Історія кафедри за посиланням: Кафедра фізіології

ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ КАФЕДРИ
Викладання фізіології у Львівському університеті розпочалося з створення медичного факультету у 1894 р. під керівництвом професора Г. Кадія. У 1895 р. відкрито кафедру нормальної фізіології у новозбудованому анатомічному корпусі архітектурного ансамблю по вул. Пекарська, 52 (архітектор Йозеф Браунзайс), яку очолив професор Адольф Бек, випускник медичного факультету Ягеллонського університету (1890 р.) та учень засновника польської експериментальної фізіології, видатного вченого із світовим іменем − Наполеона Цибульського, Під час роботи на кафедрі фізіології в Кракові Адольф Бек 1892 р. захистив дисертацію на тему − “Про фізіологію рухів” під керівництвом професора Н. Цибульського, також разом з ним написав ряд робіт. Його наукова праця “Про подразнення різних місць того ж самого нерва” (1893р.), викликала великий резонанс в наукових колах цього часу. В 1894 р. професор А. Бек опублікував наукову роботу “Визначення функціональної локалізації в головному і спинному мозку при допомозі електричних явищ”, яка принесла чергове світове визнання фізіологів і дозволила вважати А. Бека одним із основоположників сучасної електроенцефалографії.

Детальніше за активним посиланням

Савицька Мар’яна Ярославівна,

завідувач кафедри нормальної фізіології, доцент, кандидат медичних наук

Кондро Мар’яна Миронівна

доцент кафедри нормальної фізіології, доктор медичних наук

Чупашко Олеся Іванівна

доцент кафедри нормальної фізіології, кандидат медичних наук

Мельник Оксана Ігорівна

доцент кафедри нормальної фізіології, кандидат медичних наук

Федоренко Юрій Володимирович

доцент кафедри нормальної фізіології, кандидат медичних наук

Паніна Любов Володимирівна

доцент кафедри нормальної фізіології, кандидат медичних наук

Піняжко Роман Олегович

доцент кафедри нормальної фізіології, кандидат медичних наук

Суходольська Наталія Василівна

доцент кафедри нормальної фізіології, кандидат медичних наук

Ковальчук Ірина Миколаївна

доцент кафедри нормальної фізіології, кандидат медичних наук

Костишин Назар Михайлович

асистент кафедри нормальної фізіології, кандидат медичних наук

Семочко Олена Миколаївна

асистент кафедри нормальної фізіології, кандидат біологічних наук

Ванівський Михайло Михайлович

асистент кафедри нормальної фізіології

Ковальчук Світлана Миколаївна

доцент кафедри нормальної фізіології, кандидат біологічних наук

Ляшеник Марія Василівна,  старший лаборант

Дем’янів Мирослава Ярославівна,  лаборант

Сергеєва Зоряна Романівна, лаборант

Кононенко Оксана Олександрівна, лаборант

Яворська О.І., прибиральниця

Олійник Л.Ю., прибиральниця

Посилання на файл

Навчально-організаційна робота для студентів медичного факультету та педіатрії за активним посиланням

Навчально-організаційна робота для студентів стоматологічного факультету

Навчально-організаційна робота для студентів фармацевтичного факультету 

Навчально-організаційна робота для студентів спеціальності “Протезування та ортезування”

Навчально-організаційна робота для студентів спеціальності “Фізична реабілітація”

Елективний курс детальніше 

СИЛАБУСИ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

Силабус вивчення навчальноїдисципліни «Фізіологія» складений відповідно до освітньо-професійної програми «Фармація»

Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація»

Силабус навчальної дисципліни «Загальна фізіологія та фізіологія рухової активності» складений відповідно до Стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня

за спеціальністю 227 Терапія та реабілітація

спеціалізація 227.01 Фізична терапія

галузі знань 22 Охорона здоров’я освітньої програми бакалавра терапії та реабілітації

