Адреса

79000, м. Львів, вул. Ужгородська , 1 (4 поверх, ліве крило)

Телефон: +38 (032) 2601490

Email:

На карті:

Завідувач кафедри

КОМАРИЦЯ Орест Йосифович, кандидат медичних наук, жоцент

 

19
З 1975 р. до 1995 р. кафедру шпитальної терапії очолював проф.
Володимир Виговський (19202005), який до перед тим завідував кафедрою
субординатури та інтернатури післядипломної освіти. Докторська дисертація
його характеризувала білковий обмін у хворих на зоб у Прикарпатському
ендемічному вогнищі (Львів, 1972). Проф. В. Виговський вивчав також
діагностику та лікування цукрового діабету, гіпертонічної хвороби, ішемічної
хвороби серця, алергозів. Підготував 10 кандидатів та 5 докторів наук.
Однодумцями і учнями проф. В. Виговського були майбутні професори Богдан
Михайло Ковалів та Орест Абрагамович, який пізніше сам очолив цю кафедру
шпитальної терапії (з 2008 р. кафедра внутрішньої медицини №1).

5. Сучасний період терапевтичної школи

З оголошення незалежності України Львівська терапевтична академічна
школа продовжила працювати за попередніми принципами (пропедевтична,
факультетська та шпитальна терапії) до 2008 року, коли курси факультетської
та шпитальної терапії були об’єднані для паралельного викладання на двох
кафедрах внутрішньої медицини №1 та №2. Тобто, проведено вже так званий
«вертикальний поділ» предмету внутрішньої медицини. Цей період
характеризується також реорганізаціями системи медичної освіти за кредитно
модульною Болонського та кредитнотрансферною системами.

Пропедевтика внутрішньої медицини викладалась і зараз продовжує
викладатись на двох окремих кафедрах. З 1988 р. і дотепер після проф.
Ю.Децика кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини №1 керує професор
Роман Дутка (народ. 1948), докторська праця якого описувала серцевосудинні
ураження при хронічному тонзиліті: питання патогенезу, клініки, лікування та
профілактики (Львів, 1991). Проф. Р. Дутка був одночасно і деканом
педіатричного факультету (199396 рр.), і проректором з лікувальної роботи
університету (19982006 рр.), він підготував 7 кандидатів наук, є автором понад
200 публікацій, співавтором монографій та посібників «Патогенетические
основы тонзологенных поражений сердца» (1979), «Пропедевтика внутрышных

20
хвороб» (1998, 2000). У 200306 рр. на кафедрі пропедевтики внутрышных
хвороб №1 працював професор Олег Надашкевич, який пізніше очолив кафедру
сімейної медицини та поліклінічної справи. Також зараз на кафедрі викладає
проф
есор Андрій Базилевич, проректор унsверситету з лікувальної роботи.
Основними
сучасними напрямками наукових досліджень кафедри
пропедевтики внутрішньої медицини №1
є механізми хронізації патологічних
процесів у клініці внутрішніх хвороб.

Кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини №2 з 1998 р. дотепер
завідує професор Остап Яворський (народ. 1950), докторська дисертація якого
розглядала особливості метаболічних реакцій організму на фізичне
навантаження при стенокардії напруження (Львів, 1993). Крім власне курсу
пропедевтичної медицини на кафедрі викладався ще курс сестринської справи.
Проф. О. Яворський є автором біля 200 наукових публікацій, досліджує вплив
фізичного навантаження на біохімічні процеси в організмі здорових осіб та їх
зміни у хворих на ішемічну хворобу серця та артеріальну гіпертензію, є
співавтором підручників «Пропедевтика внутрішніх хвороб в запитаннях і
відповідях» (2003), «Основи внутрішньої медицини: пропедевтика внутрішніх
хвороб» (2006), чудових начальних відеофільмів з методики обстеження
пацієнта та двох томів просто блискучої монографії «806 клінічних епонімічних
синдромів із симптомним та авторським покажчиками» (2006, 2008).

Кафедру факультетської терапії Львівського медичного інституту з
1985 по 2008 рр. очолювала професор Марія Панчишин (19412008), науковий
пошук якої включав атеросклероз та атерогенез, дисбактеріоз, ішемічну та
гіпертонічну хвороби, хронічні обструктивні хвороби легень та пневмонії,
хронічні гепатити, гелікобактеріндуковану патологію, анемію та серцеву
недостатність, магнітотерапію та загальний адаптаційний синдром, вузликову
еритему та вегетативну кардіорегуляцію, автоімунний тироїдит. Але провідне
місце займало вивчення метаболізму холестерину при різних клінічних станах.
Вже від захисту докторської дисертації «Клінікоекспериментальні матеріали
про участь кишкової мікрофлори в обміні холестерину при деяких внутрішніх
хворобах» (Львів, 1987) проф. М. Панчишин постійно акцентувала увагу на

