Мікроскопічні дослідження були започатковані на кафедрі анатомії медичного факультету Львівського університету професором Йозефом Берресом, який очолював означену кафедру упродовж 1820-1832 років. Ним були закладені передумови вивчення будови людського тіла з урахуванням даних мікроанатомії, а відтак – гістології та ембріології.

Свої мікроскопічні спостереження професор Беррес підсумував у власноруч ілюстрованому підручнику «Мікроскопічна анатомія тіла людини» (Anatomie der mikroskopischen Gebilde des menschlichen Korpers). Гістологічні дослідження професора Берреса продовжили його наступники – керівники кафедри анатомії професори Август Фогт (1850-1854), Юліус Планнер (1855-1863), Ернест Ректоржик (1863-1874). Зокрема, професора Планнера вважають першовідкривачем рідких кристалів (1861), феномен яких через понад 150 років знайшов широке застосування у техніці – при виготовленні моніторів комп’ютерів, екранів телевізорів, лазерів на рідких кристалах тощо.

Новий етап розвитку гістології та ембріології почався 1896 року, коли з ініціативи професора Генрика Кадия при кафедрі анатомії була створена гістологічна лабораторія, а відтак відкрита самостійна кафедра гістології та ембріології. Наступних 40 років (1897-1937) цю кафедру очолював світової слави гістолог Владислав Шимонович.

Найвагомішим творчим доробком професора Шимоновича став його «Підручник гістології та мікроскопічної анатомії тіла людини включно з мікроскопічною технікою» (Lehrbuch der Histologie und der mikroskopischen Anatomie mit besonderer Berucksichtigung des menschlichen Korpers inschliesslich der mikroskopischen Technik, Wurzburg, 1901).

Упродовж 1902-1930 pр. ця книга з відповідними доопрацюваннями витримала 11 перевидань німецькою, англійською, польською, іспанською та італійською мовами, заживши слави одного з кращих підручників гістології свого часу. Сфера наукових інтересів Владислава Шимоновича охоплювала питання гістофізіології надниркових залоз, дентину, кісткової тканини, чутливих нервових закінчень, зокрема, шкіри.

Протягом 1937-1943 pоків кафедру гістології та ембріології очолював учень професора Шимоновича Болєслав Яловий. Ним опрацьовувалися питання гістофізіології, ембріогенезу та регенерації нервових закінчень, досліджувався вплив жіночих статевих гормонів на процеси згортання крові, була запропонована оригінальна методика забарвлення сполучної тканини. Після трагічної загибелі професора Ялового керівниками кафедри короткий час були Федір Мучій (1943-1944), Юліан Кохановський (1944-1945), Юрій Полонский (1945-1946), Марія Єфремова (1946-1947).

Від 1947 по 1963 рік кафедру гістології та ембріології очолював випускник Київського медичного інституту Андрій Павлович Дибан. Напрям наукової діяльності кафедри цього періоду – вивчення нормального та патологічного ембріогенезу, гістофізіології ендокринної системи. Професор Дибан запропонував методику диференційного виявлення базофілоцитів гіпофіза, опублікував низку монографій, присвячених питанням патології ранніх етапів ембріогенезу людини.

Упродовж 1964-1988 років кафедру очолювала професор Євдокія Сергіївна Детюк. Її наукові пошуки були спрямовані на експериментальне вивчення впливу тироїдної патології материнського організму на репродуктивну функцію, ембріональний і постнатальний розвиток потомства. Під керівництвом професора Детюк виконано і захищено 3 докторських і 20 кандидатських дисертацій.

У 1988, 1994-95 навчальному році кафедру очолювала доцент Антоніна Йосипівна Іванова-Согомонян. Вона була автором першого списку українських гістологічних термінів (1980), співавтором першого в незалежній Україні підручника гістології, опублікованого українською мовою (1992), списку українських ембріологічних термінів (1993), а також гістологічного тлумачного словника (1994).