Syllabus of the academic discipline “Physiological Aspects of Healthy Nutrition. Clinical. Foundations of Nutrition and Dietetics” has been compiled in accordance with the Educational and Professional Program “Medicine”,

the Standard of Higher Education of the second (Master’s) level,

in the field of study 22 “Healthcare”,

specialty 222 “Medicine”

Силабус навчальноїдисципліни «Фізіологія» складений відповідно до

Освітньо-професійної програми «Медицина»

Стандарту вищоїосвіти другого (магістерського) рівня

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 222 «Медицина»

Syllabus of the academic discipline “Physiology” has been compiled in accordance with the

Educational and Professional Program “Medicine”,

the Standard of Higher Education of the second (Master’s) level,

in the field of knowledge 22 “Healthcare”,

specialty 222 “Medicine”

Силабус навчальноїдисципліни «Фізіологічні аспекти здорового харчування. Клінічні основи нутриціології та дієтології» складений відповідно до

Освітньо-професійної програми «Медицина»

Стандарту вищоїосвіти другого (магістерського) рівня

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 222 «Медицина»

Силабус навчальноїдисципліни «Фізіологія з особливостями дитячого віку» складений відповідно до Освітньо-професійної програми «Педіатрія»

Стандарту вищоїосвіти другого (магістерського) рівня

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 228 «Педіатрія»

Syllabus of the academic discipline “Physiology, including Physiology of the Oral Cavity” has been compiled in accordance with the Educational and Professional Program “Dentistry”,

the Standard of Higher Education of the second (Master’s) level,

in the field of knowledge 22 “Healthcare”,

specialty 221 “Dentistry”

Силабус вивчення навчальноїдисципліни «Фізіологія, у т.ч. фізіологія порожнини рота» складений відповідно до

Освітньо-професійної програми «Стоматологія»

Стандарту вищоїосвіти другого (магістерського) рівня

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 221 «Стоматологія»

Силабус вивчення навчальноїдисципліни «Фізіологічні аспекти здорового харчування.Клінічні основи нутриціології та дієтології» складений відповідно до Освітньо-професійної програми «Стоматологія»

Стандарту вищоїосвіти другого (магістерського) рівня

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 221 «Стоматологія»

Силабус навчальноїдисципліни «Фізіологічні аспекти здорового харчування. Клінічні основи нутриціології та дієтології» складений відповідно до Освітньо-професійної програми «Педіатрія»

Стандарту вищоїосвіти другого (магістерського) рівня

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 228 «Педіатрія»

посилання 

Методи контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті за відповідною темою і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності є стандартизованими і включають контроль теоретичної та практичної підготовки.

Використовуються такі засоби оцінки рівня знань студентів: тестування, усне/письмове опитування, розв’язування ситуаційних задач, інтерпретація та оцінка лабораторних досліджень та їх результатів, оцінка практичних навичок.

Самостійна робота перевіряється та обговорюється на практичному занятті.

Підсумковий контроль успішності навчання проводиться у формі письмового іспиту і складається з підсумкового тестового контролю. До підсумкового контролю допускаються студенти, котрі виконали всі види навчальних завдань, відвідали усі аудиторні навчальні заняття передбачені навчальною програмою та під час вивчення дисципліни набрали за поточну

навчальну діяльність не менше мінімальної кількості балів (72 бали).

Поточний контроль

Практичні заняття з фізіології є структурованими і передбачають комплексне оцінювання у балах всіх видів діяльності (навчальних завдань), які студенти виконують під час практичного заняття:

• На початковому етапі практичного заняття здійснюється контроль теоретичної підготовки студентів, що передбачає усне/письмове опитування. Його результати оцінюються позитивно, якщо студент, дав не менше 60% правильних відповідей. У загальній оцінці поточної навчальної діяльності цей етап становить 20%.
• На основному етапі практичного заняття оцінюються:

1)виконання практичних робіт (досліджень), уміння аналізувати й інтерпретувати результати досліджень і правильно зробити висновки;

2) вирішення ситуаційних задач, малювання графіків, схем, контурів регуляції.

