За даними ВООЗ, у світі станом на 02 березня 2020 року зареєстровано 89 197 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, із них 3 048 – з летальним завершенням. На території Європи зареєстровано 2158 випадків цієї хвороби у 31 країні (найбільше в Італії – 1689, Німеччині – 129, Франції – 100 та Іспанії – 66 випадків).
Спалах COVID-19 розпочався в середині грудня 2019 року в місті Ухань у центральному Китаї серед місцевих мешканців і проявлявся пневмонією невідомого походження. Усі пацієнти були різною мірою пов’язані із ринком тварин та морепродуктів Уханя. Китайські науковці виділили в матеріалі від хворих новий бетакоронавірус, який названо 2019-nCoV. Вірус досі не є достатньо вивченим. Поточні знання базуються на інформації про подібні коронавіруси. Це велика група вірусів, які поширені серед людей та багатьох тварин, включаючи верблюдів, корів, котів та рукокрилих. Рідко коронавіруси тварин можуть інфікувати людей та поширюватися в суспільстві, як це сталося з SARS-CoV, MERS-CoV та як це зараз відбувається з COVID-19, який щонайменше на 70 % схожий за генетичною послідовністю на вірус SARS-CoV, що спричинив тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS) у 2002 році. Спалах SARS-CoV розпочався з ринків живих тварин у материковому Китаї і через міжнародні авіаперельоти поширився аж до Канади та США, внаслідок чого загинуло понад 700 людей. Епідемія припинилася у 2004 році. Через десять років після виникнення SARS, коронавірус, що циркулює серед одногорбих верблюдів та, ймовірно, кажанів, спричинив близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром (MERS), коли захворіли 2494 особи та 858 померли у 27 країнах. Є коронавіруси людини, які спричиняють легкі респіраторні клінічні прояви при сезонній коронавірусній інфекції. Усі вони можуть поширюватися від людини до людини.
Коронавірус 2019 року передається повітряно-крапельним шляхом, який є основним, а також контактним шляхом через поверхні або предмети, на яких є вірус. При контактному шляху передачі людина може забрудненими руками перенести вірус на слизові оболонки рота, носа чи очей. Відповідно до найновіших даних, ймовірною є можливість заразитися коронавірусом від осіб, які є в інкубаційному періоді, що триває до 14 діб.
Клінічні прояви COVID-19 різноманітні: спостерігаються як безсимптомні випадки, захворювання дихальної системи з легким перебігом, так і тяжкі пневмонії з гострим респіраторним дистрес-синдромом (ГРДС) та поліорганною недостатністю. Серед госпіталізованих в Ухані хворих із пневмонією, спричиненою COVID-19, 55–73 % становили чоловіки, а середній вік у на сьогодні в описаних групах хворих складає 49–55 років. Близько половини усіх пацієнтів в анамнезі мали хронічні хвороби, передусім серцево-судинної системи, неврологічні порушення або цукровий діабет. У більшості хворих в Ухані спостерігались гарячка та сухий кашель. До частих симптомів також належали задишка та біль у м’язах. Рідко описували біль голови, біль у горлі, продуктивний кашель, кровохаркання. На відміну від типового перебігу SARS і MERS, діарея спостерігалась лише у 2–3 % хворих. У результатах лабораторних досліджень виявлено підвищення числа нейтрофілів, лімфопенія та анемія. На рентгенограмі найчастіше спостерігались ознаки двостороннього запалення легенів.
У 17–29 % пацієнтів, госпіталізованих у Китаї з підтвердженою хворобою COVID-19, спостерігалось прогресування симптоматики та ГРДС. Серед інших ускладнень COVID-19 – гостре пошкодження нирок, гостра серцева недостатність, бактеріальні суперінфекції та септичний шок. Померло 11–15 % госпіталізованих хворих, більшість внаслідок поліорганної недостатності. Враховуючи дані, які стосувались не лише хворих, які були госпіталізовані у Китаї, ВООЗ початково оцінює летальність, пов’язану з COVID-2019, близько 2,5% , зазначаючи при цьому, що ще надто рано давати однозначну оцінку.
