Будь-який тоталітарний режим використовує для самозбереження та укріплення своєї влади терор, репресії проти опонентів, переслідування інакодумців тощо. Радянська влада, особливо за часів Сталіна, використовувала жорстокі репресії, чистки і навіть голодомор як елемент класової боротьби та як спосіб позбутися внутрішніх критиків режиму. При цьому під «каток історії» потрапляли мільйони людей, цілі народи, яких радянський режим намагався знищувати, переселяти, виховувати, асимілювати. І сьогодні прибічники «імперії зла», діти і онуки цієї безжалісної тоталітарної машини продовжують справу своїх предків, знищуючи українські села, селища і міста крилатими ракетами та авіабомбами, вбиваючи мирне населення та завдаючи нищівних руйнувань інфраструктурі.
Ця тема стала предметом обговорення під час історичного марафону «Україна під владою тоталітарного режиму», який студенти першого курсу медичного факультету №2 під керівництвом викладача доцентки кафедри українознавства Наталії Гірної підготували у формі інтегрованих порівняльних презентацій.
Під час заходу йшлося про міжвоєнний період, коли українські землі перебували у складі чотирьох держав: комуністичного СРСР, Польщі, Румунії та Чехословаччини. Уряди цих країн проводили різну політику щодо національних меншин, тому український народ не припиняв боротьби за свої права.
Студенти 24 групи під керівництвом викладачки дослідили різносторонні аспекти перипетій вітчизняної історії на тлі міжвоєнної Європи: співставили насильницьке входження України до новітньої російської імперії – СРСР і штучний розподіл західноукраїнських земель рішеннями Паризької мирної конференції, порівняли мету полонізації та румунізації з так званою українізацією, з’ясували зміст і наслідки економічної політики супроти українців.
Упродовж року в Україні на державному рівні вшановують 90-ті роковини пам’яті мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 рр. і представників «Розстріляного відродження», тому цьому періодові студенти відвели окремі доповіді, акцентувавши на страшних наслідках комуністичних злочинів для кількох наступних поколінь.
У наукових розвідках, котрі презентували студенти 29 групи першого курсу медичного факультету номер 2, молоді дослідники зробили наголос на історичних реаліях, у яких перебували західноукраїнські землі у міжвоєнні роки. Канвою історичного марафону було твердження про безперервну національно-визвольну боротьбу українського народу, що тривала у різних формах, але мала єдину мету – відновлення незалежності нашої держави.
На завершення майбутні лікарі підсумували, що характерною рисою українців є нескорений дух і прагнення до свободи, які призвели до відновлення незалежності нашої держави у 1991 році і збережуть її сьогодні, коли підступний ворог щодня руйнує нашу землю. Але сильний дух української нації, хоробрість та патріотизм наших співвітчизників допоможуть здолати всі негаразди.
За інформацією кафедри українознавства
Відділ комунікації і промоції
press@meduniv.lviv.ua