyk S, Voronina O, Mytsyk Y. The evaluation of pathomorphological changes of intact
by neoplastic process kidney parenchyma in patients with renal cell cancer. European Journal
of Medical Technologies. 2018, 4(21). P.40-44. http://www.medical-
technologies.eu/upload/the_evaluation_of_pathomorphological_changes_-_pasichnyk.pdf
17. Мицик Ю.О., Кобільник Ю.С., Борис Ю.Б., Дутка І.Ю., Комнацька І.М., Воробець Д.З.,
Дмитрів В.Я., Загоруйко Р.Р. Застосування мультипараметричної магнітно–
резонансної томографії в діагностиці клінічно значущого раку передміхурової залози.
Klinichna khirurhiia. 2019 March;86(3):41-45. DOI: 10.26779/2522-1396.2019.03.41
18. Mytsyk Y., Borys Y., Pasichnyk S., Vorobets D., Borys B., Dmytriv V., Zahorujko R., Mytsyk
O., Chernova N. Imaging biomarkers in prediction of the blood loss during nephrectomy due
to renal cell carcinoma after embolization of renal artery: application of the apparent diffusion
coefficient. European Journal of Medical Technologies. 2019, 2(23). P.24-29.
http://www.medical-
technologies.eu/upload/4_imaging_biomarkers_in_prediction_of_the_blood_loss[1].pdf
19. С. М. Пасічник, Е. О. Стаховський, Ю. Б. Борис, Ю. О. Мицик, І. Ю. Дутка, І. М.
Комнацька. Застосування дифузійно-зважених зображень МРТ для прогнозування
перебігу хронічної хвороби нирок у хворих з нирково – клітинним раком після резекції
нирки. Klinichna khirurhiia. 2019 April;86(4):38-40. DOI: 10.26779/2522-1396.2019.04.38
20. Mytsyk Y, Borys Y, Tumanovska L, Stroy D, Kucher A, Gazdikova K, Rodrigo L, Kruzliak
P, Prosecky R, Urdzik P, Dosenko V. MicroRNA-15a tissue expression is a prognostic marker
for survival in patients with clear cell renal cell carcinoma. Clinical and Experimental
Medicine. 2019 Aug 22. doi: 10.1007/s10238-019-00574-7. [Epub ahead of print], IF – 2,19
21. Fafula R.V., Meskalo O.I., Vorobets D.Z. et al. Kinetic properties of Na+,K+-АТРase of
spermatozoa from fertile and infertile men under effect of calix[4]arene C-107. Ukr.
Biochem. J. – 2019. – Vol. 91, N 3. – P. 56-64. doi: https://doi.org/10.15407/ubj91.03.056
IF – 0,47
22. Fafula R.V. Effect of hydrogen peroxide on Na+,K+-ATPase activity in spermatozoa of
infertile men / R.V. Fafula,O.I. Meskalo, E.I. Lychkovskyy, U.P. Iefremova, О.K.
Оnufrovych, H.V. Maksymyuk, O.V. Melnyk, I.A. Nakonechnyi, D.Z. Vorobets ,
Z.D.Vorobets // Regulatory Mechanisms in Biosystems. – 2017. – Vol. 8 (2). – P. 521–526.
doi: 10.15421/021780. IF – 0.888
23. Kamieniczna M. Antisperm antibodies are not frequently induced in semen of men with
testicular hyperthermia / Kamieniczna M., M. Fraczek, M. Budzinska, L. Wojnar, J.
Nakonechnyy, L. Grzeskowiak, K. Gill, A. Havrylyuk, K. Nowicka-Bauer, M. Piasecka, A.
Nakonechnyy, V. Chopyak, M. Kurpisz // Journal of Reproductive Immunology. – 2018. –
Vol. 128. – P. 64. IF – 2.916
24. Mytsyk Yu.O., Borys Yu.B., Dutka I.Yu.,Datz I.V., Motrynets N.P., Kucher A.R., Pasichnyk
S.M., Borys B.Yu., Mytsyk O.I., Matskevych V.M. Application of the diffusion-weighted
MRI for prediction of the intraoperative blood loss during the nephrectomy in patients with
renal cell carcinoma after embolization of renal artery. Inter Collegas. – 2017. – №4(4). –
С.158-163.