У загальній оцінці поточної навчальної діяльності цей етап становить 50%, якщо студент правильно виконав практичні роботи (дослідження), вірно проаналізував й інтерпретував результати дослідження, зробив обґрунтовані висновки і вирішив всі запропоновані завдання.

Студент набирає 40% оцінки, якщо він правильно виконав практичні роботи (дослідження), вірно проаналізував та інтерпретував результати дослідження, зробив обґрунтовані висновки і вирішив не менше половини запропонованих завдань.

Студент набирає 30% оцінки, якщо він правильно виконав практичні роботи (дослідження), вірно проаналізував й інтерпретував результати дослідження, зробив обґрунтовані висновки, але не вирішив жодного із запропонованих завдань.

Студент не набирає балів, на основному етапі навчальної діяльності якщо він не зумів правильно виконати практичні роботи (дослідження), проаналізувати й інтерпретувати результати досліджень, зробити обґрунтовані висновки.

• На кінцевому етапі практичного заняття здійснюється тестовий контроль та вирішення комплексних ситуаційних задач, що дозволяють оцінити ступінь досягнення навчальної мети. Тести містять не менше 10 тестових завдань вибіркового типу. Цей етап оцінюється позитивно за умови, що студент правильно вирішив не менше 60% завдань. У загальній оцінці поточної начальної діяльності цей етап становить 30%.

Оцінювання поточної навчальної діяльності

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною шкалою. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені програмою дисципліни. Студент має отримати оцінку з кожної теми для подальшої конвертації оцінок у бали за багатобальною (200-бальною) шкалою:

оцінка «5» – якщо виконано правильно не менше 90% навчальних завдань; оцінка «4» – якщо виконано правильно не менше 80% навчальних завдань; оцінка «3» – якщо виконано правильно не менше 60% навчальних завдань; оцінка «2» – якщо виконано правильно менше 60% навчальних завдань.

Форма підсумкового контролю успішності навчання – іспит

Підсумковий контроль (іспит) здійснюється по завершенню вивчення дисципліни згідно розкладу іспитів, затвердженого навчальним відділом університету.

Екзамен проводиться у письмовій формі та складається з підсумкового тестового контролю.

У разі онлайн-навчання проведення іспиту буде відбуватися згідно наказу ректора.

Підсумковий контроль складається із таких етапів:

1. 40 стандартних тестових завдань, кожне з яких має одну правильну відповідь з п’яти запропонованих,
2. 40 тестових завдань розширеного змісту (2 правильні відповіді).
   Критерії оцінки тестових завдань: правильна відповідь на 1 тест з однією правильною відповіддю – 1 бал.

Тестові завдання розширеного змісту: 2 правильні відповіді – 1 бал, 1 правильна відповідь – 0,5 бала, якщо додатково обрано неправильну відповідь – 0 балів.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент/ка за результатами іспиту – 80 балів (40 балів за завдання з однією правильною відповіддю та 40 балів за правильні відповіді на тестові завдання розширеного змісту), мінімальна кількість балів – 50 (сума балів за правильні відповіді на запитання у форматі однієї правильної відповіді та за правильні відповіді на тестові завдання розширеного змісту). Вважається незадовільною оцінкою 49 і менше балів (≤61,9 %).

Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти:

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність для допуску до екзамену становить 120 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для допуску до екзамену становить 72 бали.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за 4-ри бальною (національною) шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою

Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу контролюється при підсумковому контролі.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні екзамену становить 80.

Мінімальна кількість балів при складанні екзамену – не менше 50.
Оцінка з дисципліни, яка завершується екзаменом визначається, як сума балів за поточну навчальну діяльність (не менше 72) та балів за екзамен (не менше 50).

