На кафедрі українознавства та філософії 26 березня відбулося засідання двох секцій «Філологічні науки» та «Біоетика» з медичного українознавства 85 Загальноуніверситетської студентської наукової конференції / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 85). Засідання секцій почалося з вітального слова завідувачки кафедри проф. Тетяни Єщенко, яка зазначила: «Наука вчить не зупинятися на «так написано в підручнику», а шукати далі. Медичні знання постійно оновлюються, і той, хто знайомий із науковим підходом, завжди є сучасним фахівцем. І саме наука уможливлює осягнути не тільки світ довкола, а й свої можливости, свою інтелектуальну силу».
Вихованці секції «Філологічні науки» разом із своїми науковими керівниками підготували 20 наукових доповідей з медичного українознавства (мова й історія). На засіданні йшлося про спілкування з пацієнтами різних вікових категорій, розвиток медичного блогу як новітньої форми комунікації між лікарем і пацієнтом, про те, які комунікативні моделі у сфері медицини є неприпустимі, про мову медичної реклами, про лінгвоетичні дилеми лікаря під час повідомлення діагнозу невиліковно хворим пацієнтам, про аналіз медичних термінів. Не було обійдено увагою історичні аспекти формування медичної термінології у Київській Русі, роль Українського лікарського товариства у Львові та Лікарської комісії НТШ над формуванням української медичної термінології, історичний розвиток уявлень про психосоматичні хвороби шлунково-кишкового тракту. Частина виступів охоплювала актуальні питання історії медицини: внеску Фелікса Сельського, Максима Музики, Михайла Коса, Матвія Лотовича, Сильвестра Дрималика в українську і світову медицину, заснування «Народної лічниці» у Львові, Києво-Печерського монастиря як медичного осередку, Аптеки «Під чорним орлом» У Львові, заснування Українського Червоного Хреста.
Учасники наукового гуртка «Біоетика» зібрали до дискусії 10 промовців. Доповідачі порушили питання неприпустимості фетальної терапії в контексті гідності людської істоти, дошлюбної чистоти як профілактики ранніх абортів та основи міцної сім’ї, біоетичних застережень використання тканин ембріонів у наукових дослідженнях та лікуванні, біомедичних маніпуляцій та генної інженерії, викладання наукової ембріології людини як підстави законодавчого захисту життя людини від зачаття, вживання психоактивних речовин молоддю та ін.
За інформацією кафедри українознавства та філософії
Відділ комунікації та промоції
press@meduniv.lvi.ua