25. Mytsyk Y, Dosenko V, Borys Y, Kucher A, Gazdikova K, Busselberg D, Caprnda M,
Kruzliak P, Farooqi AA, Manyuk L. MicroRNA-15a expression measured in urine samples
as a potential biomarker of renal cell carcinoma. Int Urol Nephrol, – 2018 Mar 16;1–9. IF –
1.692
26. Kucher A., Filipsky A., Filipsky A., Mytsyk Yu. Possibilities of ultrasonography for the
establishing of the causes of inflammation of the parotid-masseteric area. European Journal
of Medical Technologies. 2018, 1(18). P.7-11.
27. Yulian Mytsyk, Victor Dosenko, Michał Andrzej Skrzypczyk, Yuriy Borys, Yuriy Diychuk,
Askold Kucher, Vasyl Kowalskyy, Serhyi Pasichnyk, Oleh Mytsyk, Lubov Manyu. Potential
clinical applications of micro-RNAs as biomarkers for renal cell carcinoma. Central European
Journal of Urology 2018 Vol. 71 1 №3 CiteScore 1. 12 (Scopus) Site Score rank in Urology:
51/97 ISSN 2080 – 4806 Quarterly p. 295 – 304. IF – 0.700
28. Pasichnyk S. M., Stakhovsky E. O., Pasichnyk M. S., Gozhenko A. I., Myrca O. Y. Effect of
therapeutic water of Skhidnitsa region on rehabilitation of patients after nephrectomy for
kidney cancer. Journal of Education, Health and Sport formely Journal of Health Sciences
Vol. 8 №1 2018 ISSN 23 – 8306 p. 246 – 253.IF – 2.591
29. Fafula R.V., Meskalo O.I., Vorobets D.Z., Lychkovskyy E.I. et al. Effect of hydrogen
peroxide on Na+,K+-ATPase activity in spermatozoa of infertile men. Regulatory
Mechanisms in Biosystems. – 2017. – V. 8 (4). – P. 521-526. IF – 0.888
30. Fafula R.V., Iefremova U.P, Onufrovych O.K., Vorobets D.Z. et al. Alterations in arginase-
NO-synthase system of spermatozoa in human subjects with different fertility potential. J.
Med. Biochem. – 2018. – V. 37. – P. 1-7. IF – 0.742
31. Fafula R.V., Iefremova U.P, Onufrovych O.K. Vorobets D.Z. et al. The kinetic properties of
arginase in sperm cells of infertile men. Regulatory Mechanisms in Biosystems. – 2018. – V.
9 (1). – P. 80-84. IF – 0.888
32. Barylyak R.V., Iefremova U.P, Onufrovych O.K., Vorobets D.Z. et al. Characterization of
Ca2+,Mg2+-ATPase of blood lymphocytes in women with ovarian cancer. Regulatory
Mechanisms in Biosystems. – 2018. – V. 9 (1). – P. 85-89. IF – 0.888
33. Fafula R.V., Onufrovych O.K., Iefremova U.P., Vorobets D.Z. et al. The peculiarities of
arginase pathway of L-arginine metabolism in spermatozoa of men with different forms
pathospermia. Intern. J. of Physiology and Pathophysiology. – 2017. – V. 8, # 4. – P. 309-
318. IF – 0.106
34. Vorobets M.Z., Fafula R.V., Besedina A.S., Onufrovych O.K., Vorobets D.Z. Glutathione S-
transferase as a markers of oxidative stress in human ejaculat-ed spermatozoa from patients
with pathospermia. Regulatory Mechanisms in Biosystems. – 2018. – V. 9 (2). – P. 287-292.
IF – 0.888
35. Mytsyk Y., Dosenko V., Skrzypczyk M., Borys Y., Kucher A., Pasichnyk S. et al. Potential
clinical applications of microRNAs as biomarkers for renal cell carcinoma. Central European
Journal of Urology. 2018; 71: 295-303. IF – 0.700
36. Yuriy Kobilnyk, Yulian Mytsyk, Andriy Borzhiyevs’kyy, Oleksander Stroy, Ihor Dutka,
Iryna Komnatska, Dmytro Vorobets, Askold Kucher, Volodymyr Dmytriv, Volodymyr
Dmytrienko, Mark Vikarchuk. Efficiency of the biparametric MRI in detection of prostate
cancer: preliminary experience. European Journal of Medical Technologies 1(26), 2020, p.
