ІСТОРІЯ КАФЕДРИ
На медичному факультеті Львівського університету до 1939р. був курс пропедевтики при кафедрі терапії, яку очолив доц. В.Чарнецький. З 1944р. вже організовану кафедру очолив проф. Т.Т.Глухенький, після нього було реорганізовано дві кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб – на лікувальному факультеті кафедру очолив доц. В.І.Чернов, на педіатричному та стоматологічному факультетах – проф. І.Стукало, після якого з 1959р. до 1985р. даною кафедрою керував проф. П.Ф.Попелюк. З 1963р. кафедру пропедевтики на лікувальному факультеті очолив проф. Ю.І.Децик. З 1985р. ці дві кафедри були об’єднані під керівництвом проф. Ю.І.Децика.
З 1988р. кафедру пропедевтики внутрішніх хвороб очолив проф. Р.Я.Дутка. У 1998 році кафедра знову була поділена на кафедру пропедевтики внутрішньої медицини N 1, якою керував проф. Р. Я. Дутка і кафедру внутрішньої медицини N 2 (завідувач О. Г. Яворський).
В липні 2021 року пройшло об’єднання кафедр пропедевтики внутрішньої медицини N 1 і N 2; завідувач об’єднаної кафедри пропедевтики внутрішньої медицини – проф. Дутка Роман Ярославович.

Кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини з грудня 2023р і на даний час завідує проф. Базилевич Андрій Ярославович.

Базилевич Андрій Ярославович

завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини,

доктор медичних наук, професор, президент СФУЛТ

Дутка Роман Ярославович

доктор медичних наук, професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини.

Закінчив ЛДМІ у 1972 році. У 1975 році захистив кандидатську дисертацію. У 1991 році захистив докторську дисертацію. У 1991 році став доцентом, а в 1992 році – професором кафедри. Завідував кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини з 1988 року по 2023 рік. Автор 285 наукових статей.  Сфера наукових зацікавлень: коморбідні і синтропічні стани у внутрішній медицині.

Новосад Анна Богданівна,

кандидат медичних наук, доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини.

Закінчила ЛМІ в 1984 році за спеціальністю “Лікувальна справа”. Має 443 друковані праці, співавтор посібника і науково-популярної книжки. Вища кваліфікаційна категорія з “Терапії”. Стаж 40 років. Сфера наукових зацікавлень: застосування інфузійних препаратів на основі лактату і сорбіту Na в гастроентерології, діяльність видатних постатей в історії медицини.

Ющик Любов Володимирівна,

кандидат медичних наук, доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини.

У 1985 році закінчила з відзнакою медичний факультет Львівського державного медичного інституту за спеціальністю «лікувальна справа». У 1989 р. закінчила клінічну ординатуру на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб за спеціальністю «терапія». У грудні 1988 р. захистила кандидатську дисертацію. У 2001 р. отримала звання доцента. Автор 78 друкованих праць, співавтор 1 посібника. Вища кваліфікаційна категорія з «терапії». Стаж роботи 35 років. Сфера наукових зацікавлень: соматовегетативна дисфункція у здорових осіб та хворих з патологією внутрішніх органів в умовах перманентного стресового чинника під час війни.

Гайдук Адріана Борисівна

кандидат медичних наук, доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини.

Матущак Ольга Миколаївна

кандидат медичних наук, доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини.

У 1987 році закінчила Івано – Франківський медичний інститут за спеціальністю “лікувальна справа”. З 1987-1995рр. працювала в практичній медицині. З 1995 по 1998рр. – навчання в аспірантурі. У 1999році захистила кандидатську дисертацію. З 2008р – доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини. Опубліковано понад 100 наукових та навчально-методичних праць, співавтор навчального посібника.

Івасівка Роксоляна Степанівна,

кандидат медичних наук, доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини.

У 1992 р. закінчила Львівський державний медичний інститут, спеціальність за дипломом – лікувальна справа. У 2007 р. захистила кандидатську дисертацію. З 2011 – на посаді доцента кафедри. У 2013 р. отримала вчене звання доцента кафедри пропедевтики внутрішньої медицини. Опублікувала понад 100 наукових та навчально-методичних праць, в тому числі автор 2-х навчальних посібників. Сфера наукових інтересів – нейроімуноендокринні взаємодії при коморбідних станах у клініці внутрішньої медицини, перспективи імунокорекції та імунореабілітації.

Бевз Оксана Володимирівна,

кандидат медичних наук, доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини ЛНМУ ім. Данила Галицького, лікар терапевт вищої кваліфікаційної категорії, лікар функціональної діагностики.

У 1994 р. закінчила навчання у Львівському державному медичному інституті, спеціальність «Лікувальна справа». З 1994 по 1996 рр. – навчалася в інтернатурі за спеціальністю «Терапія» на базі клінічної лікарні Львівської залізниці. З 1996 по 1998 рр. – у клінічній ординатурі на базі Львівського державного медичного інституту за спеціальністю «Терапія». З 1998 року працює у ЛНМУ ім. Данила Галицького. У вересні 2006 року захистила кандидатську дисертацію за темою:«Функціональний стан кори надниркових залоз та серцево-судинної системи в осіб з обтяженою спадковістю щодо ішемічної хвороби серця при фізичному навантаженні» Автор понад 50 праць наукового та навчально-методичного характеру, учасник та доповідач на вітчизняних та міжнародних конференціях, член асоціації превентивної та антиейджингової медицини, Міжнародної Асоціації Медицини, Української Асоціації фахівців з ехокардіографії. Сфера наукових зацікавлень – оцінка сомато-вегетативної дисфункції у здорових осіб та у хворих з патологією внутрішніх органів в умовах комбінованих стресових чинників. Стаж науково-педагогічної роботи – 26 років, роботи за спеціальністю Терапія – 30 років,функціональна діагностика – 15 років.

Абрагамович Христина Ярославівна,

кандидат медичних наук, доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини.

У 2007 році закінчила з відзнакою Львівській національний медичний університет. У 2009 році отримала диплом магістра медицини. У 2013 році захистила кандидатську дисертацію на базі ДУ «Інституту нефрології НАМН України». З 2014 – на посаді доцента кафедри англомовного відділення. У 2021 році отримала вчене звання доцента кафедри пропедевтики внутрішньої медицини. Опублікувала більше 60 наукових та науково-методичних праць, серед них монографія у співробітництві та патент на корисну модель.

Володіє англійською мовою, що підтверджено наявністю сертифіката В2 (FCE).

Сфера інтересів – внутрішня медицина, зокрема методи діагностики, лікування та профілактики серцево-судинно-нирково-метаболічного синдрому. Способи покращення стану здоров’я та якості життя хворих.

Дроник Ірина Степанівна,

канд. мед. наук, доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини.

У 1999 закінчила Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького за спеціальністю «Лікувальна справа», у 2020 році захистила кандидатську дисертацію, у 2024 присвоєно вчене звання доцента кафедри пропедевтики внутрішньої медицини. Автор 38 наукових праць. Сфера наукових зацікавлень – вплив фізичного навантаження на процеси метаболізму, артеріальна гіпертензія, інформаційні технології в медицині та освіті, формування культури здоров’я.

Діденко Оксана Зіновіївна,

канд. мед. наук, асистент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини.

У 2004 р. закінчила ЛНМУ імені Данила Галицького, у 2005 р. – отримала спеціальність «терапія», здобула кваліфікацію магістра медицини, у 2016 р. – спеціальність«кардіологія». У 2021 р. захистила кандидатську дисертацію. У науковому доробку – 25 друкованих праць, з яких 12 публікацій у вітчизняних та закордонних виданнях. Сфера наукових зацікавлень охоплює вивчення перебігу артеріальної гіпертензії при оклюзійно-стенотичних ураженнях каротидних судин.

Курбан Мар’яна Миколаївна

асистент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини, канд.мед.наук

Чмир Наталія Василівна,

 доктор філософії, асистент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини

Колядич Марія Михайлівна

асистент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини

Закінчила Львівський державний медичний університет за спеціальністю лікувальна справа. Працює асистентом на кафедрі з березня 2019р.( 5 років). Стажувалась за кордоном – Німеччина (24.06 – 03.07.2019. м.Гюстров), Польща (15.07. – 19.07.2019р. м.Люблін). Сфера інтересів – діагностичні критерії у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень та хронічною ішемічною (коронарною) хворобою серця, а також вплив легеневої гіпертензії на перебіг хронічного обструктивного захворювання легень.

Рогуля Софія Степанівна

старший лаборант кафедри пропедевтики внутрішньої медицини.

У 2009 році закінчила Львівський національний медичний університет за спеціальністю «Лікувальна справа». З 2011 року працює у ЛНМУ імені Данила Галицького.

[]

Файл

[]

Навчальні програми:

Силабус навчальної дисципліни ОК 20 «Пропедевтика внутрішньої медицини»  для студентів 3 курсу медичних факультетів №1 та №2, які навчаються за спеціальністю 222 «Медицина», галузі знань 22 «Охорона здоров’я» з підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Дисципліна «пропедевтика внутрішньої медицини» – це предмет, який вивчає те, з чого повинен починати лікар, досліджуючи пацієнта в клініці внутрішньої медицини, тобто вступні положення і початок засвоєння клінічного мислення. В перекладі українською мовою «Pro» – це передмова, вступ, «paideuo» – вчити. Пропедевтика внутрішньої медицини складається з двох розділів. Перший розділ: суб’єктивне і об’єктивне обстеження пацієнта. Суб’єктивне – це скарги та анамнез. Об’єктивне ділиться на головні об’єктивні ознаки, коли лікар безпосередньо вивчає пацієнта, та допоміжні, коли між пацієнтом та лікарем є лабораторні та інструментальні засоби. Другий розділ: на основі виявлених змін (симптомів, що об’єднуються спільним патогенезом в синдроми), формується заключення, яке називається діагнозом.

Головна мета викладачів кафедри пропедевтики внутрішньої дисципліни – навчити студентів методів дослідження, необхідних для розпізнавання (діагностики) захворювань внутрішніх органів. Студенти повинні навчитися самостійно обстежувати хворого за допомогою певних методів і виявляти ознаки, або симптоми, хвороб (симптоматологія, або семіотика), групувати виявлені під час обстеження хворого ознаки захворювання в патогенетично звʼязані між собою синдроми, що і є підставою для постановки діагнозу.

На кафедрі пропедевтики внутрішньої медицини студенти ознайомлюються з основами (принципами) лікування внутрішніх захворювань, що трапляються найчастіше.

Таким чином, на кафедрі студенти проходять курс діагностики внутрішніх хвороб, головною метою якого є вивчення методик обстеження хворих, а також семіотики й синдромів хвороб та основ їх лікування.

Навчальна дисципліна «Пропедевтика внутрішньої медицини» є обов’язковою для студентів спеціальності 222 «Медицина».

1. Мета та завдання навчальної дисципліни
   • Метою викладання навчальної дисципліни «пропедевтика внутрішньої медицини» є формування у студента основ клінічного мислення і набуття професійних навичок обстеження хворого та оцінки основних проявів захворювань внутрішніх органів із дотриманням принципів медичної етики та деонтології.

• Основними завданнями вивчення дисципліни «пропедевтика внутрішньої медицини» є:

• оволодіння студентом теоретичними знаннями, необхідними для виявлення захворювань людини.
• оволодіння практичними прийомами і методами обʼєктивного та лабораторно-інструментального обстеження пацієнтів .
• засвоєння загальних методичних підходів клінічного обстеження хворого.
• діагностика окремих внутрішніх захворювань людини при типових їх проявах.
• формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим.

1. Структура навчальної дисципліни

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни «Пропедевтика внутрішньої медицини» написаний відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія» та освітньої програми магістра педіатрії.

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Дисципліна «пропедевтика внутрішньої медицини» – це предмет, який вивчає те, з чого повинен починати лікар, досліджуючи пацієнта в клініці внутрішньої медицини, тобто вступні положення і початок засвоєння клінічного мислення. В перекладі українською мовою «Pro» – це передмова, вступ, «paideuo» – вчити. Пропедевтика внутрішньої медицини складається з двох розділів. Перший розділ: суб’єктивне і об’єктивне обстеження пацієнта. Суб’єктивне – це скарги та анамнез. Об’єктивне ділиться на головні об’єктивні ознаки, коли лікар безпосередньо вивчає пацієнта, та допоміжні, коли між пацієнтом та лікарем є лабораторні та інструментальні засоби. Другий розділ: на основі виявлених змін (симптомів, що об’єднуються спільним патогенезом в синдроми), формується заключення, яке називається діагнозом.

Головна мета викладачів кафедри пропедевтики внутрішньої дисципліни – навчити студентів методів дослідження, необхідних для розпізнавання (діагностики) захворювань внутрішніх органів. Студенти повинні навчитися самостійно обстежувати хворого за допомогою певних методів і виявляти ознаки, або симптоми, хвороб (симптоматологія, або семіотика), групувати виявлені під час обстеження хворого ознаки захворювання в патогенетично звʼязані між собою синдроми, що і є підставою для постановки діагнозу.

На кафедрі пропедевтики внутрішньої медицини студенти ознайомлюються з основами (принципами) лікування внутрішніх захворювань, що трапляються найчастіше.

Таким чином, на кафедрі студенти проходять курс діагностики внутрішніх хвороб, головною метою якого є вивчення методик обстеження хворих, а також семіотики й синдромів хвороб та основ їх лікування.

Навчальна дисципліна «Пропедевтика внутрішньої медицини» є обов’язковою для студентів спеціальності 228 «Педіатрія».

1. Мета та завдання навчальної дисципліни
   • Метою викладання навчальної дисципліни «пропедевтика внутрішньої медицини» є формування у студента основ клінічного мислення і набуття професійних навичок обстеження хворого та оцінки основних проявів захворювань внутрішніх органів із дотриманням принципів медичної етики та деонтології.

• Основними завданнями вивчення дисципліни «пропедевтика внутрішньої медицини» є:

• оволодіння студентом теоретичними знаннями, необхідними для виявлення захворювань людини.
• оволодіння практичними прийомами і методами обʼєктивного та лабораторно-інструментального обстеження пацієнтів .
• засвоєння загальних методичних підходів клінічного обстеження хворого.
• діагностика окремих внутрішніх захворювань людини при типових їх проявах.
• формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим.

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

1. Структура навчальної дисципліни

 Детальніше

Силабус навчальної дисципліни «Пропедевтика внутрішньої медицини» складений відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 221 «Стоматологія» освітньої програми магістра стоматології.

• Опис навчальної дисципліни (анотація)
• Дисципліна «пропедевтика внутрішньої медицини» – це предмет, який вивчає те, з чого повинен починати лікар, досліджуючи пацієнта в клініці внутрішньої медицини, тобто вступні положення і початок засвоєння клінічного мислення. В перекладі українською мовою «Pro» – це передмова, вступ, «paideuo» – вчити. Пропедевтика внутрішньої медицини складається з двох розділів. Перший розділ: суб’єктивне і об’єктивне обстеження пацієнта. Суб’єктивне – це скарги та анамнез. Об’єктивне ділиться на головні об’єктивні ознаки, коли лікар безпосередньо вивчає пацієнта, та допоміжні, коли лікар аналізує лабораторні та інструментальні обстеження. Другий розділ: на основі виявлених змін (симптомів, що об’єднуються спільним патогенезом в синдроми), формується висновок, який називається діагнозом. Студенти ІІ курсу стоматологічного факультету вивчають першу частину пропедевтики – семіотику.
• Предметом вивчення навчальної дисципліни є вивчення принципів діагностики захворювань внутрішніх органів. Лікар стоматолог перш за все повинен уміти визначити симптоми і синдроми найпоширеніших внутрішніх хвороб і їхніх ускладнень і патологій,  які призводять до невідкладних станів. Головні завдання курсу внутрішніх хвороб – навчити студентів сприймати організм людини як єдине ціле, висвітлити взаємозв’язок патології ротової порожнини та внутрішніх органів, виробити навички швидкого обстеження і надання невідкладної допомоги хворим на догоспітальному етапі та в надзвичайних ситуаціях.
• При деяких захворюваннях внутрішніх органів перші симптоми дуже часто виявляються саме на слизовій оболонці ротової порожнини, що спонукає хворого звертатись до лікаря-стоматолога. Адже ротова порожнина тісно пов’язана з різними органами і системами. Крім того, в практиці роботи лікаря-стоматолога можливе виникнення тих чи інших невідкладних станів, зумовлених патологією внутрішніх органів, і тактика, яку обере лікар-стоматолог, може стати вирішальним фактором життя та здоров’я хворого.
•  Навчальна дисципліна «Пропедевтика внутрішньої медицини» є обов’язковою для студентів спеціальності 221 «Стоматологія».
  • Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1.Метою викладання навчальної дисципліни «пропедевтика внутрішньої медицини»  є формування у студента основ клінічного мислення і набуття професійних навичок обстеження хворого та

оцінки основних проявів захворювань внутрішніх органів із дотриманням принципів медичної етики               та деонтології.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «пропедевтика внутрішньої медицини» є:

• оволодіння студентом теоретичними знаннями, необхідними для виявлення захворювань людини.
• оволодіння практичними прийомами і методами обʼєктивного та лабораторно-інструментального обстеження пацієнтів .
• засвоєння загальних методичних підходів клінічного обстеження хворого.
• діагностика окремих внутрішніх захворювань людини при типових їх проявах.
• формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим.