21
ролі низького рівня холестерину у виникненні та прогресуванні хвороб. Її
учнями були майбутні професори Олена Радченко та Олександра Томашевська,
а також доценти Ю. Панчишин, О. Комариця, З. ГукЛешневська, О.
Сорокопуд, І. Жакун. Багато уваги проф. М. Панчишин приділила проблемами
діагностики та лікування патології печінки
[Радченко (Панчишин і печінка)],
що оприлюднено у
24 публікаціях. У 1991 р. у співавторстві з проф.
М.
Павловським та З. ГукЛешневською вона описала морфологічні зміни
печін
ки при мінімальних клінічних ознаках її ураження, що підтвердило
а
кумуляцію ліпідів у клітинах. Вагомим внеском стали запропонована проф.
М.
Панчишин та доц. Ю. Панчишин методика сонографічної діагностики
стеатозу печінки
та доведення можливості скринінгової діагностики жирового
гепатозу
за ліпідним метаболізмом. Провідною ідеєю також була обумовленість
обмін
ом ліпідів особливостей клінічного перебігу гепатитів, що знайшло
втілення у двох
дисертаціях: «Діагностичне значення показників метаболізму
ліпідів і білків у пацієнтів з хронічними ураженнями печінки та щитоподібної

залози» (Гук
Лешневська З., 2005) та «Діагностичне і прогностичне значення
відхилень у метаболізмі холестеролу в хворих на хронічні вірусні гепатити»

(Комариця О., 2005).

З 2008 р. кафедра факультетської терапії перейменована в кафедру
внутрішньої медицини № 2, викладання охопило не лише курси факультетської,
а й госпітальної терапії, які, проте, вже так не називаються, хоча за принципом
викладання є аналогічними. Очолила кафедру внутрішньої медицини № 2
професор Олена Радченко (народ. 1959), яка захистила кандидатську та
докторську («Адаптаційні реакції у клініці внутрішніх хвороб», Київ, 2004)
дисертації під керівництвом проф. М. Панчишин. Проф. О. Радченко є автором
монографій «Адаптаційні реакції у клініці внутрішніх хвороб» (2004), «Бета
блокатори: стандарти та перспективи» (2014) та у співавторстві
«Гіпохолестеролемія та внутрішні хвороби» (2008), «Основи діагностики та
лікування гепатитів та цирозів печінки» (2010), «Адаптаційні реакції в
кардіології» (2014), «Діуретики: стандарти та перспективи» (2016), «Вплив
ожиріння на перебіг хвороб серцевосудинної, дихальної, травної та видільної
систем» (2016), «Особливості перебігу хвороб внутрішніх органів за умов

22
гіпохолестеролемії» (2016). Сучасними напрямками наукової діяльності
кафедри є вивчення прогностичного значення гіпохолестеролемії, загальних
неспецифічних адаптаційних реакцій, деяких біохімічних маркерів патології
внутрішніх органів, особливостей перебігу хвороб за умов ожиріння. На
кафедрі внутрішньої медицини №2 зараз також працюють професори
Олександра Томашевська та Євген Дзісь.

Кафедрою шпитальної терапії 2008 р. кафедра внутрішньої
медицини №1) з 1985 р. дотепер завідує проф. Орест Абрагамович (народ.
1948), докторська дисертація якого давала характеристику терапевтичним
аспектам соматичних, нейрогуморальних та метаболічних порушень у віддалені
терміни після резекції шлунка з приводу виразкової хвороби (Львів, 1995).
Проф. О. Абрагамович є автором біля 500 наукових публікацій, співавтором
монографій та навчальних посібників «Внутрішні та інфекційні хвороби»
(2004), «Внутрішні хвороби» (2004), «Епоніми симптомів, синдромів,
симптомокомплексів та хвороб внутрішніх органів» (2004),
«Постґастрорезекційна хвороба: терапевтичні аспекти» (2005), «Сучасні
класифікації та принципи формулювання діагнозів у клініці внутрішніх
хвороб» (2005), «Клітинна трансплантація у клініці внутрішніх хвороб» (2006),
«Невідкладні стани в клініці внутрішніх хвороб» (2007), «Анемічний синдром:
сучасні засади діагностики та лікування» (2007), «Диференційна діагностика
клінічних синдромів професійних хвороб» (2007), «Клініколабораторні та
інструментальні константи у клініці внутрішніх хвороб» (2007). Основними
напрямками наукових досліджень кафедри зараз є питання гастроентерології,
ревматології, професійних хвороб, курортології. Крім того, проф.
О.Абрагамович є головним редактором журналу «Львівський клінічний
вісник», який віднесено до переліку фахових.