39-44.
37. Serhiy Pasichnyk, Yulian Mytsyk, Andriy Borzhiyevs’kyy, Ihor Dutka, Viktoria
Matskevych. The new approach to prognostication of development of the renal impairment in
patients with the renal-cell carcinoma of T1 stage: role of the MRI. European Journal of
Medical Technologies 1(26), 2020, p. 45-49.
38. Vasylyk V., Matskevych V., Mytsyk Y., Lenchuk T., Kindrativ E. Malignant pleural
mesothelioma with cardiac and renal metastases: a case report confirmed at autopsy. World
Journal of Medical Innovations, 2021; 1(1):1-5. https://doi.org/10.5281/zenodo.5759839
39. Pasichnyk S., Mytsyk Y., Hozhenko A., Myrka O. The mineral waters of Skhidnytsia spa
town and their therapeutic benefits in patients after renal surgical procedures for renal cell
cancer. World Journal of Medical Innovations, 2021; 1(1):11-16.
https://doi.org/10.5281/zenodo.5797891
40. Kindrativ E., Lenchuk T., Mytsyk Y., Matskevych V., Vasylyk V., Zoriana H. Diagnostics
of the severity of cervical intraepithelial neoplasia in women with infertility in the presence
of papillomavirus infection. World Journal of Medical Innovations, 2021; 1(1):17-22.
https://doi.org/10.5281/zenodo.5807917
41. Kobilnyk Y, Mytsyk Y, Dutka I, Pasichnyk S, Borzhyevskyy O, Dats I, Makagonov I,
Komnatska I, Matskevych V, Borzhyevskyy A. The effect of 5-a-reductase inhibitor on
apparent diffusion coefficient of MRI in the differential diagnosis of prostate cancer. World
Journal of Medical Innovations, 2021; 1(1):33-37. DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.5831468
42. Mytsyk Yulian, Pasichnyk Serhiy, Borzhyevskyy Oleksander, Makagonov Ihor, Kozlovska
Hrystyna, Matskevych Viktoriya, Kovalsky Vasyl, Borzhyevskyy Andriy. Efficiency of
febuxostat (Adenuric®) in preventing of further GFR decline in patients with hyperuricemia
with and without diabetic nephropathy associated and chronic kidney disease. World Journal
of Medical Innovations, 2021; 1(1):47-51. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.5834310
43. Serhiy Pasichnyk, Yulian Mytsyk, Lilia Hreschukh, P. Kowal, M. Pietrus, A. Ts.
Borzhiievskyi, Оlexander Lychkovsky. The use of Doppler vascular resistance in the early
diagnosis of chronic kidney disease progression in patients with renal cell carcinoma. Journal
of Education, Health and Sport. 2022;12(1):385-394. DOI
http://dx.doi.org/10.12775/JEHS.2022.12.01.033
в інших іноземних виданнях – 3
1. Пасечник С.Н., Мыцык Ю.О., Пасечник Н.С., Дутка И.Ю., Боржиевский А.Ц., Мацькевич
В.М. Применение диффузионно-взвешенных изображений МРТ у пациентов со II стадией
почечно-клеточного рака в прогнозировании развития хронической почечной
недостаточности. Евразийский онкологический журнал. №2, Т8, 2020, с.-125-132. DOI:
10.34883/PI.2020.8.2.016
2. Кобильнык Ю.С., Мицик Ю.О., А.Ц. Боржиевский, И.Ю. Дутка, О.О. Строй, И.В. Дац,
И.М. Комнацька, Д.З. Воробець, В.Я. Дмытрив, В.Н. Мацькевич. Применение
мультипараметрической МРТ в диагностике клинически значимого рака предстательной
железы. Евразийский онкологический журнал. №3, Т8, 2020, с.239-247. DOI:
10.34883/PI.2020.8.3.013
3. Пасечник С.Н., Мыцык Ю.О., Пасечник Н.С., Дутка И.Ю., Боржиевский А.Ц., Мацькевич
В.М. Применение диффузионно-взвешенных изображений МРТ у пациентов со II стадией
почечно-клеточного рака в прогнозировании развития хронической почечной
недостаточности. Евразийский онкологический журнал. №2, Т8, 2020, с.-125-132. DOI:
10.34883/PI.2020.8.2.016
у вітчизняних виданнях – 46
1. Наконечний Й. А. Сонографія яєчок у контексті лапароскопічного лікування
лівобічного варикоцеле. Наконечний Й. А., Наконечний Р. А. Paediatric Surgery
(Ukraine). 2022.1(74):79-86. DOI: 10.15574/PS.2022.74.79
2. Воробець М.З. Характеристика оксидативного стресу та неензиматичної ланки
системи глутатіону в сперматозоїдах і спермальній плазмі чоловіків із різним
фертилязиційним потенціалом М.З. Воробець, Р.В. Фафула, О.В. Мельник, І.В.
