[]11 лютого відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці (Interntionl Dy of Women nd Girls in Science), започаткований за рішенням ООН з метою «досягти повного і рівного доступу жінок і дівчат до науки, а також забезпечити гендерну рівність і розширення прав і можливостей жінок і дівчат» (з Резолюції 70/212 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН від 22 грудня 2015 року). Цього року ця дата відзначатиметься всьоме.  Головною метою Резолюції Генеральної Асамблеї ООН, що проголосила 11 лютого Міжнародним днем жінок і дівчат у науці, стали усунення обмежень і певного історично сформованого гендерного дисбалансу в галузі науки, техніки та інновацій і досягнення якісних змін у процесі залучення найбільш здібних представниць кращої половини людства в науку, створення відповідних умов для їх успішного становлення у науковій діяльності.

   Дослідження, проведені в 14 країнах, показали певний дисбаланс в участі у науковій сфері між чоловіками і жінками. Так, можливість отримання ступеня бакалавра, магістра та доктора для жінок у сфері науки становить 18%, 8% і 2% відповідно, в той час як для чоловіків ці показники становлять 37%, 18% та 6%.

    Відсоток жінок, що задіяні у НДДКР (Науково-дослідних та дослідно-конструкторських роботах), у кожному регіоні світу, як і раніше, невисокий. У середньому цей показник у Центральній та Східній Європі становить 40%. Лише 20% країн досягли гендерного паритету, згідно з яким від 45% до 55% наукових працівників складають жінки.

   В Україні статистика доволі непогана 46% жінок-науковиць. Українки гучно зарекомендували себе в молекулярній біофізиці, психології, наноматеріалознавстві та комп’ютерній інженерії у тому числі і за кордоном.

    У Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького станом на 10 лютого 2023 року із 1304 науково-педагогічних працівників жінки складають більше половини (731 особи), при цьому у загальній чисельності докторів наук (196 осіб) частка жінок складає 44% ( 86 осіб), майже така ж відповідність спостерігається й стосовно числа жінок – професорок (61 особа) у загальній кількості професорів (156 осіб) Університету.  Серед 763 кандидатів наук майже 66% складають жінки (505 ос.). Що стосується кафедр Університету, то 34 із 76 очолюють жінки.

  Це наші жінки-науковиці впродовж кількох останніх років ставали лауреатками Премій президента України (Анна Крищишин-Дилевич – доктор фармацевтичних наук, доцент ) та Верховної Ради, перемагали в конкурсах «Молодий вчений року» ( Оксана Мацюра –  доктор медичних наук, доцент), за свої наукові досягнення отримували Державні премії України в галузі науки і техніки (Валентина Чопяк, доктор медичних наук, професор) та ордени (Орден Княгині Ольги ІІІ ст. – Наталія Виноград, доктор медичних наук, професор).

Нині жінки- науковиці  очолюють структурні підрозділи Університету

Ірина Солонинко – перший проректор з науково-педагогічної роботи, доцент, кандидат біологічних наук;

Вікторія Сергієнко – декан медичного факультету №1, професор, доктор медичних наук;

Тетяна Негрич – керівник Центру міжнародних зв’язків та євроінтеграції Університету, професор, доктор медичних наук;

Тетяна Зазуляк – керівник Центральної науково-дослідної лабораторії та лабораторії промислової токсикології, доктор біологічних наук;

Марта Надрага – директор наукової бібліотеки Університету, старший дослідник, кандидат історичних наук.

Отож зі святом вас, наші науковиці, дослідниці та розробниці! Нових вам здобутків, досягнень та відкриттів!

За інформацією Наукового відділу та Відділу кадрів

Відділ комунікації і промоції

press@medniv.lviv.

[]