ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ КАФЕДРИ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ

          Кафедра епідеміології була організована в травні 1956 року при санітарно-гігієнічному факультеті Львівського державного медичного інституту. До цього часу існував курс епідеміології для студентів лікувального факультету при кафедрі інфекційних хвороб. На кафедрі викладали епідеміологію з паразитологією та дезінфекційною справою на санітарно-гігієнічному факультеті, курс епідеміології на лікувальному та педіатричному факультетах, курс військової епідеміології на всіх факультетах.

           Корпус кафедри, вул. Зелена, 12

           Штат кафедри складав 10 осіб: керівник, 5 асистентів, старший лаборант, 2 лаборанти, препаратор. У  такому складі кафедра працювала до 1963 року. Закриття санітарно-гігієнічного факультету в 1963 році призвело до скорочення штату кафедри.

          Відновлення санітарно-гігієнічного факультету в 1972 році дозволило знову відновити і штат кафедри.
Засновником кафедри та її керівником до червня 1974 року був професор М. Романов. Від вересня 1974 до квітня 1976 року кафедрою керував професор О. Ухов, з квітня 1976 до червня 1990 р. – професор Д. Фомін. Від вересня 1990 року кафедру очолила доцент Л. Шевченко, а з січня 1996 р. – професор, д. мед. н. Н.О. Виноград.

         Від часу заснування кафедри до 1976 року науково-дослідна робота проводилась з проблеми “Загальні закономірності епідемічного процесу, наукові основи зниження інфекційних захворювань і ліквідації інфекцій”. Основним науковим напрямком є вивчення структури та рушійних сил епідемічного процесу, епідемічної ефективності специфічних і неспецифічних засобів профілактики. В цьому напрямку вивчались грип і ГРЗ, черевний тиф, кір, дизентерія, вірусний гепатит.

         Вивчення протигрипозної вакцинації живими вакцинами на промислових підприємствах і в дитячих установах протягом багатьох років дозволило дати оцінку імунологічної й епідемічної ефективності різних видів живих вакцин і методів їх застосування.

У працях з вивчення крайової епідеміології черевного тифу і паратифів, початих у 1957 році проф. О.Уховим, проведено ретроспективний аналіз епідемічного процесу при черевному тифі в м.Львові за 100-літній період, оцінку епідеміологічної ефективності профілактичних і протиепідемічних заходів.

Вивчалась захворюваність і смертність від кору у Львові за 97 років з детальною характеристикою епідемічного процесу в до- та післявакцинальнии періоди (доц. Я.Богач).

Від 1976 р. колектив кафедри сконцентрував свої зусилля на вивченні епідеміологічних закономірнос-тей вірусних гепатитів у Львові та області, у 1979 -1993 p.p. в розрізі республіканської програми “Вірусний гепатит”. Було вперше розроблено картографування й епідеміологічного районування захворюваності на вірусний гепатит, а також методика оперативного прогнозування захворюваності гепатитом А та деякими іншими кишковими антропонозами.

У 1996 – 2002 р.р. науковим напрямком кафедри стало вивчення епідеміологічних закономірностей поширення серед населення західного регіону України невенеричних генітальних інфекцій, що дозволило виявити особливості епідемічних проявів конкретних нозоформ, чинники ризику у розрізі вікових, соціально-побутових груп і територій ризику.

ЗАВІДУВАЧІ КАФЕДРИ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ

Романов Ніколай Васільєвіч (Микола Васильович) – професор, організатор і завідувач кафедри епідеміології (1956-1974 рр.). Кандидат медичних наук – 1939 р., доцент – 1947 р., доктор медичних наук – 1968 р., професор -1968 р. Напрями наукових досліджень: діагностика та епідеміологія висипного тифу, бруцельозу, дизентерії, чуми, інфекційного гепатиту, зокрема, у складі військових частин; вивчення ролі гемолітичного стрептокока в епідеміології скарлатини; опрацювання епідеміології, етіопатогенезу, лікування та профілактики грипозної інфекції у Львові; характеристика респіраторних вірусів, збудників орнітозу  й мікоплазм в етіології пневмоній. Автор близько 80 наукових і навчально-методичних праць. Підготував 3 кандидатів, 1 доктора наук.

Ухов Олександр Якович – професор, завідувач кафедри епідеміології (1974 – 1976 рр.). Кандидат медичних наук – 1962 р., доцент – 1964 р., доктор медичних наук – 1977 р., професор -1978 р. Напрями наукових досліджень: вивчення особливостей крайової епідеміології, нозогеографії, диференційної діагностики, профілактики черевного тифу і паратифів у західному регіоні України; опрацювання питань етіології гострих і хронічних пневмоній, ролі алергічних компонентів і стану гуморального імунітету при цій патології; проблеми раневої інфекції  при травмах і застосуванні ультразвукової і лазеротерапії. Автор близько 140 наукових і навчально-методичних праць, серед них 7 авторських свідоцтв на винаходи. Підготував 5 кандидатів наук.

Фомін Дмитро Харитонович – професор, завідувач кафедри епідеміології (1976 – 1990 рр.). Кандидат медичних наук – 1961 р., старший науковий співробітник – 1965 р., доцент – 1967 р., доктор медичних наук – 1968 р., професор -1969 р. Напрями наукових досліджень: епідеміологія та диференційна діагностика вірусного гепатиту; вивчення мікрофлори повітряного середовища; репродуктивних властивостей вірусу грипу; визначення токсигенності дифтерійних корінебактерій. Автор близько 120 наукових і навчально-методичних праць, серед них монографія. Підготував 10 кандидатів наук.

Шевченко Людмила Василівна – доцент, завідувач кафедри епідеміології (1990 – 1997 рр.). Кандидат медичних наук – 1969 р.,  доцент – 1992 р. Напрями наукових досліджень: вивчення стану імунітету, питань лікування та профілактики правцю; епідеміологія дизентерії, черевного тифу, вірусного гепатиту на Львівщині; аналіз епідеміологічного процесу при антропонозних інфекціях. Автор близько 60 наукових і навчально-методичних праць.

Виноград Наталія Олексіївна – професор, завідувач кафедри епідеміології від 2001 р. – дотепер. Кандидат медичних наук – 1990 р., доцент – 1996 р., доктор медичних наук – 1996 р., професор – 2001 р. Головний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю „Епідеміологія” (2005 р.), радник Міністра з питань біобезпеки МНС України (від 2005 р.), експерт ВООЗ з реагування на біологічні загрози, член Комісії з біобезпеки та біологічного захисту, головний експерт з біобезпеки РНБО, експерт МОЗ за фахом «Епідеміологія», член двох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій Д 26.003.01 та Д 236.614.01, член редколегій 6-ти наукових журналів. Напрями наукових досліджень: питання екології довкілля та крайовоїї епідеміології (Ку-гарячка, хламідіози, кір, сказ, грип, хантавірусні та герпес-вірусні інфекції, кліщовий енцефаліт, лептоспіроз); епідеміологія та лікування захворювань невенеричної природи, що передаються статевим шляхом; вивчення противірусних та антибактеріальних властивостей нових синтетичних фармакологічних препаратів, рослинного та природного походження; інтерферон та його індуктори.

ШТАТ КАФЕДРИ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ

Виноград Наталія Олексіївна

завідувач кафедри, доктор медичних наук, професор, член Комісії з біобезпеки та біологічного захисту, головний експерт з біобезпеки РНБО, експерт МОЗ за фахом «Епідеміологія», член двох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій Д26.003.01 та Д 236.614.01, член редколегій 6-ти наукових журналів.

Василишин Зоряна Петрівна

 к. мед. н., доцент, відповідальна за навчально-методичну роботу зі слухачами ФПДО та інтернами, за наукову роботу кафедри.

Козак Людмила Петрівна

 к. мед. н., доцент, відповідальна за навчально-методичну роботу з магістрами.

Байдалка Ірина Дмитрівна

 к. мед. н., доцент, відповідальна за роботу студентського наукового гуртка.

Шуль Уляна Андріївна

к. мед. н., доцент, відповідальна за гуманітарну освіту та національне виховання з магістрантами; та роботу з питань цивільного захисту населення.

Юсюк Любов Василівна – лаборантка кафедри.

Жмінковська Ніна Петрівна– лаборантка кафедри.

Процикевич Ірина Іванівна – технічна працівниця.

[]

Положення про кафедру епідеміології (лінк)

[]

Силабус навчальної дисципліни ОК 21.3 «Епідеміологія та біобезпека»

Освітньо-професійної програми магістра стоматології
Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 221 «Стоматологія»

Мета та завдання навчальної дисципліни:

Мета вивчення дисципліни «Епідеміологія та біобезпека» та кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (професійна та практична підготовка) і є основою для побудови змісту.
1.1. Метою вивчення дисципліни «Епідеміологія та біобезпека» є вивчення причин і механізмів
виникнення та поширення інфекційних хвороб, методів їх профілактики та організації протиепідемічних заходів.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Епідеміологія та біобезпека» є
 Визначити пріоритетні проблеми профілактики інфекційних захворювань за групами та нозологічними формами.