Бали з дисципліни незалежно конвертуються як в шкалу ECTS (ЄКТС), так і в 4-бальну шкалу. Бали шкали ECTS у 4-бальну шкалу не конвертуються і навпаки.

Бали студентів, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни ранжуються за шкалою ECTS

Детальніше про критерії оцінювання для кожної дисципліни в активному посиланні

Лікувально-консультативна робота на кафедрі нормальної фізіології не проводиться

Наукова робота та видавнича діяльність

Тема науково-дослідної роботи кафедри нормальної фізіології

УДК: 612.1/.8:018:616.1/.8-008

№ держреєстрації 0121U100164

“Вивчення механізмів регуляції інтегративних систем організму в умовах норми, функціональних розладів та з’ясування шляхів їх корекції” 

ЗАСТОСУВАННЯ МЕЛАТОНІНУ ЗА УМОВ ПОЄДНАННЯ РІЗНОЇ ПРИРОДИ СТРЕСОРНИХ ЧИННИКІВ. ВПЛИВ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ НА ПОКАЗНИКИ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ.  ЗМІНИ МІНЕРАЛЬНОЇ ЩІЛЬНОСТІ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ЗА УМОВИ МОДЕЛЮВАННЯ ШТУЧНОЇ МЕНОПАУЗИ ПІСЛЯ ОВАРІЕКТОМІЇ. (ПРОМІЖНИЙ)

Керівник НДР,

зав. кафедри доц. Савицька М.Я.

Нормоконтролер

А.А. Пилипенко

Детальніше

Участь співробітників кафедри у наукових заходах

Студентський науковий гурток

Керівник наукового гуртка – Семочко Олена Миколаївна

Мета і завдання гуртка: поглиблене вивчення фізіологічних процесів організму людини та використання цих даних в майбутній професійній та науковій діяльності.

У гуртку щорічно займаються студенти 2-3 курсів медичного факультету за тематикою різних розділів фізіології. Студенти  працюють над підготовкою доповідей  теоретичної медицини, займаються пошуком новітніх джерел інформації, проводять аналіз літератури. На кафедрі є забезпечення сучасними приладами дослідження функцій серцево-судинної системи, нервової системи, стану внутрішніх органів. Студенти-гуртківці мають змогу розвивати наукові здібності шляхом підготовки матеріалів доповідей, працюючи з вітчизняними та закордонними літературними джерелами, використовувати  набуті знання для ефективної комунікації, навчання. Теоретичний та експериментальний підхід сприяють актуалізації питань фізіології, популяризації науки серед молодих спеціалістів.

Загальні положення

1.1. Науковий гурток – є добровільною організацією студентів, які виявили бажання
опанувати навичками проведення наукових досліджень і успішно поєднують таку діяльність
із навчанням у вільний від занять час або спеціально наданий час.
1.2. Студентський науковий гурток у своїй діяльності керується Конституцією України,
чинним законодавством та Статутом Львівського національного медичного університету імені
Данила Галицького.
1.3. Членами гуртка є широке коло студентів факультету, яке формується за напрямком
наукової діяльності кафедри нормальної фізіології відповідно до затверджених тематичних
планів роботи кафедри.
1.4. За підсумками роботи наукового гуртка впродовж звітного періоду, його керівник
рекомендує найбільш здібних і перспективних студентів у науковій роботі за напрямком
наукової діяльності кафедри до участі в студентській науковій конференції університету.
1.5. Науково-дослідна робота студентів – один з найважливіших засобів підвищення
якості підготовки спеціалістів в університеті. Це комплекс заходів наукового, методичного,
організаційного характеру, що забезпечує навчання студентів навичкам наукових досліджень та закладає основи клінічного мислення.