Від 1989 року кафедру гістології та ембріології очолює учень професора Є.С.Детюк Олександр Дмитрович Луцик. Науковий напрям, який розвивається під керівництвом професора Луцика – використання лектинів для гістохімічного дослідженняглікополімерів тканин людини і тварин в умовах норми, їх перебудови у процесі розвитку та при різних формах патології. У співавторстві з доцентом А.Й.Івановою-Согомонян та професором Ю.Б.Чайковським ним опублікований підручник «Гістологія людини», що був відзначений Державною премією України 1994 р. і упродовж наступних 20 років п’ять разів перевидавався. Під керівництвом О.Д.Луцика виконано і захищено 2 докторські і 5 кандидатських дисертацій, заплановані і виконуються 3 кандидатські дисертації.

Від 2005 року професором кафедри працює доктор медичних наук Антоніна Михайлівна Ященко. Під керівництвом професора Ященко здійснюється науково-дослідна робота кафедри, працює науковий студентський гурток, захищено 5 кандидатських дисертацій, заплановані і виконуються 4 дисертації. А.М.Ященко – співавтор «Атласу мікроанатомії органів ротової порожнини» (1999), нею надавалась консультативна допомога при виконанні низки дисертаційних робіт – як працівникам ЛНМУ, так і здобувачам з різних регіонів України.

Від 2015 року на посаді професора кафедри працює доктор біологічних наук Ольга Петрівна Єлісєєва (тема докторської дисертації «Механізми жирнокислотної і гіпоксичної стимуляції кисневозалежних процесів при формуванні адаптаційних реакцій»; Київ, 2014), а від 2016 року – на аналогічній посаді – доктор біологічних наук Ростислав Олександрович Білий (тема докторської дисертації «Структурно-функціональні зміни поверхні клітин ссавців за умов апоптозу та їх роль у міжклітинних взаємодіях та імунній відповіді»; Львів, 2015).

Більш детальну інформацію стосовно здобутків вищеозначених професорів можна відшукати в книзі «Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького 1784-2009» та біографічних Інтернет-ресурсах.

Челпанова Ілона Владиславівна 
Завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології, к.мед.н., доцент

Луцик Олександр Дмитрович
Професор кафедри гістології, цитології та ембріології, д.мед.н., професор

Ященко Антоніна Михайлівна
Професор кафедри гістології, цитології та ембріології, відповідальна за наукову роботу, д.мед.н., професор

Білий Ростислав Олександрович
Професор кафедри гістології, цитології та ембріології,  д.біол.н., професор

Єлісєєва Ольга Петрівна
Професор кафедри гістології, цитології та ембріології, д.біол.н., професор

Юзич Ольга Владиславівна
Доцент кафедри гістології, цитології та ембріології, завуч, к.біол.н., доцент

Смолькова Олена Віталіївна
Доцент кафедри гістології, цитології та ембріології, к.мед.н., доцент

Джура Ольга Романівна
Доцент кафедри гістології, цитології та ембріології, відповідальна за виховну роботу, к.мед.н., доцент

Панкевич Леся Володимирівна
Доцент кафедри гістології, цитології та ембріології, к.мед.н., доцент

Струс Христина Ігорівна
Доцент кафедри гістології, цитології та ембріології, к.біол.н., доцент

Амбарова Наталія Олександрівна
Доцент кафедри гістології, цитології та ембріології, к.мед.н., доцент

Согомонян Єлізавета Анатоліївна
Доцент кафедри гістології, цитології та ембріології, к.мед.н., доцент

Дудок Ольга Василівна
Доцент кафедри гістології, цитології та ембріології, к.мед.н.

Думич Тетяна Ігорівна
Асистент кафедри гістології, цитології та ембріології, к.біол.н.

Дудок Василь Васильович
Старший лаборант, кафедри гістології, цитології та ембріології, к.мед.н., доцент

Біла Галина Ігорівна

Старший лаборант кафедри гістології, цитології та ембріології, к.біол.н.

Ковалишин Василь Іванович
Старший лаборант кафедри гістології, цитології та ембріології, к.біол.н.