 Трактувати епідеміологічну, соціальну та економічну значущість окремих нозологічних форм.
 Вміти заповнити документацію щодо реєстрації та обліку інфекційних хворих.
 Вміти організувати та провести протиепідемічні заходи в осередках інфекційнихзах ворювань.
 Вміти організувати профілактичні заходи щодо інфекційних захворювань, що пов;язані з наданням медичної допомоги в розрізі відділу інфекційного контролю (СОПи, стандартні процедури, контроль антибіотикорезистентності).
 Вміти організувати та провести протиепідемічні заходи в осередках інфекцій, що пов;язані з наданням медико-профілактичної допомоги.
 Вміти інтерпретувати результати епідеміологічного методу дослідження.
 Визначити епідеміологічні прояви захворюваності на інфекції, що належать до різних груп (дихальних, кишкових, трансмісивних та інфекцій зовнішніх покривів).
 Формулювати робочі гіпотези щодо чинників ризику захворюваності за територіями, серед різних груп населення та в колективах відносно конкретних інфекційних захворювань.
 Інтерпретувати прояви епідемічного процесу конкретних нозологічних форм, що належать до різних груп інфекцій (дихальних, кишкових, трансмісивних та інфекцій зовнішніх покривів).
 Використовувати нормативно-інструктивну документацію МОЗ України для ліквідації осередків конкретних нозологічних форм, що належать до різних груп інфекцій (дихальних, кишкових, трансмісивних та інфекцій зовнішніх покривів).

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни ОК 41 «Епідеміологія та біобезпека»
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 222 «Медицина»
освітньої програми магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни:

Мета вивчення дисципліни «Епідеміологія та біобезпека» та кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістових модулів (професійна та практична підготовка) і є основою для побудови змісту.
1.1. Метою вивчення дисципліни «Епідеміологія та біобезпека» є засвоєння причин і механізмів виникнення та поширення інфекційних хвороб, методів їх профілактики та організації протиепідемічних заходів. Підготовка фахівців, які володіють необхідним обсягом теоретичних і практичних знань для організації та проведення профілактичних та протиепідемічних заходів щодо інфекційних захворювань із різними механізмами передачі.
Підготовка фахівців, які володіють необхідним обсягом теоретичних і практичних знань щодо питань біобезпеки та організації проведення профілактичних і протиепідемічних заходів в умовах надзвичайних ситуацій у мирний час, в тому числі за умов занесення інфекційних захворювань, що мають міжнародне та національне значення.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Епідеміологія та біобезпека» є:
 Визначити пріоритетні проблеми профілактики інфекційних захворювань за групами та нозологічними формами.
 Трактувати епідеміологічну, соціальну та економічну значущість окремих нозологічних форм.
 Вміти заповнити документацію щодо реєстрації та обліку інфекційних хворих.
 Вміти організувати та провести протиепідемічні заходи в осередках інфекційних захворювань.
 Вміти організувати профілактичні заходи щодо інфекційних захворювань, що пов;язані з наданням медичної допомоги в розрізі відділу інфекційного контролю (СОПи, стандартні процедури, контроль антибіотикорезистентності).
 Вміти організувати та провести протиепідемічні заходи в осередках інфекцій, що пов;язані з наданням медичної допомоги.
 Вміти інтерпретувати результати використання епідеміологічного методу дослідження на практиці.
 Визначити прояви епідемічного процесу при інфекційних захворюваннях, що належать до різних груп (дихальних, кишкових, трансмісивних та інфекцій зовнішніх покривів).
 Формулювати робочі гіпотези щодо чинників ризику захворюваності за територіями, серед різних груп населення та в колективах щодо конкретних інфекційних захворювань.
 Інтерпретувати прояви епідемічного процесу конкретних нозологічних форм, що належать до різних груп інфекційних захворювань (дихальних, кишкових, трансмісивних та зовнішніх покривів).
 Використовувати нормативно-інструктивну документацію МОЗ України та міжнародні стандарти для ліквідації осередків конкретних нозологічних форм, що належать до різних груп інфекційних захворювань (дихальних, кишкових, трансмісивних та зовнішніх покривів), ІПНМД, особливо небезпечних інфекцій.

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни ОК 41 «Епідеміологія та біобезпека»
відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 228 «Педіатрія»
освітньої програми магістра педіатрії

Мета та завдання навчальної дисципліни:

Мета вивчення дисципліни «Епідеміологія та біобезпека» та кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістових модулів (професійна та практична підготовка) і є основою для побудови змісту.
1.1. Метою вивчення дисципліни «Епідеміологія та біобезпека» є засвоєння причин і механізмів виникнення та поширення інфекційних хвороб, методів їх профілактики та організації протиепідемічних заходів. Підготовка фахівців, які володіють необхідним обсягом теоретичних і практичних знань для організації та проведення профілактичних та протиепідемічних заходів щодо інфекційних захворювань із різними механізмами передачі.
Підготовка фахівців, які володіють необхідним обсягом теоретичних і практичних знань щодо питань біобезпеки та організації проведення профілактичних і протиепідемічних заходів в умовах надзвичайних ситуацій у мирний час, в тому числі за умов занесення інфекційних захворювань, що мають міжнародне та національне значення.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Епідеміологія та біобезпека» є:
 Визначити пріоритетні проблеми профілактики інфекційних захворювань за групами та нозологічними формами.
 Трактувати епідеміологічну, соціальну та економічну значущість окремих нозологічних форм.
 Вміти заповнити документацію щодо реєстрації та обліку інфекційних хворих.
 Вміти організувати та провести протиепідемічні заходи в осередках інфекційних захворювань.
 Вміти організувати профілактичні заходи щодо інфекційних захворювань, що пов;язані з наданням медичної допомоги в розрізі відділу інфекційного контролю (СОПи, стандартні процедури, контроль антибіотикорезистентності).
 Вміти організувати та провести протиепідемічні заходи в осередках інфекцій, що пов;язані з наданням медичної допомоги.
 Вміти інтерпретувати результати використання епідеміологічного методу дослідження на практиці.
 Визначити прояви епідемічного процесу при інфекційних захворюваннях, що належать до різних груп (дихальних, кишкових, трансмісивних та інфекцій зовнішніх покривів).
 Формулювати робочі гіпотези щодо чинників ризику захворюваності за територіями, серед різних груп населення та в колективах щодо конкретних інфекційних захворювань.
 Інтерпретувати прояви епідемічного процесу конкретних нозологічних форм, що належать до різних груп інфекційних захворювань (дихальних, кишкових, трансмісивних та зовнішніх покривів).
 Використовувати нормативно-інструктивну документацію МОЗ України та міжнародні стандарти для ліквідації осередків конкретних нозологічних форм, що належать до різних груп інфекційних захворювань (дихальних, кишкових, трансмісивних та зовнішніх покривів), ІПНМД, особливо небезпечних інфекцій.

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни ОК 43.6 «Військова епідеміологія»

відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 222 «Медицина»
освітньої програми магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни:

встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модуля (професійна та практична підготовка) і є основою для побудови змісту.
1.1. Метою вивчення дисципліни «Військова епідеміологія» є засвоєння причин і механізмів виникнення та поширення інфекційних хвороб серед військових контингентів та населення в мирний і особливий періоди часу, методів їх профілактики та організації протиепідемічного захисту. Підготовка фахівців, які володіють необхідним обсягом теоретичних і практичних знань для організації та здійснення протиепідемічного захисту щодо інфекційних захворювань із різними механізмами передачі.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Військова епідеміологія» є:
Вміти організувати проведення профілактичних та протиепідемічних заходів серед особового складу військ і населення у мирний та військовий час.
 Засвоєння алгоритмів організації проведення профілактичних та протиепідемічних заходів серед особового складу військ і населення у мирний та військовий час.
 Ознайомити зі структурою та напрямами діяльності медичних підрозділів, що розгортаються в осередках надзвичайних ситуацій у мирний час та залучаються до організації та проведення заходів протиепідемічного захисту військ, в т.ч. у військовий час.

 Знати критерії оцінки санітарно-епідемічного стану військ і району їх розміщення у мирний час.
 Вивчити вимоги, мету і завдання санітарно-епідеміологічної розвідки, методи її проведення та роль медичної служби у плануванні та організації.
 Розуміти мету, завдання та вимоги до біологічної розвідки, критерії її проведення.
 Знати мету, методи і способи індикації БЗ, роль медичної служби в її проведенні.
 Ознайомитися із переліком найбільш ймовірних збудників інфекцій, які можуть бути використанні як БЗ.
 Розуміти характеристику біологічної зброї, її бойові властивості і можливі шляхи розповсюдження.
 Вміти розрахувати можливі санітарні втрати від інфекційних захворювань в осередку стихійних лих і катастроф та під час військових дій.
 Знати організацію і проведення протиепідемічних заходів при ліквідації наслідків застосування біологічної зброї.