2. Структура навчальної дисципліни «Пропедевтика внутрішньої медицини»

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни за вибором «Раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині» складений відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина » освітньої програми магістра медицини.

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Проблема стану здоров’я населення має прямий взаємозв’язок із харчуванням. Із погрішностями у харчуванні пов’язані порушення діяльності таких систем як, травна, серцево-судинна, сечовидільна тощо. Їжа це носій і джерело величезної кількості біологічно та фармакологічно активних речовин, потужний лікувальний та оздоровчий фактор. Ідеальним вважають харчування, яке забезпечує надходження поживних речовин до організму в кількостях, що відповідають його витратам. Предметом вивчення навчальної дисципліни «раціональне харчування та дієтотерапія» є комплекс теоретичних та практичних питань, спрямованих на засвоєння студентом основних принципів лікувального та профілактичного харчування.

«Раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині» вивчається студентами третього курсу під час п’ятого або шостого навчального семестру.

«Раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині» є вибірковою дисципліною для студентів спеціальності 222 «Медицина».

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1.Метою викладання навчальної дисципліни «раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині» є сформувати у студентів вміння і навички з організації системи харчування здорової та хворої людини на різних вікових етапах шляхом застосування сучасних наукових положень нутриціології та з організації харчування в лікувально-профілактичних, оздоровчих і навчальних установах, а також методів профілактики за допомогою спеціально підібраної дієти.

Організацію раціонального харчування, основні функції їжі, правила оздоровчого та лікувального харчування, основні принципи збалансованого харчування, харчові отруєння, пов’язані з недоброякісною їжею, харчування здорової людини на різних вікових етапах.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині» є :

• Вміти розробляти практичні рекомендації щодо організації раціонального харчування різних груп населення.
• Оволодіти методикою проведення просвітницької та консультативної роботи серед населення з питань первинної та вторинної аліментарної профілактики захворювань.
• Організовувати лікувальне харчування, вміти розробляти практичні рекомендації щодо

раціонального харчування різних груп населення, оволодіти методикою проведення

просвітницької та консультативної роботи серед населення з питань первинної та

вторинної аліментарної профілактики захворювань.

1. Структура навчальної дисципліни за вибором «Раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині»

4. Тематичний план лекцій з навчальної дисципліни за вибором

«Раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині»

5. Тематичний план практичних занять з навчальної дисципліни за вибором

                 «Раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині»

6. Тематичний план самостійної роботи з дисципліни за вибором «Раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині»

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни за вибором «Виробнича сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару» складений відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина», освітньої програми магістра медицини.

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Сестринська практика є клінічною дисципліною, під час вивчення якої відбувається формування морально-етичних основ подальшої професійної поведінки. Навчальна дисципліна «Сестринська практика» передбачає вивчення гігієнічних, профілактичних та лікувальних заходів, які входять до компетенції середнього медичного персоналу і застосовуються для створення комфортних умов перебування хворого у медичному закладі, сприяють якнайшвидшому одужанню пацієнта.

Засвоєння матеріалу базується на послідовному ознайомленні з особливостями реалізації вказаного обсягу дій у роботі терапевтичного відділення лікарні.

Навчальна дисципліна «Виробнича сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару» є вибірковою для студентів спеціальності 222 «Медицина».

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни
   • Метою викладання навчальної дисципліни «Сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару» є набуття та удосконалення професійних навичок медичної сестри на основі глибокого знання та розуміння особливостей функціонування організму хворої людини з дотриманням принципів медичної етики та деонтології.
   • Основними завданнями вивчення дисципліни «Сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару» є:

• засвоєння основних теоретичних знань, необхідних для організації комфортних умов перебування хворого у стаціонарі та забезпечення необхідного догляду за ним на всіх етапах лікування;
• набуття основних практичних навичок та вмінь із заповнення документації, яка ведеться медичною сестрою в різних підрозділах терапевтичного стаціонару; проведення термометрії, вимірювання артеріального тиску, дослідження пульсу із внесенням даних до температурного листка; забору загального аналізу крові, аналізу крові на вміст цукру, на біохімічні та бактеріологічні дослідження; підготовки маніпуляційного столу до роботи; виконання підшкірних, внутрішньом’язових ін’єкцій; проведення внутрішньовенних струминних введень ліків; складаня і заповнення систем для внутрішньовенного краплинного введення ліків; проведення дезінфекції, передстерилізаційного очищення інструментарію; здійснення контролю якості передстерилізаційного очищення інструментарію на наявність крові та миючих засобів; проведення стерилізації інструментарію для багаторазового використання; підготовки хворого до проведення гастроскопії, ректороманоскопії, колоноскопії, ультразвукового дослідження органів черевної порожнини; застосування очисної, сифонної клізми; підговки хворого та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрограму; забору сечі для дослідження за Зимницьким, Аддіс–Каковським, Нечипоренком; підготовки хворого та обладнання для проведення дуодентального зондування; проведення промивання шлунка, взяття промивних вод на дослідження; підготовки зондів, катетерів, наконечників до маніпуляцій; записувати електрокардіограму та інтерпретувати отримані результати;накладати зігрівальний, холодний, лікувальний компрес; ставити банки, гірчичники; користуватися грілкою, міхуром з льодом; ставити п’явки; забезпечувати зручне положення у ліжку тяжкохворому; проводити профілактику пролежнів; змінювати натільну і постільну білизну; користуватися підкладним судном та сечоприймачем; здійснити годування тяжкохворих пацієнтів із суворим ліжковим режимом; здійснити найпростіші реанімаційні заходи: штучне дихання методом “із рота в рот” та “з рота в ніс”, непрямий масаж серця; надавати першу допомогу при отруєннях, тепловому і сонячному ударах, при утопленнях, при електротравмі;
• формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим.

Структура і обсяг навчальної дисципліни

1. Тематичний план та структура сестринської практики в терапевтичному відділенні стаціонару

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни за вибором «Виробнича практика: Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару» складений відповідно до Стандарту вищої освіти України другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина», освітньої програми магістра медицини.

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Виробнича практика: Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару є клінічною дисципліною, під час вивчення якої відбувається формування морально-етичних основ подальшої професійної поведінки. Навчальна дисципліна «Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару» передбачає вивчення гігієнічних, профілактичних та лікувальних заходів, які входять до компетенції молодшого медичного персоналу і застосовуються для створення комфортних умов перебування хворого у медичному закладі, сприяють якнайшвидшому одужанню пацієнта.

Засвоєння матеріалу базується на послідовному ознайомленні з особливостями реалізації вказаного обсягу дій у роботі терапевтичного відділення лікарні.

Відповідно до навчального плану, проходження практики «догляд за хворими в умовах терапевтичного стаціонару» передбачене на 2-му курсі у липні місяці, після закінчення IV семестру, коли студентом набуті відповідні знання з основних базових дисциплін: медичної біології, медичної та біологічної фізики, анатомії людини, нормальної фізіології, біоорганічної та біологічної хімії, мікробіології, вірусології та імунології, з якими інтегрується програма виробничої практики. У свою чергу, догляд за хворими (практика) формує засади вивчення студентом подальших клінічних дисциплін – пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики педіатрії та загальної  хірургії, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами “по вертикалі” та формування умінь застосовувати знання з практики «догляд за хворими в умовах терапевтичного стаціонару» в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.

За час проходження практики закріплюються знання, отримані в процесі навчання, студенти залучаються до роботи в колективі. Крім професійної, в процесі проходження практики, студенти засвоюють також елементи організаційної роботи.

Навчальна дисципліна «Виробнича практика: Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару» є вибірковою для студентів спеціальності 222 «Медицина».

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

 1.1.Метою викладання навчальної дисципліни «Догляд за хворими в умовах терапевтичного   стаціонару (практика)» є опанування студентом основних прийомів професійної діяльності молодшої медичної сестри на основі глибокого знання та розуміння особливостей функціонування організму хворої людини із дотриманням принципів медичної етики та деонтології.

 1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Догляд за хворими (практика)» є:

• засвоєння основних теоретичних знань, необхідних для організації комфортних умов перебування хворого у стаціонарі та забезпечення необхідного догляду за ним на всіх етапах лікування;
• набуття основних практичних навичок з догляду за хворими в умовах стаціонару та вмінь визначати й оцінювати загальний стан пацієнта, основні параметри його життєдіяльності та правила забезпечення життєвих потреб організму;
• формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим.

Структура і обсяг навчальної дисципліни

1. Тематичний план та структура практики з догляду за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни «Перша медична допомога» (дисципліна за вибором)  складений  відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності    222 «Медицина».

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1.Метою викладання навчальної дисципліни «Перша медична допомога» (дисципліна за вибором) є засвоєння базових теоретичних положень долікарської допомоги, оволодіння практичними навичками надання невідкладної медичної допомоги потерпілим на місці події та по дорозі до лікарні, формування у студента основ клінічного мислення і набуття подальших професійних навичок із дотриманням принципів медичної етики та деонтології.

Вивчення першої медичної допомоги  має своїм завданням оволодіння знаннями, вміннями, навичками щодо забезпечення повного своєчасного проведення серцево-легеневої реанімації, правильному наданню невідкладної допомоги при ушкодженні деякими факторами зовнішнього середовища, отруєннях, укусах тварин, хворих на сказ, отруйних змій, комах, болях в грудній клітці, животі, допомога хворим із судомним синдромом та при нападі задишки із метою збереження їм життя.

Це завдання конкретизується шляхом вирішення в процесі навчання окремих задач, з відпрацюванням та засвоєнням алгоритмів виконання різних медичних маніпуляцій та прийомів реанімації.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Перша медична допомога» є:

• Оволодіння студентом теоретичними знаннями, необхідними для надання невідкладної допомоги.
• Оволодіння практичними прийомами і методами надання першої медичної допомоги у випадку невідкладних станів.
• Формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим.

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Проблема надання невідкладної допомоги в складних сучасних умовах, коли стрімко зростає кількість катастроф, військових конфліктів, що супроводжуються різноманітними пошкодженнями: опіками, травмами, отруєннями, відноситься до надзвичайно актуальних завдань сучасного суспільства. Характерною особливістю сучасного світу є посилення психоемоційних навантажень внаслідок напруженого ритму  життя,  збільшення кількість випадків появи екстремальної стресової патології, зокрема інфаркту міокарда, розладів  дихання, ритму і  провідності серця. Своєчасне та правильне надання першої медичної допомоги дає змогу швидко зорієнтуватись у складній ситуації, не допустити втрати часу, здійснити певний об’єм необхідних заходів, що сприятимуть збереженню життя людини.

Вивчення навчальної дисципліни «Перша медична допомога» (дисципліна за вибором) спирається на знання, здобуті студентами під час вивчення анатомії, біології, фізіології та інших базових дисциплін. Пояснення деяких тем є утруднене, оскільки вимагає більш глибокого розуміння студентами аспектів патогенезу багатьох захворювань, розуміння і швидкого аналізу та правильного трактування  симптомів та синдромів. Тому, у навчальному процесі для вивчення першої медичної допомоги студентам широко застосовують затверджені МОЗ України  алгоритми, протоколи з надання невідкладної допомоги.

«Перша медична допомога» є вибірковою дисципліною для студентів спеціальності 222 «Медицина».

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

Структура навчальної дисципліни «Перша медична допомога» (дисципліна за вибором).

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни  (дисципліна за вибором)  «Основи надання допомоги при невідкладних станах» складений відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності   222 «Медицина» освітньої програми  магістра медицини.

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Проблема надання невідкладної допомоги в складних сучасних умовах, коли стрімко зростає кількість катастроф, військових конфліктів, що супроводжуються різноманітними пошкодженнями: опіками, травмами, отруєннями, відноситься до надзвичайно актуальних завдань сучасного суспільства. Характерною особливістю сучасного світу є посилення психоемоційних навантажень внаслідок напруженого ритму  життя,  збільшення кількість випадків появи екстремальної стресової патології, зокрема інфаркту міокарда, розладів  дихання, ритму і  провідності серця. Своєчасне та правильне надання першої медичної допомоги дає змогу швидко зорієнтуватись у складній ситуації, не допустити втрати часу, здійснити певний об´єм необхідних заходів, що сприятимуть збереженню життя людини.

Дисципліна за вибором «Основи надання допомоги при невідкладних станах» відповідно до навчального плану  вивчається на першому курсі та спирається на знання базових дисциплін: медичної біології, медичної та біологічної фізики, анатомії людини. У навчальному процесі для вивчення основ надання допомоги при невідкладних станах широко застосовуються затверджені МОЗ України алгоритми, протоколи з надання невідкладної допомоги.

«Основи надання допомоги при невідкладних станах» є вибірковою дисципліною для студентів спеціальності 222 «Медицина».

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни
   • Метою викладання навчальної дисципліни «Основи надання допомоги при невідкладних станах» засвоєння базових теоретичних положень долікарської допомоги, оволодіння практичними навичками надання невідкладної медичної допомоги потерпілим на місці події та по дорозі до лікарні, формування у студента основ клінічного мислення і набуття подальших професійних навичок із дотриманням принципів медичної етики та деонтології.

Вивчення основ надання допомоги при невідкладних станах має своїм завданням оволодіння знаннями, вміннями, навичками щодо забезпечення повного своєчасного проведення серцево-легеневої реанімації, правильному наданню невідкладної допомоги при ушкодженні деякими факторами зовнішнього середовища, отруєннях, укусах тварин, хворих на сказ, отруйних змій, комах, болях в грудній клітці, животі, допомога хворим із судомним синдромом та при нападі задишки із метою збереження їм життя.

Це завдання конкретизується шляхом вирішення в процесі навчання окремих задач, з відпрацюванням та засвоєнням алгоритмів виконання різних медичних маніпуляцій та прийомів реанімації.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни за вибором «Основи надання допомоги при невідкладних станах» є:

• Оволодіння студентом теоретичними знаннями, необхідними для надання невідкладної допомоги.
• Оволодіння практичними прийомами і методами надання першої медичної допомоги у випадку невідкладних станів.

Формування у студентів  морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим.

2. Структура та зміст навчальної дисципліни

Структура навчальної дисципліни.

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни за вибором «Деонтологія в медицині» написаний відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина» освітньої програми магістра медицини.

• Опис навчальної дисципліни (анотація)

Відповідно до навчального плану, дисципліна за вибором «Деонто­логія в медицині» може бути обрана студентом для вивчення в ІІІ або IV семестрі, коли ним набуті відповідні знання з історії меди­цини, культурології та основ психології, з якими інтегрується курс «Деонтологія в медицині». У свою чергу, знан­ня основних деонтологічних принципів діяльності лікаря формує засади для наступного вивчення студентом усіх клінічних дис­циплін, закладає основи професійно вірного спілкування з хво­рою людиною та визначає подальші професійні стосунки май­бутнього лікаря як під час навчання, так і при виконанні ним лікувальної, наукової, дослідницької та інших видів діяльності.

«Деонто­логія в медицині» є вибірковою навчальною дисципліною для студентів спеціальності 222 «Медицина».

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1.Метою медичної деонтології є вивчення основних типів взаємовідносин між лікарем і пацієнтом,  вітчизняних та міжнародних нормативно-правових актів, які регламентують деонтологічні аспекти, пов’язані з дотриманням лікарської таємниці, захистом права на життя, статусом мертвого тіла в медицині, деонтологічних підходів в онкології, психіатрії, геронтології;  взаємовідносин лікаря з хворими на життєво небезпечні інфекційні захворювання, сучасних підходів до вирішення деонтологічної проблеми права пацієнта на смерть  в  різних країнах Світу.

   1.2. Завдання деонтології в медицині:

• засвоєння основних теоретичних знань щодо ролі та місця медичної деонтології в структурі сучасних медичних дисциплін;
• формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим;
• вміння демонструвати володіння морально-деонтологічними прин­ципами медичного фахівця та застосовувати їх у конкретних професійних ситуаціях.

Структура навчальної дисципліни

1. Тематичний план та структура навчальної дисципліни за вибором

«Деонтологія в медицині»

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни  за вибором «Деонтологія в медицині» написаний відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія» освітньої програми магістра педіатрії.

• Опис навчальної дисципліни (анотація)

Відповідно до навчального плану, дисципліна за вибором «Деонто­логія в медицині» може бути обрана студентом для вивчення в ІІІ або IV семестрі, коли ним набуті відповідні знання з історії меди­цини, культурології та основ психології, з якими інтегрується курс «Деонтологія в медицині». У свою чергу, знан­ня основних деонтологічних принципів діяльності лікаря формує засади для наступного вивчення студентом усіх клінічних дис­циплін, закладає основи професійно спілкування з хво­рою людиною та визначає подальші професійні стосунки май­бутнього лікаря як під час навчання, так і при виконанні ним лікувальної, наукової, дослідницької та інших видів діяльності.

