Професора кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Ростислава Білого обрано членом керівного комітету Робочої групи імунології раку Американської асоціації ракових досліджень (Cancer IMMunology Working Group Steering Committee, American Association for Cancer Research).
Обрання до цього органу відбувається за поданням кандидатури претендента та тематики досліджень в сфері, якій він спеціалізується, одним чи кількома членами комітету до розгляду з подальшим голосування групи. Повноваження нового члена триватимуть три роки (2023р. – 2025 р.) Завдання членів керівного комітету – спрямовувати увагу наукового товариства в тому чи іншому напрямку, визначаючи тематику робочих зустрічей, конференцій, воркшопів з тих чи інших актуальних проблем. Окрім того, поширювати в тематичних групах новітні розробки в тій чи іншій галузі,а також організовувати міжнародні та національні наукові зустрічі в даному напрямку.
Кожний член комітету спеціалізується на певній галузі знань і прагне її розвивати. Тематика, на якій спеціалізуватиметься професор Білий, – роль нейтрофільних гранулоцитів крові та утворених ними активних форм кисню у модулюванні імунної відповіді і знищенні пухлинних клітин.
У Ростислава Білого та очолюваної ним групи фахівців є чимало доробок в даній галузі, зокрема унікальні тваринні моделі, які дозволяють вивчати надскладні процеси в контрольованих умовах. Одна з найцікавіших моделей – це штучно створені клітини меланоми, які несуть під індуцибельним промотором певного антибіотика гени, що контролюють утворення білків-індукторів некрозу, апоптозу, тощо. Якщо ці клітини вживити в мишу, у неї виникне пухлина. Коли такій мишці до води додати антибіотик-індуктор експресії генів, за 6-12 годин пухлина загине обраним дослідниками шляхом – некрозом чи апоптозом. Таким чином можна відтворити процеси імунної відповіді, які відбувають після хеміотерапії, опромінення, тощо. Ці дані опублікували в журналі Cell Death and Differentiation.
В іншій створеній науковцями тваринній моделі можна вбити лише відносно невелику популяцію рідкісних клітин. Достатньо знищити всього близько 1 мільйона клітин в мишці, і утворена в неї пухлина вагою в кілька грам зникне. Оскільки пухлинно-асоційовані нейтрофільні гранулоцити різняться за рівнем продукції окисних радикалів, в рамках європейського проекту Horizon 2020 NeutroCure (www.neutrocure.eu ), наші дослідники займаються пошуком нових лікарських сполук, спрямованих на керовану імунотерапію. З цього приводу впродовж кількох останніх років опубліковано вже 3 статті в престижному журналі Angewandte Chemie.
За інформацією кафедри гістології, цитології та ембріології
Відділ комунікації і промоції
press@meduniv.lviv.ua