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни ОК 43.6 «Військова епідеміологія»

відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 228 «Педіатрія»
освітньої програми магістра педіатрії

Мета та завдання навчальної дисципліни:

встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модуля (професійна та практична підготовка) і є основою для побудови змісту.
1.1. Метою вивчення дисципліни «Військова епідеміологія» є засвоєння причин і механізмів виникнення та поширення інфекційних хвороб серед військових контингентів та населення в мирний і особливий періоди часу, методів їх профілактики та організації протиепідемічного захисту. Підготовка фахівців, які володіють необхідним обсягом теоретичних і практичних знань для організації та здійснення протиепідемічного захисту щодо інфекційних захворювань із різними механізмами передачі.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Військова епідеміологія» є:
Вміти організувати проведення профілактичних та протиепідемічних заходів серед особового складу військ і населення у мирний та військовий час.
 Засвоєння алгоритмів організації проведення профілактичних та протиепідемічних заходів серед особового складу військ і населення у мирний та військовий час.
 Ознайомити зі структурою та напрямами діяльності медичних підрозділів, що розгортаються в осередках надзвичайних ситуацій у мирний час та залучаються до організації та проведення заходів протиепідемічного захисту військ, в т.ч. у військовий час.

 Знати критерії оцінки санітарно-епідемічного стану військ і району їх розміщення у мирний час.
 Вивчити вимоги, мету і завдання санітарно-епідеміологічної розвідки, методи її проведення та роль медичної служби у плануванні та організації.
 Розуміти мету, завдання та вимоги до біологічної розвідки, критерії її проведення.
 Знати мету, методи і способи індикації БЗ, роль медичної служби в її проведенні.
 Ознайомитися із переліком найбільш ймовірних збудників інфекцій, які можуть бути використанні як БЗ.
 Розуміти характеристику біологічної зброї, її бойові властивості і можливі шляхи розповсюдження.
 Вміти розрахувати можливі санітарні втрати від інфекційних захворювань в осередку стихійних лих і катастроф та під час військових дій.
 Знати організацію і проведення протиепідемічних заходів при ліквідації наслідків застосування біологічної зброї.

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни ВБ 1.90 «Медичні аспекти біоетики та біобезпеки»
відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 222 «Медицина»
освітньої програми магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни:

Мета вивчення дисципліни «Медичні аспекти біоетики та біобезпеки» та кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістових модулів (професійна та практична підготовка) і є основою для побудови змісту.
1.1.  Метою вивчення дисципліни «Медичні аспекти біоетики та біобезпеки» є:
• підготовка фахівців, які володіють необхідним обсягом теоретичних і практичних знань щодо питань біобезпеки та організації проведення профілактичних та протиепідемічних заходів в умовах надзвичайних ситуацій у мирний час, в тому числі за умов занесення інфекційних захворювань, що мають національне та міжнародне значення;
• розширення знань щодо моральної сторони діяльності людини в медицині та біології, щодо збереження живими організмами своєї біологічної суті, біологічних якостей, запобігання широкомасштабній втраті біологічної цілісності;
• інтегрування знань щодо етичних, моральних норм, а також законів, принципів і правил регулювання з цих питань у практичну професійну діяльність медичних працівників та дослідників;
• інтегрування вміння користуватися біотичними принципами у практичну професійну діяльність медичних працівників та дослідників, що сприятиме безпеці використання нових медичних технологій;
• виховання глибокої переконаності в необхідності неухильного дотримання етичних і моральних норм, правил і принципів у своїй практичній діяльності.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Медичні аспекти біоетики та біобезпеки» є:
• вивчення питань етичного, морального та деонтологічного вимірів у різних галузях їх застосування;
• вивчення напрямків і методів біоетики;
• вивчення міжнародних документів з питань біоетики та прав людини;
• демонструвати вміння спілкуватися з колегами, хворими та їхніми родичами, сприяти створенню здорового психологічного клімату в медичному середовищі;
• використовувати фахову нормативну лексику;
• демонструвати культуру письмового та усного мовлення;
• застосовувати моральні, етичні та фахові норми в професійній життєдіяльності;
• демонструвати розуміння нормативно-правового регулювання взаємовідносин «лікар-хворий»;
• демонструвати володіння принципами медичної деонтології;
• демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини, її тіла як об’єкта анатомічного та клінічного дослідження;
• вивчення видів біологічних загроз, підходів у їх виявленні, моніторингу та реагування на них;
• вивчення основних принципів захисту населення та території від поширення збудників небезпечних та особливо небезпечних інфекційних та паразитарних захворювань;
• вивчення основних принципів захисту населення та території при виникненні надзвичайних ситуацій природного та штучного ґенезу;
• вивчення нормативних актів, що регламентують біобезпеку на об’єктах підвищеного епідемічного ризику;
• вивчення основних положень Міжнародних медико-санітарних правил (2005).

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни ВБ 1.90 «Медичні аспекти біоетики та біобезпеки»
відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 228 «Педіатрія»
освітньої програми магістра педіатрії

Мета та завдання навчальної дисципліни:

Мета вивчення дисципліни «Медичні аспекти біоетики та біобезпеки» та кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістових модулів (професійна та практична підготовка) і є основою для побудови змісту.
1.1.  Метою вивчення дисципліни «Медичні аспекти біоетики та біобезпеки» є:
• підготовка фахівців, які володіють необхідним обсягом теоретичних і практичних знань щодо питань біобезпеки та організації проведення профілактичних та протиепідемічних заходівв у мовах надзвичайних ситуацій у мирний час, в тому числі за умов занесення інфекційних захворювань, що мають національне та міжнародне значення;
• розширення знань щодо моральної сторони діяльності людини в медицині та біології, щодо збереження живими організмами своєї біологічної суті, біологічних якостей, запобігання широкомасштабній втраті біологічної цілісності;
• інтегрування знань щодо етичних, моральних норм, а також законів, принципів і правил регулювання з цих питань у практичну професійну діяльність медичних працівників та дослідників;
• інтегрування вміння користуватися біотичними принципами у практичну професійну діяльність медичних працівників та дослідників, що сприятиме безпеці використання нових медичних технологій;
• виховання глибокої переконаності в необхідності неухильного дотримання етичних і моральних норм, правил і принципів у своїй практичній діяльності.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Медичні аспекти біоетики та біобезпеки» є:
• вивчення питань етичного, морального та деонтологічного вимірів у різних галузях їх застосування;
• вивчення напрямків і методів біоетики;
• вивчення міжнародних документів з питань біоетики та прав людини;
• демонструвати вміння спілкуватися з колегами, хворими та їхніми родичами, сприяти створенню здорового психологічного клімату в медичному середовищі;
• використовувати фахову нормативну лексику;
• демонструвати культуру письмового та усного мовлення;
• застосовувати моральні, етичні та фахові норми в професійній життєдіяльності;
• демонструвати розуміння нормативно-правового регулювання взаємовідносин «лікар-хворий»;
• демонструвати володіння принципами медичної деонтології;
• демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини, її тіла як об’єкта анатомічного та клінічного дослідження;
• вивчення видів біологічних загроз, підходів у їх виявленні, моніторингу та реагування на них;
• вивчення основних принципів захисту населення та території від поширення збудників небезпечних та особливо небезпечних інфекційних та паразитарних захворювань;
• вивчення основних принципів захисту населення та території при виникненні надзвичайних ситуацій природного та штучного ґенезу;
• вивчення нормативних актів, що регламентують біобезпеку на об’єктах підвищеного епідемічного ризику;
• вивчення основних положень Міжнародних медико-санітарних правил (2005).

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни ВБ 1.54 «Стоматологічні аспекти клінічної епідеміології»

Освітньо-професійної програми магістра стоматології
Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 221 «Стоматологія»

Мета вивчення дисципліни «Стоматологічні аспекти клінічної епідеміології» такінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (професійна та практична підготовка) і є основою для побудови змісту.

1.1. Метою вивчення дисципліни «Стоматологічні аспекти клінічної епідеміології» є вивчення причин і механізмів виникнення та поширення інфекційних хвороб у стоматологічній практиці методів їх профілактики та організації протиепідемічних заходів.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Стоматологічні аспекти клінічної епідеміології» є:

• розширення знань щодо методології використання комплексного епідеміологічного методу дослідження в стоматології;
• розширення знань щодо планування протиепідемічних та профілактичних заходів у стоматологічних закладах;
• інтегрування знань щодо вивчення чинників ризику виникнення неінфекційних та інфекційних захворювань в стоматології;
• інтегрування вміння забезпечувати інфекційний контроль в закладах охорони здоров’я стоматологічного профілю;
• розширення знань щодо планування протиепідемічних та профілактичних заходів до інфекцій пов’язаних із наданням медичної допомоги в закладах охорони здоров’я стоматологічного профілю.
  

  Структура навчальної дисципліни	Кількість кредитів, годин, з них				Рік навчання семестр	Вид контролю
  	Всього	Аудиторних		СРС
  		Лекцій (годин)	Практичних занять (год.)
  Назва дисципліни: «Стоматологічні аспекти клінічної епідеміології» Змістових модулів 1	2 кредити / 60 год	0	30	30	4 курс (7, 8 семестр)	Залік

Детальніше

The syllabus of the study discipline OC 21.3 “Epidemiology and Biosafety”

according to the Standard of higher education of the second (master’s) level

field of knowledge 22 “Health Care”

specialty 221 “Dentistry”

educational program – master of  Dentistry

Purpose of the discipline «Epidemiology and Biosafety», finish aims are based on personal professional training of doctors in the specialty unit according to its thematic module (professional and practical training) and is the basis for building the content of the course.