«Деонто­логія в медицині» є вибірковою навчальною дисципліною для студентів спеціальності 228 «Педіатрія».

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1.Метою медичної деонтології є вивчення основних типів взаємовідносин між лікарем і пацієнтом,  вітчизняних та міжнародних нормативно-правових актів, які регламентують деонтологічні аспекти, пов’язані з дотриманням лікарської таємниці, захистом права на життя, статусом мертвого тіла в медицині, деонтологічних підходів в онкології, психіатрії, геронтології;  взаємовідносин лікаря з хворими на життєво небезпечні інфекційні захворювання, сучасних підходів до вирішення деонтологічної проблеми права пацієнта на смерть  в  різних країнах Світу.

   1.2. Завдання деонтології в медицині:

• засвоєння основних теоретичних знань щодо ролі та місця медичної деонтології в структурі сучасних медичних дисциплін;
• формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим;
• вміння демонструвати володіння морально-деонтологічними прин­ципами медичного фахівця та застосовувати їх у конкретних професійних ситуаціях.

Структура навчальної дисципліни

1. Структура навчальної дисципліни за вибором

«Деонтологія в медицині»

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни «Основи надання допомоги при невідкладних станах» (дисципліна за вибором)  складений відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності  228 «Педіатрія» освітньої програми  магістра педіатрії.

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Проблема надання невідкладної допомоги в складних сучасних умовах, коли стрімко зростає кількість катастроф, військових конфліктів, що супроводжуються різноманітними пошкодженнями: опіками, травмами, отруєннями, відноситься до надзвичайно актуальних завдань сучасного суспільства. Характерною особливістю сучасного світу є посилення психоемоційних навантажень внаслідок напруженого ритму  життя,  збільшення кількість випадків появи екстремальної стресової патології, зокрема інфаркту міокарда, розладів  дихання, ритму і  провідності серця. Своєчасне та правильне надання першої медичної допомоги дає змогу швидко зорієнтуватись у складній ситуації, не допустити втрати часу, здійснити певний об´єм необхідних заходів, що сприятимуть збереженню життя людини.

Дисципліна за вибором «Основи надання допомоги при невідкладних станах» відповідно до навчального плану  вивчається на першому курсі та спирається на знання базових дисциплін: медичної біології, медичної та біологічної фізики, анатомії людини. У навчальному процесі для вивчення основ надання допомоги при невідкладних станах широко застосовуються затверджені МОЗ України алгоритми, протоколи з надання невідкладної допомоги.

«Основи надання допомоги при невідкладних станах» є вибірковою дисципліною для студентів спеціальності 228 «Педіатрія».

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни
   • Метою викладання навчальної дисципліни «Основи надання допомоги при невідкладних станах» є засвоєння базових теоретичних положень долікарської допомоги, оволодіння практичними навичками надання невідкладної медичної допомоги потерпілим на місці події та по дорозі до лікарні, формування у студента основ клінічного мислення і набуття подальших професійних навичок із дотриманням принципів медичної етики та деонтології.

Навчальна дисципліна «Основи надання допомоги при невідкладних станах» має своїм завданням оволодіння знаннями, вміннями, навичками щодо забезпечення повного своєчасного проведення серцево-легеневої реанімації, правильному наданню невідкладної допомоги при ушкодженні деякими факторами зовнішнього середовища, отруєннях, укусах тварин, хворих на сказ, отруйних змій, комах, болях в грудній клітці, животі, допомога хворим із судомним синдромом та при нападі задишки із метою збереження їм життя.

Це завдання конкретизується шляхом вирішення в процесі навчання окремих задач, з відпрацюванням та засвоєнням алгоритмів виконання різних медичних маніпуляцій та прийомів реанімації.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни за вибором «Основи надання допомоги при невідкладних станах» є:

• Оволодіння студентом теоретичними знаннями, необхідними для надання невідкладної допомоги.
• Оволодіння практичними прийомами і методами надання першої медичної допомоги у випадку невідкладних станів.
• Формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим.

2. Структура та зміст навчальної дисципліни за вибором «Основи надання допомоги при невідкладних станах»

Структура навчальної дисципліни.

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни за вибором «Перша медична допомога» складений відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності  228 «Педіатрія» освітньої програми  магістра педіатрії.

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Проблема надання невідкладної допомоги в складних сучасних умовах, коли стрімко зростає кількість катастроф, військових конфліктів, що супроводжуються різноманітними пошкодженнями: опіками, травмами, отруєннями, відноситься до надзвичайно актуальних завдань сучасного суспільства. Характерною особливістю сучасного світу є посилення психоемоційних навантажень внаслідок напруженого ритму  життя,  збільшення кількість випадків появи екстремальної стресової патології, зокрема інфаркту міокарда, розладів  дихання, ритму і  провідності серця. Своєчасне та правильне надання першої медичної допомоги дає змогу швидко зорієнтуватись у складній ситуації, не допустити втрати часу, здійснити певний об’єм необхідних заходів, що сприятимуть збереженню життя людини.

Вивчення навчальної дисципліни за вибором «Перша медична допомога» спирається на знання, здобуті студентами під час вивчення анатомії, біології, фізіології та інших базових дисциплін. Пояснення деяких тем є утруднене, оскільки вимагає більш глибокого розуміння студентами аспектів патогенезу багатьох захворювань, розуміння і швидкого аналізу та правильного трактування  симптомів та синдромів. Тому, у навчальному процесі для вивчення першої медичної допомоги студентам широко застосовують затверджені МОЗ України  алгоритми, протоколи з надання невідкладної допомоги.

«Перша медична допомога» є вибірковою дисципліною для студентів спеціальності 228 «Педіатрія».

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1.Метою викладання навчальної дисципліни за вибором «Перша медична допомога» є засвоєння базових теоретичних положень долікарської допомоги, оволодіння практичними навичками надання невідкладної медичної допомоги потерпілим на місці події та по дорозі до лікарні, формування у студента основ клінічного мислення і набуття подальших професійних навичок із дотриманням принципів медичної етики та деонтології.

Вивчення першої медичної допомоги  має своїм завданням оволодіння знаннями, вміннями, навичками щодо забезпечення повного своєчасного проведення серцево-легеневої реанімації, правильному наданню невідкладної допомоги при ушкодженні деякими факторами зовнішнього середовища, отруєннях, укусах тварин, хворих на сказ, отруйних змій, комах, болях в грудній клітці, животі, допомога хворим із судомним синдромом та при нападі задишки із метою збереження їм життя.

Це завдання конкретизується шляхом вирішення в процесі навчання окремих задач, з відпрацюванням та засвоєнням алгоритмів виконання різних медичних маніпуляцій та прийомів реанімації.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Перша медична допомога» є:

• Оволодіння студентом теоретичними знаннями, необхідними для надання невідкладної допомоги.
• Оволодіння практичними прийомами і методами надання першої медичної допомоги у випадку невідкладних станів.
• Формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим.

Структура навчальної дисципліни за вибором

«Перша медична допомога»

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни за вибором «Виробнича практика: Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару» складений відповідно до Стандарту вищої освіти України другого (магістерського) рівня галузі знань 22«Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія», освітньої програми магістра педіатрії.

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Виробнича практика: Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару є клінічною дисципліною, під час вивчення якої відбувається формування морально-етичних основ подальшої професійної поведінки. Навчальна дисципліна «Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару» передбачає вивчення гігієнічних, профілактичних та лікувальних заходів, які входять до компетенції молодшого медичного персоналу і застосовуються для створення комфортних умов перебування хворого у медичному закладі, сприяють якнайшвидшому одужанню пацієнта.

Засвоєння матеріалу базується на послідовному ознайомленні з особливостями реалізації вказаного обсягу дій у роботі терапевтичного відділення лікарні.

Відповідно до навчального плану, проходження практики «Догляд за хворими в умовах терапевтичного стаціонару» передбачене на 2-му курсі у липні місяці, після закінчення IV семестру, коли студентом набуті відповідні знання з основних базових дисциплін: медичної біології, медичної та біологічної фізики, анатомії людини, нормальної фізіології, біоорганічної та біологічної хімії, мікробіології, вірусології та імунології, з якими інтегрується програма виробничої практики. У свою чергу, догляд за хворими (практика) формує засади вивчення студентом подальших клінічних дисциплін – пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики педіатрії та загальної  хірургії, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами “по вертикалі” та формування умінь застосовувати знання з практики «догляд за хворими в умовах терапевтичного стаціонару» в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.

За час проходження практики закріплюються знання, отримані в процесі навчання, студенти залучаються до роботи в колективі. В процесі проходження практики окрім професійних навичок  студенти засвоюють також елементи організаційної роботи.

Навчальна дисципліна ««Виробнича практика: Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару»» є вибірковою для студентів спеціальності 228 «Педіатрія».

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

 1.1.Метою викладання навчальної дисципліни «Догляд за хворими в умовах терапевтичного   стаціонару (практика)» є опанування студентом основних прийомів професійної діяльності молодшої медичної сестри на основі глибокого знання та розуміння особливостей функціонування організму хворої людини із дотриманням принципів медичної етики та деонтології.

 1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Догляд за хворими (практика)» є:

• засвоєння основних теоретичних знань, необхідних для організації комфортних умов перебування хворого у стаціонарі та забезпечення необхідного догляду за ним на всіх етапах лікування;
• набуття основних практичних навичок з догляду за хворими в умовах стаціонару та вмінь визначати й оцінювати загальний стан пацієнта, основні параметри його життєдіяльності та правила забезпечення життєвих потреб організму;
• формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим.

Структура і обсяг навчальної дисципліни

1. Тематичний план та структура навчальної дисципліни за вибором ««Виробнича практика: Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару»

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни за вибором «Виробнича сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару» складений відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22«Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія», освітньої програми магістра педіатрії.

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (АНОТАЦІЯ)

Сестринська практика є клінічною дисципліною, під час вивчення якої відбувається формування морально-етичних основ подальшої професійної поведінки. Навчальна дисципліна «Сестринська практика» передбачає вивчення гігієнічних, профілактичних та лікувальних заходів, які входять до компетенції середнього медичного персоналу і застосовуються для створення комфортних умов перебування хворого у медичному закладі, сприяють якнайшвидшому одужанню пацієнта.

Засвоєння матеріалу базується на послідовному ознайомленні з особливостями реалізації вказаного обсягу дій у роботі терапевтичного відділення лікарні.

Навчальна дисципліна «Виробнича сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару» є вибірковою для студентів спеціальності 228 «Педіатрія».

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
   • Метою викладання навчальної дисципліни «Сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару» є набуття та удосконалення професійних навичок медичної сестри на основі глибокого знання та розуміння особливостей функціонування організму хворої людини з дотриманням принципів медичної етики та деонтології.
   • Основними завданнями вивчення дисципліни «Сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару» є:

• засвоєння основних теоретичних знань, необхідних для організації комфортних умов перебування хворого у стаціонарі та забезпечення необхідного догляду за ним на всіх етапах лікування;
• набуття основних практичних навичок та вмінь із заповнення документації, яка ведеться медичною сестрою в різних підрозділах терапевтичного стаціонару; проведення термометрії, вимірювання артеріального тиску, дослідження пульсу із внесенням даних до температурного листка; забору загального аналізу крові, аналізу крові на вміст цукру, на біохімічні та бактеріологічні дослідження; підготовки маніпуляційного столу до роботи; виконання підшкірних, внутрішньом’язових ін’єкцій; проведення внутрішньовенних струминних введень ліків; складаня і заповнення систем для внутрішньовенного краплинного введення ліків; проведення дезінфекції, передстерилізаційного очищення інструментарію; здійснення контролю якості передстерилізаційного очищення інструментарію на наявність крові та миючих засобів; проведення стерилізації інструментарію для багаторазового використання; підготовки хворого до проведення гастроскопії, ректороманоскопії, колоноскопії, ультразвукового дослідження органів черевної порожнини; застосування очисної, сифонної клізми; підговки хворого та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрограму; забору сечі для дослідження за Зимницьким, Аддіс–Каковським, Нечипоренком; підготовки хворого та обладнання для проведення дуодентального зондування; проведення промивання шлунка, взяття промивних вод на дослідження; підготовки зондів, катетерів, наконечників до маніпуляцій; записувати електрокардіограму та інтерпретувати отримані результати;накладати зігрівальний, холодний, лікувальний компрес; ставити банки, гірчичники; користуватися грілкою, міхуром з льодом; ставити п’явки; забезпечувати зручне положення у ліжку тяжкохворому; проводити профілактику пролежнів; змінювати натільну і постільну білизну; користуватися підкладним судном та сечоприймачем; здійснити годування тяжкохворих пацієнтів із суворим ліжковим режимом; здійснити найпростіші реанімаційні заходи: штучне дихання методом “із рота в рот” та “з рота в ніс”, непрямий масаж серця; надавати першу допомогу при отруєннях, тепловому і сонячному ударах, при утопленнях, при електротравмі;
• формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим.

1. Тематичний план та структура сестринської практики в терапевтичному відділенні стаціонару

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни за вибором «Раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині» написаний відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія» освітньої програми магістра педіатрії.

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Проблема стану здоров’я населення має прямий взаємозв’язок із харчуванням. Із погрішностями у харчуванні пов’язані порушення діяльності таких систем як, травна, серцево-судинна, сечовидільна тощо. Їжа це носій і джерело величезної кількості біологічно та фармакологічно активних речовин, потужний лікувальний та оздоровчий фактор. Ідеальним вважають харчування, яке забезпечує надходження поживних речовин до організму в кількостях, що відповідають його витратам. Предметом вивчення навчальної дисципліни «раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині» є комплекс теоретичних та практичних питань, спрямованих на засвоєння студентом основних принципів лікувального та профілактичного харчування.

«Раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині» вивчається студентами третього курсу під час п’ятого або шостого навчального семестру.

«Раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині» є вибірковою дисципліною для студентів спеціальності 228 «Педіатрія».

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1.Метою викладання навчальної дисципліни «раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині» є сформувати у студентів вміння і навички з організації системи харчування здорової та хворої людини на різних вікових етапах шляхом застосування сучасних наукових положень нутриціології та з організації харчування в лікувально-профілактичних, оздоровчих і навчальних установах, а також методів профілактики за допомогою спеціально підібраної дієти. Організацію раціонального харчування, основні функції їжі, правила оздоровчого та лікувального харчування, основні принципи збалансованого харчування, харчові отруєння, пов’язані з недоброякісною їжею, харчування здорової людини на різних вікових етапах.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині» є :

• Вміти розробляти практичні рекомендації щодо організації раціонального харчування різних груп населення.
• Оволодіти методикою проведення просвітницької та консультативної роботи серед населення з питань первинної та вторинної аліментарної профілактики захворювань.
• Організовувати лікувальне харчування, вміти розробляти практичні рекомендації щодо

раціонального харчування різних груп населення, оволодіти методикою проведення просвітницької та консультативної роботи серед населення з питань первинної та вторинної аліментарної профілактики захворювань.

1. Структура навчальної дисципліни за вибором «Раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині»

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни за вибором «Лікарська етика» написаний відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 221 «Стоматологія» освітньої програми магістра стоматології.

• Опис навчальної дисципліни (анотація)

Відповідно до навчального плану, дисципліна за вибором «Лікарська етика» може бути обрана студентом для вивчення на першому році навчання у І або IІ семестрі. Силабус курсу інтегрується з вивченням студентами  історії меди­цини, філософії, культурології та основ психології. У свою чергу, знан­ня основних деонтологічних принципів діяльності лікаря формує засади для наступного вивчення студентом усіх клінічних дис­циплін, закладає основи професійного спілкування з хво­рою людиною та визначає подальші професійні стосунки май­бутнього лікаря як під час навчання, так і при виконанні ним лікувальної, наукової, дослідницької та інших видів діяльності.

«Лікарська етика» є вибірковою дисципліною для студентів спеціальності 221 «Стоматологія».

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою навчальної дисципліни «Лікарська етика» є вивчення основних типів взаємовідносин між лікарем і пацієнтом,  вітчизняних та міжнародних нормативно-правових актів, які регламентують деонтологічні аспекти, пов’язані з дотриманням лікарської таємниці, захистом права на життя, статусом мертвого тіла в медицині, деонтологічних підходів в онкології, психіатрії, геронтології;  взаємовідносин лікаря з хворими на життєво небезпечні інфекційні захворювання, сучасних підходів до вирішення деонтологічної проблеми права пацієнта на смерть  у  різних країнах Світу.

     1.2. Завдання навчальної дисципліни «Лікарська етика»:

• засвоєння основних теоретичних знань щодо ролі та місця медичної етики та деонтології в структурі сучасних медичних дисциплін;
• формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим;
• вміння демонструвати володіння морально-деонтологічними прин­ципами медичного фахівця та застосовувати їх у конкретних професійних ситуаціях.

