25-26 лютого 2021 року до 150-річчя від дня народження Лесі Українки відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Ідеологиня національної аристократії). Зважаючи на умови карантину, конференцію було проведено дистанційно на платформі ZOOM.
Захід організувала і провела кафедра українознавства Львівського національного університету імені Данила Галицького спільно з відділом гуманітарної освіти і виховання Університету, Світовою федерацією українських лікарських товариств, лікарською комісією Наукового товариства імені Шевченка.
У науковому форумі узяли участь понад 150 осіб з 27 міст України (в т.ч. зі Львова, Києва, Івано-Франківська, Тернополя, Запоріжжя, Харкова, Одеси, Луцька та ін.), а також з-за кордону – Італії, Німеччини та Китаю. З науковими доповідями виступили понад 70 докторів та кандидатів наук з 60 закладів вищої освіти та 9 наукових установ, а також МОЗ України.
Під час урочистого відкриття 25 лютого 2021 року з вітальними словами виступили проректор з наукової роботи Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, професор Андрій Наконечний, професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 нашого Університету, голова СФУЛТ Андрій Базилевич, завідувачка кафедри клінічної імунології та алергології, голова лікарської комісії Наукового товариства імені Шевченка, професор Валентина Чоп’як.
На пленарному засіданні, в якому взяли участь понад 80 осіб, з доповідями виступили представники професорсько-викладацького складу численних вітчизняних закладів вищої освіти – професори Олександр Кіцера, Ірина Фаріон, (Львів), Валентина Мойсеєнко (Київ), Ігор Павлюк (Львів-Київ), Марія Дружинець, Олександр Музичко (Одеса), Ганна Карась (Івано-Франківськ), Анатолій Вихрущ (Тернопіль), Віталій Жадько (Запоріжжя), Любов Юрченко, Олена Богдашина (Харків), Світлана Богдан (Луцьк), доценти Лариса Гонтарук, Оксана Микитюк (Львів) та ін. Долучилася до праці і Віра Дунас, перекладачка творів Лесі Українки, філологиня-україністка, дописувачка італійського журналу «Scritture» видавництва «Mimesis» (м. Кремона, Італія).
Учасники конференції представили наступні теми: Леся Українка та перекладацькі трансформації; цикл «Сім струн» Лесі Українки в рецепції композиторів української діаспори; психологія творчості в контексті перемог і невдач Лесі Українки; філософський вимір поезії Лесі Українки, характер конфлікту у драматичній поемі Лесі Українки «Оргія»; Леся Українка та традиції гуманізму й загальнолюдських цінностей в українському суспільстві; постаті світової історії у рецепції Лесі Українки; здоров’я і недуга: дві протиборчі сили «тридцятилітньої війни» та їх мовна актуалізація в ідіолекті Лесі Українки; відносини Лесі Українки та Олени Пчілки у родинному листуванні; аксіосфера «своя земля» – «чужа земля» в поезії Лесі Українки; незламність духу, або Леся Українка в трактуванні Дмитра Донцова.
Неабиякий інтерес в учасників та гостей конференції викликали доповіді «Вони лікували українського Шекспіра (Леся Українка і лікарі)», професора кафедри оториноларингології ЛНМУ імені Данила Галицького, дійсного члена НТШ Олександра Кіцери та «Леся Українка і мовне питання» професорки кафедри української мови НУ «Львівська політехніка» (м. Львів, Україна) Ірини Фаріон.
26 лютого 2021 року відбулися засідання чотирьох предметних секцій, модераторами яких були співробітниці кафедри українознавства нашої Alma Mater: «Літературознавство. Український фольклор» (модератор Марта Дрогомирецька); «Мовознавство. Перекладознавство» (модератор Надія Черкес); «Культурологія. Мистецтвознавство. Філософія. Моральне богослов̓я. Історія України. Національна політика» (модератор Наталія Божко); «Педагогіка. Психологія» (модератор – Галина Стечак).
Під час секційних засідань учасники обговорили проблеми європейського виміру літературної діяльності Лесі Українки; автентичний епістолярій; образ модерної української жінки; біблійні сюжети і мотиви у літературній творчості письменниці; персонологійний аспект творчості Лесі Українки; фольклорні мотиви, національні концепти, світоглядні коди у творах письменниці та визначенні їх ролі у творчості Лесі Українки в аспекті перекладознавства. Також учасники секцій розглянули проблеми збереження та популяризації спадщини Лесі Українки як постаті національної памʼяті українців (екранізація, переклад творів, театральні та радіовистави, аудіокниги, інтернет-ресурси, культурні центри, бібліотеки, малярство, музика тощо) у національному та світовому контексті, духовно-етичну й естетичну аксіосферу постаті Лесі Українки, її громадську діяльність та місійне служіння українській нації; окреслили роль Лесі Українки у національно-мовній освіті, проаналізували психологію мовотворчості Лесі Українки на основі текстів і контекстів, розглянули аспект «тілесної драми» Лариси Косач-Квітки тощо.
Конференція внесена до «Реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій, які проводитимуться у 2021 році» МОЗ та НАМН України (№27).
Приємно, що кафедра українознавства ЛНМУ імені Данила Галицького (завідувач – доцентка Тетяна Єщенко) вкотре стала місцем наукового діалогу між ученими як України, так і далекого зарубіжжя, інтелектуально поєднавши український світ у любові до рідної мови, історії та культури, присвятивши цю розвідку Величній Особистості українського народу, ідеологині національної аристократії, символу тендітної незламності.
За інформацією кафедри українознавства
Відділ комунікації і промоції