1.1 The purpose of study of discipline «Epidemiology and Biosafety» is learning of the causes and mechanisms of occurrence and spread of infectious diseases, methods of prevention and organization of preventive measures.

1.2. The main tasks of studying the discipline “Epidemiology and Biosafety” are:

• Identify priority problems of prevention of infectious diseases by groups and nosological forms.
• To interpret the epidemiological, social and economic significance of certain nosological forms.
• Be able to fill out documentation on registration and accounting of infectious patients.
• Be able to organize and conduct anti-epidemic measures in foci of infectious diseases.
• Be able to organize and conduct anti-epidemic measures in the foci of infections associated with the provision of medical and preventive care.
• Be able to interpret the results of the epidemiological method of research.
• Identify the epidemiological manifestations of the incidence of infections belonging to different groups (respiratory, intestinal, blood and infections of the outer integuments).
• Formulate working hypotheses on risk factors for morbidity by territory, among different population groups and in groups regarding specific infectious diseases. Interpret the manifestations of the epidemic process of specific nosological forms belonging to different groups of infections (respiratory, intestinal, blood and infections of the outer coverings).
• Use regulatory and instructional documentation of the Ministry of Health of Ukraine to eliminate foci of specific nosological forms belonging to different groups of infections (respiratory, intestinal, blood and infections of the outer coverings).

Детальніше/More

The syllabus of the study discipline OC 41 “Epidemiology and Biosafety”

according to the Standard of higher education of the second (master’s) level

field of knowledge 22 “Health Care”

specialty 222 “Medicine”

educational program – master of  medicine

Purpose of the discipline «Epidemiology and Biosafety», final aims are based on personal professional training (PPT) of doctors in the specialty unit according to its thematic module (professional and practical training) and is the basis for building the content of the course.

1.1 The purpose of study of discipline «Epidemiology and Biosafety» is learning of the causes and mechanisms of occurrence and spread of infectious diseases, methods of prevention and organization of preventive measures.

1.2. The main tasks of studying the discipline “Epidemiology and Biosafety” are:

• Identify priority problems of prevention of infectious diseases by groups and nosological forms.
• To interpret the epidemiological, social and economic significance of certain nosological forms.
• Be able to fill out documentation on registration and accounting of infectious patients.
• Be able to organize and conduct anti-epidemic measures in foci of infectious diseases.
• Be able to organize and conduct anti-epidemic measures in the foci of infections associated with the provision of medical and preventive care.
• Be able to interpret the results of the epidemiological method of research.
• Identify the epidemiological manifestations of the incidence of infections belonging to different groups (respiratory, intestinal, blood and infections of the outer integuments).
• Formulate working hypotheses on risk factors for morbidity by territory, among different population groups and in groups regarding specific infectious diseases. Interpret the manifestations of the epidemic process of specific nosological forms belonging to different groups of infections (respiratory, intestinal, blood and infections of the outer coverings).
• Use regulatory and instructional documentation, recommendations of CDC and WHO to eliminate foci of specific nosological forms belonging to different groups of infections (respiratory, intestinal, blood and infections of the outer coverings).

Детальніше/More

[]

Розклад

[]

Оцінювання – це один із завершальних етапів навчальної діяльності та визначення успішності навчання. Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за тематичні модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми навчальної дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності здобувачів освіти, затвердженої МОЗ України (2005).

Оцінка за модуль визначається як середнє суми оцінок поточної навчальної діяльності за традиційною шкалою переведеної у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються заліком, що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою навачальної дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється здобувачам освіти при засвоєнні модулю – 200.

Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Для оцінювання знань із дисципліни використовуються наступні види контролю: поточний і підсумковий. Формою підсумкового контролю є залік відповідно до навчального плану.

Контрольні заходи включають поточний і підсумковий семестровий контроль.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті у відповідності з конкретними цілями кожної теми та має на меті перевірку засвоєння здобувачами освіти навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять: вхідний контроль засвоєння матеріалу за темами практичних занять та самостійної роботи; розв’язування ситуаційних задач та виконання практичних завдань; оцінювання вихідного рівня знань.

При оцінюванні навчальної діяльності здобувачів освіти надається перевага стандартизованим методам контролю: тестуванню, ситуаційним задачам, структурованим письмовим роботам та структурованому контролю (за процедурою) практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Оцінювання поточної навчальної діяльності

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність здобувачу освіти виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальною програмою дисципліни. Здобувач освіти отримує оцінку, яка становить середнє з усіх видів контролю поточної навчальної діяльності та включає контроль теоретичної та практичної підготовки.

Форма підсумкового контролю успішності навчання: залік

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні та на завершальному етапі вивчення навчальної дисципліни за національною шкалою та шкалою ECTS виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних заняттях. Підсумковий контроль проводиться у формі заліку з навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного програмою навчальної дисципліни і в терміни, встановлені робочим навчальним планом, індивідуальним навчальним планом здобувача освіти.

Здобувач освіти допускається до підсумкового контролю при умові виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 120 балів під час практичних занять.

Схема нарахування та розподіл балів, які отримують здобувачі освіти:

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали.

Максимальна кількість балів, яку може набрати здобувач освіти за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 200 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати здобувач освіти за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 120 балів.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих здобувачем освіти оцінок за традиційною шкалою під час вивчення дисципліни впродовж семестру, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:

кількість балів=(СА × 200) : 5

Для зручності наведено таблицю перерахунку за 200-бальною шкалою:

Таблиця 1

Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються заліком

Самостійна робота здобувачів освіти оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті.

Визначення кількості балів, яку здобувач освіти набрав з дисципліни

Оцінка з дисциплін, формою підсумкового контролю яких є залік базується на результатах поточної навчальної діяльності та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано». Для зарахування здобувач освіти має отримати за поточну навчальну діяльність бал не менше 60 % від максимальної суми балів з дисципліни (120 балів).

Бали з дисципліни незалежно конвертуються як в шкалу ECTS, так і в 4-бальну шкалу. Бали шкали ECTS у 4-бальну шкалу не конвертуються і навпаки.

Бали здобувачів освіти, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни ранжуються за шкалою ECTS таким чином:

Таблиця 2

Бали з дисципліни для здобувачів освіти, які успішно виконали програму конвертуються у традиційну 4-ри бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:

Таблиця 3

Оцінка ECTS у традиційну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності здобувачів освіти перевіряється статистичними методами (коефіцієнт кореляції між  оцінкою  ECTS та оцінкою за національною шкалою).

Самостійна робота здобувачів освіти оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється при підсумковому контролі.

Ранжування з присвоєнням оцінок «А», «В», «C», «D», «Е» проводиться для здобувачів освіти даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю і успішно завершили вивчення дисципліни. Здобувачі освіти, які одержали оцінки FX, F («2») не вносяться до списку здобувачів освіти, що ранжуються. Здобувачі освіти з оцінкою FX після перескладання автоматично отримують бал «Е».

Консультативна робота кафедри епідеміології

Угода про співпрацю з ДУ «Хмельницький ОЦКПХ МОЗ» на 2023-2028 рр.,

Угода про співпрацю з ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ» на 2023-2028 рр.,

Угода про співпрацю з ДУ «Волинський ОЦКПХ МОЗ» на 2023-2028 рр.;

Угода про співпрацю з ДУ «Рівненський ОЦКПХ МОЗ» на 2023-2028 рр.;

Угода про співпрацю з ДУ «Тернопільський ОЦКПХ МОЗ» на 2023-2028 рр.;

Угода про співпрацю з ДУ « ОЦКПХ МОЗ» на 2023-2028 рр.;

Угода про співпрацю з ДУ «Закарпатський ОЦКПХ МОЗ» на 2023-2028 рр.;

Угода про співпрацю з ДУ «Київський ОЦКПХ МОЗ» на 2023-2028 рр.

Наукова робота кафедри (2019-2023):

Відповідальний співробітник – ПІБ (науковий ступінь, наукове звання, посада)
Керівник НДР — д. мед. н., професор Наталія ВИНОГРАД, завідувач кафедри епідеміології
Контакти:
✓ Номер телефону (робочий)
+380322762835
✓ Електронна пошта (робоча)
kaf_epidemiology@meduniv.lviv.ua
1) Основні напрямки наукової роботи.
Вивчення структури і проявів епідемічного процесу, чинників ризику при трансмісивних і не трансмісивних природно-осередкових особливо небезпечних інфекціях з метою оптимізації профілактичних і протиепідемічних заходів захисту населення від біологічних загроз.
Основні регіональні типи біологічних загроз в Україні на сучасному етапі, оптимальні напрями і обсяги протиепідемічного захисту медичною системою на етапах готовності та реагування.
2) Поточна ініціативна тема науково-дослідної роботи (НДР) – (назва, час виконання,
номер держреєстрації).
«Розроблення алгоритмів протиепідемічного забезпечення і реагування на надзвичайні ситуації біологічного генезу», 2023 – 2027 рр., № держреєстрації 0122U202001
3) Фінансовані НДР – за наявності (назва, час виконання, номер держреєстрації).
Немає
4) НДР за останні 5 років.
«Вивчити епідеміологічні особливості формування і функціонування природних осередків актуальних ендемічних захворювань в різних кліматогеографічних зонах і регіонах України», 2018-2022 рр.
«Розроблення алгоритмів протиепідемічного забезпечення і реагування на надзвичайні ситуації біологічного генезу», 2023 – 2027 рр.,
5) Видавнича діяльність (статті у міжнародних фахових виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus/Web of Science; монографії, підручники та посібники;
статті у фахових журналах, посилання на інформаційні ресурси, тези) – за останні 5 років.
Статті у міжнародних фахових виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus/Web of Science:
Oksana O Yurchenko, Dmytro O Dubyna, Nataliya O Vynograd, Artem S Rogovskyy. Tick-borne encephalitis cases recorded in Ukraine over 1990-2018 // J Travel Med . 2020 May; 27(4): taaa075.
(IF 7.089) doi:  10.1093/jtm/taaa075