3. Структура навчальної дисципліни за вибором «Лікарська етика»

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни за вибором «Медична етика і деонтологія» складений відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 221 «Стоматологія» освітньої програми магістра стоматології.

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Відповідно до навчального плану, дисципліна за вибором «Медична етика і деонтологія» може бути обрана студентом для вивчення в IІІ або ІV семестрі, коли ним набуті відповідні знання з історії меди­цини, філософії, культурології та основ психології, з якими інтегрується програма курсу «Медична етика і деонтологія». У свою чергу, знан­ня основних деонтологічних принципів діяльності лікаря формує засади для наступного вивчення студентом усіх клінічних дис­циплін, закладає основи професійного спілкування з хво­рою людиною та визначає подальші професійні стосунки май­бутнього лікаря як під час навчання, так і при виконанні ним лікувальної, наукової, дослідницької та інших видів діяльності.

«Медична етика і деонтологія» є вибірковою навчальною дисципліною для студентів спеціальності 221 «Стоматологія».

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою навчальної дисципліни «Медична етика і деонтологія» є вивчення основних типів взаємовідносин між лікарем і пацієнтом,  вітчизняних та міжнародних нормативно-правових актів, які регламентують деонтологічні аспекти, пов’язані з дотриманням лікарської таємниці, захистом права на життя, статусом мертвого тіла в медицині, деонтологічних підходів в онкології, психіатрії, геронтології;  взаємовідносин лікаря з хворими на життєво небезпечні інфекційні захворювання, сучасних підходів до вирішення деонтологічної проблеми права пацієнта на смерть  у  різних країнах Світу.

     1.2. Завдання навчальної дисципліни «Медична етика і деонтологія»:

• засвоєння основних теоретичних знань щодо ролі та місця медичної етики та деонтології в структурі сучасних медичних дисциплін;
• формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим;
• вміння демонструвати володіння морально-деонтологічними прин­ципами медичного фахівця та застосовувати їх у конкретних професійних ситуаціях.

3. Структура навчальної дисципліни за вибором « Медична етика і деонтологія»

Детальніше

Силабус навчальної дисципліни за вибором «Основи надання допомоги при невідкладних станах» складений відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності   221 «Стоматологія» освітньої програми  магістра стоматології.

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Проблема надання невідкладної допомоги в складних сучасних умовах, коли стрімко зростає кількість катастроф, військових конфліктів, що супроводжуються різноманітними пошкодженнями: опіками, травмами, отруєннями, відноситься до надзвичайно актуальних завдань сучасного суспільства. Характерною особливістю сучасного світу є посилення психоемоційних навантажень внаслідок напруженого ритму  життя,  збільшення кількість випадків появи екстремальної стресової патології, зокрема інфаркту міокарда, розладів  дихання, ритму і  провідності серця. Своєчасне та правильне надання першої медичної допомоги дає змогу швидко зорієнтуватись у складній ситуації, не допустити втрати часу, здійснити певний об´єм необхідних заходів, що сприятимуть збереженню життя людини.

Вивчення дисципліни «Основи надання допомоги при невідкладних станах» (елективного курсу) спирається на знання, здобуті студентами під час вивчення анатомії, біології, фізіології та інших базових дисциплін. У зв´язку з викладанням основ надання допомоги при невідкладних станах у першому навчальному семестрі, пояснення деяких тем є утруднене, оскільки вимагає більш глибокого розуміння студентами аспектів патогенезу багатьох захворювань, розуміння і швидкого аналізу та правильного трактування  симптомів та синдромів. Тому, у навчальному процесі для вивчення основ надання допомоги при невідкладних станах широко застосовуються затверджені МОЗ України  алгоритми, протоколи з надання невідкладної допомоги.

«Основи надання допомоги при невідкладних станах» є вибірковою дисципліною для студентів спеціальності 221 «Стоматологія».

Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитно–трансферної системи.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1.Метою викладання навчальної дисципліни «Основи надання допомоги при невідкладних станах» є засвоєння базових теоретичних положень долікарської допомоги, оволодіння практичними навичками надання невідкладної медичної допомоги потерпілим на місці події та по дорозі  до лікарні, формування у студента основ клінічного мислення і набуття подальших професійних навичок із дотриманням принципів медичної етики та деонтології.

Вивчення основ надання допомоги при невідкладних станах має своїм завданням оволодіння знаннями, вміннями, навичками щодо забезпечення повного своєчасного проведення серцево-легеневої реанімації, правильному наданню невідкладної допомоги при ушкодженні деякими факторами зовнішнього середовища, отруєннях, укусах тварин, хворих на сказ, отруйних змій, комах, болях в грудній клітці, животі, допомога хворим із судомним синдромом та при нападі задишки із метою збереження їм життя.

Це завдання конкретизується шляхом вирішення в процесі навчання окремих задач, з відпрацюванням та засвоєнням алгоритмів виконання різних медичних маніпуляцій та прийомів реанімації.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни за вибором «Основи надання допомоги при невідкладних станах» є:

• Оволодіння студентом теоретичними знаннями, необхідними для надання невідкладної допомоги.
• Оволодіння практичними прийомами і методами надання першої медичної допомоги у випадку невідкладних станів.
• Формування у студентів морально-етичних та деонтологічних якостей при професійному спілкуванні з хворим.

1. Структура навчальної дисципліни за вибором «Основи надання допомоги при невідкладних станах»

Детальніше

[]

Розклад

[]

Навчальна дисципліна «Пропедевтика внутрішньої медицини» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина»

Види контролю (поточний і підсумковий).

Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану диференційований залік (VI семестр).

1. Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни.

Оцінювання поточної навчальної діяльності. Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки  за 4-ри бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальною програмою. Студент отримує оцінку з кожної теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності є стандартизованими і включають контроль теоретичної та практичної підготовки.

Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на кожному практичному занятті. Для контролю застосовуються наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, контроль виконання практичних навичок з методів обстеження хворого з подальшою інтерпретацією отриманих даних, аналіз результатів лабораторних та інструментальних досліджень.

Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Поточне оцінювання студентів з відповідних тем проводиться за 4-бальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) з подальшим перерахунком у багатобальну шкалу.

Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття та лекційний матеріал у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.

2. Форма підсумкового контролю успішності навчання – диференційований залік.
3. Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти:Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність за семестр для допуску до диференційованого заліку становить 120 балів.Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність за семестр для допуску до диференційованого заліку становить 72 бали.Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за традиційною шкалою під час вивчення дисципліни впродовж семестру, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:

   Х = (СА × 120)/ 5

                   Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються диференційованим заліком

   Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, оцінюється при підсумковому контролі.

   Диференційований залік з пропедевтики внутрішньої медицини – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з даної навчальної дисципліни за 5 і 6 семестри, що проводиться як контрольний захід. Студент вважається допущеним до диференційованого заліку, якщо він відвідав усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, виконав усі види робіт, передбачені силабусом з даної навчальної дисципліни та при її вивченні  набрав кількість балів, не меншу за мінімальну (72 бали).

   Диференційований залік проводиться на останніх  двох заняттях (19 і 20) у весняному (6) семестрі  відповідно до розкладу. Форма проведення диференційованого заліку є стандартизованою і включає контроль теоретичної та практичної підготовки.

   Зміст і структура екзаменаційного білету.

   В екзаменаційному білеті передбачена тематика дисципліни за осінній (5) та весняний (6) семестри (семіотика і синдромологія).

   Форма екзаменаційної роботи – письмова.

   Контроль теоретичної і практичної підготовки полягає у відповіді на 50 питань тестового контролю елементарного рівня, кожне питання якого оцінюється в 1 бал, та усної  відповіді на 3 питання екзаменаційного білету. 1 питання білету включає демонстрацію виконання практичної навички (огляд, пальпація, перкусія, аускультація систем органів). 1 питання – інтерпретація лабораторного аналізу або даних інструментального обстеження (ЕКГ, інтрагастральна рН-метрія тощо). 1 питання – опис одного з синдромів.

   Оцінювання кожного питання білету:

   10 балів – відповідь без помилок

   5 балів – відповідь з несуттєвими помилками

   0 балів – відповідь неправильна і не зараховується.

    

   Таким чином, максимальна кількість балів, яку студент може отримати за диференційований залік, складає:

   (1 х 50) + (3 х 10) = 50 + 30 = 80

   Мінімальна кількість балів при складанні диференційованого заліку – 50.

    

   Бали з дисципліни незалежно конвертуються як в шкалу ECTS, так і в 4-бальну шкалу. Бали шкали ECTS у 4-бальну шкалу не конвертуються і навпаки.

   Бали студентів, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни ранжуються за шкалою ECTS таким чином:

   Таблиця 3

   Оцінка ECTS	Статистичний показник
   А	Найкращі 10 % студентів
   В	Наступні 25 % студентів
   С	Наступні 30 % студентів
   D	Наступні 25 % студентів
   E	Останні 10 % студентів

   Бали з дисципліни для студентів, які виконали всі види завдань, передбачених навчальним планом відповідно до  навчальної дисципліни, конвертуються у традиційну 4-бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:

   Таблиця 4

   Бали з дисципліни	Оцінка за 4-ри бальною шкалою
   Від 170 до 200 балів	5
   Від 140 до 169 балів	4
   Від 139 балів до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент	3
   Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент	2

   Оцінка ECTS у традиційну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні. Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів перевіряється статистичними методами (коефіцієнт кореляції між оцінкою ECTS та оцінкою за національною шкалою).

   Детальніше

Навчальна дисципліна за вибором «Раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина»

Критерії оцінювання:

10. Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни.

              10.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Контроль основного етапу заняття оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів за результатами роботи студентів з пацієнтами по розробці структурованих письмових раціональних харчових інтервенцій при різних захворюваннях  внутрішніх органів (відповідно до теми заняття).

На заключному етапі заняття проводиться підсумок роботи студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються.  Перерахунок оцінок з багатобальної шкали у 4-бальну здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».

Студент отримує оцінку з кожної теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності є стандартизованими і включають контроль теоретичної та практичної підготовки (робота студентів у терапевтичних відділеннях стаціонару з метою відпрацювання практичних навичок з призначення лікувального харчування).

Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на кожному практичному занятті. Застосовуються наступні засоби оцінки рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести для контролю початкового та кінцевого рівнів знань, структуроване письмове складання студентами  дієтичних рекомендацій при захворюваннях органів кровообігу, травної, сечовидільної, ендокринної, кістково-суглобової , кровотворної  систем та практичних рекомендацій щодо організації раціонального харчування різних груп населення,  правил ведення щоденника харчування.

             Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття та лекційний матеріал у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.

11. Форма підсумкового контролю успішності навчання (залік)

Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного матеріалу з дисципліни є залік, який виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою: «зараховано» або «незараховано».

Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється при підсумковому контролі.

Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених силабусом дисципліни.

До підсумкового контролю допускаються студенти:

• які виконали всі види робіт, завдань, передбачених навчальним планом за семестр

відповідно до навчальної дисципліни;

• відвідали всі заняття, передбачені навчальним планом;
• відпрацювали пропущені заняття;
• набрали за поточну успішність кількість балів, не меншу за мінімальну.

Для студентів, яку пропустили навчальні заняття дозволяється із дозволу деканату відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну в межах семестру. Залік проводиться після закінчення вивчення дисципліни (на останньому занятті).

Залік виставляють викладачі, які проводили практичні та інші заняття в академічній групі. Залік отримують студенти, якщо середній бал з оцінок за поточну успішність впродовж семестру становить не менше «3» (120 балів за 200-бальною шкалою).

Детальніше

Навчальна дисципліна за вибором «Виробнича сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару»  другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина»

Поточний контроль та оцінювання поточної навчальної діяльності

 (верифікація результатів роботи студента на практиці)

Поточний контроль проводить безпосередній керівник практики від бази практики (медична сестра)

7. Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – диференційований залік

До підсумкового контролю (диференційного заліку) допускаються студенти, які виконали всі види завдань, передбачених навчальним планом відповідно до  навчальної дисципліни за вибором «Виробнича сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару», мають належно оформлені звітні документи – щоденник з практики (додаток 1), позитивну характеристику загального керівника від бази практики (додаток 2) та отримали за виконання практичних навичок не менше, ніж 72 бали.

Підсумковий контроль, відповідно до вимог силабуса практики, студенти складають в останній день практики комісії, до складу якої входять керівники практики від Університету і, за можливості, від баз практики.

Детальніше

Навчальна дисципліна за вибором «Виробнича практика: Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина»

6. Поточний контроль та оцінювання поточної навчальної діяльності

(верифікація результатів роботи студента на практиці)

Поточний контроль проводить безпосередній керівник практики від бази практики (медична сестра)

7. Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – диференційований залік

До підсумкового контролю (диференційного заліку) допускаються студенти, які виконали всі види завдань, передбачених навчальним планом відповідно до  навчальної дисципліни за вибором ««Виробнича практика: Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару», мають належно оформлені звітні документи – щоденник з практики (додаток 1), позитивну характеристику загального керівника від бази практики (додаток 2) та отримали за виконання практичних навичок не менше, ніж 72 бали.

Підсумковий контроль, відповідно до вимог силабуса практики, студенти складають в останній день практики комісії, до складу якої входять керівники практики від Університету і, за можливості, від баз практики.

Детальніше

Навчальна дисципліна «Перша медична допомога» (дисципліна за вибором)  другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності    222 «Медицина»

Види контролю (поточний і підсумковий).

Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – залік.

Критерії оцінювання: контрольні заходи включають поточний і підсумковий семестровий контроль у вигляді заліку.

Самостійна робота студентів, окрім традиційної передаудиторної підготовки з теоретичних питань, включає роботу над тематикою, яка не охоплена практичними заняттями.

10. Поточний контроль

здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни. Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті.  При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

• Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок та оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.

На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за виконання практичного завдання + бали, отримані за задачі.

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки  за 4-ри бальною шкалою. Перерахунок оцінок з багатобальної шкали у 4-ри бальну здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».

            Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

            Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

           Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

           Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.

11. Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – залік
12. Детальніше

Навчальна дисципліна  (дисципліна за вибором)  «Основи надання допомоги при невідкладних станах»  другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності   222 «Медицина»

10. Поточний контроль

Здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни. Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті.  При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

• Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок та оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.

На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за виконання практичного завдання + бали, отримані за задачі.

Перерахунок оцінок з багатобальної шкали у 4-ри бальну здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».

             Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки  за 4-ри бальною шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені силабусом.

            Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

            Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

           Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

         Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.

11. Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – залік

            Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни є залік, який  полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним навчального плану з дисципліни, виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано».

              Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених силабусом дисципліни.

До підсумкового контролю допускаються студенти:

• які виконали всі види робіт, завдань, передбачених навчальним планом

відповідно до навчальної дисципліни;

• відвідали всі заняття, передбачені навчальним планом;
• відпрацювали пропущені заняття;
• набрали за поточну успішність кількість балів, не меншу за мінімальну.

Для студентів, які пропустили навчальні заняття, допускаються  з дозволу деканату відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну в межах семестру. Залік проводиться після закінчення вивчення дисципліни (на останньому занятті).

Залік виставляють викладачі, які проводили практичні та інші заняття в академічній групі. Залік отримують студенти, якщо середній бал з оцінок за поточну успішність впродовж семестру становить не менше «3» (120 балів за 200-бальною шкалою).

Запис вноситься у залікову книжку студента та заліково-екзаменаційну відомість.

Детальніше

Навчальна дисципліна за вибором «Деонтологія в медицині» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 222 «Медицина»

Критерії оцінювання: контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль у вигляді заліку.

 Види контролю (поточний контроль практичних занять).

10. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни.

 10.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки вміння студента розв’язувати типові ситуаційні задачі. Опитування оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.

На заключному етапі заняття проводиться підсумок роботи студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються.

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки  за 4-ри бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені силабусом. Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка незадовільно».

Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

       Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

       Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

      Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.

11. Форма підсумкового контролю успішності навчання (залік)

        Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного матеріалу з дисципліни є залік, який виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою: «зараховано» або «незараховано».

Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань відповідно до переліків, визначених силабусом дисципліни.

Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, оцінюється при підсумковому контролі.

До підсумкового контролю допускаються студенти:

• які виконали всі види робіт, завдань, передбачених навчальним планом за семестр відповідно до  навчальної дисципліни;
•  відвідали всі заняття, передбачені навчальним планом;
• відпрацювали пропущені заняття;
• набрали за поточну успішність кількість балів, не меншу за мінімальну.

Для студентів, які пропустили навчальні заняття, надається можливість за дозволом деканату відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну в межах семестру. Залік проводиться після закінчення вивчення дисципліни (на останньому занятті).

Залік виставляють викладачі, які проводили практичні та інші заняття в академічній групі. Залік отримують студенти, якщо середній бал з оцінок за поточну успішність впродовж семестру становить не менше «3» (120 балів за 200-бальною шкалою).

Запис вноситься у залікову книжку студента та заліково-екзаменаційну відомість.

Детальніше

Навчальна дисципліна «Пропедевтика внутрішньої медицини» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія»

Види контролю (поточний і підсумковий).

Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану диференційований залік (VI семестр).

1. Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни.

Оцінювання поточної навчальної діяльності. Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки  за 4-ри бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальною програмою. Студент отримує оцінку з кожної теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності є стандартизованими і включають контроль теоретичної та практичної підготовки.

Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на кожному практичному занятті. Для контролю застосовуються наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, контроль виконання практичних навичок з методів обстеження хворого з подальшою інтерпретацією отриманих даних, аналіз результатів лабораторних та інструментальних досліджень.

Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Поточне оцінювання студентів з відповідних тем проводиться за 4-бальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) з подальшим перерахунком у багатобальну шкалу.

Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття та лекційний матеріал у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.

2. Форма підсумкового контролю успішності навчання – диференційований залік.
3. Детальніше

Навчальна дисципліна за вибором «Раціональне харчування та дієтотерапія у внутрішній медицині»  другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія»

Види контролю (поточний контроль практичних занять).

Критерії оцінювання:

10. Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни.

              10.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Контроль основного етапу заняття оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів за результатами роботи студентів з пацієнтами по розробці структурованих письмових раціональних харчових інтервенцій при різних захворюваннях  внутрішніх органів (відповідно до теми заняття).

На заключному етапі заняття проводиться підсумок роботи студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються.  Перерахунок оцінок з багатобальної шкали у 4-бальну здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».

Студент отримує оцінку з кожної теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності є стандартизованими і включають контроль теоретичної та практичної підготовки (робота студентів у терапевтичних відділеннях стаціонару з метою відпрацювання практичних навичок з призначення лікувального харчування).

Детальніше

Навчальна дисципліна за вибором «Виробнича сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару» другого (магістерського) рівня галузі знань 22«Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія»

6. Поточний контроль та оцінювання поточної навчальної діяльності

(верифікація результатів роботи студента на практиці)

Поточний контроль проводить безпосередній керівник практики від бази практики (медична сестра)

7. Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – диференційований залік

До підсумкового контролю (диференційного заліку) допускаються студенти, які виконали всі види завдань, передбачених навчальним планом відповідно до  навчальної дисципліни за вибором «Виробнича сестринська практика в терапевтичному відділенні стаціонару», мають належно оформлені звітні документи – щоденник з практики (додаток 1), позитивну характеристику загального керівника від бази практики (додаток 2) та отримали за виконання практичних навичок не менше, ніж 72 бали.

Підсумковий контроль, відповідно до вимог силабуса практики, студенти складають в останній день практики комісії, до складу якої входять керівники практики від Університету і, за можливості, від баз практики.

Детальніше

Навчальна дисципліна за вибором «Виробнича практика: Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару» другого (магістерського) рівня галузі знань 22«Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія»

6. Поточний контроль та оцінювання поточної навчальної діяльності (верифікація результатів роботи студента на практиці)

Поточний контроль проводить безпосередній керівник практики від бази практики (медична сестра)

7. Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – диференційований залік

До підсумкового контролю (диференційного заліку) допускаються студенти, які виконали всі види завдань, передбачених навчальним планом відповідно до  навчальної дисципліни за вибором ««Виробнича практика: Догляд за хворими в терапевтичному відділенні стаціонару», мають належно оформлені звітні документи – щоденник з практики (додаток 1), позитивну характеристику загального керівника від бази практики (додаток 2) та отримали за виконання практичних навичок не менше, ніж 72 бали.

Підсумковий контроль, відповідно до вимог силабуса практики, студенти складають в останній день практики комісії, до складу якої входять керівники практики від Університету і, за можливості, від баз практики.

Детальніше

Навчальна дисципліна за вибором «Перша медична допомога»  другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності  228 «Педіатрія»

Критерії оцінювання:

контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль у вигляді заліку.

10. Поточний контроль

Здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни. Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті.  При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

• Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок та оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.

На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за виконання практичного завдання + бали, отримані за задачі.

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки  за 4-ри бальною шкалою. Перерахунок оцінок з багатобальної шкали у 4-ри бальну здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».

            Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

            Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

           Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

         Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.

11. Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану – залік

            Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни є залік, який  полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів виконання ним навчального плану з дисципліни, виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано».

Детальніше

Навчальна дисципліна «Основи надання допомоги при невідкладних станах» (дисципліна за вибором)   другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності  228 «Педіатрія

Критерії оцінювання:

контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль у вигляді заліку.

10. Поточний контроль

Здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни. Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті.  При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

• Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок та оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.

На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за виконання практичного завдання + бали, отримані за задачі.

Перерахунок оцінок з багатобальної шкали у 4-ри бальну здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».

Детальніше

Навчальна дисципліна  за вибором «Деонтологія в медицині»  другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 228 «Педіатрія»

Критерії оцінювання: контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль у вигляді заліку.

 Види контролю (поточний контроль практичних занять).

10. Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни.

10.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки вміння студента розв’язувати типові ситуаційні задачі. Опитування оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.

На заключному етапі заняття проводиться підсумок роботи студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються.

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки  за 4-ри бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені силабусом. Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка незадовільно».

Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

       Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

       Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

      Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.

11. Форма підсумкового контролю успішності навчання (залік)

        Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного матеріалу з дисципліни є залік, який виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою: «зараховано» або «незараховано».

Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань відповідно до переліків, визначених силабусом дисципліни.

Детальніше

Навчальна дисципліна «Пропедевтика внутрішньої медицини» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 221 «Стоматологія»

• Критерії оцінювання:
• контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль у вигляді заліку.

10. Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті.  При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

• Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок та оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.

На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за виконання практичного завдання (навички)+ бали, отримані за задачі.

Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка незадовільно».

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки  за 4-ри бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені силабусом. Студент отримує оцінку з кожної теми.

Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.

• Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни є залік, який виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано».

Самостійна робота студента – одна  з організаційних форм навчання, що регламентується навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Видами самостійної роботи студентів є: підготовка до практичних занять, пошук та вивчення додаткової літератури і написання доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях.

Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Детальніше

Навчальна дисципліна за вибором «Основи надання допомоги при невідкладних станах» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності   221 «Стоматологія»

Критерії оцінювання:

контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль у вигляді заліку.

10. Поточний контроль

Здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначена силабусом дисципліни. Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті.  При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

• Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок та оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.

На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за виконання практичного завдання + бали, отримані за задачі.

Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка незадовільно».

             Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки  за 4-ри бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальним планом відповідно до  навчальної дисципліни. Студент отримує оцінку з кожної теми.

            Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

            Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

           Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

        Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.

• Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни є залік, який виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано».

              Самостійна робота студента – одна  з організаційних форм навчання, що регламентується навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Видами самостійної роботи студентів є: підготовка до практичних занять, пошук та вивчення додаткової літератури і написання доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях.

Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених силабусом дисципліни.

Детальніше

Навчальна дисципліна за вибором «Медична етика і деонтологія» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 221 «Стоматологія»

Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу.

Форми проведення поточного контролю:

– Тестові завдання

– Ситуаційні задачі

– Усна відповідь

– Письмова відповідь

10.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки вміння студента розв’язувати типові ситуаційні задачі. Опитування оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.

На заключному етапі заняття проводиться підсумок роботи студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за опитування + бали, отримані за задачі.

Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».

Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки  за 4-ри бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальним планом відповідно до  навчальної дисципліни. Студент отримує оцінку з кожної теми.

Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.

Підсумковим контролем засвоєння студентом матеріалу з дисципліни є залік, який виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано».

Самостійна робота студента – одна  з організаційних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Видами самостійної роботи студентів є: підготовка до практичних занять, пошук та вивчення додаткової літератури і написання доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях.

Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених силабусом дисципліни.

Детальніше

Навчальна дисципліна за вибором «Лікарська етика» другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 221 «Стоматологія»

Методи контролю

Для реалізації вищезазначеної методики організації практичних занять на першому занятті кожному студенту надається докладний план роботи впродовж періоду вивчення дисципліни, а також забезпечуються умови для його виконання.

Цей план включає:

• перелік теоретичних знань з дисципліни, що має засвоїти студент;
• робочий зошит для самостійної роботи студента (СРС) при підготовці до практичних занять.

Методи і форми контролю та оцінювання успішності студентів з дисципліни здійснюються відповідно до вимог силабуса та Інструкції щодо оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (лист МОЗ України №08.01-47/10395 від15.04.2014).

При оцінюванні знань студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестування (письмове), структуровані письмові роботи.

10. Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу.

Форми проведення поточного контролю:

– Тестові завдання

– Ситуаційні задачі

– Усна відповідь

– Письмова відповідь

10.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки вміння студента розв’язувати типові ситуаційні задачі. Опитування оцінюється у 12, 8, 4, 0 балів.

На заключному етапі заняття проводиться підсумок роботи студента, дається завдання на виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали додаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за опитування + бали, отримані за задачі. Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином: 18 –22 бали – оцінка «відмінно», 14–17 балів – оцінка «добре», 10 – 13 балів – оцінка «задовільно», 0–9 балів – оцінка «незадовільно».

 Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальним планом відповідно до  навчальної дисципліни. Студент отримує оцінку з кожної теми.

Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами: дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки.

Підсумковим контролем засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни є залік, який виставляється за результатами поточного контролю та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано».

Самостійна робота студента – одна  з організаційних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Видами самостійної роботи студентів є: підготовка до практичних занять, пошук та вивчення додаткової літератури і написання доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях.

Оцінка за залік визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених силабусом дисципліни.

Детальніше

Лікувально-консультативна робота

НАУКОВА РОБОТА

Відповідальний співробітник – Абрагамович Христина Ярославівна, кандидат медичних
наук, доцент, доцент кафедри пропедевтика внутрішньої медицини
Номер телефону (робочий): +38067 548 60 87
Електронна пошта (робоча): khrystynaabrahamovych@gmail.com
1) Основні напрямки наукової роботи.
Поточна ініціативна тема науково-дослідної роботи (НДР): «Прогнозування розвитку
синтропічних ускладнень та їх профілактика», 2021-2025 рр., 0120U105733
НДР за останні 5 років:
«Характеристика гормональних зрушень та ліпідного обміну при хронічній ІХС та ЦД ІІ-го
типу, різних стадій, як приклад синтропії» – 2021р.;
«Корекція гормональних і ліпідних зрушень при цукровому діабеті, декомпенсованому
ступені, телмісартаном» – 2022р.;
«Особливості параметрів ліпідного метаболізму за наявності синтропічної патології ІХС та ЦД
2 типу на ґрунті МС» – 2023р.,
«Порівняльний аналіз параметрів вуглеводного та ліпідного обміну, гормонального статусу,
даних ультрасонографії серця у пацієнтів з симптоматичною ІХС та ЦД 2 типу» – 2024р.
Видавнича діяльність.
Статті у міжнародних фахових виданнях, що входять до наукометричних баз даних
Scopus/Web of Science:
1) Luitgaarden IAT, Schrieks IC, et al. On behalf of the EUROASPIRE V investigators group
Bazylevych A, Bazylevych M, Kaminska K. Alcohol consumption patterns across Europe
and adherence to the European guidelines in coronary patients: Findings from the ESC-
EORP EUROASPIRE V survey. Atherosclerosis. 2020Nov;01(313):P35-42. (SCOPUS, IF –
8) https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2020.09.009
2) Bochar OM., Sklyarova HY, Abrahamovych KY., Hromnats'ka NM., Bochar VT., Sklyarov
EY.METABOLIC SYNDROME, OVERWEIGHT, HYPERLEPTINEMIA IN CHILDREN
AND ADULTS. Wiadomości Lekarskie. 2021 FEBRUARY;V (LXXIV, ISSUE 2): P. 313-
316 (Scopus – IF 0,5) https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33813493/
3) Kolomiytsev V, Terletskiy O, Bufan M, Lukavetskiy O. Efficacy of evaluation of micro
RNA-122 and micro RNA-21 levels in the role of biomarkers of oligosymptomatic
choledocholithiasis in patients with acute calculous cholecystitis. POLSKI MERKURIUSZ
LEKARSKI. Pol Med J, 2021; XLIX (290); Р. 391–393 (Scopus – IF 0,5)
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33895755/
4) Urbanovych A, Kryvko O. 2021. The Effect of Antidiabetic Drugs on the Musculoskeletal
System in Women. Romanian Journal of Diabetes, Nutrition and Metabolic Diseases. 2021.
Vol. 28 (2). P. 223-26. (Scopus – IF 0,18)
http://www.rjdnmd.org/index.php/RJDNMD/article/view/956.
5) O. Barna, P. Lohoida, Y. Holovchenko, A. Bazylevych, et.al A randomized, double-blind,
placebocontrolled, multicenter study assessing the efcacy of magnesium oxide monohydrate
in the treatment of nocturnal leg cramps. Nutr J 2021, N 20; 90.
https://doi.org/10.1186/s12937-021-00747-9 (SCOPUS IF – 4.344)
6) P. Vynckier, G. Ferrannini, L. Rydén, P. Jankowski, A. Bazylevych, et.al the
EUROASPIRE V Investigators group (566). Gender gap in risk factor control of coronary
patients far from closing: results from the European Society of Cardiology EUROASPIRE V
registry. European Journal of Preventive Cardiology, Volume 29, Issue 2, January 2022,
Pages 344–351 https://doi.org/10.1093/eurjpc/zwaa144 (SCOPUS IF – 8.526)
7) Urbanovych A, Kryvko O. The effect of anti-diabetic drugs on the musculoskeletai system
in women. Rom J Diabetes Nutr Metab Dis. 2021. Vol. 28. P. 223-226. (SCOPUS IF 0,51)
8) Dual endothelin antagonist aprocitentan for resistant hypertension (PRECISION): a
multicentre, blinded, randomised, parallel-group, phase 3 trial /Markus P Schlaich , Marc

Bellet , Michael A Weber , Parisa Danaietash , George L Bakris , John M Flack , Roland F
Dreier , Mouna Sassi-Sayadi , Lloyd P Haskell , Krzysztof Narkiewicz , Ji-Guang Wang ,
PRECISION investigators// Lancet. 3.12.2022, P. 1927-1937. doi: 10.1016/S0140-
6736(22)02034-7. SCOPUS, IF 168,9
https://www.thelancet.com/journals/lancet/issue/vol400no10367/PIIS0140-6736(22)X0050
9) Diakunchak Y. Leadership and resilience: a viewpoint of Ukrainian doctors / Yaroslav
Diakunchak, Andrii Bazylevych, Olesya Vynnyk, Rustam Zhurayev // BMJ Leader
2023;0:1–3. doi:10.1136/leader-2023-00076 SCOPUS, IF 2,09
10) Дроник І.С., Дутка Р.Я., Чмир Н.В., Пшик Р.С., Фаліон Р.І. Зміни рівня кортизолу під
впливом фізичного навантаження у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та у
практично здорових осіб. International Journal of Endocrinology. 2023. Вип. 3, т. 19. С.
200-205. SCOPUS.
11) Bochar OM, Sklyarova HY, Faynyk AF, Bochar VT, Kuzminov YB, Bazylevych AY The
effect of therapy with olmesartan or telmisartan in patients with arterial hypertension
combined with obesity. Wiadomości Lekarskie, 2020; 73(2). – Р. 321-324 DOI:
10.36740/WLek202002122 (IF 5,0)
12) Kotseva K, De Backer G, De Bacquer D, Rydén L, Hoes A, Bazylevych AY [et al.] Primary
prevention efforts are poorly developed in people at high cardiovascular risk: A report from
the European Society of Cardiology EURObservational Research Programme
EUROASPIRE V survey in 16 European countries. Eur J Prev Cardiol. 2020 Mar: DOI
:10.1177/2047487320908698
13) Ferrannini G, de Bacquer D, De Backer G, Bazylevych M, Kaminska K. Screening for
Glucose Perturbations and Risk Factor Management in Dysglycemic Patients With Coronary
Artery Disease – A Persistent Challenge in Need of Substantial Improvement: A Report From
ESC EORP EUROASPIRE V. Diabetes Care 2020 Apr; 43(4): P. 726-733.
https://doi.org/10.2337/dc19-2165
14) Anna V. Chetaikina, Helena Ye Sklyarova, Iryna V. Shalko, Roman Ya, Dutka. Clinical
aspects of gastropathy development in patients with chronic obstructive pulmonary disease.
Widomości Lekarskie 2018. Tom 71, nr 3 cz.II. P. 627 SCOPUS Impact Factor 5
15) De Backer G, Jankowski P, Kotseva K, Mirrakhimov E, Reiner Z, Rydén L, Tokgözoğlu L,
Wood D, De Bacquer D, EUROASPIRE V collaborators, A, Bazylevych, M, Bazylevych, K.
Kaminska (566) et al. Management of dyslipidaemia in patients with coronary heart disease:
Results from the ESC-EORP EUROASPIRE V survey in 27 countries. Atherosclerosis. 2019
Apr 24; 285: P.135-146. doi:10.1016/j.atherosclerosis.2019.03.014. SCOPUS
Impact Factor 4.255 (2018);
16) Коломийцев В.И., Терлецкий О.М., Буфан М.М. Анализ диагностических критериев
малосимптомного холедохолитиаза у пациентов с острым калькульозным
холециститом. Новости хирургии, 2019. Том 27, 4/2019. С. 394-401. SCOPUS
Impact Factor 0,5
17) Oleg M. Terletskiy, Vasyl L.Kolomiytsev, Oleksiy V.Lukavetskiy, Mariya M. Bufan.
Perspective for evaluation of microrna in plasma and bile for differential diagnosis of
obstructive biliary tract disease. Widomości Lekarskie 2019. Tom LXXII, nr 7. P. 1403-1407
SCOPUS Impact Factor 5
Монографії, підручники та посібники:
1. Методично-навчальний посібник з з дисципліни за вибором «Перша допомога і елементи
медсестринства» для студентів І курсу медичних факультетів вищих навчальних закладів
ІІІ-ІV рівнів акредитації (за ред. проф. Дутки Р.Я.) (електронний варіант) /Бевз О.В,
Ющик Л.В., Новосад А.Б., Гайдук А.Б., Івасівка Р.С. – Львів. – 2023. – 84 с.
2. Актуальні питання раціонального харчування: Навчальний посібник тестового контролю
знань для слухачів ФПДО медико-профілактичного напряму / Лотоцька-Дудик У.Б.,
Брейдак О.А., Крупка Н.О., Матущак О.М., Львів, 2023, 78 с.
3. “Пропедевтика внутрішньої медицини: підручник (ІІІ—ІV р. а.) / Ю.І. Децик, О.Г.
Яворський, Є.М. Нейко, Р.Я.Дутка та ін. — 5-е видання”. – Львів. – 2018. – 564 с.
Статті у фахових журналах:

1. Svitlyk, H. V., Chmyr, N. V., Harbar, M. O., Kovalchuk, R. A., Myhovych, M. V., Bahan, U.
R., & Svitlyk, Y. O. (2023). Хронічний коронарний синдром: менеджмент пацієнтів (згідно
з Настановою Європейського товариства кардіологів від 2019 року). Практикуючий лікар,
(1), 27-37.
2. Fedechko, M. Y., Halkevych, M. P., Chmyr, N. V. (2023). Основні положення
рекомендацій ESC з проблем кардіоонкології (2022) Частина 1. Стратифікація ризику
ССЗ і профілактика ускладнень протипухлинної терапії. Практикуючий лікар, (1), 38-44.
3. І.С.Дроник, Р.Я.Дутка, Р.С.Пшик, Н.В.Чмир, С.С.Рогуля. Корекція антиоксидантної
системи в осіб з артеріальною гіпертензією на фоні дозованого фізичного навантаження.
Буковинський медичний вісник. 2023; 27, №2(106), 28-35.
4. Абрагамович, Х., Курбан, М., Чмир, Н. Переваги визначення рівня швидкості
клубочкової фільтрації у пацієнтів із захворюваннями нирок за допомогою цистатину C,
порівнюючи з креатиніном. Буковинський медичний вісник, 2022, 26(1 (101)), 66-72. DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.1.101.2022.9
5. Chmyr, N. V. Dynamics of endocrine and metabolic changes among patients with coronary
artery disease, type 2 diabetes mellitus and metabolic syndrome while treating with telmisartan.
INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), 2022; 18(1), 22-35.DOI:
https://doi.org/10.22141/2224-0721.18.1.2022.1142
6. Чмир Н.В., Дутка Р.Я., Абрагамович Х.Я., Курбан М.М. та ін. Дослідження альфа-
дефензину при ішемічній хворобі серця та цукровому діабеті 2 типу на грунті
метаболічного синдрому INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine)
2022, Вип. 18 т. 8
7. Didenko OZ, Kobza II, Yavorskyi OG. Артеріальна гіпертензія у хворих з
атеросклеротичним ураженням та патологічною звивистістю каротидних артерій до та
після хірургічної корекції каротидних стенозів. Здобутки клінічної і експериментальної
медицини. 2020. Т. 2. С. 101-106.
8. Терлецький ОМ, Коломійцев ВІ, Омельяненко ОВ, Буфан ММ. Діагностика
мікрохоледохолітіазу у пацієнтів з гострим калькульозним холециститом. Український
журнал медицини, біології та спорту. 2020. Вип.5, т.2. С. 97-103.
9. Dutka RY, Chmyr NV, Leontieva ZR, Fedechko YM. Діагностична та прогностична цінність
гормональних показників, ліпідного спектра та ультрасонографічних параметрів міокарда
при метаболічному синдромі, ускладненому хронічною ішемічною хворобою серця і
цукровим діабетом 2-го типу. INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY
(Ukraine), 2021. 17(2), 127-135.DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0721.17.2.2021.230567
10. Iryna Mazur, Andriy Bazylevych. World medical community unites to support Ukrainian
doctors. CPME MAGAZINE 2022, 1 (1), P. 21-23
11. Леонт`єва З.Р., Дутка Р.Я., Тімченко Н.Ф., Чмир Н.В. Взаємозв’язок між ступенем прояву
вегетативної дисфункції, фактичним біологічним віком і рівнем адаптаційного потенціалу
у студентів. Буковинській медичний вісник, 2020. Т.24, №3 (95). С. 45-52.
12. Дудар І.О., Савчук В.М., Лобода О.М., Абрагамович Х.Я. Тиреоїдні порушення у
пацієнтів з хронічною хворобою нирок. Актуальні проблеми нефрології.Київ-2018. №24.
С.9-15.
13. Abrahamovych K.J. Life quality of patients, with chronic kidney disease VD stage that are
treated with help of hemodialysis, with skin itching. Medical sciences:development prospects in
countries of europe at the beginning of the third millennium: Collective monograph / K.J.
Abrahamovych, M.M. Kurban. Stalowa Wola, Poland, 2018. P.1-18.
14. Дутка Р.Я., Чмир Н.В. Діагностична цінність та кореляційна взаємозалежність показників
ендокринного та ліпідного обміну при метаболічному синдромі, ускладненому хронічною
ішемічною хворобою серця і цукровим діабетом 2-го типу. Буковинській медичний вісник,
2018. Т.22, №4 (88). С. 27-34.
15. Грицко Р., Базилевич А., Фуртак І., Лемішко Б. Громадське здоров’я і сімейна медицина
об’єднаних територіальних громад. Актуальні проблеми державного управління. Одеса
2018. №4(76). С.107-111.
16. Сабадаш В., Горобец Н., Базилевич А. Антагонисты альдостерона при сердечной
недостаточности с сохраненной фракцией выброса. Ліки України. 2018. № . 8 (224) С. 30-
33.

17. Коломійцев В.І., Терлецький О.М., Буфан М.М. Порівняльна оцінка результатів
променевих методів діагностики холедохолітіазу у пацієнтів з гострим калькульозним
холециститом. Вісник проблем біології і медицини. 2019. Вип.2, том 1 (150). С. 236-242.
18. Дутка Р.Я., Чмир Н.В. Патогенетична та клінічна спорідненість перебігу цукрового
діабету 2-го типу з метаболічним синдромом то хронічною ішемічною хворобою серця.
Міжнародний ендокринологічний журнал, 2018. Том 14, №7. С.655 – 660.
19. Чмир Н.В. Роль щитоподібної залози при метаболічному синдромі та в поєднанні з
хронічною ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2-го типу. Міжнародний
ендокринологічний журнал, 2018. Том 14, №8. С.34 – 37.
Тези:
1. Андрій Базилевич, Анджей Войтила Історія створення товариства українських лікарів
у Польщі // Українські медичні вісті. 2022. Т. 14 № 1-2 (90-91) – С. 6-7.
2. Базилевич А. Я. Вітальне слово учасникам конгресу Президента СФУЛТ Українські
Медичні Вісті 2022, Т. 14 • № 3–4 (92–93), С.3.
3. Базилевич А.Я., Бобинець М.С., Бойчак М.П., Цибуля А.Л / Спілка українських
лікарів в Чехословаччині (до 100-річчя створення) / Українські Медичні Вісті. 2022, Т.
14 • № 3–4 (92–93), С.4-6.
4. Базилевич А. Я. Що не так із законопроектом про самоврядування у сфері охорони
здоров’я України? Українські Медичні Вісті 2022, Т. 14 • № 3–4 (92–93), С.7-9.
5. Базилевич А. Я., Войтила А., Дужий Д. І. Теренкур в кардіореабілітації // Українські
Медичні Вісті 2022, Т. 14 • № 3–4 (92–93), С.26-28
6. Садоха П. О., Базилевич А. Я. Консолідована опінія спільнот світового українства на
перемогу // Філософсько-соціологічні та психолого-педагогічні проблеми підготовки
особистості до виконання завдань в особливих умовах // Матеріали науково-
практичної конференції (1 грудня 2022 р.). Київ: НУОУ, 2022. С. 23-25
7. Базилевич А. Я. Вітальне слово учасникам конференції Президента СФУЛТ /
Лінгкоекологія: мова медицини: збірник наукових праць за матеріалами
всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю 22–23 лютого
2023 року / наукова редакторка Тетяна Єщенко. Львів: Друкарня Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького, 2023. С. 5.
8. Дужий Д., Войтила-Бучора П., Карпов О, Войтила А., Базилевич А. Вплив теренкуру
на рівень щастя та процеси відновлення // Збірник матеріалів, 20-21 березня 2023 р. –
Львів: СПОЛОМ, 2023.
9. Діденко О. З., Кобза І. І., Дутка Р.Я., Ющик Л.В. Вплив хірургічного лікування
каротидних стенозів на перебіг артеріальної гіпертензії у хворих з цукровим діабетом
2 типу. Український кардіологічний журнал. 2023. Т.30. С.82-84 (Матеріали ХХIV
Національного конгресу кардіологів України (19-23 вересня 2023 р.; м. Київ).
10. Колядич М.М. Нові підходи у лікуванні респіраторних захворювань / Матеріали до
науково-практичного семінару "УкрМедІнфо: оновлення в лікуванні". Чернівці, 17
серпня 2023 року
11. Колядич М.М. Залежність якості життя від профілактики захворювань внутрішніх
органів / Матеріали до науково-практичного семінару "Мистецтво лікування: від
профілактики до якості життя". Рівне, 27 липня 2023 року
12. Колядич М.М. Важливість індивідуального підходу у виборі тактики лікування /
Матеріали до науково-практичного семінару "Мистецтво лікування: персоналізовані
підходи в практиці". Луцьк, 28 червня 2023 року
13. Колядич М.М. Значення ефективної діяльності первинної ланки медичної допомоги у
превенції ускладнень / Матеріали до науково-практичного семінару "Від
амбулаторної до стаціонарної медицини". Суми,25 травня 2023 року
14. Колядич М.М. Роль сімейного лікаря у профілактиці хронічних захворювань
населення / Матеріали до науково-практичного семінару "Мистецтво лікування:
загальна лікарська практика". Харків, 20 квітня 2023 року
15. Колядич М.М. Необхідність впровадження європейських стандартів у медичну
практику в Україні / Матеріали до науково-практичного семінару "УкрМедІнфо:
основи необхідного для медичної практики". Одеса, Миколаїв, 4 квітня 2023 року

16. Діденко О. З. Основні методи обстеження хворих як парадигма діагностики у клініці
внутрішніх хвороб. Scientitific and pedagogical internship «Directions for improving
higher medical education in Ukraine under European integration» : Internship proceedings
(July 3 – August 13, 2023. Riga, the Republic of Latvia). Riga, Republic of Latvia, 2023.
P.11.
17. Базилевич А., Островський М. Медичні аспекти cтресу і щастя. Збірник матеріалів
третьої міжнародної наукової конференції «Щастя та сучасне суспільство», 20 березня
2022 р. – Львів : СПОЛОМ, 2022. – C. 44-48. https://doi.org/10.31108/7.2022.5
18. Андрій Базилевич, Олег Білянський, Дмитро Дужий. Методичні особливості
проведення оздоровчих занять на теренкурах. Місце і роль фізичної терапії у сучасній
системі охорони здоров’я: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
інтернетконференції (м. Чернівці 10.02.2022 року) / за редакцією Я.Б. Зорія. –
Чернівці:Чернівецький нац. ун-т, 2022. – С. 13-16.
19. Чмир Н.В., Дутка Р.Я., Світлик Г.В. Особливості гормонального статусу у пацієнтів з
ІХС та ЦД 2 типу на грунті МС при застосуванні телмісартану у складі комплексної
терапії. 2022. (Матеріали ХІХ Конґресу Світової Федерації Українських Лікарських
Товариств (СФУЛТ) (27-29 жовтня 2022 року м. Ужгород)
20. Колядич М.М., Грицко Р.Ю., Фуртак І.І., Грицко О.М., Пеканець С.Р. Напрями
удосконалення управління ресурсами системи охорони здоров’я України. The ХХ
International Scientific and Practical Conference «Problems of science and practice, tasks
and ways to solve them»; 2022 May 24 – 27; Warsaw, Poland; 385-393.
21. Базилевич А.Я. Досягнення Світової Федерації Українських лікарських товариств.
XVIIІ Конгрес Cвітової Федерації Українських лікарських товариств – Львів-Київ-
Чикаго, 1-3 жовтня 2020. – С. 27-32
22. Заячківська О., Зімба О., Лончина В., Базилевич А. Діяльність журналу «Праці
Наукового Товариства імені Шевченка. Медичні Науки» у викликах новітньої історії
та COVID-19. XVIIІ Конгрес Cвітової Федерації Українських лікарських товариств –
Львів-Київ-Чикаго, 1-3 жовтня 2020. – С. 162
23. Базилевич А. Свято української медицини світу .XVIIІ Конгрес Cвітової Федерації
Українських лікарських товариств – Львів-Київ-Чикаго, 1-3 жовтня 2020. – С. 204-209.
24. Базилевич А. XVIII Конгрес українських лікарів світу Українські медичні вісті. –
2020. Т. 12. № 2(85). – С. 127-131.
25. Базилевич А. Спілкування та стосунки – джерела щастя. Щастя та сучасне
суспільство: збірник матеріалів Другої міжнародної наукової конференції (Львів, 20-
21 березня 2021 р.). – Львів : СПОЛОМ, 2021. – С. 35-37.
26. Lushch-Purii U, Golyash I, Bazylevych A, Purii R. Impact of COVID-19 quarantine
restrictions upon the ukrainians’ happiness: results of 2020 study. Щастя та сучасне
суспільство : збірник матеріалів Другої міжнародної наукової конференції (Львів, 20-
21 березня 2021 р.). – Львів : СПОЛОМ, 1 – С. 175-178.
27. Діденко ОЗ, Кобза ІІ, Яворський ОГ. Вплив хірургічної корекції каротидних стенозів
на когнітивну сферу у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2
типу. Український кардіологічний журнал. 2021. Т.28. С.78-79 (Матеріали ХХII
Національного конгресу кардіологів України (21-24 вересня 2021 р.; м. Київ).
28. Курбан ММ., Матущак ОМ., Новосад АБ., Ющик ЛВ. Вплив інгібіторів протонної
помпи на рівень гомоцистеїну у пацієнтів з хронічним гастритом та артеріальною
гіпертензією. 2021. С.78 (Матеріали наук.-практ. конф. з міжнародною участю
«Щорічні терапевтичні читання. Неінфекційні захворювання: профілактика та
зміцнення здоров’я в Україні» (22-23 квітня 2021 р.; м. Харків).
29. Курбан ММ., Матущак ОМ. Чинники розвитку гіпергогмоцистеїнемії у пацієнтів з
хронічним гастритом. 2020. С 69-70 ( XVIII Конгрес світової федерації українських
лікарських товариств. Міжнародний науковий конгрес.) (1-3 жовтня 2020 р.; Львів-
Київ -Чікаго).
30. Івасівка РС. Досвід застосування препарату «Мебікар ІС» при постковідному
синдромі. 2021. (Матеріали XVIII з’їзду ВУЛТ (5-6 листопада 2021 року)