23
6. Сімейна медицина окрема
сторінка терапевтичної освіти
Окрему сторінку в історії академічної Львівської терапевтичної школи
розпочато з впровадженням сімейної медицини, оскільки перша кафедра
сімейної медицини була створена у 1984 р. у Львівського медичному
університеті під керівництвом проф. Євгенії Заремби. Основними засадами
сімейної медицини є тривалість і безперервність спостереження за здоров’ям
хворого, доступність та багатопрофільність первинномедичної допомоги,
ставлення до сім’ї як до одиниці медичного обслуговування, профілактика як
основа діяльності, економічна ефективність, доцільність та координація всіх
галузей медичної допомоги [Стрільчук]. Ці принципи обґрунтовують потребу у
впровадженні загальної практикисімейної медицини як окремої спеціальності,
що вимагає відповідної підготовки спеціаліста і науковця. Загалом, історія
сімейної медицини як окремого напрямку охорони здоров’я розпочинається з
50х років ХХ ст. у США та з 6070х років у країнах Європи.

Викладання сімейної медицини студентам випускного курсу
здійснювалось на створеній у 1993 р. кафедрі поліклінічної справи (пізніше
кафедра поліклінічної справи та сімейної медицини). Нею з 1993 до 2012 р.
керував професор Євген Скляров (народ. 1947), докторська дисертація якого
розглядала фактори агресії та захисту при виразковій хворобі та хронічному
гастриті (Москва, 1990). Проф. Є. Скляров є автором понад 200 публікацій,
підготував 7 кандидатів наук, є співавтором монографій та навчальних
посібників «Фізіологічні та клінічні основи гастроентерології» (1997),
«Громадське здоров’я та громадське медсестринство» (2000, 2008),
«Поліклінічна справа і сімейний лікар» (2003), «
The outpatient rotation» (2006).
У 2012 р.
проф. Є. Скляров очолив іншу кафедру післядипломної освіти
терапії №1 та медичної діагностики ФПДО.

У 2012 р. кафедра поліклінічної справи та сімейної медицини була
об’єднана з кафедрою дерматовенерології під керівництвом проф. Олега
Надашкевича у кафедру сімейної медицини та дерматології, венерології ФПДО,
а з 2016 року знову стала самостійною кафедрою сімейної медицини, де
проходять додипломне навчання студенти випускного курсу. Проф. О.

24
Надашкевич (народ. 1955) захистив докторську дисертацію «Системна
склеродермія: розробка підходів до систематизації, вдосконалення діагностики
та лікування на основі клініколабораторних та інструментальних методів
дослідження» (Львів, 2001), є автором понад 100 наукових публікацій, членом
Міжнародного товариства з вивчення спондилоартриту та двох міжнародних
товариств з системної склеродермії, проводить наукові дослідження у галузі
ревматології.

Перша на Україні кафедра сімейної медицини, де проходили
післядипломне навчання лікаріінтерни, була створена у 1984 р. за ініціативою
та під керівництвом професора Євгенії Заремби (народ. 1935). Нова кафедра
утворилась з кафедри терапії №2 з курсом фізіотерапії та курортології
факультету післядипломної освіти (ФПДО), якою до того часу (197585 рр.)
завідував проф. В. Виговський. Проф. Є. Заремба була ученицею проф. С.
Олійника, її докторська дисертація присвячена застосуванню переривчастого
курсу лікування глюкокортикоїдами та інсуліном у терапевтичних хворих
(Львів, 1988). Також проф. Є. Заремба удосконалювала методи діагностики та
лікування ішемічної хвороби серця, порушень серцевого ритму, що знайшло
відображення у біля 700 наукових публікаціях. Надзвичайно активно проф. Є.
Заремба працює з молоддю, готуючи магістрів, кандидатів та докторів наук,
вона підготувала 10 кандидатів та 2 докторів наук. У 199395 рр. була деканом
факультету післядипломної освіти. Проф. Є. Заремба є співавтором монографій
та посібників «Биосфера, питание, здоровье» (1983), «Лікувальне харчування»
(1991), «Медсестринство в сімейній медицині» (2001, 2008), «Вибрані питання з
кардіології для сімейних лікарів» (2004,2007), «Енциклопедія сімейної
медицини» у 5 томах (20052008), «Систематизація навчальнометодичної
роботи в контексті Болонського процесу на кафедрах післядипломної освіти
вищих навчальних закладів ІІІІУ рівнів акредитації» (2009), активно та плідно
працюючи на кафедрі і зараз. У 199798 рр. на кафедрі сімейної медицини
викладав проф. Володимир Козявкін.

З 2005 р. дотепер кафедру сімейної медицини факультету післядипломної
освіти (ФПДО) очолює професор Юліан Кияк (народ. 1946), автор біля 300

25
наукових публікацій, який основну увагу приділяє морфології серцевого
м’язу та впливу алкоголю на міокард, його докторська дисертація описувала
ремоделювання міокарда при ішемічній хворобі серця, гіпертонічній хворобі та
цукровому діабеті (Львів, 1999). Проф. Ю. Кияк є співавтором ґрунтовної
академічної монографії «Кореляції між клінічною і клітинною кардіологією:
клінікоультраструктурні дослідження» (2012). Зараз кафедра сімейної
медицини під керівництвом проф. Ю. Кияка працює над вивченням різних
аспектів кардіології. На цій кафедрі сімейної медицини ФПДО також
викладають професори Василь Скибчик та Тетяна Соломенчук.