2. Мета і завдання студентського наукового гуртка та проблемної групи
2.1. Метою роботи студентського наукового гуртка є:
– сприяння в підвищенні рівня наукової підготовки студентів;
– формування в студентів наукового та клінічного мислення, що є важливим для
розуміння складних фізіологічних процесів на клітинному, органному рівнях організації,
функціонування фізіологічних систем;
– розвиток творчого мислення, підвищення внутрішньої організованості, свідомого
відношення до навчання, поглиблення й закріплення отриманих у процесі навчання знань;
2.2. Основними завданнями студентського наукового гуртка є:
– організація науково-дослідної роботи студентів;
– залучення до експериментальних досліджень студентів, які виявляють інтерес до
науково-дослідної роботи;

– навчання методам фізіологічних досліджень які проводяться на кафедрі нормальної
фізіології,
– формування вміння самостійно вирішувати наукові завдання й злагоджено працювати у
наукових колективах;
– забезпечення активної участі студентів у проведенні наукових конференцій, конкурсів на
кращу наукову роботу, наукових семінарів кафедри та університету;
– поглиблене вивчення студентами дисципліни фізіології.

3. Організація і керівництво студентським науковим гуртком.
3.1. Загальне керівництво роботою студентського наукового гуртка здійснює завідувач
кафедри.
3.1.2. Поточну роботу студентського наукового гуртка організовує і контролює
науковий керівник, що призначається завідувачем кафедри з числа науково-педагогічних
співробітників кафедри.
3.1.3. Керувати науковою діяльністю студентського наукового гуртка може викладач з
науковим ступенем доктора або кандидата наук, у виключних випадках – викладач, який
не має наукового ступеня.
3.1.4. Засідання студентського наукового гуртка проводяться не рідше одного разу на
місяць з обговоренням підсумків наукових робіт, усних доповідей з актуальних проблем
фізіології як науки та дисципліни та ін.
3.1.5. Організаційна робота студентського наукового гуртка здійснюється
старостою,
який обирається відкритим голосуванням на засіданні і затверджується науковим
керівником гуртка.
3.1.6. До початку навчального року складається розгорнутий річний план роботи
наукового студентського наукового гуртка, який розробляється відповідно до науково-
дослідної тематики кафедри.
3.1.7. Організовуються кафедральні та міжкафедральні наукові конференції.

3.2. Обов’язки куратора студентського наукового гуртка:
– організує роботу гуртка;
– розробляє план роботи гуртка на семестр і представляє його для затвердження
завідувачу кафедри;
– підбирає кандидатуру старости гуртка й пропонує її для затвердження на засіданні
гуртка;
– здійснює роботу з членами гуртка з урахуванням їх інтересів, індивідуальних здатностей

і схильностей;
– разом із завідувачем кафедри визначає тематику науково-дослідних робіт і виступів
членів гуртка на наукових конференціях;
– здійснює наукове керівництво роботами студентів, надає допомогу членам гуртка у
виборі;ясуванні питань теми наукової праці, складанні плану дослідження, підборі літератури т.ін.;
– відбирає виконані студентами кращі наукові роботи для участі в університетській
конференції;
– організує рецензування виконаних студентами наукових робіт і їхнє обговорення на
кафедрі;
– запрошує на засідання гуртка для виступів провідних вчених, викладачів, аспірантів;
3.3. Для виконання організаційної роботи й обліку діяльності із числа студентів
(терміном на один рік) обирається староста гуртка. При наявності в гуртку більше 15
студентів у допомогу старості може бути обраний секретар гуртка.

3.4. Обов’язки старости студентського наукового гуртка:
– разом з науковим керівником або куратором розробляє план роботи й веде журнал
обліку роботи гуртка впродовж навчального року;
– за рекомендацією наукового керівника або куратора забезпечує підготовку доповідей і
виступів на наукових конференціях, а також на засіданнях гуртка;
– вчасно інформує членів гуртка про заходи наукової роботи на кафедрі та університеті;
– веде облік наукових робіт студентів, що представляються на конкурсах, олімпіадах та
конференціях;
– надає допомогу куратору гуртка у підготовці звіту про роботу студентського наукового
гуртка за навчальний рік;
– не пізніше, ніж за тиждень повідомляє членів про дату проведення засідання;
– систематично інформує Раду студентського наукового товариства університету про
роботу студентського наукового гуртка та представляє інтереси студентського наукового
гуртка кафедри у Раді студентського наукового товариства університету

3.5. Завідувач кафедри сприяє роботі студентському науковому гуртку, виносить на
засідання кафедри питання, що стосуються тематики досліджень, залучає викладацький
склад як наукових керівників робіт студентів, що беруть участь у конференції до обговорення
питань стосовно роботи студентського наукового гуртка.