31. Івасівка РС. Ефективніть неантибіотичної профілактики рецидивів неускладненої
інфекції сечових шляхів у жінок. 2021. (Матеріали XVIII з’їзду ВУЛТ (5-6 листопада
2021 року)
32. Колядич ММ. Фуртак ІІ. Поширеність поєднаного перебігу ішемічної хвороби серця
та хронічного обструктивного захворювання легень з урахуванням COVID-19.
Громадська організація "Львівська медична спільнота".2021. С.14-18 (Матеріали
міжнародної наук.-практ. конф." Роль сучасної медицини у житті людини та її місце у
формуванні здорового способу життя" ( 26 – 27 березня 2021р.; м.Львів ).
33. Колядич ММ. Фуртак ІІ. Патогенетичні чинники при коморбідності ХОЗЛ і ХІХС та
їх вплив на COVID-19. Громадська організація "Київський медичний науковий
центр". Київ 2021. С.10-14 ( Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. "Сучасні
наукові дослідження представників медичної науки – прогрес медицини майбутнього"
( 2 -3 квітня 2021р.; м.Київ ).
34. Колядич ММ. Фуртак ІІ. Порушення функції міокарда при коморбідній патології
ХОЗЛ та ХІХС в умовах COVID-19. Організація науково-медичних досліджень
"Salutem". Дніпро 2021. С. 6-11 ( Матеріали міжнародної нак.-практ.конф.
"Фармацевтичні та медичні науки: актуальні питання" ( 9 – 10 квітня 2021р.;
м.Дніпро).
35. Л. Матюха, Л. Бабінець, Л. Хіміон, К. Надутий, П. Колесник, А. Базилевич, Є. Заремба
Основні етапи розвитку сімейної медицини в україні та української асоціації сімейної
медицини.Українські медичні вісті. – 2020. Т. 12. № 1(84). – С. 31-38
36. Дроник ІС, Яворський ОГ., Пшик РС. Зміна співвідношення деяких показників
антиоксидантної системи після прийому вітаміну Е та селену під впливом фізичного
навантаження в осіб з артеріальною гіпертензією. 2021. С.37-38. (Матеріали наук.-
практ. конф. з міжнар. участю «Актуальні проблеми коморбідності у клініці
внутрішньої медицини» (15-16 квітня 2021 р.; м. Чернівці).
37. Дроник ІС, Пшик РС., Яворський ОГ. Вплив вітаміну Е на деякі показники
антиоксидантної системи при фізичному навантаженні в осіб з артеріальною
гіпертензією. 2021. С.49-50. (Матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю «42
Наукові читання імені О.О. Богомольця» (24 травня 2021 р.; м. Київ).
38. Новосад А.Б., Панишко Ю.М., Метельська Л.М. Марія Володимирівна Панчишин. До
80-річчя від народження. Феномен людини. Здоровий спосіб життя. Зб.наук.праць. / за
ред.доц. Ю.М. Панишко. – Львів, 2021.-вип.100(166). – С.65-66;
39. Панишко Ю.М., Новосад А.Б. Семен Семенович Лаврик відомий український
гематолог, трансфузіолог і організатор охорони здоров’я. До 105-річчя від дня
народження. Феномен людини. Здоровий спосіб життя: зб.наук.праць/за
ред.доц.Ю.М.Панишко. – Львів, 2021.- вип.99(165). – С.102-103.
40. Панишко Ю.М., Васильчук А.Л., Новосад А.Б. Хроніки квітня. Ювілейні дати
українських лікарів і вчених. Феномен людини. Здоровий спосіб життя:
зб.наук.праць/за ред.доц.Ю.М.Панишко. – Львів, 2021.- вип.101(167). – С.54-59.
41. Панишко Ю.М., Новосад А.Б. Федор Фенікс Кондрад видатний німецький біохімік.
До 110-річчя від дня народження. Феномен людини. Здоровий спосіб життя:
зб.наук.праць/за ред.доц.Ю.М.Панишко. – Львів, 2021.- вип.101(167). – С.74-75.
42. Федоров Ю.В., Панишко Ю.М., Новосад А.Б. Майкл Стюарт Браун – видатний
американський біохімік і генетик. До 80-ти річчя від народження. Феномен людини.
Здоровий спосіб життя: зб.наук.праць/за ред.доц.Ю.М.Панишко. – Львів, 2021.-
вип.101(167). – С.79-80.
43. Дроник І.С., Пшик Р.С.: abstract book 1st Internatinal Science Conference «Science and
practice in the era of globalization» (January 29-30, 2021, Rottterdam, Netherlands). P.28-
29.
44. Гельнер З.А., Новосад А.Б., Матущак О.М., Івасівка Р.С., Короткий В.В. Оцінка
ефективності використання препарату «Спарк» у пацієнтів із синдромом подразненого
кишківника. / Матеріали наук.практ. конференції « ХVІІ з’їзд всеукраїнського
лікарського товариства ВУЛТ» (14-16 листопада 2019). Полтава, 2019. С.112.
45. Івасівка Р.С., Гельнер З.А., Короткий В.В. Оцінка ефективності імуномодулюючої та
муколітичної терапії хронічного обструктивного захворювань легень. / Матеріали

наук.практ. конференції « ХVІІ з’їзд всеукраїнського лікарського товариства ВУЛТ»
(14-16 листопада 2019). Полтава, 2019. С.112-113.
46. Матущак О.М., Курбан М.М., Новосад А.Б., Гельнер З.А. Інфікованість Helicobacter
pylory та ліпідний обмін. /Матеріали наук.практ. конференції « ХVІІ з’їзд
всеукраїнського лікарського товариства ВУЛТ» (14-16 листопада 2019). Полтава, 2019.
С.116-117.
47. Колядич М.М. Паліативна допомога: історія і сучасність / Фуртак І.І., Колядич М.М. //
Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю "Актуальні
питання розвитку стаціонарної та мобільної паліативної допомоги в Україні". – Львів,
лічниця А.Шептицького, 2019. – С.27-32.
48. Івасівка Р.С. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЄДНАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ
«МОНТЕЛ» ТА «ФІБРОКОЛІУМ» ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАГОСТРЕННЯХ
БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ (БА) ІЗ СУПУТНІМ СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОЇ
КИШКИ (СПК). Сучасні аспекти збереження здоров’я людини : збір. праць ХІІІ
міжнародної міждисциплінарної наук.-практ. конф. (3-4 квітня 2020). Ужгород, 2020.
С.282-285.
49. Івасівка Р.С., Новосад А.Б., Матущак О.М., Гельнер З.А., Короткий В.В.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТУ «МЕБІКАР IC» ПРИ СТРЕС-ІНДУКОВАНИХ
ЗАГОСТРЕННЯХ СИНДРОМУ ПОДРАЗНЕНОЇ КИШКИ. Сучасні аспекти
збереження здоров’я людини : збір. праць ХІІІ міжнародної міждисциплінарної наук.-
практ. конф. (3-4 квітня 2020). Ужгород, 2020. С.60-61.
50. Новосад А.Б., Кондрацький Б.О., Ющик Л.В., Гельнер З.А.,Матущак О.М., Буфан
М.М., Короткий В.В., Івасівка Р.С. ЗАСТОСУВАННЯ ІНФУЗІЙНОГО ПРЕПАРАТУ
КСИЛАТ І ГЕПАВАЛУ У КОМПЛЕКСНОМУ ПАТОГЕНЕТИЧНОМУ ЛІКУВАННІ
СТЕАТОЗУ ПЕЧІНКИ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ГЕПАТИТІ В. Сучасні аспекти
збереження здоров’я людини : збір. праць ХІІІ міжнародної міждисциплінарної наук.-
практ. конф. (3-4 квітня 2020). Ужгород, 2020. С.60-61.
51. Базилевич А. Як можна підвищити рівень «гормонів щастя»? Щастя та сучасне
суспільство : збірник матеріалів міжнародної наукової конференції (Львів, 20-21
березня 2020 р.). – Львів : СПОЛОМ, 2020. – С. 30-33. doi 10.31108/7.2020.4
52. Базилевич А., Островський М. Історія львівського «Етичного кодексу лікаря»
Матеріали ХVІІ зїзду Всеукраїнського лікарського товариства. – Полтава, 2019. – С.
53-54.
53. Базилевич А.Я. Безперервний професійний розвиток лікарів – участь лікарських
товариств і фахових асоціацій. Матеріали ХVІІ зїзду Всеукраїнського лікарського
товариства. – Полтава, 2019. – С. 17.
54. Базилевич А. Я., Сулятицький І. В. Лікувально-психологічні ресурси реабілітації
постраждалих у війні на сході України. Психічне здоровʼя особистості у кризовому
суспільстві: збірник тез ІII Всеукраїнської науково-практичної конференції (19
жовтня 2018 року). Львів: ЛьвДУВС, 2018. С. 21-25.
55. Базилевич А.Я., Камінська Х.А. Використання ефектів плацебо і ноцебо в лікарський
практицію. Ліки – людині. Сучасні проблеми фармакотерапії і призначення лікарських
засобів: Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (14-15 березня 2019 року) / у 2-х т.
Х. : НФаУ, 2019. Т. 2. С.39-40.
56. Базилевич А., Камінська Х., Базилевич М., Кулешір М. Серцева реабілітація в
сучасному лікувальному процесі. Сучасні аспекти фізичної та реабілітаційної
медицини: Тези науково – практичних конференції. Львів, 10.04.2019 р. С.31 – 32.
57. Івасівка Р.С., Скробала В.Е. Гама-інтерферон та кортизол як сигнальні молекули у
формуванні нейроімуноендокринних взаємодій при депресії. Wiadomości o postepie
naukowym i rzeczywistych badaniach naukowych współczesności: z materiałami
międzynarodowej naukowo-praktycznej konferencji (17 czerwca 2019 rok). Krakow.Polska,
2019. P.11-13.
58. Terletskiy O.M., Bufan M.M., Kolomiytsev V.I. Estimation of the prognostic factors of
oligosymptomatic choledocholithiasis in patients with acute calculous cholecystitis. Second
international conference of European Academy of Science (November 20-28, 2018). Bonn,
Germany, 2018. P.74-75.

59. Івасівка Р.С. Фітомакс-альфа в профілактиці рецидивів хронічної неускладненої
інфекції сечових шляхів у жінок. Сучасні аспекти збереження здоров’я людини:
збірник праць ХІІ міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції
(12-13 квітня 2019 р.). Ужгород, 2019. С. 80-82.
60. Матущак М.М., Курбан М.М., Новосад А.Б., Буфан М.М. Терапевтичні підходи
лікування хронічних запальних захворювань кишківники з врахуванням їх
коморбідності. Сучасні аспекти діагностики та лікування захворювань внутрішніх
органів: збір. мат. наук.-практ. конф. з міжнародною участю (11 квітня 2019). Івано-
Франківськ, 2019. С.60-61.
61. Буфан М.М., Терлецька О.М., Новосад А.Б., Матущак О.М. Значення та можливості
гастроцитопротекторів у комплексній терапії кислотозалежних захворювань. Сучасні
аспекти діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів: збір. мат. наук.-
практ. конф. з міжнародною участю (11 квітня 2019). Івано-Франківськ, 2019. С.21-22.
62. Новосад А.Б., Кондрацький Б.О., Матущак М.М., Буфан М.М., Ющик Л.В., Кривко
О.Ю. Застосування ксилату і стеателю в комплексному патогенетичному лікуванні
неалкогольного стеатогепатиту. Сучасні аспекти діагностики та лікування
захворювань внутрішніх органів: збір. мат. наук.-практ. конф. з міжнародною участю
(11 квітня 2019). Івано-Франківськ, 2019. С.60-61.
63. Терлецький О.М., Ліщук Б.Ф., Буфан М.М., Коломійцев В.І. Модель прогнозування
малосимптомного холедохолітіазуу пацієнтів з гострим калькульозним холециститом.
Медицина України – європейський вибір: міжн. наук.-практ. форум (18-19 березня
2019). Івано-Франківськ, 2019. С.30-32.
64. Мамчин М.М., Паробецька І.М., Колядич М.М. Оптимізація медичних організацій на
основі доказової потреби в медичній допомозі в процесі трансформації СОЗ України.
Проблеми формування та реалізації конкурентної політики: матеріали VІ міжн. наук.-
практ. конф.(19-20 вересня 2019 р.). Львів, 2019. С. 75-76.
65. Колядич М.М., Фуртак І.І., Паробецька І.М., Мамчин М.М. Сучасні засади реформи
екстренної медичної допомоги в Україні. Актуальні питання нефрології. Сучасні
алгоритми діагностики та лікування. Сучасні аспекти фізичної та реабілітаційної
медицини. Проблеми репродуктивного здоров’я: тези наук.-практ. конф. (09-11 квітня
2019). Львів, 2019. С.33.
66. Колядич М.М., Фуртак І.І. Проблеми гендерної рівності в управлінні персоналом та
лідерство в СОЗ України. Проблеми розвитку публічного управління в Україні:
матеріали наук.-практ. конф. за міжн.участю (11-12 квітня 2019 р.). Львів, 2019. С.309-
311.
Патенти та акти впровадження на наукову продукцію співробітників кафедри:
1. «Визначення рівнів тиреотропного гормону та вільного тироксину як складової
обстеження пацієнтів з ІХС та ЦД 2 типу на грунті МС – з метою оптимізації
діагностичної тактики і визначення ризику декомпенсації.» Автори: Дутка Р.Я., Чмир
Н.В., Леонт’єва З.Р. Впровадження в навчальний процес кафедри пропедевтики
внутрішньої медицини. З 21.11.2022р по 27.01.23р
2. «Визначення рівнів кортизолу, пролактину, тиреотропного гормону гіпофізу та вільного
тироксину у пацієнтів з ІХС та ЦД 2 типу на грунті МС – з метою оптимізації
діагностично-лікувальної тактики» Автори: Дутка Р.Я., Чмир Н.В., Світлик Г.В.,
Леонт’єва З.Р. Впровадження в терапевтичне відділення КНП «Городоцька центральна
лікарня» ГМР Львівської області. З 10.10.22 по 06.02.2023р
3. «Визначення рівня пролактину та кортизолу як складової комплексного обстеження
пацієнтів з ІХС та ЦД 2 типу на грунті МС і як маркерів перебігу МС з появою в
наступному ЦД та ІХС, з метою оптимізації діагностично-лікувальної тактики та
визначення ризику декомпенсації ЦД 2 типу» Автори: Чмир Н.В., Дутка Р.Я., Світлик
Г.В., Леонт’єва З.Р. Впровадження в поліклінічне відділення КНП «Мостиська міська
лікарня» з 23.01.23 по 21.03.23р
4. «Застосування телмісартану у складі комплексної терапії пацієнтів з ІХС та ЦД 2 типу на
грунті МС» Автори: Дутка Р.Я., Чмир Н.В., Дроник І.С. Впровадження в 3 МКП м.
Львова. З 14.11.22 по 03.02.23

5. «Застосування телмісартану у складі комплексної терапії пацієнтів з ІХС та ЦД 2 типу на
грунті МС» Автори: Дутка Р.Я., Чмир Н.В., Дроник І.С. Впровадження в навчальний
процес кафедри сімейної медицини ЛНМУ імені Данила Галицького.
6. «Визначення рівня пролактину та кортизолу як складової комплексного обстеження
пацієнтів з ІХС та ЦД 2 типу на грунті МС і як маркерів перебігу МС з появою в
наступному ЦД та ІХС, з метою оптимізації діагностично-лікувальної тактики та
визначення ризику декомпенсації ЦД 2 типу» Автори: Чмир Н.В., Дутка Р.Я., Світлик
Г.В., Леонт’єва З.Р. Впровадження в терапевтичне відділення КНП «Мостиська міська
лікарня» з 23.01.23р по 21.03.23р
7. «Використання телмісартану у складі комплексного лікування АГ у хворих з ІХС та ЦД 2
типу на грунті МС» Автор: Чмир Н.В. Впровадження в поліклінічне відділення КНП
«Мостиська міська лікарня» з 23.01.23 по 21.03.23р
8. «Визначення у периферичній крові рівнів тиреотропного гормону гіпофізу та вільного
тироксину у пацієнтів з ІХС та ЦД 2 типу на грунті МС – з метою з’ясування клінічної
маніфестації наявного у цих пацієнтів субклінічного гіпотиреозу та оптимізації
діагностично-лікувальної тактики.» Впровадження в поліклінічне відділення КНП
«Городоцька центральна лікарня» ГМР Львівської області з 10.10.22 по 06.02.23р
9. «Оптимізація діагностики та прогностичних критеріїв розвитку ГХ за допомогою
визначення рівнів кортизолу та МДА до та після ВЕМ» Впровадження в 3 МКП м.
Львова. З 05.06.23 по 15.09.23р. Автори: Дроник І.С. Дутка Р.Я., Чмир Н.В., Пшик Р.С.,
Фаліон Р.І.
10. Акт впровадження. «Застосування телмісартану у складі комплексного лікування
пацієнтів з компенсованим ЦД 2 типу та ІХС на грунті МС». КЗ ЛОР Львівський
обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр
Автори: Н.В.Чмир, Р.Я.Дутка, Ю.М. Вендзилович, О.В. Коноварт, С.Ю. Сандурська,
Термін впровадження: з 03.01.2022р по 01.07.2022р.
11. Акт впровадження. «Застосування телмісартану у складі комплексного лікування
пацієнтів з АГ, ІХС та компенсованим ЦД 2 типу на грунті МС». КНП «Львівське
територіальне медичне об’єднання «Клінічна лікарня планового лікування,реабілітації та
паліативної допомоги», 5 МКЛ м. Львова. Автори: Р.Я.Дутка, Н.В.Чмир, З.Р. Леонт’єва
Термін впровадження: з 01.01.2022р по 30.06.2022р
12. Терлецький О. М., Коломійцев В. І., Буфан М. М. Спосіб діагностики малосимптомного
холедохолітіазу у пацієнтів із гострим калькульозним холециститом: патент на корисну
модель № 144340 Україна. № u202001802; заявл. 16.03.2020; опубл. 25.09.2020, Бюл. 18.

Участь співробітників кафедри у виданні фахових журналів:
1) Д.мед.н, професор, завідувач кафедри Андрій Ярославович Базилевич: Головний
редактор «Львівський клінічний вісник», Член редакційних колегій: «Journal of Health
Inequalities» (Каліш, Польща), «Public Health Journal», «Праці НТШ Медичні науки»,
«Українські медичні вісті»;
2) Доктор філософії, асистент кафедри Наталя Василівна Чмир: Виконання функцій
рецензента наукового видання «Proceedings of the Shevchenko Scientific Society Medical
Sciences»; Social Media Editor наукового видання «Anti-Aging Eastern Europe»
Міжнародні стажування працівників кафедри:
1) Університет Descartes, Париж, Франція 07–16.05.2021 Сертифікат №04011 –
Базилевич Андрій Ярославович
2) Університет Diderot Париж, Франція 11–19.11.2022 Сертифікат №04535 – Базилевич
Андрій Ярославович
3) Університетська клініка Бонну, Німеччина 18–27.09.2023 – Базилевич Андрій
Ярославович
4) Університет Descartes, Париж, Франція 09–17.10.2023 Сертифікат №05076 –
Базилевич Андрій Ярославович
5) Університетська лікарня Коледжу Лондона, Велика Британія 08-18.04.2024
Сертифікат №005287 – Базилевич Андрій Ярославович

6) The Medical Educational Forum 2022,Krakow, Poland, 28-29.09.22, accredited by the
European Accreditation Council for Continuing Medical Education (EACCME) with 6 3.
European CME credits. – Івасівка Роксоляна Степанівна
7) MIRCIM 2023 with EFIM and ICIM Sessions 8 th Mc Master International Review Course in
Internal Medicine. Kraków, Poland , 11.05.2023 – 13.05.2023 /6 European CME credits
(ECMEC®s). – Івасівка Роксоляна Степанівна
8) Accreditation Council, Certificate European The medical Education Forum 2022, 28-
29.09.2022, 6 кредитів – Матущак Ольга Миколаївна
9) IІ-st International Congress from birth to maturity: Interdisciplinary approach in preserving
human health (EACCME®)23.03.2021-24.03.2021 – Матущак Ольга Миколаївна
10) Krakow, Poland, Hybrid event, Medical Education Forum, 28-29 September 2022 –
Абрагамович Христина Ярославівна
11) European CME credits Malopolska School of Public Administration University of
Economics in Krakow, the international postgraduate practical internship “New and
innovative teaching methods”, Certificate NR2332/MSAP/2020, May 04-29, 2020. Total
120 teaching hours (4ECTS) – Абрагамович Христина Ярославівна
12) Сертифікат №00298 Освітня програма для лікарів, організована Асоціацією
фрвнцузько-української співпраці в галузі медицини та фармації (ASFUDS) за
сприяння Світової федерації українських лікарських товариств. Стажування на
клінічних базах: Університет імені Рене Декарта та імені Дені Дедро (Франція), 2019
р. – Абрагамович Христина Ярославівна.
Участь у міжнародних конференціях:
1. 37th Annual Meeting of European Forum Of Medical Associations Solidaritywith Ukraine
(Warsaw, 21-23.06.2023) THE WORK OF THE UKRAINIAN MEDICAL ASSOCIATION
AND THE WORLD FEDERATION OF UKRAINIAN MEDICAL ASSOCIATIONS
DURING THE WAR Базилевич А. Я.
2. Primary care day of the University of Bonn (21.09.2023, Bonn) WORLD‐WIDE
NETWORKING UKRAINIAN DOCTORS IN TIMES OF WAR Базилевич А. Я.
3. Primary care day of the University of Bonn (27.09.2023, Bonn) TERRAINCURE OR HEALTH
TRIALS Базилевич А. Я.
4. Садоха П. О., Базилевич А. Я. Консолідована опінія спільнот світового українства на
перемогу // Філософсько-соціологічні та психолого-педагогічні проблеми підготовки
особистості до виконання завдань в особливих умовах // Матеріали науково-практичної
конференції (1 грудня 2022 р.). Київ: НУОУ, 2022. С. 23-25
5. Базилевич А. Я. Вітальне слово учасникам конференції Президента СФУЛТ /
Лінгкоекологія: мова медицини: збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської
науково-практичної конференції з міжнародною участю 22–23 лютого 2023 року /
наукова редакторка Тетяна Єщенко. Львів: Друкарня Львівського національного
медичного університету імені Данила Галицького, 2023. С. 5.
6. Дужий Д., Войтила-Бучора П., Карпов О, Войтила А., Базилевич А. Вплив теренкуру на
рівень щастя та процеси відновлення // Збірник матеріалів, 20-21 березня 2023 р. – Львів:
СПОЛОМ, 2023.
7. Діденко О. З., Кобза І. І., Дутка Р.Я., Ющик Л.В. Вплив хірургічного лікування
каротидних стенозів на перебіг артеріальної гіпертензії у хворих з цукровим діабетом 2
типу. Український кардіологічний журнал. 2023. Т.30. С.82-84 (Матеріали ХХIV
Національного конгресу кардіологів України (19-23 вересня 2023 р.; м. Київ).
8. Діденко О. З. Основні методи обстеження хворих як парадигма діагностики у клініці
внутрішніх хвороб. Scientitific and pedagogical internship «Directions for improving higher
medical education in Ukraine under European integration» : Internship proceedings (July 3 –
August 13, 2023. Riga, the Republic of Latvia). Riga, Republic of Latvia, 2023. P.11.
9. Досягнення Світової Федерації Українських лікарських товариств. XVIIІ Конгрес
Cвітової Федерації Українських лікарських товариств – Львів-Київ-Чикаго, 1-3 жовтня
2020. – (доповідач Базилевич А.Я.)

10. Діяльність журналу «Праці Наукового Товариства імені Шевченка. Медичні Науки» у
викликах новітньої історії та COVID-19. XVIIІ Конгрес Cвітової Федерації Українських
лікарських товариств – Львів-Київ-Чикаго, 1-3 жовтня 2020. – (доповідач Базилевич А.Я.)
11. Свято української медицини світу Друк XVIIІ Конгрес Cвітової Федерації
Українських лікарських товариств – Львів-Київ-Чикаго, 1-3 жовтня 2020. (доповідач
Базилевич А.Я.)
12. Спілкування та стосунки – джерела щастя. Щастя та сучасне суспільство: збірник
матеріалів Другої міжнародної наукової конференції (Львів, 20-21 березня 2021 р.).
(доповідач Базилевич А.Я.)
13. Impact of COVID-19 quarantine restrictions upon the ukrainians’ happiness: results of 2020
study Друк Щастя та сучасне суспільство : збірник матеріалів Другої міжнародної
наукової конференції (Львів, 20-21 березня 2021 р.). (доповідач Базилевич А.Я.)
Підготовка аспірантів та докторантів (ПІП, тема):
1. Чмир Наталя Василівна «Ішемічна хвороба серця та цукровий діабет 2 типу на грунті
метаболічного синдрому: патогенетичні механізми, клінічні взаємозв’язки,
оптимізація лікування». Диплом доктора філософії Н23№001300 спеціальність 222
Медицина виданий диплом 27 вересня 2023 року ЛНМУ імені Данила Галицького.
2. Діденко Оксана Зіновіївна. Особливості клінічного перебігу та лікування артеріальної
гіпертензії у хворих з цукровим діабетом 2 типу та стенозуючим атеросклерозом
сонних артерій: автореф. дис. .. канд. мед. наук: 14.01.02. Львів, 2021. 25 с.
3. Дроник Ірина Степанівна. Антиоксидантна система у хворих на артеріальну
гіпертензію при фізичному навантаженні: автореф. дис. .. канд. мед. наук:
14.01.11.Львів, 2020. 20 с.

Студентський науковий гурток

Керівник гуртка – доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини, к.мед.н. Бевз Оксана Володимирівна

Мета та завдання гуртка – залучити студентів до участі у науково-практичних конференціях, проведення науково-дослідної роботи, медичних школах, тренінгах, тематичних майстер-класах, навчити студентів клінічного мислення, забезпечити студентам поглиблення отриманих теоретичних і практичних знань та навичок з предмету.

Заняття наукового гуртка проводять провідні викладачі кафедри, які мають досвід викладацької та нукової роботи.

Студенти, які відвідують засідання наукового гуртка мають можливість:

• приймати участь у науковій роботі кафедри;
• відвідувати науково-практичні тематичні конференції базової лікарні;
• брати активну участь у проведенні тематичних шкіл – тренінгів;
• приймати участь у науковому житті кафедри;
• розвивати свої творчі здібності, формувати клінічне мислення.

Основні тематики засідань наукового гуртка:

• особливості проведення загального та детального огляду у важкохворих пацієнтів;
• сучасні інструментальні методи дослідження для виявлення патології дихальної системи;
• сучасні лабораторно-інструментальні методи дослідження у кардіології;
• діагностичні можливості трансторакальної ехокардіографії;
• клінічні та діагностичні аспекти мітральних вад серця;
• клінічні та діагностичні аспекти аортальних вад серця;
• особливості клінічного перебігу, діагностики та лікування гострого інфаркту міокарда;
• електрокардіографія – від простого до складного;
• оцінка соматовегетативної дисфункції у здорових осіб та у хворих з патологією внутрішніх органів в умовах комбінованих стресових чинників.

Міжнародне співробітництво

Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини активно співпрацює з різними організаціями у
міжнародних проектах:
1. EuroAspire VI “ЄВРОПЕЙСЬКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ
ЗАХВОРЮВАНЬ, ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ХРОНІЧНОЇ ХВОРОБИ НИРОК”;
2. BVX-010 «Багатоцентрове, рандомізоване, модифіковане подвійне сліпе, плацебо-контрольоване опорне
дослідження фази 3 для оцінки безпечності та клінічної ефективності препарату M-001, вакцини від грипу
для дворазового внутрішньом’язового введення, у пацієнтів зрілого й похилого віку (≥ 50 років)»;
3. PAT-CR-302 «Багатоцентрове, подвійне сліпе, плацебо-контрольоване дослідження у паралельних групах з
рандомізованою відміною терапії з метою вивчення патіромеру для контролю гіперкаліємії у пацієнтів, які
приймають інгібітори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (іРААС) для лікування серцевої
недостатності (DIAMOND)»;
4. ID-080A301 «Багатоцентрове сліпе рандомізоване дослідження 3 фази в паралельних групах із
застосуванням апроцитентану у пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією (PRECISION)»;
5. 1VIT15043 «Рандомізоване, подвійне сліпе, плацебо-контрольоване дослідження для вивчення
ефективності та безпечності препарату Інжектафер® (Карбоксимальтоза заліза) для лікування серцевої
недостатності при залізодeфіцитних станах”;
6. CL3-05167-005 «Ефективність та безпека комбінації фіксованих доз аторвастатину та периндоприлу у
дорослих пацієнтів з артеріальною гіпертензією та дисліпідемією, 8 тижнів, фаза 3, рандомізоване,
подвійне сліпе, активне управління, багатонаціональне, багатоцентрове, паралельне дослідження».

ПЛАН
заходів з виховної роботи на весняний семестр 2023-2024н.р.
зі студентами 6-10 груп ІІІ курсу медичного факультету №1
кафедри пропедевтики внутрішньої медицини
Львівського національного медичного університету
імені Данила Галицького
Завідувач кафедри проф. Андрій Базилевич
№ п/п
Зміст заходів
Термін виконання
Куратори
1.
Степан Бандера- символ боротьби і визвольного руху.(до дня народження великого провідника).
02.01.24-05.01.24
6 група – доц. Івасівка Р. С.
7 група – ас. Діденко О.З.
8 група – доц. Матущак О.М.
9 група — доц. Дроник І.С.
10 група – доц. Гайдук А.Б.
2. До Дня українського політв’язня: «… Як добре, що смерті не боюсь я…». Василь Стус – поет, перекладач, прозаїк, правозахисник, представник українського руху шістдесятників.
09.01.24 –12.01.24
6 група – доц. Івасівка Р. С.
7 група – ас. Діденко О.З.
8 група – доц. Матущак О.М.
9 група — доц. Дроник І.С.
10 група – доц. Гайдук А.Б.
3. «Нема любові понад ту, що окропила кров’ю Крути»: від бою під Крутами до бою на Грушевського – юнацький альтруїзм української нації в години лихоліть.
16.01.24 –19.01.24
6 група – доц. Івасівка Р. С.
7 група – ас. Діденко О.З.
8 група – доц. Матущак О.М.
9 група — доц. Дроник І.С.
10 група – доц. Гайдук А.Б.
4.
День Соборності – єдність, свобода і незалежність (полемічна бесіда).
23.01.24-26.01.24
6 група – доц. Івасівка Р. С.
7 група – ас. Діденко О.З.
8 група – доц. Матущак О.М.
9 група — доц. Дроник І.С.
10 група – доц. Гайдук А.Б.
5.
220 –років від дня народження Миколи Маркевича, історика етнографа, фольклориста, поета, композитора, енциклопедиста.
06.02.24 -09.02.24
6 група – доц. Івасівка Р. С.
7 група – ас. Діденко О.З.
8 група – доц. Матущак О.М.
9 група — доц. Дроник І.С.
10 група – доц. Гайдук А.Б.
6.
Героїка Майдану: молитовна пам’ять «Небесній сотні», усім жертвам тоталітарного режиму (тематична бесіда).
13.02.24-16.02.24
6 група – доц. Івасівка Р. С.
7 група – ас. Діденко О.З.
8 група – доц. Матущак О.М.
9 група — доц. Дроник І.С.
10 група – доц. Гайдук А.Б.
7.
Рідна мова – це важливий носій цінностей, знань, які передаються від покоління до поколінь. Тематична бесіда до Міжнародного дня рідної мови.
20.02.24-23.02.24
6 група – доц. Івасівка Р. С.
7 група – ас. Діденко О.З.
8 група – доц. Матущак О.М.
9 група — доц. Дроник І.С.
10 група – доц. Гайдук А.Б.
8. «Борітеся – поборете! У нас нема зерна неправди за собою»: пророк і сьогодення.
05.03.24 –08.03.24
6 група – доц. Івасівка Р. С.
7 група – ас. Діденко О.З.
8 група – доц. Матущак О.М.
9 група — доц. Дроник І.С.
10 група – доц. Гайдук А.Б.
9.
З нагоди міжнародного Дня театру: Лесь Курбас – новатор української режисури, актор, в’язень ГУЛАГу: від творчої лабораторії театру «Березіль» до академічного театру ім. Леся Курбаса у Львові.
12.03.24 –15.03.24
6 група – доц. Івасівка Р. С.
7 група – ас. Діденко О.З.
8 група – доц. Матущак О.М.
9 група — доц. Дроник І.С.
10 група – доц. Гайдук А.Б.
10.
150- років від дня народження Августина Волошина – священика УГКЦ, українського політичного, культурного, релігійного діяча , премєр- міністра автономного уряду Карпатської України(1938), президента Карпатської України(((1939).(лекція)
19.03.24–22.03.24
6 група – доц. Івасівка Р. С.
7 група – ас. Діденко О.З.
8 група – доц. Матущак О.М.
9 група — доц. Дроник І.С.
10 група – доц. Гайдук А.Б.
11.
До Всесвітнього Дня здоров’я говоримо про основні тенденції реформи системи охорони здоров’я
26.03.24-29.03.24
6 група – доц. Івасівка Р. С.
7 група – ас. Діденко О.З.
8 група – доц. Матущак О.М.
9 група — доц. Дроник І.С.
10 група – доц. Гайдук А.Б.
12.
До Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф: «Чорнобиль – скорбота пам’яті людської»
02.04.24-05.04.24
6 група – доц. Івасівка Р. С.
7 група – ас. Діденко О.З.
8 група – доц. Матущак О.М.
9 група — доц. Дроник І.С.
10 група – доц. Гайдук А.Б.
13.
Контраверсійність ролі України у Другій Світовій війні: чи визріла у суспільстві готовність до історичного примирення
16.04.24-19.04.24
6 група – доц. Івасівка Р. С.
7 група – ас. Діденко О.З.
8 група – доц. Матущак О.М.
9 група — доц. Дроник І.С.
10 група – доц. Гайдук А.Б.
14.
450 років від дня виходу в світ українського першодруку «Апостол». До всесвітнього дня книги та авторського права.
23.04.24-26.04.24
6 група – доц. Івасівка Р. С.
7 група – ас. Діденко О.З.
8 група – доц. Матущак О.М.
9 група — доц. Дроник І.С.
10 група – доц. Гайдук А.Б.
15.
«Серце мами – це безодня, в глибині якої завжди знайдеться пробачення», – О. де Бальзак). До Дня Матері в Україні
07.05.24-10.05.24
6 група – доц. Івасівка Р. С.
7 група – ас. Діденко О.З.
8 група – доц. Матущак О.М.
9 група — доц. Дроник І.С.
10 група – доц. Гайдук А.Б.
Відповідальна за виховну роботу ас. Рогуля С.С.

Посилання на файли кафедри

Соціальні мережі