9 березня – знакова дата для всіх українців – саме в цей день народився Великий Пророк, геніальний письменник та борець за волю народу Тарас Шевченко. Сьогодні, в період великої війни, знакової битви добра зі злом актуальність та пророчість його поезій стають як ніколи очевидними.

З нагоди вшанування пам’яті духовного символа України в Університеті відбулася низка заходів.

Доцентка кафедри українознавства Віра Мельник  разом із студентами 41 та 42 груп першого курсу медичного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького провели тематичне заняття, присвячене 209-річниці від дня народження Тараса Шевченка. Дослідження та доповіді були присвячені життєдіяльності, творчій спадщині, особливостям громадської діяльності Великого Кобзаря. Прозвучали також вірші «Думи мої думи…», «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм», «Заповіт» та інші. Особлива увага була приділена проблемі перепоховання поета. Студенти відзначили, що готуючись до заняття зрозуміли, наскільки величезну творчу спадщину залишив Шевченко. Саме його творчість мала вирішальне значення у становленні й розвитку нової української літератури та стала джерелом натхнення для багатьох сучасних митців. Його думи, пісні, його праведний гнів, його боротьба за світлу долю народу були і залишаються надихом і сьогодні для мільйонів українців у боротьбі за нашу свободу.

***

У межах співпраці кафедри українознавства і Лікарської комісії НТШ         9 березня 2023 року докторка філологічних наук завідувачка кафедри українознавства Тетяна Єщенко виступила з доповіддю «Тарас Шевченко – постать національної пам’яті українців» на засіданні наукового товариства. Доповідачка зауважила, що Тарас Шевченко – «речник національних ідей, поет, що обійняв душею всю Україну, оживив її минувшину і п’ятнував тих, хто мучили й мучать її» (Іван Франко); висвітлила проблему, чим була українська мова для письменника і ким є Тарас Шевченко для українців? Підкреслила, що за відсутності державності Батьківщиною для Шевченка була не територія, а мова. Саме мова Шевченка об’єднала українців, які живуть в різних регіонах, державах, на різних континентах, а україноцентрична функція (РОЛЬ, МІСІЯ) слова Шевченка є незаперечною для світового українства. У «Кобзарі» зашифрований генетичний код української нації, адже ген має не лише біологічну природу, а й інформаційну. Нині відбувається відхід від культу, створеного наприкінці ХІХ ст., своєрідне «оживлення» постаті поета, він є прикладом для наслідування, живим образом, що репрезентує Україну й українців у світі. Його «Посланіє…» і заклик «Кайдани порвіте!» і досі актуальний у часі московсько-української війни. 

***

“Keep fighting – you are sure to win!”, – з такої теми доцент Наталія Гірна провела заняття для іноземних студентів ІІ курсу медичного факультету англомовного відділення, присвячене Шевченківським дням. На занятті йшлося про генія Тараса Шевченка – поета, письменника, художника, гравера, інтелектуала, громадського діяча, академіка, Велетня людського духу! Народившись у неволі, Тарас невпинно працював над собою, опанував нові техніки живопису, став академіком мистецтв і здобув три срібні медалі за свої твори. З особливим трепетом Шевченко створював альбом офортів “Живописна Україна”, у якому втілив усю свою любов до рідної землі. Літературна спадщина Шевченка відображає історію українського народу, вона завжди актуальна і нова, а “Кобзар” є в кожній українській домівці. Російські окупанти різних часів забороняти повноцінно досліджувати спадщину українського генія, тепер вони спалюють твори Шевченка, розстрілюють його портрети і пам’ятники. 

Шевченко і Україна – це нерозривні поняття, Тарас є учасником нашого визвольного шляху, він був на барикадах Революції гідності, а нині воює у лавах ЗСУ! І ми виконуємо його “Заповіт”, розриваємо московські кайдани, щоб «на оновленій землі врага не було, супостата, а був син, і була мати, і були люди на землі!»

За інформацією кафедри українознавства

Відділ комунікації і промоції

press@meduniv.lviv.ua