Vynograd N, Vasylyshyn Z, Kozak L, Shul U, Baydalka I. Vaccination and especially dangerous infecyions: achievements and prospects. Proc Shevchenko Sci Soc Med Sci [Internet]. 2021Apr.7 [cited 2021Sep.30];64(1). P. 36-51. Available from: https://mspsss.org.ua/index.php/journal/article/view/387
DOI: https://doi.org/10.25040/ntsh2021.01.04

Michael Kunze, Pavle Banović, Petra Bogovič, Violeta Briciu, Rok Čivljak, Gerhard Dobler, Adriana Hristea, Jana Kerlik, Sui Kuivanen, Jan Kynčl, Anne-Mette Lebech, Lars Lindquist, Iwona Paradowska-Stankiewicz, Srdan Roglic, Dita Smíšková, Franc Strle, Olli Vapalahti, Nenad Vranješ, Nataliya Vynograd, Joanna Maria Zajkowska, Andreas Pilz, Andreas Palmborg and Wilhelm Erber. Recommendations to improve tick-borne encephalitis surveillance and vaccine uptake in Europe. Microorganisms 2022; 10: 1283. DOI: https://doi.org/10.3390/ microorganisms10071283

Підручники та посібники:
Medical Microbiology, Virology and Immunology / Широбоков В.П. (за ред.), Виноград Н.О. і співавт. – Вінниця: Нова книга, 2019. – 744 с.

Виноград Н.О. Термінологічний словник: Біологічна безпека. Епідеміологія. Паразитологія (навч. посібник), 2019. – Вінниця: «Нова книга». – 312 c.

Б;янко АД., Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П., Шуль У.А., Байдалка І.Д. і ін. Керівництво щодо реагування на COVID-19: навчально-методичний посібник. Львів: 2020. 57 с.

Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія / підручник для студентів вищих навчальних закладів / за редакцією В.П. Широбокова, Виноград Н.О. і співавт. – 3-тє вид., оновл. та допов. – Вінниця : Нова Книга, – 2021. – 920 с.

Vynograd N.O. General epidemiology: study guide — 4-е видання перероблене і доповнене  для магістрів та лікарів-інтернів вищих навчальних закладів — медичних університетів, інститутів та академій / Видавництво: Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина»: 2021. – 152 р.

Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П. Загальна епідеміологія: навчальний посібник — 5-е видання перероблене і доповнене для магістрів і лікарів-інтернів медичних закладів вищої освіти — університетів, інститутів і академій / Видавництво: Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина»: 2021. – 272 с.

Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П. Спеціальна епідеміологія: навчальний посібник — 3-є виданняє перероблене і доповнене для медичних закладів вищої освіти — університетів, інститутів й академій / Видавництво: Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина»: 2021. – 336 с.

Статті у фахових журналах:
Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П., Шуль У.А., Юрченко О.О., Дубина Д.О. Оптимізація протиепідемічного забезпечення у динаміці пандемії COVID-19 // Інфекційні хвороби. – 2020. – №2 (100). – С. 6-14.
Виноград Н.О. Пандемія Covid-19: епідеміологічні аспекти. Медичні науки. Праці наукового товариства ім. Шевченка. 2020;59(1):34-40.

Виноград Н.О., ШульУ.А. Прогнозування модифікації природних комариних осередків особливо небезпечних інфекцій в Україні під впливом кліматичних змін. Інфекційні хвороби. 2021; 3(105):4-12 c. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12444

Виноград Н.О., Шуль У.А., Юрченко О.О. Клініко-епідеміологічні особливості гарячки Західного Нілу в Україні на сучасному етапі. Інфекційні хвороби. 2022; 1(107):10-16 c. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.1.12824

Виноград Н.О. Протиепідемічний захист населення і території у період активної фази російсько-української війни у 2022 році. Превентивна медицина. Теорія і практика. 2023;1:24-27. [ https://duieih.kiev.ua/documents/journal/01_2023_24_03.pdf ]

Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П., Вівчар І.С., Байдалка І.Д. Методичні підходи до верифікації збудників інфекційних хвороб у разі надзвичайних ситуацій. Український журнал лабораторної медицини. 2023;1:33-41. [ https://ujlm.org.ua/index.php/journal ]

Тези:
Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П. Особливості роботи сімейного лікаря в осередках особливо небезпечних інфекційних захворювань (доп.) // Актуальна інфектологія. – 2019. – Том 7, № 2. – С. 43-44. (Мат. НПК з міжнародною участю «Актуальні інфекційні захворювання в практиці сімейного лікаря», Київ, 04-05 квітня 2019 р.).

Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П., Іваник Р.Ю., Босацька Ю.Я. Групи ризику щодо ураженості геогельмінтозами у Львівській області у 2014-2018 роках // Мат. НПК «Перший національний форум імунологів, алергологів, мікробіологів, паразитологів (за участю міжнародних спеціалістів)», Харків, 16-17 травня 2019 р.

Yurchenko O., Dubina D., Vynograd N. West Nile virus – a threat for human and animal health in Ukraine (ст. доп.) // Мат. 4 rd  Annual BTRP Ukraine Regional One Health Research Symposium, May 20-24, 2019. – Р.217.

Vynograd N., Vasylyshyn Z., Kozak L., Rodyna N. Assesing Epidemiological Significance of natural foci of Special Danger Infections Based on Cohort Study Data (ст. доп.) // Мат. 4 rd  Annual BTRP Ukraine Regional One Health Research Symposium, May 20-24, 2019. – Р.192.

Виноград Н.О., Байдалка І.Д. Особливості викладання засад інфекційного контролю для магістрів-стоматологів (ст. доп.) // Мат. НПК з міжнародною участю, присвяченої щорічним «Читанням» пам'яті академіка Л.В. Громашевського «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», Київ, 10- 11 жовтня 2019 р. – С. 38-40.
Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П. Зооантропонозні інфекційні захворювання на заході України (ст. доп.) // Мат. НПК з міжнародною участю, присвяченої щорічним «Читанням» пам'яті академіка Л.В. Громашевського «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», Київ, 10- 11 жовтня 2019 р. – С. 40-43.
Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П. Формування професійних навиків із біологічної безпеки у студентів медичних ВУЗів (ст. доп.) // Мат. НПК з міжнародною участю, присвяченої щорічним «Читанням» пам'яті академіка Л.В. Громашевського «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», Київ, 10-11 жовтня 2019 р. – С. 43-45.

Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П. Актуальні трансмісивні зооантропонози у розрізі регіонів України (доп.) // Мат. науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні інфекційні захворювання. Сучасні аспекти клініки, діагностики, лікування та профілактики» (28–29 листопада 2019 року, м. Київ) // Актуальна інфектологія. – 2019. – Т. 7, № 5. – С. 298-299. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2019_7_5_11 . doi: http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.7.5.2019.183710

Виноград Н.О., Байдалка І.Д. Особливості стоматологічного статусу військовослужбовців із щелепно-лицьовою травмою (доп.) // Мат. науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні інфекційні захворювання. Сучасні аспекти клініки, діагностики, лікування та профілактики» (28–29 листопада 2019 року, м. Київ) // Актуальна інфектологія. – 2019. – Т. 7, № 5. – С. 297-298. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2019_7_5_11 . doi: http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.7.5.2019.183710

Шуль У.А. Знання — зброя проти небезпеки. Alma mater. 2020;3(372):5-6. Виноград Н.О. Особливості протиепідемічного захисту при організації навчального процесу в умовах пандемії Covid-19. Alma mater. 2020;9(378):4-5.

Виноград Н.О. Алгоритм визначення епідеміологічних ризиків при хворобах подорожуючи  (доп.) // Мат. науково-практичної конференції з міжнародною участю «Інфекційні захворювання мандрівників. Сучасні виклики і стан проблеми в Україні» (12–13 березня 2020 року, м. Одеса) // Актуальна інфектологія. – 2020. – Т. 8, № 1. – С. 87. – Режим доступу: http://ai.zaslavsky.com.ua/article/view/196178/197765 DOI: https://doi.org/10.22141/2312-
413x.8.1.2020.196178

Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П. Менінгоенцефаліти як проблема подорожуючих (доп.) // Мат. науково-практичної конференції з міжнародною участю «Інфекційні захворювання мандрівників. Сучасні виклики і стан проблеми в Україні» (12–13 березня 2020 року, м. Одеса) // Актуальна інфектологія. – 2020. – Т. 8, № 1. – С. 87-88. – Режим доступу: http://ai.zaslavsky.com.ua/article/view/196178/197765 DOI: https://doi.org/10.22141/2312-
413x.8.1.2020.196178

Виноград Н.О., Шуль У.А., Ільчишин М.М. Лептоспіроз як актуальна проблема Прикарпаття (доп.) // Мат. науково-практичної конференції з міжнародною участю «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека» (15 жовтня 2020 року, м. Київ).