Боніщук Леся Володимирівна
Старший лаборант кафедри гістології, цитології та ембріології,

Файл

Навчальні програми:

«Гістологія, цитологія та ембріологія» відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня
Галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 222 «Медицина»
освітньої програми магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни:

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Гістологія, цитологія та ембріологія” є вивчення мікроскопічної та ультрамікроскопічної будови структур людського організму, їх розвитку і змін у різноманітних умовах життєдіяльності.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Гістологія, цитологія та ембріологія” є:
• Вивчення молекулярних та структурних основ функціонування та відновлення клітин та їхніх похідних
• Вивчення основ адаптації, реактивності та підтримання гомеостазу
• Визначення адаптаційних та регенераторних можливостей органів з урахуванням їх тканинного складу, особливостей регуляції та вікових змін
• Інтерпретація закономірностей ембріонального розвитку людини, регуляції процесів морфогенезу
• Визначення критичних періодів ембріогенезу, вад і аномалій розвитку людини

Детальніше

«Гістологія, цитологія та ембріологія з особливостями дитячого віку» відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня
Галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 228 «Педіатрія»
освітньої програми магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни:

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Гістологія, цитологія та ембріологія” є вивчення мікроскопічної та ультрамікроскопічної будови структур людського організму, їх розвитку і змін у різноманітних умовах життєдіяльності.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Гістологія, цитологія та ембріологія” є:
• Вивчення молекулярних та структурних основ функціонування та відновлення клітин та їхніх похідних
• Вивчення основ адаптації, реактивності та підтримання гомеостазу
• Визначення адаптаційних та регенераторних можливостей органів з урахуванням їх тканинного складу, особливостей регуляції та вікових змін
• Інтерпретація закономірностей ембріонального розвитку людини, регуляції процесів морфогенезу
• Визначення критичних періодів ембріогенезу, вад і аномалій розвитку людини

Детальніше

«Гістологія, цитологія та ембріологія» відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня
Галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 221 «Стоматологія»
освітньої програми магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни:

1.1.Метою викладання навчальної дисципліни «Медична інформатика» є формування
теоретичних знань, практичних вмінь і навичок роботи з персональним комп’ютером і
різноманітними прикладними програмами, які необхідні для ефективного використання
сучасних програмно-технічних засобів комп’ютеризації в учбовому процесі, науковій і
професійній діяльності, ознайомлення з новітніми інформаційними технологіями та
можливостями їх застосування у професійній діяльності.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Медична інформатика» є оволодіння
основами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, тенденціями щодо їхнього
розвитку, ознайомленні з принципами побудови інформаційних моделей, методами
обробки медичних зображень, методами пошуку, збереження, опрацювання та передавання
медико-біологічних даних, освоєння основних принципів формалізації і алгоритмізації
медичних задач

Детальніше

«Цитофізіологія» відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня
Галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 222 «Медицина»
освітньої програми магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни:

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Цитофізіологія» є отримання знань про будову та функції структур людського організму, їхні зміни та наслідки для цілого організму.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Цитофізіологія» є:
• вивчення молекулярних та структурних основ функціонування та відновлення клітин та їхніх похідних
• вивчення основ адаптації, реактивності та підтримання гомеостазу
• визначення адаптаційних та регенераторних можливостей органів з урахуванням їх тканинного складу, особливостей регуляції та вікових змін

Детальніше

«Цитофізіологія» відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня
Галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності 228 «Педіатрія»
освітньої програми магістра медицини

Мета та завдання навчальної дисципліни:

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Цитофізіологія» є отримання знань про будову та функції структур людського організму, їхні зміни та наслідки для цілого організму.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Цитофізіологія» є:
• вивчення молекулярних та структурних основ функціонування та відновлення клітин та їхніх похідних
• вивчення основ адаптації, реактивності та підтримання гомеостазу
• визначення адаптаційних та регенераторних можливостей органів з урахуванням їх тканинного складу, особливостей регуляції та вікових змін

Детальніше

Розклад

Критерії оцінки теоретичних знань та практичних навичок студентів з дисципліни «Гістологія, цитологія та ембріологія»

«відмінно» – студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал з предмету, демонструє всебічні і глибокі знання відповідної теми з гістології, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить та будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок, вміє назвати всі деталі гістологічного препарату або електронограми, морфологічні ознаки функціонального стану об’єкта дослідження
«добре» – студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, вміє назвати окремі деталі на гістологічному препараті або електронограмі, висловлює свої міркування з тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного.
«задовільно» – студент в основному опанував теоретичними знаннями з навчальної теми або дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають у студента невпевненість або відсутність стабільних знань, відповідаючи на питання практичного характеру, вміє правильно назвати препарат і електронну мікрофотографію, проте виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх логічно.
«незадовільно» – студент не опанував навчальний матеріал теми (дисципліни), не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутнє наукове мислення, практичні навички не сформовані, не вміє правильно назвати препарат і електронну мікрофотографію.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять та колоквіумів і має на меті перевірку рівня підготованості студента до виконання конкретної роботи. Поточний контроль здійснюється на основі комплексного оцінювання діяльності студента, що включає контроль вхідного рівня знань, якість виконання практичної роботи – діагностики гістологічних препаратів , рівень теоретичної підготовки та результати контролю вихідного рівня знань у вигляді тестування .

Оцінювання поточної навчальної діяльності. Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальною програмою. Студент має отримати оцінку з кожної теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки. Виставлені за традиційною шкалою оцінки за дисципліну конвертуються у бали
Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу контролюється при підсумковому контролі

Форма підсумкового контролю успішності навчання – екзамен.

Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти:

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність для допуску до екзамену (диференційованого заліку) становить 120 балів.
Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для допуску до екзамену (диференційованого заліку) становить 72 бали.
Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:
х =(CA×120)/5

Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються екзаменом:

Екзаменаційна сесія проводиться у терміни, встановлені графіком навчального процесу та відповідно до затвердженого розкладу іспитів.

Вивчення дисципліни «Гістологія, цитологія та ембріологія» закінчується семестровим екзаменом. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю рівня і якості засвоєння студентами теоретичних знань та практичних вмінь і навичок навчальної дисципліни «Гістологія, цитологія та ембріологія».

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні екзамену становить 80.
Мінімальна кількість балів при складанні екзамену – не менше 50.
Оцінка з дисципліни, яка завершується екзаменом визначається як сума балів за поточну навчальну діяльність (від 72 до 120) та балів за екзамен (від 50 до 80). Оцінка за іспит вноситься у залікову книжку студента та екзаменаційну відомість і виражається за 4-бальною національною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» та шкалою ECTS (А, В, С, D, Е).

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму, конвертуються у традиційну 4-ри бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:

Оцінка ECTS у традиційну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні. Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів перевіряється статистичними методами (коефіцієнт кореляції між оцінкою ECTS та оцінкою за національною шкалою).

Алгоритм складання семестрового екзамену з гістології:

1. Тестові завдання – 40 тестів, виконання яких оцінюється в 0-40 балів.
2. Перевірка засвоєння практичних навичок з дисципліни «Гістологія». Включає опис морфологічної будови та морфо-функціонального стану гістологічних об’єктів, зображених на 2 мікрофотографіях, одній електронограмі та одній гістологічній схемі. Практичні вміння оцінюються від 0 до 40 балів.

Мінімальна кількість балів, яку студент повинен набрати для складання іспиту на оцінку «задовільно» – 50 балів (традиційна оцінка «3»). Максимальна кількість балів, яку може отримати студент під час складання іспиту – 80 балів (традиційна оцінка «5»).

Екзамени проводяться в письмовій формі за затвердженими екзаменаційними білетами. Виконання студентами екзаменаційного завдання має бути виключно самостійним. За використання заборонених додаткових джерел і засобів зв’язку чи підказок  студента відсторонюють від подальшого складання екзамену з виставленням оцінки 0 балів. Оголошення результатів проводиться не пізніше, ніж через 2 дні після проведеного екзамену.

Лікувально-консультативна робота

Наукова робота та видавнича діяльність

Відповідальний співробітник: к.біол.н., доц. Струс Христина Ігорівна
тел.: +38(032)2769373, ел.пошта: kaf_histology@meduniv.lviv.ua

• Напрямок наукової роботи: кафедра спеціалізується на застосуванні методів лектинової гістохімії для аналізу нормальних та патологічно змінених клітин та тканин, використовуючи з цією метою відомі і оригінальні препарати лектинів, зокрема, виробництва професора В.Антонюка. Проводяться дослідження органів травної, сечової, серцево-судинної, ендокринної, імунної, дихальної, чоловічої та жіночої статевих систем, а також шкіри та зорового аналізатора упродовж постнатального морфогенезу та за умов експериментального гіпер- та гіпотироїдизму. При цьому встановлено нові можливості використання лектинів як селективних гістохімічних маркерів окремих типів клітин; досліджено гетерогенність зв’язування лектинів з субпопуляціями клітин у залежності від їх органної приналежності, ступеня диференціації, фази секреторного циклу; вивчено можливості застосування лектинів для характеристики процесів клітинного глікозилювання у фізіологічних та патологічних умовах, зокрема, на тлі експериментального стрептозотоцин-індукованого діабету, експериментального гіпо- та гіпертироїдизму, а також у ході ембріогенезу; показано перспективи застосування у гістохімії низки нових оригінальних препаратів лектинів. Мета роботи: на основі загальноморфологічних, лектиногістохімічних та імуногістохімічних методів встановити закономірності росту, регенерації, проліферації, диференціації клітин, органів і систем органів в онтогенезі та при патологічних станах. Доповнити та удосконалити методи діагностики патологічних процесів.

• Поточна ініціативна тема НДР «Морфофункціональні та імуногістохімічні особливості тканин і органів в нормі та при патологічних станах». Термін виконання 01.2022-12.2026 рр, № держреєстрації 0122U000168.
Керівник НДР, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології к.мед.н., доцент Челпанова Ілона Владиславівна.

• Упродовж останніх років опубліковано статі у міжнародних реферованих фахових виданнях: Science (IF 37.2); Nature Medicine (IF 27.6); Nature Communication (IF 12.12); Angewandte Chemie International Edition (IF 11.99); Proceedings of National Academy Sciences of USA (IF 9.42); Cell Death & Differentiation (IF 8.34); Americal Chemical Society (ACS) Applied Materials & Interfaces (IF 7.50); Frontiers in Immunology (IF 6.4); Redox Biology (IF 6.34); Chemical Communications (IF 6.32); British Journal of Pharmacology (IF 5.49); International Journal of Advanced Research (IF 5.34); Biomacromolecules (IF 5.25); Nanomedicine (IF 4.89); Food Chemistry (IF 4.53); Scientific Reports (IF 4.25); European Journal of Immunology (IF 4.23); Apoptosis (IF 3.83); Organic & Biomolecular Chemistry (IF 3.56); Clinical & Experimental Immunology (IF 3.4); Royal Society of Chemistry (RSC) Advances (IF 3.29); European Polymer Journal (IF 3.24); Chemistry & Medicinal Chemistry (IF 2.98); Chemistry & Biological Chemistry (IF 2.85); Electrochemical Society Transactions (IF 2.59); Lupus (IF 2.45); Biomedical Chromatography (IF 1.66); Croatian Medical Journal (IF 1.54); Folia Histochemica et Cytobiologica (IF 1.39); Journal of Cell Science & Therapy (IF 1.16); Advances in Bioscience & Biotechnology (IF 1.08); Cell Biology: Research & Therapy (IF 1.06); Romanian Journal of Morphology & Embryology (IF 0.81); Biopolymers & Cell (IF 0.2); Advances in Clinical & Experimental Medicine (IF 0.103); Journal of Medical Science; International Journal of Advanced Research; European Journal of Anatomy; Current Issues in Pharmacy & Medical Sciences.

• Участь співробітників кафедри у виданні фахових журналів:

Луцик Олександр Дмитрович – член редколегії журналів: «Вісник морфології», «Морфологія»; «Праці наукового товариства ім. Шевченка. Медичні науки», «Львівський медичний часопис Acta Medical Leopoliensia», рецензент у журналі «Proc Shevchenko Sci Soc Med Sci».
Ященко Антоніна Михайлівна – член редколегії у журналі «Вісник наукових досліджень»; рецензент у журналі «Proc Shevchenko Sci Soc Med Sci», Editorial Board J Cell Biology: Research & Therapy.
Білий Ростислав Олександрович – редактор журналів «Frontiers in Immunology», «Frontiers in Bioengineering and Biotechnology».
Думич Тетяна Ігорівна – рецензент у журналі «Proc Shevchenko Sci Soc Med Sci».

• За останні 5 років захищені дисертації:

Шегедін Анастасія Юріївна, кандидат медичних наук за спеціальністю гістологія, цитологія, ембріологія; тема дисертації «Морфофункціональні та лектиногістохімічні особливості яєчок потомства щурів, що розвивалося за умов експериментального гіпо- та гіпертирозу материнського організму», 2020.
Надрага Богдан-Степан Олександрович, доктор філософії, 22 «Охорона здоров’я», спеціальність «Медицина»; тема дисертації «Морфофункціональні, лектино- та імуногістохімічні характеристики ішемії / інфаркту міокарда в експерименті та на матеріалі автопсій», 2021.

• Наукові заходи, які проводились працівниками кафедри:

• Вшанування 100-ліття від дня народження доктора медичних наук, професора Євдокії Детюк (м. Львів, 26 січня 2021 р.)
• Науково-практична конференція з міжнародною участю «Досягнення та перспективи лектиноморфології» до 70-річного ювілею професора кафедри гістології, цитології та ембріології, Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Олександра Дмитровича Луцика (м. Львів, 10 травня 2024 р.)
• 8-й міжнародний симпозіум для молодих вчених “SMART LION 2024” «Війна в Україні: медична відповідь» (м. Львів, 1 жовтня 2024 р.)

Студентський науковий гурток

Керівник наукового гуртка – доцент кафедри медичної інформатики, к.філ.н. Басалкевич Олена Євтіхіївна

Мeта та завдання гуртка – залучення студентів до проведення науково-дослідної роботи, участі у науково-практичних конференціях, семінарах, проєктах, створення середовища для обміну ідеями, думками та знаннями, створення умов для творчого зростання, надання можливостей студентам розвивати аналітичні та критичні навички, необхідні для наукової та клінічної діяльності. забезпечення можливості студентам поглибити свої знання та навички застосування інформаційних технологій в майбутній професійній діяльності.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи.

Студенти, котрі відвідують засідання наукового гуртка мають можливість:

• ознайомитися з принципами, методами, інструментарієм наукової та дослідницької роботи;
• приймати участь в науковому житті університету (написання статей, тез доповідей, наукових робіт), що публікуються в різних наукових виданнях;
• розвивати свої творчі здібності, виступаючи на наукових семінарах та конференціях;
• брати участь в проведенні «круглих столів», дебатів, з метою аналізу сучасних проблем використання інформаційних технологій в медицині та пошуку нових рішень та підходів;
• використовувати можливості інноваційних інформаційних технологій в галузі освіти для навчання та обміну досвідом в студентському середовищі

Основні тематики наукових досліджень

– Інтелектуальні інформаційні та інформаційно-аналітичні технології;

– Медичні інформаційні системи;

– Наукові засади побудови систем баз даних та знань;

– Персоналізований контроль стану здоров’я людини;

– Технології та засоби захисту інформації;

– Моделювання процесів прийняття рішень;

– Особливості використання штучного інтелекту в медицині;

– Використання інноваційних інформаційних технологій в навчанні;

– Перспективи застосування робототехніки в медицині.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, котрі мають досвід викладацької та наукової роботи. Щорічно гуртківці успішно беруть участь у Загальноуніверситетській студентській науковій конференції / Lviv Young Scientist International  Conference (LYSICon)

Виступи учасників студентського наукового гуртка на 82-а Студентській науковій конференції для студентів-медиків та молодих вчених – LYSICon 82, 2023 р.:

• Слєпцова Софія, Щекотіхіна Вікторія Можливості використання штучного інтелекту в стоматології
• Гутник Вікторія, Степаненко Анастасія Аналіз та порівняння змін у міжнародних статистичних класифікаціях хвороб десятого та одинадцятого переглядів
• Мартинова Руслана Перспективи застосування штучного інтелекту в медицині
• Заплатинська Марта Актуальність захисту медичної інформації в медичних інформаційних системах
• Долатказіна Євдокія-Марія Олегівна Сьогодення та перспективи медичних інформаційних технологій

Міжнародне співробітництво

Кафедра гістології, цитології та ембріології співпрацює з

Участь співробітників кафедри гістології, цитології та ембріології у міжнародних форумах, з’їздах, конференціях

Статті у міжнародних виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus/Web of Science (бібліографічний опис)

Міжнародне стажування

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі