[]

Шановні колеги, друзі!

Радий привітати Вас із Днем фармацевтичного працівника. Тішуся нагоді сказати щирі слова вітання і підбадьорення у цей бентежний і жорстокий час. Бо чим густіша темрява огортає наш життєвий шлях, тим важливішими є тепло людського серця, увага і турбота, світло надії, яким підтримуємо один одного і прокладаємо нашу дорогу. 

Понад півтора року фармацевтична спільнота разом з усім українським народом розділяє тягарі, страждання і виклики, які принесла війна. Вона зруйнувала звичний плин життя, принісши у нього жахіття, які вже, здавалося, зникли в глибинах історії – необхідність залишити домівки і місце праці, розділення сімей, які були змушені шукати притулок і безпеку для дітей за кордоном, а найгірше – смуток і сльози від втрати близьких. Руйнування і смерть. Але перед цією страхітливою екзистенційною  загрозою українці виявляють гідні подиву велич духу, незламність волі до перемоги, здатність цінувати життя у всіх його проявах, любити один до одного. Напевно, це і є та, описана Довженком у його неймовірній «Зачарованій Десні», здатність бачити зорі у брудних калюжах на життєвих шляхах. Війна, хоч і бере страшну ціну, але робить нас сильнішими, спроможними відрізнити справжнє від несуттєвого, твердо прокладати життєву дорогу, не звертаючи на манівці, та водночас добрішими, співчутливішими і чуйними.

І українська фармацевтична спільнота є прикладом готовності прийняти виклик часу. У надзвичайно складних умовах вона забезпечує усім необхідним і людей у тилу, і воїнів, що відвойовують нашу землю на передній лінії фронту, її члени є засновниками численних волонтерських організацій, чия робота є неоціненною для нашої боротьби і перемоги. Водночас, не лише не припиняється, а й розвивається дослідницька робота і наукова співпраця, одним з найбільших центрів якої є наш Університет. Процеси євроінтеграції, які пришвидшила війна, відкривають нові можливості і тішуся, що фармацевти повною мірою їх використовують, стаючи членами великої європейської родини.

Тож хочу побажати, дорогі колеги, перемоги, мирного неба, радості у серці, міцного здоров’я Вам і Вашим близьким, миру і злагоди у родинах, добробуту, а також втіхи у серці від сповнення свого високого професійного покликання – служити людям, рятуючи їх здоров’я і життя!

З глибокою повагою

В.о. ректора ЛНМУ імені Данила Галицького,

доктор медичних наук 

Орест Чемерис[]