Козак Л.П., Василишин З.П., Кордіяка В.В. Сучасний стан проблеми сальмонельозу в м. Львові (доп.) // Мат. науково-практичної конференції з міжнародною участю «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека» (15 жовтня 2020 року, м. Київ).

Виноград Н.О., Шуль У.А. Москітні гарячки як актуальна проблема для України. Актуальна інфектологія. 2021. Том 9, №1. – C.72. (Мат. третьої науково-практичної конференції з міжнародною участю «Інфекційні захворювання мандрівників. Сучасні виклики і стан проблеми в Україні» (12–13 березня 2021 р., м. Одеса, Україна). http://www.mif-ua.com/media/uploads/arhiv/ai/2021/1(tom%209)/AI-1_(tom9)(zak37)2021.pdf

Байдалка І.Д. Ураження слизової оболонки ротової порожнини хворих при інфекційних захворюваннях подорожуючих. Актуальна інфектологія. 2021. Том 9, №1. – C. 66. (Мат. третьої науково-практичної конференції з міжнародною участю «Інфекційні захворювання мандрівників.

Сучасні виклики і стан проблеми в Україні» (12–13 березня 2021 р., м. Одеса, Україна). http://www.mif-ua.com/media/uploads/arhiv/ai/2021/1(tom%209)/AI- 1_(tom9)(zak37)2021.pdf

Виноград Н.О., Козак Л.П., Василишин З.П. Ортохантавірусні інфекції в Україні: проблемні питання. Мат. НПК з міжнародною участю «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», Київ, 12-13 жовтня 2021 р. (Актуальна інфектологія. 2021; 9(4):58) doi:  http://dx.doi.org/10.22141/2312- 413X.9.4.2021.246484

Виноград Н.О., Шуль У.А. Прогнозування модифікації природних осередків трансмісивних комариних інфекцій в Україні. Ма. НПК з міжнародною участю «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», Київ, 12-13 жовтня 2021 р. (Актуальна інфектологія. 2021; 9(4):59).doi:  http://dx.doi.org/10.22141/2312-413X.9.4.2021.246484

Виноград Н.О. Інфекції війни в сучасних умовах: погляд епідеміолога. Матеріали НПК «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», приурочена до 135-річчя з дня народження академіка Л.В. Громашевського та щорічних «читань» пам’яті академіка Л.В. Громашевського (Київ, 12.10.2022). 2022:70. http://www.mif-ua.com/media/uploads/arhiv/mns/2022/6(tom%2018)/MNS- 6_(tom18)(zak125)_2022.pdf

Виноград Н.О., Козак Л.П., Василишин З.П. Хантавірусні інфекції як проблема подорожуючих. Матеріали НПК «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», приурочена до 135-річчя з дня народження академіка Л.В. Громашевського та щорічних «читань» пам’яті академіка Л.В. Громашевського (Київ, 12.10.2022). 2022:71. http://www.mif- ua.com/media/uploads/arhiv/mns/2022/6(tom%2018)/MNS-6_(tom18)(zak125)_2022.pdf

Виноград Н.О. Резистентність до противірусних препаратів — актуальна проблема сьогодення. Матеріали Всеукраїнської НПК і пленуму ГО «Всеукраїнська асоціація інфекціоністів» «Інфекційні та паразитарні хвороби сучасності: загрози, актуальні питання діагностики та терапії, невідкладні стани» (Ужгород, 04.05-05.05.2023). 2023:17-19.

N.O. Vynograd, Z.P. Vasylyshyn. Viral infections: medical aspects during the russian-Ukrainian war. X International Conference „Bioresources and Viruses“ (September 11-13, 2023, Kyiv, Ukraine).2023:28. https://icbv.knu.ua/conference-program-and-book-of-abstracts

N.O. Vynograd, and L.P. Kozak. Epidemiological peculiarities of COVID-19 in Ukraine. X International Conference „Bioresources and Viruses“ (September 11-13, 2023, Kyiv, Ukraine).2023:27. https://icbv.knu.ua/conference-program-and-book-of-abstracts

N.O. Vynograd, and O.O. Yurchenko. Arboviruses: an urgent problem in Ukraine. X International Conference „Bioresources and Viruses“ (September 11-13, 2023, Kyiv, Ukraine).2023:17. https://icbv.knu.ua/conference-program-and-book-of-abstracts

6) Патенти співробітників кафедри, свідоцтва про реєстрацію авторського права – за
останні 5 років.

Авторське право на твір:
Авторське право на твір: General Epidemiology: навч. посіб. / Н.О. Виноград. – К. : ВСВ «Медицина», 2014. – 128 c. (Україна). – № 86501; дата реєстрації 04.02.2019 р.;

Авторське право на твір: Термінологічний словник: Епідеміологія. Біологічна безпека: навч. посіб. / Н.О. Виноград. – К. : ВСВ «Медицина», 2016. – 136 c. (Україна). – № 86506; дата реєстрації 04.02.2019 р.;

Авторське право на твір: Загальна епідеміологія : навч. Посіб ./ Н.О. Виноград, З.П. Василишин, Л.П. Козак. – IV вид., виправл. – К. : ВСВ «Медицина», 2017. – 200 c. (Україна). – № 86502; дата реєстрації 04.02.2019 р;

Авторське право на твір: Військова епідеміологія : навч. посіб. / Н.О. Виноград, З.П. Василишин, Л.П. Козак. – К. : ВСВ «Медицина», 2018. – 184 с. (Україна). – № 86503; дата реєстрації 04.02.2019 р.;

Авторське право на твір: Общая эпидемиология : навч. посіб. / Н.О. Виноград, З.П. Василишин, Л.П. Козак. – К. : ВСВ «Медицина», 2015. – 200 c. (Україна). – № 86504; дата реєстрації 04.02.2019 р.;

Авторське право на твір: Спеціальна епідеміологія : навч. посіб. / Н.О. Виноград, З.П. Василишин, Л.П. Козак. – 2-ге вид., переробл. та допов. – К. : ВСВ «Медицина», 2018. – 368 с. (Україна). – № 86505; дата реєстрації 04.02.2019 р.;

Авторське право на твір: «Спосіб оцінювання початкової стадії епідемії віспи мавп серед поведінкових груп ризику». Виноград Н.О. (Україна). – № 114739, дата реєстрації 09 вересня 2022 р.

Авторське право на твір: «Теоретичні та методичні основи військової епідеміології, Розвиток епідемічного процесу у військах у мирний та особливий періоди часу» Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П. (Україна). – № 125013; дата реєстрації 22.03.2024 р.;

Авторське право на твір: «Протиепідемічний захист військ у мирний та особливий періоди часу. Санітарно-епідеміологічна розвідка. Оцінювання епідемічного стану військ і території дислокації (передислокації)» Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П. (Україна). – № 123638; дата реєстрації 08.02.2024 р.;

Авторське право на твір: «Біологічна зброя: класифікація, бойові біологічні рецептури, способи доставлення та використання. Захист в осередках біологічного зараження: посилене медичне спостереження, обсервація, карантин. Біологічна розвідка. Неспецифічна, специфічна індикація, ідентифікація. Біотероризм» Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П. (Україна). – № 123639; дата реєстрації 08.02.2024 р.;

Авторське право на твір: «Біологічні загрози воєнного часу. Частина 1. Протиепідемічне забезпечення на територіях зі зруйнованою інфраструктурою» Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П., Шуль У.А. (Україна). – № 123637; дата реєстрації 08.02.2024 р.;

Авторське право на твір: «Біологічні загрози воєнного часу. Частина 2. Протиепідемічне забезпечення тимчасово переміщеного населення» Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П., Шуль У.А., Іванченко Н.О., Байдалка І.Д. (Україна). – № 123636; дата реєстрації 08.02.2024 р.

Інформаційні листи про нововведення в системі охорони здоров’я:
1. УДК: 616.912: 578.921]: 614.4 Алгоритм готовності та реагування щодо епідемічних ускладнень, зумовлених вірусом віспи мавп. Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П.
2. УДК: 616.912: 578.921]: 614.2 Стандартні та спеціальні процедури інфекційного контролю при віспі мавп. Виноград Н.О., Байдалка І.Д.
7) Участь співробітників кафедри у виданні фахових журналів.
Професор, д. мед. н., Наталія ВИНОГРАД:
Член редакційної колегії журналу «Acta Medica Leopoliencia» (Україна)
Член редакційної ради журналу «Гепатологія» (Україна)
Член редакційної ради журналу «Інфекційні хвороби» (Україна)
8) Міжнародні стажування працівників кафедри, участь у міжнародних конференціях – за останні 5 років.
Професор Наталія ВИНОГРАД, доцент Людмила КОЗАК, доцент Зоряна ВАСИЛИШИН,
доцент Ірина БАЙДАЛКА, доцент Уляна ШУЛЬ – міжнародне стажування “Biohazard:
teaching aspects in medical universities and capabilities of practical reaspons”, 17.01.2022-
20.02.2022 (180 год, 6 кредитів ECTS), Варшава, Польща

Участь у міжнародних конференціях:
НПК з міжнародною участю «Актуальні інфекційні захворювання в практиці сімейного лікаря», Київ, 04-05 квітня 2019 р. 4 rd  Annual BTRP Ukraine Regional One Health Research Symposium, May 20-24, 2019.