Коваленко, А.Ц. Боржієвський, З.Д. Воробець // Experimental and clinical physiology
and biochemistry, ECPB 2022, 1/2(94):5–12.
3. Шеремета Д.Р. Вплив мітоміцину С на про-/антиоксидантну систему лімфоцитів крові
// Experimental and clinical physiology and biochemistry, ECPB 2022, 1/2(94):53–60.
4. Sheremeta D.R. Mitomycin C In The Treatment Of Urethric Stricture And Its Effect On
Arginase/No-Synthase System // Sheremeta D.R., Sverdan O.P., Vorobets D.Z., Fafula R.V.,
Vorobets Z.D. Вісник проблем біології і медицини – 2022 – Вип. 2, том 1 (164). С. 276-
287. DOI 10.29254/2077–4214–2022–2–1–164-276-287
5. Yu.O. Mytsyk, S.M. Pasichnyk,Yu.S. Kobilnyk, O.A. Borzhiievskyi, O.E. Lychkovskyy, P.
Kowal, M. Pietrus, V.M. Matskevych, R.I. Dats, O.M. Blavatska, E.O. Stakhovsky, A.I.
Gozhenko, A.Ts. Borzhiievskyi. Significance of ADC measurements as radiological MRI
marker in detection of metastatic lymph node involvement in patients with prostate cancer.
Experimental Oncology. 2022 Aug;44(2):142–7. DOI: 10.32471/exp-oncology.2312-
8852.vol-44-no-2.17810 (Sopus, IF=1.6)
6. Мицик Ю. О., Боржієвський А. Ц., Кобільник Ю. С., Дутка І. Ю., Шуляк О. В.,
Воробець Д. З., Дац І. В., Боржієвський О. А., Козловська Х. Ю., Вітковський В. Ф.,
Іллюк П. О. Роль вимірюваного коефіцієнта дифузії біпараметричної МРТ як
променевого маркера раку передміхурової залози. Проблеми радіаційної медицини та
радіобіології. – 2021. – Випуск 26. – С. 541-553. doi: 10.33145/2304-8336-2021-26-541-
553 (Scopus IF=0.8)
7. О. Н. Надашкевич, І. О. Макагонов, Ю. О. Мицик, А. Р. Вергун,М. О. Заремба, О. М.
Вергун, О. О. Заремба, Ю. М. Мацях. Пухлиноподібні ураження яєчників у жінок
фертильного віку: комплексне ультразвукове обстеження та лікування. Актуальні
питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2021, № 2, с.86-93. DOI 10.11603/24116-
4944.2021.2.12738
8. Ю. С. Кобільник, Ю .О. Мицик. Гістологічні фактори асоційовані із низькою
виявлюваністю раку передміхурової залози за допомогою МРТ. Вісник морської
медицини, 2022, № 1 (94), с.92-101. DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.6414048
9. Ю. С. Кобільник, Ю .О. Мицик. Значення променевих маркерів МРТ у виявленні
метастатично уражених лімфовузлів у хворих на рак передміхурової залози.
Актуальні проблеми транспортної медицини. № 1 (67), 2022, с. 24-35. DOI
http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.6425864
10. Пасічник С.М. Аналіз корелятивних зв’язків між патоморфологічними змінами
інтактної частини паренхіми нирки та клініко-лабораторними даними у хворих на
нирково-клітинний рак, ускладнений хронічною хворобою нирок С.М.Пасічник //
Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище; професійне
здоров’я; патологія №4 (66), 2021 р. С. 73 – 79.
