12-13 червня в онлайн форматі відбулася всеукраїнська мультидисциплінарна наукова конференція з міжнародною участю «Юрій Липа: стратегія нації та культура українського духу» з нагоди 125-річчя від дня народження лікаря, мислителя, поета, публіциста, філософа і державника, символа української незламності, що поєднав у своїй особистості рідкісний синтез гуманітарного і природничого знання, інтуїції і раціонального конструювання, візії національного майбуття й щоденної практики самопосвяти. 

У заході взяли участь 124 дослідники із 60 університетів, 9 наукових установ і 6 громадських організацій. Географія учасників – понад 27 міст Європи (Рим) й України (Львів, Київ, Одеса, Полтава, Івано-Франківськ, Харків, Тернопіль, Канів, Запоріжжя, Кропивницький, Чернівці, Ізмаїл, Дрогобич, Батурин, Новояворівськ, Волочиськ та ін.).

 Упродовж двох днів тривали пленарне і 5 секційних засідань, проблемне коло «Юрій Липа – постать національної пам’яті» Організатором заходу стала кафедра українознавства та філософії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, зокрема її завідувачка докторка філологічних наук, професорка Тетяна Єщенко, а співорганізаторами – Світова федерація українських лікарських товариств, Українське лікарське товариство у Львові, Клуб імені Юрія Липи Українського лікарського товариства у Львові, Лікарська комісія Наукового товариства імені Шевченка. Це був простір, де зустрілися голоси історії, слова, політики, медицини й національної пам’яті. На пленарному засіданні виступили 30 докторів наук, професорів з різних галузей знань: медицини, історії, психології, філології, педагогіки та ін.

Пленарне засідання розпочалося з вітальних слів. Професор Андрій Лозинський від імені ректорату університету наголосив, що постать Липи – це приклад того, як можна поєднувати медичну професію з глибоким служінням нації. Голова Світової федерації українських лікарських товариств професор Андрій Базилевич зазначив, що філософія здоров’я в баченні Юрія Липи – це не лише про лікування тіла, а й про лікування душі народу. Професорка Зоряна Масна звернула увагу на гуманітарний вимір лікарської етики Липи, а Зоряна Іванків, очільниця Клубу імені Юрія Липи, зворушливо підкреслила: пам’ять про таких постатей – не ритуал, а наш щоденний внутрішній вибір бути Українцями.

Конференція стала спробою осмислити той унікальний простір, де медицина, етнічна антропологія та народна терапія переплітаються з національною свідомістю. Медична практика Юрія Липи не була суто технічним ремеслом, а глибинною філософською медитацією над здоров’ям нації. Він бачив лікарську справу як служіння не просто хворому, а самому народу – його традиціям, мові, духовним цінностям, його вияву на життя у власній самобутності.

Медицина Юрія Липи – це також етика, що ґрунтується на християнсько-патріотичних засадах, де лікування – це не лише боротьба з хворобою, але й духовне виховання, повернення до себе справжнього, цілісного. Тут звучить голос відповідальності лікаря не лише за тіло пацієнта, а й за долю нації, що постала перед викликами століть, війнами і репресіями.

 

У багатогранності досліджень, що охоплюють медичну спадщину, філологію, філософію, історію і політику, звучала одна спільна тема – поклик відродження України крізь пізнання себе, свого духу. Упродовж усієї історії українство тривалий час перебувало у боротьбі за збереження власної ідентичності, а Юрій Липа – як втілення цього національного подвигу – показав, що здоров’я нації – це фундамент її свободи і гідності. 

За результатами роботи конференції укладено науковий збірник наукових праць, який буде розміщено у відкритому доступі в репозитаріях і цифрових бібліотеках України та Канади.

 

За інформацією кафедри українознавства та філософії

Відділ комунікації і промоції