НПК з міжнародною участю, присвяченої щорічним «Читанням» пам;яті академіка Л.В. Громашевського «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», Київ, 10-11 жовтня 2019 р.

НПК з міжнародною участю «Актуальні інфекційні захворювання. Сучасні аспекти клініки, діагностики, лікування та профілактики», Київ, 28–29 листопада 2019 року.

НПК з міжнародною участю «Інфекційні захворювання мандрівників. Сучасні виклики і стан проблеми в Україні», Одеса, 12–13 березня 2020 р.

НПК з міжнародною участю «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», Київ, 15 жовтня 2020 року.

Третя НПК з міжнародною участю «Інфекційні захворювання мандрівників. Сучасні виклики і стан проблеми в Україні», Одеса,12–13 березня 2021 р.

НПК з міжнародною участю «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», Київ, 12-13 жовтня 2021 р.

X International Conference „Bioresources and Viruses“, Kyiv, September 11-13, 2023.

НПК з міжнародною участю «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», присвяченої щорічним «Читанням» пам'яті академіка Л.В. Громашевського та приуроченої до 30-ти річчя створення НАМН України, Київ, 12-13 жовтня 2023 р.
9) Підготовка аспірантів та докторантів (ПІП, тема) – за останні 5 років.
Немає
10) Фотографії з активних наукових заходів, які проводились працівниками кафедри (лінк).

1. Назва наукового гуртка: СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК КАФЕДРИ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ
2. Керівник наукового гуртка: к. мед. н., доцент Байдалка І.Д., контактний номер телефону 0984267413
3. Староста наукового гуртка: Бобеляк Софія Ярославівна, контактний номер телефону 0983752619
4. Група СНГ (telegram, facebook, instagram тощо)

Метою роботи студентського наукового гуртка кафедри епідеміологія є:

• сприяння науковому зростанню вітчизняних та англомовних магістрів усіх факультетів ЛНМУ імені Данила Галицького та лікарів-інтернів;
• навчання проводити пошукову та індивідуальну науково-дослідну роботи з епідеміології інфекційних та неінфекційних захворювань.

Завдання:

1. Опрацювання та обговорення актуальних тем із питань епідеміології інфекційних та неінфекційних захворювань, сучасних тенденцій розвитку епідемічного процесу, його особливостей та закономірностей.
2. Визначення найбільш актуальних інфекційних та неінфекційних захворювань за сучасних умов у світі та Україні.
3. Здійснення пошуку наукових та періодичних джерел у вітчизняних та міжнародних базах.
4. Здійснення індивідуальної науково-дослідної роботи за обраною тематикою.
5. Представлення результатів індивідуальної науково-дослідної роботи у форматі презентаційної доповіді, тез на кафедральній конференції та Загально-університетській студентській науковій конференції ЛНМУ імені Данила Галицького та інших ВНЗ.
6. Основні тематики наукових досліджень.

ОСНОВНІ ТЕМАТИКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчення епідеміологічних закономірностей актуальних інфекційних та паразитарних захворювань і основних типів біологічних загроз сьогодення.

7. Коротка мотиваційна інформація щодо діяльності гуртка

МОТИВАЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ ГУРТКА

Робота гуртка кафедри здійснюється відповідно до вимог діяльності закладів вищої медичної освіти з метою формування навичок наукових і пошукових досліджень здобувачами вищої освіти. Цей вид діяльності передбачено функціональними посадовими обов’язками співробітників кафедри.

8. Графік засідань студентського наукового гуртка та тематичний план.

 ПЛАН РОБОТИ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ГУРТКА КАФЕДРИ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ НА 2023-2024 н.р.

1. Зібрання гуртка проводити 3-й тиждень місяця.
2. Членам гуртка обрати тему наукової роботи для опрацювання.
3. Протягом року (семестру) брати участь у НПК (згідно попередньо складеного графіку, а також по мірі поступлення нової інформації) з метою організації дискусій, круглих столів та майстер-класів.

Примітка: у графіку роботи гуртка можливі зміни

Відповідальний за роботу гуртка                             к. мед. н., доцент Байдалка І.Д.

Завідувач кафедри                                                        д. мед. н., професор Виноград Н.О.

ГРАФІК ЗАСІДАНЬ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ГУРТКА

ТА ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКОВОГО ГУРТКА

КАФЕДРИ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ НА 2023-2024 н.р.

9. Фотографії з активних заходів, які проводились гуртком (лінк). •

Опис діяльності гуртка кафедри

Упродовж багатьох років на кафедрі епідеміології функціонує студентський науковий гурток, участь в роботі якого беруть молоді вчені – вітчизняні та англомовні магістри усіх факультетів ЛНМУ імені Данила Галицького та лікарі-інтерни. На засіданнях гуртківці опрацьовують та обговорюють актуальні теми з питань епідеміології інфекційних та неінфекційних захворювань, сучасні тенденції розвитку епідемічного процесу, його особливості та закономірності, актуальність існуючих біозагроз та заходи щодо біозахисту не лише в Україні, а й за її межами – в різних куточках світу. Результати індивідуальних науково-дослідних робіт доповідаються на кафедральних та загально-університетських конференціях із мультимедійним супроводом та оформленням тез.

Презентації робіт молодих вчених гідно оцінювалися на конференціях, де вони неодноразово посідали призові місця:

1. ANNON LARBY CHRISTABEL, SYNTIM GIPHTY, 80 Загально-університетська наукова конференція студентів та молодих вчених із міжнародною участю на базі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, 2019 р., тези, доповідь «Epidemiological features of HIV-infection in Ghana», диплом І ступеня за найкращу презентацію наукової роботи, керівники – д. мед. н., проф. Н.О. Виноград, к. мед. н., асистент. У.А. Шуль
2. ПЕТРОВА-ДАЦЮК О.В., 80 Загально-університетська наукова конференція студентів та молодих вчених із міжнародною участю на базі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, 2019 р., тези, стендова доповідь «Ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на вітряну віспу у Шумському районі Тернопільської області за 2014-2018 рр.», диплом І ступеня за оригінальність дослідження, керівник – к. мед. н., доц. Л.П. Козак
3. ЗАВІЙСЬКА М.А., 80 Загально-університетська наукова конференція студентів та молодих вчених із міжнародною участю на базі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, 2019 р., тези, стендова доповідь «Епідеміологічні особливості ІКБ у Золочівському районі Львівської області за 2014-2018 рр.», диплом І ступеня за найкращу презентацію наукової роботи, керівник – к. мед. н., доц. З.П. Василишин
4. EKWUEME DANIEL EBUBECHUKWU, 80 Загально-університетська наукова конференція студентів та молодих вчених із міжнародною участю на базі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, 2019 р., тези, доповідь «Epidemiological features of hepatitis B in Great Britain», диплом І ступеня за найкращу презентацію наукової роботи, керівники – д. мед. н., проф. Н.О. Виноград, к. мед. н., асистент. У.А. Шуль
5. EMANUEL JUSTICE T. MUNYAME, 80 Загально-університетська наукова конференція студентів та молодих вчених із міжнародною участю на базі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, 2019 р., тези, доповідь «Epidemiological Report: Cholera Outbreak in Zimbabwe 2018», диплом І ступеня за найкращу презентацію наукової роботи, керівники – д. мед. н., проф. Н.О. Виноград, к. мед. н., асистент. У.А. Шуль
6. WINNIE WILLIE EKONG, 80 Загально-університетська наукова конференція студентів та молодих вчених із міжнародною участю на базі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, 2019 р., тези, доповідь «Epidemiological features of Lymphatic filariasis in Nigeria», диплом І ступеня за найкращу презентацію наукової роботи, керівники – д. мед. н., проф. Н.О. Виноград, к. мед. н., асистент. У.А. Шуль
7. ВЕСЬКЕРА АННА-МАРІЯ, 83 Загально-університетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 83), 2023 р., тези, доповідь «Гепатит В – актуальна проблема у воєнний час», диплом ІІ ступеня, керівник – к. мед. н., доц. І.Д. Байдалка
8. ГУЗІЙ ОЛЬГА, 83 Загально-університетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 83), 2023 р., тези, доповідь «Гепатит В – актуальна проблема у воєнний час», диплом ІІ ступеня, керівник – к. мед. н., доц. І.Д. Байдалка
9. ШВЕД АНДРІЙ, 83 Загально-університетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 83), 2023 р., тези, доповідь «MPOX (віспа мавп) – нова біологічна загроза», диплом ІІІ ступеня, керівник – д. мед. н., проф. Виноград Н.О.
10. MEHER KERMAN KARKARIA, 83 Загально-університетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 83), 2023 р., тези, доповідь «Epidemiological features and trends analysis on tuberculosis in India for years 2017-2021», диплом І ступеня, керівник – к. мед. н., доц. У.А. Шуль
11. ANKIT GAHLAWAT, 84 Загально-університетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 84) 2024 р., тези, доповідь «Epidemiological analysis of Dengue fever in India during pre-COVID, COVID and post-COVID years», диплом ІІІ ступеня, керівник – к. мед. н., доц. У.А. Шуль
12. NIHARIKA, 84 Загально-університетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 84) 2024 р., тези, доповідь «Epidemiological aspects and trends analysis of HIV in India during the years 2018-2022»,диплом ІІ ступеня, керівник – к. мед. н., доц. У.А. Шуль
13. БОБЕЛЯК СОФІЯ, 84 Загально-університетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 84) 2024 р., тези, доповідь «Пташиний грип – сучасні реалії», диплом ІІІ ступеня, керівник – к. мед. н., доц. І.Д. Байдалка
14. ГАРБАРЧУК ДМИТРО, 84 Загально-університетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 84) 2024 р., тези, доповідь «Акне – аналіз факторів ризику, що визначають ймовірність виникнення та тяжкість перебігу», диплом ІІ ступеня, керівник – к. мед. н., доц. З.П. Василишин
15. МАЦЯХ ЮРІЙ, 84 Загально-університетська студентська наукова конференція / Lviv Young Scientist International Conference (LYSICon 84) 2024 р., тези, доповідь «Сибірка в Україні: виклики особливого періоду часу», диплом ІІІ ступеня, керівник – к. мед. н., доц. Козак Л.П.