11. Стаховський Е.О. Новий підхід до лікування пацієнтів з метастатичним нирково-
клітинним раком Е.О. Стаховський, Ю.В. Вітрук, О.А. Войленко, О.Е. та інш. всього
16 осіб // Клінічна онкологія. 2022, Т. 12, №1-2 (45-46): 7-11. DOI:
10.32471/clinicaloncology.2663-466X.45-1.28874.
12. Кобільник Ю.С., Мицик Ю.О., Боржієвський А.Ц., Воробець Д.З., Мацькевич В.М.
Динаміка показників захворюваності та смертності на рак простати в Україні:
сучасний стан проблеми. Праці Наукового товариства імені Шевченка. Медичні
науки. Том 62 № 2, 2020, с. 80-86 DOI: https://doi.org/10.25040/ntsh2020.02.06
13. Бариляк Р.В., Воробець Д.З., Мельник О.В,, Фафула Р.В., Воробець З.Д. Власивості
Са2+-залежних і Са2+-незалежних ізоформ NO-синтази в лімфоцитах крові жінок
хворих на рак яєчників. Світ медицини та біології. 2021. №3 (77), с. 28-33. DOI
10.26724/2079-8334-2021-3-77-28-33
14. Пасічник С. М., Мицик Ю.О., М. С. Пасічник, О. Е. Личковський, А. Ц. Боржієвський,
А. І. Гоженко. Аналіз динаміки змін показників захворюваності та смертності на рак
нирки в Україні. Вісник морської медицини. 2020. №2 (87), с. 18-26. DOI
http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3976550
15. С. М. Пасічник, Е. О. Стаховський, Ю. Б. Борис, Ю. О. Мицик, І. Ю. Дутка, І. М.
Комнацька. Застосування дифузійно-зважених зображень МРТ для прогнозування
перебігу хронічної хвороби нирок у хворих з нирково – клітинним раком після
резекції нирки. Klinichna khirurhiia. 2019 April;86(4):38-40. DOI: 10.26779/2522-
1396.2019.04.38.
16. Федевич В.С., Мицик Ю.О., Борис Ю.Б. Молекулярні маркери VEGF, TNF-α та TNF-β
у хворих на рак сечового міхура стадії Т3N0M0. Український журнал медицини,
біології та спорту. 2019. Том 4, №5(21): 202-207. DOI: 10.26693/jmbs04.05.202.
17. В. М. Мацькевич, Т. Л. Ленчук, І. В. Жулкевич, Ю. О. Мицик. Випадок
унілатерального шилопід’язикового синдрому, поєднаного з гіпоплазією
вертебральної артерії. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2019, №4,
с74-78
18. Н. Л. Глушко, Т. Л. Ленчук, В. М. Мацькевич, Ю. О. Мицик. Можливості
педагогічного використання дистанційної системи навчання у позааудиторній
самостійній роботі. МЕДИЧНА ОСВІТА. 2019. No 4, С. 10-13 DOI 10.11603/me.2414-
5998.2019.4.10859
19. Пасічник С.М., Гречух Л.Ю., Мицик Ю.О., Пасічник М.С., Дмитрів В.Я., Гоженко А.І.
Корелятивні зв’язки між показниками індексу резистентності УЗД та швидкості
клубочкової фільтрації в прогнозуванні перебігу хронічної хвороби нирок у хворих з
нирково-клітинним раком після радикальної нефректомії. Актуальні проблеми
транспортної медицини. №1 (59), 2020 р., с.81-86. DOI:
http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3611199
20. Мицик Ю.О. Пандемія 2019-NCOV: вплив на репродуктивне здоров’я людини. Proc
Shevchenko Sci Soc Med Sci [інтернет]. 15, Квітень 2020 [цит. за 14, Травень
2020];59(1). DOI: https://doi.org/10.25040/ntsh2020.01.13
21. Н. Л. Глушко, Я. Я. Сікорин, В. М. Мацькевич, Т. Л. Ленчук, Ю. О. Мицик, В. М.
