17 травня 2023 р., напередодні Всесвітнього дня вишиванки, з ініціативи кафедри ортопедичної стоматології ЛНМУ імені Данила Галицького відбулася зустріч студентів стоматологічного факультету із засновницею проєкту «Вишивка в одязі видатних українців» Тетяною Зез.
У межах заходу студенти нашого Університету та гості мали змогу ознайомитися з діяльністю творчої групи біографічно-дослідницького проєкту, який привертає увагу до життя та творчості відомих українців та українок минулого через популяризацію відтворених іменних вишитих речей. До слова, проєкт уже згуртував широке коло шанувальників української культури та вишивального мистецтва, об’єднавши майстринь, музейників, науковців, політиків, лідерів думок та сучасних діячів української культури, які стали його амбасадорами.
Спікерка зустрічі Тетяна Зез представила увазі присутніх відеозапис лекції наукової співробітниці ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, етнографині Марини Олійник «Вишиванка: на межі між забороною і модою». У ній науковиця розлянула способи поєднання українського традиційного вбрання та сучасної моди у гардеробі української інтелектуальної еліти ХІХ – початку ХХ ст., зокрема родини Алчевських, Максимовичів, Кулішів, Драгоманових та ін. Також авторка проаналізувала етапи репресій української культури з боку російського імперського режиму, зокрема й елементів національного вбрання.
Відвідувачам заходу, серед яких були також представники ЛНУ імені Івана Франка та НУ «Львівська політехніка», було продемонстровано відтворені вишиті комірці родини Косачів з Колодяжного – Олени Пчілки, Лесі Українки, Ізидори Косач, сорочки гетьманівни Єлисавети Скоропадської, Івана Франка. Присутні оглянули найбільш популярну вишиванку Степана Бандери, яку мав за честь одягнути відомий історик, громадсько-політичний діяч Володимир В’ятрович, а також наступну репліку сорочки С. Бандери, яка стала оберегом для Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Народна майстриня Тетяна Зез зазначила, що Україна чи не єдина країна, де національний одяг настільки політизований, і, мабуть, у жодній країні світу елементи народного вбрання не зазнали таких заборон, як український стрій. «Вишиванка стала маркером української ідентичності», – підкреслила вона.
В умовах сучасної російської агресії проти України такі культурологічні заходи необхідні для формування національної свідомості молоді, щоб рішуче руйнувати спродуковані росією міфи про меншовартість української культури.
За інформацією кафедри ортопедичної стоматології
Відділ комунікації і промоції
press@meduniv.lviv.ua