Однак найбільш ваговим доробком кафедри стало саме впровадження
сімейної медицини та підготовка спеціалістів за цією новоствореною
спеціальністю. Саме за організацією служби сімейної медицини захистив
докторську дисертацію проф. Микола Хобзей, теперішній проректор з науки
Львівського національного медичного університету.

7. Академічна післядипломна терапевтична освіта

Вагома частка львівської академічної терапевтичної школи припадає на
кафедри факультету післядипломної освіти (ФПДО), який виокремився у
структурі медичної освіти у 1965 р., коли була створена кафедра терапії
факультету удосконалення лікарів (ФПДО), що відділилась від кафедри
шпитальної терапії. Її з 1965 по 1989 рр. очолював професор Павло
Подорожний (19201999), відомий засновник львівської наукової школи
клінічної вітамінології. Докторська дисертація П. Подорожного була
присвячена вивченню забезпеченості деякими вітамінами хворих на ендемічний
зоб (Львів, 1967). Автор близько 150 наукових публікацій, проф.
П.Подорожний був співавтором монографій та навчальних посібників
«Лкарственные средства СССР» (1972), «Клиническая витаминология» (1977),
оптимізував санаторнокурортне лікування у санаторіях Прикарпатського
регіону. Під керівництвом проф. П. Подорожного виконані 21 кандидатська та 4
докторські дисертації, зокрема, сформували свої наукові погляди майбутні

26
професори Ярема Томашевський, який невдовзі очолив кафедру
ендокринології ЛНМУ, та Валерій Вдовиченко, який пізніше сам почав
завідувати цією кафедрою.

Кафедрою терапії ФПДО з 1989 по 2012 рр. завідував Валерій
Вдовиченко (народ. 1941), докторська дисертація якого була присвячена
диспансеризації та реабілітації хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої
кишки після органозберігаючих операцій з використанням ваготомії (Львів,
1989). Автор понад 300 публікацій, проф. В. Вдовиченко є співавтором
монографій та посібників «Клінічна гастроентерологія» (1997), «Вибрані
питання внутрішніх хвороб» (2002), «Лікування виразкової хвороби» (2004), він
підготував 14 кандидатів наук і доктора наук, продовжує і зараз активно і
плідно працювати.

З 2012 р. кафедру терапії №1 ФПДО очолює проф. Євген Скляров, який
перед цим керував кафедрою поліклінічної справи та сімейної медицини. Зараз
це кафедра терапії та медичної діагностики ФПДО, яка займається
питаннями клінічної гастроентерології та особливостями комор бідного
перебігу хвороб травної системи. На кафедрі також викладають та проводять
наукові дослідження професори Юрій Федоров, Микола Бичков та Ольга
Бондаренко.

8. Інші професори терапевтичного напрямку

Слід зазначити, що тільки названими професорами не обмежується
львівська академічна терапевтична школа, оскільки поняття терапії як галузі
медицини, що розглядає ураження внутрішніх органів, досить широке і у
сучасному розумінні охоплює вивчення коморбідних, або поєднаних хвороб.
Тут слід нагадати, що від самого початку становлення медичної освіти
більшість вже названих професорів терапевтичних клінік тісно і продуктивно
займалась питаннями фтизіатрії, інфекційних хвороб, онкології та
гематоонкології зокрема, ендокринології, курортології тощо, які пізніше стали
окремими спеціальностями. Тому наш короткий нарис історії львівської

27
академічної терапевтичної школи був би не повним без науковців та
педагогів спеціальностей, які раніше були складовими частинами клініки
терапії.

До терапевтичної школи також можна віднести [зіменк06,09] усіх
професорів та докторів наук

школи ендокринологів (Ярема Томашевський, Олександр Сергієнко, Євген
Плєшанов, Леся Кихтяк, Аліна Урбанович, Вікторія Сергієнко),

фтизіопульмонологічної школи (Іван Стукало, Юрій Кулачковський, Іван
Ільницький, Олександр Ладний, Володимир Фрайт, Манана Сахелашвілі, Ольга
Костик),

школи інфекціоністів (Вітольд Ліпіньскі, Григорій Хоменко, Михайло Титов,
Леонід Шевченко, Борис Герасун, Олександр Зінчук),

школи гематологів та трансфузіологів (Василь Новак, Ярослава Виговська,
Звенислава Масляк),

імунологів (Валентина Чопяк),

реабілітологів та лікарів нетрадиційної медицини (Ігор Флюнт, Лукіян
Андріюк).