Рижик. Клінічний випадок саркоїдозу легень з комплексною міждисциплінарною
верифікацією діагнозу. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (2020),
c. 63-68. DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11070
22. Наконечний Й. А. Прогностичні фактори непліддя за показниками про-
/антиоксидантної системи у чоловіків з лівобічним варикоцеле. Acta Medica
Leopoliensia. 2019. Т. XXV, № 1. С. 39-48. doi: 10.25040/aml2019.01.039.
23. Воробець М. З., Фафула Р. В., Воробець Д. З. Сучасні погляди на патогенез і маркери
азооспермії у чоловіків. Вісник проблем біології і медицини – 2020 – Вип. 1 (155). С.
26-33. DOI 10.29254/2077-4214-2020-1-155-26-33.
24. Федевич ВС, Борис ЮБ, Мицик ЮО. Молекулярні маркери VEGF, TNF-α та TNF-β у
хворих на рак сечового міхура стадії Т3N0M0 та їх зв’язок зі ступенем неоплазії
пухлини. Український журнал медицини, біології та спорту. 2019; 4:5(21):202-207.
25. Федевич ВС, Борис ЮБ. Молекулярні маркери VEGF, TNF-a і TNF-b у хворих на рак
сечового міхура в стадії T1N0M0 та їх зв’язок зі ступенем неоплазії пухлини.
Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2019; 1(1):11-15. Федевич ВС.
Прогнозування ефективностi внутрiшньомiхурової БЦЖ-терапiї у хворих на рак
сечового мiхура на пiдставi рiвнiв фактора росту ендотелiю судин, факторiв некрозу
пухлини α та β. Урологія. 2019; 3(90):231-236.
26. Мицик Ю.О. Актуальність та напрямки безперервної медичної освіти у розрізі
реформи охорони здоров’я та світової практики. Народне Здоров’я. №4(362), 2019 р.,
С.3.
27. Мицик Ю.О., Борис Ю.Б.,Дутка І.Ю.,Дац І.В.,Пасічник С.М.,Воробець Д.З.,Кучер
А.Р.,Борис Б.Ю. Променевi бiомаркери на основi мультифазної КТ у диференцiацiї
нирково-клiтинного раку. Урологія. Том 22. № 3`2018 (86), С.31-38. 10.26641/2307-
5279.22.3.2018.143271
28. Лесняк М.О.,Мельников В.А.,Строй О.О.,Лесняк О.М.,Мицик Ю.О. Досвід лікування
гангрени Фурньє: ретроспективний та проспективний аналіз 21 випадку
захворювання. Здоровье Мужчины. – 2018. – №1 (64). – С. 48-54.
29. Строй О.О., Мицик Ю.О., Дмитрієнко В.В., Писко О.В., Оброцький А.С., Задорожний
В.С., Загоруйко Р.Р., Намазило С.В., Солдатенко О.Я., Макагонов І.О. Вивчення
корелятивних зв’язків між клінічними показниками та параметрами виживання
хворих із нирково-клітинним раком. Експериментальна та клінічна фізіологія і
біохімія. – 2019. – №1. – С. 78-81.
30. Кобільник Ю.С., Мицик Ю.О., Борис Ю.Б., Дутка І.Ю., Воробець Д.З., Личковський
О.Е., Дмитрієнко В.В., Вітковський В.Ф., Загоруйко Р.Р., Дмитрів В.Я. Оцінка
ефективності мультипараметричної МРТ у прогнозуванні ступеню диференціації раку
передміхурової залози згідно шкали Gleason. Експериментальна та клінічна фізіологія
і біохімія. – 2019. – №1/1. – С. 27-30.
31. Пасічник С. М., Борис. Ю. Б., Мицик Ю. О., Дутка І.Ю., Воробець Д.З., Загоруйко Р.Р.
Нові підходи у прогнозуванні розвитку хронічної ниркової недостатності із
застосуванням дифузійно-зважених зображень МРТ у хворих на ІІ стадії нирково-
клітинного раку. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2019. – №1/1. –
С. 5-10.
32. Мицик Ю.О., Строй О.О., Борис Ю.Б. Шеремета Р.З., Воробець Д.З., Борис Б.Ю.,
Загоруйко Р.Р., Марухняк Р.В., Бодлак С.І., Дронь Ю.І. Вивчення діагностичної
ефективності експресії мікроРНК-508-3p у крові та експресії мікроРНК-508-3p у сечі
у діагностиці нирково-клітинного раку. Експериментальна та клінічна фізіологія і
біохімія. – 2019. – №1/1. – С. 15-18
33. Артищук М.Ф., Артищук О.М., Артищук В.М., Кобільник Ю.С., Мицик Ю.О.
Ефективна пластика уретри при гіпоспадії: наш клінічний досвід уретропластики за
методом Marshall-Spellman (клінічний випадок). Експериментальна та клінічна
фізіологія і біохімія. – 2019. – №1/1. – С. 56-59.
34. Федевич В.С., Мицик Ю.О., Борис Ю.Б. Молекулярні маркери VEGF, TNF-α та TNF-β
у хворих на рак сечового міхура стадії Т3N0M0 та їх зв’язок зі ступенем неоплазії
пухлини. Український журнал медицини, біології та спорту. 2019. Том 4, №5(21): 202-
207.
35. Наконечний Й.А. Прогностичні фактори непліддя за показниками про-
/антиоксидантної системи у чоловіків з лівобічним варикоцеле. AML. 2019. XXV (1).
С. 39 – 48. DOI: https://doi.org/10.25040/aml2019.01.039.
36. Наконечний Й.А. Кореляційні зв’язки активності ензимів про-/антиоксидантної
системи сперматозоїдів щодо соноеластографічних параметрів у пацієнтів з клінічним
лівобічним варикоцеле. Експерементальна та клінічна фізіологія та біохімія. 2019. 1/1.
С. 60 – 64.
37. Федевич В.С., Борис Ю.Б. Молекулярні маркери VEGF, TNF-a і TNF-b у хворих на
рак сечового міхура в стадії T1N0M0 та їх звязок зі ступенем неоплазії пухлини //
Експерементальна та клінічна фізіологія та біохімія 2019 №1/1 ст. 11-15.
38. Боржієвський А.Ц., Гутор Т.Г., Паюк Р.І., Слабий О.І., Чапля М.М. Критерії відбору
пацієнтів на черезшкірну білатеральну нефролітотрипсію при двобічному
нефролітіазі. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2019. – №1. – С.
35-38.
39. Чапля М.М., Боржієвський А.Ц. Алгоритм лікування ниркових кровотеч після
виконання перкутанної нефролітотрипсії. Експериментальна та клінічна фізіологія і
біохімія. – 2019. – №1. – С. 38-42.
40. Я.А. Квасневский, О.П. Никитенко, С.Н. Пасечник, А.И. Гоженко Роль липокаинов в
диагностике острого повреждения почек у больных с опухолью почек и мочевого
пузыря. Вісник морської медицини. 2019 (квітень-червень) №2 (83): 70-76
41. Пасічник С.М., Гоженко А.І., Кобільник Ю.С. Аналіз змін функціонального
ниркового резерву у хворих раком нирки. Актуальні проблеми транспортної
медицини №2 (56), 2019: 73-78
42. Борис Ю.Б., Воробець М.З., Кобільник Ю.С. та ін. Рак передміхурової за-лози:
прогностичні фактори радикальної простатектомії. Експериментальна та клінічна
фізіологія і біохімія. – 2019. – №1/1. – С. 22-26.
43. Mytsyk Yu.O., Borys Yu.B., Dosenko V.,Datz I.V., Diychuk Y.,Kowalskyy V., Pasichnyk
S., Matskevych V. Radiogenomics of renal cell carcinoma: our clinical experience.
Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2017. – №4. – С. 50-53.
44. Наконечний Й.А. Соноеластографічні предиктори чоловічого непліддя при
первинному лівобічному варикоцеле / Наконечний Й.А., Д.З. Воробець // Здоров’я
мужчины. – №1 (64). – 2018. – С. 121-126.
45. Мицик Ю.О. Значення вимірюваного коефіцієнту дифузії МРТ у оцінці ранньої
терапевтичної відповіді при системній терапії нирково-клітинного раку.
Буковинський медичний вісник. – 2018. – 2(86). – С.55-59.
46. Бариляк Р.В., Воробець Д.З., Онуфрович О.К., Воробець З.Д. Особливості зміни ак-
тивності Са2+-активованої, Mg2+-залежної АТФ-гідролази ендоплазматичного
ретикулуму лімфоцитів крові при раку яєчника. Експериментальна та клінічна
фізіологія і біохімія. – 2018. – № 2. – С. 64-70.