4. Права і обов’язки членів студентського наукового гуртка.
4.1. Членом студентського наукового гуртка може стати будь-який студент, який успішно
освоює навчальну програму (не має незадовільних оцінок за підсумками семестру навчання)
і має бажання брати участь у науково-дослідній роботі з тематики кафедри. Прийом
здійснюється в добровільному порядку на підставі усної заяви студента.
4.2. Бути присутнім і виступати з доповідями на засіданнях студентського наукового
гуртка.
4.3. Виконувати науково-дослідну роботу під керівництвом наукового керівника (науково-
педагогічного співробітника кафедри).
4.4. Публікувати свої роботи в загальноуніверситетських та інших наукових виданнях.
4.5. Брати участь у наукових конференціях, олімпіадах, виставках та конкурсах різного
рівня з фізіології та медицини.
4.6. Брати участь у всіх заходах, що організовуються в межах діяльності студентського
наукового гуртка та проблемної групи.
4.7. Сприяти залученню до гуртка нових членів.
Користуватися перевагою при відборі в магістратуру та аспірантуру (за умови досягнення
певних успіхів у науково-дослідній роботі).

5. Організація роботи студентського наукового гуртка кафедри
5.1. Критеріями оцінки наукових доповідей є:
– наукова цінність роботи,
– якість представлення матеріалу;
– оформлення роботи.
Наукова робота оцінюється зважаючи на актуальність дослідження, практичне
значення,
чи містить елементи наукової новизни і який обсяг дослідження проведений автором
самостійно.
5.2. Оцінка представлення матеріалу виставляється зважаючи на те, наскільки вільно
доповідач оперує науковими термінами, грамотно викладає матеріал.
5.3. Оформлення роботи оцінюється враховуючи наскільки грамотно робота
ілюстрована таблицями, слайдами, діаграмами, що демонструють логічний зв'язку з
викладеним матеріалом.
5.4. Роботи оцінюється за системою: рекомендувати (не рекомендувати), рекомендувати
доробити для подальшого подання на внутрішній або зовнішній науковій конференціях,
конкурсах і грантах, публікації в офіційних виданнях

6. Документи про діяльність студентського наукового гуртка.
6.1. До документів діяльності студентського наукового гуртка належать:
– протоколи засідань які зберігаються на кафедрі впродовж навчального року;
– список членів.
6.2 .Засідання студентського наукового гуртка проводяться відповідно до графіка,
затвердженого на один семестр.
6.3. Графік засідань студентського наукового гуртка складається старостою гуртка,
підлягає узгодженню з куратором і затверджується завідувачем кафедри.
6.4. Затверджений графік засідань студентського наукового гуртка кафедри на 1-е півріччя
поточного навчального року представляється в науковий відділ Університету через наукового
керівника студентського наукового товариства факультету не пізніше 20 вересня, а на 2-е
півріччя навчального року – не пізніше 1 лютого.
5
6.5. На кожному засіданні студентського наукового гуртка керівник гуртка складає
протокол засідання у якому записується:
– дата й місце проведення, порядок денний засідання;
– ПІП доповідача;
– тема наукової роботи, доповіді;
– питання до доповідача й відповіді на них;
– оцінка роботи.
6.6. Протокол підписують куратор студентського наукового гуртка і завідувач кафедри.

Міжнародне співробітництво

посилання на документи

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі

Instagram Normal Physiology