Львівська терапевтична академічна школа за 120 років офіційного
існування створила потужне підґрунтя для подальшого розвитку як внутрішньої
медицини загалом і більш вузьких наближених спеціальностей, так і вищої
медичної освіти. Названі прізвища професорів на мають йти до забуття з часом.
Завершити наш нарис хотілось би тими ж словами Ліни Костенко, якими ми
починали: «…Вони як Атланти, держать небо на плечах. Тому і є висота».

Чабан Олеся Петрівна доцент, к.т.н.  Google Scholar ORCID RESEARCHER ID Scopus
Ільканич Катерина Іванівна доцент, к.т.н.  Google Scholar ORCID RESEARCHER ID Scopus
Лотоцька Леся Богданівна ст.викладач  Google Scholar ORCID RESEARCHER ID Scopus
Різничок Світлана Василівна ст.викладач, к.п.н.  Google Scholar ORCID RESEARCHER ID Scopus
Колач Тетяна Степанівна ст.викладач  Google Scholar ORCID RESEARCHER ID Scopus
Коцаренко Максим Вадимович ст.викладач  Google Scholar ORCID RESEARCHER ID Scopus
Басалкевич Олена Євтіхівна асистент, к.філ.н.  Google Scholar ORCID RESEARCHER ID Scopus
Ільницький Григорій Іванович асистент, к.т.н.  Google Scholar ORCID RESEARCHER ID Scopus
Попович Богдан Романович асистент  Google Scholar ORCID RESEARCHER ID Scopus
Фечан Андрій Васильович професор, д.т.н.  Google Scholar ORCID RESEARCHER ID Scopus
Сеник Андрій Петрович доцент, к.т.н.  Google Scholar ORCID RESEARCHER ID Scopus
Курьянович Олександр Вікторович асистент, к.т.н.  Google Scholar ORCID RESEARCHER ID Scopus
Шелемех Ольга Петрівна інженер  Google Scholar ORCID RESEARCHER ID Scopus
Кравець Віра Григорівна інженер  Google Scholar ORCID RESEARCHER ID Scopus
Угорчук Ельвіна Григорівна інженер  Google Scholar ORCID RESEARCHER ID Scopus

 

[]

Положення

[]

Навчальні програми:

Галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 222 « Медицина»
освітньої програми магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни:

1.1.Метою викладання навчальної дисципліни «Медична інформатика» є формування
теоретичних знань, практичних вмінь і навичок роботи з персональним комп’ютером і
різноманітними прикладними програмами, які необхідні для ефективного використання
сучасних програмно-технічних засобів комп’ютеризації в учбовому процесі, науковій і
професійній діяльності, ознайомлення з новітніми інформаційними технологіями та
можливостями їх застосування у професійній діяльності.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Медична інформатика» є оволодіння
основами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, тенденціями щодо їхнього
розвитку, ознайомленні з принципами побудови інформаційних моделей, методами
обробки медичних зображень, методами пошуку, збереження, опрацювання та передавання
медико-біологічних даних, освоєння основних принципів формалізації і алгоритмізації
медичних задач

Структура
навчальної
дисципліни
Кількість кредитів, годин, з них Рік навчання
семестр
Вид контрою
Всього Аудиторних СРС
Лекцій
(годин)
Практичних
занять
(год.)
Назва дисципліни:
Медична
інформатика
Змістових модулів 2
3 кредити /
90 год.
10 34 46 ІІ курс
(ІІІ семестр/
ІV семестр)
залік
Змістовий модуль 1 1,5 кредити /
45 год.
4 16 25 ІІІ семестр/
ІV семестр
залік
Змістовий модуль 2 1,5 кредити /
45 год.
6 18 21 ІІІ семестр/
ІV семестр

Детальніше

[]

Розклад

[]

[]

Верифікація результатів навчання

Поточний контроль

здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. На всіх практичних заняттях застосовуються види стандартизованого контролю теоретичної підготовки та контроль засвоєння практичних навичок. Кожне практичне заняття передбачає розбір теоретичного матеріалу, індивідуальне поточне опитування, виконання студентами практичної роботи та тестування. Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. За підсумком усіх видів діяльності виставляється підсумкова оцінка за тему за чотирибальною шкалою.

Зн-1 – Зн-2,

Ум-1 – Ум -3,

К-1 – К-2

АВ-1- АВ-3

Л 1-6,

П-1-9,

СРС-1-10

Тестовий контроль (студент в системі Mіsа отримує 10 тестів, відповідає та отримує результат у балах (від 0 до 10) та відсотках (від 0 до 100)).

Демонстрація практичної навички, звіт про виконану практичну роботу.