Науковий гурток кафедри епідеміології має багаторічні традиції та гарні здобутки завдяки спільній праці студентів-гуртківців та викладачів кафедри. Магістри об’єднані в бажанні пізнати й зрозуміти глибинні процеси, що впливають на здоров’я популяції.

Міжнародне співробітництво

Кафедра епідеміології була співвиконавцем міжнародного проекту за Угодою про співпрацю між ЛНМУ імені Данила Галицького та Державною установою «Національний центр громадського здоров’я» в м. Кишинів, Республіка Молдова (листопад 2015 р. – листопад 2020 р.);

В рамках Угоди про співпрацю, що укладена 06.02.2024 року в м. Освенцім між: Малопольським
державним університетом імені ротмістроа Вітольда Пілецького в Освенцімі та ЛНМУ імені Данила Галицького.

Участь співробітників кафедри епідеміології у міжнародних форумах, з’їздах, конференціях

НПК з міжнародною участю «Актуальні інфекційні захворювання в практиці сімейного лікаря», Київ, 04-05 квітня 2019 р. 4 rd  Annual BTRP Ukraine Regional One Health Research Symposium, May 20-24, 2019.

НПК з міжнародною участю, присвяченої щорічним «Читанням» пам;яті академіка Л.В. Громашевського «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», Київ, 10-11 жовтня 2019 р.

НПК з міжнародною участю «Актуальні інфекційні захворювання. Сучасні аспекти клініки, діагностики, лікування та профілактики», Київ, 28–29 листопада 2019 року.

НПК з міжнародною участю «Інфекційні захворювання мандрівників. Сучасні виклики і стан проблеми в Україні», Одеса, 12–13 березня 2020 р.

НПК з міжнародною участю «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», Київ, 15 жовтня 2020 року.

Третя НПК з міжнародною участю «Інфекційні захворювання мандрівників. Сучасні виклики і стан проблеми в Україні», Одеса,12–13 березня 2021 р.

НПК з міжнародною участю «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», Київ, 12-13 жовтня 2021 р.

X International Conference „Bioresources and Viruses“, Kyiv, September 11-13, 2023.

НПК з міжнародною участю «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», присвяченої щорічним «Читанням» пам'яті академіка Л.В. Громашевського та приуроченої до 30-ти річчя створення НАМН України, Київ, 12-13 жовтня 2023 р.

Статті у міжнародних виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus/Web of Science (бібліографічний опис)

Oksana O Yurchenko, Dmytro O Dubyna, Nataliya O Vynograd, Artem S Rogovskyy. Tick-borne encephalitis cases recorded in Ukraine over 1990-2018 // J Travel Med . 2020 May; 27(4): taaa075.
(IF 7.089) doi:  10.1093/jtm/taaa075

Vynograd N, Vasylyshyn Z, Kozak L, Shul U, Baydalka I. Vaccination and especially dangerous infecyions: achievements and prospects. Proc Shevchenko Sci Soc Med Sci [Internet]. 2021Apr.7 [cited 2021Sep.30];64(1). P. 36-51. Available from: https://mspsss.org.ua/index.php/journal/article/view/387
DOI: https://doi.org/10.25040/ntsh2021.01.04

Michael Kunze, Pavle Banović, Petra Bogovič, Violeta Briciu, Rok Čivljak, Gerhard Dobler, Adriana Hristea, Jana Kerlik, Sui Kuivanen, Jan Kynčl, Anne-Mette Lebech, Lars Lindquist, Iwona Paradowska-Stankiewicz, Srdan Roglic, Dita Smíšková, Franc Strle, Olli Vapalahti, Nenad Vranješ, Nataliya Vynograd, Joanna Maria Zajkowska, Andreas Pilz, Andreas Palmborg and Wilhelm Erber. Recommendations to improve tick-borne encephalitis surveillance and vaccine uptake in Europe. Microorganisms 2022; 10: 1283. DOI: https://doi.org/10.3390/ microorganisms10071283

Міжнародне стажування

Професор Наталія ВИНОГРАД, доцент Людмила КОЗАК, доцент Зоряна ВАСИЛИШИН,
доцент Ірина БАЙДАЛКА, доцент Уляна ШУЛЬ пройшли міжнародне стажування 180 год. (6 ECTS)  «Біологічні загрози: аспекти викладання у медичних вишах і практичне реагування» («Biohazards: teaching aspects in medical universities and capabilities of practical response»)  на базі Європейського Соціально-Технічного Університету у м. Варшава, Польща від 17 січня до 20 лютого 2022 року.

Наукова програма стажування включала три модулі:

1. Біологічні загрози сьогодення.

1.1 Сучасна класифікація біологічних загроз

1.2 Основні характеристики уражальних патогенних біологічних агентів

1.3 Медико-соціальні наслідки епідемічних ускладнень біологічного ґенезу

2. Система реагування на біозагрози

2.1 Підсистема готовності

2.2 Підсистема реагування

2.3 Оцінювання ефективності протиепідемічного захисту

3. Формування знань і вмінь щодо реагування на біологічні загрози

3.1 Методологічні засади викладання основ біобезпеки у медичних вишах

3.2 Формування компетенцій для захисту медичного персоналу при роботі в осередках біологічного зараження

3.3 Підвищення обізнаності щодо заходів захисту населення від збудників особливо небезпечних інфекцій

Громадська та виховна робота кафедри епідеміології (лінк).

Професорсько-викладацький склад кафедри епідеміології курує магістрів 4-6 груп 5 курсу медичного факультету.

Прогулянка з магістрами курабельної групи центром Львова, площа Ринок. Обговорення про історію створення міста, визначні архітектурні споруди.

Львів – старовинна галицька столиця. Заснований у 1256 році, він зазнав чимало перебудов. Змінювались часи, що приносили з собою нові архітектурні смаки… Незмінним залишалось одне – його підземелля…

Доцент кафедри Уляна ШУЛЬ разом із магістрами курабельної групи відвідали одне з найстаріших підземель Львова, що розташоване під Гарнізонним храмом св. апостолів Петра і Павла. Воно двоярусне, оздоблене фресками та зберігає саркофаг львівського архієпископа і мощі 12 апостолів. Експозиція присвячена минулому нашого міста та колишнього храму оо. Єзуїтів (тепер Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла).

Коштовною перлиною в архітектурному намисті Львова постає Будинок вчених, що на вулиці Листопадового Чину, 6. Зведено його за проектом відомого австрійського архітектурного бюро «Гельмер і Фельнер» в далекому 1898 році, як Шляхетське або Національне казино. В його архітектурі цілком проявився стиль необароко, який наприкінці ХІХ століття ностальгічно прославляв давно минулі барокові часи.  Споруда милує елегантними формами, пишним декором фасаду з могутніми атлантами і затишною лоджією. Інтер’єри цього архітектурного дива створюють дух розкоші, який вважається одним із семи чудес міста Львова. В оздобленні присутнє різьблення деревини, обшиті шовком стіни, кришталеві люстри, мармурові каміни та інший старовинний декор, вік якого складає понад сторіччя. Уже не одне десятиліття існує Будинок вчених, але дух казино далі живе.

Будівля має два поверхи та високий мансардовий дах. Має високу і простору лоджію, балкони якої спираються на монументальні фігури атлантів. Над вікнами лоджії — картуші з гербами Волині, Поділля, Руської та Белзької земель, а також Речі Посполитої. В інтер’єрі споруди динамічно закручені дерев’яні сходи та галерея.

Другий поверх будівлі містить вісім зал, серед яких: актова на 200 місць, Біла, Червона, Бежева, бібліотека, балконна галерея, сад, зала засідань ради Будинку вчених.

Кафедра епідеміології провела екскурсію магістрам курабельної групи у Будинок вчених.

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі