Про виклики воєнного часу для системи медичної освіти, результати цьогорічної вступної кампанії та необхідні зміни в підготовці майбутніх медиків говорили під час стратегічної сесії «Медична освіта в умовах нової реальності: діалог про безперервність, якість і готовність до криз», що відбулася у Чернівцях. У її роботі взяли участь ректор ЛНМУ ім. Данила Галицького професор Орест Чемерис та проректор з науково-педагогічної роботи Тарас Гутор.
Це перша така зустріч керівництва МОЗ із ректорами медичних університетів – і цього разу говорили передусім про результати. Як поінформували спікери зустрічі, від початку повномасштабної війни держава збільшила кількість місць державного замовлення для навчання за спеціальностями в сфері охорони здоровʼя більш ніж на 37%. Та разом з тим зростають і вимоги до якості освіти – як теоретичної, так і практичної – та задоволеність нею самих студентів. Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко наголосив: «Автономія університетів – це не лише можливість самостійно організовувати освітній процес. Це також відповідальність за результат. Університети мають розуміти, яких фахівців потребуватиме система охорони здоров’я не лише сьогодні, а й через кілька років, і відповідно формувати свої освітні програми та підходи до підготовки кадрів.»
Йшлося також про масштаби освітнього закладу, матеріальну базу, про роль медичного університету, яка має бути значно ширшою за власне освітній процес. Заклад вищої освіти має бути повноцінним учасником розвитку системи охорони здоров’я – формувати експертизу, брати участь у впровадженні нових моделей медичної допомоги, розвитку клінічної практики та підготовці кадрів, яких потребує система. Науково-педагогічні працівники у більшості своїй повинні бути залучені до лікувального процесу, відтак одним із ключових викликів залишається взаємодія університетів із закладами охорони здоров’я.
Як позитивний кейс та приклад такої інтеграції називали ЛНМУ ім. Данила Галицького, де Університет і лікарня діють у єдиній структурі. Університетська лікарня надає медичну допомогу за 31 пакетом Програми медичних гарантій, охоплюючи всі рівні допомоги. На базі лікарні діють 11 інтегрованих клінік, відкрито інноваційний виробничий центр протезування, а також координаційний центр клінічних досліджень. Такий підхід може бути орієнтиром і для інших закладів вищої освіти.
«Наша позиція така: якісна медична освіта має поєднувати теорію і практику, щоби студент уже з перших років під керівництвом досвідчених менторів мав доступ до пацієнтів і реальних клінічних випадків, а також до симуляційного навчання. Крім того, важливо, щоби у закладах освіти викладали практикуючі фахівці. Молоді лікарі після років навчання мають бути готові до реальної роботи та подальшого навчання упродовж усієї кар’єри,» – підкреслив ВІктор Ляшко.
На зібранні йшлося також про зміну системи державної підтримки закладів освіти, відповідно до тих вимог, які ставить МОЗ, передусім, щодо практичної підготовки майбутніх фахівців, кількості студентів, матеріально-технічної бази, зокрема для симуляційного навчання, та здатності забезпечити очне навчання в наявних безпекових умовах. Серед іншого були озвучені очікування збільшення державного фінансування на підготовку одного студента в системі МОЗ, які закладено у бюджеті наступного року, більш як на 30% – до 90 тис. грн. на рік.
За інформацією МОЗ України