Відповідно до даних Китайського центру з питань профілактики та контролю хвороб, приблизно 80 % заражених коронавірусом осіб мають легкий перебіг хвороби, а в групі пацієнтів на COVID-19 віком молодше 50-ти років померло менш ніж 0,5 % осіб. Ризик смерті внаслідок коронавірусної хвороби зростає із віком хворого. Для осіб віком 50–59 років летальність становить 1,3 %, для осіб віком 60–69 років – 3,6 %, для осіб віком 70–79 років – 8 %, натомість віком більше 80-ти років складає вже 15 %. Необхідно пам’ятати про те, що це орієнтовні дані і частина випадків хвороби з легким перебігом могла не бути виявленою.
На даний момент немає вакцини, яка б запобігала COVID-2019. Найкращий спосіб уникнути захворювання – це уникати контакту з вірусом. З метою профілактики люди повинні уникати близького контакту з хворими, особливо за наявності в них уражень респіраторного тракту, дотримуватись гігієни рук (не торкатися немитими руками рота, носа і очей), мити руки впродовж принаймні 20 секунд водою з милом, або застосовувати засоби для гігієни рук на основі спирту, проводити вологе прибирання приміщень, дезінфекцію оточуючих предметів та поверхонь.
ВООЗ рекомендує раціонально користуватись захисними масками. Маски повинні застосовувати особи, що мають симптоми з боку дихальної системи (кашель, чхання), або які доглядають за хворими із підозрою на зараження коронавірусом чи іншими вірусами. Застосування масок, виготовлених із тканини (бавовни, марлі) не рекомендується.
Медичний персонал повинен працювати з використанням засобів індивідуального захисту до яких належать: одноразовий халат (піжама), захисні окуляри (екран), респіратор з НЕРА-фільтром FFP-2 або FFP-3, гумові рукавиці. При відсутності респіраторів допускається використання хірургічних масок. Слід звернути увагу на навчання персоналу правильному використанню, надяганню, зніманню та утилізації будь-яких засобів індивідуального захисту.
У Львівській області базовим стаціонаром для госпіталізації осіб з підозрою на коронавірусну інфекцію визначено Львівську обласну інфекційну клінічну лікарню. У разі виявлення медичним працівником незалежно від фаху особи з ознаками респіраторного захворювання, яка протягом останніх 14 днів подорожувала в КНР чи іншу країну, де зафіксовано COVID-2019, або контактувала з ймовірним хворим на дану хворобу, слід максимально ізолювати пацієнта, викликати бригаду медицини катастроф для транспортування у Львівську обласну інфекційну клінічну лікарню, скласти список контактних осіб, за якими встановити само та взаємоспостереження впродовж 14 днів. Необхідно провести заключну дезінфекцію приміщення шляхом провітрювання, вологого прибирання із використанням деззасобів.
У розпорядженні медиків в Україні є тест-системи для виявлення РНК коронавірусу методом полімеразної ланцюгової реакції. Зразки пацієнтів, які мають підозрілі симптоми (мазки з носо та ротоглотки, харкотиння), повинні передаватися в вірусологічну лабораторію для дослідження. Увесь медичний персонал, який контактує з пацієнтом з підозрою або підтвердженим випадком COVID-19, повинен дотримуватися стандартів безпеки.
Заходами неспецифічної профілактики для населення є часте миття рук з милом та використання антисептиків, вологе прибирання приміщень та транспорту з використанням деззасобів, дотримування правил “кашльового етикету”, дотримання дистанції більше 2-х метрів з особами, які мають ознаки респіраторної хвороби. Необхідно уникати місць масового скупчення людей. Потрібне раціональне харчування, повноцінний сон, уникання подорожей у країни, де зареєстровані випадки захворювання.
Завідувач кафедри інфекційних хвороб ЛНМУ ім. Данила Галицького професор Зінчук О.М.
Асистент кафедри інфекційних хвороб, експерт з епідеміології Департаменту ОЗ ЛОДА Іванченко Н.О.