Інформація про найбільш вагомі наукові досягнення кафедри урології
З В І Т ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ 2023
З В І Т ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ 2022
Видавнича діяльність кафедри урології – 2023р.
Видавнича діяльність кафедри урології – 2022р
Видавнича діяльність кафедри урології – 2021р.
Видавнича діяльність кафедри урології – 2020р.
Видавнича діяльність кафедри урології – 2019р.
Студентський науковий гурток кафедри урології
Керівник наукового гуртка – асистент кафедри урології ФПДО, д-р. філософ. Воробець Микола Зіновійович, +380679293581
Староста наукового гуртка – Квас Марія Василівна, +380971915615
Мeта та завдання гуртка – залучення студентів до проведення науково-дослідної роботи на кафедрі урології, участі у науково-практичних конференціях, семінарах, проєктах, створення середовища для обміну ідеями, думками та знаннями, створення умов для творчого зростання, надання можливостей студентам розвивати аналітичні та критичні навички, необхідні для наукової та клінічної діяльності. Забезпечення можливості студентам поглибити свої знання та навички урологічної патології в майбутній професійній діяльності.
Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи.
Студенти, котрі відвідують засідання наукового гуртка мають можливість:
- ознайомитися з принципами, методами, інструментарієм наукової та дослідницької роботи;
- приймати участь в науковому житті університету (написання статей, тез доповідей, наукових робіт), що публікуються в різних наукових виданнях;
- розвивати свої творчі здібності, виступаючи на наукових семінарах та конференціях;
- брати участь в проведенні «круглих столів», дебатів, з метою аналізу сучасних проблем в урології та пошуку нових рішень та підходів;
Основні тематики наукових досліджень
– Сучасні підходи до діагностики та лікування урологічних патологій;
– Інновації в ранній діагностиці онкоурологічної патології;
– Новітні ендоскопічні методики діагностики та лікування в урології;
– Лапароскопія в урології;
– Оцінка якості життя післяопераційних хворих;
– Реабілітація пацієнтів після радикальних оперативних втручань;
Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи. Щорічно гуртківці успішно беруть участь у Загальноуніверситетській студентській науковій конференції / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon)
№ | Заходи | Термін виконання | Відповідальні за виконання |
1. | Проведення тематичних конференцій, вечорів пам’яті, круглих столів з нагоди Дня Державного Прапора України та 32- річниці Незалежності України | Вересень | Куратори груп |
2. | Облаштування інформаційних стендів присвячених Захисникам і Захисницям України | Вересень | Куратори груп |
3. | Проведення благодійної акції в межах проекту “Смілива гривня” | Вересень | Куратори груп |
4. | Проведення патріотично-виховних, просвітницьких, культурно-мистецьких заходів та круглих столів у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932-1933 рр. в Україні – геноциду Українського народу. | Жовтень | Куратори груп |
5. | Проведення санітарно-освітньої роботи у гуртожитках і конкурсу з санітарного стану кімнат гуртожитків. | Жовтень | Куратори груп |
2. | Проведення загальнонаціональної акції “Запали свічку пам’яті ” у День пам’яті жертв Голодомору | Листопад | Куратори груп |
3. | Проведення молитви у День пам’яті жертв Г олодоморів | Листопад | Куратори груп |
4. | Проведення у режимі онлайн тематичних лекцій на тему “Голодомор – геноцид Українського народу” | Листопад | Куратори груп |
5. | Перегляд архівних матеріалів, які висвітлюють події, пов’язані з геноцидом Українського народу | Листопад | Куратори груп |
6. | Проведення інформаційно-просвітницьких заходів серед іноземних студентів у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1032-1933 рр. в Україні | Листопад | Куратори груп |
7. | Сприяти участі студентів в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу науково- дослідницьких і пошукових робіт, присвячених 90-м роковинам Голодомору | Грудень | Куратори груп |
8. | Публікація матеріалів, пов’язаних з темою Голодомору 1932-1933 років в Україні | Грудень | Куратори груп |
9. | Проведення семінарів “Шляхами героїв” у академічних групах виховних годин на теми: Конвенція ООН “Про попередження злочину геноциду і покарання занього” | Листопад | Куратори груп |