Відповідь на запитання викладача

Відмінно («5») -студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал теми заняття, демонструє глибокі і всебічні знання відповідної теми,. правильно, чітко, логічно і повно відповідає на всі стандартизовані питання поточної теми, включно з питаннями лекційного курсу і самостійної роботи. Тісно пов’язує теорію з практикою і правильно демонструє виконання (знання) практичних навичок. Вирішує задачі підвищеної складності, вміє узагальнювати матеріал. Правильно відповів на 9-10 тестових питань

Добре («4») – студент добре засвоїв теоретичний матеріал заняття, правильно, і по суті відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Демонструє виконання (знання) практичних навичок. Правильно використовує теоретичні знання при вирішенні практичних завдань. Вміє вирішувати легкі і середньої складності задачі. Володіє необхідними практичними навиками і прийомами їх виконання в обсязі, що перевищує необхідний мінімум. Правильно відповів щонайменше на 7-8 тестових питань.

Задовільно («3») – студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної теми, неповно, за допомогою додаткових питань, відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Не може самостійно побудувати чітку, логічну відповідь. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок студент робить помилки. Студент вирішує лише найлегші задачі, володіє лише обов’язковим мінімумом методів дослідження. Правильно відповів щонайменше на 5-6 тестових питань.

Незадовільно («2») – студент не опанував навчальний матеріал теми, не знає наукових фактів, визначень, не може дати логічну відповідь, не відповідає на додаткові запитання, не розуміє змісту матеріалу. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок робить значні, грубі помилки. Відповів на менше, ніж 5 тестових питань.

Підсумковий контроль

Загальна система оцінювання

Участь у роботі впродовж семестру – 100%

Шкали оцінювання

традиційна 4-бальна шкала, багатобальна (200-бальна) шкала, рейтингова шкала ECTS

Умови допуску до підсумкового контролю

Студент відвідав усі практичні (лабораторні, семінарські) заняття і отримав не менше, ніж 120 балів за поточну успішність

Вид підсумкового контролю

Методика проведення підсумкового контролю

Критерії зарахування

Залік

Мають бути зараховані усі теми, винесені на поточний контроль. Оцінки з 4-ри бальної шкали конвертуються у бали за багатобальною (200-бальною) шкалою відповідно до Положення «Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчальної діяльності студентів»

Максимальна кількість балів – 200.

Мінімальна кількість балів- 120

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 200 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 120 балів.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином

Оцінка з дисципліни базується на результатах поточної навчальної діяльності та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано». Для зарахування студент має отримати за поточну навчальну діяльність бал не менше 60% від максимальної суми балів з дисципліни (120 балів).

[]

Лікувально-консультативна робота

Наукова робота та видавнича діяльність

Тема науково- дослідної роботи кафедри медичної інформатики
«Організація та управління інформаційними процесами моніторингу і контролю у
медицині»
Етап 1. Аналіз сучасного стану комп’ютерного моніторингу та контролю у системі охорони
здоров’я (2018-2019);
Етап 2. Методи організації та управління інформаційними процесами моніторингу та
контролю в медицині. Розроблення методів та засобів опрацювання безперервного потоку
медичної інформації, процедур забезпечення її якості і цілісності. (2019-2020н.р.)
Етап 3. Розробка концепції побудови системи багатофакторного аналізу для раннього
виявлення факторів ризику виникнення патологічних змін в організмі людини.
Етап 4. Розроблення методики та встановлення кореляційних залежностей між отриманими
медичними даними з метою прогнозування стану здоров’я населення, розробка та
формування бази даних для системи багатофакторного аналізу
Етап 5. Розробка алгоритмічно-програмного та аппаратного забезпечення систем
моніторінгу, контролю та прогнозування в медицині.
Аналіз сучасного стану розвитку та рівня застосування інформаційно-комп’ютерних
технологій для моніторингу та персоналізованого контролю стану здоров’я, розробка
концепції побудови системи багатофакторного аналізу для раннього виявлення факторів
ризику виникнення патологічних змін в організмі людини, розроблення методики та
встановлення кореляційних залежностей між отриманими медичними даними з метою
прогнозування стану здоров’я населення, розробка та формуваннябазиданих для системи
багатофакторного аналізу, розробка алгоритмічно-програмного та аппаратного забезпечення
систем моніторінгу, контролю та прогнозування в медицині.
Розроблення методів та засобів опрацювання безперервного потоку медичної
інформації, процедур забезпечення її якості і цілісності. Створення алгоритмічнопрограмного забезпечення багатофакторної системи моніторингу, контролю та
прогнозування в медицині.
Темою наукової роботи кафедри Медична інформатика, впродовж 2014-2018 років,
була “Створення моделей, елементної та алгоритмічної бази медичних інформаційних
систем”, № держреєстрації 0108U001138 Кафедра медичної інформатики активно співпрацює
з іншими науково-педагогічними установами . Укладено 2 угоди про співпрацю: 1. Угода про
співробітництво з Державною Вищою Професійною Школою ім. Едварда Шчепаніка в м.
Сувалки, Польща. 2. Договір про науково-технічну співпрацю з Міжнародним науковонавчальним центром інформаційних технологій та систем Національної Академії наук
України та Міністерства освіти та науки України, м. Київ. Кілька років поспіль кафедра
медичної інформатики, разом з кафедрою спортивної медицини Національного університету
ім. Янки Купали в м. Гродно, Білорусь, проводить сумісні наукові скринінгові дослідження з
розповсюдження захворювань астми серед молоді різних країн. Спільно з кафедрою
мережних технологій Національного університету «КиєвоМогилянська Академія», м. Київ,
науковці нашої кафедри працюють над розробкою програмного забезпечення медичних
інформаційно-аналітичних систем. НАПРЯМКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ • Програмне
забезпечення навчального процесу. • Проблеми дистанційного навчання. • Розроблення
елементів медичних інформаційних та телекомунікаційних систем. • Моделювання медикобіологічних процесів. • Розвиток методів та засобів обробки біомедичних даних, зокрема
моделювання алгоритмів аналізу та синтезу медико-біологічних сигналів. • Розроблення та
оновлення веб-ресурсу для медичного періодичного наукового видання Acta Medica
Leopoliensia

Студентський науковий гурток

Керівник наукового гуртка – доцент кафедри медичної інформатики, к.філ.н. Басалкевич Олена Євтіхіївна

Мeта та завдання гуртка – залучення студентів до проведення науково-дослідної роботи, участі у науково-практичних конференціях, семінарах, проєктах, створення середовища для обміну ідеями, думками та знаннями, створення умов для творчого зростання, надання можливостей студентам розвивати аналітичні та критичні навички, необхідні для наукової та клінічної діяльності. забезпечення можливості студентам поглибити свої знання та навички застосування інформаційних технологій в майбутній професійній діяльності.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи.

Студенти, котрі відвідують засідання наукового гуртка мають можливість:

  • ознайомитися з принципами, методами, інструментарієм наукової та дослідницької роботи;
  • приймати участь в науковому житті університету (написання статей, тез доповідей, наукових робіт), що публікуються в різних наукових виданнях;
  • розвивати свої творчі здібності, виступаючи на наукових семінарах та конференціях;
  • брати участь в проведенні «круглих столів», дебатів, з метою аналізу сучасних проблем використання інформаційних технологій в медицині та пошуку нових рішень та підходів;
  • використовувати можливості інноваційних інформаційних технологій в галузі освіти для навчання та обміну досвідом в студентському середовищі

Основні тематики наукових досліджень

– Інтелектуальні інформаційні та інформаційно-аналітичні технології;

– Медичні інформаційні системи;

– Наукові засади побудови систем баз даних та знань;

– Персоналізований контроль стану здоров’я людини;

– Технології та засоби захисту інформації;

– Моделювання процесів прийняття рішень;

– Особливості використання штучного інтелекту в медицині;

– Використання інноваційних інформаційних технологій в навчанні;

– Перспективи застосування робототехніки в медицині.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи. Щорічно гуртківці успішно беруть участь у Загальноуніверситетській студентській науковій конференції / Lviv Young Scientist International  Conference (LYSICon)

Виступи учасників студентського наукового гуртка на 82-а Студентській науковій конференції для студентів-медиків та молодих вчених – LYSICon 82, 2023 р.:

  • Слєпцова Софія, Щекотіхіна Вікторія Можливості використання штучного інтелекту в стоматології
  • Гутник Вікторія, Степаненко Анастасія Аналіз та порівняння змін у міжнародних статистичних класифікаціях хвороб десятого та одинадцятого переглядів
  • Мартинова Руслана Перспективи застосування штучного інтелекту в медицині
  • Заплатинська Марта Актуальність захисту медичної інформації в медичних інформаційних системах
  • Долатказіна Євдокія-Марія Олегівна Сьогодення та перспективи медичних інформаційних технологій

 

Міжнародне співробітництво

Кафедра медичної інформатики співпрацює з Державною вищою професійною школою ім. проф. Едварда Щепаніка (м. Сувалки, Польща), Вищою Медичною Школою у Білостоку (Польща), Люблінською політехнікою (Польща)

Спільно проведено комп’ютерні скринінгові дослідження стилю життя студентської молоді України та Польщі.

Проведено дослідження в рамках проекту «Інвалідність як відмінність – соціальне ставлення студентів з Польщі та України до людей в інвалідних візках.

Розроблено спільний проект для участі у партнерський програмі: Partnership for joint implementation of the Programme “Current medical-social, sanitary, technical and economic security challenges” under the International Academic Partnership Programme announced by the National Agency for Academic Exchange.

Участь співробітників кафедри медичної інформатики у міжнародних форумах, з’їздах, конференціях

  1. Barylo N., Boyko O., Holyaka R., Stakhira P., Kutsiy S., Yaremchuk I. Structure and Mixed Signal Front-End of White Organic Light Source for MEMS Sensor. IEEE XVIIIth International Conference on the Perspective Technologies And Methods In Mems Design. 7-11 September 2022. Polyana. https://doi.org/10.1109/MEMSTECH55132.2022.10002912(Scopus)

  2. Barylo H., Holyaka R., Kremer I., Marusenkova T., Kachurak Yu., Adamiak O. Models and Development of a Spectral Express Analyzer for MEMS Optical Systems // IEEE XVIIIth International Conference on the Perspective Technologies And Methods In Mems Design. 7-11 September 2022. Polyana. (Scopus)

Статті у міжнародних виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus/Web of Science (бібліографічний опис)

  1. Yatsyshyn S., Hotra O., Skoropad P., Bubela T., Mykyichuk M., Kochan O., Boyko O. Investigating Thermoelectric Batteries Based on Nanostructured Materials. Energies. 2023; 16(9): 3940. (Scopus Q1, IF=3.25) https://econpapers.repec.org/article/gamjeners/v_3a16_3ay_ 3a2023_3ai_3a9_3ap_3a3940-_3ad_3a1141094.htm ]

  2. Quercia A., Pironti A., Bolshakova I., Holyaka R., Duran I., Murari A. Long term operation of the radiation-hard Hall probes system and the path toward a high performance hybrid magnetic field sensor. Nuclear Fusion. 2022;62:106032. (Scopus Q1, IF=4.215). https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1741-4326/ac8aad

  3. Chorna V., Lototska L., Karimulin R., Hubar A., Khliestova, I. Risk factors of in-hospital infections occurrence in healthcare institutions in ukraine and eu countries. Georgian Medical News. 2023;336:17-21. (Scopus Q4 IF=0.13).
  4. Sokil B. I., Pukach P. Y., Senyk A. P., Sokil M. B., Andrukhiv A. I., Vovk M. I. Asymptotic method and wave theory of motion in studying the effect of periodic impulse forces on systems characterized by longitudinal motion velocity. Mathematical Modeling and Computing. 2022;9(4):909-920.  (Scopus Q4 IF=0.24) https://doi.org/10.23939/mmc2022.04.909 .
  5. Dyhdalovych T., Fechan A., Kutsiy S., Melnykov S. Development of the automated system of analysis and quality assessment of visible light sources 2022 IEEE 16th International Conference on Advanced Trends in Radioelectronics, Telecommunications and Computer Engineering (TCSET). 2022:694-697 https://doi.org/10.1109/TCSET55632.2022.9767066 (Scopus)

Міжнародне стажування

Бойко О.В. пройшла стажування на кафедрі електроніки та інформаційних технологій Люблінського політехнічного університету (Department of Electronics and Information Technology, Faculty of Electrical Engineering and Computer Science at Lublin University of Technology. Poland), а також брала участь у міжнародній програмі підвищення кваліфікації «Together with Outstanding Leaders of Modernity: Values, Experience, Knowledge, Competences and Tehnologies for Formation of the Successful Personality and Transformation on the World» (International Historical Biographical Institute).

 

Заходи Термін виконання Відповідальні за виконання
1. Проведення тематичних конференцій, вечорів пам’яті, круглих столів з нагоди Дня Державного Прапора України та 32- річниці Незалежності України Вересень Куратори груп
2. Облаштування інформаційних стендів присвячених Захисникам і Захисницям України Вересень Куратори груп
3. Проведення благодійної акції в межах проекту “Смілива гривня” Вересень Куратори груп
4. Проведення патріотично-виховних, просвітницьких, культурно-мистецьких заходів та круглих столів у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932-1933 рр. в Україні – геноциду Українського народу. Жовтень Куратори груп
5. Проведення санітарно-освітньої роботи у гуртожитках і конкурсу з санітарного стану кімнат гуртожитків. Жовтень Куратори груп
2. Проведення загальнонаціональної акції “Запали свічку пам’яті ” у День пам’яті жертв Голодомору Листопад Куратори груп
3. Проведення молитви у День пам’яті жертв Г олодоморів Листопад Куратори груп
4. Проведення у режимі онлайн тематичних лекцій на тему “Голодомор – геноцид Українського народу” Листопад Куратори груп
5. Перегляд архівних матеріалів, які висвітлюють події, пов’язані з геноцидом Українського народу Листопад Куратори груп
6. Проведення інформаційно-просвітницьких заходів серед іноземних студентів у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1032-1933 рр. в Україні Листопад Куратори груп
7. Сприяти участі студентів в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу науково- дослідницьких і пошукових робіт, присвячених 90-м роковинам Голодомору Грудень Куратори груп
8. Публікація матеріалів, пов’язаних з темою Голодомору 1932-1933 років в Україні Грудень Куратори груп
9. Проведення семінарів “Шляхами героїв” у академічних групах виховних годин на теми: Конвенція ООН “Про попередження злочину геноциду і покарання занього” Листопад Куратори груп

 

Соціальні мережі